Методологічні та організаційно-економічні засади забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:62.61

Методологічні та організаційно-економічні засади забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Гавриш Валерій Іванович

Миколаїв 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Захист відбудеться 27 лютого 2009 року о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 21 січня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

аграрний енергетичний паливний аудит

АНОТАЦІЯ

Гавриш В.І. Методичні та організаційно-економічні засади забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством (економіка сільського господарства і АПК). - Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв, 2009.

У дисертації проведено комплексне дослідження розвитку використання енергетичних ресурсів. Виявлено організаційно-економічні проблеми, фактори та принципи забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами.

У роботі приділено значну увагу розробці методології оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів, що знайшло своє відображення в удосконаленні системи показників та методології використання енергетичного менеджменту та аудиту.

На підставі аналізу сучасного стану паливно-енергетичного ресурсів країни зроблено прогнози щодо їх використання у сільськогосподарському виробництві. Розроблено концептуальні засади формування ресурсної бази альтернативних моторних палив для аграрного сектора економіки. Надано методичні та практичні рекомендації щодо застосування газоподібних палив та рідких біопалив. Активізувати впровадження альтернативних палив пропонується за допомогою технологій віртуальних підприємств та вертикально-інтегрованих формувань.

Обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами. Виходячи з сучасного стану аграрного сектора економіки, значну увагу приділено інвестиційному забезпеченню впровадження енергозберігаючих технологій та економічним регуляторам зменшення енергоємності продукції і використання альтернативних палив.

Ключові слова: паливно-енергетичні ресурси, альтернативні палива, сільське господарство, поновлювальні джерела енергії, енергозбереження, забезпечення, ефективність, інвестиції, стратегія, моделювання.

АННОТАЦИЯ

Гавриш В.И. Методологические и организационно-экономические основы обеспечения сельского хозяйства топливно-энергетическими ресурсами и повышение эффективности их использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством (экономика сельского хозяйства и АПК). - Николаевский государственный аграрный университет, г. Николаев, 2009.

В диссертации проведено комплексное исследование развития использования энергетических ресурсов. Выявлены организационно-экономические проблемы, факторы и принципы обеспечения эффективного использования топливно-энергетических ресурсов сельскохозяйственными предприятиями. В основу развития аграрного сектора экономики должны быть положены определенные стратегические планы. Поэтому в работе проведен анализ существующих школ стратегий. Показаны конкурентные преимущества организации, реализующей стратегию эффективного использования энергетических ресурсов. Показаны подходы к выбору стратегии в условиях рисков и неопределенности.

На основе анализа ринка энергетических ресурсов показано, что неизбежно применение альтернативных топливно-энергетических ресурсов как в аграрном секторе экономики, так и в стране в целом. Политика энергоэффективности сельскохозяйственных предприятий должна основываться на научном подходе. Учитывая ограниченные финансовые ресурсы предприятий АПК, главенствующую роль должно играть государство.

В работе уделено значительное внимание разработке методологии оценки эффективности использования энергетических ресурсов, что нашло свое отображение в усовершенствовании системы показателей и методологии использования энергетического менеджмента и аудита. Обоснованы критерии эффективности использования альтернативных топлив в мобильных энергетических средствах, которые учитывают комплекс технико-экономических параметров.

Разработаны теоретико-методологические основы управления расходами вертикально-интегрированной компании по производству топлив растительного происхождения. Особенностью предложенной экономико-математической модели, которая ее реализует, является применение стохастического подхода, что позволяет учитывать влияние колебаний внешних факторов.

На основании анализа современного состояния топливно-энергетических ресурсов страны сделаны прогнозы относительно их использования в сельскохозяйственном производстве. Разработаны концептуальные принципы формирования ресурсной базы альтернативных моторных топлив для аграрного сектора экономики с учетом как ископаемых, так и возобновляемых энергетических ресурсов. Определен валовой потенциал возобновляемых моторных топлив. Показано, что стратегическим направлением является производство и использование биотоплив второго поколения (использование в качестве сырья отходов сельскохозяйственного производства и продукции непродовольственного назначения). Обоснована необходимость применения газообразных моторных топлив, что позволяет уменьшить необходимую площадь сельскохозяйственных угодий для выращивания растительного сырья для производства биотоплив. Предоставлены методические и практические рекомендации относительно применения газообразных топлив и жидких биотоплив. Разработана инновационно-инвестиционная модель использования в качестве моторного топлива природного газа с учетом создания необходимой инфраструктуры. Показано, что применение газонаполнительных компрессорных станций в интересах одного сельскохозяйственного предприятия с экономической точки зрения не эффективно. Активизировать внедрение альтернативных топлив предлагается с помощью технологий виртуальных предприятий и вертикально-интегрированных формирований. Это позволяет уменьшить инвестиционные расходы каждого отдельного субъекта хозяйствования и сократить сроки внедрения энергосберегающих технологий и комплексов по производству альтернативных моторных топлив.

Обоснованы направления повышения эффективности использования топливно-энергетических ресурсов сельскохозяйственными предприятиями. К ним относятся ряд технологических (минимальная и нулевая обработка грунта, использование широкозахватной техники, оптимизация севооборота, оптимальное комплектование машинно-тракторного парка) и организационно-экономических (оптимизация площадей сельскохозяйственных предприятий, кадровое обеспечение, организация труда) мероприятий.

Для формирования спроса и стимулирования сбыта биотоплив предложено использование таких экономических инструментов, как акцизный сбор и налоговый кредит. В работе предложен методологический подход (основывается на сравнении стоимостей энергии) и описывающие его математические зависимости.

Важную роль в обеспечении эффективного использования энергетических ресурсов играет организационно-экономический механизм, который включает в себя нормативно-правовое обеспечение, методологическое обеспечение, информационное обеспечение, налоговую систему и экономические методы. Исходя из современного состояния аграрного сектора экономики значительное внимание уделено инвестиционному обеспечению внедрения энергосберегающих технологий и экономическим регуляторам относительно уменьшения энергоемкости продукции и использования альтернативных топлив. Предложен метод стимулирования персонала за экономию топливно-энергетических ресурсов, который основывается на учете их использования на единицу продукции.

Ключевые слова: топливно-энергетические ресурсы, альтернативные топлива, сельское хозяйство, возобновляемые источники энергии, энергосбережение, обеспечение, эффективность, инвестиции, стратегия, моделирование.

SUMMARY

Havrysh V.I. Methodological, Organization and Economical Basic of Fuel and Energy Resources Supply of Agriculture and Increase of Their Use Efficiency. - Manuscript.

The dissertation on the competition of scientific degree of doctor of economic sciences on speciality 08.00.03 - Economy and Management of National Economy (agrarian economics and agro-industrial complex). - Mykolayiv State Agrarian University, Mykolayiv, 2009.

The complex research of development of the use of power resources has been carried out in dissertation. Organizationally-economic problems, factors and principles of providing of the effective use of fuel and energy resources in agricultural enterprises have been exposed.

Considerable attention is spared to development of methodology of estimation of efficiency of the energy resources use. That has been reflected in the improvement of the system of indexes and methodology of the use of energy management and audit.

On the basis of analysis of the modern state fuel and energy resources of country prognoses are done in relation to their use in an agricultural production. Conceptual principles of forming of resource base of alternative motor fuels are developed for the agrarian sector of economy. Methodical and practical recommendations are given in relation to application of gaseous fuels and liquid biofuel. To Activate introduction of alternative fuels the technologies of virtual and vertical-integrated enterprises have been suggested.

Directions of increase efficiency of the fuel and energy resources using by agricultural enterprises are grounded. Coming from the modern state of agrarian sector of economy considerable attention is spared the investment providing of introduction of energy saving technologies and economic regulators concerning to diminishing of energy capacity of products and alternative fuels use.

Keywords: fuel and energy resources, alternative fuels, agriculture, renewable energy sources, energy-savings, supply, efficiency, investments, strategy, simulation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне реформування аграрного сектора економіки України потребує цілеспрямованої політики в сільськогосподарському машинобудуванні, широкого впровадження енергозаощаджуючих технологій та організаційно-технічних заходів, які підвищують ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Агропромисловий сектор економіки - значний споживач енергії, особливо нафтопродуктів. На сучасному етапі розвитку він витрачає до 30% дизельного пального та до 24,2% бензинів від загальнодержавного рівня. Зростання цін на енергетичні ресурси суттєво знижує рентабельність сільськогосподарських підприємств.

Останнім часом прийнято ряд урядових постанов про економію паливно-енергетичних ресурсів та розвиток нетрадиційних джерел енергії. Однак через їх недостатню економічну обґрунтованість і недосконалу політику ціноутворення бажаних результатів не досягнуто. Гострота паливно-енергетичної проблеми обумовлена тим, що світові запаси викопних палив обмежені, а Україна взагалі не має суттєвих покладів. Вказані проблеми суттєво гальмують темпи приросту виробництва в країні. За таких умов раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та впровадження альтернативних видів палива - необхідні елементи підвищення ефективності сільського господарства.

Сучасний стан виробництва та використання альтернативних енергетичних ресурсів характеризується недостатнім рівнем розвитку як сировинних, так і переробних їх складових, порівняно малими обсягами реалізації готової продукції, розбалансованістю управління галуззю і майже повною відсутністю міжгалузевої координації. До того ж виробництво біопалив рослинного походження поки що є недостатньо стійким до коливань ринкового попиту на рослинну продукцію.

Основними проблемами зниження енергоємності АПК України, що вимагають негайного вирішення, є впровадження енерго- та ресурсоощадних технологій, зупинення спаду виробництва, укріплення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу виробництва біопалив, удосконалення структури споживання енергетичних ресурсів. Важлива умова ефективного впровадження альтернативних пальних, особливо рослинного походження, - формування належного механізму функціонування інтегрованої економіки, яка передбачає об'єднання технологічних і економічних інтересів усіх його учасників (від виробників сільгоспсировини та її переробки в пальне до системи збуту готової продукції).

Питання теоретико-методологічних та прикладних аспектів щодо ефективного використання ресурсів, у тому числі й енергетичних, вивчались багатьма як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, такими як В.Агєєв, В.Бебко, Дж.Вайсман, М.Вірьовка, П.Вишнівський, В.Гайдук, Г.Гелетуха, А.Гжибек, В.Дубровін, П.Євич, О.Єрмаков, С.Єрмілов, В.Іванишин, М.Калінчик, І.Кириленко, Р.Каплан, К.Клонські, В.Ковальський, Т.Конрад, В.Корчемний, Т.Кохана, І.Магільович, П.Макаренко, М.Малік, Л.Мармуль, Д.Нортон, В.Перебийніс, Г.Підлісецький, М.Пугачов, П.Саблук, М.Сєвєрнєв, Б.Скот, В.Топіха, В.Федорейко, І.Червен, Г.Черевко, В.Шебанін, З.Шедива, Б.Ширер, Р.Шумейкер, В.Щербань, В.Юрчук та ін. Однак комплексне вирішення цієї проблеми у сільському господарстві надалі залишається актуальним та потребує оптимального врахування технічних, технологічних та організаційно-економічних аспектів. Особливо актуальним є вивчення можливостей застосування в аграрній сфері альтернативних джерел енергії, оскільки їх використання поки що мінімальне.

У структурних показниках енергоспоживання в аграрній промисловості більшості розвинутих країн домінуючою тенденцією є абсолютне і відносне зменшення споживання нафтового палива і збільшення споживання екологічно чистих альтернативних паливно-енергетичних ресурсів. Сільськогосподарське виробництво зі споживача енергії перетворюється в її виробника. У зв'язку з ростом вартості енергоносіїв технології використання біопалива рослинного походження набули особливого значення і для України.

Проте все ще залишається не до кінця вирішеною проблема забезпечення економічного стимулювання виробництва рідких біопалив, залучення інвестицій в енергоощадні технології та виявлення ефективних технологічних напрямків в умовах ринкової економіки, особливо - у зв'язку з посиленням міжнародної співпраці. Час висуває на порядок денний нові питання, які потребують ефективного вирішення.

Важливість і гострота питань, пов'язаних із забезпеченням та ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, їх актуальність, теоретична та практична значимість, недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми даного наукового дослідження, вплинули на його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689) та заснована на таких загальнодержавних програмах і законодавчих актах як: «Національна енергетична програма України на період до 2010 р.» (затверджена Верховною Радою в 1996 році), Закони України «Про енергозбереження» (№74/94-ВС від 01.07.1994) та «Про альтернативні види рідкого і газоподібного палива» (№1391-XIV від 14.01.2000), «Програма розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року» (№576-р від 28.12.2005).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад забезпечення аграрного сектора економіки паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання. Відповідно до цієї мети у роботі ставилися такі завдання:

дослідити основні тенденції світового та національного ринку енергетичних ресурсів і виявити їх вплив на аграрний сектор економіки;

виявити основні проблеми та фактори ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і обґрунтувати теоретико-методологічні основи стратегії енергозбереження та прогнозування застосування паливно-енергетичних ресурсів;

дослідити організаційно-економічні особливості і принципи ефективного використання енергетичних ресурсів у сільськогосподарському виробництві;

розробити методологічні засади оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

розробити методологічні засади визначення основних економічних показників при проведенні енергетичного аудиту аграрних формувань;

здійснити ретроспективний аналіз трансформації використання окремих видів паливно-енергетичних ресурсів в аграрному секторі економіки країни;

розробити концепцію та визначити стратегічні напрями формування бази альтернативних моторних пальних та умов їх ефективного використання;

розробити заходи щодо активізації впровадження альтернативних моторних пальних;

розробити практичні та методичні рекомендації щодо застосування альтернативних моторних пальних;

визначити інноваційні напрями забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів машинно-тракторним парком;

визначити заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності у впровадженні енергозаощаджуючих технологій та використання альтернативних пальних;

розробити комплекс заходів щодо стимулювання впровадження альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та підвищення конкурентоспроможності біопалив власного виробництва як на вітчизняному, так і світовому ринках у зв'язку зі вступом України до СОТ.

Об'єктом дослідження є сукупність процесів формування ресурсної бази паливно-енергетичних ресурсів та ефективного їх використання в аграрному секторі економіки.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та практичні аспекти забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в АПК і забезпечення його альтернативними видами енергетичних ресурсів.

У процесі дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку ефективності використання енергетичних ресурсів); монографічний (у висвітленні поглядів вчених на досліджувані у роботі проблеми, вивченні ретроспективи розвитку виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів в АПК країни, вітчизняного і зарубіжного досвіду); вирівнювання динамічних рядів (при виявленні закономірностей у зміні обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів, енергоємності продукції сільського господарства); екстраполяції (при аналізі динаміки видобування нафти та її світової ціни, аналізі проектів виробництва і споживання основних видів енергетичних ресурсів в сільському господарстві); розрахунково-конструктивний (при прогнозуванні обсягів виробництва та споживання паливно-мастильних матеріалів аграрним сектором економіки України); графічний (при дослідженні динаміки виробництва аграрної продукції, енергетичних ресурсів, цін, у тому числі за результатами одержаних за допомогою ПЕОМ трендів та ін.); статистичних групувань (в аналізі розподілу сільгосппідприємств за розміром площ сільгоспугідь, поголів'ям великої рогатої худоби і свиней; при виявленні впливу розмірів площ господарств на енергоємність продукції та рентабельність); індексний (при вивченні динаміки вартості сільськогосподарської, промислової продукції та енергоносіїв, обсягів виробництва та споживання основних видів продукції та паливно-енергетичних ресурсів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та практичних засад концепції забезпечення паливно-енергетичними ресурсами аграрного сектора економіки і підвищення ефективності їх використання. Основні елементи наукової новизни такі:

вперше:

запропоновано концепцію забезпечення сільськогосподарського виробництва паливно-енергетичними ресурсами, яка зводиться до організації використання поновлювальних ресурсів і збільшення частки газоподібних палив;

опрацьовано методологію обґрунтування вибору стратегії використання сільськогосподарськими виробниками продукції олійних культур з метою максимізації рівня рентабельності господарської діяльності (щодо її подальшої переробки на дизельне біопальне для власних потреб, виробництва дизельного біопального для експорту або реалізації насіння за ринковими цінами);

обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та пріоритетні напрями державного регулювання, які в змозі забезпечити зниження енергоємності продукції;

удосконалено:

механізм проведення енергетичного аудиту в аграрних підприємствах для формування заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (з обґрунтуванням доцільності проведення аналізу чутливості запропонованих рішень) та визначення понаднормативних витрат паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням специфіки сільськогосподарських підприємств;

методологічні аспекти та систему показників щодо оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, у тому числі - альтернативних;

визначення величин ставки акцизного збору та податкового кредиту (що базується на порівнянні вартості енергії) для забезпечення конкурентоспроможності пального рослинного походження, у першу чергу дизельних біопальних та їх сумішей з нафтовими пальними;

набули подальшого розвитку:

теоретико-методологічні засади організації виробництва біопалив у вертикально-інтегрованих формуваннях з метою зменшення собівартості продукції з використанням стахостичних методів та розробкою відповідної економіко-математичної моделі (враховується реалізація супутніх продуктів виробництва);

система дослідження ринку енергетичних ресурсів з визначенням тенденцій зміни темпів показників ціни та виробництва, що дозволяє робити довгострокові прогнози;

теоретико-методологічні основи та практичні рекомендації щодо використання сільськогосподарською технікою стисненого природного газу як моторного пального з урахуванням складу машинно-тракторного парку, ціни газоподібного пального і необхідності створення інфраструктури забезпечення газоподібним пальним (пересувні автомобільні газові заправники та автомобільні газонаповнювальні компресорні станції) та умови його ефективного використання;

механізм державного контролю та регулювання ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами шляхом комплексного та системного застосування енергетичного та екологічного аудиту;

економічні механізми (прискорена амортизація основних засобів; створення амортизаційних фондів; застосування податкової знижки на інвестиції, що спрямовані на зменшення шкідливих викидів у атмосферу сільськогосподарською технікою; інвестиційний податковий кредит) щодо стимулювання залучення інвестицій для фінансування інноваційних програм, спрямованих на впровадження енергозаощаджуючих технологій та виробництво поновлювальних пальних;

дослідження впливу розміру площі аграрних формувань на ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході наукових досліджень результати щодо забезпечення сільського господарства альтернативними паливно-енергетичними ресурсами, підвищення ефективності використання енергоносіїв, управління витратами підприємств з виробництва біопалив, механізму економічного стимулювання впровадження альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та енергоощадних технологій, інвестиційне забезпечення впровадження енергозаощаджуючих технологій, методики оцінки економічного стану та ефективності функціонування останнього, виявлених у розвитку енергоспоживання тенденцій, недоліків і проблем, а також конкретних заходів щодо їх вирішення мають значну практичну цінність як для працівників управлінських структур аграрних та переробних підприємств, так і для науковців та студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів аграрного профілю.

Пропозиції автора щодо удосконалення методики оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів, концепції формування бази альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та стимулювання впровадження енергозаощаджуючих технологій прийнято Міністерством аграрної політики України для втілення у практичну діяльність (довідка від 18.04.08р. №37-18-10/5989).

Пропозиції щодо використання альтернативних моторних палив розглянуті спеціалістами головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації та прийняті до впровадження (довідка №2097/66-05-61/608 від 01.10.2008 р.).

Рекомендації щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, формування ресурсної бази альтернативних пальних та виробництва пальних рослинного походження вже впроваджується в практику Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 11-547 від 02.04.2007 р.) та Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка №4-700-5/52 від 30.01.2008 р.).

Результати науково-дослідної роботи використовуються рядом підприємств: НТЦ «Теплоенергокомфорт» - при впровадженні енергозаощаджуючих технологій в тепличних комплексах (довідка №18 від 24.06.2005 р.); приватним підприємством «Улісс Інжінірінг» - при проведенні консультаційної діяльності (довідка №24 від 22.09.2005 р.); ПСП «Зоря» - при оптимізації використання сільськогосподарської техніки та визначенні перспективних напрямків використання енергетичних ресурсів (довідка №50 від 11.04.2006 р.); ПОП «Вікторія» - методика використання енергетичного менеджменту, пропозиції щодо використання сільськогосподарською технікою стисненого природного газу як моторного пального, пропозиції щодо організації забезпечення господарства пальним шляхом створення обслуговуючого (виробничого) кооперативу (довідка №141/Д від 27.11.2007 р.); ДП «Лідієвське» філія ТОВ СП «Нібулон» - рекомендації щодо використання енергетичного менеджменту та аудиту (довідка №07.08-132/1 від 15.07.2008 р.).

Розробки здобувача (як теоретичні, так і практичні) вже багато років використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін «Інженерний менеджмент», «Світове сільськогосподарське виробництво» та «Організація сільськогосподарського виробництва» (довідка №1922 від 30.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, підготовлених у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить особисто здобувачу.

Апробація результатів досліджень. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на 12 міжнародних, 5 всеукраїнських, 7 регіональних конференціях:

- міжнародні: Международная научно-техническая конференция «Технические и экономические перспективы развития автотранспортного комплекса и дорожного строительства» (16-16 мая 2005 года, ХНАДУ, Харьков); VII міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта 2004» (10-25 лютого 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Аграрний форум - 2006» (25-29 вересня 2006 року, СНАУ, Суми); промышленная конференция с международным участием и выставкой “Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях» (п. Славское, Карпаты, 2004-2008 гг.); VI міжнародна науково-технічна конференція «Механізація і енергетика сільського господарства», Motrol'2007 (11-14 вересня 2007 року, с.Коблево Миколаївської області); Міжнародна науково-практична конференція «Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика» (26-28 вересня 2007 року, Миколаїв); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи» (3-7 грудня 2007 року, м.Полтава); ІV міжнародна науково-практична конференція «Динамика исследований - 2008» (16-31 липня 2008 року, м.Софія, Болгарія);

- всеукраїнські: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (7-9 червня 2006 року, с.Созонівка Кіровоградської області, Кіровоградський інститут АПВ УААН); ІІІ всеукраїнська науково-практична конференція «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (14-16 березня 2007 р., с.Созонівка Кіровоградської області, Кіровоградський інститут АПВ УААН); Друга всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Україна - наукова» (21-23 грудня 2006 року); Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція “Україна наукова” (28-30 грудня 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (9-10 листопада 2007 р., м.Дніпропетровськ);

- регіональні: регіональні річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників «Роль держави у відродженні економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в умовах вступу України до СОТ» (10-11 грудня 2007 року); регіональні щорічні науково-практичні конференції у Миколаївському державному аграрному університеті (2003-2008 роки).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 1 особисту монографію, 38 наукових статей (з яких 32 у фахових виданнях) та тез конференцій. Загальний обсяг наукових публікацій становить 43,6 д.а, з яких 36,5 належать особисто здобувачеві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 453 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 31 таблицю (2 таблиці займають 3 сторінки), 81 рисунок, а також 10 додатків на 28 сторінках. Список використаних джерел нараховує 423 найменування на 38 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні засади ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів в аграрному секторі» - досліджено теоретико-методологічні засади формування стратегії ефективного використання енергетичних ресурсів з урахуванням тенденцій розвитку їх ринку та організаційно-економічних проблем аграрного сектора економіки України.

Існуючі тенденції до зростання світових цін на викопні енергетичні ресурси та подальше загострення конкуренції на світовому ринку під дією глобалізаційних процесів зумовили актуальність вирішення проблеми забезпечення енергоресурсами та їх ефективного використання. Тому аграрний сектор економіки України потребує дієвої політики, спрямованої на широке впровадження енергозаощаджуючих технологій та організаційно-технічних заходів, що підвищують ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Стратегічне значення набуває і таке актуальне питання, як забезпечення аграрного сектора економіки енергетичними ресурсами, у тому числі і поновлювальними. Без цього неможливо гарантувати забезпечення сталого економічного розвитку країни, підйому рівня життя населення, вирішення соціальних проблем, установлення та зміцнення економічного і політичного авторитету країни у світовому співтоваристві. Саме з цього і повинна виходити стратегія розвитку сільського господарства.

Метою стратегічного планування в галузі ефективного використання енергетичних ресурсів є встановлення алгоритму дії для формування бази енергетичних ресурсів (традиційних та альтернативних) та їх ощадного використання для зменшення енергоємності продукції. В кінцевому підсумку це необхідно для забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств у довгостроковій перспективі. Недостатня розробленість концепцій, стратегій та моделей розвитку негативно впливає на сільське господарство, яке є недостатньо конкурентоспроможним на світових ринках.

Тому, на думку І.Г.Кириленка, з якою ми погоджуємося, необхідно створити Центр стратегічного дослідження, прогнозів та планування. Кожна стратегічна програма повинна мати декілька пріоритетів з відповідною фінансовою підтримкою. На нашу думку, одним з них має бути зниження енергоємності сільськогосподарської продукції і підвищення енергетичної незалежності завдяки виробництву альтернативних енергетичних ресурсів. У роботі пропонується дерево цілей організації, що реалізує стратегію ефективного використання енергетичних ресурсів (рис. 1).

Виконаний аналіз шкіл стратегій показав, що методи школи конфігурацій, на думку автора, найбільше відповідають сучасним реаліям стратегічного менеджменту. Розроблення стратегій здійснюється в умовах обмеженості інформації та нестабільності зовнішнього середовища. Тому для обґрунтування оптимальних рішень необхідно застосовувати наступні критерії: Лапласа, мінімаксний або максимінний, Севіджа та Гурвіця. Застосовують і більш складні методи, наприклад теорію ігор. Розвиток комп'ютерних технологій зробив можливим розроблення та впровадження у практику управління сучасних методів та технологій, що базуються на складних економіко-математичних моделях з урахуванням багатьох факторів, розв'язання яких потребує використання числових методів.

При формуванні стратегії використання енергетичних ресурсів у сільському господарстві необхідно враховувати світові тенденції щодо їх видобування та цін. У роботі набула подальшого розвитку методика проведення системного дослідження ринку викопних енергетичних ресурсів з використанням визначення трендів зміни темпів ціни та обсягів виробництва, що дозволяє виконувати довгострокові прогнозування. Виконані розрахунки показали, що у світі з середини 70-х років ХХ сторіччя спостерігаються тенденції до збільшення цін на вуглеводні енергетичні ресурси та зменшення темпів їх видобування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Дерево цілей організації, яка реалізує стратегію ефективного використання енергетичних ресурсів

Існує багато прогнозів щодо часу вичерпання геологічних запасів нафти. Хоча вони і суперечливі, загальним для них є зменшення запасів та зниження темпів видобування нафти. Ґрунтовні роботи у цьому напрямку виконуються у Центрі аналізу проблем, що пов'язані з вичерпанням запасів нафти під керівництвом К.Кемпбелла. За їх прогнозами світове видобування нафти повинно досягнути максимуму в період з 2005 р. по 2015 р. Далі слід очікувати кардинальне зростання цін на нафту. Однак не виключена можливість їх локального зниження, яке не змінює загальну картину процесу.

Обмеженість покладів нафти змушує шукати альтернативні джерела сировини для виробництва рідких моторних пальних. Це можуть бути як викопні вуглеводні ресурси (бітумінозні піски, горючі сланці, вугілля, важкі види нафти тощо), так і поновлювальні. У 2005 році виробництво моторних пальних із зазначеної сировини перевищило 2,8 млн барелів на добу.

Зміст категорії "економія паливно-енергетичних ресурсів" виражає підвищення рівня їхнього корисного використання порівняно з рівнем, досягнутим у попередньому періоді. Процес планування підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів виявляє необхідність класифікації резервів економії за такими основними ознаками: термін використання, місце утворення, форма прояву й фактор економії.

Фактори економії - це комплекс інженерних і організаційних робіт з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у виробничому процесі. Фактори, що визначають рівень використання паливно-енергетичних ресурсів, можна об'єднати в такі групи: конструктивні; організаційно-технічні; організаційно-економічні; технологічні; природно-кліматичні; застосування альтернативних видів пального.

Продумана та ресурсно (науково, фінансово й організаційно) обґрунтована діяльність за такими напрямами енергозбереження стане запорукою суттєвого підвищення ефективності вітчизняної державної політики у цій сфері, в кінцевому підсумку забезпечить скорочення енергоємності виробництва аграрної продукції з одночасним підвищенням екологічної безпеки та системної конкурентоспроможності України.

Аграрний сектор економіки України потребує постійної допомоги з боку держави. Це пов'язано з особливостями ведення сільського господарства: висока енергоємність, тривалість виробничого циклу, суттєва залежність від природно-кліматичних умов.

Ретроспектива формування механізму державного регулювання АПК свідчить, що керівництву держави не вдалося уникнути помилок, що негативно позначилося й на ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Діючі законодавчі акти не є законами прямої дії та їх норми носять деклараційний характер. Державне регулювання у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів здійснюється шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів: указів Президента України, постанов і розпоряджень уряду та наказів Держкоменергозбереження. Діюче законодавство України не ефективне та потребує вдосконалення.

На думку автора, державним органам слід спрямувати свої зусилля у наступних напрямах: створення та впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих технологій; створення бази альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та стимулювання створення великотоварних сільськогосподарських підприємств. Державним органам необхідно виконувати не лише законодавчу, методологічну та інформаційну функцію, але й фінансову, реалізовувати пілотні проекти, створювати привабливі інвестиційні умови, здійснювати моніторинг ефективності використання енергетичних та фінансових ресурсів.

У другому розділі - «Методологічні засади оцінки ефективності використання енергоресурсів у сільськогосподарському виробництві» - висвітлюються методологічні основи вибору заходів щодо ощадливого використання паливно-енергетичних ресурсів, розроблено систему показників, що характеризують ефективність їх використання та управління витратами вертикально інтегрованого підприємства з виробництва біопалив.

Організаційно-технічні заходи щодо економії пального необхідно розробляти на всіх рівнях управління сільським господарством. План заходів - це документ, в якому міститься програма дій на планований період з основних напрямів економії і раціонального використання нафтопродуктів. За розробки організаційно-технічних заходів щодо економії паливно-енергетичних ресурсів, що вносяться до плану, слід брати до уваги їх економічну ефективність і доцільність, а також черговість їх впровадження у виробництво. До плану вводять перш за все заходи, що дають найбільшу економію паливно-енергетичних ресурсів при найменших витратах. Плани організаційних заходів повинні розроблятися з урахуванням зміни структури паливно-енергетичного балансу країни.

Одним із основних напрямів підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів є реалізація через систему професійної освіти ідеології і основних засад раціонального енерговикористання, підготовка у вищих аграрних навчальних закладах кваліфікованих фахівців з енергетичного менеджменту. Одним з основних елементів енергетичного менеджменту є енергетичний аудит. У роботі розглядаються методологічні аспекти особливостей проведення енергетичного аудиту у сільськогосподарських підприємствах.

У роботі було удосконалено методику визначення понаднормативних витрат паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням специфіки сільськогосподарських підприємств. При класифікації перевитрат паливо-енергетичних ресурсів необхідно виявляти два виду складових - які неможливо ліквідувати та ті, які можна ліквідувати шляхом поліпшення організації виробничого процесу і впровадженням інноваційних технологій.

Інвестиції в енергозаощаджуючі технології аграрних підприємств піддаються ризикам притаманним сільському господарству, яке є найризиковішою сферою економіки. Ці ризики насамперед пов'язані з економічною нестабільністю. До основних видів ризиків при впровадженні енергозаощаджуючих технологій та альтернативних пальних, на думку автора, слід віднести:

зменшення рівня врожайності внаслідок погодно-кліматичних умов, недотримання технологій тощо;

зменшення валової виручки внаслідок зниження ринкових цін, неоптимальної схеми реалізації продукції, зменшення посівних площ тощо;

зниження рівня річного завантаження техніки внаслідок її низької надійності, зменшення обсягів робіт тощо;

коливання цін на паливно-енергетичні ресурси;

зміна податкового законодавства;

зміна політики держави щодо підтримки аграрного сектора економіки.

Тому, на нашу думку, необхідно проводити аналіз чутливості інвестиційного проекту. Його метою є виявлення можливого відхилення основних показників ефективності проекту залежно від різних сценаріїв його розвитку. Далі визначають ті заходи, які необхідно застосувати для мінімізації негативного впливу на ефективність проекту зовнішніх чинників.

Сучасний економічний стан країни та аграрного сектора економіки диктує необхідність визначення напрямків зниження енергоємності продукції, що є одним з найважливіших показників ефективності виробництва. Методологія оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур, що використовувалася до цього часу, не дозволяла достатньою мірою визначити рівень ефективності використання енергетичних ресурсів (в першу чергу альтернативних) і тому потребує вдосконалення. Розробити дієві заходи щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів можливо лише з урахуванням сутності фізичних явищ та економічних закономірностей.

Під енергоємністю сільськогосподарської продукції слід розуміти сумарні витрати енергетичних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Повні витрати складаються з трьох основних складових: прямі, непрямі та інвестиційні (рис. 2). В даній класифікації не розглядаються природно-кліматичні енергетичні ресурси, сонячна енергія, енергія ґрунту тощо. Визначення структури паливно-енергетичних витрат дає можливість визначити основні шляхи зниження витрат енергії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Склад повних витрат енергії

В подальшому будемо розглядати прямі витрати енергії (моторні палива) як основну складову енерговитрат.

Нами запропоновано методологічний підхід до оцінки ефективності застосування альтернативних палив, який враховує комплекс техніко-економічних показників мобільних енергетичних засобів. Обгрунтовано використання безрозмірних критеріїв, які мають математичний запис:

для автомобілів

де GТ, GА- вантажність автомобіля, відповідно, при використанні традиційного нафтового та альтернативного пального, т; n - кількість компонентів палива; gi - частка і-го компонента палива; ЦПоі - ціна і-го компонента палива, грн/л; Vi, VT - об'ємна витрата, відповідно, і-го компоненту альтернативного пального та традиційного нафтового пального, л/(100 км); ЦПТ - ціна традиційного нафтового пального, грн/л;

для тракторів

де NeТ, NeА - номінальна потужність двигуна, відповідно, при використанні традиційного нафтового та альтернативного пального, кВт;

РкрТ, РкрА - тягове зусилля, відповідно, при використанні традиційного нафтового та альтернативного пального,

кН; bei, beT - питома витрата пального, відповідно, і-го компоненту альтернативного пального та традиційного нафтового пального, кг/(кВт·год);

і, Т - густина, відповідно, і-го компонента та традиційного палива, кг/л.

Якщо значення зазначених коефіцієнтів менше одиниці (КА < 1 та КТ < 1), то використання альтернативного пального доцільно. Результати розрахунків запропонованих критеріїв по стисненому природному газу для деяких видів сільськогосподарської техніки наведено на рис. 3.



Рис. 3 Критерії ефективності використання стисненого природного газу

У роботі розроблено алгоритм прийняття стратегічних рішень щодо застосування різних видів моторних палив, що дозволяє мінімізувати витрати на їх придбання. Він враховує комплекс показників: ціну палив, техніко-економічні показники техніки, необхідний обсяг робіт, модернізацію техніки, інвестиції у створення відповідної інфраструктури, обслуговування банкового кредиту тощо.

Однією з основних проблем, що стримує використання поновлювальних моторних палив, є їх відносно висока собівартість. Реалізація стратегії вертикальної інтеграції при виробництві біопалив дозволяє зменшити собівартість продукції. Це досягається за рахунок забезпечення переробного підприємства дешевою сировиною. Світовий досвід свідчить, що цей шлях доцільний для країн з малими ставками акцизного податку на моторні палива, до яких належить і Україна. Позитивним прикладом може слугувати досвід США, де майже 60 % біопалива виробляється у фермерських кооперативах. Цю ідею доцільно використати і в Україні.

У роботі розроблена економіко-математична модель інтегрованого підприємства з виробництва біопального, яка дозволяє виконувати планування його діяльності та моделювати його розвиток. До її основної відмінності та особливості слід віднести застосування стахостичного підходу та врахування відмінностей фізичних властивостей біопалив від нафтопродуктів. Одержані у процесі числового моделювання результати можуть допомогти у корегуванні виробничих планів відповідно до умов зовнішнього середовища.

У третьому розділі - «Економічна оцінка виробництва палив та їх використання в агробізнесі» - розглянуто проблеми використання паливно-енергетичних ресурсів у вітчизняному сільському господарстві, проаналізовано економічні аспекти стану та перспектив виробництва моторних палив (як традиційних, так і альтернативних).

Аграрний сектор економіки країни - один з основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів. За їх обсягами він посідає друге місце після промисловості. Частка паливно-енергетичних ресурсів у собівартості сільськогосподарської продукції досить значна (перевищує 12% в цілому по аграрному сектору економіки та 17% у рослинництві). Більше того, вона постійно зростає вслід за підвищенням світових цін на нафту. Це відповідає загально світовим тенденціям.

Із проголошенням України незалежною державою використання паливно-енергетичних ресурсів агропромисловим комплексом скоротилось (більш ніж у два рази). Це пояснюється скороченням посівних площ у порівнянні з 1990 роком (майже на 20%), технологічних операцій у рослинництві, парку вантажних автомобілів (з 296 до 133 тис.), тракторів (з 495 до 201 тис.) та комбайнів (з 107 до 44 тис.), обсягів виробництва продукції тваринництва, застосуванням ресурсозаощаджуючих технологій, а також більш дбайливим ставленням до використання енергетичних ресурсів. Це, при індексі продукції сільського господарства 0,633 (2006 рік), призвело до деякого поліпшення ефективності використання енергетичних ресурсів в аграрному секторі економіки країни.

Питома вага дизельного пального серед палив нафтового походження поступово збільшується та досягла в 2005 році значення 73%, що на 12% більше, ніж в 1989 році.

У роботі зроблено економічну оцінку перспектив виробництва нафтових палив в Україні. Асортимент пального для автотракторних двигунів на території України великий. Це зумовлено тим, що із здобуттям незалежності з'явилися вітчизняні стандарти на пальне, водночас чинними є стандарти часів СРСР, які зазвичай мають статус міжнародних у межах країн СНД. Крім того, велика кількість пального імпортується з пострадянських та східноєвропейських країн (майже 30% від загального обсягу), тому що Україна не може забезпечити ним себе через нестачу сировини (нафти).

Основна відмінність бензинів та дизельного палива, які виробляються згідно з вітчизняними стандартами та технічними умовами, від аналогічної продукції країн ЄС та Російської Федерації - це більша (від 30 до 400%) концентрація свинцю та сірки (на величину до 100%), що негативно впливає на екологічні показники та ресурс двигуна. Але слід відмітити, що виробництво більш екологічно чистих палив більш коштовне. Їх конкурентоспроможність держава корегує величиною акцизного збору.

Нафтопереробними підприємствами України виробляється пальне обваженого фракційного складу (марки УФС та інші). Його використання призводить до погіршення техніко-економічних та екологічних показників дизельних двигунів. Результати досвіду експлуатації свідчать про негативні наслідки: збільшується питома витрата пального (на 2-4%); збільшуються витрати на обслуговування паливних фільтрів (майже у 2 рази); удвічі зменшується термін використання моторних мастил і ресурс двигуна; підвищується димність (на 10-15%) та викиди оксидів сірки.

У роботі зроблено аналіз стану сировинних ресурсів України для виробництва нафтових пальних. Пік видобування нафти та природного газу в Україні був у 1970-1975 рр. У подальшому відбулося стрімке падіння видобутку до 4 млн тонн нафти та 18-20 млрд м3 природного газу на рік. З 1995 року спостерігається стабілізація та деяке нарощування темпів видобутку. Динаміка видобування нафти та природного газу відповідає кривій Хабберта.

Від початкових геологічних запасів з надр України видобуто близько 24% нафти. У зв'язку з тим, що значна частина розвіданих запасів належить до важковидобувних, майже 800 млн т запасів нафти залишається у надрах і не піддається видобутку за традиційними технологіями. Великі надії покладаються на акваторії Чорного та Азовського морів, де нерозвідані запаси нафти з конденсатом оцінюються у 220 млн т.

Глибина переробки нафти на вітчизняних заводах становить 52-54%. Для порівняння, у країнах ЄС цей показник перевищує 80 %. Таким чином, у сучасних умовах українські нафтопереробні заводи недостатньо конкурентоспроможні. Їх технологічна база не в змозі забезпечити країну високоякісними нафтопродуктами в необхідних обсягах. Для зміни ситуації в кращий бік треба гармонізувати виробництво з потребами ринку. Це потребує залучення значних інвестицій.

Ріст використання й вартості нафтового палива, з одного боку, і обмеженість його запасів - з іншого, зумовили інтенсивні пошуки нових нетрадиційних видів палива (спирти, метилові ефіри рослинних олій, рослинні олії, біогаз, природний газ тощо).