Мінливість і взаємозв'язок кількісних ознак різноволокнистих сортів конопель

Порівняльне вивчення кількісних ознак низьковолокнистих і високоволокнистих сортів конопель, рослин загущеного та розрідженого посіву. Відмінності між основними ознаками продуктивності конопель. Можливості селекційного підвищення продуктивності рослин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2014
Размер файла 32,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ім. В. Я. ЮР'ЄВА УААН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Мінливість і взаємозв'язок кількісних ознак різноволокнистих сортів конопель

Голюк Юрій Всеволодович

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті луб'яних культур УААН.

Науковий керівник: доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник

Мигаль Микола Дмитрович,

Інститут луб'яних культур УААН,

провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

Професор Жатов Олексій Гнатович,

Сумський державний аграрний університет,

завідувач кафедри рослинництва

доктор сільськогосподарських наук,

професор, заслужений діяч науки і техніки України

Манзюк Віталій Тимофійович,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва

УААН, завідувач відділу селекції і генетики ячменю

Провідна установа: Інститут землеробства УААН,

смт. Чабани Київської області

Захист відбудеться 4 квітня 2000 р. о 13 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 366. 01

в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН,

61060, м. Харків, проспект Московський, 142

тел. 92-23-78

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий 25 лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В. П.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тема мінливості та взаємозв'язку кількісних ознак конопель у цілому не нова, але окремі питання її або зовсім не вивчались, або заслуговують на подальше поглиблене дослідження. Зокрема, актуальним є проведення порівняльних досліджень основних складових продуктивності - розміру стебла та вмісту волокна в ньому, виявлення факторів мінливості співвідношення первинних і вторинних волокон у стеблі, пошуки нових методів підвищення продуктивності конопель за волокном у тісному взаємозв'язку з поліпшенням якісного складу волокнистої маси тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи включена до завдання 02 науково - технічної програми "Луб'яні культури", № державної реєстрації 196 UС 11481 " Удосконалити методи селекції конопель і на цій основі створити високоволокнисті сорти з поліпшеними господарськими ознаками і відсутністю наркотичних властивостей, забезпечити виробництво насіння зареєстрованих сортів" на 1995 -2000 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень - виявити такі закономірності мінливості та взаємозв'язку кількісних ознак конопель, які можна було б використати в селекції конопель.

Основні задачі досліджень:

- провести порівняльне вивчення кількісних ознак низьковолокнистих і високоволокнистих сортів конопель, рослин загущеного та розрідженого посіву;

- виявити відмінності між основними ознаками продуктивності рослин конопель - довжиною стебла, діаметром стебла та вмістом волокна в стеблі - по їх впливу на формування кількості волокна та співвідношення первинних і вторинних волокон;

- виявити нові можливості селекційного підвищення продуктивності стебла конопель за волокном та поліпшення якісного складу його.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в установленні значно вищих показників приросту маси волокна з рослини при збільшенні довжини, або діаметра стебла порівняно з підвищенням вмісту волокна в стеблі; установленні позитивного впливу ознаки кількості листків у стеблових вузлах технічної довжини стебла рослин конопель на підвищення продуктивності стебла за волокном ; виявленні нових закономірностей щодо мінливості та залежності кількісних ознак рослин конопель загущеного й розрідженого посіву, низьковолокнистих і високоволокнистих сортів; всебічному дослідженні частки первинного волокна як важливої селекційної ознаки.

Практичне значення одержаних результатів:

- розроблені методичні рекомендації по добору елітних рослин конопель за технічною довжиною стебла з метою підвищення продуктивності їх за волокном;

- розроблені методичні рекомендації по добору елітних рослин конопель на поліпшення якісного складу волокна за високим вмістом первинного та низьким вмістом вторинного волокна в одному стеблі;

- одержано новий селекційний матеріал, який зараз проходить конкурсне сортовипробування.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором дисертації здійснено огляд літератури, проведені польові і лабораторні дослідження та зроблена статистична обробка експериментальних даних. Розробка методичних рекомендацій виконана у співавторстві. "Методичні рекомендації по добору елітних рослин конопель за технічною довжиною стебла з метою підвищення продуктивності селекційного матеріалу" розроблено разом з М. Д. Мигалем (частка співавторства - 70 %). "Методичні рекомендації по добору елітних рослин конопель на поліпшення якості волокна" виконано у співавторстві з М. Д. Мигалем і Л. М. Кривошеєвою (частка співавторства - 40 %).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідались на засіданнях лабораторії селекції і насінництва конопель і вченої ради Інституту луб'яних культур УААН в 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 рр., на методичній комісії Інституту луб'яних культур в 1997 р., а також на методичній науково - практичній конференції молодих вчених та спеціалістів (Чабани, 1996 р.).

Публікації. Основний матеріал дисертаційної роботи опубліковано в 6 наукових працях, з яких 3 в фахових виданнях, 2 депоновані та тези доповіді.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках машинописного тексту, містить 33 таблиці, 5 рисунків. Текстова частина складається із вступу, 5 розділів, основних висновків і рекомендацій для селекції. Список використаних джерел включає 152 джерела, в тому числі 13 іноземних авторів. Додатки включають 2 методичні рекомендації і 1 акт передачі селекційного матеріалу.

2. Матеріал, методика та умови проведення досліджень

В якості об'єктів досліджень використано 4 сорти конопель: Єрмаківські місцеві, Глухівські однодомні (низьковолокнисті), ЮСО - 14, ЮСО - 31 (високоволокнисті).

Досліди проводили в польових і лабораторних умовах. У полі вирощували досліджуваний матеріал, проводили фенологічні спостереження та добирали елітні рослини, а в лабораторії здійснювали морфологічний аналіз та біологічне мочіння стебел, виділення волокна та оцінку його за комплексом фізико - механічних ознак. Всього вивчали 20 морфологічних і технологічних ознак конопель.

Площа живлення рослин 10 х 5 см (загущений посів) і 50 х 5 см (розріджений посів).

Для кожної ознаки визначали середню арифметичну та її похибку, стандартне відхилення (дисперсію), коефіцієнт варіації. Напрямок і силу взаємозв'язку між ознаками установлювали з допомогою коефіцієнтів кореляції та регресії. Коефіцієнт успадковуваності ознак рослин конопель визначали методом дисперсійного аналізу.

Ступінь достовірності різниці між варіантами досліду визначали з допомогою критерія вірогідності (Р).

Досліди проводили в 1995 - 1998 рр. в лабораторії селекції та насінництва конопель Інституту луб'яних культур УААН (м. Глухів).

Результати досліджень

3. Популяційна мінливість кількісних ознак рослин конопель

Здійснені порівняльні дослідження мінливості кількісних ознак різноволокнистих сортів конопель при вирощуванні їх загущено й розріджено. Проведена відповідна статистична обробка експериментальних даних, але тут приводимо лише приріст показників кількісних ознак розрідженого посіву порівняно із загущеним (табл. 1).

Приріст загальної довжини стебла різних сортів конопель становить + 31.56 - 38.79 %. Характерно, що приріст стебла в товщину набагато перевищує приріст стебла в довжину (+ 60.63 - 71.82 %).

Таблиця 1 Ступінь мінливості кількісних ознак конопель в залежності від густоти стеблостою (приріст показників рослин розрідженого посіву порівняно з рослинами загущеного посіву в процентах, середнє за 1995 - 1996рр.)

Ознака

Сорт

Єрмаківські місцеві

Глухівські однодомні

ЮСО - 31

ЮСО - 14

Довжина стебла, см: загальна

+ 31.56***

+ 38.79***

+ 32.88***

+ 32.87***

технічна

+ 2.53

+ 9.48***

+ 8.59***

+ 8.39***

Довжина суцвіття, см

+ 483.56***

+ 288.29***

+232.59***

+ 260.80***

Діаметр стебла, мм

+ 69.54***

+ 71.82***

+ 63.56***

+ 60.63***

Миклість стебла

- 22.40***

- 19.22***

- 18.78***

- 17.28***

Кількість стеблових вузлів

+ 2.87

+ 14.02***

+ 9.50***

+ 10.05**

Кількість листків

+ 0.28

+ 7.39**

+ 6.16**

+ 3.07

Довжина меживузля, см

- 0.32

- 3.92

- 0.82

- 0.43

Висота залягання вторинного волокна, см

+ 144.79***

+ 152.78***

+ 96.53***

+ 104.98***

Маса, г: стебла

+ 286.78***

+ 284.10***

+266.16***

+ 249.76***

первинного волокна

+ 194.38***

+ 238.83***

+208.33***

+ 209.20***

вторинного волокна

+ 576.92***

+ 633.33***

+489.29***

+ 515.63***

загального волокна

+ 243.14***

+ 280.00***

+248.47***

+ 259.49***

неволокнистої частини стебла

+ 295.90***

+ 285.19***

+273.70***

+ 245.58***

Вміст, %:

первинного волокна

- 23.87***

- 11.79

- 15.78***

- 11.59***

вторинного волокна

+ 75.00***

+ 91.32***

+ 60.89***

+ 75.96***

загального волокна

- 11.28***

- 1.05

- 4.82***

+ 2.79

неволокнистої частини стебла

+ 2.36***

+ 0.28

+ 2.05***

+ 1.20

Частка первинного волокна, %

- 14.20***

- 10.84***

- 11.52***

- 13.98***

Зі збільшенням параметрів розміру стебла значно підвищується показник висоти залягання вторинного волокна в стеблі.

Рослини конопель розрідженого посіву достовірно відрізняються від рослин загущеного посіву за масою стебла та волокна. У найбільшій мірі підвищується приріст маси вторинного волокна.

Що стосується ознаки вмісту волокна, то рівень мінливості її значно нижчий, ніж вагових ознак. При цьому показники вмісту первинного та вторинного волокна змінюються в протилежних напрямках. Якщо вміст первинного волокна у рослин розрідженого посіву зменшується, то вторинного, навпаки, збільшується. Вищий приріст маси і вмісту вторинного волокна в стеблі конопель призводить до суттєвого зниження частки первинного волокна.

Таким чином, до позитивних особливостей рослин розрідженого посіву порівняно з рослинами загущеного посіву відноситься суттєве підвищення маси волокна, до негативних - зниження вмісту первинного й загального волокна, а також частки кращого за фізико-механічними властивостями первинного волокна.

Установлено, що кожна окремо взята основна ознака продуктивності рослин конопель - загальна довжина стебла, діаметр стебла і вміст загального волокна - неоднозначні щодо вкладу їх у загальний баланс кількості волокна та якісного складу його. Так, зі збільшенням довжини стебла достовірно підвищується його діаметр та вагові показники стебла й волокна. Найбільший приріст високорослі рослини в межах сорту дають по масі вторинного волокна. Водночас вміст волокна в стеблі змінюється на недостовірному рівні.

Зі збільшенням показника діаметра стебла також достовірно підвищуються параметри довжини стебла та маси волокна. Проте у даному варіанті досліду співвідношення первинного і вторинного волокна в стеблі більш помітніше змінюється в бік зниження частки первинного волокна.

На відміну від довжини та діаметра стебла конопель ознака вмісту загального волокна по-іншому впливає на формування продуктивності рослин. Зі збільшенням вмісту загального волокна достовірно підвищується вміст і первинного, і вторинного волокна. Однак приріст останнього значно вищий. Зростає також маса волокна, але приріст продуктивності у кілька разів нижчий від приросту продуктивності, який визначають довжина та діаметр стебла. Зниження показника маси волокна обумовлюється зменшенням розміру стебла.

Отже, параметри розміру стебла конопель в межах сорту вносять значно вагоміший вклад у підвищення продуктивності рослин за волокном, ніж параметр вмісту загального волокна. При цьому як зі збільшенням розміру стебла, так і з підвищенням вмісту загального волокна в стеблі спостерігається чітка закономірність зміни співвідношення первинного і вторинного волокна в бік зменшення частки кращого за фізико-механічними властивостями первинного волокна.

Установлено, що ознака довжини стебла конопель має вищі показники коефіцієнта успадковуваності, ніж ознака вмісту волокна в стеблі.

4. Кореляційний і регресивний зв'язок кількісних ознак рослин конопель

З усіх 19 ознак конопель, досліджуваних нами по кореляційному та регресивному зв'язку їх, насамперед привертають увагу шість основних ознак, які у найбільшій мірі впливають на формування кількісних і якісних показників волокна в стеблі.

Загальна довжина стебла. До позитивних особливостей ознаки загальної довжини стебла відносяться високий ступінь кореляційного та регресивного зв'язку її з масою стебла, первинного і загального волокна в межах сортів (r = + 0.709 - 0.864). Високі значення показників вагових ознак стебла і волокна пов'язані з високим позитивним зв'язком між довжиною та діаметром стебла.

Негативним моментом є те, що довжина стебла має мінусові коефіцієн-ти кореляції з такими важливими ознаками, як вміст первинного волокна (r = - 0.220 - 0.396), вміст загального волокна (r = - 0.065 - 0.278) та частка первинного волокна (r = від + 0.040 до - 0.467). Спостерігається тенденція до підвищення вмісту вторинного волокна (r = від - 0.053 до + 0.343). конопля рослина посів селекційний

Діаметр стебла. Дані, одержані згідно з вивченням кореляційного та регресивного взаємозв'язку діаметра стебла конопель з комплексом інших ознак, показують, що вони в цілому близькі до результатів досліджень, описаних за довжиною стебла. Однак потовщення стебла значною мірою збільшує довжину суцвіття, зменшує технічну довжину та миклість стебла, що загалом веде до більш помітного зниження частки первинного волокна, ніж при збільшенні довжини стебла.

Вміст первинного волокна. Вміст первинного волокна у сильному позитивному напрямку корелює лише із вмістом загального волокна (r = + 0.721 - 0.907). Відносно високі позитивні показники кореляції відмічаються також із часткою первинного волокна (r = + 0.353 - 0.824). Звичайно, даний напрямок залежності ознак є цінним у практичному відношенні, проте при цьому такі важливі ознаки, як маса загального волокна та параметри розміру стебла характеризуються мінусовими величинами зв'язку.

Вміст вторинного волокна. Вторинне волокно є негативним для практичного використання порівняно з первинним. У цьому контексті селекціонера перш за все цікавлять мінусові показники кореляції даної ознаки. Аналіз одержаного експериментального матеріалу показує, що вміст вторинного волокна має дуже високі мінусові показники зв'язку з часткою первинного волокна (r = - 0.833 - 0.939), нижчі мінусові - з миклістю (r = - 0.105 - 0.551). Вміст вторинного волокна позитивно корелює з масою вторинного волокна в стеблі (r = + 0.712 - 0.803), з висотою залягання вторинного волокна в стеблі (r = + 0.427 - 0.756) та з масою загального волокна (r = + 0.360 - 0.647). Параметри розміру стебла мають низькі та середні позитивні величини коефіцієнта кореляції, однак вони значно вищі, аніж у варіанті досліду щодо зв'язку вмісту первинного волокна з тими ж ознаками. Це наслідок того, що підвищення кількості вторинного волокна в більшому ступені пов'язане з потовщенням стебла, в результаті чого збільшується довжина суцвіття і скорочується технічна довжина стебла, а також знижується показник миклості стебла.

Вміст загального волокна. Дана ознака в найвищому позитивному ступені корелює із вмістом первинного волокна (r = + 0.721 - 0.907). При цьому зростає і показник вмісту вторинного волокна (r = + 0.400 - 0.507). Коефіцієнти кореляції між вмістом загального волокна та масою стебла, первинного, вторинного та загального волокна характеризуються низькими позитивними та низькими негативними значеннями. Небажане зниження продуктивності рослин конопель за волокном пов'язане з тим, що підвищення вмісту загального волокна супроводжується зменшенням показників розміру стебла. Зокрема, мінусові показники зв'язку між вмістом загального волокна та загальної довжини стебла знаходяться у різних сортів на рівні r = - 0.065 - 0.278, а між вмістом загального волокна та діаметром на рівні r = - 0.015 - 0.274, причому коефіцієнти кореляції у більшості випадків є достовірними.

Частка первинного волокна. При підвищенні частки первинного волокна показники вмісту первинного та вторинного волокна знаходяться на діаметрально протилежних кінцях - первинне відрізняється найвищими позитивними величинами кореляції (r = + 0.353 - 0.824), а вторинне найвищими негативними величинами (r = - 0.833 - 0.939). Високі мінусові показники має висота залягання вторинного волокна в стеблі. Частка первинного волокна негативно корелює з масою загального волокна (r = - 0.331 - 0.614) та з масою первинного волокна (r = - 0.077 - 0.476). Взагалі стебла з високими показниками частки первинного волокна більш низькорослі, тонкі й низькопродуктивні.

Загалом кореляційний і регресивний зв'язок кількісних ознак конопель підтверджує ті ж закономірності, які були виявлені нами в результаті вивчення популяційної мінливості рослин. Зі збільшенням розміру стебла, або вмісту волокна в стеблі підвищується маса первинного і вторинного волокна, але не пропорційно. Показники маси вторинного волокна зростають більш помітно, ніж первинного. Як результат - зниження частки більш цінного первинного волокна. Підвищення вмісту волокна в стеблі не завжди веде до підвищення маси волокна з рослини, оскільки при цьому спостерігається тенденція до зниження розміру стебла.

З огляду на висловлене, слідує, що суттєве підвищення продуктивності конопель можливе при доборі рослин одночасно за кращими показниками довжини стебла та вмістом волокна в ньому, або тільки за довжиною стебла у випадку використання високоволокнистої вихідної форми. Добір краще проводити не за загальною, а за технічною довжиною стебла як передумова поліпшення якості стеблостою за морфологічними ознаками. Для поліпшення якісного складу волокна в стеблі конопель потрібно застосовувати метод направлений на підвищення частки первинного волокна у загальному, що можна досягти одночасним добором рослин з високим вмістом первинного і низьким вмістом вторинного волокна в одному й тому ж стеблі.

5. Практичне використання особливостей мінливості та взаємозв'язку ознак конопель

В результаті вивчення мінливості та взаємозв'язку ознак конопель були одержані важливі теоретичні висновки. З метою практичної реалізації їх здійснені деякі спеціальні дослідження.

Добір рослин конопель за технічною довжиною стебла. Чотириразовий добір рослин конопель за технічною довжиною стебла сорту ЮСО - 31 забезпечує суттєве підвищення продуктивності стебла за волокном (табл. 2).

Таблиця 2 Ефективність чотириразового добору рослин конопель сорту ЮСО - 31 за технічною довжиною стебла згідно даних оціночного розсадника (n = 60, 1997 р.)

Ознака

Вихідна

Потомство

Приріст

форма

добору

в одиницях виміру

в %

Довжина стебла, см: загальна

197.95

228.13***

+ 30.18

+ 15.25

технічна

149.37

165.60***

+ 16.23

+ 10.87

Довжина суцвіття, см

48.58

62.53***

+ 13.95

+ 28.72

Діаметр стебла, мм

7.30

8.32***

+ 1.02

+ 13.97

Миклість стебла

271.16

274.19

+ 3.03

+ 1.18

Кількість: стеблових вузлів

12.81

14.11**

+ 1.30

+ 10.15

листків

23.10

25.50***

+ 2.40

+ 10.39

Довжина меживузля, см

11.66

11.74

+ 0.08

+ 0.69

Маса, г: стебла

20.37

32.14***

+ 11.77

+ 57.78

первинного волокна

4.85

7.39***

+ 2.54

+ 52.37

вторинного волокна

1.23

2.29***

+ 1.06

+ 86.18

загального волокна

6.08

9.68***

+ 3.60

+ 59.21

Вміст, % первинного волокна

23.81

22.99

- 0.82

- 3.44

вторинного волокна

6.04

7.13***

+ 1.09

+ 18.05

загального волокна

29.85

30.12

+ 0.27

+ 0.90

Частка первинного волокна, %

79.77

76.34

- 3.43

- 4.30

Маса насіння з 1 рослини, г

10.51

11.54

+ 1.03

+ 9.80

Тривалість періоду вегетації, діб

108

111

+ 3

Спостерігається значний приріст маси стебла, первинного, вторинного і загального волокна, що є наслідком значного збільшення параметрів розміру стебла. Новий селекційний матеріал не поступається вихідній формі за насіннєвою продуктивністю, але має довший на 3 доби період вегетації.

Результати технологічного аналізу волокна конопель свідчать про те, що фізико-механічні показники його в потомстві добору порівняно з вихідною формою змінюються на недостовірному рівні.

Позитивність методу добору рослин конопель за технічною довжиною стебла очевидна для селекції. При незначних затратах праці досягається суттєве підвищення продуктивності рослин конопель за волокном. Важливо, що при цьому зберігаються інші цінні властивості вихідного матеріалу, котрі роками відпрацьовуються в процесі селекції, наприклад, вміст каннабіноїдів, рівень стабільності ознаки однодомності тощо.

Одержаний матеріал в 1998 р. проходив перше конкурсне сортовипробування (табл. 3).

Таблиця 3 Результати однорічного конкурсного сортовипробування сорту конопель Фортуна (1998 р.)

Сорт

Висота

Урожай, ц / га

Вміст волокна, %

Тривалість періоду

рослин,

насіння

стебел

волокна

вегетації,

см

всього

довгого

всього

довгого

діб

ЮСО-31

189

13.3

52.7

14.0

11.9

26.6

22.5

92

Фортуна

221

11.0

69.3

16.8

14.6

24.3

21.0

96

±

+32

-2.3

+16.6

+2.8

+2.7

-2.3

-1.5

+4

%

+16.9

-16.5

+31.5

+20.0

+22.7

-8.6

-6.7

НІР0.5

13.94

0.72

8.02

5.00

4.67

3.48

3.63

Добір рослин конопель за вмістом первинного і вторинного волокна в стеблі. З метою поліпшення якісного складу волокна в стеблі конопель застосовано добір рослин з високим вмістом первинного волокна і низьким вмістом вторинного волокна в одному стеблі. Результати досліджень свідчать про помітну різницю між вихідною формою і потомством добору в бік поліпшення матеріалу (табл. 4). Первинне волокно як за масою, так і за вмістом має плюсовий приріст, а вторинне мінусовий приріст, в результаті чого достовірно підвищується частка первинного волокна, не змінюючи при цьому загальної продуктивності рослин за волокном.

Таблиця 4 Результати триразового добору рослин конопель за високим вмістом первинного і низьким вмістом вторинного волокна в стеблі сорту ЮСО - 31 згідно даних оціночного розсадника (n = 50, 1997 р.)

Ознака

Вихідна

форма

Потомство

добору

Приріст

в одиницях виміру

в %

Довжина стебла, см: загальна

201.47

217.00***

+15.53

+ 7.71

технічна

151.90

163.30***

+11.40

+ 7.50

Довжина суцвіття, см

49.57

53.70

+ 4.13

+ 8.33

Діаметр стебла, мм

7.50

7.55

+ 0.05

+ 0.67

Миклість стебла

268.63

287.42**

+ 18.79

+ 6.99

Маса, г: стебла

22.27

23.92

+ 1.65

+ 7.41

первинного волокна

5.17

5.90*

+ 0.73

+14.12

вторинного волокна

1.38

1.24

- 0.14

- 10.14

загального волокна

6.55

7.14

+ 0.59

+ 9.01

Вміст, %: первинного волокна

23.22

24.67*

+ 1.45

+ 6.24

вторинного волокна

6.20

5.18**

- 1.02

- 16.45

загального волокна

29.42

29.85

+ 0.43

+ 1.46

Частка первинного волокна, %

78.93

82.63**

+ 3.70

+ 4.69

Маса насіння з 1 рослини, г

9.94

10.87

+ 0.93

+ 8.56

Тривалість періоду вегетації, діб

102

102

Виявлення фенотипу рослин конопель з підвищеною продуктивністю стебла за волокном. За кількістю листків у стеблових вузлах технічної довжини стебла конопель найчастіше зустрічаються такі два фенотипи рослин: тільки з двома листками в стеблових вузлах та рослини з дволисто-однолистими стебловими вузлами, у яких у нижній частині стебла формуються дволисті стеблові вузли, а у верхній - однолисті.

В загущеному посіві виявлена значна відмінність між рослинами згаданих фенотипів. За більшістю морфологічних ознак та за масою стебла й волокна одержані достовірні позитивні результати. Частка первинного волокна у загальному знаходиться на рівні вихідної форми.

В умовах розрідженого посіву на відміну від загущеного у рослин із дволисто-однолистими стебловими вузлами теж спостерігаються зміни у бік підвищення продуктивності рослин, але на більш низькому рівні достовірності. Водночас підвищуються показники якісного складу волокна: достовірно зменшується вміст вторинного волокна і збільшується частка первинного волокна як наслідок того, що рослини даного фенотипу більш тонкі та високорослі.

Однак, не дивлячись на одержані позитивні дані, селекція на закріплення ознаки дволисто-однолистості стеблових вузлів рослин конопель в потомстві методом добору вихідних форм із популяції ускладнюється. Причина полягає в тому, що досліджувана ознака у значному ступені визначається модифікаційними, а не генотиповими факторами.

Висновки

1. На основі вивчення мінливості та успадковуваності кількісних ознак, а також кореляційного та регресивного зв'язку між цими ознаками нами одержано результати, які більш повно розкривають селекційно-генетичні особливості формування продуктивності стебла конопель.

Установлено, що причиною погіршення якісного складу волокна конопель розрідженого стеблостою порівняно із загущеним є мінливість співвідношення різноякісних волокон в діаметрально-протилежних напрямках: приріст вмісту первинного волокна у різних сортів знижується на 12 - 24 %, а вторинного волокна, навпаки, підвищується на 61 - 91 %.

2. Між розміром стебла конопель і вмістом волокна в ньому - основними ознаками продуктивності - існує негативний взаємозв'язок. З підвищенням вмісту волокна спостерігається тенденція до зниження загальної довжини стебла (r = - 0.065 - 0.278, R = - 0.306 - 1.894 см).

3. У межах одного сорту конопель, вирощених в однакових умовах, високорослі рослини дають значно вищі показники приросту маси волокна (+ 91 - 112 %), ніж високоволокнисті рослини (+ 23 - 24%).

4. Ознака загальної довжини стебла конопель має вищі показники коефіцієнта успадковуваності (40 - 50 %), ніж ознака вмісту загального волокна в стеблі (9 - 29 %). А це означає, що добір рослин за довжиною стебла повинен бути ефективним прийомом підвищення продуктивності стебла за волокном в потомстві порівняно з вихідною формою.

5. Всебічні дослідження основних складових продуктивності рослин конопель за волокном у цілому показують, що для одержання високопродуктивного матеріалу важливою передумовою є добір рослин одночасно за високими показниками і довжини стебла, і вмісту волокна в ньому.

6. Чотирикратний добір рослин конопель сорту ЮСО - 31 за технічною довжиною стебла дав приріст загальної довжини стебла на 15, діаметра стебла на 14, маси стебла на 58, маси первинного волокна на 52 і маси загального волокна з рослини на 59 % порівняно з вихідною формою.

7. Добір рослин конопель краще здійснювати за технічною, а не за загальною довжиною стебла, оскільки технічна довжина забезпечує більш високоякісний стеблостій за морфологічними і технологічними показниками. Позитивним є те, що технічна довжина стебла має плюсовий коефіцієнт кореляції із загальною довжиною стебла (+ 0.220 - 0.570).

8. Виходячи з особливостей залежності кількісних ознак конопель, для поліпшення якісного складу волокна нами рекомендовано добір рослин одночасно за високим вмістом первинного і низьким вмістом вторинного волокна в одному стеблі. У результаті трикратного добору рослин сорту ЮСО - 31 в даному напрямку достовірно підвищено частку первинного волокна (на + 3.7%).

9. Установлено позитивний вплив збільшення кількості листків на технічній довжині стебла та характеру розміщення їх у стеблових вузлах на підвищення продуктивності рослин за волокном і частки первинного волокна, однак дані морфологічні ознаки в основному визначаються модифікаційними, а не генотиповими факторами, що ускладнює практичне використання цієї закономірності.

Рекомендації для практичної селекційної роботи

Виходячи з результатів наших досліджень, для практичної селекційної роботи з коноплями пропонується:

1. В селекційних програмах для створення нового селекційного матеріалу з високою продуктивністю за волокном застосовувати добір рослин одночасно за вмістом загального волокна та технічною довжиною стебла або при використанні високоволокнистої вихідної форми - тільки за технічною довжиною стебла.

2. Для підвищення частки більш цінного первинного волокна конопель добирати рослини за параметрами високого вмісту первинного та низького вмісту вторинного волокна в одному стеблі.

Список праць, опублікованих по темі дисертації

1. Голюк Ю. В. Мінливість продуктивності рослин конопель за волокном залежно від кількості листків у стеблових вузлах: Зб.наук.пр. ІЗ УААН - К

2. Мигаль М. Д., Голюк Ю. В. Технічна довжина стебла конопель - ознака спадкового підвищення продуктивності рослин за волокном // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32. № 3 - С. 77 - 80 (доля авторства 60 %, автору належать експериментальні дані та схема добору рослин за технічною довжиною стебла).

3. Мигаль М. Д., Голюк Ю. В. Дослідження розміру стебла і вмісту волокна, як складових продуктивності // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 7. - С. 41 - 44 (доля авторства 70 %, автору належать експериментальні дані та рисунки).

4. Мигаль Н. Д. Голюк Ю. В. Особенности изменчивости и взаимосвязи признаков продуктивности растений конопли по волокну // Ред. ж. Цитология и генетика. - Киев, 1998. - 10 с. Деп. в ВИНИТИ 20.04.98р., № 1175-В98 (доля авторства 60 % автору належать експериментальні дані і наукове положення про ефективність комплексного добору рослин - за довжиною стебла і вмістом волокна в ньому).

5. Взаємозв'язок між кількістю листків конопель і продуктивністю рослин за волокном / Мигаль М. Д. Голюк Ю. В.; Селекція, технологія вирощування та переробки льону і конопель. - Глухів, 1997. - 12 с. - Укр.- Деп. в ДНТБ України 08.12.97. № 613. - Ук97 (доля авторства 50 %, автору належать експериментальні дані та методика морфологічного аналізу рослин конопель за ознакою кількості листків у стеблових вузлах).

6. Голюк Ю. В. Популяційна мінливість ознаки вмісту волокна в стеблі конопель // Праці міжнар. конф. "Наслідки наукових пошуків молодих вчених аграрників в умовах реформування АПК" / ДВПП ДКНТУ/. - Частина 1. - Київ: ІЗ УААН. - 1996. - С. 126.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.