Ефективність застосування гербіциду Бату у посівах кукурудзи на зерно

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДУ БАТУ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДА БАТУ В ПОСЕВАХ КУКУРУЗЫ НА ЗЕРНО

Заболотний Олександр Іванович

Заболотна Альона Вадимівна

кандидати сільськогосподарських наук,

Уманський національний університет садівництва

Заболотный Александр Иванович

Заболотная Альона Вадимовна

кандидаты сельскохозяйственных наук

Уманский национальный университет садоводства

Zabolotniy O.I.

Zabolotna A.V.

candidates of agricultural sciences

Uman National University of Horticulture

Анотація. Досліджено вплив норм гербіциду Бату на рівень забур'яненості посівів кукурудзи. Встановлено, що в залежності від частки знищення бур'янового компоненту агрофітоценозу кукурудзи змінюються показники висоти, площі листків та врожайності кукурудзи. Найбільші значення вказаних показників спостерігаються за ручних прополювань та застосування 25 г/га гербіциду Бату. Застосування інших норм препарату менш активно впливає на вказані показники. Однак ручне прополювання, застосування якого показало дещо кращі результати по врожайності, є малоймовірним для використання у виробничих масштабах за сучасних умов і вимог.

Ключові слова: кукурудза, рівень забур'яненості, висота, площа листків, гербіцид Бату, врожайність.

Аннотация. Изучено влияние норм гербицида Бату на уровень засоренности посевов кукурузы. Установлено, что в зависимости от доли уничтожения сорного компонента агрофитоценоза кукурузы изменяются показатели высоты, площади листьев и урожайности кукурузы. Наивысшие значения указанных показателей наблюдаются при ручных прополках и применении 25 г/га гербицида Бату. Применение других норм препарата менее активно влияет на указанные показатели. Но ручная прополка, применение которой показало несколько лучшие результаты по урожайности, есть маловероятной для использования в промышленных масштабах при современных условиях и требованиях.

Ключевые слова: кукуруза, уровень засоренности, высота, площадь листьев, гербицид Бату, урожайность.

бату гербіцид кукурудза бур'ян

Постановка проблеми. Кукурудза - одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито [1].

За даними Мінагрополітики, у 2012 р. в Україні всіма категоріями господарств планувалося посіяти 4262,4 тис. га кукурудзи на зерно. Найбільші площі під кукурудзою зосереджені у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській та Чернігівській областях. За даними Державної служби статистики України середня врожайність зерна в останні роки знаходиться в межах 4,0-5,0 т/га. Але як показує практичний досвід по деяких господарствах, урожайність кукурудзи 10,0 т/га не межа і може ставитися за мету середньої в Україні [2].

Однак кукурудза - одна з найбільш слабких конкурентів щодо бур'янів в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх у 10 раз гірше, ніж озима пшениця, і в 3 рази гірше, ніж соняшник. У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур'янів. Бур'яни проростають при порівняно низьких температурах і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні - одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше цієї культури і сильно пригнічують її на початкових фазах росту й розвитку. Вони різко погіршують водний, поживний і світловий режими у посівах культури [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Урожайність сільськогосподарських культур тісно пов'язана із забур'яненістю посівів [4]. Наявність у посівах сільськогосподарських культур 5 шт/мІ вівсюгу зумовлює втрату 35 кг/га, 10 шт/мІ - 211 кг/га, 50 шт/мІ - 950 кг/га урожаю [5].

Нині орні землі України характеризуються високою фактичною засміченістю насінням бур'янів. В орному шарі одного гектара міститься до 2-4 млрд шт насінин бур'янів, а також велика кількість органів їх вегетативного розмноження [6]. Засміченість орного шару насінням бур'янів за останнє десятиріччя зросла на третину, що пояснюється, насамперед, недостатнім і невчасним виконанням комплексу агротехнічних і профілактичних заходів у боротьбі з небажаною рослинністю. Це в свою чергу призводить до високої забур'яненості полів, що зумовлює зниження продуктивності посівів сільськогосподарських культур через сильну конкуренцію дикої рослинності за всі фактори життя та погіршення фітосанітарного стану перших за рахунок поширення шкідників і збудників хвороб тощо [7].

Кукурудза як широкорядна культура є однією з найбільш слабких конкурентів бур'янам в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро гірше, ніж пшениця озима, і втричі, ніж соняшник. У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур'янів. Бур'яни проростають за порівняно низьких температур і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні - одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за культуру і сильно пригнічують її на початкових фазах росту й розвитку [8].

Чутливість кукурудзи до бур'янів та її конкурентоспроможність не у всіх фазах однакові. Так, до фази 2-3 листків кукурудза малочутлива до бур'янів. Від фази 3-х і до появи 8-ми листків забур'яненість посівів є причиною різкого зниження урожайності. В цей період (20-30 днів) посіви кукурудзи мають бути вільними від бур'янів, адже пригнічення бур'янів відбувається у 10 разів слабше, ніж озимою пшеницею, у 3 рази, ніж соняшником [9].

З огляду на недостатню ефективність механічних засобів боротьби з бур'янами, більшість високорозвинутих зарубіжних країн, у т. ч. США, Іспанія, Франція, повністю перейшли на їхнє знищення за допомогою ґрунтових та страхових гербіцидів, витрати на які окуповуються приростами врожаїв не менше ніж удесятеро. Діючі речовини цих препаратів проникають в тканини рослин бур'янів через кореневу систему або через продихи листя, що призводить до їхнього отруєння та загибелі, не пошкоджуючи кукурудзи [10].

Використання гербіцидів у посівах сільськогосподарських культур сприяє різкому зменшенню забур'яненості посівів і підвищенню урожайності зерна, зменшенню його засміченості насінням бур'янів. Крім того, гербіциди на 40,4-62,2% зменшують надходження насіння бур'янів у ґрунт [11].

Виділення частин загальної проблеми. Поряд з високою ефективністю в боротьбі з бур'янами гербіциди можуть викликати значні порушення перебігу основних фізіолого-біохімічних процесів у рослинному організмі [12]. Тому застосування гербіцидів повинно мати науковий підхід і ґрунтуватися на всебічному дослідженні їх впливу на основні ростові та фізіолого-біохімічні процеси сільськогосподарських культур, що лежать в основі формування їх продуктивності [13].

Постановка завдання. У зв'язку з наведеним завданням наших досліджень було встановити вплив норм гербіциду Бату на забур'яненість посівів кукурудзи, перебіг основних ростових процесів у рослинах та врожайність культури.

Методика досліджень. Досліди виконували в польових і лабораторних умовах кафедри біології Уманського національного університету садівництва в посівах кукурудзи гібриду Сплендіс впродовж 2013-2014 рр. Гербіцид Бату у нормах 15, 20, 25 і 30 г/га вносили у фазі 3-5 листків кукурудзи. Повторність досліду - триразова. Ґрунт - чорнозем опідзолений важкосуглинковий, вміст гумусу в орному шарі 3,2-3,3%.

Гербіцид вносили обприскувачем ОГН-600 з витратою робочого розчину 200 л/га. Рівень забур'яненості посівів кукурудзи, ріст рослин у висоту, формування асиміляційної поверхні та врожайність культури визначали згідно загальноприйнятих методик [14].

Виклад основного матеріалу. У результаті проведених досліджень нами встановлено, що рівень забур'яненості посівів кукурудз знижувався одночасно зі збільшенням норми внесення препарату.

Так, зокрема за 15 г/га гербіциду Бату кількість бур'янів знизилася у порівнянні з контролем І на 75%, а їх маса - на 73%. За внесення 20 г/га гербіциду спостерігалося подальше зниження рівня забур'яненості проти контролю І - за кількістю на 80% та за масою - на 78%. Застосування 25 г/га Бату дозволило знизити рівень забур'яненості посівів кукурудзи на 84% за кількістю та на 82% за масою. Максимальне зниження частки бур'янового компоненту посівів кукурудзи спостерігалося при внесенні норми препарату у 30 г/га. Тут кількість бур'янів зменшилася на 89%, а їх маса - на 88% (табл. 1).

1. Вплив різних норм гербіциду Бату на забур'яненість посівів кукурудзи через місяць після внесення препаратів (середнє за 2013-2014 рр.)

Абсолютно чисті від бур'янової рослинності посіви кукурудзи підтримувалися при проведенні постійних ручних прополювань.

При визначенні кількості і маси бур'янів перед збиранням врожаю нами відмічено, що їх кількість і маса зросли у порівнянні з попереднім обліком, що зумовлено появою нових бур'янів за проміжок часу між обліками, однак залежність зменшення частки бур'янів у посівах від норми внесення гербіциду залишалася такою ж (табл. 2).

2. Вплив різних норм гербіциду Бату на забур'яненість посівів кукурудзи перед збиранням врожаю (середнє за 2013-2014 рр.)

Так, при застосуванні 15 г/га гербіциду Бату кількість бур'янів знизилася у порівнянні із контролем І на 120 шт/м² (на 75%), тоді як їх маса - на 398 г/м² (на 75%). Застосування 20 г/га препарату сприяло зниженню рівня забур'яненості за кількістю на 129 шт/м² (на 81%) і за масою на 457 г/м² (на 79%). За 25 г/га гербіциду дані показники знизилися відповідно на 86 і 84%. Як і за попереднього обліку, найменше бур'янів було у разі застосування 30 г/га препарату. Тут кількість бур'янів знизилася на 148 шт/м², тоді як їх маса - на 516 г/м², що складало відповідно 93 і 88%.

Пригнічення росту і розвитку, а в кінцевому результаті і загибель бур'янів за дії гербіциду Бату зумовлене тим, що гербіциди групи похідних сульфонілсечовини, внесені по сходах, активно поглинаються листками бур'янів (адсорбція складає 75-90%). Адсорбований препарат швидко розподіляється по рослинному організму, надходить в точки росту. Гербіцид інгібує ріст і розвиток бур'янів, впливаючи на синтез ацетолактатсинтази (AHAS). Це призводить до порушення синтезу ДНК і процесу проліферації клітин завдяки перешкоджанню утворення тих чи інших необхідних для мітозу факторів [15].

У контролі ІІ, де проводилися ручні прополювання, на період перед збиранням врожаю залишалося 6% бур'янів як за кількістю, так і за масою. Але їх поява у сформованих міжряддях кукурудзи вже не могла завдати шкоди розвиненим рослинам кукурудзи.

При дослідженні висоти рослин кукурудзи у 2013 році нами встановлено, що за внесення гербіциду у нормі 15 г/га висота рослин кукурудзи збільшилася у порівнянні з контролем І на 3%, а за дії 20 г/га препарату - на 5% (табл. 3).

3. Висота рослин кукурудзи при застосуванні гербіциду Бату у фазі викидання волоті

Серед варіантів досліду із застосуванням різних норм гербіциду найвищі рослини кукурудзи були за внесення препарату у нормі 25 г/га - на 11% більше за контроль І (приріст висоти складав 23,2 см). Висота кукурудзи за подальшого зростання норми застосування гербіциду хоч і перевищувала контроль І на 7%, проте цей показник знижувався у порівнянні з внесенням попередньої норми гербіциду. Очевидно, це свідчить про прояв фітотоксичної дії підвищених норм препарату як щодо рослин бур'янів, так і кукурудзи.

Серед усіх варіантів досліду найвищим рослини кукурудзи були у разі ручних прополювань. Цьому сприяло як повне звільнення посівів культури від бур'янів, так і відсутність гербіцидного тиску на рослини культури з боку гербіциду. У цьому варіанті досліду висота рослин кукурудзи була більшою за контроль І на 13%.

Визначення висоти кукурудзи у 2014 році виявило ту ж залежність між її збільшенням та умовами росту, що склалися у варіантах досліду при застосуванні ручних прополювань та різних норм гербіциду.

Так, серед усіх варіантів досліду найвищі рослини формувалися також при проведенні ручних прополювань та за внесення 25 г/га гербіциду -відповідно на 12 і 10% більше за контроль І.

При визначенні листкової поверхні рослин кукурудзи у фазі 8-10 листків культури нами встановлено, що за використання ручних прополювань площа листків рослин кукурудзи зросла проти контролю І на 23%, що пояснюється повною відсутністю конкуренції з боку бур'янів стосовно рослин кукурудзи за елементи живлення та вологу (табл. 4).

4. Листковий індекс рослин при застосуванні гербіциду Бату (середнє за 2013-2014 рр.)

Застосування 15 і 20 г/га гербіциду Бату сприяло збільшенню розмірів листкової поверхні кукурудзи, про що свідчать значення листкового індексу, які у цих варіантах досліду перевищували контроль І відповідно на 8 і 14%. Найбільша площа листкової поверхні кукурудзи серед варіантів досліду із застосуванням різних норм гербіциду була за внесення 25 г/га препарату і перевищувала контроль І на 21%, однак це було дещо менше проти контролю ІІ. Застосування підвищеної норми гербіциду у 30 г/га спричиняло певну фітотоксичну дію препарату на рослини кукурудзи, що відбивалося на уповільненні формування листкової поверхні рослин у порівнянні з нормою гербіциду у 25 г/га.

Визначення площі листкової поверхні у фазі викидання волоті встановлено, що залежність її формування від норм внесення гербіциду залишалася такою ж, як і у попередню фазу розвитку, хоча абсолютні показники площі листя значно збільшилися.

Аналіз урожайності зерна кукурудзи показав, що у роки досліджень за рахунок більш сприятливих погодних умов, що склалися під час вегетації культури, більший урожай кукурудзи у контролі І було отримано у 2014 році - 56,3 ц/га проти 44,3 ц/га у 2013 році (табл. 5). Це стало можливим завдяки більшій кількості опадів у період інтенсивного росту рослин кукурудзи (травень-липень місяці) та менш спекотній температурі повітря.

5. Вплив різних норм гербіциду Бату на врожайність зерна кукурудзи, ц/га

В окремо взяті роки відмічено, що найбільша прибавка врожаю зерна формувалася на тих варіантах досліду, де були більш сприятливі умови для росту і розвитку рослин кукурудзи при усуненні переважної кількості та маси бур'янів, адже від рівня забур'яненості у прямій залежності знаходиться формування врожайності вирощуваної культури.

Однак, хоча найбільша частка знищення бур'янів серед варіантів досліду мала місце при дії 30 г/га гербіциду, вищий приріст врожаю формувався у разі внесення 25 г/га препарату, що свідчить, ймовірно, про інгібуючу дію на рослини кукурудзи підвищених норм гербіциду.

При аналізі рівня врожайності у 2013 році встановлено, що при дії 15 г/га гербіциду прибавка врожаю проти контролю І була на рівні 5,8/га, а за внесення 20 г/га - 10,9 ц/га при НІР₀₅ 6,1 ц/га. Найвища врожайність зерна кукурудзи серед варіантів досліду із застосуванням різних норм гербіциду мала місце у разі внесення 25 г/га препарату - на 16,8 ц/га більше за контроль І. Однак отримана прибавка поступалася варіанту з ручними прополюваннями, де вона складала 20,0 ц/на. Обидва результати є достовірними за при НІР₀₅ 6,1 ц/га. При застосуванні 30 г/га гербіциду врожайність зерна знижувалася у порівнянні з нормою препарату у 25 г/га, хоча і перевищувала контроль І на 13,1 ц/га.

У 2014 році у варіанті з ручним прополюванням (контроль ІІ) прибавка врожаю становила 22,3 ц/га, що при НІР₀₅ 9,0 ц/га є достовірним. При дії Внесення 15 г/га гербіциду сприяло підвищенню врожайності кукурудзи на 4,9 ц/га проти контролю І, проте при НІР₀₅ 9,0 ц/га ця прибавка врожаю не є достовірною. Достовірна прибавка врожаю у 10,8 ц/га була отримана при внесенні 20 г/га Бату.

Серед варіантів досліду із внесенням різних норм гербіциду найбільший приріст врожаю було отримано за дії 25 г/га препарату - 20,2 ц/га, що трішки поступалося результату варіанту з ручними прополюваннями. Подальше зростання норми застосування препарату призводило до поступового зниження врожайності кукурудзи. У середньому за два роки досліджень найбільший приріст врожайності серед усіх варіантів досліду також було отримано при постійних ручних прополюваннях - 21,2 ц/га та при дії 25 г/га Бату - 18,5 ц/га.

Висновки. Застосування норм гербіциду та ручного прополювання за рахунок усунення переважної частки бур'янового компоненту у посівах кукурудзи сприяє більш активному росту у висоту та формуванню більшої листкової поверхні рослин у порівнянні з контролем І, що в кінцевому підсумку призводить до підвищення врожайності культури. Найкращі результати спостерігаються у варіантах досліду із ручними прополюваннями та внесенням Бату у нормі 25 г/га. Однак ручне прополювання, застосування якого показало дещо кращі результати по врожайності, є малоймовірним для використання у виробничих масштабах за сучасних умов і вимог, оскільки може не забезпечити швидкого і вчасного видалення бур'янів з посівів кукурудзи а також надто затратне і малопродуктивне.

Список літератури

1. Гаврилюк В.М. Кукурудза у вашому господарстві / В.М. Гаврилюк. - К.: Світ, 2001. - 234 с.

2. Трибель С.О. Захист кукурудзи від шкідників / С.О. Трибель, М.В. Гетьман, О.О. Бахмут // Карантин і захист рослин. - 2009. - №1. - С. 5-8.

3. Корецька О. О. Система захисту кукурудзи в стресових агрокліматичних умовах / О. О. Корецька, О. В. Сидорчук, О. О. Стригун, С. В. Михайленко. - Режим доступу: http://tdagrohimikat.com.ua/ downloads /Agrohimikat_statya kukuruza 19102012.pdf

4. Немченко В. В. Эффективность гербицидов класса сульфонилмочевины на зерновых культурах и кукурузе / В. В. Демченко, Л. Д. Рыбина, Н. П. Иванова, Л. П. Попова // Химия в сельском хозяйстве. - 1998.- № 10. - С. 42-43.

5. Косолап М. П. Проблема злакових бур'янів / М. П. Косолап, І. Л. Бондарчук, В. В.Гайбура // Пропозиція. - 2007. - № 4. - С. 90-93.

6. Танчик С. П. Захист посівів гороху від однорічних дводольних бур'янів / С. П. Танчик, В. М. Івченко // Карантин і захист рослин. - 2013. - №6. - С. 22-23.

7. Калієвський М. В. Забур'яненість посівів ріпаку ярого за різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту / М. В. Калієвський // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених. - Умань, 2012. - Ч. 1. - С. 15-17.

8. Жеребко А.В. «Цариця полів» без бур'янів / А. В. Жеребко // Агроскоп Україна. - Вип. 1. - Травень 2014. - С. 6-7.

9. Циков В. С. Захист зернових культур від бур'янів у Степу України / Циков В. С., Матюха Л. П., Ткаліч Ю. І. ? Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2012. - 207 с.

10. Анішин Л. Урожай кукурудзи залежатиме від рівня догляду за посівами / Л. Анішин // Пропозиція. - 2012. - №6. - Режим доступу до журналу: http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=2685&number=87.

11. Вергелис А. Эффективность гербицидов проверенная опытом / А. Вергелис // Защита и карантин растений. - 2007. - № 7. - С. 48-49.

12. Леонтюк І. Б. Ефективність гербіцидів та їх сумісного застосування з біостимуляторами росту на посівах озимої пшениці Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.01 „Землеробство” / І. Б. Леонтюк. - Київ, 2001. - 16 с.

13. Таран Н. Ю. Регулятори росту у формуванні адаптивних реакцій рослин до посухи / Н. Ю. Таран // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 8. - С. 29-32.

14. Єщенко В. О. Основи наукових досліджень в агрономії / [В. О. Єщенко, П. Г. Копитко, В. П. Опришко, П. В. Костогриз]; під ред. В. О. Єщенка. -К.: Дія. - 2005. - 288 с.

15. Мордерер Є.Ю. Внесок фундаментальної біології рослин у вирішення проблеми боротьби з бур'янами // Физиология и биохимия культ. растений. - 2005. - № 6. - С. 495 - 504.

Размещено на Allbest.ru