Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Оптимізація технологічних прийомів вирощування гороху в умовах правобережного Лісостепу України

Оптимізація технологічних прийомів вирощування гороху в умовах правобережного Лісостепу України

Удосконалення елементів технологій вирощування зернобобових культур. Встановлення залежності формування зернової продуктивності гороху від впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння в умовах правобережного Лісостепу України.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 41,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ КОРМІВ

Оптимізація технологічних прийомів вирощування гороху в умовах правобережного Лісостепу України

06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Антипін Руслан Анатолійович

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті протягом 2001 - 2003 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович, Інститут кормів УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Лихочвор Володимир Володимирович, Львівський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва і луківництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент Гойсюк Юрій Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет, докторант кафедри рослинництва і кормо виробництва.

Захист відбудеться " 18 " жовтня 2007р. о 1000 годині на засіданні спільної спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, та Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт. Юності, 16.

Автореферат розісланий " 15 " вересня 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

Загальна характеристика роботи

З метою удосконалення існуючих елементів технологій вирощування зернобобових культур необхідно виявити і оптимізувати рівень комплексної дії та взаємодії головних компонентів, які впливають на формування урожаю зерна і встановити як зміни одного або ж комплексу факторів впливають на продуктивність такої складної системи як ценоз культури.

Актуальність теми. У зерновому балансі України вагоме місце відводиться зернобобовим культурам, зокрема найпоширенішій з них - гороху, оскільки він забезпечує досить високі та стабільні урожаї зерна порівняно з іншими бобовими культурами, високу його якість. Горох є одним із кращих попередників для озимих культур. Попри ці позитивні якості його посівні площі останніми роками не уклінно скорочуються. Однією із головних причин цього є зниження врожайності гороху, що свідчить про недостатню вивченість біологічних особливостей та сортової специфіки поряд з недосконалістю зональних технологій вирощування. Тому розробка нових та удосконалення існуючих елементів технологій вирощування інтенсивних сортів гороху з використанням мінеральних і бактеріальних добрив у поєднанні з стимуляторами росту та засобами захисту, забезпечують формування високої фотосинтетичної, симбіотичної та зернової продуктивності в умовах регіону, що є актуальним завданням науки і має важливе народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною тематичного плану науково - дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету і тематики Міністерства аграрної політики України "Розробити ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових, зернобобових культур, які забезпечували б урожайність пшениці 5-6 т/га, ячменю 5-6 т/га, гороху 3,0-5,5 т/га, квасолі 2,3-2,5, сої 2,6-2,8 т/га. " (номер державної реєстрації 0102U006261).

Мета і завдання дослідження. Встановити залежності формування зернової продуктивності гороху від впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння в умовах правобережного Лісостепу України. Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- Вивчити сортові особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності гороху залежно від застосування різних доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння;

- виявити особливості формування фотосинтетичних показників рослин гороху залежно від застосування доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння;

- вивчити вплив мінеральних добрив на формування симбіотичного апарату гороху;

- встановити особливості формування індивідуальної продуктивності рослин гороху залежно від впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння;

- визначити мінливість хімічного складу зерна гороху залежно від впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння;

- провести кореляційний та регресійний аналізи зв'язків між формуванням симбіотичної, фотосинтетичної і зернової продуктивності та моделями технології вирощування з врахуванням дії факторів навколишнього середовища;

- провести економічну, біоенергетичну оцінки та оцінку на конкурентоспроможність моделей технології вирощування сортів гороху.

Об'єкт дослідження. Процеси росту, розвитку та формування симбіотичної, фотосинтетичної та зернової продуктивності рослин гороху залежно від впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння.

Предмет дослідження. Рослини гороху, зерно, дози мінеральних добрив, ризоторфін, молібденовокислий амоній, протруйник вітавакс 200 ФФ, стимулятор росту Емістим С.

Методи досліджень: візуальний - встановлення фенологічних фаз росту та розвитку рослин гороху; кількісний - визначення густоти рослин, польової схожості та виживаності рослин; термостатно - ваговий - визначення біомаси рослин гороху; метод промірів - визначення висоти рослин; метод висічок - облік площі листової поверхні посівів гороху; фізіологічний - визначення фотосинтетичної продуктивності рослин гороху; метод монолітів і інокуляції рослин - визначення симбіотичної продуктивності рослин гороху; метод пробного снопа - визначення індивідуальної продуктивності сортів гороху; метод ділянкового збирання врожаю - визначення врожаю зерна гороху; кількісно - ваговий - визначення втрат зерна після двофазного збирання гороху; біохімічний - визначення елементарного хімічного складу насіння гороху; статистичні методи: дисперсійний, кореляційний, регресійний - для встановлення тісноти зв'язків між факторами, що вивчали, та продуктивністю рослин гороху; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної, біоенергетичної ефективності та оцінки на конкурентоспроможність моделей технології вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах правобережного Лісостепу України вперше встановлено залежності впливу доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння на ріст, розвиток та формування зернової продуктивності сортів гороху. Виявлено сортову специфіку у формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів в онтогенезі рослин. Обґрунтовано вплив доз мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння на величину урожайності та якості зерна гороху. Проведено економічну і енергетичну оцінку моделей технології вирощування гороху та опис їх на конкурентоспроможність.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці моделей технології, які включають комплексну обробку насіння перед сівбою та внесення мінеральних добрив у дозі N60-90Р60К60, що забезпечують отримання урожаю зерна гороху на рівні 4,0 - 4,7 т/га та вихід сирого протеїну 0,7 - 0,8 т/га.

Розроблені моделі технології пройшли виробничу перевірку в агроформуваннях Вінницької області на площі близько 160 га, де забезпечили урожайність зерна гороху 3,4-3,6 т/га.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено пошук, обробку та узагальнення літературних даних, польові і біохімічні дослідження. На основі отриманих результатів досліджень сформовано узагальнюючі висновки та пропозиції виробництву, проведено їх виробничу перевірку.

Апробація результатів досліджень. Результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на науково - практичній конференції молодих вчених " Проблеми сучасного землекористування " (Київ - Чабани, 2002р.), Третій та Четвертій міжвузівських науково - практичних конференціях аспірантів і молодих викладачів "Сучасна наука: напрями досліджень, стан та перспективи" (Вінниця - 2003 р., 2004р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 183 сторінках комп'ютерного тексту, включає 31 таблицю, 14 рисунків, складається із вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних літературних джерел складається з 206 найменувань, в тому числі 12 латиницею.

Основний зміст роботи наукові основи вирощування гороху

Проаналізовано сучасні положення щодо особливостей формування симбіотичної, фотосинтетичної та зернової продуктивності гороху залежно від застосування доз мінеральних добрив, засобів захисту, стимуляторів росту і умов вирощування. Висунуто робочу гіпотезу, визначено мету і завдання досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Польові дослідження проводили протягом 2001-2003 рр. на спільному дослідному полі Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Агрономічне Вінницького району, Вінницької області.

Грунтовий покрив ділянки представлений сірими лісовими середньосуглинковими грунтами на лесовидних суглинках. Для них характерний низький вміст гумусу - 1,97% і легкогідролізованого азоту - 4,2 мг на 100 г грунту, підвищений вміст рухомого фосфору - 11,7 мг та обмінного калію - 12,4 мг на 100 г грунту, реакція грунтового розчину слабокисла - рН 5,4.

Агрометеорологічні умови 2001-2003 років характеризувалися істотними відхиленнями від середніх багаторічних показників, що відповідно позначилось на формуванні зернової продуктивності посівів гороху.

Схема досліду:

Фактор А. Сорти:

1. Вінничанин.2. Світязь.

Фактор В. Дози мінеральних добрив:

1. Р60К60;

2. 2. Р60К60 + N30;

3. 3. Р60К60 + N60;

4. 4. Р60К60 + N90;

Фактор С. Способи передпосівної обробки насіння:

1. Інокуляція + Мо;

2. 2. Інокуляція + Мо + Вітавакс 200 ФФ;

3. 3. Інокуляція + Мо + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С.

Співвідношення факторів 2: 4: 3. Повторність - чотириразова. Розміщення варіантів - систематичне в два яруси. Площа облікової ділянки - 25 м2, загальної - 36 м2.

За контроль було прийнято варіант де проводили передпосівну обробку насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм та застосовували фосфорно-калійні мінеральні добрива в дозі Р60К60, сорт Вінничанин.

Ріст і розвиток гороху залежно від застосування мінеральних добрив та передпосівної обробки насіння

Встановлено, що комплексне застосування передпосівної обробки насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С на всіх варіантах досліду не мало суттєвого впливу на зміну тривалості вегетаційного періоду. Проте, посилення азотного живлення (N30-90), на фоні фосфорно-калійних добрив (Р60К60), призводило до подовження тривалості вегетаційного періоду сортів гороху на 2-6 днів (табл.1).

Виявлено, що найбільшу тривалість вегетаційного періоду 87 днів у сорту Вінничанин, спостерігали у варіантах досліду, де на фоні фосфорно-калійних добрив (Р60К60) вносили підвищенні дози азотних добрив (N90) з передпосівною обробкою насіння молібденом і ризоторфіном у поєднанні з протруйником та стимулятором росту. Поряд з цим слід відмітити, що у сорту Світязь тривалість вегетаційного періоду складала 94 дні, що більше на 6-12 днів у порівнянні з ділянками контрольного варіанта.

Таблиця 1

Тривалість вегетаційного періоду гороху сорту Світязь залежно від впливу мінеральних добрив та передпосівної обробки насіння, днів

Варіанти

Роки

Середнє

дози мінераль-них добрив

передпосівна обробка насіння

2001

2002

2003

Р60К60

(фон)

Інокуляція + Мо

92±2,53*

96±2,52*

76±1,84*

88±2,29

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ

92±2,17*

95±2,11*

76±1,80*

88±2,02

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

92±2,53*

95±2,26*

76±1,84*

88±2,21

Фон + N30

Інокуляція + Мо

94±2,57*

96±2,11*

77±1,52*

89±2,06

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ

94±2,29*

96±1,80*

77±2,29*

89±2,12

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

95±2,53*

96±2,17*

77±2,12*

89±2,27

Фон + N60

Інокуляція + Мо

95±2,73*

101±2,52*

79±2,36*

92±2,53

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ

96±2,57*

101±2,52*

79±1,84*

92±2,31

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

96±2,52*

101±2,26*

79±2,11*

92±2,29

Фон + N90

Інокуляція + Мо

98±2,36*

101±2,53*

81±1,80*

93±2,23

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ

98±2,52*

101±2,36*

81±2,52*

93±2,46

Інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

99±2,83*

101±2,72*

81±2,64*

94±2,73

* - вірогідно на 5% -му рівні значущості

Найсприятливіші умови для збереження густоти рослин на період збирання гороху 1,07-1,08 млн. шт. /га та формування максимальної кількості бобів з рослини у сорту Вінничанин 6,3-6,9 та у сорту Світязь - 6,6-7,3 шт, складались на ділянках досліду, де проводили обробку насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200 ФФ, стимулятором росту Емістим С та вносили мінеральні добрива в дозі N60-90Р60К60.

Фотосинтетична продуктивність гороху

У середньому за три роки досліджень на контрольному варіанті, де застосовували фосфорно-калійні добрива Р60К60 в основне удобрення та проводили передпосівну обробку насіння молібденовокислим амонієм і ризоторфіном максимальна площа листкової поверхні становила 36,7 тис. м2/га, а на відповідних ділянках сорту Світязь - 38,0 тис. м2/га. Застосування мінеральних азотних добрив від низьких N30 до підвищених N90 доз сприяло зростанню площі листкової поверхні. Максимальні показники площі листкової поверхні у фазі наливання насіння 48,0-52,6 тис. м2/га у сорту Вінничанин та 50,2-54,7 тис. м2/га у сорту Світязь, відмічені при вирощуванні гороху із застосуванням азотних добрив в дозі N60-90 на фосфорно-калійному фоні Р60К60 та обробкою насіння перед сівбою молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником насіння Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С, що відповідно більше на 15,9 та 18,0 тис. м2/га при порівнянні з ділянками контрольного варіанта.

Максимальне значення показників фотосинтетичного потенціалу рослин гороху у сорту Вінничанин 2,650 та у сорту Світязь 3,032 млн. м2 /га * добу відмічено на ділянках досліду, де застосовували підвищені (N90) дози азотних добрив, що відповідно більше на 0,953 та 1,335 млн. м2 /га * добу при порівнянні з контрольним варіантом.

Виявленні залежності формування показників фотосинтетичного потенціалу було описано регресійними моделями. Це дало можливість визначити від яких елементів технології вирощування гороху залежать кількісні показники фотосинтетичного потенціалу, а також їх тісноту та форму зв'язків (табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка вірогідностей побудованих регресійних моделей динаміки фотосинтетичного потенціалу гороху Світязь залежно від впливу мінеральних добрив

Показники

Дози добрив

Р60К60

N30Р60К60

N60Р60К60

N90Р60К60

Мо + інокуляція (фон)

Регресійна модель

y = 0,0001x2,3388

y = 0,0001x2,3502

y = 0,0002x2,3687

y = 0,0002x2,3524

Коефіцієнт детермінації

0,99

0,9901

0,991

0,9903

Критерій Фішера фактичний

297,0

300,0

330,3

306,3

Критерій Фішера теоретичний 1%

34,116

Фон + Вітавакс 200ФФ

Регресійна модель

y = 0,0001x 2,335

y = 0,0001x 2,3537

y = 0,0002x2,3481

y = 0,0002x 2,3556

Коефіцієнт детермінації

0,9899

0,99

0,9908

0,9902

Критерій Фішера фактичний

294,0

297,0

323,1

303,1

Критерій Фішера теоретичний 1%

34,116

Фон + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

Регресійна модель

y = 0,0001x 2,3319

y = 0,0001x 2,3566

y = 0,0002x 2,356

y = 0,0002x 2,3552

Коефіцієнт детермінації

0,9898

0,99

0,9907

0,9902

Критерій Фішера фактичний

291,1

297,0

319,6

303,1

Критерій Фішера теоретичний 1%

34,116

Нами відмічено, що у початкові фази росту та розвитку не спостерігається істотних відмінностей показників фотосинтетичного потенціалу. В наступні фази росту та розвитку (до фази фізіологічної стиглості) ми спостерігаємо тісну залежність показників фотосинтетичного потенціалу від доз азотних добрив, оскільки із зростанням дози азоту побудовані лінії регресії все значніше віддаляються одна від одної.

Вирощування гороху із застосуванням середніх та підвищених доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні Р60К60 та комплексною обробкою насіння перед сівбою молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником насіння Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С сприяє формуванні ЧПФ у період повні сходи - бутонізація 8,6-9,4 г/м2 за добу, накопиченні сухої речовини 7,6-8,4 т/га та сприяє суттєвому підвищенню коефіцієнта використання ФАР його посівами від 1,1 до 1,6%.

горох зернова продуктивність добриво

Симбіотична продуктивність гороху

Відмічено, що передпосівна обробка насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С в поєднанні із застосуванням мінеральних добрив суттєво впливали на симбіотичну продуктивність рослин гороху.

Максимальний активний симбіотичний потенціал (АСП) у сорту Вінничанин 11,802 та у сорту Світязь 12,484 тис. кг. діб / га відмічено на ділянках, де проводили передпосівну обробку насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С на фоні фосфорно - калійних добрив Р60К60, що відповідно більше на 2,400 та 3,082 тис. кг діб /га при порівнянні з контрольним варіантом.

Застосування середніх (N60) та підвищених (N90) доз азотних добрив на фоні фосфорно - калійних Р60К60 привоздило до зменшення показників АСП.

Встановлено, що застосування комплексної обробки насіння перед сівбою молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С на фоні фосфорно - калійних добрив Р60К60, забезпечило формування максимальної кількості симбіотично фіксованого азоту у сорту Вінничанин 71,5 та у сорту Світязь - 75,1 кг/га, що відповідно більше на 14,7 та 18,3 кг/га при порівнянні з ділянками контролю.

На ділянках досліду, де застосовували азотні добрива, спостерігали значне варіювання показників симбіотично фіксованого азоту залежно від доз внесення. Так, у варіантах, де на фосфорно-калійному фоні Р60К60 застосовували низькі дози (N30) азотних добрив, кількість симбіотичного азоту коливалась у сорту Вінничанин від 47,0 до 61,5 кг/га і сорту Світязь відповідно від 44,6 до 57,8 кг/га залежно від способів передпосівної обробки насіння (табл. 3).

Таблиця 3

Кількість біологічно фіксованого азоту горохом Світязь залежно від впливу мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння, кг/га (у середньому за 2001 - 2003 рр.)

Варіанти

АСП, тис. кг.,

днів/га

Фіксованого біологічного азоту, кг/га

дози мінеральних добрив

передпосівна обробка насіння

Р60К60

(фон)

Інокуляція + Мо

9,8

59,1

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

11,4

68,9

Інокуляція + Мо+ Вітавакс 200ФФ + Емістим С

12,5

75,1

Фон+N30

Інокуляція + Мо

7,3

44,6

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ

8,9

53,9

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

9,5

57,8

Фон+N60

Інокуляція + Мо

3,9

23,1

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

4,7

27,6

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

5,2

31,0

Фон+N90

Інокуляція + Мо

1,4

8,4

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

1,8

11,1

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

2,1

12,9

При збільшенні доз азотних добрив до 90 кг/га на фоні фосфорно-калійних добрив Р60К60 нами відмічено низькі показники симбіотично фіксованого азоту. У сорту Вінничанин вони коливались залежно від способів передпосівної обробки насіння від 6,3 до 8,7 кг/га у сорту Світязь від 8,4 до 12,9 кг/га, що менше відповідно на 50,5 і 48,1 та 48,4 і 43,9 кг/га при порівнянні з ділянками контролю.

Крім показників симбіотично фіксованого азоту посівами гороху ми визначали його частку у формуванні основної та побічної продукції.

На контрольному варіанті досліду частка симбіотично фіксованого азоту становила 35,5%, тоді як на відповідних варіантах у сорту Світязь ці показники були на рівні 33,5%.

Встановлено, що застосування комплексної обробки насіння перед сівбою ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С на фоні фосфорно - калійних добрив Р60К60, забезпечило формування оптимальних умов для роботи симбіотичного апарату, що в свою чергу забезпечило максимальний відсоток симбіотичного азоту у формуванні основної та побічної продукції.

Так, на відповідних ділянках сорту Вінничанин ці показники становили 38,7 а сорту Світязь - 39,6%, що більше відповідно на 3,3 та 4,1% при порівнянні з контрольним варіантом.

Примітка. Зміст варіантів: 1 - Р60К60 + І + Мо (фон); 2 - фон + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 3 - фон + N30 + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 4 - фон + N60 + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 5 - фон + N90 + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С.

Таким чином, використання комплексної обробки насіння перед сівбою ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С на фоні фосфорно - калійних добрив Р60К60 створює найбільш сприятливі умови для формування високої симбіотичної продуктивності посівів.

Продуктивність посівів гороху залежно від рівня інтенсифікації його вирощування

Відмічено, що фактори, які були поставленні на вивчення, мали суттєвий вплив на формування урожайності зерна гороху.

За роки досліджень врожайність зерна гороху на контрольному варіанті становила 2,54 т/га, проте за окремими роками ці показники варіювали від 1,53 у 2003 році до 3,13 т/га у 2001 році (табл. 4).

Із застосуванням протруйника на цих ділянках спостерігається підвищення врожайності гороху, і у сорту Вінничанин вона становила 2,80 т/га, а на відповідних ділянках сорту Світязь - 2,90 т/га.

Таблиця 4

Урожайність зерна гороху залежно від застосування мінеральних добрив та способів передпосівної обробки насіння, т/га

Варіанти

Роки

Середнє

± до

контролю

дози мінера-льних добрив

передпосівна обробка насіння

2001

2002

2003

Вінничанин

Р60К60 (фон)

Інокуляція + Мо (контроль)

3,13

2,96

1,53

2,54

-

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

3,42

3,43

1,56

2,80

+0,26

Інокуляція + Мо+ Вітавакс 200ФФ + Емістим С

3,64

3,56

1,59

2,93

+0,39

Фон+

N30

Інокуляція + Мо

3,54

3,38

1,66

2,86

+0,32

Інокуляція+ Мо + Вітавакс 200ФФ

3,79

3,62

1,79

3,07

+0,53

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

3,96

3,83

1,74

3,18

+0,64

Фон+

N60

Інокуляція + Мо

3,73

3,56

1,82

3,04

+0,50

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

3,83

3,69

1,89

3,14

+0,60

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

4,09

3,98

1,93

3,33

+0,79

Фон+

N90

Інокуляція + Мо

3,98

3,89

2,06

3,31

+0,77

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

4,23

3,97

2,10

3,43

+0,89

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

4,46

4,02

2,16

3,55

+1,01

Світязь

Р60К60

Інокуляція + Мо

3,34

3,14

1,84

2,77

+0,23

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

3,49

3,33

1,87

2,90

+0,36

Інокуляція + Мо+ Вітавакс 200ФФ + Емістим С

3,56

3,57

1,92

3,02

+0,48

Фон+

N30

Інокуляція + Мо

3,63

3,52

2,05

3,07

+0,53

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ

3,79

3,69

2,11

3, 20

+0,66

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

3,90

3,83

2, 19

3,31

+0,77

Фон+

N60

Інокуляція + Мо

3,78

3,71

2,34

3,28

+0,74

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

3,89

3,84

2,37

3,37

+0,83

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

4,12

4, 19

2,40

3,57

+1,03

Фон+

N90

Інокуляція + Мо

3,81

3,94

2,42

3,39

+0,85

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

4,15

4,05

2,44

3,55

+1,01

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

4,23

4,43

2,48

3,71

+1,17

НІР 0,05, (2001) т/га А - 0,05 В - 0,07 С - 0,06 АВ - 0,1 АС - 0,09 ВС - 0,12 АВС - 0,17

НІР 0,05, (2002) т/га А - 0,04 В - 0,06 С - 0,05 АВ - 0,09 АС - 0,08 ВС - 0,11 АВС - 0,15

НІР 0,05, (2003) т/га А - 0,04 В - 0,06 С - 0,05 АВ - 0,09 АС - 0,08 ВС - 0,11 АВС - 0,15

Слід відмітити позитивну взаємодію комплексного застосування інокулянта, молібденовокислого амонію, протруйника Вітавакс 200 ФФ та стимулятора росту Емістим С на зернову продуктивність гороху. Передпосівна обробка відповідними препаратами забезпечила зростання врожайності зерна гороху у сорту Вінничанин до рівня 2,93 т/га, в той же час сорт Світязь виявився більш чутливим до цих технологічних прийомів і забезпечив рівень урожайності зерна 3,02 т/га, що відповідно більше на 0,39 та 0,48 т/га ніж на ділянках контролю.

Застосування середніх (N60) доз азотних добрив на фоні фосфорно-калійних (Р60К60) з поєднанням комплексної обробки насіння перед сівбою забезпечило врожайність зерна гороху сорту Вінничанин на рівні 3,33 т/га, в той час як у сорту Світязь - 3,57т/га, що відповідно більше на 0,79 та 1,03 т/га ніж на ділянках контрольного варіанта.

Максимальну зернову продуктивність було відмічено у варіантах досліду, де застосовували мінеральні добрива в дозі N90Р60К60 та проводили передпосівну обробку насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С у сорту Вінничанин 3,55 т/га, тоді як на відповідних ділянках сорту Світязь - 3,71 т/га, що при порівнянні з контролем більше на 1,01 та 1,17 т/га. Отримані прирости урожайності зерна гороху є вірогідними на п'ятивідсотковому рівні значущості.

Встановлено, що вміст сирого протеїну в зерні гороху і його вихід з одиниці площі суттєво залежав від впливу доз мінеральних добрив та передпосівної обробки насіння, а також від гідротермічних умов які склались за вегетаційний період. Відмічено, що в середньому за три роки досліджень, поліпшення умов мінерального живлення рослин гороху сприяло накопиченню сирого протеїну в зерні.

Максимальний вміст сирого протеїну у зерні гороху сорту Вінничанин 21,12 та у сорту Світязь 21,63%, відмічено у варіантах досліду, де вносили підвищенні дози азотних добрив N90 на фосфорно-калійному фоні Р60К60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С, що на 2,81 та 3,32% більше у порівнянні з контролем.

Застосування мінеральних добрив в дозі N90Р60К60 в поєднанні з обробкою насіння перед сівбою молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С забезпечило максимальний вихід кормових одиниць та сирого протеїну у сорту Вінничанин 4,08 і 0,75 та у сорту Світязь 4,27 і 0,8 т/га, що більше відповідно на 1,16 і 0,28 та 1,35 і 0,34 т/га при порівнянні з ділянками контролю.

Крім того, у вищезазначених варіантах спостерігається найбільший вихід кормо - протеїнових одиниць: у сорту Вінничанин 183,8 та у сорту Світязь 188,3 г, що відповідно більше на 24,4 та 28,9 г при порівнянні з контролем

Примітка. Зміст варіантів: 1 - (контроль) - Р60К60+ Інокуляція + Мо (фон); 2 - фон+ Вітавакс 200ФФ+Емістим С; 3 - фон + N30 + Вітавакс 200ФФ+Емістим С; 4 - фон + N60 + Вітавакс 200ФФ+Емістим С; 5 - фон + N90 + Вітавакс 200ФФ+Емістим С

При оцінці біологічної повноцінності білка важливе значення має вміст незамінних амінокислот. Нами встановлено, що фактори, які були поставлені на вивчення досить істотно впливали на зміну амінокислотного складу зерна гороху. Так, в зразках контрольного варіанта вміст валіну та лейцину складав відповідно 0,73 та 1,28%, тоді як, при використанні комплексної передпосівної обробки насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С на фоні мінеральних добрив в дозі N30P60K60, вміст даних амінокислот був більший відповідно на 0,08 та 0,15% при порівнянні з контролем і становив 0,81 та 1,43% (табл.5). Максимальний вміст валіну 0,86% та лейцину 1,54% відмічено у варіантах, де застосовували середні дози азотних добрив (N60) на фосфорно - калійному фоні P60K60 та проводили комплексну передпосівну обробку насіння з використанням мікродобрив, інокулянта, протруйника та стимулятора росту. Також у відповідних варіантах було відмічено максимальний вміст ізолейцину 0,75% та лізину 1,63%, що більше на 0,12 та 0,30% при порівнянні з контрольним варіантом.

Таким чином, в правобережному Лісостепу України на сірих лісових грунтах використання моделі технології вирощування гороху із застосуванням мінеральних добрив в дозі N60-90Р60К60 та способів передпосівної обробки насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С забезпечило максимальний вміст сирого протеїну в зерні гороху на рівні 20,5-21,6%, вихід кормових одиниць 4,1-4,3 та перетравного протеїну 0,75-0,8 т/га, що є достовірним на п'ятивідсотковому рівні значущості та найвищу біологічну повноцінність білка.

Таблиця 5. Амінокислотний склад зерна гороху Світязь, (% на с. р. у середньому за 2001-2003 рр.)

Варіанти

Амінокислоти

Валін

Лейцин

Метіонін

Ізолейцин

Фенілаланін

Треонін

Тирозан

Аспарагінова кислота

Глутамінова кислота

Лізин

Аргінін

Р60К60 + інокуляція + Мо (контроль)

0,73

1,28

0,11

0,63

0,83

0,72

0,52

2,35

3,18

1,33

1,37

Р60К60 + інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

0,77

1,33

0,12

0,65

0,88

0,76

0,56

2,46

3,32

1,39

1,43

N30Р60К60 + інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

0,81

1,43

0,12

0,68

0,93

0,78

0,61

2,56

3,45

1,49

1,49

N60Р60К60 + інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

0,86

1,54

0,13

0,75

1,00

0,82

0,66

2,94

3,68

1,63

1,61

N90Р60К60 + інокуляція + Мо + Вітавакс 200ФФ + Емістим С

0,83

1,52

0,12

0,74

0,96

0,79

0,62

2,87

3,66

1,62

1,54

Економічна та біоенергетична оцінка технології вирощування гороху

Економічна оцінка технологій вирощування зерна гороху виявила, що використання моделі технології де застосовували підвищені N90 дози азотних добрив на фосфорно-калійному фоні Р60К60 та проводили передпосівну обробку насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С, отримано максимальний чистий прибуток 1277 грн. у сорту Вінничанин та 1394 грн. у сорту Світязь, що більше відповідно на 405 та 522 грн. при порівнянні з ділянками контролю.

Рівень рентабельності у вищезгаданих варіантах становив у сорту Вінничанин 106 % та у сорту Світязь 116 %, що більше на 10 та 20% при порівнянні з контролем.

Максимальний рівень рентабельності було відмічено у сорту Світязь 121% на варіантах досліду, де застосовували середні N60 дози азотних добрив та комплексну передпосівну обробку насіння мікроелементами, ризоторфіном, протруйником та стимулятором росту.

Отже, вирощування гороху із застосуванням мінеральних добрив N60Р60К60 та передпосівної обробки насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С забезпечило чистий прибуток 1201 грн. у сорту Вінничанин та 1366 грн. у сорту Світязь, собівартість 1 т зерна 340 та 317грн, тоді як рівень рентабельності відповідно становив 106 та 121 %, що суттєво більше при порівнянні з ділянками контрольного варіанта.

Енергетичні витрати пов'язані із застосуванням даної моделі технології вирощування складали 17650 МДж/га, що більше на 5050 МДж при порівнянні з базовою технологією вирощування гороху (табл. 6).

Таблиця 6

Біоенергетична оцінка моделей технології вирощування гороху Світязь, ГДж/га (у середньому за 2001-2003 рр.)

Варіанти

Показники енергетичної ефективності

дози мінеральних

добрив

передпосівна обробка насіння

вміст енергії в урожаї

енерговитрати

чистий енергетичний прибуток

Енергетична собівартість

1 т зерна

коефіцієнт ефективності

енергетичної

біоенергетичної

Р60К60

(фон)

Інокуляція + Мо

44,4

12,6

31,8

4,55

2,5

3,5

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

46,3

12,7

33,6

4,37

2,7

3,7

Інокуляція + Мо+ Вітавакс 200ФФ +Емістим С

48,3

12,7

35,6

4, 20

2,8

3,8

Фон+

N30

Інокуляція + Мо

49,1

15,2

33,9

4,95

2,2

3,2

Інокуляція+ Мо + Вітавакс 200ФФ

51,1

15,3

35,8

4,77

2,4

3,4

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ +Емістим С

52,9

15,3

37,6

4,61

2,5

3,5

Фон+

N60

Інокуляція + Мо

52,4

17,6

34,8

5,37

2,0

3,0

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

53,8

17,65

36,15

5,24

2,1

3,1

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ +Емістим С

57,1

17,65

39,47

4,94

2,2

3,2

Фон+

N90

Інокуляція + Мо

54,2

20,00

34, 20

5,89

1,7

2,7

Інокуляція +Мо+ Вітавакс 200ФФ

56,7

20,05

36,65

5,65

1,8

2,8

Інокуляція +Мо + Вітавакс 200ФФ +Емістим С

59,4

20,05

39,35

5,40

2,0

3,0

Максимальна кількість енергії акумулювалася в урожаї гороху сорту Вінничанин 56747 та у сорту Світязь 59413 МДж/га, при застосуванні мінеральних добрив в дозі N90Р60К60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С, що більше відповідно на 16107 та 18773 МДж при порівнянні з показниками контрольного варіанта.

Найвищі коефіцієнти енергетичної - 2,7 та біоенергетичної ефективності 3,7 у сорту Вінничанин, відповідно у сорту Світязь - 2,8 і 3,8 відмічено у варіантах досліду, де застосовували фосфорно-калійні добрива (Р60К60) та проводили комплексну передпосівну обробку насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С, тоді як найнищі показники енергетичної ефективності були відмічені у варіантах досліду, де застосовували мінеральні добрива в дозі N90Р60К60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння молібденовокислим амонієм та ризоторфіном у сорту Вінничанин 1,6 і 2,6 та у сорту Світязь 1,7 і 2,7, що свідчить про високу інтенсифікацію моделі технології вирощування.

На підставі проведених розрахунків ми визначали можливі напрямки розвитку технологій вирощування гороху.

Примітка. Зміст варіантів: 1 - контроль (Р60К60 + Мо + Інокуляція); 2 - Р60К60 + Мо + Інокуляція + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 3 - N30Р60К60 + Мо + Інокуляція + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 4 - N60Р60К60 + Мо + Інокуляція + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С; 5 - N90Р60К60 + Мо + Інокуляція + Вітавакс 200 ФФ + Емістим С

Слід відмітити, що нові моделі технології мають чітко виражений інтенсивний напрямок розвитку. За цим показником вони істотно перевершують базову технологію.

Встановлено, що проведення комплексної обробки насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ і стимулятором росту Емістим С в поєднанні з мінеральними добривами в дозі N60Р60К60 забезпечувало інтенсивний напрямок розвитку технологій. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності моделі технології складав 1,11, а коефіцієнт інтегральної оцінки 1,13.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в оптимізації технологічних прийомів вирощування інтенсивних сортів гороху Вінничанин та Світязь в умовах правобережного Лісостепу України та спрямовано на збільшення урожайності і покращення якості зерна.

1. Застосування середніх та підвищених азотних добрив в дозі (N60-90) на фоні фосфорно-калійних (Р60К60), призводить до подовження тривалості міжфазних періодів гороху. Тривалість вегетаційного періоду на цих ділянках становила у сорту Вінничанин - 86-87, і у сорту Світязь - 92-94 дні, що більше на 5 - 12 днів порівняно до контролю. Передпосівна обробка насіння ризоторфіном, протруйником та стимулятором росту не мали суттєвого впливу на тривалість вегетаційного періоду гороху.

2. Найсприятливіші умови для збереження густоти рослин на період збирання гороху - 1,07-1,08 млн. шт. /га та виживаності 92%, формування кількості бобів з рослини у сорту Вінничанин - 6,3-6,9 та у сорту Світязь - 6,6-7,3 шт, відмічені на ділянках досліду, де проводили обробку насіння перед посівом ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200 ФФ, стимулятором росту Емістим С та вносили мінеральні добрива в дозі N60-90Р60К60.

3. Застосування середніх азотних добрив (N60) на фосфорно - калійному фоні Р60К60 і з обробкою насіння перед сівбою ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником насіння Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С сприяло формуванню площі листкової поверхні на рівні 48 тис. м2/га, показників ФП на рівні 2,7 млн. м2*/ га, ЧПФ у період повні сходи - бутонізація 8,6 г/м2 за добу.

4. Найсприятливіші умови для формування загального симбіотичного потенціалу (ЗСП) та активного симбіотичного потенціалу (АСП), спостерігали на ділянках досліду, де застосовували обробку насіння перед сівбою ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, Вітаваксом 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С, на фоні фосфорно - калійних добрив Р60К60. На цих ділянках також відмічено найбільшу кількість симбіотично фіксованого азоту у сорту Вінничанин - 71,5 і у сорту Світязь - 75,1 кг/га, що відповідно більше на 14,7 та 18,3 кг/га порівняно з ділянками контролю. Тривалість загального та активного симбіозів на цих ділянках відповідно становила 48-50 днів. Застосування мінеральних добрив в дозі N60Р60К60 та N90Р60К60 затримувало утворення бульбочок, а також зменшувало тривалість активного симбіозу до 28-33 днів.

5. Використання підвищених доз азотних добрив (N90) на фосфорно-калійному фоні Р60К60 з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С забезпечувало формування максимальної зернової продуктивності гороху на рівні 4,0-4,5 т/га, у оптимальні за вологозабезпеченістю роки. Тоді як у роки із дефіцитом вологи та високими температурами повітря - 2,2-2,5 т/га. При створенні оптимальних умов для активного симбіозу одержано рівень врожайності зерна 2,9 - 3,0 т/га, що суттєво менше при порівнянні з найпродуктивнішим варіантом у досліді.

6. Застосування мінеральних добрив у дозі N60-90Р60К60 з передпосівною обробкою насіння мікроелементами, ризоторфіном, протруйником та стимулятором росту забезпечує найвищий вміст азоту в генеративних органах 3,39-3,53% у фазі повної стиглості, що більше на 0,46-0,6% порівняно до контролю. Проте створення оптимальних умов для росту та розвитку не сприяло збільшенню фосфору та калію в зерні гороху порівняно до контролю.

7. Максимальний вміст сирого протеїну у насінні гороху сорту Вінничанин 21,12 та у сорту Світязь 21,63%, відмічено у варіантах досліду, де вносили підвищенні дози азотних добрив (N90) на фосфорно-калійному фоні Р60К60 в поєднанні з передпосівною обробкою насіння молібденовокислим амонієм, ризоторфіном, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С, що більше на 0,62 та 0,44% порівняно з варіантом, де застосовували мінеральні добрива в нормі N60Р60К60 та проводили аналогічну передпосівну обробку насіння.

8. Створення оптимальних умов росту та розвитку рослин гороху за рахунок мінеральних добрив та комплексної передпосівної обробки насіння забезпечило максимальний збір кормових одиниць та протеїну з одиниці площі у сорту Вінничанин 4,08 і 0,75 та у сорту Світязь 4,27 і 0,8 т/га, що більше відповідно на 1,16 і 0,28 та 1,35 і 0,34 т/га при порівнянні з ділянками контролю. Крім того, у вищезазначених варіантах спостерігається найбільший вихід кормо - протеїнових одиниць: у сорту Вінничанин - 183,8 та у сорту Світязь - 188,3 г, що порівняно до контролю більше відповідно на 24,4 та 28,9 г.

9. Максимальні показники вмісту незамінних амінокислот: лейцину - 1,54%, ізолейцину - 0,75%, та лізину - 1,63% відмічено при використанні моделі технології вирощування гороху, яка включає в себе застосування повного мінерального добрива в дозі N60Р60К60 та передпосівної обробки насіння інокулянтом, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200 ФФ та стимулятором росту Емістим С.

10. Максимальний чистий прибуток 1277 грн. у сорту Вінничанин та 1394 грн. у сорту Світязь отримано при вирощуванні гороху із застосовуванням підвищених (N90) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні Р60К60 та передпосівної обробки насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С, що більше відповідно на 405 та 522 грн. при порівнянні з ділянками контролю. Ці технологічні прийоми забезпечують зниження собівартості однієї тонни вирощеної продукції до 324-339 грн. Рівень рентабельності у вищезгаданих варіантах становив у сорту Вінничанин 106 % та у сорту Світязь 116 %. Максимальний рівень рентабельності - 121%, було відмічено у сорту Світязь у варіантах досліду, де застосовували середні дози азотних добрив (N60) на фосфорно-калійному фоні Р60К60 та комплексну передпосівну обробку насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником та стимулятором росту. У цих варіантах відмічено максимальне акумулювання енергії в урожаї гороху 56747 у сорту Вінничанин та 59413 МДж/га у сорту Світязь, що більше відповідно на 16107 та 18773 МДж порівняно до показників на контрольному варіанті. Найвищий коефіцієнт енергетичної - 2,7 у сорту Вінничанин та біоенергетичної ефективності 3,7, у сорту Світязь відповідно 2,8 і 3,8 відмічено у варіантах досліду, де застосовували фосфорно-калійні добрива (Р60К60) та проводили комплексну передпосівну обробку насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С.

11 Найбільш перспективною та конкурентоспроможною для впровадження є модель технології вирощування, яка передбачає застосування мінеральних добрив в дозі N60-90Р60К60 та комплексну передпосівну обробку насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, Вітаваксом 200ФФ та стимулятором росту Емістим С.

Пропозиції виробництву

На основі проведених польових і лабораторних досліджень узагальнених у дисертаційній роботі в умовах правобережного Лісостепу України до впровадження в практику аграрного виробництва рекомендується:

1. Висівати сорти гороху інтенсивного типу Вінничанин та Світязь.

2. Вносити мінеральні добрива у дозі N60Р60К60 та застосовувати передпосівну обробку насіння ризоторфіном, молібденовокислим амонієм, протруйником Вітавакс 200ФФ та стимулятором росту Емістим С у регламентованих дозах.

Публікації за темою дисертації

1. Антипін Р.А. Агроекологічні основи інтенсифікації вирощування гороху / Матеріали міжнародної наукової конференції " Сталий розвиток агроекосистем " 17-20 вересня. - Вінниця. - 2002. - С. 200-202.

2. Антипін Р.А. Вплив мінеральних добрив, протруйників та стимуляторів росту на продуктивність гороху в умовах центрального Лісостепу України / Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених " Проблеми сучасного землекористування" 26-28 листопада. - Київ - Чабани. - 2002. - С.108-109.

3. Антипін Р.А. Вплив факторів інтенсифікації на сортову чутливість і продуктивність гороху / Матеріали третьої міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів " Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи " 17-19 березня. - Вінниця. - 2003. - С.102-103.

4. Антипін Р.А. Особливості застосування регуляторів росту в сучасних технологіях вирощування гороху на зерно в умовах центрального Лісостепу України / Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів " Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи " 5-7 квітня. - Вінниця. - 2004. - С.70-73.

5. Антипін Р.А. Фотосинтетична продуктивність та урожайність зерна гороху залежно від застосування мінеральних добрив, протруйників насіння та стимуляторів росту в умовах центрального Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис, 2003. - №51. - С. 207-210.

6. Петриченко В.Ф., Антипін Р.А. Фотосинтетична продуктивність гороху залежно від впливу технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Діло, 2006. - Вип.57. - С.3-14.

7. Антипін Р.А. Симбіотична продуктивність гороху залежно від впливу способів обробки насіння та мінеральних добрив в умовах Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Діло, 2006. - Вип.58. - С.262-272.

Анотація

Антипін Р.А. Оптимізація технологічних прийомів вирощування гороху в умовах правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Вінницький державний аграрний університет, Вінниця 2007 р.

У дисертаційній роботі викладені основні результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної та зернової продуктивності гороху залежно від впливу доз мінеральних добрив та передпосівної обробки насіння, а також дана економічна, біоенергетична оцінка технології на конкурентоспроможність.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідну та конкурентоздатну модель технології вирощування гороху сортів Вінничанин та Світязь на зерно в умовах правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування урожайності зерна на рівні 3,33-3,57 т/га та вихід сирого протеїну 0,76 т/га.

Ключові слова: горох, мінеральні добрива, фотосинтетична, симбіотична продуктивність, урожайність зерна.

Аннотация

Антипин Р.А. Оптимизация технологических приемов выращивания гороха в условиях правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство. Винницкий государственный аграрный университет, Винница 2007 г.

В диссертационной работе выложенные основные результаты исследований по изучению особенностей роста, развития и формирования фотосинтетической, симбиотической и зерновой производительности гороха в зависимости от влияния разных доз минеральных удобрений и предпосевной обработки семян, а также произведена экономическая, биоэнергетическая оценка технологии на конкурентоспособность.

Применение минеральных азотных удобрений от низких доз (N30) к повышенным (N90) способствовало росту площади листовой поверхности. Максимальные показатели площади листовой поверхности в фазе налива семян 48,0-52,6 тыс. м2/га у сорта Винничанин и у сорта Свитязь 50,2-54,7 тыс. м2/га, отмеченные при выращивании гороха с применением азотных удобрений в дозе N60-90 на фосфорно - калийном фоне (Р60К60) и обработкой семян перед севом молибденовокислым аммонием, ризоторфином, протравителем семян Витавакс 200 ФФ и стимулятором роста Емистим С, что больше соответственно на 15,9 и 18,0 тыс. м2/га при сравнении с участками контрольного варианта.

Максимальный активный симбиотический потенциал (АСП) у сорта Винничанин 11,802 и у сорта Свитязь 12,484 тыс. кг. *дней / га отмечено на участках, где проводили предпосевную обработку семян молибденовокислым аммонием, ризоторфином, системным протравителем Витавакс 200 ФФ и стимулятором роста Емистим С на фоне фосфорно - калийных удобрений (Р60К60), что больше соответственно на 2,400 и 3,082 тыс. кг *дней /га при сравнении с контрольными участками. Благодаря чему в этих вариантах отмечено максимальную фиксацию биологического азота сорт Винничанин - 71,5 и у сорта Свитязь - 75,1 кг/га, что больше соответственно на 14,7 та 18,3 кг/га при сравнении с контрольным вариантом.

Максимальная семенная производительность была отмечена в вариантах опыта, где применяли минеральные удобрения в дозе N90Р60К60 и проводили комплексную предпосевную обработку семян у сорта Винничанин 3,55 т/га, на соответствующих участках сорта Свитязь - 3,71 т/га, что при сравнении с контролем больше на 1,01 и 1,17 т/га. Полученные приросты урожая семян гороха являются достоверными на пятипроцентном уровне значимости.

Экономическая и биоэнергетическая оценка технологий выращивания зерна гороха показала, что использование модели технологии, где применяли, минеральные удобрения N60Р60К60 и предпосевную обработку семян молибденовокислым аммонием, ризоторфином, протравителем Витавакс 200ФФ и стимулятором роста Емистим С обеспечило чистую прибыль 1201 грн. у сорта Винничанин и 1366 грн. у сорта Свитязь, себестоимость 1 т зерна 340 и 317грн, тогда как уровень рентабельности соответственно составлял 106 и 121 %, что больше соответственно на 10 и 25% при сравнении с участками контрольного варианта.

Полученный и обобщенный материал дает возможность рекомендовать для производства выращивать интенсивные сорта гороха Винничанин и Свитязь с применением минеральных удобрений в дозе N60Р60К60 в сочетании с предпосевной обработкой семян ризоторфином, молибденовокислым аммонием 0,5 кг/га, протравителем Витавакс 200ФФ 2,5 л/т и стимулятором роста Емистим С 15 мл/т. Ключевые слова: горох, минеральные удобрения, фотосинтетическая, симбиотическая производительность, урожайность зерна.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены