Напрями розвитку та розміщення молочного скотарства і підвищення його економічної ефективності

Узагальнення теоретико-методологічних положень ефективного розвитку виробництва молока. Розробка прогнозних параметрів виробництва молочної сировини в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення в умовах переходу до ринкової економіки.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2014
Размер файла 87,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http:www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 636.2+332.122:338.43

ДАНИЛЕВСЬКА ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Саблук Петро Трохимович

Інститут аграрної економіки УААН,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Мостенська Тетяна Леонідівна

Український державний університет харчових технологій, декан факультету економіки і менеджменту

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Арсеньєва Олександра Петрівна

Інститут аграрної економіки УААН,

старший науковий співробітник

Провідна установа - Державний агроекологічний університет, м.Житомир

Захист дисертації відбудеться 24 вересня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м.Київ, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10

Автореферат розісланий "22"серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.А.Пулім

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Провідне місце у молоко-продуктивному підкомплексі країни, забезпеченні населення цінними високоякісними продуктами харчування, а переробної промисловості - в сировині займає молочне скотарство. Тривалий час ця галузь розвивалась по шляху розширеного відтворення стада. Однак глибока економічна криза в аграрному секторі зумовила істотне скорочення поголів'я основного стада і зниження його продуктивності, зменшення виробництва та споживання продукції галузі, надходження тваринницької сировини на переробні підприємства. Станом на 1 січня 2001 р. майже 42% сільськогосподарських підприємств ще не мали корів. Скорочується чисельність поголів'я основного стада худоби в розрахунку на одне господарство. У переважній більшості господарств населення сільської місцевості, особливо розміщених у південних регіонах, корів не утримують. З переходом до ринкової економіки поглибились зональні відміни в розвитку молочного скотарства. Підвищення інтенсифікації агропромислового комплексу, раціональне використання біокліматичного і економічного потенціалу природно-економічних зон, спрямоване на збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції в реформованих господарствах, стає пріоритетним напрямом соціально-економічної політики держави, гарантування її продовольчої безпеки. Виникає необхідність проведення глибоких наукових досліджень щодо розвитку молочного скотарства, обгрунтування основних параметрів розвитку і раціонального розміщення галузі на найближчі роки і віддалену перспективу. Ці та інші обставини й зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її наукове і практичне значення.

Стан вивчення проблеми. Питанням удосконалення розвитку і підвищення ефективності розміщення молочного скотарства, формуванню ринку молока та поліпшенню породної структури галузі присвячено багато наукових праць українських вчених-аграрників. Серед них наукові розробки Бойка В.І., Березівського П.С., Бурката В.П., Зубця М.В., Зимовця В.Н., Крисального О.В., Товкача М.І., Кутікова С.Й., Омельяненко А.А., Пабата В.О., Мостенської Т.Л. та ін.

В розробку теоретико-методологічних проблем розвитку сільськогоспо-дарського виробництва в умовах переходу агропромислового комплексу до ринкової економіки значний вклад зробили вчені: Андрійчук В.Г., Борщевський П.П., Дем'яненко М.Я., Лукінов І.І., Малік М.Й., Месель-Весе-ляк В.Я., Підлісецький Г.М., Саблук П.Т., Юрчишин В.В., Шпичак О.М. та ін. виробництво молоко сільськогосподарський економіка

При відродженні і розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції молочного скотарства в ринкових умовах необхідно враховувати грунтово-кліматичні, економічні, соціальні та екологічні умови. Однак, в опублікованих роботах вітчизняних учених поки що не в повній мірі висвітлюються удосконалення розвитку галузі з урахуванням регіональних особливостей господарювання, формування інтегрованих молокопродуктивних підкомплексів, обгрунтування прогнозних параметрів виробничого потенціалу молочного скотарства в умовах пореформеного його розвитку. Це вказує на необхідність розширення і поглиблення досліджень проблеми підвищення ефективності виробництва молока і його промислової переробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в комплексі і виконанням тематичного плану відділу продовольчих ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Інституту аграрної економіки УААН по темі 04 "Розробити наукові основи удосконалення макро- і мікрорайонування сільськогосподарського виробництва на період до 2010 р." Державний реєстраційний номер - 0102U000258.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних положень ефективного розвитку виробництва молока, вивчення тенденцій та обгрунтування напрямів його розміщення з урахуванням регіональних особливостей сільського господарства, розробка прогнозних параметрів виробництва молочної сировини в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення в умовах переходу до ринкової економіки.

Відповідно до визначеної мети поставлені такі основні завдання:

розкрити сутність і основні функції продовольчого ринку, визначити та доповнити з врахуванням його вимог фактори регіонального розміщення виробництва молока, показники його економічної ефективності та напрями розвитку науково-технічного прогресу у молочному скотарстві;

дослідити тенденції динаміки чисельності поголів'я молочного стада, її вплив на обсяги виробництва продукції галузі в окремих категоріях господарств та природно-економічних зонах;

здійснити комплексну оцінку структури і регіонального розміщення районованих порід молочної худоби і обгрунтувати напрями поліпшення їх використання;

вивчити стан і сформулювати основні положення удосконалення системи відтворення генетичного потенціалу та структури стада великої рогатої худоби в окремих категоріях господарств з урахуванням зональних умов;

обгрунтувати методичні підходи прогнозування з розробкою основних параметрів середньострокового прогнозу розвитку молочного скотарства в окремих категоріях господарств і природно-економічних зонах;

розробити рекомендації щодо забезпечення молочного скотарства кормами і намітити шляхи реструктуризації кормової бази з урахуванням зональних умов вирощування кормових культур;

опрацювати організаційно-економічні заходи щодо підвищення економічної ефективності розвитку виробництва молока.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні питання регіонального розміщення виробництва молока, його структурні зрушення, обгрунтування шляхів удосконалення розвитку та підвищення ефективності галузі з визначенням основних прогнозних параметрів її в умовах пореформеного розвитку аграрного сектору.

Об'єкт дослідження - кількісні і якісні показники розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, розташованих в окремих природно-економічних зонах країни, становлення його виробничого потенціалу в умовах переходу до ринку.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на теоретичних і методологічних основах ринкової економіки, розробках науково-дослідних установ і провідних вчених-аграрників, які вивчали проблеми розміщення молочного виробництва, підвищення його ефективності, прогнозування виробничого потенціалу галузі та формування продовольчого ринку. В роботі застосовувались такі методи економічних досліджень: економіко-статистичний, статистичних групувань, графічний, порівняльний, нормативний, розрахунково-конструктивний, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів, балансовий та інші.

Джерелами інформації служили законодавчі і нормативні акти Верховної Ради і Уряду України з питань розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових відносин, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств, літературні джерела тощо.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження становило сукупність таких результатів теоретико-методологічного, методичного і практичного характеру:

розширено теоретико-методичні положення сутності і змісту факторів удосконалення регіонального розміщення виробництва молока з урахуванням формування і розвитку організаційно-правових структур в умовах переходу до ринкової економіки;

виявлені тенденції розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, дано оцінку масштабності кризової ситуації в галузі, виявлено причини зменшення поголів'я корів, визначено вплив факторів на формування обсягу виробництва молочної сировини в окремих категоріях господарств;

досліджено зональні особливості розвитку молочного скотарства, його породного складу, обгрунтовані напрями удосконалення структури стада та визначені можливості окремих регіонів щодо забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринку продукцією галузі;

сформульовано концептуальні положення, спрямовані на дальше нарощування маточного поголів'я великої рогатої худоби, впровадження у молочному скотарстві досягнень науково-технічного прогресу, підвищення економічної ефективності виробництва молочної сировини;

розроблено основні прогнозні параметри розвитку молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення по Україні та природно-економічних зонах по роках на період до 2005 р.

Особливості результатів дисертаційної роботи є те, що в ній вперше в умовах реформування агропромислового комплексу досліджені зональні проблеми функціонування молочного скотарства і розроблені відповідні параметри його розвитку на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці на основі теоретико-методологічних і методичних підходів шляхів удосконалення регіонального розміщення виробництва молока, спрямованих на прискорення виходу з кризового стану галузі, збільшення виробництва конкурентоздатної продукції. Виконані розробки щодо обгрунтування прогнозних параметрів виробництва продукції молочної худоби можуть бути використані при уточненні тактики і стратегії розвитку молочного скотарства на найближчу і віддалену перспективу. Отримані результати дослідження знайшли відображення у прогнозних розробках Інституту аграрної економіки, виконаних на замовлення УААН для Програми стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки, розробленої згідно Указу Президента України від 17 лютого 2001 р. "Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001-2002 роках".

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економіки промислового комплексу і формування його кадрового потенціалу" (м.Харків, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції (ЕП-2001) "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК" (м.Суми, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників "Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК" (м.Київ, 2001 р.).

Публікації. Результати дисертації висвітлено у 9 наукових працях загальним обсягом 3,4 друк. арк. (особисто автора - 3,2 друк. арк.), з них 6 статей - у фахових наукових виданнях, 3 статті - у збірниках науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань) і 14 додатків. Робота викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, містить 53 таблиці, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В першому розділі - "Теоретичні основи розвитку і розміщення виробництва продукції тваринництва в умовах переходу до ринку" показана сутність ринку, його основні функції і структуру. Розглядаються фактори раціонального розміщення тваринницьких галузей, показники їх економічної ефективності та напрями науково-технічного прогресу у молочному скотарстві, спрямовані на прискорення його розвитку та стабілізацію ситуації на споживчому ринку.

Особливістю сучасного ринку є самостійність ринкових структур, свобода останніх розпорядження доходами від своєї праці, продукцією, майном тощо. Це стосується товаровиробників усіх форм власності, проте найбільший вплив на ринкові суб'єкти щодо рівня виробництва і збуту товарів, їх асортименту має споживач. Основними структурними ланками ринкової економіки є вільне підприємництво в умовах багатоукладної економіки; вільні ціни, що формуються під впливом попиту і пропозиції та держави через економічні регулятори; наявність і успішний розвиток ринкової інфраструктури; заходи соціального захисту населення, зміцнення економіки успішно працюючих підприємств і розорення та банкрутство відстаючих; вільна реалізація продукції і оптова торгівля ресурсами.

Основним завданням функціонування продовольчого ринку є забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішення цієї проблеми зумовлює не тільки подолання кризових явищ у аграрному секторі, але й сприятиме піднесенню розвитку інших галузей народного господарства. Складовою частиною продовольчого ринку є продуктові ринки, зокрема зерна, молока, м'яса, цукру, плодоовочевої продукції, сухих кормів тощо. Для ефективного функціонування цих ринків необхідно, насамперед, задіяти стимули стабілізації і дальшого нарощування обсягів виробництва; захистити вітчизняних товаровиробників від зовнішнього ринку; зберегти дієву досконалу конкуренцію; розширити впровадження у виробництво найбільш прогресивних інноваційних проектів.

В останні роки в Україні проведена велика робота, пов'язана з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки, по реформуванню агропромислового виробництва, становленню приватного власника на селі. Однак, реформаторські трансформації недостатньо супроводжувались впровадженням в аграрному секторі досягнень науково-технічного прогресу, удосконаленням розміщення конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарської продукції. Відбулось істотне скорочення і розбалансованість виробництва валової продукції сільського господарства. У 2000 р. співвідношення між обсягом виробництва валової продукції рослинництва і тваринництва становило як 1:0,6 проти 1:1 у 1990 р.

Особливе місце у вирішенні проблеми забезпечення суспільства продовольством має займати тваринництво. Його рівень розвитку і розміщення зумовлюється впливом грунтово-кліматичних, економічних, соціальних та екологічних факторів. Основними серед них є стан розвитку і структура кормовиробництва, щільність і платоспроможність населення, наявність трудових ресурсів і транспортних зв'язків, розміщення переробних підприємств, рівень забезпеченості господарств основними фондами і їх фінансовий стан, цінова та кредитна політика держави і її можливості щодо підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, стан радіаційного забруднення території тощо.

Зональні відміни в розвитку кормової бази залишаться і надалі, але у зв'язку із збільшенням поголів'я великої рогатої худоби у господарствах населення, повсюдно зростатиме роль природних кормових угідь та створюваних штучних пасовищ для розвитку скотарства, зокрема молочного.

Зосередження населення у великих містах, промислових центрах, курортах та інших густонаселених поселеннях зумовлює постійну необхідність забезпечення їх жителів продовольством, насамперед малотранспортабельними та швидкопсувними продуктами тваринництва. Підвищення тут темпів розвитку молочного скотарства дає можливість гарантувати на протязі року збут продукції і істотно поліпшити забезпечення населення міст доброякісними молочними продуктами.

Для економічної оцінки розміщення тваринницьких галузей доцільно використовувати декілька показників (рівень виробництва і споживання продуктів на душу населення, продуктивність праці, собівартість і рентабельність продукції і ін.). Але при вивченні цього питання на великих об'єктах варто користуватись інтегральним індексом, розрахованим як добуток індекса продуктивності тварин і індекса виробництва продукції на одиницю затрат за середніми даними за останні 3-5 років. В умовах ринкових відносин, коли істотно зросла роль збуту сільськогосподарської продукції для визначення регіонів з найбільш високим попитом на продукцію тваринництва доцільно користуватись інтегральним показником, розрахованим як добуток таких індексів: щільності населення на 1 кв. км, грошових доходів мешканців та цінами на продукцію. Домінуючу роль для передбачення таких регіонів матиме щільність населення, оскільки вона може залишатись більш стабільною порівняно на тривалий період і в найменшій мірі залежатиме від регулюючої дії з боку управлінських структур.

Стратегія розвитку науково-технічного прогресу в молочному скотарстві має бути спрямована на підвищення попиту сільськогосподарських товаровиробників на нововведення в цій галузі, насамперед, щодо поглиблення спеціалізації та підвищення молочної і відтворювальної продуктивності порід великої рогатої худоби, пристосованих до утримання на промисловій основі і стійких до захворювань; реструктуризації кормовиробництва в напрямі ліквідації білкового дефіциту в кормах і застосування найбільш досконалих малозатратних технологій вирощування, заготівлі, приготування і роздачі кормів до згодовування; розширення площ під культурними пасовищами та скорочення матеріально-грошових і трудових затрат на виробництво одиниці продукції в усіх складових кормовиробництва; застосування найбільш прогресивних енергозберігаючих технологій утримання молочної худоби, впровадження комплексної механізації виробничих процесів на фермах; реконструкції існуючих і будівництво нових молочних ферм з урахуванням доцільності безприв'язного способу утримання корів і полегшених конструкцій будівель, ветеринарного захисту тварин і сучасних екологічних вимог; поліпшення якості молочної сировини і удосконалення цінового механізму на молоко, що надходить на переробні підприємства молочної промисловості; підвищення самозабезпечення регіонів молокопродуктами, особливо швидкопсувними і малотранспортабельними тощо.

У другому розділі - "Тенденції розвитку і розміщення виробництва молока на сучасному етапі" висвітлені зміни в чисельності та розміщенні поголів'я корів, їх породній структурі і обсягу виробництва молока; розглядається відтворення та структура стада, досліджені напрями їх удосконалення; визначені регіони з різними можливостями задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку продуктами галузі; аналізуються причини спаду виробництва молочної сировини і пропонуються заходи щодо її нарощування.

В останні роки, у зв'язку із змінами економічних відносин між виробниками аграрної сфери та переробними підприємствами, нееквівалентним обміном між містом і селом, зниженням платоспроможності населення та сільськогосподарських підприємств, скороченням витрачання худобі кормів, недосконалістю грошово-кредитної політики та інших важелів регулювання виробництвом, відбулись значні зміни в розвитку та розміщенні молочного скотарства (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельність поголів'я корів та обсяги виробництва молока в Україні, всі категорії господарств

Чисельність корів

Виробництво

Зони

Роки

тис. гол.

в тому числі в секторах, %

на 100 га с.-г.

на 10 душ

молока

с.-г. під-ва

гоп-ва насе-лення

угідь, гол.

населення, гол.

тис. тонн

на 100 га с.-г. угідь,

ц

на душу населення, кг

1990

1838

60,7

39,3

26,6

2,3

5077,0

736

641

Полісся

1995

1724

50,2

49,8

25,6

2,2

3832,0

570

490

2000

1293,5

31,3

68,7

18,5

1,7

3183,8

456

417

1990

3233

74,4

25,6

22,2

1,8

9860,0

677

546

Лісостеп

1995

2893

63,3

36,7

20,2

1,6

7083,0

495

401

2000

1955,3

45,4

54,6

14,6

1,1

4935,9

339

288

1990

2946

86,2

13,8

15,5

1,3

8625,0

454

371

Степ

1995

2540

71,1

28,9

13,5

1,1

5463,0

291

239

2000

1372,6

39,1

60,9

7,2

0,6

3656,2

191

168

1990

361

36,5

63,5

39,5

1,3

946,0

1037

349

Карпати

1995

374

20,6

79,4

38,0

1,4

896,0

911

327

2000

336,9

6,3

93,7

30,6

1,2

882,8

803

323

1990

8378

73,9

26,1

20,2

1,6

24508,0

592

472

Україна

1995

7531

60,8

39,2

18,5

1,5

17274,0

424

338

2000

4958,3

37,3

62,7

12,0

1,0

12658,7

314

256

Поголів'я корів у всіх категоріях господарств зменшилось від 8,4 млн. гол. у 1990 р. до 5 млн. гол. у 2000, або на 40,5%. Ці зміни відбулись, головним чином, за рахунок сільськогосподарських підприємств, де поголів'я корів за цей період скоротилось на 70%, в тому числі в зоні Полісся - на 64%, Лісостепу - 63%, Степу - 79% і в зоні Карпат на 84%. Інша тенденція склалась в господарствах населення. Тут повсюдно зростало поголів'я корів, однак воно не було компенсоване тією його кількістю, яка зменшилась у суспільному секторі. Лише в господарствах зони Карпат, де ще до реформування агропромислового комплексу череда основного стада худоби населення займала майже дві третини, істотних змін у загальній чисельності корів майже не відбулось. Зміни в чисельності поголів'я молочного скотарства зумовили адекватні відміни в його розміщенні. Питома вага корів у господарствах Полісся зросла з 22% у 1990 р. до 26% у 2000 р., Карпат відповідно з 4,3 до 6,8%, а частка їх у зоні Степу скоротилась із 35 до 28%.

Відміни в рівні розвитку молочного скотарства, що відбулись в окремих категоріях господарств, зумовлені не тільки змінами чисельності поголів'я худоби, але й її продуктивності. Зокрема, за 1990-2000 рр. у сільськогосподарських підприємствах 11,6 млн. тонн молока (або 78% від загального його скорочення) зменшилась за рахунок скорочення поголів'я корів, а 3,3 млн. тонн (22%) - внаслідок зниження їх надою (з 2941 до 1588 кг). В особистих підсобних господарствах населення 62% приросту молока за ці роки отримано за рахунок збільшення поголів'я корів і 38% - внаслідок підвищення їх надою (з 2637 до 2960 кг), що позитивно вплинуло на формування молочного потенціалу, поліпшення забезпечення переважно сільського населення продуктами галузі.

Різні зміни в чисельності поголів'я молочного скотарства в окремих регіонах в основному й зумовлюють неоднаковий рівень виробничого потенціалу в галузі, забезпеченні населення молоком і продуктами його переробки (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність між чисельністю поголів'я корів і обсягом виробництва продукції скотарства в Україні, всі категорії господарств, 1999р.

Показники

Групи областей за чисельністю корів на 10 чол. населення, гол.1

По Україні

І - до 1,01

II-1,02-

1,63

III-1,64 і

більше

Кількість областей у групі

8

10

7

25

Чисельність корів у середньому по групі

0,64

1,35

1,97

1,09

Виробництво молока:

на душу населення, кг

161

348

449

268

на 100 га с/г угідь, ц

248

377

410

331

Виробництво яловичини

(в забійній вазі):

на душу населення, кг

9,6

19.7

27,8

15,9

на 100 га с/г угідь, ц

14,9

21,3

25,4

19,6

Чисельність корів на 100 га с/г угідь, гол.

9,9

14,6

17,9

13,5

Скорочення поголів'я корів 1990-1999рр., %

44,6

30,7

29,2

35,2

Спожито молока на душу населення, кг

170

241

276

210

Питома вага міського населення в загальній його чисельності, %

80,6

54,4

54,3

68,0

(1) - До першої групи віднесені області: Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Київська, Запорізька, Одеська, Харківська і Автономна Республіка Крим; другої -- Вінницька, Закарпатська, Івано - Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська, Черкаська і Чернівецька; третьої -- Волинська, Житомирська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька і Чернігівська.

Зміни в чисельності поголів'я корів супроводжувались підвищенням питомої ваги новостворених порід (української червоно-рябої та української чорно-рябої) і зниженням червоної степової, симентальської, червоної польської і деяких інших порід (рис. 1, 2). Зросла частка чистопородних тварин, створені передумови для формування внутрішнього і зовнішнього ринку племінною худобою.

Природно-економічні умови окремих зон накладають відбиток на розміщення порід худоби. Українська чорно-ряба худоба зосереджена переважно у господарствах зони Лісостепу і Полісся, червона степова - Степу, українська червоно-ряба - Лісостепу, симентальська - Лісостепу і Полісся, голштинська - Степу, лебединська - лише в Сумській та Чернігівській областях і червоно-польська - у Тернопільській і Волинській.

Негативний вплив на розвиток виробничого потенціалу молочного скотарства справляло також скорочення у сільськогосподарських підприємствах виходу приплоду в розрахунку на 100 корів (із 88 гол. у 1990 р. до 68 гол. у 2000 р.). Поліпшення відтворення основного стада пов'язане, насамперед, із дотриманням всіх зооветеринарних вимог, спрямованих на поліпшення годівлі та утримання маточного поголів'я, створення необхідних умов для роботи пунктів штучного осіменіння худоби. Варто також впроваджувати в галузі раціональні строки отелень маточного поголів'я, розширити відбір ремонтного молодняка від поголів'я з високим генетичним потенціалом продуктивності.

Удосконалення структури стада має провадитись в залежності від передбачуваного напряму розвитку галузі і з урахуванням грунтово-кліматичних, економічних і інших умов, які склались в тому або іншому господарстві чи районі. В молочному напрямі скотарство (з питомою вагою корів у стаді 60% і вище) доцільно розвивати, головним чином, в районах з високим попитом на молочну продукцію, особливо на швидкопсувну і малотранспортабельну, а в м'ясо-молочному (35-38%) - переважно у глибинних районах з порівняно високою часткою природних кормових угідь у загальній земельній площі.

Негативні тенденції в розвитку молочного скотарства, що склались в останні роки, й зумовили адекватні зміни у виробництві і споживанні молока та молокопродуктів в розрахунку на душу населення в усіх природно-економічних зонах. Відміни в обсягу виробництва молока в окремих областях наведені в картограмі 1.

Кризова ситуація у кормовиробництві зумовила скорочення у сільськогосподарських підприємствах витрачання кормів (у кормових одиницях) в розрахунку на одну корову із 47,8 ц у 1990 р. до 31,5 ц у 2000 р., в тому числі концкормів із 11 до 3,9 ц, або відповідно в 1,5 - 2,8 рази. Склалась диспропорція між розвитком кормовиробництва і тваринництва, коли темпи зменшення використання кормів у молочному скотарстві перевищували (на 8,4%) темпи зменшення поголів'я основного стада. Скоротилось надходження кормів з усіх складових коромовиробництва. Урожайність кукурудзи на силос, сінаж і зелений корм з 1 га зібраної площі в усіх категоріях господарств знизилась із 208 ц у 1990 р. до 131 ц у 2000 р., кормових коренеплодів відповідно із 415 до 251 ц, однорічних трав на сіно - із 36 до 22 ц і багаторічних трав - із 39 до 21 ц. Істотно зменшилось внесення мінеральних і органічних добрив в розрахунку на одиницю земельної площі.

У третьому розділі - "Економічна ефективність і прогноз розвитку і розміщення молочного скотарства" аналізується собівартість і рентабельність виробництва молока, розглядається комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності розвитку молочного скотарства; сформовані основні методичні підходи щодо прогнозування виробничого потенціалу молочної худоби і запропонований прогноз її розвитку і розміщення на перспективу; висвітлений стан використання кормів у молочному скотарстві і визначені напрями поліпшення кормовиробництва з урахуванням грунтово-кліматичних умов окремих зон.

Відрив організаційної роботи по реформуванню агропромислового комплексу від створюваного економічного механізму господарювання, неврегульованість економічних відносин, скорочення виробництва кормів, порушення цілісності майнових комплексів, зниження трудової і технологічної дисципліни на всіх рівнях управління виробництвом і інші фактори негативно вплинули на ефективність розвитку сільського господарства і молочного скотарства зокрема, як найбільш трудомісткої галузі. Лише у 2000 р., внаслідок підвищення цін на продане молоко збитки від його реалізації значно скоротились (табл. 3).

Таблиця 3

Економічна ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах

Роки

Повна собівартість

1 ц молока, грн. *)

Реалізаційна ціна 1 ц

молока, грн.

Рівень рентабельності

(- збитковості) виробництва молока, %

Прибуток (- збиток) від молочного скотарства, грн.

на корову

на 1 га с.-г.

угідь

1990

32,87

43,44

32,3

276,04

45,84

1994

278,0

261

- 5,2

- 272,0

- 43,3

1995

1643,0

124

- 24,0

- 5539,0

- 819, 0

1996

35,2

19,3

- 45,2

- 183,2

- 24,7

1997

53,76

24,29

- 54,8

- 258,7

- 31,0

1999

58,28

36,66

- 37,1

- 244,4

- 21,0

2000

57,98

54,54

- 6,3

- 37,8

- 3,4

Для підвищення економічної ефективності виробництва молока акцентується увага, насамперед, на необхідність зростання молочної і відтворювальної продуктивності худоби; розширення використання найбільш досконалих засобів механізації і застосування енергозберігаючих технологій в галузі, які дають змогу істотно знизити затрати праці та енергоресурсів на виробництво одиниці продукції; здійснення більш чіткого поділу і спеціалізації праці на великих механізованих фермах між окремими працівниками; підвищення якості молочної сировини і посилення контролю за дотриманням належного санітарного стану на фермах; зміцнення матеріально-технічної бази молочних ферм і раціональне використання приміщень, засобів механізації, обладнання; недопущення перевитрат накладних витрат на утримання адміністративного і обслуговуючого персоналу; підвищення закупівельних цін на молочну сировину, яка надходить на переробні підприємства; стимулювання поліпшення якості продукції і диференціації цін по зонах та періодах року, а також введення 50% надбавки на ціну молочної сировини, проданої переробним підприємствам понад рівень минулого року; розширення і оснащення заготівельних пунктів молочної сировини від населення необхідним обладнанням, особливо для охолодження і вивозу її транспортом переробних підприємств (або по домовленості з виробником). Варто також відновити і удосконалити у річних звітах сільськогосподарських підприємств статті витрат на виробництво молока.

Різні тенденції і особливості розвитку молочного скотарства в окремих категоріях господарств та природно-економічних зонах зумовлюють неоднакові підходи щодо прогнозування основних параметрів розвитку і розміщення галузі на перспективу.

При прогнозуванні розвитку молочного скотарства на короткостроковий і середньостроковий періоди в господарствах населення, де ця галузь розвивається по шляху розширеного відтворення стада, варто застосовувати методи екстраполяції. Найбільш доступний з них є метод розрахунку прогнозних показників за допомогою коефіцієнтів темпів росту. Сутність цього методу полягає в розповсюдженні на прогнозні роки висновків, отриманих на основі аналізу динамічного ряду показників за минулий період. Для обчислення середньорічних коефіцієнтів темпів росту вивчаючих явищ доцільно користуватись таблицями Айрапетова А.М. Застосування цього методу дозволяє стверджувати, що на кінець 2005 р. чисельність корів у господарствах населення може досягти 3551 тис. гол., надій молока на одну корову відповідно 3484 кг і валове виробництво молока - 12,1 млн. тонн. За рахунок підвищення надою корів буде отримано 58% передбачуваного приросту молока, а за рахунок збільшення їх поголів'я - 42%. Розраховувати показники розвитку тваринництва на перспективу за допомогою коефіцієнтів темпів росту доцільно лише при умові, коли в передбачувані роки фактори, які на них впливають, будуть змінюватись приблизно такими ж темпами, як і у минулому. При зміні таких факторів можливе внесення деяких коректив до розрахункових показників.

Оскільки у сільськогосподарських підприємствах відбувся великий спад поголів'я і продуктивності худоби, то в перспективі основна увага має бути зосереджена на недопущення подальшого скорочення маточного поголів'я і максимального використання ремонтного молодняка для нарощування основного стада та підвищення його продуктивності. За таких умов складатимуться сприятливі умови для створення високопродуктивних стад молочного напряму і для виділення певної частини поголів'я худоби (за рахунок низькопродуктивних корів і надремонтних телиць придатних для відтворення) для схрещування з плідниками м'ясних порід і вирощування помісного молодняку за технологією м'ясного скотарства; збереження крупнотоварного виробництва молочної сировини, придатної для отримання доброякісних конкурентоспроможних молокопродуктів.

Вирішення цієї проблеми має відбуватись головним чином за рахунок збільшення введення в основне стадо розтелених корів-первісток (із 18 гол. в розрахунку на 100 корів, наявних на початок 2001 р. до 25-28 гол. - у 2005 р.) і скорочення вибуття корів із стада (із 24 до 15% від наявних корів на початок року). Варто також збільшити закупівлю у господарствах населення теличок, особливо від високопродуктивних корів. За таких умов чисельність корів у сільськогосподарських підприємствах зросте із 1675,2 тис. гол. у 2001 р. до 2206,2 тис. гол. у 2005 р., в тому числі молочного напряму відповідно із 1605 до 2033 тис. гол. При доведенні надою молока на корову в середньому до 3150 кг валове виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах протягом 2000-2005 рр. зросте на 2,2 млн. тонн, в тому числі за рахунок підвищення молочної продуктивності корів - на 1,5 млн. тонн (або на 69% від загального приросту) і за рахунок зростання їх поголів'я - на 0,7 млн. тонн (31%). Серед факторів, що впливатимуть на величину молочної продуктивності худоби, вирішальне значення матиме підвищення рівня годівлі корів і поліпшення якості кормів. Підвищення в раціонах худоби питомої ваги концкормів, сіна, сінажу і коренеплодів відображатиме загальну тенденцію зміни структури використовуваних кормів для дійного стада на перспективу.

Обсяг виробництва молока в усіх категоріях господарств у 2005 р. становитиме близько 18 млн. тонн. З цієї кількості на частку господарств населення припадатиме 67% і сільськогосподарських підприємств - 33% (табл. 4).

Удосконалення зонального розвитку і розміщення молочного скотарства доцільно здійснювати в напрямі: нарощування поголів'я основного стада великої рогатої худоби і підвищення її продуктивності в усіх категоріях господарств і природно-економічних зонах; забезпечення провідної ролі господарств населення для задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку молоком і продуктами його переробки; підвищення економічної ефективності виробництва молочної сировини і зростання експортного потенціалу молочного скотарства. Найбільш високий рівень розвитку ця галузь матиме в господарствах зони Карпат, Полісся та Лісостепу, де чисельність корів в усіх категоріях господарств на кінець 2005 р. в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становитиме відповідно 33,8; 18,5 і 13,9 гол. (табл. 5).

Таблиця 4

Прогноз розвитку молочного скотарства в Україні

Рік

Всього корів

Надій молока

Виробництво

на кінець року, тис. гол.

молочні

на корову,

кг

молока,

тис. тонн

Господарства населення

1990

факт.

2186,7

2186,7

2637

5874,5

1999

-//-

2954,8

2954,8

2868

8643,1

2000

-//-

3107,3

3107,3

2960

8989,2

2001

-//-

3248,7

3248,7

3151

9792,1

2002

прогноз

3327

3327

3252

10565

2003

-//-

3400

3400

3293

10956

2004

-//-

3475

3475

3387

11576

2005

-//-

3551

3551

3484

12107

Сільськогосподарські підприємства

1990

факт.

6191,5

6177,9

2941

18634,1

1999

-//-

2476,2

2383,1

1719

4680,9

2000

-//-

1851,0

1781,7

1588

3668,7

2001

-//-

1675,5

1605,7

2072

3643,2

2002

прогноз

1752,1

1651,1

2400

3854

2003

-//-

1857,9

1739,9

2650

4375

2004

-//-

2006,1

1868,1

2900

5045

2005

-//-

2206,2

2033,2

3150

5885

Всі категорії господарств

1990

факт.

8378,2

8364,6

2863

24508,6

1999

-//-

5431

5337,9

2358

13324,0

2000

-//-

4958,3

4889,0

2359

12657,9

2001

-//-

4924,2

4854,4

2748

13435,3

2002

прогноз

5079,1

4978,1

2970

14419

2003

-//-

5257,9

5139,9

3080

15331

2004

-//-

5481,1

5343,1

3234

16621

2005

-//-

5757,2

5584,2

3367

17992

Поглиблення в останні роки зональної диференціації в розвитку молочного скотарства, забезпеченні населення молоком і продуктами його переробки зумовлює необхідність прискорити виробництво продукції цієї галузі в областях зони Степу, насамперед, поблизу великих міст, промислових центрів, курортів і інших густонаселених пунктів. На протязі 2001-2005 рр. виробництво молока в усіх категоріях господарств доцільно збільшити: в зоні Степу - не менше ніж на 46%, Карпат - 31%, Лісостепу - 30% і Полісся - 28% . У загальному виробництві молока зросте частка сільськогосподарських товаровиробників зони Степу і дещо скоротиться - господарств інших зон при збільшенні його виробництва в абсолютних розмірах.

Таблиця 5

Рівень розвитку і розміщення молочного скотарства в усіх категоріях господарств України

Чисельність молочних корів, гол.

Виробництво

молока

в % до

загального

Зони

Роки

на 100 га с.-г. угідь

на 10 душ населення

на душу населення

на 100 га с.-г. угідь

його виробництва

1990

26,6

2,3

641

736

20,7

Полісся

2001

18,2

1,6

341

373

24,6

2005

18,5

1,7

437

467

23,4

1990

22,2

1,8

546

677

40,2

Лісостеп

2001

13,2

1,1

313

367

39,9

2005

13,9

1,2

416

477

38,7

1990

15,5

1,3

371

454

35,2

Степ

2001

7,1

0,6

177

201

28,7

2005

8,7

0,8

264

293

31,2

1990

39,5

1,3

349

1037

3,9

Карпати

2001

30,6

1,2

336

836

6,8

2005

33,8

1,4

449

1092

6,7

1990

20,2

1,6

472

592

100,0

По Україні

2001

11,7

1,0

273

321

100,0

2005

12,8

1,1

374

430

100,0

Примітка: 1990 і 2001 рр. - фактично; 2005 р. - прогноз.

Удосконалення розвитку кормовиробництва доцільно проводити в напрямі відновлення і подальшої реструктуризації всіх його складових (польового кормовиробництва, лукопасовищного господарства, промислового виробництва комбікормів та білково-вітамінних добавок) стосовно до завдань, які випливають із прогнозних параметрів розвитку тваринництва та урахування грунтово-кліматичних умов для вирощування окремих кормових культур і кон'юнктури ринку.

ВИСНОВКИ

Дослідження розвитку і розміщення молочної галузі по окремих категоріях господарств і природно-економічних зонах в умовах переходу до ринкової економіки, впливу наслідків кризи в аграрному секторі на стан розвитку і територіальну організацію виробництва продукції галузі і її можливостей щодо подальшого нарощування молочної сировини дає підстави зробити такі основні висновки.

В останні роки, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин, у сільськогосподарських підприємствах відбулись негативні зміни в розвитку молочного скотарства, що зумовили адекватні зміни в темпах виробництва продукції галузі, забезпеченні внутрішнього і зовнішнього ринку молоком і продуктами його переробки. Поглибились зональні відміни в розвитку і розміщенні молочної худоби. Найбільші зміни відбулись в господарствах зони Степу, де поголів'я корів в усіх категоріях господарств скоротилось на 53% і майже 70% господарств населення та 91% селянських (фермерських) господарств корів не мають. Лише в зоні Карпат чисельність корів істотно не змінилась, а скорочене поголів'я їх у сільськогосподарських підприємствах було в основному компенсоване за рахунок збільшення його в господарствах населення.

В породній структурі молочної худоби зросла частка новостворених порід (української червоно-рябої і української чорно-рябої) і знизилась - червоної степової, симентальської і червоно-польської породи. Грунтово-кліматичні умови впливають на розміщення окремих порід худоби. Українська чорно-ряба порода зосереджена переважно у господарствах зони Лісостепу і Полісся, червона степова - Степу, українська червоно-ряба - Лісостепу і Поліссі, голштинська - Степу, лебединська - лише в Сумській та Чернігівській областях і червоно-польська - у Тернопільській і Волинській. Однак зміни в породному складі худоби не супроводжувались зміцненням кормової бази, що не дало змоги використати продуктивний потенціал молочного скотарства, особливо у сільськогосподарських підприємствах.

Розвиток молочного скотарства необхідно спрямувати по шляху розширеного відтворення стада на основі забезпечення нарощування маточного поголів'я корів в господарствах усіх форм власності і господарювання; поліпшення кормозабезпеченості худоби і відтворення стада; збереження цілісності молочних ферм при паюванні майна, особливо в межах територій великих промислових та адміністративних центрів і інших густонаселених пунктів; впровадження найбільш прогресивних енергозберігаючих технологій утримання поголів'я; поглиблення спеціалізації галузі і удосконалення її розміщення; задіяння економічних механізмів стимулювання розвитку виробництва молочної сировини.

Нарощування поголів'я молочного скотарства має супроводжуватись удосконаленням його розміщення в напрямі найбільш раціонального використання кормових ресурсів, стосовно до зональних умов їх вирощування та більш повного задоволення попиту населення на молокопродукти, особливо швидкопсувні і малотранспортабельні; поліпшенням структури стада галузі відповідно до передбачуваного напряму її розвитку (молочного, молочно-м'ясного, м'ясо-молочного); впровадженням строків розтелень корів, які сприяли б рівномірному надходженню молочної сировини протягом року і більш повному використанню молодняком худоби кормових ресурсів літнього періоду. При раціональному використанні наявного маточного поголів'я молочної худоби чисельність молочних корів у всіх категоріях господарств можна збільшити із 4854,4 тис. гол. у 2001 р. до 5584,2 тис. гол. у 2005 р., а виробництво молока відповідно із 13,4 млн. тонн до 18 млн. тонн. З цієї кількості молока на частку господарств населення припадатиме 67% і сільськогосподарських підприємств - 33%. За рахунок підвищення надою молока на корову в господарствах населення (до 3484 кг) і в сільськогосподарських підприємствах (до 3150 кг) можна отримати відповідно 58 і 69% приросту молока, а за рахунок збільшення поголів'я молочної худоби - 42 і 31%.

Наявний виробничий потенціал молочного скотарства дає можливість довести до 2005 р. виробництво молока в усіх категоріях господарств зони Карпат в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь не менше ніж до 1092 ц (проти 836 ц у 2001 р.), Лісостепу відповідно до 477 ц (367), Полісся - 467 ц (373) і Степу - 293 ц (201). Поглиблення зональної диференціації в темпах розвитку молочного скотарства і забезпеченні населення молоком та продуктами його переробки зумовлює необхідність досягти найбільш високі темпи виробництва молока в південних районах, розміщених поблизу великих міст, промислових центрів, курортів і інших густонаселених пунктів.

Удосконалення розвитку кормовиробництва провадити в напрямі підвищення урожайності кормових і зернофуражних культур; збільшення виробництва висококонцентрованих білкових кормів (шротів, сої, ріпаку, кормових бобів, люпину); розширення виробництва повноцінних комбікормів, включаючи виготовлення їх безпосередньо в господарствах; інтенсифікації лукопасовищного господарства і створення високопродуктивних пасовищ поблизу молочних ферм; підвищення якості грубих і соковитих кормів; переведення в кормову групу малопродуктивних земель, вилучених із інтенсивного обробітку і ефективне їх використання; дотримання рекомендацій щодо особливостей вирощування кормових культур і заготівлі кормів на забруднених від Чорнобильської катастрофи територіях; надання господарствам західних областей земель в оренду у південних регіонах для вирощування зернофуражних культур; урахування досвіду виробництва кормів у передових господарствах і зарубіжних країнах з розвиненим тваринництвом.

Збільшення виробництва продукції молочного скотарства потребує підвищення інтенсивності відтворення стада, недопущення яловості маточного поголів'я, розширення вирощування ремонтного молодняка, особливо у південних регіонах, де уже в найближчі роки у сільськогосподарських підприємствах доцільно домогтись введення первісток в основне стадо до 30 гол. в розрахунку на 100 корів, наявних на початок року. Для забезпечення ефективного відтворення молочної худоби за рахунок власного поголів'я і нарощування м'ясного потенціалу, треба довести у стаді господарств населення частку ремонтного і надремонтного поголів'я молодняка до 45-48% проти 24-29% у 1999-2000 рр. В товарні господарства збільшити надходження племінного ремонтного молодняка худоби.

Для підвищення економічної ефективності розвитку і розміщення молочного скотарства необхідно також прискорити створення сприятливого економічного середовища, насамперед, удосконалення цінового механізму на молочну сировину, що надходить на переробні підприємства, диференціації закупівельних цін на продане молоко в залежності від пори року і зональних умов; запровадження надбавок на молочну сировину продану переробним підприємствам понад рівень минулого року та надання пільгових кредитів для придбання маточного поголів'я худоби; застосування державного стимулювання сільськогосподарських підприємств за приріст поголів'я корів за результатами року; виділення коштів з державного лізингового фонду для закупівлі засобів механізації для молочних ферм, особливо доїльних і холодильних установок; організації обслуговуючих кооперативів для надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Данилевська О.Є. Теоретичні аспекти інноваційного процесу як фактора ефективного розвитку економіки // Науковий вісник НАУ. - 2000. - № 24. - С. 295-300.

Данилевська О.Є. Породоутворення у підвищенні ефективності молочного скотарства // Економіка АПК. - 2001. - № 1. - С. 26-31.

Данилевська О.Є. Напрями розвитку молочного скотарства // Агроінком. - 2001. - № 4-6. - С. 51-56.

Камілова С.Р., Данилевська О.Є. Розвиток молокопродуктивного підкомплексу в Україні // Економіка АПК. - 2002. - №.2. - С. 27-31.

Данилевська О.Є. Розміщення основних порід в Україні // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 3. - С. 79-81.

Данилевська О.Є. Економічні і зоотехнічні аспекти породної структури молочної худоби України // Економіка АПК. - 2002. - № 3. - С. 35-41.

Данилевська О.Є. Інноваційний процес як предмет економічного дослідження // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.2 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - С. 554-557.

Данилевська О.Є. Зміни чисельності та розміщення молочного скотарства в період переходу до ринкових відносин // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія "Економіка та менеджмент". - 2001. - №2. - С. 297-299.

Данилевська О.Є. До питання методики визначення виробничого потенціалу молочного скотарства // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Т.1. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 224-229.

Анотація

Данилевська О.Є. Напрями розвитку та розміщення молочного скотарства і підвищення його економічної ефективності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

В дисертації розкриті теоретичні і методичні основи розвитку та розміщення тваринництва і напрями науково-технічного прогресу в молочному скотарстві. Досліджені тенденції розвитку молочної худоби в окремих категоріях господарств і природно-економічних зонах в умовах переходу до ринкової економіки. Розглядається вплив на рівень розвитку і розміщення галузей тваринництва грунтово-кліматичних, економічних, соціальних і екологічних факторів.

Рекомендовано показники економічної оцінки розміщення тваринництва з урахуванням попиту населення на продукцію галузі, механізм стабілізації та нарощування маточного поголів'я молочної худоби, шляхи реструктуризації кормової бази. Визначено вплив основних факторів на обсяг виробництва продукції галузі і розраховано темпи збільшення її в окремих зонах. Запропоновано організаційно-економічні засади, спрямовані на підвищення економічної ефективності виробництва молока та вихід молочної худоби з кризового стану.

Обгрунтовані методичні підходи прогнозування розвитку і розміщення молочного скотарства і розроблені його основні параметри у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення в розрізі природно-економічних зон по роках на період до 2005 року.

Ключові слова: молочне скотарство, розвиток, розміщення, природно-економічні зони, кормовиробництво, науково-технічний прогрес, виробництво молока, ринок, прогноз, економічна ефективність.

Аннотация

Данилевская О.Е. Направление развития и размещения молочного скотоводства и повышение его экономической эффективности. Рукопись.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.