Размещено на http:www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 636.2+332.122:338.43

ДАНИЛЕВСЬКА ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського

господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Саблук Петро Трохимович

Інститут аграрної економіки УААН,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Мостенська Тетяна Леонідівна

Український державний університет харчових технологій, декан факультету економіки і менеджменту

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Арсеньєва Олександра Петрівна

Інститут аграрної економіки УААН,

старший науковий співробітник

Провідна установа - Державний агроекологічний університет, м.Житомир

Захист дисертації відбудеться 24 вересня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м.Київ, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10

Автореферат розісланий "22"серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.А.Пулім

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Провідне місце у молоко-продуктивному підкомплексі країни, забезпеченні населення цінними високоякісними продуктами харчування, а переробної промисловості - в сировині займає молочне скотарство. Тривалий час ця галузь розвивалась по шляху розширеного відтворення стада. Однак глибока економічна криза в аграрному секторі зумовила істотне скорочення поголів'я основного стада і зниження його продуктивності, зменшення виробництва та споживання продукції галузі, надходження тваринницької сировини на переробні підприємства. Станом на 1 січня 2001 р. майже 42% сільськогосподарських підприємств ще не мали корів. Скорочується чисельність поголів'я основного стада худоби в розрахунку на одне господарство. У переважній більшості господарств населення сільської місцевості, особливо розміщених у південних регіонах, корів не утримують. З переходом до ринкової економіки поглибились зональні відміни в розвитку молочного скотарства. Підвищення інтенсифікації агропромислового комплексу, раціональне використання біокліматичного і економічного потенціалу природно-економічних зон, спрямоване на збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції в реформованих господарствах, стає пріоритетним напрямом соціально-економічної політики держави, гарантування її продовольчої безпеки. Виникає необхідність проведення глибоких наукових досліджень щодо розвитку молочного скотарства, обгрунтування основних параметрів розвитку і раціонального розміщення галузі на найближчі роки і віддалену перспективу. Ці та інші обставини й зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її наукове і практичне значення.

Стан вивчення проблеми. Питанням удосконалення розвитку і підвищення ефективності розміщення молочного скотарства, формуванню ринку молока та поліпшенню породної структури галузі присвячено багато наукових праць українських вчених-аграрників. Серед них наукові розробки Бойка В.І., Березівського П.С., Бурката В.П., Зубця М.В., Зимовця В.Н., Крисального О.В., Товкача М.І., Кутікова С.Й., Омельяненко А.А., Пабата В.О., Мостенської Т.Л. та ін.

В розробку теоретико-методологічних проблем розвитку сільськогоспо-дарського виробництва в умовах переходу агропромислового комплексу до ринкової економіки значний вклад зробили вчені: Андрійчук В.Г., Борщевський П.П., Дем'яненко М.Я., Лукінов І.І., Малік М.Й., Месель-Весе-ляк В.Я., Підлісецький Г.М., Саблук П.Т., Юрчишин В.В., Шпичак О.М. та ін. виробництво молоко сільськогосподарський економіка

При відродженні і розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції молочного скотарства в ринкових умовах необхідно враховувати грунтово-кліматичні, економічні, соціальні та екологічні умови. Однак, в опублікованих роботах вітчизняних учених поки що не в повній мірі висвітлюються удосконалення розвитку галузі з урахуванням регіональних особливостей господарювання, формування інтегрованих молокопродуктивних підкомплексів, обгрунтування прогнозних параметрів виробничого потенціалу молочного скотарства в умовах пореформеного його розвитку. Це вказує на необхідність розширення і поглиблення досліджень проблеми підвищення ефективності виробництва молока і його промислової переробки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в комплексі і виконанням тематичного плану відділу продовольчих ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Інституту аграрної економіки УААН по темі 04 "Розробити наукові основи удосконалення макро- і мікрорайонування сільськогосподарського виробництва на період до 2010 р." Державний реєстраційний номер - 0102U000258.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних положень ефективного розвитку виробництва молока, вивчення тенденцій та обгрунтування напрямів його розміщення з урахуванням регіональних особливостей сільського господарства, розробка прогнозних параметрів виробництва молочної сировини в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення в умовах переходу до ринкової економіки.

Відповідно до визначеної мети поставлені такі основні завдання:

розкрити сутність і основні функції продовольчого ринку, визначити та доповнити з врахуванням його вимог фактори регіонального розміщення виробництва молока, показники його економічної ефективності та напрями розвитку науково-технічного прогресу у молочному скотарстві;

дослідити тенденції динаміки чисельності поголів'я молочного стада, її вплив на обсяги виробництва продукції галузі в окремих категоріях господарств та природно-економічних зонах;

здійснити комплексну оцінку структури і регіонального розміщення районованих порід молочної худоби і обгрунтувати напрями поліпшення їх використання;

вивчити стан і сформулювати основні положення удосконалення системи відтворення генетичного потенціалу та структури стада великої рогатої худоби в окремих категоріях господарств з урахуванням зональних умов;

обгрунтувати методичні підходи прогнозування з розробкою основних параметрів середньострокового прогнозу розвитку молочного скотарства в окремих категоріях господарств і природно-економічних зонах;

розробити рекомендації щодо забезпечення молочного скотарства кормами і намітити шляхи реструктуризації кормової бази з урахуванням зональних умов вирощування кормових культур;

опрацювати організаційно-економічні заходи щодо підвищення економічної ефективності розвитку виробництва молока.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні питання регіонального розміщення виробництва молока, його структурні зрушення, обгрунтування шляхів удосконалення розвитку та підвищення ефективності галузі з визначенням основних прогнозних параметрів її в умовах пореформеного розвитку аграрного сектору.

Об'єкт дослідження - кількісні і якісні показники розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, розташованих в окремих природно-економічних зонах країни, становлення його виробничого потенціалу в умовах переходу до ринку.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на теоретичних і методологічних основах ринкової економіки, розробках науково-дослідних установ і провідних вчених-аграрників, які вивчали проблеми розміщення молочного виробництва, підвищення його ефективності, прогнозування виробничого потенціалу галузі та формування продовольчого ринку. В роботі застосовувались такі методи економічних досліджень: економіко-статистичний, статистичних групувань, графічний, порівняльний, нормативний, розрахунково-конструктивний, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу, метод індексів, балансовий та інші.

Джерелами інформації служили законодавчі і нормативні акти Верховної Ради і Уряду України з питань розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових відносин, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств, літературні джерела тощо.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження становило сукупність таких результатів теоретико-методологічного, методичного і практичного характеру:

розширено теоретико-методичні положення сутності і змісту факторів удосконалення регіонального розміщення виробництва молока з урахуванням формування і розвитку організаційно-правових структур в умовах переходу до ринкової економіки;

виявлені тенденції розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, дано оцінку масштабності кризової ситуації в галузі, виявлено причини зменшення поголів'я корів, визначено вплив факторів на формування обсягу виробництва молочної сировини в окремих категоріях господарств;

досліджено зональні особливості розвитку молочного скотарства, його породного складу, обгрунтовані напрями удосконалення структури стада та визначені можливості окремих регіонів щодо забезпечення внутрішнього і зовнішнього ринку продукцією галузі;

сформульовано концептуальні положення, спрямовані на дальше нарощування маточного поголів'я великої рогатої худоби, впровадження у молочному скотарстві досягнень науково-технічного прогресу, підвищення економічної ефективності виробництва молочної сировини;

розроблено основні прогнозні параметри розвитку молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення по Україні та природно-економічних зонах по роках на період до 2005 р.

Особливості результатів дисертаційної роботи є те, що в ній вперше в умовах реформування агропромислового комплексу досліджені зональні проблеми функціонування молочного скотарства і розроблені відповідні параметри його розвитку на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці на основі теоретико-методологічних і методичних підходів шляхів удосконалення регіонального розміщення виробництва молока, спрямованих на прискорення виходу з кризового стану галузі, збільшення виробництва конкурентоздатної продукції. Виконані розробки щодо обгрунтування прогнозних параметрів виробництва продукції молочної худоби можуть бути використані при уточненні тактики і стратегії розвитку молочного скотарства на найближчу і віддалену перспективу. Отримані результати дослідження знайшли відображення у прогнозних розробках Інституту аграрної економіки, виконаних на замовлення УААН для Програми стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004 роки, розробленої згідно Указу Президента України від 17 лютого 2001 р. "Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001-2002 роках".

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми економіки промислового комплексу і формування його кадрового потенціалу" (м.Харків, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції (ЕП-2001) "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК" (м.Суми, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників "Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК" (м.Київ, 2001 р.).

Публікації. Результати дисертації висвітлено у 9 наукових працях загальним обсягом 3,4 друк. арк. (особисто автора - 3,2 друк. арк.), з них 6 статей - у фахових наукових виданнях, 3 статті - у збірниках науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань) і 14 додатків. Робота викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, містить 53 таблиці, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В першому розділі - "Теоретичні основи розвитку і розміщення виробництва продукції тваринництва в умовах переходу до ринку" показана сутність ринку, його основні функції і структуру. Розглядаються фактори раціонального розміщення тваринницьких галузей, показники їх економічної ефективності та напрями науково-технічного прогресу у молочному скотарстві, спрямовані на прискорення його розвитку та стабілізацію ситуації на споживчому ринку.

Особливістю сучасного ринку є самостійність ринкових структур, свобода останніх розпорядження доходами від своєї праці, продукцією, майном тощо. Це стосується товаровиробників усіх форм власності, проте найбільший вплив на ринкові суб'єкти щодо рівня виробництва і збуту товарів, їх асортименту має споживач. Основними структурними ланками ринкової економіки є вільне підприємництво в умовах багатоукладної економіки; вільні ціни, що формуються під впливом попиту і пропозиції та держави через економічні регулятори; наявність і успішний розвиток ринкової інфраструктури; заходи соціального захисту населення, зміцнення економіки успішно працюючих підприємств і розорення та банкрутство відстаючих; вільна реалізація продукції і оптова торгівля ресурсами.

Основним завданням функціонування продовольчого ринку є забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішення цієї проблеми зумовлює не тільки подолання кризових явищ у аграрному секторі, але й сприятиме піднесенню розвитку інших галузей народного господарства. Складовою частиною продовольчого ринку є продуктові ринки, зокрема зерна, молока, м'яса, цукру, плодоовочевої продукції, сухих кормів тощо. Для ефективного функціонування цих ринків необхідно, насамперед, задіяти стимули стабілізації і дальшого нарощування обсягів виробництва; захистити вітчизняних товаровиробників від зовнішнього ринку; зберегти дієву досконалу конкуренцію; розширити впровадження у виробництво найбільш прогресивних інноваційних проектів.

В останні роки в Україні проведена велика робота, пов'язана з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки, по реформуванню агропромислового виробництва, становленню приватного власника на селі. Однак, реформаторські трансформації недостатньо супроводжувались впровадженням в аграрному секторі досягнень науково-технічного прогресу, удосконаленням розміщення конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарської продукції. Відбулось істотне скорочення і розбалансованість виробництва валової продукції сільського господарства. У 2000 р. співвідношення між обсягом виробництва валової продукції рослинництва і тваринництва становило як 1:0,6 проти 1:1 у 1990 р.

Особливе місце у вирішенні проблеми забезпечення суспільства продовольством має займати тваринництво. Його рівень розвитку і розміщення зумовлюється впливом грунтово-кліматичних, економічних, соціальних та екологічних факторів. Основними серед них є стан розвитку і структура кормовиробництва, щільність і платоспроможність населення, наявність трудових ресурсів і транспортних зв'язків, розміщення переробних підприємств, рівень забезпеченості господарств основними фондами і їх фінансовий стан, цінова та кредитна політика держави і її можливості щодо підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, стан радіаційного забруднення території тощо.

Зональні відміни в розвитку кормової бази залишаться і надалі, але у зв'язку із збільшенням поголів'я великої рогатої худоби у господарствах населення, повсюдно зростатиме роль природних кормових угідь та створюваних штучних пасовищ для розвитку скотарства, зокрема молочного.

Зосередження населення у великих містах, промислових центрах, курортах та інших густонаселених поселеннях зумовлює постійну необхідність забезпечення їх жителів продовольством, насамперед малотранспортабельними та швидкопсувними продуктами тваринництва. Підвищення тут темпів розвитку молочного скотарства дає можливість гарантувати на протязі року збут продукції і істотно поліпшити забезпечення населення міст доброякісними молочними продуктами.

Для економічної оцінки розміщення тваринницьких галузей доцільно використовувати декілька показників (рівень виробництва і споживання продуктів на душу населення, продуктивність праці, собівартість і рентабельність продукції і ін.). Але при вивченні цього питання на великих об'єктах варто користуватись інтегральним індексом, розрахованим як добуток індекса продуктивності тварин і індекса виробництва продукції на одиницю затрат за середніми даними за останні 3-5 років. В умовах ринкових відносин, коли істотно зросла роль збуту сільськогосподарської продукції для визначення регіонів з найбільш високим попитом на продукцію тваринництва доцільно користуватись інтегральним показником, розрахованим як добуток таких індексів: щільності населення на 1 кв. км, грошових доходів мешканців та цінами на продукцію. Домінуючу роль для передбачення таких регіонів матиме щільність населення, оскільки вона може залишатись більш стабільною порівняно на тривалий період і в найменшій мірі залежатиме від регулюючої дії з боку управлінських структур.

Стратегія розвитку науково-технічного прогресу в молочному скотарстві має бути спрямована на підвищення попиту сільськогосподарських товаровиробників на нововведення в цій галузі, насамперед, щодо поглиблення спеціалізації та підвищення молочної і відтворювальної продуктивності порід великої рогатої худоби, пристосованих до утримання на промисловій основі і стійких до захворювань; реструктуризації кормовиробництва в напрямі ліквідації білкового дефіциту в кормах і застосування найбільш досконалих малозатратних технологій вирощування, заготівлі, приготування і роздачі кормів до згодовування; розширення площ під культурними пасовищами та скорочення матеріально-грошових і трудових затрат на виробництво одиниці продукції в усіх складових кормовиробництва; застосування найбільш прогресивних енергозберігаючих технологій утримання молочної худоби, впровадження комплексної механізації виробничих процесів на фермах; реконструкції існуючих і будівництво нових молочних ферм з урахуванням доцільності безприв'язного способу утримання корів і полегшених конструкцій будівель, ветеринарного захисту тварин і сучасних екологічних вимог; поліпшення якості молочної сировини і удосконалення цінового механізму на молоко, що надходить на переробні підприємства молочної промисловості; підвищення самозабезпечення регіонів молокопродуктами, особливо швидкопсувними і малотранспортабельними тощо.

У другому розділі - "Тенденції розвитку і розміщення виробництва молока на сучасному етапі" висвітлені зміни в чисельності та розміщенні поголів'я корів, їх породній структурі і обсягу виробництва молока; розглядається відтворення та структура стада, досліджені напрями їх удосконалення; визначені регіони з різними можливостями задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку продуктами галузі; аналізуються причини спаду виробництва молочної сировини і пропонуються заходи щодо її нарощування.

В останні роки, у зв'язку із змінами економічних відносин між виробниками аграрної сфери та переробними підприємствами, нееквівалентним обміном між містом і селом, зниженням платоспроможності населення та сільськогосподарських підприємств, скороченням витрачання худобі кормів, недосконалістю грошово-кредитної політики та інших важелів регулювання виробництвом, відбулись значні зміни в розвитку та розміщенні молочного скотарства (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельність поголів'я корів та обсяги виробництва молока в Україні, всі категорії господарств

Поголів'я корів у всіх категоріях господарств зменшилось від 8,4 млн. гол. у 1990 р. до 5 млн. гол. у 2000, або на 40,5%. Ці зміни відбулись, головним чином, за рахунок сільськогосподарських підприємств, де поголів'я корів за цей період скоротилось на 70%, в тому числі в зоні Полісся - на 64%, Лісостепу - 63%, Степу - 79% і в зоні Карпат на 84%. Інша тенденція склалась в господарствах населення. Тут повсюдно зростало поголів'я корів, однак воно не було компенсоване тією його кількістю, яка зменшилась у суспільному секторі. Лише в господарствах зони Карпат, де ще до реформування агропромислового комплексу череда основного стада худоби населення займала майже дві третини, істотних змін у загальній чисельності корів майже не відбулось. Зміни в чисельності поголів'я молочного скотарства зумовили адекватні відміни в його розміщенні. Питома вага корів у господарствах Полісся зросла з 22% у 1990 р. до 26% у 2000 р., Карпат відповідно з 4,3 до 6,8%, а частка їх у зоні Степу скоротилась із 35 до 28%.

Відміни в рівні розвитку молочного скотарства, що відбулись в окремих категоріях господарств, зумовлені не тільки змінами чисельності поголів'я худоби, але й її продуктивності. Зокрема, за 1990-2000 рр. у сільськогосподарських підприємствах 11,6 млн. тонн молока (або 78% від загального його скорочення) зменшилась за рахунок скорочення поголів'я корів, а 3,3 млн. тонн (22%) - внаслідок зниження їх надою (з 2941 до 1588 кг). В особистих підсобних господарствах населення 62% приросту молока за ці роки отримано за рахунок збільшення поголів'я корів і 38% - внаслідок підвищення їх надою (з 2637 до 2960 кг), що позитивно вплинуло на формування молочного потенціалу, поліпшення забезпечення переважно сільського населення продуктами галузі.

Різні зміни в чисельності поголів'я молочного скотарства в окремих регіонах в основному й зумовлюють неоднаковий рівень виробничого потенціалу в галузі, забезпеченні населення молоком і продуктами його переробки (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність між чисельністю поголів'я корів і обсягом виробництва продукції скотарства в Україні, всі категорії господарств, 1999р.