Урожайність і посівні якості насіння пшениці ярої залежно від фракційного складу насіння та удобрення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ННЦ «Інститут землеробства НААН»

Урожайність і посівні якості насіння пшениці ярої залежно від фракційного складу насіння та удобрення

І.А. Лутак

А.В. Шаповал, кандидат сільськогосподарських наук

У статті наведено результати досліджень впливу фракційного складу насіння і доз добрив на формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей вирощеного насіння пшениці ярої. Виявлено різну реакцію сортів на досліджувані елементи технології. Встановлено, що крупність висіяного насіння суттєво не впливає на масу 1000 зерен, енергію проростання та лабораторну схожість насіння. Дані показники більше залежать від фону мінерального живлення рослин. Найбільш продуктивною для сівби пшениці ярої є фракція насіння розміром 2,2 і > мм.

Ключові слова: пшениця яра, фракція насіння, добрива, сорт, посівні якості, урожайність.

Постановка проблеми. В останні роки створено нові високоврожайні сорти пшениці ярої, які здатні формувати врожайність до 6,5 т/га. Незважаючи на високий потенціал урожайності нових сортів, у виробничих умовах він реалізується лише на 35-40% [1]. Найповніша реалізація генетичного потенціалу сучасних сортів можлива тільки за використання для сівби насіння з високими посівними якостями та врожайними властивостями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Посівний матеріал низької якості не забезпечує належної густоти посівів, що призводить до зниження їхньої продуктивності. Оптимальним вирішенням цієї проблеми може стати поліпшення якості насіннєвого матеріалу (використання найціннішого за біологічними ознаками насіння), що дасть змогу запобігти масовим втратам навіть під впливом несприятливих кліматичних умов. Сучасна технологія насінництва має забезпечувати виробництво насіння з високими показниками врожайних властивостей і посівних кондицій [2]. Дрібне, погано сформоване насіння не в змозі дати рослині високу життєздатність та продуктивність [3]. Тому для сівби слід використовувати крупне насіння з масою 1000 зерен не менше як 35 г [1]. Важливо не тільки виростити високий урожай, але і отримати крупне, вирівняне насіння, яке може проявити в потомстві всі цінні особливості сорту.

Серед агротехнічних заходів, що позначаються на врожайності та виході кондиційного насіння, важлива роль належить мінеральним добривам. Внесення мінеральних добрив впливає не лише на врожайність та якість зерна пшениці ярої, але й на посівні якості насіння. Із внесенням добрив, особливо азотних, у підвищених дозах якість насіння знижується [4, 5, 6]. Деякі вчені вважають, що система мінерального живлення не впливає на зміну енергії проростання та лабораторну схожість насіння [7].

Вимогами ДСТУ 4138.2002 до кондиційного насіння передбачено використання решіт (нижніх) для пшениці ярої з розмірами 1,7-20,0 мм. Але фактично у виробництві використовують нижні решета на насіннєочистних машинах для отримання дещо крупніших фракцій насіння. Нині відсутні чіткі методичні рекомендації, щодо використання для сівби найбільш продуктивних фракцій насіння пшениці ярої. У зв'язку із підвищенням вимог до насінництва та враховуючи розбіжність думок щодо впливу крупності насіння та системи удобрення на формування урожайності та посівних якостей насіння пшениці ярої і визначило мету досліджень.

Метою досліджень було дослідити залежність від фракції насіння та удобрення формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння пшениці ярої з подальшим визначенням оптимального фракційного складу насіння культури і сортів, що вивчаються, а також рівня мінерального живлення.

Методика досліджень. Польові дослідження впродовж 2013-2015 рр. проводили у відділі первинного та елітного насінництва ННЦ «Інститут землеробства НААН». Предметом досліджень були сорти пшениці ярої Рання 93 і Недра, дози добрив N3oP5oK6o і N6oP5oK6o, фракції насіння 1,7 і > мм; 2,0 і > мм; 2,2 і > мм (контроль); 2,4 і > мм. Ґрунт дослідної ділянки - темно-сірий опідзолений легкосуглинкового гранулометричного складу. Орний шар мав такі агрохімічні показники: азоту, що легко гідролізується - 84 мг/кг, рухомого фосфору (за Чиріковим) - 8,9 та обмінного калію - 2,7 мг/100 г ґрунту, вмістом загального гумусу - 2,35%, рН сольової витяжки - 7,1. Попередник - гречка. Фосфорні і калійні добрива вносили восени під оранку, азотні - під передпосівну культивацію. Площа облікової ділянки - 25 м2, повторення досліду - чотириразове. Розміщення ділянок - систематичне. Основні елементи технології вирощування - загальноприйняті для зони, крім досліджуваних чинників. Норма висіву 5 млн. схожих насінин на га. В процесі роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень: польовий метод, який доповнювався лабораторним; математично-статистичні методи досліджень. Лабораторну схожість насіння пшениці ярої, енергію проростання та масу 1000 насінин визначали згідно з методиками ДСТУ 4138-2oo2 [8].

Результати досліджень. Погодні умови впродовж досліджуваних років за весняно-літній період в зоні проведення досліджень: кількість опадів, їх розподіл за місяцями і декадами, а також показники температури повітря суттєво відрізнялись між собою проте в цілому були сприятливими для росту, розвитку рослин і формування врожаю культури.

Аналіз експериментальних даних за три роки досліджень свідчить, що показники врожайності насіння змінювались по-різному у сортів пшениці ярої, залежно від фракції висіяного насіння та удобрення (табл.1).

Урожайність насіння пшениці ярої залежно від фракційного складу,

удобрення і сорту, т/га (2013-2015 рр.).

НІР05 (А) т/га - 0,15; НІР05 (В) т/га - 0,08; НІР05 (С) т/га - 0,25

Найвищу врожайність, на фоні внесення N3oP5oK6o, забезпечила фракція насіння 2,2 і > мм (контроль) - 3,47 т/га та 3,53 т/га відповідно у сорту Рання 93 та Недра. За використання для сівби фракційного складу 1,7 і > мм урожайність насіння була істотно меншою порівняно з контрольним варіантом - на 0,27 та 0,24 т/га. Це можна пояснити як нижчим показником польової схожістю насіння так і відповідно меншою на час збору врожаю густоти продуктивних стебел. Крупна за розміром фракція насіння (2,4 і > мм) мала перевагу над фракцією 1,7 і > мм, але поступалася середній фракції (2,2 і > мм) на 0,12 та 0,15 т/га. Також слід відмітити, що від варіантів досліду з використанням фракцій 1,7 і > мм та 2,0 і > мм отримували врожай насіння, практично, одного рівня. Різниця врожаю між цими фракціями становила лише 0,02 та 0,03 т/га.

Збільшення дози азотних добрив з N30 до N6o на фоні фосфорних (Р50) та калійних (К60) призвело до росту врожайності насіння в усіх варіантах досліду, в першу чергу, за рахунок більшої густоти продуктивних стебел на 1 м2. Приріст становив у сорту Рання 93 - 0,27; 0,17; 0,35; 0,32 т/га, у сорту Недра - 0,33; 0,30; 0,38; 0,34 т/га при НІР05(С) - 0,25 т/га. В середньому за три роки досліджень урожайність насіння була вищою у сорту Недра. Порівняно із сортом Рання 93 у контрольному варіанті (N30; N60) різниця становила 0,06 і 0,12 т/га. За результатами статистичної обробки одержаних даних встановлено, що на формування насіннєвої продуктивності найсуттєвіший вплив мав природний фактор, а саме метеорологічні умови року - 47,2%. Решта чинників: фракція (А), сорт (В) і фон удобрення (С) впливали менш істотно - відповідно 17,3%, 9,0% і 26,5%.

Енергія проростання насіння є важливим показником якості посівного матеріалу. Вона характеризує ступінь життєздатності насіння, здатність давати швидкі і дружні сходи, що має велике значення для одержання високого врожаю зерна і насіння. Чим більша енергія проростання, тим швидше проростає насіння і дружніші сходи за оптимальних умов. Аналізуючи якість вирощеного насіння слід зазначити, що енергія проростання найнижчою була у сорту Рання 93 на варіанті з використанням для сівби крупної фракції (2,4 і > мм) і становила 94%, у сорту Недра - у контрольному варіанті та за сівби фракції насіння 2,0 і > мм - 94% (табл.2).

насіння удобрення пшениця фракційний

2. Посівні якості вирощеного насіння пшениці ярої, % (2013-2015 рр.)

Більш високий показник зафіксований у варіантах з використанням насіння розміром 1,7 і > мм у обох сортів (96%). На фоні внесення N60P50K60 відмічено зниження показників енергії проростання у варіантах з використанням фракцій насіння 1,7 і > мм та 2,0 і > мм - на 1 і 2%, тоді як у контрольному варіанті і фракції 2,4 і > мм відбулося збільшення даного показника.

Лабораторна схожість насіння - кількісний показник його якості, який є мірилом життєздатності і визначається процентом нормально пророслих насінин за певний час в оптимальних умовах. У насіння з пониженою схожістю погіршуються врожайні властивості і досить часто, навіть збільшенням норми висіву, неможливо досягти високого врожаю.

Показник лабораторної схожості насіння також варіював залежно від розміру фракції насіння. Зокрема, лабораторна схожість насіння на варіанті з використанням фракційного складу 1,7 і > мм була найвищою і становила 98% у сорту Рання 93 та 97% - у сорту Недра. Найнижчий показник лабораторної схожості зафіксовано у фракції 2,4 і > мм - 95% (Рання 93) та у фракції 2,2 і > мм - 94% (Недра). За різного фракційного складу цей показник коливався в межах від 95 до 98% у сорту Рання 93 та від 94 до 97% - у сорту Недра. При збільшенні дози внесення азотних добрив до N60 на фоні фосфорно-калійних (P50K60) лабораторна схожість знижувалась у варіантах з використанням фракційного складу 1,7 і > мм та 2,0 і > мм. Більш крупніші фракції насіння забезпечили підвищення цього показника на 1-3% залежно від сорту.

Таким чином, аналіз одержаних у середньому за три роки даних показує, що енергія проростання та лабораторна схожість насіння у досліджуваних сортів пшениці ярої істотно не змінювались залежно від крупності використаного для сівби насіння, а більше залежали від доз внесення азотних добрив під материнські рослини.

Крупність насіння характеризується показником маси 1000 насінин. В межах одного сорту використання для сівби різного фракційного складу насіння суттєвого впливу на цей показник не мало. На формування маси 1000 насінин пшениці ярої істотно впливали сортові особливості, умови живлення та погодні умови в роки досліджень (табл.3). Зокрема, збільшення дози азотних добрив (у середньому за 2013-2015 рр.) дало змогу підвищити масу 1000 насінин у сорту Рання 93 від 0,4 до 0,8 г, у сорту Недра від 0,4 до 1,0 г. При цьому найбільший приріст спостерігався у контрольному варіанті - фракція насіння 2,2 і > мм.

Максимальну масу 1000 насінин, на фоні внесення N30P50K60, було отримано в 2013 році у сорту Рання 93 - 29,2 г за сівби фракції 2,2 і > мм , тоді як у 2014 та 2015 роках даний показник становив 44,0 та 45,2 г, відповідно за використання фракції насіння 1,7 і > мм та 2,0 і > мм. Маса 1000 насінин у сорту Недра, на варіантах з внесенням азоту 30 кг. д. р. /га, виявилася трохи вищою і становила максимально - 32,0 г (2013 р.) у фракції насіння 2,0 і > мм., в 2014 році - відповідно 45,4 г та 2,2 і > мм, а в 2015 році - 46,0 г та 2,0 і > мм. При внесенні азоту 60 кг. д. р. /га, цей показник максимально проявив себе в 2013 та 2014 роках на контрольному варіанті відповідно - 32,5 та 44,7 г, в 2015 році - за сівби крупної фракції насіння (2,4 і > мм) 48,5 г.

3. Маса 1000 насінин пшениці ярої залежно від фракції висіяного насіння та удобрення, г

Висновки

У результаті проведених досліджень можна відзначити, що посівні якості вирощеного насіння суттєво не залежать від крупності висіяного насіннєвого матеріалу (фракційного складу). Збільшення дози внесення азотних добрив сприяє підвищенню врожайності та маси 1000 насінин, але негативно впливає на лабораторну схожість та енергію проростання насіння. Найвищий рівень урожайності насіння пшениці ярої формується за сівби фракції 2,2 і > мм. Цей показник становив 3,47-3,74 та 3,53-3,86 т/га відповідно у сортів Рання 93 та Недра на фоні внесених до сівби N3oP5oK6o та N6oP5oK6o.

Література

Кочмарський В.С. Більше уваги ярій пшениці / Кочмарський В.С., Хоменко С.О., Солона В.Й., Федоренко І.В., Федоренко М.В. //Аграрний тиждень. - 2oi4. - № 2/3. - С. 43-44.

Волощук О. П. Формування насіннєвої продуктивності та посівних якостей насіння сільськогосподарських культур в умовах Західного Лісостепу України / О. П. Волощук, Г. М. Седіло, Ш. С. Волощук. - Львів, 2013. - 332 С.

Макрушин Н. М. Семеноводство /Н.М.Макрушин, Е.М.Макрушина, Р. Ю.Мабанов, Е. А. Соян. - Симферополь, 2012. - 324 с.

Каленська С.М. Пшениця яра у структурі зернового клину /С.М. Каленська, Н.В. Журавльова // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 64-69.

Гриник І.В. Вплив попередників та системи удобрення на врожай та якість озимої і ярої пшениці в умовах Полісся: дис. канд. с.-г. наук: 06.01.01 /Гриник Ірина Василівна - К, 2000. - 16 с.

Новицька Н.В. Врожайність та посівні якості насіння пшениці ярої залежно від азотних добрив /Н.В. Новицька // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». - К., 2008. - Вип. 1. - С. 85-90.

Шевченко О.І. Стан аграрної сфери виробництва і можливості підвищення продуктивності ярої пшениці: Наук. техн. бюл. МІП ім. В.М. Ремесла УААН // О.І. Шевченко, Л.О. Турченюк // К.: Аграрна наука, 2006. - Вип. 5. - С. 247-257.

ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. - К.: Держспоживстандарт України, 2003. - 173 с.

Размещено на Allbest.ru