Енергозберігаюча технологія виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої у Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут овочівництва і баштанництва

Української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.14 - насінництво

Енергозберігаюча технологія виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої у Криму

Філатов Роман Іванович

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на Кримській дослідній станції Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Вітанов Олександр Дмитрович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН завідувач лабораторії землеробства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Козубенко Леонід Васильович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'ева УААН, головний науковий співробітник відділу селекції кукурудзи

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чернишенко Тетяна Володимирівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції дворічних рослин.

Провідна установа: Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, с. Аграрне, м. Сімферополь.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, О.М. Шабетя

Анотація

Філатов Р.І. Енергозберігаюча технологія виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої у Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14- насінництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2005.

У дисертації викладено результати чотирирічних досліджень з питань енергозберігаючого насінництва капусти білоголової. Доведено можливість отримання високих врожаїв якісного насіння капусти білоголової в умовах Криму. Розроблено енергозберігаючу технологію виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої. Використання підрізки коренів маточників (строк сівби - 2 декада липня) створює умови водного стресу, що оптимізує проходження процесу закалки рослин і підвищує їх зимостійкість. Підготовлені маточники у фазі нещільної головки залишаються безпосередньо у полі, де підлягають коливанням зимових температур.

Використання адаптаційного потенціалу рослин сприяє одержанню врожайності насіння капусти у виробничих умовах до 1010 кг/га, зниженню витрат енергії у порівнянні з існуючою технологією на 39 %. Собівартість 1 кг насіння зменшується до 6,8 грн./кг.

Ключові слова: насіння, капуста білоголова, енергозбереження, сортові ознаки, способи вирощування, строки сівби, рентабельність насінництва.

Аннотация

Филатов Р.И. Энергосберегающая технология производства семя капусты белокочанной позднеспелой в Крыму. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство. - Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Харьков, 2005.

В диссертации изложены результаты четырехлетних исследований по вопросу энергосберегающего семеноводства капусты белокочанной позднеспелой. Использование комплексного взаимодействия погодных условий и адаптационных возможностей растений капусты позволило разработать энергосберегающую технологию семеноводства. Применение подрезки корней маточников вместо пересадки создаёт условия водного стресса, что оптимизирует прохождение процесса закалки растений и повышает их зимостойкость. Оптимальное взаимодействие срока посева, способа выращивания и хранения обеспечивает высокий уровень перезимовки и стеблевания маточников, что является основой для получения высокого урожая качественных семян. Урожайность семян в производственных условиях при использовании энергосберегающей технологии составила 1010 кг/га с уровнем рентабельности 635 %, что практически в четыре раза превышает показатели, полученные по базовой технологи (посев в первой декаде июня, хранение в буртах с весенней высадкой маточников).

Для перезимовки маточников на уровне 80-99 %, стеблевания у 97-99 % растений и урожайности семян выше 1000 кг/га целесообразно использовать посев во второй декаде июля. Для повышения зимостойкости маточников в период устойчивого снижения температур (конец 3 декады октября - 1 декада ноября) рекомендуется проводить подрезку корней на глубине 15-20 см и окучивание внешней кочерыги землей. Доказано, что растения выращенные из семян, полученных от маточников с не полностью сформировавшимися кочанами, сохраняют все сортовые признаки.

Ключевые слова: семена, капуста белокочанная, энергосбережение, сортовые признаки, способы выращивания, сроки сева, рентабельность семеноводства.

Annotation

Filatov R.I. Power-saving technology of late white head cabbage seed production in Crimea. -Manuscript.

Thesis for a Master of Agriculture degree on the speciality 06.01.14. - seed growing - Institute of Vegetables and Melons, UAAS, Kharkiv, 2005.

There are given results of the four-year investigations on the problem of power-saving seed-growing of white head cabbage. The possibilty is proved to get high yields of white head cabbage qualitative seed under conditions of Crimea. There is worked out the power-saving technolodgy of late white head cabbadge seed production. The use of undercutting of mother-plants' roots (sowing date - the 2 nd. ten-day period of July) creates the conditions of water deficit and this optimizes the process of plants hardening and raises their winter-hardiness. The prepared mother-plants in the phase of puffi head are kept directly in the field, where they are subjected to fluctuations of winter temperatures.

The use of plants adaptation potential contributes to higher cabbadge seed yield under production conditions up to 1010 kg/ha, reduction of power expenditures in comparison with the existing technology by 39 %. The cost price of 1 kg of seeds is reduced to 6.8 grn/kg.

Key words: seed, white head cabbage, power-saving, varietal traits, methods of seed-growing, sowing date, profitableness of seed-growing.

1. Загальна характеристика роботи

сівба стеблування маточник врожайність

Актуальність теми. Наявність якісного насіння високопродуктивних сортів є важливим фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Існуючі технології виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої дуже енергоємні і забезпечують врожайність насіння на рівні 300-400 кг/га, хоча потенційні можливості цієї культури значно більші.

Насінництво капусти білоголової трудомісткий дворічний процес, пов'язаний з великими витратами праці. Багато виробників, незважаючи на високу реалізаційну ціну насіння капусти, не збільшують площі насінників, тому що існуюча технологія потребує багато витрат ручної праці і коштів.

У Криму та на півдні України існує можливість отримання більш дешевого насіння дворічних овочевих культур. При цьому зменшуються витрати на вирощування насіння, а врожайність можна підвищити у 1,5-2 рази. Таким чином, актуальність роботи полягає у зниженні енерговитрат на виробництво насіння капусти та підвищенні економічної ефективності насінницького процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно тематичного плану лабораторії землеробства Інституту овочівництва і баштанництва УААН на 2001-2005 рр. „Розробити агротехнічні заходи екологічно адаптованої ресурсозберігаючої системи ведення овочівництва, спрямованої на збереження родючості ґрунту, отримання стабільних урожаїв насіння і товарної продукції” (№ держ. реєстрації 0101U001171).

Мета і завдання дослідження. Розробити енергозберігаючу технологію виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої для ґрунтово-кліматичних умов Криму.

Для досягнення мети вирішувались такі основні завдання:

- визначити оптимальний строк сівби, при якому забезпечується перезимівля маточників, їх своєчасне стеблування і максимальна врожайність насіння;

- встановити вплив способу вирощування (без пересаджування, з підрізкою коренів, з пересаджуванням восени) на перезимівлю і врожайність насіння капусти;

- отримати здоровий маточний матеріал шляхом скорочення вегетаційного періоду рослин;

- використати різні способи вкриття маточних рослин для поліпшення їх перезимівлі у полі;

- вивчити залежність врожайності насіння від способів вкриття маточників;

- провести дослідження з отримання насіння від сплячих бруньок зовнішнього качана;

- встановити вплив безпересадкового способу вирощування на збереження сортових якостей;

- розрахувати економічну і енергетичну ефективність виробництва насіння за різними технологіями.

Об'єкт дослідження - ресурсозберігаюче насінництво капусти білоголової у передгірній зоні Криму.

Предмет дослідження - рослини капусти білоголової пізньостиглої, строки сівби, підрізка коренів маточників, способи вирощування і зберігання маточників, підзимове вкриття маточників капусти білоголової, насінники капусти.

Методи дослідження - лабораторно-польові досліди з фенологічними спостереженнями та біометричними вимірами, вимірювально-ваговий метод обліку кількісних показників і врожайності насіння, математично-статистичний - для оцінки достовірності одержаних результатів, лабораторний - для хімічних аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено енергозберігаючу технологію виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої. Визначено оптимальний строк сівби за безпересадкового способу вирощування. Обґрунтовано доцільність підрізки коренів маточників для створення умов водного дефіциту, що оптимізує проходження процесу закалювання рослин і підвищує їх зимостійкість. Виявлено позитивний вплив підгортання рослин на їх перезимівлю. Доведено, що підготовлені таким чином маточники доцільно залишати безпосередньо у полі, де вони підлягають коливанням зимових температур. Визначено оптимальний взаємозв'язок строків сівби, способів вирощування і зберігання маточників у полі в умовах Криму. Досліджено типи кущіння насіннєвих рослин в залежності від способів вирощування. Розраховано економічну і енергетичну ефективність різних технологій вирощування насіння капусти білоголової. Вивчено можливість отримання насіння капусти білоголової від зовнішніх качанів. Встановлено збереженість сортових ознак рослинами капусти білоголової при вирощуванні із насіння, отриманого від маточників, з несформованою головкою. Отримано деклараційний патент на корисну модель UA 3614 U від 15.12.04.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено можливість отримання високих врожаїв якісного насіння капусти білоголової пізньостиглої в умовах Криму. Використання адаптаційного потенціалу рослин сприяє підвищенню врожайності насіння капусти у виробничих умовах до 1010 кг/га, зниженню витрат енергії в порівнянні з існуючою технологією на 39 %. Собівартість 1 кг насіння зменшується до 6,8 грн./кг. З розроблених елементів сформовано енергозберігаючу технологію виробництва насіння капусти, яка пройшла виробничу перевірку у господарствах АР Крим.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми наукових досліджень за темою дисертації, проведенні лабораторно-польових дослідів, теоретичному обґрунтуванні і узагальненні отриманої інформації, формуванні висновків і рекомендацій виробництву та перевірки їх у виробничих умовах.

Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи оприлюднені на засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (2001-2004 рр.); засіданнях науково-технічної ради Кримської дослідної станції (2001-2004 рр.); конференції з проблем розвитку зрошуваного овочівництва (Каховка, 2002 р.), конференції з нетрадиційних шляхів розвитку рослинництва (Алушта, 2000, 2001 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них три у фахових виданнях ВАК, та отримано патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 155 сторінок машинописного тексту, у тому числі 31 таблицю і 18 рисунків. Список використаних джерел налічує 163 найменування, у тому числі 9 іноземних авторів.

2. Основний зміст роботи

Насінництво капусти білоголової пізньостиглої (огляд літератури)

Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямків технологій вирощування насіння капусти білоголової пізньостиглої. Проаналізовано сучасний стан і результати попередніх досліджень з питань народно-господарського значення, біології та технологій виробництва насіння капусти. На основі аналізу визначено питання, які ще недостатньо вивчені і обґрунтовано необхідність проведення досліджень у напрямку вдосконалення технології отримання насіння капусти білоголової пізньостиглої.

Умови та методика проведення досліджень

Роботу виконано на Кримській дослідній станції Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН у 2000-2004 рр. Грунт дослідних ділянок - південний карбонатний чорнозем, вміст гумусу в орному шарі 3,0-3,9 %, поживних речовин: азоту - 5-8 мг, рухомого фосфору - 7 мг, калію - 14-18 мг на 100 г ґрунту. Попередник - пшениця озима.

Проведені досліди дозволили випробувати елементи енергозберігаючої технології за різних погодних умов. За роки досліджень мінімальна температура на поверхні ґрунту коливалась від -1 до -22⁰ С, середньодобова температура у зимовий період знаходилась у межах від плюс 11 до мінус 7⁰ С. Стійке зниження середньодобових температур зафіксовано починаючи з 1 декади листопада. Сніговий покрив нестійкий, товщиною 0-15 см. Підвищення середньодобових температур починалося у 2 декаді березня.

В цілому погодні умови під час проведення дослідів сприяли повноцінному росту та розвитку рослин капусти білоголової, окрім зимового періоду 2002-2003 рр., коли протягом місяця температура знижувалася до мінус 16-17⁰ С за відсутності снігового покриву. Такі умови призвели до повної загибелі маточних рослин.

Постановку польових дослідів та супутніх спостережень проводили згідно з „Методикою дослідної справи в овочівництві i баштанництві” (2001 р.). Закладку маточників на зберігання проводили при стійкому зниженні температур (1декада листопада), водночас проводили добір маточників для хімічного аналізу. Загальні сухі речовини визначали методом висушування до постійної маси, розчинні сухі речовини - за показниками рефрактометра, загальний цукор - за Бертраном. Насінники збирали по мірі достигання і дозарювали під навісом, обмолочували на молотарці МПСУ - 500. Попереднє ворох очищали на решетах з отворами 3-4 мм, а доочищування насіння на машині МВС - 0,5. Облік врожаю проводили поділяночно. Показники якості насіння (схожість, енергія проростання, маса 1000 насінин) визначали згідно ДСТУ 4138-2002. Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985), витрати енергії - за методикою біоенергетичної оцінки технологій вирощування у овочівництві (О.С. Болотських, М.М. Довгаль, 1999 р.)

В дослідах використовували сорт капусти білоголової пізньостиглої Ярославна - селекції ІОБ УААН. Розміщення ділянок у дослідах систематичне зі зміщенням на три ділянки. Посів насіння широкорядковий за схемою 90х40 см. Повторність шестикратна, площа облікової ділянки 3,6 м². Насіння висівали у чотири строки з інтервалом в один місяць. Маточники залишали для перезимівлі за різних способів вирощування: без пересаджування, з підрізаним корінням на глибині 15-20 см, та з пересаджуванням восени у борозни. Крім того, досліджували підгортання і повне вкривання рослин землею, та залишали маточники без вкривання. Контроль - зберігання маточників, отриманих при сівбі в 1 декаді червня, у буртах. Технологічні заходи в дослідах відповідали загальноприйнятим для південного регіону України.

Залежність формування маточників від строків сівби та ураження хворобами і шкідниками у перший рік вегетації

Строк сівби - найбільш ефективний агрозахід щодо формування у маточників необхідної фази розвитку рослини до кінця вегетації. Від чотирьох строків сівби отримано маточники в різних фазах розвитку, які дуже відрізнялися за біометричними ознаками. Від ранніх строків сівби до пізніх у рослин зменшується кількість листків з 89 до 7 штук. Рослини мають різну кількість листових слідів, що є ознакою розвитку рослин. Від рослин перших строків сівби до наступних зменшується маса маточника, діаметр та довжина зовнішнього качана. Окрім зовнішніх ознак, маточники відрізняються за хімічним складом. Вміст загального цукру в листках і качанах вище у маточників, отриманих при сівбі у 1 декаді червня та 2 декаді липня (табл. 1).

Найбільший вміст загальних (13,3 %) і розчинних (9,1 %) сухих речовин мали маточники другого строку сівби віком 125 діб, що відповідає біологічним особливостям рослин капусти і зумовлює високу зимостійкість маточників, отриманих від цього строку сівби. Загальна оцінка показує, що листки мають більший вміст сухих речовин, а качани містять більше цукру (3,1-4,3 %), що пов'язано з накопичуваною функцією цього органу.

Таблиця 1. Хімічний склад маточників капусти білоголової (середнє на одну рослину за 2000-2003 рр.)

Строк сівби	Частина рослини	Вміст, мг %	Вміст загального цукру, %
		загальних сухих речовин	розчинних сухих речовин
1д.06	лист	13,1	8,8	2,7
	качан	11,9	7,0	4,3
2д.07	лист	13,3	9,1	2,7
	качан	12,9	7,2	4,1
2д.08	лист	12,7	8,4	2,2
	качан	12,0	7,6	3,1
3д.09	вся рослина	12,3	8,1	2,8

Строки сівби визначають вегетаційний період маточників, впродовж якого вони підлягають впливу патогенних факторів і популяцій шкідників. Графік, представлений на рис. 1, показує, що в першу чергу хворобами уражуються маточники першого, потім другого та наступних строків сівби. Взагалі маточники в найбільшій мірі були уражені альтернаріозом (34,6 %). Ураженість маточників другого строку сівби (2д.07) хворобами в середньому у 2 рази менш ніж першого, а маточників третього строку у 4 рази відповідно.

Рис. 1. Ураженість хворобами та пошкодження шкідниками (середнє за 2000-2003 рр.)

Маточники четвертого строку сівби хворобами практично не уражалися. Шкідники приносять більшу шкоду рослинам першого строку сівби. Пошкодженність сягає 90 % і більше, що без прийняття заходів може призвести до повного знищення рослин. Рослини наступних строків сівби шкідниками уражуються менше.

Таким чином, підтверджено стійку залежність ураження маточників хворобами і пошкодження шкідниками від строків сівби. Тому використання пізніх строків сівби, окрім зниження витрат, дозволяє отримати здоровий маточний матеріал.

Перезимівля і стеблування маточників капусти білоголової залежно від застосованих агрозаходів

Безпересадковий спосіб вирощування використано з метою вивчення можливості отримання у Криму насіння від маточних рослин, залишених безпосередньо у полі. Вирощування маточників з підрізкою коренів займає проміжне положення між безпересадковим вирощуванням і вирощуванням з пересаджуванням маточників восени. При цьому виключається пересаджування маточників, а підрізка коренів на глибині 15-20 см створює умови водного стресу, що сприяє підвищенню зимостійкості маточників.

Оцінка перезимівлі маточників по способах вирощування показала, що у рослин, отриманих від першого строку сівби (1декада червня), найбільшою вона була при пересаджуванні маточників - до 69 % (табл. 2).

При застосуванні підрізки коренів і підгортання на маточниках другого (2 декада липня) и третього (2 декада серпня) строків сівби перезимувало до 98 і 75 % рослин відповідно. Маточники, отримані від сівбі у 1 декаді червня, краще перезимували при застосуванні повного вкриття рослин землею. Для маточників, отриманих при сівбі у другій декаді липня та другій декаді серпня, найбільш сприятливим виявилося застосування підгортання землею. Рослини четвертого строку сівби гинули незалежно від способів вирощування та умов зберігання.

Таблиця 2. Перезимівля і стеблування маточників в залежності від способів вирощування та способів зберігання (середнє за 2001-2002 та 2004 рр.)

Строк сівби	Спосіб зберігання	Спосіб вирощування
		без пересаджування	підрізка коренів	пересаджування маточників восени
		% перезимівлі	% стеблування	% перезимівлі	% стеблування	% перезимівлі	% стеблування
1д.06	Бурт(К)	79	100	80	100	80	100
	без вкриття	36	100	40	100	41	100
	підгортання	38	100	42	100	57	100
	вкриття	42	100	47	100	69	100
2д.07	Бурт(К)	52	94	47	94	49	92
	без вкриття	77	98	92	99	71	98
	підгортання	83	97	98	99	81	99
	вкриття	61	99	67	99	63	99
2д.08	Бурт(К)	0	0	0	0	0	0
	без вкриття	47	17	65	15	39	18
	підгортання	46	17	75	18	61	18
	вкриття	30	16	33	17	31	16

Перезимівля маточників НІР₀₅: без пересаджування 2001 р. - 12; 2002 р. - 13; 2004 р. - 12; підрізка коренів 2001 р. - 14; 2002 р. - 15; 2004 р. - 15; пересаджування маточників 2001 р. - 12; 2002 р. - 11; 2004 р. - 12.

Стеблування маточників НІР₀₅: без пересаджування 2001 р. - 21; 2002 р. - 22; 2004 р. - 23; підрізка коренів 2001 р. - 19; 2002 р. - 20; 2004 р. - 21; пересаджування маточників 2001 р. - 21; 2002 р. - 22; 2004 р. - 22.

Перезимівля маточників у значній мірі залежала від фази розвитку рослин, яка визначається строком висіву насіння. При сівбі насіння у 1 декаді червня частка маточників, що перезимували, коливалась у межах 36-80 %, по другому і третьому строках 47-98 % і 31-75 % відповідно. Таке коливання за результатами перезимівлі рослин обумовлено тим, з якими властивостями формуються маточники при різних строках сівби. Краща перезимівля маточників забезпечується при застосуванні сівби насіння у 2 декаді липня, коли рослини капусти зимують у фазі формування головки.

Стеблування маточників у першу чергу залежить від строків сівби і складає 100 % у рослин, отриманих при сівбі у першій декаді червня, 97-99 % - у другій декаді липня і 16 - 18 % - у другій декаді серпня.

Густота і біометричні показники насінників перед збиранням. Перезимівля і стеблування маточників - найбільш суттєві фактори, які зумовлюють густоту продуктивних стебел та врожайність насіння. Найбільш суттєвий вплив на густоту насінників та їх біометричні показники мали строки сівби. Густота насінників по першому строку сівби (1д.06) коливалася від 10,1 до 22,3 тис.шт. рослин на 1 га, по другому (2д.07) - в межах 12,3 - 26,9 тис.шт./га і по третьому - 0 - 3,5 тис.шт./га (табл.3). Таким чином, найбільш сприятливим виявилося застосування сівби насіння у 2 декаді червня, що дозволяє отримати найбільшу густоту насінників на одиницю площі.

Під впливом строків сівби також істотно змінювалась висота насінників та кількість пагонів першого і другого порядку. Рослини першого і третього строків сівби мали висоту 52-91 см, другого - 99-116 см. Найбільшу кількість пагонів першого і другого порядків мали насінники, отримані при застосуванні сівби у 2 декаді липня (33-35 і 39-43 шт. відповідно).

В межах другого строку сівби істотно відрізнялися насінники, висаджені із буртів, які по всіх показниках (висота 49-54 см, густота 12,3-13,5 тис.шт./ га, кількість пагонів 8-11 шт.) суттєво поступалися рослинам, сформованим за інших умов зберігання. Вплив умов зберігання в більшій мірі проявився на зміні густоти насінників, а біометричні показники під впливом цих факторів змінювалися несуттєво. Густота насінників має чіткий зв'язок із перезимівлею та стеблуванням маточників. При застосуванні сівби у 1 декаді червня найбільшу густоту насінників (19,2 тис.шт./га) отримано при повному вкритті землею пересаджених восени маточників.

Таблиця 3. Біометричні показники та густота насінників перед збиранням насіння (середнє за 2001-2002 та 2004 рр.)

Строк сівби	Спосіб зберігання	Спосіб вирощування
		без пересаджування	підрізка коренів	пересаджування маточників восени
		Густота насінників, тис. шт./ га	Кількість пагонів	Густота насінників, тис. шт./ га	Кількість пагонів	Густота насінників, тис. шт./ га	Кількість пагонів
			1 порядка	2 порядка		1 порядка	2 порядка		1 порядка	2 порядка
	бурт (К)	20,8	31	34	22,3	32	34	22,1	32	35
1д.06	без вкриття	10,1	27	35	11,1	29	35	11,4	30	36
	підгортання	10,6	30	36	11,6	30	38	15,6	28	35
	вкриття землею	11,8	29	36	13,1	30	37	19,2	32	36
2д.07	бурт (к)	13,5	9	10	12,3	11	11	12,5	8	10
	без вкриття	20,7	34	39	25,0	35	42	19,5	35	40
	підгортання	22,3	35	41	26,9	33	43	22,4	33	42
	вкриття землею	16,4	35	39	18,3	34	41	17,3	30	39
2д.08	бурт (к)	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	без вкриття	2,2	18	28	2,7	20	33	2,0	18	30
	підгортання	2,1	17	32	3,5	19	29	3,0	18	28
	вкриття землею	1,3	15	25	1,2	16	26	1,5	17	27

Підгортання маточників другого строку (2д.07) з підрізаним корінням дозволило сформувати густоту насінників на 4,6 тис.шт./га більше ніж при висаджуванні із буртів маточників першого строку сівби (1д.06). Густота насіннєвих рослин, отриманих при застосуванні третього строку сівби, була на рівні 1,3 - 3,5 тис.шт./га, що майже у шість разів менше ніж по базовій технології. Крім того, насінники цього строку схильні формувати більш облиствені рослини та мають високий відсоток маточників, які не утворюють генеративних пагонів.

Насіннєва продуктивність рослин капусти білоголової і якість насіння

Питання щодо застосування підрізки коренів маточників виникло в результаті аналізу пересадкового і безпересадкового способів насінництва і займає проміжне положення між цими способами. Підрізання коренів маточників сприймається рослинами як фактор, який утворює умови водного стресу, оптимізує проходження закалювання рослин, що в подальшому виражається у підвищенні перезимівлі маточників і формуванні високого врожаю насіння.

На рослинах, отриманих при першому строці сівби (1д.06), мали від 19,0 до 29,8 г насіння. Насінники, отримані від другого строку сівби (2д.07) формували по 35,6 -39,3 г насіння (за виключенням висаджування маточників із буртів, коли на одній рослині формувалося 16,2-16,7 г насіння). Рослини другого строку сівби утворюють більш високорослі насіннєві кущі, на яких формується більша кількість стручків. Рослини від третього строку сівби мали меншу висоту, кількість пагонів першого і другого порядків (табл. 4).

Насіннєві кущі переважно належали до найбільш продуктивного другого типу кущіння, окрім насінників, отриманих при сівбі у 1декаді червня, які формували рослини третього типу кущіння, що пов'язано з добрим розвитком сплячих бруньок. Маточники, у яких загинула центральна брунька, утворювали рослини четвертого типу кущіння.

Врожайність насіння істотно змінювалася під впливом застосованих агроприйомів. Найбільша врожайність насіння (1060 кг/га) отримана при підгортанні маточників другого строку сівби з підрізаним корінням. При сівбі у 1 декаді червня кращим був спосіб з пересаджуванням маточників восени і вкриттям їх землею (577 кг/га). Підгортання маточників цього строку посіву, у порівнянні з вирощуванням без підгортання, сприяло підвищенню врожайності насіння на 83-173 кг/га.

Повне вкривання маточників другого (2д.07) і третього (2д.08) строків, в порівняні з вирощуванням без підгортання та з підгортанням мало негативний вплив на рослини та призводило до зменшення врожайності насіння. При висаджуванні весною із буртів маточників другого строку сівби (2д.07) отримано 200-220 кг насіння з гектару, що в 3-5 разів менше ніж по других способах зберігання маточників цього строку сівби.

Використання рослин третього строку сівби (2д.08) забезпечувало отримання 33-97 кг/га насіння, що в першу чергу пов'язано з низьким стеблуванням маточників, отриманих при цьому строці сівби.

При перевірці посівних якостей маса 1000 насінин знаходилася у межах 3,28-3,9 г, енергія проростання 92-97 %, схожість 94-99 % (окрім насіння, отриманого при висаджуванні із буртів маточників другого строку сівби - 2д.07). За результатами ґрунтового контролю сортова чистота посівів, де використано насіння від маточників, які повністю не сформували головки, становить 98-100 %.

Таблиця 4. Вплив елементів технології на продуктивність рослин та врожайність насіння капусти (середнє за 2001-2002 та 2004 рр.)

Строк сівби	Спосіб зберігання	Спосіб вирощування
		без пересаджування	підрізка коренів	пересаджування маточників восени
		продуктивність з 1 рослини, г	врожайність, кг/га	продуктивність з 1 рослини, г	врожайність, кг/га	продуктивність з 1 рослини, г	врожайність, кг/га
1д.06	бурт (К)	19,4	427	19,0	423	19,3	427
	без вкриття	28,7	270	28,3	297	30,4	337
	підгортання	25,4	290	29,5	330	29,7	460
	вкриття землею	28,8	330	30,2	390	29,8	577
2д.07	бурт (К)	16,2	220	16,2	200	16,7	210
	без вкриття	37,6	780	35,6	887	39,3	753
	підгортання	39,3	863	38,4	1060	38,2	840
	вкриття землею	39,0	653	37,7	690	37,2	640
2д.08	бурт (К)	0	0	0	0	0	0
	без вкриття	27,9	60	26,1	70	25,5	50
	підгортання	26,6	57	27,1	97	26,4	80
	вкриття землею	27,3	37	27,9	33	26,0	40

НІР_{05, кг/га}: без пересаджування 2001 р. - 42; 2002 р. - 73; 2004 р. - 68; підрізка коренів 2001 р. - 51; 2002 р. - 84; 2004 р. - 71; пересаджування маточників восени 2001 р. - 47; 2002 р. - 72; 2004 р. - 68.

Отримання насіння від маточників з видаленою центральною брунькою. При вивчені можливості рослин капусти створювати генеративні пагони зі сплячих бруньок зовнішнього качана отримано низьку врожайність насіння - в межах 31-38 кг/га. Окрім того, насіннєві кущі формуються дуже облистненими, пагони перед збиранням відламуються, що суттєво знижує врожайність і якість насіння.

Енергетична і економічна характеристика способів вирощування насіння капусти білоголової

Енергетична оцінка способів вирощування капусти білоголової. Строки сівби насіння та інші агрозаходи визначають, який проміжок часу рослини знаходяться у полі, та яка кількість енергії буде потрібна для виконання всієї технології (табл. 5).

У порівнянні з базовим варіантом (червневий строк сівби, зберігання маточників у буртах та їх весняна висадка) витрати енергії на вирощування насіння капусти білоголової з підрізкою коренів та підгортанням землею зменшуються майже у два рази - від 170,9 до 84,1 тис.МДж/га. Це в першу чергу пов'язано з виключенням великих витрат ручної праці при осінньому збиранні, закладці на зберігання, весняному доборі, висадці маточників.

Таблиця 5. Витрати енергії при різних способах вирощування насіння капусти білоголової,тис. МДж/га (середнє за 2001-2002 та 2004 рр.)

Строк сівби	Спосіб зберігання	Спосіб вирощування
		без пересаджування маточників	до контролю, %	підрізка коренів маточників	до контролю, %	пересаджу-вання маточни-ків	до контролю, %
1д.06	Бурт (К)	170,9	100	170,9	100	170,9	100
	середнє.*	93,4	54,7	94,7	55,4	110,6	64,7
2д.07	Бурт (К)	145,2	85,0	145,2	85,0	145,2	85,0
	середнє.*	83,0	48,6	84,1	49,2	100,2	58,6
2д.08	Бурт (К)	139,7	81,7	139,7	81,7	139,7	81,7
	середнє.*	73,9	43,2	75,1	43,9	91,2	53,4
3д.09	Бурт (К)	98,5	57,6	98,5	57,6	98,5	57,6
	середнє.*	54,8	32,1	56,1	32,8	72,1	42,2

Примітка: середнє.* - середнє значення по близьких показниках.

Економічна оцінка способів вирощування капусти білоголової. Однак тільки енергетична оцінка технології не в змозі дати повну характеристику, тому проведення економічних розрахунків є обов'язковим. Витрати коштів, як і енергії, знижуються від ранніх строків сівби до пізніших (рис. 2). У межах кожного строку витрати зростають при застосуванні підгортання та вкривання маточників тільки на 27-39 грн./га.

Рис. 2. Витрати коштів при вирощуванні насіння капусти білоголової (середнє за 2001-2002 та 2004 рр.)

Також можна відмітити деяке зростання витрат при застосуванні підрізки коренів (на 37 грн./га), та при пересаджуванні маточників восени (на 700 грн./га) у порівнянні з безпересадковим вирощуванням.

Вирощування насіння капусти білоголової за базовою технологією становить понад 9980 грн./га. Використання безпересадкового способу від маточників першого строку сівби (у порівнянні з базовою технологією), зменшує витрати на 25 %, другого строку на - 29 % і третього - на 40 % відповідно, що в грошових розрахунках становить 2495, 2895, 3993 грн. на 1 га. При використанні другого (липневого) строку сівби з підрізанням коріння та підгортанням маточників врожайність насіння сягає 1060 кг/га, при одночасному зменшенні витрат енергії на 50,8 % в порівнянні з базовою технологією. У грошовому вираженні це дає змогу отримати 45,8 тис.грн./га прибутку та забезпечує рентабельність насінництва капусти на рівні 635 % (табл. 6). Вирощування насіння капусти білоголової є прибутковим тільки при використанні строків сівби у 1 декаді червня і 2 декаді липня.

При першому строку сівби отримано рівень рентабельності до 246,4 %, другому - до 635,4 %. В межах другого строку (2д.07) найнижча рентабельність 3,1-13,4 % отримана при зберіганні маточників у буртах. Насінництво капусти із використанням сівби на маточники у 2 декаді серпня (третій строк) є збитковим.

Таким чином, кращі результати по першому строку сівби (прибуток 20522 грн./га, рентабельність 246,4 %) отримано при осінньому пересаджуванні та повному вкритті маточників землею, по другому строку (прибуток 45793 грн./га, рентабельність 635,4 %) - при застосуванні підрізки коренів та підгортанні рослин землею.

Таблиця 6. Економічна ефективність вирощування насіння капусти білоголової (середнє за 2001-2002 та 2004рр.)

Строк сівби	Спосіб зберігання	Спосіб вирощування
		безпересаджування	підрізка коренів	пересаджування маточників восени
		чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %	чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %	чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %
1д. 06	Бурт(К)	11367	113,9	11167	111,9	11367	113,9
	без вкриття	5919	78,1	7245	95,3	8558	103,2
	підгортання	6898	90,7	8875	116,4	14686	176,6
	вкриття	8885	116,7	11864	155,4	20522	246,4
2д.07	Бурт(К)	1299	13,4	299	3,1	799	8,2
	без вкриття	31840	444,7	37164	517,2	29776	378,2
	підгортання	35969	500,9	45793	635,4	34105	432,0
	вкриття	25454	353,7	27277	377,6	24092	304,0
2д.08	без вкриття	-3033	- 50,3	-2556	- 42,2	-4244	- 62,9
	підгортання	-3206	- 52,9	-1228	- 20,2	-2766	- 40,9
	вкриття	-4219	- 69,5	-4442	- 72,9	-4781	- 70,5

Висновки

У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення та вирішення важливого наукового завдання з підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої в Криму шляхом розробки та освоєння енергозберігаючої технології. За рахунок використання розроблених агрозаходів досягнуто значного підвищення врожайності та рівня рентабельності виробництва насіння. Вирішення цього питання має важливе значення для насінництва капусти білоголової і в цілому для сільськогосподарського виробництва України.

1. Кліматичні умови Кримського регіону, за виключенням окремих років, дозволяють вирощувати насіння капусти білоголової пізньостиглої без пересаджування маточників.

2. Оптимальним строком сівби насіння капусти на маточники при перезимівлі їх у полі є друга декада липня. До настання сталих холодів рослини формують нещільну головку.

3. Рослини другого строку сівби (2 декада липня) формують маточники з найбільшим вмістом загальних сухих речовин (13,3 %) і цукру (4,1 %), що зумовлює їх високу зимостійкість.

4. При безпересадковому вирощуванні насінників капусти підрізання кореневої системи маточників першого строку сівби (1декада червня) сприяє підвищенню перезимівлі на 4 %, другого строку (2 декада липня) - на 17 %, третього (2 декада серпня) - на 15 %.

5. Оптимальний спосіб зберігання рослин капусти у полі: для маточників першого строку сівби (1декада червня) - осіннє пересаджування і повне вкриття маточників землею (підвищення перезимівлі до 69 %); для маточників другого строку сівби (2 декада липня) - підгортання (неповне вкриття) маточників з підрізаною на глибині 15-20 см кореневою системою (підвищення перезимівлі до 98 %).

6. Насіннєві рослини належать переважно до найбільш продуктивного другого типу кущіння, окрім насінників, отриманих при сівбі у 1декаді червня, які формують насінники третього типу кущіння, що пов'язано з добрим розвитком сплячих бруньок. Маточники, у яких загинула центральна брунька, утворюють рослини четвертого типу кущіння.

7. Маточники від другого строку сівби (2д.07) з підрізаною кореневою системою та підгорнуті землею забезпечують максимальну густоту насінників 26,9 тис.шт./га і врожайність насіння 1060 кг/га.

8. Застосування енергозберігаючої технології забезпечує отримання насіння, яке відповідає ДСТУ 2240-93, та має високі посівні якості: маса 1000 насінин -3,17-3,88 г, енергія проростання 92-97 %, схожість 94-99 %.

9. Насіння капусти білоголової, отримане в безпересадковій культурі від маточників з несформованою головкою, дозволяє зберігати сортові ознаки рослин на рівні 98-100%.

10. Розроблена технологія (сівба у 2 декаді липня, підрізання кореневої системи, підгортання маточників землею) у порівнянні з базовою технологією (сівба у 1 декаді червня, зберігання маточників у буртах, весняна висадка) забезпечує економію 86 тис.МДж/га енергії.

11. Отримання насіння капусти білоголової від зовнішніх качанів є економічно недоцільним. Загибель рослин у зимовий період становить 50-100%. Насіннєві рослини належать до ІV типу кущіння, мають дуже багато листків, квітконосні пагони обламуються при дозріванні.

12. Економічна ефективність вирощування насіння капусти за розробленою технологією дозволяє отримувати чистий прибуток до 45,8 тис.грн./га та рівень рентабельності у межах 635 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У Криму для вирощування насінників капусти білоголової пізньостиглої за енергозберігаючою технологією, яка забезпечує високий рівень перезимівлі безпересаджуваних маточників, дружнє відростання і формування репродук-тивних органів весною та отримання високої врожайності насіння, необхідно проводити:

1. Сівбу насіння у другій декаді липня за схемою розміщення рослин 90х40 см та нормою висіву 1 кг/га.

2. Підрізку кореневої системи маточників на глибині 15-20 см (кінець 3 декади жовтня - 1 декада листопада).

3. Підгортання зовнішнього качана рослин капусти землею (перед настанням сталих холодів).

Вирощене насіння капусти білоголової використовувати тільки для посіву на продовольчі цілі.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Филатов Р.И. Ресурсосберегающее семеноводство капусты белокочанной в предгорной зоне Крыма // Овочівництво i баштанництво. - Харків: ІОБ УААН, 2003.-№ 48. - С. 189-196.

2. Филатов Р.И. Формирование семенников капусты белокочанной в Крыму // Праці таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь: ТДАТА, 2003.-№ 13.-С. 112-117.

3. Филатов Р.И. Ресурсосберегающее семеноводство капусты белокочанной в Крыму // Научные труды Крымского государственного аграрного универ-ситета; серия - сельскохозяйственные науки.- Симферополь: Крым-Фарм-Трейдинг, 2002.-№ 75.-С. 102-107.

4. Филатов Р.И., Белик В.Г. Выращивание белокочанной капусты // Сборник завершенных научных разработок.-Симферополь, 2001. - С. 212-218 (70 % авторства - аналіз та узагальнення джерел літератури та результатів власних досліджень).

5. Филатов Р.И., Селюх Ю.Е. К технологии выращивания семян белокочанной капусты // Материалы ІХ международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство, эниология, экология и здоровье”. - Алушта, 2000.-С. 326-327 (90 % авторства - аналіз та узагальнення джерел літератури, проведення досліджень, обробка та аналіз отриманих даних).

6. Филатов Р.И., Селюх Ю.Е. Резервы ресурсосбережения в семеноводческом процессе белокочанной капусты // Материалы Х международного симпо-зиума “Нетрадиционное растениеводство, эниология, экология и здоровье”.- Алушта, 2001. - С. 372-373 (90 % авторства - аналіз джерел літератури, проведення досліджень, обробка та аналіз отриманих даних, формування висновків).

7. Филатов Р.И. Особенности производства семян капусты белокочанной // Агромир.-№ 16.-2002.-С. 8.

8. Филатов Р.И., Кацька А.Г. Спосіб вирощування насіння білоголової капусти. Д. п. № 3614. Міністерство освіти України. Державний департамент інтелектуальної власності. Заявка № 20031212785 (90 % авторства - проведення досліджень, обробка та аналіз отриманих даних, подання заявки).

9. Витанов А.Д., Яровой Г.И., Филатов Р.И. Методические рекомендации по выращиванию семян капусты белокочанной позднеспелой в Крыму.-Харьков: ИОБ УААН, 2005.-10 с. (80 % авторства - аналіз та узагальнення джерел літератури, проведення досліджень).

Размещено на Allbest.ru