Біологічні особливості формування врожаю ярої м’якої і твердої пшениці на сході Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біологічні особливості формування врожаю ярої м'якої і твердої пшениці на сході Лісостепу України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема збільшення виробництва високоякісного зерна була й залишається головною для всього народногосподарського комплексу України.

Для підвищення врожайності й поліпшення якості зерна застосовується комплекс агротехнічних заходів. Останнім часом у технології вирощування ярої пшениці почали використовувати різноманітні види і форми біопрепаратів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. У зв'язку з цим виникла необхідність вивчити їх вплив на формування врожаю та якість зерна ярих м'якої й твердої пшениць в умовах східного Лісостепу України.

Особливої уваги заслуговують регулятори росту рослин, що містять хімічні сполуки, які навіть у незначних дозах проявляють високу біологічну активність. Велике значення має також вивчення комплексного впливу біопрепаратів на ріст, розвиток, урожайність і якість зерна ярих м'якої та твердої пшениць.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконувались автором відповідно до плану кафедри рослинництва Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва за темою: «Формування врожаю зернових хлібів, бобових, технічних культур і кормових трав» № держ. реєстрації 010U006662.

Мета і завдання досліджень. Головною метою наших досліджень було вивчення особливостей формування врожаю та ефективності вирощування ярих м'якої і твердої пшениць в умовах східного Лісостепу України з використанням для обробки насіння біопрепаратів, які мають фунгіцидну та рістактивуючу дії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:

- вивчити ріст, розвиток і формування продуктивності рослин пшениці під дією біопрепаратів та погодних умов;

- визначити особливості формування врожаю, його структури та якості зерна ярих м'якої і твердої пшениць залежно від погодних умов та біопрепаратів;

- вивчити водний режим ґрунту в період вегетації твердої і м'якої пшениць;

- визначити економічну та енергетичну ефективність вирощування ярої м'якої та ярої твердої пшениць з використанням для обробки насіння біопрепаратів.

Об'єкт дослідження. Процес формування врожаю ярої м'якої і твердої пшениці, зокрема виявлення основних біологічних відмінностей, а також вивчення дії біопрепаратів при обробці насіння на продуктивність рослин обох видів пшениць.

Предмет дослідження. Нові сорти ярої м'якої і твердої пшениці у взаємодії з ґрунтово-кліматичними умовами і біопрепаратами для обробки насіння.

Методи дослідження. В процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи досліджень.

Серед спеціальних методів використовували:

- польовий: вивчення взаємодії об'єкта дослідження з факторами зовнішнього середовища в умовах досліджуваної зони;

- аналітичний: для визначення якісних показників урожаю;

- біохімічний: для визначення вмісту хлорофілу;

- статичний: для оцінки вірогідності отриманих результатів;

- розрахунковий: для визначення економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах східного Лісостепу України вивчені біологічні особливості формування врожаю ярої м'якої та твердої пшениці, насіння яких оброблене біопрепаратами. При цьому виявлені основні відмінності між ростом, розвитком, формуванням урожаю і якості зерна нових сортів.

Вперше вивчена реакція обох видів пшениці на обробку насіння біопрепаратами Гумісол і БЕМ-1-У в поєднанні з плівкоутворювачем і регулятором росту Марс-1, а також розроблений регламент комплексного застосування названих препаратів з метою підвищення якості зерна.

Практичне значення отриманих результатів. Виробнича перевірка отриманих результатів дала можливість рекомендувати вирощувати яру м'яку пшеницю в умовах достатнього зволоження, а яру тверду - в умовах нестійкого і недостатнього зволоження, а також використовувати біопрепарати Гумісол, БЕМ-1-У в поєднанні з плівкоутворювачем Марс-1 для обробки насіння обох видів пшениці.

Особистий внесок здобувача. Спільно з науковим керівником визначено напрямок досліджень, розроблено програми і схеми польових дослідів. Автор безпосередньо провів експерименти і спостереження, статистичний аналіз і узагальнення отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідали на щорічних наукових конференціях ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (2001-2003 рр.), на Харківській обласній науковій конференції «Екологія і соціальний прогрес» (Харків, 2003), на міжнародній конференції «Нетрадиційне рослинництво і екологія здоров'я» (Сімферополь, 2004), а також на міжнародній конференції «Корм і кормовий білок» в Інституті кормів (Вінниця, 2004).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано чотири статті в збірниках наукових фахових видань і тези.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація містить 173 сторінки комп'ютерного тексту, 19 таблиць, 19 малюнків, 35 додатків і включає в себе загальну характеристику, п'ять розділів, висновки, практичні рекомендації. У списку використаних літературних джерел є 177 найменувань, у тому числі 37 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

1. Огляд літератури

У цьому розділі наводиться аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень з питань впливу біопрепаратів на формування врожаю та якості зерна ярої твердої, ярої м'якої пшениць та інших зернових культур, на підставі якого автор обґрунтовує необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

2. Умови та методика проведення досліджень

Ґрунтово-кліматичні і погодні умови

Дослідження проводили на дослідному полі Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва у 2001-2003 рр.

Ґрунт дослідного поля - глибокий важкосуглинковий чорнозем з добрими фізичними властивостями, високою біологічною активністю й підвищеним вмістом NРК.

Загальний гумусований горизонт становить 90-120 см, вміст гумусу - 4,5-5,0%.

Клімат у зоні розташування дослідного поля Харківського НАУ - помірноконтинентальний, при чому континентальність посилюється із заходу на схід. Зона вирізняється нерівномірними опадами в період вегетації та значним коливанням температур. За багаторічними даними Роганської метеостанції, середньорічна температура повітря становить 6,2°С, найжаркішими є липень і серпень, найхолоднішими - січень і лютий. Сума опадів за рік становить 511 мм, найбільше опадів буває в травні, червні, липні та серпні, при чому випадають вони переважно у вигляді злив.

Накопичення вологи в ґрунті залежить, головним чином, від осінньо-зимових опадів, кількість яких за вересень-лютий сягає 40% від загальної.

Погодні умови в роки досліджень були різноманітні: 2001 був сприятливий для обох видів пшениці; 2002 р. - сприятливий, а 2003 - несприятливий для твердої, але сприятливий для м'якої пшениці.

Програма і методика проведення досліджень

Польові дослідження проводили за методикою Б.О. Доспєхова (1985).

У польових дослідах вивчали біологічні особливості формування врожаю та якості зерна ярих твердої та м'якої пшениць двох перспективних сортів - відповідно Харківська 28 і Харківська 39 - за загальноприйнятими методиками залежно від сумісної дії погодних факторів і біопрепаратів, з фунгіцидними та рістактивуючими властивостями.

У дослідах насіння пшениці обробляли розчинами препаратів БЕМ-І-У із розрахунку на 1т 1 л препарату + 11 л води; Гумісолу - 15 л/т (співвідношення Гумісолу й води 1:5), а також препарату Марс-1 як плівкоутворювача й регулятора росту - 200 мл + 12 л води на 1т. Крім того, використовували суміші розчинів препаратів у співвідношенні 1:1 - БЕМ-1-У + Марс та Гумісол + Марс.

Площа облікових ділянок - 10 м², повторність шестиразова, розміщення ділянок рендомізоване, попередник - кукурудза на силос.

Строки сівби: кінець першої декади травня у 2001 р., середина другої декади квітня у 2002 р., кінець третьої декади квітня у 2003 р. Сіяли сівалкою ССФК-6 рядковим способом з міжряддями 15 см, на глибину 4-5 см. Норма висіву - 5 млн схожих насінин на 1 га.

Вміст продуктивної вологи в грунті визначали термостатно-ваговим методом у фазах кущіння, вихід у трубку, воскова стиглість. Проби грунту відбирали буром через кожні 10 см у шарі ґрунту 0-100 см. Площу листкової поверхні визначали за методикою А.А. Ничипоровича (1961). Вміст хлорофілу «А» і «Б» в листях визначали за методом Х.Н. Починка (1976).

Для визначення структури врожаю перед збиранням культури у фазі воскової стиглості відбирали пробні снопи у двох місцях кожної ділянки.

Технологічні якості зерна твердої і м'якої пшениць визначали в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. За безпосередньої участі пошукача згідно з методиками ДСТУ-3768, а білок - за методом К'єльдаля.

Урожай збирали комбайном «Сампо-130» у фазі повної стиглості.

Статистичну обробку одержаних наукових даних виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (1985) з використанням комп'ютера АМД-К6, що забезпечило високу точність і достовірність одержаних результатів.

Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування ярої м'якої та ярої твердої пшениць з використанням біопрепаратів визначали за методикою В.П. Мартьянова (1996).

3. Ріст, розвиток та формування продуктивності рослин ярої твердої і ярої м'якої пшениць

Настання та проходження фенологічних фаз росту рослин пшениці

Нами визначені строки настання і тривалість окремих фенофаз, твердої і м'якої пшениць, а також тривалість періоду вегетації в цілому залежно від погодних умов. Так, у сприятливому 2001 р. тривалість періоду сівби - сходи у м'якої пшениці становили 8 днів, у твердої - 7 днів.

За несприятливих умов 2002 р. (відсутність опадів, низька температура), сходи м'якої пшениці з'явилися через 10 днів після сівби, твердої - через 8 днів. У цьому ж році значно тривалішим, у порівнянні з іншими роками, був також період сходи - кущіння.

У 2002 р. колосіння ярої м'якої пшениці настало на два тижні пізніше, а в 2001 і 2003 р.р. - відповідно на 7 і 10 днів пізніше, ніж у пшениці твердої.

Період молочно-воскової стиглості відбувається на протязі від 17 до 21 днів у м'якої та від 17 до 21 днів у твердої пшениці.

Фаза воскової стиглості тривала в наших дослідах 5-7 днів, суха спекотна погода прискорювала достигання зерна.

У середньому тривалість фенофаз твердої і м'якої пшениць 2001 року була менша, ніж у 2002 і 2003 рр.

Таким чином, період вегетації ярої м'якої пшениці сорту Харківська 28 від сходів до повної стиглості в умовах Лісостепу України Харківської області складає 88-107 днів, а у твердої пшениці сорту Харківська 39 складає 82-99 днів.

Різниця за строками збирання твердої і м'якої пшениць становила в середньому 6-8 днів, в окремі роки сягала 11-18 днів.

Наростання вегетативної маси

Установлено, що приріст вегетативної маси рослин значною мірою залежить від біопрепарату й погодних умов. Так, сира маса рослин твердої пшениці в усі фенофази була менша, ніж м'якої. Біопрепарати збільшували масу рослин і зменшували різницю за цим показником між видами пшениці: у фазу виходу в трубку Гумісол більшою мірою, ніж БЕМ-1-У, у фазу колосіння - БЕМ-1-У більше, ніж Гумісол.

Найбільша різниця за масою рослин між видами пшениці спостерігалася на контрольному варіанті, особливо у фазу колосіння.

Проведені нами фенологічні спостереження та біометричні вимірювання показали, що висота рослин м'якої пшениці в різні фенофази була більша, ніж твердої.

Так, в середньому за три роки висота рослин у м'якої пшениці склала: 27,3 см у фазі кущіння, 46,1 см у фазі виходу в трубку, 68,5 см у фазі колосіння.

У твердої пшениці висота рослин склала: 25,3 см у фазі кущіння, 43,8 см у фазі виходу в трубку, 65,5 см у фазі колосіння.

Біопрепарати збільшували висоту рослин: у фазі кущіння м'якої пшениці на 0,4-1,6 см у порівнянні з контролем, твердої - на 0,5-1,5 см; у фазі виходу в трубку висота рослин м'якої пшениці дорівнювала 46,1-47,9 см, твердої - 43,8-46,8 см, тобто на 0,5-1,5 см менше.

У 2001 і 2002 рр. погодні умови були сприятливі для росту й розвитку твердої і м'якої пшениць. У 2003 р. внаслідок масового ураження шкідниками головного пагона м'якої пшениці кущистість її рослин була більша, а висота менша, ніж твердої.

Формування асимілятивної поверхні

У результаті дослідження виявлена перевага м'якої пшениці у порівнянні з твердою за площею листкової поверхні та вмістом хлорофілу (табл. 1).

У всі роки та в середньому за три роки площа листків з однієї рослини у твердої пшениці більш ніж у м'якої. Так площа листків у твердої пшениці була 10,4 см², а м'якої - 7,9 см².

Згідно результатів наших досліджень, в середньому за 2001-2003 рр. При обробці насіння біопрепаратами нами встановлено, що біопрепарати мають аналогічний вплив на листковий апарат у ярої м'якої і твердої пшениці. Площа листків рослин твердої пшениці, оброблених біопрепаратами складала 11,4-13,7 см², тобто була різниця 1-3,3 см² в порівнянні з контролем.

У м'якої пшениці при обробці насіння біопрепаратами, площа листків становила 10,0-12,3 см². Звідси видно, що вплив обробки насіння біопрепаратами на площу листів у м'якої пшениці був більшим ніж у твердої на 1,1 см.

Вміст хлорофілу в листках у м'якої пшениці був більшим ніж у твердої і в середньому за три роки становив 0,947% у м'якої пшениці, а у твердої - 0,859.

Таблиця 1 - Площа листової поверхні і вміст хлорофілу у листках ярої м'якої і твердої пшениць залежно від обробки насіння біопрепаратами, фаза колосіння (дослідне поле ХНАУ, середнє за 2001-2003 рр.)

Таким чином, біопрепарати збільшували площу листків та вміст хлорофілу, особливо за сприятливих погодних умов, причому м'якої пшениці більшою мірою, ніж твердої.

Утворення та розвиток кореневої системи

Ріст, розвиток і утворення вторинних коренів пшениці вивчали за умов природного зволоження (табл. 2).

Результати досліджень свідчать, що рослини твердої пшениці протягом трьох років мали більш розвинену кореневу систему, ніж м'якої - у середньому 7,6 вторинних коренів проти 5,6.

Обробка насіння біопрепаратами сприяла збільшенню кількості вторинних у порівнянні з контролем коренів, у м'якої пшениці - на 0,6-1,5, у твердої - на 0,4-1,1 з розрахунку на одну рослину.

За умов недостатньої зволоженості ґрунту вторинні корені з'являлися пізніше, ніж за сприятливих умов. Несприятливі умови затримували вкорінення вторинних коренів.

Рівень зволоженості й запаси вологи в ґрунті в зоні розташування вузла кущіння впливає на кількість вторинних коренів твердої і м'якої пшениць. Так, у 2001 р. у фазу кущіння-колосіння було більше вологи під м'якою і твердої пшеницями, тому вузлових коренів утворилося більше, з'явилися вони раніше й краще вкоренилися, ніж у 2002 і 2003 pp. за умов недостатньої забезпеченості вологою.

Таблиця 2 - Число і маса вторинних коренів рослин м'якої і твердої пшениці в залежності від способу обробки насіння (2001-2003 рр.)

Динаміка накопичення сирої та сухої маси колосу

Аналіз динаміки накопичення сирої та сухої маси зерна м'якої і твердої пшениць свідчить, що найбільша сира маса зерна була у фазі молочної стиглості, найбільша суха - у фазу воскової стиглості.

Біопрепарати, особливо їх суміші, збільшували масу рослин обох видів.

4. Формування врожайності ярих м'якої і твердої пшениць при вирощуванні із застосуванням біопрепаратів

Урожайність ярої м'якої і твердої пшениць

Тверда й м'яка пшениці розрізнялися за рівнем урожайності (табл. 3). У 2001 р. врожайність м'якої пшениці була більша, ніж твердої - 18,2-19,2 ц/га проти 13,7-15,7 ц/га. У 2002 р. більш високу врожайність забезпечила тверда пшениця - 18,3-20,4 ц/га (у середньому 19,3 ц/га), тоді, як урожайність м'якої пшениці була на рівні 15,5-18,3 ц/га (середня - 17,1 ц/га). Низька врожайність м'якої пшениці 2002 р. була зумовлена дефіцитом вологи протягом першої та другої декад квітня й травня, коли випало всього 24,9 мм опадів, а також високим рівнем ураженості рослин личинками злакових мух, перш за все шведською.

Найнижча врожайність твердої пшениці була у 2003 р. - 12,3-14,5 ц/га. У середньому за три роки врожайність твердої пшениці була нижча, ніж м'якої - 14,8-17,5 ц/га проти 16,9-18,9 ц/га.

Біопрепарати, якими обробляли насіння, по-різному впливали на врожайність твердої і м'якої пшениць залежно від погодних умов. Так, біопрепарат Марс підвищував у порівнянні з контролем урожайність твердої пшениці у середньому на 1 ц/га, і практично не впливав на урожайність м'якої пшениці.

При застосуванні Гумісолу урожайність м'якої пшениці у середньому за три роки підвищувалася на 3,93% (0,83 ц/га), твердої пшениці - на 8,78% (1,3 ц/га).

Найвищий приріст урожайності як в окремі роки, так і в середньому за три роки забезпечила суміш препаратів БЕМ-1-У + Марс-1: 2,7 ц/га або 18,2% твердої пшениці і 2,0 ц/га (11,8%) м'якої. Ефективність суміші Гумісол + Марс-1 дещо нижча: надбавка врожайності твердої пшениці становила 2,2ц/га (14,86%), а м'якої - 1,77 ц/га (10,45%).

Структура врожаю

Види пшениці розрізнялися також за деякими структурними елементами врожайності: так, колосків у колосі було більше у м'якої пшениці - 14,0 проти 13,1 у твердої. М'яка пшениця переважала тверду й за кількістю зерен у колосі - 18,8 у м'якої і 16,0 у твердої.

Зерно твердої пшениці значно крупніше, ніж м'якої. Маса 1000 зерен твердої пшениці у середньому за три роки дорівнювала 42,2 г, м'якої - 36,9 г.

Рослини м'якої пшениці мали більшу висоту (90,3 см) і довший колос (5,7 см), ніж твердої - відповідно 84,7 см і 5,2 см. За рівнем продуктивної кущистості різниця між видами пшениці не суттєва.

Якість зерна

Результати наших досліджень показали, що якість насіння як сортова видова ознака змінювалася під впливом біопрепаратів та погодних умов (табл. 4).

Білка у зерні твердої пшениці було більше, ніж у м'якої, на 1,18%, клейковини - на 0,67%.

Біопрепарати підвищували вміст білка у м'якої пшениці більшою мірою, ніж твердої. Найвища білковість зерна була у м'якої пшениці на варіанті БЕМ-1-У + Марс-1 - на 1,08% більше, ніж на контролі. У твердої пшениці білковість зерна на варіантах БЕМ-1-У + Марс-1 і Гумісол + Марс-1 була практично однакова, і перевищувала контроль на 0,61-0,62%.

5. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування ярої м'якої та ярої твердої пшениць з використанням біопрепаратів

Одним із завдань наших досліджень було визначення економічної та біоенергетичної ефективності вирощування твердої та м'якої пшениці з використанням для обробки насіння біопрепаратів Марс-1, БЕМ-1-У та Гумісол.

Розрахунки свідчать, що при використанні біопрепаратів, особливо Гумісолу та суміші Гумісол + Марс-1, грошові затрати збільшуються при вирощуванні м'якої пшениці на 4,0%, твердої - на 3,7%.

Таблиця 5 - Економічна ефективність технології вирощування ярої м'якої і ярої твердої пшениці залежно від обробки насіння біопрепаратами, (2001-2003 рр., у цінах 2002 р.)

Однак біопрепарати збільшують урожайність обох видів пшениці, у зв'язку з чим збільшується і рентабельність: м'якої пшениці - на 4 - 24%, твердої на 13 - 39%.

Найвищу рентабельність одержали при обробці сумішшю БЕМ-1-У + Марс-1 насіння твердої пшениці - на 39% більшу, ніж на контролі. Рентабельність м'якої пшениці дещо нижча - 24% у порівнянні з контролем.

Таблиця 6 - Біоенергетична ефективність ярої м'якої та ярої твердої пшениці (середнє за 2001-2003 рр.)

Біоенергетична ефективність виробництва м'якої пшениці вища, ніж твердої (табл. 6), що обумовлено більш високою врожайністю м'якої пшениці.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення врожайності та якості зерна ярої м'якої і твердої пшениці залежно від сорту та прийомів вирощування в умовах східного Лісостепу України. Наукове завдання вирішене шляхом вивчення біологічних особливостей формування урожаю ярої м'якої і ярої твердої пшениці з використанням біопрепаратів для обробки насіння та оптимальної технології вирощування в умовах регіону. Підвищена врожайність і якість зерна за рахунок передпосівної біостимуляції насіння екологічно безпечними біопрепаратами.

1. Біологічні особливості видів пшениці та погодні умови в роки вирощування мають вплив на проходження фенофаз ярої пшениці та в кінцевому результаті на довжину вегетаційного періоду. При цьому яра пшениця має тривалість періоду вегетації на 5-7 днів більше, ніж тверда.

2. Обробка насіння біопрепаратами Гумісол, БЕМ-1-У в комплексі із плівкоутворювачем і регулятором росту Марс-1 сприяє наростанню маси рослин м'якої ярої пшениці більше, ніж твердої.

3. Погодні умови впливають на висоту рослин ярої пшениці: у сприятливих умовах у період виходу в трубку - колосіння спостерігалася тенденція до приросту ярої пшениці у висоту, а в несприятливих - до підвищення кущистості та зменшення росту стебла.

4. Обробка насіння біопрепаратами має неоднаковий вплив на формування листкового апарату обох видів пшениці. За всі роки досліджень у фазі колосіння площа листків однієї рослини твердої пшениці була більшою, ніж м'якої. Біопрепарати збільшують площу листків твердої пшениці менше, ніж м'якої.

5. Листки м'якої пшениці містили у фазу колосіння більше хлорофілу, ніж твердої пшениці. Обробка насіння біопрепаратами має позитивний вплив на вміст хлорофілу в листках ярої пшениці, особливо у твердої.

6. Утворення вторинних коренів у обох видів пшениці затримується при недостачі вологи в зоні кущіння. Збільшення вологості ґрунту в період кущіння - колосіння значно підвищує розвиток вторинних коренів. Рослини твердої пшениці до фази колосіння розвивають більш потужну кореневу систему і накопичують більше сухих речовин у коренях, ніж м'якої.

7. Біопрепарати Гумісол і БЕМ-1-У стимулюють утворення вузлових коренів у твердої пшениці більше, ніж у м'якої, підвищують стійкість рослин до стресових умов, сприяють підвищенню врожайності і якості зерна обох видів пшениці, особливо при обробці насіння в поєднанні з плівкоутворювачем і регулятором росту Марс - 1.

8. Біопрепарати збільшують накопичення сирих і сухих речовин у обох видів пшениці. Тверда пшениця більш стійка до дефіциту вологи і пошкодження шкідниками, ніж м'яка. В екстремальних умовах вона за врожайністю перевищує м'яку, але і значно більше висушує грунт.

9. Показники продуктивної кущистості і висоти рослин, довжини колоса, числа продуктивних колосків у колосі, числа зерен у колосі, продуктивності колоса у м'якої пшениці вищі, ніж у твердої, а маса 1000 зерен і натура твердої перевищує м'яку.

10. Зерно твердої пшениці більш багате на білок і клейковину, ніж м'якої. Використання біопрепаратів сприяє підвищенню вмісту білка в зерні м'якої пшениці на 0,4-0,5% і клейковини високої якості на 1,5-1,8%.

11. Біопрепарати підвищують урожайність зерна м'якої пшениці в середньому на 0,5-2,0 ц/га при врожайність на контролі 16,9 ц/га, а твердої відповідно на 1,0-2,7 ц/га в порівнянні з контролем - 14,8 ц/га.

12. Обробка насіння біопрепаратами Гумісол і БЕМ-1-У економічно ефективна, оскільки суттєво підвищується рентабельність та енергетична ефективність виробництва зерна ярої м'якої і твердої пшениці.

Рекомендації виробництву

1. В умовах достатнього зволоження доцільно вирощувати яру м'яку пшеницю, а в умовах нестійкого і недостатнього зволоження - яру тверду.

2. З метою стимулювання формування елементів продуктивності ярої м'якої і твердої пшениці і поліпшення якості зерна застосовувати обробку насіння біопрепаратами в поєднанні з плівкоутворювачем і регулятором росту Марс-1 у дозі 200 мл: БЕМ-1-У з розрахунку 1 л/т насіння (розчин БЕМ-1-У і води 1:11) або Гумісол у дозі 15 л/т насіння (розчин Гумісол і води 1:5).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бобро М.А., Диндорого В.Г., Саид Мохаммад Саид Абу Абах. Особенности формирования урожая яровой пшеницы при обработке семян физиологически активными веществами // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докчаєва. - 2002. - №5. - С. 184-188. (Доля автора 33%. Узагальнення досліджень, участь в написанні статті).

2. Саид Мохаммад Саид Абу Абах, Матвеев В. Биологические особенности формирования урожая яровой мягкой и твердой пшеницы в условиях восточной Лесостепи Украины // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - 2002. - №6.-С. 94-100. (Доля автора 75%.Узагальнення досліджень, участь в написанні статті).

3. Бобро М.А., Саид Мохаммад Саид Абу Абах. Продуктивность яровой мягкой и твердой пшеницы в зависимости от обработки семян биологическими регуляторами роста // Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 52.-С. 31-37. (Доля автора 50%. Узагальнення досліджень, участь в написанні статті).

4. Саїд Мохаммад Саїд Абу Абах. Врожайність і якість зерна ярої м'якої і твердої пшениці в залежності від обробки насіння біопрепаратами // Корми і кормовиробництво. - 2004.-Вип. 53.-С. 110-115.

5. Саїд Мохаммад Саїд Абу Абах. Агробіологічні особливості формування ярої м'якої і твердої пшениці в залежності від обробки насіння біопрепаратами. // Сб. междунар. конф. - Симферополь, -2004. - С. 67-68.

Размещено на Allbest.ru