Організація території лісового розсадника

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Розрахунок площі розсадника

1.1 Розрахунок площі посівного відділення

1.2 Розрахунок площі під шкілку (плодову, деревну)

1.3 Розрахунок площі маточної плантації

1.4 Розрахунок службових площ розсадника

1.5 План розсадника

Розділ 2. Організація території під розсадник

2.1 Вибір місця під розсадник

2.2 Підпорядкування та місце знаходження

2.3 Природні умови

Розділ 3. Агротехніка

3.1 Сівоіміни

3.2 Підготовка грунту

3.3 Добрива

Розділ 4. Технологія вирощування садивного матеріалу

4.1 Методи зберігання насіння і підготовка їх до посіву

4.2 Висівання насіння і розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділення. Вартість насіння

4.3 Догляд за посівами, сходами, сіянцями

4.4 Догляд за саджанцями

4.5 Інвентаризація садивного матеріалу у розсаднику

4.6 Викопування, сортування і прикопування садивного матеріалу

Розділ 5. Розрахунок щорічних виробничих затрат на вирощування

садивного матеріалу у розсаднику

ВСТУП

розсадник ґрунт насіння

З лісом пов'язані всі галузі народного господарства, а для України, з її невисокою лісистістю, турбота про лісовідновлення, збільшення площі та підвищення продуктивності лісів і раціональне їх використання, водночас із поліпшенням охорони лісонасаджень, має першочергове значення.

Загальна площа лісів України наближається до 10 млн. га. обширність територій, велике розмаїття у геологічній будові, геоморфології, ґрунтовому покриві та кліматі обумовили і значну різноманітність у розповсюдженні, вкладі та продуктивності лісових насаджень.

Ліс відіграє значну роль у народному господарстві України. Ця роль визначається не лише деревиною, що заготовлюється, а й іншими корисними властивостями лісових насаджень. В умовах України з ростом чисельності міського населення та значної розораності ґрунтів (понад 60%) посилилась роль лісу, як елемента біосфери, зростає його значення, як захисного чинника, регулятора водних ресурсів, підвищується його естетичне значення. У зв'язку з цим система господарювання повинна враховувати потребу людства у деревних ресурсах, розв'язуючі ці потреби із раціональним та бережливим їх використанням.

Одна з головних задач, що стоїть перед лісовим господарством нашої країни - підвищення продуктивності деревостанів. Для успішного вирішення цієї проблеми потрібна ретельно розроблена, біологічно та екологічно обґрунтована комплексна програма.

Відомствам, які здійснюють лісозаготівлі, доручено розробити заходи із впорядкування лісозаготівель та вивезення деревини, забезпечити повне та раціональне використання лісового фонду і деревних відходів, покращення технологій виробництва лісозаготівельних робіт та організації праці.

Важливе місце у розв'язанні цих проблем відводиться лісокультурним заходам оскільки, способи і технологія лісовідновлення у межах нашої країни досить різноманітні.

Також, як і різні умови лісозростання і ступінь інтенсифікації лісового господарства. Тому із лісокультурних заходів практично важливі всі - технології створення лісових культур, їх правильний вибір, добір складу деревостанів.

РОЗДІЛ 1. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ РОЗСАДНИКА

При розрахунку площі розсадника окремо обчислюється площа посівного, шкільного (в т.ч деревно-чагарникова та плодова шкілка) та маточного відділення.

1.1 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПОСІВНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Для обчислення площі посівного відділення вихідним матеріалом є планове завдання вирощування сіянців по породах і віку, плановий вихід сіянців з одиниці площі, прийнята сівозміна і схеми посіву.Розсадника посівного відділення призначене для вирощування 1-2 річних сіянців деревних і чагарникових порід для створення лісових культур,озеленення або для висаджування їх в школи.

Зразок схеми з трипільної сівозміни у посівному відділенні

Рік	Поле I	Поле II	Поле III
2016	пар	сіянці	Сіянці
2017	сіянці	сіянці	пар
2018	сіянці	Пар	Сіянці

Приклад розрахунку площі посіву ялини звичайної:

Плановий відпуск сіянців ялини 1050 тис.шт.

Схема посіву під ялину 10-25-10-25-10-70 - шести стрічковий посів.

Ширина стрічки 1,50 м; кількість погонних метрів на 1 га:

10000:1,50Ч6 =40000 п.м

Вихід сіянців ялини з 1 га - 1000 тис.шт

Вихід сіянців ялини з 1 п.м - 1000000 : 40000 = 25 шт.

Всі породи підсумовуються, і отримую загальну корисну площу посівного відділення розсадника.

Таблиця 1.1.1.

№ п/п	Назва породи	План щорічного відпуску сіянців з врахуванням відпаду, тис. Шт	Термін вирощування, років	Схема посівів	Ширина стрічки	Кількість посівних борозенок у стрічці	Протяжність посівних борозенок, п.м. на 1 га (кількість погонних м борозенок на 1 га)	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт	Площа посівного відділення, га	Кількість полів у сівозміні, шт.
									Площа вирощ. сіянців
								з 1 п.м., шт	з 1 га, тис. шт..	Одного року	Дворічок	Зайнятих сіянцями	Зайнятих травами й паром
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	Дуб звич.	2100	1	25-25-25-70	1,45	4	27586	20	550	3,82	-	1	1
2	Ялина звич.	1050	2	10-25-10-25-10-70	1,50	6	40000	25	1000	1,05	1,05	2	1
3	Модрина Євр.	525	2	20-20-20-20-70	1,50	5	33333	27	900	0,58	0,58	2	1
Разом										5,45	1,63

Продуктивна площа посівного відділення - 7,08га

Кількість полів, зайнятих сіянцями у сівозміні - 3

Площа одного поля - 3,54

Загальна площа посівного відділення - 10,62

1.2 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПІД ШКІЛКУ (ПЛОДОВУ, ДЕРЕВНУ)

Шкільне відділення розсадника - це частина продуктивної площі розсадника призначена для вирощування і формування саджанців лісових і декоративних дерев, а також чагарників. В шкільне відділення можуть входити такі частини: школа живцевих саджанців, школа щеплених саджанців, школа плодових саджанців, маточне виділення.

Плодова шкілка призначена для вирощування щеплених саджанців(окулянтів) плодових дерев для закладання садів.

Приклад розрахунку для липа дрібнолиста:

Щорічний плановий вихід 10 тис.шт

Відпад 10000 Ч 0,10 = 1000 шт

Необхідно посадити у школу 10000+1000=11000 шт

Площа живлення одного саджанця 1Ч0,5=0,5 м2

Необхідна площа для закладання школи 11000Ч 0,5Ч4= 22000м2 = 2,2 га

Таблиця 1.2.1.

Розрахунок площі дерево-чагарниковоі шкілки

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування, років	План щорічного відпуску саджанців, т. шт..	Відпад за період вирощування,%	Необхідно посадити у школу рослини з врахуванням відпаду, т. шт..	Схема розміщення рослин, м	Площа живлення одного саджанця,мІ	Необхідна площа для закладання школи, м2	Кількість полів у сівозміні	Загальна площа шкільного відділення	Площа одного поля сівозміни, га
									Зайнятими саджанцями	Зайнятими травами і паром
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Липа дріб.	3	10	10	11	1х0,5	0,5	5500	3	1	2,2	0,55
2	Береза повис.	3	16	10	17,6	1х0,5	0,5	8800	3	1	3,52	0,88
Разом		-		-		-	-	42900	-	-	5,72

Таблиця 1.2.2.

Розрахунок площі плодової шкілки

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування, років	План щорічного відпуску саджанців, т. шт..	Відпад за період вирощування,%	Необхідно посадити у школу рослини з врахуванням відпаду, т. шт..	Схема розміщення рослин, м	Площа живлення одного саджанця,мІ	Необхідна площа для закладання школи, м2	Кількість полів у сівозміні	Загальна площа шкільного відділення	Площа одного поля сівозміни, га
									Зайнятими саджанцями	Зайнятими травами і паром
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Яблуня	2	8	11,4	8,912	0,9Ч0,4	0,36	3204	4	1	1,28	0,32
2	Груша	2	8	11,4	8,912	0,9Ч0,4	0,36	3204	4	1	1,28	0,32
Разом	-	-	-	-	-	-	6408	-	-	2,56	0,64

1.3 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ МАТОЧНОЇ ПЛАНТАЦІЇ

Маточне відділення є базою, що забезпечує розсадник насінним матеріалом, живцями, відсадками, кореневими паростками.

Щорічно буде відпускатись 70тис.шт живців тополі. Плановий вихід живців з однієї рослини становить 10 шт.

Схема розміщення рослин 1Ч1=1м2, відповідно площа живлення однієї рослини становитиме 1 м2. Ділю планову кількість живців, враховуючи 10 % на нестандартність, на кількість живців з однієї рослини, отримую необхідну кількість кущів:

70000 : 20 = 3850 кущів.(з відпадом 10%)

Площа яка потрібна під плантацію буде становити:

3850Ч 1 = 3850 м2 : 10000 = 0,385га

Крім того щорічно 1/5 площі відпочиває від заготівлі живців, тому розрахункову площу збільшую на 20%:

0,385 Ч 0,2 = 0,0,77га

Загальна площа становить:

0,385 + 0,077= 0,462 га

Таблиця 1.3.1

Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт..	Схема розміщення рослин на площі, м	Площа живлення однієї рослини, м2	Кількість рослин (кущів) на 1 га, шт..	Плановий вихід живців з однієї рослини, шт..	Необхідна кількість рослин на площі, шт..	Не обхідна площа, Га
							Під плантації	Під змінне поле	Всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тополя	70	1Ч1	1	10000	20	3850	0,38	0,076	0,46

1.4 РОЗРАХУНОК СЛУЖБОВИХ ПЛОЩ РОЗСАДНИКА

Щоб вирахувати службову площу розсадника складаю план організації території розсадника у масштабі 1:25000. На плані з допомогою лінійки і циркуля, проводжу заміри довжини та ширини кожної службової частини. Потім за масштабом визначаю фактичні розміри сторін,які ставлю у розрахункову таблицю 1.4.1.

Таблиця 1.4.1

Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№з\п	Назва допоміжної частини	Розмір,м	Площа, га
		довжина	ширина
1	2	3	4	5
1	Дороги: а) магістральна	382	8	0,80
	б) окружна	2165	10	2,7
	в) міжпольова	2677	4	1,57
	Разом доріг			5,07
2	Контори	80,0	57,5	0,3
3	Ділянка для приготування компосту	47,5	40	0,19
4	Водойма	297	90	2,67
5	Дендрарій	109	43,0	0,47
6	Плантація ягідників	196	50	0,98
7	Приміщення для зберігання машин	72,5	52,5	0,48
8	Альтанка для відпочинку	57,5	27,5	0,26
9	Теплиці	186	100	1,86
Разом			12,28

Таблиця 1.4.2

Розподіл площі розсадника за видами користування

	Назва господарської частини	Кількість полів у сівозміні	Площа,га
			Одного поля	Загальна
1	2	3	4	5
1.Продукуюча частина
1	Посівне відділення	3	3,54	10,65
2	Шкільне відділення
	Дерево-чагарникова шкілка	4	1,43	5,72
	Плодова шкілка	4	0,64	2,56
3	Маточна плантація			0,46
	Всього			19,36
2.Допоміжна частина
4	Контора			0,3
5	Ділянка для приготування компосту			0,19
6	Водойма			2,67
7	Дендрарій			0,47
8	Плантація ягідників			0,98
9	Приміщення для зберігання машин			0,48
10	Теплиці			1,86
11	Дороги			5,07
	Всього			12,28
	Загальна площа			31,64

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛОЩІ РОЗСАДНИКА

Розсадник- це ділянка, на якій вирощується і розмножується садивний матеріал деревних і чагарникових порід. Розсадники бувають лісові, агролісомеліоративні, плодові і декоративні.

Основною метою діяльності розсадників є виробництво стандартного садивного матеріалу, тобто такого, що відповідає вимогам чинних стандартів.

Під садивним матеріалом розуміють цілі рослини або їх частини, які призначені для лісорозведення, штучного та комбінованого лісовідновлення, озеленення населених місць, створення лісозахисних насаджень і садів, тощо.

Розрізняють такі види садивного матеріалу:

1. Насіння;

2. Дичок (лісовий, плодовий);

3. Сіянець;

4. Саджанець (насіннєвого або вегетативного походження; лісовий, декоративний або плодовий; кронований або некронований).

5. Живець (кореневий, листковий, стебловий зелений або здерев'янілий, укорінений або неукорінений).

Сіянець - молода деревна рослина віком 1-3 роки, вирощена з насіння без пересаджування і призначена для садіння на лісо- культурну площу, виробництва декоративних і плодових саджанців.

Саджанець - деревна рослина вирощена шляхом пересаджування сіянця або укорінення живця. Лісові і плодові саджанці

4-річні, декоративні - 3-12-річні та старші.

Дичок - молода деревна рослина природного походження, взята

з-під намету лісу, що використовується як садивний матеріал.

Живець - вегетативна частина рослини (стебла, кореня, листка),

що використовується для садіння безпосередньо на лісокультурну площу, або отримання садивного матеріалу інших видів (живцевих та щеплених саджанців). Бувають стеблові, листкові, кореневі.

Якість садивного матеріалу характеризується діючими стандартами, якими визначено параметри сіянців, саджанців (висота наземної частини, діаметр кореневої шийки, довжина кореневої системи, тощо).

При визначенні якості плодового і декоративного садивного матеріалу додатково враховуються: характеристика штамба саджанців, форма крони, потужність кореневої системи, тощо.

Розсадники класифікують за профілем основної діяльності, за тривалістю функціонування, за площею (постійні), а також за принципом організації території

За профілем основної діяльності розсадники поділяють на лісові, лісомеліоративні, декоративні та плодові.

У лісових і лісомеліоративних розсадниках вирощують переважно сіянці та саджанці для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. У декоративних і плодових розсадниках вирощують головним чином великомірний садивний матеріал - саджанці для робіт по озелененню та створенню садів.

За тривалістю функціонування лісові розсадники розділяють на тимчасові (до п'яти років) і постійні, які закладають строком на 25-50 років.

Лісові розсадники, що підпорядковані державним лісгоспам, лісокомбінатам або міжгосподарським лісгоспам, залежно від їх площі ділять на малі (до 5 га), середні (6-15 га) та великі (понад 15 га), а також базисні площею 25 га і більше. У районах інтенсивного лісового господарства економічніші великі розсадники, особливо базисні, які є самостійними підприємствами, що застосовують передову технологію вирощування, садивного матеріалу на основі комплексної механізації й автоматизації технологічних процесів, широкого використання добрив. У таких розсадниках вирощують садивний матеріал усіх видів для задоволення потреб як свого господарства, так і суміжних підприємств та установ.

2.1 ВИБІР МІСЦЯ ПІД РОЗСАДНИК

Правильний вибір місця під розсадник забезпечує в подальшому велику якість садивного матеріалу, що на ньому вирощується. Розсадник закладається звичайно поблизу населеного пункту, за можливістю у центрі об'єктів заліснення там де є нормальне водопостачання, та добрі під'їзні шляхи. Територія розсадника повинна бути рівна. При організації території розсадника необхідно передбачити найбільш доцільне розміщення виробничих та службових частин посівного відділення, шкілок, маточної плантації, маточного саду, дендрарію, садиби, доріг на ін.

Під розсадник вибирають родючі грунти різних типів, за винятком глибоких піщаних, заболочених, дуже оглеєних, важких глинистих, солонців і солончаків. Щільність грунту має не перевищувати 10--15 кг/см2, а його об'ємна маса на глибині до 80 см -- 1,45--1,50 см3/г. Для маточних насаджень і саджанців оптимальні умови в зоні розміщення основної маси коріння створюються при поступовому ущільненні підґрунтя до 20--ЗО кг/см2, а рН в шарі О--150 см становить 5,5--8. Грунти з надмірним вмістом карбонатів під розсадник непридатні, а кислі -- вапнують. Кращими грунтами для розсадника є окультурені,легко- і середньосуглинисті грунти, а також супіщані дерново-підзолисті,чорноземні, каштанові, сірі лісові грунти. Підґрунтя має бути добре аерованим, водопроникним, з достатньою вологоємкістю, багате на поживні речовини. При виборі місця враховують глибину залягання ґрунтових вод, їх рухливість та хімічний склад. В умовах Полісся грунтові води повинні залягати на глибині 1,5-2 м, в інших зонах -- 2-2,5 м, а в шкілках сіянців і саджанців та в маточниках ягідників -- відповідно 1-1,5 і 1,5-2 м. Не можна відводити під розсадник площі, де навесні тривалий час застоюються талі води. Ділянки, забур'янені свинороєм і пирієм, заражені дротяником і хрущем, можна використовувати під розсадник лише після належного окультурення -- знищення бур'янів і шкідників, збагачення елементами живлення. Більш родючі і зволожені ділянки відводять під шкілки і маточник клонових підщеп.
Для плодового розсадника найбільш сприятливим рельєфом є рівні місця або схили крутизною до 2-3°. Маточно-сортові і маточно-насіннєві сади можна закладати і на схилах крутизною до 8-10°. Кращими експозиціями схилів у південних районах є північні та північно-західні, а в західних і північних -- південні та південно-західні. Понижені ділянки рельєфу, особливо улоговини і невеликі западини, для розсадника непридатні, тому що тут здебільшого високий рівень ґрунтових вод, підґрунтя може бути оглеєним або надто ущільненим чи засоленим, скупчуються холодні маси повітря, часто бувають приморозки, взимку однорічки підмерзають, влітку більш поширені грибні захворювання. Місце під розсадник доцільно вибирати поблизу річок, ставків, озер, водоймищ.

Оцінюючи місце під розсадник, враховують і кліматичні фактори, зокрема температурний режим протягом вегетаційного періоду, суму біологічно активних температур, середньодобові температури та їх коливання, середні та абсолютні мінімуми температур повітря, кількість безморозних днів, весняні і осінні приморозки, опади та їх розподіл, сніговий покрив, відносну вологість повітря, дефіцит вологості, силу і напрям панівних вітрів, а також температурний режим грунту, його промерзання.

2.2 ПІДПОРЯДКУВАННЯ ТА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РОЗСАДНИКА

Запроектований лісовий розсадник за формою власності є підрозділом ДП «Березнівське лісове господарство».

Згідно з адміністративно-територіальним розташуванням даний розсадник знаходиться в м.Березне Березнівського району Рівненської області.

2.3 ПРИРОДНІ УМОВИ

Клімат району помірно-континентальний і характеризується помірно-вологим теплим літом, м'якою хмарною зимою і значною кількістю опадів.

В цілому клімат району знаходження лісгоспу, як і всього Українського Полісся, в частині виростання деревних і чагарникових порід, є сприятливим для проростання таких деревних порід як сосна звичайна , дуб черешчатий , ясен звичайний , вільха чорна і береза , осика.

Тривалість вегетаційного періоду 179 днів, з 14.04 по 09.10. Середня річна температура повітря +6,60 С, мінімальна --29,10С. Пізні весняні заморозки можливі до 05.05, а ранні з 18.09. Середньорічна кількість опадів 624 мм. За час вегетаційного періоду випадає 60% опадів.

Середня глибина промерзання грунту 30 см, максимальна 55 см. Постійний сніговий покрив встановлюється з грудня. Сніг тане в березні. Вітри переважають: зима і весна - південно-західні; літо -- південно-східні; і осінь -- північно-західні.

Переважаючі типи грунтів: підзолисті та болотні.

Насадження хвойних порід зростають на 80,2% площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок: берези -- 9,1%; вільхи -- 9,6%. Середній вік насаджень -- 49 років; бонітет -- 1,2; повнота -- 0,73; запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю ділянок -- 225 м3/га.

РОЗДІЛ 3. АГРОТЕХНІКА

Агротехніка вирощування в лісових розсадниках стандартного, біологічно здорового садивного матеріалу передбачає забезпечення обов'язкового планового виходу його з одиниці площі базується на глибокому знанні біологічних властивостей деревних і чагарникових порід.

3.1 СІВОЗМІНИ

В постійних лісових розсадниках сівозміни - це основа високої агротехніки. Вони сприяють відновленню і підвищенню родючості ґрунту та поліпшує її фізичні властивості. Крім того сівозміни вносять відповідний порядок у плануванні при використанні продукуючих площ розсадника. Під сівозмінами у розсаднику розуміють послідовне чергування порід, які вирощують певний період та визначення розміщення їх на площі з відповідною системою агротехнічних заходів.

Для забезпечення родючості ґрунту в розсадниках виконують комплекс організаційно-господарських агротехнічних заходів, які включають меліорацію земель, якщо та потрібна, застосування науково обґрунтованих систем сівозмін, добрив, основного та попереднього обробітку ґрунту стосовно конкретного стану ґрунту, систематичну боротьбу із шкідниками, збудниками грибкових хвороб, бур'янами.

Сівозміни у шкільному і посівному відділеннях підбираються відповідно до природних умов, стану ґрунтів. Господарські вимоги до сівозмін полягають в тому, що вони повинні забезпечувати створення сприятливих умов для вирощування першокласного садивного матеріалу.

Крім сівозміни існує таке поняття, як культурозміна - чергування різних порід на одному полі. Спочатку садять більш вибагливі породи.

Ротація сівозмін - це період, впродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле в певний час і в певній послідовності

Таблиця 3.1

Продукуюча площа посівного відділення

Порода	Площа, зайнята сіянцями, га
	Однорічні	Двохрічні	Всього
Дуб звич.	3,82	-	3,82
Ялина звич.	1,05	1,05	2,1
Модрина європей.	0,58	0,58	1,16
Всього	5,45	1,63	7,08

Таблиця 3.2

Ротаційна таблиця посівного відділення з врахуванням переходу до нормальної сівозміни

Роки	Поле I	Поле II	Поле III
2016	Чорний пар	Дуб 1 рік-1,91га	Дуб 1 рік-1,91га
		Ялина 2 рік -1,05 га	Ялина 2 рік -1,05 га
		Модрина 2рік-0,58 га	Модрина 2рік-0,58 га
Всього	3.54	3,54	3.54
2017	Дуб 1 рік-1,91га	Чорний пар	Дуб 1 рік-1,91га
	Ялина 2 рік -1,05 га		Ялина 2 рік -1,05 га
	Модрина 2рік-0,58 га		Модрина 2рік-0,58 га
Всього	3.54	3.54	3.54
2018	Сосна звич 2рік-2,62	Дуб 1 рік-1,91га	Чорний пар
	Береза 2 рік-0,87га	Ялина 2 рік -1,05 га
	Дуб 1рік-0,95га	Модрина 2рік-0,58 га
Всього	3.54	3.54	3.54

Таблиця 3.3

Ротаційна таблиця деревно-чагарникової школи з врахуванням переходу до нормальної сівозміни

Роки	Поле І	Поле ІІ	Поле ІІІ	Поле IV
2016	Чорний пар	Липа дріб.1рік-1,65га	Липа дріб.2рік-1,65га	Липа дріб.3рік-1,65га
		Береза повис.1рік-2,64га	Береза повис.2рік-2,64га	Береза повис.3рік-2,64га
Всього		4,29	4,29	4,29
2017	Липа дріб.1рік-1,65га	Липа дріб.2рік-1,65га	Липа дріб.3рік-1,65га	Чорний пар
	Береза повис.1рік-2,64га	Береза повис.2рік-2,64га	Береза повис.3рік-2,64га
Всього	4,29	4,29	4,29	4,229
2018	Липа дріб.2рік-1,65га	Липа дріб.3рік-1,65га	Чорний пар	Липа дріб.1рік-1,65га
	Береза повис.2рік-2,64га	Береза повис.3рік-2,64га		Береза повис.1рік-2,64га
Всього	4,29	4,29	4,29	4,29
2019	Липа дріб.3рік-1,65га	Чорний пар	Липа дріб.1рік-1,65га	Липа дріб.2рік-1,65га
	Береза повис.3рік-2,64га		Береза повис.1рік-2,64га	Береза повис.2рік-2,64га
Всього	4,29	4,29	4,29	4,29

3.2 ПІДГОТОВКА ГРУНТУ

Правильний та своєчасний обробіток ґрунту - це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим ґрунту, забезпечує знищення бурянів та шкідників на полях. Обробіток ґрунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.

Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20-22 см, на сірих опідзолених ґрунтах - 22-25 см, звичайних чорноземах - 25-27 см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі.

Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального.

Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний).

В нашому випадку ми застосовуємо систему чорного пару, яка передбачає наступні операції: лущенні стерні, восени глибоку оранку на зяб, ранньовесняне боронування, 4-6 культивацій для знищення бур'янів літом, ще одну глибоку осінню оранку, повторне ранньовесняне боронування, передпосівну культивацію і боронування.

При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив.

Головним завданням передпосівного обробітку ґрунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування ґрунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.

3.3 ДОБРИВА

Крім води для утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що для мінерального живлення рослин необхідно понад 10 хімічних елементів.

Вуглець, водень, кисень отримують з СО2 і Н2О та частково з атмосфери і ґрунту.

Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, ділять на 2 групи:

1 .Макроелементи - N, P, K, S, Ca, Mg, Fe- які використовуються рослиною в значній кількості.

2. Мікроелементи - Мп, В, Cn, Zn, Ma, Ca, інші.

Забезпечення рослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив. Внесення необхідне тому,що в ґрунті розсадника або первісно не вистачає поживних речовин, або він постійно знаходиться в процесі експлуатації.

Добрива поповнюють запас поживних елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєдіяльність корисних мікроорганізмів.

У деревних розсадниках використовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні.

Вносити добрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечила високий рівень живлення рослин в продовж всього вегетаційного періоду.

Основою для розробки системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних станах їх розвитку. Ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способу їх внесення.

Добриво відіграє важливу роль в живленні рослин. Взагалі ще більше загальної дози, добрива, необхідні для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої культури.

Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Органічні добрива, які вносять в поле сівозміни найчастіше представлені гноєм. Його вносять під пар один раз, за ротацію сівозміни. Мінеральні добрива при вирощуванні однорічних сіянців вносяться у полі чорного пару і у наступному полі після викорчування однорічних сіянців.

Фосфорні та калійні добрива можна вносити восени, азотні - навесні.

Виходячи з прийнятої для сівозміни системи добрив, добираємо види добрив, визначаємо їх дози.

Таблиця 3.3.1

Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№№ пп	Вид добрива	Одиниця виміру	Кількість діючої речовини в добривах	Норма внесення добрив після сівозмін за діючою речовиною, кг(т)/га	Норма внесення добрив на 1 га	Площа внесення добрив, кг(т)/га	Потреба в добривах на всю площу,кг(т)	Вартість 1кг добрива	Загальна вартість добрив, грн
Під сіянці хвойних порід
1	Компост	т		30	30	1,63	29,4	100	29,40
2	Натрієва селітра	кг	15	26	173	1,63	169,5	4,0	678
3	Суперфосфат подвійний	кг	46	60	130	1,63	127,4	5,54	705,80
4	Калійна сіль	кг	30	25	83	1,63	81,3	1,56	126,83
Під сіянці листяних порід
1	Компост	т		30	30	3,82	114,3	100	114,30
2	Натрієва селітра	кг	15	26	133	3,82	506,7	4,0	2026,92
3	Суперфосфат подвійний	кг	46	80	174	3,82	662,9	5,54	3672,47
4	Калійна сіль	кг	30	25	83	3,82	316,23	1,56	493,32
Під саджанці
1	Натрієва селітра	кг	15	20	133	4,29	570,8	4,0	2282,0
Разом							24355,34

Норму внесення добрив розраховують за формулою:

Х = Н Ч 100 : В, де

Х - необхідна доза внесення добрива, кг/га;

Н - норма внесення діючої речовини добрива кг/га;

В - вміст діючої речовини у добриві.

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Сіянці деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках вирощують як у відкритому, так і закритому (теплицях, оранжереях) ґрунті.У посівному відділенні вирощують переважно сіянці з відкритою кореневою системою, а у теплицях і оранжереях як з відкритою, так із закритою кореневою системою. Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного садивного матеріалу для лісорозведення, штучного лісовідновлення та пересаджування в шкілки розсадника для дорощування. Високоякісний садивний матеріал повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені органи і оптимальне для кожного виду співвідношення маси коренів та маси надземної частини. Отримання такого садивного матеріалу можливе за дотримання конкретної за певних умов агротехніки вирощування сіянців. Вона має враховувати еколого-біологічні особливості деревних порід, закономірності росту та потребу в елементах мінерального живлення, сприяти формуванню оптимального режиму розвитку молодих рослин.

Порівняно з сіянцями, великомірний садивний матеріал (саджанці, дерева) має ряд переваг. Він краще протистоїть бур'янам та небажаній деревній рослинності, менше пошкоджується під час доглядів робочими органами механізмів. При використанні саджанців для лісокультурних цілей значно зменшується число садивних місць, скорочується кількість доглядів та їх тривалість, швидше досягається бажаний результат у разі застосування їх для озеленення і створення плодових садів. Частина робіт з вирощування їх на постійному місці переноситься у лісовий розсадник, де більш сприятливі умови для механізації найбільш трудомістких технологічних операцій.

4.1 МЕТОДИ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ І ПІДГОТОВКИ ЇХ ДО ПОСІВУ

Зберігання насіння має велике значення для забезпечення високої технічної ґрунтової схожості. Для зберігання шишок будують холодні, добре провітрювані склади. Свіжезібрані шишки сосни і ялини сортують, просушують і розсипають шаром товщиною не більш 1,5 м.

Насіння сосни та ялини перед засипанням на зберігання просушують і доводять його вологість до 8-9 %, потім його засипають у скляні закупорені банки чи металеві посудини, поміщають у насіннєсховищах чи інших сухих прохолодних місцях, температура в яких повинна бути 0 + 5 °С.

Насіння більшості листяних порід (вільхи, берези, ільмових, яблуні, груші та інших дерев і чагарників) зберігають у скляних посудинах, а клена, ясена до стратифікації зберігають у дерев'яних ящиках шаром до 20 см.

Насіння осики, тополь та верб швидко втрачає схожість, тому його висівають відразу після збору. При необхідності зберігають у скляній чи металевій тарі, що герметично закривається, на дно якої поміщають вологопоглинаючу речовину (хлористий кальцій).

Зберігання жолудів можливе при температурі від 0 до +3 °С. До закладки на зимове зберігання жолуді поміщають у кошики, дерев'яні ящики "зі щілинами чи розсипають на підлогу в сараях чи під навісом. Невелику кількість жолудів можна зберігати в льохах чи овочесховищ- щах. Для цього жолуді змішують з чистим свіжим (злегка зволоженим) піском в пропорції 1 частина насінюг і 2 частини піску. Насипають їх у яшики і ставлять у підвал, де підтримується температура від +2 до +5°. Великі партії жолудів зберігають у ямах чи у снігу.

Для прискорення проростання насіння і одержання дружних сходів роблять Його передпосівний обробіток різними способами. До них відносяться намочування, скарифікація, гідротермічний вплив, стратифікація, дезінфекція і дезинсекція, снігування.

Намочування насіння проводять у воді кімнатної температури. Для цього в мішки з нещільної тканини насипають насіння на 2/3 об'єму і занурюють у воду на певний час. Рекомендують насіння сосни намочувати протягом 8-16 годин, в'яза і берези - 4, акації жовтої - 6-8 годин. Після намочування насіння підсушують до стану сипкості, розсипаючи його тонким шаром у провітрюваному приміщенні і періодично перемішуючи.

Гідротермічний вплив гарячою водою проводять з метою розм'якшення важкопрониклої для води оболонки насіння гледичії й акації білої. Насіння заливають водою з температурою 80°, ретельно перемішують і залишають на 12 годин. Гідротермічний вплив значно збільшує відсоток проростання насіння.

Стратифікація насіння застосовується для створення умов проходження насінням стадії розвитку, аналогічної яровизації. Вона застосовується при підготовці до посіву насіння із тривалим спокоєм, а найчастіше - з коротким насінним спокоєм для скорочення термінів між часом посіву і появою сходів, а також для одержання дружних сходів.

Як субстрат використовують річковий чи добре промитий пісок, а також торф'яну крихту, роздрібнену і просіяну через дрібне сито. На одну частину насіння беруть 3 частини субстрату, зволоженого до 50-60 відсотків повної вологоємності. При цьому свіжий пісок при стисканні в руці не повинен виділяти воду. Торф'яну крихту зволожують доти, поки- при стисканні в руці з неї не буде виділятися вода у вигляді крапельок. Стратифікацію насіння проводять у ящиках, траншеях і під снігом. Ящики для стратифікації можуть бути довжиною 60 см, шириною 40 і висотою 30 см з отворами діаметром 0,5-1,0 см у дні для стікання зайвої вологи і бічних стінках для аерації. Ящики зверху накривають металевими сітками чи дошками з отворами для повітря і поміщають у підвал з температурою 2-8°С. Через кожних 2-3 тижні суміш насіння із субстратом ретельно перемішують, видаляють насіння, що загнило, і при необхідності зволожують.

Значну кількість насіння стратифікують у траншеях. Траншеї бувають літні для підготовки насіння до осіннього посіву і зимові для підготовки насіння протягом осені, зими і весни до весняного посіву.

Завжди варто стежити за температурою і вологістю субстрату в траншеї.

Стратифікація під снігом застосовується при підготовці до посіву насіння сосни, ялини, модрини, клена гостролистого, акації жовтої й інших порід. Насіння висипають у марлеві мішечки шаром 1,5-2,0 см, що укладають під сніг ближче до землі. Зверху насипають і утрамбовують шар снігу, а на нього кладуть лапник чи опилки. Дістають насіння в день посіву і висушують до сипучого стану.

Дезінфекція і дезінсекція насіння проводиться хімічними речовинами для захисту насіння від грибкових захворювань і ушкоджень ентомошкідниками.

Таблиця 4.2.1

Агротехніка вирощування сіянців

Порода	Спосіб зберігання насіння і спосіб підготовки грунту	Строк висіву	Норма висіву насіння, г/м.п	Глибина висівання
Дуб звичайний	Збереження жолудів у траншеях за методом Лотоцького. Грунт обробляють за системою чорного пару	весна	125	7
Ялина звичайна	Насіння зберігають в насіннесховищі в герметично закритих скляних бутлях. Грунт обробляють за системою чорного пару	весна	1,8	0,5 - 1,5
Модрина європейська	Насіння зберігають в насіннесховищі в герметично закритих скляних бутлях. Грунт обробляють за системою чорного пару	весна	1,3	0,5 - 1,5

4.2 ВИСІВАННЯ НАСІННЯ І РОЗРАХУНОК ЩОРІЧНОЇ ПОТРЕБИ НАСІНЯ ДЛЯ ПОСІВНОГО ВІДДІЛЕННЯ.ВАРТІСТЬ НАСІННЯ

Посіви бувають грядкові і без грядкові. Грядки влаштовують на вологих грунтах, що погано прогріваються, де є небезпека вимокання і вижимання сіянців. На дренованих ґрунтах застосовують безгрядкові посіви. Насіння висівають у рядки (борозенки). Іноді практикують посів врозкид. Посіви в рядки шириною більш 5 см відносять до широко- стрічкових, а при меншій ширині - до вузькострічкових. За характером розміщення рядків посів може бути рядковим, коли борозенки розташовують порядно (через 30-40 см), і стрічковим, при якому по 3- 6 борозенок зближують між собою до визначеної відстані, і вони утворюють стрічки шириною до 1 м. Відстань між стрічками 50-70 см.

У лісових розсадниках посів хвойних порід часто здійснюється з використанням сівалок. При цьому в стрічці найчастіше висівають 4-5 рядків шириною 12 см з відстанню між їхніми центрами 25-30 см. Листяні породи висівають частіше за стрічковою 3-4 - рядковою схемою в широкі рядки. Відстань між центрами рядків 30-50 см. На 1 га стрічкового 3-5 - рядкового посіву приходиться від 20 до 33 тис. погонних метрів посівних рядків.

У сосни звичайної норма висіву насіння І класу якості 1,5 г на 1 пог. м при масі 1000 насінин 5,6 г, ялини звичайної - 1,8 г (маса 1000 насінин 5,1 г), модрини сибірської - 3 г (маса 7 г). При використанні насіння II і III класів якості хвойних порід норму висіву збільшують відповідно на 30 і 100 відсотків, берези - на 50 і 100 %, а інших листяних порід - на 20 і 60 %. Роблять поправку на масу 1000насінин, якщо вона відрізняється від середніх показників на 15 і більше відсотків.

Глибина висіву насіння залежить від цілого ряду факторів, основним з яких є розмір насіння. Насіння берези, вільхи, тополі не заглиблюють в ґрунт, а лише присипають злегка торфокрихтою чи опилками, рідше - ґрунтом. Крупніше насіння сосни звичайної, ялини, модрини, горобини, жимолості висівають на глибину 0,5-1,5 см, насіння акації, груші, калини, яблуні - 2-3, ясена, клена - 3-4, дуба і каштана - 5-7 см.

Таблиця 4.2.2

Розрахунок щорічної потреби насіння для посівного відділення та його вартість

Порода	Площа щорічного посіву, га	Загальна кількість погонних метрів, посівних стрічок	Норма висіву насіння на м.п., г	Потреба насіння на всю площу,кг	Вартість 1 кг насіння, грн.	Загальна вартість
1	2	3	4	5	6	7
Дуб звичайний	3,82	105379	125	2101	200,00	420200
Ялина звичайна	2,10	84000	1,8	2100	340,00	114000
Модрина євр	1,16	38666	3,0	1044	180,00	187920
Разом						1322120

Загальна кількість погонних метрів, посівних стрічок визначається наступним чином: кількість погонних метрів борозенок на 1 гамножиться на площу щорічного посіву даної породи.

Дуб звичайної: 27586Ч 3,82=105379п.м;

Ялини звичайної: 40000Ч 2,10 =84000 п.м;

Модрина європейська: 33333 Ч 1,16 =38666 п.м.

Потреба в насінні визначається множенням загальної кількості погонних метрів посівних стрічок на норму висіву насіння на 1 п.м:

Дуб звичайної: 209600 Ч 125 = = 2101 кг;

Ялини звичайної: 47999Ч 1,5= 2101=2кг;

Модрина європейська: 38666Ч 3,0=1044=1кг

4.3 ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ,СХОДАМИ,СІЯНЦЯМИ

Догляд за посівами включає цілий ряд операцій. Відразу після посіву дрібне насіння прикочують водоналивними катками (КВТ-1,4), а крупніше - кільчастими катками і мульчують торфокрихтою, опилками чи компостом шаром 1,0-1,5 см, сфагновим мохом чи соломою і лапником відповідно шаром 3-4 і 5-8 см. Після початку появи сходів покривку з моху, соломи, лапника поступово послабляють, а потім знімають з появою масових сходів.

Сходи липи, ялини, ялиці, берези, тополі, сосни і деяких інших порід для захисту від опіків кореневої шийки притіняють щитами, гілками, лапником чи соломою протягом 3-4 тижнів.

Ґрунт у посівах утримують у пухкому і чистому від бур'янів стані. Для запобігання утворення кірки розпушування починають до появи сходів і продовжують разом із прополюванням протягом усього вегетаційного періоду. У першій половині літа проводять 3-5, у другій - 1-2 догляди. Глибину розпушування поступово збільшують з 3-5 до 8- 10 см. Для розпушування використовують легкі борони, культиватори (КРСШ-2.8Л; КПФ-1,5 і ін.). При доглядах можна застосовувати гербіциди.

У посушливу погоду проводять полив дощуванням. Приблизна поливна норма для супіщаного ґрунту в період набрякання і проростання насіння 70-80 м3 води, у період укорінення сходів - 140- 160, а в період формування сіянців 220-250 м на 1 га. За вегетаційний період проводять від І - 2 поливів (ясена, клена) до 6 - 7 і більше (берези, тополі, вільхи, модрини, сосни). При випаданні опадів більш 22 мм поливи не проводять.

Догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) спрямований на збереження ніжних сходів після їх появи, створення близьких до оптимальних умов для розвитку і росту сіянців, захист сіянців від несприятливих умов, шкідників та збудників хвороб, отримання максимально можливої кількості стандартних сіянців.

Догляд за сіянцями включає: затінення (побілку) сходів, прополювання бур'янів і розпушування ґрунту, проріджування сходів, підрізання коренів, зрошення посівів і боротьбу з грибковими хворобами та шкідниками сіянців.

Затінення і побілку сіянців застосовують для захисту ніжних сходів від прямих сонячних променів і можливих опіків кореневої шийки, послаблення нагрівання та зменшення випаровування води з поверхні ґрунту з метою зниження інтенсивності транспірації сіянців. У посушливих районах воно необхідне при вирощуванні сіянців більшості хвойних порід, берези, вільхи, тополі, верби, липи, каштана та деяких інших порід.

Для затінення застосовують щити з дранки або плетені з гілок щити розміром 1,5-2 х 0,8-1 м з просвітами, які складають близько 50%. Рідше для цього використовують солому, очерет та деякі інші матеріали. Щити встановлюють з південної сторони посівної стрічки вертикально або під кутом 35-45° до поверхні. При горизонтальному затіненні щити встановлюють над посівами на висоті 35-50 см одразу після масової появи сходів.

Тривалість затінення, як звичайно, не перевищує 1-4 тижнів, лише деякі рослини потребують більш тривалого затінення (липа - до серпня). При подовженні цього строку сіянці слабо розвиваються. Затінення значно збільшує витрати на вирощування садивного матеріалу та ускладнює механізацію догляду. Цього деякою мірою можна уникнути при використанні природного затінення з дерев, що висаджуються з південного боку посівних стрічок і служать для одержання насіння та живців для вегетативного розмноження.

Розпушення ґрунту та знищення бур'янів проводять, як звичайно, одночасно. Окремо розпушують ґрунт для запобігання появи кірки після зрошення або дощу, а також під час тривалих посух. Розпушення зменшує випаровування вологи і нагрівання поверхні ґрунту.

При вирощуванні дворічних сіянців ґрунт розпушують і знищують бур'яни в полі сіянців першого року 5-8, а в полі другого року - 4-6 разів. Кількість доглядів залежить від кліматичних умов і ступеня засміченості ґрунту бур'янами. Більше доглядів проводять в районах з посушливим кліматом. При цьому в першій половині вегетаційного періоду, коли інтенсивно проростають бур'яни, ґрунт розпушують і прополюють частіше, ніж у другій половині.

В районах достатнього зволоження перші догляди за ґрунтом, коли сіянці ще не зміцніли, проводять на глибину 3-5 см. Глибину наступних розпушень ґрунту поступово збільшують, доводячи її до 10-12 см. У посушливих районах перше розпушення проводять на глибину 10-12 см, а наступні зменшують щоразу на 2-3 см.Ґрунт розпушують культиваторами РКП-1,0, КФП-1,5А, КПС-4, КФУ-1,5, МВН-28 та ін. При проведенні підживлення сіянців одночасного з культивацією ґрунту використовують культиватори- рослинопідживлювачі КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО.

У боротьбі з бур'янами найбільш ефективним є поєднання хімічних та механічних доглядів, причому першими проводять хімічні.

Проріджування посівів проводять через 15-20 днів після масової появи сходів, залишаючи на 1 м борозенки 100-150 сіянців хвойних порід і 40-60 листяних. При зріджуванні (висмикуванні) сходів залишають найбільш розвинені рослини. Після зрідження бажано зволожити посіви.

Підрізання коренів необхідне для одержання сіянців з добре розгалуженою і мичкуватою кореневою системою. Вона необхідна для порід із стрижневим коренем (дуб, горіх, каштан, груша, яблуня та деякі ін.). Підрізку стрижневого кореня виконують ножами спеціальної конструкції (ніж В.В.Малинковського) після появи у молодих сходів перших справжніх листочків. Підрізання коренів на глибині 10-12 см сприяє одержанню садивного матеріалу з добре розвиненою кореневою системою. Цього можна досягти і пікіровкою, яку частіше застосовують при вирощуванні підщеп плодових порід (яблуні, груші).

Зрошення посівів - важливий агротехнічний захід при вирощуванні сіянців в районах з нестійким і недостатнім зволоженням. Поливають переважно дощуванням або в борозни. Дощування проводять за допомогою спеціальних, коротко- та далекоструменевих установок. Ними водночас із зрошенням можна проводити підживлення. Полив по борознах застосовують у розсадниках з важкими ґрунтами. Недоліками цього способу є втрата площі, зайнятої каналами, неефективне використання води, можливе заболочування та засолення земель.

У районах з різко континентальним кліматом нищівними для ніжних сходів деяких порід (дуба, ялини, ясена, клена та ін.) бувають пізньовесняні заморозки. Сходи від заморозків захищають димовими завісами або шляхом дощування протягом 2-3 год. Іноді посівні стрічки з сходами вкривають щитами.

У південних районах важливе значення має захист посівів від вітрової ерозії -- видування, засипання або засікання їх пилом. Найбільш надійно захищають посіви від вітрів полезахисні лісосмуги або куліси з сільськогосподарських культур -- рано навесні жита, пізніше - сорго, кукурудзи. Крім того, залишена на зиму стерня високорослих злаків добре затримує сніг.

Боротьба з грибковими хворобами та ентомологічними шкідниками включає профілактичні та винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби належать висока агротехніка, яка забезпечує одержання стійких до несприятливих умов середовища сіянців, та обробіток ґрунту, насіння, сіянців фунгіцидами, які запобігають виляганню сходів від фузаріозу, пошкодженню шпильок сіянців хворобою Шютте та іншими захворюваннями

Системні фунгіциди дуже ефективні і для боротьби з хворобою шютте. Для захисту сіянців сосни достатньо одного обприскування 50%-м БМК концентрацією 0,4%, 50%-м фундазолом (0,15%) або 50%-м бенамілом (0,06%) з витратою робочого розчину 400-800 л/га залежно від віку сіянців. Проти звичайного шютте сіянці обробляють в середині липня, а проти сніжного шютте - в середині жовтня. Крім цих препаратів використовують 1,5%-ну суспензію 90-98%-ї колоїдної сірки або 0,51 %-й цинеб (400-500 л/га).

Для обробки сіянців отрутохімікатами у розсадниках застосовують тракторні обприскувачі ПОУ, ОН-400, обпилювач ОШУ- 50А та ін. На невеликих ділянках, використовують ранцеві обприскувачі ОРР-1, "Єра-1", ОМР-2 і обпилювач ОРВ-1.

Таблиця 4.3.1

Догляд за посівами, сходами і сіянцями

Робота	Порода	Агрегат
1	2	3
Коткування посівів	Ялина звичайна Модрина європейська	МТЗ-80 ЗКВГ-1,4
Мульчування посівів	Ялина звичайна Модрина європейська	МТЗ-80 МСН-0,75
Полив	Ялина звичайна Модрина європейська Дуб звичайний	ДТ-75 ДДН-70
Культивація посівів	Ялина звичайна Модрина європейська Дуб звичайний	Т-25А МВН-2,8
Оприскування посівів	Ялина звичайна Модрина європейська Дуб звичайний	МТЗ-80 ОН-400
Підрізання коренів	Дуб Звичайний	МТЗ-82 Ніж Малиновського

4.4 ДОГЛЯД ЗА САДЖАНЦЯМИ

Догляд за саджанцями полягає в розпушуванні грунту і знищенні бур'янів.

Перше рихлення - відразу після закінчення посадки із-за того, що в процесі посадкових робіт грунт досить сильно ущільнюється. Подальші роботи - в міру необхідності. Глибина розпушування в перші прийоми 7 - 12, в подальшому 15 - 16 см. Якшо необхідно - полив. Викопка саджанців проводиться виключно викопочною скобою НВС-1.2,або викопочною машиною ВМ-1.25.

Таблиця 4.4

Догляд за саджанцями

Робота	Агрегат
Догляд за деревною шкілкою 1 рік 2 рік 3рік	Т-16МГ КФП-1,5 КРСШ-2.8Л
Догляд за плодовою школою 1 рік 2 рік	Т-16МГ КФП-1,5

4.5 ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ У РОЗСАДНИКУ

Кількість і якість садивного матеріалу визначають під час щорічної шііситаризації, яку проводить комісія, куди входять представники лісгоспу, лісництва і розсадника. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців протягом вересня-жовтня, залежно від лісорослиНної зони (у розсадниках України з 15 вересня до 15 жовтня). Виконують її згідно з положеннями до діючої "Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів" [20]. Вона передбачає уточнення загальної та продуктивної площі лісового розсадника, її розподіл за видами користування, за породами, а у межах породи - за віком і якістю садивного матеріалу. Інвентаризацію розпочинають з визначення довжини посівних і садивних рядків. Кількість і якість садивного матеріалу визначають або методом діагональних ходів, або методом облікових площадок. Ча рівномірної густоти стояння сіянців у посівних рядках для обліку беруть 2%, а при нерівномірному - 5% загальної довжини рядків або площі посіву окремо за кожною породою і віком.

Метод діагональних ходів застосовують при інвентаризації рядкових, стрічкових і грядкових посівів. Її виконують у такій послідовності:

• визначають загальну довжину посівних рядочків;

• залежно від характеру розміщення сіянців у рядках вираховують довжину облікового ряду (2 або 5% загальної довжини посівні їх рядочків);

• ділять довжину облікового ряду на подвоєну кількість посівних рядочків і визначають довжину облікового відрізка;

• проводять за допомогою шнура діагоналі через площу посіву;

• відкладають за допомогою рейки вздовж кожного посівного рядочка (від місця перетинання діагоналі і рядочка) довжину облікового відрізка;

• проводять суцільний облік сіянців на облікових відрізках;

• результати заносять в інвентаризаційну картку;

• загальну кількість врахованих сіянців ділять на довжину облікового ряду і визнають кількість сіянців на 1 м посівного рядка;

• визначають кількість сіянців на всій площі або на 1 га.

Для інвентаризації суцільних посівів (іноді грядкових) використовують метод облікових площадок. При цьому суцільний облік сіянців проводять на облікових ділянках, обмежених рамкою розміром 1Ч0,5 м. Рамки розміщують по діагональних ходах, встановлюючи їх довгою стороною поперек поздовжньої сторони площі посіву (стрічки, грядки). Для обліку сіянців в облікових ділянках визначають пересічну кількість їх на 1 м2 і переводять на усю площу посіву.

З метою зменшення трудомісткості і витрат часу при інвентаризації великих посівних площ використовують статистичний спосіб. Спочатку проводять пробну інвентаризацію, під час якої визначають мінімальну кількість облікових відрізків завдовжки 0,5 м, яка забезпечить одержання достовірних даних при основній інвентаризації. Її виконують на 20-ти облікових відрізках незалежно від площі посіву. Облікові відрізки розміщують рівномірно за всією площею на чотирьох або п'яти посівних рядочках. За результатами обліку визначають коефіцієнт варіації розміщення сіянців, а по ньому - кількість облікових відрізків, необхідних для одержання достовірних даних при проведенні основної інвентаризації. При коефіцієнті варіації, меншому від 22%, основну інвентаризацію не проводять, а результати пробної інвентаризації сіянців вважають остаточними.

Кількість стандартних (придатних до садіння) сіянців на площі посіву визначають на облікових відрізках з пересічною густотою стояння сіянців. Для цього вимірюють висоту та діаметр кореневої шийки кожного сіянця і відповідно до діючого ДСТУ відносять їх до стандартних або нестандартних. При кількості сіянців на площі до 10 тис, шт. вимірюють 100 сіянців, якщо їх 10-50 тис. - 250, 50-100 тис. - 350, а при кількості понад 100 тис. - 500 сіянців. Якщо стандартних сіянців менше від 50% їх загальної кількості, посіви залишають на дорощування.

Інвентаризацію садивного матеріалу у шкілках проводять шляхом суцільного (при площі садіння до 3 га) або вибіркового (при площі понад 3 га і в ущільнених шкілках) обліку саджанців. При вибірковій інвентаризації обліку підлягають від 1 (при площі понад 50 га) до 4% (при площі 3-50га) садивних місць. Облік проводять на пробних ділянках, які закладають, паралельно довгій стороні поля. Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в тому числі і придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого та другого року вирощування.

4.6 ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ І ПРИКОПУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ

Викопування та зберігання садивного матеріалуі точки зору фізіології рослин, найкращим терміном викопування садивного матеріалу є період їх відносного фізіологічного спокою (після початку опадання листя і до початку інтенсивного сокоруху). При встановленні строку викопування враховують біологічні особливості порід, умови зберігання садивного матеріалу, забезпеченість розсадника робочою силою та механізмами, прийняту сівозміну. Основними строками викопування є весна і осінь. Викопані навесні сіянці і саджанці,завдяки більшій в цей період коренеутворюючій здатності, краще приживлюються на лісокультурній площі, не потребують тривалого зберігання. Навесні викопують більшість хвойних (за винятком модрини) і неморозостійких порід (горіх волоський, айлант, акація біла та ін.), а також березу повислу.