Продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційних процесів
Аналіз сучасного стану використання трудових ресурсів та шляхи підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання в умовах вільної конкурентної боротьби з іноземними товаровиробниками.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.09.2013 |
| Размер файла | 96,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Луганський національний аграрний університет
УДК 631.158:658.310.16
08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційних процесів
Панченко Сергій Іванович
Луганськ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу
Офіційні опоненти:
- доктор економічних наук, професор Бабенко Анатолій Григорович, Дніпропетровська державна фінансова академія, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці
- кандидат економічних наук, доцент Олійник Таміла Іванівна, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, доцент кафедри економіки підприємства
Захист відбудеться 29 квітня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою 91008, м. Луганськ, ЛНАУ.
Автореферат розісланий 28 березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий
Анотації
Панченко С.І. Продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційних процесів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2008.
У дисертації викладено основні результати дослідження сучасного стану та шляхів підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання. Досліджено теоретичні основи продуктивності праці в сільському господарстві. Проаналізовано відмінності в підходах до визначення продуктивності праці у вітчизняній та зарубіжній економічній науці. Проаналізовано сучасний стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах. Визначено вплив основних факторів на рівень продуктивності праці. Запропоновано модель визначення оптимальної чисельності працівників сільськогосподарських підприємств. Досліджено систему соціально-економічних мотивів до високопродуктивної праці. Обґрунтовано основні шляхи та розроблено модель управління підвищенням продуктивності праці у сільгосппідприємствах.
Ключові слова: праця, продуктивність, трудові ресурси, сільське господарство, мотивація, управління.
Панченко С.И. Производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях в условиях трансформационных процессов. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2008.
Диссертация посвящена дальнейшему исследованию теоретических положений и разработке обоснованных рекомендаций по повышению производительности труда в сельскохозяйственных предприятиях.
При исследовании продуктивности труда приведено определение экономической сути данной категории; рассмотрена необходимость разделения понятий продуктивности и эффективности труда; проанализирована система факторов, методов и показателей, которые определяют динамику производительности труда и влияние факторов на ее уровень. Исследованием подтверждено, что с целью всестороннего анализа производительности труда необходимо использовать систему: натуральных, трудовых и стоимостных показателей; прямых и непрямых; основных и вспомогательных. Использование совокупности экономических и статистико-математических методов повышает достоверность и практическую ценность полученных результатов. В работе рассмотрены зарубежные научные подходы к определению производительности труда с использованием показателей многофакторной производительности.
В работе исследованы тенденции изменения производительности труда в сельскохозяйственных предприятиях Харьковской области в период их реформирования на основе частной собственности. Установлено, что в период до 2000 г. в сельскохозяйственных предприятиях наблюдался непрерывный спад всех показателей производительности труда. В последующие пять лет интенсивного реформирования аграрного сектора производительность труда в предприятиях отрасли возрастала. В современных условиях личные селянские хозяйства населения производят больше половины объема валовой продукции сельского хозяйства региона. Установлено, что уровень производительности труда в таких хозяйствах значительно ниже, чем в крупных предприятиях. Значительные затраты труда в личных селянских хозяйствах негативно сказываются на общем уровне производительности труда в сельском хозяйстве региона.
Исследование динамики численности трудовых ресурсов сельскохозяйственной отрасли показало тенденцию резкого сокращения численности работников крупных сельскохозяйственных предприятий. Однако проведенный анализ интенсивности использования трудовых ресурсов показал значительно низший уровень нагрузки сельскохозяйственных земель на одного работника, занятого в сельскохозяйственном производстве в Украине, по сравнению с западными странами с развитым аграрным сектором. Разработанная модель оптимизации численности персонала сельскохозяйственных предприятий позволяет для каждого предприятия, включенного в исследование, определить численность работников, необходимую конкретному предприятию для производства достигнутых ним объемов производства при условии повышения эффективности использования ресурсов до уровня лучших предприятий выборки.
Сочетание методов аналитических группировок и корреляционно-регрессионного анализа дало возможность выявить наиболее важные факторы производительности труда, определить тесноту связи между производительностью труда и факторами, численно оценить степень влияния каждого фактора на уровень производительности труда в сельскохозяйственных предприятиях.
В диссертации с помощью социологического исследования определены основные социально-экономические мотивы к труду работников сельскохозяйственных предприятий. Результаты исследования свидетельствуют, что основным мотивационным фактором для работников является достойная заработная плата. Неэкономические методы мотивации не требуют значительных материальных затрат и в состоянии значительно повлиять на заинтересованность работника в продуктивной работе.
На основе проведенного исследования состояния, динамики и факторов производительности труда разработана программа управления повышением производительности труда для сельскохозяйственных предприятий. Результатом внедрения такой программы являются: улучшение взаимоотношений между членами трудового коллектива; повышение основных показателей работы предприятия; повышение информированности работников о факторах, влияющих на производительность труда; создание взаимосвязи между методами бухгалтерского учета, измерения производительности и контролем за результатами деятельности; разработка и внедрение новых норм и нормативов; стимулирование постоянного внимания работников предприятия к необходимости повышения производительности труда.
Основными путями повышения производительности труда в сельском хозяйстве являются: интенсификация производства, внедрение новых технологий производства, повышения уровня фондовооруженности и энерговооруженности труда, обновление материально-технической базы предприятий, рациональное соотношение факторов производства, углубление концентрации и специализации предприятий, усиление трудовой мотивации работников, повышения уровня оплаты труда в предприятиях, внедрение программ управления производительностью труда.
Ключевые слова: труд, производительность, трудовые ресурсы, сельское хозяйство, мотивация, управление.
Panchenko S.I. Labour Productivity in Agricultural Enterprises under Conditions of Transformation Processes. - Manuscript.
The thesis is for a scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.04 - Enterprises Economics and Management (Economics of Agriculture and Agrarian Production Complex). - Lugansk National Agrarian University, Lugansk, 2008.
The thesis describes the research results of current state and the ways of labour productivity increasing in agricultural enterprises of different law-organizational forms. Theoretical basis of agricultural labour productivity are investigated. The differences in approaches of foreign and domestic economic sciences to labour productivity measurement are described. The current state and tendencies of labour productivity in agricultural enterprises have analysed. The impact of main factors of labour productivity is defined. The model of optimal personnel number assessment for agricultural enterprises is offered. The system of basic socioeconomic labour motives in current conditions is studied. The main ways of labour productivity increasing and the Program of productivity increasing management are developed.
Keywords: labour, productivity, labour force, agriculture, motivation, management.
Загальна характеристика дисертаційної роботи
Актуальність теми. Продуктивність праці є одним з найважливіших індикаторів діяльності будь-якої економічної системи незалежно від її розміру і функцій. Вона виступає основним критерієм ефективності економіки і вирішальною умовою підвищення життєвого рівня населення. Зростання продуктивності праці має винятково важливе значення для досягнення визнаних світовою спільнотою економічних, соціальних і екологічних стандартів життєдіяльності суспільства.
В умовах ринкових відносин завдання підвищення продуктивності праці як джерела реального економічного зростання стає життєво важливим для подальшого розвитку економіки. У сучасному світі економічними лідерами стають не ті країни, які мають значні природні ресурси, а ті, які здатні досягти високої продуктивності суспільної праці. Вітчизняне сільське господарство сьогодні перебуває в новій економічній ситуації, обумовленій вступом України до Світової організації торгівлі. Незабаром вітчизняні сільськогосподарські виробники опиняться в умовах вільної конкурентної боротьби з іноземними товаровиробниками, що мають значно вищу продуктивність праці у своїй галузі. Відомо, що в умовах ринку агроформування, що мають високу трудомісткість продукції і, як наслідок, вищу її собівартість, програють в конкурентній боротьбі і припиняють свою діяльність.
Продуктивності праці повинна бути приділена першочергова увага і на рівні підприємств усіх сфер діяльності як одному з найважливіших показників ефективності, що характеризує рівень раціонального використання ресурсів і використовується для внутрішнього аналізу й планування ефективної господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.
Важливість проблеми зростання продуктивності праці обумовлює постійну увагу до цієї теми вчених економістів в Україні і за її межами. Суттєвий внесок у дослідження значення продуктивності праці та пошук шляхів її зростання в сільському господарстві внесли відомі вчені: А.Г. Бабенко, О.А. Бугуцький, Д.П. Богиня, В.В. Вітвіцький, В.С. Дієсперов, О.І. Здоровцов, В.Ф. Машенков, М.Г. Назаров та ін.
Розвитком теорії продуктивності факторів у західній літературі займалися Б. Сей та Ф. Бастіа. Пізніше Д. Кларком сформульована теорія граничної продуктивності факторів, на якій заснована сучасна західна теорія продуктивності праці. Подальший розвиток цієї теорії пов'язаний з працями Д. Кендріка, Е. Денісона, Р. Солоу та ін.
Незважаючи на значний обсяг проведених попередніх досліджень, ряд теоретичних і практичних питань є невирішеними. Високий динамізм соціально-економічних та політичних чинників розвитку аграрної сфери вносить постійні корективи у формування та використання трудових затрат. Потребують дослідження питання виявлення тенденцій і факторів продуктивності аграрної праці, раціонального забезпечення сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами, формування дієвого мотиваційного механізму, обґрунтування шляхів підвищення рівня продуктивності праці в галузі, удосконалення підходів щодо управління продуктивністю праці. Наукова і практична важливість указаних питань обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до затвердженої тематики науково-дослідних робіт кафедри статистики і економічного аналізу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Розробити пропозиції по удосконаленню методології аналізу виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств і заходи підвищення ефективності їх використання в умовах реформування АПК" (№ ДР 0102U001838).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є подальший розвиток теоретичних положень і розробка обґрунтованих практичних рекомендації щодо підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.
Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені такі завдання:
– узагальнити сутність теоретичних положень продуктивності праці та пов'язаних з нею інших соціально-економічних категорій;
– обґрунтувати методичні підходи до аналізу рівня продуктивності праці та факторів, що його формують;
– дослідити методичні підходи до аналізу продуктивності праці в зарубіжній економічній науці і практиці;
– проаналізувати сучасний стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області;
– виявити і дослідити вплив визначальних факторів на рівень продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах;
– змоделювати оптимальну чисельність працівників типових сільськогосподарських підприємств регіону;
– з'ясувати вплив системи соціально-економічних стимулів на рівень продуктивності праці;
– визначити напрями і шляхи підвищення продуктивності праці;
– розробити програму управління підвищенням продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.
Об'єктом дослідження є продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційних процесів.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали вихідні положення вітчизняної і зарубіжної економічної теорії з питань продуктивності праці і зайнятості, законодавчі та нормативні акти державних структур, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ.
У процесі аналізу статистико-економічної інформації були використані такі методи: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних та методичних аспектів визначення продуктивності праці та формуванні висновків); монографічний (при вивченні досвіду кращих підприємств регіону); аналітичні групування (при групуванні підприємств регіону за рівнем продуктивності праці, фондо- та енергоозброєності, рівнем заробітної плати тощо); побудова рядів динаміки, графічний метод, індексний аналіз, (аналіз тенденцій продуктивності праці); кореляційно-регресійний аналіз (для кількісної оцінки впливу факторів на рівень продуктивності праці); економіко-математичне моделювання (при визначенні оптимальної чисельності працівників підприємств). За допомогою спеціально організованого анкетного обстеження визначені основні соціально-економічні мотиви до продуктивної праці.
Джерелом інформації були дані статистичної звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали Державного комітету статистики України та міжнародних статистичних установ, вітчизняні і зарубіжні наукові літературні джерела, власні спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розвитку теоретико-методологічних положень і обґрунтуванні шляхів підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах, а саме:
уперше:
– запропоновано модель формування чисельності трудових колективів типових сільгосппідприємств регіону залежно від рівня ефективності використання виробничих ресурсів, розмірів підприємств та обсягів виробництва;
– розроблено поетапну програму управління підвищенням продуктивності праці для сільськогосподарських підприємств;
удосконалено:
– методику індексного аналізу продуктивності праці на основі комплексного використання загальних вартісних, трудових та індивідуальних індексів;
дістали подальший розвиток:
– теоретичні підходи до визначення суті категорії продуктивності праці як головного фактора ефективності процесу праці; запропоновано використовувати систему натуральних, трудових і вартісних показників продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах;
– методичні підходи до вимірювання продуктивності праці на базі зарубіжного досвіду використання показників багатофакторної продуктивності;
– виявлення закономірностей розвитку продуктивності праці в умовах трансформаційних процесів аграрного сектору економіки;
– система визначальних факторів продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах, здійснено кількісну оцінку їх впливу;
– система основних економічних та неекономічних стимулів до праці у сільськогосподарських підприємствах.
Практичне значення одержаних результатів. Реалізація пропозицій та рекомендацій щодо необхідності інтенсифікації виробництва, контролю й управління трудовими затратами, оптимізації і збалансованості основних виробничих ресурсів підприємства, посилення трудової мотивації працівників дозволить підвищити обсяги виробництва продукції, скоротити затрати праці та підвищити трудову активність працівників.
Результати досліджень, рекомендації щодо управління продуктивністю праці і формування системи соціально-економічних стимулів підвищення продуктивності схвалені та рекомендовані до впровадження фахівцями Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка № 16/401 27.12.2007 р.), фахівцями Управління агропромислового розвитку Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області (довідка № 03/115 від 26.03.2007 р.). Рекомендації, розроблені в роботі, впроваджені в окремих сільськогосподарських підприємствах Харківської області: СТОВ "Новий шлях" Борівського району (довідка № 73/12 від 19.03.2007 р.), ТОВ "Зоря" Великобурлуцького району (довідка № 135 від 22.02.2007 р.), ПАОП "Промінь" Красноградського району (довідка № 77 від 2.04.2007 р.).
Результати дослідження використовуються в Харківському національному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва в навчальних курсах з ряду економічних дисциплін (довідка № 685 від 12.07.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано узагальнення теоретичних положень щодо визначення сутності категорії продуктивності праці. Досліджено теоретичні основи продуктивності праці та методологічні підходи до її вимірювання в зарубіжній економічні теорії. Проаналізовано стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області. Виявлено напрям та ступінь впливу основних факторів на рівень продуктивності праці в досліджуваних підприємствах. Визначено оптимальну чисельність працівників залежно від розміру підприємства. Дисертантом розроблені положення поетапної програми управління підвищенням продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.
Одержані результати дослідження з теми дисертаційної роботи є особистим здобутком автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 2002-2007 рр.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (м. Харків, 2004 р.); міжнародній науково-виробничій конференції "Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения" (м. Бєлгород, Росія, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів, присвяченій 190-річчю Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва" (м. Харків, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 190-річчю з дня заснування Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні" (м. Харків, 2006 р.); державній науковій конференції "Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК" (м. Біла Церква, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (м. Харків, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу" (м. Харків, 2007 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових роботах, загальним обсягом 2,8 ум.-друк. арк., серед них: 10 - статті у фахових виданнях обсягом 2,5 ум.-друк. арк. (з них 9 одноосібно - 2,3 ум.-друк. арк.).
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основна частина викладена на 170 сторінках. Повний обсяг роботи становить 233 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 47 таблиць, 11 рисунків, 18 додатків. Список використаних літературних джерел включає 180 найменувань.
Основний зміст дисертаційної роботи
У першому розділі "Теоретичні та методичні основи дослідження продуктивності праці" здійснено теоретичне дослідження сутності продуктивності праці як економічної категорії та інших категорій, пов'язаних з продуктивністю праці, розкрито значення процесу підвищення продуктивності для розвитку економіки країни в цілому і сільського господарства зокрема, викладено основні особливості і відмінності у визначенні продуктивності праці й методичних підходах відносно її вимірювання у вітчизняній та західній економічних теоріях.
Праця як основний засіб існування людини та суспільства з початку розвитку людської цивілізації є перманентною темою дослідження мислителів, учених, філософів, економістів. Кардинальних змін наукові дослідження з питань праці набули у ХХ ст. Літературні джерела містять декілька визначень категорії "продуктивність праці", що підтверджує її складність та значення. Найбільш загальним визначенням категорії продуктивності праці є ефективність, плодотворність виробничої діяльності людей у процесі створення матеріальних благ і послуг.
Аналіз літературних джерел дозволив установити, що більшість сучасних джерел з економіки праці визначають продуктивність праці як один з найважливіших показників ефективності трудового процесу або як ефективність затрат конкретної праці. Ефективність живої праці залежить від багатьох факторів: якості виробленої продукції, її відповідності попиту, ефективності використання минулої праці, паритету цін на сільськогосподарську продукцію інших галузей тощо. Але головним фактором є продуктивність живої праці.
Дослідження відмінності поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців дає змогу встановити, що в основі вітчизняного досвіду стосовно продуктивності праці, накопиченого до початку 90-хх років ХХ ст., лежить трудова теорія вартості товару К. Маркса, згідно з якою в основі вартості товару може бути лише один продуктивний фактор - праця працівників матеріальної сфери (жива і минула). Принциповою ж відмінністю підходів західної економічної науки до питання продуктивності є невизнання переважною частиною західних економістів трудової теорії вартості К. Маркса. Більшість західних досліджень із цього питання в основі мають теорію граничної продуктивності Д. Кларка. Він розглядав чотири фактори виробництва: капітал у грошовій формі; капітальні блага (засоби виробництва і земля); діяльність підприємця; праця робітника. Згідно з його твердженням кожний фактор виробництва характеризується специфічною продуктивністю і створює дохід, причому кожний власник отримує свою частку доходів від фактора, котрий йому належить. Причому частка кожного фактора в доході визначається його граничною продуктивністю.
Класифікація продуктивності в західній економічній теорії принципово розрізняє загальну продуктивність факторів, багатофакторну продуктивність та часткову продуктивність (праці, капіталу та ін.). Загальна продуктивність визначається як співвідношення всіх кінцевих продуктів до всіх витрачених факторів виробництва. Розповсюджений в західній економічній літературі погляд щодо чіткого розмежування загальної продуктивності й ефективності не отримав належної уваги науковців в Україні.
Методи визначення продуктивності праці класифікують відповідно до способів вираження виробленої продукції. Продуктивність праці визначається натуральним, трудовим і вартісним методами. Кожний з показників має свої позитивні та негативні боки, але жоден з них, окремо взятий, не може повністю виразити ефективність праці на різних рівнях економіки. На нашу думку, з метою всебічного аналізу зміни рівня продуктивності праці та впливу на нього факторів необхідно використовувати систему показників: натуральних, трудових, вартісних; прямих і обернених; основних і додаткових.
У другому розділі "Аналіз рівня, динаміки та факторів продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах" досліджено сучасний стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області; здійснено аналіз забезпеченості галузі трудовими ресурсами і відображено ефективність їх використання; детально розкрито вплив факторів на рівень продуктивності праці, здійснено кількісну оцінку їх впливу.
Сучасний стан агарного виробництва Харківської області залишається досить важким. За результатами діяльності у 2005-2006 рр., відповідно 29,7 та 30,1 % сільськогосподарських підприємств області виявилися збитковими. Починаючи з 1990 р. і по 1999 р. у сільському господарстві країни відбувався безперервний спад обсягів виробництва продукції (табл. 1). Протягом цього тривалого періоду в Харківській області виробництво валової продукції в порівнянних цінах 2005 р. щорічно скорочувалося в середньому на 12,9 %. Темпи скорочення були особливо високими в галузі тваринництва. Але у 2000 р. негативна тенденція до спаду обсягів виробництва була зупинена і з цього часу триває безперервне зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.
Таблиця 1. Динаміка обсягу валової продукції, чисельності працівників і продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області
|
Показники |
Середньорічні темпи приросту (зниження) за період, % |
||
|
1990-1999 рр. |
2000-2006 рр. |
||
|
Валова продукція сільського господарства |
-12,9 |
3,0 |
|
|
Середньорічна чисельність працівників |
-3,9 |
-11,6 |
|
|
Продуктивність праці |
-9,3 |
16,4 |
Період з 1990 по 1999 рр. характеризувався різким спадом продуктивності праці у вітчизняному сільському господарстві: виробництво валової продукції з розрахунку на одного середньорічного працівника знижувалось на 9,3 % щорічно. Однак, починаючи з 2000 р., негативна тенденція до зниження продуктивності була подолана і протягом 2000-2006 рр. продуктивність праці у вартісному вираженні щорічно підвищувалася в середньому на 16,4 % на рік. Проте зростання цього показника у 2006 р. порівняно з 1990 р. відбулося в умовах значного зниження обсягів виробництва продукції в натуральних одиницях і за рахунок виключно фактора скорочення чисельності працюючих.
Аналіз індексів 2006 р. до 1990 р. показує, що загальна продуктивність праці в сільському господарстві у 2006 р. у вартісних показниках була вища від її рівня 1990 р. на 9,2 % (табл. 2). Проте недосконалість оцінки динаміки продуктивності праці за валовою продукцією з розрахунку на працівника підтверджується розрахунком трудомісткості виробництва окремих видів продукції рослинництва і тваринництва, яка у 2006 р. значно вища, ніж у 1990 р. за більшістю її видів. Внаслідок цього загальні перевитрати робочого часу на виробництво всієї сільськогосподарської продукції у 2006 р. в рослинництві становили 8077 тис. люд.-год, та у тваринництві - 5164 тис. люд.-год. Подальше стрімке скорочення обсягів виробництва продукції в галузі тваринництва, що супроводжується зниженням питомої ваги загальних затрат праці в цій галузі у 2006 р. до 54,8 %, вплинуло на зростання загального вартісного показника продуктивності праці по сільськогосподарському виробництву на 7,0 %.
Зростання трудомісткості виробництва в сільському господарстві відбулося внаслідок масштабної деіндустріалізації галузі, зниження рівня інтенсивності виробництва, відсутності трудової мотивації працівників, низького рівня оплати праці. Тенденцію останніх шести років до зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці можна пояснити, в першу чергу, оптимізацією складу працівників сільськогосподарських підприємств і масовим їх вивільненням.
Таблиця 2. Індекси продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області
|
Показники |
2000 р. до 1990 р. |
2006 р. до 1990 р. |
2006 р. до 2000 р. |
|
|
Рослинництво |
||||
|
Загальні вартісні індекси: |
||||
|
змінного складу |
0,566 |
0,824 |
1,456 |
|
|
постійного складу |
0,468 |
0,638 |
1,429 |
|
|
структурних зрушень |
1,209 |
1,293 |
1,019 |
|
|
Загальний трудовий індекс |
0,468 |
0,638 |
1,429 |
|
|
Економія, перевитрати (-,+) робочого часу, тис. люд.-год |
18079 |
8077 |
-9568 |
|
|
Тваринництво |
||||
|
Загальні вартісні індекси: |
||||
|
змінного складу |
0,356 |
1,183 |
3,319 |
|
|
постійного складу |
0,402 |
0,814 |
2,258 |
|
|
структурних зрушень |
0,887 |
1,453 |
1,470 |
|
|
Загальний трудовий індекс |
0,402 |
0,807 |
2,250 |
|
|
Економія, перевитрати (-,+) робочого часу, тис. люд.-год |
39912 |
5164 |
-33426 |
|
|
Сільське господарство |
||||
|
Загальні вартісні індекси: |
||||
|
змінного складу |
0,484 |
1,092 |
2,258 |
|
|
постійного складу |
0,427 |
1,021 |
2,477 |
|
|
структурних зрушень |
1,132 |
1,070 |
0,911 |
|
|
Економія, перевитрати (-,+) робочого часу, тис. люд.-год |
57991 |
13241 |
-42994 |
Тенденцію зростання продуктивності праці останніх шести років у сільськогосподарських підприємствах підтверджують розраховані індекси 2006 р. до 2000 р. Показники виробництва валової продукції в порівнянних цінах з розрахунку на одну люд.-год підвищилися: в рослинництві на 45,6 %, в тваринництві на 231,9 %, в цілому по сільському господарству на 125,8 %. Позитивним моментом є також зростання у 2006 р. порівняно з 2000 р. годинної продуктивності праці майже по всіх видах продукції рослинництва і по всіх без винятку видах продукції тваринництва. Так, у рослинництві вона зросла на 42,9 %, а у тваринництві на 125,8 %. Структурні зрушення у виробництві цих двох галузей, а відповідно і зміна питомої ваги затрат праці по окремих видах продукції, також підвищували продуктивність в рослинництві на 1,9 %, а в тваринництві на 47,0 %. Загальна економія робочого часу внаслідок підвищення продуктивності праці у 2006 р. становила в рослинництві 9568 тис. люд.-год, а у тваринництві 33426 тис. люд.-год.
Групування вибірки з 182 найбільш типових сільськогосподарських підприємств Харківської області дає змогу стверджувати, що високої продуктивності праці можна досягти переважно у великих підприємствах. Установлено чітку тенденцію до підвищення продуктивності праці зі зростанням площі сільгоспугідь, що припадає на одне підприємство. Проте щодо показника розміру підприємства за кількістю працівників такої чіткої тенденції не простежується. Однак розмір площі, що припадає на одного працівника, також має чітку тенденцію до зростання з підвищенням рівня продуктивності праці. Таким чином, більші підприємства використовують наявні трудові ресурси більш інтенсивно, а тому ефективніше.
Проблема підвищення продуктивності праці має істотне значення для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. Підприємства з рівнем виробництва валової продукції більше 50 тис. грн. на одного працівника мають найвищий середній показник рентабельності виробництва всієї сільськогосподарської продукції (11,9 %), а також найнижчий рівень збитковості продукції галузі тваринництва (-5,9 %).
Одночасно із групуванням вибірки найбільш типових сільськогосподарських підприємств було проведено кореляційно-регресійний аналіз факторів що формують рівень продуктивності праці. Попередній аналіз сукупності із 17 факторів методом парної прямолінійної кореляції та перевірка отриманих коефіцієнтів на наявність мультиколінеарності дозволили сформувати кінцеву багатофакторну модель, до якої увійшли такі найбільш вагомі фактори: х 1 - витрати на основне виробництво з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.; х 2 - оплата праці одного середньорічного працівника за рік, грн.; х 3 - витрати на мінеральні добрива з розрахунку на 1 га посівної площі, грн.; х 4 - кількість працівників, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь, осіб; х 5 - навантаження тварин на одного працівника у тваринництві, умовних голів. Обчислене за результатами діяльності у 2005 р. вибірки досліджуваних підприємств Харківської області рівняння регресії, що відображає лінійну залежність виробництва валової продукції з розрахунку на одного працівника від вищенаведених факторів, має таке вираження:
Значення множинного коефіцієнта кореляції R = 0,801 свідчить про тісний, суттєвий зв'язок між продуктивністю праці та факторами, включеними в кореляційну модель. Значення коефіцієнта множинної детермінації R2 = 0,642 показує, що на частку систематичної варіації показника продуктивності праці, зумовленою дією факторних показників, включених в модель, приходиться 64,2 %. На частку інших факторів залишається 35,8 %.
За результатами аналітичного групування встановлено, що в Харківській області найвищі показники продуктивності праці мали приватні підприємства - в середньому 37,8 тис. грн. валової продукції з розрахунку на одного середньорічного працівника, а найнижчу продуктивність демонструють державні підприємства - 28,9 тис. грн.
Загальною для всіх країн світу й для України зокрема є тенденція збільшення міського населення та працюючих у промисловості і сфері обслуговування та зменшення сільського населення і працюючих у сільському господарстві. Навантаження орної землі на одну особу економічно активного населення в сільському господарстві в Україні значно менше, ніж в аграрно розвинутих країнах Європи та США. Таким чином, сільське господарство країни потенційно трудовими ресурсами забезпечене в повній мірі.
Кризовий стан сільськогосподарських підприємств і скорочення чисельності їх працівників зумовили стрімкий розвиток особистих селянських господарств, які залучили значну частину робочої сили, вивільненої із сільськогосподарських підприємств. У 2006 р. господарства населення в Харківські області виробили 57,4 % продукції рослинництва і 58,2 % продукції тваринництва. Проте проведене вибіркове обстеження засвідчило значно нижчий рівень продуктивності праці в таких господарствах.
У третьому розділі "Шляхи підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах" обґрунтовано принципи раціонального поєднання основних виробничих ресурсів підприємств і оптимальної чисельності працівників; досліджено систему соціально-економічних мотивів високопродуктивної праці в сільському господарстві; запропоновано програму управління підвищенням продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.
У роботі запропоновано модель визначення оптимальної чисельності працівників для сільськогосподарських підприємств регіону методом DEA - Data envelopment analysis (з англ. "аналіз оболонки даних"), суть якого полягає у зіставленні фактичного показника продуктивності з максимально можливим виходом продукції за даної кількості ресурсів. При цьому за максимально можливим виходом продукції приймають підприємства з максимальним рівнем виробництва на одиницю ресурсів. За методикою DEA технічна ефективність вказує на можливість підприємства досягати максимального виходу продукції за даного обсягу факторів виробництва. Максимальний вихід продукції визначається граничною функцією виробництва. Якщо така межа досягається, то технічна ефективність дорівнюватиме одиниці. Погіршення продуктивності підприємства призводить до віддалення від межі виробництва і відношення стає менше 1, але більше 0.
Для input-орієнтованої моделі побудова кривої (межі), ураховуючи показники кращих підприємств, досягається шляхом вирішення такої проблеми лінійної оптимізації:
(1)
при таких умовах:
, j=1,…,k (2)
, i=1,…,l (3)
, m=1,…,n
де - значення технічної ефективності О-го підприємства, тобто фактор, до якого загальна кількість використаних ресурсів (inputs) xi, i=1,…,l, О-ого підприємства може бути зменшена без зменшення виходу продукції (outputs) yj, j=1,…,k. Величини є output- та input- орієнтованими змінними резерву. Величини , m=1,…,n є зваженими факторами, з якими n підприємств вибірки включені в розрахунок змодельованої точки на межі виробничих можливостей.
Особливою перевагою методу DEA є можливість одержати в розрізі кожного підприємства інформацію про те, на скільки відсотків підприємство в змозі зменшити обсяги використання ресурсів, а також на скільки доцільно зменшити окремо взятий вид ресурсів і якою повинна бути його оптимальна величина.
Для визначення ефективності всіх досліджуваних підприємств розв'язуються задачі лінійного програмування (1-3) для кожного підприємства вибірки. Рішення цієї проблеми оптимізації отримане нами за допомогою спеціалізованої комп'ютерної програми DEAP v.2.1, розробленої T.J. Coelli для використання при DEA аналізі. У табл. 3 наведені вихідні дані вирішення input-орієнтованої моделі СТОВ "Новий шлях" Борівського району Харківської області.
Таблиця 3. Вихідні дані розрахунку DEA моделі з використанням DEAP v.2.1 для СТОВ "Новий шлях" Борівського району Харківської області
|
Технічна ефективність (Technical efficiency) = 0,735 |
|||||
|
Вихідні данні (Projection summary) |
|||||
|
Змінна (variable) |
Фактичне значення (original value) |
Зміна значення фактора (radial movement) |
Невикористаний резерв (slack movement) |
Модельне значення (projected value) |
|
|
Товарна продукція, тис. грн (output 1) |
4826.7 |
0,0 |
0,0 |
4826,7 |
|
|
Чисельність працівників, осіб (input 1) |
228 |
-60 |
-4 |
164 |
|
|
Сільськогосподарські угіддя, тис. га (input 2) |
3,900 |
-1,033 |
0,000 |
2,867 |
|
|
Амортизація, тис. грн (input 3) |
176,4 |
-46,7 |
0,0 |
129,7 |
|
|
Матеріальні витрати, тис. грн (input 4) |
3980,4 |
-1054,5 |
0,0 |
2925,9 |
Технічна ефективність товариства "Новий шлях" у 2005 р. становила 0,735 (Technical efficiency), тобто підприємство в змозі скоротити обсяги використання всіх ресурсів на 26,5 % без зменшення досягнутого обсягу виробництва товарної продукції у 4826,7 тис. грн. (original value). Колонка radial movement показує, на скільки доцільно зменшити або збільшити обсяги використання окремих видів ресурсів, включених у модель (input 1,2,3,4). Таким чином, для товариства "Новий шлях" за умови досягнення рівня ефективності виробництва найбільш ефективних підприємств вибірки оптимальною чисельністю працівників є 164 особи (input 1 projected value).
За наведеною методикою проведено аналіз ефективності діяльності, продуктивності праці й оптимальної чисельності працівників відібраних 182 найбільш типових сільгосппідприємств Харківської області за результатами їх діяльності у 2005 р. Фактична середня чисельність працівників на одне підприємство з досліджуваної сукупності підприємств дорівнює 133 працівники. За результатами вирішення моделі цей показник склав 90 осіб.
З метою вивчення впливу мотивів на ставлення працівників до їх праці у 2006-2007 рр. було проведено соціологічне дослідження серед працівників сільськогосподарських підприємств Харківської області різних організаційно-правових форм. Його результати свідчать, що однакова кількість опитаних працівників сільськогосподарських підприємств (55 %) першочергове значення надають двом факторам: значному підвищенню заробітної плати в галузі, покращанню рівня механізації виробництва та впровадженню новітніх технологій. Іншими важливими факторами зростання продуктивності праці в сільському господарстві респонденти визнають необхідність зацікавлення працівника в кінцевих результатах його роботи (31 %); важливість додаткових матеріальних винагород та премій (29 %); покращання умов праці у підприємствах та розвиток соціальної інфраструктури в сільській місцевості по 25 % респондентів.
Реформування відносин власності, що здійснене в агарній сфері мало на меті створення нових організаційно-правових форм аграрних підприємств на засадах приватної власності на землю та майно. Встановлено, що лише 27 % працівників бажають заснувати й працювати у своєму власному підприємстві. Такий стимул, як можливість збільшення особистої частки в колективній власності серед інших матеріальних мотивів до праці, посів останнє місце. Тобто сільське населення в більшості не готове вести приватне виробництво, у селян ще не сформоване почуття власника або господаря, що негативно відбивається на загальному рівні продуктивності праці у сільському господарстві.
У практиці діяльності сільськогосподарських підприємств не існує чіткого механізму використання показників продуктивності праці при прийнятті обґрунтованих управлінських рішень. Керівники сільськогосподарських підприємств ігнорують той факт, що продуктивність праці потрібно не лише вимірювати, але й управляти нею. В умовах ринкової економіки все більшого значення набувають розроблення і впровадження програм управління продуктивністю праці, які передбачають: вимір і оцінку поточного стану продуктивності; планування контролю і підвищення продуктивності; вжиття заходів підвищення продуктивності; вимір і оцінку впливу цих заходів.
На основі проведеного дослідження стану, динаміки та факторів продуктивності праці розроблено типову модель поетапної програми підвищення продуктивності праці для сільськогосподарських підприємств (рис. 1).
Рис. 1. Модель програми управління підвищенням продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах
Упровадження такої програми у сільськогосподарському підприємстві для досягнення мети зростання продуктивності праці передбачає виконання таких основних завдань: збільшення обсягів виробництва основних видів продукції; зниження обсягів технологічних затрат праці на одиницю посівної площі культур або голову худоби; вдосконалення системи управління персоналом; підвищення рівня трудової мотивації працівників та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі підприємства тощо. Важливою частиною роботи з виконання програми підвищення продуктивності є безпосередній оперативний та підсумковий контроль керівника підприємства за виконанням визначених заходів. Такий контроль повинен здійснюватись на кожному з етапів реалізації програми.
Висновки
продуктивність праця сільськогосподарський товаровиробник
У дисертації здійснено теоретичне дослідження сутності продуктивності праці як економічної категорії, викладено основні відмінності у підходах відносно її вимірювання у вітчизняній та західній економічних теоріях. Виявлено вплив визначальних факторів на рівень продуктивності праці та обґрунтовано шляхи її підвищення у сільськогосподарських підприємствах. Результати дослідження дозволяють зробити такі теоретичні і практичні висновки.
1. При визначенні сутності продуктивності праці як економічної категорії, необхідно чітко відрізняти поняття продуктивності праці, продуктивної сили праці та інтенсивності праці. Також важливо відокремлювати поняття "продуктивність" і "ефективність" праці.
Під продуктивністю праці необхідно розуміти здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції (або виконувати певний обсяг робіт чи послуг) за одиницю часу. Продуктивність праці є головним фактором ефективності процесу праці.
Подобные документы
Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства. Виявлення резервів покращення екстенсивного використання його ресурсів. Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці у галузі рослинництва. Обґрунтування шляхів її підвищення.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 08.10.2014Економічна суть продуктивності праці і її роль в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва. Основні показники та фактори, кореляційний аналіз залежності продуктивності праці від енергоозброєності та фондоозброєності підприємства.
курсовая работа [201,4 K], добавлен 02.02.2010Наукові основи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Показники продуктивності праці в рослинництві та методика їх визначення. Шляхи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Природн-економічні умови сільськогосподарського виробництва.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 08.12.2008Основи економічної ефективності виробництва картоплі. Структура сільськогосподарських угідь господарства. Наявність і використання трудових ресурсів. Структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Продуктивність праці картоплярства.
реферат [53,7 K], добавлен 11.05.2009Наявність основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах України, рівень механізації. Умови і необхідність використання лізингу у придбанні нової техніки. Характеристика способів підвищення ефективності використання сільгосптехніки.
реферат [56,5 K], добавлен 22.04.2011Удосконалення процесів організації матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції в сільськогосподарських підприємствах для підвищення ефективності діяльності та реагування менеджменту на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.
автореферат [44,5 K], добавлен 09.04.2009Сума коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Капітал, основний та оборотний капітал. Основні принципи формування капіталу сільськогосподарських підприємств. Створення юридичного суб'єкта господарювання. Стабільність.
реферат [31,4 K], добавлен 30.11.2008Обґрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств. Оптимальні розміри сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань. Інноваційний аспект великих аграрних підприємств. Розрахунок потреби в кормах для фермерського господарства.
курсовая работа [380,9 K], добавлен 20.12.2012Структура, особливості агрокліматичних ресурсів. Агрокліматична оцінка формування продуктивності сільськогосподарських культур. Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур на підставі детальної оцінки агро- і мікрокліматичних ресурсів територій.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 25.04.2013Екологічний облік як основна складова екоконтролінгу та його вдосконалення. Сутність, завдання та принципи розвитку екоконтролінгу в сучасних ринкових умовах. Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво.
дипломная работа [233,7 K], добавлен 08.12.2008
