Формування господарськи корисних ознак молочної худоби залежно від походження за батьком, лінії та спорідненої групи

Ключевые слова: бык-производитель, корова, линия, родственная группа, молочная продуктивность, воспроизводительная способность, экстерьер

Вступ

Господарськи корисні ознаки молочної худоби мають складну природу і залежать від низки генетичних, фізіологічних, технологічних та середовищних чинників.

Рівень міжгрупової диференціації за основними господарськи корисними ознаками най більше обумовлюється впливом генетичних факторів, суттєвими серед яких є походження за батьком і лінійна належність.

Про переважаючий вплив бугаїв на генетичне поліпшення стад молочної худоби повідомляє ряд вчених [1, 4, 5, 9]. Про наявність значної диференціації між за основними селекціонованими ознаками груп напівсестер за батьком і корів різної лінійної належності свідчать і наші попередні дослідження [3]. А тому необхідність проведення постійного моніторингу за селекційними групами в різних стадах визначає актуальність роботи.

Метою нашої роботи стало визначення впливу батьків корів, належності до лінії чи спорідненої групи на формування господарськи корисних ознак молочної худоби.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведено за матеріалами первинного племінного обліку в стадах провідних племінних заводів з розведення української червоної та чорно-рябої молочних порід великої рогатої худоби ТОВ “Агрофірма “Світанок” Донецької області. Для аналізу використана інформація електронної інформаційної бази даних у форматі СУМС ОРСЕК за 2015 рік. Загальне число проаналізованих нами первісток склало 515 тварин. В цілому сформована матриця спостережень містила інформацію про 1271 тварину за 448 змінним (ознаками).

Для обґрунтування облікового періоду проведено обчислення середнього надою корів-первісток стада за роками першого отелення (табл. 1).

1. Надій корів первісток різних років отелення

Встановлено істотні відмінності продуктивності тварин у хронології від 2002 до 2014 років отелення. Надій первісток 2013 року отелення перевищував такий тварин 2003 року на 2543 кг або на 59,7%. За таких умов вбачається методично некоректним порівняння продуктивності напівсестер за батьком з огляду на ймовірно різний рівень їх вирощування і годівлі у хронологічно віддалені роки. Тому для аналізу нами використано інформацію про корів, які лактували упродовж 2008-2014 років, коли умови годівлі і утримання були більш подібними.

Підконтрольних корів оцінювали за віком першого отелення, коефіцієнтом відтворювальної здатності, тривалістю сервіс і періоду між першим і другим отеленнями, молочною продуктивністю за перші три лактації, а також за промірами та лінійними описовими ознаками [6, 8]. За екстер'єром порівнювали групи напівсестер від 11 бугаїв з поголів'ям від 16 до 84 корів.

Піддослідні тварини, що отелились за підконтрольний період, є дочками 27 бугаїв 30 лі ній та споріднених груп. Для порівняльного аналізу обчислено середній прояв господарськи корисних ознак у 11 групах напівсестер за батьком з чисельністю понад 15 дочок і одинадцяти групах корів різних ліній та споріднених груп. Двоє з виділених для порівняльного аналізу за продуктивністю дочок бугаїв (Дукат 125 і Драгомір 113021400) віднесено до голштинізованого (ГЧМ) внутрішньопорідного типу української червоної молочної, бугаї Кампіно Ред Тл 112825601, Кадіско 578904182 і С. С. Хоум 399264 ККГ-1314 є чистопорідними плідниками голштинської породи (червоно-рябої масті), а бугаї Джупітер 27640964506, Кондон 397111 КЧП-1801, Мотабо 578507835, Роман 660886883, Ерік 348025783 і Джанскер 345199616 - чи стопорідними плідниками голштинської породи (чорно-рябої масті).

Силу впливу походження за батьком та лінійної належності обчислювали однофакторним дисперсійним аналізом як співвідношення факторіальної та загальної дисперсій [7]. Об числення здійснювали методами математичної статистики засобами програмного пакету „STATISTICA-8,0” на ПК [2].

Результати досліджень

Для оцінки ефективності використання зазначених селекційних груп в стаді проведено порівняльний аналіз групових середніх за основними селекційними ознаками (табл. 2).

Порівнянням групових середніх встановлено значний рівень диференціації використову ваних у стаді племзаводу бугаїв за ураховуваними ознаками їхніх дочок (табл. 2). За віком першого отелення різниця між кращою і гіршою групами напівсестер сягала 159±0,1 днів або 20,3% (P<0,001), за коефіцієнтом відтворної здатності - 0,109±0,017 або 11,3% (P<0,001), за надоєм за 305 днів першої лактації - 1616±169,2 кг або 24,8% (P<0,001), другої - 1229±57,2 кг або 18,0% (P<0,001), третьої - 1899±426,8 кг або 27,9% (P<0,001). За вмістом жиру в молоці міжгрупова різниця сягала 0,41±0,039% (P<0,001) за першу, 0,18±0,053% (P<0,001) - за другу і 0,09±0,020% (P<0,05) - за третю лактації, за вмістом білка - відповідно 0,09±0,016% (P<0,001), 0,11±0,050% (P<0,001) і 0,11±0,039% (P<0,1).

Найбільш численним є потомство використовуваних в останні роки бугаїв Джупітера 27640964506 (64 дочки), Кампіно 112825601 (84 дочки) та Кадіско 579904182 (65 дочок). Встановлено, що порівняно вища молочна продуктивність за 305 днів першої лактації була у дочок бугаїв Еріка 348025783 (6508±259,7 кг) та Джанскера 345199616 (6497±184,6 кг). Найвищою жирністю молока при порівняно невисоких надоях відрізнялися дочки бугая С. С. Хоума 399264 ККГ-1314 (4,06±0,050%). Найбільш пізнім віком першого отелення (31,4 міс.) характеризувалися дочки Кондона 397111 КЧП-1801, що не сприяло їх вищій молочній продуктивності в порівнянні з найбільш скороспілими (вік першого отелення - 25,3 міс.) дочками бугая Еріка 248025783. Слід зазначити, що навіть найбільш ранній вік першого отелення дочок бугая Еріка 248025783 був дещо нижчим оптимального значення (26-28 міс.). Відтворювальна здатність дочок всіх оцінюваних бугаїв була нижчою оптимального рівня (1,000 проти 0,853 0,962). Необхідно зазначити, що часто за першу лактацію відзначається непогана продуктивність первісток-дочок оцінюваних бугаїв, яка збільшується за другу і третю лактації. У деяких випадках (дочки бугаїв Дуката 125, Драгоміра 113021400, Кадіско 578904182) спостерігається зниження надоїв за ІІІ лактацію, що може бути свідченням як генетичних особливостей (батька, кровності за поліпшуючою породою), так і адаптації організму корови до умов середо вища. Загальнобіологічна закономірність підвищення надоїв з підвищенням порядкового номера лактації спостерігається у дочок бугаїв Джупітера 27640964506, Кампіно 112825601, Кондона 397111 КЧП-1801, Мотабо 578507835, Романа 660886883, Еріка 248025783, Джанскера 345199616.

Аналіз екстер'єрних особливостей корів дочок різних бугаїв (табл. 3) свідчить про певний ступінь міжгрупової диференціації за цими ознаками аналізованих корів стада. Найбільш великими і високорослими є дочки бугаїв голштинської породи і голштинізованого типу. За деякими промірам корови голштинізованого типу не досягають навіть стандартів для корів жирномолочного типу, які є набагато нижчими. Дочки бугая голштинської породи Еріка 248025783, будучи великими і високими серед корів аналізованих груп, задовольняли стандарт південого внутрішньопорідного типу української чорно-рябої молочної породи тільки за проміром ширини грудей (42,5±0,75 см). Дочки бугаїв С. С. Хоума 399264 ККГ-1314 та Драгоміра 113021400 майже задовольняли стандарт голштинізованого типу української червоної молочної породи тільки за обхватом п'ястка (18,6±0,17 і 18,5±0,13 см). Міжгрупова диференціація напівсестер за батьком у багатьох випадках виявилась істотною і високо достовірною.

Апробованим, традиційним для вітчизняної селекційної практики і нерідко результативним способом селекційного поліпшення стад молочної худоби вважається кваліфіковане використання методу розведення за лініями. Бугаї, які використовувалися в стаді належать до ліній і споріднених груп українських червоної та чорно-рябої молочних порід з чисельною перевагою селекційних груп голштинізованого типу (табл. 4). Серед порівнюваних груп най більше число дочок мали плідники спорідненої групи Валіанта 1650414 (166 гол.), Старбака 352790 (114 гол.), Чіфа 1427381 (92 гол.) та Кевеліе 1620273 (83 гол.). Найбільш високою молочною продуктивністю за першу і наступну лактації з рівномірним її зростанням відрізнялися корови споріднених груп голштинізованного типу Мейпла 1430145, Елівейшна 1491007, Ста рбака 352790 та Кевеліе 1620273. Корови споріднених груп Елівейшна 1491007 та Кевеліе 1620273 найбільш скороспілі серед корів врахованих ліній і споріднених груп. Най нижчою серед корів врахованих ліній і споріднених груп молочною продуктивністю відрізнялися корови жирномолочного типу спорідненої групи Еркера 17021. Продуктивність корів цієї спорідненої групи за другу лактацію навіть не досягла надоїв корів найменш великомолочної лінії голштинізованого типу. Міжгрупова диференціація корів різної лінійної належності, як і напівсестер за батьком, у багатьох випадках виявилась істотною і високо достовірною.

Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що із досліджених генетичних факторів найбільш істотний вплив на фенотипову мінливість досліджуваних ознак має походження за батьком (7-61%) та належність до лінії чи спорідненої групи (3-51%). Лінія чи споріднена група має найбільший вплив на вік першого отелення та молочну продуктивність (13 51%; P<0,001), що пояснюється наявністю відмінного генетичного потенціалу ліній в стаді. Найменш значно батько та лінія впливають на сервіс-період, період між 1 і 2 отеленням (МОП) та коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ) - 7% та 3%. Вплив на проміри становить, відповідно, 11-18% та 6-10%. Як свідчать дані, найбільшого ефекту від проведення селекції за батьком, слід очікувати за першу лактацію. З підвищенням рівня селекційної групи від внутрішньопорідної структурної системної ієрархії (від напівсестер за батьком до корів різних споріднених груп) сила впливу на фенотипову мінливість селекціонованих ознак логічно знижується. Це ще раз підтверджує першорядне значення підбору до маточного поголів'я стада бугаїв з високою племінною цінністю.

Висновок

Фенотипова мінливість селекціонованих господарськи корисних ознак корів стада в значній мірі зумовлюється впливом генетичних факторів, що дає підстави очікувати досить істотну результативність та ефективність селекції в стаді. Походження за батьком зумовлює 7-61%, а належність до лінії чи спорідненої групи 3-51% загальної фенотипової мінливості ураховуваних ознак.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бабенко, О. І. Генетичні аспекти підвищення ефективності селекції молочної худоби : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / О. І. Бабенко ; с.Чубинське Київської області, 2012. - 20 с.

2. Боровиков, В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. - СПб : Питер, 2001. - 656 с.

3. Вплив походження за батьком і лінійної належності на господарськи корисні ознаки корів / М. В. Гладій, Ю. П. Полупан, І. В. Базишина, Н. Л. Полупан, І. М. Безрутченко // Вісник Сумського національного аграрного університету : серія «Тваринництво». - Суми, 2014. - Вип. 7 (26). - С. 3-11.

4. Денисюк, О. В. Оцінка впливу бугаїв-плідників різного екогенезу на продуктивність тварин при створенні центрального типу української червоної молочної породи : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / О. В. Денисюк. - Херсон, 2010. - 17 с.

5. Іляшенко, Г. Д. Вплив генетичних та паратипних чинників на молочну продуктивність корів української червоної та чорно-рябої молочних порід / Г. Д. Іляшенко, Ю. П. Полупан // Вісник степу. - Кіровоград : Кіровоградський ІАПВ УААН, 2009. - Вип. 6. - С. 129-136.

6. Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід. Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві / А. М. Литовченко, Д. М. Микитюк, О. В. Білоус, Н. В. Кудрявська, Л. В. Шпак, В. П. Буркат, М. Я. Єфіменко, Ю. П. Полупан, М. П. Демчук, С. Б. Васильківський, С. Ю. Рубан, Ю. Ф. Ме льник, М. М. Майборода, О. І. Костенко, І. А. Рудик, М. І. Бащенко, І. В. Тіщенко, Л. М. Хмельничий, А. П. Кругляк, Л. В. Вишневський, А. Ф. Гордін. - К. : “ППНВ”, 2004. - 76 с.

7. Плохинский, Н. А. Биометрия / Н. А. Плохинский. - М. : Изд-во МГУ, 1970. - 367 с.

8. Полупан, Ю. П. Удосконалення методики бонітування корів молочних порід за екстер'єром // Ю. П. Полупан // Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві : мат-ли науково-теоретичної конф., присв. пам'яті академіка УААН Валерія Петровича Бурката. - К. : Аграрна наука, 2010. - С. 95-98.

9. Судика, В. В. Оптимізація селекційного процесу в популяціях молочної худоби : авто- реф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» / В. В. Судика. - с.Чубинське Київської області, 2004. - 20 с.

References

1. Babenko, O. I. 2012. Henetychni aspekty pidvyshchennia efektyvnosti selektsii molochnoi khudoby : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. s.-h. nauk : spets. 06.02.01 «Rozvedennia ta selektsiia tvaryn» - Genetic aspects of efficiency of dairy cattle breeding: Author. Dis. for obtaining Sciences. degree candidate. Agricultural Sciences specials. 06.02.01. Chubynske Kyivskoi oblasti, 20 (in Ukrainian).