Комплексна оцінка успішності інтродукції видів роду PICEA Dietr. в умовах Сходу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА "ЗНАК ПОШАНИ" НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ІМ. Г. М. ВИСОЦЬКОГО

УДК 630*181.28:032.457.5

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДУ PICEA Dietr. В УМОВАХ СХОДУ УКРАЇНИ

Висоцька

Наталя Юріївна

Харків

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Державного комітету лісового господарства України та Національної Академії наук України

Науковий керівник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Лось Світлана Анатоліївна,

Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, завідувач лабораторії селекції

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Шлапак Володимир Петрович,

Національний дендрологічний парк "Софіївка" НДІ НАН України, головний науковий співробітник відділу дендрології, інтродукції, паркознавства та екології рослин

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Журова Павліна Тимофіївна,

Національний природний парк "Святі гори" Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, заступник директора з рекреації, пропаганди та екоосвіти

Захист дисертації відбудеться "_22_" _грудня_____ 2010 р. о __00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена "Знак Пошани" науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86

Автореферат розісланий "_18_" _листопада___ 2010 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

Букша І.Ф.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Види роду PICEA Dietr. вирізняються швидким ростом і довговічністю, високими фізико-механічними показниками деревини, високою декоративністю протягом усього року, значною формовою різноманітністю та особливими фітонцидними властивостями. Все це ставить ялину в один ряд з найбільш цінними деревними породами, які широко використовуються в лісовому і садово-парковому господарстві. На Сході України ялини є інтродукованими видами.

Дослідження щодо успішності їх адаптації в регіоні були переважно фрагментарними і стосувалися лише окремих об'єктів (Молотков, 1990; Мусієнко, 1997; Патлай, 1999; Суслова, 1999).

Для вирішення питань успішного вирощування ялин за межами природного ареалу, зокрема на Сході України, необхідні комплексні дослідження видів роду PICEA в декоративних насадженнях, дослідних і виробничих культурах.

Визначення найбільш перспективних видів і форм ялин з метою створення насаджень різного цільового призначення (декоративних, захисних насаджень, плантаційних і лісових культур), розробка прийомів розмноження найбільш цінних генотипів та створення насінної бази є актуальними завданнями для вирішення питань успішного їх впровадження за межами природного ареалу.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась під час навчання в аспірантурі та роботи в лабораторії селекції УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького з 2005 по 2010 рр.

Наведені у дисертації результати отримані автором у процесі розробки державних науково-дослідних тем лабораторії селекції УкрНДІЛГА: №5 (№ДР 0104U005469) "Вдосконалити систему збереження і невиснажливого використання генетичного різноманіття лісових порід" (2004 - 2009 рр.); №1 (№ДР 0107U012902) "Розробити рекомендації щодо збереження, відтворення та невиснажливого використання генофондів лісових порід" (2008 - 2009 рр.); № 14 (№ДР 0110U001919) "Розробити вдосконалені рекомендації щодо формування та експлуатації лісонасінної бази в сучасних умовах на засадах популяційної та плюсової селекції" (2010 - 2014).

Мета та завдання досліджень. Мета - дати комплексну оцінку успішності інтродукції видів роду PICEA Dietr. та визначити їх перспективність для створення насаджень різного цільового призначення на Сході України.

Завдання досліджень:

-вивчити видове та формове різноманіття ялин у декоративних насадженнях, дослідних культурах і лісових насадженнях регіону;

– вивчити ріст, стан, адаптацію та якість стовбурів ялин;

– дослідити особливості репродуктивного розвитку та якості насіння ялин;

– відібрати кращі дерева та насадження видів роду PICEA для створення лісонасінної бази в регіоні;

– створити в регіоні географічні культури ялин та дослідити географічну мінливість в них;

– розробити протокол введення експлантів ялин у культуру in vitro;

- на основі комплексної оцінки визначити перспективність подальшого використання видів роду PICEA для створення насаджень різного цільового призначення на Сході України.

Об'єкт досліджень - інтродукція ялин на Сході України.

Предмет досліджень - особливості росту, стану й розвитку видів роду PICEA в декоративних насадженнях, дослідних і виробничих культурах, в культурі in vitro.

Методи - біометричні та лісівничо-таксаційні - для визначення особливостей росту дерев і насаджень; селекційні - для оцінювання та відбору матеріалу; морфометричні - для визначення видової належності і формового різноманіття ялин; палінологічні - для визначення життєздатності пилку, методи насінництва - для визначення якості насіння; математико-статистичні - для обробки та аналізу отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше для умов Сходу України:

- визначено особливості росту, якісні показники, селекційну структуру, стан, формове різноманіття та репродуктивну спроможність ялин;

- визначено перспективність застосування видів ялин для створення насаджень різного цільового призначення на основі розробленої методики комплексної оцінки успішності інтродукції видів роду PICEA;

- виявлено вікову динаміку кількісних та якісних характеристик, а також інтенсивності репродукції географічних культур ялини колючої;

- доведено спадкову обумовленість швидкості росту за висотою насаджень ялини колючої різного географічного походження;

- виявлено специфіку проростання пилкових зерен на штучних середовищах у різних генотипів і географічних походжень ялини колючої;

- виявлено особливості географічної мінливості показників маси, енергії проростання та схожості насіння, а також біометричних показників сіянців 25 походжень ялини європейської та трьох походжень ялини сибірської;

- підібрано оптимальні поживні середовища для розмноження чотирьох видів ялин в умовах in vitro.

Практичне значення отриманих результатів. Визначено перспективність інтродукції ялин для створення насаджень різного цільового призначення (декоративних, захисних, плантаційних і лісових культур).

Відібрано 4 плюсові насадження та 10 дерев ялини європейської - кандидатів до плюсових, які доцільно використовувати для заготівлі насіння та подальшого створення постійної лісонасінної бази.

Вперше в умовах Лівобережного Лісостепу України створено географічні культури ялин європейської та сибірської.

Отримані результати досліджень використовуються при викладанні навчальних дисциплін "Лісові культури", "Лісова селекція" та "Дендрологія" у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва. За розробленою шкалою комплексної оцінки успішності інтродукції доцільно визначати перспективність різних видів ялин для створення насаджень певного цільового призначення.

Особистий внесок здобувача. Визначення напряму досліджень дисертаційної роботи, постановку завдань і розробку програми робіт, застосування комплексу методичних підходів, проведення польових лабораторних і камеральних досліджень, аналіз і узагальнення одержаних даних, написання статей, дисертації, формулювання висновків і рекомендацій виробництву здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлено на міжнародних наукових конференціях: "Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона культурної спадщини" (Умань, 2006); "Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми" (Кременець, 2007 р.); у матеріалах Погребняковскіх читань "Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку" (Харків, 2007 р.); на науковій конференції, присвяченій 85-річчю з дня народження Б. Ф. Остапенка (Харків, 2007); на міжнародній науковій конференції "Відновлення порушених природних екосистем" (Донецьк, 2008 р.).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт; з яких 4 статті у фахових виданнях, 6 - матеріали наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку літературних джерел і 14 додатків. Загальний обсяг дисертації 186 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 162 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 67 рисунками та 34 таблицями. Додатки розміщено на 41 сторінці. Список використаних джерел містить 219 найменувань, з яких 26 латиницею.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан питання

У розділі розглядаються теоретичні аспекти інтродукції деревних рослин (Базилевська, 1964; Лапін, 1979; Кохно, 1989), історія розповсюдження (Липа, 1939, 1977), біологічні особливості (Соколов, 1951; Бобров, 1971; Поляков, 1990; Маринич, 1999; Похильченко, 2007) та особливості росту представників роду PICEA Dietr (Голубець, 1972; Редько, 1982; Мельник, 1986; Мусієнко, 1997; Патлай, 1999; Гордієнко, 1998, 2000; Дебринюк, 2003, 2004, 2007). Проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань репродуктивного розвитку ялин в умовах інтродукції (Heit, 1961; Некрасов, 1973; Суслова, 1995, 1997; Лось, 2002; Поляков, 2004; Макогон, 2007) та їх розмноження в умовах in vitro (Bornman, 1983; Rumary, 1984; Selby, 2005; Ewald, 2003; Шаденова, 2009). Особливу увагу приділено аналізу методичних підходів до оцінювання результатів інтродукції (Котєлова, 1969, 1974; Лапін, 1973; Липа, 1977; Калініченко, 1978; Любавська, 1982; Молотков, 1982; Кохно, 1983; Хороших, 1999). Дослідження щодо інтродукції видів роду PICEA на Схід України мають фрагментарний характер. Переважна більшість публікацій, які стосуються методів оцінювання результатів інтродукції деревних рослин, включають виявлення загальних закономірностей реакції рослини на нові умови і часто не враховують селекційні показники. Водночас визначення перспективності вирощування інтродукованих видів роду PICEA за межами природного ареалу потребує комплексного науково обґрунтованого підходу - від вивчення еколого-біологічних особливостей до успішності розмноження у нових умовах. Тому актуальною проблемою є розробка комплексної шкали для оцінювання успішності інтродукції видів роду PICEA, яка б дала можливість підійти диференційовано до їх цільового використання.

Методика та об'єкти досліджень

Інтродуковані види ялин вивчали з використанням апробованих лісівничо-таксаційних (Погребняк, 1955; Анучін, 1982), селекційних (Молотков, Патлай, 1982), палінологічних (Голубинський, 1974; Нестерович, 1975), інтродукційних (Липа, 1977) методик, а також за допомогою методів насінництва (Дебринюк, Калінін, Гузь^, 1998) та біотехнології (Rumary, 1984; Ewald, 2003).

Обстежено шість дендрологічних парків у Сумській, Харківській і Донецькій областях, три парки і вуличні насадження у м. Харків, п'ять ділянок дослідних культур різних видів ялин у Данилівському ДДЛГ УкрНДІЛГА, ДП "Гутянське ЛГ" і ДП "Тростянецьке ЛГ", 9 ділянок виробничих культур за участю ялини європейської у ДП "Тростянецьке ЛГ", ДП "Гутянське ЛГ" та на території Маріупольської ЛНДС (рис. 1) загальною площею 14,6 га. На території району досліджень виявлено 10 видів ялин.

На основі запропонованих різними авторами шкал і власних досліджень розроблено методику комплексного оцінювання успішності інтродукції з метою об'єктивного визначення перспективності застосування видів роду PICEA для створення насаджень різного цільового призначення (декоративних, рекреаційно-оздоровчих, захисних, плантаційних та промислових культур). В її основу покладено оцінку насаджень за адаптивністю, декоративністю і продуктивністю в балах (max = 5).

Рис.1. Карта-схема розташування об'єктів дослідження

Для визначення адаптивності (А) враховували зимостійкість (З), посухостійкість (П), ступінь пошкодження комахами (К) і ураження хворобами (Х) та особливості генеративного розвитку (Г) ялин. Перевідний коефіцієнт для всіх показників (Р = 2) відображував значущість ознаки. Загальну оцінку адаптації рослин визначалась за формулою:

(1).

Для одержання оцінки зимостійкості використовувалась шкала Є. Л. Вульфа, деталізована М. К. Вєховим (1957) і О. В. Лукіним (1977), до якої нами було внесено деякі зміни. Посухостійкість оцінювали за шкалою С. С. П'ятницького (1961) з нашими уточненнями - було об'єднано декілька градацій. Ступінь пошкодження комахами та ураження хворобами оцінювали за методикою сортовипробування лiсових деревних порiд України (Молотков, Патлай, 1997).

Для оцінювання декоративної цінності (D) видів роду PICEA було враховано: щільність крони (Щк) (P1 = 4), забарвлення хвої (Зх) (P2 = 3), щільність розміщення хвої на пагоні (Щх) (P3 = 2), довжину хвої (Дх) (P4 = 1). Загальну оцінку декоративності рослин визначали за формулою:

(2).

Перспективність застосування видів роду PICEA у декоративних насадженнях (DN) на основі інтегральних показників адаптивності (P₁ = 4) і декоративності (P₂ = 6) визначалась за формулою:

(3).

Інтенсивність росту за висотою (Рв) і діаметром (Рд) визначали порівнюванням відповідних даних у досліджуваному насадженні та контролі. Як контроль використовували середні показники головної лісоутворюючої породи в даних лісорослинних умовах або середні показники досліду, а за їх відсутності - дані, наведені у нормативно-довідкових таблицях. Враховували такі показники: прямизну стовбурів (Пс), частку дерев І і ІІ селекційних категорій (Ск), частку стовбурів з вадами (В). Всі показники мають однакову значущість (Р = 2). Оцінку інтенсивності росту розраховувалася за формулою:

(4).

Визначення перспективності застосування видів роду PICEA для створення рекреаційно-оздоровчих, захисних, плантаційних і промислових насаджень базувалося на оцінці адаптивної спроможності (Р₁ = 4) та інтенсивності росту і якості стовбурів (Р₃ = 6), та розраховувалося за формулою:

(5).

Для створення географічних культур використовувалось насіння з 25 популяцій P. аbies [L.] Karst. походженням з України, Росії, Боснії та Герцеговини, Латвії та Словенії й трьох популяцій P. obovata Ldb. з Красноярського краю.

Відбір зразків і визначення посівних властивостей насіння проводили згідно з ГОСТ 13056.6-75, ГОСТ 13056.2-89, ГОСТ 3317-90. Культури створювали згідно з Програмою й методикою, затвердженими рішенням Проблемної ради по лісовій генетиці, селекції й насінництву від 5 квітня 1972 р. (Вивчення і створення нових географічних культур).

Об'єктом досліджень з мікроклонального розмноження були найбільш декоративні або рідкісні для регіону види роду PICEA: P. engelmanni Engelm., P. pungens Engelm., P. sitchensis (Bong.) Carr. і P. shrenkiana Fisch. et Mey. Для введення в культуру in vitro використовували поживні середовища WV3 (Westvago medium), WPM (McCown woody plant medium), SH (Schenk & Hildebrandt medium), Lv (Litvay medium), які готували із сольових концентратів виробництва голландської фірми Duсhefa Chemicals із доданням агару. До середовищ додавали L-глютамін і гідролізат казеїну у концентраціях 150 та 300 мг/л.

Загалом у декоративних насадженнях, дослідних і виробничих культурах проведено обстеження близько 4000 дерев. Під час дослідження життєздатності пилку розглянуто 4800 зразків. У теплицях обміряно 7500 сіянців ялин європейської та сибірської, з них на ділянку висаджено 5000 сіянців. У стерильне середовище висаджено близько 2000 експлантів.

Отримані дані обробляли методами варіаційної статистики, кореляційного та дисперсійного аналізу (Рокицький, 1974, Доспєхов, 1985) з використанням програми MS Excel.

Ялини у декоративних насадженнях сходу України

У декоративних насадженнях Сходу України представлено 9 видів роду PICEA. Найкращими ростовими та якісними показниками характеризувались P. аbies, P. pungen; добрими - P. еngelmannii, P. obovata, P. canadensis, P. koraiensis, P. orientalis, P. schrenkiana; найгіршими - P. asperata.

У дендропарках Сумської, Харківської та Донецької областей формове різноманіття P. аbies представлено гребінчастим (31 - 36,7 %), компактним (3,4 - 28,3 %), щіткоподібним (13,3 - 100 %) і пласким (6 - 17,2 %) типами галуження. Частка дерев з гребінчасто-щіткоподібним типом галуження, який нами було виділено як перехідний між класичними гребінчастим і щіткоподібним, варіювала від 5 до 100 %. У складі парків і вуличних насаджень м. Харкова переважали дерева ялини європейської з гребінчастим типом галуження (52,3 - 85 %) (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл дерев ялини європейської за типом галуження у парках і вуличних насадженнях м. Харків

Забарвлення хвої P. pungens у декоративних насадженнях Сумської і Харківської областей варіює від зеленого до сріблясто-блакитного.

Наявність насіннєношення та самосіву у більшості з обстежених видів ялин (P. аbies, P. pungens, P. obovata, P. canadensis, P. koraiensis та P. asperata) свідчить про добру адаптацію до умов Сходу України.

У Лівобережному Лісостепу перспективними для застосування у декоративних насадженнях виявилися P. аbies, P. pungens, P. obovata, P. еngelmannii, P. canadensis, P. schrenkiana. Малоперспективною є P. orientalis. У центральних парках і вуличних насадженнях м. Харків доцільно використовувати P. pungens. У Степу перспективно вирощувати P. аbies.

Ялини у дослідних культурах на Сході України

У дослідних культурах хвойних інтродуцентів американського походження 1980 р. створення у Данилівському ДДЛГ представлено P. pungens (H_сер. - 11,7 м, D_сер. - 17,5 см) і P. еngelmannii (H_сер. - 10,1 м, D_сер. - 18,7 см). Частка дерев P. pungens та P. еngelmannii І і ІІ селекційних категорій становила 53,3 і 60,8 %, перевищення за висотою до контролю сягало 18,2 і 2,0 %, за діаметром - 56,3 і 67,0 % відповідно.

Середня висота варіантів висотно-екологічних культур ялини колючої 1982 р. створення у Данилівському ДДЛГ в Харківській обл. у 25-річному віці становила від 7,0 м (Колорадо) до 8,8 м (Нью-Мексико), середній діаметр - від 10,9 до 16,7 см, частка дерев І і ІІ селекційних категорій - від 36,2 до 66,7 %.

Аналіз динаміки росту походжень цього виду за висотою у віці 5, 10, 15, 20 і 25 років дав змогу розподілити насадження різних варіантів на три групи за інтенсивністю росту:

- зі стабільно повільним ростом (від часу створення впродовж 25 років). До цієї групи увійшли насадження зі штатів Вайомінг і Колорадо (північна і центральна частини ареалу);

- з нестабільним ростом (походження, які у віці 5 і 10 років відставали у рості, а з 15 років після рубок догляду перейшли до групи лідерів). До цієї групи увійшли насадження зі штатів Вайомінг і Колорадо (також північна і центральна частини ареалу);

- зі стабільно швидким ростом (відмічалися найкращі показники росту протягом усього періоду спостережень). До цієї групи увійшли насадження зі штату Нью-Мексико (південна частина ареалу).

Виявлено тісні зв'язки між висотою варіантів у віці 15 і 25 років (r = 0,95). Це свідчить про доцільність ведення відбору ялини колючої в умовах інтродукції не раніше ніж з 15-річного віку.

Середня висота насаджень P. pungens різного географічного походження збільшується у міру просування материнських деревостанів з півночі на південь. За середнім діаметром істотної різниці між варіантами за весь час досліджень не виявлено. Урожайність, як інтегральний показник адаптивності в географічному плані, відображує ті ж закономірності, що й показники росту, тобто підвищення у міру просування з півночі на південь. Найбільше дерев з мікростробілами (82,4 - 78,8 %) відмічено у насадженнях південного походження (штат Нью-Мексико).

Життєздатності пилку ялини колючої різного географічного походження становила у середньому 54 ± 0,7 %. Частка пророслих пилкових зерен на 91,2 % залежить від концентрації цукрози у розчині, на 6,2 % - від географічного походження і на 2,6 % - від інших чинників (індивідуальні особливості дерева, умови середовища, тощо). При пророщуванні на 5 % розчині цукрози відмічено найвищу частку нормально пророслих пилкових зерен (50,3 - 64,3%). Найкращими серед випробуваних поживних середовищ для нормального розвитку пилку ялини колючої виявилися 5-10% розчини цукрози (рис. 3).

Рис.3. Результати проростання пилку ялини колючої в умовах in vitro на поживних середовищах різної концентрації

У дослідних культурах інтродукованих хвойних видів у Володимирівському л-ві ДП "Гутянське ЛГ" 1997 р. створення найкращими показниками вирізнялась насадження P. pungens походженням з Нью-Мексико (Hсер. - 2,7 м, Dсер. - 3,3 см). Відставання від контролю (сосна звичайна) істотне: за висотою - на 46,8 %, за діаметром - на 49,2 %. Частка прямостовбурних дерев без вад становила 87,5 %. Ростові показники P. еngelmanni дещо нижчі (Hсер. - 1,8 м, Dсер. - 1,6 см). Відставання від контролю за висотою сягає 64,2 %, за діаметром - 75,9 %. Частка прямостовбурних дерев без вад становила 23,1 %.

Спадкова обумовленість швидкості росту у висоту простежується за результатами вивчення дослідних культур P. pungens другої генерації 2003 р. створення у Пархомівському л-ві ДП "Гутянське ЛГ". Найкращі показники росту як у І, так і в ІІ поколіннях мали потомства, материнські насадження яких походили зі штату Нью-Мексико. У цих варіантах також відмічено найбільше дерев із сизим забарвленням хвої у двох поколіннях. Вплив походження насіння P. pungens на висоту культур становить 67,7 %.

На дослідній ділянці північноамериканських інтродукованих хвойних видів у ДП "Тростянецьке ЛГ" 1992 р. створення P. canadensis у віці 15 років мала кращі показники росту (H_сер. = 3,6 м, D_сер. = 6,6 см), ніж P. еngelmanni (H_сер. = 2,0 м, D_сер. = 2,4 см) і P. sitchensis (H_сер. = 3,1 м, D_сер. = 4,0 см). Серед обстежених видів ялина канадська перевищувала контроль (дуб звичайний) лише за діаметром - на 40,7 %. За висотою цей вид був нижчим від контролю на 9,2 %. Ялини ситхінська й Енгельмана поступалися контролю за висотою на 22,3 і 48,7 %, а за діаметром на 14,7 і 49,6 % відповідно.

За результатами загальної оцінки перспективності досліджених видів ялин з метою створення стійких насаджень у рекреаційно-оздоровчих і захисних лісах Лівобережного Лісостепу в умовах D₂ перспективними є P. pungens, P. еngelmanni і P. canadensis.

Вивчення росту та стану ялини європейської

у виробничих культурах сходу України

За результатами проведеної лісівничо-таксаційної оцінки ялинових насаджень у Лівобережному Лісостепу України найкращим ростом вирізняється P. аbies. Її середня висота в умовах С₂ і D₂ у віці 99 - 112 років сягала до 30 м, середній діаметр - до 45 см, запас - до 560 м³/га. У віці 45 років в умовах D₂ насадження ялини характеризувалося наступними показниками: середня висота - 24,2 м, середній діаметр - 29,6, запас - 357 м³/га.

У насадженнях ялини європейської ДП "Тростянецьке ЛГ" частка дерев І і ІІ селекційних категорій коливалася в межах від 42,2 до 86,3 %. Кількісно переважали дерева доброго (36 - 63 %%) та відмінного стану (12 - 45 %%).

Серед обстежених насаджень в умовах D₂ і С₂ відібрано чотири, які відносяться до кандидатів у плюсові. Вони вирізняються високими продуктивністю (табл. 1) та селекційними показниками, якісним насінням та наявністю життєздатного самосіву, що свідчить про 5-й (найвищій) ступінь акліматизації.

Таблиця 1

Основні таксаційні показники насаджень

ялини європейської, віднесених до кандидатів у плюсові

Квартал	Виділ	Площа, га	Вік, років	Бонітет	Повнота	Середні	Склад	ТЛУ	Запас, м3/ га
						Н, м	D, см
ДП "Тростянецьке ЛГ" Тростянецьке л-во
5	3	0,5	99	І	0,7	30,3	36,9	10Ялє	С2-лдС	560
3	40	0,6	112	ІІ	0,8	26,6	44,9	10Ялє+Клг,Яз, Брс,Дчр,Чрп,Сз	С2-лдС	546
ДП "Тростянецьке ЛГ" Нескучанське л-во
24	6	1,4	45	Ів	0,9	24,2	29,6	10Ялє	D2-клД	357
5	26	3,8	105	І	0,5	30,0	44,7	6Ялє2Сз2Мдє+Бп	D2-клД	478

З метою створення постійної лісонасінної бази у Лівобережному Лісостепу відібрано 10 дерев, віднесених до кандидатів у плюсові (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика дерев ялини європейської, віднесених до кандидатів у плюсові

№ дерева	Вік, років	Загальна висота, м	Перевищення за висотою, %	Висота до першого живого сучка, м	Висота до першого мертвого сучка, м	Діаметр дерева, см	Перевищення за діаметром, %	Загальний стан	Категорія дерева
Нескучанське л-во, кв.24. D2 (hсер. насадження - 24,2 м, dсер. -29,6 см)
1	45	26,5	9,5	10	-	44,5	50,3	добрий	1
2	45	26,0	7,4	9	-	37	25,0	добрий	2
3	45	25,5	5,4	12	-	40	35,1	добрий	2
4	45	26,5	9,5	11,5	-	41	38,5	добрий	2
5	45	26,5	9,5	12	-	35,5	19,9	добрий	2
Тростянецьке л-во, кв.3. С2 (hсер. насадження - 26,0 м, dсер. - 35,8 см)
6	112	30,0	15,4	20	16	42	17,3	добрий	2
7	112	31,0	19,2	18,5	16,5	50	39,7	добрий	1
Тростянецьке л-во, кв.3. С2 (hсер. насадження - 26,6 м, dсер. - 44,9 см)
8	112	29,5	10,9	17	15	42	-6,5	добрий	2
9	112	27,0	1,5	17	15	45	0,2	добрий	2
10	112	29,0	9,0	17	16	57	26,9	добрий	1

Загальна оцінка перспективності використання ялини європейської з метою створення насаджень різного цільового призначення на Сході України є високою (3,4 - 4,8 балів). Її доцільно використовувати для заготівлі цінного насіннєвого матеріалу, адаптованого до природно-кліматичних умов регіону для плантаційного лісовирощування і створення культур у лісах рекреаційно-оздоровчих і захисних категорій.

Якість насіння та ріст сіянців ялин європейської та сибірської

залежно від географічного походження

Насіння ялини європейської найбільш південного походження вирізнялося більшою масою 1000 шт. (8,3 г) та енергію проростання (79,0 %). Варіанти походженням з північніших популяцій (Карелія, Мурманська обл.) мали найдрібніше насіння (2,5 - 5,6 г) та найменшу енергію проростання (49,0 %).

Насіння з високою енергією проростання характеризувалося високою схожістю (r = 0,96). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між масою насіння та схожістю (r = 0,68), а також між масою насіння та енергією проростання (r = 0,72).

Однорічні сіянці походженням з південніших регіонів вирізняються найкращими показниками росту - перевищували контроль на 20,1-38,9 %, а сіянці походженням з північніших регіонів заготівлі насіння поступалися контролю на 38,6 %. Таким чином, висота однорічних сіянців залежить від широти місцевості, де росте материнське насадження (r = 0,81).

Найкращі біометричні показники на другий рік вирощування мали сіянці контрольного варіанту (H_сер = 23,6 см, D_сер = 0,3 см), який найменшою мірою географічно віддалений від пункту проведення досліджень, що умовно можна позначити як місцеву популяцію (Сумська обл.) (рис. 4). Інші походження поступалися йому різною мірою.

Рис. 4. Біометричні показники сіянців ялин європейської та сибірської різного географічного походження

Виявлено тенденцію збільшення частки сіянців відмінного і доброго станів у міру наближення місця збору насіння ялини до місця створення географічних культур. Найкращою приживлюваністю характеризувалися кліматипи ялини європейської з Івано-Франківської, Волинської, Сумської та Рівненської областей (51 - 66,1 %). Приживлюваність інших походжень була в межах від 35,5 до 47,0 %.

Перспективними для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу за ростовими показниками та адаптивністю серед географічних походжень виявилися ялини з України, Боснії, Словенії та Литви.

Особливості мікроклонального розмноження

інтродукованих видів роду PICEA

Більшість хвойних рослин, зокрема представники роду PICEA, складно культивувати in vitro. Водночас розмноження in vitro дає змогу визначити види й генотипи з найкращими можливостями для вегетативного відтворення і збереження цінного генофонду інтродукованих ялин.

Для введення в культуру in vitro P. engelmanni і P. pungens найкращими виявились середовища SH та WV3, для P. sitchensis і P. shrenkiana - WV3, WPM, SH. Інтенсивність пагоноутворення різних видів ялин в умовах in vitro не залежала від місця розташування бруньки на пагоні (апікальні, бокові).

Експланти P. sitchensis на чотирьох середовищах упродовж місяця утворювали добре сформовані пагони (93,3 - 100 %). Найінтенсивнішим утворенням пагонів характеризується генотипи К-2 (НБС ім. М. М. Гришка), показники якого були на 28,1 % більше, ніж у К-1, і на 60,6 % більше, ніж у Т-1 (дослідні культури інтродуцентів ДП "Тростянецьке ЛГ") (рис. 5).

Рис. 5. Вплив концентрацій допоміжних речовин і генотипу материнського дерева на пагоноутворення P. sitchensis на 42 добу спостережень

Пагоноутворення P. sitchensis у культурі in vitro на 75 % залежить від генотипу маточного матеріалу, на 19 % - від середовища ініціації, на 0,1 % - від концентрації допоміжних речовин і на 5,9 % - від інших чинників. Значно менше пагонів відмічено у експлантів P. pungens (6,0 - 21,2 %%), P. engelmanni (6,4 - 12,2 %%) та P. shrenkiana (12,5 - 20 %%).

Пагоноутворення дев'яти досліджених генотипів P. pungens у середньому сягало 10,8 %. Найбільше пагонів відмічено у генотипів ЯК1-10, ЯК5-14 і ЯК6-23 на базових середовищах без додавання допоміжних речовин. Ріст пагонів P. pungens у культурі in vitro на 67 % залежить від генотипу маточного дерева і на 9 % - від середовища ініціації.

Випробування різних термінів і способів зберігання матеріалу показало, що матеріал, заготовлений на початку березня і введений в умови in vitro відразу без заморозки, має значно кращу морфогенезну активність, ніж після чотирьох місяців зберігання за t - 18°С. На 42 добу різниця між цими варіантами становила 59,3 %.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі комплексних досліджень наведено результати щодо успішності інтродукції видів роду PICEA в умовах Сходу України, охарактеризовано формове різноманіття, особливості адаптації, росту, стану й розвитку, відібрано кращі генотипи ялин для збереження і відтворення в умовах інтродукції.

1. Аналіз літературних джерел щодо інтродукції й адаптації видів роду PICEA свідчить, що визначення перспективності вирощування інтродукованих видів роду ялин за межами природного ареалу потребує комплексного науково-обґрунтованого підходу - від вивчення еколого-біологічних особливостей росту до визначення успішності розмноження в нових умовах. Оцінювання успішності інтродукції видів роду PICEA з метою створення насаджень різного цільового призначення має проводитись на основі комплексної шкали.

2. У насадженнях Лісостепу представлено P. аbies, P. pungens, P. еngelmanni, P. obovata, P. canadensis, P. koraiensis, P. orientalis, P. schrenkiana, P. sitchensis, Степу - P. аbies, P. pungens, P. asperata. За поширенням найбільш представленими є P. abies і P. pungens.

3. На Сході України насадження P. аbies і P. pungens характеризуються якісним насінням і наявністю життєздатного самосіву, отже мають 5-й (найвищій) ступінь акліматизації. Насадження P. еngelmanni, P. obovata, P. canadensis, P. koraiensis мають 4-й ступінь акліматизації, P. sitchensis, P. asperata - 3-й ступінь акліматизації, P. orientalis, P. schrenkiana - 2-й ступінь акліматизації за О. Л. Липою.

4. Найкращі насадження ялини європейської у Лівобережному Лісостепу України вирізняються високими показниками. Їх середня висота в умовах С₂ і D₂ у віці 100 років сягала до 30 м, середній діаметр - до 45 см, запас - до 560 м³/га. У віці 45 років в умовах D₂ середня висота насадження становила 24,2 м, середній діаметр - 29,6 см, запас - 357 м³/га. Завдяки високій інтенсивності росту ялини європейської до 45-ти років її доцільно рекомендувати для створення культур плантаційного типу з коротким оборотом рубки та в лісах рекреаційно-оздоровчих і захисних категорій.

5. Життєздатність пилку ялини колючої залежить від генотипу та географічного походження материнського насадження і становить у середньому 54±0,7 %. Це свідчить про добру адаптацію обстежених ялин до природно-кліматичних умов Сходу України. Найкращими серед випробуваних поживних середовищ для нормального розвитку пилку ялини колючої виявилися розчини, в яких вміст цукрози сягав 5-10%.

6. Формове різноманіття P. abies у насадженнях Сумської, Харківської та Донецької областей представлено гребінчастим (частка дерев у декоративних насадженнях становить 31-36,7 %), компактним (3,4-28,3 %), щіткоподібним (13,3-100 %) і пласким (6-17,2 %) типами галуження. Крім зазначених форм додатково виділено гребінчасто-щіткоподібний тип галуження, що є перехідною формою між класичним гребінчастим і класичним щіткоподібним. Частка дерев у декоративних насадженнях з такою формою галуження становить від 34,5 до 100 %.

7. Забарвлення хвої P. pungens, P. еngelmanni, P. canadensis у дослідних культурах і декоративних насадженнях Сумської і Харківської областей варіює від зеленого до сріблясто-блакитного. Кількісно переважають форми з хвоєю перехідних відтінків. Найбільшу частку дерев із сизою хвоєю відмічено у ялини Енгельмана.

8. Встановлено закономірність збільшення показників маси, енергії проростання, схожості насіння та біометричних показників сіянців ялин європейської та сибірської у міру просування від північних і східних до південних і західних географічних місць збору насіння.

9. За результатами дослідження 2-річних сіянців 25 географічних походжень ялини європейської з країн Європи перспективними для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України за ростовими показниками виявилися ялини з України (Сумська обл.), Боснії, Словенії, Литви. Найкращі якісні, біометричні показники та добру приживлюваність (54,7 %) мали сіянці контрольного варіанту, що найменше географічно віддалений від пункту створення культур і умовно може вважатися за місцеву популяцію. Це свідчить про доцільність створення насаджень в умовах Лівобережного Лісостепу з насіння ялини європейської найменш територіально віддалених кліматипів.

10. Середня висота варіантів висотно-екологічних культур P. pungens в Харківській області у 25-річному віці варіювала від 7,0 м (Колорадо) до 8,8 м (Нью-Мексико); середній діаметр - від 10,9 до 16,7 см. Частка дерев І і ІІ селекційних категорій залежно від походження становила від 36,2 до 66,7 %. Ялина колюча характеризувалася високою якістю стовбурів і добрим станом. Найбільшу частку дерев з чоловічим і жіночим "цвітінням" відмічено у варіантах зі штату Нью-Мексико, тобто з південної частини ареалу. Урожайність ялини колючої в дослідних культурах збільшується у міру просування географічних місць збору насіння з півночі на південь і з верхніх гірських поясів до нижніх.

11. За допомогою розробленої методики комплексної оцінки успішності інтродукції видів роду PICEA встановлено, що перспективними для створення декоративних насаджень у Лісостепу є такі види: P. аbies, P. pungens, P. obovata, P. еngelmanni, P. canadensis, P. schrenkiana, які у підсумку набрали 3,7 - 4,7 балу. У степових умовах перспективними для створення декоративних насаджень виявилися P. pungens і P. аbies (4,1 - 4,9 балу). Для створення культур у рекреаційно-оздоровчих і захисних лісах Лівобережного Лісостепу перспективними є P. аbies, P. pungens, P. еngelmanni і P. canadensis (2,9 - 4,7 балу). Для плантаційного лісовирощування на Сході України перспективною виявилась P. аbies (3,4 - 4,8 балу).

12. Для P. engelmanni і P. pungens найкращими серед випробуваних виявилися середовища SH (Schenk & Hildebrandt) та WV3 (Westvago), для P. sitchensis і P. shrenkiana - WV3, WPM (McCown woody plant), SH. Інтенсивність пагоноутворення різних видів ялин в умовах in vitro не залежить від концентрації допоміжних речовин (гідролізат казеїну та L-ґлутамін) у середовищах та місця розташування бруньки на пагоні (апікальні, бокові). Вплив генотипу материнського дерева на морфогенезну активність та інтенсивність пагоноутворення в культурі in vitro становить 67-75 % (р = 0,05).

13. Відібрані для створення постійної лісонасінної бази у Лівобережному Лісостепу чотири насадження - кандидати у плюсові, вирізняються високими продуктивністю та якістю стовбурів, якісним насінням, та наявністю життєздатного самосіву.

14. Відібрані в умовах D₂ дерева - кандидати у плюсові віком 45 років характеризуються перевищенням висоти над середніми показниками насадження від 5,4 до 9,5 %%, діаметра - від 19,9 до 50,3 %%. Висота дерев віком 110 років, відібраних в умовах С₂ перевищує середні показники насаджень від 1,5 до 19,2 %%, діаметр - від 6,5 до 39,7 %%



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Узагальнення результатів комплексної оцінки успішності інтродукції видів родуPICEA дає змогу рекомендувати використовувати такі види:

- при створенні декоративних насаджень у Лівобережному Лісостепу - P. pungens, P. еngelmanni, P. аbies, P. obovata, P. canadensis, P. schrenkiana; у Лівобережному Степу - P. pungens і P. аbies;

- при створенні рекреаційно-оздоровчих і захисних насаджень у Лівобережному Лісостепу в умовах D₂ - P. аbies, P. pungens, P. еngelmanni, P. canadensis; в умовах С₂ - P. аbies;

- при створенні плантаційних культур з коротким оборотом рубки на Сході України в умовах С₂ і D₂ - P. аbies.

2. В умовах Лівобережного Лісостепу доцільно створювати культури ялини європейської з насіння, зібраного на постійних лісонасінних ділянках Сумської і Харківської областей.

3. Відібрані насадження і дерева ялини європейської - кандидати у плюсові доцільно використовувати для збору насіння, створення постійних лісонасінних ділянок, родинних та клонових насінних плантацій у Лівобережному Лісостепу України.

4. Для створення насаджень різного цільового призначення на Сході України доцільно використовувати насіння ялин, зібране у дослідних культурах Сумської і Харківської областей. Насіння ялини колючої доцільно використовувати з південної частини природного ареалу виду (штат Нью-Мексико).

5. Доцільно проводити відбір кращих родин та екземплярів ялини колючої із стабільно швидким ростом не раніше ніж з 15-річного віку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Висоцька Н. Ю. Ялина європейська у насадженнях Лівобережного Степу України / Н. Ю. Висоцька // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2006. -Вип 110. - Х. : УкрНДІЛГА, 2006. - С. 141-143.

2. Висоцька Н. Ю. Життєздатність пилку Picea pungens Engelm. різного географічного походження в умовах інтродукції / Н. Ю. Висоцька // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2007. - Вип. 111. - Х.: 2007. - С. 193-197.

3. Лось С.А. Результати 25-річних досліджень географічних культур ялини колючої на Північному Сході України / С. А. Лось, Н. Ю. Висоцька // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2008. - Вип 114. - Х. : УкрНДІЛГА, 2008. - С. 235-240 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).

4. Висоцька Н. Ю. Особливості росту сіянців ялин європейської та сибірської різного географічного походження / Н. Ю. Висоцька // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2009. - Вип 116. - Х.: УкрНДІЛГА, 2009. - С. 204-210.

5. Лось С. А. Хвойні інтродуценти американського походження у дослідних культурах Сумської області. / С. А. Лось, В. Г. Григорьєва, Н. Ю. Висоцька // Старовинні парки і ботанічні сади - наукові центри збереження біорізноманіття та охорона культурної спадщини: матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 210-річчю "Софіївки", Умань, 25-28 вересня, 2006. - К. : Академперіодика, 2006. - С. 166-168 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).

6. Висоцька Н. Ю. Якість насіння ялин європейської та сибірської різного географічного походження / Н. Ю. Висоцька, П. П. Михайлов // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка "Інтродукція та збереження рослинного різноманіття". - 2007. - № 15-17. - С. 8-10 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).

7. Висоцька Н. Ю. Відбір кращих насаджень та дерев ялини європейської у ДП "Тростянецьке ЛГ" / Н. Ю. Висоцька, С. А. Лось, І. В. Золотих, В. П. Самодай // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: матеріали Погребняківських читань (10-12 жовтня 2007 р. м. Харків). - Харків : УкрНДІЛГА, 2007. - с. 112-113 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).

8. Висоцька Н. Ю. Введення ялин в культуру in vitro. / Н. Ю. Висоцька, І. В. Золотих // Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми: матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю заснування Кременецького ботанічного саду (Кременець, 18-23 червня 2007 р.). - Тернопіль : Видавництво "Підручники і посібники", 2007. - С. 41-42 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).

9. Висоцька Н.Ю. Підбір поживного середовища для пророщування пилку P. pungens Engelm. // Тези наукової конференції присвяченої 85-річчю з дня народження Б.Ф. Остапенка / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва, 2007 - С. 148.

10. Оцінка перспективності хвойних інтродуцентів для створення штучних насаджень на Північному Сході України / ^{С. А. Лось, Н. Ю. Висоцька}, ^{В. Г. Григорьєва,} І. В. Золотих // Відновлення порушених природних екосистем: матеріали третьої міжнародної наукової конференції (м. Донецьк, 7-9 жовтня 2008 р.) - Донецьк, 2008. - С. 337-343 (збір, обробка, аналіз матеріалу, написання).



АНОТАЦІЇ

Висоцька Н.Ю. Комплексна оцінка успішності інтродукції видів роду PICEA Dietr. в умовах Сходу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена розробці методики комплексної оцінки успішності інтродукції видів роду PICEA Dietr. та визначенню їх перспективності для створення насаджень різного цільового призначення на Сході України. Досліджено видовий склад і формове різноманіття, особливості росту, якості стовбурів, стан і особливості репродукції видів роду PICEA у дендрологічних парках, декоративних насадженнях, дослідних і виробничих культурах на Сході України. За результатами комплексної оцінки визначено перспективність подальшого використання видів роду PICEA для створення насаджень різного цільового призначення у Сумській, Харківській і Донецькій областях.

Вивчено географічну мінливість якісних та кількісних показників насіння та сіянців ялин європейської та сибірської. Створено географічні культури цих видів.

Розроблено протокол введення інтродукованих ялин в культуру in vitro.

Відібрано насадження і дерева ялини європейської - кандидати у плюсові з метою створення постійної лісонасінної бази у Лівобережному Лісостепу. picea сіянець ялина репродукція

Ключові слова: PICEA, інтродукція, ріст, стан, життєздатність пилку, якість насіння, географічна мінливість, in vitro

Высоцкая Н.Ю. Комплексная оценка успешности интродукции видов рода PICEA Dietr. в условиях Востока Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.М.Высоцкого. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена разработке методики комплексной оценки успешности интродукции видов рода PICEA Dietr. и определению их перспективности для создания насаждений различного целевого назначения на Востоке Украины.

Исследованы видовой состав и формовое разнообразие представителей рода PICEA в дендрологических парках, декоративных насаждениях, испытательных и производственных культурах на Востоке Украины. Изучены рост, качество стволов и состояние елей. Определены особенности репродукции и степень адаптивности елей к условиям региона. Установлено, что жизнеспособность пыльцы ели европейской в условиях интродукции зависит от генотипа и географического происхождения материнского насаждения.

Выявлена наследственная обусловленность темпов роста в высоту ели колючей разного географического происхождения. Подтверждена закономерность увеличения средних показателей массы, энергии прорастания, всхожести семян и биометрических показателей сеянцев елей европейской и сибирской с продвижением от северных и восточных к южным и западным географическим пунктам сбора семян. Созданы географические культуры, в которых представлены 25 происхождений ели европейской и три происхождения ели сибирской.

С помощью разработанной автором методики комплексной оценки успешности интродукции определена перспективность дальнейшего использования видов рода PICEA для создания насаждений различного целевого назначения в Сумской, Харьковской и Донецкой областях.

Разработан протокол введения в культуру in vitro интродуцированных видов елей - P. engelmanni, P. pungens, P. sitchensis і P. shrenkiana. Базовые среды индивидуально подобраны для каждого вида.

Отобраны четыре насаждения и 10 деревьев ели европейской - кандидатов в плюсовые с целью создания постоянной лесосеменной базы в Левобережной Лесостепи.

Ключевые слова: PICEA, интродукция, рост, состояние, жизнеспособность пыльцы, качество семян, географическая изменчивость, in vitro.

Wysotska N. YU. Complex evaluation of successfulness of introduction PICEA Dietr. species in conditions of the East of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a philosophy doctor degree in agricultural sciences on speciality 06.03.01 - forest plantations and phytomelioration. - Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G.M.Wysotsky. - Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to development of methods of complex evaluation of successfulness of PICEA Dietr. species introduction and determination of their availability for creating the plantations of different purposes in the East of Ukraine.

Species composition and forms variability, peculiarities of growth, stem quality, vitality and reproduction peculiarities of PICEA species have been investigated in arboretums, ornamental stands, experimental and forest plantations in the East of Ukraine. Availability of PICEA species use in plantations of different purposes in Sumy, Kharkiv and Donetsk regions has been determined after results of complex evaluation.

Geographical variability of European and Siberian Spruces has been studied by seed qualitative characteristics and seedlings biometrical characteristics. Provenance trials have been was established for these species.

The putting into culture in vitro protocol for introduced spruce species has been developed.

Stands and trees of European spruce have been selected as candidates to plus stands and trees with the purpose to create the permanent forest seed base in the Left Bank Forest Steppe.

Кey words: PICEA, introduction, growth, vitality, pollen viability, seed quality, geographical variability, in vitro.

Размещено на Allbest.ru