Вплив амінокислотної добавки з ферментованих відходів пекарських дріжджів та селену на обмін речовин і продуктивність молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна зооветеринарна академія

УДК 636.52./58.085.55

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ АМІНОКИСЛОТНОЇ ДОБАВКИ З ФЕРМЕНТОВАНИХ ВІДХОДІВ ПЕКАРСЬКИХ ДРІЖДЖІВ ТА СЕЛЕНУ НА ОБМІН РЕЧОВИН І ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

ТОФАН НАТАЛЯ ІВАНІВНА

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник : Карунський Олексій Йосипович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: Савчук Іван Миколайович, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, завідувач відділом технології виробництва продукції тваринництва

Чалий Олександр Іванович: кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри технології тваринництва ім. академіка М.Д. потьомкіна, Харківська державна зооветеринарна академія

Захист відбудеться «18» березня 2011 року о «13» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.070.02 у Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної зооветеринарної академії за адресою: 62341, с. Мала Данилівка, Дергачівський район, Харківська область

Автореферат дисертації розісланий «16» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Гноєвий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У системі повноцінної годівлі свиней одним із перспективних напрямів задоволення їх потреб у кормовому протеїні є ви-користання білків мікроорганізмів. Такі білки за біологічною цінністю можна прирівняти до білків тваринного походження. Провідне місце серед них займають пекарські дріжджі, що виробляються переробною промисловістю. Однак свині мають можливість ефективно перетравлювати і засвоювати з них білок лише на 25 %, оскільки в їх шлунково-кишковому тракті протеїн повністю не розщеплюється і більша його частина виводиться з організму не перетравившись. Окрім того, дріжджові клітини викликають в травному тракті бродильні процеси, які негативно впливають на засвоєння поживних речовин кормів. Для повнішого засвоєння білків, їх необхідно розщеплювати до амінокислот за допомогою гідролізу. Найдешевший спосіб гідролізу білкових молекул - автоліз.

У вирішенні проблеми повноцінного протеїнового живлення сільсько-господарських тварин досягнуто значних успіхів. Вагомий внесок в розробку цих питань внесли вітчизняні вчені Г.О. Богданов, І.І. Ібатуллін, В.М. Кандиба, В.В. Снітинський, А.І. Свєженцов, В.В. Цюпко та інші, як шляхом збільшення виробництва традиційних високобілкових кормів (сої, гороху, люпину), так і пошуком нових джерел білкових добавок.

Нині не слабшає інтерес дослідників до селену - мікроелементу, необхідного для нормальної життєдіяльності організму людини і тварин. Селен забезпечує нормальну функцію печінки, володіє антиоксидантними, імуно-модулюючими і детоксикаційними властивостями. Дефіцит селену в організмі, як відомо, викликає порушення обміну речовин, зниження росту, дегенеративні зміни м'язової тканини, печінки і послаблення репродуктивної функції. До теперішнього часу накопичені певні експериментальні дані про використання різних селеновмісних добавок в годівлі сільськогосподарських тварин. Проте, ефективність комплексного використання добавок дріжджів і їх гідролізатів сумісно із селеном в годівлі свиней вивчена недостатньо, що стримує можливість розширення сировинної бази протеїнових джерел для раціонів тварин. У зв'язку з цим, збільшення виробництва та поліпшення якості білка з ферментованих відходів пекарських дріжджів, які застосовуються як добавка амінокислотна кормова (ДАК), збагачення ним кормів і раціонів та підвищення ефективності його використання є актуальним. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету і є складовою частиною теми: "Удосконалення сучасних та розробка нових рецептів комбікормів, преміксів, кормових добавок та препаратів на основі біологічно-активних речовин різної природи, що підвищують використання поживних речовин корму та продуктивність сільськогосподарських тварин та птиці (номер державної реєстрації 0102U004916).

Мета роботи. Визначити доцільність заміни протеїну кормів тваринного походження в комбікормах для молодняку свиней адекватною кількістю добавки амінокислотної кормової з ферментованих відходів пекарських дріжджів і встановити можливість її взаємодії з чинником антиоксидантного захисту - селеном.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

- проаналізувати амінокислотний склад основних кормів у раціонах свиней для зони Півдня України;

- експериментально обґрунтувати продуктивну дію комбікормів з введенням до їх складу ДАК з ферментованих відходів пекарських дріжджів та селену замість м'ясо-кісткового борошна в годівлі молодняку свиней;

- визначити перетравність і використання поживних та мінеральних речовин молодняком свиней при згодовуванні ДАК та селену;

- дослідити вплив експериментальних добавок на показники продуктивності і використання кормів;

- вивчити морфологічний склад і біохімічні показники крові при введенні до основних раціонів свиней ДАК;

- встановити вплив ДАК на рівень і якість м'ясної продукції;

- визначити економічну ефективність і доцільність використання комбікормів, збагачених ДАК у годівлі молодняку свиней.

Об'єкт дослідження. Раціони годівлі, комбікорм, чистопородний молодняк (кабанчики) великої білої породи, добавка амінокислотна кормова, селеніт натрію, кров, м'ясо.

Предмет дослідження. Хімічний склад та поживність добавки амі-нокислотної кормової, селеніт натрію, продуктивність молодняку, споживання кормів, перетравність поживних речовин раціону, мінеральний обмін, гематологічні та забійні показники, якість продуктів забою, ефективність дорощування і відгодівлі молодняку.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовували наступні методи дослідження: аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів досліджень), зоотехнічні (хімічний склад кормових засобів, науково-господарські досліди, виробнича перевірка, контрольний забій), фізіологічні (перетравність поживних речовин), біохімічні (показники крові, обмін мінеральних елементів та якість м'яса), статистичні (біометричне опрацювання експериментальних даних).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у науково-господарських і фізіологічних дослідах дано комплексну оцінку і експериментально обґрунтовано можливість та ефективність використання комбікормів, збагачених добавкою амінокислотною з ферментованих відходів пекарських дріжджів у комплексі з селенітом натрію, у годівлі молодняку свиней у період їх вирощування та відгодівлі. Новизну наукової розробки захищено патентом України на корисну модель № 40582, бюл. №7 від 10.04.2009 року "Комбікорм для годівлі молодняку свиней".

Експериментально доведено синергічну дію 3 % ДАК (замість протеїну кормів тваринного походження) та селену в дозі 0,15 мг/кг сухої речовини раціону на продуктивність тварин, ефективність використання корму, перетравність поживних речовин, баланс азоту, гематологічні параметри, забійні та хімічні показники м'яса свиней.

Встановлено стимулюючий вплив амінокислотної добавки в комплексі з селенітом натрію на фізіологічний стан тварин, білковий та мінеральний обміни речовин.

Визначено економічну ефективність використання розроблених комбікормів для молодняку свиней з введенням ДАК та селеніту натрію, що забезпечило зростання м'ясної продуктивності свиней та підвищення рентабельності виробництва свинини.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені, науково обґрунтовані рецепти комбікормів для молодняку свиней при вирощуванні й відгодівлі, встановлено доцільність часткової заміни в їх складі протеїну кормів тваринного походження на ДАК, що є значним резервом вирішення білкової проблеми в галузі свинарства.

Визначена сумісна продуктивна дія введення до складу комбікормів для молодняку свиней ДАК і селеніту натрію, що сприяє збільшенню їх живої маси на 10,5 % , зниженню витрат кормів на один кілограм приросту на 11,1 %.

Результати досліджень суттєво розширюють і поглиблюють знання про поживну цінність ДАК, як балансуючої, для забезпечення протеїнової повноцінності раціонів годівлі молодняку свиней.

Основні положення роботи відображені у розроблених практичних пропозиціях з використання ДАК в годівлі молодняку свиней в якості повноцінної та високоефективної кормової добавки, що розглянуті та схвалені колегією Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації і рекомендовані до використання у економіко-виробничій діяльності суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм та підпорядкування (протокол №3 від 10.10.2006р.).

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджені в ВАТ "Бузькі пороги" Первомайського району Миколаївської області, використовуються в навчальному процесі при викладанні лекційного курсу з дисципліни "Годівля тварин і технологія кормів" в Одеському державному аграрному університеті та Мигійському коледжі МДАУ, при проведенні лекційних та практичних занять з дисципліни "Технологія виробництва продукції свинарства", що підтверджено актами впровадження й виробничої перевірки закінчених науково-дослідних робіт.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які отримані здобувачем особисто. Зоотехнічні, фізіологічні та технологічні досліди виконувались здобувачем безпосередньо в лабораторіях і технологічних ділянках підприємств, а також на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин Одеського державного аграрного університету. Статистичне опрацювання результатів досліджень та їх інтерпретація, формування висновків і пропозицій виробництву проведені здобувачем самостійно (особистий внесок здобувача становить 90 %).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень й основні положення роботи доповідалися і схвалені на: наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрів Одеського ДАУ (Одеса, 2000-2003); викладацько-студентській науково-практичній конференції "Виробництво молока та м'яса в Україні та фермерських господарствах Голландії" (Мигія, 2004); колегії Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (Миколаїв, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції зі свинарства "Современное состояние, проблемы и пути интенсификации производства высококачественной свинины" (Херсон, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Породи свиней м'ясного напрямку продуктивності, їх стан, перспективи вдосконалення і використання" (Миколаїв, 2009); викладацько-студентській конференції "Тваринництво - сьогодення та перспективи розвитку" (Мигія, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 3 наукових статтях, у тезах матеріалів конференцій і методичних рекомендаціях (в співавторстві). видано патент на корисну модель № 40582, бюл. № 7 від 10.04.2009 року «Комбікорм для годівлі молодняку свиней».

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення їх результатів, висновків та пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Повний обсяг дисертації складає 159 сторінок. Робота ілюстрована 15 рисунками, містить 46 таблиць, 14 додатків на 15 аркушах. Список використаних джерел - 177 найменувань, в тому числі на іноземній мові 40.

Матеріал та методика досліджень

У технологічній серії досліджень представлена характеристика показників якості та визначена енергетична, амінокислотна і вітамінно-мінеральна поживність ДАК.

Зоотехнічну частину досліджень виконували в племзаводі «Комсомолець» Арбузинського району Миколаївської області, який за своїми природно-кліматичними умовами, станом кормової бази, умовами годівлі (тип раціону) є характерним для Півдня України.

На першому етапі досліджень згідно методики О.І. Овсянікова (1976) було вивчено ефективність використання ДАК у складі раціонів годівлі свиней за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема першого досліду

Групи	Кількість тварин у групі, голів	Тривалість досліду, діб	Характер годівлі
I - контрольна	12	180	Основний раціон, що використовується в господарстві (ОР)
II - дослідна	12	180	ОР + 3 % ДАК замість адекватної кількості протеїну кормів тваринного походження

Для досліду відбирали молодняк свиней після відлучення за методом груп- аналогів. Відбір тварин у групи проводили з урахуванням породи (велика біла), породності (чистопородні), статі (кабанчики-кастрати), віку (60 діб), живої маси (18,2-18,3 кг). У кожну групу відібрали по 12 поросят.

Другий дослід виконували відповідно до схеми, представленої у таблиці 2.

до раціону дослідних тварин другої групи ввели селеніт натрію в дозі 0,2 мг на 1 кг сухої речовини. До раціону третьої дослідної групи було введено селеніт натрію та ДАК в дозі, яку вивчали в першому науково-господарському досліді. Перша контрольна група отримувала основний раціон, який використовували в господарстві.

амінокислотний корм раціон свиня

Таблиця 2. Схема другого досліду

Показники	Групи тварин
	I - контрольна	II - дослідна	III - дослідна
Кількість тварин у групі, голів	12	12	12
Вік молодняку на початку досліду, діб	60	60	60
Тривалість досліду, діб	180	180	180
Умови годівлі піддослідних груп	Основний раціон (ОР)	ОР + селеніт натрію, 0,2 мг/кг сухої речовини раціону	ОР + селеніт натрію, 0,2 мг/кг сухої речовини + 3 % ДАК (замість протеїну кормів тваринного походження)

Після проведення двох науково-господарських дослідів, в завдання яких входило встановити продуктивний ефект застосування ДАК та комплексної дії внесення селену і ДАК до раціону молодняку свиней, провели виробничу перевірку з метою підтвердження результатів дослідів та визначення економічної ефективності використання комплексу ДАК + селен в годівлі свиней. З метою вивчення перетравності поживних речовин в організмі піддослідних свиней, провели 2 фізіологічних досліди, відповідно до загальноприйнятих методик. Підготовчий період тривав 4, обліковий - 6 діб.

У калі визначали рівень кальцію трилонометричним методом, вміст фосфору - з використанням ванадомолібденового реактиву (Пєтухова К.О. і ін., 1989); кальцію і фосфору в сечі - по Кондрахіну І.П. (1985).

Досліджували: також

- загальний білок; альбуміни, глобуліни; морфологічний склад туш;

- перетравність спожитого з кормами протеїну.

розрахунковим способом визначали середньодобові прирости, витрати кормів на одиницю приросту, фактичні витрати амінокислот.

Контрольний забій тварин проведено відповідно до загальноприйнятих методик.

Біометричну обробку отриманих даних здійснили на ПЕОМ з використанням програми «Microsoft Excel»

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічний склад ДАК. Добавка є продуктом переробки відходів виробництва пекарських дріжджів. Основна мета її виробництва - повна утилізація побічних продуктів виробництва й підвищення кормової цінності білка. Поставлена мета досягається тим, що дріжджова суспензія після 2 і 3 ступені сепарації піддається автолізу - ферментативному розщепленню протеїнів. Автоліз протікає при використанні фізіологічно активних штамів дріжджів при температурі 45-50 С^о на протязі 8-24 годин з наступним розпилювальним сушінням. Кінцевий продукт являє собою гігроскопічний порошок світло-коричневого кольору з приємним дріжджовим запахом і смаком.

Дослідженнями встановлено, що добавка амінокислотна кормова, перш за все, є концентрованим джерелом протеїну (табл. 3).

Відмінність ДАК від представлених в таблиці 3 кормів полягає у вищому вмісті органічної речовини і низькому рівні зольних елементів. ДАК не містить клітковини, за рахунок чого поживність її значно підвищується.

Крім того, ДАК є потужним джерелом незамінних амінокислот і за рахунок введення її в раціон, можна суттєво позитивно змінити співвідношення амінокислот і зменшити витрати протеїну в раціонах свиней на відгодівлі.

Таблиця 3 Порівняльний хімічний склад кормів, які використано в першому досліді, %

Показники	ДАК	М'ясо - кісткове борошно	Дерть ячмінна	Дерть кукурудзяна	Дерть горохова	Трав'яне борошно
Загальна вологість	10,0	10	15	15	15	9,0
Суха речовина	90	90	85	85	85	91
Органічна речовина	88,8	56,2	82,1	83,3	82,3	82,8
Сирий протеїн	39	42	11,2	8,8	18,7	13,6
Сирий жир	3,8	10,8	2,2	1,6	1,7	2,9
Сира клітковина	-	-	4,9	2,6	6,4	27,3
БЕР	46	4,4	63,8	70,3	55,5	39,0
Зола	1,2	33,8	2,9	1,7	2,7	8,2

Інтенсивність приростів живої маси. Використання добавки на фоні незбалансованих за амінокислотами, мікро- та макроелементами раціонів призвело до збільшення живої маси свиней дослідної групи. Різниця у 3-місячному віці становила 1,63 %, у 4-місячному - 4,1%, 5-місячному - 4,8 %, 6-місячному - 5,9 %, 7-місячному - 6,2 %, 8-місячному - 6,4 % (Р < 0,05).

Висновок про вплив ДАК на динаміку живої маси поросят можна зробити на підставі даних, що представлені на рисунку 1.



Рис. 1. Динаміка живої маси піддослідних поросят

Заміна 3 % ДАК (1-дослід) за протеїном м'ясо-кісткового борошна сприяла підвищенню середньодобових приростів живої маси поросят дослідної групи, порівняно з контрольною, на 3,9 %-9,6 %.

У другому досліді, де поєднували введення до складу комбікорму ДАК та селену, забезпечило підвищення продуктивності (табл. 4).

Таблиця 4 Динаміка середньодобових приростів живої маси свиней, Х ± S_X (n=12)

Групи	Середньодобовий приріст, г
	Вік, місяців
	3	4	5	6	7	8	Всього за дослід
I - контрольна	375 ± 11,65	404 ± 38,39	460 ± 45,18	510 ± 50,37	550 ± 28,48	560 ± 60,26	478 ± 9,9
II - дослідна	386 ± 10,24	483 ± 40,98	530 ± 27,41	560 ± 30,10	586 ± 27,69	618 ± 64,14	528 ± 12,1**
III - дослідна	423 ± 7,17	513 ± 19,80	500 ± 23,94	551 ± 49,41	605 ± 40,59	638 ± 30,91	538 ± 8,2***

Примітка. ** р<0,01; *** р<0,001 - вірогідність різниці, порівняно з контрольною групою.

У цілому за дослід, середньодобовий приріст у дослідних групах коливався у межах 528-538 г, а у контрольній групі він становив 478 г або на 10,5-12,5 % нижче (Р < 0,01, Р<0,001).

Перетравність поживних речовин кормів раціонів. Згодовування ДАК у складі комбікорму у першому досліді мало тенденцію збільшення коефіцієнтів перетравності органічної речовини на 1,87 % та протеїну на 3,51 %, порівняно з тваринами контрольної групи.

Найменшим впливом від введення ДАК характеризувався показник перетравності клітковини - 1,0 %. Однією з причин підвищення коефіцієнтів перетравності поживних речовин є доповнення раціону незамінними амінокислотами, які сприяли активізації ферментативного процесу травлення поживних речовин кормів (табл.5).

Таблиця 5 Коефіцієнти перетравності поживних речовин, % , Х ± S_X (n=3)

Поживні речовини	Групи тварин
	I -контрольна	II -дослідна	III - дослідна
Суха речовина	76,810,44	78,130,81	79,790,70
Органічні речовини	79,840,36	81,360,55	82,500,80*
Жир	43,30±4,64	45,66±2,59	49,97±3,62*
Протеїн	75,62±0,85	76,37±0,98	79,28±0,93
Клітковина	26,21±3,21	27,26±1,72	28,86±1,49
БЕР	86,40±0,64	88,13±0,86	88,70±0,74

Примітка. * р < 0,05 - вірогідність різниці, порівняно з контрольною групою.

Комплексне згодовування у складі комбікорму ДАК та селеніту натрію у другому досліді сприяло підвищенню коефіцієнтів перетравності протеїну на 3,66 % та 2,91 %, порівняно з тваринами першої та другої груп, також мало тенденцію до вірогідності і підвищення коефіцієнту перетравності БЕР між тваринами першої та третьої груп. Збільшення показника перетравності протеїну при введенні до складу комбікорму селеніту натрію та ДАК змінило ступінь використання азоту в організмі свиней: він був більш інтенсивним у тварин третьої групи, що сприяло збільшенню відкладання його у тілі, порівняно з тваринами першої та другої груп, відповідно, на 11,4 % та 8,7 %, Р < 0,1 (табл. 6).

Таблиця 6 Середньодобовий баланс азоту в організмі свиней, Х ± S_X (n=3)

Показники	Групи тварин
	1- контрольна	2- дослідна
Прийнято з кормом, г	43,600,00	43,340,00
Виділено з калом, г	11,280,53	9,700,38
Виділено з калом, %	25,88±1,21	22,37±0,87
Перетравлено, г	32,320,53	33,640,38
Коефіцієнт перетравності, %	74,12±1,21	77,63±0,87
Виділено з сечею, г	14,520,78	13,320,89
Виділено з сечею, % від прийнятого	33,31±1,78	30,74±2,05
Виділено з сечею, % від засвоєного	44,98±2,61	39,55±2,24
Кал + сеча, г	25,801,02	23,020,54
У % від прийнятого	59,19±2,33	53,10±1,24
Відклалося у тілі, г	17,801,02	20,320,54
в % від прийнятого	40,812,33	46,901,24
в % від перетравленого	55,022,61	60,452,24

Морфологічний склад та біохімічні показники крові у молодняку свиней. Підсвинки дослідних груп перевершували однолітків контрольної групи за кількістю еритроцитів на 5,6 і 9,8%, а за концентрацією гемоглобіну, відповідно, на 2,0 і 8,4%. Вищий вміст цих формених елементів у крові молодняку ІІ і ІІІ груп є непрямим свідченням підвищеної інтенсивності окислювально-відновлювальних процесів. Підвищення вмісту білка в сироватці крові підсвинків дослідних груп проходило не лише за рахунок альбумінів (відповідно, на 11,4 % і 15,5 %), а й завдяки зростанню накопичення глобулінів (відповідно, на 5,8 % і 10,0 %). Постійність білкового коефіцієнту свідчить про нормальне функціонування кровотворних органів молодняку всіх груп. Однак, найбільш сприятливе це співвідношення було в крові підсвинків ІІІ (0,73) і ІІ (0,73) груп, проти однолітків І групи (0,69), що також вказує на інтенсивніший перебіг обмінних процесів в організмі тварин дослідних груп.

Вплив сумісного споживання ДАК та селеніту натрію на забійні та м'ясо-сальні якості піддослідного молодняку. Встановлено тенденцію до збільшення забійного виходу, а також вмісту м'яса в тушах тварин, які споживали ДАК в поєднанні з селенітом натрію. Встановлено підвищення забійного виходу на 1,5 % у тварин ІІІ дослідної групи, порівняно з контролем.

використання селену і селену сумісно з ДАК у складі комбікормів позитивно позначається на білковому обміні та сприяє посиленню швидкості росту молодняку свиней більшою мірою за рахунок нарощування м'язової тканини.

Різниця за амінокислотним живленням тварин стала чинником відмінностей за масою охолоджених напівтуш. У разі використання ДАК і селену (III група) збільшення їх маси над тваринами контрольної групи було на рівні 9,4 кг або 13,9 % при високовірогідній різниці (р<0,01) і над молодняком II дослідної групи - на 3,0 кг або 4,1 % (р<0,05). Такі ж зміни характерні й для підсвинків II дослідної групи, де використовували лише селен, але різниця їх з контролем виявилась менш суттєвою - 6,4 кг або 9,5 % (р<0,05).

Індекс м'ясистості з поліпшення умов годівлі збільшувався, причому у підсвинків III групи він був вищим, ніж у тварин I групи на 5,5 % і тварин II групи -на 1,5 %. Цей показник є свідченням доброї м'ясності тварин усіх піддослідних груп. Однак, нижчий показник, що наближався до одиниці, відповідав меншій кількості м'яса і сала у тушах, а вищий - більшій. Міжгрупові відмінності за забійними якостями тварин знайшли своє відображення й при вивченні морфологічного складу їх напівтуш з подальшим визначенням відносного виходу м'яса, сала та кісток (табл. 7).

Кількість м'яса в тушах свиней ІІІ (дослідної) групи була значно більшою 43,00 кг, проти контрольної 37,10 кг (Р < 0,05). Встановлено, що тварини дослідних груп помітно різнилися від аналогів контрольної групи за показниками довжини напівтуші - провідному показнику їх м'ясо-сальних ознак, яка була більшою у молодняку ІІІ групи на 3,3 см або на 4,3 %.

Використання дослідних добавок призвело до збільшення індексу м'ясистості, причому у підсвинків ІІІ групи він був вищим, ніж у тварин І групи на 5,5 % і молодняку ІІ групи - на 1,5 %.

Різниця в амінокислотному живленні свиней проявилась основним чинником відмінностей за масою охолоджених напівтуш. Використання ДАК і селену (ІІІ група), забезпечило збільшення їх маси, проти тварин контрольної групи, на 9,4 кг або на 13,9 % і ІІ (дослідної групи ) - на 4,1 % (Р < 0,01).

Таблиця 7 Морфологічний склад туш, Х ± S_X (n=3)

Показники	Групи
	I-контрольна	II-дослідна	III-дослідна
Маса охолодженої туші, кг	67,60±1,82	74,00±0,64*	77,03±0,33**
Міститься в туші, у т. ч.:
м'яса, кг	37,10±2,08	41,20±0,55	43,00±0,12*
%	54,88	55,68	55,82
сала, кг	23,64±1,01	24,37±0,86	26,47±0,22
%	34,97	32,93	34,36
кісток, кг	6,86±0,36	8,43±0,96	7,56±0,44
%	10,15	11,39	9,82
Співвідношення м'ясо/сало, %	156,9	169,1	162,4

Примітка. * р<0,05; ** р<0,01 - вірогідність різниці, порівняно з контрольною групою; р<0,05 - вірогідність різниці, порівняно з II дослідною групою. Встановлено, що годівля експериментальними добавками забезпечила також відмінність за виходом сала. Введення дослідних добавок в комбікорм забезпечило збільшення відсоткового співвідношення маси м'яса до маси сала у свиней дослідних груп. Такі зміни співвідношення відбувалися, в основному, за рахунок більшої інтенсивності росту молодняку, якому згодовували амінокислотну добавку з ферментованих пекарських дріжджів та селен. Вплив ДАК та селену на абсолютну й відносну масу внутрішніх органів Кращий розвиток внутрішніх органів у тварин дослідних груп свідчить про підвищену функціональну їх активність, що сприяло поліпшеному обміну речовин та більш інтенсивному формуванню їх м'ясної продуктивності. Візуальний огляд внутрішніх органів не виявив будь-яких помітних патологічних змін.

Дослідження хімічного складу м'яса і сала також не виявили достовірних міжгрупових відмінностей за показниками, що вивчалися, у той час як у складі сухої речовини найдовшого м'яза спини тварин дослідних груп була встановлена тенденція щодо збільшення вмісту протеїну, жиру та золи (табл. 8).

Таблиця 8 Хімічний склад найдовшого м'яза спини та сала, Х ± S_X (n=3)

Показники	Групи
	I-контрольна	II-дослідна	III-дослідна
М'ясо
Волога, %	73,08±0,57	72,42±0,55	71,73±0,74
Суха речовина, %	26,92±0,57	27,58±0,55	28,27±0,74
у т.ч.: білок	23,29±0,18	23,53±0,18	24,06±0,50
Жир	2,51±0,58	2,86±0,27	2,98±0,51
Зола	1,12±0,10	1,19±0,12	1,23±0,13
Співвідношення білок/жир	9,30	8,23	8,07
Сало
Волога, %	15,10±2,40	14,93±1,05	14,67±1,09
Суха речовина, %	84,90±2,40	85,07±1,05	85,33±1,09
у т.ч.: жир	82,77±2,17	83,20±1,21	83,76±0,86
клітинні оболонки	2,13±0,23	1,87±0,26	1,57±0,24

Економічна ефективність використання ДАК та селеніту натрію у раціонах свиней на відгодівлі. Встановлено, що застосування селену в раціонах свиней забезпечило отриманню додатково умовно чистого прибутку 89,6 грн., а при використанні селену і ДАК - 91,2 грн. на 1 голову (табл. 9).

Таблиця 9 Економічна ефективність використання добавок у раціонах свиней на відгодівлі

Показники	Групи
	I -контрольна	II-дослідна	III-дослідна
Кількість поросят у групі, голів	12	12	12
Жива маса поросят на початку досліду, кг	19,9	19,5	20,0
Жива маса поросят на кінець досліду, кг	105,7	114,5	116,8
Абсолютний приріст живої маси за дослід по групі, кг	1029,6	1140,0	1161,6
Додатковий приріст живої маси поросят по групі, кг	-	110,4	132,0
Реалізаційна вартість 1 ц свинини, грн.	1050	1050,0	1050
Вартість додаткового приросту маси свиней, грн.	-	1159,2	1386
Витрати коштів на придбання добавок, грн.	-	84,0	292,1
Чистий прибуток від реалізації додаткового приросту, грн.	-	1075,2	1093,9
Чистий прибуток від реалізації однієї голови, грн.	-	89,6	91,2

Результати виробничої перевірки в ТОВ «Бузькі пороги» Первомайського району Миколаївської області свідчать про відповідно високу ефективність використання ДАК сумісно з селеном в раціонах свиней на відгодівлі.

ВИСНОВКИ

За результатами комплексних досліджень з вивчення протеїнової, енергетичної та біологічної цінності ДАК з ферментованих відходів пекарських дріжджів при частковій заміні ними м'ясо-кісткового борошна та сумісного впливу цієї добавки у поєднанні з селеном в раціонах годівлі молодняку свиней отримано важливі для розвитку теорії і практики повноцінного амінокислотного живлення висновки:

1. Встановлено, що ДАК є ефективним джерелом протеїну і незамінних амінокислот в комбікормах свиней і експериментально обґрунтовано можливість заміни у складі комбікормів 3 % сирого протеїну м'ясо-кісткового борошна добавкою амінокислотною кормовою, одержаною з ферментованих відходів пекарських дріжджів.

2. Доведено синергічний позитивний вплив використання в раціонах молодняку свиней ДАК і селену на обмін речовин і продуктивність тварин.

3. Введення у раціон 3 % ДАК за сирим протеїном, замість еквівалентної кількості м'ясо-кісткового борошна, сприяло підвищенню середньодобових приростів живої маси поросят 2-4-місячного віку на 6,8 % (Р<0,001), молодняку свиней на відгодівлі - на 7,8 % (Р<0,05), та забезпечило зниження витрат кормів на 1 кг приросту на 5,2 %.

4. Використання ДАК у раціонах відгодівельних свиней ефективно поєднується з введенням до складу комбікорму селеніту натрію в кількості 0,2 мг на 1 кг сухої речовини корму, завдяки чому середньодобові прирости підвищуються на 12,8 % (р<0,001), порівняно з контролем, а жива маса поросят до кінця вирощування збільшується на 11,1 кг (Р< 0,001).

5. Комплексне використання ДАК і селену забезпечує зниження витрат кормів на 1 кг приросту з 5,3 до 4,7 кормових одиниць, а обмінної енергії - на 11,2 %, порівняно з контролем.

6. Введення до складу раціону ДАК сприяє покращенню перетравності органічних речовин кормів, зокрема, протеїну, жиру і БЕР; за одночасним використанням ДАК і селеніту натрію перетравність протеїну збільшується на 3,66 %, жиру - 6,67, БЕР - 2,3 % абсолютних, порівняно з контролем.

7. Комплексне введення до складу раціону ДАК та селеніту натрію сприяє збільшенню відкладання азоту в тілі на 3,54 г або на 11,4 % (р<0,1); азот, відкладений в тілі дослідних тварин, більш ефективно використовується на синтез приросту маси тіла.

8. Під дією дослідних добавок нормалізується біохімічний склад крові, збільшується рівень загального білку і альбумінів, що свідчить про підвищену інтенсивність обміну речовин в організмі дослідних тварин.

9. Комплексне введення до раціону відгодівельного молодняку свиней ДАК і селеніту натрію забезпечує збільшення маси м'якоті на 15,9 % (р<0,05), збільшення довжини напівтуші на 3,4% та сприяє зростанню площі «м'язового вічка» на 17,1 %.

10. Економічна ефективність комплексного використання ДАК і селеніту натрію при відгодівлі молодняку свиней свідчить, що на кожній голові отримано чистого прибутку 91,2 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення продуктивності і поліпшення якості продукції, зниження витрат кормів та збільшення ефективності виробництва продукції свинарства в раціонах молодняку 2-8 міс. віку рекомендується:

1. Використовувати добавку амінокислотну кормову з ферментованих відходів пекарських дріжджів (3 % замість адекватної кількості протеїну кормів тваринного походження) в комплексі з селеном, шляхом його введення у вигляді селеніту натрію в комбікорм - 0,15 мг на 1 кг сухої речовини корму.

2. Для високоефективного використання ДАК згодовувати її в складі комбікорму, в якому міститься (% за масою): дерті кукурудзяної - 45,5, дерті ячмінної - 27,7, дерті горохової - 12, м'ясо-кісткового борошна - 5,5, трав'яного борошна - 5,0, ДАК - 3, премікс - 1, сіль кухонна - 0,3.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Тофан Н. І. Комплексне застосування добавки амінокислотної кормової і селену у раціонах молодняку свиней / Н. І. Тофан // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : збірник наукових праць. - 2010. - Вип. 20. - ч. 1. - С.171-175.

2. Тофан Н. І. Вплив згодовування ДАК на перетравність поживних речовин раціонів свинями / Н. І. Тофан // Науковий вісник Луганського Національного аграрного університету : збірник наукових праць. - 2010. - № 12. - т. 2. - С. 322-325.

3. Тофан Н. І. Забійні показники та м'ясо-сальні якості молодняку великої білої породи свиней при використанні добавки амінокислотної кормової і селену / Н. І. Тофан // Таврійський науковий вісник : науковий журнал. - 2010. - Вип. 70. - С. 115-121.

АНОТАЦІЇ

Тофан Н.І. Вплив амінокислотної добавки з ферментованих відходів пекарських дріжджів та селену на обмін речовин і продуктивність молодняку свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Харківська державна зооветеринарна академія, Харків, 2011.

У дисертації викладено результати двох науково-господарських дослідів з вивчення ефективності використання нетрадиційних кормових добавок в раціонах свиней на відгодівлі.

Досліджено їх вплив на живу масу, середньодобові прирости, перетравність поживних речовин, показники м'яса свиней.

Експериментально встановлено позитивну дію дослідженої кормової добавки та селену на ріст та обмін речовин молодняку свиней, не відмічено негативного впливу на біохімічні показники крові, якість продукції, що сприяло підвищенню рентабельності вирощування та відгодівлі свиней.

Ключові слова: молодняк свиней, добавка амінокислотна кормова (ДАК), раціон, протеїн, якість м'яса, економічна ефективність використання добавок.

Тофан Н.І. Влияние аминокислотной добавки с ферментированных отходов пекарских дрожжей и селена на обмен веществ и продуктивность молодняка свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, 2011.

В диссертации изложены результаты двух научно-хозяйственных и двух физиологических (определение переваримости питательных веществ) опытов по изучению эффективности частичной замены в рационах молодняка свиней мясо-костной муки на побочный продукт отходов пекарских дрожжей - добавку аминокислотную кормовую (ДАК). Установлен синергический эффект комплексного взаимодействия ДАК и селена, в результате чего увеличилась энергия роста у свиней на 12,5 %, получено дополнительно 132 кг прироста живой массы, что способствует улучшению использования кормов, повышению рентабельности производства мяса свиней.

Включение в рацион свиней 3 % ДАК вместо мясо-костной муки обеспечило лучшее использование азота корма, увеличение интенсивности роста подсвинков. При этом, среднесуточные приросты свиней в последний период выращивания увеличивались на 7,8 %, снизились затраты энергии на единицу прироста живой массы свиней на 1,6 % и сырого протеина - на 4,8 %.

Это объясняется тем, что при введении 3% ДАК произошло увеличение аминокислотного индекса. Так, соотношение незаменимых аминокислот к заменимым в ДАК составляет 1,03; в дерти кукурузной - 0,86; в дерти ячменной - 0,46; в дерти гороховой - 0,61; мясо-костной муке - 0,49; травяной муке - 0,64.

Использование побочных продуктов с ферментированных пекарских дрожжей совместно с селеном способствует увеличению индекса мясности, у свиней III-й (опытной группе) он был выше на 5,5 %, по сравнению с контрольной группой. Скармливание исследуемых добавок не повлияло на абсолютную массу и развитие внутренних органов.

Использование ДАК и этой добавки совместно з селеном обеспечило повышение убойных показателей, не ухудшило химического состава продуктов убоя и способствовало улучшению сохранности мясопродуктов.

Не отмечено отрицательного влияния на биохимические показатели крови. Расчеты экономической эффективности показали, что наилучшие результаты были получены при совместном использовании селена и ДАК в рационах свиней на откорме. Ключевые слова: добавка аминокислотная кормовая (ДАК), селен, молодняк свиней, аминокислоты, качество мяса, еффективность выращивания молодняка свиней.

Tofan N.I. The influence of the amino-asid addition of the fermentation waste of the yeast and selenium on the metabolism and the productivity of the young pigs. -Manuscript.

The thesis for a standing the degree of agricultural science, for the speciality 06.02.02 - Feeding animals and the technology of feeds. - Kharkiv state zooveterinary academy, Kharkiv, 2011.

The thesis deals with the two scientific and farms experiments and studing the effectiveness of using the weights in the ration of the pigs fatling.

It was investigated their influence on the fleshy weight, the average daily weight, the digestions of nutrients, the estimation of the pigs flesh.

Experimently it was proved the positive effects of the weight and selenium on the growth and metabolism of the young pigs, it was not noted the negative influence of the weight on the bio-chemical indication of flood, the quality of production and all that promoted the raising the productivity of growing and fatling of the pigs.

Key words: young pigs, amino-asid weight, ration, protein, amino-acids, quality of meat, economic effectiveness of using the addition.

Размещено на Allbest.ru