Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

УДК 636.082.432

Спеціальність 06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційно-господарські особливості помісей від схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями м'ясних порід в умовах лісостепу України

Гурський Ігор Миколайович

Чубинське Київської області - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті м'ясного скотарства та в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Іван Адамович Рудик, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету;

- доктор сільськогосподарських наук, професор Олександр Григорович Тимченко, професор кафедри розведення сільськогосподарських тварин Національного аграрного університету.

Провідна установа: Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення і генетики сільськогосподарських тварин, м. Житомир.

Захист відбудеться "14" травня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий "8" квітня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. За чисельністю поголів'я великої рогатої худоби значне місце в Україні належить вітчизняній червоно-рябій молочній породі. Від раціонального її використання в значній мірі залежить подальший ріст виробництва яловичини. М'ясна продуктивність цих тварин, як і всіх спеціалізованих молочних порід, недостатня і потребує значного поліпшення. З урахуванням тенденцій розвитку скотарства в Україні вважається, що частина поголів`я (10-20%) малопродуктивних корів може використовуватись для збільшення виробництва м`яса за рахунок застосування промислового схрещування з бугаями м`ясних порід і інтенсивного вирощування одержаного поголів'я (Е.М. Доротюк, Ф.І. Згрівець, 1998; В.П. Лукаш, В.І. Шевченко, 1984). Збільшенню виробництва яловичини та поліпшенню її якості буде сприяти створення товарних м`ясних стад, розвиток м`ясного скотарства за рахунок широкого використання помісних телиць, одержаних від схрещування молочних корів з бугаями м`ясних порід (В.М. Труш, 1996; Ф.І. Згрівець, 1997). В останній час в нашій країні і за її межами значна кількість досліджень була присвячена вивченню ефективності промислового схрещування худоби молочних та м`ясних порід. Виявлені найбільш ефективні поєднання порід, які були рекомендовані виробництву та знайшли широке застосування на практиці. Однак, до цього часу не вивчена ефективність промислового схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних м`ясних порід (українська м`ясна, поліська, волинська), а також симентальської м`ясної австрійської селекції. Тварини цих порід характеризуються високою енергією росту, яка зберігається протягом тривалого періоду вирощування та відмінними м`ясними якостями (С.С. Спека, 1991; Т.С. Янко, С.Н. Долока, Т.А. Ткаченко, 1991; В.С. Козир, 1992; Г.Т. Шкурин, 1996; В.Г. Вишлець, М.Е. Ізвеков, Л.В. Гончаренко, 1999; С.М. Д'яков, 1963; А.А. Механіков, 1980). Не визначена ефективність використання помісних телиць для створення товарних м`ясних стад. Здебільшого в проаналізованих нами роботах помісний молодняк вирощували за технологією молочного скотарства, що не дозволяло виявити їх генетичний потенціал м`ясної продуктивності. Тому проблема збільшення виробництва високоякісної яловичини за рахунок генетичного потенціалу та інтенсивного вирощування помісей за технологією м`ясного скотарства в лісостеповій зоні України має велике народно-господарське значення. Це визначає актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту м'ясного скотарства та Інституту розведення і генетики тварин УААН: "Формування галузі спеціалізованого м'ясного скотарства, створення новітніх технологій, виробництво яловичини, ведення галузі шляхом застосування економічних методів управління виробництвом, переробкою та збутом продукції". № державної реєстрації 0101U002079.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було порівняльне вивчення селекційно-господарських особливостей помісей, одержаних від промислового схрещування маток української червоно-рябої молочної породи з бугаями поліської, волинської, української м'ясних та симентальської м`ясної австрійської селекції при інтенсивному вирощуванні до високих забійних кондицій за технологією м`ясного скотарства.

В зв'язку з цим було поставлено завдання вивчити:

· ріст, розвиток та оплату кормів приростами живої маси;

· м`ясну продуктивність та якість м`яса бугайців;

· вихід харчового білка і коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок туші бугайців;

· адаптаційні здатності тварин;

· товарно-технологічні властивості шкіри бугайців;

· відтворну функцію помісних телиць;

· економічну ефективність промислового схрещування.

Об'єкт досліджень. Об'єктом досліджень були бугайці та телиці української червоно-рябої молочної породи та їх помісі з м'ясними породами (волинською, поліською, українською м'ясною та симентальською м'ясною австрійської селекції).

Предметом досліджень була жива маса, проміри тіла бугайців і теличок, маса туші та внутрішніх органів, морфологічний склад туші, хімічний склад м'яса та біоконверсія протеїну корму в харчовий білок.

Методи дослідження: зоотехнічні - взяття промірів тіла, визначення живої маси, індексів будови тіла; морфологічні - визначення маси туші, маси внутрішніх органів, анатомічних частин туші, морфологічного складу туші, маси та розмірів шкір; хімічні - вивчення хімічного складу м'яса та найдовшого м'яза спини, енергетичної цінності м'яса; фізіологічні - визначення пульсу, частоти дихання, показників поведінки бугайців, репродуктивні якості телиць; технологічні - визначення рН м'яса та найдовшого м'яза спини, вологоутримуючої здатності, уварювання, ніжності м'яса, дегустація м'яса; біометричні - визначення середніх величин та їх похибки за методикою М.О. Плохинського (1969, 1970).

Наукова новизна. Вперше проведено комплексні дослідження і доведена висока ефективність промислового схрещування маток української червоно-рябої молочної породи з плідниками вітчизняних та імпортних м`ясних порід. Виявлено значний генетичний резерв збільшення виробництва яловичини і поліпшення її якості за рахунок інтенсивного вирощування одержаних помісей за технологією м`ясного скотарства в лісостеповій зоні України. Вивчено відтворну функцію помісних телиць різних генотипів та доведена їх придатність для формування товарних стад м`ясної худоби.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані можуть бути використані при впровадженні промислового схрещування корів молочних порід з м`ясними бугаями для збільшення виробництва високоякісної яловичини, при формуванні товарних м`ясних стад, при розробці рекомендацій по інтенсифікації виробництва яловичини та розвитку м`ясного скотарства в лісостеповій зоні України. Доведено доцільність інтенсивного вирощування помісей за технологією м`ясного скотарства до високої живої маси. Результати досліджень впроваджені в ТОВ "Урожай" Теплицького району Вінницької області та в господарствах Уманського району Черкаської області.

Особистий внесок здобувача. Схема та методика досліджень відпрацьовані спільно з науковим керівником, дисертантом особисто організовано та проведено науково-господарський дослід по порівняльному вивченню росту, розвитку, м`ясної продуктивності чистопородних та помісних тварин, проведено забій тварин у 18-місячному віці. Одержані результати проаналізовані і біометрично опрацьовані. Сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на засіданнях вченої ради Інституту м'ясного скотарства УААН та лабораторії селекції м'ясної худоби цього ж інституту в 2000-2002 роках, розширеному засіданні відділення м'ясного скотарства Інституту розведення і генетики тварин УААН в 2002 році, на Всеукраїнській науково-виробничій конференції "Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах" (Черкаси, 2000), на Всеукраїнській конференції "Наукові і практичні основи розвитку конкурентоспроможного скотарства України в ринкових умовах (Київ, 2002) та науково-виробничій конференції "Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин" (Київ, 2002).

Опублікування результатів досліджень. Основні положення дисертації висвітлено в монографії, журналах, міжвідомчих наукових збірниках, рекомендаціях, науково-технічних бюлетенях. По темі дисертації опубліковано 9 наукових праць, в тому числі 7 у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках машинописного, ілюстрована 34 таблицями, 14 рисунками. Складається з вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Перелік використаної літератури нараховує 265 джерел, з них 34 іноземною мовою.

Основний зміст роботи

Методика і матеріал досліджень

Дослідження виконані в Інституті м'ясного скотарства та в Інституті розведення і генетики тварин УААН в 1999-2002 роках. Науково-господарські дослідження проведено в товаристві "Урожай" Теплицького району Вінницької області протягом 1999-2002 року. Корів української червоно-рябої молочної породи осіменяли спермою бугаїв м'ясних порід вітчизняної селекції (української, волинської і поліської) і імпортної (симентальської м'ясної австрійської селекції). З одержаного приплоду були сформовані групи молодняку для проведення науково-господарського досліду за наступною схемою (табл. 1).

Об'єктом досліджень були бугайці та телиці української червоно-рябої породи та її помісі з м'ясними породами. Тварини в групи відбиралися за принципом пар-аналогів. Бугайці і телиці вирощувалися до 18-місячного віку. Схема проведених досліджень наведена на рисунку 1. Протягом досліду тварини всіх п'яти груп перебували в однакових умовах годівлі, догляду та утримання.

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду

Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

Бугайці та телиці всіх груп в підсосний період до 8-місячного віку утримувалися разом з коровами. Після відлучення всі дослідні тварини утримувалися по групах безприв'язно.

Живу масу бугайців та телиць дослідних груп вивчали шляхом індивідуального щомісячного зважування тварин. Абсолютний приріст за окремі періоди і за весь період дослідження визначали за загальноприйнятими методиками, а відносну швидкість росту - за формулою С. Броді.

Для характеристики лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин у 18-місячному віці за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали слідуючи проміри: висота в холці і крижах, глибина і ширина грудей, коса довжина тулуба, ширина в клубах, сідничних горбах, коса довжина заду, напівобхват заду, обхват грудей і п'ястка. На підставі взятих промірів вираховували індекси будови тіла тварин шляхом співвідношення відповідних промірів. Кількість спожитих кормів тваринами дослідних груп розраховували методом визначення різниці між кількістю заданих кормів і їх залишків (один раз на місяць за два суміжні дні) за методикою ВНДІМС (1980) і В.Ю. Недави (1966). Оплату кормів визначали розрахунковим шляхом за витратами кормів на одиницю продукції.

Частоту пульсу і частоту дихання у тварин кожної групи визначали за загальноприйнятою методикою. Хронометраж поведінки проводили в активний час доби за методикою Є.І. Адміна і співавторів (1982). Контрольний забій проведено в 18-місячному віці по три бугайці з кожної групи за методикою ВІТа (1956, 1978, 1986).

При забої враховували слідуючі показники: передзабійну живу масу, масу парної та охолодженої туші, масу жиру-сирцю, внутрішніх органів, визначали забійну масу, вихід туші та забійний вихід. Масу, довжину, ширину і площу парної шкіри визначали за методикою Е.А. Арзуманяна [1962].

Для оцінки повном'ясності туші та стегна були взяті проміри: довжина туші, довжина та обхват стегна. На основі цих промірів вираховувалися коефіцієнти: К1 - повном'ясності туші

та К2 - повном'ясності стегна

.

Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалювання лівої напівтуші. На основі результатів обвалювання визначали абсолютний та відносний вміст в тушах: кісток, сухожилок, м'якоті. Визначали вихід м'якоті на один кілограм кісток. М'ясо розділяли за сортами: перший, другий і третій сорт. Площу м'язового вічка визначали за допомогою планіметра.

Визначали хімічний склад м'яса, використовуючи при цьому триреберний відруб після 24-годинного дозрівання. Середню пробу м'яса одержували у вигляді фаршу. В м'ясі визначали вміст вологи і сухої речовини за загальноприйнятими методиками; загальний білок за К'єльдалем, жир шляхом екстрагування у апараті Сокслета в модифікації Рушковського. Білково-якісний показник м'язових білків визначали за співвідношенням триптофану і оксипроліну. Вміст триптофану в найдовшому м'язі спини визначали за методом Спайса і Чемберза, оксипроліну - Ноймана і Логана в модифікації Вербицького і Детеріджа (1977, 1976). У зразках найдовшого м'яза спини підготовлених до аналізу методом сухого озолення, на атомно-абсорбційному спектрофотометрі визначали важкі метали (263). Вологоємкість м'яса найдовшого м'яза спини визначали методом Грау і Гамма в модифікації Воловинської (1977). Ніжність вареного м'яса - електроконсистометром Уорнера - Братцлера в модифікації ІТ УААН. Коефіцієнт якості м'яса визначали за Е.М. Доротюком (1981).

Органолептична оцінка м'яса і бульона проводилась за загальноприйнятою методикою (1980, 1978). Оцінку тварин за ефективністю конверсії кормів в основні поживні речовини м'ясної продукції проводили за методикою Л.К. Лепайие (1971) і В.М. Кандиби (1983). Калорійність середньої проби м'яса визначали розрахунковим шляхом за формулою Александрова (1977). З метою вивчення відтворних функцій телиць нами враховувалися такі показники: вік першої охоти, вік першого плідного осіменіння, жива маса при прояві першої охоти, жива маса при плідному осіменінні, заплідненість від першого осіменіння та кількість осіменінь для запліднення. Індекс гетерозису (ефект схрещування) визначали за методикою К.Б. Свечина (1971).

Економічну ефективність визначали за результатами обліку по використанню кормів, заробітної платні на утримання тварин і інших витрат, а також виручки від реалізації тварин, обчислювали собівартість продукції і економічну ефективність вирощування тварин. Розраховували окупність витрат, чистий прибуток і рівень рентабельності.

Одержаний матеріал наукових досліджень обробляли методом варіаційної статистики за методикою М.О. Плохинського (1969, 1970).

Результати власних досліджень

Годівля та утримання піддослідних тварин

Динаміка росту живої маси

При однакових умовах годівлі та утримання тварини мали різну живу масу в залежності від генотипу (табл. 2). Найвища жива маса помісних бугайців та телиць виявлена у тварин ІV і V груп.

Таблиця 2. Вікова динаміка живої маси піддослідних тварин різних генотипів (М±m, кг)

селекційний корова м`ясний бугай

У 18-місячному віці бугайці ІVі V груп досягали живої маси на 15,3-15,6% вищої, ніж їх ровесники І групи, а телиці - відповідно на 18,1-18,3% при статистично вірогідній різниці (Р<0,01). За величиною живої маси помісний молодняк ІІ та ІІІ групи відставав від ровесників ІV і V групи, але переважав таких І групи по бугайцях на 5,3-11,3% і по телицях на 11,0-10,5% при Р<0,05.

Середньодобові прирости у помісних бугайців і телиць у всі вікові періоди були вищими в порівнянні з ровесниками материнської породи. Бугайці ІІ групи від народження до 8-місячного віку за середньодобовими приростами переважали ровесників І групи на 53 г, ІІІ - на 86, ІV на 61 і V - на 67 г, телички - відповідно на 75; 23;33 і 91 г. В період від 8 до 15 місяців середньодобові прирости у тварин всіх груп дещо знизились, а в період від 15- до 18-місячного віку знову зросли. Від народження до 18-місячного віку середньодобові прирости у бугайців першої складали 814 г, ІІ - 853, ІІІ - 909, ІV - 928 і V - 916 г, теличок - відповідно 656; 729; 728; 772 і 770г. Найбільш високий відносний приріст маси у бугайців і теличок всіх дослідних груп спостерігався до 8-місячного віку. З віком цей показник зменшувався.

Лінійний ріст

Фізіологічні та етологічні показники

М'ясна продуктивність і якість м'яса бугайців

Виявлена вірогідна різниця за масою туші між контрольною і дослідними групами бугайців. Помісі у всіх випадках переважали за масою туші ровесників української червоно-рябої молочної породи на 34,8-65,8 кг (16,4-30,9%) (Р<0,01). Вони мали також більшу масу внутрішнього жиру та забійну масу (табл. 3).

За довжиною туші бугайці ІV і V групи переважали ровесників І групи на 34-39 см (17,4-20%) і обхватом стегна на 13,7-13,9 см (14,3-14,5%) при Р<0,05. За коефіцієнтом повном'ясності туш помісні бугайці переважали ровесників материнської породи на 10,0-11,5%. Найвища площа "м'язового вічка" була у бугайців ІV і V груп. Різниця за площою "м'язового вічка" між І і ІІ групою складала 8,1 см², І і ІІІ - 7,2; І і ІV - 17,2 та І і V - 16,0 см2.

Найбільш високий вихід м'якоті в туші був у бугайців ІV та V групи (табл. 4). За абсолютним виходом м'якоті вони переважали бугайців І групи на 63,2-66,2 кг (39,3-41,2%) при Р<0,01. Бугайці ІІ і ІІІ групи також значно переважали бугайців І групи (23,3-31,0%). За відносним виходом м'якоті в туші помісні бугайці всіх генотипів мало відрізнялись між собою (80,9-82,5%). За виходом м'якоті на 1 кг кісток помісні бугайців мали істотну різницю. Вони переважали бугайців контрольної групи на 29,7-44,8% (Р<0,05).

Таблиця 3. Забійні показники бугайців різних генотипів у 18-місячному віці

Таблиця 4. Морфологічний склад туш бугайців різних генотипів

За абсолютною масою їстівних частин туші бугайці різних генотипів суттєвої розрізнялись між собою (табл. 5). Слід відзначити, що помісі всіх груп мали більшу абсолютну масу тазостегнової частини туші в порівнянні з бугайцями І групи. Так помісі ІІ групи перевищували І за цим показником на 10,0 кг (Р<0,05), ІІІ - на 15,3 (Р<0,05), ІV - на 11,8 (Р<0,05) і V - на 17,2 кг (Р<0,05). Аналогічні дані на користь помісей виявлено і за іншими частинами туші, особливо плече-лопаткової і спино-реберної. За відносним виходом окремих частин туші між тваринами різних груп майже не встановлено.

За результатами сортового розрубу напівтуш встановлено, що у бугайців І групи вихід м'яса І сорту становив 81,9%, ІІ - 11,4, ІІІ сорту - 6,7%, бугайців ІІ групи - відповідно: 83,8; 8,9 і 7,3; ІІІ - групи - 86,9; 6,2; 6,9; ІV - 84,7; 7,8; 7,5 та V групи - 87,4; 5,8 та 6,7%.

Таблиця 5. Абсолютна маса їстівної частини у анатомічних відрубах туші бугайців, кг