Азотні добрива, внесені під передпосівну культивацію, призводили до подовження вегетаційного періоду сортів ярого ячменю. Найкоротшим він був у сорту Звершення (83 доби) на фоні післядії 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₆₀ без внесення азотних добрив під передпосівну культивацію та при внесенні дози N₃₀, а найдовший - у варіанті без основного внесення добрив + N₆₀ та N₉₀ під культивацію (87 діб). Вегетаційний період сорту Скарлет у цих варіантах складав 84 та 86 діб відповідно.

За результатами досліджень встановлено, що внесення під передпосівну культивацію азотних добрив суттєво впливало на урожайність сортів ячменю. В середньому у 2003-2005 рр. розрахунки окупності одного кілограму (в діючій речовині) азотних добрив урожаєм зерна показали, що на найвищою вона була при дозі N₃₀ у варіантах без основного внесення добрив та післядії 30 т/га гною і становила у сорту Звершення 22,7 - 26,0 кг та у сорту Скарлет 17,0 - 19,3 кг (табл. 3). За внесення вищих доз окупність азотних добрив поступово знижувалася. При дозі N₉₀ вона становила у сорту Звершення 15,6 - 13,8 кг та у сорту Скарлет - 10,8 - 13,4 кг. Окупність азотних добрив урожаєм зерна сортами ячменю на інтенсивних фонах живлення була досить низькою або, навіть, від'ємною. Так, у сорту Звершення на фоні післядії 30 т/га гною + N₃₀P₃₀K₃₀ вона не перевищувала 11,3 кг, а на фоні післядії 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₆₀ - 3,7 кг, а в сорту Скарлет - відповідно 14,0 та 0,5 кг.

Рівень урожайності сортів в більшій мірі залежав від кількості продуктивних стебел в посівах. При цьому було виявлено тісну кореляцію між урожайністю та цим показником: у сорту Звершення (r = 0,74) та у сорту Скарлет (r = 0,80).

За даними 2003 - 2005 рр. встановлено, що внесення азотних добрив під передпосівну культивацію також суттєво впливало на якісні показники зерна сортів ячменю. Вміст білка в зерні підвищувався із збільшенням дози внесення азотних добрив під передпосівну культивацію. В середньому по фонах живлення зерно відповідало вимогам пивоварного ячменю за вмістом білка для сорту Скарлет на варіантах без внесення азотних добрив, а також із застосуванням доз N₃₀ і N₆₀ (відповідно 10,6; 10,7 та 11,3 %), а для сорту Звершення - без внесення добрив та при дозі N₃₀ (відповідно 10,5 та 11,0 %). Також чим нижчий в зерні був вміст білка, тим вищий в ньому був вміст крохмалю. Виявлено тісний зворотний кореляційний зв'язок між цими двома показниками (r = - 0,89).

Таблиця 3. Окупність азотних добрив урожаєм зерна сортів ячменю, при їх внесенні під передпосівну культивацію по попереднику цукрові буряки, 2003 - 2005 рр., кг

Слід зазначити, що енергія проростання була найвищою у варіантах без застосування мінеральних добрив з осені або на фоні післядії гною + N₃₀P₃₀K₃₀ при додатковому внесенні азотних добрив під передпосівну культивацію в дозі не більше N₃₀. При цьому даний показник у сорту Звершення був на рівні 95,7 - 97,2 %, а у сорту Скарлет - 95,8 - 98,0 %. Також встановлено, що крупність зерна була кращою у сорту Скарлет. Але в обох сортів при внесенні азотних добрив у підживлення вона істотно знижувалася.

Дослідженнями встановлено, що внесення азотних добрив під передпосівну культивацію сприяло кращій кущистості рослин, підвищенню їх листової поверхні та продуктивності посівів. Так, у варіанті без застосування добрив сорт Звершення у фазі колосіння мав площу листя на рівні 17,6 тис. м²/га, а при внесенні дози N₉₀ вона збільшилась більше ніж в два рази і становила 36,4 тис. м²/га.

Закономірності реакції пивоварних сортів ячменю ЗАЛЕЖНО ВІД строкІВ сівби ТА фонІВ живлення

За пізніших строків сівби вологість ґрунту дещо знижувалась. Так, у середньому за 2004-2005 рр. за першого строку сівби вміст продуктивної вологи в орному і метровому шарах ґрунту становив відповідно 63,1 і 184,6 мм, при запізненні із сівбою на 8 діб - відповідно 54,3 та 171,5 мм, а за третього строку - 41,6 та 165,7 мм відповідно. Тобто запаси продуктивної вологи в ґрунті значно знижувалися з кожним наступним строком сівби, що в подальшому негативно впливало на ріст і розвиток рослин та формування врожаю.

Результатом прискореного проходження фенологічних фаз розвитку сортів ячменю та зниження коефіцієнта кущіння рослин за пізніх строків сівби був нижчий рівень їх урожайності. При запізненні із сівбою на 8 та 16 діб коефіцієнт кущіння в середньому по сортах знижувався відповідно на 0,18 - 0,62 та 0,22 - 0,76. В середньому за 2004 - 2006 рр. незалежно від сорту і фону живлення найвищу врожайність отримано в перший строк сівби (оптимальний), а найменшу - в останній, тобто через 16 діб після першого (табл. 4). Так, сорт Звершення за оптимальних строків сівби на фоні без внесення добрив забезпечив рівень врожайності 3,51 т/га, а при сівбі через 8 та 16 діб - 3,10 і 2,51 т/га відповідно.

Таблиця 4. Урожайність сортів ячменю залежно від строків сівби та фонів живлення по попереднику цукрові буряки, 2004 - 2006 рр., т/га

Пізніші строки сівби сприяли різкому погіршенню якісних показників зерна. Так, строки сівби мали значний вплив на масу 1000 зерен, яка різко знижувалася при їх зміщенні в сторону більш пізніх. Так, у сорту Звершення на фоні післядії 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₆₀ в перший строк сівби вона становила 46,5 г, а у другий та третій - відповідно 43,4 та 42,4 г. Така ж тенденція зберігалася у всіх сортів незалежно від фону живлення.

При запізненні зі строками сівби вміст білка в зерні ячменю збільшувався, а крохмалю - зменшувався. Особливо це відмічено у сорту Джерело, при вирощуванні якого навіть на фоні без внесення добрив у пізні строки сівби вміст білка складав 11,0 %, в той час, як за оптимального - 9,8 %, а при запізненні на 8 днів - 10,3 %. Запізнення зі строками сівби також негативно впливало на крупність зерна. Так, у середньому по досліду крупність зерна зменшувалась у сорту Джерело від 90,7 до 81,2 % відповідно за оптимального та третього строків, а у сортів Бадьорий і Звершення - від 88,3 до 75,2 % та від 84,5 до 68,2 % відповідно.

Вплив норми висіву та удобрення на урожайність і пивоварні якості зерна сортів ячменю

Нашими дослідженнями (2004 - 2006 рр.) встановлено, що після кукурудзи на зерно при збільшенні норми висіву насіння ячменю на всіх фонах живлення урожайність значно підвищувалася. Так, наприклад, на фоні післядії 30 т/га гною у сорту Джерело при нормі висіву 3,5 млн. шт./га урожайність становила 2,12 т/га, а при 4,5 та 5,5 млн. шт./га відповідно 2,59 та 2,70 т/га, тобто на 0,47 та 0,58 т/га вище (табл. 5). Після попередника цукрові буряки продуктивність сорту Бадьорий при збільшенні норми висіву істотно підвищувалась лише у варіантах без внесення добрив та на фоні післядії 30 т/га гною.

Таблиця 5. Врожайність сортів ячменю залежно від норми висіву по попереднику кукурудза на зерно, 2004 - 2006 рр., т/га

Нами встановлено, що в середньому за 2004 - 2006 рр. норми висіву суттєво впливали на якісні показники зерна всіх досліджуваних сортів. Так, збільшення норми висіву зменшувало вміст білка в зерні та збільшувало вміст крохмалю. Так, у варіанті без основного внесення добрив після попередника кукурудза на зерно у сорту Звершення при нормі висіву 3,5 млн./га вміст білка в зерні становив 10,2 %, а при нормі 5,5 млн./га - знизився до 9,5 %, а вміст крохмалю був на рівні 59,8 % та 60,5 % відповідно. На фоні післядії гною 30 т/га + N₆₀P₆₀K₆₀ при цих нормах висіву сорту Бадьорий вміст білка в зерні становив 10,9 % і 10,4 %, а крохмалю - 59,9 % і 60,3 % відповідно. Така ж тенденція спостерігалась і після попередника цукрові буряки, де вміст білка знижувався у варіанті без внесення добрив від 10,4 %, (при нормі висіву 3,0 млн. шт./га) до 9,8 % (при 5,5 млн. шт./га), а на інтенсивному фоні - відповідно від 12,2 % до 11,1 % з вмістом крохмалю від 60,6 % до 61,9 %.

Нижчою крупність зерна була при нормі висіву 3,5 млн. шт./га після попередника кукурудза на зерно у варіанті без основного внесення добрив: 78,5 % - у сорту Джерело, 74,3 % - у сорту Бадьорий; 74,0 % - у сорту Звершення, а також на фоні післядії 30 т/га гною + N₆₀P₆₀K₆₀ - відповідно 91,4 %; 89,4 %; 81,6 %. При збільшенні норми висіву показник крупності зерна підвищувався незалежно від попередників, що було позитивним для одержання пивоварного зерна.

Економічна та біоенергетична оцінки ефективності вирощування зерна ярого ячменю пивоварного напряму

Для визначення економічної та біоенергетичної ефективності вирощування сортів ярого ячменю, в дослідах у 2003 - 2006 рр. ми порівнювали запропоновану нами технологію вирощування з базовою, яка найбільш часто застосовується в зоні східної частини Лісостепу України. Базова технологія вирощування ярого пивоварного ячменю включала наступні елементи: оранку на 20-22 см, ранньовесняне боронування, протруєння насіння, передпосівну культивація з боронуванням, сівбу рядковим способом з нормою висіву 4,5 млн. шт./га схожих насінин в перші дні фізичної стиглості ґрунту, коткування посівів, обприскування посівів гербіцидами у фазі кущіння або трубкування до появи прапорцевого листа, обприскування посівів інсектицидами (при перевищенні шкідливими комахами ЕПШ) та фунгіцидами (при перших проявах хвороб ячменю), збирання урожаю та очистка зернової маси. А запропонована нами технологія включала такі елементи: основне внесення добрив в дозі N₃₀P₃₀K₃₀, оранку на 20-22 см, ранньовесняне боронування, протруєння насіння, внесення азотних добрив під передпосівну культивацію в дозі N₃₀, передпосівну культивація з боронуванням, сівбу рядковим способом з нормою висіву 5,5 млн. шт./га схожих насінин в перші дні фізичної стиглості ґрунту, коткування посівів, обприскування посівів гербіцидами у фазі кущіння або трубкування до появи прапорцевого листа, обприскування посівів інсектицидами (при перевищенні шкідливими комахами ЕПШ) та фунгіцидами (при перших проявах хвороб ячменю), збирання урожаю та очистка зернової маси.

Запропонована технологія вирощування сортів ярого ячменю пивоварного напряму використання по цукрових буряках в середньому забезпечувала отримання урожаю зерна на рівні 5,9 т/га, а базова - 3,7 т/га. Так, за нашими даними встановлено, що при запропонованій нами технології загальні витрати були найвищими на 621,61 грн./га, але при цьому умовно чистий прибуток становив 2390,87 грн./га з рівнем рентабельності 104,3 %, що на 1132,89 грн./га більше, ніж при базовій з рівнем рентабельності 75,3 %.

Вищі витрати енергії були при запропонованій нами технології вирощування і становили 3819911 МДж/га, а при базовій - 2591767 МДж/га, що на 1228144 МДж/га менше. Разом з тим, від вирощеної продукції було більше отримано енергії саме при запропонованій нами технології вирощування - 23182599 МДж/га з коефіцієнтом енергетичної ефективності 6,07, що на 8644359 МДж/га більше в порівнянні з базовою (коефіцієнт енергетичної ефективності становив 5,61).

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового важливого наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні елементів технології вирощування ярого ячменю пивоварного напряму використання шляхом встановлення закономірностей формування продуктивності та якості зерна сортів ярого ячменю залежно від попередників, способів основного обробітку ґрунту, системи удобрення, строків сівби та норм висіву насіння. Запропонована для східної частини Лісостепу України технологія дозволяє отримувати по попереднику цукрові буряки урожайність пивоварних сортів ярого ячменю на рівні 4,9 - 5,9 т/га з вмістом білка в зерні не більше 11,5 %, крупністю - не менше 85 %, енергією проростання зерна - не менше 95 %, масою 1000 зерен - не менше 41 г, що має суттєве значення для забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною для пивоваріння.

За результатами наших досліджень можна зробити наступні висновки.

1. Встановлено, що вищу урожайність зерна сортів ярого ячменю Звершення, Джерело і Бадьорий забезпечують такі попередники як цукрові буряки та соя. Рівень урожайності у варіанті без внесення добрив становив в середньому від 3,33 до 3,76 т/га, а на фоні післядії гною + N₆₀P₆₀K₆₀ - від 5,27 до 5,87 т/га. Після кукурудзи на зерно по цих фонах живлення урожайність коливалась відповідно від 2,30 до 2,52 т/га та від 5,03 до 5,58 т/га.

2. Після кукурудзи на зерно в ґрунті накопичувалося більше продуктивної вологи (на 4 - 9 %) і рухомих форм фосфору (на 15 - 24 %) та калію (на 6 - 10 %) порівняно з попередниками цукрові буряки та соя.

3. Найбільш якісне за пивоварними показниками зерно ячменю отримано по попередниках кукурудза на зерно та цукрові буряки, незалежно від фону живлення. Так, навіть, на інтенсивному фоні живлення (післядія гною + N₆₀P₆₀K₆₀) у сорту Звершення вміст білка в зерні відповідав вимогам стандарту і становив 10,8 - 10,9 %, а у сортів Бадьорий і Джерело - відповідно 11,2 - 11,4 % і 11,4 - 11,8 %.

4. Встановлено, що найвищі показники фотосинтетичного потенціалу посівів (ФПП) формуються після попередників соя і цукрові буряки на фоні післядії гною + N₆₀P₆₀K₆₀ і складали відповідно 1,54 і 1,55 млн. м² діб/га, що в подальшому сприяло підвищенню урожайності ячменю. При цьому встановлено тісну кореляційну залежність (г = 0,91 - 0,94) між ФПП і урожайністю.

5. За чизельного способу основного обробітку ґрунту забур'яненість посівів підвищувалась на 17 - 30 % порівняно з оранкою, що негативно впливало на вологозабезпеченість рослин. Так, вміст продуктивної вологи в орному шарі ґрунту у фазі колосіння ячменю знижувався при чизелюванні в середньому по роках, на 6 - 7 %, урожайність сортів Звершення, Джерело та Бадьорий знижувалася в середньому від 0,16 до 0,35 т/га, а вміст білка в зерні у всіх сортів був на 0,2 - 0,3 % вищим, ніж у варіанті з оранкою.

6. Встановлено, що для сортів ярого ячменю Звершення та Скарлет найефективнішим є застосування мінеральних добрив в дозі N₃₀P₃₀K₃₀ в основне внесення + N₃₀ під передпосівну культивацію. Урожайність, в залежності від сорту, становила 5,86 - 5,99 т/га, що на 2,14 - 2,26 т/га більше порівняно з варіантом без внесення добрив. Окупність урожаєм зерна одного кг азотних добрив в діючій речовині забезпечувала від 11,3 до 14,0 кг.

7. Виявлено, що при підвищенні дози внесення азотних добрив величина фотосинтетичного потенціалу посівів збільшувалася, завдяки кращому росту і розвитку. При внесенні N₉₀ на фоні без добрив, показник ФПП збільшувався майже вдвічі порівняно з контролем (без добрив), що в подальшому впливало на підвищення урожайності сортів Звершення та Скарлет.

8. Встановлено, що при сівбі на 8 та 16 діб пізніше оптимального строку (сівба в перші дні фізичної стиглості ґрунту) вегетаційний період досліджуваних сортів зменшувався відповідно на 3 та 6 діб. При запізненні із сівбою на 8 та 16 діб коефіцієнт кущіння в середньому по сортах знижувався відповідно на 0,18 - 0,62 та 0,22 - 0,76.

9. Запізнення із сівбою на одну добу, в середньому по фонах живлення призводило до зниження врожайності у сортів Джерело, Бадьорий і Звершення відповідно на 0,05; 0,04 і 0,06 т/га. При сівбі на 8 і 16 діб пізніше оптимального строку різко погіршувалися якісні показники пивоварного зерна сортів: підвищувався вміст білка у зерні в середньому відповідно на 0,5 % і 0,9 % та знижувалась крупність зерна на 5,8 % і 13,0 % відповідно.

10. Найбільшу урожайність, в середньому по фонах живлення, сорти Звершення, Бадьорий і Джерело забезпечували при нормі висіву 5,5 млн. шт./га, яка становила відповідно 3,94; 4,04 і 3,72 т/га, що на 0,11; 0,18 і 0,08 т/га вище порівняно з прийнятою нормою висіву 4,5 шт./га для пивоварного ячменю.

11. Встановлено, що збільшення норми висіву ярого ячменю до 5,5 млн. шт./га призводить до зменшення вмісту білка в зерні в середньому на 0,3 - 0,5 % порівняно з нормою 4,5 млн. шт./га.

12. При вирощуванні ярого ячменю пивоварного напряму використання найвищу економічну ефективність забезпечили елементи технології, які включали: оранку, сівбу по попереднику цукрові буряки в перші ж дні фізичної стиглості ґрунту з нормою 5,5 млн. шт./га схожих насінин, основне внесення N₃₀P₃₀K₃₀ та N₃₀ під передпосівну культивацію. Рівень рентабельності при цьому був на рівні 104,3 %, а умовно чистий прибуток становив 2390,87 грн./га з коефіцієнтом енергетичної ефективності 6,07.

Рекомендації виробництву

При вирощуванні сортів ярого ячменю пивоварного напряму використання в умовах східної частини Лісостепу України рекомендуємо:

- сівбу проводити переважно після попередників цукрові буряки, а по кукурудзі на зерно - в роки з весняним дефіцитом вологи в ґрунті;

- під посіви ярого ячменю проводити зяблеву оранку не залежно від попередника, яка в порівнянні з чизелюванням підвищує урожайність на 0,16 - 0,35 т/га, а вміст білка в зерні зменшує на 0,2 - 0,3 %;

- вносити після попередника цукрові буряки мінеральні добрива слід в розрахунковій дозі на запланований урожай, але не більше N₃₀P₃₀K₃₀ в основне внесення та N₃₀ під передпосівну культивацію, що економічно найбільш ефективно;

- не допускати пізніх строків сівби, які призводять до зниження врожайності залежно від сорту на 0,04 - 0,06 т/га з кожною добою запізнення із сівбою та погіршення пивоварних якостей зерна;

- проводити сівбу пивоварного ярого ячменю по цукрових буряках та кукурудзі на зерно з нормою 5,5 млн. шт./га схожих насінин, що порівняно з нормою висіву 4,5 млн. шт./га, підвищує урожайність на 0,08 - 0,18 т/га і зменшує вміст білка в зерні на 0,3 - 0,5 %.

- висівати сорти Звершення, Джерело, Бадьорий та Скарлет, які є придатними для вирощування на пивоварні цілі.

Список опублікованих праць

1. Попов С.І., Скидан В.О., Цехмейструк М.Г., Магомедов Р.Д. Вплив фонів живлення на врожайність та якість зерна пивоварних сортів ярого ячменю // Селекція і насінництво. - Харків, 2004. - Вип. 89. - С.206 - 211 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

2. Скидан В.О., Попов С.І., Цехмейструк М.Г. Особливості реакції сучасних пивоварних сортів ярого ячменю на попередники // Селекція і насінництво. - Харків, 2005. - Вип. 91. - С. 185-191 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

3. Скидан В.О., Попов С.І., Цехмейструк М.Г., Воронко Л.Ю. Продуктивність пивоварних сортів ярого ячменю в залежності від строків сівби // Вісник СНАУ. (серія “Агрономія і біологія”). - Суми, 2005. - №11-12. - С. 66 - 69 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

4. Попов С.І., Цехмейструк М.Г., Скидан В.О., Циганко В.А. Вплив азотних добрив на урожайність та вміст білка в зерні ярого ячменю сорту Звершення // Вісник ХНАУ. - Харків, 2005. - №1. - С. 134 - 137 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

5. Попов С.І., Скидан В.О., Цехмейструк М.Г. Вплив норм висіву насіння сортів ярого ячменю пивоварного напрямку на урожайність та якість зерна // Вісник Львівського Державного аграрного університету. - 2007. - №11. - С. 205 - 210 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

6. Попов С.І., Цехмейструк М.Г., Скидан В.О., Шелякін В.О. Врожайність ярого ячменю в залежності від фону живлення та способу основного обробітку ґрунту // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - Харків, 2005. - №1. - С. 8 - 11 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

7. Скидан В.О., Попов С.І., Цехмейструк М.Г. Урожайність ярого ячменю в залежності від деяких елементів технології його вирощування // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - Харків, 2006. - №3. - С. 5 - 11 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

8. Попов С.І., Цехмейструк М.Г., Скидан В.О. Урожайність і пивоварні якості зерна сортів ярого ячменю в залежності від попередників та фонів живлення // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Тези міжнародного наукового симпозіуму, 7-9 липня 2004. - Харків: ІР ім. В.Я. Юр'єва, 2004. - С. 104 - 105 (авторство складає 60 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

9. Попов С.І., Цехмейструк М.Г., Скидан В.О. Урожайність, енергія проростання та маса 1000 насінин ярого ячменю в залежності від деяких елементів технології вирощування // Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження академіка В.Я. Юр'єва, 19-20 жовтня 2004 р. - Харків, 2004. - С. 70 - 72 (авторство складає 70 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

10. Скидан В.О., Стрельцова І.Б., Кисельова Н.В. Особливості виносу мінеральних речовин з ґрунту ярим ячменем на чорноземі типовому // Міжвідомчий тематичний науковий збірник: Агрохімія і ґрунтознавство.- Харків, 2006. - Кн. 3. - С. 117 - 119 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

11. Скидан В.А., Попов С.И., Цехмейструк Н.Г. Выращивание пивоваренного ячменя в Лесостепи Украины // Проблемы сельскохозяйственного производства на совремённом этапе и пути их решения: Материалы Х Международной научно-производственной конференции, 15-18 мая 2006 г. - Белгород, 2006. - С. 68 (авторство складає 80 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

12. Попов С.І., Скидан В.О. Умови формування високоякісного зерна ячменю для пивоваріння // Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 травня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 383 - 384 (авторство складає 50 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

13. Скидан В.О. Особливості формування урожаю зерна ярого ячменю пивоварного напрямку в залежності від норм висіву насіння на різних фонах живлення // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Зб. тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених, 20-22 червня 2006 р. - Харків, 2006. - С. 185 - 187.

14. Науково-організацізаційні заходи проведення весняно-польових робіт у господарствах Харківської області в умовах 2005 року: Рекомендації; Укл.: О.Є. Турчинов, О.В. Пєтухов, Д.В. Кодацький, В.В. Кириченко, В.М. Тимчук, В.С. Зуза, Ю.Г. Красиловець, М.Г. Цехмейструк, Н.І. Рябчун, В.О. Скидан, І.М. Музафаров. - Харків, 2005. - 23 с. (авторство складає 10 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

15. Методичні рекомендації по проведенню весняно-польових робіт в умовах 2006 року: Рекомендації; Укл.: І.М. Войтов, П.П. Бабіч, Д.В. Кодацький, В.В. Кириченко, В.М. Тимчук, В.І. Колісник, Ю.Г. Красиловець, М.Г. Цехмейструк, Н.І. Рябчун, М.І. Єльніков, І.Б. Стрельцова, О.С. Сало, В.О. Скидан, Ю.Є. Огурцов, І.М. Музафаров, О.О. Садовой, О.О. Кущенко, Д.І. Мазоренко, В.І. Пастухов, М.В. Бакум, А.Г. Чигрин, Л.С. Осипова, В.І. Кисіль, М.В. Лісовий, Г.І. Яровий, М.О. Скляревський, В.В. Шабетя. - Харків, 2006. - 26 с. (авторство складає 10 %, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).