Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Механічні та біологічні заходи зниження потенційної забур'яненості ріллі в умовах лівобережного лісостепу України

06.01.13 - гербологія

Масик ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

КРАВЧЕНКО МИКОЛА СИДОРОВИЧ,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

МАНЬКО ЮРІЙ ПРОКОПОВИЧ,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України, професор

кафедри землеробства та гербології

кандидат сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник

ШАМ ІННА ВІТАЛІЇВНА,

Інститут цукрових буряків УААН, старший науковий співробітник лабораторії гербології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних причин зниження врожайності сільськогосподарських культур є забур'яненість посівів.

В Україні останнім часом набули широкого вжитку ресурсозберігаючі та ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур. Головними мотивами введення цих технологій є зменшення енергетичних витрат та захист ґрунту від ерозії. Але цей напрямок в землеробстві має ряд недоліків, головним серед яких є підвищення забур'яненості посівів. У зв'язку з цим очищення полів від бур'янів треба розглядати як необхідну умову подальшого підвищення культури землеробства, освоєння прогресивних технологій.

Висока забур'яненість посівів навіть в умовах інтенсивного землеробства обумовлюється біологічними особливостями насіння бур'янів (високою плодючістю, поширенням, довговічністю, життєздатністю, тривалим і неодночасним проростанням).

Головною причиною актуальної забур'яненості посівів є потенційна забур'яненість ґрунту насінням та вегетативними органами бур'янів.

Результати досліджень Ю.П. Манька, О.О. Іващенка, Л.П. Матюхи свідчать, що спільне використання різних способів впливу на популяції бур'янів забезпечує зниження кількості ґрунтового запасу їх насіння на 1 - 20% в рік, а запаси ці нараховують мільярди штук на гектар. Перелічені мотиви обумовлюють неминущу актуальність суттєвого зменшення потенційної забур'яненості ріллі.

На сьогоднішній час використання безполицевих способів основного обробітку ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур привело до збільшення забур'яненості посівів та гербіцидного навантаження на агроландшафти. У вирішенні цієї дуже важливої для сільського господарства проблеми велика роль належить розробці і запровадженню у виробництво комплексу механічних і біологічних заходів контролю бур'янів, зокрема в системі основного обробітку ґрунту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертаційної роботи є складовою частиною програми досліджень кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії Сумського національного аграрного університету „Створення системи моніторингу та економічної оцінки схилових і рівнинних земель з метою їх раціонального використання та розробка агротехнічних заходів зниження потенційної забур'яненості в різних грунтово-кліматичних умовах Лісостепової та Поліської зон Сумської області” (номер державної реєстрації 0101U002254).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - розробити екологічно безпечні механічні та біологічні заходи ефективного зниження потенційної забур'яненості ріллі в умовах Лівобережного Лісостепу України.

Для досягнення мети виконанні такі завдання:

- з'ясувати шляхи надходження насіння в ґрунт;

- встановити розподіл насіння бур'янів в шарах ґрунту за різних систем його основного обробітку;

- визначити вплив агрофізичних властивостей ґрунту на проростання насіння бур'янів залежно від досліджуваних способів його основного обробітку;

- встановити зміни забур'яненості посівів непросапної культури вузькорядної сівби, вівса, та просапної широкорядної сівби, картоплі, під впливом удобрення та основного обробітку ґрунту;

- оцінити показники врожайності вівса та картоплі залежно від системи основного обробітку ґрунту та забур'яненості посівів;

- дослідити вплив водних екстрактів із вегетативної маси різних рослин на проростання насіння бур'янів;

- виявити вплив різних типів ґрунтів на проростання насіння бур'янів;

- дати економічну та енергетичну оцінку систем основного обробітку ґрунту;

- провести виробничу перевірку результатів досліджень.

Об'єкт дослідження - бур'яни в агрофітоценозах вівса та картоплі, насіння бур'янів, типи ґрунтів, мінеральні добрива.

Предмет дослідження - зміни потенційної та актуальної забур'яненості ріллі, врожайності вівса та картоплі залежно від способів основного обробітку ґрунту та удобрення, вплив екстрактів із рослинних тканин на насіння бур'янів, вплив різних типів ґрунтів на схожість насіння бур'янів.

Методи дослідження: основним методом досліджень був польовий - для визначення впливу основного обробітку ґрунту і його удобрення на забур'яненість агрофітоценозів; метод аналізу застосовували при вивченні різниць між варіантами досліду; лабораторний - для визначення фізичних, хімічних властивостей ґрунту, впливу водних екстрактів рослинних тканин на насіння бур'янів та якісних показників врожаю; метод індукції використовували для виділення варіантів з найвищою врожайністю та якістю продукції; статистичний - для встановлення достовірності результатів досліджень та точності досліду; порівняльно-розрахунковий - для визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування культур; синтез - для формулювання узагальнень та висновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Лівобережного Лісостепу України був досліджений вплив різних способів основного обробітку ґрунту на кількість та якість насіння бур'янів в орному шарі.

Проведена порівняльна оцінка економічної та енергетичної ефективності різних способів основного обробітку ґрунту під овес та картоплю.

Виявлені рослини, екстракти з яких впливають на проростання насіння бур'янів. Встановлена залежність схожості насіння бур'янів від типу ґрунту.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані та впроваджені у господарствах Лівобережного Лісостепу України способи основного обробітку ґрунту в сівозміні під культуру вузькорядної сівби, овес, та культуру широкорядної сівби, картоплю, які зменшують потенційну забур'яненість ріллі, що забезпечує економію енергоресурсів та стабільну врожайність цих культур в умовах природно-сільськогосподарської зони.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку в господарствах Сумської області (ТОВ АФ „Вперед” на площі 50 га). Результати впровадження підтвердили високу ефективність різноглибинної оранки в контролюванні бур'янів при вирощуванні вівса та картоплі в сівозміні, порівняно з плоскорізним обробітком чи дискуванням.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором, який згідно з програмою досліджень провів польові та лабораторні досліди, зробив аналіз літературних джерел за темою дисертації, експериментальних даних, а також зформулював висновки та рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень з теми дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів агрономічного факультету Сумського НАУ (м. Суми, 2003 - 2008 рр.), на четвертій міжнародній науково-практичній конференції „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (м. Суми, 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум - 2006” (м. Суми, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень з теми дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових виданнях за переліком ВАК України, 7 тез доповідей у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 197 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури, додатків. Робота містить 29 таблиць, 8 рисунків, 35 додатків. Бібліографія нараховує 340 найменувань, з яких 60 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичні передумови теми досліджень

(огляд літератури)

У літературному огляді описані біологічні особливості насіння бур'янів, від яких залежить їх плодючість, поширення, довговічність, життєздатність та час проростання. Залежність довговічності і життєздатності насіння від періоду спокою, температури й вологості навколишнього середовища, від реакції на світло, періоду затінення, від анатомічної будови і запасних речовин у насінні. Проаналізовано результати досліджень інших авторів з питань впливу способів основного обробітку ґрунту на потенційну та актуальну забур'яненість ріллі, урожайність культур вузькорядного і широкорядного способу сівби.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження виконані на дослідному полі Сумського НАУ у стаціонарному досліді протягом 2002 - 2005 рр. Ґрунти дослідного поля представлені чорноземом типовим важкосуглинковим середньогумусним на лесовидному суглинку. Вміст в орному шарі ґрунту поживних елементів становить, мг/кг - азоту нітратного - 2,2 - 3,3; азоту амонійного - 10,6 - 11,2; рухомого фосфору - 137 - 158; обмінного калію - 35 - 70. Вміст гумусу в цьому шарі становить від 4 до 4,1 %, рН ґрунтового розчину - 6,0, бал бонітету - 79.

Клімат регіону помірно континентальний. За вегетаційний період випадає опадів в середньому 344 мм. Річна кількість опадів за багаторічними даними складає 570 мм при середньорічній температурі повітря 6,2С.

Роки досліджень характеризувалися різним впливом погодних умов на ріст і розвиток не тільки досліджуваних культур, а й бур'янів. За кількістю опадів протягом вегетаційного сезону роки досліджень відрізнялися тенденцією до збільшення цієї кількості порівняно з багаторічною нормою в 2003 (І_і = +0,2) і 2004 (І_і = +0,9) роках та істотним зменшенням у 2005 році (І_і = - 1,5). В середньому за три роки умови зволоження виявилися типовими.

Основним методом досліджень служив польовий дослід, який доповнювали лабораторними аналізами. Схема досліду наведена в таблці 1.

Таблиця 1

Схема стаціонарного двофакторного досліду з вивчення основного обробітку та удобрення ґрунту під сільськогосподарські культури (2003-2005 рр.)

Способи основного обробітку ґрунту	Культура, удобрення та глибина основного обробітку ґрунту, см
	овес	картопля
	без добрив	N100 P50 K50	без добрив	N100 P60 K60
Оранка (контроль)	20-22	20-22	25-27	25-27
Плоскорізне розпушування	20-22	20-22	25-27	25-27
Дворазове дискування	10-12	10-12	10-12	10-12
Дискування	10-12	10-12	10-12	10-12

Вказана схема досліду протягом трьох років (2003 - 2005рр.) реалізована в короткоротаційній двопільній зернопросапній сівозміні з чергуванням культур: 1) овес; 2) картопля.

Площа посівної ділянки - 150 м², облікової - 80 м², повторність - триразова. Розміщення ділянок у досліді рендомізоване. Висівали овес сорту Чернігівський - 27, висаджували картоплю сорту Невська.

Попередник вівса - картопля. Після збирання попередника під овес проводили оранку плугом ПЛН - 3 - 35 на глибину 20 - 22 см (контроль), в другому варіанті - плоскорізний обробіток КПГ - 250 на таку ж глибину, а у варіанті 3 і 4 - обробіток важкою дисковою бороною БДВ - 3 на 10 - 12 см. Через 10 - 14 днів у третьому варіанті проводиться повторне дискування також на глибину 10 - 12 см. Попередник картоплі - овес. Під картоплю після збирання попередника проводили лущення стерні дисковою бороною на глибину 6 - 8 см, а через 10 - 14 днів (після проростання бур'янів) - оранку на глибину 25 - 27 см (контроль), на таку ж саму глибину плоскорізний обробіток - в другому варіанті, аналогічний вівсу обробіток в 3 і 4 варіанті. На половині кожної ділянки під основний обробіток вносили мінеральні добрива: під овес N₁₀₀ P₅₀ K₅₀, під картоплю - N₁₀₀ P₆₀ K₆₀. Норми добрив розраховані на урожайність вівса 4 т/га і картоплі 30 т/га. Органічні добрива і гербіциди в досліді не вносили, аби встановити вплив лише механічного обробітку ґрунту.

У варіантах з оранкою і плоскорізним розпушуванням основний обробіток ґрунту в ланці виконували різноглибинний, а на ділянках з дискуванням - мінімальний на одну глибину 10 - 12 см. Ранньовесняне боронування здійснювали середніми зубовими боронами БЗСС - 1,0. Передпосівну культивацію проводили під овес культиватором КПС - 4 на 4 - 5 см, під картоплю - на 6 - 8 см. Сівбу вівса проводили у другій декаді квітня сівалкою СЗ - 3,6. Після сівби поле боронували та коткували знаряддям КВГ - 1,4. Садіння картоплі проводили у першій декаді травня картоплесаджалкою СН - 4Б. На посівах картоплі проводили два міжрядних обробітки культиватором КОН - 2,8, перед кожним з яких підраховували кількість бур'янів. Збирали овес комбайном з облікової ділянки, картоплю - вручну після підкопування копачем.

Досліджуючи вплив різних способів основного обробітку ґрунту на зміну потенційної і актуальної забур'яненості ріллі та на основні показники родючості чорнозему типового, визначали проростання насіння бур'янів, ріст, розвиток та урожайність сільськогосподарських культур. В досліді проведені такі спостереження:

- фенологічні спостереження за ростом та розвитком вівса та картоплі - за методикою Державного сортовипробування;

- щільність ґрунту - методом М.А. Качинського в шарах ґрунту 0 - 10; 10 - 20; 20 - 30 та 30 - 40 см в два строки - у фазу сходів і перед збиранням культур;

- агрегатний склад ґрунту - методом Н.І. Савінова (сухе просіювання);

- вологість ґрунту - термостатно - ваговим методом пошарово через кожні 10 см до глибини 100 см на початку вегетації та перед збиранням культури;

- облік засміченості ґрунту насінням бур'янів та його життєздатність за методикою, описаною Ю.П. Маньком (1998 р.);

- облік актуальної забур'яненості посівів - кількісно-ваговим методом, для вівса в два строки - в фазу сходів та перед збиранням культури; для картоплі в три строки перед міжрядними обробітками та перед збиранням культури у п'ятикратній повторності;

- вивчення впливу водних екстрактів з рослинних тканин проводили в лабораторних дослідах з використанням ґрунтової культури за методикою описаною А. М. Гродзинським (1973 р.);

- урожайність зерна вівса і картоплі визначали суцільним методом;

- якість зерна вівса визначали за державним стандартом ГОСТ 28673-90;

- структура урожаю картоплі визначена - кількісно-ваговим методом, а вівса - шляхом аналізу 25 рослин з кожного снопового зразка;

- статистичний аналіз результатів отриманих експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985 р.) з використанням комп'ютерних програм;

– економічну ефективність визначили розрахунковим методом;

- енергетичну ефективність розрахували за методикою, описаною А.К. Медведовським та П.І. Іваненком (1998 р.).

Агрофізичні показники ґрунту та їх вплив на появу сходів бур'янів за різних способів його основного обробітку

На щільність ґрунту в період сходів вівса способи основного обробітку не мали істотного впливу (рис. 1). Виявлена лише тенденція ущільнення ґрунту порівняно з оранкою під впливом плоскорізного його розпушення чи дискування- на 0,02 - 0,08 г/см³ (НІР₀₅ = 0,12 г/см³).

НІР_{05 (щільність ґрунту)} = 0,12; НІР_{05 (агрономічно-цінні агрегати)} = 9,3; НІР_{05 (продуктивна волога)} = 3,4

Рис.1. Агрофізичні властивості 0 - 10 см шару ґрунту під посівом вівса в залежності від способів його основного обробітку та вплив їх на проростання насіння бур'янів (середнє за 2003 - 2005 рр.).

Перед збиранням урожаю щільність ґрунту також істотно не відрізнялась між варіантами його обробітку і не перевищувала оптимальних значень для росту і розвитку рослин вівса. З'явленню сходів бур'янів сприяла тенденція збільшення щільності ґрунту на тлі плоскорізного обробітку і дискування. ґрунт насіння бур'ян посів

У фазу сходів вівса на контролі (оранка на 20 - 22 см) вміст агрономічно цінних агрегатів в шарі ґрунту 0 - 10 см складав у середньому за три роки 70,7 %. При заміні оранки безполицевими обробітками їх вміст у фазу сходів і на час збирання урожаю в шарі ґрунту 0 - 10 см збільшувався на 2,2 - 5,2 %, що сприяло появі сходів бур'янів і їх рясності.

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в фазу сходів вівса у варіанті з оранкою на 20 - 22 см (контроль) складали 159,0 мм в середньому за три роки. При заміні оранки безполицевими обробітками її запаси істотно зменшувались - на 5,5 - 31,1 мм. У верхньому шарі ґрунту при використанні оранки вони були - 13,9 мм, а на всіх варіантах з безполицевими способами основного обробітку спостерігалося зменшення запасів продуктивної вологи на 2,6 - 5,6 мм. Перед збиранням урожаю вівса вміст продуктивної вологи в ґрунті у верхньому шарі практично не залежав від способу обробітку ґрунту. Рясність бур'янів в умовах досліду збільшувалась зі зменшенням запасів продуктивної вологи, але з одночасним ущільненням ґрунту.

Показники щільності ґрунту в посівах картоплі перед першим міжрядним обробітком знаходились в оптимальних межах для цієї культури у всіх варіантах (1,07 - 1,13 г/см³). Відмічена лише тенденція до збільшення щільності при використанні безполицевих способів обробітку ґрунту (рис. 2).

НІР_{05 (щільність ґрунту)} = 0,11; НІР_{05 (агрономічно-цінні агрегати)} = 6,8; НІР_{05 (продуктивна волога)} = 2,3

Рис. 2. Агрофізичні властивості 0 - 10 см шару ґрунту на полі картоплі в залежності від способів його основного обробітку та вплив їх на проростання насіння бур'янів (середнє за 2003 - 2005 рр.).

Найбільший вміст агрономічно цінних агрегатів у шарі 0 - 10 см перед першим міжрядним обробітком і перед збиранням урожаю спостерігався після плоскорізного розпушування - 75,5 %, що істотно, на 7,4 % переважало оранку. Покращення агрегатного складу ґрунту на тлі його плоскорізного розпушування і дискування викликало збільшення рясності бур'янів у посівах картоплі.

В фазу сходів картоплі у верхньому 0 - 10 см шарі ґрунту найвищий вміст продуктивної вологи спостерігався після плоскорізного обробітку, маючи тенденцію збільшення порівняно з контролем - на 1,6 мм. Перед збиранням картоплі він був практично однаковим на досліджуваних варіантах. Спостереження виявили збільшення рясності сходів бур'янів зі зменшенням вологості верхнього достатньо зволоженого шару ґрунту. Аналіз експериментальних даних свідчить, що кращими умовами для утворення бур'янових синузій в агрофітоценозах вівса і картоплі виявились поєднання ущільнення верхнього 0 - 10 см шару ґрунту, покращення його агрегатного стану та оптимізація вологості.

Вплив способів основного обробітку на засміченість ґрунту і забур'яненість посівів вівса та картоплі

Способи основного обробітку ґрунту неоднаково впливали на розподіл насіння бур'янів і динаміку його в часі по профілю ґрунту (рис. 3). На початку спостережень у 2003 р. найбільше насіння бур'янів у верхньому шарі (0 - 10 см) було при використанні дискування, що в 2,5 раза, а на плоскорізному розпушуванні в 2,2 раза перевищує контроль. Шар ґрунту 10 - 20 см мав меншу кількість насіння бур'янів, порівняно з верхнім шаром на всіх обробітках, крім оранки, а шар 20 - 30 см найбільш засмічений був на оранці - 39 %, що пояснюється заорюванням свіжого насіння під час основного обробітку. В 2004 році збереглася тенденція до збільшення забур'яненості верхнього 0 - 10 см шару ґрунту на безполицевому та мінімальному обробітках ґрунту в 3 рази порівняно з контролем. При цьому нижні частини оброблюваного шару ґрунту 10 - 20 і 20 - 30 см збільшували з часом вміст насіння бур'янів відповідно на 31 - 13 % на тлі оранки і зменшували його вміст на 7 - 26 % на безполицевих обробітках. В 2005 році збереглася тенденція щодо зменшення засміченості нижніх шарів ґрунту на плоскорізному розпушуванні і дискуванні та збільшення кількості насіння у верхньому шарі за цих обробітків і зворотню тенденцію на оранці.

НІР_{05 (2003р.)} = 2,7; НІР_{05 (2004р.)} = 6,7; НІР_{05 (2005р.)} = 4,3

НІР_{05 (2003р.)} = 4,9; НІР_{05 (2004р.)} = 3,0; НІР_{05 (2005р.)} = 3,5

НІР_{05 (2003р.)} = 2,7; НІР_{05 (2004р.)} = 6,7; НІР_{05 (2005р.)} = 4,3

Рис. 3. Зміна в часі та просторі частки насіння бур'янів залежно від варіантів основного обробітку ґрунту, млн. шт./га.

В підсумку аналізу можна стверджувати, що використання безполицевих та мінімальних обробітків пов'язане з істотним збільшенням забур'яненості верхнього шару ґрунту із накопичувальним ефектом і, навпаки, зменшенням кількості насіння в нижніх шарах. Це можна пояснити більшою ймовірністю збереження життєздатності насінням бур'янів переходом в екстремальних умовах в стан спокою за безполицевих обробітків, перебуваючи на поверхні і верхньому шарі ґрунту, та природним відмиранням насіння, яке потрапило в нижні частини орного шару на тривалий час.

Для практичної гербології важливе знання річного балансу ґрунтових запасів насіння бур'янів залежно від технологій в землеробстві (табл. 2).

Таблиця 2

Річний баланс ґрунтового банку насіння бур'янів залежно від способів основного обробітку ґрунту, %

Роки дослід-жень	Строки визначення	Способи основного обробітку ґрунту
		оранка (контроль)	плоскорізне розпушування	дворазове дискування	дискування
2002	після основного обробітку ґрунту	524	524	524	524
2003	весна	517	517	517	517
	перед збиранням	420	374	353	350
	після основного обробітку ґрунту	497	572	582	583
Баланс, +- %	-5	+9	+11	+11
2004	весна	478	561	559	568
	перед збиранням	394	345	344	335
	після основного обробітку ґрунту	476	592	595	594
Баланс, +- %	-4	+3	+2	+2
2005	весна	467	570	572	574
	перед збиранням	385	332	334	334
	після основного обробітку ґрунту	462	594	602	604
Баланс, +- %	-3	+0,3	+1	+2
Баланс (2002 - 2005 рр.), +- %	-12	+12	+14	+15

Дані спостережень показують, що оранка за роки досліджень (2003 - 2005 рр.) сприяла зменшенню потенційної забур'яненості ріллі на 12 %, а безполицеві обробітки навпаки - до її збільшення, особливо за використання дискової борони - на 15 % порівняно з станом перед закладанням досліду восени 2002 року.

Науковий і практичний інтерес для землеробства мають не тільки дані про пошарове розміщення насіння бур'янів у ґрунті, а й зміна його життєздатності в часі і просторі. Верхній шар ґрунту з часом відрізнявся за якістю насіння, порівнюючи з попередніми роками досліджень. Залежно від обробітків частка схожого насіння в 0 - 10 см шарі коливалася в межах від 60 % - на дискуванні та плоскорізному обробітку до 54,3 % - на оранці і 51,7 % - на дворазовому дискуванні. За роки досліджень спостерігається прогресуюче збільшення частки нежиттєздатного насіння в нижніх шарах ґрунту за безполицевих способів його обробітку і стабільна його частка на тлі оранки (рис. 4).

Оранка	Плоскорізне розпушування	Дворазове дискування	Дискування

Рис. 4. Зміна життєздатності насіння бур'янів в часі і просторі залежно від способів основного обробітку ґрунту.

Порівнюючи з показниками першого року досліджень, за плоскорізного і мінімального обробітку частка мертвого насіння збільшилася в шарі ґрунту 10 - 20 см до 70,1 - 56,1 % і в шарі 20 - 30 см до 65 - 70 %.

Способи основного обробітку ґрунту істотно впливають на актуальну забур'яненість посівів вівса. Заміна оранки безполицевим основним обробітком ґрунту збільшує рясність бур'янів у посівах культури у фазу сходів на неудобреному фоні та з внесенням добрив відповідно на 83,1 та 58,8 %, а перед збиранням урожаю - на 106 та 98,7 % (табл. 3).

Таблиця 3

Забур'яненість посівів вівса залежно від основного обробітку ґрунту і добрив, шт./м² (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Варіанти досліду	Фон	Малорічні	Багаторічні	Всього
		однодольні	дводольні
Оранка на 20 - 22 см (контроль)	Без добрив (контроль)	2* 3	5 5	2 3	9 11
	N100 P50 K50	4 5	7 6	3 4	14 15
Плоскорізне розпушування на 20 - 22 см	Без добрив	4 5	9 11	3 6	16 22
	N100 P50 K50	5 7	11 16	5 8	22 30
Дворазове дискування на 10 - 12 см	Без добрив	4 5	6 11	7 7	17 23
	N100 P50 K50	7 7	10 15	9 10	26 31
Дискування на 10 - 12 см	Без добрив	6 8	10 14	7 9	24 30
	N100 P50 K50	8 8	11 18	9 11	29 37
НІР05 А (обробіток)	3,8/4,7
НІР05 В (удобрення)	2,6/3,3
НІР05 АВ (взаємодія)	5,4/6,6

* Примітка: в чисельнику - кількість бур'янів у фазу сходів, в знаменнику - перед збиранням вівса

При використанні дискового обробітку це збільшення сягає в 2,7 та 2,1 разів в фазу сходів вівса, в 2,9 та 2,4 разів - перед збиранням урожаю. Дворазовий обробіток важкою дисковою бороною підвищує ефективність контролю бур'янів, порівняно з одноразовим, але істотно поступається різноглибинній оранці.

При використанні мінімального обробітку важкою дисковою бороною рясність багаторічних бур'янів була найбільша. Вона перевищувала контроль у фазі сходів вівса в 3,8 та 3,6 разів і перед збиранням - в 3,4 та 2,7 разів на ділянках без добрив і за їх внесення, відповідно.

Загальна маса бур'янів виявилась у досліді найбільшою при використанні мінімального обробітку дисковим знаряддям. На неудобреному і удобреному фонах вона була більшою, ніж на оранці в 2,8 та 2,1 разів. Вагому частку в загальній масі бур'янів становлять багаторічні види. Найбільша їх маса була також за використання дискування, в 4,4 і 2,5 разів більше від контролю.

Досліджувані способи основного обробітку ґрунту неоднаково впливали на забур'яненість посівів картоплі (табл. 4).

Таблиця 4

Забур'яненість посівів картоплі залежно від основного обробітку ґрунту і удобрення, шт. /м² (середнє за 2003-2005 рр.)

Способи основного обробітку ґрунту	Удобрення ґрунту	Види бур'янів
		малорічні	багато-річні	всього
		одно-дольні	дво-дольні
Перед першим міжрядним обробітком
Оранка на 25 - 27 см (контроль)	без добрив (контроль)	8,9	2,6	0,8	12,3
	N100 P60 K60	12,8	3,2	0,7	16,7
Плоскорізне розпушування на 25 - 27 см	без добрив	10,7	4,9	2,4	18,0
	N100 P60 K60	11,1	5,7	5,5	22,3
Дворазове дискування на 10 - 12 см	без добрив	7,8	4,8	2,6	15,2
	N100 P60 K60	11,0	5,5	4,0	20,5
Дискування на 10 - 12 см	без добрив	17,7	7,2	3,7	28,6
	N100 P60 K60	16,0	8,0	9,1	33,1
НІР05 А (обробіток) = 5,1; В (удобрення) = 3,6; АВ (взаємодія) = 7,2
Перед другим міжрядним обробітком
Оранка на 25 - 27 см (контроль)	без добрив (контроль)	8,5	3,8	1,1	13,4
	N100 P60 K60	9,1	5,1	1,7	15,9
Плоскорізне розпушування на 25 - 27 см	без добрив	8,1	8,5	2,3	18,9
	N100 P60 K60	9,5	10,9	3,5	23,9
Дворазове дискування на 10 - 12 см	без добрив	7,1	6,3	3,5	16,9
	N100 P60 K60	9,7	8,7	3,8	22,2
Дискування на 10 - 12 см	без добрив	13,2	14,6	4,7	32,5
	N100 P60 K60	13,3	16,3	7,8	37,4
НІР05 А (обробіток) = 4,7; В (удобрення) = 3,3; АВ (взаємодія) = 6,6
Перед збиранням
Оранка на 25 - 27 см (контроль)	без добрив (контроль)	7,9* 49,9	5,9 15,5	1,8 13,7	15,6 79,1
	N100 P60 K60	11,0 51,8	6,5 19,7	2,7 12,5	20,2 84,0
Плоскорізне розпушування на 25 - 27 см	без добрив	10,1 39,8	8,3 13,4	4,1 15,1	22,5 68,3
	N100 P60 K60	12,5 37,5	9,8 18,5	4,8 20,7	27,1 76,7
Дворазове дискування на 10 - 12 см	без добрив	7,5 38,2	8,5 13,6	3,7 15,7	19,7 67,5
	N100 P60 K60	11,0 36,6	8,8 15,7	4,0 21,3	23,8 73,6
Дискування на 10 - 12 см	без добрив	12,9 46,5	11,7 15,5	5,9 21,4	30,5 83,4
	N100 P60 K60	14,0 50,5	12,3 22,9	9,3 29,5	35,6 102,9
НІР05 А (обробіток) = 2,1; В (удобрення) = 2,9; АВ (взаємодія) = 5,8

* Примітка: в чисельнику - кількість бур'янів перед збиранням картоплі, в знаменнику - їх суха маса, г/м ²

Дискування сприяло збільшенню рясності бур'янів перед першим міжрядним обробітком картоплі - на 133 та 98 %, відповідно фонам удобрення, порівнюючи з контролем, перед другим міжрядним обробітком картоплі - в 2,4 раза та перед збиранням урожаю культури - в 2,2 та 2,0 разів. Суттєву частку в бур'яновій синузії поля картоплі мають багаторічні бур'яни - від 11,5 до 26,1 % від загальної їх рясності.

Загальна маса бур'янів у посівах картоплі була найбільшою після мінімального обробітку (дискування) і становила 83,4 та 103 г/м², відповідно на фонах удобрення, що більше від контролю на 5,4 та 2,4 %. Частка багаторічних бур'янів в загальній їх масі становила - від 14,9 до 28,9 %.

Добрива підвищували рясність бур'янів у посівах на всіх варіантах обробітку ґрунту на 16,7 - 29,5 %, що призвело до збільшення їх маси на 6,2 - 23,4 %.

Спостереженнями впливу досліджуваних способів основного обробітку ґрунту на взаємовідносини культур та бур'янів в агрофітоценозі встановлено, що при вирощуванні вівса вегетативна маса культури була найбільшою за оранки як на вільних від бур'янів ділянках, так і за сумісного росту з ними. Сумісний розвиток картоплі та бур'янів призводив до зменшення вегетативної маси як культури, так і бур'янів. На ділянках без бур'янів найбільша вегетативна маса утворюється за використання оранки. На безполицевих обробітках спостерігалося її зменшення. Отже, більш конкурентоздатною проти бур'янів серед вивчених культур є овес, а менш здатною - картопля. Ця здатність збільшується у варіантах з різноглибинною оранкою в сівозміні і зменшується на тлі безполицевих обробітків.

Врожайність вівса та картоплі залежно від способів основного обробітку ґрунту

Заміна оранки на 20 - 22 см плоскорізним обробітком на таку ж глибину або дискуванням на 10 - 12 см викликає тенденцію зниження врожайності зерна вівса без застосування добрив та суттєве зниження її порівняно з оранкою на удобреному фоні (табл. 5).

Таблиця 5

Урожайність зерна вівса за різних способів основного обробітку ґрунту, т/га

Способи основного обробітку ґрунту	Роки досліджень	Середнє
	2003	2004	2005
	1*	2	1	2	1	2	1	2
Оранка на 20 - 22 см (контроль)	3,65	4,36	2,75	3,41	2,21	2,54	2,87	3,44
Плоскорізне розпушування на 20 - 22 см	3,45	3,66	2,55	3,03	1,96	2,12	2,65	2,94
Дворазове дискування на 10 - 12 см	3,43	3,62	2,34	2,86	1,95	2,27	2,57	2,92
Дискування на 10 - 12 см	3,43	3,58	2,24	2,83	1,83	2,04	2,50	2,82
НІР05А (обробіток ґрунту)	0,28	0,56	0,44	0,44
НІР05 В (удобрення)	0,20	0,40	0,31	0,31
НІР05 АВ (для взаємодії)	0,39	0,79	0,62	0,62

^* Примітка: 1- без добрив; 2 - з внесенням добрив (N₁₀₀ P₅₀ K₅₀ )

Внесення мінеральних добрив забезпечувало істотний приріст урожайності культури. У варіантах плоскорізного розпушування, дискування та подвійного дискування менші прирости врожайності від добрив пояснюються підвищенням забур'яненості посівів.

Просапна культура картопля виявилась більш чутливою до способів основного обробітку ґрунту. Виконання його дисковою бороною істотно, на 1,3 - 3,1 т/га зменшує урожайність культури порівняно з оранкою як без добрив, так і при їх застосуванні (табл. 6).

Таблиця 6

Вплив способів основного обробітку ґрунту на врожайність картоплі, т/га

Способи основного обробітку ґрунту	Роки досліджень	Середнє
	2003	2004	2005
	1*	2	1	2	1	2	1	2
Оранка на 25 - 27 см (контроль)	27,4	30,3	23,2	26,3	19,4	20,4	23,3	25,7
Плоскорізне розпушування на 25 - 27 см	26,8	28,7	22,9	24,8	19,0	19,1	22,9	24,2
Дворазове дискування на 10 - 12 см	23.7	25,9	20,2	23,1	17,7	18,3	20,5	22,4
Дискування на 10 - 12 см	23,5	25,6	19,4	22,7	17,6	18,1	20,2	22,1
НІР05А (обробіток ґрунту)	0,69	0,75	0,71	0,71
НІР05 В (удобрення)	0,49	0,53	0,51	0,51
НІР05 АВ (для взаємодії)	0,98	1,06	1,01	1,01

^*Примітка: 1 - без добрив; 2 - з внесенням добрив (N₁₀₀ P₆₀K₆₀ )

При цьому плоскорізне розпушування і дискування істотно зменшують ефективність добрив. Найбільшою урожайність культури виявилась за використання традиційної оранки з застосуванням добрив (25,7 т/га).

Вплив водних екстрактів із рослин на проростання насіння бур'янів

Сильним інгібітором проростання насіння однодольних малорічних бур'янів в лабораторних умовах виявився екстракт із люцерни, зменшуючи їх схожість на 32,7 %, а стимулятором - екстракт із еспарцету, збільшуючи її на 22,7 %. Екстракт з тканин буркуну стимулює проростання насіння дводольних бур'янів.

Результати досліджень впливу на проростання насіння бур'янів екстрактів із пожнивних решток сільськогосподарських культур свідчать, що інгібітором проростання насіння плоскухи звичайної виявився екстракт із гички буряка цукрового (-26,5 %), а стимулювали проростання цього насіння екстракти із соломи жита та пшениці - 23 та 19,9 %.

Проростання насіння щириці звичайної пригнічував екстракт із бадилля картоплі - на 4,9 %, а стимулював його екстракт із соломи жита - на 5,4 %. Лобода біла найкраще проростала при поливі її насіння екстрактом із соломи гречки, збільшуючи схожість на 3,1 % та бадилля картоплі (3,8 %). Гірчицю польову найбільше стимулював до проростання екстракт із соломи жита - на 20,1 %, а пригнічував екстракт із бадилля картоплі - на 9,9 %.

На насіння однодольних малорічних бур'янів, зокрема плоскухи звичайної, екстракти із сидеральних культур, редьки олійної і ріпаку впливали як інгібітори, зменшуючи його проростання на 5 %, а на насіння дводольних, зокрема лободи білої, як стимулятори проростання, збільшуючи його - на 12,5 - 9,1 %.

Водні екстракти із тканин бур'янів (полину гіркого, чистотілу) діяли на насіння однодольних малорічних бур'янів, плоскухи звичайної і мишію сизого як інгібітори за використання їх в концентрації 1 : 10, зменшуючи проростання на 5,1 - 36,8 %. Стимулювали проростання цього насіння на 30,6 % екстракти із грецького горіха та дурману.

Виявлені ефекти алелопатичного впливу водних екстрактів сидеральних культур на проростання насіння бур'янів пояснюють ефект зменшення забур'яненості наступних після їх вирощування культур.

Особливості проростання насіння бур'янів в різних типах ґрунту

Спостереження в лабораторних дослідах дозволяють встановити вплив ґрунтових типів на проростання насіння бур'янів. Порівняно з чорноземом типовим (контроль) кількість сходів бур'янів на середовищі з чорноземом опідзоленим зменшується на 2 - 4,5 %, з дерново-підзолистим ґрунтом - 1 - 3,2 %, а з сірими лісовими ґрунтами - на 3,8 - 33,3 %, залежно від видів бур'янів. Встановлені ефекти вказують на ймовірність більшої забур'яненості ґрунтів зі зростанням їх родючості.

Економічна та енергетична оцінка різних способів основного обробітку ґрунту

Застосування плоскорізного розпушування і дискування замість оранки дозволяє зменшити виробничі витрати при вирощуванні вівса відповідно, на 10 - 47 грн./га. Проте менша урожайність зерна в цих варіантах викликає збільшення його собівартості на 1,9 - 5,2; 2,3 - 5,5 та 2,6 - 5,2 грн./га, зменшення чистого прибутку з 1га на 82 - 200; 108 - 212; 108 - 201 грн./га та рівня рентабельності на 9,7 - 17,7; 11 - 18,7; 12,6 - 17,7 %, відповідно по варіантах основного обробітку ґрунту і його удобрення.

При вирощуванні картоплі заміна оранки плоскорізним обробітком, дискуванням, подвійним дискуванням забезпечила зменшення виробничих витрат відповідно обробіткам на 8, 52, 24 грн./га. Проте собівартість продукції збільшилась, відповідно на 0,4 - 1,4; на 3,5 - 3,6; на 3,2 - 3,3 грн./га, прибуток на безполицевих способах обробітку зменшився, відповідно, на 256 - 886; 1844 - 2078; 1680 - 1926 грн./га. Знизився також і рівень рентабельності, відповідно, на 4,3 - 14,3; 31,6 - 33; 29,2 - 31 %.

Показники енергетичної оцінки виробництва зерна вівса за різних способів основного обробітку ґрунту свідчать, що енергоощадними є безполицеві способи обробітку, зменшуючи енерговитрати при дискуванні на 64 %, при плоскорізному розпушуванні на 32 %, але за енергоємністю продукції, відповідно 41,6 та 42,8 ГДж/га, вони поступаються оранці на 10 та 8 %. Коефіцієнт енергетичної ефективності був найвищий у варіанті оранки (К_ее = 3,64), а найнижчий -дискування (К_ее = 3,28).

Подібні результати отримані і при вирощуванні картоплі. Коефіцієнт енергетичної ефективності тут найвищий після оранки (К_ее = 2,62), а найнижчий після дискування (К_ее = 2,30).

ВИСНОВКИ

У дисертації викладене теоретичне обґрунтування і експериментально встановлене нове вирішення наукової і практичної проблеми зниження потенційної забур'яненості ріллі за допомогою системи різноглибинного полиневого основного обробітку ґрунту в короткоротаційній зерно-просапній сівозміні Лівобережного Лісостепу України. На підставі аналізу експериментальної інформації зроблені наступні висновки:

1. Заміна оранки безполицевими обробітками під овес і картоплю пов'язана з тенденцією збільшення щільності ґрунту, особливо після дискування. На всіх досліджуваних варіантах основного обробітку ґрунту показники щільності ґрунту були в оптимальних межах як для росту і розвитку рослин вівса та картоплі, так і бур'янів. Ці умови викликають збільшення забур'яненості посівів на безполицевих способах основного обробітку ґрунту, особливо після дискування. Поява сходів бур'янів в польових умовах перебуває в прямій залежності від щільності ґрунту.

2. Вміст агрономічно цінних агрегатів ґрунту під посівами вівса при заміні оранки плоскорізним обробітком збільшується на 5,2 % в фазу сходів та 6,7 % - перед збиранням врожаю, а при вирощуванні картоплі - на 7,4 % перед першим міжрядним обробітком та на 7,6 % перед збиранням, що сприяє збільшенню рясності бур'янів на 68 % - при вирощуванні вівса та на 39 % - при вирощуванні картоплі.

3. Запаси продуктивної вологи в фазу сходів вівса у верхньому 0 - 10 см шарі ґрунту були найбільшими у варіанті з оранкою - 13,9 мм, а найменшими після дискування - 8,3 мм. В умовах достатнього зволоження в дослідах рясність бур'янів зростає зі зменшенням запасів продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту на тлі його ущільнення і покращення агрегатного стану.

4. Щорічне систематичне дискування під культури призводить до збільшення забур'яненості ґрунту за три роки досліджень на 15 % порівняно з початковим станом. Різноглибинна оранка в сівозміні, навпаки, забезпечила її зменшення на 12 %.

5. Зміна якісного складу насіння бур'янів в орному шарі ґрунту за роки досліджень виражена збільшенням частки його, яке втратило життєздатність. При цьому варіанти основного обробітку ґрунту істотно відрізняються за впливом на життєздатність насіння бур'янів. На тлі плоскорізного обробітку і дискування ґрунту за три роки досліджень в шарах 10 - 20 і 20 - 30 см частка мертвого насіння зросла на 56 - 70 %, але в шарі 0 - 10 см зросла частка схожого насіння на 60 %. У варіанті з різноглибинною оранкою відбулось прогресуюче зменшення на 34 % кількості схожого насіння бур'янів у шарі 0 - 10 см.

6. При заміні оранки плоскорізним обробітком чи дискуванням актуальна забур'яненість посівів вівса в фазу сходів на неудобреному фоні та з внесенням добрив збільшується, відповідно, на 83,1 - 167 % і перед збиранням урожаю на 98,7 - 189 %.

7. Безполицеві обробітки при вирощуванні картоплі сприяли збільшенню актуальної забур'яненості. Перед першим міжрядним обробітком за плоскорізного розпушування відповідно по фонам удобрення вона зросла порівняно з контролем на 46,3 та 33,5 %, дискування - на 133 та 98 %, дворазового дискування - на 23,6 та 22,8 %. Перед збиранням урожаю картоплі збільшення забур'яненості порівняно з оранкою склало відповідно, в 1,4; 2,2 - 2; 1,3 рази.

8. Урожайність зерна вівса у варіанті з оранкою залежно від добрив склала 2,87 - 3,44 т/га. Заміна оранки плоскорізним розпушуванням чи дискуванням веде до тенденції зниження урожайності культури на неудобреному фоні та до істотного її зниження на тлі застосування добрив. Найбільша урожайність картоплі залежно від добрив виявлена після оранки (23,3 - 25,7 т/га). Безполицеві обробітки ґрунту викликають істотне зниження урожайності культури.

9. Сильними інгібіторами проростання насіння бур'янів виявились екстракти із ріпаку, дурману, картоплі, люцерни, зменшуючи схожість його на 5 - 30 %. Цей ефект можна реалізувати в практиці контролювання забур'яненості полів фітоценотичним методом.

10. Найкращими для проростання насіння бур'янів серед досліджуваних типів ґрунтів виявилися умови на чорноземі типовому, де схожість його сягала від 4,5 до 60,5 %. Встановлена ймовірність більшої забур'яненості ґрунтів зі зростанням їх родючості.

11. Найвищий показник рентабельності вирощування досліджуваних культур одержаний за використання різноглибинної оранки в сівозміні, сягаючи для вівса без застосування добрив - 50,4 %, з добривами - 28,9 %, для картоплі, відповідно, 148 та 152 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Лівобережного Лісостепу України на чорноземах типових для ефективного зменшення потенційної і актуальної забур'яненості ріллі рекомендуємо застосовувати в короткоротаційній зерно-просапній сівозміні різноглибинну оранку на глибину 20 - 22 см - під овес та на 25 - 27 см - під картоплю. Така технологія основного обробітку ґрунту з застосуванням розрахованих норм мінеральних добрив на гектар ріллі, кг N₁₀₀ P₅₅K₅₅ забезпечує досягнення урожайності вівса 3,4 т/га і картоплі 25,7 т/га з рентабельністю 50,4 % і 152 %.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Масик І.М. Вплив різних способів основного обробітку на зменшення потенційної засміченості ґрунту при вирощуванні картоплі /І.М. Масик, Ю.Г. Міщенко // Вісник ЛДАУ: сер. ”Агрономія”. - Львів, 2004. - №8. - С. 80 - 84 (виконання досліду, аналіз отриманих результатів, написання статті).

Масик І.М. Вплив різних способів основного обробітку на потенційну засміченість ґрунту в умовах Сумської області /І.М. Масик, М.С. Кравченко // Вісник СНАУ: сер. “Агрономія і біологія”. - Суми, 2004. - №6(9). - С. 117 - 119 (виконання досліду, аналіз отриманих результатів, написання статті).

Масик І.М. Аллелопатичний вплив екстрактів із багаторічних трав на проростання малорічних бур'янів /І.М. Масик // Вісник СНАУ: сер. “Агрономія і біологія”. - Суми, 2004. - №12(10). - С. 118 - 119.

Масик І.М. Енергозберігаючі технології в землеробстві /І.М. Масик, М.С. Кравченко // Вісник СНАУ: сер. “Агрономія і біологія”. - Суми, 2005. - №12(11). - С. 86 - 90 (виконання досліду, аналіз отриманих результатів, написання статті).

Масик І.М. Вплив способів основного обробітку на щільність ґрунту під посівом вівса /І.М. Масик // Вісник СНАУ: сер. “Агрономія і біологія”. - Суми, 2006. - №11 - 12 (12-13). - С. 148 - 149.

Масик І.М. Вплив різних типів ґрунту на проростання насіння бур'янів / І.М. Масик, М.С. Кравченко // Вісник СНАУ: сер. “Агрономія і біологія”. - Суми, 2007. - №10 - 11 (14-15). - С. 103 - 104 (виконання досліду, аналіз отриманих результатів, написання статті).

Масик І.М. Вплив способів основного обробітку ґрунту на потенційну та фактичну забур'яненість вівса /І.М. Масик // Наук.-прак. конф. викладачів, аспірантів та студентів СНАУ: матеріали. - Суми, 2004. - С. 66 - 67.

Масик І.М Вплив водних екстрактів із рослин на проростання різних видів бур'янів /І.М. Масик // Наук.-прак. конф. викладачів, аспірантів та студентів СНАУ: матеріали. - Суми, 2005. - С. 31- 32.

Масик І.М. Еколого-безпечні заходи боротьби з бур'янами /І.М. Масик // Екологічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції (ЕП - 2005): четверта міжнародна наук.-прак. конф.: тези доповідей. - Суми, 2005. - С. 217 - 218.

Масик І.М. Вплив мінеральних добрив на проростання насіння бур'янів при різних способах основного обробітку ґрунту /І.М. Масик // Аграрний форум - 2006: міжнародна наук.-прак. конф.: матеріали. - Суми, 2006. - С. 44.

Кравченко М.С. Енергозбереження в землеробстві /М.С. Кравченко, І.М. Масик // Аграрний форум - 2006: міжнародна наук.-прак. конф.: матеріали. - Суми, 2006. - С. 42.

Масик І.М. Вплив способів основного обробітку ґрунту на потенційну засміченість / І.М. Масик // Наук.-прак. конф. викладачів, аспірантів та студентів СНАУ: матеріали. - Суми, 2006. - С. 45 - 46.

Масик І.М. Вплив щільності ґрунту на проростання насіння бур'янів в залежності від способів основного обробітку ґрунту /І.М. Масик // Наук.-прак. конф. викладачів, аспірантів та студентів СНАУ: матеріали. - Суми, 2008. - Т.ІІІ. - С. 204.

АНОТАЦІЇ

Масик І.М. Механічні та біологічні заходи зниження потенційної забур'яненості ріллі в умовах Лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

В дисертації представлені результати трирічних досліджень, які розкривають вплив різних способів основного обробітку ґрунту на потенційну забур'яненість ріллі, актуальну забур'яненість посівів, щільність ґрунту, вміст агрономічно цінних агрегатів та запаси продуктивної вологи в чорноземі типовому, ріст, розвиток і врожайність вівса та картоплі. Визначені рослини, екстракти з яких впливають на проростання бур'янів. Встановлений вплив різних типів ґрунту на проростання насіння бур'янів. Виявлено вплив досліджуваних способів основного обробітку ґрунту на врожайність вівса та картоплі і показники енергетичної та економічної ефективності їх вирощування.

За результатами досліджень виробництву рекомендована система різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні.

Ключові слова: обробіток ґрунту, потенційна забур'яненість ріллі, забур'яненість посівів, агрофізичні властивості, овес, картопля, фон удобрення, екстракти, чорнозем типовий, урожайність, економічна ефективність.

Масик И.М. Механические и биологические приемы снижения потенциальной засоренности| пашни в условиях Левобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 - гербология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации представлены результаты трехлетних исследований, которые раскрывают влияние разных способов основной обработки почвы на потенциальную засоренность пашни, засоренность посевов, плотность почвы, содержание агрономически ценных агрегатов, запасы продуктивной влаги в черноземе типичном, рост, развитие и урожайность овса и картофеля. Определены растения, экстракты из которых влияют на прорастание сорняков, установлено влияние разных типов почвы на их обилие.

Установлено, что на количество семян сорняков в пахотном слое почвы влияют разные способы её основной обработки. Наивысшее содержание семян сорняков наблюдалось после использования дискования, что и обусловило наибольшую актуальную засоренность посевов.

Показано, что показатели плотности почвы в посевах овса и картофеля на исследуемых вариантах основной обработки почвы были в оптимальных пределах для роста и развития культур. Содержание агрономически ценных агрегатов почвы наибольшим было после плоскорезного рыхления. Обилию сорняков в посевах культур способствует сочетание агрофизических показателей почвы, выраженное её уплотнением, улучшением агрегатного состава и снижением влажности достаточно увлажненного верхнего 0 - 10 см слоя.

Результаты определения продуктивной влаги в почве, показали, что меньше накапливалось влаги после дискования почвы в качестве её основной обработки.

Выявлены растения, экстракты из которых лучше всего подавляют прорастание семян сорняков: рапс и картофель. Установлено, что на черноземе типичном создаются наилучшие условия для прорастания семян сорняков.

Наивысшая урожайность овса и картофеля в опытах получена у варианте |вспашки. Замена вспашки безотвальными обработками почвы при выращивании овса и картофеля приводила к снижению урожайности, уменьшению условно чистой прибыли и рентабельности.

По результатам исследований производству рекомендована система разноглубинной отвальной основной обработки почвы в короткоротационном севообороте.

Ключевые слова: обработка почвы, потенциальная засоренность пашни, актуальная засоренность посевов, агрофизические свойства, овес, картофель, фон удобрения, экстракты, чернозем типичный, урожайность, экономическая эффективность.

Masik I.M. Mechanical and biological measures of reduction of potential plough-land infestation| under the conditions of left-bank forest-steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.13 - herbology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, 2009.

In this dissertation work generalised results of three-years researches, which expose influence of different methods of basic soil tillage on potential infestation |of plough-land, crops infestation, on the thickness of soil, content of agronomically valuable aggregates and reserves of productive moisture in typical black soil, on growth, development and productivity of oats and potatoes. The plants, extracts of which influence the germination of weeds are defined. Influence of different soil types on the germination of weed seeds is determined. Influence of the investigated methods of basic soil tillage on the productivity of oats and potatoes and economic efficiency indexes of their growing is found out.

Due to the results of research the system of allopelagic of main tillage of soil in short-term crop rotation has been recommended.

Key words: soil tillage, potential infestation, crops infestation|, agrophysical|| properties, oats, potatoes, background of fertilizer, extracts, typical black soil, productivity, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru