Загальна характеристика й завдання карпатського національного природного парку

Усі ділянки сосни звичайної реліктової в даний час виділені в заказники, пам'ятки природи, генетичні резервати. Але площі їх поступово зменшуються внаслідок незадовільного природного відновлення сосни, витіснення її ялиною та ялицею в кращих лісорослинних умовах, відмирання перестарілих дерев у різновікових деревостанах, стихійних явищ тощо. Тому назріла нагальна проблема розширення площ під даною породою, господарська роль якої далеко не сумірна із займаною територією.

Крім вищеописаних об'єктів на території парку також можна знайти реліктову сосну кедрову європейську, рідкісну у смерековому лісі липу широколистну, велике верхове журавлиново-мохове болото з комахоїдною рослиною - росичкою круглолистою і андромедою багатолистою, єдине місце природного зростання тиса на північних схилах Чорногори та інші дива природи.

ВИСНОВКИ

Загальна покрита лісом площа КНПП складає 33998,3 га. Усі ліси поділені на квартали та виділи (ділянки) у межах 12-ти природоохоронних науково-дослідних відділень (ПОНДВ). Близько 30% лісів (11,4 тис. га) віднесено до заповідної зони, основна частина (67,8% або 26,0 тис. га) знаходиться в зоні регульованої рекреації, господарська зона складає 2,5% (861,0 га), а найменшою є зона стаціонарної рекреації- всього 0,3% або 107 га.

Найбільше заповідних лісів КНПП є у Говерлянському ПОНДВ, лісів для регульованої рекреації - у Вороненківському, для стаціонарної - у Говерлянському і ведення господарства - у Ямнянському ПОНДВ.

Територія КНПП охоплює надзвичайно цінні із ландшафтно-екологічної, ботаніко-географічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми у найширшому спектрі Українських Карпат. Тут зосереджено 240 ендемічних видів і підвидів рослин, тобто 6,5% усієї карпатської флори Європейського континенту. Разом із ендемічними таксонами важливе природоохоронне значення має і багата реліктова флора і фауна Карпат.

4.На території парку охороняються гірські лісові та високогірні чагар никові, трав'яні субальпійські та альпійські фітоценотичні комплекси, насичені елементами середньо-європейської, частково західно- та південно-європейської флор. Це бук лісовий, явір, рододендрон Кочі, едельвейс, сосни звичайна реліктова і кедрова європейська, ялиця біла, фіалка відхилена, скополія карніолійська та інші рослини. Звичайно ж, що для лісового господарства особливу цінність мають еталони корінних букових, ялицевих, буково-ялицево-ялинових, ялиново-кедрових, соснових і березових лісів, які розміщені в різних рослинних поясах.

5.На території КНПП знайдено природне зростання вільхи чорної, деревовидної форми тиса ягідного, мікропопуляції реліктових сосен звичайної і ке дрової європейської, липу широколисту та ряд інших рідкісних й ендемічних видів рослин і тварин.

6. За роки існування КНПП на його території закладено цілу мережу моніторингових ділянок по дослідженню, як окремих компонентів екосистем, так і цілих комплексів. Дослідження в них проводяться у чотирьох основних напрямках: лісівничому, кліматичному, фенологічному і зоологічному.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Биоэкологические основы создания природных заказников (на примере заказника "Верхняя Москва-река"). М: Наука, 1980. - 175 с.

2. Закон України „Про природно-заповідний фонд України". - м. Київ, 16 червня 1992 року № 2457-ХІІ.

3. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища". - м. Київ, 26 червня 1991 року № 1268-ХІІ.

4. Закон України „Про тваринний світ". - м. Київ, 16 липня 1993 року № 3395-ХИ.

5. Celinska F., Wika S. Zes netraies de Pologne et leur protection, Natur. can., 1977, 104, №1/2, P. 11-22.

6. Фишлер Ф. Австрийский лес - Федеральное министерство сельського и лесного хозяйства. - Вена, 1990 - 13 с.

7. Охраняемые участки дикой природы в Финляндии / Министерство окружающей среды. - Буклет, випущений до XX конгресу ЮФРО, 1995 - 4 с.

8. Me Curdy D. Overzie of the National wilderness prezervation system. -J. Forest, 1997, vol 75, P. 260-261.

9. Невенко В.В. Современное состояние лесных богатств США, их динамика и оценка // Лесное хозяйство за рубежом. - М.: ВНИИУЛЕСресурс, 1993. -С. 2-7.

10. Canada's model forest program. An initiative for sustainable development // Forestry Canada. Petewaua National Forestry Institute. 1993. - 16 p.

11. Парчук Г. Екологічна мережа і національні перспективи // Жива Україна, №8, 1998. - С 1-2.

12. Злобін Ю.А. Основи екології. - К. Лібра, 1998. - С 224-237.

13. Андрієнко Т.Л. Мережа міждержавних природно-заповідних територій як показник сталого розвитку держави // Проблеми сталого розвитку України. К. "БМТ", 1998. - С 248-253.14. Андрієнко Т.Л. Стан мережі природно-заповідних територій як показник сталого розвитку держави // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку. Матер, міжн. наук.-практ. конф. - Рахів, 1998.-С 3-5.

Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники") - Пост. Верх. Ради № 177/94 ВР від 22.09.1994 року.

14. Чернявський М.В. Методологічні основи курсу „Природозаповідна справа" // Науковий вісник: Лісівничі дослідження в Україні. - Львів: УкрД-ЛТУ, 1999. - Вип. 9, 10. - С 217-224.

15. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. - Киев: Наукова думка, 1987.-216 с.

16. Стойко СМ., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т. та інші. Раритетні фітоценози західних районів України. - Львів, 1997. - 190 с

17. Список видів рослин, занесених до „Червоної книги Української РСР" і такси нарахувань за їх знищення. - Київ, 1990. - 22 с

18. Стойко СМ., Мілкіна Л.І., Жижин М.П. та інші. Охорона природи Українських Карпат та прилеглих територій. - К.: Наукова думка, 1980. - 264 с.

19. Семёнова-Тянь-Шанская A.M. Режим охраны травянистых сообществ и отдельных видов растений // Журнал общества биологов. - 1978, т. 39, № 1. -С. 5-14.

20. Сабадош В.І. Нові підходи до формування екомереж (з практики природоохоронної діяльності ФРН) // Збереження флористичного різноманіття карпатського регіону. Матер, наук.-практ. конф. - Синевир, 1998. - С 132-135.

21. Антосяк В.М., Довганич Я.О., гїавлей Ю.М. та інші. Природно- заповідний фонд Закарпатської області (Довідник) - Ужгород, 1998 - 304 с

22. Приходько М.М., Сав'юк В.О., Дмитраш Н.В. та інші. Івано-Франківська область: Екологія і оптимізація природокористування. - Івано-Франківськ, 1996. - 137 с

23. Природно-заповідний фонд Івано-Франківської області (Ре-єстр-Довідник) / Держуправління екологічної безпеки. - Івано-Франківськ, 1995.-75 с.

24. Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси (на прикладі Івано-Франківської, області). - Підручник. - Івано-Франківськ, 2000. - 278 с

25. Природно-заповідні території та об'єкти Івано-Франківщини (під редакцією Приходько М.М., Парпана І.В.). - Івано-Франківськ, 2000. - 272 с28. Рожков А.А., Козак ВТ. Устойчивость лесов. -М.: Агропромиздат, 1989. -239 с.

26. Стойко СМ., Мілкіна Л.І., Тасєнкевич Л.О. та інш. Природа Карпатського національного парку. - Львів, 1999. - 168 с

27. Цись П.М. Геоморфологія УРСР. - Львів: Львівський університет, 1962.-220 с

28. Андрианов М.С. О циркуляционных факторах климата Западных областей УССР // Геогр. сб. Львовского университета. - Львов: Львовск. ун-т, 1951.-С. 36-53.

29. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К.: АН УССР, 1955. -455 с.

30. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 366 с.

31. Природно-заповідні об'єкти Івано-Франківщини / Під редакцією При-ходька М.М., Парпана В.І. - Івано-Франківськ, 2000. - 272 с.

32. Яцык P.M. Биологические основы элитного семеноводства сосны обыкновенной реликтового происхождения в Украинских Карпатах. Автореф.анд.с.-х.наук.-Харьков, 1981 .-23 с.

Размещено на Allbest.ru