Гіпоплазія яєчників у корів: поширеність, морфофункціональні зміни та методи лікування

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

16.00.07 - Ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Гіпоплазія яєчників у корів: поширеність, морфофункціональні зміни та методи лікування

Бабань Олександр Анатолійович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор

Харута Григорій Григорович,

Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства

кандидат ветеринарних наук, доцент

Станішевський Євген Федорович,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

Захист дисертації відбудеться ”2“ жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий ”29“ серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними Д.Д. Логвинова (1975), А.П. Студенцова, М.В. Косенка (1975), Г.В. Звєрєвої, С.П. Хомина (1976), В.С. Шипилова (1980), А.Г. Нежданова, Г.А. Черемисинова (1987), Г.М. Калиновського (1993), О.А. Осетрова (1994), М.І. Харенка, В.І. Завірюхи (1999), Г.Г. Харути (1999), В.А. Яблонського (2002), В.Й. Любецького (2002), у корів молочного напряму часто виникають хвороби яєчників: гіпофункція, персистентне жовте тіло, фолікулярна і лютеїнова кісти, гіпоплазія, атрофія, запалення, склероз та новоутворення.

Виходячи з досліджень N. Lagerlofа і H. Boydа (1953), М.Ю. Шалдуги (1964), Э. Визнера, З. Виллера (1979), Б.В. Смолянінова зі співавт. (2002), гіпоплазія яєчників реєструється у 2-60 % неплідних корів, особливо у молодих, після першого отелення.

Для обґрунтування діагнозу за гіпоплазії яєчників застосовувалися анамнестичні дані та результати ректального дослідження. Але розроблені методи діагностики, що використовувалися у ветеринарній гінекології, не дають змоги повною мірою визначати морфофункціональні зміни у тканинах яєчників та характер розвитку патологічного процесу. Недостатньо обґрунтованими залишаються клінічні, сонографічні, гістологічні й гормональні діагностичні показники гіпоплазії яєчників у корів, що гальмує розробку ефективних методів діагностики та відновлення відтворної й ендокринної функції гонад.

Для лікування корів з гіпоплазією яєчників використовувалися тканинні, вітамінні й гормональні препарати та їх комбіноване застосування. Однак, ефективність існуючих методів терапії була низькою, що пов'язано з використанням препаратів без урахування морфофункціональних змін, причин та механізмів виникнення гіпоплазії гонад. Тому існує необхідність проведення наукових досліджень з метою більш глибокого вивчення морфофункціональних змін у яєчниках корів за гіпоплазії, що дасть змогу розробити ефективні методи діагностики, вивчити поширеність цієї хвороби залежно від різних факторів, уточнити патогенез патології, обґрунтувати методичні підходи до лікування хворих корів та забезпечити профілактику неплідності, зумовленої гіпоплазією яєчників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського національного аграрного університету. Дисертаційна робота була частиною держбюджетної теми ”Розробка методів діагностики акушерських і гінекологічних хвороб у корів і кобил сонографією“ (номер державної реєстрації 0101U003651) та ”Розробити і впровадити методи синхронізації овуляції та осіменіння корів“ (номер державної реєстрації 0106U007555).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - вивчити поширеність, морфофункціональні зміни за гіпоплазії яєчників у корів та розробити комплексні методи лікування хворих тварин.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити поширеність гіпоплазії яєчників корів у структурі гінекологічних хвороб залежно від віку, продуктивності і кількості лактацій;

- вивчити сонографічні зміни у яєчниках корів за гіпоплазії та у зв'язку з лікуванням;

- вивчити зміни гістоструктури яєчників корів за гіпофункції і гіпоплазії; гіпоплазія яєчник корова

- вивчити ендокринні показники крові корів за гіпоплазії яєчників до і після використання різних методів лікування;

- обґрунтувати та апробувати різні методи комплексного лікування корів за гіпоплазії яєчників;

- визначити економічний ефект від проведення лікування корів за гіпоплазії яєчників;

- на основі одержаних результатів розробити пропозиції виробництву щодо діагностики і лікування корів за гіпоплазії яєчників.

Об'єкт дослідження: морфофункціональні зміни яєчників корів за гіпоплазії та під впливом комплексного лікування.

Предмет дослідження: зміни структури і функції яєчників та розробка комплексних методів лікування корів за гіпоплазії гонад.

Методи дослідження: анамнез, огляд, трансректальний, сонографічний, імуноферментний, гістологічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше установлено сонографічні, гістологічні та гормональні зміни за гіпоплазії яєчників у корів. Доведено, що за цієї патології у корів зменшуються розміри гонад, візуалізується неоднорідна ехоструктура тканин кіркової і мозкової речовин, порушується розвиток фолікулів і функціональних жовтих тіл, спостерігається зіркоподібна форма ооцитів у деяких первинних фолікулах, зменшується товщина шару фолікулярних клітин у везикулярних фолікулах та виникає гіпо- і дисстероїдогенез. Обґрунтовано та апробовано вплив розчину новокаїну, катозалу, препарату ”Вітамін Е+Sе“ і фолігону за гіпоплазії яєчників на розвиток фолікулів і відтворну функцію корів та розроблено спосіб внутрішньояєчникового введення препаратів під контролем приладу УЗД (деклараційний патент на корисну модель 30883 Україна А61D7/00).

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, що викладені в дисертації, можуть бути використані в господарствах для діагностики гіпоплазії яєчників у корів за клінічними і сонографічними показниками та лікування хворих тварин з використанням комплексних методів терапії.

Практичні поради висвітлені в ”Методичних рекомендаціях щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів“ (Харута Г.Г., Власенко В.В. … Бабань О.А. та ін. - Біла Церква, 2007. - 26 с.), схвалених та затверджених науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.), ”Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості“ (Харута Г.Г., Волков С.С., … Бабань О.А. та ін. - Біла Церква, 2009. - 21 с.), розглянутих та затверджених Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 2 від 25 грудня 2008 р.) та у вигляді настінного плакату ”Біологічні методи відновлення відтворної функції корів“, схваленого радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету (протокол № 3 від 26 листопада 2008 р.).

Матеріали дисертації використовуються при читанні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин з основами андрології” на факультеті ветеринарної медицини та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському національному аграрному університеті.

Методи лікування корів з гіпоплазією яєчників впроваджені у ДГ ”Шевченківське“ Тетіївського району Київської області та СВК ”Селищанський“ Тиврівського району Вінницької області.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, освоєно методи досліджень (клінічний, сонографічний, гістологічний, імуноферментний, статистичний), виконано дослідження, проведено статистичну обробку одержаних результатів, їх аналіз, узагальнення та обґрунтування висновків і пропозицій.

Концентрацію прогестерону, естрадіолу та тестостерону здобувач визначав у науково-дослідній лабораторії імуноферментного аналізу (ІФА) і полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) Білоцерківського національного аграрного університету.

Визначення гістологічних змін у яєчниках корів за гіпофункції і гіпоплазії здобувач провів спільно з доцентом кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії Білоцерківського національного аграрного університету Папченком І.В.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглянуті та обговорені на шести міжнародних наукових конферен-ціях: ”Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні“, присвячена 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 27-28 вересня 2006 р.); ”Молочні ріки - 2006“ (с. Майське, 1-6 листопада 2006 р.); ”Аграрний форум - 2007“ (м. Суми, 4-6 квітня 2007 р.); ”Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин“ (м. Кам'янець-Подільський, 20-21 листопада 2007 р.); ”Современные методы репродукции сельскохозяйственных животных: состояние и перспективы развития“ (г. Харьков, 29-30 января 2008 г.); ”Проблеми неінфекційної патології тварин“ (м. Біла Церква, 18-19 вересня 2008 р.); на чотирьох державних науково-практичних конференціях: ”Аграрна наука - виробництву: Сучасні проблеми ветеринарної медицини“ (м. Біла Церква, 23-25 листопада 2006 р.; 14-15 листопада 2007 р.; 12-13 листопада 2008 р.); ”Вплив фізичних факторів на біологічні об'єкти“ (м. Біла Церква 24-25 жовтня 2007 р.) та на трьох наукових конференціях молодих вчених, докторантів і аспірантів ”Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті“ (м. Біла Церква, 16-19 травня 2006 р.; 16-17 травня 2007 р.; 15-16 травня 2008 р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в 7 статтях, які вийшли у фахових виданнях: ”Віснику Білоцерківського державного аграрного університету“ (3), ”Віснику Сумського національного аграрного університету“ (1), щомісячнику ”Ветеринарна медицина України“ (3) та ввійшли до методичних рекомендацій (2). За результатами досліджень одержано патент ”Спосіб внутрішньояєчникового введення препаратів під контролем приладу УЗД“ (деклараційний патент на корисну модель 30883 Україна № А61D7/00).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 119 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 22 таблицями і 38 рисунками; складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, 8 додатків і списку використаних джерел, який включає 329 найменувань, у тому числі 90 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. Дисертаційна робота виконувалася упродовж 2005-2008 рр. на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського національного аграрного університету.

Матеріалом для досліджень були корови української чорно-рябої молочної породи віком від двох до дев'яти років з продуктивністю 4-5 тис. кг, що належали СВК агрофірма ”Перемога“ Кагарлицького району і ДГ ”Шевченківське“ Тетіївського району Київської області та боєнський матеріал. У дослідах було використано 202 корови.

Дослідження проводили у послідовності та терміни, подані у таблиці 1.

Поширеність гіпоплазії яєчників корів вивчали у структурі гінекологічних хвороб залежно від віку, продуктивності і кількості лактацій. Інформацію щодо віку, продуктивності та кількості лактацій встановлювали за даними журналу штучного осіменіння, запуску та отелення корів (форма 10-мол) та племінних карток корів (форма 2-мол).

З метою вивчення сонографічних показників яєчників у корів використовували прилад ультразвукової дії “Scanner 100S” з секторним датчиком за частоти коливань 5-7,5 МГц. Перед ультразвуковим дослідженням гонад проводили трансректальне, яким визначали форму, розмір, консистенцію, болючість, наявність функціональних утворень (везикулярних фолікулів і жовтих тіл); визначали стан матки (топографію, болючість, консистенцію та ригідність). Ультразвуковим скануванням яєчників у неплідних корів досліджували структуру тканин кіркової і мозкової речовин за акустичним проявом (ехогенністю) та визначали розміри гонад, кількість та величину функціональних утворень. Дослідження проводили трансректально у В-режимі згідно з технікою виконання, описаною в рекомендаціях з використання сонографії у відтворенні тварин (Харута Г.Г. та ін., 2005).

Гістологічні зміни вивчали у 6-ти яєчниках корів за гіпофункції і 6-ти - за гіпоплазії. Тварин вибраковували через довготривалу анафродизію (понад 100 днів після родів). Перед забоєм тварин проводили дослідження яєчників і матки шляхом трансректальної пальпації та сонографічним методом.

Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти яєчників у площині від кривизни до воріт. Товщина зрізу становила до 5 мм. Матеріал фіксували у 10 %-ному розчині нейтрального формаліну, зневоднювали етиловими спиртами зростаючої концентрації і поміщали в целоїдин. Целоїдинові зрізи товщиною 10-12 мкм одержували на санному мікротомі, фарбували їх гематоксиліном Вейгерта та еозином і за методом ван Гізон (Меркулов Г.А., 1956). Препарати вивчали за допомогою бінокулярного світлового мікроскопа (Біолам) зі збільшенням 10х10 і 10х20, а фотографування виконували цифровою фотокамерою фірми Olympus з мікрофотонасадкою.

Зміни ендокринної функції яєчників корів з гіпоплазією та у зв'язку з лікуванням вивчали за вмістом прогестерону, естрадіолу, тестостерону та їх співвідношенням у сироватці крові хворих тварин, до початку і на 3-ю добу після закінчення курсу лікування. Зразки крові для визначення вмісту гормонів відбирали з хвостової вени, одержували сироватку, яку від моменту отримання до дослідження зберігали у пробірках Епіндорфа за температури -18 єС. Дослідження вмісту гормонів проводили за допомогою імуноферментного аналізатора ”Stat fax 2100“ та тест-систем ”DRG“ (Німеччина) згідно з інструкцією в науково-дослідній лабораторії ІФА і ПЛР Білоцерківського національного аграрного університету.

Внутрішньояєчникове введення фолігону розробляли на базі вагінальної біопсійної насадки та приладу ультразвукової дії ”Scanner 100S“ з секторним датчиком за частоти коливань 5 МГц у В-режимі (деклараційний патент на корисну модель 30883 Україна А61D7/00).

Для вивчення ефективності методів лікування корів з гіпоплазією яєчників за принципом аналогів було сформовано 4 дослідні і одну контрольну групу. Лікування корів з гіпоплазією яєчників розпочинали у день встановлення діагнозу (з 35-ї доби після родів). Методи лікування наведено у таблиці 2.

З метою адаптації методики лікування корів з гіпоплазією яєчників до умов виробництва провели дослід з внутрішньом'язовим уведенням сурфагону і фолігону на фоні патогенетичної терапії. Лікування хворих тварин проводили шляхом внутрішньочеревного введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну і внутрішньом'язового - катозалу в дозі 15 мл (тричі з інтервалом 48 годин), препарату ”Вітамін Е+Sе“ - 20 мл (одноразово за першого введення розчину новокаїну і катозалу) та сурфагону - 10 мл (50 мкг) (перша група) або фолігону - 750 МО (друга група) (одноразово, через 48 годин після закінчення введення розчину новокаїну і катозалу). Корів контрольної групи не лікували.

Стадію збудження статевого циклу визначали клініко-візуальним методом упродовж 90 діб досліду після закінчення курсу лікування. Осіменіння корів проводили цервікальним методом з ректальною фіксацією шийки матки, двічі, з інтервалом 10-12 годин, спермою, замороженою у пайєтах.

Діагностику вагітності у корів визначали методом трансректальної сонографії з 35-ї доби після осіменіння. Вагітними вважали тварин після візуалізації ембріона. Заплідненість корів визначали за загальноприйнятою формулою (Харута Г.Г., 1999).

Розміри неплідності визначали за методикою В.Я. Андрієвського (1962).

Таблиця 2

Методи лікування корів за гіпоплазії яєчників

Група тварин	Методи лікування	n
1	Внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, 3 рази з інтервалом 48 год. Катозал у дозі 15 мл, внутрішньом'язово, 3 рази з інтервалом 48 год, одночасно з уведенням розчину новокаїну. Препарат “Вітамін Е+Sе” - 20 мл, внутрішньом'язово, одноразово за першого введення розчину новокаїну.	15
2	Внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, 3 рази з інтервалом 48 год. Катозал у дозі 15 мл, внутрішньом'язово, 3 рази з інтервалом 48 год, одночасно з уведенням розчину новокаїну. Фолігон - 100 МО, внутрішньояєчниково, під контролем приладу УЗД, через 48 год після закінчення курсу патогенетичної і загальностимулювальної терапії.	10
3	Внутрішньочеревне введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, 3 рази з інтервалом 48 год. Катозал у дозі 15 мл, внутрішньом'язово, 3 рази з інтервалом 48 год, одночасно з уведенням розчину новокаїну. Фолігон - 200 МО, внутрішньояєчниково, під контролем приладу УЗД, через 48 год після закінчення курсу патогенетичної і загальностимулювальної терапії.	10
4	Укол ін'єкційною голкою одноразово в яєчник під контролем приладу УЗД.	5
5	У контрольній групі тварин лікування не проводили.	15

Економічний ефект від проведеного лікування розраховували за методикою Ф.Ф. Белоусова зі співавт. (1982). Статистичну обробку одержаних результатів проводили на комп'ютері з використанням програми, складеної за методикою И.А. Ойвина (1960) і таблиць Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Поширеність гіпоплазії яєчників у корів. Установили, що з 165 неплідних корів гіпоплазія яєчників реєструвалася у 55 (33,3 %) тварин. Однобічну гіпоплазію гонад діагностували у 78,2 % корів і двобічну - у 21,8 %.

Найбільше випадків гіпоплазії яєчників (74,6 %) спостерігали у неплідних корів віком до 4 років і 6 місяців. Зі збільшенням віку корів, від 4 років і 7 місяців та більше, частота гіпоплазії гонад вірогідно (р<0,001) знижувалася порівняно з молодшими тваринами. У неплідних корів з першою лактацією спостерігали найбільше (72,8 %) випадків гіпоплазії яєчників. Зі збільшенням кількості лактацій у корів спостерігали вірогідне (р<0,001) зменшення частоти випадків гіпоплазії порівняно з тваринами за першої лактації.

Гіпоплазію яєчників реєстрували у 56,4 % неплідних корів з продуктивністю 4001 - 5000 кг. Спостерігалося зменшення частоти випадків цієї хвороби на 51 % (р<0,01) у корів з продуктивністю до 3000 кг. Така ж закономірність характерна для корів з надоєм 6001 кг і більше, що пояснюється збільшенням серед них тварин з третьою і більшою кількістю лактацій.

Сонографічні показники яєчників корів за гіпоплазії. Проведеним трансректальним дослідженням було встановлено, що яєчники корів за гіпоплазії мали розміри: за довжиною - від 1,0 до 2,0 см, шириною - від 0,8 до 2,0 і товщиною - від 0,5 до 1,5 см.

Ультразвуковим дослідженням установили, що тканини кіркової і мозкової речовин яєчника мали неоднорідну ехогенність (рис. 1) - візуалізувались ехопозитивні (білі) тяжі та дрібні утворення з різною ехощільністю, що пронизували тканини гонад. Спостерігалося ущільнення білкової оболонки яєчника у вигляді ехопозитивної ділянки та візуалізація ехонегативного шару біля поверхні гонад.

Характерною особливістю ехоструктури було те, що у всіх яєчниках не візуалізувалися жовті тіла, а у 92,5 % корів - везикулярні фолікули.

Отримані дані дозволяють стверджувати про те, що за гіпоплазії яєчників порушується розвиток фолікулів і утворення жовтих тіл з розмірами більше 0,2 см.

Також установили, що ехозображення тканин яєчників у 7,5 % корів, в яких візуалізувалися везикулярні фолікули (анехогенні утворення округлої або овальної форми з тонкою стінкою), не мали характерних відмінностей порівняно з тканинами гонад, в яких фолікули були відсутні.

Гістологічні зміни в яєчниках корів за гіпофункції і гіпоплазії. Гістологічним дослідженням 6-ти яєчників корів за гіпофункції було встановлено, що фолікули мали різні стадії розвитку: примордіальні, первинні й везикулярні (вторинні). У всіх зрізах яєчників виявили від 7 до 11 атретичних жовтих тіл (рис. 2).

Характерним було те, що щільність розташування фолікулярних клітин у первинних фолікулах навколо ооцитів зменшувалася у зв'язку з утворенням проміжків між ними.

У фолікулярній рідині везикулярних фолікулів, розміщених глибше у кірковій речовині яєчників, виявили пігмент у вигляді гранул і базофільні включення та спостерігали відшарування фолікулярних клітин з колагенізацією навколо них.

Мозкова речовина яєчників корів за гіпофункції була представлена сполучнотканинними елементами і пронизана великою кількістю кровоносних судин різного діаметра. Більш детальним дослідженням артерій виявили колагенові волокна у їхніх стінках. На нашу думку, утворення колагенових волокон може призводити до зниження еластичності судин, а відтак - їх функції і живлення тканин гонад.

Гістологічним дослідженням 6-ти яєчників корів за гіпоплазії було встановлено, що у кірковій речовині розміщувалися примордіальні і первинні фолікули. У всіх зрізах яєчників виявляли від 5 до 6 атретичних жовтих тіл. Однак, у центральній частині атретичних жовтих тіл, на відміну від таких за гіпофункції, не знаходили фібробластів.

Особливістю гістоструктури яєчників було те, що деякі первинні фолікули містили ооцит зіркоподібної форми, оточений одним шаром фолікулярних клітин (рис. 3).

У частині везикулярних фолікулів спостерігали нерівномірну товщину фолікулярного шару (на одному з полюсів фолікула відмічали декілька шарів фолікулярних клітин, тоді як на протилежному вони були відсутні). Фоліку-лярні клітини у цих фолікулах розташовувалися переважним чином з боку мозкової речовини (рис. 4).

У зрізі стінки везикулярних фолікулів спостерігали проміжки, які утворювалися між фолікулярним і текальним шаром клітин та стромою яєчника. Проміжки заповнювала рідина, що призводило до утворення складок з фолікулярного шару. У таких фолікулах фолікулярні клітини десквамувалися у фолікулярну рідину з утворенням пікнотичних ядер (рис. 5).

Мозкова речовина яєчників корів за гіпоплазії була представлена сполучнотканинними елементами і пронизана дрібними кровоносними судинами. Кровоносні судини локалізувалися здебільшого у ділянці воріт яєчника та навколо везикулярних фолікулів. У стінках артерій яєчників за гіпоплазії, як і за їх гіпофункції, виявили колагенові волокна.

Подібними за гіпофункції і гіпоплазії яєчників були зміни, які характеризувалися наявністю атретичних жовтих тіл, відшаруванням та руйнацією фолікулярних клітин з утворенням пікнотичних ядер у везикулярних фолікулах.

Концентрація прогестерону, естрадіолу і тестостерону у крові корів за гіпоплазії яєчників. Установили, що у сироватці крові корів з двобічною гіпоплазією яєчників уміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону був меншим на 498 %, 25 (р<0,05) і 95 % відповідно, порівняно з показниками за однобічної гіпоплазії гонад, що свідчить про гіпостероїдогенез (табл. 3).

За однобічної гіпоплазії вміст гормонів залежав від стану другого яєчника. Так, у сироватці крові корів з однобічною гіпоплазією у поєднанні з гіпофункцією другого яєчника вміст прогестерону та естрадіолу був на 514 і 25 % більшим, а тестостерону - на 9,0 % меншим, порівняно з двобічною гіпоплазією гонад. За наявності жовтого тіла в другому яєчнику концентрація прогестерону була більшою на 480 %, естрадіолу - на 25 і тестостерону - на 199 %.

Таким чином, проведеними дослідженнями установили, що зменшення розмірів яєчників корів унаслідок порушення розвитку фолікулів і жовтих тіл (гіпоплазія) призводить до гіпо- і дисстероїдогенезу та порушення співвідношення статевих гормонів.

Сонографічні показники яєчників корів за гіпоплазії у зв'язку з лікуванням. Проведеним лікуванням 40 хворих корів установили, що після застосування розчину новокаїну, катозалу, препарату ”Вітамін Е+Sе“ в яєчниках корів першої групи збільшилася (р0,001) кількість везикулярних фолікулів (2,2±0,2), які мали діаметр у межах 0,3±0,02 см (табл. 4). Застосування розчину новокаїну, катозалу і внутрішньояєчникове введення фолігону в дозі 100 МО сприяло збільшенню (р0,001) середньої кількості везикулярних фолікулів у яєчниках корів другої групи до 3,0±0,3 та їх діаметра - до 0,4±0,02 см.

Підвищення внутрішньояєчникової дози фолігону до 200 МО на фоні застосування розчину новокаїну і катозалу знижувало терапевтичну ефективність, порівняно з внутрішньояєчниковою дозою 100 МО - кількість везикулярних фолікулів зменшувалася на 23,4 %, а діаметр - на 25 %.

Внутрішньояєчниковий укол голкою під контролем приладу УЗД не спричиняв вірогідних змін щодо розвитку везикулярних фолікулів.

Вплив методів лікування корів за гіпоплазії яєчників на ендокринну функцію гонад. Установили, що у сироватці крові корів першої групи через 3 дні після застосування розчину новокаїну, катозалу і препарату ”Вітамін Е+Sе“ концентрація прогестерону збільшилася на 1751 %, естрадіолу - на 125 (р<0,05) і тестостерону - на 417 %.

Після застосування розчину новокаїну, катозалу і внутрішньояєчникового введення фолігону у дозі 100 МО спостерігали невірогідне підвищення у сироватці крові корів другої групи вмісту прогестерону, естрадіолу і тестостерону до 9,58,78; 0,050,010 і 2,80,56 нмоль/л, що на 186; 25 і 78 % відповідно більше порівняно з умістом гормонів до лікування у корів за двобічної гіпоплазії яєчників.

У сироватці крові корів третьої групи після застосування розчину новокаїну, катозалу і внутрішньояєчникового введення фолігону у дозі 200 МО вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону становив 10,55,35; 0,040,004 і 1,10,08 нмоль/л.

Відмічалося підвищення лише концентрації прогестерону на 235 % за одночасного зменшення вмісту тестостерону - на 368 %, порівняно з умістом гормонів до лікування у корів з двобічною гіпоплазією гонад.

Статева циклічність і заплідненість корів після лікування різними методами. Отримані результати клінічних, сонографічних, гістологічних і ендокринних досліджень за гіпоплазії яєчників у корів та дані літературні дали можливість провести морфофункціональне обґрунтування вибору методів лікування хворих тварин, що забезпечували б покращення обміну речовин, живлення тканин гонад, регенерацію і репарацію клітин, а також розмноження фолікулярних клітин і розвиток фолікулів. Застосування розчину новокаїну, катозалу і препарату ”Вітамін Е+Sе“ сприяло збільшенню прояву статевої циклічності у корів на 53,3 % (р<0,01), кількості тільних корів - на 40 % (р<0,001) та підвищенню заплідненості - на 50 % (р<0,001) порівняно з тваринами контрольної групи (табл. 5).

Найкраща ефективність лікування корів за гіпоплазії яєчників була отримана в результаті застосування розчин новокаїну, катозалу та фолігону в дозі 100 МО внутрішньояєчниково. Таке поєднання патогенетичної терапії з внутрішньояєчниковими ін'єкціями фолігону сприяло відновленню статевої циклічності у 90 % (р<0,001) корів, підвищенню заплідненості на 66,6 % (р<0,001) та збільшенню кількості тільних корів на 60 % (р<0,001) порівняно з тваринами контрольної групи. Спостерігали погіршення ефективності лікування корів за підвищення внутрішньояєчникової дози фолігону до 200 МО порівняно з внутрішньояєчниковою дозою 100 МО. Застосування зазначеної схеми лікування забезпечувало прояв статевої циклічності у 90 % корів, що відповідає аналогічному показнику після внутрішньояєчникового введення фолігону у дозі 100 МО. Однак, заплідненість корів знизилася на 55,5 % (р<0,01), а кількість тільних - на 50 % (р<0,05).

Одноразовий укол голкою в тканини яєчника під контролем приладу УЗД без уведення препаратів забезпечив збільшення на 53,3 % (р<0,05) прояву статевої циклічності та кількості тільних корів - на 20 % порівняно з тваринами контрольної групи. В контрольній групі за період досліду стадію збудження статевого циклу проявили 26,7 % корів, однак у жодної тварини не настала тільність.

На базі ДГ “Шевченківське” було проведено апробацію нової методики лікування корів за гіпоплазії яєчників (комбіноване застосування розчину новокаїну, катозалу, препарату “Вітамін Е+Sе”, після закінчення курсу лікування проводили стимуляцію фолікулогенезу внутрішньом'язовим уведенням сурфагону або фолігону).

Застосування розчину новокаїну, катозалу, препарату “Вітамін Е+Sе” та сурфагону збільшило на 80 % (р<0,001) прояв статевої циклічності, кількість тільних корів - на 40,0 % (р<0,05), а заплідненість - на 50,0 % (р<0,01) порівняно з тваринами контрольної групи (табл. 6).

Заміна в другій дослідній групі (з аналогічною схемою лікування) сурфагону на внутрішньом'язове введення фолігону в дозі 750 МО забезпечувала позитивний вплив на показники відтворної функції корів. За проявом статевої циклічності така схема лікування мала аналогічні показники (80,0 %). Однак, кількість тільних корів збільшилася на 10,0 %, а заплідненість - на 12,5 % порівняно з тваринами першої дослідної групи. У контрольній групі впродовж періоду досліду жодна тварина тільною не стала.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення та новий аспект з діагностики гіпоплазії яєчників у корів за клінічними, сонографічними, гістологічними і гормональними (вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону) змінами та розроблено й обґрунтовано комплексні методи лікування корів з гіпоплазією яєчників, вивчено їх вплив на сонографічні і ендокринні показники гонад та ефективність відновлення відтворної функції.

1. Гіпоплазія яєчників є поширеною причиною неплідності корів. Вона реєструється у 33,3 % неплідних тварин; однобічна - у 78,2 %, а двобічна - у 21,8 %. Вірогідне збільшення (р<0,001) частоти випадків цієї хвороби спостерігається у неплідних молодих корів віком до 4 років і 6 місяців у першу-другу лактації (74,6 % і 72,8 % відповідно).

2. За ректального дослідження яєчники корів з гіпоплазією характеризуються зменшеними розмірами, відсутністю везикулярних фолікулів і жовтих тіл. Ультразвуковим дослідженням таких яєчників встановлено зменшення кількості везикулярних фолікулів у 92,5 % корів, відсутність функціональних жовтих тіл, неоднорідну ехоструктуру тканин кіркової і мозкової речовин, візуалізацію ехопозитивної білкової оболонки та ехонегативного шару біля поверхні гонад.

3. Гістологічним дослідженням яєчників корів за гіпофункції і гіпоплазії виявлено характерні патології. За гіпофункції гонад утворюються атретичні жовті тіла із залишками фолікулярних клітин і фібробластами та відбувається колагенізація навколо фолікулярних клітин. За гіпоплазії яєчників примордіальні і первинні фолікули розміщені поодиноко; у деяких первинних фолікулах утворюються ооцити зіркоподібної форми, а у везикулярних - спостерігається повна або часткова відсутність фолікулярного шару та лютеїнізація клітин теки.

4. За двобічної гіпоплазії яєчників у корів виникає гіпостероїдогенез; в крові зменшується на 498 % вміст прогестерону, на 25 % (р<0,05) - естрадіолу і на 95 % - тестостерону. У корів з однобічною гіпоплазією показники стероїдогенезу залежать від стану другого яєчника.

5. Застосування розчину новокаїну, катозалу і препарату “Вітамін Е+Sе” стимулює розвиток фолікулів; збільшується (р<0,001) їх кількість та діаметр, що сприяє підвищенню вмісту прогестерону, естрадіолу і тестостерону на 1751 %, 125 (р<0,05), і 417 % відповідно та забезпечує за 90 діб прояв статевої циклічності у 80 % (р<0,01) корів і заплідненість 50 % (р<0,001), а тривалість неплідності на одну тварину зменшується на 23,8 діб порівняно з контрольною групою.

6. Одноразовий внутрішньояєчниковий укол голкою під контролем приладу УЗД позитивно впливає на розвиток фолікулів і відновлення відтворної функції у корів; забезпечує за 90 діб прояв статевої циклічності у 80 % (р<0,05) корів і заплідненість 25 % та - зменшення на 18 діб тривалості неплідності на одну тварину порівняно з контрольною групою.

7. Внутрішньояєчникове введення фолігону у дозі 100 МО на фоні застосування розчину новокаїну і катозалу дає найкращий відновлювальний ефект щодо розвитку фолікулів, стероїдогенезу і відтворної функції корів; збільшується (р<0,001) кількість та діаметр везикулярних фолікулів, уміст прогестерону - на 186 %, естрадіолу - на 25 і тестостерону - на 78 %; за 90 діб досліду статева циклічність відновлюється у 90 % (р<0,001) корів за заплідненості 66,6 % (р<0,001), а тривалість неплідності на одну тварину зменшується на 38 діб порівняно з контрольною групою.

8. Підвищення внутрішньояєчникової дози фолігону до 200 МО погіршує показники розвитку везикулярних фолікулів, стероїдогенезу і відтворної функції корів порівняно з внутрішньояєчниковою дозою у 100 МО.

9. Комплексне лікування корів з внутрішньочеревним введенням 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну і внутрішньом'язовим - катозалу в дозі 15 мл, препарату ”Вітамін Е+Sе“ - 20 мл та фолігону - 750 МО забезпечує за 90 діб прояв статевої циклічності у 80 % (р<0,001) корів і заплідненість 62,5 % (р<0,001), а тривалість неплідності на одну тварину зменшується на 30,9 діб порівняно з контрольною групою.

10. Найкращий економічний ефект від лікування корів з гіпоплазією яєчників за використання одноразового уколу ін'єкційною голкою в тканини гонад склав 16,4 гривні на гривню витрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Діагностику гіпоплазії яєчників у корів здійснювати з урахуванням показників:

- клінічних (зменшення розмірів гонад менше 2,0х1,5х1,5 см, відсутність везикулярних фолікулів і жовтих тіл);

- сонографічних (неоднорідна ехоструктура тканин кіркової і мозкової речовин, ущільнення білкової оболонки у вигляді ехопозитивної ділянки, візуалізація ехонегативного шару біля поверхні гонад та відсутність везикулярних фолікулів і жовтих тіл);

2. Лікування корів з гіпоплазією яєчників проводити згідно з методичними рекомендаціями ”Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості“ та відповідно до настінного плакату ”Біологічні методи відновлення відтворної функції корів“ з використанням внутрішньочеревного введення 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну, внутрішньом'язового - катозалу в дозі 15 мл (тричі з інтервалом 48 годин), препарату ”Вітамін Е+Sе“ - 20 мл (одноразово, за першого введення розчину новокаїну і катозалу) та фолігону - 750 МО (одноразово, через 48 годин після введення розчину новокаїну і катозалу).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Харута Г.Г. Поширеність гіпоплазії яєчників корів у структурі гінекологічних хвороб залежно від віку, продуктивності і кількості лактацій / Г.Г. Ха

рута, О.А. Бабань // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. - Суми, 2007. - Вип. 8 (19). - С. 133-137. (Дисертант вивчив поширеність гіпоплазії яєчників корів у структурі гінекологічних хвороб залежно від віку, продуктивності й кількості лактацій).

2. Харута Г.Г. Ефективність різних методів лікування корів з гіпоплазією яєчників / Г.Г. Харута, О.А. Бабань, Ю.М. Ордін // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2007. - Вип. 48. - С. 111-115. (Дисертант обґрунтував і апробував методи лікування корів з гіпоплазією яєчників та розробив спосіб внутрішньояєчникового введення фолігону під контролем приладу УЗД. Вивчив вплив методів лікування на ефективність відновлення відтворної функції).

3. Харута Г.Г. Вплив методів лікування корів з гіпоплазією яєчників на ендокринну функцію гонад / Г.Г. Харута, О.А. Бабань // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 51. - С. 107-112. (Дисертант вивчив вплив комплексних схем лікування корів з гіпоплазією яєчників на вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону та їх співвідношення у сироватці крові хворих тварин, обробив та узагальнив одержані результати).

4. Харута Г. Ефективність комплексного лікування корів з гіпоплазією яєчників / Г. Харута, О. Бабань // Вет. медицина України. - 2008. - № 6. -

С. 38-39. (Дисертант апробував комплексні методи лікування корів за гіпоплазії яєчників з використанням розчину новокаїну, катозалу, препарату ”Вітамін Е+Se“ та сурфагону або фолігону).

5. Бабань О.А. Сонографічні показники гіпоплазії яєчників у корів до та після лікування / О.А. Бабань // Вет. медицина України. - 2008. - № 12. -

С. 27-29. (Дисертант вивчив характерні ультразвукові показники яєчників корів за гіпоплазії та після застосування різних методів лікування, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

6. Харута Г. Диференційна діагностика гіпофункції і гіпоплазії яєчників у корів / Г. Харута, І. Плахотнюк, О. Бабань // Вет. медицина України. - 2008. - № 9. - С. 34-37. (Дисертант обґрунтував діагноз ”гіпоплазія“ яєчників у корів, вивчив вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону у сироватці крові корів за гіпоплазії гонад та ефективність відновлення відтворної функції у тварин із зазначеною патологією).

7. Бабань О.А. Гістологічні зміни у яєчниках корів за гіпоплазії / О.А. Бабань, Г.Г. Харута, І.В. Папченко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 57. - С. 5-10. (Дисертант вивчив гістологічні зміни, що характеризують патології в яєчниках корів за гіпоплазії, після проведеного трансректального та ультразвукового дослідження обробив та узагальнив одержані результати).

8. Пат. 30883 Україна, МПК А61D7/00. Спосіб внутрішньояєчникового введення препаратів під контролем приладу УЗД / Харута Г.Г., Бабань О.А.; заявник і патентовласник Білоцерків. нац. аграр. ун-т. - № 200714175; заяв. 17.12.2007; опубл. 11.03.08, Бюл. № 5. (Дисертант розробив спосіб внутрішньояєчникового введення фолігону під контролем приладу УЗД з використанням вагінальної біопсійної насадки).

9. Методичні рекомендації щодо синхронізації статевої охоти, овуляції та осіменіння корів / Г.Г. Харута, В.В. Власенко … О.А. Бабань та ін.. - Біла Церква, 2007. - 28 с. (Дисертант описав основні прийоми підвищення заплідненості корів з гіпоплазією яєчників).

10. Стимуляція і синхронізація статевої циклічності у корів та методи підвищення заплідненості / Г.Г. Харута, С.С. Волков ... О.А. Бабань та ін.. - Біла Церква, 2009. - 21 с. (Дисертант описав (клінічні і сонографічні) діагностичні показники гіпоплазії яєчників у корів та обґрунтував методи лікування хворих тварин).

АНОТАЦІЇ

Бабань О.А. Гіпоплазія яєчників у корів: поширеність, морфофункціональні зміни та методи лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню поширеності, морфофункціональних змін за гіпоплазії яєчників у корів та розробці і впровадженню комплексних методів лікування хворих тварин.

Вивчено поширеність гіпоплазії яєчників у корів залежно від віку, продуктивності і кількості лактацій та характерні клінічні, сонографічні, гістологічні й функціональні (вміст прогестерону, естрадіолу і тестостерону) зміни.

На основі встановлених змін розроблено та обґрунтовано комплексні методи лікування корів з гіпоплазією яєчників, вивчено їх вплив на сонографічні й ендокринні показники гонад та ефективність відновлення відтворної функції.

Розроблені пропозиції виробництву щодо діагностики гіпоплазії яєчників у корів за клінічними і сонографічними показниками гонад та лікування хворих тварин.

Ключові слова: гіпоплазія яєчників, морфофункціональні зміни, методи лікування.

Бабань О.А. Гипоплазия яичников у коров: распространенность, морфофункциональные изменения и методы лечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена изучению распространенности, морфофункциональных изменений при гипоплазии яичников у коров, а также разработке комплексных методов лечения больных животных.

Установлено, что гипоплазия яичников регистрируется у 33,3 % бесплодных животных. Одностороннюю гипоплазию яичников диагностировали у 78,2 %, а двухстороннюю - у 21,8 %. Достоверное увеличение (р<0,001) случаев указанной болезни отмечали у молодых бесплодных животных в возрасте до 4 лет и 6 месяцев в первую-вторую лактации.

Результаты наших исследований показали, что при ректальном исследовании яичники коров с гипоплазией характеризируются уменьшенными размерами, отсутствием везикулярных фолликулов и желтых тел. Ультразвуковым исследованием таких яичников установлено снижение количества везикулярных фолликулов в 92,5 % коров, отсутствие функциональных желтых тел, неоднородную эхоструктуру тканей коркового и мозгового веществ, визуализацию эхоположительной белочной оболочки и эхонегативного слоя возле поверхности гонад.

Гистологическим исследованием яичников коров при гипофункции и гипоплазии установили соответствующие патологии. Гипофункция яичников характеризируется формированием атретических желтых тел с остатками фолликулярных клеток и фибробластами, а также образованием коллагеновых волокон вокруг фолликулярных клеток. Гипоплазия яичников характеризируется размещением единичных примордиальных и первичных фолликулов в корковом веществе; у некоторых первичных фолликулах ооцит имеет звездообразную форму, а в везикулярных - наблюдали полное или частичное отсутствие фолликулярного слоя, а также лютеинизацию клеток теки.

Иммуноферментным методом исследования крови установили, что у коров с двухсторонней гипоплазией возникает гипостероидогенез, который характеризируется уменьшением на 498 % концентрации прогестерона, на 25 % (р0,05) - эстрадиола и на 95 % - тестостерона. У коров с односторонней гипоплазией гонад показатели стероидогенеза зависят от состояния второго яичника.

При определении эффективности разных методов лечения коров с гипоплазией яичников установлено, что наиболее эффективным способом является внутрибрюшное использование 10 мл 10 % раствора новокаина, внутримышечное - 15 мл катозала и внутрияичниковое - 100 МЕ фоллигона. Такое лечение обеспечивает увеличение (р<0,001) количества и диаметра везикулярных фолликулов, концентрации прогестерона - на 186 %, эстрадиола - на 25 % и тестостерона - на 78 %; за 90 суток половая цикличность возобновляется в 90 % (р<0,001) коров при оплодотворении 66,6 % (р<0,001), а продолжительность бесплодия на одно животное уменьшается на 38 суток. Повышение внутрияичниковой дозы фоллигона до 200 МЕ на фоне использования раствора новокаина и катозала ухудшает показатели развития везикулярных фолликулов, стероидогенеза и воспроизводительной функции коров, по сравнению с внутрияичниковой дозой фоллигона в 100 МЕ.

Комплексное лечение коров с внутрибрюшным введением 10 мл 10 %-ного раствора новокаина и внутримышечным - катозала в дозе 15 мл, препарата ”Витамин Е+Sе“ - 20 мл и фоллигона - 750 МЕ обеспечивает за 90 суток возобновление половой цикличности в 80 % (р<0,001) коров при оплодотворяемости 62,5 % (р<0,001), а продолжительность бесплодия на одно животное уменьшается на 30,9 суток.

Ключевые слова: гипоплазия яичников, морфофункциональные изменения, методы лечения.

Baban A. Hypoplasia ovaries in cows: prevalence, morphofunction changes and methods of treatment. - Manuscript.

Thesis for Candidate degree in Veterinary Sciences by speciality 16.00.07 - Veterinary Obstetrics. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to study prevalence, morphofunction of changes at нypoplasia ovaries at the cows and also development of complex methods of treatment of the patients of animals.

Is investigated prevalence нypoplasia ovaries at the cows depending on age, efficiency of animals and quantity lactation, characteristic clinical, ultrasound, histological and functional (contents progesterone, estradiol and testosteron) change.

On the basis of the established changes is developed and is proved complex methods of treatment of the cows at нypoplasia ovaries, their influence on ultrasound both endocrine parameters ovaries and affections of renewal reproduction of function is investigated.

The offers concerning diagnostics нypoplasia ovaries at the cows for clinical and ultrasound by parameters ovaries and also treatment of the patients of animals are developed.

Key words: нypoplasia ovaries, morphofunction changes, methods of treatment.

Размещено на Allbest.ru