Стан та проблеми зрошення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський державний агротехнологічний університет

Стан та проблеми зрошення

Прус Ю.О.

к.е.н., доцент

Постановка проблеми. Всього в світі зрошуються 250 млн. га, або 15% сільськогосподарських угідь. В Україні протягом останніх 20 років наявний вoдoгoспoдарський комплекс руйнується, зростають площі зрошуваних земель, які повністю не поливаються, а продуктивність тих, що зрошуються, значно знизилась. Зрошувані землі практично перестали виконувати роль стабілізуючого фонду в продовольчому забезпеченні держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В Україні в 2014 р. налічувалось 2,2 млн. га зрошуваних земель, з них в сільськогосподарських підприємствах - 1,5 млн. га [1, с. 72; 2, с. 73]. Загалом зрошувані землі в 2014 р. становили 5,2 % сільськогосподарських угідь. Але ці угіддя використовуються не повністю. Так, площа зернових та соняшника на зрошенні в 2006-2014 рр. складала 178 тис. га., а в 2014р. - 137 тис. га. В цілому в Україні використовується близько 30 % зрошуваних угідь[3, с. 11]. Тому значення зрошення для всієї України незначне - в 2006-2014 рр. зрошувалось до 1,3 % посівів зернових та до 0,8 % посівів соняшника [1, с. 99;2, с. 100-101]. Аналіз урожайності зернових та соняшника показує, що зрошення позитивно впливає на урожайність. Так, відношення урожайності на зрошенні до середньої урожайності протягом 2006-2014 рр. по зернових становить 1,38, а по соняшнику - 1,09. Проте це відношення у 2010-2014 рр. порівняно з 2006-2009 рр. по зернових зменшилось з 1,45 до 1,32, а по соняшнику - зросло з 1,08 до 1,10 [1, с. 99; 2, с. 100-101].

Проблемам сучасного функціонування зрошувальних систем та ефективному використанню зрошуваних земель присвячено роботи Благодатного В.І., Коваленка П.І., Нечипоренка О.М., Ромащенка М.І. та багатьох інших. Однак, коло зазначених питань досить широке і потребує додаткових наукових обґрунтувань, у т.ч. і на регіональному рівні.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в аналізі стану використання зрошуваних земель в Запорізькій області та визначенні кола напрямів проведення наукових досліджень у зрошуваному землеробстві регіону.

Виклад основного матеріалу. В Запорізькій області налічується 226 тис. га зрошуваних земель, що становить 12 % угідь товарного сільськогосподарського виробництва. Але протягом 2014-2015 рр. використовувалось тільки 20 % цього потенціалу. Найбільша частка використаних зрошуваних земель - у Мелітопольському, Токмацькому, Якимівському та Великобілозерському районах. У середньому, в цих районах використовувалось 37 % наявних зрошуваних земель. Всього у Мелітопольському, Токмацькому, Якимівському та Великобілозерському районах знаходиться 44 % всіх зрошуваних земель Запорізької області, а зрошується - 81 % від усіх политих площ Запорізької області (2014-2015 рр.). Отже, 56 % наявних зрошуваних земель, які належать іншими районам, практично не використовуються - з них зрошується тільки 7 %, що становить 19 % від усіх зрошуваних площ Запорізької області.

Таблиця 1. Використання зрошуваних земель у Запорізькій області

Джерело: розраховано за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів

Рівень виконання планів використання поливних земель також є вищим у першій групі районів. В них було заплановано поливати 35 % земель, причому план було перевиконано на 5 %, тоді як у другій групі районів планувалось використовувати 13 % поливних земель і план був виконаний тільки на 54 %.

Основними причинами невикористання поливних земель у Запорізькій області є незадовільний технічний стан господарських мереж, насосно-силового обладнання та відсутність необхідної кількості дощувальних машин (табл. 2).

Таблиця 2. Рух зрошувальної техніки у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, 2014 р.

Примітки:

¹⁾ 1-ша група (Мелітопольський, Токмацький, Якимівський та Великобілозерський райони); ²⁾ 2-га група (інші райони)

Джерело: розраховано за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів

Зокрема, протягом 2014 р. у районах з найвищими частками зрошуваних земель, що використовуються, загальна кількість дощувальних машин, машин і пристроїв для поливу, водяних насосів і насосних станцій, стаціонарного та пересувного іригаційного обладнання зросла на 7,7 %, в той час як у решті районів - скоротилась на 5,7 %. Значне зменшення відбулося по дощувальних машинах (табл. 2). Загалом у районах першої групи інтенсивність оновлення зрошувальної техніки вища, тобто спостерігається перевищення коефіцієнта оновлення над коефіцієнтом вибуття, і це відбувається по всіх видах техніки.

Суттєве погіршення технічного стану зрошуваних систем, особливо їх внутрішньогосподарської частини, є наслідком значного скорочення обсягів бюджетного фінансування та відсутністю власних коштів у землекористувачів.

Результати досліджень свідчать, що в структурі зрошуваних земель простежується порушення оптимального співвідношення сільськогосподарських культур, в основному, за рахунок різкого збільшення частки соняшнику в сівозмінах (табл. 3).

Таблиця 3. Структура використання политих земель у Запорізькій області, % (2015 р.)

Примітка: ¹⁾ сади, плодово-ягідні насадження

Джерело: розраховано за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів

Так, у Запорізькій області в 2015 р. у районах з найвищими частками зрошуваних земель, що використовуються, в структурі политих земель технічні та зернові культури займали 44,8 та 19,9 % відповідно, тоді як в решті районів - 18,0 та 41,2 %. Надмірна частка соняшнику в структурі посівних площ призводить до висушування і зниження родючості ґрунту, що негативно впливає на урожайність наступних за культур. Зниження площ посіву технічних культур можна досягти за рахунок збільшення питомої ваги зернових культур до оптимальних меж у сівозміні (до 40-82 %) за рахунок пшениці озимої і кукурудзи.

Інтенсивність зрошення в Запорізькій області протягом 2014-2015 рр. практично на змінилась(табл. 4).

Таблиця 4. Інтенсивність зрошення у Запорізькій області

Джерело: розраховано за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів

Водоподача на 1 полив становила в середньому 440 м³/га, проте в районах з найвищими частками зрошуваних земель, що використовуються, вона на 8 % вища, ніж в решті районів. Водоподача на 1 политий гектар у першій групі районів також вища, ніж у другій, на 19 % (2015 р.). Фактором зменшення водоподачі на 1 политий гектар на 9,3 % в другій групі районів виступає зменшення кількості поливів на 11,3 %. Кількість поливів в значній мірі залежить від стану внутрігосподарських зрошувальних мереж та відповідного обладнання.

Ефективність діяльності водогосподарських організацій - постачальників води за умови регульованих цін на подачу води повністю залежить від обсягів послуги з подачі води. Факторами зміни загальної водоподачі (табл. 5) виступають фактично полита площа, кількість поливів на 1 политий гектар та водоподача на 1 полив.

Встановлено, що протягом 2014-2015 рр. загальна водоподача в районах першої групи зросла, головним чином, за рахунок кількості поливів на 1 политий гектар та водоподачі на 1 полив, а в другій групі - зменшилася, переважно, за рахунок кількості поливів на 1 политий гектар.

Необхідно також звернути увагу на порушення технологічної цілісності зрошуваних систем, що спричинено, з одного боку, паюванням земель і, як наслідок, подрібненням та збільшенням кількості землекористувачів, а з іншого - передачею внутрішньогoспoдaрських систем у комунальну власність та на баланс агропідприємств при державній власності на міжгосподарську мережу. Досить часто агропідприємства, а тим більше, місцеві органи самоврядування, не мають достатніх коштів на реконструкцію та модернізацію, не кажучи вже про будівництво нових систем зрошення.

Таблиця 5. Факторний аналіз зміни водоподачі в Запорізькій області

Джерело: розраховано за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів

Крім того, за наявності коштів виникає проблема короткостроковості оренди землі - протягом 5-6 років капіталовкладення не окупляться. А для власників земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва, які господарюють самостійно, виникає проблема можливостей та бажання спільного використання зрошувальних мереж, які не знаходяться у їх власності.

На початку 2000-х років у Запорізькій області була прийнята Програма меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних угідь на 2001-2005 рр. та до 2010 р. Цією програмою було передбачено комплекс ремонтно-експлуатаційних робіт, робіт по реконструкції та технічному переоснащенню міжгосподарських та внутрігосподарських мереж, закінченню споруд недобудованих меліоративних систем, використання сучасних агротехнологічних та агроекологічних систем, що забезпечить збереження зрошуваного землеробства, збереження і відтворення родючості меліоративних ґрунтів. Проте, ця програма виконана не була - з того часу площа земель, які не поливаються, зросла на 30-40 тис. га.

Вартість реконструкції на той час коштувала 2 тис. грн./га. На сьогодні ця сума зростає мінімум до 10-15 тис. грн./га. Це значні кошти, і без державних інвестицій (на які дуже мало надії) чи приватних інвестицій, залучених за межами аграрного сектору, не обійтись. Але з метою залучення інвестицій необхідно вирішити ряд організаційних, технічних та фінансових питань:

форма власності - на сьогодні частина систем зрошення належить державі, частина - у комунальній власності, частина - приватній, а для інвестора дуже важливо розуміти, кому будуть належати ці системи, щоб їх фінансувати;

на законодавчому рівні зрошуваним землям необхідно надати особливий статус, де врахувати відповідальність орендарів зрошуваних земель за їх використання не за цільовим призначення. Це дасть змогу використовувати зрошувані землі як технологічні масиви на умовах оренди саме фінасово спроможним господарствам;

мінімальний термін оренди таких земель має бути збільшений (можливо, до 10-15 років), враховуючи тривалі терміни окупності інвестицій у відновлення зрошувальних мереж та придбання дощувальної техніки;

враховуючи монополізм водогосподарських організацій, встановити прозорі і зрозумілі тарифи, змінити взаємодію водокористувачів з ними на основі гнучкого ціноутворення;

модернізація та реконструкція зрошуваних систем має базуватися на застосуванні нових способів та техніки поливу, систем краплинного зрошення та низьконапірних систем дощування, екологічно безпечних та енергозберігаючих технологій зрошення.

Аналіз свідчить, що з метою забезпечення сталого розвитку рослинництва у Запорізькій області необхідним є проведення фахівцями ТДАТУ наступних наукових досліджень: вивчення закономірностей природних, соціально-економічних та технологічних процесів в умовах зрошення сільськогосподарських культур; розробка концепцій, стратегій та напрямів відновлення і розвитку зрошення; розробка та обґрунтування технологій зрошення сільськогосподарських культур; розробка автоматизованих та інформаційно-обчислювальних систем управління технологічними процесами в зрошенні.

Висновки. Отже, скорочення площ фактичного поливу супроводжується: значним погіршенням технічного стану зрошувальних систем; незадовільним оновленням парку дощувальної техніки; порушенням технологічної цілісності зрошуваних систем; порушенням структури посівних площ, технологій вирощування сільськогосподарських культур; недостатнім рівнем бюджетного фінансування на утримання державних водогосподарсько-меліоративних систем.

Для вирішення зазначених проблемводогосподарства та аграрні підприємства Запорізької області мають бути забезпечені науковим супроводом техніко-технологічного процесу зрошення та рекомендаціями щодо оптимізації водного режиму зрошуваних ґрунтів.

Список літератури

зрошування земля землеробство

1. Сільське господарство України 2014. Статистичний збірник. - К.: Держкомстат, 2015. - 380 с.

2. Сільське господарство України 2009. Статистичний збірник. - К.:Держкомстат, 2010. - 376 с.

3. Ромащенко М.І. Концептуальні засади відновлення зрошення у Південному регіоні України // Меліорація і водне господарство. - 2013. - № 100 (1). - С. 7-17.

4. Коваленко П.І. Управління водорозподільними системами за принципами ресурсо- та енергозаощадження / П.І. Коваленко, В.М. Попов. - К.: Аграрна наука, 2011. - 368 с.

5. Нечипоренко О.М. Роль недержавних структур у системі зрошуваного землеробства // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2015. - Випуск 12., ч. 2. - С. 48-51.

Размещено на Allbest.ru