Біологічні особливості бур'янів роду Chenopodium і захист від них посівів буряків цукрових у Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 633.63: 632.51: 632.9

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУР'ЯНІВ РОДУ CHENOPODIUM І ЗАХИСТ ВІД НИХ ПОСІВІВ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ У ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.13 - гербологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

МАРУЩАК ОЛЕКСАНДР ВАЛЕНТИНОВИЧ

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, членкор УААН ІВАЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ, Інститут цукрових буряків УААН, заступник директора

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор БОРОНА ВОЛОДИМИР ПАНТЕЛЕЙОВИЧ, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії гербології

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник СТОРЧОУС ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії гербології

Захист дисертації відбудеться 4 березня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 28

Автореферат розісланий „2” лютого 2009 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед технологій вирощування польових культур найбільш складною є технологія вирощування буряків цукрових, що мають найбільш продуктивний фотосинтез у помірному кліматичному поясі планети. Одна з найзатратніших частин технології вирощування буряків цукрових - це ефективний захист посівів від бур'янів. Бур'яни роду лободових (Chenopodіum) формують основну частину запасів насіння бур'янів у орному шарі грунту, що створює постійну загрозу значного забур'янення посівів усіх культур, особливо просапних. Рослини лободи відзначаються високою конкурентноздатністю до рослин буряків цукрових, вони здатні швидко завойовувати верхній ярус агрофітоценозу, створювати значне затінення, позбавляючи листя буряків необхідного енергетичного (світлового) живлення. Усі види бур'янів з цього роду є типовими нітрофілами і тому інтенсивно поглинають з орного шару доступні сполуки азоту, обмежуючи можливості культурних рослин формувати майбутній урожай. Здатність насіння видів лободи проростати протягом усього теплого періоду року ускладнює їх успішне контролювання в посівах буряків цукрових, особливо в другій половині літа. Усі названі фактори негативного впливу бур'янів вимагають для розробки системи захисту посівів всебічного вивчення біологічних особливостей бур'янів, що становить актуальність вибраної теми досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової програми Інституту цукрових буряків УААН „Розробити і освоїти комплексну систему виробництва цукрових буряків на основі створення інтенсивних сортів і гібридів, удосконалення системи насінництва та застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування” (номер державної реєстрації 0196U012876) за завданням 03.05. „Розробити технологію захисту цукрових буряків від бур'янів, які на 25-30 % дешевші традиційних” (номер державної реєстрації 0104U002622).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було уточнити біологічні особливості видів бур'янів з роду Chenopodіum в посівах буряків цукрових і розробити більш досконалі та екологічно безпечні системи їх ефективного контролювання.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

- дослідити особливості проростання насіння лободи білої залежно від різної концентрації макроелементів та рівня кислотності у водному розчині;

- встановити величину шкідливого впливу рослин бур'янів на показники продуктивності буряків цукрових;

- визначити можливості механічних способів контролювання рослин бур'янів; бур'ян лобода селективний гербіцид

- уточнити особливості дії селективних гербіцидів на сходи бур'янів різних видів, у тому числі і представників роду лобода;

- провести енергетичну та економічну оцінку розроблених систем захисту посівів від бур'янів;

- здійснити виробничу перевірку результатів досліджень і обґрунтувати рекомендації виробництву.

Об'єкт дослідження - процеси забур'янення посівів буряків цукрових, біологічні особливості рослин бур'янів з роду лобода і їх негативна дія на посіви буряків цукрових, механічний і хімічний вплив на рослини бур'янів.

Предмет дослідження - реакція рослин і насіння на різні умови середовища, реакція рослин роду лобода на втрату вегетативних частин, поглинання сполук мінерального живлення та накопичення маси. Чутливість рослин бур'янів до дії різних бакових сумішей селективних гербіцидів, продуктивність посівів буряків цукрових і якість урожаю коренеплодів.

Методи дослідження - лабораторний, польовий і виробничий. З спеціальних методів досліджень використовували: візуальний - для встановлення фенологічних фаз, кількісно-ваговий - при визначенні структури забур'янення посівів, сирої маси бур'янів та урожайності коренеплодів; лабораторний - для визначення поглинання рослинами бур'янів сполук мінерального живлення, показників якості продукції; математично-статистичний - для оцінки достовірності результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної та енергетичної ефективності факторів, які визначали.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу України здійснено дослідження біологічних особливостей бур'янів роду Chenopodіum; впливу різних рівнів рН та концентрації азотних сполук у водному розчині на проростання їх насіння; негативної дії величини накопиченої маси бур'янів на продуктивність посівів буряків цукрових. Встановлені найбільш чутливі фази розвитку рослин лободи білої до втрати частини або всього фотосинтезуючого апарату та апікальної бруньки. Визначені найбільш ефективні гербіцидні суміші для застосування по сходах бур'янів у посівах.

Практичне значення одержаних результатів. Для ефективного захисту посівів буряків цукрових рекомендована система послідовних обприскувань баковими сумішами різних комбінацій гербіцидів з урахуванням видової структури забур'янення. На основі встановленої реакції бур'янів на втрату частини або всього фотосинтезуючого апарату рекомендовано проводити послідовне механічне пошкодження сходів бур'янів у міжряддях, що істотно поліпшує процес контролювання небажаної рослинності у посівах буряків цукрових на початковому періоді їх вегетації і дає змогу знизити хімічне навантаження на довкілля. Апробація результатів роботи була проведена протягом 1998 - 2004 рр. на посівах буряків цукрових у сільськогосподарському господарстві СТОВ ”Тетерівка” Жашківського району Черкаської області на площі 673 га. Впровадження розробок у виробництво було здійснено у 2005 - 2006 роках у фермерському господарстві „ІТАЛІК” Баришівського району Київської області на площі 74 га.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором опрацьована наукова література, розроблена програма досліджень. Здобувач особисто закладав досліди, проводив обліки, спостереження та аналізи, опрацьовував отримані результати, провів математичний аналіз, підготував висновки та рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було обговорено в лабораторії гербології та на засіданні вченої ради Інституту цукрових буряків УААН. Результати досліджень з теми дисертації здобувач також доповідав на науково-теоретичних конференціях Українського наукового товариства гербологів: „Особливості забур'янення посівів і захист від бур'янів у сучасних умовах” (1-2 березня 2000 р., м. Київ), „Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель” (3-4 березня 2004 р., м. Київ), „Рослини-бур'яни та ефективні системи захисту від них посівів сільськогосподарських культур” (14-15 березня 2008 р.); на обласному науково-практичному семінарі науково-практичного центру „Буряківництво” на тему: „Технологія вирощування цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур” (у агрофірмі „Світанок” Васильківського району Київської області, 2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи автором опубліковано 12 наукових робіт, з них 7 у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та списку використаних літературних джерел, який включає 252 найменування, у тому числі 50 - латиницею. Вона ілюстрована 27 таблицями і 30 рисунками. Додатки містять 19 таблиць, одну довідку про апробацію і дві довідки про впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

БУР'ЯНИ, ЇХ БІОЛОГІЯ, ШКІДЛИВА ДІЯ І СИСТЕМИ КОНТРОЛЮВАННЯ В ПОСІВАХ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ (Огляд літератури)

Проаналізовано сучасні положення щодо біологічних особливостей бур'янів з роду Chenopodium, їх поширення і вплив на продуктивність буряків цукрових. На основі аналізу наукової літератури з даного питання були висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень, обґрунтовані хімічні заходи захисту посівів буряків цукрових від бур'янів.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції та в опорному господарстві „Западинське” Васильківського району Київської області протягом 1995-1997 рр.

Ґрунт - чорнозем малогумусний, за механічним складом середньосуглинковий на лесі. В орному шарі ґрунту вміст гумусу становив 2,82-3,21 %, азоту легкогідролізованого (за Тюриним) - 13,2 мг; рухомого фосфору (за Кірсановим) - 14,6-14,9 мг; вміст обмінного калію (за Чіріковим) - 8,8-9,5 мг на 100 г ґрунту. На дослідних полях кислотність ґрунту (рН) - 6,0-6,5, а гідролітична кислотність - від 1,4 до 2,8 мг/екв на 100 г ґрунту. Клімат зони досліджень - помірно-континентальний. Середня кількість опадів за рік становить 562 мм, за вегетаційний період 298 мм, середньодобова температура повітря - +6-8 ^оС. Тривалість періоду з температурою вище +5 ^оС коливається в межах 220-250 днів. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень різнились за роками, але в цілому відповідали біологічним вимогам вирощування культури. Технологія вирощування буряків цукрових, за виключенням елементів, які були об'єктами досліджень, була загальноприйнятою для даної грунтово-кліматичної зони.

В лабораторних дослідах проводили встановлення впливу рН розчину та концентрацій різних форм азоту у водному розчині на проростання насіння лободи білої (Chenopodium album L.). Для цього використовували розчин з рН від 4,0 до 8,0 з інтервалом 0,5, а концентрацію NO₃ і NH₄ - від 0,1 до 0,4 % з інтервалом 0,1 %. Хімічні реактиви готували за методикою П.П. Коростелєва „Приготовление растворов для химико-аналитических работ”, (1964 р.). В польових дослідах визначали шкідливий вплив лободи білої (Chenopodium album L.) та лободи гібридної (Chenopodium hybridum L.) в періоди 30, 50, 80, 110, 140 днів спільної вегетації з буряками цукровими; визначення впливу механічних пошкоджень на рослини лободи білої, шляхом знищення 25, 50 і 100 % площі фотосинтезуючої поверхні і верхівкової бруньки бур'яну у фазах від сім'ядоль до шести справжніх листків; оцінку ефективності хімічного контролювання бур'янів, у тому числі і рослин з роду лобода за схемою:

1. Забур'янений контроль;

2. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к. е.: а) 1,5 л/га; б) 1,5 л/га; в) 1,5 л/га*;

3. Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к. е.: а) 1,0 л/га; б) 1,0 л/га; в) 1,0 л/га*;

4. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к. е. + Голтікс, 70 % з. п.: а) 1,0+1,0 л/га;

б) 1,0+1,0 л/га; в) 1,0+1,0 л/га*;

5. Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к.е. + Голтікс 700, к. с.: а) 0,5 + 1,0 л/га;

б) 0,75 + 1,0 л/га; в) 1,0 + 1,0 л/га*;

6. Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е. + Голтікс 700, к. с.: а) 1,0 + 1,0 л/га;

б) 1,0 + 1,0 л/га; в) 1,0+1,0 л/га*;

7. Чистий контроль.

*Примітка: а) перше внесення - у фазі сім'ядолей у бур'янів; б) друге внесення - через 7-10 днів після першого; в) третє внесення - через 10-14 днів після другого.

Площа посівної ділянки - 36 м², облікової - 25 м², повторність чотириразова. Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985 р.) і методичними вказівками ВНІЦ, (1986 р.). В дослідах проводили наступні обліки, спостереження та аналізи: визначення рівня проростання насіння лободи білої; поглинання надземною частиною бур'янів елементів мінерального живлення з ґрунту за методом К. Гінзбурга та ін. (1968 р.) з наступним визначенням: азоту - колориметрично з реактивом Несслера; фосфору - колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького; калію - на полум'яному фотометрі (А. П. Лісовал та ін., 1984 р.); визначення густоти рослин культури; кількість бур'янів та їх сиру масу; облік урожайності здійснювали шляхом суцільного збирання і зважування коренеплодів буряків цукрових з кожної облікової ділянки, облік нетоварної продукції (гички) розраховували за співвідношенням з основною на підставі аналізу проб; цукристість коренеплодів визначали методом холодної дигестії; статистичний аналіз результатів досліджень проводили за дисперсійним та кореляційним методом; економічну та біоенергетичну ефективність застосування гербіцидів розраховували згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями.

ВПЛИВ УМОВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЛОБОДИ БІЛОЇ

Усі рослини знаходяться у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. Вони мають специфічні вимоги до факторів і умов життя та реагують на них зміною швидкості росту і розвитку. Нормальному розвитку рослин сприяє весь хід фізіологічних процесів, який неможливий без мінеральних сполук.

Реакція насіння лободи білої на різний рівень рН розчину. Кожний рослинний організм може існувати тільки в певних інтервалах величини рН. Більшість культурних рослин найкраще розвивається за нейтральної реакції середовища, чого не можна стверджувати про дикі трав'янисті рослини - бур'яни. Вплив показника рН і рівня мінерального живлення на ріст та розвиток бур'янів вивчений значно менше. У структурі запасів насіння бур'янів у ґрунті насіння лободи становить близько 60 % загальної їх кількості.

Схожість насіння лободи білої (Chenopodium album L.) у дослідах на контролі була незначною і коливалась в межах 3-10 %. Насіння проростало найбільш активно у перші 3-6 днів після закладання дослідів. При використанні розчину з рівнем кислотності рН = 4,0 насіння лободи білої протягом 20 днів не проростало зовсім. За підвищення рН до 4,5 проростання лободи білої було мінімальним і становило всього 0,1 % від кількості закладеного на пророщування насіння. Із зростанням показників рН розчину до 5,0, кількість пророслих насінин лободи білої збільшилось у 14 разів порівняно з показниками проростання у варіанті 3 (рН = 4,5), проте була меншою на 76 % від кількості пророслого насіння на контролі. У водному розчині з показником рН = 6,5 кількість насіння, що проросло, зростала порівняно до контролю у 1,3 раза. Рівень схожості насіння при цьому становив 7,5 %. Найбільш високий показник схожості насіння лободи білої зафіксований у варіанті з рН = 7,5-12,1 %. Тут проросло у 2,1 раза більше насіння лободи білої, ніж у варіанті на контролі. Наступне підвищення показника лужності у водному розчині до рН = 8,0 призвело до зниження схожості насіння у 1,5 раза (7,9 %) порівняно до попереднього варіанта (рис. 1).

Підводячи підсумок результатів дослідження, можна зробити висновок, що насіння лободи білої найбільш інтенсивно проростає у середовищі з нейтральною або помірно-лужною реакцією. При підкисленні водного розчину до рН = 5,5 схожість насіння лободи білої істотно знижується, а з показником рН = 4,0 насіння даного виду не проростає зовсім.

Вплив різних форм сполук азоту на здатність насіння лободи білої до проростання. З метою вивчення впливу різних форм сполук азоту на проростання насіння лободи білої (Chenopodium album L.), як нітрофільної рослини, були проведені модельні дослідження, в результаті яких встановлено, що водний розчин з концентрацією 0,3 % нітратної форми азоту (NO₃) найбільше стимулював проростання насіння лободи білої (у 1,7 раза в порівнянні з контролем) (рис. 2).

Така концентрація є оптимальною. При збільшенні або зменшенні концентрації нітратної форми азоту у розчині рівень проростання насіння лободи білої знижувався. На проростання насіння лободи білої впливає і хімічна форма сполук азоту.

При використанні для пророщування насіння лободи білої розчину аміачної форми азоту були отримані наступні результати. Найбільш висока здатність насіння проростати зафіксована у варіанті, де концентрація аміачної (амонійної) форми азоту (NH₄) у розчині становила 0,1 %. На даному варіанті проростало 3,8 % насіння, що у 1,5 раза більше від показників проростання насіння лободи білої на контролі (рис. 3).

При концентрації NH₄=0,2 % насіння лободи білої проростало в 1,4 раза більше, ніж у варіанті контролю, проте на 5,3 % менше, ніж у варіанті, де концентрація була на 0,1 % нижча. При використанні розчину з концентрацією аміачного азоту (амонію) 0,3 % інтенсивність проростання насіння знижувалась ще більше - до 3,1 %, проте вона була вищою у 1,2 раза порівняно з показниками проростання на варіанті контролю. Із наступним поступовим підвищенням концентрації сполук азоту аміачної форми в розчині до 0,4 %, відсоток проростання насіння лободи білої знижувався до 2,1 %.

Аналізуючи результати дослідів з пророщуванням насіння лободи білої, можна стверджувати, що концентрація аміачної форми азоту 0,1 % у водному розчині стимулювала процеси проростання найбільш істотно. Нітратна форма азоту стимулювала процеси проростання насіння лободи білої при концентрації 0,3 % у водному розчині.

ШКІДЛИВИЙ ВПЛИВ ЛОБОДИ БІЛОЇ ТА ЛОБОДИ ГІБРИДНОЇ У ПОСІВАХ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ

Одним із показників оцінки рівня конкуренції між культурою та бур'янами є величина біомаси, яку формують бур'яни на одиниці площі посіву. Критерієм оцінки шкідливості бур'янів є лінійна залежність між величиною надземної маси бур'янів і показниками зниження урожайності культури. Сира маса рослин є комплексним показником, який інтегрував у собі висоту рослин бур'янів, площу поверхні листя, обсяг поглинання елементів мінерального живлення. Тому маса бур'янів була взята як основний показник їх конкурентноздатності.

Дослідженнями встановлено, що при спільній вегетації буряків цукрових з лободою білою протягом тридцяти днів маса бур'янів становила 954, а з лободою гібридною - 1182 г/м². До третьої декади червня (п'ятдесят днів вегетації) вона зростала до 2418 і 2441 г/м² відповідно. Найбільше накопичення їх маси зафіксовано на третю декаду липня, тобто на восьмидесятий день вегетації з рослинами культури - 5950 і 5727 г/м² лободи білої та гібридної. В наступний період вегетації інтенсивність накопичення сирої маси бур'янами уповільнювалась. Висихання стебла і опадання нижніх листків та насіння призводило до зниження маси і на 110-й день вона становила відповідно 5663 та 5532 г/м². На період збирання урожаю коренеплодів сира маса рослин лободи білої та гібридної в середньому зменшилась до 5260 і 5134 г/м² (рис. 4).

Забур'янення посівів лободою білою протягом 30-ти днів від початку вегетації призводило до зниження продуктивності буряків цукрових на 1,8, а лободою гібридною на 1,9 т/га порівняно до величини урожаю на ділянках контролю без бур'янів (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив забур'яненості на урожайність та цукристість буряків цукрових, ДГ „Западинське” (середнє за 1995-1997 рр.)

№ з/п	Зміст варіанту	Урожайність, т/га	Цукристість, %	Збір цукру, т/га
Посіви з лободою білою (Chenopodium album L.)
1	Чистий контроль	49,9	16,95	8,5
2	Посіви забур'янені 30 днів	48,1	16,81	8,1
3	Посіви забур'янені 50 днів	42,5	16,40	6,9
4	Посіви забур'янені 80 днів	26,6	15,80	4,2
5	Посіви забур'янені 110 днів	14,4	15,53	2,2
6	Посіви забур'янені 140 днів	12,3	15,24	1,9
НІР05	1,18	0,22
Посіви з лободою гібридною (Chenopodium hybridum L.)
1	Чистий контроль	49,9	16,95	8,5
2	Посіви забур'янені 30 днів	48,0	16,80	8,1
3	Посіви забур'янені 50 днів	41,9	16,31	6,8
4	Посіви забур'янені 80 днів	25,0	15,76	3,9
5	Посіви забур'янені 110днів	14,1	15,47	2,2
6	Посіви забур'янені 140 днів	12,1	15,25	1,9
НІР05	1,72	0,24

Вегетація бур'янів (лободи білої та гібридної) з культурою протягом 80-ти днів знижувала продуктивність посівів відповідно на 23,3 і 24,9 т/га. Високий недобір урожайності відмічено за спільної вегетації культури з видами лободи протягом 140 днів - 37,6 т/га з лободою білою, 37,8 т/га - лободою гібридною.

Коефіцієнт шкідливості на 30-й день спільної вегетації у посівах буряків цукрових з рослинами лободи білої становив 0,19, лободи гібридної - 0,18 (табл. 2, 3). До 50-го дня вегетації одночасно з загостренням конкуренції між компонентами агрофітоценозу коефіцієнт шкідливості у лободи білої зростав до 0,31, лободи гібридної - 0,33. На 80-й день цей показник підвищувався до 0,39 та 0,44 відповідно, а на час збирання урожаю коренеплодів зростав до 0,71 і 0,74.

Таблиця 2

Шкідливий вплив лободи білої у посівах буряків цукрових, ДГ „Западинське” (середнє за 1995-1997 рр.)

Показник	Посіви забур'янені, днів
	30	50	80	110	140
Коефіцієнт шкідливості	0,19	0,31	0,39	0,63	0,71
Господарський поріг, г/м2	1276	688	341	114	86
Біологічний поріг, г/м2	63	38	30	19	17

Коефіцієнти шкідливості бур'янів протягом вегетації з культурою наростали, господарські пороги знижувались. На 30-й день сумісної вегетації рослин лободи білої з буряками цукровими, з наступною вегетацією посівів без бур'янів, господарський поріг становив 1276 г/м², а для рослин лободи гібридної - 1466 г/м².

Таблиця 3

Шкідливий вплив лободи гібридної у посівах буряків цукрових, ДГ „Западинське” (середнє за 1995-1997 рр.)

Показник	Посіви забур'янені, днів
	30	50	80	110	140
Коефіцієнт шкідливості	0,18	0,33	0,44	0,66	0,74
Господарський поріг, г/м2	1466	633	294	104	82
Біологічний поріг, г/м2	103	51	39	26	23

До 50-го дня вегетації господарський поріг зменшувався до 688 і 633 г/м² для лободи білої та лободи гібридної відповідно. Із збільшенням терміну спільної вегетації бур'янів з буряками цукровими до 80-ти днів він знижувався в середньому за роки досліджень до 341 г/м² у лободи білої і до 294 г/м² - лободи гібридної. Найменші господарські пороги шкідливості зафіксовані на 140-й день вегетації - 86 і 82 г/м² відповідно для лободи білої та лободи гібридної.

З результатів досліджень правомірно стверджувати, що шкідливість лободи гібридної вища, ніж лободи білої. Біологічні пороги шкідливості були менші за господарські, проте в цілому мали подібну тенденцію змін. Так, за спільної вегетації з буряками цукровими протягом 30-ти днів цей показник у лободи білої становив 63 г/м², тоді як до 50-го дня він зменшився до 38, до 80-го дня - до 30 г/м². На час збирання урожаю коренеплодів біологічний поріг шкідливості становив 17 г/м². Подібна тенденція змін біологічних порогів шкідливості проявлялась і у рослин лободи гібридної: найбільший поріг відмічений на 30-й день - 103 г/м², найменший на 140-й день - 23 г/м². У порівнянні негативного впливу на культуру двох видів лободи проявлялась тенденція до більш високої шкідливості лободи гібридної.

ВПЛИВ МЕХАНІЧНИХ ПОШКОДЖЕНЬ НА РОСЛИНИ ЛОБОДИ БІЛОЇ

У результаті модельних досліджень встановлено закономірності реакції рослин лободи білої на різний ступінь механічних пошкоджень надземних частин рослин. При втраті фотосинтезуючого апарату відбувалось відмирання рослини або затримка її росту та розвитку, що залежало від величини втраченої листкової поверхні. Знищення апікальної бруньки призводило до затримки у нарощуванні висоти і сприяло посиленому розвитку бічних пагонів, кількість і сила розвитку яких залежали від фази онтогенезу, у якій наносили пошкодження.

При втраті половини і більше площі фотосинтезуючої поверхні у фазу сім'ядоль рослини лободи білої відмирали повністю. Знищення 50 і 100 % площі листя у фазі двох листків у рослин бур'яну вони втрачали здатність накопичувати масу до кінця вегетації на 80 і 88 %, а їх насіннєва продуктивність знижувалась на 54 та 73 %, відносно показників у варіанті контролю. Втрата точки росту у такій фазі призводила до зниження здатності накопичувати масу рослин на 27 % і насіннєву продуктивність на 36 %.

При втраті 25 % площі листя у фазі другої пари справжніх листків, рослини лободи білої дещо відставали в рості, а їх сира маса зменшилась порівняно з контрольним варіантом. Знищення половини площі листкової поверхні спричиняло недобір маси бур'янів на кінець вегетації на 62 %, висота рослин при цьому знижувалась на 42, а насіннєва продуктивність - на 34 % порівняно до контролю. У варіанті з повним видаленням листя висота рослин бур'яну знижувалась на 55, накопичення маси - 68, насіннєва продуктивність - 49 %. Зменшення маси рослин лободи білої на кінець вегетації на 51, висоти - 27 і насіннєвої продуктивності _ 23 % відбувалося при втраті рослинами бур'яну верхівкової бруньки і 50 % площі фотосинтезуючої поверхні.

У фазі шести листків рослини лободи білої менш чутливо реагували на механічні пошкодження. Так, знищення всієї листкової поверхні знижувало її насіннєву продуктивність на 30 і масу рослин на 55 %. Видалення апікальної бруньки призводило до зростання насіннєвої продуктивності до 20 %.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ВІД БУР'ЯНІВ У ПОСІВАХ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ

Негативна дія бур'янів на рослини культури є комплексною і проявляється різнопланово - від розтягнутого характеру проростання, що ускладнює можливості їх контролювання, до затінення листкового апарату та конкуренції за доступну вологу і мінеральне живлення. Одержані результати свідчать, що забур'янення посівів буряків цукрових у роки проведення досліджень мало змішаний характер. У структурі забур'янення переважали дводольні види, серед яких виявлені і представники з родини лободових - лобода біла (Chenopodium album L.), лобода гібридна (Ch. hybridum L.) та лобода багатонасінна (Ch. polyspermum L.), які є рослинами-евтрофами, що здатні у процесі вегетації інтенсивно поглинати сполуки мінерального живлення. У посівах культури на забур'яненому контролі вони поглинали в середньому азоту до 94,5, фосфору - 32,5, калію - 117,3 кг/га.

Застосування системи хімічного захисту посівів буряків цукрових від бур'янів, яка включала три послідовні обприскування гербіцидами Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е. та Бетанал Прогрес ОФ, 27 к.е. забезпечувало зниження загального забур'янення посівів на 84-90 %, у тому числі видами лободи на 88-96 %. При додаванні до цих препаратів гербіциду Голтікс ефективність дії підвищувалась до 94,2-97,4 %, при цьому бур'яни родини лободових гинули на 93,9-100 % (табл.4).

Таблиця 4

Ефективність дії гербіцидів у посівах буряків цукрових, Білоцерківська дослідно-селекційна станція (середнє за 1995-1997 рр.)

№ вар.	Препарати	Норми внесення,* л/га	Види бур'янів
			лобода біла	лобода гібридна	лобода багото-насінна	всього дво-дольних
			загинуло бур'янів, %
2	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е.	а)1,5; б)1,5; в) 1,5	90	88	89	84
3	Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к.е	а)1,0; б)1,0; в)1,0	96	92	91	90
4	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е. + Голтікс, 70% з.п.	а)1,0+1,0; б)1,0+1,0; в)1,0+1,0	99	94	95	94
5	Бетанал Прогрес ОФ, 27% к.е. + Голтікс, 700 к.с.	а)0,5+1,0; б)0,75+1,0; в)1,0+1,0	100	98	97	97
6	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е.+ Голтікс, 700 к.с	а)1,0+1,0; б)1,0+1,0; в)1,0+1,0	100	95	94	96

В залежності від рівня ефективності дії гербіцидів здатність бур'янів накопичувати сиру масу істотно різнилась між варіантами досліду. В результаті захисної дії гербіциду Бетаналу Прогрес АМ, 18 % к.е. маса бур'янів зменшувалась на 66,3, в тому числі видів лободи - 52,4 % порівняно з забур'яненим контролем, а при застосуванні Бетаналу Прогрес ОФ, 27 % к.е. - на 75,8 та 69,0 % відповідно. Урожайність коренеплодів на цих варіантах була в межах 37,8-40,5 т/га з цукристістю 16,43-16,49 % (табл. 5).

Таблиця 5

Продуктивність посівів буряків цукрових та показники технологічної якості коренеплодів, Білоцерківська дослідно-селекційна станція (середнє за 1995-1997 рр.)

№ з/п	Зміст варіанта	Густота, тис. шт./га	Урожай- ність, т/га	Цукристість, %	Збір цукру, т/га	Розчинний попіл, %
1	Забур'янений контроль	94,4	8,5	14,83	1,26	1,12
2	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к. е. - 1,5 л/га (три рази)	87,9	37,8	16,43	6,21	1,01
3	Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к.е. - 1,0 л/га (три рази)	87,6	40,5	16,49	6,68	0,99
4	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е. + Голтікс, 70 % з.п.-1,0+1,0 л/га (три рази)	85,3	48,8	16,65	8,13	0,96
5	Бетанал Прогрес ОФ, 27 % к.е.+Голтікс, 700 к.с. - а) 0,5+1,0; б) 0,75+1,0; в) 1,0+1,0 (л/га)	84,9	53,0	16,70	8,85	0,93
6	Бетанал Прогрес АМ, 18 % к.е.+Голтікс, 700 к.с. - 1,0+1,0 л/га (три рази)	82,3	51,8	16,66	8,63	0,94
7	Контроль (без бур'янів)	86,1	57,9	16,97	9,83	0,94
	НІР05		2,2	0,22		0,11

Використання бакових гербіцидних композицій бетаналів з різними препаративними формами голтікса забезпечувало зниження накопичення сирої маси бур'янів від 84,9 до 86,5 %, що сприяло реалізації біологічного потенціалу культури. Урожайність коренеплодів буряків цукрових у середньому становила 48,8-53,0 т/га з рівнем цукристості 16,65-16,70 %.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД БУР'ЯНІВ

Виробничу перевірку і впровадження розроблених систем надійного контролювання комплексу бур'янів, у тому числі і представників родини Chenopodiaceae, проводили в 2005-2006 роках.

Найкращі результати були отримані у варіанті із застосуванням суміші гербіцидів Бетанал Експерт, 27 % к.е. + Голтікс 700, к.с (варіант 2, де бур'яни відмирали на 96-98 %, у тому числі лобода біла на 95-96 %, лобода гібридна - 90-98 %. В результаті проведених досліджень встановлено, що цей варіант був найбільш ефективним за урожайністю та прибутковістю. Вартість гербіцидів, які використовували в другому варіанті, становила 1033,5, третьому - 692,5, четвертому - 613,9 грн./га, що в середньому становить 70-90 % суми витрат на хімічний захист посівів. У другому варіанті завдяки застосуванню ефективних препаратів отримано високу урожайність коренеплодів - 55,1 т/га з цукристістю 17,78 %. Економічний ефект становив 1248 грн./га (табл. 6).

Таблиця 6

Економіко-енергетична оцінка заходів захисту посівів буряків цукрових від бур'янів, ФГ „ІТАЛІК” (середнє за 2005-2006 рр.)

№ з/п	Варіант системи захисту	Урожайність, т/га	Витрати на захист від бур'янів, грн./га	Виручка від реалізації, грн./га	Умовний прибуток до чистого контролю, грн./га	Енергетичний еквівалент продукції, ГДж/га	Енергетичні витрати, ГДж/га	Коефіцієнт енергетичної ефективності
1	Забур'янений контроль	18,9	-	-	-	104,8	66,4	1,58
2	Бетанал Експерт, 27 % к.е.+ Голтікс 700, к.с. - а) 0,75 + 1,0, б) 0,75 + 1,0, в) 1,0 + 1,0 (л/га)	55,1	1115	6682	+644	200,9	67,5	2,98
3	Дуал Голд 960 ЕС, к.е. (в ґрунт) - 1,2 л/га; Бетанал Експерт, 27 % к.е. - 1,0 л/га (двічі)	40,2	830	4858	-1180	149,5	67,2	2,23
4	Дуал Голд 960 ЕС, к.е.(в ґрунт) - 1,2 л/га + 2 ручних прополювання	44,7	1217	5108	-930	164,4	67,6	2,22
5	Контроль (3 ручних прополювання)	53,7	1560	6038	-	195,7	68,9	2,84

Енергетичний аналіз визначає співвідношення кількості енергії, яка міститься у виробленій продукції, до кількості енергії, яка була витрачена на формування урожаю. Аналізуючи енерговитрати у варіантах досліджень, встановлено, що коефіцієнт енергетичної ефективності найвищий у варіанті 2 і становить 2,98 при показниках на контролі 1,58 і 2,84.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене узагальнення результатів досліджень комплексного вивчення реакції насіння лободи білої на рівень кислотності середовища, концентрації іонів азоту; дії механічних пошкоджень та гербіцидів на сходи рослин лободи. Науково обґрунтовано ефективну систему захисту посівів буряків цукрових від бур'янів, у тому числі і представників з родини Chenopodiaceae.

1. Посіви буряків цукрових у центральній частині Лісостепу здебільшого забур'янені однорічними бур'янами, серед яких масовими і шкідливими є представники родини (Chenopodiaceae) - лобода біла (Chenopodium album L.), лобода гібридна (Chenopodium hybridum L.), лобода багатонасінна (Chenopodium polyspermum L.), лутига розлога (Atriplex patula L.).

2. Насіння бур'янів роду лобода здатне чутливо реагувати на умови проростання. Оптимальним показником pH середовища для проростання насіння лободи білої був інтервал від 6,5 до 7,5. Зниження показників рН до 5,5 і більше пригнічувало процеси проростання насіння бур'яну. Збільшення вмісту сполук NO₃ у водному розчині від 0,2 до 0,3 % підвищувало здатність насіння лободи білої до проростання від 2,8 до 4,3 %. Наступне зростання концентрації сполук азоту пригнічувало процеси проростання.

3. Бур'яни роду лобода Chenopodium є рослинами евтрофами і за вегетаційний період у посівах буряків цукрових поглинали з ґрунту сполук азоту до 94,5, фосфору - 32,5, калію - 117,3 кг/га.

4. Господарські і біологічні пороги шкідливості лободи білої у посівах буряків цукрових залежали від періоду їх спільної вегетації та величини накопиченої маси бур'яну і змінювалися від 1276 і 63 г/м² на 30-й день до 86 і 17 г/м² на 140-й відповідно.

5. Встановлено, що рослини лободи білої (Chenopodium album L.) в ювенільних фазах розвитку чутливо реагували на механічні пошкодження, особливо до втрати фотосинтезуючого апарату і апікальних бруньок від фази сім'ядоль до двох справжніх листків. Видалення в такій фазі розвитку 100 % фотосинтезуючої поверхні знижувало здатність рослин у процесі наступної вегетації формувати сиру масу, висоту та насіннєву продуктивність до мінімуму.

6. Ефективний хімічний захист посівів буряків цукрових від бур'янів родини Chenopodiaceae може бути здійснений за допомогою системи послідовних обприскувань гербіцидами Бетанал Експерт, 27 % к.е. + Голтікс 700, к.с. з нормами внесення 1,0 + 1,0 л/га.

7. Виробнича перевірка і практичне використання результатів досліджень довели їх високу надійність і результативність. Своєчасне застосування гербіцидів Бетаналу Експерт, 27 % к.е. з Голтіксом 700, к.с. забезпечило ефективний захист посівів буряків цукрових протягом вегетації від сходів бур'янів, у тому числі і з ботанічної родини Chenopodiaceae, та отримання 10-12 % прибавки урожаю порівняно з традиційною системою хімічного захисту від бур'янів.

8. Застосування розробленої системи захисту посівів буряків цукрових від бур'янів було економічно ефективним. Рентабельність становила 51,2 %, прибуток з 1 га посіву - 644,1 грн., коефіцієнт енергетичної ефективності - 2,98.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирощуванні буряків цукрових на полях з масовою наявністю бур'янів родини лободових своєчасно (у фазу сім'ядоль) проводити систему послідовних обприскувань баковою композицією гербіцидів Бетанал Експерт, 27 % к.е. + Голтікс 700, к.с. з нормами витрати 1,0 + 1,0 л/га.

2. Проводити захист посівів цукрових буряків від бур'янів механічним способом у фази формування сім'ядоль-двох справжніх листків у рослин лободи шляхом знищення не менше 50 % площі листя, що знизить здатність бур'яну формувати сиру масу, висоту та насіннєву продуктивність до мінімуму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іващенко О.О. Економія на шкоду / О.О. Іващенко, О.В. Бойко, О.В. Марущак та інші // Захист рослин. 1997. № 5. С. 14-15 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення даних).

2. Іващенко О.О. Лободові бур'яни - конкуренти небезпечні / О.О. Іващенко, О.В. Марущак // Захист рослин. 1998. № 1. С. 25-27 (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту).

3. Іващенко О.О. Бетанал Прогрес ОФ у центрі систем інтенсивного буряківництва / О.О. Іващенко, А.М. Соколо-Поповський, О.В. Марущак // Пропозиція. 2001. № 2. С. 68-70 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

4. Кунак В.Д. Ключова проблема технології вирощування / В.Д. Кунак, О.В. Марущак // Цукрові буряки. 2002. № 3. С. 8-9 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

5. Кунак В.Д. Фюзілад Форте - надійний заслін бур'янам / В. Д. Кунак, О.В. Марущак // Пропозиція. 2002. № 5. С. 57 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

6. Марущак О.В. Проростання лободи білої / О.В. Марущак // Карантин і захист рослин. 2005. № 9. С. 5-6.

7. Бовсуновський В.М. Особливості захисту від бур'янів в умовах холодної весни / В.М. Бовсуновський, О.В. Марущак, Я.П. Макух // Цукрові буряки. 2007. № 1. С. 12, 20 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

8. Макух Я.П. Хімічний захист посівів - надійний / Я.П. Макух, О.В. Марущак, В.О. Потьомкін // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. Біла Церква, 2002. Вип. 24. С. 151-156 (отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

9. Соколо-Поповський А.М. Альтернативна і дешева система захисту / А.М. Соколо-Поповський, А.Т. Скляренко, О.В. Марущак // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. Біла Церква, 2002. Вип. 24. С. 202-207 (науковий пошук інформації, підготовка огляду літератури).

10. Марущак О.В. Вплив агрохімічних показників ґрунту на проростання насіння лободи білої / О.В. Марущак: матеріали конф. молодих вчених [„Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни в сучасних економічних та екологічних умовах”], (Київ, 1998 р.) / Українська академія аграрних наук. К.: Інститут цукрових буряків УААН. 1998. Кн. 2. С. 94-96.

11. Марущак О.В. Обґрунтування механічного способу контролювання лободи білої (Chenopodium album L.) / О.В. Марущак: матеріали 2-ої наук.-теор. конф. гербологів [„Особливості забур'янення посівів і захист від бур'янів у сучасних умовах”], (Київ, 1-2 березня 2000 р.) / Українська академія аграрних наук, Українське наукове товариство гербологів. К.: Світ, 2000. С. 61-64.

12. Марущак О.В. Особливості забур'янення посівів сільськогосподарських культур в умовах Лісостепу / О.В. Марущак: матеріали 3-ої наук.-теор. конф. гербологів [„Забур'яненість посівів та засоби і методи її зниження”], (Київ, 5-6 березня 2002 р.) / Українська академія аграрних наук, Українське наукове товариство гербологів. К.: Світ, 2002. С. 75-81 (аналіз літературних джерел, проведення досліджень).

АНОТАЦІЯ

Марущак О. В. Біологічні особливості бур'янів роду Chenopodium і захист від них посівів буряків цукрових у Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У роботі досліджено біологічні особливості видів бур'янів з роду лобода в посівах буряків цукрових і розроблено більш досконала та екологічно безпечніша система їх контролювання. Визначено рівень негативного впливу рослин лободи білої і лободи гібридної на продуктивність посівів буряків цукрових. Господарські пороги на 30-й день спільної вегетації буряків цукрових з лободою білою становлять 1276, на 140-й - 86 г/м². Біологічні пороги відповідно від 63 до 17 г/м².

Встановлено, що оптимальний для проростання насіння лободи білої інтервал кислотності середовища є рН 7,0-7,5. Концентрація NO₃ до 0,3 % стимулює, а вище 0,3 % пригнічує проростання насіння.

Проведено оцінку реакції ювенільних рослин лободи білої в різних фазах розвитку на механічні пошкодження. Знищення 50 % площі листкової поверхні і верхівкової бруньки у рослин лободи білої у фазі сім'ядоль призводить до їх відмирання. На основі оцінки ефективності систем послідовних обприскувань різними комбінаціями гербіцидів розроблено надійну систему захисту посівів буряків цукрових від комплексу сходів бур'янів, у тому числі і представників ботанічного роду Chenopodium.

Запропонована система захисту посівів цукрових буряків від бур'янів забезпечує рентабельність на 26,6 % вищу від традиційної.

Ключові слова: буряки цукрові, бур'яни, лобода біла, лобода гібридна, гербіциди.

АННОТАЦИЯ

Марущак А. В. Биологичекие особенности сорняков рода Chenopodium и защита от них посевов свеклы сахарной в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 - гербология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Определен уровень негативного влияния растений мари белой и мари гибридной на продуктивность посевов свеклы сахарной. Хозяйственные пороги на 30-й день совместной вегетации свеклы сахарной и мари белой составляют 1276, на 140-й - 86 г/м². Биологические пороги соответственно от 63 до 17 г/м².

Установлено, что оптимальный для прорастания семян мари белой интервал кислотности водной среды составляет рН 7,0-7,5. Концентрация NO₃ до 0,3 % стимулирует, а выше угнетает прорастание семян. Аммиачная форма азота в концентрации 0,1 % в водном растворе также стимулировала процессы прорастания семян мари белой, повышение концентрации аммиачного азота приводило к снижению прорастания семян этого сорняка.

Проведена оценка реакции ювенильных растений мари белой в разных фазах их развития на механические повреждения. Было установлено, что уничтожение 50 % площади листовой поверхности и верхушечной почки у растений мари белой в фазе семядолей приводит к их гибели. Проведение систем последовательных механических повреждений (уничтожено 50 и 100 % площади листьев) у фазово-молодых ювенильных (до формирования четырех листьев) растений мари белой при их массовом появлении в посевах является высокоэффективным приёмом механического контролирования нежелательной растительности в посевах свеклы сахарной и позволит снизить уровень засоренности марью белой на 61-100 %. Уничтожение 100 % листовой поверхности у растений мари белой в фазе шести листьев приводило к снижению семенной продуктивности на 30 %, массе растений на 55 % по сравнению к показателям контроля. В тоже время нанесение механических повреждений апикальной почки растениям мари белой в этой же фазе развития способствовало повышению семенной продуктивности за счет отрастания репродуктивных боковых побегов, поэтому производить механические повреждения в эту фазу развития нет смысла.

На базе оценки эффективности систем последовательных опрыскиваний разными комбинациями гербицидов разработана надежная система защиты посевов свеклы сахарной от комплекса всходов сорняков, в том числе и от представителей ботанического рода Chenopodium. Наиболее эффективным было применение гербицидной смеси Бетанала Эксперт, 27 % к.э. с Голтиксом, 700 к.с., которая обеспечила максимальное снижение засоренности посевов и как результат наиболее высокую урожайность корнеплодов свеклы сахарной. Применение исследуемых препаратов экономически выгодно, что подтверждают данные расчета экономической эффективности.

По результатам исследования предложено производству в посевах свеклы сахарной при массовой засорённости представителями рода маревых своевременно (в фазе семядоли) проводить систему последовательных обработок (не менее трёх) баковой смесью гербицидов Бетанал Эксперт, 27 % к.э. с Голтиксом 700, к.с. в норме 1,0 + 1,0 л/га. Проводить защиту посевов сахарной свеклы от сорняков механическим способом у фазу формирования семядоль - двух листьев у мари белой путем уничтожения не менее 50 % площади листьев, что приведет к минимуму способность сорняка накапливать свою массу, высоту и семенную продуктивность.

Ключевые слова: свекла сахарная, сорняки, марь белая, марь гибридная, гербициды.

ANNOTATION

Marushchak O. V. Biological features of Chenopodium genus weeds and protection of sugar beet stands from them in the steppe zone Ukraine. - A manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of candidate of agricultural sciences for specialty 06.01.13 - herbology.

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Degree of a negative influence of plants of Chenopodium album L. and Chenopodium hybridum L. on the productivity of sugar beet stands was determined. Agricultural thresholds (-5 % yielding ability) on the 30 day of common vegetation of sugar beet with fat hen were 1276 g/m², an the 140 day they were 86 g/m². Biological thresholds were from 63 g/m² 17 g/m² respectively.

It was established that an optimal for germination of Chenopodium album L. seeds interval of medium acidity was pH 7,0-7,5. Concentration of NO₃ up to 0,3 % stimulated seed domination, while a higher one inhibited it.

Reactions of juvenile plants of Chenopodium album L. at different stages of their development to mechanical injuries were evaluated. Destruction of 50 % of leaf blade surface and an apical bud of Chenopodium album L. plants at stages cotyledon resulted in their death. On the basis of evaluation of efficiency of the system of successive sprayings with different herbicide compositions, a reliable system of protection of sugar beet stands from weed seedling complex including representatives of the botanic genus Chenopodium.

A suggested system of protection of sugar beet stands from weeds guarantees the increase of profitability by 26,6 %, comparing the traditional system.

Key words: sugar beet, weeds, Chenopodium album L., Chenopodium hybridum L., herbicides.

Размещено на Allbest.ru