Напрями підвищення економічної ефективності овочівництва закритого ґрунту

Теоретичні й методичні засади категорії ефективності виробництва овочів у закритому ґрунті. Порівняння ефективності виробництва овочів у закритому ґрунті тепличними комбінатами України та в країнах Європи. Шляхи ефективного збуту продукції овочівництва.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.01.2016
Размер файла 170,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 338.43:635.1/.8

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОВОЧІВНИЦТВА ЗАКРИТОГО ҐРУНТУ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТРАЧОВА Дар`я Миколаївна

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук.

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор Криворучко Віктор Іванович, Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, головний науковий співробітник відділу форм господарювання

доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Месель-Веселяк Віктор Якович, Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділення організації виробництва та земельних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор Власов Володимир Іванович, Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, заступник завідувача відділу зовнішньоекономічних зв'язків

кандидат економічних наук Лебединська Ольга Іванівна, Харківський національний аграрний університетім. В.В.Докучаєва, старший викладач кафедри економіки підприємств

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться ”16” травня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680 м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки ”УААН: 03680 м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кім. 212.

Автореферат розісланий „ 11 ” квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності виробництва овочів закритого ґрунту є однією із важливих проблем розвитку аграрного сектора економіки України. Кліматичні умови Південного Степу є найсприятливішими для вирощування позасезонних овочів. Але в даний час ефективність функціонування тепличних комбінатів залишається низькою. Це пов`язано, насамперед, з ресурсоємністю технологій виробництва. У період ринкової трансформації в умовах вільного ціноутворення почалося швидке зростання цін на матеріальні й енергетичні ресурси, яке випереджало ріст цін на овочеву продукцію. У сукупності це ускладнило функціонування підприємств, які вирощують овочі закритого ґрунту.

В процесі аграрної реформи в галузі загострилися проблеми, пов'язані із застосуванням застарілих технологій виробництва, недотриманням раціональних розмірів тепличних комбінатів, недосконалою організацією праці, збутом продукції та строками її реалізації.

Розвиток ринкової економіки істотно розширив завдання товаровиробників, які повинні самостійно планувати виробничу діяльність, удосконалювати структуру виробництва відповідно до вимог попиту та пропозиції, постійно виявляти резерви підвищення ефективності виробництва на всіх стадіях технологічного процесу, удосконалювати механізми реалізації продукції, організовувати її просування до споживачів.

Проблема ефективного ведення виробництва постійно привертає увагу теоретиків і практиків в галузі економіки. Питанням підвищення ефективності виробництва присвячені дослідження таких вчених, як В.Г. Андрійчук, В.М. Андрєєв, В.К. Афанасьєв, В.Т. Баликов, І.М. Буздалов, Н.Х. Корецький, П.М. Макаренко, В.Я. Месель-Веселяк, Є.П. Оглобін, О.М. Шестопаль.

Ефективність виробництва овочів у ринкових умовах досліджують такі науковці, як В.І. Бойко, О.І. Лебединська, Р.В. Левкіна, А.І. Шумейко. Науковому дослідженню формування і функціонування овочівництва закритого ґрунту, розробці організаційно-економічних заходів присвячені праці багатьох учених економістів: В.А. Бризгалова, С.Ф. Ващенко, В.М. Кузлякина, О.Л. Оверчука, Н.І. Савінова, Д.В. Свентицької, В.Є. Советкина, В.М. Скупого. Широке коло питань, пов`язаних з підвищенням ефективності овочівництва закритого ґрунту, охоплене працями В.І. Криворучка, який вивчав стан і тенденції розвитку галузі, зокрема, вплив на ефективність овочівництва технологічних та організаційно-економічних заходів. Разом із тим, досліджено не всі аспекти проблеми адаптації сільськогосподарського виробництва до нових умов стосовно галузі овочівництва закритого ґрунту з урахуванням її специфічних особливостей. Розкриваються і досліджуються, як правило, окремі питання економіки, організації й розвитку підкомплексу, що не повною мірою відображає сучасний стан тепличного овочівництва. У зв'язку з цим реалізація комплексного підходу до проблеми ефективності виробництва овочів закритого ґрунту в сучасній оцінці та формування інфраструктури ринку овочевого підкомплексу дозволяє якнайповніше вирішити це завдання. Конкретизація такого підходу на практиці може здійснюватися з використанням системи моделей розвитку галузі залежно від зміни виробничих умов за сучасної ситуації на товарному ринку. Це зумовило науковий інтерес до вивчення проблеми розвитку галузі в ринковому середовищі, зокрема дослідження рівня ефективності виробництва в овочівництві закритого ґрунту Південного Степу.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукових розробок Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН за темою „Розробити пропозиції по організації ефективного ведення виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер держреєстрації 0102U000259), а також частиною науково-дослідних робіт Таврійської державної агротехнічної академії за період 2001-2005 роки „Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102V000690). Досліджено сучасний стан овочівництва закритого ґрунту. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності овочів у зимових теплицях.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка організаційно-економічних заходів щодо підвищення економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві овочів закритого ґрунту з урахуванням переходу до розвинутих ринкових відносин.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- вивчити тенденції у розвитку овочівництва закритого ґрунту в історичній ретроспективі й оцінити його сучасний стан;

- розкрити теоретичні й методичні засади категорії ефективності виробництва овочів у закритому ґрунті;

- проаналізувати ефективність виробництва та реалізації овочів закритого ґрунту, зокрема в зимових теплицях, в умовах Південного Степу України;

- здійснити оцінку сучасних технологій виробництва овочів закритого ґрунту та визначити їх ефективність;

- порівняти ефективність виробництва овочів у закритому ґрунті тепличними комбінатами України та в країнах Європи;

- виявити вплив розмірів площ теплиць на ефективність виробництва овочів;

- обґрунтувати основні напрями розвитку й підвищення ефективності овочівництва закритого ґрунту;

- опрацювати пропозиції щодо ефективного збуту продукції овочівництва закритого ґрунту.

Об'єктом дослідження є економічні умови та механізм формування ефективності виробництва овочів закритого ґрунту з поглибленим вивченням у зимових теплицях Південного Степу України (Запорізької, Херсонської, Одеської та Миколаївської областей і Автономної Республіки Крим).

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми забезпечення ефективного виробництва овочів закритого ґрунту. овочівництво ґрунт тепличний збут

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень послужили класична та сучасна економічна теорія, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених-економістів із питань економіки агропромислового комплексу, світова та вітчизняна практика виробництва овочів закритого ґрунту. В основу дисертаційного дослідження покладено системний підхід і діалектичний метод пізнання. При дослідженні ефективності виробництва овочів використовувались абстрактно-логічні методи пізнання, а саме аналізу і синтезу, індукції й дедукції, порівняння та аналогії. При виконанні дисертаційної роботи застосовувалися статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний і економіко-математичний прийоми дослідження із застосуванням ЕОМ.

Економічний аналіз та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва на підприємствах закритого ґрунту проводилися з використанням наступних методів: порівняння досягнутих показників по окремих суб`єктах господарювання і відповідних нормативів - для дослідження відхилень у витрачанні матеріальних ресурсів, ефективності виробництва на різних підприємствах закритого ґрунту, систем стимулювання працівників; графічний метод - у визначенні тенденцій зміни виробничих затрат для наочного представлення їх масштабів, динаміки, структури; монографічний метод - при дослідженні досвіду функціонування підприємств закритого ґрунту та факторів, які сприяли підвищенню ефективності виробництва; метод експертних оцінок - при вивченні ефективності застосування різних технологічних рішень; метод функціонально-вартісного, оптимізуючого співвідношення між споживчими властивостями продукту праці та затратами ресурсів на його створення - для визначення пропозицій щодо удосконалення існуючої і вибору найбільш ефективної технології та організації виробництва; метод економічного моделювання - з метою визначення впливу технології виробництва овочів на рівень прибутковості продукції; кореляційний аналіз зміни узагальнюючих показників ефективності - для дослідження зв`язку показників ефективності та структури виробничих затрат.

Інформаційною базою дослідження є матеріали Держкомстату України, методичні розробки та рекомендації Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН, статистичні збірники ФАО, дані річної звітності тепличних комбінатів, законодавчі та нормативні акти.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів, що характеризують наукову новизну та розкривають основний зміст дисертаційного дослідження, належать такі положення:

вперше:

запропоновано оцінку ефективності комплексу технологічних рішень і організаційних заходів реконструкції тепличних комбінатів з урахуванням заміни тепличних конструкцій, систем опалення, контролю мікроклімату в теплицях, впровадження технології подовженого вирощування овочів із застосуванням штучних субстратів, змін у структурі виробничого персоналу, строках отримання продукції;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи щодо оцінки ефективності виробництва стосовно овочів закритого ґрунту на основі норми прибутку з урахуванням у затратах вартості штучних субстратів пропорційно рокам у разі багаторічного їх використання, які тепер не включають до складу матеріальних витрат;

- визначення напрямів підвищення ефективності виробництва шляхом енергозбереження в галузі з урахуванням втілення комплексу організаційних, технологічних, технічних і енергетичних заходів;

удосконалено:

- методику оптимізації структури виробництва овочів з урахуванням норми їх споживання населенням, у тому числі в зимовий період, ввозу й вивозу свіжої овочевої продукції у досліджуваному регіоні;

- методичні підходи щодо визначення ціни реалізації продукції з урахуванням затрат виробництва, фіксованого рівня норми прибутку й розміру дотації на виробництво овочів закритого ґрунту, вирівнювання економічних умов господарювання вітчизняних товаровиробників з іноземними експортерами продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва овочів закритого ґрунту та конкретних заходів, реалізація яких дасть змогу у перспективі задовольнити потреби населення у свіжій овочевій продукції відповідно до науково обґрунтованих норм споживання за рахунок власного виробництва з урахуванням експорту й імпорту продукції.

Результати дослідження дозволяють визначити основні напрями зниження затрат на виробництво овочів закритого ґрунту, в першу чергу за рахунок використання енерго- і ресурсозберігаючих технологічних рішень та зміни строків реалізації продукції з урахуванням зростаючого попиту на овочі в грудні-січні.

Розробки і пропозиції щодо виявлення шляхів зниження собівартості овочів за рахунок економії енерговитрат застосовуються в ТОВ„Перспектива” (довідка № 303 від 7.10.2005 р.), а запропонований проект реконструкції тепличного комплексу прийняло до впровадження підсобне господарство „Ялтинське” Управління справами Адміністрації Верховної Ради України (довідка №35/9-1903 від 18.10.05 р.). Розроблені автором пропозиції щодо зміни строків вирощування і реалізації овочів впроваджено в практичну діяльність сільськогосподарських підприємств ТОВ „Красноградська овочева фабрика” (довідка від 25.08.2005 р.) і ТОВ “Агрофірма “Овочівник” (довідка від 2.11.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Результати, одержані дисертантом, є його особистими розробками. Із спільних публікацій у дисертації використані лише власні розробки автора.

Апробація результатів дослідження. Значну частину розробок апробовано на виробництві та відображено в наукових публікаціях здобувача, які доповідалися на міжнародній конференції „Землеробська механіка на рубежі століть” секція „Економічні аспекти аграрного сервісу в умовах реформування АПК” (м. Мелітополь, 2001р.), першій міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в пореформений період” (м. Київ, 2002 р.), міжрегіональній науково-практичній конференції „Облік і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”, (м. Мелітополь, 2005 р.)

Публікації. Матеріали дисертації відображено у 8 статтях обсягом 1,9 др. арк., з них 7 обсягом 1,7 др. арк. є одноосібними, у тому числі 3 опубліковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту (в тому числі - 158 сторінок основного тексту), складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (171 найменування), 12 додатків. Робота містить 33 таблиці, 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ - „Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва овочів” - присвячений теоретичним засадам формування економічної ефективності виробництва овочів закритого ґрунту. Досліджено організаційні та економічні особливості функціонування галузі в ринкових умовах, розглянуто проблеми концентрації і спеціалізації овочівництва закритого ґрунту.

В основу дослідження покладено положення об`єктивного економічного закону вартості, при якому ефективність визначається кількістю необхідних затрат праці і коштів на виробництво, співвідношенням їх до корисного результату або ефекту і показує віддачу сукупних вкладень. При цьому враховано особливості овочівництва закритого ґрунту в умовах Південного Степу, що є важливою передумовою ефективного його ведення.

Пріоритетна роль у задоволенні потреби населення у свіжих овочах у позасезонний час належить тепличному овочівництву. В багатьох країнах світу цій галузі належить провідне місце у виробництві овочів. Тепличне виробництво забезпечує врожайність овочевої продукції до 80 кг/м2 (тоді як у відкритому ґрунті - близько 591 ц/га), незалежно від кліматичних умов. За прогнозами фахівців у найближчому майбутньому в розвинутих країнах у рослинництві запроваджуватимуться технології вирощування більшості сільськогосподарських культур у закритому ґрунті.

У 80-х роках минулого століття основним пріоритетом розвитку галузі було впровадження передових на той час прийомів агротехніки, спрямованих на збільшення врожайності, підвищення продуктивності праці, зниження затрат на обігрів з метою економії коштів і матеріалів, поліпшення збереження овочів. Велика увага приділялася концентрації, спеціалізації й інтенсифікації виробництва. Така величезна і цілеспрямована робота з переведення закритого ґрунту на промислову основу дозволила за досить короткий термін забезпечити різке підвищення врожайності, продуктивності праці та сформувати тепличні комбінати як високорентабельні підприємства. При цьому фіксовані ціни на використовувані промислові ресурси й одержану продукцію орієнтували виробника тепличних овочів на максимізацію обсягів виробництва, що гарантувала йому високу віддачу вкладених коштів.

Під впливом ринкових відносин ситуація на ринку тепличних овочів змінилася. Рентабельність галузі в країні знизилася з 80% у 1990 році до 1% в 1999 р. З 2000 р. після аграрної реформи спостерігається поступове відродження галузі. У 2004 році рентабельність підвищилася до 32%. Основними причинами низької ефективності виробництва овочів у закритому ґрунті є: погіршення забезпечення тепличних господарств технічними засобами, енергозберігаючими інженерними системами, матеріалами та конструкціями, насінням, добривами, біологічними засобами захисту рослин, і як наслідок - відставання розробки і впровадження нових високопродуктивних енергозберігаючих технологій. Тому вузловим моментом у підвищенні ефективності овочів закритого ґрунту тепличних господарств є забезпечення раціональної реконструкції тепличних потужностей з метою зменшення питомих затрат на виробництво овочів. Такий підхід є основним джерелом збільшення прибутку в умовах конкуренції.

Регулювати рівень виробничих витрат і порівнювати його з ціною реалізації можна за допомогою закону середньої норми прибутку, за якого створюються умови для забезпечення приблизно однакової ефективності виробництва в різних його галузях. Підвищення норми прибутку можливе через зменшення виробничих затрат і поліпшення споживчої якості продукції. Такі зміни неминуче приведуть до зниження ціни і, як наслідок, - більш повного забезпечення зростаючого попиту. Саме зниження ціни реалізації при збереженні фіксованого рівня норми прибутку є передумовою ефективного функціонування тепличних комбінатів.

Дотримуючись цієї концепції, досліджено рівень норми прибутку тепличних підприємств країн, які входять до Європейського Союзу. Інтерес саме до цього регіону обумовлений, перш за все, розвитком технологічних інновацій тепличного виробництва, збільшенням обсягів виробництва і перспективами вступу України до Світової організації торгівлі та Європейського Союзу. По вивченим підприємствам мінімальний розмір норми прибутку становить 10%. Цей показник взято за основу для прогнозу можливої ціни реалізації овочів.

Досліджено, що основними напрямами підвищення ефективності виробництва овочів закритого ґрунту є удосконалення технологічних рішень, підвищення концентрації виробництва при збереженні того рівня ціни реалізації продукції, яка б забезпечувала мінімальний розмір норми прибутку виробництва на рівні країн Західної Європи.

Пропонується у вартість авансованого у виробництво капіталу при розрахунку норми прибутку підприємств овочівництва закритого ґрунту враховувати як вартість землі, так і вартість ґрунтосуміші або штучних субстратів, які використовуються у виробництві. Така необхідність обумовлена технічними характеристиками виробничих процесів. Тепличні комбінати зазвичай будують на низькородючих землях з високою дренажною властивістю. Вартість таких земель у 13 разів нижча, ніж штучних субстратів.

Другий розділ - „Рівень і економічна ефективність виробництва овочів у тепличних комбінатах” - присвячено аналізу впливу технології виробництва на ефективність овочівництва закритого ґрунту, у тому числі розмірів площ теплиць під склом.

Українці споживають набагато менше овочів, ніж жителі країн Західної Європи і Америки, що обумовлено кількома чинниками. По-перше, культурою і традиціями харчування, по-друге, низьким рівнем виробництва овочів і, по-третє, їх високою вартістю. Якщо розглядати споживання овочів по періодах року, то найбільший дефіцит спостерігається в зимовий та весняний періоди. Забезпечення населення свіжими овочами протягом холодної пори року є завданням закритого ґрунту.

В тепличному овочівництві України після інтенсивного розвитку у 80-і роки протягом останнього десятиліття простежується тенденція до зменшення площ виробництва (табл. 1).

Таблиця 1

Площа споруд закритого ґрунту

Україна

Південний Степ,

2004 р.

%

1995 р.

1999 р.

2000 р.

2004 р.

Всього споруд закритого ґрунту, га

3530,2

2336,1

2518,2

2842,8

520

18,3

з них: зимові теплиці

725,1

411,5

521,4

493,6

149,6

30,3

весняні теплиці

1627,4

1168,6

1341,5

1389,7

239,3

17,2

парники

251,9

120,5

36,7

75,9

19

25,0

утеплений ґрунт і посіви під плівкою

925,8

635,5

618,6

883,6

112,1

12,7

Питома вага зимових теплиць у загальній площі закритого ґрунту, %

24

18,8

20,7

19,5

28,8

х

Загальна площа закритого ґрунту в сільськогосподарських підприємствах у 1995 році в цілому в Україні становила 3,53 тис. га, а у 2000 році вже зменшилася до 2,5 тис. га, у тому числі споруд під склом (зимові теплиці) було 512 га, під плівковим укриттям - 618 га, весняних теплиць - 1341 га. Для дослідження були обрані зимові теплиці, які повністю вирішують проблему забезпечення овочами у листопаді-квітні та частково у вересні, жовтні та травні. Частка зимових теплиць в загальній площі закритого ґрунту становить близько 20%. У цілому за період з 1995 року площа зимових теплиць скоротилася більш як на 19%. Причини загальновідомі: кризова ситуація в агропромисловому комплексі України в 90-і роки позначилася і на стані овочівництва закритого ґрунту.

Південний Степ є одним із провідних регіонів по виробництву овочів закритого ґрунту (на його території знаходиться майже 20% всіх тепличних підприємств країни). У період з 1995 по 1999 рік спостерігалося зменшення площ закритого ґрунту і, відповідно, валового збору в цілому по країні і на території регіону, що вивчається. Проте після реформування КСП у господарства ринкового типу з 2000 року спостерігається збільшення площ. Списання боргів сільськогосподарських підприємств на початку 2000 року дало можливість новим власникам теплиць почати свій бізнес і не враховувати борги попередніх господарів.

У період з 2000 по 2004 рік у регіоні спостерігається ріст валового збору при зменшенні посівних площ. Тенденція до збільшення площ захищеного ґрунту регіону забезпечується за рахунок зростання площ плівкових теплиць, при цьому кількість гектарів зимових теплиць залишилася незмінною. Однак у частині зростання обсягів валового збору позитивна динаміка стосується і продукції зимових теплиць (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка площ посіву і валових зборів овочів закритого ґрунту

Роки

Зібрана площа, га

Валовий збір, тис. ц

Україна

Півден-

ний Степ

%

Україна

Півден-

ний Степ

%

1995

3530,0

600,0

17,0

2723,3

385,4

14,2

1996

3230,0

510,0

15,8

2578,2

309,5

12,0

1997

3010,0

420,0

13,9

2454,1

247,6

10,1

1998

2720,0

510,0

18,8

2258,8

321,8

14,3

1999

2640,0

480,0

18,2

2232,9

296,0

13,3

2000

2510,0

480,0

19,1

2372,0

321,0

13,5

2001

2490,0

470,0

18,9

2308,0

310,0

13,4

2002

2330,0

330,0

14,2

2347,0

319,0

13,6

2003

2460,0

250,0

10,2

2656,0

386,0

14,5

2004

2840,0

520,0

18,3

2660,0

412,0

15,5

у т.ч. зимові теплиці

516,2

149,6

28,9

640,3

209,4

32,7

- огірки

258,1

81,0

31,4

337,6

118,8

35,2

- томати

209,1

59,0

28,2

286,5

83,8

29,3

- інші овочі

49,0

9,6

19,6

44,41

6,75

15,2

Більшість вітчизняних теплиць експлуатується понад 25 років і за цей період вони морально і фізично застаріли, вимагають негайної реконструкції і капітального ремонту. За період 2002-2004 роки в Україні введено в експлуатацію близько 82 га сучасних теплиць, у яких можна одержувати з 1 кв.м від 40 до 80 кг різноманітної продукції проти існуючих 15 кілограмів. Це є вагомим резервом у розвитку галузі. Проте в регіоні, що вивчається, не було введено в експлуатацію жодного гектара.

Найкращі вітчизняні тепличні підприємства одержують врожай приблизно в 2-2,5 рази нижче, ніж тепличні господарства Нідерландів, Данії, Фінляндії і ряду інших західних країн. Обмежений і асортимент овочевих культур, які вирощуються у закритому ґрунті України: з 70 найменувань поширених тепличних культур вирощується не більше 10.

Основними є огірки і томати, які займають у структурі виробництва відповідно 57 і 40,68%, на іншу продукцію овочівництва припадає 1,64% (рис.1).

Рис. 1 Структура виробництва овочів закритого ґрунту в зимових теплицях Південного Степу в 2004 році

У 2004 році собівартість огірків становила 3,96 грн./кг, а собівартість томатів - 3,53 грн./кг. Визначено, що в структурі собівартості найбільша частка припадає на матеріальні витрати, далі рівень заробітної плати, на третьому місці - енерговитрати. На підставі первинних даних бухгалтерського обліку тепличних підприємств виявлено, що рівень матеріальних витрат по роках зростає за рахунок підвищення ціни, а не за рахунок підвищення якості або кількості матеріалів.

Поступово кількість великих тепличних комбінатів з площею понад 20 га скорочується, що пов`язано з вибуттям споруд закритого ґрунту внаслідок браку коштів на реконструкцію. Вивчено, що при існуючих технологіях, із збільшенням виробничих площ зростає ефективність виробництва овочів закритого ґрунту. Так при урожайності огірків 19,0 кг/м2 і томатів 16,7 кг/м2, яку досягають передові господарства, та фіксованій виручці від реалізації в розрахунку на 1 га рівень рентабельності збільшується з 16,69% на комбінаті площею 6 га, до 37,87% - на 24 гектарах. Оскільки для закритого ґрунту дуже важливий рівень забезпеченості технологічним обладнанням, його постійна модернізація, в комплексі показників оцінки ефективності виробництва нами вивчена окупність основних виробничих фондів. Вона скорочується з 42 років для підприємства з 6 га теплиць, до 5 років - при 24 гектарах. Як зазначалося раніше, ефективність виробництва тепличних овочів має значну залежність від технології виробництва. Спираючись на розрахунок, можна стверджувати, що велике підприємство буде ефективніше функціонувати не тільки за рахунок збільшення обсягів валового виробництва овочів і зменшення собівартості одиниці продукції, а й за рахунок більших можливостей зміни або удосконалення технології виробництва.

У 2004 році ціни на газ і електроенергію, як основний елемент затрат, збільшилися порівняно з 2000 роком утричі, водночас ціна на продукцію закритого ґрунту зросла лише на 70%. У зв'язку з цим багато тепличних підприємств не мають можливості модернізувати своє виробництво (табл. 3).

Таблиця 3

Економічна ефективність виробництва овочів закритого ґрунту в зимових теплицях Південного Степу

Показники

2002 р.

2003 р.

2004 р.

огірки

томати

огірки

томати

огірки

томати

Валовий збір овочів, тис. ц

74,8

57,4

105,2

80,7

118,8

83,8

Урожайність, т/га

105,4

83,2

134,5

114,0

146,7

142,0

Виробнича собівартість 1 т, тис. грн.

2,6

1,9

2,5

2,9

4,0

3,5

в.т.ч. матеріали

0,9

0,6

0,9

1,0

1,2

1,1

оплата праці

0,6

0,5

0,6

0,7

1,1

0,9

амортизація

0,3

0,2

0,3

0,3

0,5

0,4

енерговитрати

0,4

0,3

0,3

0,4

0,6

0,5

інші

0,1

0,0

0,1

0,1

0,1

0,1

адміністративні витрати

0,3

0,2

0,3

0,4

0,6

0,5

Затрати праці на 1 т, люд.-год.

78,4

80,7

78,2

81,3

76,6

74,2

Ціна реалізації 1 т овочів, тис. грн.

2,8

2,8

3,1

3,6

4,5

5,3

Прибуток від реалізації

всього, млн. грн.

1,5

5,2

6,3

4,8

5,9

15,08

на 1 т овочів, тис. грн.

0,2

0,9

0,6

0,6

0,5

1,8

Рівень рентабельності, %

7,8

48,9

23,9

21,2

13,6

50,1

Проведені дослідження свідчать, що виробництво томатів є більш рентабельним, ніж виробництво огірків. Однак обсяги валового збору по огірках перевищують обсяги по томатах. Це пов`язано з підвищеним попитом на огірки порівняно з томатами.

Існуюча технологія виробництва потребує здійснення технологічних перерв для видалення рослин одного культурообороту, підготовки ґрунту та посадки нової культури. Внаслідок чого підприємства Південного Степу не отримують продукцію в грудні-лютому, коли попит на неї зростає і підвищується ціна реалізації. В цей час ринок заповнює продукція іноземних товаровиробників.

Для визначення пріоритетних напрямів підвищення економічної ефективності досліджено обсяги виробництва і споживання свіжих овочів. У загальній структурі норм споживання овочів огірки займають 15,10%, томати - 20,14%, з яких майже половина закритого ґрунту. Аналіз ємності ринку довів, що виробництво овочів для потреб досліджуваного регіону можна й необхідно збільшувати. Для цього, крім удосконалення технологій і введення нових виробничих площ, необхідно активізувати пропаганду споживання більшої кількості овочів серед населення (табл. 4).

Таблиця 4

Видовий склад споживання овочів у Південному Степу, 2004 р

Показники

Огірки

Томати

Разом

Норма споживання овочів, всього кг/чол.

21,0

28,0

49,0

в т. ч. овочів відкритого ґрунту, кг/чол.

11,0

15,0

26,0

закритого ґрунту зимових теплиць, кг/чол.

10,0

13,0

23,0

Кількість міського населення, тис. чол.

4627,8

4627,8

4627,8

Мінімально необхідне споживання населенням регіону овочів закритого ґрунту зимових теплиць, тис. т

46,3

60,2

106,4

Зібрана площа, га

81,0

59,0

140,0

Урожайність, т/га

146,7

142,0

144,4

Виробництво в регіоні, тис. т

11,9

8,4

37,9

Експорт, тис. т

0,21

0,05

0,26

Імпорт (у т.ч. з країн СНД), тис. т

0,038

0,153

0,19

Надлишок (+), нестача (-), тис. т

-34,56

-51,7

-68,6

Норма споживання овочів складає 139 кг на рік. Для повного забезпечення населення Південного Степу тепличними овочами (106,4 тис. т) необхідно збільшити площі закритого ґрунту на 524,41 - з 149,7 до 674,11 га при забезпеченні урожайності, досягнутої передовими господарствами на рівні 18,85 кг/м2. Досліджено, що при впровадженні нових технологій урожайність може зрости до 40 кг/м2, за цих умов необхідність в додатковому будівництві площ теплиць скоротиться до 150 га.

Основним важелем споживчого ринку позасезонних овочів є купівельна спроможність громадян. Однак зі вступом України до СОТ і уникненням митних бар`єрів, обсяги імпорту овочів будуть збільшуватися. Ціна реалізації іноземної продукції становить у середньому за 2004 рік 1,69 грн./кг томатів і 1,55 грн./кг огірків, а українські виробники пропонують овочі за ціною відповідно 5,57 і 5,19 грн./кг, тому завданням вітчизняного овочівництва закритого ґрунту є пошук шляхів забезпечення рівних умов реалізації вітчизняної продукції з іноземною і зниження ціни реалізації овочів до закордонного рівня. Це є єдиною передумовою стабільного функціонування тепличних комплексів у сучасних умовах господарювання на які впливають два фактори: перший - забезпечення зниження рівня собівартості при значному поліпшенні її якості; другий - від належного економічного механізму господарювання, що залежить від державних рішень. В цих напрямах слід знаходити резерви підвищення ефективності.

Вагомим фактором, який впливає на ціну реалізації іноземних овочів, є дотації держав на кожен квадратний метр засіяної площі теплиць. Якщо закордонним виробникам їх держави не надаватимуть ці субсидії, то ціна реалізації імпортних овочів дорівнюватиме або перевищить вітчизняну. Тому, щоб бути конкурентоспроможним, українське овочівництво потребує державних дотацій. Якщо цього не забезпечити, вітчизняне виробництво буде ліквідовано. Тоді іноземні постачальники матимуть можливість диктувати ціну і монопольно володіти українським ринком.

У третьому розділі - „Основні напрями розвитку та підвищення економічної ефективності виробництва в тепличних комбінатах” - основна увага приділена таким питанням, як обґрунтування оптимального розміру тепличного підприємства і вибору найбільш ефективної технології виробництва при реконструкції існуючих комбінатів, або будівництва нових тепличних комплексів.

За результатами прогнозування показників ефективності виробництва овочів у зимових теплицях методом екстраполяції тренду виявлено, що при збереженні темпів росту в 2010 році урожайність огірків може бути 18,7 кг/м2, томатів - 19,8 кг/м2, що призведе до зростання валового збору проти 2004 р. відповідно до 168,1 та 117,2 т, або на 41,7 і 40%. Зменшення затрат праці очікується до 71,4 люд.-год. на 1 тонну по огірках і 58,3 люд.-год. по томатах, або на 6,8 та 21,4 %. Показник рентабельності збільшується до 24,1%, або на 10 пунктів, по огірках і зменшився на 10,1% або 40,02 пункти по томатах за рахунок різниці темпів зростання собівартості овочів і ціни реалізації. Це свідчить про те, що існуюча технологія одержала такий розвиток, коли почали виявлятися фактори, які обмежують її подальше удосконалення. Одним із цих факторів є урожайність.

Досліджено, що за останні 5 років темпи росту витрат на поліпшення технології вирощування значно перевищують темпи росту урожайності. Тому для підвищення конкурентоспроможності овочевих комбінатів пропонується нова технологія, яка включає в себе реконструкцію тепличного комплексу, а саме: заміну тепличних конструкцій, встановлення опалювального обладнання всередині теплиці, впровадження систем автоматичного контролю за мікрокліматом і живленням рослин. Це забезпечить підвищення урожайності, завдяки чому досягається збільшення обсягів виробництва, зниження рівня собівартості за рахунок ресурсозбереження і зниження затрат праці, що дає змогу знизити ціну реалізації. Крім того, розширюються строки реалізації продукції на період зимових свят, коли попит на продукцію збільшується.

Перед нарощуванням обсягів виробництва необхідно змінити умови реалізації шляхом стимулювання збуту овочів.

Для вирішення цього завдання проведено дослідження в двох напрямках: зниження ціни реалізації продукції й удосконалення маркетингового середовища. З цією метою визначено граничний рівень ціни реалізації овочевої продукції при збереженні норми прибутку в розмірі 10%, яка спостерігається в аналогічних підприємствах країн Західної Європи. За рівень конкурентоздатної ціни в розрахунках прийнято ціни реалізації імпортної продукції овочівництва закритого ґрунту (табл. 5).

Таблиця 5

Моделювання рівня ціни на продукцію зимових теплиць при заданій нормі прибутку (на тонну)

Показник

Проектна технологія

огірки

томати

Урожайність, т/га

350

450

Собівартість, тис. грн.

2,5

1,9

в.т.ч. матеріали

0,37

0,21

оплата праці

1,39

1,08

амортизація

0,6

0,5

енерговитрати

0,09

0,07

інші

0,01

0,01

адміністративні витрати

0,04

0,03

Вартість землі, тис. грн.

0,02

0,02

Вартість основних фондів, тис. грн.

12,4

9,6

Прибуток від реалізації, тис. грн.

1,4

1,1

Ціна реалізації продукції з краї Європи, тис. грн.

1,6

1,7

Дотація країн Європи на ці овочі, тис. грн.

1,7

1,7

Конкурентоздатна ціна вітчизняних виробників, тис. грн.

1,6

1,7

Розмір дотації держави, тис. грн.

2,3

1,3

Рівень рентабельності, %

58,2

58,3

Норма прибутку, %

10,0

10,0

При розрахунку необхідно взяти до уваги розміри дотацій для тепличних підприємств тих країн Європейського Союзу, з яких імпортується продукція овочівництва закритого ґрунту - в середньому від 7 до 11 євро на кожний квадратний метр зимових теплиць. Крім цього, в деяких країнах діють пільгові ціни на енергоносії. Усе це дозволяє європейським товаровиробникам знижувати ціну реалізації овочів і нарощувати виробництво.

На підставі проведених досліджень здійснено оцінку ефективності виробництва овочів при реалізації продукції за конкурентоздатними цінами. Застосування проектної технології дасть змогу підвищити продуктивність праці при виробництві огірків на 34%, томатів - на 26%, знизити собівартість продукції відповідно на 37 і 54%, підвищити рівень рентабельності по огірках на 45 пунктів і томатах - на 8 пунктів.

При отриманні дотації держави й зниженні ціни реалізації продукції показники ефективності виробництва огірків і томатів майже зрівняються. Рівень цін забезпечить зростання попиту при зростанні обсягів виробництва. Завдяки сприятливим кліматичним умовам Південного Степу є можливість забезпечувати овочами закритого ґрунту і північні та західні регіони України. Проте застосування в умовах даної технології виробництва цін, які склалися на овочеву продукцію в 2005 році, призведе до зростання рівня рентабельності до 112% по огірках і 192% по томатах, норми прибутку - відповідно до 19,25 і 33,09%. Але такий рівень цін не стимулюватиме попит, що призведе до зниження рівня товарності.

Для повної реконструкції зимових теплиць необхідні капіталовкладення в сумі 2106,1 млн. грн. Державна дотація на виробництво овочів у зимових теплицях становитиме 184,6 млн. грн. щорічно. За цих умов щорічний прибуток від реалізації дорівнюватиме 131,04 млн. грн. (табл. 6).

Таблиця 6

Порівняльна економічна оцінка перспектив розвитку овочівництва закритого ґрунту в зимових теплицях

Показники

Фактичний рівень 2004 р.

Проект

огірки

томати

огірки

томати

Площа, га

81,0

59,0

132,2

133,7

Урожайність, т/га

146,7

142,0

350,0

450,0

Валовий збір овочів, тис. т

11,9

8,4

46,3

60,2

Потреба в продукції зимових теплиць, тис. т

46,3

60,2

46,3

60,2

Виробнича собівартість 1 т, тис. грн.

4,0

3,5

2,5

1,9

Розмір капіталовкладень, млн. грн.

х

х

1016,4

1089,7

Затрати праці на 1 т, люд.-год.

76,6

74,2

44,4

34,5

Ціна реалізації 1 т овочів, тис. грн.

4,5

5,3

1,6

1,7

Виручка від реалізації всього, млн. грн.

53,5

44,4

74,1

102,3

Розмір дотації держави всього, млн. грн.

х

х

106,4

78,2

Прибуток від реалізації

всього, млн. грн.

5,9

15,08

64,8

66,2

на 1 т овочів, тис. грн.

0,5

1,8

1,4

1,1

Рівень рентабельності, %

13,6

50,1

58,2

58,3

Єдина перешкода на шляху переобладнання підприємств криється у відсутності власних коштів на реконструкцію та високих відсотках банківського кредиту. Виходом із такої ситуації є державне довгострокове кредитування, залучення вітчизняних і закордонних інвесторів, як співзасновників до співпраці з виробниками овочів закритого ґрунту.

Однак існують проблеми, які об`єднують проектну й існуючу технології. Це, насамперед, занепад українського насінництва і, як наслідок, відсутність насіння вітчизняного виробництва. Нині основними його постачальниками для потреб закритого ґрунту є російські та європейські виробники, що зумовлює постійну технологічну залежність від іноземних партнерів.

Гостро постають проблеми вартості матеріалів, які використовуються для поточного ремонту теплиць, а саме скла та металевих конструкцій, основна частка яких імпортується із зарубіжних країн. Необхідно відновити вітчизняне насінництво, виробництво скла і металевих каркасів для теплиць, яке набагато дешевше, ніж закордонне. Також необхідно захистити вітчизняного споживача, посиливши санітарно-епідеміологічний і радіаційний контроль за овочевою продукцією.

Для підвищення ефективності виробництва овочів на комбінатах Південного Степу пропонується програма енергозбереження, основними складовими якої є енергетичне обстеження підприємства, постійний енергетичний моніторинг, лімітування споживання енергоресурсів по підрозділах, організація обліку витрат енергоресурсів по кожному підрозділу, кваліфіковане оформлення угод із постачальниками. Технічний напрям енергозбереження припускає використання для огородження матеріалів із низьким коефіцієнтом теплопровідності, використання замість мастики гумових ущільнювачів, блокування вентиляторів теплової завіси з пристроями відкривання й закривання дверей, використання для обліку енергоресурсів сучасних приладів із високою точністю виміру. Енергетичному напряму енергозбереження відповідає використання теплого повітря теплиць для підгрунтового обігріву, використання в теплицях із подвійним склом теплого внутрішнього повітря для вентиляції простору між склом, використання відпрацьованого теплого повітря теплиці в системі повітряної завіси.

При аналізі ефективності функціонуючих комбінатів виявилися суттєві недоліки в роботі маркетингових служб. Доведено, що функції збуту продукції має виконувати не безпосередній виробник, а збутова структура. Для удосконалення системи збуту продукції в позасезонний період, з урахуванням перспектив вступу України до СОТ, запропоновано доповнити класифікацію інфраструктури товарного ринку свіжих овочів, яка включає торгово-посередницьку, збутову, фінансову організаційну та інформаційну підсистеми зовнішньоекономічними організаціями. Це дозволить контролювати і, при потребі, впливати на обсяги імпорту овочів у країну.

Усі об'єкти ринкової інфраструктури, як взаємозалежні повинні складати єдине ціле, щоб гарантувати високу ефективність її функціонування. Навіть при високому рівні виробництва і зовнішніх постачань, але слабкій матеріально-технічній базі оптової й роздрібної торгівлі, фінансово-кредитної сфери й інших видів інфраструктури, досягти високої ефективності в ринкових умовах неможливо.

ВИСНОВКИ

Дослідження розвитку виробництва овочів закритого ґрунту в зоні Південного Степу та напрямів підвищення його ефективності дозволяють зробити наступні висновки:

1. У 80-ті роки минулого століття овочівництво закритого ґрунту було високорентабельною галуззю. Нарощування обсягів виробництва здійснювалося шляхом запроваджування передових на той час прийомів агротехніки, що забезпечувало збільшення врожайності й підвищення продуктивності праці. З переходом до ринкових відносин почався нестримний ріст вартості виробничих ресурсів і, відповідно, собівартості продукції, що призвело до зниження ефективності виробництва продукції. Починаючи з 2000 року, спостерігається відродження галузі.

2. Показники ефективності виробництва овочів закритого ґрунту, починаючи з 2000 року, поступово зростають. Так, у 2004 році рентабельність виробництва огірків дорівнювала 13,6%, томатів - 50,1%.

3. Ефективність виробництва овочів закритого ґрунту визначається взаємодією технологічних, організаційних і економічних факторів, а також залежить від факторів зовнішнього середовища та функціонування ринку. Підвищення економічної ефективності забезпечується за рахунок концентрації та інтенсифікації виробництва, підвищення продуктивності тепличних комбінатів шляхом запровадження сучасних технологій за умов орієнтації їх на вимоги ринку. Норма прибутку є одним з основних показників ефективності виробництва овочів закритого ґрунту. Він враховує вартість штучного субстрату, яка за існуючої методики не включається до складу матеріальних витрат у разі багаторічного їх використання. Спираючись на досвід функціонування тепличних комбінатів європейських виробників овочів закритого ґрунту, встановлено граничний розмір норми прибутку на рівні 10%.

4. Аналіз овочівництва закритого ґрунту в Південному Степу показав, що низька ефективність виробництва позасезонних овочів обумовлена кількома факторами. Перш за все це ресурсоємні технології виробництва, що зумовлюють низьку врожайність овочів і великі витрати на виробництво. Коливання собівартості одиниці продукції зумовлені змінами цін на матеріали й енергоносії. Другим фактором, який теж обумовлений технологією виробництва, є недосконалість строків надходження продукції. Технологічні перерви організують саме в той час, коли попит на продукцію зростає (грудень-січень). У цей період на ринок надходить імпортна продукція.

5. Доведено, що при існуючих технологіях, із збільшенням виробничих площ підвищується ефективність виробництва овочів закритого ґрунту. Так, при урожайності огірків 19,0 кг/м2 і томатів 16,7 кг/м2 на провідних підприємствах і фіксованій виручці від реалізації у розрахунку на 1 га, рівень рентабельності збільшується з 16,69% у комбінатах площею 6 га, до 37,87% - на 24 гектара; окупність основних виробничих фондів скорочується з 42 до 5 років. Це особливо важливо для підприємств закритого ґрунту, де обладнання фізично зношується, морально застаріває і потребує своєчасної модернізації.

6. Порівняння вихідної ціни вітчизняних виробників і ввізної ціни імпортованої продукції довело неконкурентоспроможність українських овочів (в українських товаровиробників - у 1,7 по томатах, а по огірках - у 2,5 рази вища). У зв`язку з цим досліджено умови виробництва й реалізації овочів закритого ґрунту в країнах Західної Європи. Вивчено, що провідні технології тепличного овочівництва забезпечують урожайність овочів на 78% більше ніж у середньому по Південному Степу. Також закордонні виробники отримують від 7 до 11 євро дотації на кожен 1 м2 теплиць, мають пільгові тарифи на енергоносії.

7. Для модернізації діючих комбінатів або спорудження нових запропоновано комплекс технічних і організаційних заходів, які дозволять підвищити урожайність овочів до 40 кг/м2, знизити затрати праці на 30%, підвищити рівень рентабельності до 58 %. Витрати на модернізацію теплиць окуповуються за 7 років. Для переобладнання підприємств необхідне залучення вітчизняних і закордонних інвесторів до співпраці з виробниками овочів закритого ґрунту. Досліджено, що оптимальним розміром тепличного комбінату є 30 га. При вирішенні завдання забезпечення населення овочами закритого ґрунту зроблено висновок, що необхідність у додатковому будівництві тепличних споруд скоротиться з 674,11 га при збереженні рівня урожайності 2004 року до 150,3 га при можливому підвищенні урожайності до 40-45 кг/м2.

8. Основним важелем споживчого ринку позасезонних овочів є купівельна спроможність населення. Однак із вступом України до СОТ і уникненням митних бар`єрів, обсяги імпорту овочів будуть збільшуватися. В цій ситуації завданням вітчизняного овочівництва закритого ґрунту є пошук напрямів створення рівних умов реалізації вітчизняної продукції з іноземною, шляхом зниження ціни овочів до закордонного рівня. Для цього пропонується застосовувати заходи державної підтримки у вигляді дотацій на виробництво у розмірі 2,3 тис. грн./т для огірків і 1,3 тис./т для томатів Це є єдиною передумовою стабільного функціонування тепличних комплексів у сучасних умовах господарювання.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.