Індустріальні технології утримання поросних свиноматок

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДО КОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ТВАРИНИЦТВА ТА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Кафедра технологіїу птахівництві, свинарстві та вівчарстві

Курсовий проект

Індустріліальні технології утримання поросних свиноматок

Керівник:

д-р. с-г. н., професор Засуха Ю.В

Розробив: студент І групи 4 курсу

Примак О.М.

Київ - 2015



Зміст

Вступ

1. Особливості годівлі та утримання поросних свиноматок (аналітична частина)

1.1 Характеристика сучасного технологічного обладнання, що використовується при утриманні свиноматок

1.1.1 Системи та обладнання для утримання тварин

1.1.2 Системи та обладнання для забезпечення мікроклімату приміщень

1.1.3 Системи та обладнання для годівлі та напування поросних свиноматок

1.1.4 Системи та обладнання для гноєвидалення

1.1.5 Обладнання на пункті штучного осіменіння тварин

1.2 Техніка та обладнання для одержання сперми та її оцінки

2. Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)



Вступ

В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів'я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.

Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон'юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді - звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів'я, росли з кожним роком.

Треба сказати, що тваринники ще пам'ятають часи, коли ціни на м'ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м'ясних якостей свиней на відгодівлі.



1. Особливості годівлі та утримання поросних свиноматок (аналітична частина)

Існує думка, що групове утримання свиней з використанням солом'яної підстилки більш природне та дешеве. Така система утримання успішно використовується в багатьох країнах світу для різних технологічних груп тварин. Але вона породжує і певні труднощі. Автори розглядають проблему утримання холостих та поросних свиноматок в умовах різних технологій виробництва свинини. поросний свиноматка гноєвидалення

На промислових комплексах та свинофермах минулих часів утримання поросних свиноматок здійснювалось здебільшого групами по 5-20 голів. В останні роки в Україні, у зв'язку з інтенсифікацією свинарства, більшого розповсюдження набуло утримання холостих і поросних свиноматок в індивідуальних ізольованих клітках-боксах. З розповсюдженням альтернативних технологій виробництва свинини впроваджується великогрупове утримання свиноматок на глибокій підстилці з різними варіантами їх годівлі. За результатами опитування, проведеного ТОВ "Промагрокомбінат" в чотирьох східних областях України, популярність різних видів утримання свиноматок розподіляється за пропорцією, наведеною на рисунку 1. Тобто, близько 60% схильні до традиційного дрібногрупового їх утримання, третина опитаних налаштовані на індивідуальне утримання і менш ніж 10% розглядають інші варіанти.

На наш погляд, існують декілька критеріїв для вибору системи утримання холостих і поросних свиноматок: це, першою чергою, наскільки технологія забезпечує комфортні умови утримання тварин, їх фізіологію та етологію. Друге, і, це не менш важливо, -- наскільки технологія забезпечує правильну годівлю свиноматок. По-третє, це, якою мірою вона дає змогу здійснювати моніторинг та управління стадом і, по-четверте, -- це її вартість та терміни окупності інвестицій.

Дешево і сердито. З огляду на вищезгадані критерії, традиційна дрібногрупова система утримання має свої недоліки. Певна група свиноматок має обмежену спільну територію, групову годівницю та автонапувалку. Здебільшого роздавання кормів здійснюється вручну або за допомогою групових дозаторів у групову годівницю. При утриманні тварин на суцільній бетонній підлозі виникає значна конкуренція за більш комфортне місце відпочинку, яке доповнюється агресивною поведінкою біля годівниці. І тому навіть чітко дозований корм, який надходить у годівницю, розподіляється між свиноматками відповідно до місця в ієрархії. Сильніші свиноматки отримають більше, слабкіші -- менше. А трапляються випадки, коли найбільш слабких свиноматок зовсім не підпускають до годівниці, що спричиняє часті перегрупування станків, а це, своєю чергою, є значним стресовим фактором для тварин. Догляд та утримання тварин в таких станках є не досить зручними, особливо при нумерації татуюванням, але доступними. Складним є і виділення свиноматки для будь-яких маніпуляцій. Технологічні операції із годівлі та видалення гною трудомісткі. Наслідок такого утримання -- травмування свиноматок, переривання вагітності, надмірна вгодованість одних та недостатня інших, збільшення прохолостів як плата за досить низьку вартість станкомісця.

Комфортна в'язниця

Утримання в індивідуальних станках значно різниться. Тут у кожної свиноматки своя обмежена територія, своя індивідуальна годівниця, здебільшого свій індивідуальний дозатор корму, майже повна механізація виробничих процесів.

Відповідно до визначених нами критеріїв, тут є суттєва відмінність від утримання в груповому станку. Позитивним є те, що практично відсутня агресія, а свиноматка не може завдати шкоди іншій, бо вона обмежена кліткою і це зводить до мінімуму травмування тварин і пов'язані з цим наслідки.

З іншого боку, свиноматка втрачає будь-яку можливість активно рухатись, а при проведені опоросів у станках з фіксацією вона практично все своє життя обмежена в русі. При такому способі утримання існує й проблема переохолодження тварин взимку, оскільки вони не можуть концентруватись в групи і підтримувати тим самим оптимальну температуру тіла. А в більшості приміщень для цієї технологічної групи в Україні опалення приміщення не передбачене. Звідси застійні явища, порушення обміну речовин, зниження відтворювальної здатності, психологічне пригнічення, і, як наслідок, висока ймовірність захворювання тварин.

Стосовно другого визначеного нами критерію, то при механічному роздаванні кормів з використанням індивідуальних дозаторів можливість отримання свиноматкою визначеної для неї індивідуальної кількості корму досить висока. Але дозатори регулюються персоналом, що завжди проблематично. За годівлі свиноматок вручну ця проблема вирішується ще гірше через людський фактор. Отже, висновок -- ця система утримання також не гарантує оптимальної годівлі, хоча умов для цього створює більше, ніж групова клітка.

Щодо управління стадом вона є найбільш зручною, бо дає можливість обслуговувати кожну тварину окремо. Однак ця система утримання є досить дорогою. Кожний клітка-бокс коштує приблизно 1000-1200 грн, а з підведенням комунікацій та монтажем системи кормороздавання ця цифра значно збільшується.

Свобода і "демократія"

З розвитком енергоощадних технологій з'явилася система утримання свиноматок на глибокій підстилці як незмінній протягом циклу або двох, так і періодично змінній. Ці технології також мають свої переваги і недоліки.

За утримання великими групами з використанням соломи (фото 3) для свиноматок є більш природні та більш комфортні умови. Вони мають великий простір для пересування, що дає змогу моціону. Наявність великої площі станка, достатньої кількості соломи в станку та необмеженої кількості корму в самогодівниці приводить до зниження агресії у свиноматки і, як наслідок, зниження рівня їх травматизму. Біологічне тепло, яке виділяє глибокий шар підстилки, та значні вологовбираючі можливості злакової соломи створюють взимку більш комфортні умови утримання. Але моніторинг та управління стадом тут значно гірші, ніж за використання раніш описаних систем утримання. Споживання корму за такої системи перевищує 6 кг, що призводить до значного його перевитрачання -- майже вдвічі, і, як наслідок, кондиції свиноматок з другим та третім опоросом є надмірними: вони не вміщуються в типові європейські станки для опоросу. Народжувані ними поросята мають масу 1,8-2,1 кг, що, з одного боку, є дуже добрими стартовими умовами для їх виживання та росту, а, з іншого, -- надмірне навантаження на родові шляхи та надмірні кондиції спричинюють проблему з наступним приходом їх в охоту та з запліднюваністю.

З точки зору вартості -- ця система є надзвичайно дешевою в будівництві та експлуатації, бо не потребує спеціалізованих приміщень, спеціалізованого обладнання. Для утримання свиноматок придатні приміщення будь-якої конструкції і навіть ангари. Негативною стороною цієї системи, поряд з уже перерахованими, є велика кількість (2 кг на свиноматку на добу) солом'яної підстилки та незручності в її розстиланні.

Вчені порівняли продуктивність свиноматок, яких утримували у період поросності великими групами на глибокій підстилці з електронним дозуванням кормів, з продуктивністю їх аналогів, що утримували в індивідуальних станках. Опороси для свиноматок обох груп проводили в традиційних станках.

Встановлено, що свиноматки яких утримували великими групами на глибокій підстилці, народжували на 8,1% більше живих поросят, на 4,6% більше їх залишалось до відлучення. Однак, за словами дослідників, зв'язку між кількістю поросят і типом утримання не виявлено. Не виявлено також впливу сезону опоросу, маси поросят при народженні і тривалості лактації на вихід поросят до відлучення. При обох типах утримання він становив 13%. Утримання свиней великими групами на глибокій підстилці збільшило на 1 день, або 18,5%, тривалість приходу в охоту після відлучення та зменшило їх запліднюваність на 2,2 відсотка.

Удосконалена "демократія"

Враховуючи простоту, дешевизну та позитивні моменти утримання холостих свиноматок на глибокій підстилці, вченими та практиками різних країн впроваджувались різні вдосконалення цієї системи утримання з метою впорядкування годівлі свиноматок. У Голландії була розроблена система "добровільного" розташування свиноматок в індивідуальних станках на період годівлі. Ця система працює і нині в АЗТ "Агро-Союз" Дніпропетровської області, в цеху відтворення свиноматок та їх утримання в перший період порісності. В Європі використовувалася система годівлі типу "кафетерій", за якої свиноматок годували в індивідуальних станках за межами приміщення, переганяючи їх туди на час годівлі. Але обидві системи мають той недолік, що в індивідуальні станки потрапляють різні за масою та фізіологічним станом тварини, а нормування годівлі проводять за нормами на середню свиноматку. Відповідно, більші тварини недоїдають, а менші -- переїдають, бо оператор не в змозі ідентифікувати тварин через їх велику кількість. У Великій Британії розроблена і використовується система Biofix, за якої годівлю свиноматок проводять в індивідуальних кормомісцях, аналогічних тим, які показані на фото 4. Корм в кожне кормомісце подається поступово у міру поїдання його найповільнішою твариною. Передбачається, що кожна свиноматка отримує свою норму, бо якщо котрась із тварин відтіснить іншу, то остання займе її місце, а за цей період корму надійде незначна порція. Ця система не без вад попередніх двох, а, крім того, вона викликає роздратованість і агресію свиноматок, які їдять швидко. До недоліків цієї системи належить і її "вибагливість" щодо чистоти та консистенції комбікорму.

При годівлі за системою Spin денну порцію корму розсипають на солому в зону відпочинку свиноматок. Але це викликає конкурентну боротьбу за корм і, як наслідок, -- агресію тварин, і призводить до постійного перемішування підстилки в зоні відпочинку.

Менше кормів, менше зусиль, більше кращих поросят!

Усі вищезгадані системи утримання не дають змоги організувати індивідуальне дозування годівлі тварин відповідно до їх фізіологічних потреб вгодованості тощо. Ці проблеми були розв'язані за допомогою кормових станцій, розроблених у 80-ті роки минулого сторіччя. Щодо визначених нами критеріїв: кормові станції дають можливість утримувати свиноматок групами, за потреби з використанням підстилки, що природно для них (фото 6). Це виключає агресію свиноматок відносно одна одної, бо відсутня конкуренція за корм та місце відпочинку, дає змогу контролювати тепловіддачу тіла за рахунок відпочинку (або в групі, або індивідуально). Тварина веде себе цілком природно, вживає корм у будь-який час, коли відчуває в цьому потребу. Водночас оператору надається можливість керувати годівлею індивідуально кожної свиноматки, спрощується система моніторингу і управління стадом за допомогою сепараторів, якими обладнана кормова станція.

За даними досліджень вчених університету Плімута, використання кормових станцій дало змогу підвищити запліднюваність свиноматок на 1,33%, багатоплідність -- на 1,18 поросяти (на 3,4), зменшити річну вибраковку свиноматок на 4,4%. Застосування кормових автоматів дало можливість отримувати від свиноматки на 0,07 більше опоросів на рік, зменшити на 23,5% кількість непродуктивних днів на рік за рахунок зменшення прохолостів, збільшити на 0,3 голови вихід ділових поросят від свиноматки та скоротити на 100 кг витрати кормів у розрахунку на 1 свиноматку за цей самий період. Використання електронної годівлі підвищило, порівняно з утриманням в індивідуальних станках, приведення в охоту на 2,8%, прихід в охоту на сьомий день -- на 7,2%, запліднюваність свиноматок -- на 4,9%, масу гнізда поросят після народження на 1,0 кг та масу гнізда поросят при відлученні -- на 0,9 кілограма.

Головна перевага цієї технології -- відсутність людини. Кожна свиноматка ідентифікується автоматично, як тільки заходить до кормової станції. За нею закриваються і блокуються двері, щоб ніхто їй не заважав. Вона одразу починає отримувати порціями по 100 г зволожений корм з проміжком часу 30-40 с (ці параметри можна регулювати). Отже, 2,5 кг корму свиноматка отримує приблизно за 17 хв. Ще 2-3 хв система чекає, поки свиноматка сприйме, що годівля закінчена. Потім двері розблоковуються, і наступна свиноматка потрапляє в станцію, починається новий цикл. Таким чином одна станція за 1 годину може нагодувати три свиноматки, за добу -- з урахуванням реального руху тварин -- 50-60 голів. Отже, станція, що коштує близько 20 тис. грн., на кожну свиноматку утримання покладає приблизно 350 грн витрат на обладнання. Цікаво, що система забезпечує не лише годівлю. Кожна свиноматка, що виходить зі станції, прямує вузьким коридором до так званого сепаратора, який має два виходи. Якщо саме цю свиноматку треба переводити на опорос, вакцинувати, перевіряти кондицію або осіменяти, вона буде відокремлена в спеціальний невеликий загін. Завдання спеціаліста -- один раз зайти в цей загін, побачити, хто був відібраний станцією та виконати відповідні дії. Якщо свиноматці не заплановано ніяких заходів, вона через сепаратор потрапляє назад в основний загін, де може відпочивати, пити воду, спілкуватися, з ким вона хоче.

Кожен день сумлінні оператори із запліднення проганяють через загони з свиноматками кнура для визначення перегулів, а система забезпечує автоматичне визначення свиноматок, що перебувають у стані охоти без втручання людини.

Як це відбувається? В загоні є станок з кнуром, відокремлений від загону з свиноматками майже повністю: є тільки невеликий отвір у спеціальному пристрої для визначення настання охоти. Свиноматка в стані охоти через цей отвір цікавиться кнуром, шукає з ним спілкування. Пристрій підраховує, скільки часу свиноматка провела біля кнура, скільки було візитів. Автоматично тварина позначається кольоровим маркером, і комп'ютер видає інформацію, на яку свиноматку слід звернути увагу. Сепаратор після годівлі також її відокремить.

Порівняно з утриманням свиноматок на глибокій підстилці з вільним доступом до корму, добова економія кормів становить 3 кг на свиноматку. На фермі у 150 свиноматок такого утримання це становить на добу 450 кг корму. У вартісному вимірі (якщо мова йде про якісний збалансований корм) -- близько 400 грн, за рік це становить 146 000 грн. Система у повній конфігурації для утримання такої кількості свиноматок коштує приблизно саме такі гроші.

Якщо порівняти з ізольованими клітками, то з власного досвіду хочемо навести такі дані. Середня маса поросят, що народжувались після утримання свиноматки в ізольованій клітці, менша за масу поросят із кормової станції на 0,35 кг. Таке зменшення відповідає ймовірності втрат поросят на 14%. Ферма з трьома кормовими станціями продукує 4000 поросят на рік, відтак додатково отримує 4000 ґ 14% = 560 поросят. Маючи на кожному 300 грн прибутку, додатково отримуємо 168 000 грн. Це вже більше, ніж вартість системи, тобто термін окупності -- менше року.

До уваги потрібно також узяти цифри високої збереженості маточного поголів'я. Скільки коштує нині сучасна генетика, знають усі, хто намагається мати на фермі продуктивне поголів'я. Ми думаємо, що господарям, які витрачають значні кошти на закупівлю ремонтних свинок, не байдуже, скільки ця свинка дасть повноцінних опоросів: два чи сім. А це залежить від умов, у яких вона утримується. В таблиці наведено результати порівняння продуктивності свиноматок за їхнього утримання в період поросності великими групами з вільним доступом до корму (1 група) та з аналогічним утриманням, але з використанням технології кормової станції (2 група).

Як свідчить таблиця, зі збільшенням віку свиноматок нормована годівля за системою кормової станції сприяє більш високому прояву відтворювальної здатності свиноматок та більш тривалому їх використанню.



1.1 Характеристика сучасного технологічного обладнання, що використовується при утриманні свиноматок

У свинарстві розвиток доцільно здійснювати за принципами спеціалізації та концентрації, створення підприємств із закінченим циклом виробництва. Вони централізовано забезпечуються комбікормами від інших спеціалізованих заводів. Доцільно реконструювати й діючі свиноферми, які функціонують на власній кормовій базі, на тих же принципах спеціалізації та концентрації виробництва.

В основі технології виробництва на комплексах промислового типу, великих спеціалізованих репродуктивних і відгодівельних свинофермах є потоковий метод безперервного цілорічного відтворення поголів'я і відгодівлі свиней. На промислових комплексах (розміром 27-108 тис. голів) поросят з 15-денного віку до передачі на відгодівлю без обмеження годують сухими гранульованими чи розсипними повнораціонними комбікормами, а всі інші групи свиней -- нормовано зволоженими чи змішаними з водою комбікормами.

У господарствах, які виробляють свинину на власній кормовій базі (розмір ферм в основному від 6 до 24 тис. голів), використовують різні типи годівлі залежно від наявних кормових ресурсів:

· концентратний -- базується на повнораціонних комбікормах, приготовлених з кормової сировини власного виробництва з включенням промислових білково-мінерально-вітамінних добавок (БМВД) та преміксів;

· концентратно-бульбоплодний, при якому 70-80% (за поживністю) в кормових раціонах становлять повноцінні комбікорми, що дозволяє балансувати годівлю відповідно до потреб організму тварин. У літній період в цих господарствах основному поголів'ю репродукторних свиноферм і молодняку на відгодівлі згодовують зелену масу сіяних трав в кількості, що забезпечує потреби тварин у каротині.

Утримувати тварин рекомендується в секціях ізольованими групами, а приміщення використовувати за принципом повністю зайнято -- повністю вільно. На комплексах і фермах промислового напряму розміром 27 тис. голів і більше застосовують, як правило, безвигульне індивідуальне утримання підсосних свиноматок, індивідуальне і групове супоросних свиноматок, безвигульне групове інших груп свиней. Група свиней на відгодівлі не повинна перевищувати 25-30 голів в одному станку. Кнурів, супоросних свиноматок і ремонтний молодняк племінних та репродуктивних ферм з річною програмою до 24 тис. голів вигулюють. Перспективнішим є погніздове утримання молодняку на відгодівлі, при якому продуктивність тварин на 5-12% вища, ніж у змішаних групах.

Зараз у свинарстві існує деяка різноманітність схем архітектурно-планувальних і конструкторсько-технологічних рішень. Останніми роками набуто досвід будівництва і експлуатації широкогабаритних та багатоповерхових приміщень для утримання свиней, які значно економніші від традиційних павільйонних будівель. У майбутньому знайдуть використання конвеєрні установки для утримання свиноматок, а також приплоду від періоду опоросу матки і до зняття свиней з відгодівлі. При цьому в 2-3 рази збільшується місткість приміщень і відповідно знижується вартість скотомісця, особливо при відгодівлі свиней в ярусних кліткових батареях; за рахунок скорочення інженерних комунікацій, обсягу робіт по благоустрою та обладнанню під'їзних шляхів витрати на будівництво знижується на 20-30 %.

Згідно з рекомендованими технологіями утримання свиней обґрунтовані комплекти машин і обладнання для механізації та автоматизації виробничих процесів на фермах і комплексах різних виробничих напрямків (репродукція поголів'я, відгодівля молодняку, племінна справа тощо) і типорозмірів підприємств. Раціональне застосування існуючих, розробка і впровадження нових технічних засобів створюють передумови суттєвого підвищення ефективності галузі свинарства. При цьому на підприємствах, які функціонують на покупних кормах, планові затрати праці становлять 2,3 люд.-год., а витрати кормів -- 4,3 ц к. од. на 1 ц приросту, на фермах та комплексах з власною кормовою базою відповідно 5,3-9,9 люд.-год. та 4,5-5,3 ц к. од.

Станкове обладнання ССД-2, ОСМ-1М, ОСМ-60-І та СОС-Ф-35-ІІ призначене для механізації виробничих процесів при годівлі тварин вологими кормовими сумішками, а ОСМ-60-ІІ та СОС-Ф-35-І -- при годівлі сухими кормами. Станкове обладнання призначене для проведення опоросу і утримання свиноматок з приплодом до 2-місячного віку поросят (у варіантах із станками СОС-Ф-35 до 28 днів).

Обладнання ОСМ-1М комплектується за чотирма варіантами залежно від кількості свиноматок. До складу обладнання входять станки для опоросу свиноматок ССД-2, соскові автонапувалки ПСБ-1А (для свиноматок) і ПБП-1А (для поросят), універсальні годівниці, установки для опромінення й обігріву поросят ИКУФ-1М.

Комплект обладнання ОСМ-60 обслуговує 60 свиноматок. Залежно від фізіологічного стану свиноматки та віку поросят внутрішні перегородки станків можна переставляти в кілька положень. Завдяки цьому в станках можна формувати три зони: відпочинку поросят, їх годівлі та для свиноматки. Металомісткість обладнання 247-255 кг на одну свиноматку. Обладнання ОСМ-60Б порівняно з базовим варіантом ОСМ-60 має перегородку, якою можна відокремлювати зону опоросу свиноматки від зони відпочинку поросят, що дозволяє використовувати обладнання для утримання поросят за однофазною технологією їх вирощування. Зменшено металомісткість обладнання до 130 кг на одну свиноматку.

Станкове обладнання з піднятою підлогою СОС-Ф-35 поставляють блоками по вісім станків. Технологічне оснащення (годівниці, напувалки, установка для обігрівання та опромінювання) в усіх перелічених комплектах аналогічне. Вологі кормові сумішки роздають електрифікованим координатним роздавачем КСП-0,8, а сухі комбікорми -- по трубопроводу канатно-шайбовим роздавачем.

Для комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів при вирощуванні відлучених та інтенсивному дорощуванні поросят протягом 90-110 днів на спеціалізованих фермах і комплексах призначені групові клітки з піднятою підлогою КГО-Ф-10 та КГО Ф 25, а також двох'ярусні кліткові батареї БКП-2 та БКВ-Ф-2. Комплекти технологічного обладнання забезпечують роздавання кормів, напування тварин, видалення гною і створення мікроклімату, а у варіантах двоярусних батарей -- також посадку і висадку тварин.

Станок для миття і дезинфекційної обробки кнурів та свиноматок СОХ-Ф-1 -- стаціонарний одномісний. Його пропускна здатність складає 15 голів за годину. Обслуговує один працівник, встановлена потужність 2,5 кВт, маса -- 850кг.

Установка для активного моціону свиней УМС-80 сприяє підвищенню плодючості свиноматок, активності кнурів-плідників, знижує рівень їх вибракування, забезпечує краще збереження і вищу масу поросят.

1.1.1 Системи та обладнання для утримання тварин

У практиці свинарства застосовують дві основні системи утримання: вигульну та безвигульну. Вигульну використовують на невеликих свинофермах та племінних репродукторах великих свино-комплексів. Для останніх існує режимно-вигульна та вільно-вигульна системи утримання тварин. Безвигульна поширена у великих господарствах промислового типу.

Для вирощування молодняку свиней застосовують три системи-- три-, дво- та однофазну. Трифазна передбачає перебування поросят у трьох приміщеннях: свинарнику-маточнику -- до 60-денного віку, дорощуванні -- до 90 -- 120-денного та на відгодівлі; двофазна -- в двох приміщеннях: свинарнику-маточнику -- до 90 -- 120-денного віку та на відгодівлі; однофазна -- поросята від народження до досягнення технологічних м'ясних кондицій перебувають у свинарнику-маточнику в тому самому станку.

Існуючі технології різної потужності виробництва свинини на 3, 6, 12 і 24 тис. свиней за рік передбачають різні типи приміщень, їхні розміри та призначення.

Як приклад наводимо склад свиноферми на 12 тис. голів за рік: два свинарники-маточники для холостих і поросних свиноматок на 600 голів кожний, 70 ремонтних свинок та 9 кнурів з пунктом штучного осіменіння; чотири свинар- ники для проведення опоросів на 120 голів кожний; два свинарники для відлучених поросят на 2440 і вісім свинарників-відгодівельників на 1200 голів кожний; два цехи з виробництва вологих кормосумішей потужністю 80 т на добу; два складських приміщення для сипких і гранульованих кормів загальною місткістю 200 т кожний; дві траншеї для силосу місткістю 750 т кожна; ветеринарно- санітарний пропускник на 70 чоловік.

Для різних статево-вікових груп свиней використовують станки різних конструкцій. Індивідуальні -- для свиноматок та вирощування поросят: ОСМ-60 для товарних та племінних ферм, СОС-Ф-35 для індустріальної технології, універсальні станки УСП і СОІЛ-17, станок-секція для безперегрупованого вирощування молодняку свиней за двофазною технологією; станки для групового утримання свиней: ОСУ-1, ОСУ-1.20.А та БКВ-2.

1.1.2 Системи та обладнання для забезпечення мікроклімату приміщень

Важливо також забезпечити оптимальні параметри мікроклімату на фермі. Перспективні дифузійна (припливне повітря подається через проникну стелю) і децентралізована (від припливних шахт з рециркуляцією повітря приміщення) системи вентиляції. Підігрівати повітря доцільно від газових теплогенераторів децентралізованого типу і насос гноєсховище проміжна ємність рідка фракція навантаження у транспорт пакування у мішки, системи обігріву дельта-трубами від газових водонагрівачів. Мікробіологічна забрудненість патогенною мікрофлорою існуючих приміщень настільки велика, що іноді питання реконструкції і нового будівництва за комплексною оцінкою майбутньої продуктивності і витратами стають сумірними.

Сформулюємо вимоги до розташування приміщень і систем мікроклімату при проектуванні.

1. Приміщення повинні розташовуватися як надалі один від одного з урахуванням економічних міркувань по транспортних витратах. Зараз найбільш популярна трьохмайданчикова схема: репродуктор-- дорощування--відгодівля. Причому відстані між приміщеннями можуть варіюватися від 0,5 до 5 км.

2. Необхідно враховувати розташування приміщень комплексу упоперек "рози вітрів" так, щоб повітряні потоки з одного приміщення не розповсюджувалися на інших. Найвищі вимоги пред'являються до приміщень для дорощування поросят, оскільки там можливий максимальний відхід. Тому повітряні потоки від репродуктора і приміщення для відгодівлі не повинні потрапляти на приміщення для дорощування. Орієнтація самих приміщень має бути направлена паралельно "розі вітрів" так, щоб витяжне повітря не попадало в припливне.

3. Системи притоки і викиду повітря з приміщення мають бути максимально віддалені один від одного.

4. Повітря з приміщення повинне віддалятися із зон максимального виділення шкідливостей (переважно з гнойових каналів).

5. Система вентиляції має бути максимально енергоефективною (бажано без механічних спонукачів -- вентиляторів).

6. Витрати енергії на опалювання мають бути мінімальними, тобто система повинна максимально ефективно використовувати біологічну теплоту, що виділяється тваринами.

В області проектування свинарських ферм і комплексів сьогодні перспективний напрям поточно-турового виробництва, при якому забезпечується принцип "пусто--зайнято" з метою дезінфекції приміщень. При цьому системи опалювання і вентиляції в кожному боксі працюють індивідуально.

1.1.3 Системи та обладнання для годівлі та напування поросних свиноматок

Дорослі свині на відгодівлі (вибракувані матки і кнури) це молодняк, призначений для відгодівлі до маси 120--130 кг, а також вибракувані дорослі тварини основного стада та перевірювані свиноматки..

В обороті стада планують строки й кількість опоросів основних і перевірюваних свиноматок, купівлю племінного молодняку, переведення на відгодівлю та здавання на м'ясо тварин, кількість використаних кормів і валове виробництво свинини протягом року за місяцями, визначають середнє поголів'я, яке використовують для розрахунку потреби в кормах, приміщеннях, для планування зеленого конвеєра.

Якщо свині живуть 8--10 років, то в стаді їх використовують 3 -- 4 роки, одержуючи від них 6-8 опоросів.

Годівля і утримання поросних маток спрямовані:

- на одержання від кожної свиноматки численного та міцного приплоду 10-12 поросят (ж. м. 1,2-1,3 кг);

- збереження матки у племінних кондиціях і хорошому фізіологічному стані.

У свинарстві застосовують вигульну і без вигульну системи утримання.

Ремонтний молодняк, кнурів-плідників, свиноматок утримують за вигульною системою, а відгодівельне поголів'я від початку до кінця відгодівлі без вигульно.

Розрізняють індивідуальний і груповий способи утримання свиней.

Індивідуально утримують - кнурів, супоросних і підсисних маток;

Для вирощування молодняку свиней застосовують три системи:

- трифазну;

- двофазну;

- однофазну.

Трифазна передбачає перебування поросят у трьох приміщеннях:

1. свинарнику-маточнику - до 60- денного віку (відлучення);

2. цех дорощування до 90-120-денного віку;

3. цех відгодівлі.

Дворазова передбачає перебування свиней у двох приміщеннях:

1) свинарнику-маточнику до 90-120-денного віку;

2) цех відгодівлі.

Однофазна передбачає:

1) поросята від народження до досягнення технологічних м'ясних кондицій знаходяться у свинарнику-маточнику в одному й тому самому станку.

Оператор один комплексу обслуговує до 1000холостих і поросних свиноматок, 4200 відлучених поросят, 1800 свиней на відгодівлі або 60 свиноматок з приплодом.

Ефективність використання корму, вгодованість та стан здоровя тварин значною мірою залежить від організації місць годівлі та напування. Вони мають бути зручними, доступними, підтримуватись в належному санітарному стані. Місце годівлі та напування обладнують біля кормового проходу.

Напувають свиней всіх виробничих груп із корит або автонапувалок досхочу.

Важливим критерієм повноцінності годівлі свиноматок є приріст маси тіла за період поросності.

Годують свиноматок за нормами з урахуванням:

- періоду підготовки до парування чи осіменіння;

- стану поросності (перші 84, останні 30 днів);

- живої маси;

- віку;

- вгодованості.

Годують свиноматок: на кожні 100 кг живої маси:

холостих маток згодовують 1,5 - 1,8 корм. од., протеїну 130 - 170 г на добу;

поросним свиноматкам від 1,2 до 1,7 корм. од.

Потрібно забезпечувати свиноматок кальцієм, натрієм, фосфором, мікроелементами, вітамінами. Годують свиноматок 2-3 рази на добу. Напувають свиноматок водою з температурою не менше 10⁰С. Дуже холодна вода призводить до абортів.

За 10-15 днів до опоросу матку переганяють у індивідуальний підготовлений станок, за 3-4 дні припиняють прогулянки, зменшують раціон кормів до 50%, щоб зменшити навантаження на організм.

Організація годівлі свиноматок під час лактації повинна сприяти підвищенню молочності, збереженню приплоду й вирощуванню міцних поросят від народження до відлучення.

Потреба підсисних свиноматок у поживних речовинах залежить від живої маси, віку, кількості поросят у гнізді, рівня молочності.

На 100 кг живої маси їм необхідно згодувати 1,5 к. од. та додатково 0,33 - 0,38 к. од. на кожне порося.

Концентровану частину повинні складати зернові злаки й зернобобові культури, а також корми тваринного походження.

У раціоні підсисних свиноматок взимку обов'язково вводять соковиті корми (буряки, моркву), а влітку - зелені корми.

Протягом двох днів після опоросу свиноматки одержують 50% даванки і лише на 6-8 -й день їх переводять на повний раціон.

Для зменшення впливу стресових ситуацій і запобігання захворювання на мастит рекомендують такий режим годівлі свиноматок при відлученні поросят у 60-денному віці. За добу до нього з раціону виводять усі молокогінні корми, даванку зменшують на 50%, увечері не дають води. В день відлучення зранку свиноматок не годують і лише ввечері їм дають половину норми раціону та води. На другий день відлучення свиноматок переводять на раціон холостих, групуючи їх у кормові групи по 2-3 голови.

Поросята, починаючи з першого дня життя, живляться виключно материнським молоком, яке забезпечує нормальний ріст і розвиток організму і запобігає різним захворюванням.

Поросятам, починаючи з 3-4-го дня життя, дають воду, а з 5-6-го їх підгодовують підсмаженим зерном. З місячного віку згодовують концентровані корми в сирому вигляді.

1.1.4 Системи та обладнання для гноєвидалення

Системи гноєвидалення роблять серйозний вплив на мікроклімат у свинарнику. Установка такої системи, сприяють зниженню захворюваності тварин, скорочення трудо- та енерговитрат на свинокомплексі. А, отже, і збільшенню ефективності виробництва підприємства. Система навозоудаления - життєва необхідність. Гній на свинофермах видаляють через щілинні підлоги в двох варіантах, із застосуванням скребкового транспортера ТС - 1 і гідрослівом.

Установки УСН - 8 і ТС - 1 завдяки великій довжині можуть збирати гній з двох або більше поруч стоять тваринницьких приміщень. У цьому випадку ділянки каналу між приміщеннями повинні бути надійно утеплені на зимовий період. Крім того, необхідно передбачити подачу всередину каналів теплого повітря з тваринницького приміщення або від калорифера для запобігання замерзання в них маси.

Самосплавной системи гноєвидалення - найбільш актуальний варіант для сучасних умов з мінімальною кількістю використання води. Система може бути встановлена ??як в маленьких приміщеннях, так і у великих корпусах. Система передбачає більш рідкісне кількості вивозяться екскрементів з тимчасових відстійників в основні порівняно з гідрозмиву.

Сепаратор в автоматизованому процесі розділяє рідкий гній на тверду і рідку фракції. У результаті сепарування виходить вода - ідеальне добриво для поливу і суха фракція - компост без запаху і не створює проблем при зберіганні. Результати поділу залежать від різних факторів: склад корму тварин, інгредієнти гною, температура, термін зберігання гною, його в'язкість і т.д.

Резервуари для гною можуть бути як відкритими, так і закритими, виготовляються зі сталі або бетону.

1.1.5 Обладнання на пункті штучного осіменіння тварин

Пункт штучного осіменіння свиноматок - це низка приміщень (лабораторія, мийна кімната. манеж), де зберігається сперма, ведуться технологічна робота з нею та штучне осіменіння свиноматок. Пункти створюються за ініціативою суб'єктів племінної справи у тваринництві, у тому числі фізичних осіб.

Пункти будують за типовими або індивідуальними проектами, погодженими в установленому законодавством порядку. Допускається організація пунктів у переобладнаних приміщеннях, які відповідають установленим ветеринарно-санітарним вимогам, зазначеним у Інструкції зі штучного осіменіння свиней, затвердженій Міністерством аграрної політики України, з обов'язковим технічним оснащенням: електричним освітленням, опаленням, водопостачанням, вентиляцією, бактерицидними лампами і дезкилимком.

Стаціонарний пункт у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності повинен бути укомплектований відповідним обладнанням.

Пункти розміщують безпосередньо в тваринницьких приміщеннях, або біля них. При осіменінні тварин у літніх таборах для кожного стада обладнують пересувний пункт.

Пункти осіменіння свиней для фермерських та індивідуальних господарств при необхідності будують (організовують) окремо від ферм громадського стада в зручних місцях, визначених сільськими та селищними радами, або осіменяють в місцях утримання тварин.

Існує дві форми організації штучного осіменіння свиней: осіменіння спермою кнурів, які утримуються на внутрішньогосподарських пунктах; осіменіння спермою кнурів, яку транспортують з держплемстанцій та станцій штучного осіменіння. Ці пункти повинні бути добре обладнані і відповідати необхідним ветеринарно-санітарним і зоотехнічним вимогам.

На пункті з утриманням кнурів-плідників є: манеж для отримання сперми, лабораторія для оцінки, розбавлення та розфасовки сперми, мийна кімната і манеж для осіменіння маток.

У манежі встановлюють фіксаційний станок для штучного осіменіння свиней. На великих фермах поряд з пунктом обладнують індивідуальні станки для виділення і осіменіння свиноматок та витримки їх 1-2 дні до закінчення охоти. С.

У приміщенні пункту підтримується температура в межах 18-25 Розміри манежу для одержання сперми від кнурів залежать від числа встановлених в ньому кабін з чучелами. Кабін роблять стільки, щоб можна було одержувати сперму підряд не більше 2-х годин. При цьому враховують, що протягом години на одне чучело одержують сперму від 4-5 кнурів. До кожної кабіни проводять розетку для підключення електрифікованих чучел конструкції Полтавського науково-дослідного інституту свинарства або інших авторів чи модифікацій.

Кабіни розміром 3,5Ч2,5 м, з висотою стін - 1,4 м виготовляють з цегли і облицьовують білою глазурованою плиткою. Підлоги в кабінах цементні, а під чучелами - дерев'яні (можна знімати), вкриті ребристими гумовими килимками. У манежі обладнують водопровідний кран зі шлангом для миття підлоги і стін, а також раковину для миття рук. Підлога в манежі асфальтобетонна з автоматичним гідрозмивом, вентиляція - приточно- витяжна примусова. Вікна розташовані на висоті 1,5 м від підлоги. Стіни манежу і підлогу фарбують білою масляною фарбою; крім того, стіни на висоту 1,5 м облицьовують білою глазурованою плиткою. Освітлюється манеж електричними лампами.

Для знезаражування повітря користуються бактерицидними лампами БУВ-30 або БУВ-60, які підвішують над кожною кабіною на висоті 2 м від підлоги. Лампи включають за 1-1,5 год. до одержання сперми на 25-30 хвилин.

Лабораторія площею 6 м2 з'єднується з манежем через віконечко, з мийною кімнатою - через двері. Під лабораторію пункту відводять найбільш світлу кімнату, яка відповідає всім санітарним вимогам роботи зі спермою. Підлога в ній повинна бути дерев'яною, пофарбованою олійною фарбою, або ж можна вкрити метлахською плиткою або линолеумом, а стіни і стеля побілені свіжо гашеним вапном (20 %-м розчином), а також можна облицювати білою глазурованою плиткою або пофарбувати білою масляною фарбою. Лабораторію укомплектовують приладами, інструментами та реактивами для збереження і оцінки сперми. В ній встановлюють електричний духовий стерилізатор і бактерицидні лампи (БУВ-15, БУВ-30), проводять підготовку інструментів для штучного осіменіння свиней.

Мийна площею 5-6 м2 розташовується поряд з лабораторією і має двері до манежу і в стерилізаційний блок (бокс). Її обладнують умивальником, дистилятором, газовою або електричною плитою, стерилізатором, інвентарем для миття посуду, прання спецодягу. Тут чистять і миють інструменти, посуд, прилади, а також перуть халати, полотенця, марлеві серветки. В мийній обладнують стерильний бокс, де проводять збирання штучних вагін, розміщують обладнання для стерилізації приладів, інструментів, матеріалів, посуду.

На пункті штучного осіменіння обладнують стерилізаційну кімнату або стерильний бокс (в мийній). Стерилізаційна кімната повинна сполучатися з мийною і манежем. В цій кімнаті загальною площею не менше 5 м2 розташовують обладнання для стерилізації вагін, інструментів, матеріалів, посуду, а також проводять збирання штучних вагін. Підготовлену до одержання сперми штучну вагіну передають техніку в манеж через віконечко. В стерилізаційній кімнаті встановлюють лампи БУВ-30 (для знезараження).

Всі приміщення пункту обладнують водопостачанням, каналізаційним обладнанням, паровим або водяним опаленням, яке забезпечує підтримання С.температури в межах 18-25.

У манежі для осіменіння розміром 6-8 м2 встановлюють клітку для фіксації свиноматок при осіменінні фракційним способом.

Клітка для фіксації свиноматок схожа на клітку для зважування свиней; відрізняється від неї тим, що передні дверцята мають спеціальні засувки, завдяки яким її можна закрити в будь-який момент; замість задніх дверець зроблені три планки, кожна з яких таким же автоматичним запором закривається в потрібний час.

Зверху клітка більш ніж на половину відкрита, що полегшує фіксацію свині в ній. В клітці є міцні лямки, які не дають можливості свиноматкам лягати під час штучного осіменіння; пристосування для зміни довжини клітки відповідно довжини тварини; рухлива планка, на якій фіксують під 105 час роботи з однієї сторони термос-прилад, а з другої - кружку Есмарха з теплою водою для митття зовнішніх статевих органів свині.

Клітку поміщають у спеціально обладнаний манеж і розташовують так, щоб її передня тильна частина закривала половину вихідних дверей приміщення. Загнавши свиню в приміщення і прикривши одну половину зовнішніх дверей, відкривають обидві дверці клітки, і тварина бачить вільний вихід назовні. Під час проходження свині через клітку закривають спочатку передні дверцята, а потім планки задньої. Дорослих маток з добре вираженою охотою можна осіменяти, не користуючись кліткою, прямо в станках свинарника.

Свиноматок в охоті утримують в окремих станках при пункті. Число станків залежить від маточного поголів'я свиней, які підлягають осіменінню. Кнурів-плідників утримують в приміщеннях безпосередньо при пункті штучного осіменіння, жорстко дотримуючись зоогігієнічних вимог.

Пункти зі штучного осіменіння свиней привізною спермою складаються з лабораторії, мийної і манежу для осіменіння маток, а також мають станки для утримання свиноматок в охоті до і після осіменіння. Приміщення можуть бути суміжними або ізольованими. Такий пункт будують можливо ближче до приміщення для утримання свиноматок.

Лабораторія площею 10-12 м2 повинна бути світлою і теплою. Стіни фарбують масляною фарбою, підлогу вкривають метлахськими кахлями, підводять електричні розетки. Розміщують лабораторний стіл, холодильник, скляну шафу, прилади для оцінки і зберігання сперми.

Мийна площею 8-10 м2 з'єднується з манежем для осіменіння свиней. Стіни і підлога такі ж, як в лабораторії, повинна бути раковина. Розміщують кухонний стіл, шафу для спецодягу та ін.

Манеж для осіменіння сполучається з мийною кімнатою і приміщенням для утримання холостих і поросних маток. Стіни його зафарбовують темною масляною фарбою, підлогу бетонують з ухилом до відстійника, встановлюють водопровідний кран. Обладнують індивідуальні станки для осіменіння маток з наступним їх витримуванням (розміри станка: довжина - 2,24 м, ширина - 0,65 і висота - 1,1 м). В передній частині встановлюють годівнички та автонапувалки, двері - спереду і позаду станка. На 1 тис. маток потрібно 50 станків.

Температура повітря в приміщеннях пункту повинна бути в межах 20 С. За наявності декількох ферм-репродукторів доцільно на кожній з них мати пункт штучного осіменіння свиней спермою, яку доставляють з основного пункту. В ньому також обладнують лабораторію і манеж з індивідуальними станками для осіменіння маток.

У теплу пору року осіменіння свиноматок проводять на вулиці у спеціальному розколі.

Готовність пункту штучного осіменіння свиней встановлюється кваліфікаційною комісією, до складу якої входять головний зоотехнік району, головний державний інспектор ветеринарної медицини району, спеціаліст племпідприємства та господарства.

Акт кваліфікаційної комісії про підтвердження готовності пункту є підставою для видачі паспорта пункту штучного осіменіння свиней, який дає право на функціонування пункту.

1.2 Техніка та обладнання для одержання сперми та її оцінки

Для одержання сперми від кнурів використовують спеціальні чучела свині та пристрої до нього.

Чучело свині розраховане на максимальне наближення умов садки кнура до природних, пристосоване для одержання еякуляту на штучну вагіну, створення оптимального тиску та температурного режиму.

Виготовляють в основному дерев'яні чучела з дощок і закріплюють на дерев'яній площадці, яка біля задніх ніг чучела має ребристу поверхню, щоб ноги кнура не ковзалися під час садки. Цю поверхню покривають гумовим килимком. У чучелі є гніздо для вагіни і пристосування для закріплення спермоприймача. Гніздо обігрівається за допомогою електролампи. З боків чучела є спеціальні упори для передніх ніг кнура. Чучело має відкидну (на завісах) частину спини, що дає змогу швидко розміщувати та виймати з нього штучну вагіну й спермоприймач.

Штучна вагіна, яка призначена для отримання сперми від бугая, вкорочується відповідно до індивідуальних розмірів частини статевого члена кнура, яку видно під час ерекції.

Спермоприймач - це посуд місткістю на 350 - 500 мл, виготовлений з прозорої пластмаси, капрону або скла. Він з'єднується з вагіною гумовою муфтою, у верхній частині якої є отвір діаметром 0,5 см для виходу повітря під час садки.

Для покращання умов стерильності одержання сперми доцільно користуватись одноразовими поліетиленовими спермоприймачами із застосуванням приладу "Блискавка".

Для контролю за тиском у штучній вагіні використовують манометр. До початку садки кнура тиск у ній повинен бути 45 - 50 см водяного стовпа.

Штучні вагіни для отримання сперми від кнура готують у певній послідовності:

вставляють камеру в циліндр штучної вагіни та закріплюють її кінці зовні двома фіксуючими кільцями: на вихідний отвір накладають поліетиленову плівку, щільно фіксують кільцем та роблять у ній хрестоподібний розріз 5 - 6 мм;

у штучну вагіну, у залежності від її розмірів, через лійку наливають 300 - 500 мл гарячої води (50 - 60° C), вставляють ебонітовий або поліетиленовий краник та закривають його;

полістироловою або скляною паличкою змащують внутрішню (гладеньку) поверхню камери стерильним медичним вазеліном або вазеліновою олією;

через ебонітовий або поліетиленовий краник нагнітають у штучну вагіну повітря до зімкнення стінок камери з утворенням трикутника;

приєднують стерильний, підігрітий до 30 - 35° C, спермоприймач з фільтром та з'єднувальною муфтою або спермоприймач одноразового використання, у верхній частині якого біля циліндра вагіни роблять ножицями косий розріз довжиною 2 - 4 мм. При низьких температурах у манежі та використанні одноразового спермоприймача користуються теплоізоляційним чохлом;

вимірюють температуру у штучній вагіні термометром. Вона повинна бути не нижче 42 і не вище 45° C. У період еякуляції температура в штучній вагіні повинна бути в межах 40 - 41° C.

Підготовлену таким способом штучну вагіну вставляють у чучело в спеціальне гніздо таким чином, щоб отвір у з'єднувальній муфті був зверху.

Ефективно застосовувати мануальний метод одержання сперми від кнурів - без застосування штучної вагіни. Після застрибування кнура на чучело і появі статевого члена, однією рукою (у стерильній рукавичці) обхоплюють його і відводять обережним рухом вбік-вниз-назад. Пеніс тримають у дуже стисненому кулаці (подібно шийці матки), а спіральний кінчик його повинен торкатись мізинця техніка. Періодично пеніс стискують для стимуляції еякуляції. У другій руці технік утримує спермоприймач або скляний посуд, закритий марлевим фільтром, куди кнур виділяє еякулят.

Сперма має бути білуватою на колір із сіруватим відтінком, специфічним запахом, водянистої консистенції. Сперму з домішками крові, гною або сечі використовувати забороняється.

Для визначення рухливості та концентрації сперміїв під мікроскопом з загального об'єму еякуляту відбирають у стерильний флакон 2 - 3 мл сперми.

Стерильною піпеткою або скляною паличкою наносять на чисте сухе предметне скло краплю сперми і накривають її покривним скельцем, переносять на предметний столик мікроскопа, поміщений у спеціальний термостат з температурою 40 - 42° C, або нагрівальний столик і оцінюють, одночасно визначаючи рухливість та концентрацію сперміїв, при збільшенні мікроскопа в 180 - 300 разів.

Рухливість сперміїв визначають під мікроскопом за 10-бальною шкалою. Кожний бал дорівнює 10 % сперми, які мають прямолійнійно-поступальний рух. Якщо в полі зору мікроскопа таких сперміїв 100 %, таку сперму оцінюють 10 балами, 90 % - 9 балами і т. ін. При вмісті в спермі менше 10 % поступально-рухливих сперміїв, її оцінюють як таку, що має одиничні спермії з поступальними рухами, і позначають буквами ОП. Сперма з манежними та коливальними рухами сперміїв не підлягає бальній оцінці. Сперму лише з коливальними рухами сперміїв позначають буквою К, мертву сперму - буквою Н (некроспермія).



2. Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини (розрахункова частина)

Показник	Значення
Потужність комплексу, тис.голів	12
Період поросності, діб	115
Підсисний період, діб	35
Холостий період, діб

Подобные документы

• Розрахунок руху поголів’я та забезпеченість свиней кормами при потоковому виробництві свинини

  Технологія потокового виробництва свинини. Цехи холостих, поросних свиноматок. Вирощування підсисних поросят. Обладнання для утримання кнурів, поросних свиноматок. Розрахунок руху поголів’я свиней і виробництва свинини. Визначення річної потреби в кормах.
  
  курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.04.2016
  

• Технологія утримання молодняка свиней в умовах СТОВ "Чапаєва" Диканського району

  Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
  
  дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Технологія відтворення, утримання та годівлі свиней в умовах сільськогосподарського підприємства

  Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
  
  дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013
  

• Аналіз діяльності свинарського господарства

  Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
  
  курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013
  

• Молочность свиноматок: физиология, значение и методы повышения молочности

  Значение молозива и молочности свиноматок. Факторы, влияющие на молочность и ее повышение. Особенности определения лактационного периода свиноматки. Содержание и кормление молочных свиноматок. Калорийность молока свиней, затрачиваемого на прирост поросят.
  
  курсовая работа [26,1 K], добавлен 11.10.2009
  

• Відтворення поголів’я свиней

  Шляхи підвищення поголів’я свиней у дочірньому підприємстві фірми "Деметра", характеристика виробничих груп свиней і правила комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок. Підвищення ефективності осіменіння маток, форми штучного осіменіння.
  
  курсовая работа [43,1 K], добавлен 08.06.2009
  

• Епізоотична ситуація та розробка лікувально-профілактичних заходів щодо аскарозу свиней в умовах фермерського господарства Vanggaarden i/s оурe (Данія)

  Оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу свиней та розробка заходів боротьби з ним. Доцільність проведення дезінвазії приміщень перед постановкою у них поросних свиноматок. Порівняння ефективності дегельмінтизації свиней панакуром та піперазином.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 31.01.2014
  

• Подготовка хряков и свиноматок к случке, проведение случки (осеменения) свиноматок

  Анатомия органов размножения свиней. Репродуктивная система хряка. Многоплодие, крупноплодность и молочность свиноматок. Оптимальные сроки спаривания маток и хряков. Подготовка к осеменению и осеменение. Технология кормления, содержания ремонтных свинок.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 15.04.2016
  

• Кормление свиноматок

  Эффективность воспроизводства и продуктивности свиноматок в условиях промышленного производства свинины. Особенности кормов и рационов, а также техника кормления свиноматок с учетом их физиологического состояния в период воспроизводительного процесса.
  
  реферат [24,4 K], добавлен 05.11.2009
  

• Виробництво свинини – прибуткова галузь тваринництва

  Порівняльний склад м’яса сільськогосподарських тварин. Породи свиней. Правила підбору поросят. Догляд за свинями, годування, профілактика захворювань. Критичні моменти при вирощуванні поросят. Утримання свиноматок. Екстенсивна відгодівля свині.
  
  курсовая работа [39,9 K], добавлен 14.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам