Результати моніторингу лісів українських Карпат і прилеглих територій у 2013 році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Результати моніторингу лісів українських Карпат і прилеглих територій у 2013 році

Ст. наук. співроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;

доц. Р.М. Вітер, ст наук. співроб.,

канд. с.-г. наук; аспір. І.М. Яновська - Прикарпатський НУ ім. Василя Стефаника;

мол. наук. співроб. Т.Р. Юник;

фахівець Р.І. Фалько - УкрНДІгірліс, м. Івано-Франківськ

Наведено результати моніторингу лісів Українських Карпат і прилеглих територій за 2013 р. Пошкодження лісів на більшості об'єктів регіону віднесено до класу "слабкі". Мінімальні показники дефоліації верхівки крони встановлено у ялиці, нижньої частини - у груші, дехромації - у ясена. Максимальна дефоліація - відповідно у явора та ясена, дехромація - у явора. Із пошкоджень переважали сухі сучки у хвойних порід та листогризучі шкідники - у листяних. Стан бука, порівняно з 2012 р., залишився без змін, у дуба звичайного відбулося погіршення стану, в ялиці та ялини - покращення.

Ключові слова: моніторинг лісів, деревні породи, крона, дефоліація, дехромація, пошкодження, статистика.

лісовий дерево пошкодження дехромація

Контроль стану лісів в усьому світі є надзвичайно актуальним через масштабний антропогенний вплив упродовж останніх десятиліть [1-4]. Тому у 1985 р. була прийнята Міжнародна спільна програма з оцінки та моніторингу впливу повітряного забруднення на ліси ("ICP Forest") [5]. У 1986 р. Європейський Союз ратифікував "Програму захисту лісів від атмосферного забруднення" [6]. На цей час у 31 країні Європи вивчення динаміки стану лісових екосистем проводиться на мережі моніторингу І та ІІ рівнів за методикою ICP-Forest. За результатами досліджень [1] наведено висновки щодо тенденцій зміни стану основних порід (ялини, бука, дуба, сосни та ін.). Науковці УкрНДІгірлісу здійснюють моніторинг лісів Українських Карпат та прилеглих територій (Західний Лісостеп, Мале Полісся) з 1989 р. [2, 3, 7, 8, 10].

Методика досліджень. Методикою ICP-Forest передбачено формування І рівня моніторингу лісів закладкою в кутах правильних квадратів чи гексаедрів відповідно до розташування лісових масивів постійних дослідних об'єктів (ПДО) для контролю стану лісів. ПДО першого рівня - це чотири кругових площадки з шістьма обліковими деревами на кожній. Обстежуються щорічно за такими параметрами: периметр, клас Крафта, довжина крони, дефоліація, дехромація, пошкодження, трав'яний покрив [5, 9]. У 2013 р. обстежено 13 ПДО І рівня моніторингу в чотирьох областях регіону. Результати дослідження. У 2013 р. на об'єктах моніторингу лісів І рівня було обстежено 13 деревних порід. У табл. 1 представлено середні характеристики стану деревних порід у регіоні.

Табл.1 Стан деревних порід у лісах регіону в 2О13 р.

За положенням у деревостані найкращі показники в ялиці та сосни звичайної - 1,8-1,9, а найгірші - в осики та вільхи чорної (2,6-2,8). Це означає, що дерева ялиці та сосни звичайної переважно займають панівне положення в деревостані, більшість порід власне формують перший ярус, а дерева осики та вільхи чорної - переважно підлеглі яруси.

За довжиною крони найкращі показники в ялиці (50 %), добрі - у бука, дуба звичайного і клена гостролистого, а найгірші - у ясена та осики (27 і 29 %). Більшість порід характеризується довжиною крони на рівні 30-40 %, що дає змогу зробити висновки про нормальну їх стійкість. Відносно короткі крони ясена та осики пояснено особливостями структури їх деревостанів - слабо зімкнуті і мають другий ярус листяних порід. За середнім діаметром найкращі показники у явора, ялиці та сосни, а найгірші - в осики, груші та вільхи чорної.

За дефоліацією верхівки розмах коливань головних порід у 2013 р. неістотний: від 7,6 % у ялиці до 15,0 % - у явора. Середня для регіону Українських Карпат дефоліація верхівки належить до класу "слабка дефоліація" - 10,8 %. Практично відсутня (< 10 %) дефоліація вершини у вільхи чорної, клена гостролистого, липи і ялиці, а інші породи характеризуються слабкою дефоліацією верхівки (10-25 %). Дефоліація нижньої частини крони відзначається більшою варіабельністю: від 11 % - у груші до 22 % - у ясена. Середня для регіону Українських Карпат дефоліація нижньої частини крони також належить до класу "слабка дефоліація" - 15,8 %. Практично всі породи характеризуються слабкою (10-25 %) дефоліацією нижньої частини крони.

Середнє значення дехромації крони майже дорівнює середній дефоліації, а 5 із 13 порід характеризуються дехромацією класу " практично відсутня", тобто менше 10 %. Для явора дехромація класифікується як " середня".

За відсотком дерев з пошкодженнями ситуація різна: від 40 - у груші до 100 - у дуба звичайного та осики. За інтенсивністю пошкоджень тільки клен гостролистий має середні пошкодження (більше 25 %), а всі інші породи - слабкі. За видами пошкоджень (табл. 2) переважають сухі сучки у хвойних порід і листогризучі шкідники - у листяних. Достатньо поширеними є також поперечний рак у бука та явора і тріщини - у липи, граба і ялиці. Для ялини і ялиці найбільш небезпечним є поперечний рак, для бука і дуба звичайного - механічні пошкодження, наслідком яких є формування поперечного раку і дупел. Середній відсоток дерев без пошкоджень у 2013 р. становив 26,2 %.

Табл.2.Види та інтенсивність пошкоджень лісових порід у 2013р

* Умовні позначення: д. - дупло, л.гр. - листогризучі шкідники, мех. - механічні пошкодження кори, нахил - нахил стовбура, п.р. - поперечний рак, с.с. - сухі сучки, тр. - тріщина кори.

Статистичний аналіз даних із моніторингу лісів 2013 р. показав, що дефоліація верхньої 1/3 крони ялини європейської коливається в межах від 5,0 до %, дефоліація решти крони у вужчому діапазоні - від 5,0 до 25,0 %, а дехромація - від 5,0 до 20,0 %. Асиметрія дефоліації верхівки крони сильна, а дефоліації нижньої частини крони та дехромації - незначна. Ексцес показників дефоліації сильний, дехромації - незначний. Мінливість аналізованих показників значна, а найменш статистично однорідною є дефоліація верхівки - у неї найвищі дисперсія, основне відхилення та коефіцієнт варіації (табл. 3).

Табл. 3. Статистичні показники характеристик стану основних лісотвірних порід у 2013 р.

Дефоліація верхньої 1/3 крони бука лісового коливається від 5,0 до %, дефоліації решти крони - від 5,0 до 20,0 %, а дехромація - від 0 до %. Бук лісовий, порівняно з ялиною європейською, має нижчі показники дефоліації крони, але дехромація однакова. Асиметрія та ексцес дефоліації верхівки крони класифікуються як помірні; крива варіаційного ряду має правосторонню асиметрію і є туповерхівковою. Асиметрія дефоліації нижньої частини крони та дехромації сильна, ексцес - відповідно незначний і помірний. Криві варіаційних рядів цих показників мають правосторонню асиметрію і гостроверхівковою. Коефіцієнти варіації вказують на значну мінливість показників стану бука лісового. Найменш статистично однорідна вибірка дехромації крони.

Показники стану дуба звичайного відзначаються найбільшою варіабельністю, зокрема дефоліація верхньої 1/3 крони знаходиться в межах від 5,0 до %, дефоліація решти крони - від 10,0 до 45,0 %, а дехромація - від 0 до %. Асиметрія всіх показників сильна, ексцес дефоліації верхньої 1/3 крони також сильний, дефоліації решти крони - незначний, а дехромації - помірний. Криві варіаційних рядів мають правосторонню асиметрію і є гостроверхівковими. Мінливість цих показників, порівняно з ялиною і буком, найвища, а найменш статистично однорідною є дехромація. Достовірність різниці показників стану основних порід підтверджується F-критерієм Фішера.

За отриманими результатами побудовано карти стану лісів регіону і зроблено відповідні висновки. Так, за середнім діаметром найкращі показники у 2013 р. мали гірські ліси Українських Карпат і чисті сосняки Полісся. Середній діаметр у рівнинних та передгірних лісах Івано-Франківщини, Тернопільщини та Чернівеччини низький, що вказує на нижчий їх вік. За довжиною крони найкращі показники в 2013 р. мали ялинові і букові гірські ліси Українських Карпат. Протяжність крон в інших рівнинних та передгірних лісах Тернопільщини, Івано-Франківщини та Львівщини менша. Коротку крону сосни звичайної на Львівщині можна пояснити високою зімкнутістю деревостанів. За дефоліацією верхівки закономірностей регіонального плану в 2013 р. не відзначено - на 9 із 13 об'єктах дефоліація в межах 10-15 %. Найгіршу дефоліацію вершин ялини та сосни можна пояснити в першому випадку поганими лісорослинними умовами високогір'я Карпат, а в другому - великим віком.

За дефоліацією решти крони (рис.) у 2013 р. ситуація в регіоні теж вирівняна - на всіх об'єктах виявлено слабку дефоліацію, тобто від 10 до 25 %.

Рис. Дефоліація лісів регіону Українських Карпат і прилеглих територій у 2013 р.

При цьому найменші її значення - в ялицево-буково-ялинових гірських лісах, а найбільші - у грабових дібровах. За областями найгіршу дефоліацію решти крони встановлено в умовах Тернопільщини та Львівщини і також пояснено значним віком облікових дерев та сухим вегетаційним періодом.

За дехромацією закономірностей регіонального плану для Українських Карпат у 2013 р. також не відзначено, що значною мірою можна пояснити ви- рівняністю цього показника: на 5 із 13 об'єктів вона практично відсутня, а для інших 8 - слабка. За областями і найвища, і найнижча дехромація встановлена в лісах Чернівецької області. За інтенсивністю пошкоджень найвищі показники в 2013 р. мали бучини Чернівецької обл., що значною мірою пояснено значним віком (діаметром) облікових дерев. Пошкодження облікових дерев ялини в гірських лісах дещо менші, що свідчить про кращу їх життєвість.

Порівняно з 2012 р. [10], виявлено такі зміни стану основних лісотвірних порід: у бука різниця середніх показників дефоліації неістотна (< 1 %), дехр мація зросла на 3 %, а пошкодження - на 5 %; у дуба збільшення дефоліації верхньої частини крони становило 3 %, нижньої частини - 8, дехромації - 6, пошкоджень - 5 %; у ялини зменшення дефоліації верхівки становило 8 %, нижньої частини - 15 %, дехромація та пошкодження зросли відповідно на 5 і 2 %; у ялиці зменшення дефоліації верхньої частини крони становить 6 %, нижньої - 3, дехромації - 2 %, а різниця показників пошкоджень неістотна.

Висновки

У 2013 р. стан лісів регіону Українських Карпат можна вважати добрим, зокрема в розрізі деревних порід: бук, дуб, ясен, сосна звичайна і ялина - дефоліація, дехромація і пошкодження слабкі; вільха чорна, липа, осика і ялиця - дефоліація і пошкодження слабкі, дехромація - незначна; клен гостролистий - дефоліація і дехромація слабкі, пошкодження - середні. З пошкоджень у 2013 р. переважали сухі сучки у хвойних порід, а листогризучі шкідники - у твердолистяних. У 2013 р., порівняно з 2012 р., стан бука практично не змінився, у ялини відбулося зменшення дефоліації, у дуба звичайного - незначне збільшення дефоліації, у ялиці - незначне зменшення дехромації.

Література

The Condition of Forests in Europe, 2010 ICP-Forest Executive Report. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.icp-forests.org/pdl7ER2010.pdf.

Шпарик Ю.С. Екологічний моніторинг лісів регіону Українських Карпат / Ю.С. Шпарик // Зб.: "Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття". - Львів, 2008. - С. 450-451.

Шпарик Ю.С. Моніторинг лісів Українських Карпат / Ю.С. Шпарик // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 158-166.

Forest Condition in Europe, 2010 Technical Report of ICP Forests. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.icp-forests.org/pdf,TR2010.pdf.

ICP (ed.). Manual on the methodologies for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests / Programme Coordinating Centres of the International Cooperative Programme on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forests, 1986. - 92 p.

EC. Concil Regulation (EEC) No. 3528/86. On the Protection of forests in the Community Against Athmospheric Pollution. Brussels. Official Journal of the European Communities No. L362/2. 21 November 1986.

Парпан В.І. Моніторинг лісових екосистем Карпат / В.І. Парпан, Ю.С. Шпарик, П.Д. Марків, І.С. Щербак // Зб. "Лісотехнічна наука і освіта на рубежі ХХІ століття". - Львів. - 1996. - С. 47-48.

Shparyk Y.S. Heavy metal pollution and forest health іп the N1^^^ Carpathrnns / Y.S. Shparyk, Vi. Parpan // Envnonmental Pollution. - 2004. - Vol. 130. - No 1. - Pp. 55-63.

Методичні рекомендації з моніторингу лісів України І рівня / за ред. І.Ф. Букша. - Харків : Вид-во УкрНДІЛГА, 2001. - 34 с.

Шпарик Ю.С. Стан лісів Українських Карпат у 2012 році / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вітер, І.М. Яновська, Р.І. Фалько // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.08. - С. 61-65.

Размещено на Allbest.ru