Продуктивність тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування в правобережному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

Продуктивність тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування в правобережному Лісостепу України

Кушніренко Микола Іванович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Каленська Світлана Михайлівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Дзюбайло Андрій Григорович Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, завідувач кафедри екології

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Блажевич Людмила Юріївна, Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН України», старший науковий співробітник відділу координації наукових досліджень НТІ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

Анотація

добриво вирощування тритикале

Кушніренко М.І. Продуктивність тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності тритикале ярого залежно від елементів технології вирощування, а саме: система удобрення, що базується на диференціальному застосуванні мінеральних добрив. Встановлено залежність росту та розвитку тритикале ярого від погодних факторів та обґрунтовано вплив рівня удобрення на продуктивність сортів тритикале ярого. Внесення мінеральних добрив, сприяє кращому розвитку рослин тритикале ярого, збільшуючи площу листкової поверхні, накопичення сухої речовини та продуктивність фотосинтезу.

Найвищий рівень урожайності тритикале ярого формується за внесення N₉₀P₉₀K₉₀+N_30(IV) - 5,22 т/га у сорту тритикале ярого Вересоч, 5,06 т/га у сорту Лосинівське, 4,64 т/га у сорту Аіст харківський.

Наведені результати досліджень щодо впливу норм мінеральних добрив на якість зерна тритикале ярого. Найбільший вміст клейковини в середньому за роки досліджень отримали у сорту тритикале ярого Вересоч - 30,2 %, у варіанті удобрення N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀+N_30(IV). Вміст клейковини сорту Лосинівське за такого варіанта становив 26,3 %, Аіст харківський - 22,3 %.

Вивчено вплив рівня мінерального живлення на рівень продуктивності тритикале ярого. Подана економічна та енергетична оцінка елементів технології вирощування досліджуваних сортів тритикале ярого.

За результатами досліджень розроблений та рекомендований виробництву проект технології вирощування тритикале ярого в умовах Правобережного Лісостепу, що дозволить одержувати врожаї зерна на рівні 5,0-5,5 т/га з високими показниками якості.

Ключові слова: тритикале яре, норми добрив, сорти тритикале, система удобрення, технологія вирощування, якість зерна, структура врожаю, продуктивність, ,економічна та економічна ефективність.

Аннотация

Кушниренко Н.И. Продуктивность тритикале ярового в зависимости от элементов технологии выращивания в Правобережной Лесостепи Украины. Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование и практическое решение задачи оптимизации технологии выращивания сортов тритикале ярового с целью получения высоких урожаев зерна высокого качества. Технологические факторы, погодные условия обуславливают продолжительность фаз роста и развития тритикале ярового, интенсивность протекания формообразовательных процессов, что проявляется в нарастании листовой поверхности и активности её функционирования, формировании вегетативной массы и накоплении сухого вещества.

Проведен анализ взаимообусловленности между показателями погоды (среднее, минимальные, максимальные температуры воздуха; суммы активных и эффективных температур; количества осадков, гидротермического коэффициента), продолжительностью двенадцати этапов органогенеза и продуктивностью посевов сортов в зависимости от системы удобрения.

Уровень продуктивности сортов тритикале ярового существенно зависит от исследуемых факторов. Долевое участие фактора «удобрение» в формировании урожайности составило - 72,1 %; «сорт» - 15,3 %; «погодные условия» - 7,3 %.

Изменение урожайности тритикале ярового за три года проведения исследований в зависимости от системы удобрения и сорта составили от 2,41 до 5,40 т/га. Средняя урожайность сорта Вересоч составила 2,85-5,22; Лосиновское - 2,72-5,06; Аист харьковский - 2,51-4,64 т/га. Прибавки урожайности от удобрения составили 0,57-2,45 т/га. Самые высокие уровни урожайности были сформированы при внесении N₉₀P₉₀K₉₀+N_30(IV): 5,22 - сорт Вересоч; 5,06 - сорт Лосиновское; 4,64 т/га - сорт Аист харьковский.

Качество зерна тритикале ярового зависело от системы удобрений, погодных условий года, сортовых особенностей. Больше всего клейковины в среднем за годы исследований содержалось в зерне сорта Вересоч - 30,2 %; Лосиновское - 26,3 %; при внесении N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀+N_30(IV). Содержание белка в зерне сортов тритикале составило 11,7-15,2 % в зависимости от исследуемых факторов. Зерно сорта Вересоч характеризуется более высоким содержанием белка, чем зерно других сортов. При внесении повышенных норм удобрений формируется зерно c более высоким содержанием белка.

Производство тритикале ярового является экономически и энергетически выгодным.

Ключевые слова: тритикале яровое, нормы удобрений, сорта тритикале, система удобрения, технология выращивания, качество зерна, структура урожая, продуктивность, экономическая и энергетическая эффективность.

Annotation

Kushnirenko M.I. Dependence of spring triticale productivity on cultivation technology elements under conditions of Right Forest-Steppe of Ukraine. Manuscript.

Theses for obtaining a degree of candidate of agricultural sciences under speciality 06.01.09. - plant growing - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

Peculiarities of spring triticale productivity formation depending on cultivation technology elements, such as fertilization system which based on variable application rates are stated in the theses. There was determined the dependence of spring triticale organogenesis on weather conditions and grounded the influence of fertilizer rates on the morphophysiological characteristics of the plants development in the thesis. The results of the investigations revealed that mineral fertilizer application favors plants growth, increases leaf area, dry matter accumulation and photosynthesis production.

The highest yield both cultivars forms with application of N₉₀P₉₀K₉₀+N_30(IV) make up 5. 22 tons/ha for Veresoch, 5.06 tons/ha for Losynivskyi and 4.64 tons/ha for Aist Kharkivskyi.

The research results on the study of an influence of mineral fertilizer rates on spring triticale grain quality are stated. The highest gluten content on the average for years of research was obtained for the variety of spring triticale Veresoch - 30.2% at fertilization variant N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀+N_30(IV). The gluten content of Losynivskyi variety at the same fertilization variant made up 26.3%, that of Aist Kharkivskyi cultivar - 22.3%.

Mineral nutrition significantly influenced spring triticale productivity. The economic and energy value of cultivation technology elements is given.

According to the research results it is elaborated and recommended to the production a project of spring triticale cultivation technology which will provide the crop productivity formation at a level 5.0-5.5 metric tons/ha with high technological quality indices under conditions of the Forest-Steppe.

Key words: triticale spring, fertilizer rates, triticale varieties, fertilization system, cultivation technology, grain quality, yield structure, productivity, economic and energy efficiency.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво зерна завжди було і залишається важливою і актуальною проблемою. Тритикале - культура, яка нині розглядається з позицій продовольчої і енергетичної безпеки окремих країн, так і світу в цілому. Тритикале - додаткове джерело якісного білку і більш дешевого крохмалю, що дозволяє ефективно використовувати його на продовольчі (хліб, макаронні та кондитерські вироби, бродильне виробництво, виробництво крохмалопродуктів та глюкози), кормові (комбікорми, зелена маса, сінаж, гранули, брикети, сіно, випасання худоби) та енергетичні потреби (біоетанол, біогаз). Значне зростання посівних площ та валового виробництва у світі та в таких країнах як Польща, Білорусь, Німеччина, Франція, Австралія, Китай свідчать про високу ефективність виробництва культури. Тритикале - відносно “молода” культура, успішно проведені наукові дослідження у світі і Україні такими вченими, як А.Ф.Шулиндін, В.І. Шатохін, В.К. Рябчун, В.М. Буштевич, А.І. Грабовець, С.М.Каленська, А.П. Білітюк, М.Я. Дмитришак, Л.Ю. Блажевич підтверджують значний біологічний потенціал культури та його успішну реалізацію у виробництві.

Тритикале має три форми розвитку і, якщо тритикале озиме поступово займає свою нішу в структурі посівних площ зернових культур, то тритикале яре потребує впровадження у виробництво, з огляду на комплекс цінних біологічних та господарських ознак. Досягнення в селекції щорічно сприяють появі значної кількості сортів тритикале ярого, для успішного впровадження яких у виробництво необхідно проведення комплексних досліджень щодо біологічних, адаптивних, технологічних особливостей сортів.

Актуальність зазначених проблем, недостатня їх розробка визначили тему, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематик Національного університету біоресурсів і природокористування України на 2003-2007 рр. «Наукове обґрунтування та розробка технологій виробництва високоякісного насіння зернових культур у Лісостепу України та методики діагностики посівних якостей насіннєвого матеріалу» (номер держреєстрації - 0103U005376) та 2008-2010 рр. «Наукове обґрунтування формування та накопичення цінних промислових компонентів у сільськогосподарських культур придатних для різного цільового використання» (номер держреєстрації - 0108U001976).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в розробленні та обґрунтуванні систем удобрення як основного елемента технології вирощування тритикале ярого з урахуванням біологічних особливостей сортів. Для вирішення поставленої мети були сформульовані і вирішувались такі завдання:

встановити оптимальні дози мінеральних добрив для вирощування тритикале ярого;

вивчити вплив погодних умов на ріст і розвиток культури тритикале ярого;

виявити вплив елементів технології вирощування на урожайність сортів тритикале ярого;

провести оцінку індивідуальної продуктивності рослин та співвідношення структурних елементів;

визначити рівень продуктивності та показники якості зерна тритикале ярого;

визначити економічну та енергетичну ефективності елементів технології вирощування тритикале ярого та провести порівняльний аналіз ефективності вирощування різних сортів культури.

Об'єкт дослідження - процес формування урожайності та якості зерна тритикале ярого залежно від сортових особливостей, систем удобрення і погодних умов на чорноземах типових.

Предмет дослідження - сорти тритикале ярого Вересоч, Лосинівське, Аіст харківський, система удобрення, продуктивність, якість зерна та економічна ефективність вирощування.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: а) польовий - вивчення взаємодії об'єкта дослідження з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; б) лабораторний; в) статистичний: дисперсійний; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Польові дослідження виконані в стаціонарному досліді кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України у ВП «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) на чорноземах типових малогумусних крупнопилувато-легкосуглинкових впродовж 2007-2009 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

встановлені особливості росту та розвитку рослин тритикале ярого, тривалість вегетаційного періоду та міжфазних періодів сортів тритикале ярого залежно від комплексного впливу удобрення та погодно-кліматичних умов Правобережного Лісостепу України;

розроблені найбільш ефективні моделі технологій вирощування, що базуються на застосуванні різних елементів системи удобрення;

з'ясуванні особливості впливу досліджуваних елементів технологій вирощування на рівень продуктивності посівів та якість зерна;

обґрунтовані економічна та енергетична ефективність вирощування тритикале ярого.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні, розробленні і впровадженні у виробництво елементів технології вирощування ярого тритикале, які дозволяють одержувати врожаї зерна на рівні 5,0-5,5 т/га.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертації проведено аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених. Здобувачем особисто або за його безпосередньою участю виконано польові і лабораторні дослідження. Узагальнено результати досліджень, зроблено їх систематизацію та сформульовані основні положення дисертаційної роботи, висновки та рекомендації виробництву; написані статті, підготовлені до друку дисертація і автореферат. Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (Київ, 2009 р.), науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів «Розробка та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур» (Чабани, 25-27 листопада 2009 р.); науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників та аспірантів НДІ агротехнології та якості продукції рослинництва. (Київ, 16-17 лютого 2010 р.); Міжнародній науковій конференції, присвяченої 135-річчю заснування Херсонського державного аграрного університету «Онтогенез - стан, проблеми та перспективи вивчення рослин у культурних та природних ценозах» (м. Херсон, Україна, 18-20 червня 2010 р.); на засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва НУБіП України (2007-2009рр.); проблемній вченій раді НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НУБіП України (2007-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 5 наукових праць, з яких-3статті у фахових виданнях, 2-тези доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках комп'ютерного тексту й складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку наукової літератури, що нараховує 266 джерел, у т.ч. 22 латиницею, додатків. Робота містить 42 таблиці, 18 рисунків.

2. Основний зміст роботи

Напрями удосконалення елементів технології вирощування тритикале ярого (огляд літератури)

У розділі наведено стислий аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, що висвітлюють історію, сучасний стан та перспективи вирощування тритикале у світі та в Україні. Наведено теоретичне обґрунтування теми дисертаційної роботи, а також визначено коло найбільш актуальних питань щодо підвищення продуктивності культури.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальна частина досліджень виконувалась впродовж 2007-2009 рр. у стаціонарному досліді кафедри рослинництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) та в міжкафедральній лабораторії. Ґрунти представлені чорноземом типовим малогумусним грубопилувато-суглинковим із вмістом 37 % фізичної глини і 63 % піску. Питома маса твердої фази ґрунту 2,66 г/см³, щільність в рівноважному стані - 1,16-1,25 г/см³, вологість стійкого в'янення - 10,8 %, рН сольової витяжки - 6,87, ємність поглинання - 31,9 мг/екв на 100 г ґрунту. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68 %. Вміст легкогідролізованого азоту-10,6- 11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору- 6,2- 6,5 мг/100 г ґрунту, обмінного калію-8,9-10,6 мг/100 г ґрунту.

Клімат - помірно-континентальний. Середня температура повітря становить 6,5-7 ^оС з відносною вологістю 79 %. Середня тривалість безморозного періоду - 165 днів. Середня багаторічна кількість опадів - 354-562 мм. Розподіляються вони протягом року нерівномірно: навесні випадає 126 мм (22,4 % річної кількості), влітку - 204 (36,3 %), восени - 106 (18,9 % ) і взимку - 126 мм (22,4 %). За три роки проведення досліджень відмічена тенденція до підвищення температури повітря впродовж вегетаційного періоду і зниження кількості опадів. Погодні умови мали свої особливості, хоча в основному, були сприятливими для росту і розвитку тритикале ярого.

Схема стаціонарного досліду передбачала вивчення впливу варіантів удобрення на продуктивність посівів ярого тритикале різних сортів при вирощуванні після кукурудзи на зерно.

Фактор А. Сорти: Аіст харківський, Вересоч, Лосинівське.

Фактор В. Система удобрення (табл. 1).

Таблиця 1 Схема внесення мінеральних добрив під тритикале яре, кг/га д. р.

Варіанти	Основне удобрення	Внесення азоту
	Р2О5	К2О	перед сівбою	етап органогенезу
				ІІ	ІV	Х
1	-	-	-	-	-	-
2	-	-	-	30	30	-
3	60	60	-	-	-	-
4	30	30	30	-	-	-
5	30	30	30	-	30	-
6	60	60	-	-	30	30
7	60	60	-	30	30	-
8	60	60	60	-	-	-
9	60	60	60	-	30	-
10	90	90	90	-	-	-
11	90	90	90	-	30	-
12	120	120	120	-	-	-
13	120	120	120	-	30	-

Тритикале яре у стаціонарному досліді розміщувалось на полях 10-пільної зернопросапної сівозміни. Попередник - кукурудза на зерно. Загальна площа ділянки в стаціонарному досліді становила 41,04 м², облікова - 27 м². Метод розміщення ділянок: систематичний. Повторність - 4-разова. Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри (34,5 % д.р.), суперфосфату (19,5 % д.р.), калію хлористого (60 % д.р.). Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, азотні - разово перед сівбою, чи за схемою досліду: під передпосівний обробіток та в підживлення на ІІ, IV та Х етапах органогенезу. Сівбу тритикале ярого проводили сівалкою «Клен-1,6», облік урожайності - методом суцільного збирання прямим комбайнуванням SAMPO-50 поділянково. Норма висіву досліджуваної культури становила 4,5 млн насінин/га. Перед сівбою насіння протруювали протруювачем інсектицидної дії Віта-класік (2,0 л/т).

Польові досліди закладали і виконували відповідно до вимог методики проведення польових досліджень. Для вирішення поставленої задачі проводили комплекс досліджень, підрахунків та спостережень:

- фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, продуктивного кущіння, виживання рослин за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур";

- визначення сухої речовини визначали за основними етапами органогенезу шляхом відбору рослинних проб з двох несуміжних повторень з 0,33 погонного метра, шляхом висушування проб за температурі 105 °С до постійної маси;

- площу листя визначали в цих же пробах методом “висічок” за А.А.Ничипоровичем (1966);

- морфофізіологічні дослідження розвитку рослин-за методикою Ф.М. Купермана (1980);

- визначення лабораторної схожості насіння-за ДСТУ 4138-2002;

- визначення показників структури врожаю проводили в пробних снопах, відібраних з 2 погонних метрів у двох несуміжних повтореннях у різних місцях ділянки (Савицький М.С., 1973);

- визначення врожайності основної продукції проводили поділяночно, методом суцільного обліку прямим комбайнуванням. З кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначання засміченості та показників якості зерна. Бункерну масу зерна перераховували на урожай з 1 га, беручи до уваги засміченість і вологість (ГОСТ 12041-82);

- визначення показників фізичної якості зерна: масу 1000 зерен-за ДСТУ 4138-2002, натуру зерна-за ГОСТ 10840-64;

- визначення вмісту білка-за ДСТУ 4117:2007, вміст клейковини-за ГОСТ 13586.1-68;

- математичну обробку результатів польового досліду виконували методом дисперсійного та кореляційно-регресивного аналізів на персональному комп'ютері з використанням спеціальних пакетів програм;

- економічну ефективність елементів технологій вирощування вираховували, керуючись технологічною картою вирощування ярого тритикале та „Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями" (1999).

Вплив комплексу факторів на формування структурних елементів тритикале ярого

Вплив погодних умов на проходження етапів органогенезу. Для отримання дружних сходів тритикале яре, як і всі ярі ранні зернові, потребує належного температурного режиму у поєднанні з достатнім запасом вологи в ґрунті. Настання етапів органогенезу та їх тривалість значною мірою залежали від погодних умов року та особливостей сорту. Так, у 2007 та 2008 рр. випало відповідно 3,9 та 11,6 мм дощу до появи сходів, які з'явились за 9 діб, коли сума активних (?10 ^оС) температур відповідала 44,2 і 41,4^оС. У 2009 році посіви з'явились на 13-й день, за відсутності опадів та за суми активних температур 68,3^оС. У середньому за роки досліджень період проростання насіння - сходи у тритикале ярого завершувався при накопиченні суми активних температур 158 ^оС. Другий етап органогенезу у тритикале ярого тривав 8-14 днів і закінчувався при сумарному значенні активних температур 120 ^оС. Різниця у тривалості цього етапу обумовлена сумою опадів.

Третій етап органогенезу тритикале тривав 8-11 днів. Найменш тривалим він був у 2007 і 2009 рр. при вологодефіциті, але з іншого боку, максимальна температура досягала 22,0 ^оС у 2007 році та 24,5 у 2009 році, а мінімальна становила 1,8-2,4 ^оС. У 2008 році тривалість ІІ-ІІІ етапів становила 25 днів і це дало найбільший рівень урожайності, проти 18 днів у 2007 році.

Четвертий етап органогенезу тривав 5 днів у 2007 році та 8 і 7 у 2008 і 2009 рр. Температура була нижче рівня ефективної і це уповільнило ростові процеси та збільшило тривалість періоду. V етап тривав 3-5 днів. VІ етап органогенезу перебігав за різних погодних умов. Підвищена температура 2007 року скоротила період до 4 днів. Завершує формування органів плодоношення VІІ етап органогенезу, під час якого відбувається посилений ріст у довжину всіх органів колосу. Тритикале яре проходило цей період за 9-12 днів до початку колосіння. За роки досліджень складались вкрай полярні погодні умови: підвищені температури з надлишком опадів 2007 року, понижені температури з дефіцитом вологи 2009 року.

Восьмий етап органогенезу у ярого тритикале тривав 9-11 днів. Надлишок опадів 2007 року обумовив 11-денну тривалість VІІІ етапу органогенезу. За оптимальних температур і нестачі вологи у 2008 та 2009 рр. VІІІ етап органогенезу тривав 9 днів.

Тривалість ІХ етапу ярого тритикале протягом 3-річних досліджень становила 5-7 днів і перебігала в середньому за теплої сонячної погоди при відсутності дощів у 2007 році і при незначній їх кількості у 2008 році. Х етап органогенезу - формування зернівки тривав 10-13 днів, залежно від умов зовнішнього середовища. Достигання зерна ярого тритикале (ХІ-ХІІ етапи органогенезу) за роки досліджень стабільно припадало на ІІ декаду липня. Високі температури 2008 2009 років і значний дефіцит вологи стали причиною скорочення фази достигання.

Польова схожість насіння та виживання рослин протягом вегетаційного періоду. Даний показник тритикале ярого у сорту Аіст харківський був дещо нижчим, порівняно з сортом Лосинівське, Вересоч. Найвища схожість насіння була за помірних норм внесення добрив. Найвища польова схожість насіння була відмічена у 2008 році, що обумовлено поєднанням оптимальних водного і теплового режимів ґрунту.

Динаміка формування вегетативної маси посівами тритикале ярого залежно від удобрення посівів. Найвищий рівень сирої біомаси в середньому за роки досліджень забезпечувався при застосуванні N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV) і на ІХ етапі органогенезу у сорту Аіст харківський становив 3028, Лосинівське - 3030 і Вересоч - 3048 г/м². Надалі, до повного достигання, спостерігався її спад, оскільки з початком фази формування і наливання зерна відбувається відтікання пластичних речовин в зерно і частка маси вегетативних органів зменшується. Така закономірність прослідковувалась на всіх сортах тритикале ярого.

Вплив рівня удобрення на динаміку накопичення сухої речовини посівами тритикале ярого. Найбільш інтенсивне накопичення сухої речовини рослинами тритикале відмічалось в період VI-VIII етапів органогенезу. За вегетаційний період посіви тритикале ярого сорту Вересоч накопичували більше сухої речовини ніж посіви сортів Аіст харківський і Лосинівське. При збільшенні доз добрив, з внесенням під культуру тритикале ярого N₃₀Р₃₀К₃₀, N₆₀Р₆₀К₆₀, N₉₀Р₉₀К₉₀, N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ нагромадження сухої біомаси зростає (табл. 2).

Найвищий рівень сухої речовини в середньому за роки досліджень забезпечувався при застосуванні N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV). На Х етапі органогенезу тритикале яре сорту Аіст харківський рівень сухої речовини становив 932 г/м², Лосинівське - 939,1 г/м² і Вересоч - 943,6 г/м².

Рівень накопичення посівами сухої речовини на контрольному варіанті (без добрив) у середньому за роки досліджень у сорту тритикале ярого Аіст харківський становив на IV етапі органогенезу - 31,6 г/м², і збільшувався до Х етапу органогенезу - 361,2 г/м², сорту Лосинівське 35,4 г/м² та 369,9 г/м², сорту Вересоч 37,9 г/м² та 372,1 г/м² відповідно.

У варіанті удобрення Р₆₀К₆₀ посіви тритикале ярого накопичили суху речовину на рівні з контрольним варіантом (без добрив). У сорту Аіст харківський рівень сухої речовини на IV етапі органогенезу становив 44,9 г/м², збільшувався до Х етапу органогенезу - 445,9 г/м², сорту Лосинівське 45,1 г/м² та 449,2 г/м², сорту Вересоч 50,3 г/м² та 452,8 г/м² відповідно.

У варіанті удобрення, де фосфорні та калійні добрива не вносились, лише азот у підживлення на ІІ і IV етапах органогенезу, в середньому за роки досліджень рівень накопичення сухої речовини був більший, ніж на контрольному варіанті (без добрив) та на варіанті з внесенням лише фосфорно-калійного удобрення Р₆₀К₆₀.

Завдяки більш високій енергії росту, яка забезпечується з підвищенням доз мінеральних добрив, при більш інтенсивному формуванню листкового апарата, посіви з найвищим рівнем удобрення мали й високі прирости сухої речовини, що в подальшому забезпечувало високий вихід з одиниці площі як основної, так і побічної продукції тритикале ярого.

Таблиця 2. Динаміка накопичення сухої речовини посівами тритикале ярого залежно від удобрення, середнє за 2007-2009 рр., г/м²

Варіанти	Аіст харківський	Лосинівське	Вересоч
	абсолютне значення, г/м2
	етапи органогенезу
	IV	VI	VIIІ	IX	X	IV	VI	VIIІ	IX	X	IV	VI	VIIІ	IX	X
Без добрив (контроль)	31,6	108,5	274,2	356,6	361,2	35,4	112,6	279,3	361,5	369,9	37,9	115,2	281,2	365,2	372,1
II-N30 IV-N30	58,3	156,1	380,2	530,2	621,3	59,2	154,2	382,4	534,5	624,1	63,3	119,9	384,9	538,7	627,9
Р60К60	44,9	114,5	295,3	422,3	445,9	45,1	116,2	299,4	423,5	449,2	50,3	120,1	303,2	427,3	452,8
N30Р30К30	51,5	146,1	390,2	546,2	631,1	54,2	147,8	385,9	554,6	697,2	61,3	152,2	394,2	560,1	702,1
N30Р30К30+N30(IV)	60,1	166,8	534,7	586,8	701,4	63,8	172,1	536,9	589,9	705,1	64,9	175,1	538,9	590,8	708,4
Р60К60+N30(IV)+N30(Х)	62,9	185,9	568,4	642,3	754,3	64,9	189,6	571,2	652,3	759,7	69,3	194,3	576,8	657,8	763,2
Р60К60+N30(II)+N30(IV)	64,6	190,5	579,8	685,1	804,7	67,7	193,6	582,6	691,1	810,3	70,9	196,6	586,9	698,4	814,6
N60Р60К60	68,7	198,3	616,3	720,7	850,6	69,9	203,8	623	725,1	855	73,2	207,7	628,9	729,8	862
N60Р60К60+N30(IV)	69,8	200,7	620,3	729,8	858,9	71,1	204,2	624,1	732,3	861,1	75,6	209,4	629,1	738,4	865,9
N90Р90К90	74,4	202,9	624,8	733,5	865,6	77,2	209,8	630,1	739,1	870,1	80,6	214,3	636,1	742,3	875,5
N90Р90К90+N30(IV)	80,9	209,7	632,1	736,4	873,9	83,2	211,8	638,4	740,9	879,2	86,9	215,6	643,1	745,6	883,2
N120Р120К120	97,1	221,1	641,9	741,8	883,1	100,1	225,2	647,5	748,3	888,7	108,1	231,2	653,2	754,3	892,3
N120Р120К120+N30(IV)	110,1	255,3	684,2	799,3	932,9	115,3	260,1	690,1	800	939,1	119,8	264,7	697,3	804,7	943,6

Фотосинтетична діяльність посівів. Формування площі листкової поверхні рослинами досліджуваних сортів тритикале ярого інтенсивно відбувається до VIII-ІХ етапу органогенезу залежно від сорту та рівня удобрення, а потім цей процес уповільнюється.

Інтенсивність формування листкової поверхні обумовлювалась рівнем забезпечення елементами живлення, біологічними особливостями сортів та погодними умовами.

На VІ етапі органогенезу площа листкової поверхні посівів була в межах від 14,4 тис. м²/га у контрольному варіанті сорту Аіст харківський до 31,2 тис. м²/га у сорту Вересоч за внесення N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV). Листкова поверхня посівів тритикале ярого досягла максимуму до VІІІ-ІХ етапу органогенезу в залежно від забезпечення рослин азотом та погодних умов, що склалися в період вегетації.

За внесення N₉₀Р₉₀К₉₀ - N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ площа листкової поверхні посівів сорту Аіст харківський становила 29,4-32,1, Лосинівське - 32,1-35,1, Вересоч - 33,2- 37,3 тис. м²/га.

Найбільшу площу листкової поверхні посіви формували на фоні N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV): сорт Аіст харківський - 33,4, сорт Лосинівське - 36,2, сорт Вересоч - 37,3 тис. м²/га.

При внесенні лише мінерального азоту у підживлення N_30(II)+N_30(IV) площа листкової поверхні становила у сорту Аіст харківський 16,4, Лосинівське - 19,5, Вересоч - 20,4 тис. м²/га. Низький рівень фотосинтетичної поверхні мали рослини в умовах технології з внесенням Р₆₀К₆₀ і у сорту Аіст харківський площа листкової поверхні становила 17,4 тис. м²/га, сорту Лосинівське - 20,1, сорту Вересоч - 21,3 тис. м²/га, що значно перевищує контроль.

При внесенні лише фосфорних і калійних добрив площа листкової поверхні на VІ етапі органогенезу була близькою до контрольного варіанта (без добрив). Найменша площа листкової поверхні на VІ етапі органогенезу була у сорту Аіст харківський, а найбільша - у сорту Вересоч.

Продуктивність посівів тритикале ярого залежно від удобрення

Структура урожаю тритикале ярого. Аналіз динаміки формування продуктивних стебел тритикале залежно від елементів технологій вирощування показав, що при вирощуванні тритикале ярого кількість продуктивних стебел збільшувалась за роки досліджень, з 275-289 шт./м² у контрольному варіанті, залежно від сорту до 487-548 шт./м² у варіанті N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV), де й спостерігалась максимальна продуктивність посівів. Найбільша кількість продуктивних стебел була у сорту тритикале ярого Вересоч 548 шт./м² у поєднанні з варіантом удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV).

Застосування добрив позитивно впливало на коефіцієнт продуктивного кущіння: у контрольному варіанті (без добрив) у всіх сортів він становив 1,8; за внесення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV) - 2,2-2,4. Як збільшення, так і зменшення норми добрив знижувало показник продуктивного кущення. Вже при внесенні добрив N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ коефіцієнт продуктивного кущення знижувався до 2,1-2,3 залежно від сорту.

Маса зерна з колосу обумовлювалась як сортовими особливостями, так і системою удобрення. Маса зерна з одного колосу у варіанті без внесення добрив (контроль) коливається, в середньому за роки досліджень, в межах 0,91-0,99 г. Внесення добрив у нормі N₉₀Р₉₀К₉₀ +N_30(IV) сприяло збільшенню маси зерна з одного колосу до 1,07-1,11 г.

Урожайність тритикале ярого залежно від удобрення. В результаті проведених досліджень встановлено, що на показники урожаю тритикале ярого впливали такі фактори, як варіанти удобрення та досліджувані сорти.

2007 рік мав найменші показники урожайності за роки досліджень. За роки досліджень визначився Вересоч у варіанті удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV), де рівень урожайності становив - 5,15 т/га, приріст врожаю до контролю - 2,37 т/га.

Найвищий рівень продуктивності посівів був реалізований в 2008 році на фоні удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV), де зібрали 5,40 т/га зерна сорту Вересоч, 5,26 т/га - Лосинівське, 5,01 т/га - Аіст харківський. Порівняно до контролю приріст від добрив становив 2,45 т/га у сорту Вересоч, 2,44 т/га - Лосинівське, 2,40 т/га - Аіст харківський. В середньому за роки досліджень цей варіант є також найкращим. Урожайність сорту тритикале ярого Вересоч становила 5,22 т/га, приріст до врожаю - 2,37 т/га, сорту Лосинівське - 5,06 т/га та 2,34 т/га, сорту Аіст харківський - 4,64 т/га та 2,13 т/га відповідно (рис. 1).

Рис. 1. Урожайність сортів тритикале ярого залежно від варіантів удобрення, середнє за 2007-2009 рр., т/га: 1? контроль; 2 ? N_30(ІІ)+N_30(IV); 3 ? P₆₀K₆₀; 4 ? N₃₀P₃₀K₃₀; 5 ? N₃₀P₃₀K₃₀+N_30(IV); 6 ? P₆₀K₆₀+N_30(IV)+N_30(Х); 7 ? P₆₀K₆₀+N_30(II) +N_30(IV); 8 ? N₆₀P₆₀K₆₀; 9 ? N₆₀P₆₀K₆₀ +N_30(IV); 10 ? N₉₀P₉₀K₉₀; 11? N₉₀P₉₀K₉₀+N_30(IV); 12 ? N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀; 13 ? N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀+N_30(IV)

У 2009 році серед сортів тритикале ярого визначився Вересоч на фоні удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV), де рівень урожайності становив - 5,10 т/га, приріст до врожаю - 2,26 т/га. Найменші показники урожайності у сорту Аіст харківський.

Вирощування тритикале ярого без застосування мінеральних добрив у середньому за роки досліджень забезпечувало продуктивність культури на рівні 2,72 т/га у сорту Лосинівське, 2,51 т/га - Аіст харківський (стандарт) та 2,85 т/га - Вересоч (табл. 3).

З метою визначення приросту врожаю від застосування фосфорних і калійних мінеральних добрив, під тритикале яре при основному удобренні вносили P₆₀K₆₀. При такій моделі технології вирощування отримали урожайність на рівні 3,41 т/га сорт Лосинівське, 3,16 т/га - Аіст харківський, 3,62 т/га - Вересоч. Приріст від добрив становив у сорту Лосинівське 0,69 т/га, Аіст харківський - 0,65 т/га, Вересоч - 0,77 т/га.

Пропорційно кількості внесених добрив підвищувався рівень урожайності тритикале. Внесення N₃₀P₃₀K₃₀ сприяло підвищенню врожаю в середньому за роки досліджень до 3,76 т/га у сорту Лосинівське, що перевищило контроль на 1,04 т/га, Аіст харківський 3,59 т/га та 1,08 т/га, Вересоч 3,89 т/га та 1,04 т/га відповідно.

Застосування азотних добрив у дозі 60 кг/га д. р., які вносили роздрібнено, забезпечило менший вихід основної продукції, ніж при застосуванні повного мінерального живлення N₆₀P₆₀K₆₀. В середньому за роки досліджень отримали урожайність на рівні 4,33 т/га у сорту Лосинівське, 3,85 т/га - Аіст харківський, 4,61 т/га - Вересоч. Приріст до врожаю становив відповідно у сорту Лосинівське - 1,61 т/га, у сорту Аіст харківський - 1,34 т/га, у сорту Вересоч - 1,76 т/га.

Збільшення доз добрив N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ призвело до зниження врожайності по варіантах удобрення. Порівняно з контролем урожайність, в середньому за роки досліджень, була вищою і становила у сорту Лосинівське - 4,36 т/га, сорту Аіст харківський - 3,88 т/га, сорту Вересоч - 4,61 т/га. Сорти тритикале ярого Лосинівське та Вересоч виявилися кращими порівняно із стандартом тритикале ярого - Аіст харківський.

Проведені нами дослідження щодо особливостей формування продуктивності різних сортів тритикале ярого залежно від варіантів удобрення дозволили встановити, що ці фактори в середньому за роки досліджень, мали різну частку участі у формуванні урожайності: «удобрення» - 72,1 %, «сорт» - 15,3 %, «рік» - 7,3 %.

На основі спостережень, можна зробити такий висновок: при розробці інтенсивної технології вирощування тритикале ярого першочерговим є встановлення раціональної системи удобрення, що є основою для реалізації продуктивного потенціалу культури.

Таблиця 3 Урожайність сортів тритикале ярого залежно від варіантів удобрення, т/га

Варіанти	Сорти тритикале ярого
	Аіст харківський (стандарт)	Лосинівське	Вересоч
	роки
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2	1	2
1	2,41	-	2,61	-	2,52	-	2,61	-	2,82	-	2,73	-	2,78	-	2,95	-	2,84	-
2	3,23	0,82	3,66	1,05	3,58	1,06	3,55	0,94	3,85	1,03	3,72	0,99	3,57	0,79	3,81	0,86	3,70	0,86
3	3,08	0,67	3,25	0,64	3,15	0,63	3,18	0,57	3,55	0,73	3,50	0,77	3,41	0,63	3,78	0,83	3,68	0,84
4	3,36	0,95	3,72	1,11	3,69	1,17	3,59	0,98	3,90	1,08	3,80	1,07	3,76	0,98	4,00	1,05	3,90	1,06
5	3,46	1,05	3,75	1,14	3,71	1,19	3,61	1,00	3,96	1,14	3,85	1,12	4,16	1,38	4,24	1,29	4,18	1,34
6	3,55	1,14	3,80	1,19	3,76	1,24	3,80	1,19	4,15	1,33	4,03	1,30	4,29	1,51	4,5	1,55	4,30	1,46
7	3,58	1,17	3,89	1,28	3,80	1,28	3,83	1,22	4,30	1,48	4,27	1,54	4,48	1,70	4,58	1,63	4,49	1,65
8	3,60	1,19	4,00	1,39	3,95	1,43	3,95	1,34	4,55	1,73	4,48	1,75	4,53	1,75	4,65	1,70	4,66	1,82
9	3,62	1,21	4,10	1,49	4,03	1,51	4,06	1,45	4,80	1,98	4,60	1,87	4,84	2,06	4,86	1,91	4,78	1,94
10	4,03	1,62	4,40	1,79	4,29	1,77	4,78	2,17	5,10	2,28	4,90	2,17	5,05	2,27	5,23	2,28	5,08	2,24
11	4,51	2,10	5,01	2,40	4,40	1,88	4,87	2,26	5,26	2,44	5,05	2,32	5,15	2,37	5,40	2,45	5,10	2,26
12	3,51	1,10	4,12	1,51	4,01	1,49	3,76	1,15	4,70	1,88	4,61	1,88	4,11	1,33	4,90	1,95	4,81	1,97
13	3,49	1,08	3,90	1,29	3,78	1,26	3,68	1,07	4,62	1,80	4,53	1,80	3,82	1,04	4,76	1,81	4,69	1,85
Фактор	НІР05, т/га	Частка участі, %
«удобрення»	0,08	72,1
«сорт»	0,04	15,3
«рік»	0,03	7,3
«будь-які середні»	0,24	-
«інші»	-	5,3

Рис. 2. Частка участі факторів у формуванні урожаю тритикале ярого, 2007-2009 рр.

Якість зерна тритикале ярого за різних технологій вирощування

Фізичні показники якості зерна. Якість зерна тритикале ярого залежить від особливостей сорту, системи удобрення та погодних умов протягом вегетаційного періоду.

Маса 1000 зерен і натура зерна урожаю 2007 року були найнижчими, оскільки період формування і наливу зерна мав найменший термін тривалості за роки досліджень і перебігав в посушливих умовах з меншою від норми кількістю опадів. Вищі показники були отримані в 2008 та 2009 рр. Найменша маса 1000 зерен отримана у тритикале ярого сорту Аіст харківський у контрольному варіанті - 39,5 г, сорту Лосинівське - 41,2 г, а у сорту Вересоч у варіанті Р₆₀К₆₀ - 41,6 г. Найбільша маса 1000 зерен отримана на фоні удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV) у сорту Аіст харківський - 47,8 г. У сорту Лосинівське - 50,0 г і Вересоч - 50,0 г на фоні удобрення N₆₀Р₆₀К₆₀+N_30(IV). При застосуванні більших норм добрив маса 1000 зерен зменшилася у сорту Лосинівське до 44,2 г, Аіст харківський - 45,0 г, Вересоч - 44,0 г (табл. 4).

Приріст натурної маси залежав від кількості внесених добрив. На контрольному варіанті (без добрив) у середньому за роки досліджень натура зерна тритикале ярого сорту Лосинівське становила 650 г/л, сорту Аіст харківський - 550 г/л, Вересоч - 660 г/л. Найкращими ці показники були при застосуванні варіанта удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀+N_30(IV) і у сорту Лосинівське натура зерна становила - 702 г/л, сорту Аіст харківський - 690 г/л, Вересоч - 720 г/л. Сорт тритикале ярого Вересоч мав найбільшу натуру зерна за роки досліджень.

Внесення в основне удобрення лише мінерального фосфору та калію Р₆₀К₆₀ забезпечувало одержання зерна з фізичними показниками якості, близькими до контролю. Збільшення показників спостерігалось при внесенні азоту у підживлення на ІІ і ІV етапі органогенезу.

Таблиця 4 Фізичні показники якості зерна тритикале ярого залежно від удобрення, середнє за 2007-2009 рр.

Варіанти	Сорти тритикале ярого
	Аіст харківський	Лосинівське	Вересоч
	маса 1000 зерен, г	натура зерна, г/л	маса 1000 зерен, г	натура зерна, г/л	маса 1000 зерен, г	натура зерна, г/л
Без добрив (контроль)	39,5	550	41,2	650	43,0	660
N30(ІІ)+N30(IV)	40,8	590	43,4	652	45,4	673
Р60К60	39,6	610	41,6	637	41,6	681
N30Р30К30	42,6	650	45,8	659	45,8	689
N30Р30К30+N30(IV)	43,4	655	46,0	680	46,0	691
Р60К60+N30(IV)+N30(Х)	44,7	675	46,5	687	46,5	698
Р60К60+N30(II)+N30(IV)	45,4	676	47,8	688	47,8	699
N60Р60К60	45,9	685	48,6	698	48,6	701
N60Р60К60+N30(IV)	46,4	687	50,0	693	50,0	710
N90Р90К90	44,8	698	50,4	697	47,8	715
N90Р90К90+N30(IV)	47,8	690	46,5	702	46,3	720
N120Р120К120	45,8	689	44,2	699	44,0	718
N120Р120К120+N30(IV)	45,0	680	44,6	696	44,0	704

Технологічні властивості зерна. В посушливих умовах 2007 року зерно ярого тритикале містило найменшу кількість білка за роки досліджень. Оптимальне поєднання помірних температур з достатньою кількістю опадів під час генеративного періоду ярого тритикале у 2008 році дозволило отримати врожай з високим вмістом білка та найвищі прирости клейковини.

Вирощування тритикале ярого без добрив в середньому за роки досліджень дозволило отримати зерно з вмістом білка 11,7-12 %.

Найбільший вміст білка в середньому за роки досліджень отримали на фоні N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV) і у сорту Вересоч - 15,2, Лосинівське - 14,2, Аіст харківський - 13,8 %.

За результатами наших досліджень, сорти тритикале ярого характеризуються досить високим вмістом клейковини. Найбільший вміст клейковини в середньому за роки досліджень отримали у сорту Вересоч - 30,1%, у варіанті удобрення N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N₃₀(IV). Вміст клейковини у сорту Лосинівське за такого ж варіанту удобрення становить 26,1%, сорту Аіст харківський - 22,3 % (табл. 5).

Диференційоване внесення добрив у дозах N₃₀P₃₀K₃₀, N₆₀P₆₀K₆₀, N₉₀P₉₀K₉₀, N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ забезпечило вищий вміст клейковини і білка порівняно з контролем.

Таблиця 5 Якість зерна тритикале ярого, залежно від удобрення, середнє за 2007-2009 рр.

Варіанти	Аіст харківський	Лосинівське	Вересоч
	«сирий»» білок	«сира» клейковина	«сирий» білок	«сира» клейковина	«сирий» білок	«сира» клейковина
	%	збір, кг/га	%	збір, кг/га	%	збір, кг/га	%	збір, кг/га	%	збір, кг/га	%	збір, кг/га
1	11,7	349,8	18,1	541,2	11,8	367,5	21,3	663,3	12,0	385,4	22,2	713,0
2	11,9	375,9	18,6	587,6	11,9	405,4	21,7	739,2	12,5	452,6	22,7	821,9
3	11,6	404,7	19,2	669,9	12,0	444,8	22,1	819,2	12,1	447,0	23,2	857,0
4	12,0	430,5	19,5	699,6	12,3	462,8	22,5	846,6	13,0	505,3	23,5	913,4
5	12,4	451,3	19,9	724,2	12,5	475,4	22,9	871,0	13,2	553,3	24,1	1010,2
6	12,6	466,3	20,4	755,0	12,8	511,4	23,4	934,8	13,8	601,9	24,9	1086,1
7	12,9	484,5	20,8	781,2	13,0	537,2	23,8	983,5	14,0	632,3	25,6	1156,3
8	13,0	500,3	21,0	808,2	13,4	579,6	24,5	1059,6	14,2	654,9	26,2	1208,3
9	13,3	520,7	21,4	837,8	13,6	610,1	25,1	1125,9	14,5	700,0	27,3	1317,9
10	13,5	572,6	21,7	920,4	13,8	680,0	25,6	1261,4	14,8	758,0	28,7	1469,9
11	13,5	626,3	22,0	1020,6	14,0	708,4	26,1	1320,7	15,0	782,4	30,1	1570,0
12	13,7	531,3	22,1	857,1	14,1	614,2	26,2	1141,2	15,1	695,5	30,2	1391,0
13	13,8	513,8	22,3	830,3	14,2	607,1	26,1	1115,8	15,2	672,2	30,1	1331,2

У цілому, на показники якості ярого тритикале впливали всі досліджувані фактори: варіанти удобрення, сорт, а також погодні умови років вирощування.

Економічна та енергетична ефективність елементів технології вирощування тритикале ярого

Тритикале яре - є економічно та енергетично високоефективною культурою у виробництві. Економічна ефективність технологій вирощування культури визначається загальними витратами на вирощування, закупівельною ціною зерна, технічним забезпеченням та погодними умовами.

Економічний аналіз виробництва зерна тритикале свідчить про те, що прибуток може коливатися від 224 грн/га до 2472 грн/га залежно від вибраного сорту, доз добрив та інших елементів технології вирощування (рис.3). Собівартість зерна сорту Аіст харківський становить 499,4-1316 грн/т залежно від варіанта удобрення, Лосинівське - 481,3-1147,8 грн/т, Вересоч - 467,2- 1112,4 грн/т відповідно.



Рис. 3. Економічна ефективність технологій вирощування тритикале ярого, середнє за 2007-2009 рр.: 1? контроль; 2 ? N_30(ІІ)+N_30(IV); 3 ? P₆₀K₆₀; 4 ? N₃₀P₃₀K₃₀; 5 ? N₃₀P₃₀K₃₀+N_30(IV); 6 ? P₆₀K₆₀+N_30(IV)+N_30(Х); 7 ? P₆₀K₆₀+N_30(II) +N_30(IV); 8 ? N₆₀P₆₀K₆₀; 9 ? N₆₀P₆₀K₆₀ +N_30(IV); 10 ? N₉₀P₉₀K₉₀; 11? N₉₀P₉₀K₉₀+N_30(IV); 12 ? N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀; 13 ? N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀+N_30(IV)

Загальні витрати на технологію вирощування тритикале ярого залежно від варіанта удобрення становили у сорту Аіст харківський 1493-4895 грн, Лосинівське - 1497-4912 грн, Вересоч - 1500-4917 грн.

Рівень рентабельності технології вирощування тритикале ярого коливається від 5 до 149 % залежно від фону удобрення.

Основний показник енергетичної ефективності отриманої продукції - відношення виходу енергії з одиниці площі з продукцією до енергетичних затрат на її виробництво (Кее). Найвищим коефіцієнт енергетичної ефективності був в контрольному варіанті.

За внесення N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV) показник Кее склав для сорту Вересоч - 2,68 та 2,36, Лосинівське 2,58 та 2,31, Аіст харківський 2,49 та 2,39 відповідно.

Інтенсифікація виробництва тритикале потребує додаткових витрат, зокрема на систему застосування добрив. Нами встановлено, що технології із застосуванням добрив у дозах N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N_30(IV) сприяють підвищенню урожайності та поліпшують якість зерна проте з економічної точки зору є недоцільними - низькорентабельними або навіть збитковими.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні ролі технологічних факторів та розробленні елементів технології вирощування тритикале ярого сортів Аіст харківський, Вересоч, Лосинівське в умовах Правобережного Лісостепу України.

1. Формування генеративних органів та продуктивність тритикале ярого суттєво залежить від тривалості етапів органогенезу, яка визначається погодними умовами та системою удобрення. Сильний кореляційний зв'язок встановлений між тривалістю ІІ-ІІІ та IV-VІІ етапів органогенезу та кількістю зерен в колосі. Екстремальні погодні умови з високими температурами та малою кількістю опадів обумовлюють значне скорочення тривалості етапів органогенезу, а достатня кількість опадів за помірних температур їх подовження.

2. Польова схожість насіння обумовлює формування фітоценозів з оптимальною щільністю посівів. Оптимальні умови зволоження та живлення дозволяють покращити схожість насіння та виживання рослин протягом вегетації. на 10-17 % порівняно з контрольним.

3. Ефектом від застосування добрив є інтенсифікація продуційного процесу посівів, що виявляється в наростанні вегетативної маси, накопиченні сухої речовини і раціональному їх розподілі між вегетативними та репродуктивними органами; формуванні ефективного асиміляційного апарату з більш тривалим періодом функціонування.

4. Оптимальна площа листкової поверхні посівів формується до VIII-IX етапу органогенезу. За внесення N₉₀Р₉₀К₉₀ +N₃₀(IV) - N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀+N₃₀(IV) площа листкової поверхні посівів сорту Аіст харківський становить 29,4-33,4; Лосинівське - 33,5-36,2; Вересоч - 34,4-37,3 тис. м²/га, на контрольному варіанту та варіанту з внесенням лише фосфорних і калійних добрив становить 16,4 - 21,3 тис. м²/га. Встановлений сильний кореляційний зв'язок ( r = 0,77- 0,86) між урожайністю та площею листкової поверхні.

5. Урожайність сортів тритикале ярого в умовах років проведення досліджень переважно визначалася фактором “удобрення” - 72,1 % . Частка участі фактору “сорт” склала 15,3 %, а фактору “рік” - 7,3 %.