Економічний аналіз розвитку м’ясного скотарства в регіоні

Аналізуючи структуру виробництва м'яса в Житомирській області необхідно зазначити, що питома вага виробництва яловичини і телятини у всіх категоріях господарств становила: у 1990 р - 57,8 %, відповідно у 2000р. - 52,5 %, відповідно у 2010 р. - 38,8 %, відповідно у 2015 р. -29,4 %.Так, якщо у 1990 - 2000 рр. основним виробником яловичини і телятини в області були сільськогосподарські підприємства, то в останні роки таким виробником є господарства населення.

За роки аграрних реформ в Україні не вдалося створити ефективний сектор фермерських господарств, який міг би скласти основу сільськогосподарського виробництва країни, а процеси кооперації фермерських та особистих селянських господарств перебувають на зародковому етапі. Сільськогосподарські підприємства і великі фермерські господарства, які утворилися на базі колишніх КСП у результаті їх реорганізації, не мають власних фінансових ресурсів для розвитку м'ясного скотарства, а джерела державної підтримки є вкрай обмеженими [10].

В Житомирській області спостерігається значне зменшення поголів'я великої рогатої худоби. Так, поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств станом на кінець 1990 р. становило 1154,6 тис. голів, відповідно на кінець 2000 р. - 524,6 тис. голів, відповідно на кінець 2010 р. - 224,66 тис. голів, відповідно на кінець 2015 р. - 167,3 тис. голів [8].

Виробництво яловичини в сільськогосподарських підприємствах області є збитковим. Так, якщо у 1990 р. рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби в області становив 35,7 %, то у 2000 р. збитковість становила - 43,7 %, відповідно у 2010 р. - 35,8 %, відповідно у 2015 р. - 18,8 %.Серед причин збитковості галузі є низька продуктивність тварин та висока собівартість продукції. Враховуючи те, що у м'ясному скотарстві повільний обіг капіталу, господарства регіону надають перевагу розвитку молочного скотарства та скоростиглим м'ясним галузям, зокрема свинарству, птахівництву.

До основних чинників, які впливають на розвиток м'ясного скотарства, належать: організаційні - територіальне розміщення виробництва і переробки сировини, нормативно-правове забезпечення, розвиток кормової бази, технологія ведення тваринництва, інфраструктура ринку, рівень кваліфікації працівників. Економічні - попит і пропозиція на яловичину й телятину, встановлення паритету цін, стабілізація і досягнення беззбиткового рівня виробництва м'яса, платоспроможний попит населення, конкурентне середовище, інвестиційне забезпечення, доступні за ціною матеріально-технічні засоби виробництва, кількість товаровиробників, спеціалізація і концентрація виробництва; рівень оплати праці [9].

Серед причин, які гальмують процес становлення галузі м'ясного скотарства в досліджуваному регіоні слід віднести те, що реалізаційні ціни на товарний молодняк, одержаний від м'ясних і молочних порід однакові і тому витрати на його вирощування відшкодовуються лише на 57,6%. У таких економічних умовах розведення м'ясної худоби стає для господарств невигідним тому, що, по-перше, відсутні власні кошти для поліпшення існуючих та створення нових пасовищ, придбання кормозбиральної техніки, реконструкції старих приміщень, не забезпечується створення міцної кормової бази, запровадження ресурсозберігаючих інтенсивних технологій годівлі та утримання м'ясної худоби і на цій підставі підвищення її продуктивності. По-друге, внаслідок монополізації сфери м'ясопереробної промисловості неможливо господарствам реалізувати м'ясну худобу за цінами, які б враховували високий вміст у яловичині білка, амінокислот та інших поживних речовин. По-третє, недостатній рівень бюджетної підтримки на утримання корів м'ясного напряму продуктивності.

Через скорочення поголів'я і загального обсягу продукції тваринництва, виробництво її переходить у приватний сектор. Поки що він представлений невеликими, напівлегально розташованими на околицях міст господарствами, де неможливо підвищення якості продукції через повну відсутність нормативної бази, контролю та методичної допомоги цьому виробництву. Втрачаються можливості здешевлення виробництва екологічно чистої продукції за рахунок збільшення обсягів її виробництва у сприятливих умовах.

З метою підвищення ефективності функціонування галузі м'ясного скотарства, а, відповідно і підвищення якості продуктів харчування та безпеки життєдіяльності людини, доцільно перейти до економіко- екологічної концепції його розвитку. Ця концепція повинна бути спрямована на формування в усіх регіонах таких агросистем, яким притаманні висока відтворювальна здатність і екологічна стабільність, завдяки чому вони надають можливість одержувати якнайбільше доброякісних кормів в умовах мінімального агротехнічного та ресурсного забезпечення виробництва [2].

Згідно Концепції розвитку аграрного сектору економіки Житомирської області на період до 2020 року перспективними завданнями галузі м'ясного скотарства в регіоні є:

? створення сприятливих економічних умов для посилення інвестиційної активності вертикально інтегрованих потужних компаній з метою спрямування значних інвестиційних ресурсів у м'ясне скотарство за національним проектом «М'ясне скотарство України» щодо створення мережі племінних і товарних господарств, будівництва високотехнологічних аграрно-промислових комбінатів з виробництва яловичини;

? сприяння суб'єктам господарювання у закупівлі племінного поголів'я ВРХ м'ясних порід, племінних теличок, нетелей, корів шляхом часткового відшкодування вартості за рахунок коштів державного бюджету;

? здешевлення вартості проведення реконструкції існуючих та будівництва нових відгодівельних комплексів за рахунок коштів державного та обласного бюджетів;

? розбудова логістичної мережі для кооперування виробників яловичини із забійними пунктами та фірмовими магазинами, з елементами органічного виробництва, для формування цінової переваги на високоякісну яловичину - так звані «мармурові стейки»;

? підвищення продуктивності тварин на вирощування і відгодівлю до 700-800 гр. середньодобового приросту за рахунок поліпшення генетичного та племінного складу відгодівельного контингенту та впровадження годівлі на запрограмовану продуктивність;

? продовження виплати бюджетної дотації для фізичних осіб за збереження та утримання молодняку ВРХ до 15 місячного віку [5].

Пріоритетними напрямами забезпечення розвитку тваринництва на перспективу слід вважати підтримку структурної перебудови у тваринництві, яка надається через інвестиції, активізацію чинників інтенсивного відтворення через поліпшення якості кормової бази, селекційно-племінної справи, впровадження сучасних інноваційних технологій, підготовку висококваліфікованих кадрів, проведення ветеринарних і санітарних заходів [7 ].

Можливість використання нових технологій і методів управління, прискорення науково-технічного розвитку в сфері АПК можливе за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій. При цьому важливим є забезпечення зарубіжних інвесторів інформацією про інвестиційний потенціал Житомирської області, перспективні інвестиційні та інноваційні проекти.

Висновки. Проведений економічний аналіз свідчить, щовирішення проблеми виробництва м'яса великої рогатої худоби в досліджуваному регіоні можливе за рахунок розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства на засадах економіко-екологічної концепції його розвитку.

Пріоритетними напрямами є забезпечення умов для розвитку процесів спеціалізації, концентрації, кооперації, агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому підкомплексі та в м'ясному скотарстві зокрема, стимулювання утворення інтеграційних об'єднань.

Перспективи подальших досліджень повинні бути зосереджені на аналітичних дослідженнях, пов'язаних з еколого-економічними проблемами регіону; з формуванням стратегії розвитку аграрних підприємств регіону; функціонуванням ринку м'яса; із покращенням інвестиційного клімату та залученням іноземних інвестицій в сільське господарство Житомирської області, що дасть можливість покращити стан виробництва, рівень його технічного оснащення, сприятиме вирішенню соціальних та екологічних проблем регіону.

економічний м'ясний скотарство

Список використаних джерел