Ефективність виробництва та використання кормів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:636.085/.087(075.8)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ

ЗЕЛІСКО

Наталія Богданівна

ЛЬВІВ

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, доцент

Біттер Олександр Аронович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шульський Микола Григорович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького,

завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Місюк Микола Васильович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри економіки підприємств та соціально-трудових відносин.

Захист дисертації відбудеться 29 вересня 2009 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд.309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 27 серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Е. Губені



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішою умовою розвитку та підвищення ефективності тваринництва є створення міцної кормової бази, адже рівень продуктивності тварин на 50-80% визначається їх годівлею. На жаль, виробництво кормів як за кількістю, так і за якістю не відповідає потребам тваринництва майже в усіх аграрних підприємствах. Наслідком є низька ефективність використання кормів, їх перевитрата, висока кормомісткість одиниці продукції. Галузь кормовиробництва на сьогодні є технічно і технологічно відсталою, потребує наукового обґрунтування та законодавчого забезпечення її розвитку.

З реформуванням АПК і переходом до ринкових відносин відбулись зміни в структурі посівів кормових культур, заготівлі і використанні кормів. Зменшилось виробництво насіння кормових культур (особливо пасовищних), внесення під їх посіви органічних і мінеральних добрив, послабилась увага до впровадження прогресивних технологій. Зростання попиту населення на продукти харчування тваринного походження ставить підвищені вимоги до кормовиробництва, формування джерел раціонального використання кормів. Сьогодні можна ставити питання про виділення кормовиробництва в окрему спеціалізовану галузь, яка б виробляла якісні корми для тварин.

Проблема інтенсифікації кормовиробництва та підвищення на цій основі ефективності тваринництва потребує детального дослідження з врахуванням особливостей регіонального характеру, економічних, технологіч-них, соціальних, організаційних та екологічних чинників.

Теоретичні, методологічні та методичні аспекти інтенсивного кормо-виробництва, ефективності використання кормів та збільшення на цій основі виробництва продукції тваринництва розглянуті у наукових працях таких відомих вітчизняних і зарубіжних учених економістів-аграрників: С.П. Азізова, А.О. Бабича, Б.М. Батова, П.С. Березівського, П.П. Борщевського, В.Т. Василенка, В.Г. В'юна, Л.В. Галієвої, Д.П. Глущенка, В.В. Гришка, В.П. Долинського, О.І. Зінченка, З.С. Кадюка, І.Т. Кіщака, О.А. Лози, А.А. Побережної, Д.С. Приходька, П.П. Проскури, Д.К. Семенди, О.І. Симоненка, М.І. Толкача, Л.М. Худорлій, В.Ф. Цвігуна, Г.В. Черевка, М.Г. Шульського, А.А. Шутькова, В.А. Юдіної та ін. Проте низка теоретичних, методологічних і методичних проблем залишається малодослідженою і потребує подальшої й поглибленої розробки, особливо стосовно методології і методики визначення показників економічної оцінки кормів та їх ефективного використання у сільськогосподарських підприємствах. Вирішення зазначених проблем дозволить доповнити теоретичні, методологічні й прикладні напрацювання щодо підвищення економічної ефективності кормовиробництва.

Недостатня вивченість проблеми, важливість її для науки і практики визначають необхідність подальшого теоретичного та практичного опрацювання, що й свідчить про актуальність проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. „Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК" (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України" (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідної роботи полягає у дослідженні теоретико-методологічних засад ефективності виробництва та використання кормів різними господарюючими суб'єктами та обґрунтуванні напрямів розвитку галузі на перспективу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій з підвищення економічної ефективності виробництва та використання кормових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, а також обґрунтування пропозицій щодо інтенсифікації кормовиробництва. Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

- доповнити теоретико-методологічні основи ефективності сільського господарства;

- уточнити суть та економічний зміст понять "кормовиробництво", "кор-мова база" та "система кормовиробництва";

- обґрунтувати методологічні принципи та засади підвищення ефектив-ності кормовиробництва та використання кормових ресурсів;

- обґрунтувати основні вимоги до організації кормової бази;

- здійснити оцінку стану забезпеченості тварин кормами в сільськогоспо-дарських підприємствах;

- розробити систему показників економічної оцінки виробництва і вико-ристання кормів в умовах конкретних сільськогосподарських підприємств;

- розробити методичні підходи до планування потреби у кормах для сіль-ського господарства регіону, а також визначити необхідні обсяги виробництва кормів на перспективу;

- визначити ступінь впливу інтенсифікації кормовиробництва на підви-щення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва;

- обґрунтувати напрями збільшення обсягів виробництва та забезпечення тварин кормами.

- побудувати моделі оптимізації кормової бази у сільськогосподарських підприємствах Львівської області.

Об'єктом дослідження є економічні умови розвитку кормовиробництва та підвищення ефективності використання кормів у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів проблеми підвищення економічної ефективності виробництва та використання кормів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання, системний підхід для комплексного врахування чинників та умов підвищення економічної ефективності виробництва кормів і їх використання, розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку економічних відносин у галузі кормовиробництва, її інтенсифікації, рекомендації науково-дослідних установ щодо норм кормозабезпеченості та структури кормової бази у господарствах, законодавчі та інші нормативні документи з питань функціонування кормовиробництва та формування ринку кормів.

У процесі дослідження для детального вивчення особливостей кормовиробництва як галузі сільського господарства, позитивних і негативних чинників у формуванні системи та підвищенні ефективності виробництва і використання кормових ресурсів застосовано монографічний та абстрактно-логічний методи. Із загальнонаукових використано метод аналізу і синтезу для формування загальних тенденцій розвитку галузі та абстрактно-логічний ? для узагальнення результатів дослідження і формулювання висновків. Порівняння показників ефективності виробництва різних видів кормів, типів годівлі тварин здійснювали з використанням статистико-економічного методу, зокрема порівняння. Для виявлення взаємозалежності між продуктивністю тварин у сільськогосподарських підприємствах та забезпеченістю кормами використано метод статистичних групувань і кореляційно-регресійного аналізу.

Оптимізацію кормової бази відповідно до потреб тваринництва на прикладі конкретного господарства, визначення прогнозних показників розвитку галузі здійснено з використанням розрахунково-конструктивного методу та економіко-математичного моделювання.

Інформаційною основою дослідження стали дані первинного бухгалтерського обліку, річні звіти сільськогосподарських підприємств, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, спеціальна наукова та довідкова література, законодавчі та нормативні акти, інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження забезпеченості сільськогосподарських підприємств кормами, проблем підвищення економічної ефективності виробництва і використання кормових ресурсів дозволило одержати наступні елементи наукової новизни:

вперше:

- з урахуванням грошової оцінки землі, усереднених норм витрат кормів на одиницю продукції та потреб населення в продуктах харчування тваринного походження розроблено поваріантний прогноз кормозабезпеченості в регіоні, виходячи з концепції самозабезпечення основними видами продукції тваринництва і раціоналізації заготівлі, переробки та використання кормів;

уточнено:

- сутність понять "кормовиробництво", "кормова база", систему основних і додаткових показників ефективності виробництва і використання кормів та критерій її оцінки в сільськогосподарських підприємствах;

- систему чинників впливу на ефективність кормовиробництва в сільськогосподарських підприємствах;

удосконалено:

- побудований на використанні економіко-математичних моделей алгоритм розробки оптимального еластичного плану кормовиробництва для конкретного сільськогосподарського підприємства, який на відміну від традиційних методів базується на використанні нечітких множин;

- методику оцінки ефективності галузі кормовиробництва в сільсько-господарських підприємствах, яка враховує кількісні та якісні показники;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до здійснення економічної оцінки кормів та їх використання у сільськогосподарських підприємствах за рахунок підбору системи відповідних натуральних і вартісних показників, що характеризують розвиток галузі кормовиробництва;

- наукові засади формування та функціонування ринку кормів, що передбачають розробку і реалізацію чіткої та довгострокової стратегії розвитку кормовиробництва як самостійної товарної галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методологічні підходи до здійснення економічної оцінки розвитку кормовиробництва, задіяні в процесі дослідження, спрямовані на обґрунтування основних економічних та організаційно-технологічних напрямів підвищення економічної ефективності виробництва і використання кормів у сільськогосподарських підприємствах, розробку і реалізацію чіткої та довгострокової стратегії розвитку кормовиробництва як самостійної спеціалізованої галузі.

Положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для розробки комплексних регіональних програм розвитку кормовиробництва в регіоні.

Результати наукових досліджень розглянуті, схвалені і прийняті для практичного використання Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/102 від 23.03.2009 р.), управлінням агропромислового розвитку Буської районної державної адміністрації (довідка № 67 від 20.03.2009 р.). Їм передані до практичного використання рекомендації з удосконалення методики економічної оцінки розвитку кормовиробництва та підвищення його ефективності у сільськогосподарських підприємствах. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Зірка" Буського району Львівської області передані для практичного використання рекомендації та конкретні розрахунки щодо розробки оптимального еластичного плану кормовиробництва (довідка №67 від 20.03.2009 р.).

Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка №01-28-02 від 20.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним здобувачем відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел та обробки статистичних даних. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, є особистими розробками і одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і одержали схвалення на національних та міжнародних науково-практичних конференціях: "Аграрна наука ? виробництву" (м. Біла Церква, 2006 р.), "Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку" (м. Кіровоград, 2007 р.), "Аграрний форум - 2007" (м. Суми, 2007 р.), "Наука та практика: інновація ? 2007" (м. Полтава, 2007 р.), "Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (м. Харків, 2007 р.), "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2008 р.), "Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки" (м. Полтава, 2008 р.), а також щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2004-2007 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць (15 одноосібно) загальним обсягом 5,80 друк. арк., з яких 8 ? в наукових фахових виданнях (1,81 друк. арк).

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 218 сторінок комп'ютерного тексту, з них 176 сторінок основного тексту. Дисертація містить 31 таблицю на 18 сторінках, 14 рисунків на 12 сторінках, список використаних джерел із 204 найменувань на 20 сторінках, 15 додатків на 22 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність наукової проблеми, визначено мету та основні завдання, окреслено об'єкт та предмет дослідження, сформульовано наукову новизну, практичну цінність одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи та показники економічної ефективності виробництва і використання кормів" - розглянуто суть та особливості кормовиробництва як галузі сільського господарства, визначено роль кормової бази у розвитку тваринництва, викладено теоретичні основи суті економічної ефективності, запропоновано систему показників для оцінки ефективності виробництва кормів (через виділення основних і додаткових показників та критерію їх оцінки), розкрито методологію і методику здійснення економічної оцінки кормів та їх використання у сільськогосподарських підприємствах.

Особливістю кормовиробництва є його належність до трьох сфер агропромислового комплексу: ресурсної (корми виступають засобами виробництва (предметами праці) продукції тваринництва); безпосереднього виробництва (вирощування, заготівля і зберігання кормів); галузей переробки сільськогосподарської продукції (виробництво комбікормів). Специфіка кормовиробництва з погляду ефективності проявляється в тому, що воно є галуззю рослинництва, безпосередньо визначає ефективність галузі тваринництва, охоплює польове, лукопасовищне виробництво кормів, природні кормові угіддя та комбікормову промисловість, а тому включає функції, властиві кожній із цих галузей.

Під ефективністю сільськогосподарського виробництва розуміємо співвідношення між витратами ресурсів на виробництво та отриманими економічними результатами. Враховуючи унікальну особливість сільського господарства, що спричинена дією природного чинника, вважаємо за доцільне поряд з економічною, соціальною та екологічною ефективністю виділити і технологічну ефективність, що виражається через урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин.

З огляду на особливості кормовиробництва та його мету, дослідження ефективності виробництва і використання кормів пропонуємо здійснювати за допомогою системи основних (урожайність кормових культур, обсяг виробництва кормів з 1 га кормової площі, собівартість кормової одиниці і перетравного протеїну, чистий дохід з 1 га кормової площі, окупність інвестицій у кормовиробництво, рівень рентабельності кормів, рівень забезпечення худоби і птиці повноцінними кормами) і додаткових (питома вага кормової площі в структурі сільськогосподарських угідь, структура посівних площ, витрати кормів на одиницю продукції тваринництва і на одну голову тварин, виробництво продукції тваринництва на 1 га кормової площі та на одиницю витрачених кормів, питома вага кормів у структурі витрат у тваринництві) показників. Критерієм оцінки вважаємо найбільш ефективне використання ресурсів з врахуванням максимального виходу високоякісних кормів з 1 га кормової площі та продукції тваринництва на одиницю витрачених кормів.

Порівняльна комплексна економічна оцінка з використанням низки показників дає змогу виявити найбільш ефективні культури в конкретних природно-кліматичних умовах окремого підприємства. На практиці дані економічної оцінки пропонуємо використовувати для визначення найбільш ефективних кормових раціонів і типів годівлі тварин окремого виду.

Вважаємо, що основними умовами підвищення ефективності кормовиробництва на сучасному етапі розвитку економіки є використання ресурсоощадних та екологічно безпечних технологій, наукових досягнень, удосконалення форм організації виробництва і праці, міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції.

Виробництво кормів та їх використання в умовах АПК ? складна виробничо-економічна система, резерви підвищення ефективності якої обумовлені зовнішніми та внутрішніми чинниками (рис. 1). Дієвим чинником також вважаємо наукове забезпечення, що передбачає розробку і виробничу перевірку прогресивних технологій кормовиробництва і годівлі тварин, технічних засобів, форм організації виробництва, праці та управління.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Чинники ефективності виробництва та використання кормів.

Важливою передумовою розвитку кормовиробництва за перехідної економіки є визначення економічних функцій держави в цьому напрямі. Світовий досвід свідчить, що у кризові періоди, зокрема за зміни економіко-виробничих відносин, необхідне посилення регулювальної ролі держави. Зусилля з боку держави щодо регулювання виробництва кормів, ринку зерна та кормових ресурсів потрібно нарощувати. Вважаємо за доцільне розробку та прийняття Закону України "Про корми і кормовиробництво". Такий закон має створити правові передумови розвитку кормовиробництва, функціонування ринку кормів і схему державного контролю за виробництвом, якістю та безпекою кормових ресурсів.

Отже, вирішальна роль у розвитку кормовиробництва та підвищенні його ефективності належить не тільки сільськогосподарським підприємствам, які вирощують корми та забезпечують ними тваринництво, промисловим підприємствам, які переробляють кормові ресурси та постачають їх на ринок, а й державі, яка за допомогою економічних та правових інструментів координує діяльність суб'єктів виробничого процесу.

У другому розділі - „Економічна оцінка виробництва та використання кормів" - здійснено аналіз тенденцій розвитку кормовиробництва, проведено економічну оцінку виробництва та використання кормових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення Львівської області, визначено ступінь залежності продуктивності тварин від рівня забезпеченості кормами та інших чинників. Проаналізовано структуру посівних площ кормових культур, динаміку виробництва кормів та їх витрати на виробництво одиниці продукції та у розрахунку на одну умовну голову великої худоби у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення.

Розвиток кормовиробництва у Львівській області характеризується зменшенням обсягів виробництва різних видів кормів, що є наслідком зміни структури посівних площ сільськогосподарських культур, різкого скорочення площ під кормовими культурами. Порівняно з 2000 р. господарства області у 2007 р. скоротили площі посіву кормових культур на 131,5 тис. га (у 2 рази) та на 214,4 тис. га порівняно з 1995 р., або у 2,8 раза. Варто зазначити, що скорочення площ відбувається за всіма видами кормових культур. Господарства засівають значно менші площі, а урожайність продовжує знижуватись, особливо кормових коренеплодів та однорічних трав на сіно. Питома вага кормових культур у загальній посівній площі у 2007 р. становила 24,1%, що на 13,3% менше, ніж у 2000 р. Щодо площ природних кормових угідь, то вони становлять 28,6% сільськогосподарських угідь. Проте у різних категоріях господарств їх частка значно коливається. У сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, на сіножаті і пасовища припадає 15,4% угідь, а в господарствах населення - 32,4%.

Внаслідок скорочення площ відбулись зміни у структурі заготівлі кормів для тваринництва. У 2007 р. найбільшу питому вагу у загальному обсязі заготовлених кормів займають концентровані - 37,7%, в тому числі 16,4% комбікорми, що у 2,5 раза більше, ніж у 2000 р.

Урожайність кормових культур за 2000-2007 рр. підвищилась, проте не сягла рівня 1995 р. Проведена порівняльна економічна оцінка кормових культур за виходом кормових одиниць, перетравного протеїну та кормопротеїнових одиниць з використанням показника урожайності культур показала, що найбільш ефективними у цьому відношенні є кормові коренеплоди і картопля. Із зернофуражних культур найбільшим виходом кормових одиниць характеризується озима пшениця, а протеїну та кормопротеїнових одиниць - зернобобові.

Аналіз економічної ефективності виробництва зернофуражних культур у сільськогосподарських підприємствах Львівської області показав, що зростання урожайності супроводжується зростанням виробничої та повної собівартості 1 ц продукції і ціни реалізації (табл. 1).



Таблиця 1

Економічна ефективність виробництва зернофуражних культур

у сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. до 2005 р., %
Зібрана площа, тис. га	55,5	48,8	47,6	85,7
Урожайність, ц/га	19,7	19,3	24,2	122,8
Валовий збір, тис. т	109,4	94,2	115,1	105,2
Виробнича собівартість 1 ц, грн	48,8	55,4	60,6	124,1
Затрати праці на 1 ц, люд.-год.	2,7	2,4	-	-
Повна собівартість 1 ц, грн	52,57	60,87	65,33	124,2
Ціна реалізації 1 ц, грн	51,30	57,98	100,32	195,6
Прибуток з 1 га, грн	-25,02	-55,78	846,76	Х
Прибуток з 1 ц, грн	-1,27	-2,89	34,99	Х
Рівень рентабельності, %	-2,4	-4,7	53,6	56,0

Дослідження стану годівлі тварин у Львівській області вказують на незбалансованість кормів та їх перевитрати, підвищення кормомісткості продукції. У сільськогосподарських підприємствах протягом 2000-2007 рр. зросли витрати кормів на умовну голову великої худоби. У 2007 р. у загальних витратах усіх кормів найбільшу питому вагу становлять концентровані. Частка соковитих кормів зменшилась за цей період. Збільшення питомої ваги концентрованих кормів спричинене збільшенням виробництва зерна, в тому числі фуражного. За 2000-2007 рр. валовий збір зерна фуражних культур зріс з 73,9 тис. т до 115,1 тис. т. Питома вага зерна фуражних культур у загальному валовому зборі зерна зросла з 15,3% до 23,1%. Однак цього все ще недостатньо для організації повноцінної годівлі тварин.

Позитивні тенденції окреслились у виробництві комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці. Якщо за 1995-2000 рр. виробництво готових кормів для тваринництва скоротилось з 206,5 тис. т до 22,3 тис. т, або у 9,3 раза, то з 2000 р. відбулось нарощування їх виробництва до 51,8 тис. тонн, або у 2 рази. У структурі виробництва комбікормів для окремих видів тварин і птиці у 2007 р. найбільшу частку займають корми для годування птиці - 49,1%. Для свиней вироблено 31,2% кормів, для великої рогатої худоби - 19,7%.

Від забезпечення кормами та їх якості залежить рівень продуктивності тваринництва. Зокрема, за даними Головного управління статистики у Львівській області, у 2000 р. серед усіх матеріальних затрат, що увійшли в собівартість продукції сільськогосподарського виробництва загалом, корми складали 22,0%; у 2007 р. - 27,2%, в собівартості продукції тваринництва у 2000 р. - 52,2%, у 2007 р. - 67,3%.

Тенденція кормозабезпеченості у Львівській області має негативний характер. На кінець 2007 р. наявність кормів на одну умовну голову фактичного поголів'я становить 5,2 ц к. од., що у 2 рази менше, ніж у 2000 р. Найвищою кормозабезпеченістю характеризуються сільськогосподарські підприємства Сколівського, Бродівського, Городоцького та Сокальського районів. Найнижчими є показники наявності кормів на одну умовну голову в Стрийському та Яворівському районах.

У 2007 р. фактичні витрати кормів на виробництво продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах Львівської області складають 98,9% від рівня 2000 р. Частка концентрованих кормів зросла з 8,2 до 16,1%. На 1 ц приросту великої рогатої худоби за цей період витрати кормів зменшились з 21,81 до 17,96 ц к. од. Питома вага концентрованих кормів зросла з 15,1 до 17,8%. На виробництво 1 ц приросту свиней витрачено 6,37 ц к. од., що на 70,5% менше, ніж у 2000 р., в тому числі концентрованих кормів - на 5,98 ц к. од., або на 62,1% менше. Проте показники значно перевищують встановлені нормативи, тобто є значна перевитрата кормів (табл. 2).



Таблиця 2

Середні витрати кормів на виробництво одиниці продукції тваринництва та у розрахунку на одну умовну голову у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, ц к. од.

Показник	1995 р.	2000 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. до 1995 р., %
Корми всіх видів
На виробництво 1 ц: молока	1,63	1,76	1,33	1,49	1,74	106,8
приросту великої рогатої худоби	19,47	21,81	16,64	16,24	17,96	92,2
приросту свиней	23,10	21,56	9,80	8,08	6,36	27,5
На одну умовну голову	31,37	26,01	26,80	26,43	27,79	88,6
З них концентровані
На виробництво 1 ц: молока	0,33	0,15	0,25	0,25	0,20	60,6
приросту великої рогатої худоби	5,42	3,29	4,19	3,68	3,20	59,0
приросту свиней	17,47	15,78	9,02	7,39	5,98	34,2
На одну умовну голову	9,35	5,12	13,84	15,22	16,90	180,8

Дослідження показують, що витрати кормів на виробництво продукції тваринництва в господарствах населення зросли, крім витрат кормів на виробництво 1 ц молока. У 2007 р. для виробництва приросту великої рогатої худоби витратили на 92,7% більше кормів, ніж у 2000 р., для виробництва приросту свиней - на 11,4% більше, на одну умовну голову - на 3,9% більше. У структурі загальних витрат кормів у 2007 р. найбільшу питому вагу складають соковиті корми - 37,5%.

За аналізований період витрати кормів на одну корову у сільськогосподарських підприємствах зросли з 30,19 до 43,2 ц к. од., в тому числі концентрованих ? з 2,57 до 6,8 ц к. од. Середні витрати кормів на одну голову великої рогатої худоби на відгодівлі зросли з 16,88 до 27,2 ц к. од., в тому числі концентрованих - з 2,55 до 4,9 ц к. од. У свинарстві витрати кормів на одну голову зменшились з 7,95 до 6,8 ц к. од., а витрати концентрованих кормів зросли з 5,82 до 6,8 ц к. од. На одну умовну голову великої худоби у сільськогосподарських підприємствах у 2007 р. витрачено на 1,79 ц к. од. більше, ніж у 2000 р., та у 3 рази більше концентрованих кормів. Проте абсолютні значення показників витрат кормів на умовну голову великої худоби у сільськогосподарських підприємствах Львівщини є досить низькими, що свідчить про недогодовування тварин.

З метою виявлення ступеня впливу рівня забезпеченості тварин кормами, а також деяких інших чинників на рівень їхньої продуктивності у процесі дисертаційного дослідження проведено кореляційно-регресійний аналіз. При цьому було відібрано такі факторні та результативну ознаки: х₁ - наявність кормів на одну умовну голову на початок року, ц к. од.; х₂ - припадає умовних голів на одне сільськогосподарське підприємство, голів; х₃ - затрати виробництва на одну умовну голову, грн; У - виробництво валової продукції тваринництва на одну умовну голову, грн. Зазначимо, що х₂ характеризує ступінь концентрації виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах, а х₃ - рівень його інтенсивності.

Для проведення розрахунків залучали статистичні показники за 2007 р. у розрізі адміністративних районів Львівської області.

У нашому дослідженні рівняння має вигляд:

У = 4229,29 + 107,16 х₁ - 7,64 х₂ - 0,042 х_3.

Одночасно із кореляційно-регресійним аналізом провели групування адміністративних районів Львівської області за виробництвом валової продукції тваринництва на умовну голову великої худоби у господарствах. У результаті групування виявлено, що існує дуже чітка залежність між наявністю кормів на умовну голову великої худоби і валовим виробництвом продукції тваринництва на умовну голову. Найнижчим є виробництво продукції тваринництва у тих районах, в яких низька забезпеченість кормами умовного поголів'я, і навпаки - у третій групі, де на умовну голову припадає 6,6 ц к. од., виробництво валової продукції тваринництва становить 6288,5 грн. на умовну голову (табл. 3).

Таблиця 3

Залежність виробництва валової продукції тваринництва на умовну голову від окремих чинників в сільськогосподарських підприємствах адміністративних районів Львівської області, 2007 р.

Показник	Група районів за виробництвом валової продукції тваринництва на одну умовну голову, грн	Разом і в середньому
	І - до 3500	ІІ - 3501-5000	ІІІ - 5001 і більше
Кількість районів у групі	5	7	6	18
Середнє виробництво валової продукції на умовну голову, грн	2618,3	4123,9	6288,5	4427,2
Наявність кормів на умовну голову тварин на кінець року, ц к. од	5,2	5,6	6,6	5,9
Припадає умовних голів на одне підприємство, гол	56,8	50,3	37,5	48,7
Затрати виробництва продукції тваринництва на умовну голову, грн	1548,9	1681,2	1215,4	1519,5

На відміну від наявності кормів, затрати на виробництво продукції тваринництва виявились найвищими у другій групі, а найнижчими ? у третій. Таким чином, у тих районах, де найменше припадає умовних голів на одне підприємство, але найвища забезпеченість кормами, виявляється найвищим показник середнього валового виробництва продукції тваринництва на умовну голову, і навпаки.

Для глибшого аналізу ефективності виробництва та використання кормів використано методичні підходи, запропоновані в першому розділі. Аналіз провели за основними й додатковими показниками економічної ефективності кормовиробництва у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. У результаті аналізу виявлено низьку урожайність усіх кормових культур і високу собівартість продукції. Найпродуктивнішими культурами за вмістом кормових одиниць, протеїну та кормопротеїнових одиниць є кукурудза на силос - 42,0 ц; кормові коренеплоди - 48,3 ц і зернофуражні - 24,8 ц к. од./га. Встановлено, що найраціональніше для годівлі худоби використовувати силос, сінаж і зернофуражні культури, оскільки вони характеризуються найнижчою собівартістю центнера кормових та кормопротеїнових одиниць. Найбільш затратними є кормові коренеплоди. За 2000-2007 рр. питома вага кормової площі у площі сільськогосподарських угідь зменшилась з 58,7 до 25,7%. Якщо у 2000 р. на одну умовну голову припадало 3,02 га кормової площі, то у 2007 р. - 1,32 га. За цей період вихід продукції тваринництва з гектара кормової площі зріс у 8,7 раза і досяг 3305,5 грн.

У третьому розділі - „Економічні та організаційно-технологічні шляхи підвищення ефективності виробництва та використання кормів" - визначено напрями розвитку кормовиробництва та ефективного використання кормів на основі обґрунтування системи внутрішньогосподарських виробничих відносин, вдосконалення економічних взаємовідносин виробників продукції тваринництва з виробниками кормів та підприємствами переробки кормових ресурсів.

Дисертаційне дослідження дозволило виділити п'ять основних напрямів науково-технічного прогресу у кормовиробництві: матеріально-технічний (розробка системи машин і механізмів для вирощування кормових культур та виробництва кормів); біологічний (створення нових сортів фуражно-кормових культур, розробка агротехнічних заходів з підвищення врожайності кормових культур та якості кормів); технологічний; науково-інформаційний та організаційно-господарський (розвиток спеціалізації на виробництві окремих видів кормів).

У дисертації з використанням грошової оцінки землі, нормативів витрат кормів на виробництво продукції тваринництва та норм споживання тваринницької продукції населенням здійснено прогнозний розрахунок потреби в кормах для Львівської області, продуктивності кормової площі, необхідної для забезпечення потреби в кормах (табл. 4).



Таблиця 4

Прогнозовані обсяги виробництва продукції тваринництва, кормів

та кормова площа у Львівській області на 2015 р.

Показник	Варіант
	оптимістичний	песимістичний	раціональний
Населення, тис. осіб	2559,8
Загальна потреба населення в продукції тваринництва
М'ясо, тис. т	192,76	118,36	160,50
Молоко, тис. т	972,72	904,38	938,68
Яйця, млн. штук	742,34	629,71	686,03
Прогнозована потреба в кормах для виробництва продукції, тис. ц к. од.
М'ясо	26991,9	15339,8	21120,0
Молоко	12839,4	11936,7	12371,8
Яйця	11135,1	9445,7	10290,5
Прогнозна загальна потреба в кормах, тис. ц к. од.	50966,4	36722,2	43782,3
Прогнозна продуктивність кормової площі, ц к. од. / га	47,1	32,2	40,0
Прогнозна кормова площа для забезпечення потреби в кормах, тис. га	1082,09	1140,42	1094,6

Відповідно до прогнозованої загальної потреби в кормах заплановано наступні джерела її покриття, а саме: польове кормовиробництво - 60% від необхідного обсягу, природні кормові угіддя - 15%, комбікормова промисловість - 25 %.

У перспективі пропонуємо розвивати галузь кормовиробництва через вдосконалення взаємовідносин між виробниками продукції тваринництва, виробниками кормів і переробними підприємствами (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Організаційно-економічний механізм функціонування галузі кормовиробництва

Оптимізація виробництва та використання кормів дозволяє досягти високого рівня економічної ефективності тваринництва. У зв'язку з цим поставлена задача оптимізувати кормову базу з розвитком тваринництва для сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка", розміщеного в селі Тур'є Буського району Львівської області. Розв'язання такої задачі дасть змогу господарству оптимізувати кормову площу відповідно до потреб тваринництва, розподілити заготовлені корми в раціонах годівлі різних груп тварин.



ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичні узагальнення тенденцій розвитку кормовиробництва та визначено основні чинники, що впливають на його ефективність, запропоновано нові підходи до здійснення економічної оцінки виробництва й використання кормів у сільсько-господарських підприємствах і господарствах населення. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети, виконання завдань дослідження і дають підстави для таких висновків.

1. Кормовиробництво є багатогранною, але на сьогодні найбільш відсталою галуззю в технічному і технологічному плані. Вона потребує значних інвестицій, впровадження досягнень сучасної науки і техніки, залучення значних матеріальних і трудових ресурсів. Особливістю кормовиробництва є його належність до всіх трьох сфер агропромислового комплексу ? ресурсної (корми виступають засобами виробництва (предметами праці) продукції тваринництва); безпосереднього виробництва (вирощування, заготівля і зберігання кормів); галузей переробки сільськогосподарської продукції (виробництво комбікормів), ? а тому воно виконує функції, властиві кожній з них.

2. Під терміном "кормова база" ми розуміємо джерела надходження кормів, їх склад, кількість та якісні характеристики. Систему кормовироб-ництва трактуємо як комплекс технічних, технологічних, екологічних та організаційно-економічних заходів, спрямованих на зміцнення кормової бази, ефективне використання земельних, матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів, удосконалення процесів виробництва кормів, що забезпечує збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва, зниження затрат праці та засобів виробництва, підвищення ефективності використання вкладених ресурсів. Необхідною умовою підвищення ефективності кормовиробництва є використання ресурсоощадних та екологічно безпечних технологій, наукових досягнень, удосконалення форм організації виробництва і праці, міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції.

3. Обґрунтовано, що підвищення ефективності виробництва та використання кормів у сучасних умовах вимагає пошуку внутрівиробничих резервів, які формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. В результаті дослідження проведено моніторинг чинників впливу на ефективність кормовиробництва, які мають техніко-технологічний, організаційно-економічний та природноекономічний характер.

4. Доведено, що корми і годівля є визначальними чинниками підвищення продуктивності худоби і птиці. У структурі витрат на виробництво продукції тваринництва на корми припадає понад 60 %. Ефективність використання кормів визначається раціональністю типів і раціонів годівлі за умови дотримання зоотехнічних і фізіологічних норм та забезпечення найменших витрат на корми. Критерієм ефективності використання кормів є максимальний вихід продукції тваринництва за оптимальних витрат кормів на її виробництво. Статистичними групуваннями та кореляційно-регресійним аналізом встановлено високий ступінь залежності продуктивності тварин від рівня кормозабезпеченості.

5. Перевитрата кормів і недостатня продуктивність вказують на низьку якість останніх і незбалансованість раціонів, підвищення кормомісткості одиниці продукції. Протеїнова недостатність, що спричиняє перевитрати зерна негативно впливає на енергомісткість продукції тваринництва. Господарства не дотримуються принципу збереження ресурсів, максимального використання потенціалу самих тварин, правильної організації їх годівлі, оптимального врахування потреб тварин, достатнього впровадження досягнень науки і техніки.

6. Вважаємо, що низька ефективність кормовиробництва зумовлена також неналежною державною підтримкою, низькою матеріально-технічною забезпеченістю галузі тваринництва та комбікормових підприємств. Галузь кормовиробництва потребує наукової, економічно обґрунтованої державної програми розвитку, єдиного координаційного органу з питань організації ефективної діяльності, особливо в комбікормовій промисловості. У кожному господарстві доцільно розробити і втілити програму виробництва і використання кормів, яка б містила найсучасніші дані про потреби тварин у кормах.

7. У результаті узагальнення досвіду діяльності вітчизняних і зарубіжних інтегрованих структур встановлено, що ефективність виробництва кормів значно підвищується у разі інтегрування підприємств. Програма інтеграції повинна базуватись на: спеціалізації та економічних взаємозв'язках з урахуванням природно-економічних умов конкретних регіонів; виборі ефективних форм інтегрування; розробці та удосконаленні економічного механізму взаємовідносин між учасниками інтеграційного процесу. Взаємовигідність партнерських інтегрованих відносин зумовлена передусім значною кількістю компонентів, необхідних для виготовлення комбікормової продукції. Ефективність виробництва комбікормів значно підвищується за інтегрування підприємств у корпорації, компанії, агрофірми, асоціації тощо.

8. Розвиток ринкових відносин об'єктивно вимагає виділення кормовиробництва у спеціалізовану галузь, де корми стануть товаром як і інші види сільськогосподарської продукції, з проміжного продукту перетворяться на кінцевий. Це у свою чергу визначить нові підходи до впровадження інновацій, створить якісно нові джерела одержання ресурсів на інтенсифікацію та індустріалізацію галузі.

9. Основою підвищення ефективності кормовиробництва, галузі тваринництва та економіки сільськогосподарських підприємств загалом повинно стати формування і функціонування ринку кормів. Основним ціноутворювальним чинником вважаємо матеріальні і трудові затрати на одиницю кормової продукції за видами. Необхідність формування ринку кормів зумовлена: неможливістю самозабезпечення низки господарств повноцінними кормами через нестачу грошових або трудових ресурсів; обмеженістю земельних угідь, особливо у господарствах населення; низькою якістю вирощених і заготовлених кормів у господарстві; існуванням можливості купівлі дешевших кормів поряд з економічною недоцільністю їх виробництва у власному господарстві через великі витрати.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Зеліско Н.Б. Ефективність використання кормів / Н.Б. Зеліско // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2005. ? №12. - С. 351-355 (0,10 друк. арк.).

2. Зеліско Н.Б. Проблеми виробництва та використання кормів у Львівській області / Н.Б. Зеліско // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. ? №13. - С. 452-455 (0,07 друк. арк.).

3. Зеліско Н.Б. Аналіз забезпеченості тварин кормами в усіх категоріях господарств Львівської області / Н.Б. Зеліско // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2007. ? №14(2). - С. 173-176 (0,22 друк. арк.).

4. Зеліско Н.Б. Основні тенденції розвитку та вдосконалення кормової бази в Україні / Н.Б. Зеліско // Економіка: проблеми теорії і практики : Збірник наукових праць. - Вип. 227 : в 3 т. - Т. 2. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 555-560 (0,30 друк. арк.).

5. Зеліско Н.Б. Кормове зерно - головна складова частина виробництва збалансованих комбікормів / Н.Б. Зеліско // Економіка: проблеми теорії і практики : Збірник наукових праць. - Вип. 240 : в 5 т. - Т. 4. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 854-859 (0,30 друк арк.).

6. Зеліско Н.Б. Розвиток кормовиробництва в особистих господарствах населення Львівської області / Н.Б. Зеліско // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. ? №15. - С. 348-355 (0,17 друк. арк.).

7. Зеліско Н.Б. Економічне обґрунтування розвитку і підвищення ефективності кормовиробництва та його раціональне поєднання з тваринництвом / Н.Б. Зеліско // Економіка: проблеми теорії і практики : Збірник наукових праць. - Вип. 249 : в 6 т. - Т. 1. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 177-181 (0,27 друк. арк.).

8. Зеліско Н.Б. Підвищення ролі кормовиробництва у контексті вирішення продовольчої проблеми / Н.Б. Зеліско // Вісник Сумського національного аграрного університету : економіка та менеджмент. - Суми : СНАУ, 2009. ? №4(35). - С. 53-58 (0,38 друк. арк.).

В інших наукових виданнях:

9. Зеліско Н.Б. Забезпеченість тварин кормами у сільськогосподарських підприємствах / Н.Б. Зеліско // Аграрна наука - виробництву : тези доповідей V державної наук.-практ. конф., м. Біла Церква, 23-25 листопада 2006 р. ? Ч. 2. - Біла Церква, 2006. - С. 31 (0,04 друк. арк.).

10. Зеліско Н.Б. Виробництво і використання концентрованих кормів / Н.Б. Зеліско // Наука та практика: інновація - 2007 : збірник матеріалів Міжнар. наук.- практ. конф. - Полтава, 2007. - С. 52-56 (3,26 друк. арк.).

11. Зеліско Н.Б. Інтенсивне кормовиробництво як фактор розвитку тваринництва / Н.Б. Зеліско // Вісник Степу : науковий збірник. - Вип. 4 - Кіровоград : Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН, 2007. - С. 120-123 (0,19 друк. арк.).

12. Зеліско Н.Б. Ресурсозберігаючі та екологічно безпечні технології вирощування кормових культур / Н.Б. Зеліско // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали Міжнар. наук. конф., 3-5 жовтня 2007 р. - Харків : ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2007. - С. 30 (0,06 друк. арк.).

13. Василина О.Р. Вдосконалення матеріально-технічної бази кормовиробництва / О.Р. Василина, Н.Б. Зеліско // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 17-18 вересня 2008 року. - Львів : Львів. нац. агроуніверситет, 2008. - С. 236-240 (0,12 друк. арк., у т.ч. автора 0,07 друк арк.; автором розроблено пропозиції з удосконалення технічного забезпечення кормовиробництва).

14. Зеліско Н.Б. Проблеми функціонування ринку кормів в Україні / Н.Б. Зеліско // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІІ Міжнар. форуму молодих вчених: у 3 т. ? Т. 2. - Харків : ХНТУСГ, 2008. - С. 195-196 (0,12 друк. арк.).

15. Зеліско Н.Б. Ринок кормів: проблеми і перспективи / Н.Б. Зеліско // Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава, 2008. - С. 30-32 (0,13 друк. арк.).

16. Зеліско Н.Б. Розвиток системи кормовиробництва в Україні / Н.Б. Зеліско // Тези наукової конференції / Редкол.: П.Г.Копитко (відп. ред.) та ін. - Умань, 2008. - Ч. 2. - С. 210-211 (0,07 друк. арк.).



АНОТАЦІЯ

Зеліско Н.Б. Ефективність виробництва та використання кормів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, м. Львів, 2009.

У дисертаційній роботі доповнено теоретико-методологічні основи ефективності сільського господарства, уточнено суть понять "кормовиробництво", "кормова база", "система кормовиробництва", обґрунтовано методо-логічні принципи та засади підвищення економічної ефективності кормо-виробництва та раціонального використання кормових ресурсів. Здійснено аналіз структурно-динамічних тенденцій розвитку кормовироб-ництва, проведено економічну оцінку виробництва та використання кормів у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення Львівської області. Визначено ступінь впливу рівня кормозабезпеченості на продуктивність тварин у сільськогосподарських підприємствах. Розроблено методичні підходи до планування потреби у кормах для сільського господарства регіону, а також визначено необхідні обсяги на перспективу. потреба кормовиробництво сільський використання

Ключові слова: корми, виробництво, використання, ефективність, інтенсифікація, сільськогосподарські підприємства, господарства населення.



АННОТАЦИЯ

Зелиско Н.Б. Эффективность производства и использования кормов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, г. Львов, 2009.

В диссертационной работе дополнено теоретико-методологические основы эффективности сельского хозяйства, усовершенствовано сущность понятий „кормопроизводство", „кормовая база", и "система кормопроиз-водства", предложено систему показателей для экономической оценки производства и использования кормов в сельскохозяйственных предприятиях и крестьянских хозяйствах, раскрыто факторы, влияющие на ее повышение, которые нами разделено на внешние (неконтролируемые) и внутренние (контролируемые). Обобщены особенности кормопроизводства как отрасли сельского хозяйства, выявлены источники формирования кормовой базы сельскохозяйственных предприятий и крестьянских хозяйств.

Изложена методология, методика исследования, анализа и определения эффективности производства и использования кормов в сельскохозяйственных предприятиях. Произведена экономическая оценка кормовых культур, а также эффективности производства зернофуражных культур. Определено уровень влияния интенсификации кормопроизводства на повышение экономической эффективности производства продукции животноводства. Осуществлено анализ структурно-динамических тенденций развития кормопроизводства, в результате которого установлено, что современное состояние животноводства Львовской области характеризируется низким уровнем кормообеспечения и неудовлетворительным качеством кормовых ресурсов. Результатом является низкая продуктивность животных, недостаточный ассортимент животноводческой продукции, неудовлетворительный уровень обеспечения ею населения. Одна из главных причин - ухудшение структуры кормовой базы и, соответственно, снижение эффективности использования кормов в процессе их скармливания животным. Обосновано основные требования к организации кормовой базы, проведен анализ ее структуры и состояния обеспечения сельскохозяйственных предприятий кормами. С использованием методов статистического анализа определено влияние кормообеспеченности и отдельных факторов на продуктивность животных в сельскохозяйственных предприятиях.

Разработано методологические подходы к планированию потребности в кормах для сельского хозяйства региона, а также определено необходимые объемы производства кормов на перспективу, исходя из концепции самообеспечения основными видами продукции животноводства, рационализации процессов заготовки, хранения и использования кормов. Относительно потребностей в кормах определены возможные источники их поступления, структура и направления использования кормовых ресурсов. Разработаны рекомендации по дальнейшему развитию отрасли кормопроизводства на основе прогнозирования параметров производства продукции животноводства.