Асортимент, особливості культури та перспективи використання аркто-монтанних видів роду Salix L

Анотації

На території України у природних умовах зростає дев'ять аркто-монтанних видів роду Salix: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtillo- ides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifolia L., S. lapponum L. З них шість внесено до останнього видання Червоної книги України: S. alpina належить до категорії зникаючих, S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana - до вразливих, а S. herbacea, S. retusa - до категорії рідкісних. Асортимент аркто-монтанних верб у культурі обмежений. Різноманітність екологічних умов, у яких поширені аркто-монтанні верби, визначає як різноманіття їх життєвих форм, так і особливості морфологічної будови їх органів. Мінливі і пластичні за своєю природою аркто-монтанні верби швидко пристосовуються до життя в різних екосистемах, а в умовах культури ідеально підходять для створення альпінаріїв.

Ключові слова: аркто-монтанні верби, сланкі чагарники і чагарнички, хорологія, ксероморфізація, альпінарій, рокарій, Червона книга України.

Ищук Л.П. Ассортимент, особенности культуры и перспективы использования аркто-монтанных видов рода Salix L.

На территории Украины в природных условиях произрастает девять аркто-мон- танных видов рода Salix: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifolia L., S. lapponum L. Из них шесть включены в последнее издание Красной книги Украины: S. alpina принадлежит к категории исчезающих, S. lapponum, S. myrtilloides, S. Starkeana - к уязвимых, а S. herbacea, S. retusa - к категории редких. Ассортимент аркто-монтанных ив в культуре ограничен. Разнообразие экологических условий, в которых распространены аркто-монтанные ивы, определяет как разнообразие их жизненных форм, так и особенности морфологического строения их органов. Изменчивые и пластичные по своей природе аркто-монтанные ивы быстро приспособляются к жизни в разных экосистемах, а в условиях культуры идеально подходят для строительства альпинариев.

Ключевые слова: аркто-монтанные ивы, стелющиеся кустарники и кустарнички, хорология, ксероморфизация, альпинарий, рокарий, Красная книга Украины.

Ishchuk L.P. Assortment, Peculiarities of Growth and Perspectives of Using the Arctic Mountain Species of the genus Salix L.

On the territory of Ukraine nine arctic mountain species of the genus Salix in vivo grow: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Ktaibeliana Willd., S. myrtilloides L.,

S. alpine Scop. = S. jacquinii Host., S. hastate L., S. starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifoliaL., S. lapponum L. Six of them are included into the latest edition of the Red Book of Ukraine: S. alpina belongs to the category of endangered species, S. lapponum, S. myrtillo- ides, S. Starkeana are classified as vulnerable species, and S. herbacea, S. retusa belong to the category of rare species. The assortment of arctic mountain willows as a plant is limited. The variety of ecological conditions in which the arctic mountain willows are widespread, is defined either as the variety of life forms, or as the peculiarities of morphological structure of their body. Variable and plastic by their nature arctic mountain willows quickly adapt for life in different ecosystems, and as plants are perfect for creating rock gardens.

Key words: arctic mountain willows, creeping shrub and bushes, chorology, xeromorphism, rock garden, rockery, The Red Book of Ukraine.

З кожним роком зростає популярність кам'янистих садів та альпінаріїв. Істотно розширити асортимент декоративних видів і форм деревних рослин, що використовуються в озелененні малих архітектурних форм, можна завдяки залученню групи аркто-монтанних верб - представників численного, значно поширеного і вкрай поліморфного роду Salix L.

Декоративність карликових і сланких верб проявляється у характерній їм своєрідності зовнішніх обрисів, що робить їх дуже бажаними під час створення ландшафтних декоративних композицій. Важко переоцінити значення аркто-монтанних верб в архітектурних композиціях кам'янистих садів та альпінаріїв. У цьому випадку верби виступають не тільки як специфічні декоративні рослини, але і як біологічно пристосовані види до вегетації на бідних кам'янистих Грунтах. Аркто-монтанні верби невибагливі до Грунтово-кліматичних умов і легко розмножуються вегетативно. Закріплюючи кам'янисті субстрати, вони також виконують захисну і фітомеліоративну функцію.

Група аркто-монтанних верб набула широкої популярності у Західній Європі, на Уралі та в Сибірі. У Німеччині у м. Брауншвайг художник за фахом і садівник-любитель І. Баткена створив прекрасний рокарій-сад, в якому ростуть виключно карликові верби, надіслані йому з різних куточків Земної кулі. Багато видів аркто-монтанних верб культивується у приватному аркто-альпійському ботанічному саду 3. Гайслера у м. Горшмітц і аркто-альпійському ботанічному саду в м. Хемнітц у Німеччині [1, 2]. У ботанічному саду Уральського відділення РАН в Єкатеринбурзі зібрано близько 200 зразків верб, природні місцезростання яких знаходяться в арктичній тундрі і в різних поясах гір Європи, Азії та Північної Америки [2, 15]. Створення подібних колекцій значно полегшує завдання вивчення особливостей біології та вирощування аркто-монтанних верб у культурі і сприяє можливості відбору кращих видів та культиварів для використання у ландшафтній архітектурі. В Україні поки що відсутні колекції аркто- монтанних верб, хоча питання розширення асортименту верб такої групи актуальне і потребує подальших досліджень. Зважаючи на те, що Україна знаходиться у декількох кліматичних зонах і має на своїй території дві гірські системи Карпати та Крим, можливості України щодо інтродукції аркто-монтанних видів не вичерпані і заслуговують подальшої розробки.

Мета роботи - уточнити таксономічний склад автохтонних високогірних карликових аркто-монтанних видів роду Salix та проаналізувати асортимент садивного матеріалу інтродукованих видів і форм цієї групи верб у садових центрах, розсадниках і наукових установах. Таксономічний склад аркто-монтанних видів, форм і культиварів роду Salix вивчали за ключами і описами представленими у роботах О.К. Скворцова [18] і R.K. Brummitt [17].

Рід Salix L. за різними даними нараховує 350-400 видів [1, 9, 16, 18]. За даними О.К. Скворцова [9, 10, 18], тепер на території СНД зростає близько 120 видів верб, часто трапляються їх міжвидові гібриди. У флорі України представлено 25 автохтонних видів верб, із них на рівнинній частині - 16 [12].

Відповідно до останньої класифікації О.К. Скворцова [18], рід Salix L. містить три підроди: Salix, Chamaetia і Vetrix, які поділяються на секції. Більшість аркто-монтанних верб належить до підроду Chamaetia, кожна з п'яти секцій якого: Chamaetia, Retusae, Myrtilloides, Glaucae, Myrtosalix - має у своєму складі аркто-монтанні види (табл. 1). Представники восьми секцій: Hastatae, Glabrella, Vetrix, Arbuscella, Villosae, Lanatae, Helix, Incubaceae належать до підроду Vetrix і поширені в арктичних тундрах і різних поясах гір Центральної і Південної Європи. Тільки у підроді Salix відсутні аркто-монтанні види верб.

Упродовж останнього століття флору верб України аналізували М. І. Назаров, М.І. Котов, П.І. Гержедович [8], зокрема, П.І. Гержедович впродовж 1946-1947 рр. опрацював гербарні зразки верб у гербарії Львівського національного університету ім. І.Я. Франка (LW) і Львівського природничого музею (LWS). Матеріали цього аналізу ввійшли в академічне видання "Флора УРСР" [8]. Впродовж 1963-1964 рр. гербарні зразки верб у наукових гербаріях Львова обробляв І. Іваніцький, однак жодних записів чи публікацій за результатами огляду не залишив. У 1965 р. аналіз флори верб України представив Є.М. Брадіс [3] у "Визначнику флори України". В останнє флору верб України детально аналізував у 1987 р. О.К. Скворцов [10], укладаючи академічне видання "Определитель флоры высших растений Украины".

За даними М.І. Назарова та ін. [8], у "Флорі УРСР" рід Salix представлений 27 автохтонними видами, які поширені переважно в Карпатах, Поліссі та Лісостепу України. Вербу сухолюбну (S. xerophila Floder.) пізнішими дослідженнями не підтверджено у флорі України. Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [12] вважають, що на території України її заміщено вербою Старке або сизою (S. Starkeana Willd. = S. livida Wahl.). Екземпляри S. Starkeana, оглянуті нами у гербарії Інституту ботаніки НАН України (KW), з нижнього боку листка по жилках мали опушення, чим були схожі на S. xerophila. Вербу Китайбелеву (S. Kitaibeliana Willd.) виділену М.І. Назаровим [8] Є.М Брадісом [3] та В.В. Крічфалушієм [6] в окремий вид, О.К. Скворцов [9, 10] вважає різновидом верби туполистої (S. retusa L.) і не надає її навіть статусу підвиду. верба монтанний природний

Таким чином, О.К. Скворцов [10] в останньому аналізі флори верб України наводить для території України тільки 24 автохтонні види.

Брадіс Є.М. [3] у "Визначнику флори України" описує у природній флорі України 26 видів верб. З них S. Kitaibeliana О.К. Скворцов [9, 10] не визнає окремим видом. Гербарні зразки S. repens L. він відносить до S. rosmarinifolia L. У "Флорі УРСР" та "Визначнику флори України" також описані S. jacquinii Host. і S. nigricans Sm., яку О.К. Скворцов, Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [9, 10, 12] вважають синонімами відповідно S. alpina Scop. і S. myrsinifolia Salisb. Вербу сиву (S. incana Schrank) О.К. Скворцов [9, 10] розглядає як синонім S. eleagnos Scop. У монографічному огляді "Верби України" Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна [12] наведено 25 автохтонних видів верб.

Встановлено, що сьогодні в природній флорі Україні представлено дев'ять аркто-монтанних видів верб. S. reticulata L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Kitaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpina Scop. = S. jacquinii Host., S. hastata L., S. Starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. physicifolia L., S. lappo- num L. (табл. 2). Однак місцезростання деяких видів потребує уточнень шляхом експедиційних досліджень. Ще два види S. aurita і S.silesica зростають у середньому поясі гір і характеризуються невеликими розмірами відповідно 1,01,5 м і1,0-4,0 м. Характеризуючи поширення S. retusa Willd., S. jacquinii Host., S. reticulata L. і S. lapponum L., М.І. Назаров [8], Є.М. Брадіс [3] вказують, що ці види трапляються в альпійському поясі Карпат дуже рідко.

Табл. 2. Характеристика аркто-монтанних видів роду Salix L. в Україні