Технологія вирощування кукурудзи в умовах ТОВ "Україна" Калинівського району Вінницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія вирощування кукурудзи в умовах ТОВ “Україна” Калинівського району Вінницької області

Картка проектованого поля

кукурудза врожайність насіння

Область район господарство

Культура Програмована врожайність ц/га

Урожайність без внесення добрив ц/га

Площа га

Агровиробнича група ґрунту

Бонітет ґрунту

Механічний склад ґрунту

Глибина гумусового горизонту, см

Глибина орного шару, см

Вміст гумусу, %

Рік агрохімічного обстеження

Вміст у ґрунті, мг/кг:

легкогідролізованого азоту (NO₂) забезпеченість

рухомого фосфору (Р₂O₅) забезпеченість

обмінного калію (К₂O) забезпеченість

Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту

рН сольове

Об'ємна маса ґрунту, г/см³

Глибина залягання ґрунтових вод, м

Попередник

Внесено під попередник

Забур'яненість поля

Заселеність: шкідниками

збудниками хвороб

Характер весни

Характер осені

Стан посівів перед збиранням:

полягання

забур'яненість

густота стояння рослин, стеблостою

Погодні умови періоду збирання

Вступ

Кукурудза - одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід з високопротеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, В₁ В₂, В₆, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вміст білка невисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливо лізину.

Велика енергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить його важливим компонентом комбікормів. Кукурудза - основна силосна культура. Силос кукурудзи має добру перетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин.

В 1 ц кукурудзяної соломи міститься 37 к.о., а в 1 ц розмелених стрижнів - 35 к.о.

Недоліком кормів з кукурудзи є недостатній вміст перетравного протеїну. У силосі є 60-65 г протеїну, в зерні 75-78 г на 1 кормову одиницю, при нормі 100-110 г на 1 к.о. Це призводить до перевитрати кормів в 1,3-1,4 рази. Тому для збалансування раціону протеїном, тваринам згодовують кукурудзу разом з бобовими культурами.

Зерно кукурудзи використовується на продовольчі цілі. З нього виготовляють понад 150 харчових і технічних продуктів: борошно, крупу, пластівці, крохмаль, сироп, глюкозу, спирт. Із зародків зерна добувають цінну харчову олію, яка має лікувальні властивості (зменшує вміст холестерину в крові і запобігає захворюванню на атеросклероз). Із стрижнів качанів виготовляють фурфурол, лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір.

3 1ц зерна можна одержати 56 кг крохмалю (або 60 кг фруктози чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з вмістом протешу 21%, 5,2 кг глютенового борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Кукурудза добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур. Гірший для озимих зернових, оскільки після неї трудніше якісно підготувати ґрунт до сівби.

Тривалий час вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину теосинте, доки не було встановлено, що само теосинте походить від кукурудзи.

Теосинте утворює дворядний початок із зернівками, які охоплені лусками і не вимолочуються. Трапляється в Центральній Америці як бур'ян у посівах кукурудзи.

Кукурудза одна з найстаріших культур, походить з Центральної і Південної Америки. Тут її культивували 5-10 тис. років тому. В Європі кукурудза стала відома лише в кінці XV століття. В 1500 році Х.Колумб привіз насіння в Севілью (Іспанія). Звідси вона потрапила в Португалію, Італію, а в XVI столітті - в Китай, Індію та інші країни.

В Україну кукурудза потрапила через Крим в XVII столітті і тривалий час була мало поширена. За іншою версією кукурудза прийшла з Молдавії, поширилась в Одеській області, поступово завойовуючи Південь України.

Кукурудза - одна з найпоширеніших культур у світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці і рису. Посівна площа постійно зростає і в 1994-1996 рр. вона становила 138 млн. га. Найбільше кукурудзу вирощують США - майже 30 млн. га, Китай - 26 млн. га, Бразилія - 13 млн. га, Мексика - 7,7 млн. га, Індія - 6 млн. га. В Європі посівна площа становить 11,5 млн. га.

У світі в 1993-1995 рр. збирали 513 млн. т зерна кукурудзи, що становить 26,9% від світового виробництва зерна. За рахунок створення ранньостиглих гібридів, зона вирощування кукурудзи розширюється на північ. В середньому в світі урожайність кукурудзи перевищила 40 ц/га.

Посівні площі, урожайність і валові збори зерна в Україні не відповідають ґрунтово-кліматичним можливостям. Вони можуть бути значно вищими.

В Україні основні площі посіву кукурудзи на зерно розміщують в Степу й Лісостепу, на силос і зелений корм - в усіх зонах. Оптимальна площа посіву кукурудзи на зерно і силос в Україні є в межах 3 млн. га.

1. Оцінка біологічних і ґрунтово-кліматичних умов отримання планованої врожайності кукурудзи в господарстві

1.1 Ботанічна характеристика та біологічні особливості кукурудзи

Ботанічна характеристика кукурудзи

У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру -- на корм худобі, для продовольчих і технічних потреб -- виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, декстрину та етилового спирту тощо. Це одна з найпоширеніших сільськогосподарських культур. Ботанічна характеристика Рід кукурудзи (Zea L.) представлений одним видом -- кукурудзою (маїс) культурною (Zea mays L.). Тривалий час вважали родоначальником кукурудзи однорічну багатостеблу рослину тео-синте, доки не було встановлено, що само тео-синте походить від кукурудзи. Тео-синте утворює дворядний початок із зернівками, які охоплені лусками і не вимолочуються. Трапляється в Центральній Америці як бур'ян у посівах кукурудзи. Зустрічається тео-синте багаторічне -- багатостебла рослина, яка також є бур'яном на кукурудзяних полях у Центральній Америці. Кукурудза культурна (2n-42) -- однорічна трав'яниста рослина, яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших злакових рослин. Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у грунт на глибину 2-3 м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у грунт до 2,5 м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1 м. Ярусне розміщення коренів у грунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів. Стебло у кукурудзи -- міцна, груба, округла соломина, заповнена нещільною паренхімою. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100 у ранньостиглих форм і до 5-6 м у пізньостиглих. Товщина -- 2-7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої -- до 30-40 і більше. Листки лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70-110 см, ширина 6-12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі адекватна кількості стеблових вузлів. У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче суцвіття -- волоть і жіноче -- початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною. Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів -- пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими -- квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300--1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками -- початки -- розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні -- товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25 % загальної маси початка. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні -- шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі -- квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна -- верхня, друга, нижня -- безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен -- від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см)ниткоподібного стовпчика і приймочки. Плід у кукурудзи -- гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення.

Особливості росту та розвитку кукурудзи гібриду Донор МВ

Оригінатор Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН та ТОВ АПК "Маїс". Тип гібрида простий модифікований. Занесений до Реєстру сортів рослин України в 2008 році. Рекомендовані зони вирощування Лісостеп, Степ.

Апробаційні ознаки. Різновид зубовидний (ssp. Indentata). Висота рослини 250-270 см. Висота прикріплення качана 90-95 см. Кількість листків 16-17. Довжина качана 23-24 см. Рядів зерен 16-18. Вихід зерна 84-86%. Стержень качана червоний. Маса 1000 зерен - 290-300 м

Біологічні особливості. Група стиглості середньостиглий ФАО - 310. Тривалість періоду сходи-дозрівання 112-114 діб. Початковий ріст швидкий. Холодостійкість висока. Посухостійкість висока. Стійкість до вилягання висока. Стійкість до поникання качанів висока. Стійкість до пухирчастої сажки висока. Стійкість до стеблових гнилей висока. Стійкість до кукурудзяного метелика висока.

Господарські ознаки. Потенційний урожай зерна 14,5-16,5 т / га. Рекомендована густота до збирання 58-60 тис / га - Лісостеп і 60-65 тис / га Полісся. Збиральна вологість 24-25%. Вміст сухої речовини в зеленій масі 34-35%. Вміст білка в зерні 9,8-10,2%. Вміст крохмалю 74,6%.

Насінництво гібрида ведеться на стерильній основі М-типу за схемою повного відновлення, без обривання мітелок. Стерильність материнської форми 99-100%. Оптимальна схема посіву батьківських форм на ділянках гібридизації 12: 4; 8: 4. Насіннєві ділянки вимагають високого рівня агротехніки, боротьби з бур'янами та оптимальних умов живлення. Урожайність насіння в сприятливих умовах 1,8-2,0 т / га.

Фаза - це стан рослин, який характеризує наявність певних зовнішніх ознак, відрізняється кількістю органів, кольором, консистенцією. Визначають візуально і якщо 75% увійшло у ту фазу, то фаза наступила.

Кукурудза суттєво відрізняється від інших злаків не тільки за морфологічною будовою,а й за фазами росту та розвитку:

1. Проростання - Поява шильця, початок розвитку зародкового пагона, гетеротрофне живлення.

2. Сходи - Поява першого-шостого листка, завершення розвитку зародкового пагона, повний перехід на автотрофне живлення.

3. Кущіння - Поява сьомого-десятого листків головного пагона та перших листків бічних пагонів.

4. Вихід у трубку - Поява одинадцятого-чотирнадцятого листків,активний ріст волоті.

5. Викидання волоті - Вихід не менше Ѕ стрижня волоті із піхви верхнього листка,початок активного росту стебла.

6. Стеблування - Активний ріст стебла,повний віхід волоті.

7. Цвітіння волоті - Поява пиляків у серединій тритині стрижня;активний ріст качанів.

8. Цвітіння качана - Поява стовпчиків,запилення,запліднення.

9. Водяниста передмолочна - Фомування зернівок.Зернівки дрібні,їхній вміст водянистий,безбарвний або білуватий,оболонки тонкі;формування зародка.

10. Молочна стиглість - Зернівки соковиті,пружні,виповнені;при натискуваннівиділяеться молокоподібна рідина.Інтенсивний налив.

11. Молочно- воскова стиглість - Верхня частина зернівок соскоподібна.Затухання наливу,вологість зерна 54-40%.

12. Воскова і технічна стиглість - Верхня частина зернівок тверда,нижня- соскоподібна.Завершення наливу,волгість 39-35%.

13. Тверда(збиральна)стиглість - Зернівки тверді,сухі,з усіма характерними сортовими ознаками;вологість не менше 35 % [10].

Протягом вегетаційного періоду кукурудза проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, утворення 3-го листка, кущення, вихід в трубку (11-13 листок), викидання волотей, цвітіння, формування і достигання зерна молочної, молочно-воскової, воскової і повної стиглості. Розглянемо взаємозв'язок фаз росту та елементів продуктивності посіву і рослини кукурудзи гібриду Донор МВ в таблиці 1.1.1.

Таблиця 1.1. 1. Взаємозв'язок фаз росту та елементів продуктивності посіву і рослини кукурудзи гібриду Донор МВ

Фенологічні фази	Елементи продуктивності
1	2
Проростання	Густота стояння рослин
Сходи
Третій листок, формування вузла кущення	Кількість листків, коефіцієнт кущення, зимостійкість
Кущення	Кількість члеників колосового суцвіття
Вихід у трубку	Кількість колосків у суцвітті, посухостійкість
Викидання волоті	Фертильність квіток, жаростійкість
Стеблування
Цвітіння волоті
Цвітіння качана	Озерненість колоса
Водяниста передмолочна стиглість	Розмір зернівки
Молочна стиглість	Маса зернівки
Молочно- воскова стиглість
Воскова і технічна стиглість
Тверда(збиральна) стиглість

Після сходів і до утворення першого надземного стеблового вузла кукурудза росте дуже повільно. Цей період продовжується 25-30 днів і посіви пригнічуються бур'янами. Після утворення 7-8 листків темпи росту поступово збільшуються, досягаючи максимуму (12-15 см за добу) в період викидання волотей. З початком цвітіння волотей приріст рослин в висоту уповільнюється, а згодом - припиняється.

Основними факторами, які радикально впливали на урожайність в умовах господарства були, в першу чергу, погодні умови, що складалися в період їх вегетації. Урожайність зерна з одного гектара є кінцевим показником, що характеризує реалізацію всіх факторів життя в кінці вегетації рослин.

Вимоги до умов вирощування

Кукурудза, як і всі хліба другої групи, є теплолюбною рослиною. Насіння проростає при температурі 8-10⁰С, а сходи з'являються при температурі 10-12⁰С. Кукурудза, висіяна в холодний і перезволожений ґрунт, проростає повільно, сходи бувають зрідженими внаслідок ураження набубнявілого насіння хворобами і втратою схожості. Заморозки до мінус 2-3⁰С сходи кукурудзи витримують задовільно. Кукурудза краще витримує весняні заморозки, ніж осінні (мінус 2-3⁰С). Оптимальна середньодобова температура для росту і розвитку рослин в другу половину вегетації - 23-25⁰С. При температурі нижче 15⁰С ріст рослин затримується, а при зниженні її до біологічного мінімуму (10⁰С) припиняється. Максимальна температура, при якій припиняється ріст, 45-47⁰С. Якщо в період викидання волотей температура перевищує 30-35⁰С, порушується нормальний процес цвітіння і запліднення рослин, внаслідок чого спостерігається значна череззерниця в качанах. Сума біологічно активних температур, необхідна для дозрівання скоростиглих гібридів і сортів, становить 1800-2000°С, середньостиглих - 2300-2600⁰С, пізньостиглих -3000-3200⁰С.

Кукурудза економніше, ніж хліба першої групи, використовує вологу, вона достатньо посухостійка і поступається в цьому відношенні тільки сорго і просу. Транспіраційний коефіцієнт її в середньому 246 (174-406). На початку вегетації кукурудза витрачає в середньому за добу 30-40 м³/га води. З появою волоті і до початку молочної стиглості потреби у воді різко зростають.

Середньодобова витрата води в цей період досягає до 80-100 м /га, тобто використовується близько 70% вологи від загальної потреби за вегетацію. Повітряна і ґрунтова посуха в цей період на протязі 2-3 днів знижує урожайність на 20%, а на протязі 6-7 днів - до 50%. Оптимальна вологість ґрунту в період активної вегетації має становити 75-80% НВ. Разом з тим кукурудза не переносить перезволоження і на ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод погано росте і розвивається.

Кукурудза - світлолюбна рослина короткого дня. Вона швидше зацвітає і закінчує вегетацію при тривалості світлового дня 8-10 год. Вегетація подовжується при тривалості дня 12-14 год. Кукурудза вимагає інтенсивного освітлення у всі фази росту і особливо в першій половині вегетації. При інтенсивному освітленні утворюється оптимальна листкова поверхня та нагромаджується достатня кількість органічних речовин. Затінення посівів, яке виникає внаслідок їх загущення і забур'янення, зменшує поглинання рослинами азоту, фосфору і калію і особливо магнію, в результаті чого уповільнюється формування органів плодоношення.

На відміну від багатьох культур кукурудза не дуже вимоглива до родючості ґрунту. Високі врожаї зерна і зеленої маси вона здатна давати на всіх ґрунтах, придатних для вирощування інших польових культур. Проте найкраще кукурудза росте і розвивається на аерованих ґрунтах з глибоким гумусовим шаром, які добре утримують вологу, мають достатню кількість легкозасвоюваних поживних речовин і нейтральну або слабокислу реакцію ґрунтового розчину (рН 5,5-7). Кращими ґрунтами для неї є чорноземи, каштанові, темно-сірі, а також ґрунти річкових заплав. При достатньому удобренні і вапнуванні кукурудза добре росте на дерново-підзолистих, легких супіщаних ґрунтах і на осушених торфових, якщо ґрунтові води знаходяться не дуже близько від поверхні. Кислі ґрунти, важкі запливаючі і засолені для кукурудзи малопридатні без попередньої меліорації.

На формування 10 ц зерна і відповідну кількість листостеблової маси виноситься з ґрунту 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору та 25-30 кг калію. Найвищу чутливість до азоту кукурудза проявляє в період цвітіння-утворення зерна. При недостатній кількості азоту в цей період послаблюється ріст рослин і листкової поверхні, порушуються процеси формування генеративних органів. До фосфору кукурудза особливо вибаглива на початку вегетації. При його нестачі затримується ріст рослин, листя набувають фіолетового відтінку, качани деформуються. Дефіцит калію негативно позначається на пересуванні вуглеводів, синтетичній діяльності листя, формуванні кореневої системи.

Господарсько-біологічні особливості та продуктивність реєстрованих і перспективних сортів

Підвиди кукурудзи. Основні ознаки, за якими кукурудза поділяється на підвиди (групи), - форма й особливості поверхні зерна, розмір та внутрішня будова зерна.

За розмірами зернівки поділяються на крупні й дуже крупні - з масою 1000 зерен 300-400 г, середні - 200-300 і дрібні - 100-200 г; за формою - на округлі, видовжено-призматичні із западиною на верхівці, видовжені із загостреною верхівкою, кутасті або сплюснуті, з гладенькою чи зморшкуватою поверхнею.

Під внутрішньою будовою зерна розуміють будову ендосперму, який може бути неоднорідним. Залежно від співвідношення між вмістом крохмалю і білка в зерні, форми та щільності розміщення крохмальних зерен ендосперм може бути повністю або частково рогоподібним чи борошнистим.

Рогоподібність ендосперму спостерігається вищою при більш високому вмісті в ньому білка, який у більшій мірі заповнює проміжки між крохмальними зернами, а також при вуглуватій формі крохмальних зерен, які щільніше прилягають між собою і залишають незначні проміжки. Борошнистий ендосперм тим краще формується, чим більший вміст у ньому крохмалю і кругліші крохмальні зерна, між якими залишаються значні проміжки.

На зламі рогоподібний ендосперм нагадує застиглу желатину, борошнистий - туго спресоване борошно.

Кремениста кукурудза. Відзначається підвищеним вмістом білка в зерні (8-18%), формуванням стебел, здатних утворювати багато пасинків.

Зубовидна кукурудза. Найпоширеніший підвид у виробництві, представлений середньо- і пізньостиглими гібридами та сортами. Вміст білка в зерні - 8-15%.

Кремениста-зубовидна кукурудза. За формою зерна і будовою ендосперму займає проміжне місце між кременистою і зубовидною кукурудзою, представлена у виробництві ранньо- та середньостиглими гібридами.

Крохмалиста, або борошниста, кукурудза. Формує високо крохмальне зерно (72-85%) з низьким вмістом білка (6- 13%).

Розлусна кукурудза. Представлена двома формами: рисовою кукурудзою - з гострокінцевим, або шпилястим, зерном та перловою - з округлим зерном. Вміст білка в зерні - 10-15%. Здатна утворювати більшу кількість початків на стеблі та інтенсивніше кущитися.

Цукрова кукурудза. характеризується багатостеблістю та схильністю до вилягання, високим вмістом у зерні білка (18-20%) і жиру (8-9%).

Восковидна кукурудза. За формою зерна подібна до кременистої кукурудзи, але відрізняється непрозорістю ендосперму, який за консистенцією нагадує твердий віск. Перспективна для селекційної роботи.

Крохмалисто-цукрова кукурудза. Проміжний підвид між крохмалистою і цукровою кукурудзою. В Україні не поширена.

Плівчаста кукурудза. Формує зернівки, закриті плівками, які утворилися з колоскових і квіткових лусок. У виробництві не використовується.

Різновидності. Кожний підвид кукурудзи поділяється на різновидності, основними ознаками яких є: забарвлення зерна і квіткових лусок на стрижні початка (часто вживається - забарвлення стрижня).

Забарвлення зерна у кукурудзи різноманітне: біле, жовте, оранжеве, червоне, темно-вишневе, фіолетове, сіре, синє, чорне, двоколірне - боки жовті, верхівки білі.

Стрижень буває білим (квіткові луски не забарвлені) або червоним з кольоровими відтінками (від рожевого до коричнево-червоного).

В Україні поширені в основному гібриди і зовсім мало сортів. Це пояснюється тим, що у гібридів першого покоління проявляється явище гетерозису - різко підвищується життєздатність рослин, а з нею активність біологічних процесів органотворення і значно зростають продуктивність рослин та урожайність основної продукції - на 15-35% і більше порівняно з сортами.

Залежно від вихідних форм рослин, які використовуються для схрещування, гібриди поділяються на кілька типів: міжсортові - одержані від схрещування двох сортів; сортолінійні - від схрещування сорту і самозапильної лінії; міжлінійні: прості - від схрещування двох самозапильних ліній; складні (подвійні міжлінійні - від схрещування двох простих міжлінійних гібридів; трилінійні - від схрещування простого міжлінійного гібрида і самозапильної лінії; п'ятилінійні - від схрещування трилінійного і простого міжлінійного гібридів).

Серед рекомендованих гібридів кукурудзи на зерно та силос найпоширеніші такі:

Акцент MB, Авантаж, Агора, Анжвла, Валентина, ДНОД 453СВ, Дніпровський 193МВ, Гадина, ДК471, Закарпатський 101М, Кавказ 484МВ, Колективний 95М, Краснодарський 335МВ, Марк, Мартон, Маршал, НС420, Одеський 411C, Планета 180, Полька, Рая та ін.

Серед гібридів цукрової кукурудзи: Апетитна, Брусниця, Дебют F1, Роставиця, Джубілі F1) та ін.

В Україні рекомендовано також три сорти кукурудзи: Закарпатська жовта зубовидна, Дніпровська 298, Одеська 10.

Фенологія гібриду Донор МВ в умовах чорнозему типового глибокомалогумусного крупнопилувато-важкосуглинкового на лесі

В технології вирощування кукурудзи не існує другорядних заходів. Будь-який агротехнічний захід по своєму важливий і необхідний. Вплив його на кінцевий результат, урожайність, може проявитися більшою чи меншою мірою, залежно від умов та прийомів технології вирощування. В зв'язку з цим існує необхідність вивчення конкурентних взаємовідносин в агробіоценозах кукурудзи як фактора, що піддається регулюванню прийомами сортової технології вирощування цієї культури [1; 3].

Ріст і розвиток рослин відображають всю сукупність процесів взаємодії організму з факторами зовнішнього середовища. Вивчення темпів росту і розвитку рослин кукурудзи в онтогенезі дає можливість розкрити найбільш важливі залежності процесу формування високої продуктивності цієї культури. Перший період росту і розвитку кукурудзи характеризується тим, що молоді проростки живляться за рахунок пластичних речовин насінини і лише після появи 3-4-го листка рослина починає засвоювати поживні речовини з ґрунту. Тому, створення у цей період сприятливих умов для росту і розвитку рослин із застосуванням тих чи інших технологічних прийомів, відіграє важливе значення у формуванні високої врожайності кукурудзи.

Розглянемо настання фенофаз кукурудзи в таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.1.2. Дати настання фенофаз кукурудзи гібриду Донор МВ

Фенологічна фаза	Дата настання	Тривалість періоду, днів	Глибина проникнення кореневої системи, м
	початок	повна	від сівби	від сходів
Сівба	2.05	3.05	-	-	-
Проростання	12.05	24.05	21	-	0-0,05
Сходи	25.05	28.05	25	-	0,05-0,1
Кущіння	29.05	2.06	30	5	0,3-0,5
Вихід у трубку	15.06	26.06	54	29	0,4-0,7
Викидання волоті	17.06	28.06	56	31	0,5-0,9
Стеблування	15.06	29.06	57	32	0,7-1,0
Цвітіння волоті	25.06	30.06	58	33	0,8-1,1
Цвітіння качана	26.06	01.07	59	34	1,0-1,2
Водяниста передмолочна стиглість	12.08	15.08	104	79	1,2-1,5
Молочна стиглість	16.08	19.08	108	83	1,5-2,0
Молочно- воскова стиглість	20.08	25.08	114	89	1,5-2,0
Воскова і технічна стиглість	27.08	29.08	118	93	1,5-2,0
Тверда (збиральна) стиглість	5.09	10.09	130	105	1,5-2,0

Спостереження показують, що початки утворюються скоріше і скоріше достигають при достатньому освітленні місць їх закладки, що приблизно знаходиться в середньому ярусі травостою. Чим він краще освітлений, тим скоріше настає фаза утворення качана, формування, налив і достигання зерна.

Однією із основних ознак, яка характеризує темпи росту і розвитку культурних рослин є висота центрального стебла. При вирощуванні кукурудзи на зерно цей фактор має велике значення, через те, що для формування кондиційних качанів рослини мають бути правильно сформовані на період запилення. Висота рослин пов'язана з їх масою, облистяністю та кількістю плодотворних качанів.

Розрахунок можливого рівня врожайності культури

Розрахунок потенційної урожайності за сумарним приходом ФАР проводять за формулою:

ПУ - потенційна урожайність при використанні 6% фотосинтетичної активної радіації, ц/га;

Q_ФАР - сумарний прихід ФАР за період вегетації культури, млн. ккал/га;

К_ФАР - 6, коефіцієнт використання ФАР;

10 - математичний коефіцієнт;

q - теплотворна здатність 1 кг основної продукції сільськогосподарської культури, ккал.

С - стандартна вологість продукції;

А - сума частин основної і побічної продукції.

Для кукурудзи в даних умовах:

Q_ФАР = 233 (1/3 травня) + 760 (червень) + 750 (липень) + 640 (серпень) + 220 (1/2 вересня) = 2603 млн. ккал/га;

С = 14%;

а = 2,3.

Підставимо дані в формулу:

(ц/га)

Отже, за сумарним приходом ФАР потенційна урожайність кукурудзи 192,6 ц/га.

Розрахунки дійсно-можливої урожайності за природною вологозабезпеченістю (ДМУ_В) проводять за формулою:

, де

ДМУ_В - урожайність основної продукції за стандартної вологості, ц/га;

100*100 - коефіцієнти математичного зрівноваження чисельника із знаменником;

К_В - коеф. Водоспоживання, мм/ц;

W - доступна для рослин продуктивна волога;

,

де

W_П - запаси продуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту на початку вегетаційного періоду, мм;

W_К - запаси продуктивної вологи в 0-100 сантиметровому шарі ґрунту в кінці вегетаційного періоду, мм;

С_о - сума опадів за період вегетації культури, мм.

Маємо такі дані:

К_{В(в середній за вологістю рік)} = 275 мм/ц;

С = 14%;

а = 2,3;

W_П = 160 мм;

W_К = 95 мм;

С_о = 36 (1/2 травня) + 69 (червень) + 82 (липень) + 74 (серпень) + 24,5 (1/2 вересня) = 285,5 мм.

Розрахуємо W:

(мм)

Підставимо отримані дані в формулу:

(ц/га)

Отже, дійсно-можлива урожайність за природною вологозабезпеченістю (ДМУ_В) за даних умов для кукурудзи 64,4 ц/га.

Розрахунки дійсно-можливої урожайності за біогідротермічним потенціалом місцевості (ДМУ_б) проводять за формулою:

ДМУ_б - дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом місцевості, ц/га;

К_Р - коеф. Рябчикова;

Д - к-ть декад періоду вегетації культури;

36 - річна к-ть декад.

Підставимо дані у формулу:

(ц/га)

Отже, дійсно-можлива урожайність за біогідротермічним потенціалом для кукурудзи 44,9 ц/га.

Розрахунки дійсно-можливої урожайності за природною родючістю ґрунтів (ДМУ_г) проводять за формулою:

ДМУ_г - дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів, ц/га;

Б_Г - бал родючості (бонітет) ґрунту;

Ц_Б - ціна одного бала, ц/га.

За даними картки проектованого поля:

(ц/га)

Отже, дійсно-можлива урожайність за природною родючістю ґрунтів для кукурудзи 24,4 ц/га.

Основними лімітуючими факторами в підвищенні врожайності є забезпеченість вологою, надходження ФАР, біогідротермічний потенціал місцевості. Враховуючи ці показники, доцільною вважаю величину програмованої урожайності 60 ц/га.

1.2 Природні ґрунтово-кліматичні умови та їх продуктивні можливості

Розташування регіону у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м'якою, хмарною зимою. Середня температура повітря, за даними багаторічних спостережень Вінницької метеостанції, січня - мінус 6,1°С, липня - плюс 22,7°С, а середньорічна - плюс 8,8°С. Сніготанення починаеться на початку березня і закінчуеться в 1-й декаді квітня. Прогрівання грунту до +10°С на глибині 10 см починаеться в 3-й декаді квітня. Останні весняні заморозки на території регіону спостерігаються у третій декаді травня, перші осінні - у другій декаді вересня. Протягом року на територію регіону випадає близько 532 мм опадів (5320 т води на га). Середня відносна вологість повітря в 13 годин 65%, сама низька в травні 43%. Літні місяця характеризуються високою температурою повітря. Вегетаційний період в межах 190 днів.

За середніми багаторічними показниками Вінницької метеорологічної станції наведемо загальну характеристику клімату господарства у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1. Хід метеорологічних факторів у області за багаторічними даними Вінницької метеостанції.

Місяць	Середньодобова температура повітря, 0С	Сума опадів, мм
	2011 р.	2012р.	2013 р.	середня багаторічна	2011 р.	2012 р.	2013 р.	середня багаторічна
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Січень	-5,3	-7,2	-5,8	-6,1	24	26	25	25
Лютий	-6,4	-7,1	-6,8	-6,8	27	28	26	27
Березень	1,9	1,5	2,3	1,9	24	21	24	23
Квітень	8,1	7,8	8,4	8,1	39	43	41	41
Травень	13,7	12,6	15,7	14,0	59	62	59	60
Червень	18,2	18,1	19,0	18,4	71	69	74	71
Липень	21,1	23,4	23,7	+22,7	68	75	72	72
Серпень	20,9	22,6	23,1	+22,2	60	63	69	64
Вересень	18,5	17,9	17,8	18,1	42	40	44	42
Жовтень	10,9	11,1	11,8	11,3	38	39	41	39
Листопад	5,6	4,7	5,3	5,2	35	37	37	36
Грудень	-1,3	-3,8	-4,1	-3,1	31	30	32	31
За рік	8,8	8,5	9,2	8,8	518	533	544	532

Чорноземи -- найродючіші ґрунти в Україні. Вони характеризуються диференціацією профілю (через відсутність розподілу колоїдів, як це спостерігається в підзолистих ґрунтах), сприятливою для розвитку рослин слабокислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину, добрими фізичними властивостями, високим вмістом поживних поживні речовини. За вмістом гумусу в зоні лісо-степу чорноземні ґрунти бувають поділяють на малогумусні (3-5%) і середньогумусні (понад 6%). У південній смузі переважають чорноземи типові. Чим важчий гранулометричний склад ґрунту, тим вищий вміст гумусу. Отже, характерною ознакою чорноземних ґрунтів є нагромадження великої кількості стійких гумусових сполук. У метровому шарі ґрунту їх міститься 400-600 т/га. Вміст валового азоту в чорноземах становить 0,2-0,5%, Р2О5 -- 0,15-0,30 і К20 -- близько 2,0-2,5%. Глибокий гумусовий горизонт із зернисто-грудкуватою структурою обумовлює сприятливі водно-повітряні властивості чорноземних ґрунтів -- добру водопроникність, високі вологоємність і аерацію. Чорноземи мають також високу вбирну здатність (30-40 мг·екв/100 г ґрунту). Чорноземи типові мало- і середньогумусні добре насичені кальцієм і магнієм, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН =6,0...6,7), в карбонатних рН=6,8...7,0.

Характеристика ґрунту, на якому планується вирощувати представлено в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2. Характеристика ґрунту, на якому планується вирощувати кукурудзу гібриду Донор МВ

Показники	Величина показників
Назва ґрунту	чорнозем типовий глибокий малогумусний крупнопилувато-важкосуглинковий на лесі
Вміст гумусу, %	4,6
рН сольове	6,4
Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г	1,9
Об'ємна маса, г/см3	1,29
Вміст (мг/100г), група забезпечення:
легкогідролізованого азоту (NO2)	15,5
рухомого фосфору (Р2О5)	9,8
обмінного калію (К20)	14,5
Глибина орного шару, см	27-30
Наявність карбонатності	-
Рельєф	рівнинний
Забур'яненість	сильна
Основні бур'яни	сухі

Для ґрунтів, які знаходяться в межах господарства, характерне кислувато-нейтральне середовище. У ґрунтах дернового тішу немає розчинених кислих речовин, у їхніх материнських породах багато вуглекислого кальцію та поглинутого мулистою частиною колоїдного кальцію. Вологи, яка проникає в ґрунт дернового типу, достатньо лише для вимивання легкорозчинних солей, внаслідок чого ці ґрунти, як правило, незасолені, за виключенням тих, які підпираються засоленими ґрунтовими водами та на засолених материнських породах.

Чорноземні ґрунти майже оптимально насичені ввібраним кальцієм і частково магнієм; увібраного водню і натрію в них немає. Реакція ґрунтового розчину ґрунтів слабо-кисла або близька до нейтральної.

2. Обґрунтування технології вирощування запланованої врожайності

2.1 Розміщення культури в сівозміні

У Лісостепу кукурудза найкраще росте після озимини, зернобобових, цукрового і кормового буряка, гречки, картоплі. В зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі. Кукурудза не належить до культур, дуже вимогливих до попередників.

Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення органічних добрив, можливе впродовж 6-10 років, а на менш родючих ґрунтах - 3-5 років.

У районах недостатнього зволоження не рекомендується висівати кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну глибину, зокрема після цукрового буряку, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника - кукурудзяного метелика.

2.2 Система обробітку ґрунту

У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток ґрунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) ґрунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні і органічні добрива і проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи. Краще орати оборотними плугами.

Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів.

Після пізніх попередників (буряк, багаторічні трави, кукурудза) важливо задискувати поля важкими боронами БДТ-7,0 для доброго подрібнення рослинних решток. Потім вносять добрива і орють ярусними плугами ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40 на глибину 27-30 см. За умов достатнього зволоження у другій половині літа зяблевий, зокрема напівпаровий, обробіток ґрунту можна замінити сівбою післяжнивних сидеральних культур - гірчиці білої, редьки олійної. В жовтні зелену масу їх заорюють на глибину 27-30 см. Після пізніх попередників, як сидеральну культуру можна висівати озиму суріпицю і приорювати її зелену масу навесні.

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів. Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів.

Розглянемо систему обробітку ґрунту під кукурудзу гібриду Донор МВ в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Система обробітку ґрунту під кукурудзу гібриду Донор МВ. Попередник пшениця озима. Тип забур'яненості сильний

Види обробітку	Прийоми обробітку	Машини для обробітку	Строки виконання робіт	Агротехнічні вимоги до якості
Основний	Лущення	лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15+Т-150	7місяць,1-3декада	на глибину 6-8 см
	Лущення	лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25+Т-150	8місяць, 1декада	на глибину 10-14 см
	оранка на зяб	плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35+ДТ-75М +N100P90К80	9 місяць, 1 декада	на глибину 27-30 см
	снігозатримання	ДТ-75+ СВУ-2,8	1-2місяць, 1-3 декада	інтервал 10-15 м, через кожні 15-20 днів
Передпосівний	ранньовесняне боронування	зубовими боронами БЗТ-1,0+ Т-150	4місяць,1декада	на глибину 5-6 см
	вирівнювання поверхні поля	ДТ-75+ ВПН-5,6, ВП-8 або волокушами ВВ-2,5		під кутом до напрямку оранки
	І культивація передпосівна	ДТ-75+ УСМК-5,4, КПС-4 ДТ-75+ РВК-3,		глибину 10-12 см
	культивація+ гербіциди трофосупер (2,5-3,4 л/га),	РВК-3,6. ДТ-75+ обприскувач ОШП-1, ОПШ-15		на глибину загортання насіння
	загортання	РВК-3,6.	через 15-20 хв.	на глибину 10-12 см
	транспортування і внесення добрив	МТЗ-80+ НРУ - 0,5		Фосфорно-калійні під зяблову оранку по 110 кг/га калію і 45 кг/га фосфору
Під час догляду за посівами	досходове боронування	ДТ-75+ ЗБП-0,6, ЗОР-0,7	5місяць,1 декада	на глибину 4-6 см
	після сходове боронування	ДТ-75+ ЗБП-0,6, ЗОР-0,7	у фазі 4-5 листків	на глибину 6-8 см
	оприскування амінною сіллю 2,4Д (0,7-1,2 кг/га) або базаграном (2-4 кг/га)	МТЗ-80+ АВГ-8	у фазі 3-5 листків
	І міжрядна культивація	ДТ-75+ КРН-4,2, КРН- 5,6А	в фазі 6-7 листків	на глибину 4-6 см
	ІІ міжрядна культивація	ДТ-75+ КРН-4,2, КРН- 5,6А	через 12-15 днів	на глибину 4-6 см
	ІІІ міжрядна культивація	ДТ-75+ КРН-4,2, КРН- 5,6А	при висоті рослин 50-60 см	на глибину 4-6 см

Посіви кукурудзи необхідно постійно підтримувати в розпушеному і чистому від бур'янів стані. Бур'яни знищують досходовими і післясходовими боронуваннями і міжрядними культиваціями. Сходи бур'янів до з'явлення сходів кукурудзи (за 4-5 днів) знищують легкими або середніми боронами. При цьому знищується до 85% бур'янів в фазі білої ниточки. Післясходове боронування проводять у фазі 4-5 листків на рослинах кукурудзи легкими або середніми боронами в денні години, коли спадає тургор і рослини менше пошкоджуються. Подальший догляд за посівами проводять за допомогою міжрядних культивацій. Перший міжрядний обробіток проводять в фазі 6-7 листків, другий - через 12-15 днів, третій - при висоті рослин 50-60 см. Міжряддя і захисні зони рядків розпушують культиваторами КРН-4,2, КРН- 5,6А, обладнаними полільними та ротаційними борінками, а для присипання бур'янів у рядках - лапами відвальниками. Глибина розпушувань стрілчастими і однобічними плоскорізними лапами 4-6 см, лапами відвальниками - 6-8 см.

Застосування високоефективних гербіцидів дає можливість зменшити або виключити взагалі міжрядні культивації. Якщо гербіциди внесені навесні (ерадикан, примекстра, харнес) будуть недостатньо ефективними, посіви кукурудзи, забур'янені однорічними злаковими бур'янами, у фазі 3-5 листків обробляють, наприклад, гербіцидом мілагро (1-1,25 кг/га). При забур'яненні двосім'ядольними бур'янами посіви кукурудзи у фазі 3-5 листків обприскують амінною сіллю 2,4Д (0,7-1,2 кг/га) або базаграном (2-4 кг/га).

2.3 Норми добрив та система удобрення

Розрахунки норм добрив проводять за такою формулою:

Д - норма елемента живлення, кг/га;

У - запланована урожайність, ц/га;

В-питомий винос елемента живлення 1 ц урожаю основної продукції з врахуванням побічної, кг/ц;

КГЗ - коефіцієнт використання ел. живлення з ґрунтових запасів;

КМ - коефіцієнт використання ел. живлення з добрив;

ПГЗ - ґрунтові запаси елементів живлення в розрахунковому шарі:

(кг/га)

h - глибина розрахункового шару ґрунту, см;

А - об'ємна маса ґрунту, г/см³;

П - вміст елемента живлення, мг/100г ґрунту.

Розрахуємо ґрунтові запаси елементів живлення:

;

;

.

Розрахуємо норми добрив:

;

;

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісостепу вона становить 30-40 т/га, на Поліссі - 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і негайно заробляти в ґрунт.

Для сидерації слід використовувати люпин, суріпицю, ріпак, гірчицю білу, редьку олійну та ін. Приорювання зеленої маси післяукісного люпину можна прирівняти до внесення 20-30 т/га гною.

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію. При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту-цвітіння і формування зерна.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту не можливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Найкраще застосовувати мікроелементи при проведенні інкрустації насіння.

Під кукурудзу застосовують тверді, прості, складні і рідкі добрива. Разом з рідкими добривами можна вносити гербіциди і мікроелементи. Широко використовують також безводний аміак (83,3% азоту) і аміачну воду. Для зменшення втрат безводний аміак слід вносити за 6-7 днів до сівби кукурудзи в вологий шар ґрунту на глибину до 10 см.

Важливе значення для кукурудзи мають мікроелементи. Використовують такі мікродобрива: бормагнієві (30-35 кг/га), сульфат цинку (0,7-0,9 кг/га), марганізований суперфосфат (2-3 ц/га), молібденізований суперфосфат (2-3 ц/га), піритний недогарок (3-5 ц/га). На чорноземах ефективні марганцеві добрива, на дерново-підзолистих - борні, на болотистих і торфових ґрунтах - мідні. Кислі ґрунти обов'язково вапнують.

Систему удобрення кукурудзи гібриду Донор МВ при попереднику пшениці озимій, розглянемо в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1. Система удобрення кукурудзи гібриду Донор МВ, попередник пшениця озима, сорт Київська 8, під попередник внесено 25 т/га гною

Показник	Розрахункова норма внесення	Строки та дози внесення добрив
		основний	передпосівний	рядковий	підживлення
					1	2	3
Внести на запланований врожай Форма добрив: N Р К	94,62 53,55 79,72
Внести в фізичній вазі, ц/га: N Р К	1,765 0,44 1,125		0,5	1,05 0,25 1,0		0,05
Спосіб внесення				в рядки
Машина				РУМ-8	КСА-3	КСА-3	КСА-3

Вводимо поправочний коефіцієнт 0,65 до функцій витрат азоту, фосфору і калію і на цій основі встановлюємо необхідну норму поживних речовин для одержання запланованої врожайності кукурудзи в т/га:

— азоту -- 145, 57*0,65 = 94,62 кг/га;

— фосфору -- 82,38*0,65 = 53,55 кг/га;

калію -- 122,64*0,65 = 79,72 кг/га.

2.4 Сівба

Сівба високоякісним насінням - найважливіша умова досягнення високих урожаїв. У різних країнах існують спеціальні правові акти, якими регулюються якісні вимоги до посівного матеріалу при його виробництві і продажу, а також контроль за їх виконанням. За якістю насіннєвого матеріалу стежать в усьому світі за методиками і регламентом, установленим Міжнародною організацією по насінню і насінництву (ISTA).

Якість насіннєвого матеріалу кукурудзи характеризують такі основні показники: гібридність, чистота, вологість, лабораторна й польова схожість, відкаліброваність, протруєння і інкрустація.

Гібриди поєднують у собі кращі властивості батьківських і материнських ліній. Тільки при повній гібридизації без самозапліднення материнської лінії або перехресного запилення пилком чужих сортів - насіннєвий матеріал забезпечує гетерозисний ефект і оптимальний генетичний потенціал. Гібридність насіннєвого матеріалу перевіряють електрофоретичним методом. При цьому визначають батьківські протеїни у насінні: якщо вони відсутні, то відбулося самозапліднення. Якщо ж виявляються протеїни інших сортів (гібридів), то відбулося перехресне запилення. Гібридність кондиційного насіння повинна бути вище 95 %.

Чистота насіннєвого матеріалу передбачає відсутність домішок насіння інших гібридів кукурудзи й інших видів культурних рослин, бур'янів, частин рослинного і грунтового матеріалу, подрібненого зерна. Домішки насіння інших рослин засмічують посіви кукурудзи і негативно впливають на точність висіву. При засміченні ними висівних апаратів сівалок нерідко утворюються просіви. Між тим, технічна чистота посівів кукурудзи повинна становити не менше 98%. Про ступінь чистоти можна довідатися із сертифіката на кожну партію насіннєвого матеріалу. Крім того, якість насіння рекомендується контролювати візуально.

Вологість насіннєвого матеріалу кукурудзи повинна бути не вище 14%. Більш висока вологість знижує здатність насіння до зберігання, підсилює процес дихання, веде до пліснявіння й зменшення схожості. Занадто низька вологість також негативно позначається на показнику схожості. Крім того, надмірно сухий посівний матеріал більш чутливий до технічних навантажень, що призводить до травмування зерна. У зв'язку із цим у Німеччині продають насіннєвий матеріал з вологістю 14% у спеціальній упаковці, що певною мірою захищає його від зволоження. Транспортування й зберігання насіннєвого матеріалу в сухих умовах при низьких температурах забезпечує збереження добрих показників якості насіння. При точній сівбі висока схожість насіння має велике значення для одержання бажаної густоти стояння. У лабораторних умовах вона повинна бути не нижчою 90%. Точна схожість кожної партії насіння зазначається в сертифікаті. Якщо умови транспортування і зберігання не були сприятливими, то в господарстві варто провести власний аналіз, щоб визначити фактичну схожість для правильного обчислення норми висіву. Схожість і силу проростання насіння варто визначати в спеціальних лабораторіях при стандартизованих умовах, які рекомендовані Міжнародною організацією по насінню і насінництву (ISTA).

Підготовка насіння до посіву

Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13 - 14%, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (Рі) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів (рН 1-3) не менше 87% та чистоту не менше 98%. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки.

Підготовка насіння кукурудзи гібриду Донор МВ до сівби розглянемо в таблиці 2.4.1.

Таблиця 2.4.1. Підготовка насіння кукурудзи гібриду Донор МВ до сівби.

Прийоми	Особливість проведення робіт	Строк проведення робіт	Препарат, марка машин, обладнання
Очистка Досушка Сортування Протруювання Інкрустація Обігрів Термічне знезараження насіння	температура теплоносія не повинна перевищувати 65 -- 75 °С застосування плівкоутворювачів обігрів на сонці протягом 3-5 днів замочують протягом 4 год. у воді, нагрітій до 28-320С.	після збирання після первинної очистки за 2-3 тижні до сівби	ОВП-20А, ЗАВ-40, ОС-4,5А, КЗС-40 СЗШ-16Р, ЗСШ-8 КЗР-5 ПС-10А, ПСШ-3, “Мобітокс-Супер” ПВС МаКМЦ

При ранніх строках сівби позитивні результати дає інкрустація насіння із застосуванням плівкоутворювачів (ПВС МаКМЦ). До них додають звичайно пестициди, мікроелементи.

Протруювання посівного матеріалу (сухе, напівсухе, мокре, а також знезаражування термічною обробкою) запобігає бактеріальним і грибним хворобам рослин, поліпшує польову схожість насіння. При протруюванні насіння слід суворо дотримуватись техніки безпеки. Останнім часом для передпосівного обробітку насіння застосовують біологічно нешкідливі препарати -- екстракти клітинного соку деяких рослин. Проте широкого застосування цей спосіб ще не набув.

Розрахунок вагової норми висіву насіння

При розрахунку норм висіву роблять поправку на посівну придатність насіння, яку вираховують за формулою:

,

де

Ч - чистота насіння,%;

С - схожість,%.

.

Фактичну норму висіву розраховують за формулою:

К - рекомендована норма висіву, тис. шт. /га;

М - маса 1000 насінин, кг.

(кг/га).

Рекомендована густота посіву для умов України коливається в значних межах 25-80 тис. рослин на1 га перед збиранням. Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис./га і більше.