Проектування повносистемного рибного господарства в поймі річки Самара Дніпропетровської області Павлоградського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ.

1. Загальна частина.

1.1 Рибоводно-біологічне обґрунтування.

1.2 Розрахунки витрат води.

2. Рибоводна частина.

2.1 Видовий склад об'єктів риборозведення.

2.2 Календарний графік робіт в господарстві яке проектується.

2.3 Прийняті виробничі нормативи.

2.4 Рибопродуктивність ставів і заходи які її підвищують.

2.5 Визначення площі зимувальних ставів.

2.6 Визначення виходу продукції і необхідного рибо посадкового матеріалу.

2.7 Визначення площ ставів різних категорій.

2.8 Визначення необхідної кількості добрив.

2.9 Визначення необхідної кількості кормів.

2.10 Обладнання та механізми.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У ситуації коли населення Землі неухильно росте, а чисельність промислових риб падає, вкрай необхідно найбільш широко і повно розвивати товарне рибництво, що приведе до зниження промислового навантаження на природні популяції риби, а також значно збільшить кількість риби в асортименті кожного з нас. Багато великих міст знаходяться на значній відстані від місць основного промислу, що виключає можливість жителям цих міст придбання свіжої риби.

У вирішенні продовольчої проблеми відіграє важливу роль риба, яка містить у собі важливі для людини компоненти що сприяють покращенню здоров'я та продовжують життя. Це повноцінні білки, які швидко засвоюються і мають майже всі незамінні амінокислоти, ліпіди, ферменти, біологічно активні речовини. Рибні продукти відрізняються дуже низьким вмістом холестерину, а також здатністю регулювати холестериновий обмін в організмі людини та підвищувати стійкість до серцево-судинних захворювань.

Об'єктами товарного рибництва може бути багато цінних порід риб, такі як короп, багато осетрових і лососевих риб. Однак щоб вибрати певний вид риби для даного господарства, необхідно враховувати смаки населення цього району, а так само їхні купівельні можливості. У нашій країні перше місце в ставковому рибництві займає короп. Він дуже зручний для вирощування, тому що невибагливий і поряд з цим має високі смакові якості.

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Рибоводно-біологічне обґрунтування

Самара ліва притока Дніпра басейну Чорного моря. Витік річки знаходиться недалеко від села Весела Гора (Олександрівський район Донецької області) на західних схилах Донецького кряжа. Протікає по території Донецької Харьківскойї і Дніпропетровської областей. Впадає в Дніпровське водосховище (колишнє озеро ім. Леніна) Дніпра на відстані 409 км. від гирла останнього в районі Дніпропетровська.

Довжина річки 311 км. Ухил річки 0,33 м/км.. Русло звивисте, в нижній третині випрямляється. Ширина русла до впадання притоки Вовчої 15-40 м, нижче 40-80 м (максимальна до 300 м). Площа басейну річки складає 22 660 кв.км. Долина переважно трапецієвидна, асиметрична, на окремих ділянках неясно виражена. Долина розширюється від 2,5 км. до 12 км. Заплава двостороння, шириною 3-4 км. (місцями до 6 км.). Середня витрата води в 48 км. від гирла 17 куб.м/с. Живлення змішане, переважно снігове. Льодовий режим нестійкий, замерзає на початку грудня, розкривається в кінці березня. Іноді промерзає повністю. У верхній течії пересихає в кінця липня (у посушливі роки до початку листопада), утворюючи окремі плеса.

Водяться красноперка голавль карась щука толстолоб сом плотва окунь лящ бички судак верховка линь.

Нижче за впадиною Вовчою на лівому березі Самарський ліс місце розташування таборів відпочинку, пансіонатів, санаторіїв. Судноплавна до Новомосковска.

Біля сіл Кохановка і Кочеріжки розташовані гідрологічні пости. У верхів'ях споруджені греблі. Стік зарегульований численними ставками і водосховищами для потреб зрошування, водопостачання і рибальства.

Павлограмдський райомн із центром у м. Павлограді розташований на сході Дніпропетровської області. Район розташований у центрі Західного Донбасу, у зоні центрального степу з недостатнім зволоженням. Межує з Васильківським, Новомосковським, Петропавлівським, Синельниківським, Юр'ївським районами та Близнюківським районом Харківської області. Територія 145,3 тис. га. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 869 осіб.

Останнім часом інтенсивно розвивається сільське господарство і промисловість. На території району споруджено 7 шахт: ім. Героїв Космосу, «Павлоградська», «Благодатна» та ін., збагачувальну фабрику. Функціонують промислове, 4 будівельних, автотранспортне та 9 підприємств, що обслуговують агропромисловий комплекс.

Провідна сфера району -- агропромисловий комплекс, де працюють 56 сільськогосподарських підприємств. Також тут діють 14 млинів, 19 олійниць, 4 крупорушки, 6 цехів з виробництва макаронних виробів, цех із виготовлення ковбас, 12 пекарень.

За сільськогосподарським призначенням у районі налічується 113,3 тис. га сільгоспугідь, у тому числі ріллі -- 86,8 тис. га, зрошуваних земель -- 5,1 тис. га. Вирішується проблема газифікації. Шляховики щороку після капітального та середнього ремонту додають десятки кілометрів доріг.

1.2 Розрахунки витрат води

риборозведення норматив зимувальний став

Так як за стоком річки Самара Гідрологічні спостереження не проводились, то розрахункову витрату води необхідно визначити за імперичними формулами.

На маловодниний рік в якості розрахункової витрати приймаємо сток річки Берестова з 90% забеспеченням:

1) Визначаємо середньобагаторічну витрату води за формулою Качеріна:

Q ср.багатор. = F * М ср.багатор.,

де F - площа водозбору (км2);

М ср.багатор. - модуль стоку (л/с км2)

В цьому випадку: М ср.багатор. = 2,5 л/с км2, F = 148 км2

Тоді Q ср.багатор. = 370 л/с

2) Здійснюємо внутрішньо річний розподіл стоку річки Ірша по сезонах (ст.34 М.А.Брудастова, "Рибогоподарська гідротехніка"):

Q весн. = ( 4 - 8 ) * Q ср.річн. ( к в і т е н ь )

Q літн. = (0.4-0.6) * Q ср.річн. (травень-жовтень)

Q зимов.= (0.1-0.2) * Q ср.річн. (листопад-березень)

Q весн. = 6 * 370 = 2220,0л/с

Q літн. = 0.5 * 370 = 185,0 л/с

Q зимов.= 0.1 * 370 = 37,0 л/с

2. РИБОВОДНА ЧАСТИНА

2.1 Видовий склад об'єктів риборозведення

Короп. Тіло покрите великою, гладкою, золотаво-бурою щільно сидячою лускою. Голова велика, рот нижній, губи добре розвинуті. На верхній губі є дві пари добре розвинутих коротких вусиків. Спинний плавець довгий з невеликою виїмкою, анальний - короткий. У спинному й анальному плавцях є по зазубреному колючому променю. Боки золотавого кольору, спина темнувата. В залежності від місця перебування колір тіла коропа може змінюватися. За способом життя це озерно-річкова прісноводна риба, яка, однак, не уникає і солонуватих вод. Короп може жити в спокійних річкових затоках, переважно мілководних, добре прогрітих сонцем. Але віддає перевагу стоячим або повільно текучим водам з мулистим дном. На зиму короп залягає в глибокі ями, його тіло покривається товстим шаром слизу, він припиняє харчуватися, сповільнюється його дихання. З настанням весняного паводка залишає ями і виходить у заплаву. Плідники підходять до нерестовищ, де скупчуються на глибині до 1,5-2м серед заростей рослин, за 3 - 4 тижні до нересту при прогріві води вище 10оС. При температурі води 18 - 20оС короп починає нереститися. Місцями нересту служать переважно самі мілководні свіжо залиті прибережні ділянки глибиною до 40 - 50 см серед заростей прибережної водної і надводної рослинності. Плину в таких місцях звичайно немає або він дуже слабкий. У заплавах рік нерестовища являють собою задерновані ділянки з розвинутою луговою рослинністю. У водоймищах короп відкладає ікру і на тверді рослини, і на нитчасті водорості, тому що задернованих нерестовищ у водоймищах, як правило, майже немає. У зв'язку з недоліком нерестових площ ті самі нерестовища використовуються плідниками багаторазово. Нерест у коропа груповий. Кожна група складається, як правило, із самки і супровідних її двох - п'яти самців, але часто їхня кількість не перевищує трьох. На одній і тій же площі одночасно може нереститися велика кількість плідників.

Нерест протікає бурхливо. Він супроводжується великим шумом, частими сплесками води. Плідники в цей час можуть виходити до берегів і на поверхню води, у результаті чого добре видно їхні плавці і спини. Сам нерест коропа часто починається незабаром після заходу сонця, може тривати протягом усієї ночі і продовжуватися до 9 - 10 годин ранку. Нерест переривається лише при знищенні температури води нижче 17 - 16оC і при підвищенні її вище 24оС. Плідники тоді ідуть з нерестовищ у більш глибокі місця. Як правило, нерест коропа починається в тиху, безвітряну погоду, найчастіше він порційний.

У водоймищах Дніпра статева зрілість у самців коропа настає в двох -, трьохрічному віці при довжині тіла від 29 до 36 см, у самок - у трьох -, п'ятирічному віці при довжині від 34 до 43 см. Більшість самців дозрівають на третьому, а самок - на четвертому році життя[5]. Серед риб одного покоління раніш інших на рік - два дозрівають найбільш великі, добре розвинені особини. Серед дворічних риб статевозрілі особини зустрічаються тільки в самців. Серед трирічних риб масці всі статевозрілі, але велика частина самок у цьому віці ще нестатевозрілі. У чотирьохрічному віці майже усі самки статевозрілі. У молодому віці переважають самці, у старшому - самки. У нижньому плині Дніпра короп в основному дозріває в більш старшому віці і при трохи менших розмірах, чим у Дніпровських водоймищах. Так, у низинах і в дельті Дніпра, а також у Дніпровському лимані плідники коропа в дворічному віці не зустрічалися. Найменша довжина статевозрілого самця складає 23,5см, а статевозрілої самки - 32 см. Плідність самок коропа зростає зі збільшенням їхніх розмірів і віку[1]. Наприклад, у Кременчуцькому водоймищі в риб довжиною 36 - 40 см нараховувалося від 62 до 151 тис. ікринок, а в особин довжиною 66 - 70 см - від 1104 до 1579 тис. штук; у чотирьохрічних самок кількість ікринок у середньому складала 91 тис., а у восьмирічних - 1310 тис. штук.

Тривалість розвитку зародків в ікринках залежить від температури води. При температурі 19 - 20оС ембріони вилуплюються з ікринок через тиждень після ікрометання. Довжина тільки що вилуплених личинок не більш 5 мм.

Строкатий товстолоб - риба, яка має серед зазначених рослиноїдних найвищу інтенсивність росту. У водоймах Китаю та південних районів нашої країни може досягати маси 35-40 кг. У водоймах-охолоджувачах ТЕС, ДРЕС та АЕС річний приріст може становити 5-6 кг [18]. Живиться строкатий товстолобик зоопланктоном, а також фітопланктоном і детритом. Особливо багато детриту в його раціоні весною та восени, коли у водоймах зменшується кількість фіто- та зоопланктону. Як і у білого, у строкатого товстолоба зяброві пластини добре розвинуті й нагадують густу сітку. Добовий раціон його становить 25-40% від маси, оптимальна температура живлення - 25-30оС.

Статевої зрілості строкатий товстолоб у південних районах України досягає у 5 - 6 річному, у водоймах - охолоджувачах - у 4 - 5 - річному віці. Відрізняється від білого більшою головою, наявністю на тілі темно - сірих плям, яких особливо багато на спинній частині, в передній частині черева киль відсутній[9].

Товстолоб білий у річці Амур досягає маси 16кг, у південних районах і у водоймах- охолоджувачах - до 20 кг, його середньорічний приріст - до 2 кг[18]. Живиться мікроскопічними водоростями фітопланктоном, масове розмноження яких зумовлює «цвітіння» води. Зябровий апарат за будовою нагадує сито і має дуже багато пластинок з отворами, крізь які вода проціджується, а водорості затримуються і становлять корм для товстолоба. Значне місце у його живленні також займає детрит. На ранніх етапах свого розвитку білий товстолоб, як і білий амур, переважно споживає зоопланктон, але в основному його дрібні види.

Це прісноводна пелагічна риба довжиною до 1 м. статевої зрілості білий товстолоб досягає у р. Амур у 6 - 8 річному, на півночі України - у - 9, на півдні - у 4 - 5, у водоймах- охолоджувачах - у 3 - 4 - річному віці. Плодючість у середньому складає 500 тис., у крупних особин більше 1 млн. ікринок. Пелагофіл. Нерест весняно - літній за температури води 20 - 22оС.

Білий амур - прісноводна риба родини коропових. Об'єкт промислу, акліматизації та аквакультури. Ефективний біомеліоратор водойм.

Довжина тіла сягає до 1 м і більше. Білий амур швидко росте і досягає в р. Амур маси 32 кг, у водоймах - охолоджувачах до 32 кг. Середньорічні прирости на півдні у теплих водоймах можуть становити 3 кг. Тіло видовжене, валькувате, черево без кіля, лоб широкий, рот напівнижній. Луска циклоїдна, крупна (40-45 у бічних лініях). Забарвлення темно-золотисте із зеленуватим відблиском, черево світло - золотисте. Живиться білий амур в основному водяною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву, люцерну та концентровані корми. У ранні періоди розвитку білий амур живиться виключно зоопланктоном. Оптимальна температура води для живлення білого амура становить 20 - 30оС. За температури 8оС він припиняє живлення. За добу він може поїдати таку кількість рослинної їжі, яка значно перевищує його масу. Улюбленим кормом молоді амура є ряска. При споживанні водяної рослинності кормовий коефіцієнт білого амура коливається від 30 до 70.

Статевої зрілості у р. Амур білий амур досягає 8 - 10 - річному віці, на півдні України і у водоймах - охолоджувачах - у 4 - 5, а на півночі - у 8 - 9 - річному. Використовувати білого амура як меліоратора краще у віці 2 - 6 років масою 0,5 - 4 кг.

2.2 Календарний графік робіт в господарстві яке проектується

Розведення і вирощування риб - складний процес, і складається із багатьох взаємно зв'язаних ланок, і в рівній мірі що впливають на кількість рибної продукції.

Початковою ланкою рибоводного процесу є заготівля і вирощування плідників, або формування маточного поголів'я риб і його утримання. Від якості проведення цих робіт залежить одержання необхідної кількості нащадків їх виживання і ефективність рибництва.

Успіх одержання нащадків риб залежить від знання біологічних особливостей об'єктів розведення і їх вимог до оточуючого середовища.

На ранніх стадіях розвитку в процесі вирощування приділяється більше уваги питанням забезпечення риб кормом і створення благо приємних умов для їх розвитку, а також проведення обліку.

До основних виробничих процесів відносяться заготівля і відбір плідників, екологічний і фізіологічний метод стимулювання дозрівання статевих продуктів, осіменіння ікри і підготовка її до інкубації, інкубація ікри і отримання личинок, видержування їх, вирощування молоді і товарної риби.

На відміну від технології виробництва у тваринництві, рибництво спецефічне, що зумовлено яскраво вираженою сезонністю, яка має величезний вплив на рибу у зв'язку з відсутністю у них досконалої системи терморегуляції. В звязку з цим поряд з головними фізико-хімічними та гідробіологічними параметрами середовища термічний режим має виняткове значення.

Календарний графік рибоводних робіт

№ п/п	Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	Перелік робіт \ Декади
1	Зимівля риби
2	Пропуск повеневих вод
3	Підготовка нагульних ставів
4	Посадка однорічки в нагульні стави
5	Підготовка нерестових ставів
6	Витримування плідників при нерестових температурах
7	Підготовка вирощувальних ставів
8	Проведення нерестової компанії
9	Зариблення вирощувальних ставів
10	Годівля риби в нагульних ставах
11	Годівля риби у вирощувальних ставах
12	Вапнування ставів
13	Удобрення ставів
14	Підготовка до облову нагульних ставів
15	Вилов товарної риби
16	Підготовка зимувальних ставів
17	Підготовка до облову вирощувальних ставів
18	Вилов цьоголітки, посадка її на зимівлю
19	Удобрення ставів органічними добривами
20	Складання звіту за відпрацьований рік
21	Складання плану на слідуючий рік

2.3 Прийняті виробничі нормативи

Для виконання рибоводних розрахунків потрібно прийняти біотехнічні нормативи. Вони залежать від кліматичної зони ведення рибного господарства.

Таблиця 1. Виробничі нормативи

№ п/п	Назва нормативу	Одиниця виміру	Норма
1.	Площа одного ставка: Зимувальний Нерестовий Маточний Вирощувальний Нагульний Карантинний	га га га га га га	0,2 - 1 0,05 - 0,1 1 - 2 10 - 15 50 - 100 0,2 - 0,5
2.	Щільність посадки в зимувальні стави Коропа Рослиноїдних риб	тис.шт/га	500-800 400 - 600
3.	Повний водообмін в зимувальних ставах	діб	10 - 20
4.	Глибина непромирзаючого шару води	м	1 - 1,5
5.	Природна рибопродуктивність	кг/га	160 - 250
6.	Вихід 4 - 6 денних мальків від 1 самки	тис.шт.	70 - 120
7.	Середня маса мальків	мг	50
8.	Середня маса цього річок Коропа Рослиноїдних риб	г г	25 - 30 20
9.	Вихід однорічок після зимівлі	%	65 - 75
10.	Формування маточного поголів'я коропа Самки Самці	роки роки	5 4
11.	Резерв плідників	%	50 - 100
12.	Щорічна заміна плідників	%	25
13.	Середня маса коропа ремонтної групи Цього річки Двохлітки Трьохлітки Чотирьохлітки П'ятилітки	кг	0,05 1 2 3 4
14.	Щільність посадки плідників у зимувальні ставки	ц/га	100
15.	Для заміни одного плідника необхідно Цього річок Дволіток Трьохліток Чотирьохліток	шт.	24 12 4 3
16.	Виживання цього річок у вирощувальних ставах	%	65 - 80
17.	Виживання дволіток в нагульних ставах	%	80-90
18.	Співвідношення самок і самців При природному нересті При заводському відтворенні		1 : 2 3 : 5
19.	Оптимальна кількість у воді Азоту Фосфору	мг/л	2 0,5
20.	Оптимальна кількість розчиненого кисню у воді Для коропа Для форелі	мг/л	5 - 6 7 - 10
21.	Витрати гіпофізу на 1кг маси, Самок Самців	мг/кг	Не менше5 Не менше1
22.	Витрати медикаментозного препарату фіолетового «К»	г/м3	5,0
23.	Дозрівання самок після гіпофізарної ін'єкції	%	80
24.	Робоча плодючість самок за ікрою	тис.шт.	500
25.	Виживання ікри за період інкубації	%	65
26.	Запліднення ікри	%	Не менше80
27.	Вихід тридобових личинок від однієї самки	тис.шт.	250
28.	Вихід личинок після витримування	%	75

2.4 Рибопродуктивність ставів і заходи які її підвищують

У ставковому рибництві застосовують комплекс різних заходів, які забезпечують одержання певної кількості продукції з кожного гектара площі ставу. До них належать підвищення природної кормової бази ставу, застосування ущільнених посадок у моно - та полікультури, годівля і підгодівля риби, селекційна робота, профілактика захворювань, механізація рибницьких процесів. Використання того чи іншого елемента комплексу залежить від рівня інтенсивності виробництва і спеціалізації підприємства, природніх і соціально-економічних умов.

Організація виробництва коропа, розрахована на використання тільки природніх кормів, є екстенсивною формою ставкового рибництва, яка забезпечує одержання продуктивності нагульної площі 1-3ц/га. щільність зариблення ставів також невисока 500-1200 шт/га. однорічок.

Напівінтенсивна форма ставкового господарства є переходом від екстенсивної до інтенсивної. В таких господарствах стави частково удобрюють гноєм. Рибу в другу половину вегетаційного періоду підгодовують зерновідходами, застосовують спільне вирощування кількох видів риб. Рибопродуктивність складає 5-10 ц/га, щільність посадки 1500-3000 шт/га.

Інтенсивна форма ведення господарства передбачає різке збільшення виходу риби з 1 га водної площі від 20-25 ц/га і до 55-80ц/га за рахунок застосування ущільнених посадок коропа до 5-7 тис.шт/га і рослиноїдних риб до 3 тис.шт/га, систематичного удобрення ставів і годівлі риби, кормами, збалансованими за комплексом поживних речовин, при виконанні всіх інших вимог біотехніки ставкового рибництва. інтенсивна форма властива спеціалізованим рибним господарствам.

Меліорація - це система заходів, орієнтована на докорінне поліпшення ставу і прилеглої території для оптимізації середовища мешкання риби.

Екологічна меліорація. Тенденція зростання щільностей посадок від монокультури до полікультури коропа та рослиноїдних риб зумовила необхідність збільшення глибини ставів від 1,2 - 1,3 до 2 - 3 м. За даними Н.М. Харитонової ( 1984 ), для Полісся глибина ставів повинна бути не меншою 1,4 - 1,5 м, Лісостепу - 1,5 - 1,8, Степу - 1,8 - 2,0 м.

До екологічної меліорації відносять:

- можливість регулювання водообміну що покращує ряд фізікохімічних показників які визначають умови вирощування риби;

- використання мін. добрив, це не тільки запеспечує оптимальне співвідношення розчинених у воді азоту і фосфору а є як біологічне аерування за рахунок інтенсивного розвитку фітопланктону, які збагачують воду киснем у денні години;

- використання вапна. Вапнування ставів має багатоплановий характер. Цей захід сприяє поліпшенню фізікохімічного режиму середовища і може розглядатись як удобрення. Але головне значення вапнування грунтів - меліорація; попередження замулювання; покращення якості води і грунту; зниження можливості виникнення ряду захворювань риб ( як дезинфектор )

- проведення механічної аерації здійснюють з допомогою спеціальних пристроїв - аераторів, які за принципом дії розділяють на розбризгуючі, перелопачуючі воду і нагнітаючі в воду повітря. До першого типу відносять ступінчаті столики, вертушки, колеса з лопастями, встановлені на водоподачі, дощувальні установки. В другий тип перемішують воду з допомогою гвинтів або гребних колес. Третій тип представляє собою компресор який нагнітає у воду зжате повітря або більш сучасний компресор з'єднаний з насосом який захвачує воду і з водойми і викидає її насичену здавленим повітрям.

Агротехнічна меліорація парадбачає цикл робіт по осушенню, обробці і плануванню ложа ставів, видаленню зайвої рослинності, недопущення залуження. Ці роботи передбачають осінню підготовку нагульних і вирощувальних ставів, яка включає проморожування ложа і весняне заливання водою.

Інтенсивний розвиток рослинності перетворює водоймище в болото, сприяє збільшенню мулового шару в ставку ( > 20 см ); як наслідок приводить до закисання грунту. В літку підводну жорстку рослинність викошують до дозрівання насіння (3-4 рази) за допомогою звичайной коси або спец. комишокосилок "Эзокс" виробництва Чехословакини, "Бібер", "Лібелла" - ГДР.

Виростні і нагульні стави раз в 4-5 років рекомендується виводити на літування, залишаючи їх без води на все літо і зиму. Дно ставів осушують, вапнують, культивують; сіють різні зернові бобові або їх суміші. Осушення і культивація ложа літуючих ставів пригнічуює вищу водну рослинність, прискорює процеси мінералізаціі органічних речовин. Вирощування сільськогосподарських культур на ложі літуючих ставів забеспечує зростання природної рибопродуктивності вдвоє.

Екологічна меліорація. Для боротьби з замулюванням приміняють різні заходи.

1) Схили водозбірної площі орють в горизонтальному напрямі, щоб вода яка стікає затримувалась в бороздах що зменьшує змив грунту.

2) Проводять насадження лісових смуг на водозбірній площі.

3) На берегах водосховищ, ставів, озер потрібно проводити посів трав і сажання дерев.

4) На водозабірних спорудах потрібно влаштовувати фільтри для очищення води.

Екологічна меліорація. Для боротьби з ворогами і конкурентами риб;

1) Використовують хлорне вапно.

2) Організовують фільтри ( гравійні, сітчаті)

3) Приміняють поверхнево активні речовини ПАР (вищі жирні спирти).

4) Виловлюють відціжуючими знаряддями лову ікру головастиків і дорослих особин жаб.

5) Використовують риб меліораторів ( сом, судак, щука ) як біологічний метод.

6) Боротьбу з рибоїдними птахами проводять екологічним методом ; знищують торічну рослинність, кладки яµць, встановлюють блистящі та гримлячі засоби які відлякують птахів від місць годівлі риби.

Біологічна меліорація - це дія на середовище мешкання риб при іх культивуванні в ставах може бути орієнтована на пригнічування рослинності, скорочення видів риб які самовпливом потрапляють у стави, профілактику виникнення захворювань. Біологічні принципи меліорації мають перевагу, бо не виключають невластиву природним процесам дію і характеризуються високою вибірковістю і цілеспрямованістю.

Для пригнічення розвитку м'ягкої і плаваючої водної рослинності ефективним є вселення однорічок білого амура з розрахунку 150 - 1500 шт/га. Для знищення надлишкової жорсткої рослинності доцільно утримувати спеціальне меліоративне стадо, представлене дво і трорічними особинами. При цьому щільність посадки може коливатись в межах 160-400 шт/га.

Для максимального зменшення в ставу видів риб які не є об'єктами вирощування ( плотва, карась, пічкур, верховка, йорж, окунь ), але конкурують у живленні з об'єктами ставового рибництва, переносять захворювання, як біологічних меліораторів використовують риб хижаків. Це риби мають високу потенцію росту ( щука, сом, судак ).

2.5 Визначення площі зимувавльних ставів

Основним фактором у визначенні площі рибоводних ставів і потужності господарства є зимова витрата води джерела водопостачання, яка забеспечує водообмін в зимувальних ставах.

1) Для цього використовуємо формулу:

S зим. = Q зим. * С * 0.00864 / Н

де S зим. - площа зимувальних ставів, га;

Q зим. - зимова витрата води джерела водопостачання, л/с;

С - срок обміну води в зимувальних ставах, м;

Н - глибина непромерзаючого шару в зимувальних ставах,м;

0.00864- коефіцієнт, одержаний шляхом ділення числа секунд в добі на кількість літрів в метрі кубічному і кількості метрів квадратних в гектарі.

Якщо Q зим. = 37,0 л/с; С = 20 діб; Н = 1.5 м;

Тоді S зим. = 37 * 20 * 0.00864 / 1.5 = 4,26 га

2) Берем 8% від загальної площі зимувалів для зимівлі плідників і ремонту:

4,23 - 100%

Х - 7% Х = 0.3 га

4,26 - 0.3 = 3,9 га - площа для зимівлі цьогорічок.

2.6 Визначення виходу продукції і необхідного рибопосадкового матеріалу

1) Виходячи з нормативів посадки, спочатку розраховуємо кількість цьогорічок, яких може виростити господарство.

Цьогорічок в зимувальні стави на розраховану площу можна посадити:

1 959 600 шт. цьогорічок.

2) Визначаємо % цьогорічок рослиноїдних риб до загальної кількості з врахуванням 10-кратної посадки:

17 ц - 100%

4 ц - Х % Х = 23.5 %

3) Визначаємо кількість цьогорічок рослиноїдних риб:

460 506 шт.

4) Визначаємо кількість цьогорічок коропа:

1 499 094 шт.

5) Визначаємо кількість личинок, яку необхідно посадити у вирощувальні стави:

- для коропа 2 141 563 екз.

- необхідну кількість личинок рослиноїдних риб закуповуємо в інших господарствах: 1 151 264 екз.

6) Виходячи з норми виходу личинок коропа від одного гнізда, розраховуємо кількість гнізд:

21 гніздо;

При співвідношенні самок і самців 1 : 2 , основне стадо буде становити:

42 шт. самців

63 шт. плідників

7) З врахуванням 100% резерву загальна кількість плідників буде становити:

42 шт. самок;

84 шт. самця;

ВСЬОГО: 126 шт. плідників.

8) Щорічно замінюємо 25% плідників основного стада 16 шт.

9) Для заміни вище вказаної кількості плідників потрібно мати слідуючу кількість ремонтного матеріалу:

- цьогорічок 16 * 24 = 384 шт.

- двохліток 16 * 12 = 192 шт.

- трьохліток 16 * 4 = 64 шт.

- чотирьохліток 16 * 3 = 48 шт.

10) Кількість однорічок визначають виходячи з %-ного виходу після зимівлі ( 75%). В даному господарстві буде одержано:

коропа - 1 124 321 шт.

рослиноїдних риб - 345 380 шт.

11) Визначаємо вагу двохліток після вирощування в нагульних

ставках (80% - відсоток виживання)

для коропа 899 457шт.

для рослиноїдних риб 276 304 шт.

12) Визначаємо вагу двохліток для реалізації.

Середня маса 400 г

- для коропа 359 782,8кг або 359,78 т

- для рослиноїдних риб 110 521,6 кг або 110.52 т.

2.7 Визначення площ ставів різних категорій

1) Розрахунок площі нерестових ставів; на 1 га повинно розміщуватись

20 гнізд: 1.05 га

2) Визначаємо кількість нерестових ставів, виходячи з того що площа одного ставу складає 0.2 га: 5 шт.

3) Розраховуємо площу літньоматочних ставів для самок і самців:

- для самок 0.11 га

- для самців 0.11 га

4) Визначаємо природну рибопродуктивність літньоремонтних ставів виходячи з того, що вона складае 80% рибопродуктивності нагульних:

160 кг/га - 100%

Х - 80% Х = 128 кг/га

5) Визначаємо щільність посадки для одержання площі літньоремонтних ставів:

а) 2-х літки 128 / (1 - 0.05) = 135 шт/га

б) 3-х літки 128 / (2 - 1) = 128 шт/га

в) 4-х літки 128 / (3 - 2) = 128 шт/га

6) Визначаємо площу літньоремонтних ставів:

276 / 135 = 1.4 га для двохліток

92 / 128 = 0.5 га для трьохліток

69 / 128 = 0.4 га для чотирьохліток

7) Розраховуємо площу зимувальних ставів для ремонту та плідників.

Спочатку визначаємо вагу посажених на зимівлю ремонту і плідників:

цьогорічок 19,2 кг

двохліток 192 кг

трьохліток 128 кг

чотирьохліток 144 кг

плідників 630 кг

З метою не змішування різних вікових груп застосовуємо один зимувал для плідників, один зимувал для цьогорічок і трьохліток і один для двохліток і чотирьохліток. Норма посадки ремонту 10 000 кг/га:

0.015 га для цьогорічок і трьохліток

0.034 га для двохліток і чотирьохліток

930 / 10 000 = 0.063 га для плідників

Всього 0.048 га

8) Визначаємо площу зимувалів для товарних цьогорічок: 4,15га

9) Визначаємо кількість зимувальних ставів для товарних цьогорічок:

4 шт.

10) Розраховуємо площу виростних ставів. Для цього необхідно визначити приріст цьогорічки:

- по коропу 37 477,35 кг

- по рослиноїдним рибам 9 210,12 кг

Всього 46 687,47 цьоголіток

11) S вирощ. = 27,46

12) Визначаємо площу нагульних ставів. Для цього потрібно розрахувати приріст товарної риби:

331 674,78 кг коропа

102 884,26 кг рослиноїдних

Площа нагульних ставів складатиме:

207,30 га

Чотири ставів по 51,8 га

Таблиця 2. Склад господарства

	Категорія ставів	Площа одного ставу, га (середня)	Кількість ставів, шт.	Загальна площа, га	% співвідно-шення
1.	Зимувальні в т.ч.			4,26	1.75
	- для плідників і ремонту	0.053	3	0,11
	- для цьоголіток	1.03	4	4,15
2.	Нагульні	50.69	4	207,30	84.99
3.	Вирощувальні	13,56	2	27,46	11.26
4.	Нерестові	0.20	10	1,05	0.43
5.	Літньо-маточні	0.10	2	0,21	0.09
6.	Літньо-ремонтні		3	2,30	0.92
	- двохлітки			1,40
	- трьохлітки			0,50
	- чотирьохлітки			0,40
7.	Карантинні	0.50	2	1,00	0.56
	Всього		30	243,57	100.00

2.8 Визначення необхідної кількості добрив

В господарстві, яке проектується, в якості добрив планують використати аміачну селітру і суперфосфат. Кількість необхідних добрив для господарства визначаємо, виходячи з наміченого підвищення природної рибопродуктивності за рахунок проведення інтенсифікаційних заходів.

1) По нормативах за рахунок використання мінеральних добрив, природна рибопродуктивність виростних ставів збільшується на 3 ц/га. В господарстві приріст продукції з усієї площі буде складати:

82,38 ц

Так як на 1 ц приросту риби потрібно 1.5 ц суперфосфату і 2.5 ц аміачної селітри, то для удобрення виростних ставів необхідно:

123,58 ц суперфосфату

205,97 ц аміачної селітри.

2) Визначаємо кількість мінеральних добрив для нагульних ставів, виходячи з того, що природна рибопродуктивність нагульних ставків збільшується за рахунок внесення добрив на 2 ц/га:

414,59 ц

621,89 ц суперфосфату

1036,48 ц аміачної селітри

Всього потрібно: суперфосфату - 745,47 ц

аміачної селітри - 1242,46 ц

3) Розраховуємо кількість вапна, виходячи з того, що норматив внесення на 1 га площі ставків кожної категорії складає:

Нагульні 2.5ц/га - 518,24 ц

Виростні 2.5ц/га - 68,66 ц

Літньоматочні і літньоремонтні 2.5ц/га - 6,26 ц

Нерестові 25ц/га - 26,25 ц

Зимувальні 25ц/га - 106,50 ц

Карантинні 25ц/га - 25,00 ц

Таблиця 3. Використання добрив в центнерах

№ п/п	Категорія ставів	Площа ставів, га	Суперфосфат	Аміачна селітра	Вапно
			На 1га	На всю	На 1га	На всю	На 1га	На всю
1.	Нагульні	207,30	3.0	621,89	5.0	1036,48	2.5	518,24
2.	Вирощувальні	27,46	4.5	123,58	7.5	205,97	2.5	68,66
3.	Літньоматочні літньоремонтні	2,51	-	-	-	-	2.5	6,26
4.	Нерестові	1,05	-	-	-	-	25.0	26,25
5.	Зимувальні	4,26	-	-	-	-	25.0	106,50
6.	Карантинні	1,00	-	-	-	-	25.0	25,00
	ВСЬОГО		-	740,22	-	1242,46	-	750,91

2.9 Визначення необхідної кількості кормів

Для годівлі цьогорічок коропа будемо використовувати кормову суміш

110 - 1, а для годівлі дволіток - 111 - 1:

Таблиця 4. Склад використання кормосумішей

№ п\п	Компоненти	% вміст компонентів	Кормовий коефіцієнт
		110 - 1	111 - 1
1.	Макуха	50	55	5
2.	Бобові	20	20	4
3.	Зернові	9	11	5
4.	Висівки	11	10	6
5.	Рибне борошно	9	3	2
6.	Крейда	1	1	-

Щоб розрахувати необхідну кількість кожної кормової суміші необхідно знати загальний приріст коропа за рахунок годівлі з розрахунку на всю площу ставків. Рибопродуктивність за рахунок годівлі буде становити:

П год. = П заг. - П прир. - П удобр.

Для виростних ставків при рибопродуктивності (по коропу) - 17 ц/га: П год. = 17ц/га - 1.7ц/га - 3 ц/га = 12.3 ц/га

Визначаємо продуктивність годівлі для нагульних ставів - 16 ц/га:

П год. = 16ц/га - 1.6ц/га - 2 ц/га = 12.4 ц/га

Загальний приріст коропа за рахунок годівлі, при площі виростних ставків 27,46 га, нагульних ставків - 207,30 га, складатиме:

Цьогорічки П год. * S вир. = 337,79 ц

Двохлітки П год. * S наг. = 2570,48 ц

Кормовий коєфіцієнт суміші розраховуємо за формулою:

а = 100 / ((С1 : К1) + (С2 : К2) + (Сп : Кп))

де а - кормовий коефіцієнт суміші;

С - процентний вміст компонентів суміші;

К - кормовий коефіцієнт компоненту.

110 - 1

а = 100 / ((50 : 5)+(20 : 4)+(9 : 5)+(11 : 6)+(9 : 2)) = 4.3

111 - 1

а = 100 / ((55 : 5)+(20 : 4)+(11: 5)+(10 : 6)+(3 : 2)) = 4.7

Виходячи з приросту і кормового коефіцієнту необхідна кількість кормової суміші 110 - 1 буде складати:

для цьогорічок 1452,53 ц

для двохліток 12081,25 ц

Всього потрібно корму: 13533,78 ц

Розраховуємо місячну даванку корму виходячи з місячного приросту:

Таблиця 5 План приросту риби

Місяці	Цьогорічки, г	Двохлітки, г
Травень	-	65
Червень	3	75
Липень	7	95
Серпень	10	105
Вересень	5	60
ВСЬОГО	25	400

Розрахунок проводимо за пропорцією. Для цьогорічок місячна даванка корму 110 - 1 буде складати:

Червень 1452,53 ц - 0.00025 ц

Х - 0.00003 ц Х = 174,30 ц

Аналогічно розраховуємо інші місяці

Липень 406,71 ц

Серпень 581,01 ц

Вересень 290,51 ц

Розрахунок місячної даванки корму 111 - 1 для двохліток:

Травень 12081,25 ц - 0.004 ц

Х - 0.00065ц Х = 1963,20 ц

Аналогічно розраховуємо інші місяці

Червень 2265,24 ц

Липень 2869,30 ц

Серпень 3171,33 ц

Вересень 1812,19 ц

Вищевказані розрахунки наводимо у роботі у вигляді таблиці

Таблиця 6. План щомісячного згодовування кормів.

Термін даванки корму	Кількість корму, ц
	110-1 (для цьогорічок)	111-1 (для дволіток)
Травень	-	1963,20
Червень	174,30	2265,24
Липень	406,71	2869,30
Серпень	581,01	3171,33
Вересень	290,51	1812,19
ВСЬОГО	1452,53	12081,25

2.10 Обладнання та механізми

№ п/п	Назва обладнання, матеріалу	Одиниці виміру	Кількість
1	2	3	4
1.	Трактор ДТ-75Б	шт.	1
2.	Очеретокосарка КГ-2	шт.	2
3.	Самохідне шасі	шт.	1
4.	Автомобіль ГАЗ-53	шт.	1
5.	Аератор «Винт Н 17-ИФЕ»	шт.	5
6.	Установка ПАО (розприскувач)	шт.	1
7.	Кормороздавач КН-800	шт.	1
8.	Установка сортувальна «Карп-1»	шт.	1
9.	Рибоперевантажувач	шт.	1
10.	Скляно пластиковий лоток для вирощування личинок	шт.	11
11.	Інкубатор «Амур»	шт.	1
12.	Інкубаційний апарат ИВЛ-2	шт.	2
13.	Інкубаційний апарат «Вейса», 50л	шт.	5
14.	Інкубаційний апарат «Вейса», 100л	шт.	4
15.	Басейн Н17-ИЦА-2 (квадратний)	шт.	5
16.	Човен	шт.	1
17.	Підвісний двигун для човна	шт.	1
18.	Млин	шт.	1
19.	Кормозмішувач СКС-5	шт.	1
20.	Кран «Піонер»	шт.	1
21.	Вага динамометричні АТ-0,5	шт.	1
22.	Вага десяткові (1т)	шт.	1
23.	Насос центробіжний з двигуном	шт.	1
24.	Чани брезентові для перевезення риби	шт.	3
25.	Носилки брезентові	шт.	6
26.	Невід 30м	шт.	1
27.	Невід 70м	шт.	1
28.	Рукав для відбору плідників	шт.	3
29.	Профілактична станція	компл.	1
30.	Відра	шт.	10
31.	Оксіпеашметр	шт.	1

Висновки

В проектованому господарстві буде вирощуватись 4703,04ц. товарної риби. Загальна площа водного дзеркала становитиме 243,57 га. При цій потужності в господарстві буде використовуватись: корму - 13533,78 ц., суперфосфату - 745,47ц., аміачної селітри - 1242,46 ц., вапна - 750,91. Майбутнє господарство при його функціонуванні буде приносити великий дохід.

Найближчим часом з метою оптимізації харчування людей доцільно довести споживання риби до 22кг на душу населення за рік. Проте виробництво ставової риби, основного джерела живої і охолодженої рибиної продукції, залишається на низькому рівні і становить 0,5 - 1,2 кг на душу населення, що стримує якісне поліпшення структури рибного раціону.

У зв`язку з цим очевидні актуальність і перспективність розвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах, підвищення ефективності виробництва риби в ставах, водосховищах і озерах, розширення географії рибницьких господарств.

Будівництво рибницьких об'єктів, розведення риби у водоймах, створених для потреб інших водокористувачів, шляхом поєднання інтересів дають змогу раціонально і комплексно використовувати водні ресурси, прискорюючи окупність витрат на будівництво штучних водойм.

Створення великих високо інтенсивних рибницьких господарств у безпосередній близькості від промислових центрів і міст, ставових господарств у колгоспах і радгоспах, промислових цехів на базі підприємств наближає виробництво живої риби до місць споживання, зменшує транспортні витрати, дає змогу зберегти високі смакові та дієтичні якості продукції.

Список використаної літератури

1. Андрющенко А.І., Алимов С.І. Ставове рибництво. Підручник. - К.: Видавничий центр НАУ, 2008. 636 с.: іл.

2. Галасун П.Т.,"Довідник рибовода", К.: "Урожай", 1985, с.180.

3. Гринжевський М.В.,Сабодаж В.М. та інші, "Рекомендації по організації інтенсивного ведення рибництва в колгоспах і радгоспах", К.: УкрНДІНТІ, 1978, с. 87.

4. Козлов В.И., Абрамович Л.С., "Справочник рыбовода", М.: "Росагропромиздат", 1991, с. 237.

5. Привезенцев Ю.А., "Практикум по рыбоводству", М.: "Высшая школа", 1982, с. 182.

6. Черномашенцев А.И., Мильштейн В.В., "Рыбоводство" М.: "Легкая и пищевая промышленность", 1983, с. 272.

7. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Грициняк І.І., "Розведення і селекція риб", К.: "БТМ", 1999, с. 238.

8. Шерман І.М., "Ставове рибництво", К.: "Урожай", 1994, с. 336.

Размещено на Allbest.ru