Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив прийомів агротехніки на врожайність та якість зерна пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирощування пивоварного ячменю в північній підзоні Степу України стримувалось через відсутність сортів стійких до підвищених температур і як наслідок до повітряної та ґрунтової посухи в період наливання зерна, що призводить до зростання вмісту білка в ньому і різко погіршує його пивоварні властивості.

В зв'язку із створенням нових сортів пивоварного ячменю з відповідною структурою білку, адаптованих до умов степової зони України, виникла необхідність у розробці елементів технології їх вирощування, які включають систему добрив, способи сівби, глибину загортання насіння, застосування стимуляторів росту рослин, гербіциду.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи передбачалось розробити елементи технології вирощування пивоварного ячменю при використанні нових сортів, визначенні оптимальних доз мінеральних добрив, дії гербіциду та стимуляторів росту рослин, оптимального орієнтування посівів, ширини їх міжрядь та глибини загортання насіння з врахуванням біологічних особливостей сортів та агроекологічних умов для отримання високої врожайності зерна з якістю, що відповідає вимогам пивоварної промисловості.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

- визначити особливості росту і розвитку нових сортів пивоварного ячменю;

- дослідити формування структури врожайності залежно від рівнів мінерального живлення, застосування хімічних засобів захисту рослин та стимуляторів росту, напрямків розміщення посівів, ширини міжрядь, та глибини загортання насіння в ґрунт;

- встановити характер мінливості хіміко-технологічних властивостей зерна пивоварного ячменю від елементів технології;

- визначити економічну та біоенергетичну ефективність вирощування пивоварного ячменю.

Об'єкт досліджень - вплив прийомів агротехніки (мінеральних добрив, способів сівби, глибини загортання насіння, напрямку посіву, гербіциду і регуляторів росту рослин) на врожайність і якість зерна пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України.

Предмет досліджень - сорти пивоварного ячменю Галактик, Одеський 115, Оболонь, Харківський 112, Бадьорий, Гетьман, Рось, Спомин.

Методи досліджень. В дисертаційній роботі використовували загальнонаукові (синтез, аналіз, дедукція, індукція) та спеціальні для агрономії методи наукових досліджень. Основним методом був польовий дослід, який доповнювався лабораторними аналізами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослдження та наукові розробки, як наведені у дисертацйнй робот виконувалися автором у вдповдност з планом кафедри рослинництва Дніпропетровського державного аграрного університету «Розробити агроекологічні основи технологій вирощування зернових і ефіроолійних культур, забезпечуючих одержання врожаю зерна тритикале 35-40 ц/га, кукурудзи 45-50 ц/га, пивоварного ячменю 30-35 ц/га, коріандру 10-15 ц/га при зниженні затрат на 5-10% в порівнянні з досягнутим рівнем», номер державної реєстрації 0103 U 007620.

Наукова новизна. Вперше в умовах недостатнього та нестійкого зволоження північної підзони Степу України розроблено елементи технології вирощування пивоварного ячменю: сорти, дози мінеральних добрив, гербіциду та рістрегулюючих речовин, напряму посівів, способів сівби та глибини загортання насіння. Виявлено їх вплив на врожайність пивоварного ячменю і хіміко-технологічні властивості зерна та його придатність для пивоваріння.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень науково обґрунтовують можливості вирощування сортів пивоварного ячменю в північній підзоні Степу України. Рекомендовані елементи технології вирощування пивоварного ячменю забезпечують врожайність зерна 3,5-4,0 т/га з якістю, що відповідає комплексним вимогам щодо пивоварних властивостей.

Розроблені заходи пройшли виробниче впровадження в господарствах Новомосковського та Петриківського районів Днпропетровської області на площ 294 і 364 га, де забезпечували прирст врожаю зерна 0,67-0,84 т/га.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналзована втчизняна та свтова лтература за темою дисертацї. Спльно з кервником роботи визначався напрямок дослджень, програма схеми польових лабораторно-польових дослдів. Дисертантом проведені досліди, зроблений аналз отриманих результатв, написана дисертація сформульовані висновки та пропозицї виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися автором на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення» (Дніпропетровськ, ІЗГ УААН, 10-11 лютого 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель» (Дніпропетровськ, 28-30 травня 2001 р.), на наукових конференціях викладачів і аспірантів ДДАУ за підсумками роботи у 2000-2007 р. (м. Дніпропетровськ, ДДАУ).

Публікації. Результати досліджень дисертаційної роботи опубліковані в 6 наукових працях, з них 4 - у фахових виданнях, 1 - тези доповіді.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Обсяг дисертаційної роботи становить 181 сторінок і складається з вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел включає 202 найменування, в тому числі 15 іноземних авторів. Дисертація включає 50 таблиць, 5 рисунків.

Основний зміст роботи

пивоварний ячмінь зерно врожайність

Стан вивчення питання (огляд літератури)

У розділі наведені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань впливу агротехнічних заходів (направлення посівів, глибина загортання насіння, спосіб сівби), хімічних засобів (внесення мінеральних добрив, гербіциду) біологічних чинників (застосування регуляторів росту) на ріст і розвиток рослин пивоварного ячменю, зміну їх продуктивності і якісних показників зерна. Відмічено, що в Степовій зоні України технологія вирощування пивоварного ячменю не вивчалася, що є важливою передумовою необхідності вивчення впливу агротехнічних заходів на врожайність і якість пивоварного ячменю в північній підзоні Степу України, тим більше, що останнім часом створені сорти пивоварного ячменю з відповідною структурою білка, що здатні формувати врожай зерна необхідної кількості та високої якості.

Умови і методика досліджень

Грунтово-кліматичні і погодні умови. Польові дослідження проводили протягом 1999-2005 рр. в умовах навчально-дослідного господарства «Самарський» ДДАУ, яке розташовано в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області.

Ґрунти дослідних ділянок - чорноземи звичайні малогумусні середньопо-тужні повнопрофільні різного ступеня еродованості. Вміст гумусу - 4,4% (за Тюріним), легкогідролізованого азоту в шарі 0-20 см - 8,0 - 8,4 мг/100 г. ґрунту, рухомого фосфору - 9,0 - 9,8; обмінного калію - 14,0-14,9 мг/100 г. ґрунту.

Погодні умови в роки досліджень значною мірою відрізнялися між собою за умовами зволоження і температурним режимом. Найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин пивоварного ячменю були 2001 і 2004 роки. Погодні умови 2000 та 2003 років були найнесприятливішими - протягом трьох декад після появи сходів були відсутні опади, що зумовило формування низькопродуктивних рослин всіх сортів пивоварного ячменю.

Методика досліджень. Програмою досліджень було заплановано і проведено п'ять польових і модельних дослідів:

Дослід №1. Вплив мінеральних добрив на врожайність та пивоварні властивості ярого ячменю.

Дослід двофакторний, ділянки розміщені систематично, повторність досліду триразова, залікова площа ділянки - 40 м², попередник в досліді - кукурудза на зерно.

Варіанти досліду були наступні:

Фактор А - сорти:

1. Галактик

2. Одеський 115

3. Оболонь

4. Харківський 112

5. Бадьорий

6. Гетьман

Фактор Б - дози мінеральних добрив:

1. Контроль (без добрив)

2. N₁₅P₆₀

3. N₃₀P₆₀

4. N₄₅P₆₀

5. N₆₀P₆₀

Дослід №2. Вплив напрямку рядків при сівбі на врожайність зерна пивоварного ячменю

Дослід двофакторний, ділянки розміщені систематично, повторність досліду шестиразова, залікова площа ділянки - 6 м², попередник в досліді - кукурудза на зерно.

Варіанти досліду:

Фактор А - сорти:

1. Одеський 115

2. Галактик

3. Рось

4. Спомин

Фактор Б - напрямок розміщення рядків при сівбі:

1. Північ - Південь (N-S)

2. Схід - Захід (O-W)

3. Південний Схід - Північний Захід (SO-NW)

4. Північний Схід - Південний Захід (NO-SW)

Дослід №3. Вплив глибини загортання насіння в грунт при сівбі на врожайність зерна пивоварного ячменю.

Дослід двофакторний, повторність досліду шестиразова, залікова площа ділянки - 6 м², попередник в досліді - кукурудза на зерно.

Варіанти досліду:

Фактор А - сорти:

1. Одеський 115

2. Галактик

3. Рось

4. Спомин

Фактор Б - глибина загортання насіння, см: 4; 6; 8; 10; 12

Дослід №4. Вплив способів сівби на врожайність зерна пивоварного ячменю.

Дослід двофакторний, повторність досліду шестиразова, залікова площа ділянки - 6 м², попередник в досліді - кукурудза на зерно.

Варіанти досліду:

Фактор А - сорти:

1. Одеський 115

2. Галактик

3. Рось

4. Спомин

Фактор Б - способи сівби (ширина міжрядь, см): 7,5; 15,0 см.

Дослід №5. Влив регуляторів росту рослин і гербіциду на врожайність і якість зерна пивоварного ячменю сорту Галактик.

Дослід двофакторний, ділянки розміщені систематично, повторність досліду триразова, залікова площа ділянки - 40 м², попередник в досліді - кукурудза на зерно.

Варіанти досліду:

Фактор А - регулятори росту рослин:

1. Контроль (без регуляторів росту)

2. Агростимулін (обробка насіння) - 10 мл/т

3. Агростимулін (обприскування рослин) - 10 мл/га

4. Емістим С (обробка насіння) - 10 мл/т

5. Емістим С (обприскування рослин) - 5 мл./га

Фактор Б - застосування гербіциду:

1. Контроль (без гербіциду)

2. Діален супер - 0,6 л/га

Польові досліди і спостереження проводили згідно методик Б.А. Доспєхова (1985).

Обліки, спостереження та аналізи. Фенологічні спостереження проводили згідно з «Методикою державного сортовипробування культур», оцінку ступеня розвитку хвороб проводили за формулою В.А. Шалікова, вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом (ГОСТ 28268-89), коефіцієнт водоспоживання ячменю розраховували відношенням величини сумарного витрачання вологи за час вегетації культури до маси зерна, визначення нітратного азоту в ґрунті проводили колориметричним методом, рухомого фосфору - за методом Чирикова, обмінного калія - за методом Х.Є. Маслової у фази сходів, колосіння і твердої стиглості, структуру визначали загальноприйнятими методами, площу поверхні одного листка розраховували за формулою Анікєєва-Кутузова, фотосинтетичний потенціал і чисту продуктивність фотосинтезу - за методикою А.А. Ничипоровича, інтенсивність транспірації листа ячменю - у фазі колосіння за методом А.А. Іванової. Облік врожаю - методом прямого комбайнування ділянок дослідів №1 та №5, та ручним збиранням ділянок дослідів №2-4 з наступним зважуванням і перерахунком отриманих даних на 14% вологість і 100% чистоту. Вміст крохмалю в зерні визначали за ГОСТ 10845-75, білка - за Кьєльдалем, екстрактивність ячменю - за ГОСТ 12136-77. Економічну ефективність знаходили за типовими технологічними картами і цінами станом на 2006 р. Основні результати досліджень обробляли методом дисперсійного, кореляційного і регресивного аналізів за Б.А. Доспєховим на ПЕОМ (пакети GW basic, Microsoft Exel)

Ріст, розвиток і ураженість хворобами пивоварного ячменю залежно від рівня мінерального живлення

На тривалість періоду «сходи - колосіння» суттєво впливали генотип рослин та добрива. Найменшою вона була незалежно від року вирощування у сорту Галактик. В цілому за роки досліджень тривалість періоду «сходи - колосіння» коливались у сорту Галактик в межах 44-51 доба, Одеський 115 - 50-53, Оболонь - 51-58, Харківський 112 - 46-54, Бадьорий - 47-57 та Гетьман - 47-54 доби.

Тривалість періоду «сходи - воскова стиглість» в значній мірі залежить від погодних умов в роки досліджень. Так, в посушливому 2000 р. тривалість періоду у всіх сортів коливалась в межах від 74 (сорт Галактик) до 80 діб (сорт Оболонь), а в середньому по сортах - 77 діб. В умовах більш вологого 2001 р. вона збільшилась і становила від 82 (сорт Галактик) до 91 діб (сорт Оболонь), а в середньому по сортах - 86 діб. 1999 р. як за вологозабезпеченістю, так і за тривалістю періоду «сходи - воскова стиглість» займав проміжне положення - від 80 діб в сорту Галактик до 85 діб в сорту Оболонь (в середньому по сортах - 83 доби).

Таким чином, можна зробити висновок, що тривалість періодів «сходи - колосіння» та «колосіння - воскова стиглість» як показника біологічної скоростиглості сорту, обумовлюється погодними умовами, генетичними особливостями та впливом мінеральних добрив. Поступове збільшення доз мінеральних добрив з N₁₅P₆₀ до N₆₀ P₆₀ призводило до скорочення тривалості зазначених періодів вегетації рослин пивоварного ячменю в середньому по сортах на 1 - 4 доби.

В середньому за роками і сортами, кількість неушкоджених рослин в посівах ячменю коливалась на фоні без внесення добрив від 5 до 22%, при застосуванні мінеральних добрив частка здорових рослин в посівах збільшувалась і складала на фоні N₁₅P₆₀ від 25 до 45%, N₃₀P₆₀ - 31 - 58%, N₄₅P₆₀ - 37 - 61% та на фоні N₆₀P₆₀ від 42 до 63%.

Внесення мінеральних добрив сприяло зниженню в посівах кількості рослин уражених борошнистою росою, септоріозом, бурою іржею та гельмінтоспоріозом В посівах ячменю де вносили мінеральні добрива рідко зустрічались рослини, що були уражені бурою іржею. Зміна співвідношення здорових і уражених хворобами рослин, певною мірою, залежала від погодних умов в період вегетації пивоварного ячменю

Поряд з підвищенням стійкості рослин проти хвороб в агроценозі при покращенні їх живлення змінюється і ступінь розвитку захворювань.

Таким чином, можна констатувати, що покращення умов живлення пивоварного ячменю підвищує його імунні властивості. Найбільша стійкість рослин проти хвороб проявлялась в посівах при внесенні мінерального добрива в дозі N₆₀P₆₀.

Врожайність і пивоварні якості ячменю в залежності від мінеральних добрив

Вміст продуктивної вологи в ґрунті в фазу сходів ярого ячменю в середньому за три роки досліджень був достатнім і складав на неудобреному варіанті 135,2 мм в шарі 0-100 см та 48,0 мм в шарі 0-30 см., на фоні внесення N₆₀P₆₀ відповідно - 132,7 і 44,5 мм. До фази колосіння відмічалось значне зниження запасів продуктивної вологи як в шарі 0-100 см (54,0 мм на контролі та 40,9 мм на фоні N₆₀P₆₀), так і в шарі 0-30 см (відповідно 11,1 та 9,0 мм). В фазу твердої стиглості цей показник відмічений на рівні 39,8-51,1 мм в шарі 0-100 см та 7,5-10,4 мм в шарі 0-30 см.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті як в шарі 0 - 100 см, так і 0 - 30 см на варіантах з використанням добрив були нижче, ніж на контролі починаючи з фази сходів. До фази колосіння відмічалось значне зниження запасів продуктивної вологи в ґрунті на всіх варіантах (в середньому за роками - з 45,9 до 20,1 мм). Ця тенденція зберігалась за фазами вегетації в усі роки досліджень, що свідчить про більш інтенсивне витрачання вологи на формування врожаю на удобрених варіантах.

Дослідження показали, що загальна витрата вологи на формування одиниці врожаю залежить як від доз добрив, так і погодних умов. В посушливих умовах економія вологи від дії добрив була меншою, ніж у вологі роки. Найбільш ощадливо використовували вологу сорти пивоварного ячменю Одеський 115 (в середньому за роками - від 112,6 мм/т на контролі до 71,3 мм/т на фоні N₆₀P₆₀) та Галактик (відповідно 118,1 - 71,3 мм/т).

Аналіз поживного режиму в ґрунті показав, що рослини ячменю найбільш інтенсивно використовували поживні речовини в період «сходи - колосіння». В період «колосіння - тверда стиглість» не відмічено значної зміни вмісту поживних речовин в ґрунті.

Мінімальна кількість азоту відмічена у фазу колосіння в 1999 та 2001 рр. (25,3 та 26,7 мг/кг ґрунту відповідно). До фази твердої стиглості ячменю забезпеченість ґрунту нітратним азотом в ці роки дещо підвищувалась, оскільки інтенсивність споживання рослинами азоту зменшувалась і склала 25,8-27,1 мг/кг ґрунту.

Використання мінеральних добрив в дозах N₁₅P₆₀, N₃₀P₆₀, N₄₅P₆₀, N₆₀P₆₀ значно покращувало азотний режим ґрунту як в фазу сходів, так і на протязі вегетації в усі роки досліджень (27,1-31,7 мг/кг ґрунту). Дані досліджень показують інтенсивне використання нітратного азоту, яке продовжувалось до фази колосіння ячменю. У 1999 та 2001 рр. до фази твердої стиглості споживання нітратного азоту закінчилось, а у 2000 р. зниження кількості азоту в ґрунті тривало до цієї фази, тобто дія добрив на формування врожаю ячменю проявилась сильніше.

Вміст рухомого фосфору в ґрунті у фазу сходів був на середньому (для даного типу ґрунтів) рівні (103,5 мг/кг ґрунту). Використання мінерального добрива з включенням фосфору (Р₆₀) значно підвищувало вміст його в ґрунті в фазу сходів - від 110,2 до 110,8 мг/кг ґрунту, що сприятливо відобразилось на поживному режимі ґрунту упродовж всієї вегетації

В середньому за три роки забезпеченість обміннім калієм на всіх варіантах була високою протягом усієї вегетації (93,8 - 104,4 мг/кг ґрунту).

Аналіз впливу мінеральних добрив на формування елементів структури урожаю показав, що в середньому за три роки найбільше число продуктивних стебел до збирання отримано при внесенні мінеральних добрив N₆₀P₆₀: у сорту Галактик - 601 шт./м^2, сорту Одеський 115 - 608, Оболонь - 545, Харківський 112 - 522, Бадьорий - 521 та сорту Гетьман - 577 шт./м². На контролі цей показник відповідно по сортах склав 448; 446; 421; 417; 399 та 420 шт./м². Найбільшу кількість зерен в колосі (20,0) відмічено на варіанті N₆₀P₆₀ в сорту Одеський 115, найменша (15,3) - на контролі в сорту Оболонь. Мінеральні добрива позитивно впливали на масу 1000 зерен. Найбільш крупне зерно отримане на варіанті з внесенням мінерального добрива в дозі N₆₀P₆₀ кг д.р./га - в середньому по сортах - 39,3 г. Серед сортів (на цьому фоні) найбільш крупне зерно мав сорт Галактик - 41,3 г, а найменший показник маси 1000 зерен був в сорту Оболонь - 36,9 г. За таким показником, як продуктивність колосу, виділялись сорти Галактик (0,81 г.), Одеський 115 (0,82 г.) та Гетьман (0,76 г.) на фоні внесення мінерального добрива в дозі N ₆₀ P ₆₀ кг д.р./га.

В роки досліджень мінеральні добрива сприяли підвищенню врожайності зерна пивоварного ячменю - прибавки від поступового збільшення доз мінеральних добрив в зрівнянні з не удобреним варіантом в середньому по сортах за три роки склали: на фоні N₁₅ P₆₀ - 0,41; N₃₀P₆₀ - 0,61; N₄₅P₆₀ - 0,79; N₆₀P₆₀ - 1,13 т/га. Враховуючи дані дисперсійного аналізу, щорічні прибавки врожайності в результаті застосування добрив були істотними.

Серед сортів в усі роки досліджень найбільшою врожайністю виділялись Галактик та Одеський 115. Вони забезпечували високий рівень врожайності як в відносно сприятливих умовах так і в умовах посухи. Найбільша врожайність досягнута при внесенні N₆₀P₆₀ у сорту Галактик - 3,16 т/га; Одеський 115 - 3,35 т/га; Оболонь - 2,88 т/га; Харківський 112 - 2,56 т/га; Бадьорий - 2,63 т/га та Гетьман - 3,09 т/га.

Значний вплив на якість зерна сортів, що вивчались, мали як добрива, так і погодні умови років досліджень. Вміст білка в зерні в найпосушливішому 2000 р. був високим на всіх варіантах досліду: у сорту Галактик від 11,54% на контролі до 12,2% на фоні N₆₀P₆₀, Одеський 115 - 11,02-13,1; Оболонь - 10,85-10,40; Харківський 112 - 11,01-12,46; Бадьорий - 10,85-12,10 та Гетьман - 11,50-13,10.

Таблиця 1. Вплив добрив на пивоварні якісні показники зерна ярого ячменю (середнє 1999-2001 рр.)

Сорт	Рівень мінерального живлення
	Без добрив	N15P60	N30P60	N45P60	N60P60
Вміст білка, %
Галактик	10,65	10,67	10,69	11,05	11,22
Одеський 115	10,69	10,94	11,13	11,52	12,0
Оболонь	10,44	10,31	9,45	9,58	9,59
Харківський 112	10,73	10,82	11,08	11,76	12,03
Бадьорий	10,65	10,84	11,03	11,51	11,84
Гетьман	10,95	11,02	11,34	11,86	12,42
Вміст крохмалю, %
Галактик	60,44	60,77	62,29	60,85	60,32
Одеський 115	56,60	56,48	56,39	54,81	53,50
Оболонь	58,21	58,30	58,42	58,01	57,63
Харківський 112	56,24	55,82	56,32	55,41	54,28
Бадьорий	57,12	56,83	57,46	56,62	56,11
Гетьман	56,34	56,84	57,11	56,11	55,02
Екстрактивність, %
Галактик	81,54	82,02	82,69	82,11	81,38
Одеський 115	75,36	75,00	74,75	74,21	73,28
Оболонь	78,53	78,64	78,82	78,03	77,76
Харківський 112	74,12	74,21	75,16	75,00	74,86
Бадьорий	76,12	77,94	78,30	77,28	76,83
Гетьман	78,11	79,34	78,82	78,64	77,15
Плівчастість, %
Галактик	7,62	7,73	7,91	8,25	8,69
Одеський 115	7,89	8,20	8,69	8,31	7,53
Оболонь	9,63	8,74	9,00	8,86	8,92
Харківський 112	8,74	8,92	9,32	9,54	9,21
Бадьорий	8,86	9,01	9,25	9,48	9,57
Гетьман	8,21	8,57	8,69	8,84	9,06

В середньому за роки досліджень найбільший вміст крохмалю в зерні був на варіантах з внесенням N₃₀Р₆₀ - в сорту Галактик - 61,29%, Одеський 115 - 56,39%, Оболонь - 58,42%, Харківський 112 - 56,32%, Бадьорий - 57,36% та Гетьман - 57,11%.

Подальше внесення азоту призводило до зниження вмісту крохмалю до 53,5-57,63%.

Найвища екстрактивність зерна пивоварного ячменю в середньому за роки досліджень отримана в сорту Галактик на фоні внесення мінерального добрива N₃₀Р₆₀ - 82,69%. В цілому на всіх варіантах лише у сортів Оболонь та Галактик процент екстрактивності зерна відповідав нормативам.

Вплив мінеральних добрив на плівчастість зерна пивоварного ячменю проявився слабо. Цей показник був на оптимальному рівні на всіх варіантах використання добрив: 7,53-9,57%.

Згідно з ДСТУ 3769-98 сорти Галактик та Оболонь на всіх варіантах вирощування за всіма показниками відповідали вимогам, що висуваються до якісної пивоварної сировини і тому можуть бути використані в пивоварінні.

Урожайність пивоварного ячменю залежно від напрямку посівів, глибини загортання насіння та способів сівби

Напрямок рядків при сівбі пивоварного ячменю і його врожайність

Продуктивність колосу знаходиться в прямій залежності від фотосинтетичного потенціалу рослин, який в свою чергу визначається площею його зеленої поверхні. Біометричний аналіз показав, що площа листя однієї рослини залежала від напрямку рядків при сівбі Там, де посіви були направлені з Півночі на Південь (N-S), площа листової поверхні однієї рослини виявилась за роки досліджень на 8,9 - 50,7% більше, ніж у рослин, що розміщували з Заходу на Схід (O-W).

Це пояснюється тим, що при розміщенні рядків з Півночі на Південь рослинами краще використовується світло в ранкові та вечірні години; причинами цього можуть бути і східні та південно-східні вітри, які переважають в умовах північної підзони Степу України. Вони сильно висушують грунт, викликають повітряну та ґрунтову посуху. Меншого впливу цих вітрів зазнають посіви зорієнтовані з Півночі на Південь.

Таблиця 2. Врожайність пивоварного ячменю залежно від напрямку рядків при сівбі (середнє за 1999-2001 рр.), т/га

Сорти (Фактор А)	Напрямок рядків (Фактор Б)
	N-S	O-W	SO-NW	NO-SW
Одеський 115	3,11	2,92	2,96	2,96
Галактик	2,92	2,74	2,73	2,73
Рось	2,88	2,54	2,59	2,52
Спомин	2,70	2,37	2,45	2,42

Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку пивоварного ячменю утворюються при сівбі і розміщенні рядків з Півночі на Південь. Так в сорту Одеський 115 врожайність в цьому випадку склала 3,11 т/га; Галактик - 2,92 т/га; Рось - 2,88 т/га; Спомин - 2,70 т/га, що відповідно на 0,19; 0,18; 0,36; 0,33 т/га більше ніж на найгірших варіантах (для сортів Одеський 115, Спомин - розміщення в напрямку Захід - Схід, Галактик, Рось - Північний Схід - Південний Захід). На оптимальному варіанті напрямку рядків сорт Одеський 115 на 0,19 т/га перевищив сорт Галактик, на 0,23 і 0,41 т/га відповідно сорти Рось та Спомин.

Глибина загортання насіння і врожайність пивоварного ячменю

Тривалість періоду «сходи - тверда стиглість» в досліді по роках і сортах коливалась від 88 до 100 діб і залежала від глибини загортання насіння. Найменший період відмічено у сортів на варіантах з загортанням насіння на глибину 4-6 см як у посушливому 2000 р., так і в більш сприятливих 1999 та 2001 рр.

Результати досліджень свідчать про те, що зі збільшенням глибини загортання насіння до 12 см врожайність ярого ячменю сортів, які вивчались понижується, що пов'язано із зменшенням кількості зерен в колосі, числа продуктивних стебел. Так, середнє по сортах число зерен в колосі при глибині 6 см було 18,6 шт., що 2,2 зерна більше ніж на варіанті з глибиною загортання 12 см. Найбільший показник при цьому - 18,8 штук виявлено в сорту Одеський 115. В усі роки досліджень найбільша маса 1000 зерен була на варіантах з глибиною загортання насіння 6 см. В середньому вона була на 3,1 г більше, ніж при сівбі на глибину 12 см.

Встановлено, що при сівбі ячменю на глибину 10-12 см знижується кущистість рослин. Це може бути обумовлено нестачею запасних поживних речовин, які витрачаються протягом подовженого періоду проростання, оскільки аналіз отриманих нами даних показав, що чим більша глибина загортання насіння, тим тривалішим є період сівба - тверда стиглість

Таблиця 3. Вплив глибини загортання насіння на врожайність пивоварного ячменю (середнє 1999-2001 рр.), т/га

Сорт (Фактор А)	Глибина загортання насіння, см (Фактор Б)
	4	6	8	10	12
Одеський 115	2,75	2,86	2,73	2,58	2,48
Галактик	2,69	2,82	2,71	2,51	2,39
Рось	2,51	2,73	2,49	2,33	2,21
Спомин	2,46	2,69	2,50	2,39	2,18
НІР 05, т/га 1999 р. 2000 р. 2001 р. по фактору А (сорт) - 0,05 0,05 0,06 по фактору Б (глибина) - 0,07 0,06 0,06 для взаємодії АЧБ - 0,21 0,18 0,20

Середня врожайність по сортах на варіанті з глибиною загортання насіння 6 см склала 2,78 т/га, що на 4,6 ц/га більше ніж при глибині 12 см. Найбільша врожайність при цьому отримана в сорту ярого ячменю Одеський 115 - 2,86 т/га.

Способи сівби і врожайність пивоварного ячменю

Нами встановлено, що звуження міжрядь при збереженні однієї норми висіву підвищує врожайність пивоварного ячменю. На варіанті, де сорти ячменю висівались вузькорядним способом (7,5 см), вищим був коефіцієнт продуктивної кущистості (1,4-1,9), більша маса 1000 зерен (37,9 - 39,4).

Таблиця 4. Врожайність пивоварного ячменю залежно від ширини міжрядь, т/га

Сорт (Фактор А)	Ширина міжрядь, см (Фактор Б)
	7,5	15,0
	1999 р.	2000 р.	2001 р.	середнє	1999 р.	2000 р.	2001 р.	середнє
Одеський 115	3,43	2,77	3,64	3,28	3,15	2,58	3,47	3,07
Галактик	3,21	2,69	3,58	3,16	3,08	2,57	3,40	3,02
Рось	3,02	2,47	3,32	2,94	2,95	2,34	3,12	2,80
Спомин	2,96	2,55	3,11	2,87	2,83	2,51	3,02	2,78
НІР 05, т/га по А по Б для АЧБ	0,12 0,08 0,16	0,10 0,05 0,12	0,13 0,09 0,18

Середні прибавки врожайності пивоварного ячменю при сівбі з шириною міжрядь 7,5 см в порівнянні з 15,0 см по сортах склали: Одеський 115 - 0,21 т/га; Галактик - 0,14 т/га; Рось - 0,14 та Спомин - 0,09 т/га. Найбільшу врожайність за роки досліджень забезпечив при цьому сорт Одеський 115 - 3,28 т/га

Таким чином, важливим резервом підвищення врожайності пивоварного ячменю є така технологія сівби: глибина загортання насіння - 4-6 см, ширина міжрядь - 7,5 см і напрямок рядків при сівбі - Північ - Південь.

Вплив стимуляторів росту і гербіциду діален супер на врожайність та якість пивоварного ячменю

Встановлено, що використання гербіциду знижувало виживання рослин пивоварного ячменю на 4,6%. Порівняльне вивчення агростимуліну (10 мл/т) та емістиму С (10 мл/т) для обробки насіння та обприскування рослин (відповідно 10 і 5 мл/га) показало практично рівноцінний ефект, більш ефективним при цьому було використання стимулятору росту рослин емістим С дозою 5 мл/га.

Посіви пивоварного ячменю з передпосівною обробкою насіння і з використанням стимуляторів росту по вегетуючим рослинам були засмічені практично однаково. Через 20 днів після внесення гербіциду зниження забуряненості складало від 23 до 75,6%

Найбільше зниження кількості бур'янів зафіксовано на варіанті де застосування гербіциду діален супер дозою 0,6 л/га поєднувалося з обприскуванням стимулятором росту рослин емістим С в фазу виходу в трубку (доза 5 мл/га) - до 71,1-75,6%.

Використання гербіциду діален супер (доза 0,6 л/га) сприяло зниженню витрати вологи рослиною до 0,92 г./г/год, що менше ніж на безгербіцидному фоні (1,00 г./г за год.). При передпосівній обробці насіння агростимуліном (10 мл/т) та емістимом С (10 мл/т) і застосуванні гербіциду діален супер у фазу кущіння (0,6 л/га) відбувалось зниження транспірації листа ячменю (0,95-1,01 г./г год.). Обприскування рослин у фазу виходу в трубку також знижувало витрату вологи листком ячменю при внесенні гербіциду до 0,95 г./г год. Зниження транспірації листка слід розглядати, як позитивний факт в покращенні вологозабезпеченості рослини та сприянні зменшенню температури листової поверхні.

Застосування гербіциду діален супер (0,6 л/га) зменшувало площу листя пивоварного ячменю (на 0,9 тис. м²/га або 7,3%). Передпосівна обробка насіння агростимуліном і емістимом С сприяла збільшенню листкової площі пивоварного ячменю на 2,5-1,1 тис. м²/га або 25,3-8,9%. Більш ефективним було обприскування пивоварного ячменю у фазу виходу в трубку: збільшення площі листкової поверхні від дії емістиму С склало 14,2 тис. м²/га або (23,5%), агростимуліну - 15,4 тис. м²/га (33,9%).

Таким чином, негативний вплив гербіциду діален супер (0,6 л/га) можливо зняти застосуванням в посівах пивоварного ячменю у фазу виходу в трубку стимуляторів росту агростимулін (10 мл/га) та емістим С (5 мл/га).

Коефіцієнт загального кущіння пивоварного ячменю складав в середньому 2,2 з коливаннями по роках та варіантах досліду від 1,9 до 2,7. При застосуванні гербіциду діален супер (0,6 л/га) він зростав до 2,1, а при поєднанні гербіциду з обробкою насіння агростимуліном і емістимом С досягав значень 2,5-2,7.

Продуктивна кущистість ячменю по роках і варіантах досліду змінювалась від 1,6 до 1,9 одиниць. Збільшенню продуктивної кущистості на 5,9-11,8% сприяло застосування на гербіцидному фоні насіння, яке було оброблене стимуляторами росту агростимулін та емістим-С.

Найбільшу кількість зерен в колосі (19 шт.) в середньому за роки досліджень забезпечило обприскування рослин стимулятором росту емістим С (5 мл/га) у фазу виходу в трубку, як на безгербіцидному фоні, так і при використанні діалену супер (0,6 л/га).

В різні за погодними умовами роки стимулятори росту позитивно впливали на формування врожайності пивоварного ячменю.

В посушливому 2003 р. найменша врожайність пивоварного ячменю сорту Галактик була на безгербіцидному фоні - 1,71 т/га. Використання гербіциду призводило до зниження врожайності пивоварного ячменю лише на варіанті без застосування стимуляторів росту рослин - 1,56 т/га. При застосуванні діалену супер (0,6 л/га) на варіантах з використанням рістрегулюючих речовин врожайність підвищилась до 1,96-2,34 т/га.

2004 р. відрізнявся більш сприятливими погодними умовами, тому рослини пивоварного ячменю сформували високу врожайність, яка склала 3,56 т/га при внесенні гербіциду діален супер (0,6 л/га) і використанні стимулятору росту емістим С (5 мл/га) по вегетуючих рослинах у фазу виходу в трубку. Цей варіант став кращим і в середньому за три роки досліджень, забезпечивши врожайність 3,04 т/га, що на 0,8 т/га більше ніж на контролі.

2005 р. за погодними умовами був середнім в порівнянні з 2003 та 2004 рр., що відобразилось на врожайності пивоварного ячменю сорту Галактик, найвищою вона була при обприскуванні рослин емістимом С (5 мл/га) на фоні застосування гербіциду діален супер (0,6 л/га) - 3,21 т/га.

Аналіз показників якості пивоварного ячменю показав, що вміст білка в зерні пивоварного ячменю сорту Галактик був в межах стандартну і складав 10,02-11,32%. Гербіцид діален супер при внесенні дозою 0,6 л/га в фазу кущіння майже не змінював вмісту білка в зерні. При застосуванні стимуляторів росту агростимулін (10 мл/га) та емістим С (5 мл/га) в фазу виходу в трубку на гербіцидному фоні вміст білка в зерні був таким же як на контролі. Найменший вміст білка в пивоварному ячмені відмічено при обприскуванні агростимуліном (10 мл/га) у фазу виходу в трубку як на безгербіцидному фоні, так і при застосуванні діалену супер (0,6 л/га), відповідно 10,02 і 10,12%.

Екстрактивність солоду під дією гербіциду і стимуляторів росту рослин змінювалась незначно. Істотні прибавки цього показника (+1,21-1,24%) забезпечили передпосівна обробка насіння емістимом С (10 мл/т) і обприскування рослин (5 мл/га) як на безгербіцидному фоні, так і при використанні діалену супер.

Енергія проростання зерна пивоварного ячменю сорту Галактик змінювалась від 90 до 95,5%. В середньому вона складала 93,0%. Обприскування посівів гербіцидом діален супер (0,6 л/га) зменшувало енергію проростання на 1%. Обробка насіння стимуляторами росту в поєднанні з гербіцидним фоном підвищувала енергію проростання на 1,5-3,5%.

Енергетична та економічна оцінка ефективності вирощування пивоварного ячменю

Найбільшу кількість енергії (64,68 ГДж/га) з врожаєм отримано на варіанті внесення мінеральних добрив N₆₀P₆₀ д.р./га, що на 24,86 ГДж/га вище в порівнянні з контролем. Цей варіант характеризувався і кращим показником коефіцієнту енергетичної ефективності - 2,36, що стало можливим, в першу чергу, завдяки суттєвому збільшенні врожайності.

Дані оцінки застосування гербіциду при вирощуванні пивоварного ячменю сорту Галактик свідчать про те, що обробіток посівів діаленом супер був енергетично витратним. На варіанті без застосування стимуляторів росту рослин чистий енергетичний прибуток після застосування діалену супер знизився з 35,31 до 26,73 ГДж/га, а коефіцієнт енергетичної ефективності - з 1,95 до 1,44. Використання препарату емістим С, як для обробки насіння, так і для обприскування посівів виявилось ефективним. При цьому було отримано чистий енергетичний прибуток 41,37-47,77 ГДж/га та найбільші коефіцієнти енергетичної ефективності - 2,22-2,50.

На контролі (без застосування добрив) отримано найнижчий рівень чистого прибутку і рентабельності - в сорту Галактик - 17 грн/га та 1,70%, сорту Одеський 115 - 66 грн/га та 6,6%. Вирощування сорту Оболонь на цьому варіанті взагалі виявилось збитковим - 86 грн/га та - 0,09%.

Застосування дози мінеральних добрив N₆₀Р₆₀ забезпечувало отримання високих показників прибутковості всіх сортів, що вивчались: рівень чистого прибутку в сорту Галактик склав 591 грн/га, а рівень рентабельності - 53,4%; в сорту Одеський 115, відповідно, 687 та 61,8, а у сорту Оболонь 436 грн/га та 39,2%.

Застосування гербіциду діален супер на варіанті без обробки стимуляторами росту рослин призвело до отримання найнижчих показників чистого прибутку (43 грн/га), рентабельності (4,04%) та окупності витрат (1,04 грн). Внесення гербіциду на фоні обробленого перед сівбою стимуляторами росту насіння, або наступного їх обприскування у фазі виходу у трубку було економічно ефективним. Використання препарату емістим С для передпосівної обробки насіння забезпечило отримання 421 грн/га чистого прибутку та 38,7% рентабельності, а при обприскуванні рослині у фазу виходу в трубку - відповідні показники зросли до 545 грн/га та 50,1%.

Таким чином, з енергетичної та економічної точки зору, вирощування пивоварного ячменю на оптимальних варіантах мінеральних добрив, гербіциду та стимуляторів росту рослин є ефективним, адже енерговміст та економічні показники продукції перевищують витрати на її виробництво.

Висновки

На основі результатів проведених протягом 1999-2005 рр. досліджень, наведені особливості процесів росту, розвитку і формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пивоварного ячменю, які обумовлюються рівнем мінерального живлення рослин, сівби (розміщення рядків, глибина загортання насіння, ширина міжрядь), впливом гербіциду діален супер (0,6 л/га) та стимуляторів росту рослин: агростимулін і емістим С. Визначені найбільш придатні для вирощування сорти пивоварного ячменю та технологічні особливості, обґрунтована біоенергетична та економічна ефективність їх вирощування.

1. Тривалість періодів «сходи - колосіння» та «колосіння - воскова стиглість» обумовлювалася погодними умовами, генетичними особливостями сортів та впливом мінеральних добрив. Поступове збільшення доз мінеральних добрив з N₁₅P₆₀ до N₆₀P₆₀ призводило до скорочення зазначених періодів вегетації рослин пивоварного ячменю в середньому по сортах на 1 - 4 доби.

2. Встановлено, що покращання умов живлення ячменю, підвищувало імунні властивості рослин. Більш висока стійкість рослин проти хвороб проявлялась на фоні внесення мінерального добрива дозою N₆₀P₆₀ кг д.р./га.

3. Доведено, що загальна витрата вологи пивоварним ячменем для формування 1 т продукції залежала від погодних умов і дози внесених добрив, найменшим цей показник був при внесенні N₆₀P₆₀ в порівнянні з контролем. Застосування стимуляторів росту на фоні внесення гербіциду діален супер зменшувало коефіцієнт водоспоживання. Найбільш суттєве пониження його відмічено при обприскуванні рослин стимулятором росту емістим С дозою 5 мл/га у фазу виходу в трубку -129,2 м³/т або на 17,3%.

4. Визначено, що пивоварний ячмінь найбільш інтенсивно використовував поживні речовини в період «сходи - колосіння», тоді, як при «колосінні - твердій стиглісті» не відмічено значної зміни вмісту поживних речовин в ґрунті. Вміст основних поживних речовин на удобрених варіантах залишався підвищеним в порівнянні з контролем до кінця вегетації, що забезпечувало сприятливі умови росту і розвитку ячменю.

5. Передпосівна обробка насіння стимуляторами росту агростимулін та емістим С дозами 10 мл/т, а також обприскування ними у фазу виходу в трубку знижували транспірацію листа ячменю сорту Галактик. Найбільша величина чистої продуктивності фотосинтезу одержана на безгербіцидному фоні при обприскуванні рослин емістимом С дозою 5 мл/га (12,8 г/м²Чдобу, що вище за контроль на 4,5 г/м²Чдобу, або 54,2%).

6. Дослідженнями встановлено, що елементи структури врожаю варіювали залежно від умов вирощування. Найбільш крупне зерно отримане на варіанті з внесенням мінерального добрива в дозі N₆₀P₆₀ - в середньому - 39,3 г. Серед сортів (на цьому фоні) найбільш крупне зерно виявлено в сорту Галактик - 41,3 г, а найменше - в сорту Оболонь - 36,9 г. Найбільша маса 1000 зерен була при загортанні насіння на глибину 6 см, або на 3,1 г більше, ніж при сівбі на глибину 12 см. На варіанті, де сорти ячменю висівались вузькорядним способом (7,5 см), також вищим був коефіцієнт продуктивної кущистості (1,9), більша маса 1000 зерен (39,4 г). Збільшенню продуктивної кущистості пивоварного ячменю на 5,9 - 11,8% сприяло застосування на гербіцидному фоні насіння, яке було оброблене стимулюючими препаратами. Найвищу кількість зерен в колосі (19) забезпечило обприскування рослин стимулятором росту емістим С в дозі 5 мл/га у фазу виходу в трубку, як на безгербіцидному фоні, так і при використанні діалену супер (0,6 л/га).

7. Мінеральні добрива сприяли підвищенню врожайності зерна пивоварного ячменю - прибавки від поступового збільшення доз мінеральних добрив в порівнянні з неудобреним варіантом в середньому за роки досліджень склали: при внесенні N₁₅P₆₀ - 0,41 т/га; N₃₀P₆₀ - 0,61; N₄₅P₆₀ - 0,79; N₆₀P₆₀ - 1,13 т/га. Найбільша врожайність отримана у сортів при внесенні N₆₀P₆₀ - Галактик - 3,16 т/га; Одеський 115 - 3,35 т/га; Оболонь - 2,88 т/га; Харківський 112 - 2,56 т/га; Бадьорий - 2,63 т/га та Гетьман - 3,09 т/га.

8. Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку пивоварного ячменю утворювались при розміщенні рядків при сівбі з Півночі на Південь. Середня врожайність пивоварних сортів при загортанні насіння на 6 см склала 2,78 т/га, що на 0,46 т/га більше ніж при глибині 12 см. Прибавки від звуження ширини міжрядь при сівбі до 7,5 см в порівнянні з 15,0 см по сортах склали: Одеський 115 - 0,21 т/га; Галактик - 0,14 т/га; Рось - 0,14 та Спомин - 0,09 т/га. В різні за погодними умовами роки стимулятори росту позитивно впливали на формування врожайності пивоварного ячменю. Найменша врожайність зафіксована в посушливому 2003 р. - 1,92 т/га без внесення гербіциду. Внесення гербіциду діалену супер (0,6 л/га) і обприскування стимулятором росту емістим С дозою 5 мл/га у фазу виходу в трубку забезпечило врожайність сорту Галактик в середньому за роки досліджень 3,04 т/га.

9. Встановлено, що вміст білка і крохмалю в зерні пивоварного ячменю значною мірою залежав від погодних умов та доз мінеральних добрив. В посушливі роки кількість білка зростала до 12,56%, а крохмалю знижувалась до 53,8%. У вологому 2001 р. спостерігалась зворотна тенденція (відповідно 9,27% та 63,02%). Вплив мінеральних добрив на екстрактивність зерна залежав від погодних умов протягом вегетації. Кращі показники відмічені у вологий 2001 р. (в сорту Галактик - 86,39%), менше - в посушливому 2000 р. (79,31%). Найменший вміст білка забезпечувало обприскування агростимуліном у фазу виходу в трубку (10 мл/га) як на безгербіцидному фоні, так і при застосуванні діалену супер (0,6 л/га) - 10,02-10,12%, прибавку екстрактивності (+1,21-1,24%) забезпечувало використання стимулятору росту емістим С для передпосівної обробки насіння (10 мл/т) і обприскування рослин (5 мл/га) на всіх варіантах використання гербіциду.

10. Найбільшу кількість енергії (64,68 ГДж/га) з врожаєм отримано на варіанті внесення мінеральних добрив N₆₀P₆₀, що на 24,86 ГДж/га вище в порівнянні з неудобреним фоном. Цей варіант характеризується і кращим коефіцієнтом енергетичної ефективності - 2,36. Використання препарату емістим С, як для обробки насіння, так і для обприскування посівів було найбільш ефективним в порівнянні з агростимуліном. При цьому було отримано чистий енергетичний прибуток 41,37-47,77 ГДж/га та найбільші коефіцієнти енергетичної ефективності - 2,22-2,50.

11. Внесення мінеральних добрив N₆₀Р₆₀ забезпечувало одержання високих показників прибутковості всіх сортів: рівень чистого прибутку в сорту Галактик складав 591 грн/га, а рівень рентабельності - 53,4%; в сорту Одеський 115, відповідно, 687 та 61,8, а у сорту Оболонь 436 грн/га та 39,2%. Використання препарату емістим С також було економічно вигідним - при застосуванні гербіциду, передпосівна обробка насіння (доза 10 мл/т) дала змогу отримати 421 грн/га чистого прибутку та 38,7% рівня рентабельності, а при обприскуванні рослин ячменю сорту Галактик у фазу виходу в трубку (5 мл/га) відповідно - 545 грн/га та 50,1%.

12. В зоні недостатнього зволоження при ретельному дотриманні технології виробництва можливе отримання зерна пивоварного ячменю, яке відповідає нормативним вимогам. Сорти Галактик та Оболонь на всіх варіантах вирощування за всіма показниками відповідали вимогам ДСТУ 3769-98, що висуваються до якісної пивоварної сировини і тому можуть бути використані в пивоварінні.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив на врожайність та якість зерна пивоварного ячменю / В.І. Горщар // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Ї 2001. - №15-16. - С. 110-111.

2. Агротехнологічні аспекти вирощування пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України / В.І. Горщар, А.С. Білий, Ю.П. Губрієнко // Матеріали наукової конференції агрономічного факультету за результатами роботи у 2001 році. - м. Дніпропетровськ., Типографія ДДАУ., - 2002. - С. 7-9 (Особистий внесок здобувача - закладка дослідів, проведення досліджень, аналіз даних, написання статті - 80%).

3. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на врожайність пивоварного ячменю в північній підзоні Степу України / В.І. Горщар // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2004. - №1. - С. 50-52.

4. Напрямок посіву польових культур в Степу / О.М. Олексюк, Л.Г.Філіпов, В.І. Горщар, Т.О. Грабовська // Хранение и переработка зерна. - 2007. - №5. - С. 18-19 (Особистий внесок здобувача - закладка дослідів, проведення досліджень, аналіз даних, написання статті - 70%).

5. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив на якість зерна пивоварного ячменю / В.І. Горщар // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Випуск 15. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 63-65.

6. Горщар В.І. Вивчення впливу прийомів агротехніки на врожайність і якість пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України / В.І. Горщар // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення: всеукраїн. наук.-практич. конф. молодих вчених і спеціалістів., 10-11 лют. 2000 р.: тези доп. Ї Д., 2000. Ї С. 29.

Размещено на Allbest.ru