Ветеринарна превенція і постійно діюча профілактика у племінному розпліднику службових собак

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

УДК 636.09:613:636.7

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Ветеринарна превенція і постійно діюча профілактика у племінному розпліднику службових собак

Стаєнний

Олександр Васильович

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Демчук Михайло Васильович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, професор кафедри гігієни тварин.

Офіційні опоненти:доктор ветеринарних наук, професор Високос Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри технології переробки продукції тваринництва;

доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії.

Захист відбудеться 10.04.2010 року о _10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50.

Автореферат розісланий 07.03.2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професорП.І. Головач

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання розведення, утримання, годівлі, виховання, дресури, профілактики інвазійних та інфекційних хвороб були й залишаються актуальними в собаківництві. Доказом може служити велика кількість вітчизняних і зарубіжних учених, які займаються дослідженнями в даній галузі науки [Фасоля В.П., 2001, 2003, 2004; Борисевич Б.В., 2003; Koњla T., 2003; Rzeїutka A., 2003; Гринчак В.І., 2004; Була Л.В., 2004; Amanda J., 2004; Smyczсski L., 2004; Бурлака В.А., 2004; 2006; Іванченко М.М., 2005; Чорний М.В., 2006; Deborah L., 2006].

На жаль, в Україні вчені приділяють недостатню увагу вивченню та покращенню технології розведення й утримання собак у розплідниках відомчих установ, де використовуються службові собаки. Крім того, питання стосовно поведінки собак, її відхилень і аналізу порушень, як і методи їхньої корекції, залишаються зовсім новою галуззю для вітчизняної кінології та й клініки, не зважаючи на суттєвий прогрес у цьому напрямку зарубіжних колег.

Профілактична спрямованість розвитку ветеринарної медицини, в тому числі дрібних домашніх тварин, очевидна, адже власник і, відповідно, лікар ветеринарної медицини першочергово зацікавлені в здоров'ї тварини і його збереженні. Особливо, якщо в підтриманні здоров'я й добробуту тварини зацікавлений не тільки її власник, але й відомство, яке отримує від цього економічний зиск.

Потреба в опрацюванні даного напрямку не випадкова, а викликана виробничими й господарськими запитами сучасних племінних розплідників службових собак, у тому числі прикордонної служби України, де до вирощування здорового стройового поголів'я молодняку, що підлягає спеціальному тренінгу та навчанню, а потім використанню, слід висувати особливі вимоги.

Взаємозв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень теми дисертаційної роботи пов'язаний з темою наукових досліджень кафедри гігієни тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького: «Вивчення функціонального стану організму тварин та розробка гігієнічних вимог до технології ведення тваринництва на фермах різної потужності з урахуванням екологічного стану території регіону» (№ державної реєстрації 0106u002402), «Ветеринарна превенція і профілактика у племінному розпліднику службових собак» (№ державної реєстрації 0107u010115 від 26.10.2007 р.)

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи стало вивчення сучасного стану технології розведення, вирощування, утримання та підготовки службових собак в умовах племінних розплідників і місце профілактики в даній технології. Чітке розмежування етапів плану загальної ветеринарної профілактики в конкретній, прийнятій технології, визначення зон ризику й точок контролю, розробка методики превентивного та постійного профілактичного підходу для відомчого племінного розплідника службових собак.

Для досягнення мети нами були поставлені наступні завдання: 1) провести паспортизацію підприємства й дати оцінку технології та стану ЗВП; 2) провести диспансеризацію, аналіз її результатів, використання моніторингу в селекції, щоб оцінити племінні та материнські якості сук; 3) проаналізувати стан захворюваності поголів'я собак і вжиті профілактичні заходи; 4) визначити потенціал розвитку новонароджених цуценят, отриманих від племінних сук; 5) дослідити та проаналізувати умови утримання й параметри мікроклімату в будівлях для цуценят; 6) визначити й дати санітарно-гігієнічну оцінку якості води, збалансованості раціонів годівлі, використовуваних у племінному розпліднику; 7) вивчити особливості формування темпераменту в дослідних цуценят і потребу тестування молодняку на службову придатність; 8) провести порівняльну оцінку ефективності найпоширеніших у практиці сучасних дезінфікуючих засобів; 9) розробити та внести корективи в технологічний процес та умови утримання собак у дослідному розпліднику; 10) розрахувати ефективність превентивного та профілактичного підходу до технології утримання, розведення, вирощування у племінному розпліднику службових собак.

Об'єкт досліджень: племінні суки та цуценята від народження до чотирьох місяців, стройове поголів'я собак породи німецька вівчарка, повітря й поверхні конструкцій приміщення для утримання собак, вода, корм, кров, кал, дезінфекційні препарати.

Предмет досліджень: параметри мікроклімату, збалансованість раціону, якість води, стан профілактики, санітарно-гігієнічна ефективність дезінфекції, материнські якості, потенціал розвитку, службова придатність.

Методи досліджень: зоогігієнічні, мікробіологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, етологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше показано необхідність комплексного підходу, з урахуванням етологічних особливостей, до технології утримання, розведення, вирощування та підготовки службових собак. Розроблено тест на визначення службових якостей та форму протоколу для аналізу материнських якостей у сук. Отримано нові результати тестування щодо визначення особливостей темпераменту в цуценят, вирощуваних в умовах племінних розплідників. Сформовано превентивно-профілактичний напрямок і розроблено план ЗВП для корекції технології вирощування собак в умовах племінного розплідника.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень дозволили рекомендувати превентивно-профілактичний напрямок технології у племінних розплідниках службових собак з розробкою конкретного плану загальної ветеринарної профілактики. Впровадження рекомендацій з корекції технології утримання, розведення, вирощування та підготовки службових собак розпочато у Кінологічному навчальному центрі державної прикордонної служби України м. Великі Мости й у племінному розпліднику службових собак Національної академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. Крім того, отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедри гігієни тварин і внутрішніх хвороб Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З Гжицького в дисципліні «Загальна ветеринарна профілактика». Розроблено також рекомендації та подано заявку на винахід «Спосіб відбору племінних сук для відтворення в племінному розпліднику службових собак».

Особистий внесок здобувача. Пошук, збирання та опрацювання літературних джерел за темою дисертаційної роботи. Проведення всього обсягу експериментальних досліджень. Статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів виконані здобувачем особисто під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора М.В. Демчука.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на наукових конференціях, симпозіумах та семінарах: II міжнародному симпозіумі Биоэтика - путь к мировым стандартам (Харків, 2005); Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва», присвяченій 100-річчю від народження Д.Я. Василенка (Львів, 2005); науково-практичній конференції «Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку» (Львів, 2006); Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, етологія, добробут тварин, екологія) (Львів, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва», присвячена 140-річчю від народження Вацлава Морачевського (Львів, 2007); Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія) (Львів, 2007).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових робіт, 6 з яких - у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України. Основні положення викладено також у рекомендаціях щодо впровадження ветеринарної превенції та постійно діючої профілактики у племінному розпліднику службових собак.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд літератури” “Матеріал і методи досліджень”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, “Висновки”, “Пропозиції виробництву”, “Додатки”, “Список використаних джерел”. Дисертація викладена на 135 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 29 таблицями, 8 рисунками, 10 фотографіями і 6 додатками. Список використаної літератури містить 201 джерело, у тому числі 123 іноземні.

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі гігієни тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького протягом 2005-2007 р.. Виробничі дослідження були, проведені на базі племінного розплідника Кінологічного навчального центру державної прикордонної служби України м. Великі Мости й у племінному розпліднику службових собак Національної академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. Дослідження проводилися згідно з планом, поданим на схемі 1.

Визначення клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених цуценят проводили за методикою [Кошовий В.П., 2006].

Тестування для визначення типу темпераменту на службову придатність цуценят після досягнення ними віку 6-8 тижнів проводили згідно з методикою [Volhard, 1985; Hvozdik, 2003] у незнайомому для цуценят місці. Враховували поведінкові реакції на акустичний і зоровий подразники зовнішнього середовища та поведінку домінування.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1. План досліджень

У крові цуценят визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів у камері Горяєва; диференційний підрахунок лейкоцитів - лейкограму методом досліджень мазків крові (за Гімза); концентрацію гемоглобіну крові - гемоглобінціанідним методом (із ацетонціангідридом); білкові фракції сироватки крові - методом електрофорезу на плівках із ацетат целюлози; концентрацію біохімічних показників сироватки крові: загального білка, альбумінів, глобулінів, сечовини, креатиніну, активності ферментів АЛТ, АСТ, ЛДГ, креатинінкінази, лужної фосфатази, кальцію, фосфору, білірубіну - на біохімічному фотометрі «Stat fax 1904® Plus», згідно з рекомендованими методиками.

Зоогігієнічні дослідження й оцінку основних параметрів мікроклімату приміщення проводили відповідно до загальноприйнятих у гігієні методів: температуру повітря - термометричним методом; вологість повітря - аспіраційним психрометром; швидкість руху повітря - кататермометром; освітлюваність приміщень - люксметром; мікробну забрудненість повітря - седиментаційним методом на МПА (за В.Ф. Матусевичем); мікробну забрудненість підлоги визначали, дотримуючись вимог [Рекомендации по санитарно-бактериологическому исследованию смывов с поверхности объектов, подлежащих ветеринарному надзору. № 432-3 от 19 июля 1988 г. - С. 12; Якубчак О.М., 2005], при цьому друге центрифугування не проводили, а після додавання стерильної води вміст пробірки змішували і висівали 0,2 мл дослідного змиву на МПА. Крім того, загальну мікробну забрудненість підлоги до і після дезінфекції визначали шляхом серійних розведень 1:10, 1:100, 1:1000, 1:10000 дослідного змиву. Селективні середовища не використовувалися, тому облік проводили за числом КУО - як кишкової палички, так і стафілококів, фекалії на наявність яєць глистів досліджували методом Фюлеборна; органолептичні властивості, хімічний склад і мікробну забрудненість води визначали згідно з вимогами ТУ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль якості», аналіз раціонів годівлі собак - розрахунковим методом.

Материнські якості племінних сук визначали за розробленою нами бальною оцінкою материнських якостей собак відповідно до ряду форм поведінки, при вирощуванні новонароджених цуценят. Тест складений нами на основі власних спостережень і досліджень інших авторів.

Поведінковий анамнез з подальшим занесенням результатів у відповідні поля тесту, збирався двома шляхами. Перший - це безпосереднє спостереження людини, що тестує суку після народження цуценят і до досягнення ними 1,5-2 місячного віку. Другий - це збирання поведінкового анамнезу у власника тварини, його спостереження. Обов'язково враховували дані про вік суки, кількість родів і її попередній досвід материнства, а також детально зібраний анамнез про життя та здоров'я тварини, умови утримання й догляду, розпорядок дня суки - годувальниці, кількість попередніх власників. Про можливості слід з'ясувати наявність родоводу й дані про поведінку матері піддослідної суки. Необхідно звертати увагу на ставлення господаря до тварини, його відповідальність і розуміння її потреб.

Після детального збору анамнестичних даних про дослідну суку приступили до заповнення відповідних полів тесту.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Аналіз прийнятого варіанту технології та результативності санітарно-гігієнічних, профілактичних заходів. Попередньо опрацювавши дані літератури та проаналізувавши практичний досвід, було запропоновано класифікацію технологій, систем, способів та методів утримання собак. Виділено наступні технології в собаківництві; технологію племінного собаківництва; технологію службового собаківництва; технологію утримання в стаціонарних умовах: а) хворих; б) підозрюваних на захворювання; технологію тимчасового утримання собак у: а) готелі б) притулку в) віварії. Системи утримання: утримання у вольєрах, у будках, кліткове утримання: а) одноярусне, б) багатоярусне. Способи утримання: індивідуальний, груповий, на прив'язі, вільному вигулі, без вигулу. Методи утримання: з підігрівом приміщення, без підігріву приміщень, на бетонній підлозі, керамічній плитці, з настилом і без нього.

1-ий етап - превентивна терапія: - зоогігієнічна паспортизація племінного розплідника і технології, системи утримання та будівель; - диспансеризація поголів'я; - аналіз результатів паспортизації і диспансеризації; - бонітування; - результати бонітування; - оцінка племінного та репродуктивного стану поголів'я племінних собак; - аналіз результатів клініко-фізіологічних методів оцінки потенціалу розвитку новонароджених цуценят та цуценят до 4 місяців; - лабораторні дослідження крові (біохімічні та морфологічні); - рівень природної резистентності молодняку; - вивчення стану захворюваності поголів'я; - складання плану профілактики й терапії основних захворювань, включаючи з вимоги специфічної, профілактичної та превентивної терапії	2-ий етап - постійно діюча профілактика: - підтримання високого рівня культури гігієни та ветсанітарії; - відповідність технологічних циклів вимогам прийнятої технології; - вивчення всіх етапів технології виробництва: а) будівлі й обладнання; б) корми й годівля; в) вигули, моціон; г) підлоги, каналізація; д) мікроклімат, температура, вологість, рух повітря, мікроорганізми, пил, токсичні гази; е) роди, вирощування молодняку; ж) репродукція стада; з) зоогігієнічна й ветеринарно-санітарна диспансеризація підприємства й ліцензійна оцінка; - Рівень підготовки й оцінка роботи кадрів	3-ий етап - ветеринарна превенція або технологічна профілактика: - науково обґрунтована корекція діючої технології з точки зору гігієни, добробуту й ветсанітарії; - внесення науково обґрунтованих коректив у перспективний варіант технології ведення виробництва; - постійне вивчення потреб ринку та дотримання його вимоги; - повторна екологічна експертиза території розплідника та підбір методів уникнення впливу виробництва на забруднення навколишнього середовища; - корекція технології і системи способу утримання; - Корегування проектів будівель; - відповідність технології особливостям розведення та вирощування породи, розробка перспективного плану селекції стада; - забезпечення виробництва та постачання й контроль за якістю кормів

Застосування даної класифікації показує, що при утриманні собак груповим способом, який характерний для всіх технологій у собаківництві, окрім домашнього, дає можливість виділити ряд зон ризику і точок контролю, властивих для цього способу утримання собак.

Щоб виділити основні зони ризику в умовах діючих технологій і прийнятих способів утримання доцільно користуватися планом загальної ветеринарної профілактики зворотної дії, першим етапом якого є превентивна терапія (схема 2).

Аналіз результатів паспортизації підприємства й диспансеризації поголів'я показав, що на захворюваність собак племінного розплідника з 01.09.2002 р. по 01.06.2005 р. припадає:

188 випадків, у тому числі на хвороби органів травлення - 68 (36%), травми - 48 (25,5%), хвороби шкіри - 30 (16%), акушерські та гінекологічні захворювання - 8 (4%), хірургічні втручання - 5 (2,7%), отоларингологічні хвороби - 8 (4%), офтальмологічні хвороби - 5 (2,7%), хвороби легень -1 (0,5%), хвороби обміну речовин - 7 (3.7%), інфекційні хвороби - 8 випадків (4%).

Як видно з наведених вище даних, до найбільш поширених захворювань у 2003 та 2004 р. р. можна віднести:

При аналізі захворюваності собак на хвороби органів травлення за перші два картали 2004 і 2005 р. встановлено 9 та 21 випадок відповідно, що підтверджує зростання кількості таких захворювань.

2003 рік травми - 11 (26%); хвороби органів травлення - 10 (24%); хвороби шкіри - 8 (19%).	2004 рік хвороби органів травлення -31 (39%); травми - 23 (28%); хвороби шкіри - 12 (14%).

Доцільно звернути увагу й на останній квартал 2002 р., коли аналогічні захворювання показали наступну динаміку:

хвороби органів травлення - 6 (40%);

травми - 2 (13%);

хвороби шкіри - 6 (40%);

акушерські та гінекологічні захворювання - 1 (7%).

Аналіз стану репродукції поголів'я у племінному розпліднику показав, що за 2004 р. народилося 41 цуценя, з яких було вибракувано 8, що складає 19,5%, причому всі цуценята вибраковувалися через відставання в рості й розвитку в тому числі при клінічних ознаках рахіту. За перше півріччя 2005 року народилось 16 цуценят, випадків вибраковування не було.

Одержані дані змусили проаналізувати всю послідовність фаз плану загальної ветеринарної профілактики зворотної дії для варіанту племінної технології, який використовується для розведення та вирощування службових собак як у Кінологічному навчальному центрі державної прикордонної служби України м. Великі Мости, так і в племінному розпліднику службових собак при Національній академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

Зоогігієнічна паспортизація підприємства. Виходячи з плану ЗВП зворотної дії, проведено аналіз даних зоогігієнічної паспортизації розплідника. З'ясовано, що він збудований за проектом 1960-х років, розрахований на використання племінної технології при вольєрній системі утримання поголів'я. Великомостівський розплідник має 7 родильних приміщень, 6 з яких розраховані на одночасне утримання двох сук з цуценятами; всього 13 родильних боксів. Є також два павільйони (ряди вольєрів), один з яких призначений для утримання племінних сук у період рівноваги або тічки та вагітних сук до 48-55 дня вагітності; він складається з 28 вольєрів. Другий павільйон призначений для утримання стройових собак віком від 4 до 8-12 місяців, нараховує 24 вольєра. Для цуценят до 4 місяців є 25 вигулів.

Мікроклімат приміщень для утримання цуценят. Моніторинг основних параметрів мікроклімату приміщень для утримання племінного поголів'я та цуценят показав незадовільний температурний та вологісний режим родильних боксів і будок родильних боксів в зимову пору року. Температура у родильному боксі і будці родильного боксу складала 8,2±0,42 єС і 8,2±0,56 єС, а відносна вологість 88,9±1,52% і 89,5±1,69% відповідно. Крім того встановлено недостатню тепло- і вологоізоляцію окремих конструкцій приміщень. Планувати та проводити розведення службових собак за таких умов мікроклімату недоцільно.

Тимчасовим виходом із становища може бути обладнання примусової вентиляції родильних боксів, яка б забезпечувала нормативні показники вологості й температури повітря.

Утримання собак груповим методом значно підвищує можливість спалаху серед поголів'я інфекційних та інвазійних захворювань, особливо ця небезпека актуальна в племінних розплідниках, де утримуються різні вікові групи собак. При цьому ризик виникнення й розвиток заразних захворювань серед молодняку надто високий. Тільки чітке виконання плану превентивної терапії, вжиття заходів спеціальної та специфічної профілактики може забігти виникненню інфекцій та інвазій.

Наші дослідження показали, що дегельмінтизацію та профілактичні щеплення у племінному розпліднику необхідно робити значно раніше, ніж за індивідуального утримання. Крім того, недопустимими є зволікання й невчасне вжиття профілактичних заходів, що призводить до втрати контролю над епізоотичним благополуччям установи.

Результати гельмінтологічних досліджень у трьох серіях показали високий рівень інвазії у 34,3%, 48%, 36% стройового поголів'я собак. Це свідчить про значну зараженість території.

Стан дотримання ветеринарно-санітарних вимог та дезінфекція. Проведення дезінфекції на етапі постійно діючої профілактики дозволяє підтримувати достатній рівень гігієни у племінному розпліднику для забезпечення його епідеміологічного й епізоотичного благополуччя. Нами була досліджена порівняльна оцінка ефективності двох дезінфекційних препаратів: «Кристал-900» та «Vircon-S». Мікробна забрудненість повітря приміщень була на рівні 9605±312 КУО на 1 мі, а кількість мікробних клітин на 1 смІ поверхні підлоги до дезінфекції складала 1,01Ч106±0,25Ч106. Отримані результати показали високу бактерицидну ефективність досліджуваних препаратів (96,79% в повітрі і 99,99% на поверхнях для «Vircon-S» та 96,36% в повітрі і 99,98% на поверхнях для «Кристал-900»). Хоча для досягнення стерильності поверхонь та повітря в середині приміщень необхідно використовувати аерозольні генератори.

Санітарно-гігієнічна характеристика водопостачання племінного розплідника. При дослідженні якості води використовуваної у племінному розпліднику, встановлено, що деякі показники перевищують нормативні вимоги ТУ 2874-82, такі як запах, кольоровість - на 20°, каламутність - на 9,7 мг/дмі, вміст заліза - на 5,5 мг/дмі. Загалом вміст заліза у воді перевищував норму в 19,3 рази, і в результаті її відстоювання давав залозистий осад. Якість води та її доступність для тварин та вжиття санітарно-гігієнічних заходів по всій території відіграють важливу роль у забезпеченні доброту собак, які утримуються у племінному розпліднику.

Годівля цуценят. При аналізі режиму та раціонів годівлі собак встановлено, що забезпеченість цуценят енергією та поживними речовинами у віці 2, 3 та 4 місяців була недостатньою. Виявилася нестача білка та кальцію, натомість вміст жиру в раціоні був вищим за норму (таблиця 1).

Таблиця 1 Забезпеченість потреби цуценят 2, 3 та 4 - місячного віку складом раціону

Показники	Забезпеченість потреби в %
	у два місяці (жива маса 6 кг)	у три місяці (жива маса 9 кг)	у чотири місяці (жива маса 12 кг)
Енергія, Ккал	104,8	104,4	115,6
Білок, г	82,5	74,8	78,3
Жир, г	123,1	128,8	121,4
Вуглеводи, г	-	-	-
Кальцій, г	42	36,8	37,5
Фосфор, г	108,3	94,4	96,2

Як видно з таблиці 1, раціони у всіх вікових групах забезпечені енергією на дещо вищому від потреби рівні, але кількість білка, кальцію та фосфору у три й чотири місяці не забезпечує потреб цуценят. Крім того, кількість жиру в раціоні більша за норму на 21,4-28,8%.

Забезпечити баланс поживних речовин, вітамінів та енергії у кормах власного виробництва в умовах племінного розплідника виявилося складно. Очевидно, лише використання кормів промислового виробництва дозволить зробити раціони якіснішими та незалежними від повноцінності інгредієнтів використовуваних кормів власного приготування, хоча це призведе до значного підвищення затрат на годівлю.

Наведені дані щодо умов утримання й годівлі племінних сук і цуценят показали їх неповну відповідність гігієнічним нормам і повноцінності живлення. Це не могло не відбитись на розвитку й збереженості молодняку. Саме тому ми вважали, що умови утримання, годівлі та догляду мають ознаки зон ризику.

Визначення потенціалу розвитку новонароджених цуценят. Визначення клінічного стану та потенціалу розвитку новонароджених цуценят проводили за методикою Кошового В.П., (2006). Дані народжуваності показали, що в середньому одна сука народжує приплід, який складається з 4,86±0,36 цуценят. При підрахунку випадків смертності серед новонароджених цуценят підтвердились дані літератури про те, що найбільша вразливість цуценят припадає на неонатальний період. У нашому випадку смертність серед 6 дослідних приплодів (38 цуценят) становила 34,2%, а в цілому по розпліднику серед 10 приплодів (59 цуценят) - 27,1%. Указаний показник є вищим, порівняно з іншими авторами, які наводять його на рівні 20%. Інші вчені на більших кількостях приплодів (414 із 2629 цуценят) встановили дещо нижчий відхід 21,7%. Отже, смертність серед новонародженого поголів'я собак у наших дослідженнях була вищою на 5,4-9,3%.

Наведені дані дають підставу встановити недотримання гігієнічних і добробутних вимог у цей технологічний період, що свідчить про наявність зони ризику.

Проведені нами дослідження щодо визначення потенціалу розвитку новонароджених цуценят у першій зоні ризику вказують на те, що об'єктивні числові дані потенціалу їх розвитку, які померли були дещо нижчі 83,8±3,4 балів, ніж у цуценят, що вижили (92,6±0,94) і різниця становила 8,8 бала. Температура тіла новонароджених цуценят у перші години життя в умовах досліджуваної племінної технології становила 34,9±042 єС. У цуценят, що вижили вона була вищою, ніж у тих які відійшли (32,85±0,34 єС) протягом неонатального періоду. Наведені показники є дещо нижчими від одержаних зарубіжними авторами [Бургер А., 1997] 35,6-36,1°С. За даними Чорного М.В., (2006), при зовнішній температурі 23 єС ректальна температура в цуценят знижувалась до 34,1 єС. А тому можна стверджувати, що температура тіла цуценят, які відійшли була на найнижчому рівні. Що, в свою чергу можна пояснити не оптимальними мікрокліматичними умовами (температура 8,2±0,42 єС, відносна вологість 88,9±1,52 % ) утримання. Отже, наші дослідження доводять важливість вибору методу утримання для племінної технології. Дані, одержані в дослідженнях, підтверджують важливість вибору методу утримання племінної суки. Він повинен забезпечувати підігрів приміщень, де утримують сук і новонароджених цуценят. Це дає змогу досягти нижчої вразливості приплоду від різкого зниження температури середовища до різкого перепаду температури тіла цуценят при народженні (32 єС-38 єС).

Такі об'єктивні величини потенціалу розвитку, як об'єм за лопатками, (18,4±0,1) і об'єм голови за очима (14,8±0,2), були, вірогідно, різними у цуценят, що вижили у неонатальний період, порівняно померлими у неонатальний період17,8±0,2 і 14,1±0,2 відповідно.

Згідно з даними методики визначення потенціалу розвитку новонароджених цуценят, у групу ризику слід віднести тих тварин, що набрали сумарну кількість балів менше 75. У досліджуваних цуценят, що відійшли, оцінка складала 83,8±3,4, що лише на 8,8 бала вища від критичної.

Викладене свідчить про важливість умов, у яких перебуває сука з новонародженими цуценятами. Слід наголосити на тому, що на результати збереження новонароджених цуценят впливають також і материнські якості суки - годувальниці.

Диспансеризація, аналіз племінних та материнських якостей дослідних сук. Серед успадкованих ознак материнські якості племінної суки часто справляють вирішальний вплив на збереження та здоров'я молодняку в неонатальний період. Сука-годувальниця повинна проявляти всі успадковані позитивні форми материнської поведінки, спрямовані на догляд і захист непристосованого до умов зовнішнього середовища приплоду. Такий підхід суттєво підвищує збереження поголів'я молодняку, що підтверджується даними наших досліджень. Крім того, за відсутності або випадінні деяких форм материнської поведінки господарю необхідно вдаватися до штучного вигодовування цуценят. Однак даний процес є трудомістким, а часом і малоефективним. захворюваність собака годівля розплідник

Потреба застосування етологічних тестів у племінній технології собаківництва очевидна. Вона дозволяє науково обґрунтовано формувати племінне ядро службових собак у розпліднику не тільки з урахуванням службових характеристик батьків, їх темпераменту, налаштованості центральної нервової системи, екстер'єру, але й простережувати успадкування материнських якостей. Розроблений та апробований етологічний тест у проведених нами дослідженнях з використанням етологічних методів дає змогу встановити у більшості сук добре розвинуті форми материнської поведінки. Із десяти досліджуваних сук лише дві тварини отримали малу кількість балів (23 і 15 балів з 40 можливих); це підтвердилося результатами збереження поголів'я молодняку.

Жива маса та її приріст. Наступний розглянутий нами етап плану загальної ветеринарної профілактики в діючому племінному розпліднику службових собак є оцінка динаміки росту. Її проводять за даними щотижневих приростів живої маси цуценят від народження до 16-тижневого віку, тобто в технологічний період вирощування. У діаграмі 1 наведена як реальна, так і нормативна вікова динаміка росту. Побудована крива зростання недобору живої маси відносно нормативної.

Як видно з діаграми 1, недобір маси цуценятами у 16-тижневому віці становить 2500 гр.. Відповідно до наших досліджень, даний показник є вагомим для розуміння того, що в технології прийнятій у дослідному розпліднику, допущені істотні відступи, що в свою чергу не дозволяє досягти планових величин.

Приріст живої маси цуценят від народження до 6-тижневого віку постійно зростає від 326±42 до 736±57 г в подальшому, до 16-тижневого віку, прирости коливаються в межах від 333±70 до 676±101 г.

Діаграма 1

Диспансеризація поголів'я цуценят за даними результатів клініко-фізіологічних, гематологічних, біохімічних досліджень. З метою з'ясування причин порушень у динаміці росту молодняку нами було проведено лабораторні дослідження (таблиця 2).

Як видно з таблиці 2, в крові сформованих нами двох груп (клінічно здорових - № 1 і відстаючим в рості - № 2) цуценят, різняться показники рівня гемоглобіну (97,4±3,8 г/л, 81±3,2 г/л) і кількості еритроцитів (4,55±0,1 т/л, 3,9±0,05 т/л). Обидва показники були вищими у клінічно здорових цуценят. Кількість лімфоцитів у крові цуценят другої групи (21±4,6) нижча по відношенню до цуценят першої групи (33,6±3,1). У лейкограмі цуценят обох груп встановлено зсув ядра нейтрофілів уліво без підвищення загальної кількості лейкоцитів при вираженій еозинофілії.

Аналіз біохімічних показників (таблиця 3) сироватки крові цуценят обох груп показав істотне зменшення концентрації сечовини (до 2,4±0,4 Ммоль/л або на 42,7%), креатиніну (до 39,2±5,1 Мкмоль/л або на 43,7%), фосфору (до 1,4±0,08 Ммоль/л або до 26,3%), у другої групи, в порівнянні з першою. Показники рівня кальцію (2,8±0,2 і 2,25±0,12), глюкози (6,0±0,2 і 5,26±0,2) у цуценят другої групи були вірогідно вищими, ніж у клінічно здорових цуценят. Також відзначено зростання рівня активності лужної фосфатази у цуценят другої групи на 39,6 Од., порівняно з першою. А активність креатинінкінази була вищою в сироватці крові цуценят першої групи (990,8±241,7 проти 528,3±105,1 або на 46,7%).

Таблиця 2 Морфологічні показники аналізу крові цуценят двохмісячного віку

Показники	Клінічно здорові цуценята (n = 9)	Відсталі в рості (n = 4)	Норма
Гемоглобін, г/л	97,4±3,8	81±3,2*	120-180
Еритроцити, т/л	4,55±0,1	3,9±0,05**	5-8
Тромбоцити, г/л	295,7±54,6	367,7±27,8	200-500
Лейкоцити, тис./мкл	11,1±1,5	14,4±1,1	8-17
Ретикулоцити, %	1,1±0,13	0,7±0,2	0-1
Нейтрофіли	мієлоцити	-	-	-
	метамієлоцити	-	-	-
	паличкоядерні	9,6±2,0	5,25±1,9	0-3
	сегментоядерні	39,6±2,8	51,2±7,7	60-70
Еозинофіли, %	10,5±3,5	11,25±3,7	2-10
Базофіли, %	-	-	0-1
Лімфоцити, %	33,6±3,1	21±4,6*	12-30
Моноцити ,%	6,5±1,0	11,2±2,6	3-10

* - p<0,05; ** - p<0,001

Аналогічні дослідження крові клінічно здорових цуценят у віці 3,5 місяців показали підвищення у них рівня гемоглобіну (до 113,17±5,12 г/л, тобто на 13,9%), еритроцитів (до 4,98±0,18 т/л або на 8,6%). За результатами лейкограми кількість лімфоцитів зменшилась з 33,6±3,1% до 20,5±2,08%, а кількість лейкоцитів зросла (з 11,1±1,5 тис./мкл до 18,0±1,06 тис./мкл або на 38,3 %) у цуценят 3,5-місячного віку.

Біохімічні дослідження сироватки крові показали зниження кількості загального білка (з 68,1±0,86 до 50,65±2,72 г/л або на 25,6 %), альбумінів (з 25,1±0,8 до 21,25±1,74 г/л), сечовини (з 4,19±0,1 Ммоль/л до 3,64±0,31 Ммоль/л), креатиніну (з 69,6±4,6 Мкмоль/л до 66,95±2,86 Мкмоль/л).

Активність ферментів АлТ, АсТ, ЛДГ зросла з 44,5±4,1, 46,2±3,2, 123,5±19,1, до 57,78±7,37, 58,35±6,62, 544,45±40,36 відповідно.

Вивчаючи вікову динаміку рівня загального білка і його фракцій в сироватці крові 1,5, 2,5, 3,5-місячних цуценят, встановили, що рівень загального білка (42,2±2,2г/л) вірогідно знижується у цуценят 2,5-місячного віку по відношенню до півторамісячних 52,5±1,9 г/л з наступним збільшенням у 3,5-місячному віці до 53,8±3,1 г/л. Показники концентрації альбумінів (43,1±1,7%) і б1 - глобулінів (7,2±0,2%) знижуються у цуценят 2,5-місячного віку ,порівняно з 1,5-місячними (53,0±1,9 і 8,6±0,5 відповідно). Рівень б2 - (14,1±0,9%) і в - глобулінів (23,9±0,4%) був вищим у цуценят 2,5-місячних цуценят (б2 - 10,5±0,6 % в - 9,6±0,6%). Що стосується г - глобулінів у сироватці крові, то їх рівень поступово зменшувався з 14,4±1,3% в 1,5-місячних, до 11,6±0,9% у 2,5-місячних та 8,8±0,5 % 3,5-місчних цуценят.

Таким чином, результат вікової динаміки гематологічних, біохімічних показників у процесі динаміки росту й розвитку цуценят від 1,5 до 3,5-місячного віку показав ряд відхилень від нормативних даних. У віці 2 місяців період відлучення (умови якого вважаються біологічним стрес-фактором для цуценят) найбільше відбився на таких показниках крові, як кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, кількість лімфоцитів і лейкоцитів, а також на лейкограмі. Аналогічно нижчими були біохімічні показники сироватки крові (сечовини, креатиніну, концентрація кальцію, фосфору) у цуценят другої групи (відстаючих у рості).

Таблиця 3 Біохімічний аналіз сироватки крові цуценят двохмісячного віку (n=13)

Показники	Клінічно здорові цуценята (n = 9)	Відстаючі в рості цуценята (n = 4)	Норма
Білок загальний, г/л	68,1±0,86	67,2±1,2	50-72
Альбуміни, г/л	25,1±0,8	26,7±2,8	31-45 (27-38)*
Сечовина, Ммоль/л	4,19±0,1	2,4±0,4**	3,5-9,2 (2,5-7,5)*
Креатинін, Мкмоль/л	69,6±4,6	39,2±5,1**	44,2-114,32 (27-106)*
Холестерин, Ммоль/л,	2,56±0,2	2,2±0,3	2,8-9,2
Білірубін, загальний, Мкмоль/л	4,0±0,47	4,57±0,3	0-10
АЛТ, Од.	44,5±4,1	41,2±0,1	6-70
АСТ, Од.	46,2±3,2	44,3±3	10-43
ЛДГ, Од.	123,5±19,1	46,7±6	46-350
Лужна фосфатаза, Од.	149,9±11,5	189,5±50,8	8-76
Кальцій, Ммоль/л	2,25±0,12	2,8±0,2*	2,2-3,0
Фосфор, Ммоль/л	1,9±0,04	1,4±0,08**	0,7-1,7
Креатинінкіназа, Од.	990,8±241,7	528,3±105,1	54-440
Глюкоза, Ммоль/л	5,26±0,2	6,0±0,2*	3,3-6,3

* - p<0,05; ** - p<0,001

На нашу думку, вказані в крові зміни підтверджують фізіологічну невідповідність у технології утримання цуценят у дослідному розпліднику.

Формування особливостей поведінки, тестування собак на службову придатність. Викладена вище динаміка росту й розвитку цуценят та молодняку до 4-місячного віку викликала потребу проведення тестування на службову придатність, визначення соціального домінування, схильності до слухняності та типу темпераменту.

Нами було піддано тестуванню (за методом CAMPBELL, 1985, Volhard., 1985) 31 цуценя віком 7-8 тижнів, що складає 72% від загальної кількості цуценят двохмісячного віку. Серед дослідних цуценят виявлено 5 (16,1%) цуценят з сильно домінуючим типом темпераменту, 22 (70,1%) домінуючого типу темпераменту, 3 (9,7%) з темпераментом, схильним до підкорення, 1 (3,2%) цуценят з типом темпераменту, що погано піддається вихованню.

Необхідно зазначити, що за тестом чутливості на звук позитивно оцінено 80 % цуценят. За ступенем кмітливості перед невідомим об'єктом одержало позитивну оцінку 8 цуценят (53,3 %). За сумарним показником тестування на рівень підготовки і схильність до слухняності позитивно оцінено 40 % цуценят. Дані тестування в умовах племінних розплідників необхідно проводити для постійного моніторингу поведінкових реакцій цуценят та для ранньої діагностики виникнення у них порушень з метою своєчасного вжиття обґрунтованих заходів щодо їх корекції.

Вибравши науково обґрунтовану перспективу та склавши план корекції діючої технології, можна досягти зменшення смертності новонароджених цуценят (27,1%) і покращення їх росту і розвитку та зниження захворюваності як молодняку так і дорослого поголів'я шляхом цілевої превентивної терапії маточного поголів'я і цуценят. Це також дозволить звести до мінімуму протиепізоотичні та терапевтичні заходи. Майже вдвічі збільшити збереження молодняку, покращити його ріст і розвиток, отримати потрібні результати в підготовці та дресируванні тварин.

Внесенням коректив у технологію та шляхом реалізації плану ЗВП зворотної дії ми досягаємо істотного зменшення захворюваності поголів'я й підвищення рентабельності підприємства.

Проведене вивчення й аналіз прийнятого варіанту племінної технології у дослідному розпліднику дозволяє виділити чотири зони ризику та запропонувати основні точки контроль, введення яких дає підставу проводити зріз і аналіз певних етапів технології, що в свою чергу дозволяє говорити про дотримання в ній потрібних вимог.

Наводимо послідовність технологічних рішень за рухом поголів'я у приміщеннях у дослідному племінному розпліднику: 1) утримання вагітної суки протягом 10 днів у пологовому приміщенні; 2) народження цуценят у пологовому приміщенні; 3) підсисний період у пологовому приміщенні; 4) період відлучення у вигульних майданчиках.

Надаємо короткий перелік основних технологічних ланок і зон ризику та точок контролю в технології, які були виявлені у прийнятому на підприємстві технологічному рішенні. Саме для даного підприємства був складений план ЗВП зворотної дії (схема 2).

Перша зона (Схема 3) ризику була виділена при проведенні зоогігієнічної паспортизації підприємства й диспансеризації поголів'я за даними клінічного стану й захворюваності. ТК-1 сформована на основі вивчення умов утримання, годівлі, профілактики захворюваності.

Друга зона ризику, яку ми визначили в діючій технології вирощування цуценят, а вона, на нашу думку, спостерігається і в умовах інших племінних розплідників, є недотримання вимог щодо створення умов, які забезпечують належний потенціал розвитку та збереження цуценят. ТК-2 була виділена й сформульована нами на основі методики оцінки потенціалу розвитку новонароджених цуценят.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 3. Зони ризику та точки контролю на підприємстві: ЗР - зона ризику; ТК - точка контролю

Третьою зоною ризику є умови догляду суки-годувальниці за приплодом як у пренатальний, так і в молочний період розвитку цуценят. Факторами, які забезпечують позитивний результат, можна вважати селекційний підбір сук з добре вираженими материнськими якостями, та умови їх годівлі й утримання, що істотно впливають на життєздатність і збереження новонароджених цуценят. ТК-3, встановлена на цьому етапі технології, обов'язково включає материнські якості сук.

Четверта зона ризику - забезпечення приросту живої маси протягом усього технологічного періоду вирощування цуценят від 2 до 4 місячного віку. Теоретичним обґрунтуванням фізіологічності були дані динаміки приростів, гематологічних, морфологічних та біохімічних досліджень крові й сироватки. Остаточний висновок про хід встановлення фізіологічних функцій робили за даними тестування молодняку на службову придатність. ТК-4 встановлена на основі комплексної оцінки фізіологічних показників.

Зони ризику й точки контролю для профілактики, а значить, і постійного контролю (моніторингу), мають виходити з аналізу виконання плану ЗВП як прямого, так і зворотного порядку дії.

Економічна ефективність при впровадженні ЗВП зворотної дії у племінному розпліднику службових собак. За умови, що смертність серед новонароджених цуценят в розпліднику дорівнює 27,1 % (16 цуценят) недоотримання коштів уже на даному етапі становить 8000 грн.

У літку 2007 р. захворіло 16 цуценят, 7 з яких загинуло (43,7%). Захворюваність серед усього досліджуваного поголів'я за 2007 р. становила 37,2%. Втрати від неможливості реалізації загиблих цуценят становили 3500 грн. Загальні втрати коштів від смертності цуценят в неонатальний період і в період спалаху захворювання становлять: 8000 + 3500 = 11500 грн. Витрати на лікування цуценят, що захворіли становили 992,40 грн. Отже, загальна сума непередбачених витрат через недосконалість технології 11500 + 992,40 = 12492,4 без урахування вартості годівлі вагітної суки і вигодовування цуценят, затрат на оплату праці персоналу.

ВИСНОВКИ

Технологія вирощування й підготовки службових собак у відомчих державних племінних розплідниках вимагає науково обґрунтованої її корекції, виходячи з даних зоогігієнічної паспортизації підприємства й аналізу результатів диспансеризації поголів'я.

Реалізувати весь комплекс організаційних заходів щодо опрацювання дієвої ветеринарної технології допомагає план загальної ветеринарної профілактики (ЗВП) зворотної дії.

1. Використання прийнятих у племінних розплідниках варіантів технології призвело до виникнення та розвитку в 2002-2005 р. р. наступних захворювань тварин: хвороб органів травлення - 36,2%, травми - 25,5%, хвороб шкіри - 16%. Ураженість збудниками гельмінтозів становила від 34,3 до 48%.

2. У десяти приплодах Великомостівського розплідника одержано 59 цуценят, відхід при цьому склав 27,1%. Відхід цуценят в умовах племінного розплідника Національної академії прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького у 2004 році становив 19,5%.

3. Основними недоліками прийнятої в розпліднику технології і систем утримання собак є відсутність належного обладнання будівель для проведення родів, у яких можна створити регульований мікроклімат для вирощування новонароджених цуценят. Незадовільний температурно-вологісний режим, яким характеризувались будівлі і будки для новонароджених цуценят: температура у родильному боксі і будці родильного боксу в зимовий період складала 8,2±0,42 єС і 8,2±0,56 єС, а відносна вологість 88,9±1,52% і 89,5±1,69% відповідно.

4. Аналіз раціонів годівлі сук і цуценят 2, 3, 4 місячного віку показав їх незбалансованість за енергетичною забезпеченістю. Не зважаючи на перевищення в кормах жиру на 23,1%, нестача білка складала 17,6%. Співвідношення Ca:P становить 1:1,9.

Близькою до норми була забезпеченість раціону цуценят за кількістю енергії 104,4 %, 115,6 % при тому за рахунок жиру 128,8, - 121,4 % при забезпечені білком всього на 74,8 % - 78,3 %, кальцієм 36,8 - 37,5 %.

Якість води була задовільною, однак концентрація заліза у питній воді перевищувала норму в 19,3 рази (5,8 мг/дмі), тому зросла її каламутність (до 11,2 мг/дмі), кольоровість до (40 °), і запах (до 3 балів).

5. Потижневий приріст живої маси цуценят від народження до 6-тижневого віку постійно зростає від 326±42 до 736±57 г, в подальшому, до 16-тижневого віку, прирости коливаються в межах від 333±70 до 676 ±101 г, що вказує на невідповідність раціону годівлі фізіологічним потребам організму цуценят. Особливо це стосується цуценят другої групи, жива маса яких у двомісячному віці досягала 2500-3500 г при нормі 6000 г.

6. Вивчення вікової динаміки гематологічних та біохімічних показників показало: зростання числа еритроцитів до 4,98±0,18 т/л (на8,6 %), гемоглобіну до 113,17±5,12 г/л (на 13,9 %) при збільшенні числа лейкоцитів від 11,1±1,5 тис./мкл у двомісячному віці до 18,0±1,06 тис./мкл у 3,5-місячних цуценят або на 38,3%. З віком відсоток лімфоцитів у цуценят знижувався з 33,6±3,1 до 20,5±2,08%. Одноразово число лейкоцитів, особливо сегментоядерних зростало з 39,6±2,8 до 51,5±22,9 %.

Біохімічні дослідження сироватки крові показали зниження кількості сечовини з 4,19±0,1 до 3,64±0,31 Ммоль/л, креатиніну з 69,6±4,6 до 66,95±2,86 Мкмоль/л у цуценят двомісячного віку, порівняно з цуценятами 3,5 місяців, при одночасній тенденції до зниження активності у них креатинінкінази. Вікова динаміка білкових фракцій характеризується зниженням б1 глобулінів з 8,6±0,5% у 1,5 - місячних цуценят до 6,8±0,5% у 3,5 місячних, при одноразовому збільшенні б2 - глобулінів та зменшенні г - глобулінів з 10,5±0,6% до 15,2±1,0 та з 14,4±1,3 до 8,8±0,5% відповідно.

7. Проведене тестування на службову придатність показало, що серед 31 цуценяти виявлено 5 (16,1%) цуценят з сильно домінуючим типом темпераменту, 22 (70,1%) цуценят домінуючого типу темпераменту, 3 (9,7%) з темпераментом, схильним до підкорення та 1 (3,2%) цуценя з типом темпераменту, що погано піддається вихованню. Тестування в умовах племінних розплідників необхідно проводити для постійного моніторингу поведінкових реакцій цуценят та для ранньої діагностики виникнення у них порушень, з метою своєчасного вжиття обґрунтованих заходів щодо їх корекції.

8. При зниженні витрат на закупівлю дезпрепарату «Кристал 900» замість «Vircon-S» затрати на дезінфекцію 40 мІ складуть на 0,80 грн. менше, тобто знижується на 33% .

При зниженні смертності серед цуценят на сім відсотків (до 20,1 %) вдалось знизити збитки на 3226,82 грн.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В діючих племінних розплідниках рекомендуємо проводити корекцію технології та системи утримання на основі впровадження плану ЗВП зворотної дії як викладено в рекомендаціях «Рекомендації щодо впровадження ветеринарної превенції та постійно діючої профілактики у племінному розпліднику службових собак». Львів 2009, 24 с.

2. При впровадженні моніторингу технологічного процесу доцільно користуватись встановленими зонами ризику і точками контролю.

3. При оцінці материнських якостей суки доцільно користуватися розробленою нами згаданою вище методикою.

4. При ранній оцінці службових якостей молодняку проводити його тестування на службову придатність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демчук М.В. Захворюваність собак в умовах племінних розплідників / М.В. Демчук, В.П. Руденко, О.В. Стаєнний // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7, №3 (26), Ч. 1. - С. 28-32. (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював та узагальнив одержані результати, підготував статтю до друку).

2. Демчук М.В. Способи утримання та профілактика неврозів у службових собак / М.В. Демчук, О.В. Стаєнний // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8, № 2 (29), Ч. 4. - С. 56-59. (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював та узагальнив одержані результати, підготував статтю до друку).

3. Стаєнний О.В. Вологість та температура повітря в приміщеннях при розведенні службових собак породи німецька вівчарка в умовах племінного розплідника / О.В. Стаєнний // Науково-технічний бюлетень Іституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2006. - В. 7, №3,4. - С. 271-273.

4. Стаєнний О.В. Порівняльна оцінка дезінфікуючих властивостей «Virkon S» і «Кристал-900» в умовах племінного розплідника службових собак / О.В. Стаєнний // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - Львів, 2007. - Т. 9, №4 (35) Ч. 1. - С. 125-128.

5. Стаєнний О.В. Розвиток поведінки собак та періоди чутливості / О.В. Стаєнний // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів, 2007. - Т. 9, № 1 (32). - С. 384-388.

6. Стаєнний О.В. Введення плату загальної ветеринарної профілактики прямої і зворотної дії в технологічний процес племінного розплідника собак. / О.В. Стаєнний, М.В. Демчук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - Львів, 2009. - Т. 11, №3(42), Ч. 3. - С. 131-140 (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював та узагальнив одержані результати, підготував статтю до друку).

7. Демчук М.В. Рекомендації щодо впровадження ветеринарної превенції та постійно діючої профілактики у племінному розпліднику службових собак / М.В. Демчук, О.В. Стаєнний. // Затверджені службою ветеринарної медицини Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України наказ № 5 від 6.10.2009 р. - Львів, 2009. - 26 с. (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював та узагальнив одержані результати, підготував статтю до друку).