Система сечовиділення і розмноження птахів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЕКЦІЯ

СИСТЕМА СЕЧОВИДІЛЕННЯ І РОЗМНОЖЕННЯ ПТАХІВ

Система органів сечовиділення птахів значно полегшена порівняно з такою системою ссавців, оскільки в птахів немає сечового міхура і сечовипускального каналу. Нирки в птахів розвинені добре, мають довгасту форму і розміщуються в заглибинах попе реково-крижового відділу та клубової кістки. Сечовидільна і сечі відвідна зони в нирках виражені не різко, немає ниркових сосочків, чашечки і миски. Сеча сечоводами надходить безпосередньо в клоаку. У сечі птиці переважають кінцеві продукти азотистого об міну і мінеральні речовини. Вода з сечі, що надійшла в клоаку, всмоктується стінками разом з каловими масами видаляється назовні у вигляді білуватої кашоподібної маси.

Органи розмноження самок птахів складаються з лівого яєчника і яйцепроводу, правий яєчник і яйцепровід недорозвинені. Яєчник розміщується в поперековій ділянці біля лівої нирки. У птиці, яка несеться, яєчник має вигляд грона і в ньому налічується 1,5-2 тис. яйцеклітин. З ростом і дозріванням яйцеклітин у них нагромаджується жовток, потрібний для живлення майбутнього зародка. Після дозрівання яйцеклітини фолікул лопається, і вона виходить за його межі в лійку яйцепроводу. Це процес овуляції. На місці розірваного фолікула жовте тіло в птиці не утворюється, тому овуляція не затримується і яйцекладка триває.

Яйцепровід має вигляд трубки, де відбувається процес запліднення яйцеклітини та формування яйця. Загальна довжина яйцепроводу в курки, що несеться, досягає 10-20 см. і складається з п'яти різних у морфологічному та функціональному відношенні відділів: лійки, білкового відділу, перешийка, матки й піхви.

Лійка - це розширена частина яйцепроводу, в якому яйцеклітина у вигляді жовткової кулі перебуває близько 20 хвилин.

Тут яйцеклітина запліднюється сперматозооном, утворюється зигота, з якої починається розвиток зародка. У ділянці шийки лійки жовток із зиготою вкривається тонким шаром білка, який називається градинковим, і пересувається далі - у білковий відділ.

Білковий відділ яйцепроводу має в слизовій оболонці дуже розвинені залози, що продукують білок. Тут яйце затримується 2,5-3 години. За цей час навколо жовтка формується білкова оболонка.

Перешийок - це вузька частина яйцепроводу, де за рахунок секрету залоз слизової оболонки утворюються зовнішня та внутрішня підшкаралупові оболонки яйця, а зигота ділиться й утворюється зародок - бластодиск. У перешийку яйце знаходиться 1-1,5 години.

Матка - це мішкоподібне розширення яйцепроводу, де яйце перебуває 19-20 годин. Тут за рахунок секреції залоз слизової оболонки утворюється шкаралупа яйця і відбувається подальший розвиток зародка - утворюється бластула, а потім гаструла. Після утворення шкаралупи в деяких птахів на її поверхні відкладається пігмент у вигляді плям, смуг і квіток, що надає яйцю певного забарвлення.

Піхва - кінцевий відділ яйцепроводу, де за рахунок cекреції залоз слизової оболонки шкаралупа зовні вкривається блискучою надшкаралуповою плівкою (кутикулою).

Сильні скорочення м'язів піхви забезпечують виведення яйця з піхви в клоаку і назовні. Процес формування та просування яйця в яйцепроводі триває в середньому 23-24 години.

Отже, у знесеному яйці на одному з полюсів жовтка розміщується зародок у вигляді білої плями з двома зародковими листками.

Жовток яйця оточений жовтковою оболонкою і складається з шарів білого й жовтого кольору, які чергуються між собою. Центральна частина білого жовтка у вигляді колби називається латеброю.

Навколо жовтка розміщується білкова оболонка, в якій з допомогою канатиків (халаз) підвішений жовток. Білок зовні вкриває підшкаралупова оболонка з двох шарів: зовнішнього та внутрішнього, між якими в тупому кінці яйця є повітряна камера. Підшкаралупову оболонку зовні оточує шкаралупа - оболонка, багата на мінеральні солі. Зверху шкаралупа вкрита тонкою плівкою - кутикулою.

Процес розвитку зародка, який розпочався в організмі самки, у знесеному яйці під впливом зовнішньої температури тимчасово припиняється. Розвиток зародка знову відновлюється, як тільки яйце потрапляє в сприятливі умови з певною температурою й вологістю. Такі умови створюються в інкубаторах і під квочкою.

Де:

1 - яєчник з фолікулами;

2 - оболонка фолікула;

3 - лійка яйцепроводу;

4 - білкова частина яйцепроводу;

5 - перешийок;

6 - шкаралупова частина;

7 - вихідна частина;

8 - клоака;

9 - пряма кишка;

10 - брижа із судинами.

Де:

1 - білкова оболонка;

2, 3 - внутрішній і зовнішній шари шкаралупової оболонки;

4 - вапняна шкаралупа;

5 - повітряна камера;

6 - градина;

7 - жовткова оболонка

8 - зародковий диск;

9, 11 - білий жовток;

10 - жовтий жовток.

Органи розмноження самця складаються з двох статевих залоз - сім'яників з придатками і двох сім'япроводів, які відкриваються в клоаку. Орган парування - статевий член - є лише в качурів та гусаків і являє собою виріст стінки клоаки. Сім'яники розміщені в черевній порожнині біля нирок і мають овальну форму, лівий сім'яник більший, ніж правий. Придаток сім'яника довгастий і розвинений слабко. Сім'япроводи починаються від придатків, розміщуються поряд із сечоводами відкриваються в клоаку. У півнів і качурів сім'япроводи при вході в клоаку мають невелике розширення, в якому зберігається сім'я. Процес росту та розвиток сперматозоонів (сперматогенез) відбувається в звивистих канальцях сім'яника. Під час парування еякулят самця надходить у яйцепровід самки, де сперматозоони зберігають життєздатність у курей до 20-30 днів. У 1 мл. еякуляту міститься в півня 1,5-2,5, у гусаків 0,35-1,2 млрд. сперматозоонів.

Ембріогенез птахів відбувається в двох середовищах: спочатку внутрішньочеревне в організмі самки, коли йде формування яйця, а потім у зовнішньому середовищі за сприятливих умов у знесеному яйці.

Півні під час парування виділяють 0,5-0,8 мл. еякуляту, в 1 мл. якого міститься близько 1 млрд. сперматозоонів. Сперматозоони півня тривалий час зберігаються в яй цепроводі самки і мають запліднювальну властивість. Тому після відсаджування півнів кури ще протягом 20-30 діб несуть запліднені яйця, а індички й гуски значно довше.

У курей, які постійно знаходяться з півнями, усі відділи яйцепроводу заповнені сперматозоонами. Збільшення тривалості світлового дня стимулює діяльність сім'яників півня. сільськогосподарських птах квочка

Статева активність півнів поступово знижується з настанням линяння і відновлюється після його припинення.

У самок птахів добре розвинені тільки лівий яєчник і яйцепровід. Яєчник у самок являє собою гроно фолікулів різних розмірів і зрілості. У цих фолікулах налічується від 500 до 3500 яйцеклітин. Під час свого розвитку яйцеклітини накопичують багато жовтка і перетворюються на великі кулі - яєчні жовтки 3,5-4 см. у діаметрі. На утворення жовтка таких розмірів організму курки потрібно близько 14 діб. На поверхні жовтка розміщений зародковий диск (власне яйцеклітина) у вигляді білої плями 1-2 мм. у діаметрі. Дозрілий жовток після розривання фолікула потрапляє в лійку яйцепроводу, де відбувається запліднення і утворення зиготи. Під час руху зиготи по відділах яйцепроводу протягом однієї доби відбувається формування яйця і перші етапи розвитку зародка, тобто жовток із зародком вкриваються білковою, підшкаралуповою, шкаралуповою обо лонками і кутикулою. Сформоване яйце скороченням м'язів яйцепроводу через клоаку виводиться назовні.

Якщо інкубаційні яйця помістити в сприятливі умови (інкубатори або тіло квочки), то ембріогенез відновлюється. Курчата виводяться на 21-шу добу, каченята, гусенята й індичата - на 28-29-ту добу.

У процесі свого розвитку зародок використовує запаси поживних речовин, що містяться в яйці у вигляді жовтка і білка.

Література

1. Вракин В.Ф., Сидорова М.В. Анатомия и гистология домашней птицы. - М.: Колос, 1984.

2. Иоцюс Г.П., Старчиков Н.И. Птицеводство. - М.: ВО Агропромиздат, 1989. - 352 с.

3. Мелехин Г.П., Гридин Н.Я. Физиология сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос. - 1977. - 288 с.

4. Острівний І.М., Батюжевський Ю.Н., Шелюг Л.К. Птахівництво. - М.: Вища школа, 1981. - 310 с.

5. Селянский В.М. Анатомия и физиология сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос, 1980. - 280 с.

6. Сметнев С.И. Птицеводство. - М.: Колос, 1978. - 304 с.

7. Черкащенко М.І. Орнітологія. Ч. 1.Морфологія. - Львів, 1990. - 85 с.

Размещено на Allbest.ru