Переваги і недоліки різних систем і способів утримання худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства

2. Основна частина

2.1 Значення догляду та утримання великої рогатої худоби у підвищенні

молочної продуктивності 2.2 Огляд літератури

2.2.1 Ххарактеристика існуючих способів утримання великої рогатої худоби (прив'язна система та різновиди безприв'язних систем )

2.2.2 Особливості механізації виробничих процесів при різних системах та способах утримання худоби

2.2.3 Організація літнього та пасовищного утримання великої рогатої худоби

різних статевих і вікових груп худоби при різних системах і способах

утримання

2.2.5 Переваги і недоліки різних систем і способів утримання худоби.

3. Системи та способи утримання на підприємстві та їх удосконалення

Висновки і пропозиції.

Список використаної літератури



Вступ

Скотарство - одна з найважливіших галузей тваринництва, яка забезпечує населення молоком і м'ясом, легку промисловість сировиною.

Скотарство є провідною галузь тваринництва, що зумовлюється не тільки кількістю худоби в господарствах України, а й високою питомою вагою молока та яловичини в структурі тваринницької продукції.

У структурі тваринницької продукції від галузі скотарства одержують 99% молока і понад 50% м'яса. Крім того, від великої рогатої худоби одержують цінну шкірну сировину. Шкуру великої рогатої худоби використовують для виготовлення взуття та інших виробів. Слід зазначити, що після забою тварин використовують практично всі одержані продукти: ендокринні залози, із яких виготовляють цінні лікарські препарати, шлунково-кишковий тракт, жирові відкладення на внутрішніх органах. Із вмісту шлунково-кишкового тракту виготовляють вітамінну продукцію для птахівництва і свинарства, а він є сировиною для ковбасної промисловості. Внутрішнє сало використовують для виготовлення парфумів та високоякісного мила, а кістки після обвалювання туш - для виготовлення м'ясо-кісткового борошна та іншої продукції, тобто при забої худоби використовують майже всю живу масу органічної речовини тіла тварин.

Велика рогата худоба -- найбільш диференційований вид тварин. За даними російського вченого Н.Г. Дмитрієва, у світі існує понад 1000 порід великої рогатої худоби. У господарствах України на 1 січня 1990 р. нараховувалося 34 породи, в тому числі 18 - молочного, 7 - молочно - м'ясного і 9 - м'ясного напрямів продуктивності. Найбільшу частку займають три породи: червона степова (37,5%), чорно - ряба (32,1%) і симентальська (22,6%).

корова прив'язний продуктивність пасовищний



1. Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства

Приватно-орендне підприємство «Україна» Горохівського району, Волинської області,що розташоване на відстані 12 км від районного центру і 36 км від обласного.

До складу підприємства входяь такі населені пункти: села Вільхівка, Ярівка,Софіївка ,Діброва. Центральна садиба господарства розташована в селі Вільхівка.

ПОСП «Україна» утворене 2 березня 2001 року шляхом реформування колгоспу «Шлях Леніна» з метою залучення на умовах оренди земельних і майнових паїв громадян.Згідно Статуту засновником та власником підприємства є Шеремета Григорій Романович , 1967 року народження , має вищу освіту, житель села Ощів. Господарство з'єднане з пунктами збуту сільськогосподарської продукції дорогами з твердим покриттям.

Основними покупцями в даному господарстві є «Тернопільський молокозавод» ,які заготовляють молоко і ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат» - ВРХ. Територія даного господарства розміщена в зоні Лісостепу, що харатеризується дещо горбистим рельєфом.

Для ефективного ведення галузі тваринництва необхідна міцна кормова база, яка створюється на основі земельного фонду господарства. Загальна земельна площа господарства становить - 666га,з них - 581га, орендовані в місцевих пайовиків і власна, та у Вільхівської сільської ради - 85га.

На даний час господарство спеціалізується на виробництві молока, м'яса, та вирощування зернових культур. Чисельність працівників в середньому за рік становить 92 чоловік.

Форма обліку господарства журнально-орендна.



Таблиця 1.1 Земельний фонд, його структура у 2015 році

Групи і види угідь	Площа, га	Структура %
		Земельні угіддя	с-г угіддя
Загальна земельна площа	754	100	X
Утч. с-гз них:	754	754	100
рілля	754	754	100
сіножаті	-	-	-
пасовища	-	-	-
багаторічні насадження	-	-	-
інші угіддя	-	-	-
присадибні ділянки	-	-	-

Аналізуючи таблицю 1 ми бачимо, що земельний фонд розподілений таким чином: рілля 100% від усієї землі, а пасовища, багаторічні насадження господарства на даний час не практикує. Сіножаті, присадибні ділянки та інші угіддя відсутні.

Показником спеціалізації господарства є структура вартості товарної продукції. Розглянемо дані в таблиці 2.

Таблиця 1.2 Структура товарної продукції підприємства у 2014 році

Вид продукції	Вартість товарної продукції	Структура товарної продукції
		Галузева	По господарстві
Зерно	1231410
Озимий ріпак	492300
Інша продукція рослинництва	235200
Цукрові буряки	-
Всього по рослинництву	1958900	100
Молоко	1972100
Велика рогата худоба	1620700
Свині (жива маса)	-
Інша продукція по тваринництву	3900
Всього по тваринництву	3596700	100
Всього по господарству	5555600	100



Аналіз даних наведені в таблиці 2 показує, що вартість товарної продукції по тваринництву вища за вартість товарної продукції по рослинництву більш, ніж у два рази і пріоритетна для господарства є тваринництво. Його потрібно розвивати та збільшувати обсяги виробництва, адже у господарства для цього є всі умови.

Таблиця1.3 Заготівля і забезпеченість тварин кормами

Вид кормів	2013 рік	2014 рік
	Заготовлено, т	Забезпеченість, %	Заготовлено ,т	Забезпеченість %
Грубі - всього	1076	115	680	120
у тс. сіно	180	130	279	145
Соковиті -всього
У т с. силос	1681	277	1966	284
Сінаж	650	383		0
Коренеплоди	-	-	-	-
Жом	1200	100	878	100
Зелені корми
Концентрова ні корми	400	95	347	93
Загальна виробництво кормів, ц.к.од	8791
У т.ч на одну умовну голову	28,7

Як свідчать дані таблиці 3 заготівки кормів у 2013 порівняно із 2014 зменшилась, що може свідчити про зменшення потреби у них. Господарство повністю забезпечене кормами власного виробництва.

Аналіз стану розвитку рослинництва і тваринництва проводять за системою виробничих показників у динаміці за два останні роки.



Таблиця 1.4

Аналіз виробничих показників розвитку рослинництва

Сільськогосподарські культури	Площа,га	Урожайність, ц/га	Валовий збір,ц	Звітний рік до минулого(+-)
	Минулий рік	Звітній рік	Минулий рік	Звітній рік	Минулий рік	Звітній рік	Площа,га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц
Зернові
Цукрові буряки
Картопля
Овочі
Кормові культури



2. Основна частина

2.1 Значення догляду та утримання великої рогатої худоби у підвищенні молочної і м'ясної продуктивності

Характерною особливістю інтенсифікації виробництва молока на промисловій снові є його висока ефективність і поліпшення умов праці. Цього досягають у результаті спеціалізації виробництва, концентрації пологів'я худоби на фермах до оптимальних розмірів, рівномірного протягом року одержання молока, потоковості, економічності технологічних операцій і високого рівня їх механізації та автоматизації, раціональної спеціалізації праці робітників і високої продуктивності.

Створення належних умов для відпочинку тварин у приміщеннях, де вони перебувають, сприятливо позначається на загальному самопочутті, продуктивності. Так, лежання знімає навантаження на організм, поліпшує секрецію молока.

В умовах інтенсифікації молочного скотарства одним із основних шляхів зростання виробництва яловичини є розвиток спеціалізованого м'ясного скотарства, яке характеризується сезонністю отелення самок, вирощуванням телят до 6-8 місячного віку на підсисі переважно пасовищним методом. Воно має специфічні особливості утримання, годівлі і селекції тварин різних статевих і вікових груп.

Вибір технології утримання худоби у господарствах повинен бути зумовлений наявністю і станом пасовищ, приміщень і їх забезпеченістю кормами і підстилкою.

Необхідно застосувати головним чином вигульно (взимку) -пасовищну (весна-осінь) систему утримання худоби.

Для утримання м'ясних корів в стійловий період спричиняє зниження економічної ефективності галузі.

Біологічна особливість корів м'ясних дає змогу утримати їх у будь-яку погоду не в капітальних приміщеннях, а під навісами полегшеного типу на глибокій незамінюваній підстилці.

Характерною особливістю інтенсифікації виробництва молока на промисловій основі є його висока ефективність і поліпшення умов праці. Цього досягають у результаті спеціалізації виробництва, концентрації поголів'я худоби на фермах до оптимальних розмірів, рівномірного протягом року одержання молока, потоковості.

2.2.1 Характеристика існуючих систем утримання великої рогатої худоби (прив'язна та різновиди безприв'язних систем )

Способи утримання тварин у скотарстві залежать від віку тварин, напряму продуктивності, мети використання, технології виробництва та пори року. Визначальним і вузловими елементами технології на кожній фермі є прийняті способи годівлі та доїння, методи організації відпочинку тварин,способи видалення гною.

У скотарстві застосовують прив'язну і безприв'язну системи утримання та індивідуальне і групове утримання молодняку.

Прив'язна система утримання корів

Прив'язна система має такі різновиди: стійлова, стійлово-вигульна, стійлово - пасовищна, стійлово - табірна а інші.

Прив'язне утримання характеризується тим, що корови відпочивають у стійлах і поїдають корми в зафіксованому положенні, тобто на прив'язі. Кожна тварина має індивідуальну годівницю і напувалку. Над стійлом кожної корови розміщують табличку з кличкою, інвентарним номером, величиною продуктивності та іншими показниками. При цьому доять корів також у стійлах на прив'язі, але в деяких випадках можливе використання доїльного залу. Гній із стійл згрібають вручну у гнойові канали, де змонтований транспортер, який видаляє його із корівника. На деяких фермах для видалення гною з проходів застосовують трактор із бульдозерною лопатою. На більшості ферм з прив'язним утриманням корів прийнята павільйонна забудова основних виробничих приміщень.

Прив'язне утримання тварин створює можливість якомога краще виявити індивідуальні особливості та продуктивність тварин, здійснювати індивідуальний підхід у годівлі, догляді, утриманні й роздоюванні корів, досягнення максимальної продуктивності і тому широко застосовується в племінних, товарних та фермерських господарствах.

Типові корівники, де утримують тварин, розраховані на 200-400 голів обладнують стійлами. У них корів розміщують в чотирьох рядах стійл. Для роздавання кормів мобільними способами між двома рядами годівниць обладнують кормові проходи.

Прив'язний пристрій не повинен заважати тварині вставати і лягати. Найпростіший прив'язний пристрій - це короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови і закріплюється за допомогою прив'язі системи Грабнера, що являє собою підвісний двокінцевий вертикальний ланцюг, закріплений на стійловій рамі. По цьому ланцюгу на двох кільцях ковзає короткий ланцюг, який разом обхоплює шию корови. Прив'язь Грабнера легко обладнується для групового відв'язування корів. При цьому ковзаючий вертикальний ланцюг проходить по верху оборотної стальної труби і надягається на кулачок. При повороті труби ланцюги падають і тварини відв'язуються. Прив'язують корів кожну окремо вручну. Є й інші системи прив'язей, але всі вони потребують ручного прив'язування корів, яке досить трудомістке, а іноді й небезпечне. На даний час освоєно серійне виробництво стійлового обладнання ОСП-Ф-26. Воно забезпечує індивідуальне самопривязування корів і групове їх відв'язування. При необхідності можливе ручне прив'язування та відв'язування окремих тварин. Ланцюгова самоприв'язь для корів і нетелів складається з нашийника з підвіскою та гумового грузила, які постійно знаходяться на шиї тварини. На стінці годівниці є замок-вловлювач. Робота самоприв'язі побудована за принципом фіксації підвіски з грузилом у замку- вловлювачі. При підході до годівниці з кормом тварина нахиляється і підвіска з грузилом, що закріплена на шиї, зісковзує по косих спрямовуючих плечових обмежувачах і потрапляє в замок-вловлювач. Корова самоприв'язується. Застосування підвіски з гумовим грузилом (маса 200-250 г) не спричиняє тваринам незручностей, коли вони відв'язані і знаходяться на вигульних майданчиках або пасовищі. Є ще й інші системи самоприв'язування тварин. Автоматичні прив'язі відрізняються надійністю та в 5-6 разів зменшують затрати ручної праці на відв'язування - прив'язування корів. У комплект стійлового обладнання входять і автонапувалки педального типу. Одна автонапувалка встановлюється для двох суміжно розміщених корів. їх монтують над годівницями,щоб вода при переливанні не потрапляє на стійловий майданчик.

На багатьох фермах в умовах прив'язного утримання застосовують машинне доїння корів у молокопроводи. Такий традиційний спосіб утримання молочної худоби в даний час набуває прив'язний пристрій не повинен заважати тварині вставати і лягати. Найпростіший прив'язний пристрій - це короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови і закріплюється за допомогою прив'язі системи Грабнера, що являє собою підвісний двокінцевий вертикальний ланцюг, закріплений на стійловій рамі. По цьому ланцюгу на двох кільцях ковзає короткий ланцюг, який разом обхоплює шию корови. Прив'язь Грабнера легко обладнується для групового відв'язування корів. При цьому ковзаючий вертикальний ланцюг проходить по верху оборотної стальної труби і надягається на кулачок. При повороті труби ланцюги падають і тварини відв'язуються. Прив'язують корів кожну окремо вручну. Є й інші системи прив'язей, але всі вони потребують ручного прив'язування корів, яке досить трудомістке, а іноді й небезпечне. На даний час освоєно серійне виробництво стійлового обладнання ОСП-Ф-26. Воно забезпечує індивідуальне самопривязування корів і групове їх відв'язування. При необхідності можливе ручне прив'язування та відв'язування окремих тварин. Ланцюгова самоприв'язь для корів і нетелів складається з нашийника з підвіскою та гумового грузила, які постійно знаходяться на шиї тварини. На стінці годівниці є замок-вловлювач. Робота самоприв'язі побудована за принципом фіксації підвіски з грузилом у замку- вловлювачі. При підході до годівниці з кормом тварина нахиляється і підвіска з грузилом, що закріплена на шиї, зісковзує по косих спрямовуючих плечових обмежувачах і потрапляє в замок-вловлювач. Корова самоприв'язується. Застосування підвіски з гумовим грузилом (маса 200-250 г) не спричиняє тваринам незручностей, коли вони відв'язані і знаходяться на вигульних майданчиках або пасовищі. Є ще й інші системи самоприв'язування тварин. Автоматичні прив'язі відрізняються надійністю та в 5-6 разів зменшують затрати ручної праці на відв'язування - прив'язування корів. У комплект стійлового обладнання входять і автонапувалки педального типу. Одна автонапувалка встановлюється для двох суміжно розміщених корів. їх монтують над годівницями,щоб вода при переливанні не потрапляє на стійловий майданчик.

На багатьох фермах в умовах прив'язного утримання застосовують машинне доїння корів у молокопроводи. Такий традиційний спосіб утримання молочної худоби в даний час набуває значного поширення у зимовий період. Він забезпечує добрі умови для нормованої годівлі і відпочинку тварин. Але при цьому продуктивність праці працівників в 1,2-2 рази нижча, ніж при безприв'язному утриманні. В цьому головний недолік прив'язного утримання корів. Останнім часом на молочних фермах з прив'язним утриманням набуває значного поширення технологія, при якій взимку корів утримують в стійлах з автоматичними прив'язами, а доять у доїльному залі на установках типу «Ялинка» чи «Тандем». Улітку тварин утримують безприв'язно на розміщених поблизу корівника вигульно-кормових майданчиках. На таких фермах завдяки цілорічному використанню доїльного залу затрати праці по обслуговуванню корів скорочуються в 1,5-2 рази. Технологію з прив'язним утриманням на автоматичних прив'язах і доїнням корів в автоматизованому доїльному залі слід розглядати як прогресивне технологічне рішення при реконструкції старих молочних ферм.

Утримання корів у родильному відділенні - прив'язне з доїнням переносними апаратами у відра або в молокопровід. Для отелення корів обладнують денники розміром 3,5x2,5 м.

Телят утримують у групових станках безприв'язно, а під час випоювання молоком чи його замінниками - з фіксацією біля годівниць.

Фронт годівлі становить 0,4 м, площа для відпочинку - 1,8 м2 на одну голову.

Тварини повинні користуватись щоденним моціоном на вигульних майданчиках тривалістю не менш як 2 год.

Цілорічне стійлове утриманні худоби застосовують у господарствах з високою інтенсивністю використання та розораністю землі. У літній період худобу годують свіжоскошеною зеленою травою, яку висівають спеціально для цієї мети.

Безприв'язне утримання корів

Безприв'язне утримання застосовують як у м'ясному так і в молочному скотарстві. На всіх фермах із безприв'язним утриманням корів доять у доїльних приміщеннях, відпочивають тварини вільно, без фіксації: взимку-у боксах, комбібоксах чи на глибокій підстилці, влітку - на майданчиках. Годівлю організовують переважно без фіксації тварин біля годівниць, доїння проводять у доїльних залах. Видалення гною здійснюється різними способами.

При безприв'язному утриманні корів, на відмінну від традиційного прив'язного, тварини знаходяться ніби на самообслуговуванні. Це спрощує і зменшує щоденну кількість операцій, які необхідні для догляду за худобою. Тварини більшу частину доби вільно рухаються, що важливо для підтримання їх нормального фізіологічного стану. Безприв'язне утримання корів у зимовий і літній періоди року більше, ніж прив'язне, відповідає основним положенням інтенсивної мало затратної технології виробництва молока. Успішне застосування. Залежно від способів, які застосовують для організації відпочинку тварин, безприв'язне утримання молочної худоби підрозділяють на: боксове, комбібоксове, утримання на глибокій підстилці.

За такої системи утримання немає потреби у прив'язуванні та відв'язуванні тварин, спрощуються операції роздавання кормів, видалення гною, а використання доїльних залів для доїння корів створює значну економію затрат праці на доїння.

Безприв'язно- боксове утримання корів

На фермах з таким утриманням корови відпочивають в індивідуальних боксах, влаштованих у приміщенні. Розміри боксів залежать від породи тварин та їх розміру. Бокси призначені лише для відпочинку корів, тут немає годівниць. Дотримання розмірів має важливе значення для організації зручного відпочинку корі і збереження в чистоті їх шкірного покриву. Для корів довжина боксу становить 2,0-2,1, ширина - 1,1-1,2 м. Зменшення довжини боксу до 1,8-1,9 м призводить до того, що задня частина тулуба у великих тварин звисає і виступає в бік проходу, а деякі тварини не заходять в бокси і лягають на холодну підлогу проходу. Корови забруднюються, їх відпочинок часто порушується тваринами, що рухаються проходом. Відпочинок лежачи на холодній і вогкій підлозі спричинює захворювання вим'я.

Бокси обладнують дерев'яною, цегляною або глинобитною підлогою, яка обов'язково має бути піднята над рівнем проходу на 20-25 см. Для поліпшення зоогігієнічних умов та зручності відпочинку тварин у бокси раз на тиждень вносять підстилку з розрахунку 1,5-2 кг на голову.

Годують корів з групових годівниць, розташованих відокремлено від боксів, доять у доїльному залі.

В приміщеннях, де утримують худобу, застосовують різні способи роздавання кормів і видалення гною.

Роздавання кормів тваринам при допомозі мобільних засобів, вважається доцільнішим тому, що при цьому ефективніше використовується для транспортування і роздавання кормів тільки мобільний агрегат. При стаціонарному роздаванні кормів, наприклад стрічковим транспортером, необхідно одночасно використовувати два агрегати: мобільним-для транспортування корму і його вивантаження на транспортер, та стаціонарний -для роздавання корму в групову годівницю.

Безприв'язне утримання корів у комбібоксах

Бокси для відпочинку корів, з'єднані в передній частині з годівницями, називаються комбібоксами. Довжина їх становить 1,5-1,6, а ширина -1,2 м. комбібоксове утримання корів найчастіше застосовують при реконструкції молочних ферм з прив'язним утриманням. Утримання корів вільне, тварини приймають корм із годівниці або кормового стола і відпочивають у приміщенні, в боксах. Доять корів у доїльному залі. Роздавання корму, прибирання гною проводять,як і при боксовому утриманні.

Безприв'язне утримання з відпочинком корів на глибокій двогнезамінюваній підстилці

За цієї системи корів утримують без фіксації. Відпочивають корови в приміщенні, на глибокій підстилці. До початку зимового сезону всю підлогу приміщення вкривають шаром не подрібненої соломи завтовшки 15-20 см, а потім щодня вносять по 3 кг підстилки на кожну корову. Створюється сухе, тепле і м'яке ложе для відпочинку тварин. Необхідно, щоб висота приміщень, де відпочивають корови, від підлоги до стелі була не менше 3,2 м. при організації відпочинку корів на глибокій солом'яній підстилці важливо забезпечити тваринам у приміщенні достатню площу місця для відпочинку. Тривалість відпочинку на добу у корів лужачи при безприв'язному утриманні на глибокій солом'яній буває на 10-15% більшою, якщо зона відпочинку розміщена окремо від місця годівлі тварин.

Залежно від фізіологічного стану і молочної продуктивності корів розподіляють на групи: сухостійні та дійні корови, яких також розподіляють на високопродуктивних, середньо продуктивних та низькопродуктивних. Кожна група корів має свою секцію в приміщенні для відпочинку і на вигульно-кормовому майданчику. їх обладнують груповими годівницями для соковитих і зелених кормів, навісами для зберігання річного запасу грубих кормів. Концентровані корми згодовують під час доїння у доїльних залах. В приміщенні корів немає ніякого технологічного обладнання.

Гній на вигульних майданчиках прибирають 1-2 рази на тиждень, а з приміщень - 1-2 рази на рік трактором з навісним бульдозером.

Організація відпочинку корів на глибокій солом'яній довго незмінюваній підстилці не потребує великих капітальних вкладень, економить затрати праці на видалення гною. Разом з цим суттєво збільшується його вихід, забезпечується висока якість, створюється задовільний мікроклімат у приміщеннях без додаткових витрат, не порушується навколишнє екологічне середовище.

Безприв'язне змінно - групове утримання корів

Його основою є режимна змінно - групова годівля корів у спеціальному приміщенні - так званій їдальні. При цьому корів доять у доїльному залі, а відпочинок організовують у приміщеннях з глибокою підстилкою або в боксах.

їдальня, де тварини одержують основну масу соковитих кормів чи їх суміші, - це дещо змінений корівник. Кожний ряд у ньому виконаний (безперервно) із розрахунку 0,8 м на корову. Замість прив'язей змонтовані автоматичні фіксатори для тварин, які споживають корми. Саме приміщення для годівлі блокують з кормоцехом і сховищем кормів, що полегшує і здешевлює механізацію та автоматизацію навантаження, транспортування, підготовки і роздавання кормів тваринам. Кількість місць у їдальні в 2-3 рази менше, ніж тварин не фермі. Цим досягають економії в будівництві, використанні обладнання та машин. Проте одноразову годівлю тварин всієї ферми проводять у дві або три зміни. Сіно тварин можуть поїдати з-під навісів-сховищ, розташованих на вигульних майданчиках. Доять корів і організовують їм відпочинок між періодами, коли вони знаходяться в їдальні - у фізіологічно зумовленому режимі.

Гній підбирають скреперними установками чи бульдозерами.

Технологія з режимною, змінно-груповою годівлею корів сприяє підвищенню продуктивності праці обслуговуючого персоналу порівняно з прив'язним утриманням в 1,5-2 рази. Однак для забезпечення потоковості операцій доїння і годівлі корів потребують високої надійності обслуговуючої техніки, чіткого дотримання технологічної дисципліни.

2.2.2 Особливості механізації виробничих процесів при різних системах та способах утримання худоби

Способи роздавання кормів

Залежно від способів утримання та прийнятих технологій на фермах застосовують мобільним або стаціонарний спосіб роздавання кормів.

Для стаціонарного роздавання кормів застосовують стрічкові конвеєри ТРЛ-100А, КРС-15, ТВК-80 та інші, для мобільного роздавання - КТУ-100А, РММ-6, змішувачі - роздавачі корів РСП-10, що працюють з трактором типу МТЗ-Ф-б або АРС-10 на базі автомобіля; буряковий жом роздають РЖМ-Ф-6. Для роздавання пійла, меляси в годівниці застосовують роздавач РМК-17. Подрібнення і навантаження кормів здійснюють з використанням ПСК-50А, ФН-1.4, навантажувачів ПЕ-0.8, ПУ-0.5, ПГ-0.2А, ПЕА-1.0, ПФ-0.5Б

Водопостачання, вентиляція, видалення гною

Для забезпечення напування та здійснення виробничих процесів на одну голову худоби впродовж доби потрібна така кількість води: для корів при машинному доїнні - 115 літрів, при ручному доїнні - 90, коровам м'ясним - 70, бикам і нетелям - 60, молодняку віком до 2 років - 35, віком 4-бміс - 20 літрів. Якість води має відповідати державному стандарту 2874-82 «Вода питна». Для напування худоби застосовують автонапувалки ПА-1А, АП-1А, автонапувалку АГК-4Б, якою одночасно можна напувати чотирьох корів, вона обладнана електропідігрівом, що дає змогу регулювати температуру води в зимовий період від 4 до 18 ^дС. Можуть застосуватися й інші групові напувалки клапанної чи вакуумної дії. Корови повинні мати вільний доступ до води впродовж доби.

Мікроклімат у приміщенні залежить від кліматичних умов, теплозахисних властивостей підлоги, стін, стелі, дверей, стану каналізації та режиму прибирання гною, досконалості системи вентиляції й рівня обміну повітря, щільності розміщення тварин, технологічних режимів.

Зоогігієнічними нормами передбачено відносну вологість повітря у тваринницьких приміщеннях 75-85%, температуру повітря для корів, молодняку віком понад рік і худоби на відгодівлі -для телят до 4-5-місячного віку - 15⁹С, а до 20-денного віку - 20⁹С; швидкість руху повітря 0,5 м/с. Повітрообмін у зимовий період має становити не менш як 17 мЗ/год на 1 ц живої маси дорослої худоби і 20 мЗ/год - для телят.

Вентиляція можу бути природною і примусовою, припливною, витяжною і припливно-витяжною.

Сучасні ферми обладнують комплектами припливно-витяжних установок типу ПВУ-4, ПВУ-6, ПВУ-9; електровентиляторами типу ТВ-18, ТВ-24, ТВ-Зб; автоматичною системою регулювання типу «Клімат»

Системи видалення гною поділяють на механічні та гідравлічні. Механічно гній можна прибрати стаціонарними й мобільними засобами або комбінованими. Стаціонарними засобами для видалення гною за прив'язного утримання є скребкові конвеєри ТСН-2.ОБ та ТСН-160, призначені для видалення гною з одночасним навантаженням його у транспортні засоби. Для транспортування гною від тваринницьких приміщень у гноєсховище застосовують установку УТН-10

Для видалення гною з корівників з безприв'язним утриманням застосовують скреперні установки УС-15 і УС-10, скребковий конвеєр зворотно-поступальної дії ТС-1 для видалення гною з-під решітчастої підлоги та транспортування його з тваринницьких приміщень у гноєсховище на віддаль до 180 м. для вивантаження рідких і напіврідких фракцій гною застосовують установки УВН-800 та НЖН-200

2.2.3 Організація літнього та пасовищного утримання великої рогатої худоби

Утримання худоби в літній період відрізняється від зимового характерним типом годівлі, а також тим, що тварини перебувають майже цілу добу на відкритому чистому повітрі, що корисно для їхнього здоров'я. Зелена маса пасовищ-найдешевший корм, і в літній період господарства отримують основну кількість молока та приростів тварин. Залежно від співвідношення кормів, отриманих тваринами за рахунок випасань і згодованих у стійлах, розрізняють пасовищну, пасовищну-стійлову, стійлово-пасовищну, стійлову системи літнього утримання.

Стійлове утримання ВРХ протягом всього року вимагає від господарства достатньої заготівлі необхідних на зиму кормів: силосу, сіна, соломи тощо, а також організацію зеленого конвеєру влітку зі згодовуванням тваринам зеленої маси кормових культур із додаванням концентратів. Така система рекомендована для господарств із максимальною розораністю земель та мінімальною кількістю природних кормових угідь.

Залежно від природнокліматичних та господарчих умов прив'язне утримання має свої особливості. Утримання корів, наприклад, на прив'язі в стійловий період може комбінуватися із пасовищним влітку.

Стійлово-пасовищне утримання худоби взимку базується на згодовуванні тваринам силосу, сіна та соломи, а влітку - використання природних пасовищ разом із кормом культур зеленого конвеєру з додаванням концентратів. Система рекомендована д^я господарств із достатніми площами під природними кормовими угіддями та пасовищами у регіонах з достатньою кількістю опадів. Також наявність природних сінокосів та посівів культурних кормових трав спрощує господарствам заготівлю у необхідному обсязі сіна на зимовий період. При стійлово-пасовищному утриманні з травня по вересень худоба утримується на пасовищі і може додатково отримувати зелений корм із посівів кормових культур. Саме на цей період припадає одержання 50-60% річного виробництва господарством молока.

При стійлово-таборній системі ВРХ утримується у стійлах на прив'язі та в літніх таборах із ранньої весни до пізньої осені зі згодовуванням зеленого корму та силосу, якщо пасовища розташовані далі аніж 2-2,5 км від ферми. Завеликі відстані для щоденного перегону худоби є додатковим навантаженням на організм і можуть зменшувати молочну продуктивність. При цьому місця розташування таборів обирають на сухому піднятому місці, неподалік від місць вирощування кормових культур та джерел водопостачання. Майданчик з усіх боків облаштовується годівницями для згодовування зеленої маси, додавання мінеральних кормів, поїлками та навісами. У літніх таборах встановлюють переносні доїльні установки, а також забезпечують регулярне перевезення молока до місць первинної обробки та зберігання. Силос тваринам згодовують до початку пасовищного періоду, допоки господарство іще не має достатньо зеленого корму, а також починаючи з серпня-вересня, коли об'єми свіжої зеленої маси зменшуються.

Суть системи пасовищно-стійлового утримання худоби полягає у годівлі тварин шляхом їхнього випасання на природних та штучних (посівних) покращених пасовищах із використанням зеленого корму з культур зеленого конвеєру, тобто з підкормкою у стійлі. Практикується система у господарствах із достатньою кількістю природних та покращених пасовищ. Потреба тварин у зеленому кормі з посіяних культур визначається періодом їхньої вегетації на час скошування та кормовими і поживними якостями. На випасах тварин слід утримувати з початку пасовищного періоду, властивого певному регіону. Після того, як трави починають грубшати, корів повністю переводять на корми попередньо розробленого зеленого конвеєру. Зазвичай, із другої половини серпня корови з молодняком повинні випасатися на пасовищі, та у якості основного корму отримувати підкормку.

Безпривязне утримання корів улітку застосовують у господарствах за наявності задовільних культурних чи природних пасовищ і літнього табору, організовуючи таборно-пасовищне безпривязне утримання корів.

Пасовищне утримання практикують у господарствах із великими площами під природними та покращеними пасовищами. При цій системі розробка зеленого конвеєру набуває особливо великого значення. З цією метою для кожної групи худоби відводять перелік різних за складом трав та часом посіву ділянок. В першу чергу, тварин випасають на пасовищах, які швидко вигорають, розташованих на підвищених місцях, пізніше їх переводять до рівнинних та низинних пасовищ, з серпня-вересня використовують підкормки.

Встановлено, що пасовищне утримання позитивно впливає на репродуктивну функцію корів, що, з одного боку, пов'язано з достатнім моціоном, а з іншого боку, - з вмістом поживних речовин у зеленому кормі. Але не слід забувати, що для високопродуктивних корів навіть при пасовищному утриманні на високоякісних пасовищах необхідна мінеральна підкормка та певна частка енергії, що поступатиме з концентрованими кормами. До того ж встановлено, що для задоволення власних потреб корови повинні мати змогу споживати до 60 кг зеленого корму на добу, нетелі - 45-55 кг, молодняк старший одного року - 15-20 кг, і молодше року - 10-15 кг. Отже, якщо пасовище не в змозі забезпечити такого об'єму зеленого корму для худоби, незважаючи на сезон необхідно додавати сіно, силос та інші соковиті корми поряд із концентратами.

Для попередження захворювання корів та виникнення проблем із молоковіддачею та якістю молока особливо великої уваги потребує переведення тварин від стійлового до пасовищно-табірного утримання і навпаки. Зміна звичайних обставин, до яких худоба звикає протягом певного часу, пов'язана з великим стресом, особливо яскраво негативний вплив від якого може проявитися при раптовій зміні годівлі. У зв'язку з різким переведенням тварин на зелені корми після стійлового періоду часто можуть спостерігатися розлади травлення, через невисоку поживність зеленої маси без додавання концентратів може падати продуктивність. Особливо небезпечним для ВРХ є згодовування занадто вологої зеленої маси, на пасовищі або з укосу після дощу. Це може призводити до розвитку тимпанії передшлунків і навіть загибелі тварин, якщо своєчасно не буде вжито відповідних заходів.

При переведенні корів після пасовищного періоду до консервованих кормів, особливо при їх поганій якості, можуть помічатися різного роду токсикози та отруєння, а також порушення нормальної роботи передшлунків. Зрозуміло, що погана якість кормів негативним чином відбивається на якості молока, що буде стосуватися як його якісного складу, так і вмісту сторонніх речовин. Отже, для попередження проблем із травленням переводити ВРХ з різних місць утримання слід із максимальним усуненням стресових факторів, особливо це стосується змін у годівлі. Переходити з зелених кормів до консервованих і навпаки слід шляхом поступової зміни раціону, додаючи нові корми частинами. Протягом усіх сезонів необхідно піклуватися про повноцінність раціону та відповідність його поживності потребам корів, згідно з їхньою продуктивністю. На пасовищі корови також мають споживати всі поживні речовини у повній мірі.

Велику увагу слід звертати на забезпеченість макро- і мікроелементами та вітамінами, для чого необхідно точно знати якісні характеристики як консервованих, так і зелених кормів. Тільки таким чином зміни умов утримання відповідно до технологічних вимог кожного з методів не будуть зумовлювати негативний вплив на здоров'я та продуктивність тварин, а дозволять повною мірою використовувати його позитивні сторони.

Враховуючи основний недолік прив'язного утримання - низьку ефективність використання праці та певні проблеми з відтворенням стада, цей метод утримання потребує подальшого вдосконалення щодо комплексної механізації та автоматизації основних процесів: доїння, годівлі, прибирання та утилізації гною. Більшу увагу необхідно приділяти також організації активного моціону для тварин у стійловий період. Варто зауважити, що у більшості країн Європи прив'язне утримання великої рогатої худоби практично втратило своє значення і зустрічається тільки інколи, на вже доволі застарілих підприємствах. Встановлено, що такий метод утримання не відповідає природнім потребам тварин у русі та контакті з іншими членами стада, не забезпечує високу продуктивність тварин при використанні менш досконалих пристроїв для доїння, не дозволяє тримати високий рівень запліднюваності по стаду без моціону, не кажучи вже про те, що один із найдорожчих засобів виробництва на європейських підприємствах - праця - використовується найменш ефективно.

2.2.4 Організація праці, розпорядок робочого дня та норми обслуговування різних статевих і вікових груп худоби при різних системах і способах утримання

Основною формою організації в скотарстві є постійна виробнича бригада. Бригадна форма створює можливості для ефективного використання робочого часу, матеріальних засобів, сприяє вирішенню економічних і соціальних завдань.

На дрібних і середній фермах переважають галузеві бригади, до складу яких крім основних працівників входить невелика кількість допоміжного персоналу. На великих фермах і комплексах проводять поглиблений розподіл праці і в трудових колективах організовують спеціальні бригади, ланки, зайняті на однорідних технологічних процесах. Ланки можуть бути й самостійними трудовими колективами. До складу ланки входить 3-10, до складу бригади-18-60 чоловік.

За кожною ланкою закріплюють приміщення, худобу, обладнання, інвентар і дають їй виробниче завдання. Члени ланки несуть колективну відповідальність, економічне витрачання кормів.

Колективний підряд - це вище, досконаліша форма внутрішньогосподарських відносин, побудованих на підвищенні ролі бригад і ланок. Підрозділ на основі договору, з адміністрацією господарства зобов'язується отримати заплановану кількість продукції, а адміністрація господарства надає в його розпорядження тварин, корми, техніку, приміщення та інші матеріальні засоби, необхідні для виробництва продукції, створює працівникам нормальний режим праці й відпочинку, забезпечує йому повну самостійність у виконанні виробничих завдань.

Основою колективного підряду є акордно-преміальна система оплати праці залежно від кількості та якості продукції. Колективний підряд можу бути бригадний, ланковий і сімейний.

Однією з форм підряду є оренда. Орендатор бере на тривалий час за певну плату основні засоби виробництва з метою значного збільшення виробництва продукції, ефективного використання засобів і ресурсів і діє на основі укладеного договору.

Усі роботи на фермі, пов'язані з годівлею, доглядом та утриманням тварин, регламентуються розпорядком дня. Його розробляють на осінньо-зимовий і весняно-літній періоди.

При шестиденному робочому тижні робочий день тваринника не повинен перевищувати 7 год, при п'ятиденному-8 год.

У молочному скотарстві найпоширенішим є однозмінний режим роботи, поділений на 2-3 цикли з тривалими перервами між ними.

За такого розпорядку дня робочий час операторів машинного доїння розпочинається о 6 годині і закінчується пізно ввечері, о 20 годині, з перервою на відпочинок тривалістюЗ,5-4 години. Двоцикловий режим праці можливий при дворазовому доїнні корів. При триразовому доїнні організовують трицикловий режим праці.

Більш ефективним є двозмінний режим роботи. За такої організації праці перша зміна проводить ранкове доїння, в обід на фермі працюють обидві зміни, а роботу в другій половині дня і вечірнє доїння виконує друга зміна.

Перша зміна починає робочий день о 6 годині ранку і закінчує о 14 годині з перервою на обід з 11 до 12 години. Друга зміна починає роботу 0 12 годині й закінчує о 20 годині з перервою на обід з 16 до 17 години. Тривалість робочого дня обох змін - 7 годин.

Режим роботи основних скотарів двозмінний, нічні скотарі працюють з 20 до 6 години ранку. За понаднормовий час роботи їм надається один додатковий вихідний день.

Норма обслуговування худоби залежить від прийнятої в господарстві технології виробництва молока чи яловичини, способів утримання худоби, продуктивності худоби, рівня механізації виробничих процесів, технічної характеристики машин та обладнання, що використовується на фермі. Наприклад, при рівні молочної продуктивності корів 3000-4000 кг, безприв'язному утриманні і доїнні корів на доїльній установці УДА-8А навантаження на одного оператора становить 136 корів, а при молочній продуктивності корів 5000-6000 кг- 127 корів.

При прив'язному утриманні корів і доїнні на доїльній установці АДМ-8А та продуктивності корів 3000-4000 кг молока і доїнні трьома апаратами навантаження становить 50 корів, при доїнні чотирма апаратами - 58 корів; при молочній продуктивності 5000-6000 кг навантаження відповідно становить 47 і 54 корови. Тому для визначення норм обслуговування слід користуватись даними з «Типових норм обслуговування великої рогатої худоби».

2.2.5 Переваги і недоліки різних систем і способів утримання худоби

Прив'язна система утримання корів дає можливість здійснювати індивідуальний підхід до нормованої годівлі, утримання та роздоювання корів, що сприяє підвищенню їх молочної продуктивності. Корови триваліше і спокійніше відпочивають. Однак у зимовий період важко проводити моціон тварин, обмежена можливість ефективного використання сучасного обладнання ферм. Навантаження корів на одного працівника в 2-3 рази менше, ніж за безприв'язної системи, а продуктивність праці-у 1,2-2 рази нижча, що позначається на собівартості продукції.

Основна перевага безприв'язного утримання корів - це висока продуктивність праці. Досягають цього переважно завдяки велико-груповому утриманню тварин, використанню високопродуктивних доїльних установок, ефективних засобів видалення гною. Кількість обслуговуючого персоналу скорочується на 2-2,5 рази, продуктивність праці підвищується в 3-4 рази, собівартість молока знижується.

Однак за безприв'язної системи утримання великими групами тривалість господарського використання корів зменшується, обмежується можливість відтворення стада, що призводить до недоодержання продукції. Корови здебільшого перебувають у стресових ситуаціях підчас годівлі й відпочинку в накопичувачах перед доїнням і після нього.

За безприв'язно-боксового утримання зменшуються затрати праці з догляду за тваринами, значно скорочуються витрати соломи на підстилку, є можливість застосувати різні варіанти роздавання кормів і видалення гною. Однак щілинна підлога нерідко є причиною травмування кінцівок тварин, робить неможливим застосування в боксах соломи для підстилки, що погіршує якість гною, витрачається велика кількість води. Вартість будівництва ферм з боксовим утриманням тварин часто буває більшою, ніж з прив'язним. При безприв'язній годівлі сильніші тварини відганяють від годівниць слабших, тому останні недоотримують частину кормів, зазнають стресу і знижують продуктивність. Сильніші тварини переїдають, жиріють і також знижують продуктивність.

Безприв'язне змінно-групове утримання дає можливість полегшити і здешевити механізацію роздавання кормів, зменшити вартість будівництва ферм та використання обладнання й машин, підвищити продуктивність праці обслуговуючого персоналу порівняно з прив'язним утриманням в 1,5-2 раз

Безприв'язне утримання на глибокій довгонезамінюваній підстилці відрізняється від інших способів утримання відносно низькими затратами на будівництво і обладнання ферми, високою якістю гною, відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Однак ця система потребує міцної кормової бази і не менш як 1 т соломи на корову для підстилки. При годівлі корів у холодну пору року на вигульних майданчиках перевитрати кормів становлять 15-17%.



3. Системи та способи утримання худоби на підприємстві та їх удосконалення

Способи і системи утримання великої рогатої худоби значною мірою визначають ефективність виробництва в цій галузі. Вони нерозривно пов'язані з визначенням системи машин та обладнання для комплексної механізації і організації виробничих процесів і в цілому визначають форми організації виробництва, продуктивність праці та інші економічні показники.

В даний час більш прогресивна поточно-цехова система утримання корів. Вона вдало використовує традиційні методи з прийнятими технологіями. Суть її полягає в тому, що вона дозволяє пристосувати технологію утримання до особливостей фізіології та продуктивності корів, налагодити відтворення стада і ветеринарне обслуговування, усунути знеосібку в обслуговуванні корів, підвищити кваліфікацію операторів, раціонально використовувати корми, З позиції ветеринарної гігієни ця система значно ближче фізіологічним особливостям корів.

Основними елементами є цехова організація виробничого процесу, індивідуально - групової годівлі та роздоювання тварин, особлива система зооветеринарних заходів, оперативна технолого-диспетчерська служба. При цьому виробничий процес поділяється на окремі тезнологічні цикли відповідно до фізіологічного сану тварин на період їхньої лактації.

Найбільш доцільним вважається поділ на три- чотири групи (цехи): - цех підготовки корів до отелення (сухостійний);

цех отелення;

цех роздою та осіменіння

цех виробництва молока

Якщо в господарстві виділяють три цехи, то два останніх об'єднують в один. При цьому для утримання окремих груп тварин виділяють окемі приміщення чи їх частини. Для розрахунку графіків руху тварин і формування технологічних схем використовують такі середні строки перебування тварин в окремих цехах:

- сухостійний - 60 днів

- отелення - 25 днів

- роздоювання і осіменіння - 100 днів

- виробництва молока - 160-190 днів

Годівля тварин повинна бути оптимальною відповідно до їх фізіологічного стану та потенційної продуктивності. Структура раціону повинна враховувати особливості організації кормовиробництва в конкретному господарстві.

Цех підготовки корів і нетелів до отелення призначається для створення тваринам нормальних умов у сухостійний період, забезпечення їм відпочинку після лактаційного періоду, відновлення живої маси, поновлення резерву поживних речовин в організму, підготовки до отелення і наступної високої продуктивності тварин, Оптимальна тривалість сухостійного періоду 42-60 дів. Він є вирішальним для нового фізіологічного циклу тварини. За два місяці перебування в цеху тварини повинні додати у вазі 50-60 кг

В цеху підготовки корів і нетелів до отелення (цех сухостійних корів) тварини утримують без прив'язі, групами по 25-30 голів. В зимовий період забезпечують вільний вихід тварин на вигульні майданчики з тим, щоби забезпечити їм обов'язковий щоденний активний моціон на відстань 3-4 км. Ці майданчики повинні мати тверде покриття і годівниці з навісами для згодовування коррмів, У літній період доцільне табірно-пасовищне утримання сухостійних корів.

Цех отелення пизначається для забезпечення нормального перебігу отелу, одержання і збереження новонароджених телят, підготовки корів до наступної лактації, запобігання захворювань статевої системи та вим'я. Він включає в себе дородову секцію, бокси для отелення і дві змінних післяожових секції, селекційний профілакторій для телят, ветеринарну аптеку, мийку та підсобні спороду. До цеху отелення тварини переводяться за 8-10 днів до очікуваного дня отелення. Утимання тварин прив'язне із щоденним вигулюванням на майданчиках. Безпосередньо перед отеленням тварин розміщають у спеціальних денниках розміром 3,0x3,0-3,5 м і висотою 1,2-1,8 м. З розрахунку на 100 корів повинен обладнуватися не менше, ніж один такий денник з годівницею та автонапувалкою. Утримання корів у денниках безприв'язне із застосуванням підстилки. Після отелення корову ставлять на прив'язь і з третього дня забезпечують вигулювання на вигульному майданчику. В деннику корову з новонародженим телям утримують одну добу. Опісля корову переводять у післяродову секцію цеху отелення, а теля - у профілакторій, в якому його утримують в індивідуальних клітках. Через 10-20 днів телят з профілакторію переводять у телятник.

В цеху отелення особливу увагу звертають на годівлю корів. Тваринам дають досхочу доброякісного сіна, концентрованих і соковитих кормів. Соковиті корми в раціоні дещо обмежують, але повністю виключати їх не рекомендується.

Цех роздоювання і осіменіння корів призначається для роздоювання новотільних корів, перевірки первісток, своєчасного плодотворного осіменіння тварин, профілактики захворювання вим'я, статевої системи, порушення обміну речовин сюди тварини надходять через 10-15 днів після отелення.

Цех роздоювання і осіменіння корів призначається для роздоювання новотільних корів, перевірки первісток, своєчасного плодотворного осіменіння тварин, профілактики захворювання вим'я, статевої системи, порушення обміну речовин. Сюди тварини надходять через 10-15 днів після отелення. Крім того, в цеху роздоювання і осіменіння проводиться оцінка продуктивності корів-первісток за перші 100 днів лактації і визначається їх подальше господарське використання. Годівля тварин повинна бути організована таким чином, щоб досягти найвищої продуктивності.

Це виробництва молока призначається для забезпечення максимальної продуктивності тварин протягом усієї лактації, нормального перебігу тільності, проведення своєчасного запуску корів із забезпеченням здорового вим'я. У цьому цеху корови перебувають найтриваліший період аж до переведення в цех сухостійних корів. Оскільки в цеху виробництва молока поступають, головним чином, тільні корови, то в ньому слід не допускати значного зниження надоїв.

Розпорядок робочого дня

Назва робіт	Початок	Закінчення	Тривалість
Підготовка доїльного залу	5:45	6:00	15 хв
Доїння	6:00	7:45	1:45 хв
Прибирання доїльного залу	7:45	8:15	ЗОхв
Відпочинок	8:15	12:45	4:30 хв
Підготовка до доїння	12:45	13:00	15 хв
Доїння	13:00	14:45	1:45 хв
Прибирання доїльного залу	14:45	15:15	ЗОхв
Відпочинок	15:15	18:45	3:30 хв
Підготовка до доїння	18:45	19:00	15 хв
Доїння	19:00	20:45	1:45 хв
Прибирання доїльного залу	20:45	21:15	ЗОхв
відпочинок	21:15	5:45	8:00 год

З розпорядку робочого дня ми бачимо, що тривалість робочого дня для доярок триває 7 годин 30 хвилин

Розрахунок потреби підстилки для поголів'я ферми

Виробнича група тварин	Поголі в'я худоби У вироб. групі	Добова норма на голову кг	Добова потреба для всього пологів я	Потреба на період, ц
				Осінньо-зимовий 210дн	Весняно-літній 155дн
			солома	тирса	солома	тирса	солома	тирса
Корови		3
Мол.ст.1 року		2
Мол.ст.1 року		1.5
всього		Х



Розпорядок потреби води для ферми

Виробнича група тварин	Поголів'я у виробничій групі гол.	Норма води на одну гол., л	Добова потреба для всього поголів'я, л	Річна потреба води для всього поголів'я, л
корови		90
нетелі		50
мол.ст.1року		40
мол.до1року		30

Розрахунок добового доходу гною від виробничих груп ферми

Виробнича група тварин	Поголів'я худоби у виробничій групі гол.	Добовий вихід гною
		Від однієї тварини, кг	Від виробничої групи
		Тверда фракція	Рідка фракція	Домішки	Всього	Тверда фракція	Рідка фракція	Домішки	Всього
корови		25	20	2	47
нетелі		22	18	2	42
мол.ст.1року		20	16	2	38
мол.до1року		15	12	1	28



Висновки і пропозиції

Для збільшення виробництва яловичини і покращення м'якості необхідно:

необхідно здійснити комплекс заходдів для покращення кормової бази

переглянути структуру сівообертів

збільшити посіви кормових культур

підвищити врожайність за рахунок підвищення культури землеробства

та застосування сучасних методів

Для збільшення обсягів виробництва високоякісної і дешевої яловичини в господарстві застосовувати нагул корів за розробленими технологічними параметрами, споживання тваринами зеленої маси на пасовищах до 55 кг, тривалістю нагулу 120 діб без використання зернових концентратів.