Фізіологічне обґрунтування використання препаратів гумусової природи і нетрадиційних замінників кормів молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧУМАК ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК : 636.4:612

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВ ГУМУСОВОЇ ПРИРОДИ І НЕТРАДИЦІЙНИХ ЗАМІННИКІВ КОРМІВ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ДНІПРОПЕТРОВСЬК - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нормальної i патологічної фізіології сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, в учгоспі “Самарський” та КСП “Перемога” Дніпропетровської області.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, академік АН ВШУ,

заслужений працівник народної освіти України, професор,

Грибан Віталій Григорович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: 1. Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН

Снітинський Володимир Васильович,

Львівський державний аграрний університет, ректор

2. Доктор ветеринарних наук, професор

Чорний Микола Васильович,

Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедри гігієни тварин

Провідна установа: Національний аграрний університет,

кафедра нормальної і патологічної фізіології,

Кабінет Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться “ 26 ” січня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.04 при Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 320070, м. Дніпропетровськ-70, вул. Ворошилова, 25, корпус № 1, аудиторія 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 320070, м. Дніпропетровськ-70, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “ 24 ” грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Касьян С.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

раціон свиня фізіологічний метаболізм

Актуальність теми. Свинарство - найбільш продуктивна галузь тваринництва. Вдале використання фiзiологiчних особливостей свиней, збалансована годівля і оптимальні умови утримання дозволять в найкоротші строки задовольнити потреби суспільства у висококалорійних м'ясних продуктах. Забезпечення молодняка і маточного поголів'я поживними речовинами, підвищення ефективності їх використання має важливе значення для розвитку галузі. У вирішенні проблеми може допомогти використання нетрадиційних джерел корму, зокрема білків, одержаних від мікроорганізмів і примітивних тварин (Г.А.Богданов,1990, М.Т.Ноздрін,1990, В.С.Патров,1994, А.І.Свєженцов,1996, В.П.Рибалко,1997 і інші).

Значна увага приділяється дослідженню особливостей метаболізму у свиней, вивченню змін морфологічних і біохімічних показників крові та інших тканин з віком і під впливом біологічно активних речовин (О.В.Квасницький, 1951, А.А.Алієв, 1974, К.Б. Свєчін, 1976, M.T. Yokoyama, 1982, Ю.С. Клос, 1991, О.Д. Синєщоков, 1995, В.Г. Грибан, 1994-1997, В.В. Снітинський, 1994, 1997, М.П. Високос, 1992, 1997 і інші).

Генетичний потенціал проявляється лише за оптимальних умов навколишнього середовища, що впливають на обмін речовин, характерний для певного віку тварин (М.В.Чорний,1994, М.Д.Березовський,1997 і інші).

Саме біологічно активні речовини здатні суттєво впливати на метаболічні процеси, а через них на рівень адаптації, продуктивність, репродуктивну здатність і стійкість до захворювань (А.І.Нікітенко,1994, І.І.Калашник,1997 та інші).

В літературі є значна кількість наукових праць з вивчення біологічно активних речовин різного походження. Але більшість із них не використовується з різних причин: складні технології виготовлення, високі затрати праці при застосуванні великому поголів'ю тварин, тривале перебування речовин або їх метаболітів у тканинах, що може негативно відбиватись на здоров'ї людей.

У зв'язку з цим до перспективних препаратiв належать похiднi торфу, продукти життєдіяльності живих організмів. Встановлено, що ці препарати мають багатоплановий вплив на фізіологічний стан тварин (G.A.Visser,1972, В.Г.Грибан,1985-1997, М.П.Високос,1992, C.Goecke,1996, Л.І.Юрченко,1997 та інші). До цього ж класу біологічно активних речовин належать продукти життєдіяльності бджоли (апізол) і каліфорнійського черв'яка (РВБК). Однак дослідженню дії цих препаратів на метаболізм, якість продукції і стійкість до захворювань у свиней приділено недостатньо уваги.

На вивчення їх впливу на ріст, розвиток, білковий обмін, показники гомеостазу молодняка свиней і якість продукції спрямована наша робота.

Зв'язок роботи з науково-дослідною тематикою. Робота була фрагментом завдання 5 проекту 14 “Ветеринарне забезпечення” науково-технічної програми УААН “Продовольство-95”.

Мета і завдання досліджень. Вивчити особливості метаболізму у молодняка свиней у різні фізіологічні періоди і залежно від продуктивності та використання гідрогумату, оксигумату, апізолу та нетрадиційного корму - продукту вермикультури.

Для вирішення були поставленi наступні питання : 1) вивчити динаміку морфологічних і біохімічних показників крові та їх спiввiдношення для оцінки фiзiологiчного стану свиней, 2) дослiдити ефективнiсть застосування бiологiчно активних речовин гідрогумату, оксигумату, апізолу як кормових добавок на дорощуваннi та вiдгодiвлi свиней, їх вплив на обмін речовин, продуктивність, збереження тварин, якість отриманої продукції, 3) встановити вплив раціонів із вермикультурою на показники гомеостазу, ріст і розвиток свиней.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше отриманi данi про вплив гiдрогумату та оксигумату на морфологічні показники крові, протеїновий обмiн, стійкість до захворювань, продуктивнiсть молодняка свиней та показники якостi продукцiї. Вивчено можливiсть використання апiзолу для стимуляцiї метаболiчних процесiв, підвищення стійкості до захворювань та продуктивності свиней. Вивчено показники гомеостазу і продуктивнiсть свиней при використанні кормової добавки - продукту переробки вермикультурою вiдходiв виробництва (соняшникової лузги).

Теоретична і практична цiннiсть роботи. Одержанi дані про вплив гiдрогумату, оксигумату, апiзолу і вермикультури на дорощуваннi і вiдгодiвлi свиней. Матеріали дисертації використані при розробці рекомендацій щодо використання апізолу (Дніпропетровськ,1995) та гідрогумату (Дніпропетровськ,1998), результати досліджень демонструвались на обласних сільськогосподарських виставках 1995-1997 років. Матеріали роботи використовуються у навчальному процесі з курсів “Фізіологія”, “Біохімія”, “Клінічна біохімія”.

Особистий внесок здобувача полягає у виконанні всього обсягу експериментальної частини, проведенні лабораторних досліджень крові і тканин, статистичній обробці результатів, підборі та обробці даних літератури. За участю наукового керівника і співавторів публікацій проведений аналіз та інтерпретація одержаних результатів. Вивчення впливу вермикультури виконано у співпраці з доц. А.В. Ольшанським, здобувач особисто виконував лабораторні дослідження.

Апробацiя результатiв досліджень. Основнi положення дисертацiї доповiдались на наукових конференцiях ДДАУ 1992-1997 рр., VI Українському бiохiмiчному з`їздi (Київ, 1992), мiжвузiвських науково-практичних конференцiях: “Интенсификация сельскохозяйственного производства в Приднепровском регионе” (Днiпропетровськ, 1991), “Неінфекційна патологія тварин” (Біла Церква, 1995, 1998), “Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні”, (Дніпропетровськ, 1996), “Актуальные проблемы вет.медицины и вет.-сан. конт-роля сельскохозяйственной продукции” (Москва, 1997), “Экологические проблемы патологии, фармакологии и терапии животных” (Воронеж, 1997), “Другий український тиждень гастроентерологів” (Дніпропетровськ, 1997).

Основні положення дисертації висвітлені у 5 статтях, 2 рекомендаціях та 1 тезі.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 108 сторінках машинописного тексту, містить 23 таблиці, 13 рисунків. Робота складається із розділів: вступ, огляд літератури, матеріал та методика досліджень, експериментальна частина, аналіз і узагальнення результатiв дослiджень, висновки, пропозицiї виробництву, список використаних джерел, що містить 360 найменувань, в тому числі 60 зарубіжних авторів.

Матеріали і методика досліджень

Дослiдження проводили протягом 1991-1997 років на кафедрi нормальної і патологiчної фiзiологiї Днiпропетровського державного аграрного унiверситету. Експериментальна частина виконана на поголів'ї свиней великої білої породи в учгоспі "Самарський" ДДАУ та свинокомплексi "Перемога" Томакiвського району Днiпропетровської областi. Схема проведення досліджень наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Схема проведення дослідів

Серія	Тема досліду	Кількість голів
Перша Друга	Вивчення особливостей метаболізму : 1) за віком, вік 4-10 міс. 2) при різній інтенсивності годівлі - при середньодобових приростах маси тіла 300 г і 450 г Вивчення особливостей метаболізмупід впливом біологічно активних речовин: 1) гідрогумату (разом із впровадженням у виробництво), вік 2-10 міс. 2) оксигумату, вік 2-7 міс. 3) апізолу, вік 4-7 міс. 4) рослинно-вуглеводно-білкового корму, вік 4-7 міс.	10 30 2618 75 64 30

Перша серія дослідів була спрямована на вивчення морфологічних і біохімічних показників у зв'язку з віком і продуктивністю свиней. Вона складалась із двох дослідів.

У першому досліді на молодняку свиней у вікові періоди : 4 мiс., при статевому дозріванні (6 міс.) і при фізіологічному дозріванні (10 мiс.), вивчали вікові особливості вмісту еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, лейкоцитів, загального білка і його фракцій, сечовини. В другому - залежність показників обміну речовин від інтенсивності годівлі на свинях віком 4-10 міс. при середньодобових приростах маси тіла 300 і 450 г.

Друга серія дослідів спрямована на вивчення дії окремих біологічно активних речовин на фізіологічний стан, стійкість до захворювань і продуктивність свиней.

У першому досліді цієї серії аналізували обмін речовин під впливом гідрогумату: морфологічні показники, фракції загального білка, компоненти залишкового азоту.

Гідрогумат застосовували з кормом молодняку свиней у дозі 100 мг/кг маси тіла циклами по 30 діб, з таким же інтервалом між ними. На двох групах по 40 голів поросят визначали його вплив на стійкість до захворювань при використанні препарату відразу після відлучення у віці 2 міс. протягом 4 тижнів у вказаній вище дозі.

У другому досліді визначали вплив оксигумату на морфологічні показники, фракції загального білка, вміст сечовини, креатиніну, активність амінотрансфераз крові, на морфологічні і біохімічні показники якості м'яса і сала. Оксигумат використовували з кормом у дозі 150 мг/кг маси тіла циклами по 30 діб, з таким же інтервалом між ними. На двох групах по 30 голів поросят визначали вплив оксигумату на стійкість до захворювань при використанні відразу після відлучення протягом 4 тижнів у вказаній вище дозі.

У дослідах із апізолом визначали морфологічні показники, вміст загального білка, альбумінів, глюкози, неорганічного фосфору і сіалових кислот. Апізол згодовували з кормом у дозі 15 мг/кг маси тіла протягом 21 доби.

У дослідах з вермикультурою (РВБК) аналізували морфологічні показники, вміст загального білка, альбумінів, глюкози. РВБК використовували для заміни частини раціону (зерносуміші) у такій кількості, щоб вміст клітковини не перевищував 5,5% від сухої речовини корму.

У кожному дослiдi формували дослiднi і контрольнi групи із клінічно здорових тварин за методом груп-аналогів. Тварини знаходились в однакових умовах годiвлi та утримання, але свині дослiдних груп додатково до рацiону отримували вiдповiдну дозу бiологiчно активних речовин або частина рацiону замiнювалась еквiвалентною за поживнiстю кiлькiстю рослинно-вуглеводно-білкового корму.

Проби крові у тварин для досліджень брали до ранкової годівлі із вушних вен, для отримання цільної крові застосовували цитрат натрію. В крові визначали еритроцити, лейкоцити і гемоглобiн загальноприйнятими методами, лейкограмму - підрахунком клітин у забарвленому мазку крові (Н.В.Коротченко,1987). В сироватці крові визначали активнiсть амiнотрансфераз за Рейтман-Френкелем, креатинiн - за Поппером, глюкозу - глюкозооксидазним методом (А.М.Гаряч-ковський, 1994), загальний бiлок - біуретовим методом, фракцiї загального бiлка - нефелометрично (Б.І.Антонов,1991), бета-лiпопротеїни - за Бурштейном, залишковий азот - з реактивом Несслера, азот амінокислот - за Узбековим (І.П.Кондрахін,1985), сечовину і неорганічний фосфор (за допомогою наборів реактивів “Лахема”, Чехія), сiаловi кислоти - за Гессом (Є.А.Васильєва, 1982).

Проби м'яса отримували із найдовшого м'яза спини, сала - над 6-7 грудним хребцем. У пробах визначали площу "м'язового вiчка", висоту шпику над 6-7 грудним хребцем, вмiст сухої речовини найдовшого м'яза спини, сала і печiнки - висушуванням, кольоровий показник м'яса, рН м'яса - колориметрично, вмiст жиру - пiсля витоплення, кислотне число жиру - титруванням (А.Т.Мисик,1985), вологоутримуючу здатнiсть м`яса (А.М.Поливода,1969), вмiст неорганічного фосфору, фосфору фосфотриоз i макроергiчних сполук iз молiбденовим реактивом (Т.Л.Алейникова, 1988).

Одержанi результати опрацьовували біометрично (Ф.М.Лакін,1990) з використанням програми EXCEL для WINDOWSE.

Результати досліджень та їх обговорення

1. Вікові особливості показників крові молодняка свиней та їх залежність від продуктивності

Ми провели дослідження на трьох вікових групах свиней при однакових умовах утримання з метою визначення особливостей морфологічних і біохімічних показників крові (табл. 2).

Таблиця 2

Показники крові молодняка свиней в залежності від віку (M+m, п=10)

Показники	Одиниці виміру	Вік 4 міс.	Вік 6 міс.	Вік 10 міс.
Еритроцити Гемоглобін Кольоровий показник Лейкоцити Загальний білок А/Г Альбуміни Альфа-глобуліни Бета-глобуліни Гамма-глобуліни Сечовина	Т/л г/л Г/л г/л г/л г/л г/л г/л мМ/л	5,800+0,280 104,7+7,1 0,92+0,07 10,990+1,130 67,30+1,20 1,00+0,07 33,1+1,2 10,3+0,7 13,8+1,1 14,8+1,1 6,2+0,7	5,160+0,290 77,6+4,9 0,77+0,05 8,880+0,980 75,70+1,09 0,92+0,06 35,5+1,6 6,3+1,1 7,9+0,6 26,6+2,1 12,6+1,6	5,290+0,300 124,6+10,4 1,16+0,05* 11,370+1,060* 72,40+1,03* 0,68+0,05** 28,6+1,2 10,7+0,7 12,7+0,6 21,9+1,6** 3,8+0,3*

*р0,01, **р0,001

Як свідчать наші дослідження, з віком (порівнюючи групи в 4 і 10 міс.) зростають кольоровий показник на 26% (р<0,01), вміст загального білка на 8% (р<0,01), гамма-глобулінів на 48% (р<0,001), але зменшуються - білковий коефіцієнт на 32% (р<0,001) та кількість сечовини на 39% (р<0,01).

Під час статевого дозрівання підсвинків (порівнюючи групи в 4 і 6 міс.) виявили зменшення гемоглобіну на 26% (р<0,01), альфа-глобулінів на 39% (р<0,01) і бета-глобулінів на 43% (р<0,001), підвищення загального білка на 11% (р<0,01), гамма-глобулінів на 80% (р<0,05) і сечовини на 100% (р<0,01).

Встановлено, що не лише вік, але і прирости маси тіла пов'язані з морфологічними і біохімічними показниками крові свиней (табл. 3).

Таблиця 3

Показники крові молодняка свиней з різною інтенсивністю приросту маси (M+m, п=15)

Показники	Одиниці виміру	Середньодобовий приріст 300г	Середньодобовий приріст 450 г
Еритроцити Гемоглобін Кольоровий показник Лейкоцити Загальний білок А/Г Альбуміни Альфа-глобуліни Бета-глобуліни Гамма-глобуліни Бета-ліпопротеїни Сечовина	Т/л Г/л Г/л Г/л г/л г/л г/л г/л г/л мМ/л	5,120+0,180 83,4+1,7 0,79+0,03 9,710+0,680 70,8+0,8 1,10+0,05 35,7+0,8 10,9+1,0 8,4+0,9 19,7+1,3 3,8+0,2 9,6+0,9	6,530+0,250* 130,0+5,2*** 1,13+0,03*** 11,050+0,510 75,7+0,9*** 0,84+0,04*** 32,8+0,8** 12,7+0,6 13,3+0,5*** 20,9+1,5 4,6+0,2 6,3+0,6**

*р0,1, **р0,01, ***р0,001

При вищих приростах маси тіла ми спостерігали тенденцію до зростання еритроцитів, вірогідне збільшення гемоглобіну (р<0,001) і кольорового показника на 43% (р<0,001), загального білка на 7% (р<0,001), бета-глобулінів на 27% (р<0,001), а білковий коефіцієнт зменшувався на 24% (р<0,001), альбуміни на 8% (р<0,05), сечовина на 34% (р0,01). Однак ми не виявили статистично вірогідних змін лейкоцитів, альфа- і гамма-глобулінів, бета-ліпопротеїнів.

Для оцінки взаємозалежності між морфологічними i бiохiмiчними показниками крові та продуктивністю свиней розраховані коефіцієнти кореляції (рис.1).

Встановлена позитивна кореляція між середньодобовими приростами маси тiла і загальним білком (+0,768+0,121, р<0,001), бета-глобулінами (+0,763+0,122, р<0,001), гемоглобіном (+0,524+0,161, р<0,05), кольоровим показником (+0,560+0,157, р<0,05), альфа-глобулінами (+0,582+0,154, р<0,05), і негативна - з сечовиною (-0,845+0,101, р<0,001), альбуміно-глобуліновим співвідношенням (-0,506+0,163, р<0,01).

1 - еритроцити 4 - лейкоцити 7 - альбуміни 10 - гамма-глобуліни

2 - гемоглобін 5 - загальний білок 8 - альфа-глобуліни 11 - сечовина

3 - кольоровий показник 6 - А/Г 9 - бета-глобуліни

Рис.1. Коефіцієнти кореляції між показниками крові та інтенсивністю росту молодняка свиней

Таким чином, як показали наші дослідження, більшість показників крові у свиней мають суттєві зміни з віком та залежно від рівня їх продуктивності.

Так, з віком найбільші зміни виявляють гамма-глобуліни і сечовина, при різній інтенсивності годівлі - гемоглобін, бета-глобуліни і сечовина, найвищу позитивну кореляцію з приростами маси тіла мають загальний білок і гамма-глобуліни, а негативну - сечовина. Ми вважаємо, що морфологічні і біохімічні показники крові можуть використовуватись для контролю за інтенсивністю росту і розвитку молодняка свиней, а також для прогнозування продуктивності.

2. Особливості обміну речовин у свиней під впливом гiдрогумату

Враховуючи позитивну дію препаратiв гумусової природи при застосуваннi їх з лiкувальною і профiлактичною метою молодняку тварин і птиці, ми досліджували новий препарат - гiдрогумат для стимуляції метаболізму, підвищення стійкості до захворювань і продуктивності у свиней.

Нами вивчалась можливість використання гiдрогумату поросятам для профілактики розладів травлення, що викликані стрес-реакцією на відлучення. За час спостережень у контрольній групі виявлено 12 хворих поросят (30% від групи), із них 7 загинуло, а в дослідній групі захворіло 5 (12,5% від групи), із них загинуло 2 тварини. Збереженість становила у контрольній групі 82,5%, а в дослідній 95%, тобто при використанні гідрогумату зросла на 12,5%

Ми застосовували гiдрогумат молодняку свиней з метою посилення анаболiчних процесiв в органiзмi тварин та підвищення їх стійкості до захворювань і продуктивностi. За час спостереження протягом 4 міс. виявлено серед свиней контрольної групи 42 захворілих (3,91 % від групи), а серед дослiдної - 18 (1,23% від групи), що вказує на підвищення стійкості до захворювань та адаптацiйних можливостей у тварин, якi отримували гiдрогумат.

Середньодобові прирости живої маси у свиней контрольної групи віком 6-10 міс. складали 402 г, а в дослідній - 482 г, тобто були більші на 80 г або 19,9%.

Результати впливу гідрогумату на морфологічні показники крові свиней віком 10 міс. наведенi у табл. 4.

Таблиця 4

Вплив гiдрогумату на морфологiчнi показники кровi свиней (М+m, п=10)

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Кольоровий показник Лейкоцити Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Моноцити Лімфоцити	Т/л г/л Г/л Г/л Г/л Г/л Г/л Г/л	5,828+0,356 148,1+8,7 1,28+0,15 9,190+1,018 2,883+0,212 0,511+0,110 0,017+0,012 0,234+0,042 5,545+0,779	6,791+0,358* 172,0+4,1** 1,29+0,04 11,673+0,832 3,564+0,386 0,513+0,064 0,072+0,032 0,374+0,058 7,177+0,485*

*р0,1, **р0,05

У кровi тварин дослiдної групи вмiст гемоглобiну був вищий на 15% (р<0,05), а еритроцити мали тенденцію до зростання. Значення цих показників більші, ніж це можливо пояснити зміною при вищих приростах маси, і ми вважаємо, що це свідчить про стимулюючий вплив гідрогумату на гемопоез. Загальний вміст лейкоцитів і їх окремих класів майже не змінився, проте виявлена тенденція до збільшення лімфоцитів у тварин дослідної групи.

Ми проаналiзували деякi показники азотистого обміну пiд впливом гiдрогумату в свиней віком 10 міс. (табл. 5).

Таблиця 5

Вплив гiдрогумату на показники азотистого обмiну у кровi свиней (M+m, п=10)

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Загальний білок А/Г Альбуміни Альфа-глобуліни Бета-глобуліни Гамма-глобуліни Бета-ліпопротеїни Залишковий азот Аміназот Сечовина	г/л г/л г/л г/л г/л г/л г/л мг/л мМ/л	72,4+0,3 0,62+0,06 27,12+1,56 10,70+0,69 12,70+0,58 21,90+1,57 4,33+0,12 1,07+0,10 54,7+1,7 3,77+0,30	84,0+1,9*** 0,53+0,05 28,80+2,23 14,30+0,77** 13,50+0,93 27,40+2,47* 5,35+0,25** 0,99+0,04 91,6+7,7*** 5,15+0,11***

*р0,1, **р0,01, ***р0,001

Встановлено, що використання гiдрогумату суттєво вплинуло на стан метаболiзму, зокрема на показники білкового обміну, що залежать вiд функцiонального стану печінки.

Так, загальний бiлок у тварин дослiдної групи зрiс на 16 % (р<0,001) порiвняно iз контролем, причому це вiдбулось за рахунок збiльшення глобулiнiв. Наприклад, значно пiдвищився вмiст альфа-глобулiнiв (р<0,01), гамма-глобулінів (р<0,1), бета-лiпопротеїнів (р<0,01), амiназоту (р<0,001), сечовини (р<0,001). Зростання загального білка, альфа- і гамма-глобулінів, бета-ліпопротеїнів більше, ніж при цьому рівні продуктивності (порівнюючи з табл.3).

Таким чином, наші дослідження показують, що гідрогумат як кормова добавка у раціонах свиней, сприяє підвищенню інтенсивності росту і розвитку тварин, стимулює білковий обмін і гемопоез, підвищує збереженість поросят при стресових станах, забезпечує одержання додаткової продукції.

3. Використання оксигумату для стимуляції обміну речовин у молодняка свиней

Ми дослiдили можливість та доцiльність використання у свинарствi нового препарату гумусової природи, який вiдрiзняється особливостями технологiї виготовлення. Оцінювали вплив оксигумату на показники гомеостазу, стійкість тварин до захворювань, їх продуктивність та показники якостi свинини.

Нами вивчалась можливість використання оксигумату поросятам для профілактики розладів травлення, що викликані стрес-реакцією на відлучення. За час спостережень у контрольній групі виявлено 5 хворих поросят (16% від групи), а в дослідній захворіло 2 (7% від групи), тобто в 2,5 раза менше.

Результати за морфологічними показниками крові підсвинків при використанні оксигумату наведені у табл. 6 і 7.

Таблиця 6

Вплив оксигумату на показники червоної кровi поросят віком 4 міс. (M+m, п=10 )

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Еритроцити: кабанчики свинки Гемоглобін: кабанчики свинки Кольоровий кабанчики показник: свинки Лейкоцити : кабанчики cвинки	Т/л Т/л г/л г/л Г/л Г/л	5,415+0,590 6,118+0,778 127,0+7,0 139,0+13,0 1,18+0,15 1,17+0,08 14,419+2,061 14,231+0,284	6,936+0,278* 6,278+0,305 130,0+3,0 139,0+6,0 0,94+0,04 1,10+0,08 12,600+2,204 11,960+2,754

*р0,05

Оксигумат сприяв зростанню еритроцитів у кабанчиків на 28% (р<0,05), як і слід очікувати при вищих приростах маси. У той же час на інші показники впливу оксигумату не виявлено.

Таблиця 7

Показники білої кровi у поросят віком 4 міс. при згодовуванні оксигумату(M+m,п=10)

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Лейкоцити: кабанчики свинки Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Моноцити Лімфоцити	Г/л Г/л Г/л Г/л Г/л Г/л Г/л	14,419+2,061 14,231+0,284 3,440+0,800 0,670+0,120 0,260+0,060 0,250+0,090 9,840+0,740	12,600+2,204 11,960+2,754 2,770+0,410 0,530+0,140 0,190+0,050 0,470+0,080 8,350+1,220

Математична обробка одержаних результатів не виявила статистичних відмінностей у кількості лейкоцитів і їх класів між тваринами обох груп.

У кабанчиків контрольної групи середньодобовий прирiст маси був 505 г, у свинок - 448 г, а в дослідній групі відповідно 579 г і 495 г, тобто оксигумат сприяв підвищенню інтенсивності приросту маси у кабанчиків на 14,65%, а в свинок на 10,49%. У тварин контрольної групи середньодобовий прирiст живої маси серед кабанчикiв порiвняно iз свинками був вищий на 57 г або 12,72%, а в тварин дослiдної групи вiдповiдно на 84 г або 16,97%. Це вказує на те, що вже з 2-місячного віку суттєво проявляються статеві відмінності в приростах маси тіла, зокрема у відповідь на стимулюючі препарати.

Одержані результати за показниками білкового обміну у кровi молодняка свиней при використанні оксигумату наведено у табл. 8

Таблиця 8

Вплив оксигумату на азотистий обмiн у пiдсвинкiв віком 7 міс. (M+m, п=10)

Показники	Одиниці вимiру	Контрольна група	Дослідна група
Загальний білок Альбуміни Альфа-глобуліни Бета-глобуліни Гамма-глобуліни А/Г Активність АЛАТ Активність АСАТ Сечовина Креатинін	г/л г/л г/л г/л г/л мкМ/лгод мкМ/лгод мМ/л мкМ/л	75,2+1,5 33,6+2,2 6,3+1,1 7,9+0,6 26,6+2,1 0,87+0,10 183+25 267+14 12,6+1,6 141,4+10,5	76,1+1,2 28,8+0,8* 16,9+1,3**** 13,4+1,4*** 17,9+0,4*** 0,62+0,03** 366+20**** 204+24 10,6+1,4 123,8+11,5

*р<0,1, **р<0,05, ***р<0,01, ****р<0,001

Використання оксигумату не впливало на вміст загального білка сироватки крові, але викликало зміни у співвідношенні його фракцій. Так, значно збільшилась кількість альфа-глобулінів (р<0,001), бета-глобулінів (р<0,01), зменшився вміст гамма-глобулінів (р<0,01) та альбумінів (р<0,1).

При порівнянні показників азотистого обміну свиней різних вікових груп і при різній продуктивності (таблиці 2 і 3) виявляється, що оксигумат викликав підвищення вмісту альфа-глобулінів, зменшення альбумінів і гамма-глобулінів, не вплинув на рівень бета-глобулінів і сечовини.

Активність аланінамінотрансферази у крові тварин дослідної групи була удвічі вища, ніж у контролі (р<0,001). Проте у віці 5 міс. вона складала у контрольних тварин 544+65 мкМ/лгод, а у дослідних 530+54 мкМ/лгод, тобто спостерігається фактичне зниження активності, але оксигумат значно сповільнює цей процес.

Вiдомо iз лiтературних джерел, що використання бiологiчно активних речовин позначається на якості продукцiї. Для оцінки впливу оксигумату на якісні показники свинини ми провели забiй свиней при живій масі 70 кг (табл. 9).

Таблиця 9

Показники туш молодняка свиней пiсля використання оксигумату (M+m, п=3 )

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Висота шпику, Площа “м'язового вічка”, Кольоровий показник, Вологоутримуюча здатність, рН м'яса Суха речовина у м'ясі салі У складі шпику жир Кислотне число жиру Неорганічний фосфор в м'язах,	мм см2 Ех1000 % % % % мг КОН мкМ/г	22,00+1,22 20,87+1,53 62+2 54,0+1,2 5,87+0,03 29,0+1,5 87,0+1,5 69,0+3,3 0,62+0,03 7,00+0,20	22,00+2,02 24,13+2,10 66+6 54,0+3,5 5,87+0,03 26,3+1,5 83,7+2,2 64,0+0,3 0,67+0,02 6,90+0,03

Нами встановлено, що показники продукції від тварин обох груп не мають статистично вірогідних відмінностей, а за результатами досліджень отриману свинину можна вiднести до продукцiї середньої якості.

Застосування апізолу як стимулятора обмінних процесів у молодняка свиней

Про позитивний вплив на органiзм людей i тварин продуктiв бджiльництва вiдомо давно. В останнi роки розроблено технологiї переробки сировини, отриманої вiд бджiльництва, використовуються препарати для профілактики і лiкування захворювань людей і тварин. Ми вивчали дію апізолу (борошна із тіла бджіл) на фізіологічний стан та обмін речовин у свиней.

Спочатку був проведений дослiд по встановленню оптимальної дози апiзолу. Для цього протягом 3 тижнів застосовували апiзол першій дослiднiй групi у дозi 5 мг/кг живої маси, а другій та третій - по 10 та 15 мг/кг вiдповiдно.

Після завершення згодовування апізолу провели аналіз показників крові у тварин контрольної та дослідних груп (табл. 10).

Таблиця 10

Показники кровi пiдсвинкiв віком 6 міс. при використаннi апiзолу (М+m, п=10 )

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	1 дослідна група	2 дослідна група	3 дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Кольоровий показник Лейкоцити Загальний білок Альбуміни А/Г Глюкоза	Т/л г/л Г/л г/л г/л мМ/л	5,160+0,290 77,6+4,9 0,77+0,05 8,880+0,980 76,2+1,6 37,2+2,3 0,97 4,93+0,62	5,400+0,210 77,9+4,1 0,75+0,09 9,220+0,460 74,8+2,0 37,0+2,2 0,98 4,76+0,39	4,710+0,090 92,1+2,7 0,98+0,11 10,130+0,390 75,0+2,1 36,2+2,8 0,93 4,48+0,28	5,250+0,360 102,3+2,4* 1,00+0,06 8,830+0,970 76,6+1,3 35,4+3,1 0,91 4,98+0,45

*р0,001

Вміст гемоглобіну у крові тварин другої дослідної групи був вищий на 11,9%, у тварин третьої дослідної групи - на 31,8 % порівняно з контролем. У тварин цих же груп зріс кольоровий показник. Інші показники знаходились у межах фізіологічних норм і не відрізнялись у тварин контрольної та дослідних груп.

За час дослiду середньодобові прирости маси у свиней контрольної групи становили 370 г, у першій дослiдній групі 460 г (вище на 90 г або на 24,32%), у другій - 435 г(вище на 65 г або на 17,57%), у третій - 465 г(вище на 95 г або на 25,68%).

Таким чином, на основі показників крові і приросту маси тіла за оптимальну була прийнята доза апізолу - 15 мг/кг маси тіла.

Після визначення оптимальної дози препарату ми провели дослід по використанню апізолу молодняку свиней на дорощуванні (табл. 11).

Таблиця 11

Показники крові підсвинків 5 міс. віку при використанні апізолу (М+m, п=10 )

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Лейкоцити Загальний білок Альбуміни А/Г Неорганічний фосфор Сіалові кислоти	Т/л г/л Г/л г/л г/л мМ/л Е х 1000	5,820+0,340 82,0+1,3 8,330+1,410 65,4+1,6 35,9+1,0 1,21+0,02 1,88+0,16 55,0+4,0	5,940+0,650 91,0+1,2* 9,110+1,030 68,1+1,3 37,4+0,7 1,22+0,01 1,90+0,16 58,0+6,0

*р0,001

Використання апізолу зумовило зростання гемоглобіну на 15% (р0,001), а вміст інших показників був на рівні значень, характерних для свиней цього віку і продуктивності.

Таким чином, як показали наші дослідження, апізол не виявив токсичної дії, посилював гемопоез і сприяв підвищенню продуктивності свиней.

5. Використання нетрадиційної кормової добавки на основі вермикультури молодняку свиней

Питання забезпечення тварин кормами, особливо протеїновими, має велике значення для свинарства. Одним iз шляхiв його вирішення є переробка кормiв вермикультурою. Поживна цiннiсть соняшникової лузги для свиней низька через високий вмiст клiтковини і малу кількість перетравного протеїну. Застосування лузги як субстрату для живлення калiфорнiйського дощового черв'яка дозволяє отримати новий корм, багатший на високоякiсний протеїн та з меншим вмiстом клiтковини.

Ми провели дослiд по визначенню впливу вермикультури (РВБК) на ріст і гомеостаз молодняка свиней. Пiд час дослiду вивчали продуктивнiсть, морфологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi тварин.

При використанні РВБК у тварин дослідної групи середньодобовий прирiст маси становив 409 г, а в контрольної - 348 г, тобто зріс на 61 г або 17,53%.

На 1 кг приросту живої маси тварини дослiдної групи витратили 4,86 КОд, а контрольної групи 5,71 КОд.

Показники гомеостазу піддослідних тварин наведені у табл. 12.

Таблиця 12

Морфологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi молодняка свиней при згодовуваннi РВБК (M+m, п=10 )

Показники	Одиниці виміру	Контрольна група	Дослідна група
Еритроцити Гемоглобін Кольоровий показник Лейкоцити Загальний білок Альбуміни А/Г Глюкоза	Т/л г/л Г/л г/л г/л мМ/л	4,354+0,144 82,4+3,4 0,95+0,02 15,300+0,676 72,3+3,3 31,6+1,1 0,80+0,08 5,08+0,22	4,540+0,110 80,6+4,1 0,89+0,03 10,500+0,670** 74,0+3,7 38,6+2,8* 1,19+0,19* 3,80+0,12***

*р0,1, **р0,01, ***р0,001

Кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну у тварин обох груп не мали вірогідної відмінності, а лейкоцитів у крові свиней контрольної групи було на 49% більше (р0,01).

У тварин дослідної групи відзначена тенденція до зростання альбумінів і білкового коефіцієнту та зменшення глюкози (p<0,001) у порівнянні із контролем.

Рівень еритроцитів, гемоглобіну і лейкоцитів у тварин дослідної групи був подібний, а вміст альбумінів вищий, ніж середні значення показників крові для цього віку і продуктивності.

Використання нового корму для свиней не викликає погіршення показників гомеостазу, сприяє підвищенню інтенсивності росту. Згодовування рослинно-вуглеводно-білкового корму із соняшникової лузги, переробленої вермикультурою, як замінника зерносуміші у кількості, що не перевищує допустимий рівень клітковини у раціоні, супроводжується пристосуванням свиней до кормового продукту.

ВИСНОВКИ

1. Морфологічні і біохімічні показники крові молодняка свиней залежать від віку та інтенсивності приросту маси тіла. З віком зростають кольоровий показник, вміст загального білка, гамма-глобулінів, але зменшуються білковий коефіцієнт, кількість сечовини. Під час статевого дозрівання підсвинків зменшується кількість гемоглобіну, альфа- і бета-глобулінів, але підвищується вміст загального білка, гамма-глобулінів і сечовини.

2. При вищому рівні годівлі у свиней зростає кількість еритроцитів, гемоглобіну, кольоровий показник, вміст загального білка, бета-глобулінів, зменшується білковий коефіцієнт, вміст альбумінів, сечовини. Встановлена позитивна кореляція між середньодобовими приростами маси тiла і вмістом загального білка сироватки крові, альфа- і бета-глобулінів, гемоглобіну, кольоровим показником, а негативна - з кількістю сечовини, білковим коефіцієнтом.

3. Застосування гідрогумату з кормом у дозі 100 мг/кг маси тіла циклами по 30 діб підвищує вміст гемоглобіну, загального білка, альфа-глобулінів, бета-ліпопротеїнів, зумовлює тенденцію до зростання еритроцитів, лімфоцитів, гамма-глобулінів. При використанні препарату зменшується захворюваність у відлучених поросят на 17,5%, у молодняка на 2,7%, зростають середньодобові прирости на 19,9%. Економічна ефективність використання гідрогумату за рахунок підвищення середньодобових приростів маси тіла склала 5,6 грн. на 1 грн. витрат.

4. Використання оксигумату з кормом у дозі 150 мг/кг маси тіла циклами по 30 діб підвищує вміст гемоглобіну, викликає перерозподіл фракцій загального білка: збільшення альфа-глобулінів і бета-глобулінів, зменшення гамма-глобулінів і тендецію до зменшення альбумінів; утримує на високому рівні активність аланінамінотрансферази. Препарат зменшує захворюваність відлучених поросят і підсвинків на 9%, підвищує середньодобові прирости на 10-15%. Економічна ефективність використання оксигумату за рахунок отримання додаткової продукції склала 3,6 грн. на 1 грн. витрат.

5. Підвищення інтенсивності росту і розвитку свиней під впливом гумінових препаратів не супроводжується негативним впливом на якість м'яса і сала.

6. Апізол як кормова добавка поліпшує фізіологічний стан свиней, підвищує вміст гемоглобіну при відсутності виразного впливу на інші показники крові. Апізол підвищує середньодобові прирости у середньому на 15%. Економічна ефективність використання апізолу за рахунок отриманої додаткової продукції склала 2 грн. на 1 грн. витрат.

7. Згодовування рослинно-вуглеводно-білкового корму із соняшникової лузги, переробленої вермикультурою, для часткової заміни зерносуміші у таких кількостях, щоб рівень клітковини не перевищував 5,5% від сухої речовини раціону, не викликає погіршення показників гомеостазу, сприяє більш інтенсивному росту свиней, про що свідчить підвищення середньодобових приростів маси на 17,5%.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грибан В.Г., Говтвян В.А., Клышкина Л.Н., Баранченко В.А., Касьян С.С., Чумак В.А. и др. Рекомендации по использованию апизола /пчелиной муки/ для повышения естественной резистентности и продуктивности животных. - Днепропетровск.-1996.- 4с.

2. Ольшанский А.В., Солоха Д.И., Мельников К.А., Чумак В.А. Использование в рационах свиней кормовой добавки с вермикультурой// Тези доп. конф. “Вет. та зоотехн.проблеми у Придніпровському регіоні”.-Дн-ськ.-1996.-С.7-9.

3. Чумак В.О. Азотистий обмін у молодняка свиней та його корекція гідрогуматом//Придніпровський науковий вісник.-1998.-№1.-С.5-8.

4. Грибан В.Г., Чумак В.О., Гаращук М.І. Використання оксигумату з метою корекції обміну речовин та профілактики захворюванності молодняка свиней//Ветеринарна медицина України.-1998.-№ 6 .-С. 16-17.

5. Грибан В.Г., Чумак В.О. Використання гідрогумату для корекції метаболізму у молодняка свиней// Вісник Білоцерківського ДАУ.-Вип.5. -Ч.2. -Біла Церква. -1998. -С. 140-143.

6. Грибан В.Г., Чумак В.О., Гаращук М.І. Застосування апізолу як тканевого препарата для молодняка свиней// Вісник Білоцерківського ДАУ.-Вип.5. -Ч.2. -Біла Церква. -1998. -С. 143-144.

7. Чумак В.О., Гаращук М.І. Зміни еритропоезу у молодняка свиней в онтогенезі, при різній продуктивності та використанні біостимуляторів// Фізіологічний журнал.-1998. -Том 44. -№3. -С.242-243.

8. Грибан В.Г., Говтвян В.А., Баранченко В.О., Касьян С.С., Степченко Л.М., Чумак В.О. та ін. Рекомендації по використанню гідрогумату сільськогосподарським тваринам і птиці. -Дніпропетровськ.-1998. -5с.

АНОТАЦІЯ

У молодняка великої білої породи свиней вивчено зміни обміну речовин з віком, при різній інтенсивності годівлі і при використанні біологічно активних речовин та вермикультури. У крові свиней визначали вміст еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоформулу, загальний білок і його фракції, залишковий азот і його компоненти, хімічний склад свинини. Порівняльне вивчення обміну речовин, продуктивності, стійкості до захворювань засвідчило ефективність використання гідрогумату, оксигумату, апізолу, вермикультури і доцільність їх застосування у свинарстві.

У молодняка крупной белой породы свиней изучены изменения обмена веществ с возрастом, при различной интенсивности кормления и применении биологически активных веществ и вермикультуры. В крови свиней определены эритроциты, гемоглобин, лейкоциты, лейкоформула, общий белок и его фракции, остаточный азот и его компоненты, химический состав свинины. Сравнительное изучение обмена веществ, продуктивности и устойчивости к заболеваниям показало эффективность применения гидрогумата, оксигумата, апизола, вермикультуры и целесообразность их использования в свиноводстве.

In youth pigs of the Big White breed is studied changing of metabolism during their ontogenesis, under the different intensity of feeding and using of biologically active materials and vermiculture. In pigs` blood defined contents of erythrocytes, haemoglobin, leukocytes and its classes, general protein and its factions, remaining nitrogen and its components, chemical composition of pork. Comparative study of metabolism, efficiency and general resistance has shown advantage of using hydrohumate, oxyhumate, apizole, vermiculture and practicability of their applying in pigs.

Ключові слова: гомеостаз, профілактика, біостимулятори, гумінові препарати, вермикультура, морфологія крові, фракції бiлка, свинина.

Ключевые слова: гомеостаз, профилактика, биостимуляторы, гуминовые препараты, вермикультура, морфология крови, фракции белка, свинина.

Key-words: homeostas, prevention, biostimulants, humic preparations, vermiculture, blood morphology, factions of protein, pork.

Размещено на Allbest.ru