Формування високопродуктивних агроценозів багаторічних трав при залуженні орних земель вилучених із обробітку в південному Степу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІв багаторічних ТРАВ НА земЛЯХ, ВИЛУЧЕНИХ ІЗ ОБРОБІТКУ, в південному степу

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

РЕВТЬО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону Національної академії аграрних наук України.

Науковий - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий керівник: співробітник Голобородько Станіслав Петрович Інститут землеробства південного регіону НААН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН вищої освіти України Салатенко Володимир Никифорович, Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Антипова Лідія Климівна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва.

Захист відбудеться ”15“ грудня 2010 року о 10,00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 при Державному вищому навчальному закладі “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, ауд. 92

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного вищого начального закладу “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний корпус

Автореферат розіслано "12" листопада 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.Шепель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних чинників зниження росту виробництва сільськогосподарської продукції в сучасних умовах господарювання є недостатнє розв'язання проблеми підвищення родючості ґрунтів, яка у розвинутих країнах світу вирішується шляхом залуження малопродуктивних і деградованих орних земель, вилучених з обробітку, з використанням багаторічних бобових трав і високопродуктивних бобово-злакових травосумішок. Поряд із цим знаходить подальший розвиток і галузь кормовиробництва, яка базується на оптимальному поєднанні польового та лучного кормовиробництва, з використанням високопродуктивних селекційних сортів багаторічних трав нового покоління, у тому числі й при залуженні малопродуктивних орних земель, вилучених з обробітку.

Тому вдосконалення існуючих і розробка енергоощадних технологій зі створення високопродуктивних агроценозів на орних землях, вилучених з обробітку, та вирощування насіння багаторічних трав, адаптованих до природно-кліматичних умов регіону, є надзвичайно важливою й актуальною проблемою, що й визначило актуальність і вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до державних програм, завдань та тематичних планів Інституту землеробства південного регіону УААН протягом 2006-2010 рр., а саме: НТП 13 “Кормовиробництво” завдання 13.03-007 “Розробити технологію створення і використання пасовищ на землях, вилучених з обробітку, і природних кормових угіддях шляхом поверхневого і докорінного поліпшення в умовах півдня України” та завдання 13.01.05.10 “Удосконалити технологію вирощування насіння однорічних і багаторічних культур в умовах зрошення” (номери державної реєстрації - 0106U006146; 0106U006147).

Мета і завдання досліджень. Обґрунтувати теоретичні засади сучасного ландшафтно-екологічного стану сільськогосподарських угідь південного Степу та розробити в умовах природного зволоження (без зрошення) енергоощадні технології створення високопродуктивних агрофітоценозів багаторічних трав на землях, вилучених з обробітку, шляхом добору високопродуктивних селекційних сортів костриці східної і люцерни при посіві їх в моновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках і вирощуванні на насіння..

Для досягнення цієї мети передбачалося вирішити такі завдання:

- встановити вплив норм висіву костриці східної сорту Доменіка й різних сортів люцерни нового покоління на формування агрофітоценозів і розподіл урожаю за укосами при їх використанні;

- виявити особливості росту й розвитку костриці східної й люцерни в моно-видових посівах й у складі кострицево-люцернових травосумішок, вертикальну структуру врожаю, зміну видового ботанічного складу і щільності за роками використання травостоїв та симбіотичну фіксацію азоту люцерною;

- визначити параметри дії сортового складу люцерни й костриці східної на хімічний склад, поживну цінність і продуктивність залежно від року використання травостоїв;

- виявити вплив способу сівби та азотних добрив на формування урожаю і насіннєву продуктивність костриці східної залежно від року забезпеченості опадами;

- провести аналіз економічної й енергетичної ефективності вирощування костриці східної і люцерни в одновидових посівах й кострицево-люцернових травосумішо на корм і костриці східної на насіння залежно від способу сівби та системи удобрення культури.

Об'єкт досліджень. Процес формування врожаю сіяних моновидових агрофітоценозів костриці східної і люцерни та полівидових кострицево-люцернових травосумішок залежно від норм висіву, динаміки надходження кормової маси протягом вегетаційного періоду за укосами, процеси росту, розвитку та формування врожаю насіння костриці східної залежно від способу сівби й удобрення.

Предмет досліджень. Видова структура травостоїв, продуктивність та якість корму одновидових посівів та комплементарних кострицево-люцернових травосумішок, азотні добрива, їх різні дози і поєднання для внесення на насіннєвих посівах костриці східної, їх вплив на продукційні процеси, показники економічного та енергетичного аналізу одержаних дослідних даних і їх оцінка.

Методи досліджень: Системний аналіз росту і розвитку рослин костриці східної і люцерни. Були використані методи польових і лабораторних досліджень, що включають визначення взаємодії об'єкта досліджень з погодними і агротехнологічними факторами, видового ботанічного складу, вертикальну структуру врожаю та продуктивність травостоїв, структурний аналіз елементів продуктивності, кормової якості та вмісту основних органічних сполук і мінеральних елементів в кормі, методи статистичного аналізу для визначення достовірності отриманих результатів досліджень. Економічну та енергетичну ефективність здійснювали порівняльно-розрахунковими методами.

Наукова новизна результатів:

Уперше при створенні високопродуктивних агрофітоценозів на землях, вилучених із обробітку, визначено продуктивний потенціал нового ранньостиглого селекційного сорту костриці східної (Доменіка) і люцерни сортів Веселка і Полтавчанка, особливостей їх росту й розвитку залежно від агротехнічних умов вирощування та впливу природно-кліматичних умов регіону.

Визначена закономірність трансформації видового ботанічного складу кострицево-люцернових травосумішок за роками їх використання, що суттєво змінює встановлені принципи створення високоврожайних травосумішок за укісного використання.

Найшов подальший розвиток порівняльний аналіз продуктивності сіяних травостоїв костриці східної в одновидових посівах і складі кострицево-люцернових травосумішок, визначена їх кормова якість і витрати сукупної енергії на 1 кг сухої маси, кормових одиниць і перетравного протеїну. Встановлено високопродуктивні сорти люцерни, нагромадження ними за роками їх використання рослинної маси, органічних речовин, біологічного азоту та мінерального складу корму в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках.

Удосконалено агротехнічні прийоми вирощування костриці східної на кормові та насіннєві цілі з урахуванням біологічних особливостей сорту й основних факторів впливу, які визначають рівень продуктивності при оптимізованих витратах енергії на 1 га посівної площі й одиницю врожаю, що дозволяє прогнозувати величину енергоємності отримуваної рослинницької продукції.

Визначено економічну й енергетичну ефективність вирощування костриці східної в одновидових посівах і складі кострицево-люцернових травосумішок, насіннєву продуктивність костриці східної залежно від року забезпеченості опадами, способу сівби та системи удобрення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень та розроблені агротехнологічні заходи знайдуть практичне використання в в господарствах різних форм власності при залуженні орних земель, вилучених із обробітку, та насінницьких господарствах з метою одержання кондиційного насіння костриці східної.

Результати досліджень упроваджено в ДПДГ "Копані" Інституту землеробства південного регіону УААН (Херсонська область, Білозерський район) на площі 142 га, землях запасу Гаврилівської сільської ради Каланчацького району - 56 га і Павлівської сільської ради Генічеського району Херсонської області - 50 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант опрацював вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, здійснив їх аналіз і визначив напрям наукових досліджень, вивчив сучасний стан проблеми, провів польові досліди та лабораторні аналізи, узагальнив отримані експериментальні дані та формування наукових положень, висновків і пропозицій виробництву, впровадив результати досліджень у сільськогосподарське виробництво. Публікації за темою дисертації виконано самостійно, частка творчого вкладу в написанні статей становить 80%, рекомендацій - 30%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати досліджень доповідались та обговорювались на засіданнях Вченої ради Інституту землеробства південного регіону УААН (2006-2010 рр.); на науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів ННЦ “Інституту землеробства ”- “Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій у Україні” (2007 р.). та науково-практичній конференції молодих учених Інституту землеробства південного регіону - “Проблеми та перспективи ведення землеробства у посушливій зоні України” (2009 р.).

Наукові розробки, висвітлені у дисертаційній роботі, апробовані й упроваджені в ДПДГ "Копані" Інституту землеробства південного регіону НААН України (Херсонська область, Білозерський район), землях запасу Гаврилівської сільської ради Каланчацького і Павлівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 4 у фахових виданнях, 1 в методичних рекомендаціях і 2 в науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, 7 експериментальних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків і викладена на 165 сторінках загального тексту. Включає 38 таблиць, 42 рисунки, 6 додатків. Список літератури налічує 205 джерел, з яких 19 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивченості питання. Наведено аналіз літературних джерел з питань залуження орних земель, вилучених з інтенсивного обробітку, в Україні та розвинутих країнах Світу, їх вплив на стан та перспективи розвитку галузей землеробства, рослинництва, кормовиробництва та тваринництва. Наведені матеріали свідчать, що вдосконалення структури сільськогосподарських угідь шляхом розширення посівних площ бобових і злакових багаторічних трав дозволить підвищити родючість ґрунтів, вилучених з інтенсивного обробітку, ліквідувати дефіцит білка в раціонах тварин, збільшити виробництво тваринницької продукції та знизити екологічне навантаження на орні землі.

Умови та методика проведення досліджень. Польові досліди проведені в ДПДГ “Копані” Інституту землеробства південного регіону НААН України згідно з тематичним планом лабораторії кормовиробництва протягом 2006-2010 рр..

Ґрунт дослідних ділянок - темно-каштановий середньосуглинковий із вмістом у орному шарі ґрунту: гумусу - 2,02-2,34%, нітратного азоту (N-NO3) - 0,80-1,23; рухомого фосфору - 2,42-3,63 і обмінного калію - 33,0-41,3 мг/100 грамів ґрунту; рН сольової витяжки 5,6-5,7. Найменша вологоємність 0-100 см шару складає 21,3%, вологість в'янення - 9,5% до маси абсолютно сухого ґрунту, щільність складення - 1,42 г/см3.

У дослідах проводили такі польові та лабораторні дослідження: визначення сухої речовини корму - ваговим методом, загальний азот у кормах, сирий протеїн - перерахунком, сира клітковина, сирий жир, сира зола, безазотисті екстрактивні речовини - розрахунком, фосфор, калій і кальцій. Густоту травостоїв визначали щорічно на фіксованих ділянках 50 х 50 см за варіантами дослідів у двох несуміжних повтореннях. Вертикальний розподіл надземної маси травостоїв різних видів бобових і злакових багаторічних трав і їх травосумішок визначали перед укосами з площадок 0,25 м2 за методикою Всеросійського Інституту кормів.У дисертаційній роботі представлені матеріали досліджень двох двофакторних польових дослідів, закладених методом розщеплених ділянок. У першому досліді в умовах природного зволоження (без зрошення) вивчено продуктивність костриці східної сорту Доменіка й люцерни в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках залежно від норми висіву сортів люцерни Веселка і Полтавчанка. Визначення закономірностей формування агроценозів багаторічних трав і зміну їх видового ботанічного та хімічного складу проводили на різновікових посівах першого, другого та третього років використання. Хімічний склад надземної маси повітряно сухих зразків визначали методом спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP Sustems 4500. Розрахунок вмісту кормових одиниць проведено за даними хімічного аналізу видів трав і травосумішок, валову й обмінну енергію - за А.П. Дмитроченком, коефіцієнти перетравності й показники повноцінності - за Є.Ф. Пєтуховою, видовий ботанічний склад - ваговим методом.

За дефіцитом водоспоживання роки проведення досліджень були: 2006 середньосухий (75%) - 182,2 мм, 2007 - сухий (95%) - 143,5, 2008 - вологий (5%) - 143,5, 2009 - середньосухий (75%) - 205,6 і 2010 - середньовологий (25%) - мм (рис.1).

Рис. 1. Випаровуваність, опади та дефіцит водоспоживання багаторічних трав за роки досліджень (за даними Херсонської метеорологічної станції)

У польовому досліді з вивчення впливу мінеральних добрив на насіннєву продуктивність костриці східної (сорт Доменіка) селекції Київської дослідної станції ННЦ “Інституту землеробства” НААН України проводили за різних способів сівби - звичайного рядкового (15 см) і широкорядкового (70 см) та удобрення. Форма азотних добрив - аміачна селітра, фосфорних - гранульований суперфосфат. Мінеральні азотні добрива вносили ранньої весни на початку відростання травостоїв (друга-третя декада березня), фосфорні - як основне добриво під оранку при закладанні польових дослідів. Норма висіву насіння за звичайного способу сівби при 100-% господарській якості насіння - 24 кг/га, за широкорядкового - 12,0 кг/га. Глибина загортання насіння - 2-3 см. Облік урожаю по варіантах польових дослідів проводили за 100%-го дозрівання насіння.

Економічну ефективність розраховували за фактичними витратами, які передбачаються технологією вирощування багаторічних трав у південному Степу України. Облік прямих витрат у технологіях вирощування костриці східної в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках та на насіння проводили за нормами виробітку й тарифними ставками рекомендованими для південного Степу України.

Розрахунок витрат сукупної енергії при визначенні енергетичних витрат у польових дослідах та вихід з 1 га валової й обмінної енергії проведено за енергетичними еквівалентами, рекомендованими для застосування в науково-виробничих дослідах.

Результати обліку врожаїв обробляли методом дисперсійного аналізу з використанням комп'ютерної програми МS “Exel” (Agrostat, Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голобородько С.П., Коковіхін С.В., 2008 р.).

Формування сіяних агроценозів костриці східної і люцерни. Середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини костриці східної першого року використання у середньосухі (75%) за забезпеченістю опадами роки за тривалості світлового дня 13,21 годин протягом другої декади березня - другої травня складає 61,7 кг/га, при цьому індекс продуктивності не перевищує 4,68 кг сухої речовини на 1 годину світлового дня. У сухому (95%) за забезпеченістю опадами 2007 р. середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини знижувався до 29,1 кг/га, а індекс продуктивності до 2,19 кг абсолютно сухої речовини на 1 годину світлового дня.

Середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини моновидових посівів люцерни сорту Веселка у середньосухі (75%) за забезпеченості опадами 2006 і 2009 роки досягав 91,4-93,6 кг/га, проти 31,0 кг/га у сухому (95%) 2007 році. Індекс продуктивності, відповідно, складав 6,93-7,09 кг та 2,33 кг сухої речовини на 1 годину світлового дня.

Продуктивність кострицево-люцернових травосумішок у середньосухому за (75%) забезпеченістю опадами році (2006), порівняно з моновидовими агрофітоценозами костриці східної суттєво зростала. Середньодобовий приріст абсолютно сухої речовини кострицево-люцернових травосумішок підвищувався до 101 кг/га абсолютно сухої речовини, а індекс продуктивності зростав на 58,4% і досягав 7,58 кг сухої речовини на 1 годину світлового дня.

У сухому (95%) за забезпеченістю опадами році (2007) середньодобовий приріст полівидових кострицево-люцернових травосумішок збільшувався до 36,1 кг/га, відповідно, індекс продуктивності знижувався до 2,71 кг сухої речовини на 1 годину світлового дня. Насіннєва продуктивність костриці східної залежала від року забезпеченості опадами, системи удобрення та тривалості світлового дня. У середньосухому (75%) за забезпеченістю опадами 2006 році середньодобовий приріст насіння костриці східної за звичайного рядкового способу сівби (15 см) досягав 4,74 кг/га, при цьому індекс продуктивності не перевищував 0,33 кг насіння на 1 годину світлового дня, відповідно, за широкорядкового способу сівби (70 см) 5,14 кг/га і 0,36 кг/год. світлового дня. У сухому (95%) за забезпеченістю опадами 2007 році середньодобовий приріст костриці східної вирощуваної на насіння не залежав від способу сівби та знижувався до 1,40 кг/га, а індекс продуктивності не перевищував 0,10 кг насіння на 1 годину світлового дня.

При випадінні у 2008 році за вегетаційний період (квітень-вересень) 350,7 мм атмосферних опадів, у тому числі в квітні - 62,3 мм, травні - 29,7, червні - 38,1, липні - 137,0, серпні - 0,6 і вересні - 83,0 мм середньодобовий приріст насіння костриці східної за звичайного рядкового способу сівби зростав до 5,76 кг/га при індексі продуктивності 0,40 кг насіння на 1 год. світлового дня, а за широкорядкового, відповідно, - 6,35 кг/га і 0,44 кг насіння на 1 год. світлового дня.

Продуктивність костриці східної в умовах південного Степу України при вирощуванні на кормові та насіннєві цілі суттєво залежала від року забезпеченості опадами та тривалості світлового дня протягом вегетаційного періоду культури, а при вирощуванні на насіння й від способу сівби. При цьому в сухому (95%) за забезпеченістю опадами 2007 році істотної різниці між двома способами сівби не встановлено.

Продуктивність монодомінантних і полівидових посівів багаторічних трав. Тривале збереження високої продуктивності агрофітоценозів в умовах природного зволоження можливе за високої участі їх у видовому ботанічному складі багаторічних трав. Середньозважений відсоток моновидових посівів костриці східної першого року використання в середньому за 2006-2008 рр. складав 76,3% до ваги і 23,7% різнотрав'я, яке з'їдалося. Через істотний вплив на формування врожаю моновидових посівів костриці східної сухого (95%) за забезпеченістю опадами 2007 року, коли за вегетаційний період випало лише 143,5 м опадів, участь її у видовому ботанічному складі на другому році використання, знижувалася до 28,3%, а різнотрав'я - зростало до 71,7%, відповідно, на третьому році до 17,8% і 82,2%. Участь люцерни сортів Веселка і Полтавчанка у моновидових посівах першого року використання досягала 75,9-77,3%, відповідно, другого - 27,2-31,8 і третього - 12,5-12,6% до ваги (рис. 2-4).

У складі кострицево-люцернових травосумішок з сортом люцерни Веселка костриця східна першого року використання займала 55,3-60,5%, другому - 25,9-27,6% і третьому 14,0-16,5%. Уміст костриці східної у видовому ботанічному складі кострицево-люцернових травосумішок з участю люцерни сорту Полтавчанка, порівняно з сортом Веселка, не мав істотної різниці й на першому році використання травостоїв складав - 49,5-58,1%, відповідно, другому - 29,1-34,3 і третьому - 12,2-14,0% до ваги (рис. 2).

Дані хімічного аналізу одновидових посівів люцерни сортів Веселка і Полтавчанка першого, другого та третього років використання свідчать, що вміст сирого протеїну у травостоях першого року використання складав: костриці східній - 17,73-17,76%, люцерни сорту Веселка - 21,22% і Полтавчанка - 24,69%, кострицево-люцернових травосумішках (незалежно від сорту люцерни) - 18,58-21,37% до абсолютно сухої речовини.

Продуктивність кострицево-люцернових травосумішок, порівняно з моновидовими посівами костриці східної на першому році використання травостоїв була вищою на 8,9-12,9 ц/га корм. од., 3,63-3,84 ц/га перетравного протеїну, валової енергії - 12,3-22,9 ГДж/га і 11,6-16,8 ГДж/га обмінної енергії.

Рис. 2. Ботанічний склад костриці східної в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках першого року використання (середнє за 2006-2008 рр.), в % до загального урожаю

Рис. 3. Ботанічний склад костриці східної в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках другого року використання (середнє за 2007-2009 рр.), в % до загального урожаю

Рис. 4. Ботанічний склад костриці східної в одновидових посівах і кострицево-люцернових травосумішках третього року використання (середнє за 2008-2010 рр.), в % до загального урожаю

Примітка:1-Костриця східна; 2-Люцерна (Веселка, Полтавчанка);3-Кс(18)+ Л(6); 4 - Кс (12) + Л (12); 5 - Кс (6 кг/га) + Л (18 кг/га).

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Костриця східна;

Размещено на http://www.allbest.ru/

- Люцерна (Веселка, Полтавчанка);

Размещено на http://www.allbest.ru/

Різнотрав'я

Збір кормових одиниць, перетравного протеїну, валової й обмінної енергії залежав від складу травосумішок, що вивчалися. Вихід кормових одиниць з 1 га одновидових посівів люцерни, незалежно від сорту, порівняно з монодомінантними посівами костриці східної першого року використання, був вищим на 12,1-12,7 ц, перетравного протеїну - 3,74-4,80 ц, валової енергії - 26,3 ГДж і обмінної енергії на 15,0-15,1 ГДж (табл. 1).

Таблиця 1. Продуктивність костриці східної, люцерни та кострицево-люцернових травосумішок залежно від року використання травостоїв

НІР05 (А) - корм. од.- 4,3; перетравний протеїн - 1,05; валова енергія - 8,3; обмінна енергія - 4,6; НІР05 (В) - корм. од.- 2,7; перетравний протеїн - 0,46; валова енергія - 6,1; обмінна енергія - 3,4; Примітка: Фактор (А) - рік використання травостоїв; фактор (В) - види трав і травосумішки: 1 - Костриця східна; 2 - Люцерна (Веселка, Полтавчанка); 3 - Кс (18 кг/га) +Л (6 г/га); 4 - Кс (12 кг/га) + Л (12 кг/га); 5 - Кс (6 кг/га) + Л (18 кг/га)

Насіннєва продуктивність костриці східної залежно від способу сівби й удобрення. Урожай кондиційного насіння костриці східної за роками використання суттєво залежав від року забезпеченості опадами, способу сівби та застосовування азотних добрив (табл. 2.).

Таблиця 2. Урожайність кондиційного насіння костриці східної за різних років використання залежно від способу сівби та удобрення, ц/га

НІР05, ц/га першого року - (А) - 0,37; (В) - 0,32 ц/га; другого року - (А) - 0,20; (В) - 0,10 ц/га; третього року - (А) - 0,11; (В) - 0,07 ц/га

Формування урожаю на третьому році використання травостоїв проходило у вологий (5%) і середньосухі (75%) за забезпеченістю опадами роки, через що збір абсолютно сухої речовини в середньому за 2008-2010 рр. одновидових посівів костриці східної досягав 41,6-41,7 ц/га, відповідно, люцерни - 53.4-56.1 і кострицево-люцернових травосумішок - 53,4-56,0ц/га.

Застосування різних доз мінеральних азотних добрив, порівняно з контролем (без добрив) і фосфорними добривами, як за звичайного рядкового способу сівби, так і за широкорядкового, незалежно від року використання насіннєвих посівів костриці східної, забезпечувало суттєвий приріст урожаю кондиційного насіння на першому, другому та третьому роках їх використання. При цьому приріст урожаю насіння культури при застосуванні азотних добрив, порівняно з контролем (без добрив), на першому році, незалежно від способу сівби, досягав 93,7-145,6%, другому - 59,1-114,5 та третьому році використання - 65,7-115,0%.

Приріст урожайності кондиційного насіння на насіннєвих посівах першого року використання із внесенням різних доз азотних добрив, порівняно з контролем (без добрив), за звичайного способу сівби в середньому за 2006-2008 рр. становив: N30P60 - 2,07 ц/га (93,7%), N60P60 - 2,92 (132,1%) і N90P60 -3,15 ц/га (142,5%), відповідно, за широкорядкового способу сівби - N30P60 -2,40 ц/га (96,8%); N60P60 - 3,08 (124,2%) і N90P60 - 3,61 (145,6%). Порівняно з фосфорними добривами, приріст урожайності кондиційного насіння костриці східної першого року використання за звичайного способу сівби із застосуванням азотних добрив також був істотним який склав: N30P60 - 1,77 ц/га (70,5%); N60P60 - 2,62 (104,4%) і N90P60 - 2,85 ц/га (113,5%).

Внесення зростаючих доз азотних добрив N60, порівняно з N30, на насіннєвих посівах першого року сягав 0,68-0,85 ц/га, другого - 0,45-0,76 ц/га та третього - 0,70-0,75 ц/га, відповідно, при внесенні N90 порівняно з N60 - 0,23-0,53 ц/га, 0,55-0,67 і 0,34-0,45 ц/га. Істотний приріст урожаю при застосуванні сумісно з фосфорними різних доз азотних добрив за роками використання насіннєвих посівів костриці східної виявлено за обох способів сівби: звичайного рядкового та широкорядкового, як порівняно з контролем (без добрив), так і зі зростаючими дозами азотних добрив.

Істотно вищий урожай насіння костриці східної протягом першого року використання насіннєвих посівів культури (2006-2008 рр.) при внесенні різних доз азотних добрив за звичайного рядкового та широкорядкового способу сівби отримано за рахунок формування більшої маси повітряно-сухого снопа з одиниці облікової площі та більшої кількості генеративних пагонів, що формувалися на рослинах.

Загальна кількість генеративних пагонів на травостоях третього року використання найбільше залежала від доз азотних добрив, що застосовувалися. Якщо на контролі (без добрив) за звичайного способу сівби кількість генеративних пагонів у середньому за 2008-2010 рр. складала 60,7 штук, то при застосуванні азотних добрив (N60Р60-N90Р60) зростала до 108,0-117,3 штук (на 77,9-93,2%), відповідно за широкорядкового способу сівби кількість генеративних пагонів на контролі досягала 68,7 штук , а при внесенні азотних добрив - 110,7-133,0 штук (на 61,1-93,6%).

Економічна й енергетична ефективність залуження орних земель, вилучених з обробітку. Собівартість 1 тонни сіна з одновидових посівів костриці східної першого року використання складала 403,3-409,7 грн., відповідно, другого - 394,9-405,7 та третього - 312,1-312,9 грн., проти 226,5-228,0, 219,9-223,5 і 188,4-198,0 грн. люцерни і, відповідно, кострицево-люцернових травосумішок 238,9-275,3 грн., 262,4-307,5 та 201,3-223,6 грн.

Умовно чистий прибуток одновидових посівів костриці східної першого року використання складав 440,6-468,1 грн./га, другого - 311,2-356,2 та третього - 154,4-157,9 грн./га, відповідно люцерни, незалежно від сорту, - 1445,7-1467,7; 1343,8-1383,8; 811,8-906,3 і кострицево-люцернових травосумішок - 1170,0-1445,7; 772,1-1069,1 і 680,5-832,5 грн./га.

Рівень рентабельності за роками використання травостоїв, при вирощуванні костриці східної в монодомінантних посівах, істотно змінювавсь і досягав: для першого року використання - 34,2-36,4%, другого - 23,2-26,6 та третього - 11,9-12,1%, відповідно, люцерни в чистих посівах - 141,2-143,4 %, 123,7-127,4 і 76,8-85,7%. При вирощуванні костриці східної у складі кострицево-люцернових травосумішок рівень рентабельності отримано на достатньо високому рівні: у першому році використання травостоїв - 99,4-130,2 %, другому - 62,6-90,5 та третьому - 56,5-73,8%. Рівень продуктивності праці суттєво залежав від року використання сіяних травостоїв і видового ботанічного складу агроценозів. На першому році використання одновидових посівів костриці східної на 1 люд.-год. вироблялося 4,13-4,26 корм. од., відповідно, другому - 3,92-4,03 та третьому - 4,40-4,46 корм. од. При вирощуванні монодомінантних посівів люцерни, порівняно з кострицею східною, продуктивність праці, незалежно від сорту, за роками використання травостоїв була істотно вищою й для першого року досягала - 5,44-5,45; другого - 5,33-5,48 і третього - 5,22 -5,42 , відповідно, у кострицево-люцернових травосумішок 5,17-5,45; 4,24-4,99 і 4,99-5,69 корм. од. на 1 люд.-год.

На виробництво 1 кг корм. од. чистих посівів костриці східної першого року використання витрати енергії становили 6,66-6,88 МДж, другого - 6,46-6,63 і третього - 5,18-5,25 МДж, відповідно, люцерни - 2,48-2,49 МДж, 2,23-2,29 і 1,93-2,01 МДж і 2,93-4,09 МДж, 3,06-4,52 і 2,44-3,29 МДж кострицево-люцер-нових травосумішок. На 1 кг перетравного протеїну витрати сукупної енергії при вирощуванні костриці східної у монодомінантних посівах були найвищі і на першому році використання травостоїв досягали 40,49-41,06 МДж, другому 54,69-57,48 і третьому 31,06 МДж, відповідно, проти 10,06-11,58 МДж, 11,68-12,03 і 9,71-9,95 МДж люцерни і 13,53-21,66 МДж, 16,94-30,26 і 12,66-20,68 МДж кострицево-люцернових травосумішок. Коефіцієнт енергетичної ефективності при вирощуванні одновидових посівів костриці східної, за роками використання травостоїв отримано найбільш низький: перший - 2,22-2,25, другий -2,33-2,39 і третій - 2,92-2,93. Вирощування люцерни у монодомінантних посівах, незалежно від року використання травостоїв, сприяло зростанню коефіцієнта енергетичної ефективності до 5,62-6,97і 3,57-5,85 у кострицево-люцернових травосумішках, що свідчить про високу ефективність вирощування костриці східної у полівидових агрофітоценозах.

Вирощування костриці східної у складі кострицево-люцернових травосумішок сприяє отриманню високого умовно чистого прибутку, який залежно від року використання травостоїв складає: на першому році - 1170,0-1459,0 грн./га, другому -792-1069,1 грн./га і третьому - 680,5-832,5 грн./га. Рівень рентабельності за роками використання травостоїв при вирощуванні в одновидових посівах костриці східної не перевищує 34,2-36,4%, 23,2-26,6 і 11,9-12,1 % проти 141,2-143,4%, 123,7-127,4 і 76,8-85,7% люцерни та 99,7-130,2%, 62,6-90,5 і 56,6-73,8% кострицево-люцернових травосумішок.

Собівартість 1 т сіна монодомінантних посівів костриці східної першого року використання не перевищує 271,5-284,9 грн., другого - 186,4-203,3 і третього - 251,8-258,7 грн., проти 184,5-199,9; 134,8-157,3 і 176,0-196,5 грн. кострицево-люцернових травосумішок.

Економічна й енергетична ефективність застосування азотних добрив на насіннєвих посівах костриці східної, за звичайного рядкового (15 см) і широко-рядного (70 см) способу сівби, свідчить про високу залежність насіннєвої продук-тивності культури від мінерального живлення азотом.

Собівартість 1 ц насіння костриці східної в варіанті без добрив (контроль) істотно залежала від способу сівби, доз азотних добрив, що вносилися, та року використання насіннєвих посівів. У середньому за три роки досліджень (2006 - 2008 рр.) собівартість насіння культури першого року використання, незалежно від способу сівби, за урожайності 2,21-2,48 ц/га складала 234,6-284,7 грн./ц, а з внесенням азотних добрив і зростанням урожайності насіння до 4,28-6,09 ц/га збільшувалася до 350,3-403,5 грн./ц. При цьому умовно чистий прибуток підвищувався до 4693,2-7001,8 грн./га.

Витрати енергії на виробництво 1 кг насіння на контролі (без добрив), за рахунок природної родючості ґрунту, на першому році використання насіннєвих посівів костриці східної складали 27,1-30,4 МДж, відповідно при внесенні N30Р60 - 22,3-24,9, N60Р60 - 24,3-24,9 і N90Р60 - 26,5-29,6 МДж, тобто істотного впливу витрат антропогенної енергії на енергоємність 1 кг насіння не спостерігалося.

На другому році використання насіннєвих посівів костриці східної встановлена така ж залежність економічних показників, як і на першому році використання культури. Собівартість 1 ц насіння костриці східної другого року використання (2007-2009 рр.) на контролі (без добрив) досягала 223,5-273,2 грн./ц. При внесенні на фоні Р60 різних доз азотних добрив собівартість насіння костриці східної, незалежно від способу сівби, зростала до 375,7-431,7 грн./ц. використання витрати енергії виявлені оптимальними при внесенні азотно- фосфорних добрив дозою N60Р60, які, незалежно від способу сівби, складали 26,0 -28,6 МДж. Умовно-чистий прибуток при внесенні різних доз азотних добрив на третьому році використання насіннєвих посівів, незалежно від способу сівби, зростав до 4193,9-5566,7 грн./га проти 2996,7-3068,0 грн./га на контролі (без добрив). При цьому зниження умовно-чистого прибутку пов'язане з негативним впливом сухого (95%) за забезпеченістю опадами 2007 року, що зумовлено зниженням насіннєвої продуктивності культури.

ВИСНОВКИ

люцерна костриця сіяний удобрення

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та показано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні закономірностей формування структурно-функціональної організації моновидових посівів костриці східної і люцерни та кострицево-люцернових травосумішок на темно-каштанових ґрунтах, вилучених з інтенсивного обробітку, яка вирішена шляхом добору високопродуктивних селекційних сортів нового покоління багаторічних трав і призначена для збільшення виробництва високоякісних трав'яних кормів як однієї з важливих основ рентабельного ведення галузі вітчизняного тваринництва.

1. В умовах природного зволоження південного Степу при залуженні темно-каштанових ґрунтів, вилучених з інтенсивного обробітку, моновидові посіви костриці східної і люцерни та кострицево-люцернові травосумішки формують найбільш високі врожаї абсолютно сухої речовини у вологі (5%), середні (50%) за забезпеченістю опадами роки. Недостатня кількість опадів у середньосухі (75%) та сухі (95%) роки, особливо в літній період їх вегетації, істотно впливає на продуктивність сіяних травостоїв.

2. Залежно від норми висіву костриці східної й люцерни, формується рослинне угрупування, в якому на першому році використання середньозважений відсоток костриці східної у складі кострицево-люцернових травосумішок з сортом люцерни Веселка, незалежно від норми її висіву, на першому році використання травостоїв складав 55,3-60,5%, другому - 25,9-27,6 і третьому 14,3-22,6%.

3. Уміст костриці східної у видовому ботанічному складі кострицево-люцернових травосумішок з участю люцерни сорту Полтавчанка, порівняно з сортом Веселка, не мав істотної різниці й на першому році використання травостоїв складав - 49,5-58,1%, відповідно, другому - 29,1-34,3 і третьому -18,6-21,4% до загального урожаю. Зміна видового ботанічного складу одновидових посівів костриці східної, люцерни і кострицево-люцернових травосумішок на другому та третьому роках використання травостоїв пов'язана з появою у сіяних агрофітоценозах висококонкурентного ксерофітного злакового компонента анізанти покрівельної (Anisanta tektorum Nevski), що зумовлено впливом екологічного фактора, передусім тривалою посухою у середньосухі (75%) і сухі (95%) за забезпеченістю опадами роки.

4. Збір абсолютно сухої речовини одновидових посівів костриці східної першого року використання, в середньому за три роки досліджень (2006-2008 рр.), сягав 42,7-44,6 ц/га, проти 64,6 ц/га люцерни сорту Веселка і 64,9 ц/га люцерни сорту Полтавчанка. Урожайність абсолютно сухої речовини кострицево-люцернових травосумішок, незалежно від сорту люцерни, складала 65,7-71,2 ц/га.

5. В умовах сухого (95%) за забезпеченістю опадами 2007 року врожайність абсолютно сухої речовини кострицево-люцернових травосумішок, незалежно від сорту люцерни, за роками використання практично не змінювалась, залежно від видового ботанічного складу, і становила: першого року - 19,2-24,3 ц/га і другого - 19,5-24,6 ц/га. Збір абсолютно сухої речовини кострицево-люцернових травосумішок перевищує одновидові посіви костриці східної на 53,9-61,8% і чисті посіви люцерни на 6,8-7,0%.

6. Костриця східна й люцерна як багаторічні трави верхового типу облиствленості в умовах природного зволоження південного Степу максимально використовують природні ресурси навколишнього середовища на висоті травостоїв від 20 до 50 см і суттєво знижують їх нижче чи вище наведених шарів, що визначається їхніми біологічними особливостями та погодними умовами кожного року їх вирощування. При цьому, у вертикальній структурі врожаю, за роками використання травостоїв, кількість листя збільшується до 51,8%, а стебел, відповідно, зменшується до 38,6% і залежить у складі травосумішок від норм висіву костриці східної та люцерни.

7. На підставі даних хімічного аналізу одновидових посівів люцерни встановлено, що вміст сирого протеїну в люцерні сортів Веселка і Полтавчанка першого, другого та третього років використання й кострицево-люцернових травосумішках суттєво перевищує одновидові посіви костриці східної, який у травостоях першого року використання складав: костриці східній - 17,73-17,76 %, люцерні сорту Веселка - 21,22 і Полтавчанка - 24,69% і кострицево-люцернових травосумішках, незалежно від сорту люцерни, - 18,58-21,37 % до абсолютно сухої речовини.

8. Вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, валової й обмінної енергії одновидових посівів люцерни та кострицево-люцернових травосумішок істотно перевищує монодомінантні посіви костриці східної та становить: кормових одиниць - 47,3-51,1 ц/га; перетравного протеїну - 8,4-10,1 ц/га; валової енергії - 117,9-131,0 ГДж/га й обмінної енергії - 67,4-74,8 ГДж/га.

9. Вирощування костриці східної у складі кострицево-люцернових траво-сумішок сприяє отриманню високого умовно чистого прибутку, який залежно від року використання травостоїв складає: на першому році - 2156,6-3069,2 грн./га, другому - 3346,0-4336,1 грн./га та третьому - 2149,2-2625,2 грн./га. Рівень рентабельності за роками використання травостоїв при вирощуванні в одновидових посівах люцерни та костриці східної складає 93,0-195,1%, проти 179,9-327,6% кострицево-люцернових травосумішок. Собівартість 1 т сіна монодомінантних посівів костриці східної першого року використання не перевищує 271,5-284,9 грн., другого - 186,4-203,3 і третього 251,8-258,7 грн., проти, відповідно, 184,5-199,9; 134,8-157,3 і 176,0-196,5 грн. кострицево-люцернових травосумішок.

10. Застосування на темно-каштанових ґрунтах південного Степу в умовах природного зволоження різних доз азотних добрив на насіннєвих посівах костриці східної дозволяє тривалий період (до 5 років) без пересівання стабільно отримувати високі врожаї насіння культури. Урожай насіння костриці східної суттєво залежить від року забезпеченістю опадами, доз азотних добрив, способу сівби: звичайного рядкового (15 см) і широкорядного (70 см). Приріст урожаю насіння костриці східної при застосуванні азотних добрив відбувається за рахунок формування більшої кількості генеративних пагонів, які до їх загальної кількості досягають 72,5-82,3%.

11. Оптимальну насіннєву продуктивність костриці східної за звичайного способу сівби, незалежно від року використання насіннєвих посівів, - 4,33-5,13 ц/га і 4,84-5,56 ц/га забезпечує внесення N60Р60. Приріст урожайності кондиційного насіння костриці східної при застосуванні азотних добрив, порівняно з контролем (без добрив), досягає 3,04-4,05 ц/га і 3,27-4,60 ц/га порівняно з фосфорними добривами (Р60). В умовах сухого (95%) за забезпеченістю опадами року костриця східна формує врожайність насіння лише за широкорядкового способу сівби - 1,66-1,80 ц/га.

12. Економічна й енергетична ефективність застосування азотних добрив на насіннєвих посівах костриці східної за звичайного рядкового (15 см) і широкорядкового (70 см) способів сівби свідчить про високу залежність насіннєвої продуктивності культури від мінерального живлення азотом. У середньому за три роки досліджень (2006-2008 рр.) собівартість насіння культури першого року використання, незалежно від способу сівби, при урожайності 2,21-2,48 ц/га складає 234,6-284,7 грн./ц, а внесенні азотних добрив і зростанні врожайності насіння до 4,28-6,09 ц/га збільшується до 350,3-403,5 грн./ц. При цьому умовно чистий прибуток підвищується до 4693,2-7001,8 грн./га.

Найменші витрати антропогенної енергії на виробництво 1 кг насіння костриці східної виявлено за умови застосування мінеральних добрив із внесенням їх ранньої весни до початку відростання культури дозою N60Р60, які, незалежно від тривалості використання насіннєвих посівів, досягають 26,2-27,3 МДж, проти 48,3-49,0 МДж без добрив.

13. Метеорологічні умови в роки проведення досліджень достатньою мірою відображають кліматичні й агроекологічні ресурси південного Степу, що дозволяє достовірно використовувати одержані експериментальні дані, висновки й рекомендації виробництву в господарствах різних форм власності регіону.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При залуженні темно-каштанових ґрунтів, вилучених з інтенсивного обробітку, для одержання в умовах природного зволоження південного Степу 65,7-71,2 ц/га абсолютно сухої речовини, 36,9-44,9 ц/га корм. од., 7,04-9,37 ц/га перетравного протеїну , 89,5-108,2 ГДж/га валової енергії та 51,2-61,8 ГДж/га обмінної енергії та заощадженні 160-180 кг/га азоту мінеральних добрив необхідно створювати сіяні кострицево-люцернові травостої у складі костриці східної сорту Доменіка - 12 кг/га і люцерни сорту Веселка або Полтавчанка - 12 кг/га.

2. Вирощувати насіння костриці східної в умовах південного Степу необхідно широкорядковим способом із застосуванням N60Р60. Суттєвий приріст урожаю насіння культури в умовах природного зволоження можна отримувати при вирощуванні у вологі (5%), середньовологі (25%), середні (50%) і середньосухі (75%) за забезпеченістю опадами роки. У сухі (95%) роки, коли за вегетаційний період випадає лише 143,5-165,3 мм опадів, за дефіциту водоспоживання 604,9-791,0 мм і коефіцієнту зволоження 0,17-0,23, урожай насіння костриці східної формується лише за широкорядкового способу сівби та застосування N30P60.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ревтьо М.В. Костриця східна - перспективна кормова культура в південному Степу / Ревтьо М.В. // Зрошуване землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. Інституту землеробства південного регіону. - Херсон: “Олді-плюс”. Вип. 50. - 2008. - С.210-216.

2. Голобородько С.П Агробіологічні основи формування урожаю костриці східної в південному Степу України / Голобородько С.П., Ревтьо М.В. // Зрошуване землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. Інституту землеробства південного регіону. - Херсон: “Олді-плюс”. - Вип. 51. - 2009. - С.83 -89.

3. Ревтьо М.В. Роль костриці східної у підвищенні продуктивності пасовищ і сіножатей південного Степу / Ревтьо М.В. // Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні: Матеріали наук. пр. конференції молодих вчених і спеціалістів 10-12 грудня 2007 р., Чабани. - ТОВ ВД “ЕКМО”.- С. 102-103.

4. Ревтьо М.В. Продуктивність костриці східної і кострицево-люцернових травосумішок на чорноземно-лучних ґрунтах південного Степу України / Ревтьо М.В. // Проблеми та перспективи ведення землеробства в посушливій зоні Степу України: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конференції інституту землеробства південного регіону. - Херсон: Бізнес-центр “Думка”. - 2009.

5. Голобородько С.П Вплив способу сівби і азотних добрив на насіннєву продуктивність костриці східної - Festuca orientalis (Hack)/ Голобородько С.П., Ревтьо М.В. // Зрошуване землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. Інституту землеробства південного регіону. - Херсон: “Олді-плюс”. - Вип. 53. - 2010. - С.287 -300.

6. Науково-методичні рекомендації. - Природні кормові угіддя Херсонської області та способи підвищення їх продуктивності / Нікішенко В.Л.; Гусєв М.Г.; Малярчук М.П.; Голобородько С.П.; Яворський С.В., Ревтьо М.В., Жда- нов О.О. і ін. - Херсон: “Айлант”, 2009. - 18 с.

АНОТАЦІЯ

Ревтьо М.В. Формування високопродуктивних агроценозів багаторічних трав при залуженні орних земель вилучених із обробітку в південному Степу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”. - Херсон, 2010 р.

У дисертації викладено результати п'ятирічних досліджень, проведених в умовах природного зволоження південного Степу України з вивчення закономірностей формування високопродуктивних агроценозів багаторічних трав на основі костриці східної й люцерни та розробки технологічних прийомів підвищення їх урожаю й продуктивного довголіття за рахунок зміни норм висіву досліджуваних компонентів.

Розглянуто на темно-каштанових ґрунтах вплив норм висіву люцерни сортів Веселка і Полтавчанка та костриці східної на зміну видового ботанічного складу сіяних агроценозів та продуктивні властивості рослинних угрупувань та якість трав'яного корму.

Наведено результати досліджень із визначення впливу застосування різних доз азотних добрив за звичайного рядкового і широкорядкового способів сівби на врожай насіння костриці східної. Встановлена істотна залежність урожаю насіння культури від азотного живлення. Приріст урожаю насіння костриці східної при застосуванні азотних добрив, порівняно з контролем (без добрив) і фосфорними добривами, забезпечується за рахунок формування більшої кількості генеративних пагонів, маси волоті та маси насіння в волотях.

Ключові слова: агроценози, продуктивність, багаторічні трави, люцерна, костриця східна, травосумішки, мінеральні добрива, азот, насіння, вегетативні та генеративні пагони, волоті.

АННОТАЦИЯ

Ревтьо Н.В. Формирование высокопродуктивных агрофитоценозов многолетних трав при залужении пахотных земель выведенных из обработки в южной Степи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Государственное высшее учебное заведение “Херсонский государственный аграрный университет”. - Херсон, 2010г.

В диссертации изложены результаты пятилетних исследований, которые проведены в условиях естественного увлажнения южной Степи Украины по изучению закономерностей формирования высокопродуктивных агроценозов многолетних трав на основе овсяницы восточной и люцерны, а также разработки технологических приемов повышения их урожая и продуктивного долголетия за счет изменения норм высева изучаемых компонентов.

По результатам исследований установлено, что при залужении в условиях естественного увлажнения темно-каштановых почв, выведенных из интенсивной обработки, многолетними травами, на основе овсяницы восточной и сортов люцерны Веселка и Полтавчанка, формируется растительные сообщества, в котором на первом году использования (втором году жизни) средневзвешенный процент овсяницы восточной, в составе овсяницево-люцерновых травосмесей с сортом люцерны Веселка, занимает 55,3-60,5%, втором - 25,9-27,6 і третьем - 14,0-16,5%.

Участие овсяницы восточной в видовом ботаническом составе с люцерной сорта Полтавчанка, в сравнении с сортом Веселка, не имело существенных различий и на первом году использования травостоев достигало - 49,5-58,1%, втором - 29,1-34,3 и третьем - 12,2-14,0%. В условиях естественного увлажнения южной Степи овсяница восточная и люцерна, как многолетние травы верхового типа облиственности, максимально используют природные ресурсы окружающей среды на высоте травостоев от 20 до 50 см и существенно снижают их ниже или выше приведенных слоев, что определяется биологическими особенностями культуры, обеспеченностью лет осадками и продолжительностью использования агроценозов. При этом, в вертикальной структуре урожая, по годам использования травостоев, количество листьев увеличивается до 51,8%, а стеблей снижается до 38,6% и зависит от норм высева овсяницы восточной и люцерны в травосмесях .