Підбір сортів та строків сівби для конвейєрного вирощування редиски в передгірній зоні Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут овочівництва і баштанництва

06.01.06 - овочівництво

УДК: 635.17:631.5

Підбір сортів та строків сівби для конвейєрного вирощування редиски в передгірній зоні Криму

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Янушкевич Світлана Миколаївна

Харків 1999

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Кримському державному аграрному університеті на кафедрі овочівництва.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Васецький Віктор Феодосійович, Кримський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою овочівництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Лєдовський Станіслав Якович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, провідний науковий співробітник лабораторіі селекції дволітніх культур.

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Довгаль Микола Миколайович, Харківський державний аграрний університет, доцент кафедри технології сільськогосподарських продуктів і плодоовочівництва.

Провідна установа: Національний аграрний університет, м.Київ.

Захист відбудеться “ 27 ” травня 1999 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва за адресою 312155, Харківська обл, Харківський р-н, п/в Селекційне, ІОБ УААН, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ІОБ УААН, Харківська обл, Харківський р-н, п/в Селекційне.

Автореферат розісланий “ 27 ” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Г.І. Мірошниченко

редиска тунельний вирощування

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішою задачею овочівництва є цілорічне забезпечення населення свіжими овочами. Сучасний рівень виробництва, зберігання і переробки овочів не забезпечує цілком попит населення на цю продукцію.

Редиска є однією з культур, яка має велике харчове і лікувальне значення. В Україні щорічно столові коренеплоди займають 15-17% площі під овочевими культурами. Посіви редьки і редиски становлять менше 2%. Причина пов'язана з тим, що на розробку прийомів вирощування цих рослин приділялося не достатньо уваги.

Великий внесок у вивчення походження, класифікації, морфологічних і біологічних особливостей рослин редиски, агротехнічних прийомів вирощування та селекцію внесли вчені: Л.В. Сазанова, Є.М. Синська, М.Р. Рабунець, Л.Л. Єрьоменко, Т.К. Горова та ін.

Культура редиски в передгірній зоні Криму вивчена недостатньо. Виникла об'єктивна необхідність виявити найбільш ефективні строки сівби, господарсько-цінні сорти для місцевих грунтово-кліматичних умов, вивчити лежкість коренеплодів при зберіганні, що дозволить значно розширити період надходження редиски протягом року.

Зв'язок теми з планами наукових досліджень. Тема досліджень входить у план НДР Кримського державного аграрного університету за проблемою “Розробка і наукове обгрунтування системи овочівництва Криму в період виходу галузі з кризи і переходу до ринку”, № держреєстрації 01860059907.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є підбір сортів і строків сівби для конвейєрного вирощування редиски в передгірній зоні Криму.

Відповідно до поставленої мети в досліді передбачалося:

1. Вивчити температурний режим, особливості росту та розвитку рослин редиски у тунельних плівкових укриттях.

2. Встановити оптимальні строки сівби для весняного й осіннього періодів вирощування редиски.

3. Підібрати різні по скоростиглості сорти, що характеризуються високою продуктивністю, стабільністю врожаю, доброю якістю коренеплодів.

4. Вивчити лежкість коренеплодів редиски при зимовому зберіганні.

5. Дати енергетичну оцінку і провести аналіз економічної ефективності сортів і строків сівби при конвейєрному вирощуванні редиски.

Наукова новизна роботи. Установлено закономірності зміни фотосинтетичної діяльності рослин редиски в залежності від сортових особливостей, а також світлових і температурних умов, що складаються при різних строках сівби.

Обгрунтовано необхідні суми ефективних температур повітря для отримання високого врожаю коренеплодів редиски. Подано характеристику ряду сортів за показниками адаптивності, стабільності і селекційної цінності генотипу. Виявлено економічно ефективні строки сівби і сорти редиски, використання яких скорочує енергетичні витрати.

Практична цінність роботи. Запропоновані перспективні сорти та строки сівби для весняного й осіннього періодів вирощування редиски можливо використовувати в господарствах Криму. Правильне поєднання сортів і строків сівби при вирощуванні у відкритому й елементарно захищеному грунті, використання зимового зберігання коренеплодів дозволить значно розширити період надходження редиски протягом року.

Особистий внесок здобувача. Лабораторні і польові дослідження, аналіз експериментального матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення літературних джерел і виробничого досвіду, підготовка до опублікування наукових статей виконані особисто дисертантом або при його особистій участі.

Апробація роботи і публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації розглянуті на підсумкових наукових конференціях професорсько-педагогічного складу, співробітників і аспірантів КДАУ в 1996-1998 р., а також на науковій конференції, присвяченій 75-річчю КДАУ в 1997 році.За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей і 1 готується до виходу.

Обсяг і структура роботи. Дисертація написана на 128 сторінках машинописного тексту і включає вступ, 9 розділів, основні висновки, рекомендації виробництву. У роботі приведено 31 таблиця, 30 рисунків (із них 12 фотографій), 14 додатків. Список використаної літератури включає 205 назв, у тому числі 17 іноземних.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 1995-1998 рр. на експериментальній ділянці кафедри овочівництва Кримського державного аграрного університету, розташованого у передгірній зоні Криму.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем передгірний карбонатний легкоглинистий. Вміст гумусу в орному шарі - 3,0-3,4%; азоту - 3,6-5,0 мг/100 г; фосфору - 3,3 мг/100г і калію - 25,0 мг/100 г сухого грунту. Реакція грунтового розчину нейтральна або слаболужна (рН 7,1-7,7). Найменша вологоємність у горизонті 0-60 см становить 31,5% маси абсолютно сухого грунту.

Період експериментальної роботи охоплює роки з різноманітними метеорологічними умовами. Весняний період 1998 р. характеризувався поступовим наростанням тепла, у травні (період активного росту рослин) випало 59 мм опадів. У 1996,1997 рр. березень і квітень характеризувалися холодною і вологою погодою, а на початку травня встановилася жарка і суха погода. Особливо несприятливим був 1997 р.: максимальна температура повітря на початку травня досягала 33оС, за 1 і 2 декаду травня випало 3 мм опадів.

У осінній період дуже сприятливим був 1996 р. У вересні встановилася помірно тепла погода, за місяць випало 155 мм опадів при нормі 35 мм. 1995р. характеризувався підвищеною теплозабезпеченістю наприкінці серпня-вересні, а 1997 р. - ранньою, холодною і дощовою осінню. У 1997р. наприкінці вересня спостерігалися заморозки значної інтенсивності (-5 -7 оС).

У досліді по виявленню ефективності строків сівби редиску під плівкові укриття сіяли - 15-18 лютого (контроль); 25-26 лютого; у відкритий грунт -15-20 березня; 27-30 березня (контроль); 2-7 квітня; 16-17 квітня; 24-26 квітня; 15 серпня; 30 серпня (контроль); 15 вересня. Строки сівби вивчали на сортах Червона з білим кінчиком (контроль) і Базис. Агробіологічне вивчення сортів Червона з білим кінчиком (контроль), Базис, Червона рання; Рубін, Льодяна бурулька у весняний період проводили при сівбі 27 березня-2 квітня, а в осінній період - 30 серпня. Восени крім перелічених сортів вивчали сорт Дунганська 12/8. Повторність дослідів - 4-кратна. Площа облікової ділянки в тунельних плівкових укриттях складала 3 м2 (при загальній 4,6 м2), у відкритому грунті - 10 м2 (при загальній 12 м2).

Лежкість коренеплодів сортів Дунганська 12/8 (контроль), Червона з білим кінчиком, Льодяна бурулька вивчали при зберіганні в холодильнику в поліетиленових пакетах (контроль), у підвалі в поліетиленових пакетах, у підвалі в піску. Редиску закладали на зберігання в 1 декаді листопада. Повторність досліду - 3-кратна.

Попередниками в дослідах були томат розсадний та часник. Спосіб посіву - суцільний вузькострічковий, нормою висіву насіння європейських сортів 2,5-3, сорту Дунганська 12/8 - 1-1,5 г/м2. Агротехнічні умови проведення дослідів забезпечувалися з урахуванням передових прийомів.

У дослідженнях проводили такі спостереження, обліки та аналізи:

1.Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин; 2. Біометричні виміри рослин; 3. Площу листя, фотосинтетичний потенціал, господарську продуктивність фотосинтезу визначали за методикою, викладеною в роботі В.і. Камчатного (1995); 4. Облік врожаю проводили при наставанні технічної стиглості коренеплодів за всіма варіантами та повторностями. Збирали врожай у 2-3 прийоми; 5. Вміст сухої речовини визначали методом висушування при температурі 105 0С до постійної маси, цукру - по методиці Бертрана (1967), аскорбінової кислоти - йодометричним методом, нітратного азоту - іономіром ЭВ-74; 6. Органолептичну оцінку проводили по зовнішньому вигляду, смаку, консистенції і соковитості м'якоті; 7. При зимовому зберіганні редиски через кожні 15 діб визначали кількість товарних, уражених хворобами, підв'ялених коренеплодів; 8. Статистичну обробку дослідних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.О. Доспєхов, 1985); 9. Показники пластичності, стабільності, селекційної цінності генотипу сортів редиски розраховували за методикою А.В. Кільчевського, Л.В. Хотилєвої (1989); 10. Біоенергетичну оцінку здійснили за методикою В.В. Корінця (1995), економічну ефективність розрахували на основі аналізу чистого прибутку, собівартості продукції і рівня рентабельності за методикою “Визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1980).

Вирощування редиски в тунельних плівкових укриттях

Температурний режим. Середньодобова температура повітря під плівкою була на 2,9-4,4оС вище, ніж у відкритому грунті. У середині квітня внаслідок високої денної температури в плівкових укриттях (30-35оС) проводили провітрювання рослин із 11 до 16-17 годин. Тому розходження в температурі повітря склали 2,0-3,3оС. Різниця між максимальними і мінімальними температурами повітря під плівкою й у відкритому грунті досягала відповідно 10-17 і 2-5оС. Температура грунту характеризувалась меншими коливаннями. У квітні (період активного росту рослин) у середині дня різниця в температурі грунту складала 3,3-4,6, в ранковий час -1,3-2,5 , вечірній час - 1,9-4,0оС.

Ріст, розвиток, фотосинтетичні особливості рослин. При досліджуваних строках сівби сходи з'являлися через 14-16 днів. Тривалість періоду формування розетки листя при сівбі 15-18 лютого була на 6 днів більше, ніж при сівби 25-26 лютого і склала 27-31 день, а наростання коренеплоду при даних строках продовжувалася протягом 17-19 днів (рис. 1).

У контрольного сорту відзначена площа листя 177,3-129,8 см2 на рослину, фотосинтетичний потенціал - 404,8-352,0 тис.м2дн/га, у сорта Базис - відповідно 130,2-94,1 см2, 220,0-202,4 тис.м2-дн/га. Показники мали найбільші значення при сівбі 15-18 лютого. Господарська продуктивність фотосинтезу у сорта Червона з білим кінчиком по строках сівби не змінювалася (1,5 г/м2-добу), у сорта Базис була вище на 0,4 г/м2-добу при сівбі 15-18 лютого і становила 2,9 г/м2-добу.

При вирощуванні редиски під плівкою застеблувалося у контрольного сорту 0,6-0,8%, у сорту Базис - 2,1-2,8% рослин.

Врожайність і якість товарних коренеплодів. При сівбі 15-18 лютого врожайність була на 1,9-2,5 т/га; товарність - на 6-8%; маса коренеплоду - на 0,5-1,1 г більше, ніж при сівбі 25-26 лютого (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив строків сівби редиски в тунельних плівкових укриттях на врожайність коренеплодів, товарні і біологічні показники (1996-1998 рр.)

При більш пізньому строкові сівби збільшилася кількість днів із критично високою для редиски температурою, що вплинуло на продуктивність рослин. Проте, даний строк сівби характеризувався більш коротким вегетаційним періодом і кращим хімічним складом коренеплодів: цукру вміщувалось більше на 0,35-0,37%, аскорбінової кислоти - на 3,2-3,6мг/100г, нітратів - менше на 126-129мг/кг.

Ефективні строки сівби редиски

Весняний період

Ріст, розвиток, фотосинтетичні особливості рослин. Тривалість періодів появи сходів коливалася по строках сівби від 17 до 7 днів, формування розетки листя - від 31-29 до 13-12 днів, а наростання коренеплоду - від 14-13 до 12-11 днів (рис. 1).

У сорту Червона з білим кінчиком при досліджуваних строках сівби площа листя склала 167,8-123,4 см2, у сорту Базис - 145,1-101 см2, фотосинтетичний потенціал відповідно - 563,2-202,4 і 308,0-114,4 тис.м2-дн/га, господарська продуктивність фотосинтезу - 1,9-0,7 і 3,0-1,2 г/м2-добу. Найбільш продуктивною “робота” листя на формування врожаю була при сівбі 27-30 березня.

Кількість цвітухи змінювалася по сорту Базис від 2,7 до 0,4%, по сорту Червона з білим кінчиком - від 0,9 до 0,3% і була максимальною при сівбі 15-20 березня.

Врожайність і якість товарних коренеплодів. Весняні строки сівби забезпечили одержання врожаю від 12,0-11,0 до 5,6-5,2 т/га. Максимальна врожайність відзначена при сівбі 27-30 березня (табл. 2). При цьому вегетаційний період у досліджуваних сортів склав 38-32 дні, а сума ефективних температур (вище 10оС) на початок збирання врожаю 174оС, у тому числі у фазі наростання коренеплоду - 92оС.

Таблиця 2 Вплив весняних строків сівби редиски у відкритому грунті на врожайність коренеплодів, товарні і біологічні показники ( 1996-1998 рр.)

При сівбі 15-20 березня через нестійку погоду ріст рослин проходив нерівномірно, тривалий вплив понижених температур викликав передчасну цвітушність. Квітневі строки характеризувалися більш високою температурою для рослин редиски, що привело до зниження продуктивності.

У коренеплодах сорту Червона з білим кінчиком максимальна кількість сухої речовини вміщувалась при сівбі 27-30 березня (5,70%), загального цукру - 2-7 квітня (3,54%), аскорбінової кислоти -16-17 квітня (28,1 мг/100г). У сорту Базис вміст загального цукру був більшим при сівбі 27-30 березня, а закономірності в накопиченні сухої речовини й аскорбінової кислоти були аналогічними. Максимальна кількість нітратів відзначена при сівбі 15-20 березня (1031-1056 мг/кг), мінімальна - 25-26 квітня (832-814 мг/кг) (ГДК -1200 мг/кг).

Осінній період

Ріст, розвиток, фотосинтетичні особливості рослин. При осінніх строках сівби сходи з'явилися через 4-6 днів. Вегетаційний період коливався від 21-27 до 39-46 днів, а тривалість періоду наростання коренеплоду - від 9-11 до 21-24 днів (рис. 1).

У сортів Червона з білим кінчиком і Базис при досліджуваних строках площа листя досягала відповідно 427,0-134,7 і 193,3-99,6 см2 на рослину, фотосинтетичний потенціал - 633,6-448,8 і 325,6-264,0 тис. м2-дн. /га, продуктивність фотосинтезу - 1,9-1,4 і 4,4-2,5 г/м2-добу. Площа листя і фотосинтетичний потенціал були максимальними при сівбі 15 серпня, а господарська продуктивність фотосинтезу - при посіві 15 серпня у контрольного сорту і 30 серпня у сорту Базис.

При осінніх строках стеблування рослин відзначено не було.

Врожайність і якість товарних коренеплодів. Найбільша врожайність відзначена при сівбі 15 серпня (24,2-24,0 т/га) і 30 серпня (19,6-23,2 т/га) (табл.3). Сума ефективних температур (вище +10оС) до початку збирання врожаю склала відповідно 237 та 153оС, у тому числі у фазі наростання коренеплоду - 54 та 48оС.

Таблиця 3 Вплив осінніх строків сівби редиски на врожайність коренеплодів, товарні і біологічні показники ( 1995-1997 рр.)

Для сорту Базис кращим строком сівби, що забезпечує одержання високого і стабільного врожаю є 30 серпня. Врожайність і товарність коренеплодів були значно більшими (на 3,6 т/га і 11%), ніж у контрольного сорту.

Максимальна кількість сухої речовини (5,36-5,51%) і аскорбінової кислоти (28,1-27,7 мг/100 г) вміщувались при сівбі 30 серпня. Кількість загального цукру була вище у сорту Базис при сівбі 15 серпня (2,50%), а в контрольного сорту - 30 серпня (2,77%).Вміст нітратів закономірно підвищувався при сівбі з 15 серпня до 15 вересня від 709-766 до 1097-1115 мг/кг.

АГРОБІОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ СОРТІВ РЕДИСКИ

Весняний період

Фенологічні фази росту і розвитку рослин. Сходи з'явилися через 14 днів після сівби. Формування розетки листя продовжувалося протягом 21 (сорт Базис) - 28 (сорт Льодяна бурулька) днів, а наростання коренеплоду - 11-12 днів.

До збирання врожаю сорту Базис приступали на 4-8 днів раніше, ніж інших досліджуваних сортів.

Морфологічні ознаки і фотосинтетичні особливості рослин. Висота рослини, площа листя були найбільшими у сортів Льодяна бурулька і Червона з білим кінчиком (16,4-16,1 см; 158,4-151,2 см2 відповідно), а найменшими - у сортів Базис і Рубін (13,6-15,4 см; 105,1-115,3 см2 відповідно). Коренеплід досягав товарних розмірів при 6,9 (сорти Базис, Рубін) - 7,5 (сорт Льодяна бурулька) листків на рослині. Максимальна продуктивність фотосинтезу - 3,0 г/м2-добу відзначена в сортів Базис і Рубін (при фотосинтетичному потенціалі 184,8-193,6 тис. м2-дн/га відповідно), а мінімальна - по сорту Льодяна бурулька - 1,1 г/м2-добу (при фотосинтетичному потенціалі 440,0тис. м2 -дн/га).

Найбільша кількість рослин застеблувалася у сорту Льодяна бурулька (4,2%), найменша - у сорту Червона з білим кінчиком (0,5%).

Врожайність і якість товарних коренеплодів. Врожайність сорту Червона з білим кінчиком була на 0,7-3,2 т/га, товарність на 3-12% вища, ніж у інших сортів. Маса коренеплоду була найбільшою у сорту Льодяна бурулька (15,6 г), а серед сортів з округлою формою коренеплоду - у сорту Червона з білим кінчиком (13,6 г) (табл. 4).

Таблиця 4 Врожайність коренеплодів, товарні і біологічні показники сортів редиски при весняному вирощуванні ( 1996-1998 рр.)

По сортах вміст сухої речовини становив 5,76-5,63%, загального цукру - 3,76-3,12%; аскорбінової кислоти - 29,3-26,5 мг/100г, нітратів - 1002-966 мг/кг.Сорти Базис і Рубін були схильні до дрябливості м'якоті. Найбільш щільна консистенція м'якоті відзначена у сорту Червона з білим кінчиком.

Осінній період

Фенологічні фази росту і розвитку рослин редиски. Сходи з'явилися через 5 днів після сівби. У ранньостиглих сортів тривалість періодів формування розетки листя коливалася від 13 до 17 днів, наростання коренеплоду - від 13 до 15 днів і була самою короткою у сорту Базис. У средньостиглого сорту Льодяна бурулька тривалість даних періодів становила 22 і 17 днів, у пізньостиглого сорту Дунганська12/8 - 29 і 28 днів відповідно.

Морфологічні ознаки і фотосинтетичні особливості рослин. Серед європейських сортів найбільша висота рослин, площа листя відзначені у сортів Червона з білим кінчиком і Льодяна бурулька (27,0-33,5 см2; 311,0-465,12 см2 відповідно), а найменша - у сорту Базис (19,8 см2; 143,2 см2). У сорту Дунганська12/8 китайського підвиду висота рослин становила 51,3 см, площа листя - 640,0 см2. У фазі технічної стиглості коренеплоду відзначена кількість листків на рослині: у сорту Базис - 6,2, в інших європейських сортів - 6,9-7,1; у сорту Дунганська12/8 - 9,9 шт. Максимальна господарська продуктивність фотосинтезу - 4,4-2,9 г/м2-добу отримана по сортам Базис і Рубін при фотосинтетичному потенціалі 264,0-360,8 тис.м2-дн/га відповідно, а мінімальна - по сорту Льодяна бурулька - 0,7 г/м2-добу при фотосинтетичному потенціалі 1232,0 тис.м2-дн/га.

У сорту Дунганська12/8 застеблувалось 0,8% рослин. У інших сортів стеблування не спостерігалося.

Врожайність і якість товарних коренеплодів. Максимальну врожайність (20,9-23,2 т/га) і товарність коренеплодів (87-90%) забезпечили сорти Рубін і Базис. Серед європейських сортів маса коренеплоду була найбільшою у сортів Червона з білим кінчиком (16,5 г) і Льодяна бурулька (25,3 г). У сорту Дунганська 12/8 маса коренеплоду становила 50,0 г (табл. 5).

Таблиця 5 Врожайність коренеплодів, товарні і біологічні показники сортів редиски при осінньому вирощуванні ( 1995-1997 рр.)

Сорти Льодяна бурулька і Дунганська 12/8 за поживністю коренеплодів перевищували ранньостиглі сорти. Сухої речовини вміщувалося 5,90-7,57% (проти 5,24-5,73%), загального цукру - 3,37-3,57% (проти 2,14-2,77%), аскорбінової кислоти - 35,2-40,8 мг/100г (проти 27,7-28,1 мг/100г). Проте і вміст нітратів був вищим - 988-1172 мг/кг, проти 814-894 мг/кг.

Найбільш щільна консистенція м'якоті відзначена у сортів Дунганська 12/8 і Червона з білим кінчиком.

Адаптивність, пластичність, стабільність, селекційна цінність генотипу сортів редиски. Найбільший ефект загальної адаптивної здатності мав сорт Базис (2,1), а найменший - Червона рання (-2,6). Самим стабільним виявився сорт Червона з білим кінчиком (відносна стабільність 34,2%). Найбільшу чутливість на зміну умов середовища проявив сорт Базис (відносна стабільність 52,2%). Даний сорт при несприятливих погодних умовах не може гарантувати максимальну продуктивність. Кращими сортами, що поєднують високу продуктивність зі стійким урожаєм, були Червона з білим кінчиком і Рубін. Показник селекційної цінності генотипу становив відповідно 8,60 і 7,94. У сорту Базис цей показник мав найменше значення - 5,22.

Лежкість коренеплодів редиски при зимовому зберіганні. У сорту Дунганська 12/8 через 6 місяців зберігання в холодильнику в поліетиленових пакетах відзначений вихід товарних коренеплодів 97,9%, що на 8,4-11,2% більше, ніж при зберіганні в підвалі в поліетиленових пакетах і в піску протягом 3,5-5 місяців відповідно. У сортів Льодяна бурулька і Червона з білим кінчиком при зберіганні в холодильнику протягом 2-3 місяців вихід товарних коренеплодів склав 83,4-92,3%, у підвалі в поліетиленових пакетах через 1,5-2 місяця - 75,4-86,8%, у підвалі в піску через 1,5-2 місяця - 79,6-89,3%.

Підбір сортів і строків сівби для конвейєрного надходження коренеплодів редиски. У плівкових укриттях сівба редиски в строки 15-18 і 25-26 лютого забезпечила надходження продукції з 2-3 декади квітня. При сівбі редиски 27-30 березня, 2-7 квітня врожай збирали із середини 2 і на початку 3 декади травня. У весняний період краще використовувати ранньостиглі сорти Червона з білим кінчиком, Рубін, Базис. У средньостиглого сорту Льодяна бурулька розетка листя формується повільніше і наростання коренеплоду проходить в умовах підвищених температур, що знижує продуктивність рослин і відсуває терміни надходження врожаю. При сівбі ранньостиглих сортів 15 і 30 серпня продукція надходила з 2- 3 декади вересня. Використання сортів Льодяна бурулька і Дунганська 12/8 при сівбі 30 серпня дозволило отримувати продукцію з 2 декади жовтня до 1 декади листопада. Редиска європейських сортів при зберіганні в холодильнику зберігала смакові та товарні якості протягом 2-3 місяців, а сорту Дунганська 12/8 - протягом 6 місяців.

Біоенергетична оцінка та економічна ефективність виробництва редиски. У плівкових укриттях, не зважаючи на більш високий вміст енергії у врожаї при сівбі 15-18 лютого (11000 проти 9064 МДж/га), коефіцієнт енергетичної ефективності по строках сівби 15-18 і 25-26 лютого не змінювався і дорівнював 0,04. У відкритому грунті у весняний період вміст енергії у врожаї коливався від 10120 до 4752 МДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності - від 0,15 до 0,12, в осінній період - відповідно від 21208 до 11176 МДж/га і від 0,17 до 0,15. Ці показники були найбільшими при сівбі 27-30 березня, 15 і 30 серпня.

У весняний період серед сортів, що вивчалися, коефіцієнт енергетичної ефективності становив 0,15-0,14 і був найбільшим у сортів Червона з білим кінчиком, Базис, Рубін, а в осінній період максимальне значення відзначене по сорту Базис (0,18 проти 0,17-0,16).

Максимальний чистий прибуток і рівень рентабельності отримані при сівби редиски 15-18 лютого (плівкове укриття) - відповідно 936 грн/т і 88%, 27-30 березня - 186 грн/т і 45%, 30 серпня -300 грн/т і 67% (табл. 6).

Таблиця 6 Економічна ефективність виробництва коренеплодів редиски в залежності від строків сівби і способів вирощування (середнє по сортах Червона з білим кінчиком і Базис за роки досліджень)

У весняний період найбільший виробничий прибуток забезпечив сорт Червона з білим кінчиком (200 грн/т), а в осінній період - сорти Дунганська 12/8 (471 грн/т), Льодяна бурулька (272 грн/т) і Базис (210 грн/т). У осінній період одержання максимального економічного ефекту сортів Дунганська 12/8 і Льодяна бурулька пов'язане з тим, що продукція почала надходити в більш пізніші строки, коли ціна редиски була вище (табл. 7).

Таблиця 7 Економічна ефективність виробництва коренеплодів сортів редиски (середнє за роки досліджень )

Виробнича перевірка результатів досліджень. У 1998 р в КСП “Мічуринець” Джанкойського району проводили виробничу перевірку сортів Червона з білим кінчиком і Базис при сівбі редиски 20 лютого (плівкове укриття), 5 квітня, 30 серпня.

У сорту Базис продукція надходила на 4-6 днів раніше, ніж у сорту Червона з білим кінчиком.

У плівкових укриттях по сорту Червона з білим кінчиком відзначена максимальна врожайність (13,1 т/га) і товарність коренеплодів (74%), що на 1,2 т/га і 5% вище, ніж по сорту Базис.

У відкритому грунті у весняний період врожайність змінювалася по сортах від 12,9 до 14,2 т/га, товарність - від 67 до 73%, в осінній період - відповідно від 18,5 до 20,8 т/га та від 75 до 83%. У дані строки більш продуктивним був сорт Базис.

При вирощуванні сортів редиски під плівкою виробничий прибуток становив 577-891 грн/т, рівень рентабельності - 56-80%; у відкритому грунті у весняний період - відповідно 186-206 грн/т, 59-70%; в осінній період - 252-269 грн/т, 102-116%.Ці показники мали максимальне значення по сорту Базис. У плівкових укриттях це пов'язано з більшою скоростиглістю сорту, завдяки чому його реалізували по більш високій ціні, а у відкритому грунті - із більш високою врожайністю.

ВИСНОВКИ

1.Сівба редиски у різні строки, використання укрить з поліетиленової плівки і сортів різних груп стиглості дозволило отримувати свіжу продукцію редиски з другої декади квітня до 3 декади травня і з 2 декади вересня до 1 декади листопада. Зберігання коренеплодів забезпечило надходження редиски з 1 декади листопада до 2 декади квітня.

2.У плівкових укриттях більш сприятливі температурні умови для рослин редиски складаються в ранньовесняний період. У середині квітня температура повітря під плівкою часто досягає несприятливо високих для редиски значень (30-35 0С), що приводить до зниження продуктивності і відсуває строки надходження врожаю.

3.Ефективним строком сівби редиски в плівкових укриттях є 15-18 лютого. Врожайність товарних коренеплодів була вище на 18% і склала 12,2-12,8 т/га, надходження продукції починалося на 7-10 днів раніше, ніж при сівбі 25-26 лютого. Проте строк сівби наприкінці лютого характеризувався найкращим хімічним складом коренеплодів і меншим вмістом нітратів.

4.У відкритому грунті при сівбі редиски 27-30 березня отримана максимальна врожайність товарних коренеплодів - 11,0-12,0 т/га (вище на 10-53% у порівнянні з іншими строками). Сорт Базис характеризувався більшою скоростиглістю і високими показниками продуктивності рослин у роки з поступовим наростанням тепла і помірних температур у період формування коренеплоду. Сорт Червона з білим кінчиком краще переносив дії підвищених температур і був більш стійким до стеблування.

5.Ефективними строками сівби редиски восени є 15-30 серпня. У середньому по сортах Червона з білим кінчиком і Базис врожайність була вище на 51-57%, ніж при сівбі 15 вересня і склала 24,1-21,4 т/га. Дані строки характеризувалися і найкращим хімічним складом коренеплодів.

6.У весняний період краще використовувати ранньостиглі сорти - Червона з білим кінчиком, Рубін, Базис. До збирання врожаю сорту Базис приступали на 4-8 днів раніше інших сортів. У сортів Червона з білим кінчиком і Рубін відзначена найбільша врожайність (12,2-11,5 т/га), найменша кількість цвітухи (0,5-1,0%). У середньостиглого сорту Льодяна бурулька внаслідок більш повільного формування розетки листя наростання коренеплодів відбувається при підвищених температурах, що призводить до зниження продуктивності і відсуває строки надходження врожаю. Коренеплоди сортів Базис і Рубін схильні до дрябливості м'якоті.

7.У осінній період коренеплід сорту Базис досягав товарних розмірів на 6 днів раніше інших ранньостиглих сортів і на 13-29 днів раніше відповідно сортів Льодяна бурулька і Дунганська 12/8. Максимальну врожайність забезпечують сорти Базис і Рубін (23,2-20,9 т/га). Коренеплоди сортів Льодяна бурулька і Дунганска 12/8 значно перевершують за хімічним складом ранньостиглі сорти. Найбільш щільну консистенцію м'якоті мають сорти Дунганська 12/8 і Червона з білим кінчиком.

8.При весняному і осінньому вирощуванні редиски кращими сортами, що поєднують високу продуктивність із стійким врожаєм, були Червона з білим кінчиком і Рубін (селекційна цінність генотипу - 8,60 і 7,94). Найбільшу чутливість на зміну умов середовища мав сорт Базис (селекційна цінність генотипу - 5,22).

9.Спосіб зберігання редиски в холодильнику в поліетиленових пакетах забезпечував найбільший вихід товарних коренеплодів (97,9-83,4%), більш тривалий період і краще зберігання поживних речовин. Сорт Дунганська 12/8 найбільш придатний для зберігання: у холодильнику коренеплоди зберігалися 6 місяців, а європейських сортів - 2-3 місяці.

10.Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності відзначений при сівбі редиски 27-30 березня (0,15), 15 і 30 серпня (0,17). У весняний період найбільша енергетична ефективність отримана по сортах Червона з білим кінчиком, Рубін, Базис (0,15), а в осінній період - Базис (0,18) і Рубін (0,17).

11.Максимальний рівень рентабельності отриманий при сівбі редиски 15-18 лютого (під плівку) - 88%, 27-30 березня - 45%, 30 серпня - 67%. У весняний період використання сорту Червона з білим кінчиком, а в осінній період - сортів Базис, Льодяна бурулька, Дунганська 12/8 забезпечило рівень рентабельності 67-143%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

У передгірній зоні Криму для конвейєрного вирощування коренеплодів у весняний період рекомендуємо використовувати сорти Червона з білим кінчиком, Рубін, в осінній період - Базис, Рубін, Льодяна бурулька, Дунганська 12/8. Сівбу проводити 15-18 лютого (під плівку), 27-30 березня, 15 і 30 серпня. Кращим сортом для зимового зберігання є Дунганська 12/8.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Янушкевич С.М. Підбір сортів та обгрунтування строків посіву для овочевого конвейєра коренеплодів редиски в осінній період // Вісник аграрної науки. - 1998. - №10. - С. 62-64.

2.Янушкевич С.М. Ефективні строки сівби редиски при осінньому вирощуванні в передгірній зоні Криму // Овочівництво і баштанництво: Межвід. тем. наук. збірник. - Харків, 1998. - Вип. 43. - С. 122-125.

3.Васецкий В.Ф., Янушкевич С.Н. Оптимальные сроки сева редиса в предгорной зоне Крыма // Картофель и овощи. - 1999. - № 2. - С. 6.

4.Янушкевич С.М. Результати агробіологічного вивчення сортів редиски при осінньому вирощуванні в передгірній зоні Криму // Овочівництво і баштанництво: Межвід. тем. наук. збірник. - Харків, 1998. - Вип. 43. - С. 126-129.

5.Янушкевич С.Н. Определение оптимальных сроков посева редиса при весеннем и осеннем выращивании в предгорной зоне Крыма // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Науч. тр. - Симферополь, 1997. - С. 32-33.

6.Васецкий В.Ф., Янушкевич С.Н. Выращивание редиса при весенних и осенних посевах // Информ. листок. - №55-96. - Симферополь: Изд. ЦНТЭИ. - 1996. - 2 с.

Размещено на Allbest.ru