Розвиток інтеграційних процесів у продуктових підкомплексах АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток інтеграційних процесів у продуктових підкомплексах АПК

Постановка проблеми

Особливістю сучасних умов розвитку ринкових відносин в аграрно-промисловому виробництві є розширення інтеграційних процесів, що в основі має посилення господарських функцій суб'єктів підприємництва на вертикальному рівні в межах продуктових підкомплексів. Продуктові вертикалі інтегрують взаємозалежні види діяльності, що належать до різних сфер АПК, галузей і підгалузей та організаційно й технологічно об'єднані для здійснення аграрно-промислового виробничого циклу. У зв'язку з цим важливою науковою і практичною проблемою є дослідження теоретичних аспектів розвитку інтеграційних процесів у продуктових підкомплексах АПК.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями розвитку інтеграції підприємств АПК та науковим напрямам дослідження механізму формування господарських структур у межах продуктових підкомплексів у різні роки займались П.С. Березівський, Н.В. Бутко, Н.Д. Заводчиков, Д.Я. Карич, Ю.С. Коваленко, М.Ю. Коденська О.В. Коломицева, Н.І. Михалюк, Ю.О. Нестерчук, В.І. Ольвач, П.Т. Саблук, Ю.В. Червіна, Н.В. Шевченко та ін.

Постановка завдання. Дослідити процес розвитку інтеграції на міжгалузевому рівні, обґрунтувати методичні основи щодо виокремлення продуктових вертикалей, визначити особливості та наслідки функціонування інтегрованих структур у межах продуктових підкомплексів АПК.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інтеграційні процеси за своїм економічним змістом - це формування нового технологічного бізнесу і побудова на цій основі нового типу інтегрованих підприємств [1], в тому числі у межах окремих продуктових підкомплексів, здатних в нових конкурентних умовах вирішувати проблеми економічного розвитку сфер АПК. Вони залишаються суттєвою результативною ланкою сучасної економіки та важливим елементом ринкового регулювання.

Останнім часом в аграрному секторі економіки посилилися процеси горизонтальної та вертикальної інтеграції, створюються інтегровані формування найрізноманітніших організаційно-економічних форм і видів діяльності, які є головним фактором стабілізації і ефективного розвитку аграрно-промислового виробництва у межах відповідних продуктових підкомплексів. Сучасні інтегровані формування являються результатом історичного розвитку різних форм інтегрованих відносин і процесів. Тому хід і напрям процесів об'єднання багато в чому залежить від розвитку як галузей аграрно-промислового виробництва, так і його структурних складових (територіальної, галузевої, функціональної, управлінської, соціально-економічної, організаційної, продуктової).

В аграрно-промисловому комплексі результатом міжгалузевого інтегрування на основі продуктової спеціалізації являється формування продуктових підкомплексів. Вони являються кінцево-цільовими агропромисловими структурами, що в процесі інтеграції трансформуються в предметні агропромислові формування, які й реалізують переваги предметно-технологічного синтезу сільського господарства й переробної промисловості [2, С. 238].

В основі будь-якого аграрно-промислового формування з виробництва продукції АПК та в межах будь-якого продуктового підкомплексу - об'єктивно існуючої єдності галузей, лежить процес інтеграції. Між цими поняттями існує прямий діалектичний зв'язок, адже аграрно-промислове формування потребує і базується на основі створення певної продуктової вертикалі, а продуктовий підкомлекс може функціонувати лише в рамках певного формування АПК.

Методичними основами для виокремлення вертикальних продуктових підкомплексів в системі АПК слугують [3, С. 8-9]: процеси розподілу праці, інтеграція спеціалізованих виробництв всіх стадій відтворення будь-якого кінцевого продукту, удосконалення системи управління АПК, економічна цілеспрямованість, вирішення соціальних питань, забезпечення населення продуктами харчування, підвищення результативності, що здійснюється на основі інтеграції галузей і сфер АПК, досягнення високої стабільності та ритмічності діяльності переробних підприємств тощо.

Кожна продуктова вертикаль (продуктовий підкомплекс) являє собою взаємопов'язаний ланцюг певних видів діяльності, які притаманні різним сферам, галузям, підгалузям та технологічно об'єднуються для організації виробничого процесу, починаючи від виробництва спеціалізованих засобів виробництва для даного продукту і закінчуючи реалізацією цього продукту для задоволення потреби в ньому населення [4, с. 16] (рис. 1). Продуктові підкомплекси зазвичай застосовуються до одного виду чи групи продуктів (молоко і молокопродукти, м'ясо і м'ясопродукти тощо), забезпечуючи одержання відповідного їх виду, а також мають створюватися за загальною схемою їх формування і функціонування.

Рис. 1. Схема технологічного ланцюга одержання продукції АПК у межах продуктового підкомплексу

Обов'язковими атрибутами цієї схеми повинні виступати розвинуті спеціалізовані елементи підкомплексів: виробництво засобів виробництва, галузі сільськогосподарського виробництва та промислової переробки, спеціалізований транспорт, система зберігання, спеціалізована торгівля.

Первинною ланкою будь-якого продуктового підкомплексу завжди є сільське господарство. Являючись основою аграрного виробництва в реальній практиці воно представлене сільгосппідприємствами, фермерськими господарствами, особистими селянськими господарствами, які виробляють продукцію подвійного призначення: для промислової переробки та безпосереднього споживанням населення. Підприємства промисловості у складі галузей промислової переробки виробляють кінцеву продовольчу продукцію для споживання населення. Спеціалізована торгівля через ринки, магазини, центри оптового та дрібнооптового продажу, відповідно, здійснює реалізацію продуктів харчування.

Важливим структурним елементом продуктового підкомплексу є виробнича інфраструктура - комплекс галузей, що обслуговують основне виробництво та виступає фактором реалізації внутрішніх резервів сталого економічного зростання агропродовольчої сфери [5]. Вона представлена суміжними галузями і підприємствами, що забезпечують аграрний, промисловий і торговельний сектори АПК товарами спеціалізованого машинобудування, добривами, засобами захисту рослин, комбікормами, ветеренарними препаратами, устаткуванням для переробної промисловості та торгівлі, а також забезпечують ремонт і обслуговування технічних засобів.

Продуктовий підкомплекс у межах регіону включає до свого складу окремі галузі за основними критеріями [6]: спільність території, ступінь спеціалізації й участі галузей у виробництві, переробці, зберіганні та реалізації сільськогосподарської сировини і продовольства в цьому регіоні, а також єдність мети розвитку галузей - виробництво кінцевого продукту з мінімальними суспільно необхідними витратами. Таким чином, параметри оптимальної структури окремого продуктового підкомплексу розкриваються через рівень виробничо-технологічної взаємозалежності галузей, мінімізацію витрат виробництва продукції на основі територіального розподілу праці, а спеціалізація галузей підкомплексу визначається відповідно до природно-економічних умов їх розташування.

Продуктові підкомплекси як міжгалузеві інтегровані структури характеризуються наступними особливостями.

1. Функціонування продуктових вертикалей потребує конкретного організаційного оформлення в певні інтегровані структури, що забезпечують виробничо-технологічний продуктовий ланцюг.

2. Кінцевий результат діяльності об'єднаних підприємств визначається розвитком, дієвістю та взаємовигідністю міжгалузевих відносин в межах продуктового підкомплексу.

3. Основне виробництво продуктових підкомплексів доповнюється розвинутою виробничою інфраструктурою.

4. В основі продуктового підкомплексу лежить внутрігосподарська (горизонтальна) чи міжгалузева (вертикальна) інтеграція.

5. Продуктова спеціалізація вертикалей визначається ареалом сільськогосподарського виробництва.

6. Кожна продуктова вертикаль забезпечується добре організованим і налагодженим аграрно-промисловим виробничим циклом.

Міжгалузеві зв'язки в продуктовій структурі АПК залежать від поділу технологічного процесу одержання кінцевого продукту на його виробничі стадії - цикли. Весь аграрно-промисловий виробничий цикл здійснюється в межах певних спеціалізованих продуктових вертикалей, які мають властиві тільки їм наповненість виробничого циклу. Лише єдність техніко-виробничих дій всіх складових галузей продуктових підкомплексів збезпечують реальну аграрно-промислову інтеграцію у створенні кінцевого продукту.

Сутність аграрно-промислового виробництва, його можливості й очікувані результати перебувають у прямій залежності від співвідношення та взаємодії трьох складових єдиного аграрно-промислового виробничого циклу, в якому слід виділяти аграрний, переробний та торговельний цикли [7]. Зміст аграрно-промислового виробничого циклу та його роль в становленні продуктової вертикалі розглянемо через його побудову на прикладі цукробурякового підкомплексу (табл. 1).

Таблиця 1 Структура аграрно-промислового виробничого циклу в цукробуряковому підкомплексі АПК

Всі складові цукробурякового виробничого циклу на рівні інтегрованого формування в межах окремого продуктового підкомплексу знаходяться у взаємозалежності, взаємопов'язані між собою та мають бути зацікавлені в ефективності функціонування кожного з структурних елементів підкомплексу. Лише за цієї умови можливо досягти спільного економічного результату від інтеграції.

Сукупність продуктових підкомплексів утворює вертикальний зріз організаційної структури АПК, у якому його загальна мета диференційована за основними вертикалями. Ці вертикалі надають можливість практичного вирішення проблем міжгалузевих зв'язків створених інтегрованих структур у межах продуктових підкомплексів. Виходячи з цього, продуктову структуру АПК слід розглядати з позицій єдності елементів технологічного процесу виробництва кінцевого продукту та виробничих циклів.

Орієнтуючись на світову та вітчизняну практику П.Т. Саблук, Д.Я. Карич, Ю.С. Коваленко, вводять наступні організаційно-економічні форми виробничої аграрно-промислової інтеграції в продуктових підкомплексах за сучасних ринкових умов господарювання [8, С. 103-108]:

1. Створення інтегрованих формувань за участю підприємств з виробництва сировини, її переробці та реалізації на базі єдиного власника (повна інтеграція).

2. Організація переробки продукції у контрактній формі для юридичних осіб (контрактна інтеграція).

3. Поєднання виробництва і переробки продукції в межах одного обєднання (інтеграція на базі обєднання).

4. Переробка продукції виробниками сировини на кооперативних засадах для дрібних власників (кооперативна інтеграція).

Продуктова структура АПК кожного регіону країни характеризується певною системою продуктових підкомплексів. В Черкаській області виділяють наступні підкомплекси: зернопродуктовий, олійно-жировий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, лікеро-горілчаний, пивобезалкогольний, м'ясопродуктовий, молокопродуктовий, птахопродуктовий, кондитерський (табл. 2), де в кожному з них індивідуально поєднуються базисні (основні) та додаткові види продукції сільського господарства, а також галузей і виробництв, які інтегруються. Частина підкомплексів, виходячи із сировинної складової, є монопродуктовими, а саме: цукробуряковий, олійно-, м'ясо-, молоко- та птахопродуктовий, інші - поліпродуктовими.

В процесі аграрно-промислової інтеграції під час об'єднання суб'єктів підприємництва в єдиному виробничо-технологічному ланцюзі «створюються можливості ... для передачі або продажу сировини і проміжної продукції за собівартістю чи розрахунково-нормативними цінами на окремих етапах технологічного переділу» [9]. Це надає можливість мінімізувати розмір нарахувань та трансакційних витрат, що в свою чергу має безпосередній вплив на істотне здешевлення кінцевої продукції підкомплексу. Логічним наслідком розглянутих змін являються підвищення конкурентоспроможності продукції, суттєве зниження цін, зростання маси прибутку.

Таблиця 2 Продукція аграрних підприємств в системі продуктових підкомплексів [9]

Продуктові підкомплекси у формі інтегрованих економічних структур можуть і повинні включати підприємства не тільки базової галузі (по горизонталі), але також суміжних галузей з урахуванням технологічних зв'язків і переділів. Такі системи формуються на різних рівнях, а саме: районному, міжрайонному, регіональному, міжрегіональному, національному, транснаціональному.

Формування в структурі АПК продуктових підкомплексів має велике значення для прогнозування, тому що дозволяє обґрунтувати пропорції між сферами і галузями з урахуванням технологічних співвідношень у виробництві конкретних видів продукції. Продуктові підкомплекси як об'єкти аналізу і прогнозування мають певні особливості: орієнтацію на задоволення потреб населення в конкретних видах продукції; є складними багатогалузевими формуваннями; зв'язані між собою використанням різних видів ресурсів; аграрна частина продуктових вертикалей представлена різними категоріями господарств; важко виділити їх організаційно-управлінську структуру із АПК.

Узагальнення досвіду інтеграційних процесів показує, що створення продуктових підкомплексів - вертикальних структур дозволяє:

- інтегрувати в єдине ціле виробництво, переробку, торгівлю;

- акумулювати фінансові ресурси для реалізації пріоритетних напрямів розвитку сільського господарства;

- посилювати конкурентний потенціал аграрної сфери;

- завантажувати виробничі потужності промислових підприємств-учасників інтеграції;

- підвищувати ефективність використання ресурсного потенціалу підприємств АПК.

Розвиток інтегрованих структур на основі продуктової спеціалізації слід вважати не лише виробничою потребою, а й тим важливим соціально-економічних фактором, що сприяє досягненню повної соціальної однорідності в межах аграрно-промислового комплексу.

Висновки з проведеного дослідження

З наведеного вище можна зробити висновки, що формування продуктових підкомплексів забезпечує продовольчі потреби населення та вирішує важливі соціально-економічні завдання, а саме: сприяє ствердженню продовольчої безпеки, створює інтегровані формування для здешевлення процесу виробництва та підвищення якості аграрно-промислової продукції, досягає вищого розвитку продуктивних сил в галузях АПК, розвиває інтегроване виробництво на інтенсивній основі, сприяє вирішенню різноманітних соціальних проблем села. Тому, становлення інтеграційного процесу через функціонування продуктових вертикалей - це насамперед радикальний напрям щодо формування ринкових відносин у сільському господарстві, поєднання економічних інтересів виробничих та переробних підприємств через створення інтегрованих формувань в АПК. Поєднання складових виробничо-технологічного ланцюга дозволить досягати ефективності при використанні сільськогосподарської сировини, поглибити переробку, розширити асортимент, поліпшити якість та конкурентоспроможність аграрно-промислової продукції. Лише за таких умов подальше формування і розвиток галузевих продуктових підкомплексів на інтеграційній основі буде ефективним.

Бібліографічний список

аграрний промисловий підкомплекс

1. Червіна Ю. В. Інтегровані корпоративні структури в системі національного господарства України [Електронний ресурс] / Ю. В. Червіна. - Режим доступу: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/2012_27_1/Zb27_1_52.pdf.

2. Березівський П. С. Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу: навч. посібн. / П. С. Березівський, Н. І. Михалюк. - Львів.: «Магнолія плюс», 2004. - 443с.

3. Нестерчук Ю. О. Ресурсний потенціал підприємств продуктових підкомплексів АПК: моногр. / Ю. О. Нестерчук, Н. В. Бутко. - Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. - 216 с.

4. Заводчиков Н. Д. Современное состояние и перспективы развития молочно-продуктового подкомплекса региона / Н. Д. Заводчиков, Е. А. Болдырева. - Оренбург: Издательский центр ОГАУ, 2001. - 160 с.

5. Дейнеко Л. В. Інвестиційна привабливість виробничої інфраструктури агропродовольчої сфери / Л. В. Дейнеко, Т. В. Стройко // Економіка і прогнозування. - 2012. - №4. - С.73-81.

6. Коломицева О. В. Продовольчий комплекс як структурна складова АПК в умовах трансформаційного розвитку економіки // О. В. Коломицева, Н. В. Шевченко // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія: «Економіка». - Дніпропетровськ, 2010. - Вип. 4 (2). - С. 17-22.

7. Бутко М. П. Агропромислова інтеграція як шлях активізації аграрного виробництва / М. П. Бутко // Агросвіт. - 2010. - № 3. - С. 10-13.

8. Саблук П. Т. Основи організації сільськогосподарського ринку / П. Т. Саблук, Д. Я. Карич, Ю. С. Коваленко. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 188 с.

9. Коломицева О. В. Формування і розвиток продуктових підкомплексів регіону // О. В. Коломицева // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. Серія: Економіка та менеджмент. - 2004. - Вип. № 3-4. - С. 71-74.

Размещено на Allbest.ru