Оптимізація структури сівозмін з цукровими буряками в умовах нестійкого зволоження на чорноземі типовому

Шляхи підвищення продуктивності ріллі шляхом оптимізації насичення польових сівозмін цукровими буряками при розширеному відтворенні родючості ґрунту в умовах фермерських господарств. Показники мікробіологічної активності ґрунту під цукровими буряками.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2014
Размер файла 70,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.01.01 - загальне землеробство

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОСІВНИХ ПЛОЩ СІВОЗМІН ІЗ ЦУКРОВИМИ БУРЯКАМИ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ

БАРАНОВСЬКИЙ Володимир Дмитрович

Київ - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до вимог нової аграрної політики України, що базується на розмаїтості форм господарювання, власності на землю й інші засоби виробництва, настав час внести необхідні корективи до зональних систем землеробства, складовою частиною яких є раціональні сівозміни з оптимальною питомою вагою і періодичністю повернення цукрових буряків. Автором на підставі комплексних досліджень, які виконані в стаціонарних польових дослідах, дано теоретичне обґрунтування оптимальних рівнів насичення польових сівозмін цукровими буряками для вузькоспеціалізованих господарств фермерського типу. У цих умовах встановлено вплив часу повернення цукрових буряків на відтворення родючості ґрунту, ріст та розвиток рослин і продуктивність зерно-бурякових сівозмін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в умовах Льговскої дослідно-селекційної станції Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрових буряків протягом 1989-1991 р. Вона є складовою частиною науково-технічної програми “Цукор”. Номер державної реєстрації №01960012876.

Метою досліджень було підвищення продуктивності ріллі шляхом оптимізації насичення польових сівозмін цукровими буряками при розширеному відтворенні родючості ґрунту в умовах господарств фермерського типу.

В завдання досліджень входило вивчити:

агрохімічні й агрофізичні властивості, водний режим ґрунту під озимою пшеницею і цукровими буряками;

динаміку органічної речовини ґрунту;

мікробіологічну активність ґрунту під озимою пшеницею і цукровими буряками;

фіто- і ентосанітарний стан ґрунту та забур'яненість посівів цукрових буряків;

врожайність і якість цукрових буряків та інших культур сівозмін;

продуктивність і агроекономічну ефективність зернобурякових сівозмін у зв'язку з різним рівнем насичення і періодичністю повернення цукрових буряків.

Об'єкт досліджень -культури зернобурякової сівозміни з різною питомою вагою цукрових буряків, фізичні й агрохімічні властивості ґрунту, режими ґрунту.

Предмет досліджень - особливості формування врожаю і якості цукрових буряків в залежності від рівня насичення і періодичності їх повернення на попереднє поле зернобурякової сівозміни.

Методи досліджень - польовий - для встановлення фенологічної мінливості рослин, ботанічного складу, продуктивності; хімічний метод - для визначення хімічного складу ґрунту і рослин; математико-статистичний - для визначення кореляційної, регресійної залежності основних елементів екологічного середовища, які відповідають за врожайність і якість продукції; економічно-порівняльний та розрахунковий - для визначення ефективності елементів технології вирощування культур сівозміни,що застосовувалися.

Наукова новизна досліджень складає пріоритет автора в розробці і рекомендації виробництву оптимальних параметрів насичення та періодичності повернення цукрових буряків у польових сівозмінах фермерських господарств в зоні нестійкого зволоження на чорноземі типовому. Для цього вивчено зміни фізичних і агрохімічних властивостей ґрунту та його режимів під впливом вище зазначених факторів.

Практичне значення результатів дослідження. Обґрунтовано можливість підвищення питомої ваги цукрових буряків у сівозмінах зони нестійкого зволоження до 20-33% та встановлено оптимальний термін повернення культури на попереднє поле не раніше, ніж через 2 роки. Також дано агроекономічну та енергетичну оцінку ефективності зернобурявих сівозмін. Результати досліджень впроваджені на Іванівській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків та в дослідному господарстві “Правдинське” Великописарівського району Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто розробляв програму й методику досліджень, виконував увесь обсяг експериментальних робіт (закладання дослідів, проведення обліків і спостережень у лабораторних та польових стаціонарних дослідах), опрацьовував і проаналізував результати досліджень, зробив висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідалися на Вченій раді Інституту цукрових буряків (1989-1991 і 2001 рр.), науково-технічній раді Льговської дослідно-селекційної станції (Росія, 1991 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 4 статтях, 3 з яких входять до фахових наукових видань.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках машинописного тексту, містить 31 таблицю, 22 рисунки. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаної літератури містить 200 джерел, з яких 27 належить іноземним авторам.

сівозміна цукровий буряк родючість

ЗМІСТ РОБОТИ

1. ОПТИМІЗАЦІЯ НАСИЧЕННЯ І ПЕРІОДИЧНОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У СІВОЗМІНІ

У розділі йдеться про біологічні особливості цукрових буряків, роль екологічних та технологічних факторів у формуванні їх врожаю та якості. Глибоко розглянуто питання впливу ступеня насичення та терміну повернення на попереднє поле цукрових буряків у сівозміні. На підставі огляду вітчизняних та зарубіжних джерел висунуто робочу гіпотезу, опрацьовано мету та завдання досліджень.

2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Грунтово-кліматичні умови. Північно-західна частина центральної чорноземної зони Росії, куди входить Курська, велика частина Липецької і північно-західні райони Воронезької, Білгородської і Тамбовської областей, відноситься до лісостепової зони Росії.

Грунт на дослідному полі - чорнозем типовий, середньо суглинковий, слабо вилугуваний, на лесі. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) становить 4,8%, рухомого фосфору (за Труогом) 80 та обмінного калію (за Бровкіною) 85 мг/кг абсолютно сухого ґрунту.

Вегетаційний період основних сільськогосподарських культур в зоні характеризується нестійким зволоженням.

Клімат зони помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря складає + 5,9ОС. Сума активних температур (вище + 10ОС) - 2493ОС. Тривалість періоду з температурою вище +5ОС - 210 днів.

Середньо багаторічна кількість опадів становить 528 мм, більша їх частина випадає під час вегетації сільськогосподарських культур. За вегетаційний період 1989, 1990 і 1991 років кількість опадів становила відповідно 83, 143 і 122%; сума активних температур була у 1989 році на 1730С вище, у 1990 - на 2500С нижче, а у 1991 році - в межах середньої багаторічної норми.

Відмінності погодних умов за роки досліджень дозволили дати об'єктивну агроекологічну оцінку досліджуваним варіантам сівозмін.

Методика досліджень. Робота виконувалася у стаціонарних дослідах Льговскої дослідно-селекційної стації Інституту цукрових буряків. Стаціонар №1, в якому вивчалося насичення 10-пільних сівозмін цукровими буряками до 40%, ведеться з 1970 року (табл. 1). Стаціонар №2, у якому визначали оптимальний термін повернення цукрових буряків на попереднє поле 6-пільних сівозмін, ведеться з 1979 року (табл. 2).

Площа посівної ділянки в досліді “ Стаціонар №1”- 202,5 м2 і “ Стаціонар №2”- 135,0 м2; облікова ділянка цукрових буряків 67,5 м2 (6 рядків), інших культур - 100 м2. Повторність в обох дослідах - триразова, розміщення ділянок - систематичне.

Систему внесення добрив, що використовувалася у дослідах, подано на схемах. На один гектар площі сівозміни в першому стаціонарі вносилося 6 т гною і N36P39K39 і другому відповідно 6,6 т гною і N50P50K60.

Обліки, спостереження й аналізи проводилися за загально прийнятими методиками. Вони включали:

1. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком культур сівозміни.

2. Динаміку накопичення маси рослин культур сівозміни, післяжнивних та кореневих решток, вміст елементів живлення у ґрунті та рослинах.

3. Обліки забур'яненості посівів та ураження рослин шкідниками й хворобами.

4. Врожайність культур, яка обліковувалась шляхом збирання і зважування основної продукції з усієї облікової ділянки, а побічної продукції, сіна багаторічних і однорічних трав - за пробами.

5. Якість зерна озимої пшениці, ячменю й гороху визначалась за масою 1000 зерен і натурою зерна; коренеплодів - за вмістом цукру (на автоматичній лінії Венема), інших технологічних показників - за методикою Силіна (1961).

6. Статистичний аналіз результатів досліджень здійснювався з використанням персонального комп'ютера Pentium II за описовим, дисперсійним, кореляційним і регресійним методами.

7. Продуктивність сівозмін визначали в кормових одиницях, перетравному протеїні й енергетичних одиницях.

8. Економічна оцінка досліджуваних заходів здійснювалась за технологічними картами.

3. ВПЛИВ НАСИЧЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НА РОДЮЧІСТЬ ГРУНТУ, РІСТ, РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ В ДОВГОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ

Фізичні властивості ґрунту і запаси вологи. Агрофізичні показники ґрунту практично не залежали від структури сівозміни. При 20-40% насиченні сівозміни цукровими буряками в ланці з багаторічними травами агрономічно цінних структурних агрегатів у орному шарі грунту на період змикання листя у міжряддях було 65-70%, загальна пористість стансвила 55-56%, а об'ємна маса дорівнювала 1,10-1,14 г/см3.

Оптимальна частка цукрових буряків у сівозміні визначається необхідністю створення сприятливих умов зволоження для всіх культур протягом вегетаційного періоду. При введенні у 10-пільну сівозміну трьох або чотирьох полів буряків вологозабезпеченість ланок не погіршується. У ланках сівозміни з травами (варіанти з 20 і 30% буряків у структурі) із трирічною перервою вирощування, а також при 40%, де буряки повертаються на попереднє місце вже через 1 рік, вміст продуктивної вологи в 1,5-метровому шарі ґрунту перед сівбою істотно не змінювався. Навесні запаси продуктивної вологи в 1,5 метровому шарі ґрунту становили: у варіанті з часткою цукрових буряків у сівозміні 20% - 240 мм, - 30% - 235 мм і 40% - 237 мм.

За даними В.Ф.Зубенка і Л.А.Барштейна(1980), в зонах нестійкого й недостатнього зволоження нормальний ріст та розвиток буряків у другій половині вегетації значною мірою визначається наявністю достатніх запасів вологи у кореневмісному шарі ґрунту, при яких вони можуть переносити тривалі посухи і забезпечувати стійку врожайність і високу якість сировини. На час змикання міжрядь запаси вологи хоча і зменшилися, але вони були достатніми для подальшого росту й розвитку буряків. Зв'язку між рівнем забезпеченості рослин вологою в цей період і питомою вагою буряків у сівозміні не спостерігалося.

Для рослин озимої пшениці найбільш важливим моментом у забезпеченні вологою є літньо-осінній період, який визначає дружність і повноту сходів, осінній ріст і розвиток рослин. В умовах стаціонару незалежно від рівня насичення сівозмін цукровими буряками запаси вологи у ґрунті були достатніми для одержання нормальних сходів. На час сівби у шарі ґрунту 0-10 см було 8-10 мм вологи, а в шарі - 0-30 см - 29-31 мм. Наступні фази росту й розвитку пшениці забезпечує волога кореневмісного шару ґрунту, яка в сівозмінах з різною часткою цукрових буряків на період сівби пшениці у 1,5-метровому шарі становила 152-165 мм, а перед входом у зиму - 163-179 мм.

Витрата вологи у період вегетації озимої пшениці залежала не тільки від весняних стартових запасів, а й від питомої ваги цукрових буряків у сівозміні: якщо у варіанті з 10% її в сівозміні пшениця виносила з ґрунту вологи 91 мм, то у варіанті з 40% - тільки 58 мм.

Фітосанітарний стан посівів. Цукрові буряки у початковий період росту й розвитку мають слабку конкурентну здатність до бур'янів. Незважаючи на помітний ріст культури землеробства, забур'яненість полів, що зайняті цукровими буряками, залишається ще високою. Механічні засоби боротьби з бур'янами сприяють посиленню ерозійних процесів, а хімічні - коштують дуже дорого, їх дія на бур'яни досить специфічна, а часте застосування гербіцидів чи передозування ведуть до забруднення навколишнього середовища. Саме тому при розробці сівозмін необхідно повною мірою використовувати здатність самих культурних рослин пригнічувати бур'яни.

При введенні у 10-пільну сівозміну трьох або чотирьох полів буряків забур'яненість посівів істотно збільшується. Якщо в середньому за 1989-1991 р. кількість бур'янів перед першим міжрядним обробітком у ланці з багаторічними травами з часткою буряків 20% становила 29 шт./м2, то при 30% їх було більше в 1,9 рази, а при 40% - у 4,4 рази (табл. 3). Видовий склад бур'янів на посівах цукрових буряків зі збільшенням їх частки в сівозміні понад 20% змінювався у такий спосіб: якщо при 30% збільшується лише частка курячого проса, то при 40% - помітно росте забур'яненість щирицею звичайною, лободою білою й осотом рожевим, частка яких сягає 78-96% загальної кількості бур'янів. Аналогічні показники були і в ланці з горохом.

Із підвищенням частки цукрових буряків у сівозміні понад 20% ураження коренеїдом істотно зростає(рис.1).

Таблиця 3. Кількість і видовий склад бур'янів у посівах цукрових буряків, шт./м2

Вид бур'янів

Частка буряків у сівозміні, %

20

30

40

Ланка з багаторічними травами (у середньому за 1989-1991 рр.)

Перед першим міжрядним обробітком

Всього

29

55

127

у т.ч. куряче просо

12

40

94

щириця звичайна

9

8

15

лобода біла

1

1

13

осот рожевий

-

1

-

Перед формуванням густоти

Всього

6

10

42

у т.ч. куряче просо

1

5

31

щириця звичайна

5

1

3

лобода біла

-

-

1

осот рожевий

-

1

5

Перед збиранням

Всього

10

14

23

у т.ч. куряче просо

1

3

3

щириця звичайна

2

2

4

лобода біла

-

1

1

осот рожевий

-

2

10

Маса, г/м2

170

311

399

ланка з горохом, (у середньому за 1990-1991 рр.)

Перед першим міжрядним обробітком

Всього

31

41

у т.ч. куряче просо

14

18

щириця звичайна

9

16

лобода біла

2

2

осот рожевий

-

1

Перед формуванням густоти

Всього

8

16

у т.ч. куряче просо

3

9

щириця звичайна

3

2

лобода біла

1

2

осот рожевий

-

1

Перед збиранням

Всього

4

7

у т.ч. куряче просо

1

1

щириця звичайна

1

3

лобода біла

-

1

осот рожевий

-

2

Маса, г/м2

97

262

Між часткою цукрових буряків у сівозміні і ступенем поразки сходів коренеїдом установлено тісний прямий зв'язок (r=0,96), що істотний на 5%-му рівні значущості. За рівнянням регресії можна визначити ступінь ураження сходів коренеїдом навіть для сівозмін із заданою часткою цукрових буряків.

За теплої і дощової погоди у другій половині літа на листках цукрових буряків з'являється бура плямистість або церкоспороз, збудником якої є гриб Cercospora beticola Sacc. (табл. 4).

Таблиця 4. Ураження рослин цукрових буряків церкоспорозом, %

Ланка сівозміни

Роки

Частка буряків у сівозміні, %

20

30

40

Конюшина - пшениця - буряки

1989-1991

3,5

6,1

17,1

Горох - пшениця - буряки

1990-1991

-

6,7

15,0

За роки досліджень поширення церкоспорозу було незначним, проте у варіанті сівозміни із 30% буряків воно було в 1,7 рази більшим, ніж при 20%. Зі збільшенням частки цукрових буряків у сівозміні до 40% ступінь ураження рослин церкоспорозом зростає в 2,5 рази порівняно із 30%.

Родючість ґрунту. Біогенність ґрунту визначає комплекс ґрунтових мікроорганізмів і грибів. Найвища вона була у сівозміні з одним полем буряків. При насиченні сівозміни цукровими буряками до 20% вона знижується на 17,7%. При збільшенні частки буряків до 30-40% як у буряковому полі, так і з озимою пшеницею біогенність знижувалася відповідно на 20,0-24,4 і 41,7-44,3% (рис.2).

Дослідження упродовж 1989-1990 рр. показали, що зі збільшенням кількості полів цукрових буряків у сівозміні з двох до трьох і чотирьох через посилене розмноження грибної флори відбувається зростання токсичності ґрунту як на полі цукрових буряків, так і озимої пшениці (рис. 3).

Введення у сівозміну цукрових буряків активізує мікробіологічну активність ґрунту і поліпшує умови утворення гумусу у ґрунті. Якщо у сівозмінах із часткою буряків 10-30% у ґрунті відбувається стабілізація нагромадження гумусу, то при 40% насиченні спостерігається вже незначний його приріст. У середньому за 7 років у шарі ґрунту 0-90 см щорічний приріст сягав 0,01%.

Зі збільшенням у сівозміні кількості полів буряків до трьох і чотирьох у ґрунті збільшується вміст легко гідролізованого азоту; запаси рухомого фосфору при цьому істотно не змінювалися, а обмінного калію - знижувалися.

Продуктивність цукрових буряків та інших культур сівозміни. Якщо у середньому за 1989-1991 рр. в ланці з багаторічними травами врожайністьцукрових буряківу варіанті з часткою їх у сівозміні 20% була 32,9 т/га, 30% - 31,7, то 40% - 25,2 т/га, що істотно нижче, ніж у варіантах з 20 і 30% цукрових буряків; у ланці з горохом при 40% цукрових буряків у сівозміні відбулося істотне зниження врожайності у порівнянні із сівозміною, де їх було 30% (4,1 т/га, рис. 4 і 5).

Зі збільшенням питомої ваги цукрових буряків у сівозміні з 30 до 40% знижується цукристість і збір цукру: у ланці з багаторічними травами недобір цукру склав 1,1 т/га, а з горохом - 0,8 т/га.

Щоб дати більш об'єктивну оцінку ефективності збільшення частки цукрових буряків у сівозміні, з дозволу фахівців Льговскої дослідної станції ми скористалися даними про їх врожайність і за ті роки досліджень, у які автор на станції не працював (табл. 5.).

Таблиця 5. Урожайність і цукристість цукрових буряків (у середньому по сівозміні)

Частка

цукрових

буряків у

сівозміні, %

Урожайність, т/га

Цукристість, %

Роки ротації сівозміни

1970-

1976 рр.

1977-

1984 рр.

Різниця до

І ротації

1970-

1976 рр.

1977-

1984 рр.

Різниця до

І ротації

10

36,5

42,0

+ 5,5

17,5

16,7

- 0,8

20

36,7

38,2

+ 1,5

17,8

16,3

- 1,5

30

36,5

36,4

- 0,1

18,1

16,4

- 1,7

НІР05

-

-

3,5

-

-

1,2

Якщо врожайність цукрових буряків у першій ротації істотно не відрізнялася (36,5-36,7 т/га), що свідчить про доцільність на короткий період підвищувати частку буряків, то у другій - у порівнянні з варіантом 10% цукрових буряків у варіантах із 20 і 30% спостерігається істотне зниження урожайності.

У другій ротації позитивний вплив на врожайність був лише у варіанті з часткою буряків 10%; рівень врожайності у варіантах з часткою буряків 20 і 30% був у межах помилки досліду. Істотне зниження цукристості коренеплодів у другій ротації сівозмін було у варіантах з часткою буряків 20 і 30%.

Залежно від рівня концентрації посівів цукрових буряків у сівозміні доброякісність соку була вища в ланці з горохом (93,8-94,3%) і нижча - з багаторічними травами (92,8-93,0%); у варіантах насичення сівозмін цукровими буряками за показником втрат цукру в меласі розходження були меншими.

Вихід цукру на заводі був вищим у варіанті сівозміни з 20% буряків (4,53 т/га); із збільшенням їх концентрації до 30-40% у ланці з багаторічними травами вихід цукру зменшився відповідно на 0,24 і 1,16 т/га. Таке ж явище спостерігали і у ланці з горохом, де недобір цукру у варіанті з 40% у порівнянні з 30% буряків становив 0,65 т/га.

Насичення сівозміни цукровими буряками до 30-40% істотно не вплинуло на врожайність та якість зернових, зернобобових та інших культур.

4. БУРЯКОВІ СІВОЗМІНИ З КОРОТКОЮ РОТАЦІЄЮ

Фізичний стан ґрунту. Агрофізичні властивості ґрунту на варіантах з поверненням цукрових буряків на попереднє місце в різні строки суттєво не різнилися і були в межах оптимуму для культури. За скорочення терміну повернення цукрових буряків до одного року і у беззмінних посівах спостерігалося значне зниження вмісту водотривких агрегатів.

Осінні запаси вологи на полях, які призначено під цукрові буряки, в усіх варіантах сівозмін в шарі ґрунту 0-30 см становили 25-32 мм і 0-150 см - 131-203 мм. Найменші запаси вологи були у варіантах повторних і беззмінних посівів цукрових буряків, але перед їх сівбою в шарі ґрунту 1,5 м по всіх варіантах запаси вологи відновлювалися і були достатніми для нормального росту й розвитку рослин. В середньому за 1990-1991 роки при сівбі цукрових буряків через 5 років вони становили 260 мм, через 4 роки - 253, 3 роки - 254, 2 роки -234-241, один рік - 254-271 і беззмінно - 249-254 мм.

Бур'яни, шкідники й хвороби. Найбільшої шкоди цукровим бурякам завдають бур'яни у початковий період росту і розвитку. У сівозмінах з інтервалом між буряками від одного до п'яти років у цей час найменше бур'янів було у двопільній сівозміні при чергуванні цукрових буряків з чорним паром (рис.6).

Видовий складу бур'янів у посівах цукрових буряків протягом вегетації змінювався таким чином:

- першу хвилю складали широколистяні двосім'ядольні бур'яни (лобода біла, щириця звичайна); найбільша кількість їх була у варіантах, де проміжок між полями цукрових буряків був один рік і у беззмінних посівах;

- у другу хвилю з'являється просо куряче, його більше було на варіантах з проміжком між полями 5-2 роки (45-120 шт./м2 ) з істотним зниженням у варіантах з однорічним проміжком (вар. 13) і у беззмінних посівах (40-18 шт./м2 );

- осот в посівах був протягом всієї вегетації; зі скороченням терміну повернення цукрових буряків на попереднє поле відмічається зменшення кількості.

При скороченні терміну повернення буряків на попереднє поле значно підсилюється ураження рослин коренеїдом і загибель їх протягом вегетації. Якщо при 4-5 річній перерві кількість хворих рослин у середньому за 1989-1991 р. складала 23-27%, то у беззмінних посівах - 42% або в 1,6-1,8 рази більше; густота їх на час збирання складала відповідно 72-77 і 52 тис. /га.

Скорочення інтервалу між полями буряків створює певні передумови для поширення церкоспорозу. Якщо в середньому за 1990-1991 рр. у варіантах з інтервалом між полями цукрових буряків 4-5 років уражених церкоспорозом рослин було 4,7-6,6 %, то через один (вар.10, 13) і два роки (вар. 5, 9) їх кількість збільшувалася в 1,7-2,3 рази, а при повторному і беззмінному - в 5-6 разів.

Родючість ґрунту. У зв'язку з тим, що за біологічними властивостями цукрові буряки швидко стомлюють ґрунт, то при побудові сівозмін, у яких частка їх перевищує 20% або час повернення на попереднє поле є меншим за 3 роки, фактор родючості ґрунту необхідно завжди ураховувати. Із зменшенням проміжку між полями буряків до 1 року загальна кількість бактерій в одиниці маси ґрунту змінювалася неістотно. Найбільша кількість бактерій була у варіантах із проміжком між полями буряків 5-3 років; у сівозміні з чорним паром - через 2 і 1 рік. У беззмінних посівах цукрових буряків загальна кількість бактерій, у порівнянні з варіантом повернення буряків через 5 років, зменшилася на 17-27% і склала відповідно 5,9-5,2 млн. шт. /г сухого ґрунту.

У сівозмінах з коротким проміжком між буряками структура мікрофлори ґрунту змінювалася у бік збільшення частки актиноміцетів і грибів. Якщо в сівозміні з 5 річним інтервалом між полями буряків в 1 г сухого ґрунту актиноміцетів було 1,04 млн. шт., то у варіанті беззмінних посівів -1,26; грибів було відповідно 13,6 і 25,2 тис. шт./г. За рахунок скорочення терміну повернення цукрових буряків на попереднє поле знижується біогенність ґрунту. Найбільша токсичність ґрунту у сівозмінах була у варіантах з часом повернення на попереднє поле менше одного року і склала відповідно 20,3; 16,0; 15,0 УКЕ, що в порівнянні з варіантом п'ятирічної перерви між посівами буряків була більшою у 2,0-2,7 рази.

Забезпеченість цукрових буряків нітратним азотом була кращою в сівозмінах, де вони розміщувалися після озимої пшениці, що висівалася після зайнятих парів (вар. 3, 7). Вміст рухомих форм фосфору і калію із скороченням терміну повернення цукрових буряків на попереднє поле у сівозміні з 5 до 1 року і за повторного вирощування цієї культури знизилися в шарі ґрунту 0-90 см до 81-65 мг/кг сухого ґрунту. В беззмінних посівах вміст рухомих форм фосфору і калію в шарі ґрунту 0-90 см за 13 років знизився відповідно на 26 і 16 мг/кг.

Нашими дослідами встановлено, що бездефіцитний баланс гумусу був у сівозміннах, в яких цукрові буряки повертаються на попереднє поле з інтервалом від 5 до 1 року при внесенні на 1 га ріллі 6,6 т гною + N50Р50К60. При насиченні сівозміни цукровими буряками понад 50%, особливо при беззмінному їх вирощуванні, відмічається тенденція зменшення гумусу в ґрунті (за 13 років вміст його в 0-90 см шарі ґрунту зменшився на 0,03-0,04%).

Продуктивність цукрових буряківта інших культур сівозмміни. Експериментальні дані в середньому за 1981-1991 рр. свідчать про те, що рівні урожайності коренеплодів і їх цукристості, збір цукру з 1 гектара посіву перебувають у прямій залежності від частоти повернення культури цукрових буряків на поле і густоти рослин (табл. 6).

Таблиця 6. Вплив частоти повернення цукрових буряків в сівозміні на урожайність, цукристість і збір цукру

Варіант

Частота повер-

нення, роки

1981-1986 р.р.

1987-1991 р.р.

Середнє за 1981-1991 р.р.

Урожай-

ність, т/га

Цукрис-

тість, %

Збір цукру, т/га

Урожай-

ність, т/га

Цукрис-

тість, %

Збір цукру, т/га

Урожай-

ність, т/га

Цукрис-

тість, %

Збір цукру, т/га

1.

5

40,1

15,7

6,30

36,4

17,3

6,30

38,2

16,5

6,30

2.

4

39,7

16,6

6,59

25,4

17,0

4,32

32,6

16,8

5,48

3.

3

36,6

15,8

5,78

30,9

16,2

5,01

33,8

16,0

5,41

5.

2

35,7

16,4

5,85

30,3

15,7

4,76

33,3

16,1

5,36

7.

2

39,1

16,9

6,61

31,6

16,4

5,18

35,7

16,6

5,93

9.

2

37,6

16,3

6,13

30,2

15,6


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.