Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах лісостепу України
Нематоди ризосфери цукрових буряків в умовах достатнього і нестійкого зволоження лісостепу. Математичні моделі прогнозу чисельності фітогельмінтів в ґрунті залежно від погодних умов. Шкідливість коренеїда та нематод в різних умовах вирощування буряків.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2015 |
| Размер файла | 45,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 633.63:632:632.654
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
НЕМАТОДНІ ТА ГРИБНІ ХВОРОБИ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЗАХОДИ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ШКІДЛИВОСТІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.11 - фітопатологія
КАЛАТУР КАТЕРИНА АНАТОЛІЇВНА
Київ - 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН
Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, член-кор УААН Федоренко Віталій Петрович,
Інститут захисту рослин УААН, директор
Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор
Положенець Віктор Михайлович,
Державний агроекологічний університет,
завідувач кафедри селекції і фітомедицини
кандидат біологічних наук
Жиліна Тетяна Миколаївна,
Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т.Г. Шевченка,
старший викладач кафедри біології
Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань
Захист дисертації відбудеться “ 27 ” жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 28
Автореферат розісланий “_22_” вересня 2006 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
нематода буряк зволоження
Актуальність теми. Цукрові буряки для України є однією із найбільш важливих сільськогосподарських культур і одним із головним джерел цукрози - важливого продукту харчування. Разом з тим, в період 1997-2002 рр. відбувалося значне скорочення посівних площ цукрових буряків і зниження врожайності культури. Причиною цього, окрім організаційно-господарських змін у селі (приватизація земельних ресурсів, реструктуризація сільськогосподарських підприємств), стало недотримання наукових основ вирощування культури. Тому останнім часом у багатьох регіонах країни спостерігається різке зростання шкідливості хвороб та шкідників, що може стати одним з основних факторів, лімітуючих розвиток цукрової галузі. Зокрема, відбувається сильне ураження цукрових буряків коренеїдом (Саблук та ін., 2005; Запольська, 2005) та зростання в ґрунті чисельності паразитичних нематод (Сігарьова, Пилипенко, 2001). У зв'язку з цим постала гостра проблема захисту сходів цукрових буряків від шкідників і хвороб при широкому впровадженні у виробництво інтенсивної технології вирощування культури, яка передбачає сівбу малими нормами насіння і отримання заданої густоти рослин, близької до кінцевої.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в 1996 р. у лабораторії нематології Інституту захисту рослин УААН в рамках державної науково-технічної програми “Вивчити закономірності формування комплексів шкідливих і корисних організмів в агроценозах та розробити засоби біологічного регулювання чисельності шкідників сільськогосподарських культур” (номер Держреєстрації UA 01004193 Р) та в 1997-2005 рр. у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН згідно тематичного плану “Цукрові буряки” (номер Держреєстрації 0196U012876 на 1996-2000 рр. та 0101U001246 на 2001-2005 рр.) на Уладово-Люлинецькій (УЛДСС) і Білоцерківській (БЦДСС) дослідно-селекційних станціях.
Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було уточнення видового складу нематод ризосфери сходів цукрових буряків в умовах достатнього та нестійкого зволоження Лісостепу України, встановлення ролі фітогельмінтів у розвитку коренеїда, удосконалення заходів, що обмежують шкідливість патогенних організмів.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
уточнення видового складу нематод ризосфери цукрових буряків в умовах достатнього і нестійкого зволоження Лісостепу України та динаміку їх чисельності впродовж вегетації культури;
розробка математичної моделі короткострокового прогнозу чисельності фітогельмінтів в ґрунті залежно від погодних умов;
розробка математичної моделі короткострокового прогнозу врожайності цукрових буряків залежно від чисельності фітогельмінтів в ґрунті, розвитку коренеїда та маси рослин на початку вегетації культури;
визначення шкідливості коренеїда та комплексу нематод в різних умовах вирощування буряків;
встановлення втрат маси рослин та врожаю цукрових буряків залежно від заселеності ґрунту паразитичними нематодами в ранні періоди вегетації;
дослідження впливу антропічних факторів (обробіток ґрунту, внесення добрив, насичення сівозміни цукровими буряками, обробка насіння фунгіцидами і інсектицидами) на чисельність нематод в ризосфері сходів цукрових буряків та розвиток коренеїда.
Об'єкт дослідження: цукрові буряки, фітогельмінти, коренеїд сходів цукрових буряків.
Предмет дослідження: система захисту цукрових буряків від комплексу паразитичних нематод та коренеїда сходів.
Методи дослідження:
- лабораторний - визначення впливу бурякової цистоутворюючої нематоди на ураження рослин цукрових буряків коренеїдом при різному інвазійному навантаженні;
польовий - визначення ефективності дії фунгіцидів і інсектицидів та їх сумішей проти фітонематод та коренеїда сходів цукрових буряків;
статистичний - встановлення достовірності отриманих результатів на основі дисперсійного, регресійного та кореляційного методів функціональних залежностей між різними факторами і процесами.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень. Уточнено видовий склад нематод в ризосфері цукрових буряків в різних ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу України, який включає 32 види, що належать до 4 рядів, 13 родин, 17 родів. Вивчена динаміка чисельності нематод в ризосфері цукрових буряків впродовж вегетації та її залежність від погодних умов. Вперше встановлена позитивна кореляційна залежність між загальною чисельністю і окремими видами фітогельмінтів (Heterodera schachtii Schmidt, 1871, Pratylenchus pratensis (de Man, 1880) Filipjev, 1936, Ditylenchus dipsaci (Kuhn, 1857) Filipjev, 1935, Tylenchorhynchus dubius (Butschli, 1873) Filipjev, 1936, Paratylenchus nanus (Cobb, 1923) Brzeski, 1936, Helicotylenchus dihystera (Cobb, 1893) Sher, 1961) в ризосфері сходів та розвитком коренеїда. Вперше розраховані пороги шкідливості паразитичних нематод на посівах цукрових буряків. Визначена ефективність дії фунгіцидних (Тачигарен, 70% з.п., Сульфокарбатіон-К, 90% п.) і інсектицидних (Фурадан, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., Промет, 40% мк.с., Круізер, 35% т.к.с., Семафор, 20% т.к.с.) протруйників та їх сумішей (Фурадан + Сульфокарбатіон-К, Фурадан+Тачигарен,
Гаучо+Сульфокарбатіон-К, Гаучо+Тачигарен) при передпосівній обробці ними насіння цукрових буряків проти фітогельмінтів та коренеїда сходів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та обґрунтовані агротехнічні заходи захисту сходів цукрових буряків від паразитичних нематод та коренеїда сходів в умовах достатнього і нестійкого зволоження Лісостепу України. Застосування цих заходів дає змогу в 1,3-1,6 разів зменшити розвиток хвороби та в 1,2-3,7 разів знизити чисельність фітогельмінтів в ґрунті. Регресійні моделі залежності показників продуктивності цукрових буряків від чисельності паразитичних нематод в ґрунті можуть застосовуватись для прогнозу втрат урожаю. Передпосівне протруювання насіння цукрових буряків фунгіцидами і інсектицидами та їх сумішами в 2 рази зменшує інтенсивність заселення рослин фітопаразитичними нематодами і в 1,3-1,4 рази ураження сходів коренеїдом.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми, проведенні лабораторних та польових дослідів, узагальненні та математичній обробці отриманих експериментальних даних, підготовці друкованих праць, наукових звітів. Автор висловлює вдячність доктору біологічних наук, професору Сігарьовій Д.Д. за допомогу при визначенні видового складу нематод та надання консультацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на вченій раді Інституту захисту рослин УААН (1996 р.), на засіданнях методичної ради Інституту цукрових буряків УААН (1997-1998 рр.), на конференції молодих вчених ІЦБ (1998 р.), на координаційній нараді спеціалістів із захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН і мережі його дослідно-селекційних станцій (2006 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках комп'ютерного набору, складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків і містить 38 таблиць, 19 рисунків. Список використаної літератури включає 282 джерела, у т.ч. 119 іноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, проаналізовано стан проблеми, сформульовано мету і основні завдання досліджень, визначені наукова новизна та практична цінність роботи, наведено відомості про апробацію результатів досліджень, структуру та обсяг роботи.
В розділі 1 подано огляд літератури, де наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань поширення, шкідливості фітогельмінтів та факторів, які впливають на їх чисельність в ґрунті і розвиток коренеїда сходів цукрових буряків. Висвітлено взаємозв'язок між нематодами та грибами, що виникає в процесі патогенезу хвороб сільськогосподарських культур.
Місце, матеріали і методики проведення досліджень
Основні дослідження з теми дисертації проводили з 1996 по 2005 рік в лабораторії нематології Інституту захисту рослин УААН, лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН, на Уладово-Люлинецькій (Вінницька область) та Білоцерківській (Київська область) дослідно-селекційних станціях. Окремі питання вивчали в лабораторних, польових та виробничих умовах.
Облік чисельності та вивчення видового складу нематод цукрових буряків проводили в перший місяць вегетації цукрових буряків у фазі “вилочки”, першої та другої пари справжніх листків водночас з обліком ураження рослин коренеїдом. Нематод, здатних до міграції, виділяли модифікованим методом Бермана (Метлицкий, 1978; Сигарева, 1986). Фіксували ТАФом (Кирьянова, Кралль, 1969) та визначали під мікроскопом МБІ-15 на тимчасових водно-гліцеринових препаратах. Для виділення цист бурякової нематоди застосовували метод промивання на ситах. Зараженість ґрунту встановлювали за кількістю інвазійних личинок і яєць в 100 см3 ґрунту (Трибель та ін., 2001).
Для визначення статусу домінування видів нематод скористалися коефіцієнтом постійності виду P. Кассагнау (СС) (Cassagnau, 1961), а подібність видового складу нематод встановлювали за допомогою індексу Жaккарда (І) (Jaccard, 1912).
Облік коренеїда сходів проводили у фазі “вилочки”, першої та другої пари листків за методикою В.М. Шевченка (1959).
Шкідливість коренеїда та фітонематод на посівах цукрових буряків встановлювали методом кореляційно-регресійного аналізу (Доспехов, 1995).
Ефективність дії застосованих фунгіцидів і інсектицидів та їх сумішей визначали за методиками випробування і застосування пестицидів (Трибель та ін., 2001).
Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу з використанням комп'ютерної програми MS Excel 5.
Видовий склад та динаміка чисельності нематод ризосфери цукрових буряків
За результатами досліджень встановлено, що видовий склад нематод в ризосфері цукрових буряків представлений 32 видами, які належать до 4 рядів, 13 родин, 17 родів.
Всі виявлені види належать до 3 еко-трофічних груп: фітогельмінтів специфічного патогенного ефекту (6 видів), мікогельмінтів (11 видів) та сапробіонтів (15 видів). Частка фітогельмінтів у загальному видовому складі нематод складає 18,8%, мікогельмінтів - 34,4%, а сапробіонтів - 46,8%. Співвідношення між еко-трофічними групами можна представити у вигляді 1,0:1,8:2,5, тобто кількість мікогельмінтів в комплексі була вдвоє, а сапробіонтів майже втроє більшою, ніж фітогельмінтів.
За частотою зустрічання у пробах 12 видів були охарактеризовані як домінуючі (зустрічались у переважній більшості проб); 14 видів віднесено до групи частих (тих, що траплялись у 5-50% проб); решта - 6 видів визнано рідкісними (такими, що виявились у менш ніж 5% проб).
Наведені дані щодо високого ступеня схожості видового складу (коефіцієнт схожості Жаккарда становить 0,81) в різних ґрунтово-кліматичних умовах, наявності загальних домінуючих та частих видів свідчать про існування єдиного комплексу фітонематод, характерного для агроценозів цукрових буряків.
Динаміка чисельності нематод в ризосфері цукрових буряків впродовж вегетації була прослідкована на виробничих посівах Білоцерківської ДСС. На протязі всього періоду вегетації за результатами проведених досліджень виявлене значне коливання чисельності всіх груп нематод. Самий низький рівень нематодної інвазії відмічено в кінці травня, що пов'язано з нестачею вологи в ґрунті та вищими за норму температурами. В цей період загальна чисельність фітогельмінтів не перевищувала 62 особин/100 см3 ґрунту, мікогельмінтів - 20, сапробіонтів - 72.
Найбільша чисельність фітогельмінтів зареєстрована в кінці червня (193 особин/100 см3 ґрунту) та на початку липня (223 особин/100 см3 ґрунту). Збільшення чисельності фітогельмінтів в червні-липні співпадає з рясними опадами, особливо в липні, коли кількість опадів перевищила середню багаторічну норму.
Наростання популяцій мікогельмінтів відбувалось паралельно росту і розвитку рослин цукрових буряків та заселенню грибами їх ризосфери. Самий низький рівень чисельності мікогельмінтів відмічено в кінці травня (20 особин/100 см3 ґрунту), самий високий - на початку серпня (50 особин/100 см3 ґрунту).
Динамізм популяцій сапробіонтів дещо відмінний від динамізму популяцій попередніх груп нематод. В кінці травня та на початку червня в сухому ґрунті спостерігається зниження їх чисельності (з 72 до 41 особин /100 см3 ґрунту). Послідуючому зростанню чисельності сапробіонтів (до 85 особин /100 см3 ґрунту) сприяли не стільки самі опади, скільки активізація під їх впливом процесів розкладу органічних решток в ризосфері цукрових буряків.
Таким чином, основним абіотичним фактором, що впливає на динаміку чисельності фітонематод в ґрунті впродовж вегетації є метеоумови і, в першу чергу - кількість опадів.
Вплив агротехнічних заходів на чисельність фітонематод в ґрунті та розвиток коренеїда
В ході наших досліджень встановлено, що в умовах достатнього зволоження Лісостепу України (Уладово-Люлинецька ДСС) із збільшенням концентрації у сівозміні цукрових буряків від 16,7% до 66,7% зростала чисельність специфічного шкідника цукрових буряків - Heterodera sсhachtii від 7 до 459 особин /100 см3 ґрунту, тоді як чисельність інших видів фітогельмінтів істотно не змінювалась.
Ураження сходів коренеїдом також зростає в міру збільшення насиченості сівозміни цукровими буряками. Найменший розвиток коренеїда спостерігається в шестипільній сівозміні з одним полем цукрових буряків або рівнем буряконасичення 16,7%. При цьому поширеність хвороби складала 30,5%. За 50% та 66,7% насичення сівозміни буряками коренеїдом уражувалося більше половини проростків - відповідно 52,1 і 55,4%.
Пропорційно збільшенню насиченості сівозміни цукровими буряками зростав і ступінь розвитку коренеїда: з 13,2% при насиченні 16,7% до 27,5% при насиченні 66,7% (тобто в 2,1 рази) (табл. 2).
Таблиця 2 - Вплив насичення сівозміни цукровими буряками на ураження сходів коренеїдом (УЛДСС, 1996-1998 рр.)
|
Насичення сівозміни цукровими буряками, % |
Розвиток коренеїда, % |
Маса 100 рослин, г |
||
|
поширеність |
ступінь розвитку |
|||
|
16,7 |
30,5 |
13,2 |
93,5 |
|
|
25,0 |
34,2 |
15,5 |
102,9 |
|
|
50,0 |
52,1 |
22,6 |
81,7 |
|
|
66,7 |
55,4 |
27,5 |
76,6 |
|
|
НІР05 |
9,4 |
3,6 |
- |
За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що ступінь розвитку коренеїда співпадає із збільшенням чисельності в ґрунті паразитичних нематод. Так, тісний позитивний зв'язок існує між сумарною чисельністю фітогельмінтів та розвитком коренеїда (r=0,82), а також між чисельністю бурякової нематоди і пратиленхів та розвитком хвороби (відповідно r=0,80; r=0,67). Встановлена тісна зворотна залежність між загальною чисельністю паразитичних нематод і масою рослин (r=-0,69) та врожайністю (r=-0,64) (табл. 3).
Таблиця 3 - Залежність розвитку коренеїда, маси рослин та врожайності цукрових буряків від інтенсивності заселення ризосфери фітопаразитичними нематодами (УЛДСС, 1996-1998 рр.)
|
Вид фітогельмінтів |
Коефіцієнт кореляції (r) |
|||
|
розвиток хвороби |
маса рослин |
врожайність |
||
|
Pratylenchus pratensis |
0,67 |
-0,55 |
-0,71 |
|
|
Heterodera schachtii |
0,80 |
-0,69 |
-0,63 |
|
|
Комплекс фітогельмінтів |
0,82 |
-0,69 |
-0,64 |
Розвиток коренеїда також негативно впливав на початковий ріст та врожайність цукрових буряків. Коефіцієнт кореляції між розвитком цієї хвороби і масою рослин становив r=-0,90, а урожайністю r=-0,92. Отже, обидва чинника (фітопаразитичні нематоди і коренеїд) є досить впливовими лімітуючими факторами росту і врожайності цукрових буряків.
Результати досліджень свідчать, що різні норми добрив впливали як на чисельність паразитичних нематод, так і на розвиток коренеїда. Характерно, що коливання чисельності фітогельмінтів та ступеня розвитку хвороби відбувалося синхронно.
В умовах достатнього зволоження (УЛДСС) одинарні (N90P110К130) та подвійних (N180P220К260) доз мінеральних добрив зменшували інтенсивність заселення ризосфери рослин фітогельмінтами в 3,7-4,8 рази порівняно з варіантом без добрив. Поєднання цих же норм мінеральних добрив з внесенням під цукрові буряки 40 т/га гною суттєвого впливу на чисельність паразитичних нематод не справляло. Подібні результати отримано в дослідах, проведених на Білоцерківській ДСС, де внесення під цукрові буряки гною 30 т/га та підвищених доз мінеральних добрив (N160P200К200) знижувало щільність фітогельмінтів в ґрунті в 1,5 рази, або на 32,5% порівняно з контролем.
Ефективність дії добрив на розвиток коренеїда також залежала від норми їх внесення. Так, в умовах БЦДСС внесення одинарної дози мінеральних добрив (N80P100K100) та 30 т/га гною сприяло зменшенню поширеності хвороби на 8% порівняно з контролем (без добрив). При збільшенні дози мінеральних добрив до N180P220K260+30 т/га гною кількість уражених проростків знизилась на 13,8% порівняно з не удобреним контролем, де кількість уражених рослин сягало 29,1%. Тобто ступінь розвитку коренеїда знизився в 1,2 рази при використанні одинарних доз добрив і в 1,7 рази при внесенні підвищених доз.
Аналогічні результати отримані в умовах достатнього зволоження (УЛДСС). Внесення під цукрові буряки мінеральних добрив в одинарній (N90P110K130) або в подвійній (N180P220K260) дозах сприяло зниженню поширеності хвороби в середньому в 1,6 рази, а ступені розвитку коренеїдa - в 1,5 рази порівняно з контролем.
Результати кореляційного аналізу свідчать, що в дослідах з різними нормами добрив між сумарною чисельністю паразитичних нематод та окремими видами і розвитком коренеїда спостерігається пряма кореляційна залежність, яка коливалась в межах від 0,42 до 1,0.
Дослідженнями встановлено, що основний обробіток ґрунту також впливає на інтенсивність заселення сходів цукрових буряків нематодами та ураженість рослин коренеїдом. Так, в умовах достатнього зволоження (УЛДСС) найбільша чисельність фітогельмінтів у ґрунті (216 особин/100 см3 ґрунту) та найвища ступінь розвитку коренеїда (28,2%) виявлені у варіанті з плоскорізним обробітком ґрунту. Найнижчі показники цих параметрів спостерігались при зяблевій оранці на глибину 30-32см та 38-40см.
В умовах нестійкого зволоження (БЦДСС) найбільш висока чисельність фітогельмінтів та ступінь розвитку коренеїда виявлені у варіанті з застосуванням плоскорізу (відповідно 178 особин/100 см3 ґрунту та 12,9%). Значне зниження чисельності фітогельмінтів та розвитку хвороби відмічено в варіантах з глибокою (58-60 см) та звичайною (28-30 см) оранкою (табл. 4).
Таблиця 4 - Вплив різних способів основного (зяблевого) обробітку ґрунту на ураженість сходів цукрових буряків коренеїдом (БЦДСС, 1996, 1998 рр.)
|
Варіант досліду |
Розвиток коренеїда, % |
Маса 100 рослин, г |
||
|
поширеність |
ступінь розвитку |
|||
|
Зяблева оранка на глибину 28-30 см |
15,8 |
8,8 |
74,0 |
|
|
Зяблевий обробіток ґрунту плоскорізом на глибину 28- 30 см |
27,7 |
12,9 |
76,4 |
|
|
Зяблева оранка на глибину 58-60 см |
12,3 |
5,2 |
84,4 |
|
|
НІР05 |
5,7 |
3,2 |
2,1 |
Виявлено тісний кореляційний зв'язок між загальною чисельністю фітогельмінтів, чисельністю окремих паразитичних видів і ступенем розвитку коренеїда (r=0,39…0,99).
Таким чином, плоскорізний обробіток ґрунту збільшує чисельність фітогельмінтів у ґрунті в 2,1-2,2 рази, посилює розвиток коренеїда на 4,1-6,4%, знижує врожайність цукрових буряків на 1,7 т/га, збір цукру- на 0,22 т/га порівняно з оранкою на глибину 28-30 см.
Шкідливість паразитичних нематод на посівах цукрових буряків
Шкідливість комплексу фітогельмінтів та його окремих видів на посівах цукрових буряків вивчали на базі УЛДСС і БЦДСС у дослідах з впливу протруєння насіння на популяції паразитичних нематод. Для цього визначали чисельність фітогельмінтів в ризосфері цукрових буряків і ураження рослин коренеїдом. Методом кореляційно-регресійного аналізу встановлювали коефіцієнт кореляції (r), що відображує залежність розвитку коренеїда від чисельності нематод. Так, негативний вплив комплексу нематод на розвиток коренеїда на УЛДСС відповідає значенню коефіцієнта кореляції 0,41, а на БЦДСС - 0,66.
Аналіз кореляційних зв'язків між чисельністю паразитичних нематод і ступенем розвитку коренеїда свідчить, що різні види нематод не в однаковій мірі впливають на ураження рослин хворобою. В умовах УЛДСС отримана позитивна кореляційна тенденція між чисельністю Pratylenchus pratensis (r=0,39) та Ditylenchus dipsaci (r=0,28) і розвитком коренеїда. Дослідженнями, проведеними в умовах БЦДСС, встановлено, що найбільше сприяли ураженню буряків коренеїдом Paratylenchus nanus (r=0,89), Ditylenchus dipsaci (r=0,83) і Tylenchorhуnchus dubius (r=0,55) (табл. 5).
Таблиця 5 - Залежність розвитку коренеїда сходів цукрових буряків, %, від інтенсивності заселення ризосфери фітопаразитичними нематодами (1996, 1998 рр.)
|
Вид фітонематод |
Коефіцієнт кореляції (r) |
||
|
УЛДСС |
БЦДСС |
||
|
Комплекс фітогельмінтів |
0,41 |
0,66 |
|
|
Pratylenchus pratensis |
0,39 |
0,18 |
|
|
Paratylenchus nanus |
- |
0,89 |
|
|
Ditylenchus dipsaci |
0,28 |
0,83 |
|
|
Tylenchorhуnchus dubius |
- |
0,55 |
Результатами досліджень встановлено, що показники коефіцієнта кореляції між чисельністю паразитичних видів нематод та масою рослин в період першої-другої пари листків знаходилися в межах від -0,15 до -0,62. Причому, маса рослин залежала в більшій мірі від окремих видів, ніж від загальної кількості фітогельмінтів. Так, на БЦДСС ступінь негативного впливу на масу рослин P. nanus відображує значення коефіцієнта кореляції -0,61, D. dipsaci -0,57, T. dubius -0,26. Щодо залежності маси рослин від чисельності комплексу нематод, то коефіцієнт кореляції між цими показниками складає -0,37.
В умовах УЛДСС негативний вплив на масу рослин окремих видів нематод, а саме D. dipsaci (r= -0,62) також вищий, ніж вплив загальної кількості нематод (r = -0,43) (табл. 6).
Таблиця 6 - Залежність маси рослин цукрових буряків, в г, від інтенсивності заселення ризосфери фітопаразитичними нематодами (1996, 1998 рр.)
|
Вид фітонематод |
Коефіцієнт кореляції (r) |
||
|
УЛДСС |
БЦДСС |
||
|
Комплекс фітогельмінтів |
-0,43 |
-0,37 |
|
|
Pratylenchus pratensis |
-0,33 |
- |
|
|
Paratylenchus nanus |
- |
-0,61 |
|
|
Ditylenchus dipsaci |
-0,62 |
-0,57 |
|
|
Tylenchorhуnchus dubius |
-0,15 |
-0,26 |
Аналіз отриманих даних дав змогу встановити досить тісну залежність врожайності цукрових буряків від щільності популяцій фітогельмінтів. В період дослідження на УЛДСС на врожайність культури відчутно впливали популяції пратиленхів (r= -0,39), паратиленхів (r= -0,50) та комплекс паразитичних нематод (r= -0,42), на БЦДСС - P. nanus (r= -0,57) та D. dipsaci (r= -0,55).
За допомогою рівнянь регресії були розраховані пороги шкідливості паразитичних нематод на посівах цукрових буряків. Поріг шкідливості, при якому спостерігається втрата маси рослин 5%, становить для P. pratensis і P. nanus відповідно 35 і 5 особин в 100 см3 ґрунту, для D. dipsaci - 34 особин в 100 см3 ґрунту, H. dihystera - 14 особин в 100 см3 ґрунту, T. dubius - 18 особин в 100 см3 ґрунту, а для комплексу нематод він становить 114 особин в 100 см3 ґрунту (табл. 7).
Таблиця 7 - Регресійні моделі залежності втрат маси рослин від чисельності фітогельмінтів в ризосфері цукрових буряків
|
Вид фітонематод |
Коефіцієнт детермінації (R2) |
Рівняння регресії |
Поріг шкідливості, особин/100 см3 ґрунту |
|
|
Paratylenchus nanus |
0,98 |
У=-0,100 ln(х+1)+1,13 |
5 |
|
|
Pratylenchus pratensis |
0,96 |
У=-0,105 ln(х+1)+1,33 |
35 |
|
|
Ditylenchus dipsaci |
0,96 |
У=-0,096 ln(х+1)+1,29 |
34 |
|
|
Helicotylenchus dihystera |
0,99 |
У=-0,139 ln(х+1)+1,33 |
14 |
|
|
Tylenchorynchus dubius |
0,92 |
У=-0,063 ln(х+1)+1,14 |
18 |
|
|
Комплекс фітогельмінтів |
0,95 |
У=-0,092 ln(х+1)+1,39 |
114 |
Втрати 5% врожаю цукрових буряків мають достовірно виражену різницю, коли загальна чисельність фітогельмінтів в ґрунті становить 292 особин в 100 см3 ґрунту, P. nanus -13 особин в 100 см3 ґрунту, а для H. dihystera вона майже вдвічі більша - 28 особин в 100 см3 ґрунту. Для популяцій P. pratensis та D. dipsaci поріг шкідливості становить відповідно 74 та 85 особин в 100 см3 ґрунту (табл. 8).
Таблиця 8 - Регресійні моделі залежності втрат урожаю від чисельності фітогельмінтів в ризосфері цукрових буряків
|
Вид фітонематод |
Коефіцієнт детермінації (R2) |
Рівняння регресії |
Поріг шкідливості, особин/100 см3 ґрунту |
|
|
Paratylenchus nanus |
0,97 |
У=-0,033 ln(х+1)+1,04 |
13 |
|
|
Pratylenchus pratensis |
0,95 |
У=-0,039 ln(х+1)+1,13 |
74 |
|
|
Ditylenchus dipsaci |
0,95 |
У=-0,036 ln(х+1)+1,11 |
85 |
|
|
Helicotylenchus dihystera |
0,98 |
У=-0,050 ln(х+1)+1,12 |
28 |
|
|
Tylenchorynchus dubius |
0,87 |
У=-0,019 ln(х+1)+1,05 |
102 |
|
|
Комплекс фітогельмінтів |
0,94 |
У=-0,031 ln(х+1)+1,13 |
292 |
Отримані результати досліджень свідчать, що найбільш шкідливими на посівах цукрових буряків є популяції нематод P. nanus та D. dipsaci, а також сумарна чисельність всіх видів паразитичних нематод, які сприяють не тільки ураженню рослин хворобами, а й зменшенню їх маси в початковий період вегетації та врожайності коренеплодів.
Вплив передпосівного протруювання насіння цукрових буряків фунгіцидами і інсектицидами на інтенсивність заселення сходів фітонематодами та ураження коренеїдом
Нашими дослідженнями, проведеними в умовах тепличного комплексу Білоцерківської дослідно-селекційної станції, при застосуванні для передпосівної обробки насіння цукрових буряків інсектициду Промет, 40% мк.с. (30 л/т) чисельність бурякової нематоди в ґрунті знизилась на 41,9%. Використання для обробки насіння Фурадану, 35% т.пс. (30 л/т) або Гаучо, 70% з.п. (90 кг/т) забезпечило зниження чисельності паразита відповідно на 37,1% та 36,3%. Ефективність дії Круізера, 35% т.к.с. (20 л/т) становила 29,1%. Суттєво нижчу захисну дію від нематоди забезпечила обробка насіння піретроїдним препаратом контактної дії Семафором, 20% т.к.с. (2,5 л/т). Вона була на рівні 5,3%.
Встановлена тісна позитивна кореляційна залежність між допосівною чисельністю бурякової нематоди в ґрунті та ступенем розвитку коренеїда (r= 0,88).
З метою вивчення впливу передпосівного протруювання насіння цукрових буряків на інтенсивність заселення сходів фітопаразитичними нематодами та ураження коренеїдом проводили випробування чотирьох препаратів з інсектицидними (Фурадан, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п.) і фунгіцидними (Тачигарен, 70% з.п., Сульфокарбатіон-К, 90% п.) властивостями, а також їх суміші (Фурадан+Сульфокарбатіон-К, Фурадан+Тачигарен, Гаучо+Сульфокарбатіон-К, Гаучо+Тачигарен). Препарати застосовували в рекомендованих нормах витрати.
Встановлено, що всі препарати, а також їх суміші негативно впливають на комплекс фітопаразитичних нематод в ґрунті, однак ступінь їх протинематодної ефективності є різним. В умовах УЛДСС серед досліджених пестицидів найбільший ефект проти фітонематод отримано у варіантах з застосуванням для обробки насіння Тачигарену, Гаучо, Сульфокарбатіону-К+Фурадан, Сульфокарбатіону-К+Гаучо. В умовах БЦДСС високу ефективність встановлено в варіантах з використанням Тачигарену+Фурадан та Сульфокарбатіону-К+Фурадан. Порівняно з контролем заселення рослин нематодами знизилося в середньому у всіх досліджуваних варіантах у 2 рази.
Найбільшу ефективність у захисті сходів цукрових буряків від коренеїда отримано при протруюванні насіння Тачигареном, Тачигареном+Гаучо та Сульфокарбатіоном-К+Фурадан. При цьому розвиток хвороби зменшився в 1,3-1,4 рази порівняно з посівом необробленим насінням.
Економічна ефективність застосування хімічних препаратів для обробки насіння цукрових буряків
Виробнича перевірка ефективності фунгіцидів та інсектицидів при обробці ними насіння цукрових буряків проти паразитичних нематод та коренеїда проводилася в господарствах Білоцерківського району Київської області.
Результати економічних розрахунків свідчать, що застосування для обробки насіння суміші Фурадану, 35% т.пс. з Сульфокарбатіоном-К, 90% п. в рекомендованих нормах витрати економічно більш вигідне порівняно з обробкою тільки Фураданом. Так, за рахунок кращого захисту сходів цукрових буряків від коренеїда та фітогельмінтів урожайність коренеплодів збільшилась на 2 т/га, що дало змогу додатково отримати 292,77 грн/га. Рентабельність при застосуванні суміші препаратів була на 7,3% вищою порівняно з еталоном.
ВИСНОВКИ
1. За результатами проведених досліджень в бурякосіючих господарствах зони достатнього (УЛДСС) і нестійкого (БЦДСС) зволоження виявлено 32 види нематод ризосфери цукрових буряків, які належать до 4 рядів, 13 родин, 17 родів. Всі виявлені види належать до 3 еко-трофічних груп: фітогельмінтів специфічного патогенного ефекту (6 видів), мікогельмінтів (11 видів) та сапробіонтів (15 видів). Високий ступінь подібності нематодокомплексів різних ґрунтово-кліматичних умов (коефіцієнт схожості Жаккарда становить 0,81) свідчить про існування близькоспорідненого комплексу видів нематод, характерного для ранніх стадій розвитку цукрових буряків.
2. При збільшенні насиченості сівозміни цукровими буряками з 16,7-25% до 66,7% у 9 разів зростає чисельність паразитичних нематод у ґрунті та в 2 рази - ураженість буряків коренеїдом. При цьому врожайність коренеплодів знижується на 18,8%, а збір цукру - на 21,5%.
3. Внесення під цукрові буряки науково обґрунтованих норм органічних і мінеральних добрив обмежує поширеність коренеїда в 1,5-1,8 рази, а ступінь розвитку хвороби в 1,3-1,6; зменшує інтенсивність заселення рослин фітонематодами в 1,2-3,7 рази; підвищує врожайність коренеплодів в 1,7-2 рази, а збір цукру - в 1,8-1,9.
4. При застосуванні для обробітку ґрунту плоскорізу в 2,1-2,2 рази збільшується чисельність фітогельмінтів у ґрунті, на 4,1-6,4% посилюється розвиток коренеїда, на 1,7 т/га та 0,22 т/га знижується відповідно врожайність цукрових буряків та збір цукру порівняно з оранкою на глибину 28-30 см.
5. Встановлена позитивна кореляційна залежність між розвитком коренеїда і сумарною чисельністю паразитичних нематод (r=0,41…0,96) та окремими видами фітогельмінтів, а саме Heterodera schachtii (r=0,80…0,88), Pratylenchus pratensis (r= 0,18…0,94), Ditylenchus dipsaci (r=0,28…1,0), Paratylenchus nanus (r=0,89…0,99), Helicotylenchus dihystera (r=0,95), Tylenchorhуnchus dubius (r=0,39…0,90).
6. Комплекс паразитичних нематод ґрунту негативно впливає на масу рослин на початку вегетації та врожайність цукрових буряків. Виявлена зворотна кореляційна залежність між масою рослин та загальною чисельністю фітогельмінтів (r= -0,37…-0,69), а також чисельністю P. pratensis (r=-0,33…-0,55), P. nanus (r= -0,61), D. dipsaci (r= -0,57…-0,62), H. schachtii (r=-0,55). На врожайність культури суттєво впливають популяції пратиленхів (r= -0,39…-0,71), паратиленхів (r= -0,50; -0,57), дитиленхів (r= -0,55), бурякової нематоди (r=-0,63) та сумарна чисельність фітогельмінтів (r=-0,42…-0,64).
7. Поріг шкідливості, при якому спостерігається втрата 5% маси рослин, для P. pratensis становить 35 особин в 100 см3 ґрунту, P. nanus- 5 особин в 100 см3 ґрунту, D. dipsaci - 34 особин в 100 см3 ґрунту, H. dihystera - 14 особин в 100 см3 ґрунту, T. dubius - 18 особин в 100 см3 ґрунту, а для комплексу нематод -114 особин в 100 см3 ґрунту. Втрати врожаю цукрових буряків мають достовірно виражену різницю, коли загальна чисельність фітогельмінтів в ґрунті становить 292 особин в 100 см3 ґрунту, P. nanus -13 особин в 100 см3 ґрунту, H. dihystera- 28 особин в 100 см3 ґрунту, T. dubius - 102 особин в 100 см3 ґрунту. Для популяцій P. pratensis та D. dipsaci поріг шкідливості становить відповідно 74 та 85 особин в 100 см3 ґрунту.
8. Застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів: Промету, 40% мк.с., Фурадану, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., Круізеру, 35% т.к.с. знижує чисельність бурякової нематоди у ґрунті на 29,1-41,9%.
9. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків фунгіцидами Тачигареном, 70% з.п., Сульфокарбатіоном-К, 90% п. і інсектицидами Фураданом, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., а також їх сумішами (Фурадан + Сульфокарбатіон-К, Фурадан + Тачигарен, Гаучо + Сульфокарбатіон-К, Гаучо + Тачигарен) в рекомендованих нормах витрати знижує заселеність рослин паразитичними нематодами в 2 рази, розвиток коренеїда в 1,3-1,4 рази, що дає можливість підвищити врожайність на 2,3-3,7 т/га, а збір цукру- на 0,54-0,87 т/га.
10. Застосування для обробки насіння Фурадану в суміші з Сульфокарбатіоном-К забезпечує більш надійний захист сходів цукрових буряків від коренеїда і фітогельмінтів та дає змогу збільшити врожайність коренеплодів на 2,0 т/га порівняно із застосуванням Фурадану окремо. Чистий прибуток від використання суміші цих препаратів становить 292,77 грн/га, а рентабельність виробництва складає 17,3%.
11. За результатами досліджень розроблені моделі для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод в ґрунті та врожайності цукрових буряків, які визначаються відповідними рівняннями регресії:
Y=-357,105+26,028Х1+1,551Х2 та
Y= 499,899+0,59Х1-2,35Х2-0,22Х3-0,01Х4.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для забезпечення надійного захисту сходів цукрових буряків від фітопаразитичних нематод і коренеїда та зменшення втрат від них в зоні Центрального Лісостепу України слід використовувати такі захисні заходи:
- для зниження чисельності паразитичних нематод в ґрунті і захисту сходів від коренеїда доцільно використовувати для сівби насіння, оброблене фунгіцидом Тачигарен, 70% з.п., інсектицидом Гаучо, 70% з.п. або сумішами Сульфокарбатіону-К, 90% п. і Фурадану, 35% т.пс., Сульфокарбатіону-К і Гаучо, Тачигарену і Фурадану, Тачигарену і Гаучо в рекомендованих нормах витрати;
- на ґрунтах, заражених буряковою нематодою, слід застосовувати для сівби насіння цукрових буряків, оброблене інсектицидами Промет, 40% мк.с., Фурадан, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., Круізер, 35% т.к.с. в рекомендованих нормах витрати;
- для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод в ґрунті та врожайності цукрових буряків використовувати багатофакторні рівняння регресії відповідно
Y=-357,105+26,028Х1+1,551Х2 та
Y= 499,899+0,59Х1-2,35Х2-0,22Х3-0,01Х4.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Калатур К.А. Динаміка чисельності нематод цукрових буряків в період вегетації // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах.-К.: Вид. ІЦБ.- 1998.-Книга 2.-С. 12-15.
2. Калатур К.А. Видовий склад, екологічні угруповання, статус домінування фітонематод в ризосфері цукрових буряків // Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах.- К.: Вид. ІЦБ.- 1998.-Книга 2.-С. 15-19.
3. Федоренко В.П., Калатур К.А. Вплив удобрення на ураження сходів коренеїдом, нематодами та продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки.-2004.-№5(41).-С. 18-19. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформульовано висновки).
4. Калатур К.А. Ураження сходів коренеїдом та інтенсивність заселення фітопаразитичними нематодами залежно від насичення сівозміни цукровими буряками // Карантин і захист рослин.-2004.-№8.-С.21-22.
5. Калатур К.А. Обробка насіння інсектофунгіцидами і ураження сходів цукрових буряків коренеїдом та інтенсивність заселення фітопаразитичними нематодами // Карантин і захист рослин.-2004.-№9.-С.39-40.
АНОТАЦІЇ
Калатур К.А. Нематодні та грибні хвороби сходів цукрових буряків та заходи обмеження їх шкідливості в умовах Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено вивченню нематодофауни ризосфери цукрових буряків та встановленню її ролі в ураженні сходів коренеїдом і зниження врожайності. Уточнено видовий склад фітонематод цукрових буряків в умовах нестійкого та достатнього зволоження Лісостепу України. Проаналізовано фактори динаміки чисельності нематод різних екологічних угруповань, серед яких визначальними є агротехнічні прийоми та погодні умови впродовж вегетації цукрових буряків. Наведені дані відносно впливу комплексу паразитичних нематод та його окремих видів на розвиток коренеїда і продуктивність культури. Розраховані пороги шкідливості фітогельмінтів на посівах цукрових буряків. За результатами досліджень розроблені моделі для короткострокового прогнозу чисельності фітопаразитичних нематод в ґрунті та врожайності цукрових буряків. Досліджено вплив хімічних заходів (передпосівна обробка насіння фунгіцидами і інсектицидами) на чисельність фітонематод в ґрунті, ступінь ураження рослин коренеїдом та продуктивність посівів цукрових буряків.
Ключові слова: цукрові буряки, фітогельмінти, коренеїд сходів, фунгіциди, інсектициди.
Калатур Е.А. Нематодные и грибные болезни всходов сахарной свеклы и методы ограничения их вредоносности в условиях Лесостепи Украины.-Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.
Диссертация посвящена изучению нематодофауны ризосферы сахарной свеклы, ее роли в возникновении корнееда всходов и снижении урожайности.
Уточнен видовой состав нематод сахарной свеклы в условиях неустойчивого и достаточного увлажнения Лесостепи Украины. Установлено, что видовой состав нематод в ризосфере сахарной свеклы представленный 32 видами, которые принадлежат к 4 рядам, 13 семействам и 17 родам. Все выявленные виды относятся к 3 эко-трофическим группам: фитогельминты специфического патогенного эффекта (6 видов), микогельминты (11 видов) и сапробионты (15 видов). Высокая степень сходства видового состава нематод в разных почвенно-климатических условиях (коэффициент сходства Жаккарда -0,81) свидетельствует о стабильности комплекса видов фитонематод, характерного для ранних стадий развития сахарной свеклы.
Изучены факторы, влияющие на динамику численности паразитических нематод в почве в период вегетации сахарной свеклы, среди которых главными выявились погодные условия и, прежде всего, количество осадков.
Исследовано влияние агротехнических приемов (обработка почвы, насыщение севооборота сахарной свеклой, внесение удобрений) на численность нематод в почве, развитие корнееда и продуктивность сахарной свеклы. При использовании для обработки почвы плоскореза в 2,1-2,2 раза увеличивается численность фитогельминтов в почве, на 4,1-6,4% усиливается развитие корнееда, на 1,7 т/га снижается урожайность сахарной свеклы, сбор сахара- на 0,22 т/га по сравнению с обычной вспашкой на глубину 28-30 см. Подъем численности паразитических нематод в почве (в 9 раз) и поражение свеклы корнеедом (в 2 раза) происходит при увеличении насыщенности севооборота сахарной свеклой с 16,7-25% до 66,7%. При этом урожайность корнеплодов снижается на 18,8%, а сбор сахара - на 21,5%. Внесение под сахарную свеклу научно обоснованных норм органических и минеральных удобрений ограничивает распространенность корнееда в 1,5-1,8 раза, а степень развития болезни- в 1,3-1,6 раза; уменьшает интенсивность заселения ризосферы растений фитонематодами в 1,2-3,7 раза; повышает урожайность корнеплодов в 1,7-2 раза, а сбор сахара - в 1,8-1,9 раза.
По результатам кореляционно-регрессионного анализа установлена положительная корреляционная зависимость между развитием корнееда и суммарной численностью паразитических нематод и отдельными видами фитогельминтов (r=0,18...1,0).
Комплекс паразитических нематод почвы отрицательно влияет на массу растений в начале вегетации и урожайность сахарной свеклы. Выявлена обратная корреляционная зависимость между массой растений и общей численностью фитогельминтов (r= -0,37…-0,69), а также численностью P. pratensis (r=-0,33...-0,55), P. nanus (r= -0,61), D. dipsaci (r= -0,57…-0,62), H. schachtii (r=-0,55). Существенно влияют на урожайность популяции пратиленхов (r= -0,39…-0,71), паратиленхов (r= -0,50; -0,57), дитиленхов (r= -0,55), свекловичной нематоды (r=-0,63) и суммарная численность фитогельминтов в почве (r=-0,42…-0,64).
Рассчитаны пороги вредоносности фитогельминтов (при которых наблюдается достоверная потеря 5% массы растений), составляющие для P. pratensis 35 особей в 100 см3 почвы, P. nanus- 5 особей в 100 см3 почвы, D. dipsaci - 34 особей в 100 см3 почвы, H. dihystera - 14 особей в 100 см3 почвы, T. dubius - 18 особей в 100 см3 почвы, а для комплекса нематод -114 особей в 100 см3 почвы. Потери урожая сахарной свеклы 5% имеют достоверно выраженную разность, если общая численность фитогельминтов в почве составляет 292 особей в 100 см3 почвы, P. nanus -13 особей в 100 см3 почвы, H. dihystera- 28 особей в 100 см3 почвы. Для популяций P. pratensis и D. dipsaci порог вредоносности составляет соответственно 74 и 85 особей в 100 см3 почвы.
Испытание инсектицидов и фунгицидов позволило констатировать у них нематицидные свойства. Снижению численности свекловичной нематоды в почве на 29,1-41,9% способствовала обработка семян сахарной свеклы инсектицидами Промет, 40% мк.с., Фурадан, 35% т.пс., Гаучо, 70% с.п., Круизер, 35% т.к.с.
Предпосевная обработка семян сахарной свеклы фунгицидами Тачигареном, 70% с.п., Сульфокарбатионом-К, 90% п. и инсектицидами Фураданом, 35% т.пс., Гаучо, 70% с.п. в рекомендованных нормах расхода, а также их смесями (Фурадан+Сульфокарбатион-К, Фурадан+Тачигарен, Гаучо+Сульфокарбатион-К, Гаучо+Тачигарен) позволила снизить заселение растений комплексом паразитических видов нематод в 2 раза, развитие корнееда в 1,3-1,4 раза, что дало возможность повысить урожайность на 2,3-3,7 т/га, а сбор сахара- на 0,54-0,87 т/га.
Ключевые слова: сахарная свекла, фитогельминты, корнеед всходов, фунгициды, инсектициды.
Kalatur К.A. Nematode and fungus diseases of sugar beet seedlings and methods of limiting their harmfulness under condition of the forest-steppe zone of Ukraine.- Мanuscript.
A thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on specialty 06.01.11 - phytopathology. - National Agrarian University, Kуіv, 2006.
The thesis deals with studies on nematodofauna of sugar beet rhizosphere and its role in the origin of black leg of seedlings. Species composition of phytonematodes of sugar beet in the zone of insecure and sufficient moistening of the forest-steppe zone of Ukraine was specified. The factors of dynamics of abundance of the nematodes of different ecological groups were analyzed, among them, cultural practices and weather conditions throughout the sugar beer vegetation proved to be of decisive importance. The data concerning the influence of the complex of parasitic nematodes and its separate species on the development of black leg and on productivity of the crop were presented. The thresholds of harmfulness of phytohelminths on sugar beet crop were calculated. On the basis of results of abundance of the phytoparasitic nematodes in soil and sugar beet yields were worked out. The influence of chemical methods (presowing seed theatment with fungicides and insecticides) on the abundance of the phytonematodes in the soil, development of black leg and productivity of sugar beet crop was studied.
Key words: sugar beet, phytohelminths, black leg of seedlings, fungicides, insecticides
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008Технологія та система машин для вирощування цукрових буряків. Способи збирання цукрових буряків. Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин. Пасивний дисковий кореневикопувальний апарат. Схема зигзагоподібного вальцевого очисника коренеплодів.
лекция [7,0 M], добавлен 10.03.2013Природно-економічна характеристика господарства СВК "Перемога". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності цукрових буряків за останні роки. Організація виробництва, зберігання, збуту продукції. Фінансові результати вирощування буряків.
дипломная работа [55,0 K], добавлен 16.01.2014Резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків. Особливості галузі буряківництва. Інноваційна політика держави в цукробуряковому підкомплексі України. Бізнес-план перспективного розвитку виробництва цукрових буряків ПП АФ "Жуківська".
дипломная работа [93,6 K], добавлен 20.10.2009Поняття про урожай та урожайність. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків. Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району. Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.
курсовая работа [198,4 K], добавлен 30.09.2010Проблеми і перспективи розвитку цукробурякового комплексу. Державне регулювання економічних відносин в сфері виробництва, заготівлі і переробки цукрових буряків. Застосування прогресивних способів зберігання буряків та переробки їх на цукрових заводах.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 07.10.2010- Становлення селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Критичне осмислення наукової спадщини як умова поступу аграрного сектору економіки. Напрямки та перспективи становлення та розвитку даної галузі. Насінництво та селекція цукрових буряків в Російській імперії, їх досягнення. Експорт маточного насіння.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017 Нapoднoгocпoдapcькe знaчeння цукpoвиx буpякiв, тexнoлoгiї вирощування. Oцiнкa гiбpидiв овочів нa cтiйкicть дo уpaжeння церкоспорозом. Вплив eкoлoгiчниx фaктopiв нa пoшиpeння тa poзвитoк хвороби. Хімічний захист. Зacтocувaння фунгiцидiв пpoти цepкocпopoзу.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.12.2013Значення та біологічні особливості цукрових буряків, сутність інтенсивної технології їх вирощування та оцінка її економічної ефективності. Визначення вмісту цукру в коренях буряків. Методика впровадження більш прогресивних технологій в даний процес.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 07.10.2010
