Вплив віку і жирнокислотного складу жирових добавок до раціону на обмін ліпідів у тканинах курей та їх продуктивність

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на: конференціях молодих вчених Інституту біології тварин УААН (Львів, 1999; 2000); звітних сесіях вказаного Інституту (Львів, 2000; 2001); III Sympоsium Ukraine-Osterreich "Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis" (Tschernivci, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції "Аграрна наука: перспективи у ХХІ столітті" (Оброшине, Львівської обл., 2001); ІІІ Українській конференції по птахівництву (Алушта, 2001); Науково-практичній конференції "Аграрна освіта і наука на початку ІІІ тисячоліття" (Дубляни, Львівської обл., 2001); I-st Polish-Ukrainian scientific conference "Animal Sciences in the XXI century" (Krakow, Poland, 2001).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 7 статей, в яких викладено основний зміст дисертаційної роботи.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 142 сторінках тексту, містить 36 таблиць, складається зі змісту, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (275 праць, у тому числі 219 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дисертації представлені результати двох серій дослідів, проведених на курчатах і курях яєчного кросу "Tetra-SL".

Перша серія дослідів була скерована, з одного боку, на дослідження вмісту ліпідів і співвідношення окремих класів їх у печінці, грудному м'язі, шкірі та жирнокислотного складу загальних ліпідів печінки, з другого - на дослідження інтенсивності синтезу окремих класів ліпідів у печінці, грудному м'язі, слизовій оболонці порожньої кишки, шкірі і яєчнику курей у 30-, 60-, 120-, 180-, 300-денному віці при використанні як попередника ліпідів [1-¹⁴C]оцтової та [1-¹⁴C]пальмітинової кислот в умовах in vitro, а також на з'ясування ступеня використання цих жирних кислот в енергетичних процесах.

Для біохімічних досліджень було використано зразки названих органів і тканин курей, одержані відразу після забою. Загальні ліпіди з тканин екстрагували сумішшю хлороформ-метанол у відношенні 2:1 [Folch J. et al., 1957]. Кількість загальних ліпідів визначали ваговим методом. Розділення ліпідів на окремі класи проводили методом одномірної тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі розчинників гексан-диетиловий ефір-льодяна оцтова кислота у відношенні 70:30:1 [Стефаник М.Б. и др., 1985]. Кількість неполярних ліпідів визначали біхроматним методом [Kibrik A.C., Skupp S.J., 1953], вміст фосфоліпідів - за кількістю фосфору в ліпідному екстракті, реакцією з 1-аміно-2-нафтол-4 сульфоновою кислотою (ейконогеном) [Архипов А.В., Антонов А.А., 1979]. Вміст окремих жирних кислот визначали на газорідинному хроматографі ?Chrom-4? [Немировський В.І. і ін., 1984]. Інтенсивність синтезу ліпідів досліджували, визначаючи радіоактивність окремих їхніх класів після інкубації гомогенатів тканин курей у фосфатному буфері Кребс-Рінгера з жирними кислотами, міченими радіоактивним вуглецем, а інтенсивність окиснення цих жирних кислот - шляхом визначення радіоактивності утвореного під час інкубації ¹⁴СО₂ [Прохорова М.И., 1982].

Друга серія дослідів проведена на 3 групах курей-несучок 270-денного віку, по 4 голови в кожній. Кури 1 групи протягом 30 днів одержували стандартний комбікорм, який забезпечував їх потребу в основних елементах живлення згідно норми; кури 2 групи - вказаний комбікорм з добавкою 3% соняшникової олії (за масою); кури 3 групи - цей же комбікорм з добавкою 3% (за масою) залишкової фракції етилових ефірів жирних кислот риб'ячого жиру (препарат ?Вітатек?), отриманої після часткового вилучення з риб'ячого жиру ПНЖК родини n-3. Препарат ?Вітатек? виготовляється Київським вітамінним заводом і містить 51,13% насичених жирних кислот, в їх числі 13,35% міристинової (C_14:0), 29,51% пальмітинової (C_16:0), 48,87% ненасичених жирних кислот, з них 23,07% пальмітоолеїнової (C_16:1), 11,58% олеїнової (C_18:1), 2,26% ейкозапентаєнової (C_20:5 n-3), 0,89% докозапентаєнової (C_22:5 n-3), 0,54% докозагексаєнової (C_22:6 n-3), а також 5% б-токоферилацетату.

У 300-денному віці курей всіх груп декапітували, а одержані від них зразки органів і тканин, а також жовток яйця використовували для біохімічних досліджень. Загальний вміст ліпідів і співвідношення їхніх окремих класів визначали в печінці, грудному м'язі, шкірі, яєчному жовтку; в останьому визначали також жирнокислотний склад ліпідів. Дослідження інтенсивності синтезу ліпідів та окиснення жирних кислот проводили в печінці, грудному м'язі, слизовій порожньої кишки, шкірі і яйцепроводі курей-несучок після інкубації їх гомогенатів з [1-¹⁴С]пальмітиновою і [1-¹⁴С]ліноленовою кислотами за описаними вище методами.

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними (*) при Р<0,05 - *; Р<0,01 - **; Р<0,001 - ***.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Зміни загального вмісту ліпідів, їхнього жирнокислотного складу та співвідношення окремих класів у органах і тканинах курей залежно від віку. На загальний вміст ліпідів, співвідношення окремих їхніх класів у тканинах курей значно впливають вік і фізіологічний стан організму. Загальний вміст ліпідів у печінці курей з 30- до 300- денного віку зазнає значних коливань, підвищуючись з 180- до 300-денного віку в 1,29 раза (Р<0,05), у грудному м'язі та шкірі - поступово збільшується в період з 30- до 180-денного віку; з 180- до 300-денного віку в шкірі він зменшується в 1,44 раза (Р<0,01), а в грудному м'язі - істотно не змінюється.

Зміни загального вмісту ліпідів у досліджуваних органах і тканинах курей протягом індивідуального розвитку супроводжуються значними змінами вмісту окремих їхніх класів. Зокрема, у печінці курей від 30- до 120-180-денного віку поступово підвищується відносний вміст структурних ліпідів (фосфоліпідів, вільного холестеролу) і зменшується відносний вміст резервних ліпідів (триацилгліцеролів). Це свідчить про морфоструктурні зміни в печінці курей яєчних ліній у віці від 30 до 180 днів, які особливо виражені з 30- до 120-денного віку, тобто до початку яйцекладки. Наприкінці інтенсивного періоду яйцекладки (300 днів) у печінці курей в 1,64 раза зростає депонування триацилгліцеролів (P<0,001). У грудному м'язі в період з 30- до 120-денного віку також поступово збільшується вміст фосфоліпідів (P<0,01) і холестеролу (P<0,05), а у шкірі курей в період з 30- до 180-денного віку зменшується вміст фосфоліпідів і збільшується вміст холестеролу. У період з 180- до 300-денного віку в складі ліпідів шкіри, так само як і в печінці, різко зростає відносний вміст триацилгліцеролів. Загалом вміст триацилгліцеролів і холестеролу в шкірі курей значно більший, ніж у печінці і грудному м'язі, що свідчить про депонування в шкірі триацилгліцеролів і про високий вміст у ній холестеролу.

У загальних ліпідах печінки курей у період з 30- до 60-денного віку в 1,37 раза зменшується вміст олеїнової кислоти (Р<0,01), а в період з 30- до 120-денного віку збільшується вміст лінолевої (Р<0,05), ліноленової і арахідонової кислот (Р<0,001). Під час інтенсивної яйцекладки (зі 180- до 300-денного віку) в ліпідах печінки курей зменшується вміст олеїнової (Р<0,05) і докозапентаєнової (Р<0,01) кислот та збільшується вміст лінолевої кислоти (Р<0,01). Одержані результати дозволяють зробити висновок про загальну тенденцію до збільшення вмісту лінолевої кислоти та її похідної - арахідонової кислоти - в ліпідах печінки курей з віком, про вплив стадії яйцекладки на жирнокислотний склад ліпідів цього органу.

Інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів у досліджуваних органах і тканинах курей у різному віці в умовах in vitro при використанні як попередника [1-¹⁴C]оцтової кислоти. Проведені дослідження показали, що зміни вмісту структурних і резервних ліпідів у органах і тканинах курей протягом індивідуального розвитку значною мірою обумовлені змінами інтенсивності їхнього синтезу. Використання [1-¹⁴C]оцтової кислоти як попередника ліпідів у тканинах курей різного віку дозволяє судити про інтенсивність синтезу в них de novo холестеролу і жирних кислот, а також про використання останніх у процесах ацилювання при синтезі фосфоліпідів і триацилгліцеролів.

Ступінь використання [1-¹⁴C]оцтової кислоти в синтезі ліпідів у печінці та яєчнику курчат і курей у декілька разів перевищує ступінь її використання в синтезі ліпідів у слизовій тонкого кишечника, проте він у 2-3 рази нижчий, ніж у шкірі (табл. 1). З цих і наведених вище даних випливає висновок про важливу ліпогенну роль у птиці не тільки печінки, а й шкіри. Використання [1-¹⁴C]оцтової кислоти в синтезі загальних ліпідів у грудному м'язі і слизовій оболонці порожньої

Таблиця 1

Радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами тканин курей у різному віці при інкубації з [1-¹⁴C]оцтовою кислотою (M±m, -розп./100 мг сир. ткан./хв., n=4)

З метою підвищення яєчної продуктивності, харчової і біологічної цінності яєць рекомендується додавати до комбікорму курей-несучок залишкову фракцію риб'ячого жиру (препарат "Вітатек") або соняшникову олію в кількості 3% від маси комбікорму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Седлик А.А., Янович В.Г. Вплив віку і фізіологічного стану на вміст загальних ліпідів і окремих їх класів в органах і тканинах курей-несучок // Наук.-техн. бюл. Ін-ту. біології тварин УААН.- Львів, 2000.- Вип. 2.- С. 84-87. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

2. Седлик А.А., Янович В.Г. Вплив віку на синтез ліпідів в органах і тканинах курей // Біологія тварин.- 2000.- Т. 2, № 2.- С. 106-110. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

3. Седлик А.А., Янович В.Г. Окиснення [1-¹⁴C]пальмітинової кислоти в тканинах курей у різному віці за умов in vitro // Наук. вісн. Львів. держ. академії вет. медицини.- Львів, 2000.- Т. 2, № 3-4.- С. 82-84. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

4. Седлик А.А. Синтез ліпідів у тканинах курей-несучок в умовах in vitro при додаванні соняшникової олії і препарату "Вітатек" до їх раціону // Біологія тварин.- 2001.- Т. 3, № 1.- С. 71-75.

5. Седлик А.А., Янович В.Г. Зміни вмісту окремих класів ліпідів у тканинах курей-несучок при додаванні до їх раціону соняшникової олії і препарату "Вітатек" // Вісник Львів. держ. аграр. ун-ту.- Львів, 2001.- № 5.- С. 552-556. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих даних).

6. Sedlyk A., Kusnjak G., Smolianinov K., Yanovich V. The influence of addition of sunflower oil and "Vitatec" preparation to laying hens diet on in vitro lipid and protein synthesis // Proc. I-st Polish-Ukrainian sci. conf. "Animal sciences in the XXI century".- Krakow (Poland).- 2001.- P. 185-191. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис даних з синтезу ліпідів).

7. Седлик А.А., Янович В.Г. Зміни жирнокислотного складу ліпідів жовтка яєць курей при згодовуванні їм соняшникової олії і препарату "Вітатек" // Міжвід. темат. наук. зб. "Птахівництво".- Борки, 2001.- Вип. 51.- С. 326-330. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і описання отриманих даних).

8. Sedlyk A.A., Kusnjak G.M. Age peculiarities of proteins and lipids synthesis in the hen tissues // III Symp. Ukraine-Osterreich "Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis".- Tschernivci.- 2000.- P. 119. (Дисертант провів експериментальні дослідження, аналіз і опис даних з синтезу ліпідів).

АНОТАЦІЇ

Седлик А.А. Вплив віку і жирнокислотного складу жирових добавок до раціону на обмін ліпідів у тканинах курей та їх продуктивність. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2002.

У дисертації представлені нові дані про вікові особливості обміну ліпідів в органах і тканинах курей яєчного кросу "Tetra-SL", а також про вплив згодовування соняшникової олії і залишкової фракції риб'ячого жиру (препарат "Вітатек") на інтенсивність синтезу ліпідів і енергетичних процесів у їх тканинах, ліпідний і жирнокислотний склад жовтка яєць та продуктивність. Інтенсивність синтезу фосфоліпідів, триацилгліцеролів і холестеролу в грудному м'язі, шкірі, слизовій порожньої кишки та яєчнику курей в умовах in vitro при використанні як попередника [1-¹⁴C]оцтової і [1-¹⁴C]пальмітинової кислот значно підвищується з 60- до 180-денного віку. При згодовуванні несучкам соняшникової олії і, особливо, препарату "Вітатек" у печінці, грудному м'язі знижується інтенсивність синтезу триацилгліцеролів і підвищується інтенсивність синтезу фосфоліпідів при використанні як маркера відповідно [1-¹⁴C]пальмітинової і [1-¹⁴C]ліноленової кислот. У ліпідах жовтка яєць при згодовуванні курям-несучкам препарату "Вітатек" збільшується вміст ПНЖК родини n-3: С_22:5 , С_22:6 та зменшується вміст вільного холестеролу. Яєчна продуктивність курей, яким згодовували соняшникову олію і препарат "Вітатек" була відповідно на 7 і 11 % вищою, ніж у курей контрольної групи.

Ключові слова: кури, ліпіди, жирні кислоти, вік.

Седлик А.А. Влияние возраста и жирнокислотного состава жировых добавок к рациону на обмен липидов в тканях кур и их продуктивность. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2002.

В диссертации представлены новые данные о возрастных особенностях обмена липидов в органах и тканях кур яичного кросса "Tetra-SL", а также о влиянии скармливания им подсолнечного масла и остаточной фракции рыбьего жира (препарат "Витатек") на интенсивность синтеза липидов и окисления жирных кислот в их тканях, липидный, жирнокислотный состав желтка яиц и продуктивность.

В результате проведенных исследований установлено, что общее содержание липидов в грудной мышце и коже кур значительно увеличивается в период с 30- до 180-дневного возраста, в печени - со 180- до 300-дневного возраста. В коже это увеличение выражено в значительно большей степени, чем в печени и, особенно, в грудной мышце. В липидах печени кур в период с 30- до 60-дневного возраста уменьшается содержание олеиновой кислоты, в период с 30- до 120-дневного возраста - увеличивается содержание линолевой и арахидоновой кислот. Интенсивность синтеза фосфолипидов, триацилглицеролов и холестерола в грудной мышце, коже, слизистой оболочке тощей кишки, яичнике кур в условиях in vitro при использовании в качестве их предшественника [1-¹⁴C]уксусной и [1-¹⁴C]пальмитиновой кислот значительно повышается с 60- до 180-дневного возраста. Интенсивность синтеза липидов из указанных предшественников в коже кур значительно выше, чем в других органах и тканях. Интенсивность окисления [1-¹⁴C]уксусной и [1-¹⁴C]пальмитиновой кислот в печени, слизистой тощей кишки, грудной мышце и коже кур в условиях in vitro значительно повышается с 30- до 120-дневного возраста, а со 120- до 300-дневного возраста - существенно не изменяется или снижается.

При скармливании курам-несушкам подсолнечного масла и препарата "Витатек" общее содержание липидов в печени и коже уменьшается, а в грудной мышце - существенно не изменяется. В липидах желтка яиц при скармливании курам подсолнечного масла увеличивается содержание линолевой и уменьшается содержание арахидоновой кислот, при скармливании препарата "Витатек" - увеличивается количество длинноцепочечных ПНЖК семейства n-3: докозапентаеновой (С_22:5 ) и докозагексаеновой (С_22:6 ), а также уменьшается содержание свободного холестерола. При скармливании курам-несушкам подсолнечного масла и, особенно, препарата "Витатек" в печени, грудной мышце и яйцепроводе снижается интенсивность синтеза триацилглицеролов, в слизистой тощей кишки - интенсивность этерификации холестерола при использовании в качестве маркера [1-¹⁴C]пальмитиновой кислоты; в печени, грудной мышце, слизистой тощей кишки повышается интенсивность синтеза фосфолипидов при использовании в качестве их предшественника [1-¹⁴C]линоленовой кислоты. При скармливании курам-несушкам подсолнечного масла и препарата "Витатек" интенсивность окисления [1-¹⁴C]пальмитиновой кислоты в печени, грудной мышце повышается, а в коже - снижается. Скармливание курам препарата "Витатек" усиливает окисление [1-¹⁴C]пальмитиновой кислоты в слизистой тощей кишки, а [1-¹⁴C]линоленовой кислоты - в коже и яйцепроводе. Яичная продуктивность несушек при скармливании им подсолнечного масла и препарата "Витатек" была соответственно на 7 и 11% выше, чем у кур контрольной группы.

Ключевые слова: куры, липиды, жирные кислоты, возраст.

Sedlyk A.A. Influence of age and fatty acids composition of fat supplement to diet on lipids metabolism in tissues of hens and their productivity. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of agricultural sciences by speciality 03.00.04 - biological chemistry. - Institute of animal biology of UAAS, Lviv, 2002.

In the thesis new data about age peculiarities of lipids metabolism in organs and tissues of hens of egg cross "Tetra-SL", and also about influence of feeding of sunflower-seed oil and residual fraction of fish oil ("Vitatec" preparation) supplement to mixed fodder on the intensity of lipids synthesis and energetic processes in their tissues, lipid, fatty acids composition of egg's yolk and productivity are presented. Intensity of phospholipids, triacylglycerols and cholesterol in vitro synthesis in breast muscle, skin, small intestine mucosa, ovary of hens from [1-¹⁴C]acetic and [1-¹⁴C]palmitic acids considerably increases from 60- to 180-days old age. The intensity of triacylglycerols synthesis in liver, breast muscle decreases, and the intensity of phospholipids synthesis from [1-¹⁴C]palmic and [1-¹⁴C]linolenic acids increases respectively after feeding to hens sunflower seed oil and especially "Vitatec" preparation. The content of long-chain n-3 PUFA (C_22:5, C_22:6 ) increases, the content of cholesterol - decreases in yolk lipids after feeding to hens "Vitatec" preparation. Laying hens egg productivity was on 7 and 11 % higher respectively, than in hens of control group after sunflower-seed oil and "Vitatec" preparation feeding

Key words: hens, lipids, fatty acids, age.

Размещено на Allbest.ru