Несправжня борошниста роса дині і обґрунтування заходів з обмеження її шкодочинності в умовах Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 635.611:632.4:632.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА ДИНІ І ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З ОБМЕЖЕННЯ ЇЇ ШКОДОЧИННОСТІ

В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 - фітопатологія

ОНИЩЕНКО ОЛЬГА ІВАНІВНА

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

Тимченко Віктор Йосипович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук, головний науковий співробітник лабораторії захисту рослин.

Офіційні опоненти:

Положенець Віктор Михайлович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Державний агроекологічний університет (м. Житомир), завідувач кафедри селекції і фітомедицини;

Марютін Федір Миколайович, кандидат біологічних наук, Харківський національний аграрний університет, завідувач кафедри фітопатології.

Провідна установа - Уманська державна аграрна академія, Міністерство аграрної політики України.

Захист відбудеться 31.05.2002 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул Героїв Оборони, 15, навч. корп. 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул Героїв Оборони, 13, навч. кор. 4, к. 41.

Автореферат розіслано 30.04.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Менджул.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Баштанництво - одна з прибуткових галузей сільськогосподарського виробництва. Серед баштанних культур одне з головних місць належить дині, її плоди є цінним продуктом харчування. Однак урожайність плодів в окремі роки значно знижується внаслідок ураження хворобами, серед яких найбільш шкодочинною в умовах Лісостепу України і мало вивченою є несправжня борошниста роса (збудник - гриб Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov.). Узагальнених наукових даних про неї на рослинах дині, зокрема в Україні, немає. Тому дослідження біологічних особливостей збудника несправжньої борошнистої роси на дині, чинників, які сприяють розвитку хвороби, та розробка ефективних заходів з обмеження її шкодочинності підтверджують актуальність роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційну роботу виконано в рамках державної науково-технічної програми "Овочівництво і баштанництво", вона є складовою частиною теми 02.04 Інституту овочівництва і баштанництва УААН "Розробити екологічно безпечні технології захисту рослин по овочевим культурам". Номер державної реєстрації UА 01860135560.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було визначення чинників, які впливають на розвиток несправжньої борошнистої роси на дині, і обґрунтування заходів з обмеження її шкодочинності в умовах Лісостепу України.

Для вирішення мети були поставлені задачі:

- визначити поширеність і шкодочинність несправжньої борошнистої роси на посівах дині в умовах Північно-Східного Лісостепу України;

- дослідити біологічні особливості збудника хвороби - гриба Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. на дині;

- виявити чинники, які впливають на розвиток хвороби;

- розробити короткостроковий прогноз розвитку несправжньої борошнистої роси в умовах Харківської області;

- вивчити вплив агротехнічних заходів на обмеження її розвитку;

- оцінити сорти дині, внесені до Державного реєстру сортів рослин України, на стійкість проти ураження несправжньою борошнистою росою;

- вивчити ефективність фунгіцидів у зниженні розвитку хвороби, визначити оптимальні строки їх застосування.

Об'єкт дослідження - несправжня борошниста роса.

Предмет дослідження - біологічні особливості збудника несправжньої борошнистої роси гарбузових, чинники, які впливають на розвиток хвороби, стійкість сортів дині, агротехнічні та хімічні засоби з обмеження шкодочинності хвороби.

Методи дослідження. Лабораторний - вивчали біологію розвитку збудника несправжньої борошнистої роси, вплив передпосівної підготовки насіння на ростові процеси в ньому; лабораторно-вегетаційний - вивчали джерела інфекції; польовий - вивчали вплив агротехнічних заходів на обмеження шкодочинності несправжньої борошнистої роси, оцінювали сорти на стійкість проти хвороби, ефективність фунгіцидів - на зниження розвитку хвороби.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні досліджено особливості патогенезу несправжньої борошнистої роси на дині в умовах Північно-Східного Лісостепу України. На основі дослідження динаміки розвитку несправжньої борошнистої роси гарбузових встановлено, що перші ознаки ураження хворобою на дині з'являються через 2-4 дні після появи їх на огірках. Визначено комплекс чинників (агрометеорологічних показників), що впливають на розвиток хвороби, на базі яких розроблено та апробовано модель короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси на гарбузових в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Встановлено ступінь хворобостійкості рекомендованих для вирощування в Україні сортів дині, позитивний вплив агротехнічних заходів (схема посіву, розсадний спосіб вирощування) на зниження шкодочинності хвороби. Виявлено ефективні фунгіциди (альєтт, 80 % з.п., даконіл, 75 % з.п., курзат, 30 % з.п.) для обмеження розвитку хвороби. Встановлено оптимальні строки їх застосування: перший - з появою симптомів ураження хворобою на огірку, другий - через 7-10 днів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений коротко-строковий прогноз з'явлення несправжньої борошнистої роси на гарбузових може бути використаний пунктами сигналізації і прогнозів області для регламентації проведення польових обліків і заходів захисту.

Застосування касетної технології вирощування дині забезпечить надходження продукції на 20 днів раніше і підвищення урожаю на 23-25 %.

Вирощування на товарні цілі виділених стійких, з високими смаковими якостями сортів дині Колгоспниця 593 та Інея обмежить поширеність і шкодочинність хвороби.

Особистий внесок здобувача полягав у складанні програми досліджень, проведенні дослідів, спостережень, аналітичній роботі, математичній обробці даних та підготовці матеріалів до друку.

Апробація роботи. Результати досліджень викладено в доповідях на наукових конференціях професорського-викладацького складу і аспірантів факультету захисту рослин ХДАУ (1991-1993), міжнародній науковій конференції: "Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів" (Харків, 1999).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 статті та 1 теза, в яких викладено основні положення дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 113 сто-рінках комп'ютерного тексту, вона складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, містить 22 таблиці, 18 рисунків і 4 додатки. Список ви-користаних джерел включає 138 найменувань, у тому числі 42 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасний стан вивченості несправжньої борошнистої роси на гарбузових культурах. На основі узагальнення літературних джерел висвітлено сучасний стан вивченості несправжньої борошнистої роси на рослинах гарбузових, її поширеність і шкодочинність; морфологічні особливості, онтогенез, патогенез та етіологію збудника хвороби - гриба Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. і стан заходів з обмеження шкодочинності хвороби. Аналіз показав, що до цього часу існують суперечливі погляди стосовно джерел інфекції, чинників, які впливають на її поновлення, строків проведення профілактичних обробок посівів фунгіцидами проти хвороби.

2. Умови, матеріали і методика досліджень. Дослідження проводили в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН, на полях дослідного господарства "Мерефа" Харківського району, Харківської області, яка за агрокліматичним районуванням відноситься до Лівобережного Лісостепу України. Грунти дослідних ділянок представлені чорноземом звичайним малогумусним вилугуваним легкосуглинковим.

В цілому кліматичні умови зони Лісостепу сприятливі для вирощування дині. В роки досліджень метеорологічні умови вегетаційних періодів (1990-1993 рр.) були неоднаковими і характеризувались певними особливостями. диня борошниста роса

Біологію збудника несправжньої борошнистої роси - гриба Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. вивчали в лабораторних та польових умовах згідно "Методическим указаниям по экспериментальному изучению фитопатогенных грибов" (1974). Дослідження проводили з метою визначення інфекційного начала в насінні, рослинних рештках, у грунті.

Патогенність збудника несправжньої борошнистої роси вивчали в польових умовах згідно з "Основными методами фитопатологических исследований" (1974).

Симптомогенез несправжньої борошнистої роси на дині вивчали шляхом спостережень за проявом ознак ураження листків у польових умовах на сорті Криничанка.

Обліки ураження листкової поверхні рослин хворобою визначали за загальноприйнятою шкалою (Росія, ВНДІСНОК, 1985). Ступінь розвитку, або інтенсивність, хвороби та поширеність її встановлювали за загальноприйнятими методиками (Чумаков, 1974).

З метою виявлення реакції рослин дині при ураженні хворобою, досліджували активність окислювально-відновлювальних ферментів. Активність каталази визначали газометричним методом, пероксидази - за методикою Девіса, вміст аскорбінової кислоти - за Муррі в модифікації Тельманса (Єрмаков, 1972).

Прогноз розвитку хвороби на гарбузових складали за допомогою варіаційно-статистичного аналізу на ЕОМ з використанням пакета прикладних програм "Обработка селекционно-генетических экспериментов" (1992-1994), які передбачають проведення процедур кореляційного і регресійного аналізу.

Вплив агротехнічних заходів на обмеження розвитку несправжньої борошнистої роси дині вивчали на різних схемах посіву і розсадному способі вирощування в польових умовах згідно "Методике полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве" (1979) і "Методическим рекомендациям по кассетной технологии производства овощных культур" (1992).

Стійкість сортів дині проти несправжньої борошнистої роси досліджували згідно з "Методическими указаниями по фитопатологической оценке селекционного материала овощных культур" (1990) і пізніше визначали за шкалою-класифікатором СЕВ, модифікованою в Інституті овочівництва і баштанництва УААН ("Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур", 2001).

Вплив передпосівної підготовки насіння на розвиток несправжньої борошнистої роси дині вивчали, користуючись "Методическими рекомендациями по подготовке семян овощных и бахчевых культур" (1987).

Вплив фунгіцидів на зниження шкодочинності несправжньої борошнистої роси вивчали за "Методическими указаниями по государственному испытанию фунгицидов, антибиотиков и протравителей семян сельскохозяйственных культур" (1985).

Економічну ефективність засобів захисту рослин дині проти несправжньої борошнистої роси визначали за загальноприйнятою методикою (Захаренко, Ченкін та ін., 1974).

Статистичну обробку експериментального матеріалу проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов, 1979).

3. Особливості патогенезу несправжньої борошнистої роси на дині. Проведено дослідження по виявленню реакції рослин дині на ураження їх ізолятами гриба Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov., виділеними з уражених листків огірка. Штучне зараження рослин дині здійснювали в польових умовах. Критеріями оцінки були розвиток симптомів та інтенсивність споруляції на штучно заражених листках. Дослідження показали, що диня, як і огірок, уражується грибом Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov.

Приуроченості ураження до певної фази розвитку рослин не встановлено, воно відбувається протягом усього вегетаційного періоду. Протікання інфекційного процесу повністю залежить від рослини-хазяїна і зовнішніх чинників. Для дині характерно протікання хвороби у вигляді некрозів, які спричиняють усихання листкової поверхні і недорозвинення зав'язі, а також у латентній формі.

Дослідження онтогенезу гриба на дині показали, що він розвивається за таким же циклом, що й на огірку.

З метою визначення джерел поширення інфекції, вивчали роль насіння, грунту і рослинних решток. Як показали результати лабораторних, вегетаційних та польових досліджень, штучне зараження насіння дині шляхом замочування його у витяжці з уражених решток не чинило негативного впливу на енергію проростання і схожість, а рослини, висаджені у теплицю, не мали ознак ураження до кінця вегетаційного періоду.

Аналіз грунту на наявність ооспор, проведеного методом біологічних приманок, також їх не виявив.

Результати аналізу уражених рослинних решток як можливого джерела інфекції засвідчили, що ооспори перезимовують в них на поверхні грунту і на глибині до 10 см.

Таким чином, збудник несправжньої борошнистої роси дині гриб Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. в умовах Лісостепу України розвивається за циклом, характерним для його розвитку на інших гарбузових культурах.

Аналіз впливу погодних умов на з'явлення хвороби і динаміку її розвитку свідчить про вирішальне значення гідротермічних факторів.

За допомогою варіаційно-статистичного аналізу оцінено вплив агрометео-рологічних чинників на строки з'явлення несправжньої борошнистої роси гарбузових для умов Харківської області. Використано дані метеорологічного по-ста "Мерефа" ІОБ УААН. Проаналізовано вегетаційні періоди з 1985 по 1993 рр.

Аналіз досліджень свідчить, що строки з'явлення несправжньої борошнистої роси корелюють з середньодобовою температурою повітря і сумою опадів за травень, тривалістю росяного періоду за першу декаду червня і сумою опадів за період з температурами, вищими за 15 0С. Коефіцієнти цих предикторів з предиктантом були в межах 0,51-0,63 (табл. 1).

Усі показники відзначалися лінійним характером впливу на предиктант і до рівняння увійшли в початковому вигляді:

Р = -173 + 0,32х + 0,20у + 0,72z + 0,03v,

де: Р - тривалість періоду від сходів до проявлення хвороби, днів;

х - сума опадів за період від дати переходу температури через 15 0С до проявлення хвороби, мм;

у - тривалість росяного періоду за першу декаду червня, днів;

z - середньодобова температура травня, 0С;

v - сума опадів за травень, мм.

Статистична оцінка результативного рівняння показує, що воно прийнятно описує аналізовану залежність. Про це свідчить значення критерію Фішера (4,6) та його рівня достовірності, який становить 90 %.

4. Агротехнічні заходи, що дозволяють обмежити шкодочинність несправжньої борошнистої роси на дині. Значення агротехнічних заходів у загальній системі заходів захисту рослин, за визначенням Т.Д. Страхова (1959), важливе уже тому, що агротехніка - шлях до зміни екології організму. Знання закономірностей впливу окремих агротехнічних заходів на інтенсивність ураження рослин дині несправжньою борошнистою росою є основним відправним пунктом, який висвітлює практичні шляхи їх застосування з метою обмеження шкодочинності хвороби.

Такі агротехнічні чинники, як розміщення культури в полях сівозміни, строки посіву насіння, застосування добрив і позакореневі підживлення, водозабезпеченість посівів не тільки створюють оптимальні умови для розвитку культури, а й позитивно впливають на хворобостійкість рослин проти інфекційних хвороб. Ураженість рослин хворобами може змінюватись в залежності від густоти стояння рослин і, відповідно, від способів посіву. Впровадження в технологію вирощування дині різних способів посіву насіння вимагає оцінки їх впливу на розвиток шкодочинних організмів з точки зору захисту рослин.

Результати досліджень свідчать, що загущене вирощування дині за схемами посіву (140+70)х 70 і 140х 35 см (відповідно 13605 і 20408 шт./га) проти загальноприйнятої схеми 140х 70 см (10204 шт./га) сприяло розвитку і поширенню хвороби. Така закономірність спостерігалася щорічно.

Ступінь розвитку несправжньої борошнистої роси у досліджуваних варіантах становив 10,7-12,8 % проти 7,7 % при схемі 140х 70 см. При зрідженому, за схемою 140х 140 см, посіві (5102 шт./га) - 6,7 %.

Схема посіву 140 х 35 см забезпечувала урожайність 220 ц/га проти 180 ц/га у варіанті з схемою 140 х 70 см, але при цьому вона поступалась за показниками якості продукції. Якщо схема посіву 140 х 70 см забезпечує вихід стандартних плодів масою 2,0-2,4 кг, то при загущеному посіві плоди були масою 0,5-0,9 кг.

Для більш раннього надходження урожаю динь, до масового поширення хвороби, нами досліджено ефективність касетного способу вирощування розсади (табл. 2).

Ураження рослин дині хворобою відмічали одночасно в усіх варіантах незалежно від фази розвитку рослин. Масове їх ураження несправжньою борошнистою росою при розсадному способі вирощування спостерігалося у фазу плодоношення-початок дозрівання плодів, ступінь розвитку хвороби становив 21,2 %; при безрозсадному - в фазі масового цвітіння-зав'язування плодів, ступінь розвитку хвороби - 24,8 %.

Статистичний обробіток даних свідчить, що різниця в інтенсивності розвитку хвороби за варіантами досліду була не суттєвою.

Додатковий захист рослин дині проти несправжньої борошнистої роси у вигляді обробки їх авіксилом при з'явленні перших ознак хвороби сприяв зниженню ступеня її розвитку: в 1992 р. на 3,2, в 1993 - на 8,4 %.

Аналіз ефективності даного заходу показує, що у випадку депресивного протікання хвороби (1992 р.) застосування фунгіцидів при розсадному способі вирощування дині буде не виправданим, тому що зниження ступеня розвитку хвороби несуттєве.

У 1993 р. розвиток хвороби був досить інтенсивним, пік епіфітотії припав на період плодоношення. У варіантах із застосуванням розсади в цей час вже збирали урожай. Один обробіток рослин фунгіцидами при перших ознаках хвороби не забезпечив достовірної ефективності цього заходу захисту. Ступінь розвитку хвороби у варіанті становив 32,0 %, на контролі - 40,4 %.

Тобто, варіант з розсадним способом вирощування сумісно з використанням фунгіциду був на рівні інших варіантів з розсадним способом вирощування. Біологічна ефективність його становила в середньому 23,4 %.

Аналіз фенологічних спостережень свідчить, що розсадний спосіб вирощування дині сприяв одержанню урожаю на 20 днів раніше порівняно з безрозсадним способом вирощування дині.

При висаджуванні розсади 29-30 травня рослини у своєму розвитку випереджали контрольні, але це не впливало на розвиток хвороби (20,9 проти 24,8 %). Аналіз урожайності показав, що в 1992 р., за несприятливих погодних умов для росту і розвитку дині, висаджування розсади 29-30 травня (на 10 днів пізніше оптимальних строків) мало суттєві переваги. Урожайність у варіанті з вирощуванням розсади становила 164, на контролі - 132 ц/га.

В умовах 1993 р. висаджування розсади 29-30 травня не мало суттєвих переваг. При цьому розвиток хвороби був на рівні варіанту з висаджуванням розсади одночасно з посівом (19-20 травня), а за урожайністю - на рівні контролю.

Отже, при розсадному способі вирощування рослини дині значно раніше формують основну частину урожаю до початку інтенсивного їх ураження несправжньою борошнистою росою.

Результати господарської ефективності підтвердили наш висновок щодо переваг розсадного способу вирощування дині, які проявилися, по-перше, у підвищенні урожайності в середньому на 16-34 ц/га, а в окремі роки - на 59-62 ц/га порівняно з контролем; по-друге - у строках збирання урожаю. При безрозсадному способі вирощування - це третя декада серпня, при розсадному - початок серпня. На початок надходження урожаю при безрозсадному способі вирощування у варіантах з касетною технологією було проведено вже п'ять зборів, а це - 46,25-60,12 ц/га. Прибуток за рахунок ранньої продукції складав в середньому 6913 грн/га.

Найбільш ефективним засобом захисту рослин проти інфекційних хвороб є заміна сприйнятливих сортів стійкими формами (Вавілов, 1964). Дуже важливо проводити оцінку стійкості сортів в конкретній географічній зоні, оскільки в різних грунтово-кліматичних умовах хворобостійкість може бути різною. Це пояснюється різними факторами, які впливають на патогенез.

Таку роботу виконано нами на шести сортах дині, рекомендованих для вирощування в Харківській області. Фітопатологічну оцінку проведено на природному інфекційному фоні (табл. 3).

Приведені дані свідчать, що ступінь розвитку несправжньої борошнистої роси на рослинах дині за роки досліджень варіював в залежності від погодних умов вегетаційного періоду і сортів від 0,1 до 22,2 % у фазі початку плодоношення при поширеності хвороби до 80 %.

Динаміка розвитку несправжньої борошнистої роси на сортах дині з різним ступенем стійкості на прикладі 1991 р. свідчить, що у слабосприйнятливих сортів хвороба наростає інтенсивно, у практично стійких - набагато повільніше. Причому на рослинах сортів Українка 320, Янтарна та Інея інтенсивність розвитку хвороби продовжує наростати і в другій половині їх онтогенезу, тоді як у сорту Колгоспниця 593 вона поступово знижується, і на час останнього обліку ступінь її розвитку найнижчий порівняно з усіма сортами.

Різна ступінь стійкості рослин проти хвороб обумовлена активністю окислювально-відновлювальних ферментів, зокрема пероксидази і каталази.

Проведений нами біохімічний аналіз здорових і уражених листків досліджуваних сортів дині показав, що як у практично стійкого, так і у сприйнятливого сорту у відповідь на інфекцію відбуваються зміни в діяльності ферментів каталази і пероксидази.

Встановлено, що активність каталази в уражених листках знижувалась, причому в різних за стійкістю сортів не однаково. У сортів Криничанка, Золотиста, Українка 320 активність ферменту знижувалась на 22,9-27,8 %, у сортів Інея, Колгоспниця 593, Янтарна - на 14,7-16,0 %.

Активність ферменту пероксидази в здорових листках різних за хворобостійкістю сортів дині була в межах 8,0-17,4 секунд. При інфікуванні активність її значно підвищувалася, однак закономірності в реакції різних за сприйнятливістю сортів не встановлено.

Активну участь в окислювально-відновлювальних реакціях, що відбуваються в рослинному організмі, приймає аскорбінова кислота. В листках дині її вміст збільшувався з підвищенням стійкості рослин.

Дані активності ферменту каталази, вмісту аскорбінової кислоти в листках рослин можуть бути додатковими показниками при доборі вихідного матеріалу для селекції дині на стійкість проти несправжньої борошнистої роси.

5. Обґрунтування застосування хімічних засобів захисту для обмеження шкодочинності несправжньої борошнистої роси. Нині для передпосівного обробітку насіння дині рекомендованих і дозволених до застосування фунгіцидів і методів немає. Метою наших досліджень було оцінити вплив засобів передпосівної підготовки насіння - барбатування, іонізуючої радіації, протруювання апроном, 35 % з.п., прогрівання у воді та намочування у розчині парабензойної кислоти, на основні посівні показники його якості та ураженість рослин дині несправжньою борошнистою росою.

В результаті досліджень встановлено позитивний вплив барбатування насіння у воді киснем та обробки його у 0,005 % розчині парабензойної кислоти, що сприяв підвищенню польової схожості насіння (на 6 %) і урожайності відповідно на 36 і 18 ц/га, але суттєвого впливу на ступінь ураження рослин несправжньою борошнистою росою не виявлено. В зв'язку з цим виникає необхідність застосування фунгіцидів на вегетуючих рослинах.

З метою обмеження шкодочинності несправжньої борошнистої роси на рослинах дині у період вегетації визначено біологічну, господарську і економічну ефективність фунгіцидів - хлорокис міді, 90 % з.п., альєтт, 80 % з.п., даконіл, 75 % з.п., сандофан, 25 % з.п., курзат, 30 % з.п., дозволених до застосування на огірках.

Встановлено, що всі випробувані препарати сприяли зменшенню ураження рослин, але біологічна ефективність їх на різних рівнях розвитку хвороби була не однаковою: на початковій стадії їх дія була набагато вищою, зі збільшенням інфекційного напруження вона знижувалася (табл. 4).

Окрім строків, визначених за розробленим нами короткостроковим прогнозом, сигналом для початку проведення обробок посівів дині фунгіцидами була поява перших ознак хвороби на рослинах огірка.

В 1990 р. несправжня борошниста роса на дині характеризувалася депресивним розвитком, що не перевищував 10 %. Серед випробуваних фунгіцидів кращі показники одержано при застосуванні контактних фунгіцидів - хлорокис міді, даконіл, курзат; їх біологічна ефективність становила відповідно 55,3, 61,8, 53,9 %. Системний фунгіцид альєтт за біологічною ефективністю був на рівні хлорокису міді (51,3 проти 55,3 %).

1991 р. був більш сприятливим як для росту рослин дині, так і для розвитку несправжньої борошнистої роси. Інтенсивність розвитку хвороби була в межах 10-25 %. Істотну різницю за розвитком хвороби відмічено у варіантах із застосуванням системного фунгіциду альєтт і контактного курзат. Ступінь розвитку хвороби при цьому становив відповідно 10,2 і 9,3 % проти 21,9 % на контролі, біологічна ефективність - 53,4-57,5 %. Біологічна ефективність даконілу була на рівні 28,8 %.

Фунгіцидну дію досліджуваних препаратів можна простежити за динамікою розвитку несправжньої борошнистої роси (табл. 5). Результати досліджень свідчать, що через 10 днів після обприскування рослин всі випробувані фунгіциди як контактної, так і системної дії сприяли істотному зниженню інтенсивності розвитку хвороби.

Найбільш ефективним виявився контактний фунгіцид даконіл. Через 10 днів після обробки ним ступінь розвитку хвороби становив 2,2 проти 6,2 % на контролі, біологічна ефективність - 64,5 %. Через 10 днів після другої обробки із зростанням інтенсивності розвитку хвороби даконіл за ефективністю поступався курзату і альєтту. Ступінь розвитку хвороби становив 15,6 проти 9,3 і 10,2 % відповідно, біологічна ефективність знижувалася до 28,8 %. Аналогічні за ефективністю показники були і у варіанті з сандофаном. Стабільно високу ефективність показали фунгіциди альєтт і курзат. Біологічна ефективність їх і через 20 днів після обробки становила відповідно 53,4-57,5 %.

Збережена урожайність за рахунок обробки посівів фунгіцидами становила 28,0-48,5 ц/га, або відповідно 15,6-27,0 %.

Кращі результати господарської ефективності були у варіантах із застосуванням контактних фунгіцидів даконіл і курзат, системного - альєтт відповідно 48,5, 40,0 і 35,0 ц/га.

Результати біохімічного аналізу якісного складу плодів дині свідчать, що застосування фунгіцидів по вегетуючих рослинах не чинило негативного впливу на накопичення цукрів і вміст аскорбінової кислоти. Ці показники у випробуваних варіантах були на рівні і вище контрольного. Аналіз плодів динь на залишкові кількості пестицидів не виявив їх наявності.

Для обчислення економічної ефективності застосування фунгіцидів на посівах дині були взяті препарати, які проявили високу біологічну ефективність у зниженні шкодочинності несправжньої борошнистої роси - альєтт і даконіл.

Аналіз одержаних даних засвідчив, що у варіанті із застосуванням системного фунгіциду альєтт збережена урожайність у порівнянні з контролем становила 35 ц/га, а контактного фунгіциду даконіл - 48,5 ц/га. Собівартість 1 ц продукції, одержаної у варіанті із застосуванням препарату альєтт становила 7,26 грн, даконіл - 6,31 грн, без обробки - 7,47 грн. Рівень зниження собівартості при застосуванні фунгіцидів становив відповідно 2,8-15,5 %. Чистий прибуток за рахунок обробки посівів дині альєттом становив 1534 грн з 1 га, даконілом - 2328 грн.

Таким чином, показники економічної ефективності свідчать про доцільність застосування фунгіцидів для обмеження шкодочинності несправжньої борошнистої роси на посівах дині.

Зважаючи на харчову цінність плодів дині, вважаємо за доцільне застосовувати фунгіциди проти хвороби, головним чином, на насінницьких посівах, на товарних - в разі епіфітотії з дотриманням регламентів.

Виробнича перевірка ефективності застосування фунгіцидів в обмеженні шкодочинності несправжньої борошнистої роси була проведена на насінницьких посівах дині сорту Криничанка в КСП ім. 1 Мая Первомайського району Харківської області.

Одержані нами результати підтвердили висновок про доцільність застосування фунгіцидів альєтт і даконіл проти хвороби. Чистий прибуток складав 10 тис. грн при урожайності насіння 1,2 ц/га (на контролі без обробки - 0,8 ц/га).

ВИСНОВКИ

За результатами досліджень і виробничої перевірки дослідних даних можна зробити наступні висновки:

1. В умовах Північно-Східного Лісостепу України несправжня борошниста роса є поширеною і шкодочинною хворобою, що уражує дині в усіх фазах розвитку рослин. Хвороба проявляється щорічно, найбільш інтенсивний її розвиток спостерігається у фазу цвітіння і плодоношення рослин.

2. Збудник хвороби - гриб Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. Розвиток гриба проходить за повним циклом, характерним для грибів роду Пероноспорових.

3. Джерелами первинної інфекції в умовах Північно-Східного Лісостепу України є зимуюча стадія гриба - ооспори, якими він зберігається в уражених рослинних рештках, а також аерогенна інфекція з уражених рослин огірка.

4. Первинне ураження, поширеність і інтенсивність розвитку хвороби залежать від метеорологічних чинників, визначаючими з них є помірна температура (18-22 0С), висока вологість повітря і наявність краплинної вологи на листках протягом 6-8 годин.

5. Встановлено кореляційну залежність появи несправжньої борошнистої роси на гарбузових з середньодобовою температурою і сумою опадів за травень, тривалістю росяного періоду за І декаду червня і сумою опадів за період з температурами, вищими за 15 0С. Коефіцієнти кореляції цих предикторів з предиктантом були в межах 0,51-0,63.

6. За допомогою варіаційно-статистичного аналізу на ЕОМ нами розроблено модель рівняння короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси з високим (90 %) ступенем достовірності.

7. Серед сортів дині, рекомендованих для вирощування в умовах Харківської області, стійких проти несправжньої борошнистої роси не виявлено. Практично стійкими є середньостиглий сорт Колгоспниця 593 та середньопізній - Інея.

8. При доборі вихідного матеріалу для селекції дині на стійкість проти несправжньої борошнистої роси додатковими діагностичними показниками є активність ферменту каталази та вміст аскорбінової кислоти в листках рослин.

9. Замочування насіння в парабензойній кислоті (0,005 %) або барбатування його стимулюють ростові та захисні процеси в рослинах і забезпечують збереженість урожаю відповідно на 11,4-22,9 %, і обмежують ураженість рослин дині несправжньою борошнистою росою в першу половину онтогенезу.

10. Одним із основних заходів, який зменшує шкодочинність несправжньої борошнистої роси є касетна технологія вирощування рослин, що забезпечує надходження продукції раніше на 20 днів порівняно із звичайними способом, додатковий урожай становить 23,5-25,7 %, прибуток - 7694 грн/га.

11. Застосування фунгіцидів альєтт (2 кг/га), даконіл (1,5 кг/га), курзат (2 кг/га) знижує інтенсивність розвитку несправжньої борошнистої роси на дині в 1,4-2,6 раза, забезпечує підвищення урожайності на 22-27 %. Першу обробку слід проводити при появі симптомів ураження на огірках, другу - через 7-10 днів.

Рекомендації виробництву:

1. В умовах Північно-Східного Лісостепу України оптимальною схемою посіву насіння дині є 140 х 70 см, яка забезпечує зниження ураженості рослин несправжньою борошнистою росою і вихід стандартної продукції.

2. Для одержання ранньої продукції (до масового ураження рослин хворобою) необхідно застосовувати касетну технологію вирощування дині. Вік розсади - 20-25 днів (2-3 справжніх листка). Цей агрозахід забезпечує зменшення шкодочинності несправжньої борошнистої роси і надходження продукції на 20 днів раніше порівняно з посівом насінням, підвищення урожаю - на 23-25 %.

3. В господарствах з різною формою власності на товарні цілі доцільно вирощувати практично стійкі проти несправжньої борошнистої роси сорти дині - Колгоспниця 593 та Інея.

4. Пунктам сигналізації і прогнозів для регламентації проведення польових обліків і строків застосування фунгіцидів проти несправжньої борошнистої роси на гарбузових користуватись розробленим нами короткостроковим прогнозом, який розраховують за показниками: середньодобова температура і сума опадів за травень, тривалість росяного періоду за першу декаду червня і сума опадів за період з температурами, вищими за 15 0С.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Онищенко О.I. Несправжня борошниста роса на динi: Зб. наук. пр. НДI фiтосанiтарного моніторингу. - Харків: вид. ХДУ iм. Докучаєва, 1999. - Вип.1. - С. 49-51.

2. Онищенко О.I. Вплив агротехнічних факторів на обмеження розвитку псевдопероноспорозу на посівах динi // Овочівництво i баштанництво. - Харкiв, 1999. - Вип. 43. - С. 172-176.

3. Онищенко О.I. Стійкість сортів динi проти псевдопероноспорозу в Лісостеповій зоні України. Оптимізація селекційного процесу на основі генетичних методів // Матеріали мiжнар. наук. конф. / Харків, 18-20 серпня 1999р. - 1999. - С. 119.

4. Онищенко О.I. Вивчення хімічних заходів захисту рослин дині від псевдопероноспорозу // Овочівництво i баштанництво. - Харків, 1999. - Вип. 44. - С. 241-243.

5. Онищенко О.I., Бєлкiн О.О. Розробка короткострокового прогнозу розвитку пероноспорозу на рослинах динi // Овочівництво i баштанництво. - Харкiв, 2001. - Вип. 45. - С. 286-289 (Особистий внесок здобувача 85 %. Проведено аналіз, зроблено висновки).

АНОТАЦІЇ

Онищенко О.І. Несправжня борошниста роса дині і обгрунтування заходів з обмеження її шкодочинності в умовах Лісостепу України. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Вперше в Україні досліджено біологічні особливості збудника несправжньої борошнистої роси на дині, динаміку розвитку хвороби під впливом умов зовнішнього середовища в Північно-Східному Лісостепу України.

Оцінено стійкість проти хвороби рекомендованих для вирощування в Україні сортів дині, розроблено модель короткострокового прогнозу розвитку несправжньої борошнистої роси на рослинах родини Гарбузових. Вперше в умовах Лісостепу України встановлено вплив агротехнічних чинників, зокрема схем посіву, касетної технології вирощування та фунгіцидів на обмеження шкодочинності хвороби на дині. Обґрунтовано строки застосування фунгіцидів на насіннєвих посівах дині проти несправжньої борошнистої роси.

Ключові слова: несправжня борошниста роса, динаміка розвитку, шкодочинність, короткостроковий прогноз, спосіб вирощування, фунгіциди.

Онищенко О.И. Ложная мучнистая роса дыни и обоснование мероприятий по ограничению ее вредоносности в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2002.

Исследованиями установлено, что дыня, как и огурец, поражается грибом Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov. во всех фазах развития растений. Для дыни характерно протекание болезни в виде некрозов, которые приводят к усыханию листовой поверхности и недоразвитию завязи. Установлено, что в условиях Северо-Восточной Лесостепи Украины гриб развивается по тому же циклу, что и на других тыквенных культурах.

Определено влияние гидротермических факторов на сроки появления болезни и динамику ее развития. На основании вариационно-статистического анализа оценено влияние метеорологических факторов и разработана модель уравнения краткосрочного прогноза появления ложной мучнистой росы на тыквенных для условий Харьковской области, что дает возможность оптимизировать сроки применения фунгицидов.

Оценены на устойчивость к болезни сорта дыни, рекомендованные для выращивания в условиях Харьковской области. Выделенные относительно устойчивые сорта Колхозница 593 и Инея рекомендованы производству для выращивания.

Выявлены физиолого-биохимические различия в реакции на пораженность ложной мучнистой росой различающихся по устойчивости к болезни сортов дыни. Установлено, что в ответ на проникновение патогена в ткани растений дыни у восприимчивых сортов активность каталазы снижается в 1,5-1,8 раза в сравнении с относительно устойчивыми сортами. Содержание витамина С в листьях дыни увеличивается с повышением устойчивости растений.

Впервые установлено влияние агротехнических факторов, в частности, схем посева и рассадного, с использованием кассет, способа выращивания дыни на ограничение вредоносности ложной мучнистой росы. Выращивание дыни через рассаду позволяет получить основной урожай до интенсивного развития болезни на растениях дыни.

Наиболее эффективными против ложной мучнистой росы среди испытанных фунгицидов был альетт, даконил и курзат. Биологическая эффективность их составила соответственно 52,3, 45,3 и 55,7 %.

Сигналом для обработки дыни фунгицидами может служить появление первых симптомов болезни на огурцах, где она, как правило, появляется на 2-4 дня раньше.

Ключевые cлова: ложная мучнистая роса, динамика развития, вредоносность, краткосрочный прогноз, способ выращивания, фунгициды.

Onishenko O.I. Downy Mildew of Melon and Substantiation of Measures for Limitation of its Tarmfulness in Conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a Master of Agriculture Degree on the specialty 06.01.11 - phytopathology. - National Agrarian University, Kyiv, 2002.

The researches determined, that melon as well as cucumber is affected by the fungus Pseudoperonospora cubensis (Berk. et Curt.) Rostov., in all phases of its development. For melon the course of the disease is typical in the form of necrosis, the result of which is drying of leaf surface and underdevelopment of ovary. It is determined that in the conditions of the North-East Forest-Steppe of Ukraine the fungus develops by the same cycle, as on other gourd crops.

There is determined the influence of hydrothermal factors on terms of appearance of the desease and dynamics of its development. On the basis of variation - statistic analysis there is evaluated the influence of meteorological factors and worked out the model of an equation for short-term forecast of downy mildew appearance on guard family for conditions of Kharkov reg., which gives the possibility to optimize the terms fungicides application.

The melon varieties, which are recommended for growing in conditions of Kharkov reg., are evaluated on the disease resistance. The singled out relatively resistant varieties Kolhoznitsa 595 and Ineya are recommended the production for growing. There are revealed physiological - biochemical differences in reaction on affection by downy mildew of melon varieties, which are different by the disease resistance. It is determined that in response to penetration of the pathogen in the tissues of melon plants in sensitive varieties the catalase activity reduces in 1.5-1.8 times in comparison with relatively resistant varieties. The content of vitamin C in melon leaves increases with the rise of plants resistance.

For the first time there is determined the influence of agrotechnical factors, in particular, schemes of sowing and seedlings, with the use of cassettes, way of melon growing on limitation of downy mildew harmfulness. Growing of melon through seedling gives the possibility, to get the main yield, before the intensive desease development on melon plants.

The most effective against downy mildew among the tested fungicides there were Alyett, Daconil and Curzat. Their biological efficiency was, correspondingly: 52,3, 45,3 and 55,7 %.

By a signal for treatment of melon by fungicides there can be used appearance of the first disease symptoms on cucumbers, where it appears, as a rule, on 2-4 days earlier.

Key words: downy mildew, dynamics of development, harmfulness, short -term forecast, way of growing, fungicides.

Размещено на Allbest.ru