Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

„Херсонський державний аграрний університет”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів

Ємець Зоя Василівна

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шабля Володимир Петрович, Інститут тваринництва УААН, завідувач лабораторії організації племінної справи та забезпечення селекційної роботи.

Офіційний опонент:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України Мирось Віталій Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри тваринництва.

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва Гринкевич Людмила Зигмундівна, ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет".

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

Анотація

селекційний племінний корова молоко

Ємець З.В. Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2006.

Дисертація присвячена порівняльній оцінці впливу на вміст жиру в молоці корів і вихід молочного жиру основних генетичних і негенетичних факторів. Виділено та проаналізовано основні фактори, що зумовлюють вміст жиру та вихід молочного жиру. Оцінено ступінь впливу окремо кожного з факторів і основні характеристики залежностей вивчених продуктивних показників від них. Проведено одночасну оцінку впливу найбільш впливових генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру та вихід молочного жиру. Шляхом об'єднання факторів розроблено придатні для практичного використання моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Встановлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.

Ключовi слова: корови, молоко, генетичні, негенетичні фактори, вміст жиру, вихід молочного жиру, господарство, оцінка, залежності, ступінь впливу, вірогідність, моделі, добір.

Аннотация

Емец З.В. Разработка моделей селекционной оценки содержания жира в молоке и выхода молочного жира коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2009.

Диссертация посвящена сравнительной оценке влияния основных генетических и негенетических факторов на содержание жира в молоке коров и выход молочного жира.

Установлено, что модели прогнозирования содержания жира в молоке коров и выхода молочного жира на базе генетических и негенетических факторов позволяют контролировать до 36 % изменчивости содержания жира в молоке коров и до 48,3 % выхода молочного жира (P>0,999). Применение данных моделей при отборе 5-15 % лучших по прогнозу животных дает возможность повысить соответственно среднее содержание жира в молоке отобранных животных племенного ядра на 0,35-0,49 % и выход молочного жира - на 52,3-69,9 кг в сравнении с животными без предварительного отбора.

Выбраковка 5 % худших животных на основе созданной нами модели прогнозирования выхода молочного жира по комплексу генетических и негенетических факторов обеспечивает выведение из стада животных со средним выходом молочного жира 102,6 кг, что на 66,0 кг меньше, чем в оставленной в стаде племенной группе.

Наиболее значимым из исследованных генетическим фактором является отец. Посредством данного фактора возможно описать 12,7 % изменчивости содержания жира в молоке и 19,6 % изменчивости выхода молочного жира. Существенны также совместные влияния фактора «отец» с другими: «отец - год отела» (з²=0,087 на содержание жира и з²=0,11 на выход молочного жира), «отец - хозяйство» (з²=0,065 и з²=0,142 соответственно).

Наиболее сильно влияющим фактором, сочетающим как генетическую, так и средовую составляющие, является «хозяйство». Он оказывает достоверное (P>0,999) влияние на содержание жира в молоке коров (з²=0,123). Степень влияния данного фактора на выход молочного жира составляет з²=0,260 также при высокой степени достоверности (P>0,999).

Установлено, что влияние породы на содержание жира в молоке коров составляет з²=0,026 (P>0,999). Степень влияния данного фактора на выход молочного жира з²=0,046 при P>0,999.

Порода, отец и сезон года оказывают определенное влияние на жирнокислотный состав жира молока коров. Самое большое влияние оказывает фактор «отец», затем - «линия», меньше влияет фактор «порода».

Порода обуславливает от 0,1 % (лауриновая кислота) до 5,9 % (пентадекановая кислота) изменчивости содержания жирных кислот в молоке. Влияние отцов на содержание изученных жирных кислот в молоке их дочерей колеблется от 7,2 % (гептадециновая кислота) до 27 % (декановая кислота). Жизненно важными для организма человека являются олеиновая, линолевая, линоленовая жирные кислоты. Влияние отцов на содержание этих жирных кислот в жире молока составляет 19,8 %, 16,7 %, 12,4 % соответственно.

Ключевые слова: коровы, молоко, генетические, негенетические факторы, содержание жира, выход молочного жира, хозяйство, оценка, зависимости, степень влияния, достоверность, модели.

Annotation

Yemets Z.V. Developing models of selection evaluation of fat content and fat yield of cows. - Manuscript.

Dissertation for degree of candidate of agrarian sciences in speciality 06.02.01 animal breeding and selection. - Kherson state agricultural university, Kherson, 2009.

Dissertation is devoted to comparative evaluation of influence of the basic genetic and non-genetic factors on fat content and fat yield in cows. The basic factors that determine fat content and fat yield were distinguished and analyzed. The degree of influence of each separate factor and the basic features of dependencies of studied traits on them were estimated. The simultaneous estimation of influence of genetic, non-genetic and the most important factors on fat content and fat yield was done. By means of joining factors the models of evaluation of fat content and fat yield were developed on the basis of complexes of factors suitable for practical use and prediction. The efficiency of selection of cattle using the models developed was established.

Key words: cows, milk, genetic, non-genetic factors, fat content in cow milk, fat yield of cows, herd, evaluation, dependencies, significance level, models.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення якості молока, збільшення вмісту в ньому жиру і виходу молочного жиру є важливими складовими удосконалення молочної худоби. Молочний жир має важливе народногосподарське значення, яке визначається економічною та харчовою цінністю, смаком, особливими фізико-хімічними якостями молочних продуктів (В.І. Хоменко, 1991).

Ряд учених проводили дослідження з метою встановлення закономірностей зміни вмісту жиру в молоці та виходу молочного жиру. Однак результати різних авторів неоднозначні і отримані в основному на виведених раніше породах. Особливої гостроти питання впливу генетичних і паратипічних чинників на жирномолочність і вихід молочного жиру набуває в зв'язку з завершенням роботи по виведенню нових українських спеціалізованих молочних порід та певними змінами у технологіях виробництва молока.

Тому в сучасних умовах існує нагальна необхідність як вивчення стану, так і пошуку нових ефективних шляхів підвищення вмісту жиру в молоці та виходу молочного жиру, що забезпечить високоефективне ведення селекції у молочному скотарстві. Це і обумовило актуальність проведених досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії селекції в скотарстві відділу технологій у молочному скотарстві як складова частина плану науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН за темою 01 «Обґрунтування, розробка та використання оптимальних технологій ведення молочного скотарства в умовах реформування аграрного сектору України» (№ держ. реєстрації 0101U003311) - завдання 01.04, 01.11 і 01.12.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень була розробка моделей прогнозування вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру для використання їх у практичній селекції.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання:

встановити характер і силу зв'язків вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру з продуктивними, племінними характеристиками предків, живою масою, а також рівнем годівлі корів;

виявити вплив основних генетичних і середовищних чинників на вміст жиру в молоці, вихід молочного жиру корів та показники його якості;

шляхом порівняльної оцінки досліджуваних чинників виділити такі, які в найбільшій мірі обумовлюють продуктивні показники, що досліджуються;

з використанням найбільш значимих факторів розробити моделі оцінки вмісту жиру і виходу молочного жиру;

оцінити ефективність селекції за допомогою розроблених моделей.

Об'єкт дослідження - корови українських червоно-рябої, чорно-рябої молочних, симентальської, айрширської, чорно-рябої порід 15 господарств.

Предмет дослідження - фактори, що впливають на вміст жиру в молоці корів, вихід молочного жиру та його якісні характеристики.

Методи дослідження - оцінка впливу генетичних і паратипічних факторів на вміст жиру в молоці і вихід молочного жиру шляхом застосування загальної лінійної моделі, зокрема дисперсійного, регресійного та кореляційного аналізів, розробка моделей оцінки вказаних продуктивних ознак з використанням найбільш перспективних чинників.

Наукова новизна одержаних результатів. В даній роботі вперше визначені особливості і параметри впливу комплексу основних генетичних і паратипічних чинників на вміст та вихід молочного жиру корів нових українських червоно-рябої та чорно-рябої молочних порід, а також айрширської, симентальскої та чорно-рябої порід.

Розроблені шляхи підвищення вмісту і виходу молочного жиру, моделі оцінки вказаних продуктивних ознак.

Встановлено селекційну ефективність добору худоби з використанням розроблених моделей прогнозування вмісту та виходу молочного жиру.

Оцінено жирнокислотний склад молока корів українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід, а також дочок найбільш цінних бугаїв-плідників цих же порід.

Практичне значення одержаних результатів. Методи і моделі оцінки вмісту і виходу молочного жиру можуть використовуватись на практиці при прогнозуванні вказаних продуктивних ознак, плануванні селекційного процесу, проведенні ефективного добору. Породи, бугаїв-плідників, що оцінені в процесі досліджень як найперспективніші, доцільно широко впроваджувати у виробництво в процесі проведення підбору.

Особистий внесок здобувача. Дисертація містить результати власних досліджень автора. Особистий внесок здобувача полягає у створенні баз даних, статистичній обробці матеріалів досліджень, аналізі одержаних результатів, їх узагальненні, підготовці матеріалів до друку, апробації та пропаганді, формуванні висновків та пропозицій виробництву. Разом з керівником обговорювалась методика досліджень та одержані результати.

В цілому дисертанту належить 90 відсотків творчої частини завершених досліджень та обсягу опублікованих наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й отримали позитивну оцінку на:

- міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005);

- науково-практичній конференції “Вклад молодих вчених в науково-технічний прогрес галузі тваринництва” ІТ УААН (Харків, 2005);

- міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин» (Київ, 2005)

Публікації. Дисертантом опубліковано 10 наукових праць, з них шість є науковими статтями у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, дві - Державні племінні книги, одна - стаття у ДПК, одна - методичні рекомендації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація включає наступні основні розділи: вступ; огляд літератури, матеріал і методика досліджень, результати експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів власних досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури, додатки. Обсяг дисертації - 161 стор., містить 35 таблиць, 12 рисунків. Кількість використаних джерел - 179, у тому числі 28 - іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження були проведені за матеріалами племінного обліку в господарствах України, а також шляхом проведення експериментальних досліджень в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН.

Матеріалом для досліджень (рис. 1) була вибірка, що складалася з даних про 31379 лактацій 11424 корів 5 порід. Вибірка була сформована за період 1980 - 2006 років. У якості досліджуваних ознак використовували показники вмісту жиру в молоці корів та виходу молочного жиру за 305 днів лактації.

Виділяли чинники, які потенційно можуть тим чи іншим чином впливати на вміст жиру в молоці та вихід молочного жиру. До таких чинників були віднесені:

1. Фіксовані чинники (поділені на градації): господарство, порода, батько, рік народження, рік отелення, сезон отелення, номер лактації по порядку. По кожній з градацій фіксованого чинника визначали стандартні статистичні показники: кількість тварин (n), середню арифметичну (M), помилку середнього арифметичного (m), середнє квадратичне відхилення (у), а також нижню та верхню межі 95 %-ного довірчого інтервалу.

2. Кількісні чинники: жива маса корів після отелення, рівень годівлі на корову в рік (ц. корм. од.), рівень годівлі концентратами на корову в рік (ц. корм. од.), вихід молочного жиру матері, вміст жиру в молоці матері.

Мінливість, успадковуваність жирномолочності та виходу молочного жиру визначали на основі відповідних коефіцієнтів за методиками М.А. Плохінського (1961) з використанням персональних комп'ютерів.

Розрахунки показників зв'язку кількісних обумовлюючих показників з продуктивними якостями виконували за допомогою стандартного пакету програм Table Curve 2D-5.5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Ступені та вірогідність впливу різних чинників на вміст жиру в молоці та вихід молочного жиру встановлювали шляхом використання загальної лінійної моделі та її окремих варіантів - дисперсійного, кореляційного, регресійного аналізів.

Аналіз виконувався за допомогою стандартного пакету прикладних статистичних програм SPSS - 12.0 та його процедур Regression, Correlation, General Linear Model. Вплив досліджуваних чинників визначався методом дисперсійного аналізу з використанням кожного з впливаючих чинників як окремо, так і в парах з усіма іншими досліджуваними факторами.

З використанням комплексу виділених нами найбільш значущих показників шляхом застосування вищезгаданого пакету прикладних статистичних програм SPSS - 12.0 розробляли моделі оцінки (прогнозування) досліджуваних продуктивних ознак.

На базі прогнозів продуктивних ознак, одержаних при застосуванні створених моделей, проводили моделювання добору різної інтенсивності. При цьому за індивідуальними результатами прогнозів тварин відносили до племінної, або вибракуваної груп. Визначали фактичну продуктивність племінної і вибракуваної груп, вірогідність та величину різниці між ними, селекційний диференціал. На основі проведеної роботи було виділено дві найбільш ефективні моделі прогнозування, які й були рекомендовані нами для використання у селекції молочної худоби України.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивність матерів і дочок. Під час досліджень залежностей між жирномолочністю матерів і дочок установлено, що максимальний зв'язок має місце при використанні середніх показників за всі наявні лактації. Так, коефіцієнт кореляції між вмістом жиру матерів і дочок становить r=0,28 (Р>0,999).

Дана функція обумовлює 7,7 % мінливості вмісту жиру дочок при стандартній помилці передбачення SE=0,28 %. Установлено, що за умови підвищення вмісту жиру в молоці матері на 1 % можна очікувати, що вміст жиру в молоці дочки підвищиться на 0,29 %. Коефіцієнт успадковуваності даного якісного показника молока рівний 0,56.

Коефіцієнт кореляції між виходом молочного жиру матерів (x) і дочок (y) був вірогідним (Р>0,999) при величині r=0,36. Коефіцієнт успадковуваності h² = 0,72. Цей зв'язок добре описує лінійна функція y=110,59+0,38*x (R²=0,148; SE=44,17 кг).

Рівень годівлі. Установлено достовірну (Р>0,999) залежність виходу молочного жиру (y) від рівня годівлі (x) корів (рис.3). Цю залежність добре відображає рівняння y = 64,33+2.18*х, яке контролює 16,0 % мінливості вказаного продуктивного показника зі стандартною помилкою передбачення SE=47,88 кг.

З графіка видно, що за умови збільшення рівня годівлі підвищується вихід молочного жиру. Разом з підвищенням рівня годівлі на 5 ц.корм.од. очікуваний вихід молочного жиру підвищується на 10,9 кг.

Господарство. За ступенем впливу цей фактор займає одне з провідних місць. З його допомогою можливо контролювати 12,3 % мінливості вмісту і 18,1 % виходу молочного жиру (Р>0,999).

Установлено, що тварини з різних стад суттєво відрізняються за середніми показниками жирномолочності (табл. 1). Це використано нами при удосконаленні методів їх комплексної оцінки.

Найвищий вихід молочного жиру в молоці корів був у Д/Г Вінницької ДСГДС - 228,6 кг, а найнижчий - Д/Г “Червона хвиля” 130,59 кг.

Таблиця 1. Вміст (%) та вихід (кг) молочного жиру в залежності від стада

Господарство	n	Вміст жиру, %	Вихід молочного жиру, кг
		M ± m	у	M ± m	у
ВАТ «Кегичівський»	862	4,14±0,010	0,27	180,9±1,43	42,95
ВАТ «Україна»	2072	4,01±0,007	0,37	149,7±0,92	38,67
Д/Г «Українка Слобідська»	2407	3,99±0,006	0,44	187,8±0,85	45,24
Д/С «Вінницька»	285	3,99±0,018	0,29	228,6±2,49	36,27
АТОВ «Харківплемсервіс»	470	3,88±0,014	0,26	171,6±1,94	49,59
П/З «Червоний Велетень»	5928	3,86±0,004	0,29	184,7±0,55	52,71
Д/Г «Елітне»	3565	3,86±0,005	0,23	145,6±0,71	43,63
Д/Г «Кутузівка»	4481	3,72±0,005	0,43	157,0±0,62	40,72
ФГ «Альфа»	746	3,67±0,019	0,28	161,2±2,63	47,40

Порода. Встановлено, що ступінь впливу породи на вміст жиру в молоці корів складає 2,6 %, на вихід молочного жиру 4,6 % при довірчій імовірності P>0,999.

Високою жирномолочністю відрізняються тварини айрширської (4,19 %), а низькою - української чорно-рябої молочної породи (3,81 %) (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст (%) і вихід молочного жиру (кг) в залежності від породи

Порода	n	Вміст жиру, %	Вихід молочного жиру, кг
		M ± m	у	M ± m	у
айрширська	543	4,19±0,014	0,26	182,9±1,095	43,9
симентальська	2301	3,88±0,007	0,27	155,9±0,950	49,3
укр. червоно-ряба молочна	20955	3,89±0,002	0,28	161,6±0,310	45,5
чорно-ряба	684	3,84±0,012	0,43	169,7±1,740	46,6
укр. чорно-ряба молочна	6471	3,81±0,004	0,53	167,4±0,570	44,74

Рік отелення. Найбільш високим вмістом жиру в молоці характеризуються корови 1984, 1985, 1986, 1990 та 1991 років отелення. А найнижчим - тварини 1995, 1996, 1999 років отелення. Щодо виходу молочного жиру найбільшим даний показник був у корів 1989, 1990, 1991 років отелення, а найнижчим 1985, 1999 років отелення. В цілому спостерігається підвищення виходу молочного жиру від 1980-х до 1990-х років і подальше його зниження.

Ступінь впливу року отелення на вміст жиру в молоці складає 4,7 %, а на вихід молочного жиру 5,3 %; при цьому імовірність помилки не перевищувала р=0,001.

Батько. З усіх проаналізованих нами факторів найбільш впливовим виявився фактор “батько” корови. Ступінь його впливу на вміст жиру в молоці корів становив 12,7 %, на вихід молочного жиру 19,6 % при Р>0,999. Оцінки найбільш характерних бугаїв-плідників представлені в табл. 3.

Виділено групу бугаїв, які характеризуються високим вмістом жиру в молоці дочок при посередньому виході молочного жиру - Аптекар 1447, Флегель 2167, Срив 23, Маркіз 2246, Рубін 9045, Антей 7237.

Таблиця 3. Вплив бугаїв-плідників на вміст жиру в молоці (%) та вихід молочного жиру (кг) їхніх дочок

Батько	n	Вміст жиру, %	Вихід молочного жиру, кг
		M ± m	у	M ± m	у
Аптекар 1447	290	4,24±0,018	0,36	159,0±2,14	31,02
Флегель 2167	205	4,11±0,021	0,44	139,4±2,91	39,02
Срив 23	218	4,08±0,021	0,38	140,0±2,81	33,71
Маркіз 2246	174	4,13±0,023	0,39	131,1±3,15	31,60
Рубін 9045	246	4,11±0,020	0,36	168,5±2,65	34,66
Антей 7237	257	4,05±0,019	0,39	131,0±2,59	33,66
Аніс 3491	150	4,03±0,025	0,47	205,9±3,40	47,62
Тохтаан Ісо 88	446	4,97±0,015	0,27	175,8±1,97	37,54
Атлант 8375	250	4,00±0,019	0,28	170,6±2,63	55,71
Алекс 12824	133	4,08±0,027	0,57	203,3±3,61	53,58
Нікель 387680-90	264	3,85±0,019	0,28	200,9±2,56	47,47
Вуд 1703660	161	3,96±0,024	0,19	191,1±3,28	57,36
Сеул 1715628-129	450	3,90±0,015	0,30	210,9±1,96	57,69
Север 1701	230	3,91±0,020	0,27	176,1±2,74	47,14
Світлячок 7944	146	3,60±0,025	0,32	93,2±3,44	26,66
Засічний 5116	108	3,52±0,030	0,50	119,9±4,00	42,74
Зоркий 2874	207	3,78±0,021	0,36	81,6±2,89	19,76

Найбільш цінними є плідники, дочки яких поєднують високі жирність молока і вихід молочного жиру - Аніс 201, Тохтаан Ісо 88, Нікель 387680-90, Вуд 1703660, Сеул 1715628-129, Атлант 8375, Север 1701. Сперму цих бугаїв доцільно широко використовувати в селекційному процесі.

Виявлено групу бугаїв, дочки яких характеризуються незадовільними продуктивними характеристиками по обох проаналізованих показниках - Світлячок 7944, Засічний 5116, Зоркий 2874. Сперму цих плідників доцільно вибракувати.

Спільний вплив факторів. Шляхом визначення спільного впливу пар факторів на вміст жиру в молоці корів і вихід молочного жиру встановлено, що найбільш значимою парою була “батько * рік отелення”. Вплив даного чинника на вміст жиру в молоці складає 8,7 %, а на вихід молочного жиру 11,0 % (Р>0,999). Механізм спільного впливу наочно проілюстровано у табл. 4, з якої видно, що у 1992 році дочки Джеронімо 2135 переважали за вмістом жиру в молоці дочок Жипсі 1698629, а у 1996 році навпаки.

Таблиця 4. Приклад спільного впливу чинника “батько” з чинником “рік отелення”

Батько	Рік отелення	Вміст жиру в молоці, %	Вихід молочного жиру, кг
Жипсі 1698629	1992	3,7	168,2
	1996	4,1	142,7
Джеронімо 2135	1992	3,9	214,8
	1996	3,7	171,7

Суттєвим спільним впливом відрізнялася також пара факторів „батько * господарство” (ступінь впливу на вміст жиру в молоці складає 6,5 %, на вихід молочного жиру 14,2%).

Весь комплекс факторів. З використанням комплексу найвпливовіших генетичних і негенетичних факторів були розроблені моделі прогнозування досліджуваних продуктивних ознак.

Модель оцінки вмісту жиру в молоці відзначається досить високою адекватністю (табл. 5). Так, за статистичної вірогідності Р>0,999, вона дозволяє описувати 36 % мінливості цієї ознаки якості молока. При цьому стандартна помилка передбачення дорівнює SE = 0,186 %, що істотно нижче середнього квадратичного відхилення (у = 0,33 %).

Таблиця 5. Характеристика моделі оцінки вмісту жиру в молоці на основі комплексу найбільш значущих факторів

Фактори	Критерій Фішера	Рівень вірогідності	Ступінь впливу
Господарство	1,78	0,942	0,004
Порода	4,01	0,998	0,004
Батько	1,90	0,999	0,024
господарство * рік отелення	1,37	0,945	0,012
Батько * рік отелення	1,07	0,813	0,082
Господарство * номер лактації	2,35	0,999	0,021
Батько* вміст жиру в молоці матері	2,61	0,999	0,033

З використанням даної моделі було оцінено вміст жиру у дослідних тварин вибірки. Установлено, що при цьому прогнозовані шляхом застосування моделі значення досить добре відбивають фактичний вміст жиру в молоці корів. Так, коефіцієнт кореляції між прогнозованими і фактичними значеннями аналізованого продуктивного показника становив r=0,6 (Р>0,999).

При моделюванні добору за оцінкою вмісту жиру з використанням моделі, отримано наступні результати (табл. 6).

Встановлено високу ефективність добору за допомогою розробленої моделі. Особливо селекційно значимі різниці між племінною і вибракуваною групами зафіксовано при виділенні до 15 % кращих і 5 % гірших тварин. Добір 5 % тварин, оцінених за моделлю як найжирномолочніші, забезпечує селекційний диференціал Sd=0,51 % жиру, що складає 13 % від середнього по вибірці.

Таблиця 6. Добір на базі оцінок вмісту жиру в молоці за допомогою моделі, що використовує найбільш значущі показники

Процент вибраковки	Фактичний вміст жиру в молоці племінної групи, %	Фактичний вміст жиру в молоці вибракуваної групи, %	Різниця за вмістом жиру між плем. і вибр. групами, %
0	3,91	-
5	3,93	3,58	0,35
10	3,94	3,64	0,30
15	3,95	3,67	0,28
20	3,97	3,69	0,28
30	3,99	3,72	0,27
40	4,03	3,74	0,29
50	4,06	3,76	0,30
60	4,10	3,78	0,32
70	4,15	3,81	0,34
80	4,22	3,83	0,39
85	4,26	3,85	0,41
90	4,31	3,87	0,44
95	4,42	3,88	0,54

Вірогідність розходжень між фактичною продуктивністю племінної і вибракуваної груп складає P>0,999 на всіх розглянутих рівнях добору. Таким чином, використання в селекційній роботі розробленої нами моделі дозволяє спрогнозувати жирномолочність тварин і ефективно виділяти в племінне ядро 5-15 % потенційно кращих за цим показником тварин.

Створено модель прогнозування виходу молочного жиру на базі сукупності генетичних і негенетичних факторів. Дана модель характеризується коефіцієнтом детермінації R² = 0,558, стандартною помилкою передбачення SE = 25,16 кг за високого ступеня довірчої імовірності (Р>0,999).

Характеристика впливу факторів, що увійшли до цієї моделі, подана в табл. 8. На базі даної моделі проведене прогнозування виходу молочного жиру корів.

Приклад розрахунку прогнозованого за моделлю виходу молочного жиру корови Розанта 8614 наведений у табл. 7.

7. Оцінка за моделлю виходу молочного жиру корови Розанта 8614

Чинники	Градації чинників	Фіксований ефект або коефіцієнтрегресії
Вільний член		-128,8
Господарство	Червоний Велетень	-88,7
Батько	Скайчиф 349	335,8
Номер лактації	5	318,3
Рік отелення	1998	-6,78
Вихід молочного жиру матері	189,4 кг	43,0
Господарство * рік отелення	Червоний велетень * 1998	0,00
Батько *номер лактації	Скайчиф 349 * 5	-132,5
Батько * рік отелення	Скайчиф 349 * 1998	-99,6
Батько * вихід молочного жиру матері	Скайчиф 349 * 189,4 кг	-30,9

Прогнозований вихід молочного жиру корови Розанта 8614 становить 209,8 кг, а фактичний 209,9 кг; різниця між прогнозом і фактом становить 0,1 кг.

Характеристика впливу факторів, що увійшли до цієї моделі, подана в табл. 8.

Таблиця 8. Характеристика моделі оцінки виходу молочного жиру на основі комплексу найбільш значущих факторів

Фактори	Критерій Фішера	Рівень вірогідності	Ступінь впливу
Господарство	17,88	0,999	0,037
Батько	1,39	0,977	0,019
Номер лактації	6,91	0,999	0,012
Рік отелення	2,57	0,999	0,010
Вихід молочного жиру матері	14,12	0,999	0,003
Господарство * рік отелення	1,61	0,993	0,015
Батько * номер лактації	1,34	0,999	0,071
Батько * рік отелення	1,10	0,899	0,078
Батько * вихід молочного жиру матері	1,20	0,862	0,016

На базі даної моделі проведене прогнозування виходу молочного жиру корів. Порівняння індивідуальних прогнозованих і фактичних значень даної продуктивної ознаки свідчить про суттєвий кореляційний зв'язок між ними (r= 0,8, Р>0,999). Отже, оцінки, розраховані шляхом застосування цієї моделі, адекватно відображають одержані на практиці величини виходу молочного жиру.

Моделювання добору за прогнозом (табл. 9) показало, що в усіх його варіантах відмінності між фактично отриманою середньою молочною продуктивністю племінної і вибракуваної груп були вірогідними (Р>0,999). Найефективніший добір за допомогою розробленої моделі до 20 % кращих, або 5 % гірших тварин. При цьому в розглянутих варіантах добору різниця за продуктивністю становить 39,9 % від середньої по всій вибірці при доборі гірших тварин, а при доборі кращих тварин - від 35,7 % до 44,5 %.Якщо відібрати 5 % тварин, оцінених за моделлю як такі, що характеризуються найбільш високим виходом молочного жиру, то селекційний диференціал становитиме Sd=69,9 кг. Цей варіант доцільно застосовувати під час бракування низькопродуктивних тварин.

Таблиця 9. Добір на базі оцінок кількості молочного жиру за допомогою моделі, що використовує найбільш значущі показники

% вибраковки	Фактичний вихід молочного жиру племінної групи, кг	Фактичний вихід молочного жиру вибракуваної групи, кг	Різниця за виходом молочного жиру між плем. і вибр. групами, кг
0	165,3	-	-
5	168,6	102,6	66,0
10	171,4	110,8	60,6
15	173,7	117,7	56,0
20	176,0	122,5	53,5
30	180,6	129,8	50,8
40	185,1	135,7	49,4
50	190,4	140,2	50,2
60	196,5	144,5	52,0
70	203,6	148,9	54,7
80	212,5	153,5	59,0
85	217,6	156,1	61,5
90	225,8	158,6	64,2
95	235,2	161,6	73,6

Жирнокислотний склад молочного жиру дочок різних плідників.

Щоб з'ясувати вплив генетичних і негенетичних чинників на жирнокислотний склад жиру молока спільно з лабораторією екомоніторингу і оцінки якості кормів і продукції тваринного походження були проведені експериментальні дослідження у вирівняних умовах. Встановлено, що з генетичних чинників найбільший вплив на вміст жирних кислот в молоці має батько (табл. 10).

Таблиця 10. Вміст деяких жирних кислот в жирі молока дочок різних бугаїв, %

Батько	С10:0 - деканова	С16:1 - гепта-децинова	С18:1 - олеїнова	С18:2 - лино-лева	С18:3 - линоле-нова
Беркут	-	1,74	23,39	4,81	0,82
Двойник	4,77	0,93	19,70	4,63	0,79
Док	7,44	0,84	20,25	6,83	0,41
Зевс	1,07	2,14	22,71	4,36	0,72
Іменит	2,06	1,85	23,79	5,33	0,77
Піон	2,17	2,24	22,68	4,99	1,12
Соболь	-	2,50	24,72	7,02	0,60
Султан	1,31	2,17	17,36	5,73	0,84
Ступінь впливу батька, %	27,0	7,2	19,8	16,7	12,4

Вплив бугаїв на вміст досліджуваних жирних кислот у жирі молока їхніх дочок коливається від 7,2 % (гептадецинова кислота) до 27,0 % (деканова кислота). Життєво важливими для організму людини є олеїнова, линолева, линоленова жирні кислоти. Вплив батьків на вміст вказаних жирних кислот складає 19,8 %, 16,7 %, 12,4 % відповідно.

Висновки

Розроблені моделі селекційної оцінки вмісту жиру в молоці корів і виходу молочного жиру на базі генетичних і негенетичних факторів дозволяють контролювати до 36 % мінливості вмісту жиру в молоці корів і до 48,3 % виходу молочного жиру (P>0,999). Застосування даних моделей при доборі 5 - 15 % кращих за прогнозом тварин дає можливість підвищити відповідно середній вміст жиру в молоці відібраних тварин племінного ядра на 0,35 - 0,49 % і вихід молочного жиру - на 52,3 - 69,9 кг у порівнянні з тваринами без попереднього добору.

2. Вибракування 5 % гірших тварин на основі створеної нами моделі прогнозування вмісту жиру в молоці корів за комплексом генетичних та негенетичних чинників забезпечує виведення зі стада тварин із середнім вмістом жиру в молоці 3,64 %, що на 0,35 % менше, ніж у залишеній в стаді племінній групі; селекційний диференціал при цьому становить Sd = 0,02 %.

3. Вибракування 5 % гірших тварин на основі створеної нами моделі прогнозування виходу молочного жиру за комплексом генетичних і негенетичних факторів забезпечує виведення зі стада тварин із середнім виходом молочного жиру 102,6 кг, що на 66,0 кг менше, ніж у залишеній у стаді племінній групі; селекційний диференціал становить Sd = 3,3 кг.

4. Найбільш вагомим із досліджених генетичних факторів є батько. Цим фактором можливо описати 12,7 % мінливості вмісту жиру в молоці і 19,6 % мінливості виходу молочного жиру. Істотні також спільні впливи фактора «батько» з іншими факторами: «батько * рік отелення» (з²=0,087 на вміст жиру і з²=0,11 на вихід молочного жиру), «батько * господарство» (з²=0,065 і з²=0,142 відповідно).

5. Виявлено плідників, дочки яких мають як високий вихід молочного жиру, так і високу жирність молока - Аніс 201, Тохтаан Ісо 88, Алекс 12824, Нікель 387680-90, Вуд 1703660, Сеул 1715628-129 Север 1701, Антей 7237, Атлант 8375.

Господарство має вірогідний (P>0,999) вплив на вміст жиру в молоці корів (з²=0,123) і на вихід молочного жиру (з²=0,181). Суттєвий влив даного фактора можна пояснити різними умовами середовища існування та відмінностями стратегій розведення тварин між господарствами.

Установлено, що вплив породи на вміст жиру в молоці корів складає з²=0,026 (P>0,999). Ступінь впливу даного фактора на вихід молочного жиру становить з²=0,046 також за високого ступеня вірогідності (P>0,999). Найбільш жирномолочною є айрширська порода (4,19%, 182,95 кг).

За умови підвищення вмісту жиру в молоці матері на 1 % можна очікувати росту цього показника у дочок на 0,29 %. Кореляційний зв'язок між виходом молочного жиру матерів та дочок досягає r = 0,28 (P>0,999). Коефіцієнти успадковуваності вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру дорівнюють відповідно 0,56 та 0,72.

Визначений у подібних умовах середовища вплив батьків на вміст жирних кислот у жирі молока їх дочок коливається від 7,2 % (гептадецинова кислота) до 27 % (деканова кислота). По життєво важливих для організму людини олеїновій, линолевій і линоленовій жирних кислотах цей вплив становить відповідно 19,8 %, 16,7%, і 12,4 %.

Пропозиції виробництву

У молочних стадах враховувати встановлені нами особливості впливу генетичних і негенетичних чинників на вміст жиру в молоці корів та на вихід молочного жиру.

В селекційній роботі для раннього виділення племінного ядра та вибраковки низькопродуктивних тварин використовувати розроблені моделі прогнозування жирномолочності та виходу молочного жиру.

Список основних публiкацiй за темою дисертацiї

1. Ємець З.В. Вплив умов року народження корів на вміст та вихід молочного жиру // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вип. 22. Частина 2. - 2005. - С. 64-68.

2. Ємець З.В. Вміст жиру в молоці корів та вихід молочного жиру в залежності від породи // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 2.- С. 127-128.

3. Ємець З.В. Вплив чинника “господарство” на вміст жиру в молоці корів та на вихід молочного жиру // Науково-технiчний бюлетень / IТ УААН. - Харкiв. - 2006. - № 92. - С. 42-46.

4. Ємець З.В. Залежність між середнім вмістом жиру за довічну молочну продуктивність корів-матерів та дочок // Науково-технiчний бюлетень / IТ УААН. - Харкiв. - 2006. - № 93. - С. 29-31.

5. Шабля В.П., Осипенко Т.Л., Ємець З.В. Порівняльна оцінка вмісту і виходу молочного білка у корів різних генетичних груп // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ. - 2005. - № 85.- С. 192-195.

6. Державна племінна книга великої рогатої худоби симентальської породи / Шабля В.П., Храмцова О.М., Осипенко Т.Л., Борисовський В.А., Задорожна І.Ю., Бороздіна І.В., Ємець З.В. - К.: ВД “Стилос”, 2004. - 350 с.

7. Осипенко Т.Л., Ємець З.В. Якісні показники молока корів симентальської породи // Державна племінна книга великої рогатої худоби симентальської породи. - К.: ВД “Стилос”, 2004. - С. 42-46.

8. Осипенко Т.Л., Ємець З.В. Міжпорідні різниці вмісту білка в молоці корів // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ.: “Елтон-2”, 2008. - № 86. - С. 390-393.

9. Прогнозирование хозяйственно-полезных признаков молочного скота в раннем возрасте: Методические рекомендации / Шабля В.П., Задорожная И.Ю., Афанасенко В.Ю., Балагуровский С.В., Осипенко Т.Л., Емец З.В., Данец Л.Н. / Институт животноводства УААН. - К. - Х.: ИЖ УААН, 2004. - 14 с.

10. Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи/ Шабля В.П., Адмін О.Є., Храмцова О.М., Осипенко Т.Л., Ємець З.В., Троценко З.Г., Іванченко М.І. - К.: ПЦ “Фоліант”, 2008. - 496 с. (дисертанту належить збір інформації, та аналіз результатів).

Размещено на Allbest.ru