Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО

ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВНІЧНОМУ

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

УСАТИЙ ГЕННАДІЙ ЮРІЙОВИЧ

Київ -2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник -	доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Танчик Семен Петрович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри землеробства та гербології

Офіційні опоненти:	доктор сільськогосподарських наук, професор Саблук Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Свидинюк Іван Миколайович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи

Захист відбудеться “ 14 ” листопада 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “ 12 ” жовтня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради	Рожко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сучасного інтенсивного землеробства зростає необхідність збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, у тому числі й зерна кукурудзи. За масштабами поширення, універсальністю використання та енергетичною поживністю кукурудза є найважливішою зернофуражною культурою. Так, у США серед 10 сільськогосподарських культур на зернофуражні і кормові культури припадає 72 %, а на продовольчі, технічні та інші - 28 % (Бакай С.С., 1996). У 2006 р. світове виробництво зерна кукурудзи досягло 693 млн т, що становить 33 % від загального виробництва зерна. В Україні валові збори зерна цієї культури зазнають великих коливань, забезпечуючи близько 46 % внутрішнього ринку при щорічній потребі 15 млн т.

Основними причинами низької урожайності та валових зборів зерна кукурудзи в Україні є:

-необґрунтоване використання гібридів кукурудзи різних груп стиглості у межах окремих агрокліматичних зон (Бойко П.І., 1992; Ткаліч Ю.І., 2000; Заверталюк В.Ф., 2001; Циков В.С., 2003; Танчик С.П., Мокрієнко В.А, 2004);

-недосконалість та порушення технології вирощування культури (Коцюбан А.И., 1991; Веретеников Г.В., Толорая Т.Р., 1993; Кивер В.Ф., 1995; Пащенко Ю.М., 1995);

-низька конкурентна здатність кукурудзи до бур'янів, що є причиною забур'яненості ґрунту і посівів найшкідливішими та важковикорінюваними бур'янами (Жунько В.С., 1966; Кухарчук П.І., Ніжегородцев І.П., 1982; Дзюбецький Б.В., 1998).

До резервів підвищення продуктивності кукурудзи належить розробка та впровадження інтенсивних технологій вирощування культури, які передбачають оптимізацію умов росту й розвитку рослин на підставі біологічного контролю за їхнім станом на основних етапах органогенезу (Танчик С.П., Мокрієнко В.А., 2004).

Впровадження у виробництво нових біотипів гібридів кукурудзи зумовило необхідність подальшого удосконалення технології вирощування з урахування більш ефективного використання біокліматичного потенціалу ґрунтово-кліматичних умов даної зони та генетичного потенціалу високопродуктивних гібридів.

Незважаючи на досить велику кількість проведених досліджень у різних зонах, літературних даних з агротехнологічних заходів вирощування кукурудзи, оптимізація густоти стояння рослин, рівня мінерального живлення та захисту посівів від шкідливих організмів не втрачають своєї актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертаційної роботи виконувалися відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри рослинництва та кормовиробництва Національного аграрного університету згідно з державною програмою “Наукове обґрунтування та розробка ресурсозберігаючих і агроекологічних технологій вирощування сільськогосподарських культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0100U002343; “Наукове обґрунтування та розробка адаптивних технологій вирощування зернових культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0102 U006959.

Мета і задачі досліджень. Головною метою досліджень було встановити оптимальну густоту стояння та рівень мінерального живлення рослин нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості, за яких досягається істотне підвищення врожайності в умовах Північного Лісостепу України.

Для обґрунтування і реалізації робочої гіпотези передбачалося вирішення наступних задач:

-встановити вплив густоти стояння і рівня мінерального живлення на особливості проходження основних етапів органогенезу, біометричні показники, особливості водоспоживання рослин та зернову продуктивність гібридів кукурудзи;

-дослідити особливості росту і розвитку рослин кукурудзи, формування продуктивності нових гібридів різних груп стиглості залежно від технології вирощування;

-виявити гібриди інтенсивного типу, які найбільш вимогливі до рівня агротехнічного фону, а також адаптивні біотипи рослин, що здатні формувати високий врожай зерна при застосуванні ресурсозберігаючих технологій вирощування;

-дати економічну та енергетичну оцінку окремих заходів вирощування гібридів кукурудзи різної селекції.

Об'єкт досліджень - процес формування продуктивності рослин кукурудзи залежно від гібридів, густоти стояння і рівня мінерального живлення, особливості їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах Північного Лісостепу України.

Предмет дослідження - вплив густоти стояння різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи та рівня мінерального живлення на врожайність і якість зерна, економічну та енергетичну оцінку досліджуваних елементів технології вирощування.

Методи дослідження: польовий - спостереження за ростом і розвитком рослин, формуванням урожайності; 2) лабораторний - визначення хімічного складу ґрунту, рослин, показників асиміляційної поверхні, хлорофілу в листках, накопичення сухої речовини рослинами; 3) математично-статистичний - оцінка достовірності одержаних результатів досліджень; 4) розрахунково-порівняльний - оцінка економічної доцільності вирощування окремих гібридів кукурудзи при оптимальній густоті стояння рослин і рівня мінерального живлення.

Наукова новизна одержаних результатів. Комплексні дослідження з вивчення реакції високопродуктивних гібридів кукурудзи на густоту стояння рослин і рівень мінерального живлення є приорітетними. На їх основі вперше в умовах Північного Лісостепу України на темно-сірих опідзолених середньосуглинкових ґрунтах визначено оптимальні параметри густоти стояння і рівня мінерального живлення рослин для нових гібридів кукурудзи Десна СВ (ФАО 240), PR39D81 (ФАО 260), PR39 R86 (ФАО 275).

Встановлено кореляційні залежності біологічної і господарської продуктивності, якість продукції гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння та рівня мінерального живлення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень стали основою для розробки практичних рекомендацій з удосконалення інтенсивної технології вирощування середньоранніх гібридів кукурудзи Десна СВ, PR39D81, PR39R86. На основі результатів досліджень господарствам рекомендована оптимальна густота стояння рослин нових гібридів кукурудзи і норми мінеральних добрив, що забезпечують урожайність зерна не менше 7,5-8,0 т/га.

Виробнича перевірка результатів досліджень була проведена у господарствах Бориспільського та Броварського районів Київської області на площі близько 10 тис.га і підтвердила високу ефективність даних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Автор брав безпосередню участь у розробці програми досліджень, проведенні польових дослідів, спостережень і обліків, аналізував і узагальнював одержані дані в звітах, наукових статтях та дисертаційній роботі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна (Інститут землеробства УААН, 2004 р.), науково-методичних радах Міністерства аграрної політики з питань рослинництва та землеробства (2000-2004 рр.), наукових конференціях агрономічного факультету Національного аграрного університету (2000-2004 рр.).

Узагальнені результати досліджень, основні висновки та практичні рекомендації розглянуто на спільному засіданні кафедр землеробства і гербології та рослинництва і кормовиробництва НАУ (протокол № 2 від 14 березня 2007 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 6 наукових працях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 185 сторінках машинописного тексту, включає вступ, 4 розділи, які містять 38 таблиць і 15 рисунків, висновки, рекомендації виробництву, список використаної літератури, додатки. Список використаних джерел включає 258 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБРАНОГО НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕНЬ (Огляд літератури)

Проаналізовано сучасні положення щодо особливостей росту, розвитку та формування продуктивності кукурудзи за різного сортового складу і технології вирощування. Вивчено погляди вітчизняних і зарубіжних авторів щодо протиріч при вирішенні проблеми підвищення продуктивності кукурудзи, висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень.

УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з вивчення комплексного впливу густоти стояння і рівня мінерального живлення рослин на продуктивність кукурудзи у Північному Лісостепу України проводилися протягом 2001-2004 років в ДСП “Чайка”, с. Дударків Бориспільського району Київської області.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений темно-сірими опідзоленими середньосуглинковими ґрунтами. Вміст гумусу в орному шарі досягає 2,07 % (за Тюріним), азоту - 11,2 мг/100 ґрунту (за Корнфілдом), фосфору - 25 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), обмінного калію - 8,9 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), рН сольової витяжки становить 6,8-7,0, сума увібраних основ - 15,8 мг-екв/100 ґрунту, рівноважна щільність ґрунту - 1,3-1,4 г/см³. Ґрунти характеризуються високим вмістом рухомого фосфору та середнім забезпеченням азоту і калію.

Клімат зони помірно-континентальний, відзначається порівняно високими температурами влітку і значними перепадами таких узимку. Коротка характеристика погодних умов дає можливість стверджувати, що 2001, 2002 і 2004 рр. були вологими і сприятливими для росту та розвитку рослин кукурудзи, а 2003 р. - посушливим. Неоднорідність погодних умов дозволила повною мірою оцінити реакцію гібридів кукурудзи на зміни умов теплового режиму та вологозабезпечення, які формувалися під впливом досліджуваних факторів і зробити відповідні висновки та рекомендації виробництву.

Програмою досліджень було передбачено проведення лабораторних, вегетаційних, польових та виробничих дослідів з метою встановлення реакції рослин кукурудзи на густоту стояння та рівень мінерального живлення, поживний режим ґрунту, фотосинтетичні і ростові процеси, урожайність гібридів кукурудзи та економічні й енергетичні показники.

Фактор А. Удобрення Фактор В. Гібриди:

1. Без добрив (контроль); 1.Ювілейний 70 М (ФАО 260) (контроль);

2. 40 т/га гною + N₆₀ P₆₀ K₆₀; 2. Десна СВ (ФАО 240);

3. 40 т/га гною + N₉₀ P₉₀ K₉₀; 3. PR39 D81 (ФАО 260);

4. 40 т/га гною + N₁₂₀ P₉₀ K₉₀. 4. PR39 R86 (ФАО 275).

Фактор С. Густота стояння рослин:

1. 60 тис./га;

2. 70 тис/га;

3. 80 тис./га;

4. 90 тис./га.

Площа облікової ділянки - 100 м². Польові досліди проводили за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчали рівні мінерального живлення (фактор А), другого - гібриди (фактор В), третього - густоту стояння рослин (фактор С). Ділянки першого порядку розміщували систематично окремими блоками; другого і третього - систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду - триразова.

Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту, 90 % азотних - під передпосівну культивацію і 10 % - у підживлення рослин (фаза 5-7 листків). Форми добрив - аміачна селітра (N - 34 %), гранульований суперфосфат (P₂O₅ - 19 %) і калійна сіль (K₂O - 40 %).

За методичну основу досліджень слугували “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой” (1980), “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми и кормовыми культурами“ під редакцією В.С. Цикова і Г.Р. Пікуша (1983), а також відповідні методики за редакцією О.С. Молостова (1966), Л.А. Синякової і О.І. Іванової (1981), Б.А. Доспехова (1985). Вміст білка в зерні кукурудзи визначали за К'єльдалем, жиру - за Рушковським, крохмалю - за Єверсом (1968). Економічну оцінку густоти стояння та рівня мінерального живлення рослин кукурудзи розраховували за технологічною картою та діючими нормативами. Енергетичну ефективність визначали за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ Й РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГУСТОТИ СТОЯННЯ ТА РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

Польова схожість насіння та особливості проходження міжфазних періодів кукурудзи. Одержання високої польової схожості - одне з найважливіших завдань технології вирощування, оскільки від неї значною мірою залежить рівень майбутнього врожаю. Дослідженнями встановлено (табл.1), що збільшення густоти стояння рослин від 60 до 90 тис./га у межах кожного рівня удобрення практично не приводило до зниження польової схожості насіння.

Таблиця 1. Польова схожість насіння кукурудзи залежно від норми висіву та рівня мінерального живлення, % (середнє за 2001-2004 рр.)

Гібрид	Густота стояння, тис.шт./гах	Норми мінеральних добрив, кг/га д.р.
		Без добрив (контроль)	N60P60K60	N90P90K90	N120P90K90
Ювілейний 70 М (контроль)	60	82,9	83,7	84,6	84,9
	70	82,1	83,2	83,2	83,5
	80	81,7	82,0	82,5	82,7
	90	81,1	81,4	82,0	82,2
Десна СВ	60	83,2	84,2	84,5	86,7
	70	82,3	83,8	84,2	85,5
	80	81,9	82,6	83,8	84,3
	90	81,4	82,0	83,1	83,8
PR39D81	60	87,2	89,3	89,9	89,4
	70	86,9	89,0	89,0	88,7
	80	86,4	88,1	87,4	87,6
	90	86,0	87,6	87,0	87,0
PR39R86	60	91,0	92,0	92,4	92,2
	70	90,4	91,8	91,9	91,4
	80	90,0	90,6	90,1	90,4
	90	89,5	90,2	90,0	90,2

^х Страхова надбавка насіння до фактичної густоти - 10-15 %.

Нашими дослідженнями виявлено окремі сортові особливості гібридів, що певним чином впливало на польову схожість насіння. Так, найвищу польову схожість насіння відмічено у гібрида кукурудзи PR39R86, найменшу - Ювілейний 70 М (відповідно 92,4 % і 81,1 %).

У гібрида кукурудзи PR39D81 найвищі показники польової схожості встановлено при густоті 60 тис./га і внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ - 89,9 %. Збільшенням густоти стояння до 90 тис./га і внесення повного мінерального добрива в нормі N₁₂₀Р₉₀К₉₀ польова схожість насіння знижувалася до 87,0 %. У гібридів Десна СВ і Ювілейний 70 М спостерігалась аналогічна закономірність, проте в цих варіантах показники польової схожості були дещо нижчими, що пов'язано як з біологічними особливостями цих гібридів, так і меншою крупністю насіння.

Із збільшенням густоти стояння з 60 до 90 тис./га ефективність добрив знижувалась. Так, якщо у рослин кукурудзи гібрида PR39R86 виживання протягом вегетаційного періоду при густоті 70 тис./га складало від рівня мінерального живлення 84,5-96,2 %, то у гібрида Ювілейний 70 М - 77,5-88,4% незалежно від рівня мінерального живлення.

Збільшення густоти стояння до 90 тис./га призводило до зниження загального виживання рослин, що негативно вплинуло на формування оптимальної передзбиральної густоти стояння та продуктивності кукурудзи. Так, у гібрида Ювілейний 70 М із збільшенням густоти стояння рослин з 70 тис./га до 90 тис./га загальне виживання зменшилось на 8,03 %, а у гібрида PR39R86 - на 3,1%.

Внесення під кукурудзу мінеральних добрив позитивно впливало на стійкість рослин проти несприятливих зовнішніх чинників. У варіанті без внесення добрив загальне виживання рослин кукурудзи гібрида Ювілейний 70 М складало 77,5 %, із збільшенням рівня мінерального живлення до N₁₂₀Р₉₀К₉₀ на період збирання залишилося 88,4 %, гібрида PR39R86 відповідно - 84,5 і 96,2 %.

Отже, нашими дослідженнями встановлено, що польова схожість насіння кукурудзи в більшій мірі залежала від рівня удобрення та біологічних особливостей гібридів і менше - від густоти стояння рослин.

Результати досліджень свідчать, що тривалість вегетаційного періоду залежить від густоти стояння рослин кукурудзи, сортових особливостей гібридів та норми мінеральних добрив.

Коротшим (114 днів) вегетаційний період був у гібрида Десна СВ із густотою 60 тис./га незалежно від норм мінеральних добрив. Найдовший вегетаційний період відмічено у гібридів Ювілейний 70 М при густоті 80 і 90 тис./га і внесенні N₁₂₀P₉₀K₉₀ (відповідно 124 і 126 днів) і PR39R86 на варіантах 90 тис./га і N₉₀P₉₀K₉₀ - 125 днів. Між густотою стояння рослин і тривалістю вегетаційного періоду встановлено тісну позитивну кореляційну залежність (r = 0,96).

Особливості росту і розвитку рослин кукурудзи залежно від густоти стояння і норм добрив. На основі спостережень за ростовими процесами було встановлено, що висота рослин залежить як від біологічних особливостей гібридів, так і рівня мінерального живлення та густоти стояння рослин.

Найвищими були рослини всіх гібридів кукурудзи за внесення N₁₂₀P₉₀K₉₀, але при різній густоті стояння. Так, гібриди кукурудзи Ювілейний 70 М і Десна СВ найвищими були при густоті 70 тис./га - відповідно 217 і 223 см, а гібриди PR39D81 і PR39R86 при густоті 80 тис./га - відповідно 247 і 258.

Вміст і динаміка поживних речовин у ґрунті, особливості використання їх рослинами кукурудзи. Урожайність кукурудзи і якість зерна значною мірою залежить від забезпечення рослин елементами мінерального живлення протягом вегетації.

У процесі вегетації кукурудзи вміст нітратів у ґрунті змінювався залежно від інтенсивності використання їх рослинами. Динаміка нітратів у ґрунті пов'язана з накопиченням сухої речовини рослинами кукурудзи. Від початку вегетації (9 - 10 листків) до наливання і дозрівання зерна спостерігається лінійне зменшення нітратів у ґрунті, досягаючи мінімуму у фазі молочно-воскової стиглості зерна.

Зменшення вмісту нітратного азоту в другій половині вегетації пояснюється уповільненням нітрифікаційних процесів та значним виносом азоту рослинами кукурудзи через інтенсивний приріст органічної маси, яка досягає максимуму в період молочно-воскової стиглості зерна.

Результати спостережень за динамікою нітратного азоту в шарі ґрунту 0-20 см засвідчили, що вміст азоту залежить і від біологічних особливостей гібридів кукурудзи (табл. 2). Найменший вміст азоту в ґрунті у фазу молочної стиглості зерна мав місце на контрольному варіанті під час вирощування гібридів PR39D81 і PR39R86 з густотою 90 тис./га - відповідно 5,8 і 5,5 мг/кг ґрунту, проти 7,1 мг/кг ґрунту у гібрида Ювілейний 70 М, що головним чином і вплинуло на формування продуктивності кукурудзи.

Таблиця 2. Динаміка нітратного азоту (NO₃) в шарі ґрунту 0 - 20 см у фазу молочної стиглості зерна, мг/кг ґрунту, (середнє за 2001-2004 рр.)

Гібрид	Густота стояння, тис.шт./га	Норми мінеральних добрив, кг/га д.р.
		Без добрив (контроль)	N60P60K60	N90P90K90	N120P90K90
Ювілейний 70 М (контроль)	60	9,5	11,3	12,1	12,5
	70	8,8	10,5	11,1	11,4
	80	8,4	8,9	9,4	9,7
	90	7,1	7,5	7,9	8,1
Десна СВ	60	9,1	11,0	11,8	12,2
	70	8,4	10,2	10,7	11,0
	80	7,9	8,5	9,0	9,4
	90	6,7	7,1	7,4	7,6
PR39D81	60	8,4	10,3	11,1	11,5
	70	7,7	9,5	10,0	10,3
	80	7,1	7,8	8,2	8,8
	90	5,8	6,2	6,7	7,0
PR39R86	60	8,0	9,8	10,6	11,0
	70	7,3	9,0	9,5	9,8
	80	6,7	7,3	7,6	8,2
	90	5,5	5,8	6,1	6,7

НІР ₀₅ 0,4

Отже, забезпеченість рослин нітратним азотом в другій половині вегетації на удобреному фоні у порівнянні з неудобреним була у 1,2-1,4 рази більшою. Відмічена тенденція до зменшення кількості цього елемента при загущенні посіву до 90 тис./га.

Найбільше рухомого фосфору рослини кукурудзи використовували у період 9-10 листків - викидання волоті. Так, в ці фази рослини кукурудзи, в середньому по гібридах, на формування одиниці врожаю витрачали на 14,5 - 18,2 % більше порівняно з фазами викидання волоті і молочної стиглості зерна, що зумовлено біологічними особливостями гібридів кукурудзи. Гібриди кукурудзи PR39D81 і PR39R86 виносили з ґрунту на 4,2 - 5,8 % більше рухомого фосфору, порівняно з Ювілейним 70 М (контроль), що і вплинуло на формування величини врожаю. В сезонній динаміці фосфору в ґрунті простежувалася залежність, аналогічна динаміці нітратів

Калій починає надходити у рослини високими темпами вже з перших днів з'явлення сходів і до фази викидання волоті. У фазу 9-10 листків ґрунтові запаси обмінного калію під посівом кукурудзи знаходилися у межах 91-126 мг/100 г ґрунту. Вміст його в ґрунті меншою мірою залежав від густоти стояння рослин, а головним чином визначався різним рівнем мінерального живлення та біотипів гібридів кукурудзи. Так, із збільшенням густоти стояння з 60 до 90 тис./га ґрунтові запаси обмінного калію в середньому по гібридах зменшилися на 8,0-8,5 %. Внесення мінеральних добрив у нормі N₆₀P₆₀K₆₀ сприяло збільшенню кількості обмінного калію в ґрунті на 10,2 - 13,2 % порівняно з контролем, а у разі внесення мінеральних добрив у нормі N₁₂₀P₉₀K₉₀ вміст калію збільшився на 16,7 - 20,2 %.

Найменший вміст обмінного калію в шарі ґрунту 0-20 см відмічено у варіантах досліду з використанням гібридів PR39D81 і PR39R86. Так, при вирощуванні гібрида Ювілейний 70 М (контроль) з густотою стояння 60 тис./га і внесенні N₁₂₀P₉₀K₉₀ вміст калію в ґрунті у фазу 9-10 листків становив 126 мг/100 г ґрунту, а при вирощуванні гібридів PR39D81 і PR39R86 вони зменшилися відповідно на 5,5 і 6,4 %. У варіанті з гібридом Десна СВ ґрунтові запаси обмінного калію знаходилися в межах контрольного варіанту.

До фази викидання волотей ґрунтові запаси обмінного калію зменшилися на 9,2-11,1 %. Внесення добрив сприяло збільшенню калію в ґрунті на 18,8 - 20,2 % порівняно з контролем.

У другій половині вегетації запаси обмінного калію в ґрунті зменшилися (табл. 3). Порівняно з фазою 9-10 листків вони зменшилися на неудобрених варіантах на 12,1-13,9, на удобрених - на 11,1 - 12,6 %, а з фазою викидання волоті відповідно на 3,1-3,4 % і 8,5-8,7 %. Тобто у другій половині вегетації на удобрених варіантах використання обмінного калію рослинами зростає.

Таблиця 3. Динаміка обмінного калію (K₂ O) в шарі ґрунту 0 - 20 см у фазу молочної стиглості зерна, мг/кг ґрунту, (середнє за 2001-2004 рр.)

Гібрид	Густота стояння, тис.шт./га	Норми мінеральних добрив, кг/га д.р.
		Без добрив (контроль)	N60P60K60	N90P90K90	N120P90K90
Ювілейний 70 М (контроль)	60	93	104	108	112
	70	92	103	107	110
	80	89	101	104	107
	90	84	98	101	103
Десна СВ	60	91	102	106	109
	70	89	100	104	107
	80	87	98	101	105
	90	81	95	98	101
PR39D81	60	89	100	104	107
	70	87	98	102	105
	80	85	95	98	102
	90	78	92	95	98
PR39R86	60	87	98	102	104
	70	85	96	100	103
	80	82	94	97	100
	90	76	90	92	96

НІР ₀₅ 2,0

Із зменшенням площі живлення закономірність динаміки ґрунтових запасів обмінного калію в досліді збереглася. Найбільше калію з ґрунту за період вегетації використали гібриди кукурудзи PR39D81 і PR39R86 (відповідно на 4,5-7,1 % більше, ніж на контролі), що пояснюється їх підвищеними вимогами до елементів живлення.

Аналізуючи динаміку ґрунтових запасів елементів живлення відмітимо, що внесення мінеральних добрив у нормі N₁₂₀P₉₀K₉₀, порівняно з варіантом без добрив, сприяло збільшенню кількості в ґрунті нітратного азоту (NO₃) на 21,8-37,5 %, рухомого фосфору (P₂O₅) на 33,2-38,7 % і обмінного калію (K₂O) на 19,5 - 26,3 %.

Водний режим ґрунту та використання води рослинами кукурудзи залежно від рівня мінерального живлення і густоти стояння. Дослідженнями встановлено, що із збільшенням глибини відбору проб водоспоживання кукурудзи погіршувалося. Це пояснюється розміщенням основної маси кореневої системи (50-65 %) в шарі ґрунту 0-50 см. Водоспоживання по фазах росту й розвитку було неоднаковим. До фази 9-10 листків воно було незначне і переважно з шару ґрунту 0-50 см. У шарі ґрунту 100-150 см спостерігалося збільшення запасів доступної вологи у середньому на 34,6 м³/га за рахунок випадання опадів та їх переміщення в нижні шари ґрунту, а також з особливостями розвитку кореневої системи - у фазу 9-10 листків коренева система проникає на глибину до 60 см.

Із ростом і розвитком кореневої системи і надземної маси водоспоживання з нижніх шарів ґрунту зростало. У відсотковому відношенні від сумарного водоспоживання у період сходи - фаза 9-10 листків кукурудза витрачала 7,1 %, від 9-10 листків до викидання волоті - 41,4 %, викидання волотей - повна стиглість зерна - 51,5 %.

Ефективність використання води була неоднаковою, про що свідчать дані розрахунків коефіцієнтів водоспоживання, які визначають витрату води на створення одиниці врожаю (табл. 4). Проведеними дослідженнями встановлено, що збільшення густоти стояння рослин кукурудзи з 60 тис./га до 90 тис./га призводить до зростання коефіцієнтів водоспоживання. Більш раціональне використання води рослинами мало місце на удобреному фоні, що пояснюється зниженням інтенсивності транспірації та підвищенням фотосинтетичних процесів у рослинах. У середньому за роки досліджень найефективніше витрачали вологу гібриди кукурудзи PR39R86 і PR39D81 на варіанті 60 тис./га і внесенні N₁₂₀P₉₀K₉₀ - 471 та 478 м³/т відповідно. При цій же самій густоті стояння, але без внесення добрив коефіцієнт водоспоживання становив - відповідно 509 і 516 м³/т. Із збільшенням густоти стояння до 90 тис./га коефіцієнт водоспоживання збільшився відповідно на 8,7 і 8,5 %. У гібридів кукурудзи Десна СВ і Ювілейний 70 М коефіцієнт водоспоживання був відповідно на 4,6 % і 7,9 % більшим порівняно з PR39R86, проте закономірність залежно від густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення в досліді збереглася.

Сумарне водоспоживання у гібридів кукурудзи знаходилося в межах 3924-4211 м³/га. Таку вологозабезпеченість можна характеризувати як достатньою для формування високого врожаю зерна кукурудзи, про що свідчать дослідження С.І. Слухая (1974), який відмічає, що у разі достатнього вологозабезпечення витрати води складають 3500-4500 м³/га.

Таблиця 4. Водоспоживання рослин кукурудзи залежно від густоти стеблостою і рівня мінерального живлення (середнє за 2001-2004 рр.)

Варіант досліду	Показники водоспоживання рослин кукурудзи при густоті стояння, тис./га
	сумарне водоспоживання, м3/га	коефіцієнт водоспоживання, м3/т
	60	70	80	90	60	70	80	90
Ювілейний 70 М (контроль)
Без добрив (контроль)	3924	3939	3957	3978	544	562	578	593
N60P60K60	3956	3974	3990	4015	521	536	550	563
N90P90K90	3972	3991	4004	4030	512	528	541	555
N120P90K90	3998	4005	4019	4046	506	522	535	547
Десна СВ
Без добрив (контроль)	3936	3951	3969	3990	532	550	566	581
N60P60K60	3968	3986	4002	4027	509	524	538	551
N90P90K90	3984	4003	4016	4042	500	516	529	543
N120P90K90	4010	4017	4031	4058	494	510	523	535
PR39D81
Без добрив (контроль)	4064	4076	4097	4120	516	534	550	565
N60P60K60	4101	4112	4134	4157	493	508	522	535
N90P90K90	4119	4131	4152	4175	484	500	513	527
N120P90K90	4141	4155	4175	4198	478	494	507	519
PR39R86
Без добрив (контроль)	4077	4089	4110	4133	509	527	543	558
N60P60K60	4114	4125	4147	4170	486	501	515	528
N90P90K90	4132	4144	4165	4188	477	493	506	520
N120P90K90	4154	4168	4188	4211	471	487	500	512

НІР ₀₅ для сумарного водоспоживання 23,5.

Фотосинтетична діяльність рослин кукурудзи. Фотосинтетична діяльність посівів є домінуючою в початкові фази росту й розвитку рослин. Із переходом до періоду формування репродуктивних органів роль фотосинтезу постійно зменшується і домінуючими стають процеси, пов'язані з формуванням репродуктивних органів та перерозподілом пластичних речовин між окремими органами рослин. гібрид кукурудза густота врожайність

Важливим показником фотосинтетичної діяльності рослин є фотосинтетичний потенціал, який характеризує продуктивність роботи листкового апарату протягом вегетаційного періоду (табл. 5). Дослідженнями встановлено, що фотосинтетичний потенціал змінювався як від морфобіологічних особливостей гібридів кукурудзи, так і густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення. Найбільший фотосинтетичний потенціал забезпечували гібриди PR39R86 і PR39D81 при густоті 90 тис./га і внесенні N₁₂₀P₉₀K₉₀ - відповідно 3,86 і 3,77 млн м² днів/га, а на варіанті без добрив - 3,11 і 2,83 млн м² днів/га відповідно. У гібрида Десна СВ найвищий фотосинтетичний потенціал 3,21 млн м² днів/га формувався також при 90 тис./га і збільшення норми мінеральних добрив.

Таблиця 5. Фотосинтетичний потенціал посівів кукурудзи залежно від біотипу гібридів, густоти стояння і норм мінеральних добрив, млн м² днів/га, (середнє за 2001-2004 рр.)

Гібрид	Густота стояння, тис.шт./га	Норми мінеральних добрив, кг/га д.р.
		Без добрив (контроль)	N60P60K60	N90P90K90	N120P90K90
Ювілейний 70 М (контроль)	60	1,91	2,19	2,30	2,41
	70	2,16	2,50	2,58	2,75
	80	2 ,27	2,76	2,93	3,08
	90	2,23	2,87	3,11	3,31
Десна СВ	60	1,98	2,28	2,38	2,45
	70	2,25	2,60	2,76	2,81
	80	2,36	2,80	2,96	3,05
	90	2,41	2,87	3,05	3,21
PR39D81	60	2,25	2,49	2,58	2,70
	70	2,54	2,78	2,97	3,07
	80	2,74	3,10	3,22	3,48
	90	2,89	3,27	3,57	3,77
PR39R86	60	2,32	2,62	2,70	2,77
	70	2,63	2,97	3,10	3,14
	80	2,93	3,38	3,53	3,60
	90	3,11	3,60	3,84	3,86

Отже, при внесенні добрив збільшується величина фотосинтетичного потенціалу по гібридах на 11,9-26,2 %. Загущення посівів до 90 тис. /га по всіх гібридах сприяло підвищенню фотосинтетичного потенціалу. Так, у Ювілейного 70 М він збільшувався на 16,7 %, Десна СВ - на 21,7, PR39D81 - на 28,4 і PR39R86 - на 34,0 %, що пояснюється перш за все морфобіологічними особливостями гібридів.

Збільшення фотосинтетичного потенціалу створює кращі умови для формування високої продуктивності посіву, але площа фотосинтетичного апарату не відображає частки впливу на величину врожаю за певний час вегетації. Важливим показником інтенсивності росту кукурудзи є чиста продуктивність фотосинтезу, яка показує відношення добового приросту сухої речовини до площі листків (табл. 6). Проведеними дослідженнями встановлено, що величина чистої продуктивності фотосинтезу посівів кукурудзи залежала від морфологічних і біологічних особливостей гібридів, густоти стояння та добрив. У розріджених посівах чиста продуктивність фотосинтезу була найбільшою. В цих варіантах значно інтенсивніше відбувалося накопичення абсолютно-сухої речовини, в результаті чого показники маси рослин були вищими, ніж у загущених посівах. Так, у варіантах без добрив із збільшенням густоти стояння рослин з 60 до 90 тис./га чиста продуктивність фотосинтезу зменшувалась у Ювілейного 70 М (контроль) на 12,2 %, Десна СВ - на 11,5, у гібридів PR39R86 і PR39D81 - відповідно на 8,3 і 8,5 %.

Таблиця 6. Чиста продуктивність фотосинтезу посівів кукурудзи залежно від біотипу гібридів, густоти стояння і норм мінеральних добрив, г/м² за добу, (середнє за 2001-2004 рр.)

Гібрид	Густота стояння, тис.шт./га	Норми мінеральних добрив, кг/га д.р.
		Без добрив (контроль)	N60P60K60	N90P90K90	N120P90K90
Ювілейний 70 М (контроль)	60	9,8	10,4	11,0	11,6
	70	9,6	10,2	10,8	11,3
	80	9,2	9,8	10,3	10,8
	90	8,6	9,2	9,8	10,2
Десна СВ	60	10,4	11,1	11,8	12,4
	70	10,2	10,9	11,6	12,2
	80	9,8	10,4	11,2	11,8
	90	9,2	9,8	10,7	11,2
PR39D81	60	11,8	12,4	13,1	13,5
	70	11,6	12,2	12,9	13,2
	80	11,3	11,9	12,5	12,9
	90	10,8	11,4	12,0	12,4
PR39R86	60	12,0	12,8	13,4	13,9
	70	11,8	12,6	13,2	13,6
	80	11,5	12,3	12,9	13,3
	90	11,0	11,8	12,5	12,8

Внесення добрив збільшувало величину чистої продуктивності фотосинтезу у Ювілейного 70 М на 18,4 %, Десна СВ - на 19,2, PR39D81 - на 14,4 і PR39R86 - на 15,8 %. На удобрених варіантах із збільшенням густоти стояння рослин чиста продуктивність фотосинтезу зменшувалась меншою мірою, що пояснюється інтенсивнішим накопиченням сухої речовини.

Найбільша чиста продуктивність фотосинтезу була у гібрида PR39R86 - 11,0-13,9 г/м² за добу, дещо менша у PR39D81 - 10,8-13,5 г/м² за добу. У гібридів Ювілейний 70 М і Десна СВ чиста продуктивність фотосинтезу знаходилася в межах - 8,6-11,6 і 9,2-12,4 г/м² за добу відповідно.

Урожайність зерна кукурудзи залежно від густоти стояння і норм добрив. Аналіз структури врожаю дає можливість зробити висновки, що збільшення густоти стояння рослин з 60 до 90 тис./га кількість зерен із качана зменшувалася на 20,1-25,2 %, маса зерна - на 25,1-30,5 % і маса 1000 зерен - на 5,4-8,3 %, а внесення добрив підвищило ці показники відповідно на 0,3-4,5 %, 7,6-10,2 і 11,9-12,9 %.

Урожайність зерна гібридів кукурудзи змінювалась під впливом біологічних особливостей, густоти стояння рослин, норм мінеральних добрив і погодних умов в роки проведення досліджень (табл. 7). Як показали результати досліджень, гібриди кукурудзи Ювілейний 70 М і Десна СВ на неудобреному фоні і з внесенням мінеральних добрив найвищий урожай зерна сформували при передзбиральній густоті стояння рослин 70 тис./га. Для гібридів PR39D81 і PR39R86 оптимальною виявилася густота стояння рослин 80 тис./га.

Таблиця 7. Урожайність зерна кукурудзи при вологості 14 % залежно від густоти стояння рослин і норм добрив, т/га (середнє за 2001-2004 рр.)

Варіант досліду	Густота стояння, тис.шт./га	Гібриди
		Ювілейний 70 М (контроль)	Десна СВ	PR39D81	PR39R86
Без добрив (контроль)	60	5,04	5,39	6,35	6,65
	70	5,77	6,14	6,91	7,15
	80	5,12	5,54	7,17	7,52
	90	4,85	5,35	7,13	7,46
N60P60K60	60	5,55	5,93	6,85	7,15
	70	6,06	6,39	7,35	7,59
	80	5,52	5,98	7,59	7,84
	90	5,25	5,55	7,46	7,73
N90P90K90	60	6,01	6,38	7,30	7,56
	70	6,48	6,77	7,84	8,16
	80	5,81	6,27	8,08	8,39
	90	5,46	5,79	7,91	8,21
N120P90K90	60	6,37	6,66	7,59	7,90
	70	6,88	7,01	8,29	8,57
	80	6,09	6,51	8,70	9,03
	90	5,67	6,01	8,49	8,75
НІР 0,5, ц/га	Гібриди	0,13
	Добрива	0,13
	Густота	0,13
	Взаємодія	0,5

У середньому за роки досліджень найвища врожайність зерна у неудобрених варіантах у гібрида Ювілейний 70 М (контроль) формувалася при густоті 70 тис./га і становила 5,77 т/га. За густоти 80 тис./га вона зменшувалася на 11,3 %, а при густоті 90 тис./га - на 15,9 %. У гібрида Десна СВ більш висока врожайність зерна була при густоті 70 тис./га (6,14 т/га). У разі збільшення її до 90 тис./га вона зменшилася на 12,9 %, як і при густоті 60 тис./га (12,2 %). У гібридів кукурудзи PR39D81 і PR39R86 найвищий врожай, в середньому за роки досліджень, формувався при густоті стояння 80 тис./га - відповідно 7,17 і 7,52 т/га. В середньому за 2001-2004 рр. відмінності між варіантами 80 і 90 тис./га були несуттєвими - в межах 0,6 і 0,8 % відповідно. Разом із тим за густоти 60 тис./га рослин недобір зерна досягав 0,8-0,9 т/га.

Наведені в таблиці 7 дані також свідчать, що урожайність зерна гібридів Ювілейний 70 М і Десна СВ на неудобреному фоні в середньому за роки досліджень була значно нижчою порівняно з PR39D81 і PR39R86 відповідно на 1,4 і 1,03 і 1,75 і 1,38 т/га.

На удобрених фонах коливання урожаїв виявилися дещо більшими, що пояснюється кращою чутливістю гібридів до мінеральних добрив. Так, при оптимальній (60 тис./га) густоті стояння рослин внесення мінеральних добрив у нормах N₆₀P₆₀K₆₀ і N₉₀P₉₀K₉₀ забезпечило приріст урожаю зерна у гібридів Ювілейний 70 М (контроль) і Десна СВ відповідно на 0,29 і 0,71 і 0,25 і 0,63 т/га. внесення мінеральних добрив нормою N₁₂₀P₉₀K₉₀ урожайність зерна зросла у гібрида Ювілейний 70 М з 5,77 до 6,88 т/га, або на 16,1 % і у гібрида Десна СВ з 6,14 до 7,01 т/га, або на 14,2 %.

У середньому за роки досліджень найбільший урожай зерна гібрида кукурудзи PR39D81 отримали у варіантах із внесенням N₁₂₀P₉₀K₉₀ - 8,70 т/га, що на 20,3 % більше, ніж у варіантах без добрив. Приріст врожаю від застосування мінімальної норми добрив становив 0,42 т/га, а у разі використання N₉₀P₉₀K₉₀ - 0,91 т/га. У гібрида PR39R86 прибавка врожаю на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ складала 0,32 т/га, а на фоні N₁₂₀P₉₀K₉₀ - 1,51 т/га, різниця врожайності між нормами добрив становила 1,19 т/га.

Значний вплив на формування урожайності гібридів кукурудзи мали погодні умови протягом вегетації. Так, у найсприятливіших за гідротермічним режимом 2001 і 2004 роках, гібриди кукурудзи сформували найвищу урожайність зерна, яка найбільше відповідала їх потенційним можливостям. Рівень врожаю на фоні N₁₂₀P₉₀K₉₀ у гібрида Ювілейний 70 М становив 7,75 і 7,46 т/га, Десна СВ - 7,73 і 7,43, PR39D81 - 9,11 і 8,71 і PR39R86 - 9,67 і 9,20 т/га. В 2002 році урожайність зерна гібридів кукурудзи була дещо меншою (на 0,7-2,0 %) порівняно з 2004 роком.

В посушливих умовах 2003 р., внаслідок високих температур і недостатньої кількості опадів (відхилення від середньобагаторічної норми становило -202,5 мм), зниження урожайності зерна у ранньостиглого гібрида Ювілейний 70 М досягало 34,3-37,0 %, Десна СВ - 24,0-28,1 %, PR39D81 - 3,6-8,5 %, а у PR39R86 - 10,2-14,6 %. Така тенденція свідчить про неоднаковий рівень посухостійкості гібридів та пристосованості їх до конкретних умов вирощування - найадаптованішими виявилися гібриди кукурудзи іноземної селекції PR39D81 і PR39R86.

Проаналізувавши рівні урожайності відмітимо, що урожайність гібрида кукурудзи Десна СВ була близькою до контролю (6,88 т/га) - 7,01 т/га. Використання гібридів кукурудзи селекції компанії “Піонер” PR39D81 і PR39R86 дало можливість підвищити урожайність зерна кукурудзи порівняно з Ювілейним 70 М відповідно на 1,82 і 2,15 т/га, або на 26,4 і 31,8 %.

Рівень врожайності гібридів, ефективність дії факторів можна глибоко дослідити на підставі їх ретельного аналізу.

Ці фактори взаємопов'язані і досить точно розкривають суть дії того чи іншого елемента технології вирощування кукурудзи. Отже, продуктивність кукурудзи значно варіювала під впливом добрив (частка впливу 42 %), погодних умов - 12 %, гібриду - 20 %, густоти - 20 %.

Таким чином, урожайність кукурудзи значно варіювала під впливом типу гібрида (r = 0,86), рівня мінерального живлення (r = 0,76), густоти стояння (r = 0,72) і погодних умов (r = 0,32 ).

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА КУКУРУДЗИ

Дослідження показали, що гібриди кукурудзи, які належать до однієї групи стиглості, формували неоднакову урожайність зерна з різною передзбиральною вологістю. Значення останнього показника зростало як від тривалості періоду вегетації, так і залежно від рівня мінерального живлення, що позначилося на рівні виробничих витрат, пов'язаних із сушінням вологої зернової маси (табл. 8).

Таким чином, за даними зернової продуктивності гібридів кукурудзи, а також показників економічної ефективності застосування добрив у посівах досліджуваних біотипів, оптимальною й найбільш економічно вигідною є норма N₁₂₀P₉₀K₉₀. За умови зменшення норми до N_60-90P_60-90K_60-90 у структурі посівних площ доцільним є використання гібридів Ювілейний 70 М і Десна СВ. Високу прибутковість технологічного процесу та рентабельність виробництва зерна забезпечують гібриди PR39D81 і PR39R86.

У проведених дослідженнях енергоємність 1 ц зерна, як правило, була найменшою при оптимальній для кожного гібрида передзбиральній густоті стояння рослин. При більших або менших від оптимальної густотах енергетичні витрати на одиницю продукції зростали. Найменшими вони були на неудобреному фоні у гібрида Ювілейний 70 М, на фонах із внесенням добрив - у PR39R86. Останнє пояснюється більшим приростом урожаю зерна від добрив у середньостиглого гібрида. При внесенні добрив у нормі N₆₀P₆₀K₆₀ енергоємність 1 ц зерна гібридів кукурудзи підвищувалася на 3,2-4,1%, а при нормі N₁₂₀P₉₀K₉₀ - на 12,0-13,3 % порівняно з неудобреним фоном.

ВИСНОВКИ

На підставі узагальнених відповідних літературних даних, проведених наукових досліджень і отриманих результатів у дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нові шляхи вирішення завдань з підвищення урожайності кукурудзи на основі комплексного запровадження гібридів кукурудзи різної групи стиглості, густоти стояння рослин та рівня мінерального живлення. У зв'язку з цим сформовано такі висновки:

1. Використання гібридів кукурудзи, які за біологічними ознаками найбільш повно відповідають ґрунтово-кліматичним умовам Північного Лісостепу України, є однією з головних умов вирощування високих урожаїв кукурудзи в цій зоні.

2. У технології вирощування кукурудзи вирішальне значення має дотримання оптимальної густоти стояння рослин та оптимізація поживного режиму ґрунту шляхом внесення мінеральних добрив.

Таблиця 8. Економічна ефективність вирощування гібридів кукурудзи залежно від рівня мінерального живлення (середнє 2001-2004 рр.)

Дози добрив, кг/га д.р.	Урожайність, т/га	Передзбиральна вологість зерна, %	Вартість врожаю, грн/га	Витрати, грн/га	Чистий прибуток, грн/га	Рівень рентабельності, %
				всього	в т.ч. на досушування зерна
Ювілейний 70 М(контроль)*
Без добрив	5,77	25,6	3462	1548	325	1914	123,6
N60 P60 K60	6,06	25,9	3636	1669	372	1967	117,9
N90 P90 K90	6,48	26,4	3888	1801	402	2087	115,9
N120 P90 K90	6,88	27,5	4128	1944	436	2184	112,3
Десна СВ*
Без добрив	6,14	25,2	3684	1680	304	2004	119,3
N60 P60 K60	6,39	25,4	3834	1803	348	2031	112,6
N90 P90 K90	6,77	25,9	4062	1940	371	2122	109,4
N120 P90 K90	7,01	27,0	4206	2090	400	2116	101,2
PR39D81**
Без добрив	7,17	20,3	4661	1745	231	2916	167,1
N60 P60 K60	7,59	20,8	4934	1868	252	3066	164,1
N90 P90 K90	7,84	21,2	5096	2003	284	3093	154,4
N120 P90 K90	8,70	21,7	5655	2157	307	3498	162,2
PR39R86**
Без добрив	7,52	21,3	4888	1762	253	3126	177,4
N60 P60 K60	7,84	21,5	5096	1884	270	3212	170,5
N90 P90 K90	8,39	22,2	5454	2017	305	3437	170,4
N120 P90 K90	9,03	22,6	5870	2163	326	3707	171,4

*- Густота стояння 70 тис./га.

** - Густота стояння 80 тис./га.

3. Дослідженнями встановлено, що у порівняно сприятливих умовах водного режиму і природної родючості ґрунтів Північного лісостепу України збільшення густоти стояння рослин середньоранніх гібридів до 80-90 тис./га забезпечує оптимальні умови росту й розвитку рослин та формування більш високої продуктивності кукурудзи у порівнянні із загальноприйнятою густотою - 60 тис./га.

4. У разі збільшення густоти стояння рослин кукурудзи від 60 до 90 тис./га на удобреному фоні тривалість вегетаційного періоду подовжувалася на 7-8, а без добрив - на 4-6 днів.

5. Внесення мінеральних добрив покращувало родючість ґрунту - збільшувався вміст основних елементів живлення до 30 %, що сприяло активізації фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, поліпшенню загальних умов їх рості й розвитку, формуванню високого врожаю зерна.

6. Збільшення густоти стояння рослин до 90 тис./га на неудобреному фоні дещо погіршувало структуру врожаю - призводило до зменшення кількості зерен у качані на 20-25 %, маси зерна з качана - на 25-30 %, маси 1000 зерен - на 5-8 %. На удобреному фоні ця різниця суттєво зменшувалася.

7. Загущення посівів на неудобреному фоні спричинювало погіршення якості зерна - зменшення вмісту білка, жиру і крохмалю. Разом із тим, внесення добрив сприяло поліпшенню якості зерна. За якісними показниками кращими були гібриди PR39D81 і PR39R86 (селекції фірми “Піонер”), які за вмістом білка і жиру в зерні перевищували гібриди Ювілейний 70 М і Десна СВ відповідно на 30-30 % і 62-64 %.

8. Для гібридів кукурудзи інтенсивного типу (PR39D81 і PR39R86) найбільш економічно обґрунтованою є норма добрив N₁₂₀P₉₀K_90. При зменшенні її до N_60-90P_60-90K_60-90 краще використовувати середньоранні гібриди вітчизняної селекції типу Ювілейний 70 М і Десна СВ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання високих і сталих врожаїв кукурудзи з високими якісними показниками зерна в умовах Північного Лісостепу України рекомендується:

- висівати гібриди кукурудзи інтенсивного типу PR39D81 і PR39R86, потенційні можливості яких досягають 9,0-10,0 т/га;

- забезпечити передзбиральну густоту стояння рослин середньоранніх гібридів кукурудзи вітчизняної селекції Ювілейний 70 М і Десна СВ 70 тис./га, а гібридів компанії “Піонер” PR39D81 і PR39R86 - збільшувати до 80-90 тис./га;

- рекомендовану норму мінеральних добрив (N₁₂₀P₉₀K₉₀) на заплановану врожайність (8 т/га) вносити роздрібним способом: фосфорно-калійні - під основний обробіток ґрунту, азотні: 90 % норми під передпосівну культивацію і 10 % у підживлення у фазу 5-7 листків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Танчик С.П., Мокрієнко В.А., Усатий Г.Ю. Польова схожість насіння кукурудзи залежно від рівня мінерального живлення // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К.: Алефа, 2006. - Вип.4. - С. 18-25 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написання статті).

2. Мокрієнко В.А., Усатий Г.Ю. Особливості засвоєння поживних речовин гібридами кукурудзи // Міжвід. темат. зб. “Землеробство” - К.: ЕКМО, 2006. - Вип. 78. - С. 12-20 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написання статті).

3. Усатий Г.Ю. Взаємозв'язок між площею листкової поверхні і продуктивністю кукурудзи на зерно в північній частині Лісостепу України // Наукові доповіді НАУ. - 2006. - №4 (5). - www.nd.nauu.kiev.ua.

4. Танчик С.П., Усатий Г.Ю. Водоспоживання рослинами кукурудзи залежно від мінерального живлення і густоти стояння рослин // Зб. наук. пр. ННЦ “Інститут землеробства УААН”. - К.: ЕКМО, 2006. - Вип. 3-4. - С. 21-26 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написання статті).

5. Усатий Г.Ю. Продуктивність нових гібридів кукурудзи інтенсивного типу залежно від густоти стояння рослин // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених: “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” (24-26 листопада 2003 р.). - Чабани, 2003. - С.54-55.

6. Мокрієнко В.А., Усатий Г.Ю. Водний режим ґрунту залежно від

норм добрив та густоти стояння рослин кукурудзи // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів: “Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29-30 листопада 2005 р.). - Чабани, 2005. - С.52-54 (участь у проведенні досліджень, узагальненні даних, написання статті).

Усатий Г.Ю. Продуктивність кукурудзи залежно від технології вирощування в Північному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.

У дослідах, які проводилися у 2001-2004 рр., встановлено вплив густоти стояння рослин і рівня мінерального живлення на умови росту й розвитку гібридів кукурудзи різної селекції, урожайність зерна, економічну та енергетичну ефективність його виробництва. Середньоранні гібриди кукурудзи вітчизняної селекції Ювілейний 70 М і Десна СВ необхідно висівати з передзбиральною густотою стояння рослин 70 тис./га, гібриди компанії “Піонер” PR39D81 і PR39R86 - 80 тис./га. Фосфорно-калійні добрива вносити під основний обробіток ґрунту; 90 % - азотних добрив під передпосівну культивацію і 10 % - у підживлення у фазу 5-7 листків; рекомендована норма мінеральних добрив на заплановану врожайність 8 т/га - N₁₂₀P₉₀K_90. Впровадження у виробництво гібридів кукурудзи інтенсивного типу PR39D81 і PR39R86 дасть можливість підвищити продуктивність кукурудзи на 25-30 %.

Ключові слова: рослина, кукурудза, гібрид, ріст і розвиток, густота стояння рослин, добрива, урожайність.

Усатый Г.Ю. Продуктивность кукурузы в зависимости от технологии выращивания в Северной Лесостепи Украины. - Рукопись.