Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва

НаціональнОЇ академіЇ аграрних наук України

УДК 633.15:631.53.027

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВАЖЛИВІШИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КОРІАНДРУ СОРТУ НЕКТАР В КРИМУ

06.01.05 - селекція і насінництво

Шабанов Роман Юрійович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бугаєнко Людмила Олександрівна, Кримський інженерно-педагогічний університет, професор кафедри біології, екології і безпеки життєдіяльності

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Кіндрук Микола Онисимович, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення НААН, головний науковий співробітник лабораторії насіннєзнавства і стандартизації;

доктор сільськогосподарських наук Кирпа Микола Якович, Інститут зернового господарства НААН, завідувач лабораторії післязбиральної обробки і зберігання зерна

Захист відбудеться " 15 " листопада 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: 61060, м. Харків, просп. Московський, 142.

тел. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17, e-mail^ yuriev1908@gmail.com

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: м. Харків, просп. Московський, 142.

Автореферат розісланий "15" жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиПетренкова В. П.

коріандр висів стимулятор ріст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Індивідуальний розвиток ефіроолійних рослин, і зокрема коріандру, є загально відомим, проте циклічна схема онтогенезу і вегетаційного періоду для коріандру не розроблені, не досліджені закономірності формування насіння, що не дає можливості оптимізувати важливіші елементи технології вирощування посівного матеріалу - строки та способи сівби і збирання урожаю, застосування стимуляторів росту, зрошення тощо. Ефективність використання стимуляторів росту при вирощуванні коріандру взагалі не досліджувалась. Враховуючи те, що плоди коріандру містять по 2 насінини, стандартний метод визначення посівних властивостей насіння не дозволяє прогнозувати польову схожість насіння і встановлювати оптимальну норму висіву. Недостатньо досліджена динаміка накопичення ефірної олії при формуванні плодів, а також її вміст при різних строках сівби.

Вирішенню цих актуальних завдань присвячено наші дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної програми Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН "Провести випробування посівного матеріалу, сировини, ефірних олій і інших продуктів ефіроолійного виробництва" на період 2000-2005 рр. (номер державної реєстрації 0198U003839) та науково-дослідної тематики Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» на 2006-2010 рр. «Наукове забезпечення галузей АПК Криму, розробка нових і адаптація існуючих технологій виробництва, збереження і переробки с.-г. продукції в умовах становлення ринкової економіки»; номер державної реєстрації 0107U001317.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - розробити оптимальні критерії важливіших елементів технології вирощування високоякісного посівного матеріалу коріандру на прикладі сорту Нектар на основі вивчення біологічних особливостей розвитку рослин, а також процесів формування і проростання насіння в умовах Криму.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

– встановити особливості росту і розвитку рослин коріандру залежно від умов зрошення, строків і способів висіву та збирання урожаю і розробити циклічну схему періодизації онтогенезу і вегетаційного періоду рослин коріандру;

– визначити характер гіллястості рослин і структуру суцвіть за різних умов вирощування;

– встановити особливості формування стеблестою, стійкість до несприятливих чинників зовнішнього середовища і урожайність насіння коріандру при осінніх і весняних строках висіву;

– встановити основні закономірності формування насіння коріандру при збиранні рослин в різні строки з урахуванням динаміки вологості плодів і вегетативної частини рослин за різних умов зволоження і температури;

– розробити оптимальні строки і дози оброблення насіння і рослин коріандру стимулятором росту Емістим С;

– удосконалити методику визначення посівних властивостей насіння коріандру;

– визначити мінливість посівних властивостей насіння та масової долі ефірної олії у залежності від дії факторів, що досліджувалися.

Об'єкт досліджень - технології виробництва сировинної і насінної продукції ефіроолійних рослин.

Предмет досліджень - розроблення важливіших елементів технології вирощування посівного матеріалу коріандру на основі вивчення біологічних особливостей розвитку рослин, процесів формування та проростання насіння.

Методи досліджень. В роботі використовували загальнонаукові (діалектичного аналізу і синтезу експерименту, метод гіпотез та прогнозу) та спеціальні методи: лабораторні - визначення посівних властивостей насіння та масової долі ефірної олії; лабораторно-польові - визначення динаміки вологості та маси вегетативних органів і плодів при їх формуванні; польові - фенологічні спостереження та взаємодія рослин і плодів з погодними та агротехнологічними факторами в умовах Криму; розрахунково-ваговий - визначення елементів структури урожаю та рівня урожайності; математичної статистики - графічне відображення результатів дослідів та дисперсійний аналіз; розрахунково-порівняльний - оцінка економічної ефективності.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено циклічну схему періодизації онтогенезу і вегетаційного періоду рослин коріандру сорту Нектар та встановлено ембріональний тип галуження рослин коріандру в процесі проростання насіння. Розкрито відмінності в проходженні фаз розвитку рослин за осінніх і весняних строків висіву коріандру та визначено стан розвитку рослин, при якому вони відзначаються найбільш високою зимостійкістю. Встановлено рівні схожості насіння коріандру, за яких має місце позитивний вплив стимулятора росту Емістим С та визначено оптимальні режими його застосування при обробленні рослин (10 мл препарату на 1 га посіву у фазі бутонізації). Вперше встановлено межі вологості плодів (близько 40 %) і вегетативних органів (близько 50 %) рослини коріандру, за яких завершується накопичення речовин в плодах, що є основою для визначення оптимального строку роздільного збирання насіння коріандру. Розроблено новий параметр оцінки посівних властивостей насіння коріандру - "індекс проростання насіння"; розроблено методику визначення "активності кільчення насіння".

Практичне значення отриманих результатів. Удосконалено технологію вирощування та методику насінного контролю коріандру на прикладі сорту Нектар в умовах Криму; встановлено оптимальні строки висіву, строки та способи збирання насіння; визначено оптимальні строки та дози використання стимулятору росту Емістим С.

Розроблені нами елементи технології вирощування і контролю якості насіння коріандру пройшли виробничу перевірку і впроваджені в господарствах АР Крим та Хмельницької області на загальній площі 369,7 га.

За результатами досліджень видані для впровадження в Україні рекомендації "Використання регуляторів росту при вирощуванні насіння ефіроолійних рослин" (Київ, 2004, 2008). Одержані в роботі методичні положення та практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі при вивченні дисциплін "Селекція і насінництво" та "Основи декоративного розсадництва і насінництво".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Здобувач провів аналіз вітчизняної і іноземної літератури, спільно з науковим керівником розробив програму досліджень, самостійно провів польові і лабораторні досліди, здійснив аналіз і статистичне оброблення експериментальних даних, написав дисертацію, сформулював висновки. Авторство в опублікованих роботах складає від 40 до 100 %.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень заслухано та обговорено на Міжнародній науковій конференції "Біологічні науки і проблеми рослинництва" (Умань, 2003); II Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Перспективні напрями розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні" (Сімферополь, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасний стан і перспективи розвитку насінництва в Україні" (Харків, 2004); республіканській науково-практичній конференції "Основні напрями розвитку ефіроолійної галузі в Криму" (Сімферополь, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції "Методи, шляхи і способи поліпшення якості продукції рослинництва" (Полтава, 2004); Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Теоретичні проблеми і практичне використання регуляторів росту рослин" (Сімферополь, 2005); на засіданнях Вченої ради Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН (Сімферополь, 2002-2004, 2006 і 2009); Міжнародній конференції "Гумінові кислоти і фітогормони в рослинництві" (Київ, 2007); Науковій конференції "Сучасний стан і перспективи розвитку насінництва в Україні" (Київ, 2008); Другій міжнародній науково-практичній конференції "Теоретичні і практичні питання підвищення біологічних властивостей насіння та садивного матеріалу в умовах інтеграції національного насінництва у світовий ринок" (Київ, 2010).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 робіт, у тому числі 11 у виданнях, занесених в Реєстр ВАК України, 1 - в матеріалах науково-практичної конференції, 2 - в журналі "Пропозиція", 1 - рекомендації для виробників насіння в Україні.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 151 сторінках комп'ютерного тексту, включає 45 таблиць, 15 рисунків, 5 графіків і додатків на 105 сторінках. Робота містить вступ, 9 розділів, висновки і рекомендації виробництву. Список літератури включає 221 джерело, у тому числі 12 праць латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розглянуто різні погляди вчених на сутність онтогенезу. Висвітлено питання стійкості рослин щодо несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також урожайність і якість насіння за різних строків висіву; обговорено основні закономірності формування насіння та залежність урожаю і якості посівного матеріалу від строків та способів збирання. Наводиться інформація відносно застосування регуляторів росту рослин. Подано аналіз методів оцінки посівних властивостей насіння коріандру, основні положення спокою та післязбирального дозрівання, а також мінливість масової долі ефірної олії в залежності від умов вирощування рослин.

Матеріал, методика і умови проведення досліджень

Дослідження проводили з коріандром сорту Нектар в 2001-2009 рр. в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин НААН та в Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Виробничі досліди та впровадження результатів досліджень здійснювали в господарствах АР Крим та Хмельницької області.

Енергію проростання та лабораторну схожість насіння коріандру визначали за методикою ГОСТ 12038-84 з доповненнями, встановленими згідно ДСТУ 2115-92, вологість та масу 1000 насінин - ДСТУ 4138-2002. Активність кільчення насіння вивчали згідно методики М. М. Макрушина та В. О. Капиці (1973). Масову долю ефірної олії в плодах визначали удосконаленим мікрометодом Попова-Чорнишової (Н. В. Глумова, 1995). Оброблення насіння та рослин стимулятором росту Емістим С проводили згідно "Рекомендацій щодо застосування регуляторів росту рослин у сільськогосподарському виробництві" (Київ, 2001).

Польові досліди проводили на ділянках з обліковою площею 3-5 м² у чотириразовому повторенні. Розташування ділянок систематичне. Сіяли широкорядним (міжряддя 60 см) та звичайним рядковим (15 см) способами. Збирання урожаю поділяночне з наступним очищенням насіння та перерахуванням на стандартну вологість 12 %. Перед першим строком осіннього висіву проводили вологозарядковий полив в дозі 400 м³/га. Під час вегетації чотири рази зрошували в тій же дозі. Виробничі досліди та впровадження результатів проводили на площах від 15 до 100 га.

Грунт на дослідних ділянках є чорноземом звичайним міцелярно-карбонатним передгірним. Середня багаторічна кількість опадів становить 509 мм. Середньодобова температура складає 13 єС, температура самого теплого місяця липня - 21,1 єС, самого холодного січня - 0,7 єС.

Особливості онтогенезу рослин коріандру в залежності від умов вирощування

Згідно методики М. М. Макрушина (1985), нами на основі фенологічних спостережень при осінньому висіві в умовах Криму розроблено циклічну схему періодизації онтогенезу та вегетаційного періоду коріандру на прикладі сорту Нектар (рис. 1).

Рис. 1. Циклічна схема онтогенезу та вегетаційного періоду рослин коріандру при осінньому висіві (вегетація 2002-2003 рр.): Етапи онтогенезу (тривалість 426 діб): 1. Ембріональний; 2. Ювенільний; 3. Генеративний: фаза статевої зрілості; 4. Генеративний: фаза розмноження; 5. Сенільний. Фази вегетаційного періоду (тривалість 328 діб): 6. Сівба; 7. Сходи; 8. Перший справжній лист; 9. Третій справжній лист; 10. Стеблування; 11. Бутонізація; 12. Цвітіння; 13. Початок утворення плодів; 14. Молочний стан; 15. Воскова стиглість.

Ембріональний період онтогенезу триває від початку диференціації зиготи до фізіологічної зрілості насіння. Ювенільний період - від моменту проростання насіння (кільчення) до початку спорогенезу. У генеративному періоді виділяється дві фази: статевої зрілості (спорогенез та гаметогенез) і розмноження (запліднення та утворення на материнській рослині зиготи нового покоління). Далі наступає сенільний період, який відзначається затуханням метаболічних процесів материнської рослини та її відмиранням. Тривалість онтогенезу коріандру становила 426 діб.

Вегетаційний період рослин коріандру розглядається від початку проростання насіння (кільчення) до збиральної стиглості. Він включає ряд фенологічних фаз і триває при осінньому висіві 328 діб. При весняному висіві онтогенез триває біля 400 діб і вегетаційний період - біля 110 діб.

На ріст та розвиток рослин коріандру значний вплив виявляють умови вирощування рослин. Так, наприклад, у вегетацію 2002-2003 рр. перед входом в зиму висота рослин складала: при сівбі 23 серпня - 20,3 см; 31 серпня - 17,7 см; 8 вересня - 12,5 см; 22 вересня - 5,0 см; 3 жовтня - 2,8 см та 13 жовтня - 1,5 см. Кількість справжніх листків становила відповідно: 11,0; 10,0; 7,0; 3,0; 1,5 шт. При сівбі 13 жовтня рослини увійшли в зиму у стані сім'ядолей.

Зима 2002-2003 рр. була безсніжною і холодною (в лютому морози сягали до -14 єС), що призвело до повного вимерзання рослин першого строку висіву та до значного зниження інтенсивності росту при 2 та 3 строках. Найбільш витривалими до несприятливих умов перезимівлі та весняних приморозків виявилися рослини при висіві 22 вересня, що увійшли в зиму при висоті 5-7 см з трьома справжніми листками.

При висіві коріандру на початку вересня 2003 року висота рослин перед входом в зиму становила 11,2 см з 6,0 листками, при висіві на початку жовтня - 2,0 см з 2,0 листками. В 2004 році ці показники складали відповідно: 13,5 см та 10 листків і 2,2 см з 2,0 листками. Але у зв'язку з м'якими зимами цих років вимерзання не мало місця.

Рослини осінніх строків висіву менше страждали від нестачі опадів навесні та влітку. Рослини ж весняних строків сівби значно відставали в рості, що видно з рис. 2 (7-10). Так, наприклад, станом на 26.06.03 р. висота рослин при осінніх строках висіву становила від 63,0 см до 95,2 см, в той час як при весняних - від 25,2 см до 47,6 см.

При весняному висіві 22.03.02 р. на зрошувальних ділянках висота рослин становила 68,0 см, на богарі - 37,0 см.

Строки сівби виявляли значний вплив на ступінь гілкування рослин. В середньому за 2003-2005 рр. при оптимальних осінніх строках висіву кількість стебел 1-го порядку становила 9,3, 2-го - 32,3 та 3-го - 42,7 шт. При оптимальних весняних строках сівби ці показники складали відповідно: 6,0; 20,3 та 18,3 шт. В усіх випадках різниці між варіантами осіннього та весняного висівів були вищими за НІР₀₅.

Рис. 2. Розвиток рослин коріандру у молочному стані (26.06.03 р.) при осінніх (1-6) та весняних (7-10) строках сівби.

При широкорядному способі висіву рослини коріандру виростали більш міцнішими за висотою та ступенем гіллястості, ніж при звичайному рядковому.

Вплив строків сівби на урожайність насіння коріандру

У вегетацію 2002-2003 рр. (рис. 3) найбільш висока урожайність (3,6 т/га) виявилась при висіві 22 вересня. Рослини висіву 23 серпня зовсім вимерзли, рослини наступних двох строків показали урожайність значно нижчу (1,08 та 2,96 т/га), що обумовлено частковим підмерзанням рослин. У вегетацію 2004-2005 рр. максимальну урожайність (2,27 т/га) забезпечив більш ранній строк сівби 7 вересня, що пояснюється сприятливими умовами перезимівлі.

При весняній культурі коріандру найбільш високі урожаї в обидва роки було одержано при ранніх строках висіву: 1,12 т/га при сівбі 05.03.03 р. та 1,53 т/га - 23.02.05 р. За роки наших досліджень типових для Криму "лютневих вікон" не спостерігалось, але сівба при короткочасних потепліннях 21 січня 2003 р. та 27 січня 2005 р. показали більш низьку урожайність, ніж ранні весняні висіви.

В 2001 році максимальний урожай насіння коріандру отримано при сівбі 1 вересня 2000 р. (2,83 т/га); в 2002 році (3,86 т/га) при висіві 9 вересня 2001 р. та в 2004 р. - при висіві 2 вересня 2003 року (3,31 т/га). При весняній культурі найбільш високі урожаї отримано при ранніх строках висіву: 1,54 т/га, 0,92 т/га та 1,96 т/га відповідно зазначених років. Різниця між варіантами є вірогідною, про що свідчать показники НІР₀₅: 0,12 т/га, 0,14 т/га та 0,11 т/га.

Рис. 3. Урожайність насіння коріандру в залежності від строку висіву (вегетації 2002-2003 рр., 2004-2005 рр.) Контроль: 02.04.03 і 12.04.05 р. НІР₀₅: 2003 р. - 0,12 т/га; 2005 р. - 0,09 т/га.

Аналіз показав, що важливішими факторами урожайності коріандру є кількість рослин на одиницю площі, що вижили до збирання, а також кількість плодів на одній рослині. В дослідах урожаю 2003, 2004 та 2005 років найбільше рослин (173, 130 та 90 шт./м²) збереглося на варіантах з максимальною урожайністю. В середньому за 2004-2005 рр. кількість плодів з одної рослини становила: при осінньому висіві - 2886 шт., та весняному - 2500 шт.

Вплив умов вирощування та строків збирання на формування насіння і урожайність коріандру

Процес формування плодів коріандру вивчали в польових умовах та кліматичних камерах. Збір рослин здійснювали у різні роки в 4-6 строків починаючи через 16-26 діб після масового цвітіння (вологість біля 77 %) до твердої стиглості (вологість біля 20 %) з інтервалами 7-8 діб. Було виявлено, що вологість вегетативних органів і плодів коріандру в процесі дозрівання закономірно знижується (рис. 4).

Причому у більш ранні фази формування вологішими (77,0-60,0 %) були плоди і менш вологішою (69,9-58,5 %) вегетативна маса. В наступному процесі наливу і дозрівання плоди за рахунок інтенсивного накопичення речовин втрачають вологу. І вже від четвертого строку збирання до твердої стиглості вологість плодів виявляється нижчою (39,1-14,6 %), а вегетативної маси - вищою (48,1-27,6 %). В цей же час із більш вологих вегетативних органів відбувається відтікання речовин в плоди за рахунок реутилізації, чому сприяє атрагуюча здатність насіння, що має високу концентрацію речовин.

Рис. 4. Динаміка вологості плодів і вегетативної маси коріандру за різних строків збирання (середнє за 2001, 2002, 2003 та 2009 рр.)

Характер реутилізації речовин залежить від погодних умов. Шляхом моделювання різних умов (табл.1) встановлено, що в суховійній камері (27-30 єС, відносна вологість повітря - біля 65 %) вже на протязі одної доби вегетативна маса висихає з 65,7 до 34,6 %.

Таблиця 1 Динаміка вологості плодів та вегетативної маси коріандру сорту Нектар в різних умовах (середнє за 2002-2003 рр.)

Це зумовлювало припинення руху речовин з вегетативних органів в плоди. Насіння, захищене плодовими оболонками, маючи достатньо високу вологість, втрачає суху речовину за рахунок інтенсивного дихання. У вологій камері (20-21 єС, відносна вологість повітря - 85-90 %), відбувається повільне висихання вегетативної маси та плодів. Це сприяє більш тривалому і повному відтіканню речовин з вегетативних органів й накопиченню їх в плодах (рис. 5).

Як видно із наведених на рис. 5 даних, при дозріванні у вологій камері має місце закономірне зростання маси 1000 плодів відносно контролю (обмолот в день збирання). У суховійній камері, навпаки, маса 1000 плодів у порівнянні з контролем знижується. Встановлено, що з достиганням різниця за масою 1000 плодів між різними варіантами зменшується. Так, коли при першому строкові збирання збільшення маси 1000 плодів, що достигали у вологій камері, відносно контролю становило 0,46 г (9,0 %), то при четвертому строкові - 0,24 г або 3,1 %. Зменшення ваги 1000 плодів при дозріванні в сухих умовах при першому строкові збирання становило 0,19 г (3,7 %), при останньому - 0,07 г (0,92 %). Отже, можна зробити висновок, що інтенсивний приріст маси плодів коріандру відбувається до стану вологості вегетативних органів біля 50 %, і плодів - 40-30 %.

Рис. 5. Маса 1000 плодів коріандру у залежності від строку збирання та умов дозрівання (середнє за 2001-2003 рр.).

В дослідах, проведених в умовах зрошення в 2002, 2003 та 2009 роках, маса 1000 плодів коріандру в середньому становила: при першому строкові збирання - 4,84 г, другому - 6,00 г, третьому - 7,03 г, четвертому - 7,72 г, п'ятому - 8,53 г та шостому - 7,91 г. Приріст маси плодів відносно попереднього строку відповідно становить: 1,16 г (24,0 %); 1,03 г (17,16 %), 0,69 г (9,82 %); 0,81 г (10,5 %). При збиранні в останньому строкові маса 1000 плодів зменшилась на 0,62 г (7,27 %). Показники НІР₀₅ відповідно зазначених років становили: 0,12; 0,12 та 0,34 г, що вказує на вірогідність різниць маси плодів за різних строків збирання. На дослідних ділянках без зрошення в середньому за 2001-2003 роки маса 1000 плодів становила: при першому строкові збирання - 4,42 г, другому - 5,35 г, третьому - 6,16 г, четвертому - 6,74 г. При більш пізньому збиранні спостерігалося зменшення маси плодів. Так, наприклад, в досліді 2003 року маса 1000 плодів четвертого строку збирання становила 7,0 г, а п'ятого - 6,88 г.

Як видно з таблиці 2, строки збирання виявляли значний вплив на урожайність насіння коріандру. В усі роки при збиранні від першого до четвертого строку спостерігалось підвищення урожайності: в 2003 р. - від 1,36 т/га до 2,37 т/га, в 2004 р. - від 1,25 т/га до 1,96 т/га, в 2005 р. - від 0,83 т/га до 1,6 т/га. При більш пізньому збиранні за рахунок припинення накопичення речовин та обсипання плодів має місце зниження урожайності.

При визначенні строків збирання насіння коріандру у виробничих умовах орієнтуються на ступінь побуріння плодів [Жарінов В. І., 1994; Бугаєнко Л. О., 2002]. В наших дослідженнях вивчено взаємозв'язок між вологістю плодів, їх забарвленням, масою та схожістю в процесі дозрівання (табл. 3).

Таблиця 2 Урожайність насіння коріандру сорту Нектар в залежності від строків збирання

З наведеної таблиці видно, що при дозріванні насіння коріандру відбувається два взаємопов'язаних процеси - втрата вологи та побуріння плодів. Ці два явища є параметрами, що визначають ступінь зрілості насіння. Але оскільки забарвлення є суб'єктивною ознакою, більш раціонально як стан зрілості, так і строки збирання встановлювати за рівнем вологості плодів. Отже оптимальним строком скошування насінників коріандру при роздільному збиранні є період, коли вологість плодів становить від 40 до 28 %. В цей час урожайність, маса 1000 плодів та лабораторна схожість є найбільш високими.

Таблиця 3 Узагальнена система взаємозв'язку різних властивостей плодів коріандру в процесі дозрівання (середнє за 2002-2004 рр.)