Організація та оцінка виконання планів щодо профілактики хвороб на комплексі СТОВ "Дружба" Коростенського району Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра мікробіології, вірусології та епізоотології

КУРСОВА РОБОТА

з організації та економіки ветеринарної справи

на тему: Організація та оцінка виконання планів щодо профілактики хвороб на комплексі СТОВ «Дружба» Коростенського району Житомирської області

Студентки 5 курсу 4 групи

Напрямок підготовки ветеринарна медицина

Клименко Анжели Анатоліївни

Житомир 2013

Зміст

Вступ

1. Характеристика господарства

1.1 Географічні, топографічні, кліматичні та грунтові дані

1.2 Епізоотична ситуація. Облік захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин

1.3 Спеціалізація комплексу, тваринництво, продуктивність

1.4 Економічні збитки від захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин

2. Виявлення недоліків та причин захворюваності тварин

2.1 Умови комплектації комплексу

2.2 Умови утримання тварин

2.3 Рівень годівлі тварин

2.4 Забезпеченість кадрами, ветперсоналом, профілактичними та лікувальними засобами

2.5 Рівень функціонування об'єктів ветсанрежиму

3. Критична оцінка планування ветеринарно-профілактичних заходів і роботи служби ветмедицини

3.1 План ветеринарно-профілактичних, протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних та профілактичних заходів

3.2 План заходів щодо оздоровлення комплексу від бронхопневмонії

3.3 Технологічна карта ветеринарних обробок тварин

3.4 Календарний план роботи служби ветмедицини на 2012 рік

4. Критична оцінка організації та виконання планів ветеринарно-профілактичних заходів

Висновки

Список літератури

Вступ

В складних ринкових умовах, які склалися на сьогоднішній день в країні, бачимо, що сільське господарство є прибутковою, але й найбільш економічно нестійкою галуззю. Різні форми технології ведення тваринництва змушують по новому вирішувати питання ветеринарного обслуговування господарств і дозволяють широко використовувати досягнення науки і передового досвіду в забезпеченні стійкого ветеринарно-санітарного благополуччя стад і навколишнього середовища. Практична реалізація цих завдань під силу лише висококваліфікованим лікарям ветеринарної медицини.

Ветеринарні спеціалісти господарств разом з дирекцією та іншими працівниками покликані вирішувати одну загальну задачу - збільшення та покращення поголів'я та виробництва продуктів тваринництва з найменшими затратами праці. Їх безпосередньою задачею являється попередження захворювань і загибелі тварин шляхом організації та проведення ветеринарних лікувально-профілактичних заходів.

Діяльність ветеринарних спеціалістів господарства направлена на обслуговування його тваринницької галузі, де всі заходи проводяться на основі єдиного виробничо-господарського плану. Це значно полегшує їх роботу. Лікар ветеринарної медицини несе відповідальність за ветеринарно-санітарне благополуччя тваринництва, за охорону здоров'я тварин і за охорону населення від антропозоонозів.

При правильному виконанні, ветеринарні заходи не заважають господарським, а органічно поєднуються з ними: господарство економічно зацікавлене в тому, щоб профілактичні та лікувальні заходи на фермах проводилися своєчасно та ефективно.

Важлива особливість ветеринарної служби в господарстві полягає в тому, що спеціаліст тут має можливість поєднати ветеринарно-санітарні заходи з виробничими процесами на фермах і тим самим підвищити ветеринарну культуру в господарстві.

Керівники господарств повинні виділяти для ветеринарної служби необхідні кошти, фінансувати за рахунок господарства профілактичні заходи, забезпечити всім необхідним для проведення лікувальної роботи, створити нормальні виробничі умови для лікаря і фельдшера. Приймаючи участь в розробці і обговоренні організаційно-господарського плану розвитку господарства, лікар може передбачити необхідні господарські заходи санітарно-зоогігієнічного значення, виділення капіталовкладень на будівництво ветеринарно-санітарних та ветеринарних об'єктів.

1. Характеристика господарства

1.1 Географічні, топографічні, кліматичні та радіологічні дані

Приватне підприємство СТОВ « Дружба » розташоване в с. Ковбащина, Коростенського району, Житомирської області. Відстань до райцентру (м. Коростень) - 30 км., до обласного центру (м. Житомир) - 120 км. Сполучення автомобільне.

Господарство знаходиться в лісостеповій зоні. Рельєф майже рівний, з незначним коливанням висот. Грунтовий покрив представлений в основному чорноземами та дерново-підзолистими грунтами. Мікрорельєф виражений слабо і не створює труднощів для механічної обробки.

Клімат помірно-континентальний з чітким чергуванням пір року, вологим літом і м'якою зимою. Основними чинниками, що впливають на формування клімату даної території є - сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, частково лісистість і заболоченість.

Середня річна температура повітря складає приблизно +6°. Безморозний період триває близько 170 днів на рік, з температурою вище 0° - близько 245 днів, з температурою вище +10° - близько 150 днів. В умовах району кількість безхмарних днів протягом року буває приблизно 80-85, найбільше їх в липні-серпні, найменше в листопаді-грудні. Сума додатніх температур повітря понад +10° складає близько 2400°.

Середньорічна кількість опадів складає 500-600 мм, найбільше їх випадає в літні місяці - близько 240 мм, найменше в зимові - близько 80 мм, можливі бездощові періоди до 60 днів. Сталий сніговий покрив (пересічна висота 25 см) встановлюється у другій половині грудня, сходить наприкінці лютого або на початку березня.

Число днів з атмосферною посухою ї суховіями коливається в межах від 3 до 40 днів на рік. Відносна вологість повітря на протязі року коливається в межах 70-95%. Сумарна сонячна радіація близька до 95 ккал на 1 см2.

Для даної території характерні північно-західні, західні, північні вітри, що негативно впливає на зимостійкість озимих культур. Весняні приморозки іноді спостерігаються навіть в кінці травня, на початку червня, а осінні вже можуть наступити з середини вересня і можуть завдавати шкоду рослинам.

Перехід від однієї пори року до другої відбувається поступово. Початок зими припадає на другу половину листопада. Зима м'яка, з частими відлигами, сходженням і повторним утворенням снігового покриву. Весна настає в кінці березня, коли дуже інтенсивно починає наростати температура, вдвічі, порівняно з зимою, зростає кількість опадів. Літо починається в кінці травня. В цей період частими бувають грози із зливовими дощами, а іноді і з градом.

На території господарства вирощують сільськогосподарські культури на корм для тварин: кукурудзу на зерно та силос, кормові буряки, озиму пшеницю.

1.2 Епізоотична ситуація. Облік захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин

З моменту заснування господарства «Дружба» зустрічались такі інвазійні та інфекційні хвороби: колібактеріоз, лейкоз ВРХ, диктіокаульоз, фасціольоз.

В даний час господарство є благополучним щодо інфекційних та заразних хвороб. Це благополуччя було досягнуто шляхом послідовному та регулярному комплексу протиепізоотичних та профілактичних заходів, які проводили ветслужба господарства під контролем ветслужби районна: вакцинація поголів'я, діагностичні дослідження, дегельмінтизація, профілактичні обробки проти гіподермоза, дезінфекції, дератизації тваринницьких приміщень.

Таблиця 1.2.1. Статистичні дані за 2012 рік, щодо хвороб незаразної етіології.

Показники	Виявлено хворих	Вимушено забито	Загинуло
Хвороби серцево-судинної системи: - всього - молодняку до 6 міс.	3 1	1 -	- -
Хвороби дихальної системи: - всього - молодняку до 6 міс.	19 14	- -	- 2
Хвороби системи травлення: - всього - молодняку до 6 міс.	10 6	1 -	- 1
Хвороби нервової системи: - всього - молодняку до 6 міс.	2 1	1 -	- -
Хвороби статевої системи: - всього - молодняку до 6 міс.	7 2	1 -	- -
Хвороби, що спричинені отруйними речовинами: - всього - молодняку до 6 міс.	2 -	- -	- -
Хвороби, що спричинені авітамінозами: - всього - молодняку до 6 міс.	6 4	- -	- -

Проаналізувавши дану таблицю можна зробити висновок, що найчастіше виникають і наносять збитків господарству хвороби органів дихання - 38,8 %, шлунково-кишкового тракту - 20,4 %, серцево-судинної системи - 6,1 %, статевої системи -14,3 %, авітамінози - 12,2 %, отруєння - 4,1 %, хвороби нервової системи - 4,1 %.

На даному господарстві серед внутрішніх хвороб тварин найчастіше реєструються хвороби органів дихання запального характеру (риніт, бронхіт, пневмонія). Дані журналу реєстрації хворих тварин за 2012 рік свідчать про те, що в 73,7 % випадків ці захворювання зустрічаються у молодняку. Причиною є використовувана технологія утримання та протяги в приміщеннях, які викликають переохолодження. Також має місце післяродовий парез внаслідок погрішностей в годівлі (надмірна кількість кальцію в раціоні під час періоду сухостою). Мастити зустрічаються досить рідко.

1.3 Спеціалізація комплексу, тваринництво, продуктивність

Основним виробничим напрямом господарства « Дружба » є тваринництво. Господарство спеціалізується на вирощуванні великої рогатої худоби української чорно-р'ябої породи. Також утримують два коня, яких використовують, як робочу силу. Конкретною спеціалізацією господарства є виробництво молока. Також господарство здійснює продаж великої рогатої худоби на території Коростенського та сусідніх районів ( Ємільчинський, Олевський, Володарськ-Волинський ).

Значення тваринництва в економіці господарства можна показати наступними цифрами в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.1. Структура поголів'я тварин СТОВ « Дружба » станом на 2012 рік.

Статево-вікові групи	Кількість голів
Всього поголів'я В т.ч.: корів дійних	137 75
нетелів	15
молодняк до 6 міс. віку	30
молодняк віком від 6 до 18 місяців	15
коні	2

Таблиця 1.2.2. Основні економічні показники господарства по тваринництву.

Показники	2011 р.	2012 р.
Надій від однієї корови, кг/рік	4100	4250
Приріст живої маси телят, г/день	470	490
Отримано телят на 100 корів, гол.	84	87

Проаналізувавши таблицю 1.2.2. можна зробити висновок, що показники продуктивності тварин в господарстві є досить високими. В порівняні з 2011 роком надій від однієї корови збільшився на 3,5 %, приріст живої маси телят - 4 %, вихід приплоду - 3,4 %.

1.4 Економічні збитки від захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин

Станом на 20.11 .12 року в господарстві захворіло 9 телят 10 - 40 денного віку на бронхопневмонію.

Для лікування хворих тварин використовували такі препарати:

- Кламоксил: по 4 мл на голову 1 раз в день, 4 дні = 4 * 1 * 4 = 16 мл * 9 голів = 144 мл / 100мл (форма випуску) = 2 * 100 грн. (ціна флакона) = 200 грн.

- Енрофлон: по 2 мл на голову 1 раза в день, 5 днів = 2 * 1 * 5 = 10 мл * 9 голів = 90 мл / 100мл (форма випуску) = 1 * 40 грн. (ціна флакона) = 40грн.

- Скипидар: 1000 мл ( форма випуску ) = 40 грн.

Загальна сума = 200 + 40 + 40 = 280 грн.

Розрахунок економічних збитків по категоріях.

1. Вартість теляти при народженні, одержаного від корів молочних порід:

В_т1 = 3,61* Ц,

де 3,61 - кількість молока ( ц ), яке можна одержати за рахунок корму, що іде на утворення однієї голови приплоду;

Ц - закупівельна ціна одного центнера молока базисної жирності.

В_т1 = 3,61* 300 = 1083 грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання:

З₂ = М * ( В_з - В_х ) * Т * Ц,

де М - кількість захворілих тварин, гол.,

В_з і В_х - середньодобова кількість продукції, отримана від однієї здорової та хворої тварини, кг.,

Т - середня тривалість хвороби в днях,

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

З₂ = 9 * ( 0,490 - 0,250 ) * 7 * 17 = 9 * 0,240 * 7 * 17 = 257 грн.

3. Загальна сума збитку:

З = З₁ + З₂ = 257 + 280 = 537 грн.

4. Питома величина економічного збитку на одну захворілу тварину_:

К_зб = З : М_х,

де З - загальна сума збитку, грн.,

М_х - кількість хворих тварин, гол.

К_зб = 537 : 9 = 59,6 грн.

5. Визначення питомої величини затрат на ветеринарні заходи:

К_зт = ЗТ : М_к ,

де ЗТ - загальна сума витрат на ветеринарні заходи, грн.,

М_х - кількість захворілих тварин.

К_зт = 280 : 9 = 31 грн.

6. Коефіцієнт захворюваності:

К_з = 0,15

7. Попереджений економічний збиток в результаті ліквідації хвороби в господарстві:

ЗП₁ = М_сп * К_х1 * К_зб - З,

де М_сп - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.,

К_х1 - коефіцієнт потенційної захворюваності тварин в неблагополучних стадах, гол.,

К_зб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворівши тварину, грн.,

З - загальний збиток.

ЗП = 135 * 0,15 * 59,6 - 537 = 670 грн.

8. Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів:

Е_е = ЗП - ЗТ,

де ЗП - попереджений економічний збиток, грн.,

ЗТ - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Е_е = 670 - 280 = 390 грн.

9. Економічний ефект лікування на 1 гривню затрат:

Е = Е_е : ЗТ = 390 : 280 = 1,39 грн.

2. Виявлення недоліків та причин захворюваності тварин

2.1 Умови комплектації комплексу

Поповнення поголів'я в СТОВ « Дружба » відбувається за рахунок власного молодняка або закупівлі тварин з інших господарств. Якщо тварин закупляють, то їх витримують на 30-денному карантині у спеціально підготовленому приміщенні. У цей період проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження методами, які передбаченні санітарним кодексом в державній лабораторії ветеринарної медицини на лептоспіроз, лейкоз, паратуберкульоз, бруцельоз, інфекційний ринотрахеїт, трихоманоз. Тварин обов'язково піддають діагностичним дослідженням на туберкульоз внутрішньошкірною туберкулінізацією. Також проводять копрологічні дослідження калу, для виявлення паразитарних хвороб.

Не пізніше ніж за 20 днів до відправлення тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за 6 місяців до відправлення), проводять профілактичну дегельмінтизацію,обробляють проти ектопаразитів.

Якщо в період карантинування за результатами діагностичних досліджень в окремих тварин будуть позитивні (серологічні, алергічні та ін.) реакції, тоді відмовляються від усіх або деяких тварин, не несучи при цьому матеріальної відповідальності.

Із господарства відбувається продаж великої рогатої худоби на території Коростенського та сусідніх районів.

2.2 Умови утримання тварин

Тварини утримуються в типовому чотирьохрядному корівнику, характерна стійлово-вигульна система, при якій в теплу пору року тварини випасаються на пасовищі, а в зимовий період утримуються в стійлах прив'язно. Молодняк до 6 міс. утримуються в телятнику безприв'язно в групах по 5 - 10 голів.

Площа всього корівника 375 м². Площа стійла на одну корову складає 1,9 м², при довжині 1,9 м і ширині 1,0 м. Температура повітря в приміщенні 16-18 градусів, відносна волога 70 %. Підлога в стійлах дерев'яна з нахилом до каналізаційних трапів. Освітлення природне, вікнам в корівнику з подвійними рамами. Вентиляція природно-витяжним способом.

У господарстві водопостачання централізоване, тобто вода подається до місця її споживання водопроводом. Водопровід напірний із спеціальною водонапірною баштою. Напування водою автоматичне тільки в корівниках: у приміщеннях, де містили молодняк, напування ручне. У літніх загородах для корів використовують залізне корито, воду міняють 1 раз на день.

Доїння корів проводять у спеціальному молочному блоці, за допомогою апарата «Ялинки».

Корми роздаються тричі на добу, за допомогою двох робітників.

Прибирання гною здійснюється за допомогою транспортера.

Територія ферми огороджується достатньо великим залізобетонним парканом. По периметру висаджені дерева. Дорога в центрі ферми і підході до баз бетонована, останні - грунтові. На в'їзді до ферми знаходиться санпропускник. При в'їзді на територію ферми, біля воріт для дезінфекції коліс транспорту обладнаний цементний кювет, який заповнюють розчином хлорного вапна. Біля входу в приміщення є дезковрики і дезбар'єри. Ветеринарно-санітарний стан відповідає вимогам ветеринарно-санітарнім вимогам. Дезінфекція и дератизація проводиться з дотриманням усіх технологічних норм і правил.

На території ферми розташований кормовий двір: силосна яма, навіс для сіна, місце для зберігання коренеплодів.

Пасовище розміщене на відстані 1 км. від тваринницьких приміщень, використовують культурні пасовища, щоб запобігти отруєнь рослинами. Тварин обробляють інсектицидами, щоб захистити від нападу кліщів та комах.

За 500 метрів від ферми знаходиться скотомогильник. Біотермічна яма знаходиться за 300 метрів від приміщень, де утримують тварин. Гноєсховище є котлованом завглибшки понад 2, 5 метрів і шириною 25 метрів, дно гноєсховища залите бетоном.

Територія даної ферми рівномірно освітлюється сонячними променями і добре провітрюється, захищена від пануючих вітрів лісосмугами.

2.3 Рівень годівлі тварин

Найважливішою умовою прискореного розвитку тваринництва є створення міцної кормової бази в господарстві. Від цього безпосередньо залежать можливості збільшення поголів'я худоби і підвищення його продуктивності, що, своєю чергою, визначає темпи зростання і рівень виробництва продукції тваринництва. Розвитку і зміцненню кормової бази приділяють велику увагу, як чиннику значного підвищення продуктивності тваринництва.

Господарство володіє хорошим потенціалом, обширними пасовищами і лугами, які здатні протягом всього пасовищного періоду забезпечити тварин повноцінними кормами. Високі травостої на сінокосах дозволяють повністю задовольнити потребу господарства в сіні на стійловий період. До недавнього часу в господарстві існувала добре налагоджена система зеленого конвеєра. В даний час з причини відсутності технічного оснащення ця система працює значно гірше.

Роздача кормів в господарстві відбувається тричі на добу.

Для тварин різного віку та продуктивності розроблені певні раціони.

Таблиця 2.3.1. Раціон для дійних корів на зимово-стійловий період, на 1 голову на добу.

Кормич	Кількість корму, кг	К.од.	СР, кг	ПП, г	Сирий жир, г	Сира клітковина, г	Крохмаль,г	Цукор, г	Са, г	Р, г	Каротин, мг
Сіно лугове	2	0,88	1,55	100	46	496	20	48	14,2	4,6	40
Солома вівсяна	1,8	0,56	1,49	30,6	30,6	583	7,92	7,2	5,4	1,4	7,2
Силос кукурудзян	12	2,4	3	168	120	900	96	72	16,8	4,8	156
Буряк кормовий	18	2,16	2,16	162	18	162	54	720	7,2	9	1,8
Пшениця	1,5	1,92	1,28	159,4	30	25,5	772,5	30	1,2	5,4	15
Ячмінь	0,8	0,92	0,68	68	17,6	39,2	388	17,6	1,6	3,1	0,2
Шрот соняшников.	0,4	0,41	0,36	154	14,8	57,6	11,2	21	1,44	4,9	1,2
Овес	0,8	0,8	0,68	63,2	32	77,6	256	20	1,2	2,7	0,2
Сіль кухонна	0,080	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Таблиця 2.3.2. Структура раціону за поживністю, %

Корми	%
Сіно лугове	5
Солома вівсяна	5
Силос кукурудзяний	32
Буряк кормовий	48
Концкорми	10

У літній час максимально використовують зелені корма. Корів випасають на культурних пасовищах. Господарство заготовлює силос та сіно, солому доброї якості самостійно, також вирощує зернові культури для корму тварин.

Таблиця 2.3.3. Раціон для дійних корів на літній період, на 1 голову на добу.

Корми	Кількість корму, кг	К.од.	СР, кг	ПП, г	Сирий жир, г	Сира клітковина, г	Крохмаль,г	Цукор, г	Са, г	Р, г	Каротин, мг
Трава люцерни	19	4,62	5	483	189	1743	273	294	71,4	15,3	462
Трава лугова	17	4,32	5,94	450	189	1908	198	410	50,4	16,2	288
Овес	1,5	1,3	1,11	103	52	126,1	416	32,5	1,95	4,42	1,69
Ячмінь	1,5	1,31	0,97	96,9	25	55,86	553	25,1	2,28	4,45	0,23
Пшениця	1,0	1,15	0,77	95,4	18	19,8	464	18	0,72	3,24	4,23
Макуха соняшникова	0,5	0,54	0,45	166	38,5	65,5	12,5	31,3	2,95	6,45	1
Сіль кухонна	0,090	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Таблиця 2.3.4. Структура раціону за поживністю, %

Корми	%
Трава люцерни, лугова	88,8
Концкорми	10
Макуха соняшникова	1,2

Проаналізувавши дані раціони годівлі за таблицями 2.3.1, 3 можна зробити висновки, що всі раціони для дійних корів збалансований за всіма показниками, а також макроелементами.

2.4 Забезпеченість кадрами, ветперсоналом, профілактичними та лікувальними засобами

В господарстві СТОВ «Дружба» працюють: лікар ветеринарної медицини Осіпчук І. А. (повна вища освіта) та зоотехнік Грищенко М.А.

Для визначення кількості ветеринарних працівників користувались даними таблиць 1.2.1, 2.4.1. і визначали за формулою:

Х = ( АК₁ + БК₂ + ВК₃ + ГК₄ + ДК₅ ) : 850,

де Х - число штатних одиниць;

А, Б, В, Г, Д - кількість голів тварин різних видів тварин;

К₁, К₂, К₃, К₄, К₅ - коефіцієнт переведення тварин в умовні голови;

850 - нормативне навантаження на одного спеціаліста.

Х = ( 75 * 1 + 15 * 0,75 + 30 * 1,9 + 15 * 0,6 + 2 * 0,8 ) : 850 = (75 + 11,25 + 57 + 9 + 1,6) : 850 = 153,85 : 850 = 0,18

Таблиця 2.4.1. Коефіцієнт переведення фізичного поголів'я тварин в умовні голови ВРХ

Статево-вікові групи тварин	Коефіцієнти
Корови дійні	1,0
Молодняк до 6 міс.	1,9
Молодняк від 6 до 18 міс.	0,6
Нетелі	0,75
Коні	0,8

З цього слідує, що кількість ветеринарних лікарів необхідних для роботи в цьому господарстві дорівнює 1, що відповідає кількості лікарів в господарстві. Я вважаю, що штат робітників повністю укомплектований, що забезпечує своєчасне виконання усіх профілактичних та лікувально-діагностичних робіт. Клінічний огляд та лікування тварин проводиться щоденно, лікувально-профілактичні заходи проходять суворо за планом та з дотриманням усіх ветеринарних умов.

Забезпеченість профілактичними та лікувальними засобами.

До об'єктів ветеринарного постачання відносять:

- біологічні препарати (вакцини, сироватки, діагностикуми, стимулюючі засоби);

- медикаменти (лікувальні фармакологічні засоби, і тому числі гормони, ферменти, вітаміни, кислоти, луги, протимікробні та протипаразитарні засоби);

- дезінфікуючі засоби;

- перев'язочні засоби та реактиви;

- фізіотерапевтична апаратура;

- дезінфекційні прибори, апарати та установки;

- спеціальний і санітарний одяг та взуття;

- предмети і засоби ветеринарної пропаганди.

Забезпечення предметами і засобами ветеринарного призначення відбувається в відповідності з нормами і правилами затвердженими державним комітетом ветеринарної медицини.

Планування, порядок і умови ветеринарного постачання знаходяться в прямій залежності від планових ветеринарних заходів. Об'єм, своєчасність і якість виконаних ветеринарно-санітарних робіт, в свою чергу, залежать від своєчасного та в повному обсязі постачання необхідних ветеринарних товарів.

Визначення об'єму, часу завезення і номенклатури апаратів, інструментів, препаратів та інших ветеринарних товарів - обов'язок лікаря ветеринарної медицини господарства Осіпчук І.А. Він складає в строки, указані об'єднанням «Укрзооветпромпостач», річні заявки з поквартальним розподілом на всі види ветеринарного майна і пред'являє їх до місцевої організації «Укрзооветпромпостач».

В господарстві подають наступні види заявок:

Заявка на медикаменти, біопрепарати і деззасоби. В ній всі товари розподілені на 3 групи:

І. Хіміко-фармакологічні препарати (лікувальні засоби, антибіотики, антигельмінтні засоби, органотерапевтичні, гормональні і стимулюючі препарати, лікарські рослини, вітаміни, амінокислоти, ферменти);

ІІ. Деззасоби, акарицидні, інсектицидні і дератизаційні засоби;

ІІІ. Біопрепарати (вакцини, фаги, сироватки, діагностичні засоби).

Заявка на ветеринарні інструменти і обладнання включає:

- діагностичне обладнання (плесиметр, стетофонендоскоп);

- обладнання і прибори для фіксації тварин (зівники, повали, станки, щипці);

- інструменти і прибори для дачі ліків перорально, стравохідні та шлункові зонди, для щеплень (голки, шприци, безголкові ін'єктори, аерозольні генератори);

- для взяття крові, внутрішньовенного та інтратрахеального введення (голки для взяття крові, апарат Боброва);

- інструменти, прибори, обладнання хірургічного, акушерського та гінекологічного призначення, а також для лікування вимені, фізіотерапії);

- гумотехнічні вироби;

- перев'язувальні матеріали;

- санітарний одяг.

При надходженні препаратів у господарство їх записують у журнал, де вказують причини їх застосування і термін придатності. Препарати зберігають згідно вимог: речовини списку А - зберігають в сейфах, В - у шафах, біопрепарати зберігають у холодильниках. Препарати термін придатності яких закінчився підлягають списанню.

2.5 Рівень функціонування об'єктів ветсанрежиму

Для полегшення роботи ветперсоналу та недопущення потрапляння і поширення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в господарстві є наступні ветеринарні об'єкти:

1. Ветеринарно-санітарний пропускник - розміщується на лінії огородження господарства при в'їзді на його територію і являє собою приміщення через яке відбувається вхід на територію господарства. Забезпечує дезінфекцію взуття осіб, які входять на територію господарства чи виходять з нього. Він попереджає виникнення заразних захворювань в господарстві, а в разі їх виникнення - поширення по прилеглій території.

В склад пропускника входять прохідна, гардеробна, камери для дезінфекції тари та спецодягу. Вхід обслуговуючого персоналу та відвідувачів на територію господарства дозволяється через ветеринарно-санітарний пункт зміни домашнього одягу та взуття на виробничий одяг та взуття.

2. В'їзний дезбар'єр господарства - являє собою бетоновану ванну довжиною по дзеркалу дезрозчину не менше 9 м, по дну - не менше 6, шириною - по ширині воріт, глибиною - не менше 0,2 м. Він знаходиться на головному в'їзді на територію господарства. Він призначений для дезінфекції коліс транспортних засобів. Пандуси мають нахил не більше 14?. З метою запобігання замерзання дезінфекційного розчину взимку в розчин додають певну кількість кухонної солі.

3. Карантинне приміщення використовується для прийому, ветеринарно-санітарної обробки, проведення діагностичних досліджень і профілактичних обробок тварин, яких завозять в господарство. В його склад входять приміщення для санітарної обробки тварин, їх зважування і для зберігання дезінфікуючих і миючих засобів, приміщення для утримання тварин, фуражна та інвентарна кімнати. Строк профілактичного карантину становить 30 днів. Корів і нетелей при карантинуванні утримують на прив'язі, дрібних тварин групами.

4. Ізолятор призначений для лікування тварин, та утримання підозрілих у захворюванні чи зараженні хворих заразними хворобами, і розміщується на відстані 200 м до основних виробничих об'єктів господарства. Він огороджений і має самостійний вхід, вихід і дезбар'єр.

5. Ветеринарно-профілактичний пункт призначений для ветеринарних обробок тварин (вакцинації, масових діагностичних досліджень, обезрожування, розчистки ратиць і проведення лікувальних процедур). В його склад входять амбулаторія і стаціонар. В амбулаторії розміщена кімната для спеціалістів, аптека, кімната для зберігання біопрепаратів (з холодильником) і деззасобів, приміщення для обробки тварин, загони-накопичувачі для тварин перед обробкою і після неї та секційна зала. В стаціонарі є приміщення для хворих тварин, інвентарю і фуражна кімнати. Він призначений для надання кваліфікованої лікувальної допомоги хворим незаразними хворобами тваринам і розрахований на 5 % поголів'я. При стаціонарі міститься манеж з фіксаційними станками для огляду кінцівок і розчистки копитець.

6. Забійний майданчик має приміщення для забою тварин і для холодильної шафи. Призначений для забою здорових тварин.

7. Дезковрики - знаходяться на виході з тваринницьких приміщень і призначені для дезінфекції взуття осіб, які входять чи виходять з даного приміщення. Мають певне значення у запобіганні внутрішньогосподарської циркуляції збудників заразних захворювань.

8. Забійно-санітарний пункт (санітарна бойня) призначений для проведення вимушеного забою, розтину та утилізації трупів загиблих тварин. Санітарна бойня розміщена на території поряд із ветеринарно-профілактичним пунктом відповідно до діючого типового проекту. Забійне відділення має приміщення для забою - 15 м².

Всі приміщення та споруди ветеринарно-санітарного призначення господарства відповідають типовим нормам проектування та будівництва.

тварина захворюваність бронхопневмонія ветеринарний

3. Критична оцінка планування ветеринарно-профілактичних заходів і роботи служби ветмедицини

3.1 План ветеринарно-профілактичних та протиепізоотичних заходів

Погоджено: Начальник Затверджено:

управління ветеринарної Протокол засідання

медицини правління СТОВ

в Коростенському району « Дружба »

__________ В.В.Тараненко

План ветеринарно - профілактичних та протиепізоотичних заходів в СТОВ « Дружба » Коростенського району Житомирської області на 2012 рік.

Таблица 3.1.1

Види заходів	К-сть голооб.	В тому числі по кварталах	Варт. оброб. 1 гол.	Варт. оброб.	Вик. за рік	%
		І	ІІ	ІІІ	ІV
Діагностичні дослідження
ВРХ:
Лейкоз	100	100	-	-	100	3	600	200	100
Бруцельоз	100	100	-	-	-	3	300	100	100
Лептоспіроз	15	-	-	15	-	4	60	15	100
Туберкульоз	120	120	-	-	120	2	480	240	100
Діктіокаульоз	130	-	130	-	130	2	520	260	100
Фасціольоз	130	-	130	-	130	2	520	260	100
Гіподермоз	127	-	127	127	-	1	254	254	100
Коні:
Сап	2	-	-	2	-	4	8	2	100
Вакцинація та лікувально - профілактична обробка
ВРХ:
Лептоспіроз	90	-	-	90	-	4	360	90	100
Сибірка	120	120	-	-	-	4	480	120	100
Коні:
Сибірка	2	2	-	-	-	4	8	2	100
Обробка проти піроплазмідозів
ВРХ	120	-	120	-	-	3	360	120	100
Коні	2	-	120	-	-	3	360	120	100
Всього:	1058	442	627	234	480	39	4310	1783	100
Ветеринарно - санітарні роботи
Види заходів	S прим. м2	В тому числі по кварталах	Варт. обр.м2	Варт. оброб.	Вик. за рік	%
		І	ІІ	ІІІ	ІV
Дезинфекція профілакт.	375	375	-	375	-	2	1500	750	100
Дезінфекція вимушена	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Дезінсекція	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Дератизація	40	-	-	40	-	4	160	40	100
Всього:	415	375		415		6	1660	790	100

Пояснювальна записка до плану

З метою запобігання виникнення інфекційних та інвазійних хвороб тварин планується комплекс ветеринарно-санітарних та протиепізоотичних заходів.

Діагностичні дослідження в господарстві проводяться згідно плану протиепізоотичних заходів.

Дослідження на туберкульоз проводять двічі на рік. Туберкулінізацію проводили туберкуліном очищеним ( ППД ) для ссавців в стандартному розчині серія № 13 виготовленим Сумською біофабрикою. Вводили внутрвшньошкірно на середині межі передньої та середньої третини шиї з лівої сторони в дозі 0,1 мл.

Господарство благополучне щодо лейкозу. На лейкоз досліджують один раз в рік з 6-ти місячного віку ( гематологічно та за допомогою РІД ), на бруцельоз досліджують комплексно в РЗК і РБП, алергічно - бруцелін вводять пальпебрально в дозі 1 мл. один раз на рік. Вагітних корів досліджують незалежно від терміну вагітності.

У зимово-весняний період проводиться огляд худоби на наявність підшкірного овода (гіподерматоз), і профілактичну обробку в літній період.

На лептоспіроз досліджують лише 10 % тварин від поголів'я, шляхом дослідження сироваток крові в РА та РМА.

Щорік проводиться профілактична вакцинація великої рогатої худоби і коней проти сибірки вакциною з штаму СБ, виготовленою Сумською біофабрикою. Вводили однократно, шляхом підшкірної ін'єкції в область середньої третини шиї в дозі 1 мл (дорослим твариною). Молодняка вакцинують в дозі 0,5 мл з 2-х місячного віку 1раз в рік. Місце вакцинації дезінфікували 70 % етиловим спиртом.

Профілактичну дезінфекцію проводили методом розпилювання 2 % розчином хлорного вапна, температура робочого розчину 22 °С. Для дезінфекції використали 30 кг. хлорного вапна. Гній знезаражували в буртах.

Вимушену дезінфекцію не проводили.

Для дератизації використовували фосфід цинку.

3.2 План заходів щодо оздоровлення комплексу від бронхопневмонії

Для організації боротьби з бронхопневмонією складається науково обгрунтований план профілактики, яку проводять постійно. Профілактика респіраторних хвороб молодняку ґрунтується на виконанні комплексу організаційно- господарських і спеціальних ветеринарних заходів, неухильному дотриманні гігієнічних норм вирощування тварин, підвищення загальної резистентності, зменшенні потогенного впливу різних мікроорганізмів, забезпеченні повноцінної , збалансованої годівлі й оптимальних умов утримання маток, гігієни родів та вирощування приплоду, особливо у перші тижні життя.

Обов'язковим є карантинування завезеного поголів'я протягом 30-60 днів. Окремі ізольовані секції або приміщення слід заповнювати протягом 4-5 днів не поповнювати їх тваринами о закінчення технологічного циклу, тобто обов'язковим є виконання принципу « вільно - зайнято ». У приміщеннях для карантинування вирішальним елементом профілактики є досягнення оптимальних параметрів мікроклімату: концентрація аміаку не має перевищувати 10 мг/м³ для телят 2 міс. І 15 мг/м³ 3-4 міс., мікробна забрудненість повітря - не більше 50 тис. мікробних тіл у 1 м³, відносна вологість - до 70-75 %, температура в приміщеннях для телят 15-17 °С. Використовують засоби, що підвищують природну резистентність організму, зокрема, згодовуються премікси, що містять вітаміни і мінеральні речовини.

Основою специфічної профілактики хвороб телят є застосування сироваток крові тварин-реконвалесцентів, яка містить гемаглютиніни вірусу парагрипу в титрі не нижче 1:160 і антитіла проти збудників ІРТ та вірусної діареї. Сироватку застосовують з першого дня після завезення телят у спеціалізоване господарство і вводять триразово з інтервалом 10-12 днів підшкірно по 1 мг/кг маси тіла або аерогенно по 2 мл/м³ камери, експозиція 45 хв. Замість сироватки можна використовувати виготовлений з неї глобулін, підшкірно в дозі 0,7 мл/кг маси або аерогенно - 1,5 мл/м³.

Дотримуватись санітарного режиму, систематично підтримувати чистоту в приміщеннях, де міститься молодняк. Здійснювати поточну дезінфекцію в зимовий час. Молодняка утримувати в травні-серпні в літніх таборах. Літні табори повинні мати тіньові навіси і настили для створення теплого ложа або розміщення індивідуальних кліток для молодняка.

3.3 Технологічна карта ветеринарних обробок тварин

Таблица 3.3.1

Термін обробки	Вид обробки	Ветеринарний препарат	Метод введення препаратів	Доза (норма витрат на разове заст.)
Щомісячно	Відбір проб фекалій для копро логічних досліджень			З прямої кишки
По показанням дворазово	Дегельмінти-зація	Левамізол, комбітрем, аверсект	З кормом, в/м	по інструкції
З 2 міс. віку	Вакцинація проти сибірки	Вакцина з штаму СБ	п/ш	1 мл.
З 3 міс. віку	Дослідження на сап	Алерген малеїн	Пальпеб-рально	0,2 мл.
На 140 день життя	Вакцинація проти лептоспіроза	Депонована полівалентна вакцина проти лептоспіроза	В/м	10 мл.
На 240 день життя	Дослідження на туберкульоз	Сухий очищений туберкулін для ссавців ( ППД )	В/ш	0,1 мл.
На 245 день життя	Дослідження на бруцельоз	Бруцелін	Пальпеб-рально	1 мл.

3.4 Календарний план роботи служби ветмедицини на 2012 рік

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Начальником управління

ветеринарної медицини

в Коростенському районі

_________ В.В.Тараненко

Календарний план роботи ветеринарної служби СТОВ « Дружба » на 2012 рік.

Таблица 3.4.1

Дата	Назва заходів	Відповідальні особи
20.01.12, 10.10.12 р.	Діагностичні дослідження на лейкоз	Зав.Ушомирської вет. лікарні Шуневич М.П.
15.02.12 р.	Діагностичне дослідження на бруцельоз	Зав.Ушомирської вет. лікарні Шуневич М.П.
30.07.12 р.	Діагностичне дослідження на лептоспіроз	Зав.Ушомирської вет. лікарні Шуневич М.П.
11.03.12, 1.11.12 р.	Діагностичне дослідження на туберкульоз	Головний інспектор держ. управління вет. мед. в Коростенського р-ну Корнієнко Л.П.
30.04.12, 20.11.12 р.	Діагностичні дослідження на диктіокаульоз та фасціольоз	Лікар вет.мед СТОВ «Дружба »Осіпчук І.А.
25.04.12, 4.09.12 р.	Діагностичне дослідження на гіподермоз	Лікар вет. мед СТОВ «Дружба » Осіпчук І.А.
30.07.12 р.	Діагностичне дослідження на сап	Зав.Ушомирської вет. лікарні Шуневич М.П.
1.07.12 р.	Вакцинація проти лептоспірозу ВРХ	Зав.Ушомирської вет. лікарні Шуневич М.П
2.02.12 р.	Вакцинація проти сибірки ВРХ та коней	Головний інспектор держ. управління вет. мед. в Коростенського р-ну Корнієнко Л.П.
3.04.12 р.	Обробка проти піроплазмідозів	Лікар вет. мед СТОВ «Дружба » Осіпчук І.А.
20.03.12, 16.09.12 р.	Дезінфекція	Лікар вет. мед СТОВ «Дружба » Осіпчук І.А.
19.09.12 р.	Дератизація	Лікар вет. мед СТОВ «Дружба » Осіпчук І.А.

4. Критична оцінка організації та виконання планів ветеринарно-профілактичних заходів

Вся велика рогата худоба утримується в приміщеннях, які відповідають ветеринарні - санітарним вимогам. В господарстві своєчасно проводиться діагностичне дослідження, що дозволяє виявити хворих тварин, а також дозволяє своєчасно ліквідувати хворобу. Для цього в господарстві розробляється план по оздоровленню ВРХ від інфекційних та інвазійних хвороб згідно інструкції. Усіх лікувальні - профілактичні та діагностичні заходи проводяться суворо за планом складеним ветеринарним лікарем господарства та з дотримуванням усіх технологічних умов. Фінансування державою недостатньо, тому господарство більшість необхідних матеріалів та медикаментів придбає самостійно. Раціон годівлі тварин збалансований. Своєчасно проводиться дезінфекція, дезінсекція та дератизація.

Висновки

На основі даних розрахунку економічної ефективності лікування хворих телят на бронхопневмонію можна судити про ефективність лікування:

- економічний збиток від зниження продуктивності становить 257 грн.,

- загальна сума збитку 537 грн.,

- попереджений економічний збиток 694,4 грн.,

- економічна ефективність 394,5 грн.,

- економічна ефективність ветеринарних заходів на 1 грн. витрат 1,31 грн.

Із вище зазначених даних можна зробити висновок, що лікування яке ми застосовували є ефективним.

Список використаної літератури

1. Березовський А.В. Препарати для ветеринарної медицини. - К. Урожай. - 1995. - 208с.

2. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. Підручник. - К.: Арістей, 2004. - 284 с.

3. Воскобойник В.Ф. Организация и экономика ветеринарного дела: Учебник для вузов. - М.: Гум. изд. центр «Владос», 1999. - 384 с.

4. Ветеринарне законодавство / під ред. А.Д. Третьякова. - М.: Колос, т.1-2, 1972; Т.3, 1981; Т.4, 1988.

5. Гінсбург А.Г., Іванов А.Д. Організація ветеринарної справи. - М.: Сільськогосподарська література, 1970. - 439 с.

6. Довідник ветеринарного лікаря. / Н.М. Алтухов, Б.А. Афанасьєв, Б.А. Башкіров та ін - М.: Колос, 1996. - 574 с.

7. Епізоотологія та інфекційні хвороби. / Під ред. А.А. Конопаткіна. - М.: Колос, 1993. - 431 с.

8. Законодавство України про ветеринарну медицину/За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К.: Урожай, 1990. - 590 с.

9. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни „Організація та економіка ветеринарної справи”/ Зажарський В.В., Проценко О.В. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006.

10. Никитин И.Н., Белоусов Ф.Ф.Организация и экономика ветеринарного дела. - М.: Агропромиздат, 1987. - 352с.

11. Нікітін І.Н., Воскобойник В.Ф. Організація і економіка ветеринарної справи. - М.: Владос, 1999. - 384 с.

12. Нікітін І.Н. Практикум з організації та економіки ветеринарної справи. - М.: Колос, 1998. - 307 с.

13. Організація і економіка ветеринарної справи. / Підручник під редакцією А.Д. Третьякова. - М.: Колос, 1987. - 352 с.

14. Организация и экономика ветеринарного дела. Практикум /И.П. Никитин, В.Ф. Воскобойник, Н.М. Василевский и др. Под ред. И.Н.Никитина. - М.: Колос, 1998. - 192 с.

15. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум / Галат В.Ф.,. - К.: Вища освіта, 2004. - 238 с.

Размещено на Allbest.ru