Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємствами АПК Сумської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.5.012:338.43.01

РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Лісова Людмила Олександрівна

Суми - 2008

АНОТАЦІЯ

Лісова Л.О. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємствами АПК Сумської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2008.

У роботі обґрунтовано стратегію зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу Сумської області на основі оптимізації структури експорту аграрної продукції. Доповнено існуючі наукові погляди на тенденції і перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин аграрних підприємств регіону. Визначено концептуальні підходи до виявлення передумов становлення та розвитку зовнішньоекономічних відносин регіону в аграрному секторі з європейськими державами. Розроблений механізм управління зовнішньоекономічними зв'язками на регіональному рівні. Набули подальшого розвитку методичні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора. Виявлені шляхи забезпечення зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо експорту продовольства і сільськогосподарської сировини підприємствами області.

Ключові слова: агропромисловий комплекс, зовнішньоекономічна діяльність, механізм державного регулювання, оптимізація структури експорту, експортний потенціал, ринкова інфраструктура, ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Лисовая Л.А. Развитие внешнеэкономической деятельности предприятиями АПК Сумской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Сумский национальный аграрный университет, Сумы, 2008.

Целью диссертационного исследования является научное обоснование теоретических положений и разработка практических рекомендаций по усовершенствованию организации и повышения эффективности внешнеэкономической деятельности предприятиями агропромышленного комплекса Сумской области.

В соответствии с поставленной целью, в диссертационной работе решались такие задания: определение места внешнеэкономической деятельности в системе функционирования агропромышленного комплекса и обобщение подходов к толкованию сущности понятий «агропромышленный комплекс», «экспортный потенциал» и «организационно-управленческие основы внешнеэкономической деятельности»; обобщение методических подходов к определению эффективности внешнеэкономической деятельности региона; исследование основных тенденций и перспектив развития внешнеэкономических отношений сельскохозяйственных предприятий области с зарубежными партнерами в краткосрочной и долгосрочной перспективах; определение резервов роста положительного внешнеторгового сальдо для продовольствия и сельскохозяйственного сырья области за счет совершенствования системы управления внешнеэкономической деятельностью на государственном и региональном уровнях; определение направлений оптимизации товарной структуры экспорта сельскохозяйственной продукции и продукции переработки; обоснование стратегии развития внешнеэкономической деятельности предприятий аграрного сектора региона в контексте усовершенствования рыночной инфраструктуры.

В работе обоснована стратегия внешнеэкономической деятельности предприятий агропромышленного комплекса Сумской области на основе оптимизации структуры экспорта продовольствия и сельскохозяйственного сырья с учетом требований эффективного использования производственного потенциала аграрных предприятий региона с целью увеличения прибыли от экспортной деятельности. Дополнены существующие научные взгляды на тенденции и перспективы развития внешнеэкономических отношений аграрных предприятий региона с зарубежными партнерами в аграрном секторе при научном обосновании данных процессов с учетом особенностей развития сырьевой базы региона.

Определены концептуальные подходы относительно выявления предпосылок (исторических, экономических и социальных) становления и развития внешнеэкономических отношений региона в аграрном секторе с европейскими государствами за счет развития инфраструктуры рынка сельскохозяйственной продукции. Разработан механизм управления внешнеэкономическими связями на региональном уровне, который заключается в усилении взаимодействия внешнеэкономической сферы и экономики региона. Получили дальнейшее развитие методические подходы к определению эффективности внешнеэкономической деятельности предприятий аграрного сектора, обобщение которых позволяет с уверенностью утверждать, что дефицит знаний, отсутствие единственной общепринятой методики расчета показателей сказывается на результатах оценки эффективности внешнеэкономической деятельности и приводит к снижению степени надежности принятых решений, и, как следствие, к возникновению экономического риска.

Выявлены пути обеспечения роста положительного внешнеторгового сальдо экспорта продовольствия и сельскохозяйственного сырья предприятиями области на основе определенного количественного влияния изменения уровня физического объема экспорта аграрной продукции, ее цены и объема и цени импорта.

Автором предложены пути повышения эффективности функционирования предприятий АПК за счет расширения внешнеэкономической деятельности на основе научного обоснования условий развития биржевой торговли путем усовершенствования функционирования товарных бирж.

Ключевые слова: агропромышленный комплекс, внешнеэкономическая деятельность, механизм государственного регулирования, оптимизация структуры экспорта, экспортный потенциал, рыночная инфраструктура, товарная биржа, оценка эффективности внешнеэкономической деятельности.

SUMMARY

Lisova, L.O. Development of Multinational Operations by Agro-Industrial Enterprises of the Sumy region. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of the Candidate of Economic Science Degree in Speciality 08.00.04 - Economics and Management in Enterprises (by economic activities). - Sumy National Agrarian University, Sumy, 2008.

The strategy of multinational operations of agricultural enterprises of the Sumy Region is based on the optimization of export structure for food and agricultural raw materials. The mechanism for managing of multinational operations at the regional level was developed. Methodical approaches to determination of the efficiency of multinational operations of agricultural enterprises were proposed. Deficit of knowledge, lack of the universal methods for calculation of performance indicators contribute to improper assessment of multinational operations and unreliable decisions, and, as a result, to increase in risks.

Key words: agro-industrial complex, multinational operations, state regulation mechanism, export structure optimization, export capacity, market infrastructure, commodity exchange, assessment of multinational operations.

зовнішньоекономічний товарний експорт аграрний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Однією з особливостей ХХІ сторіччя є зростаюча економічна взаємозалежність усіх країн в умовах глобалізації, регіоналізації й диверсифікації товарних, фінансових, інвестиційних та інших ринків. Все це визначає специфіку та особливості зовнішньоекономічної діяльності, яка відіграє вирішальну роль у перебігу національних внутрішніх та посиленні міжнародних інтеграційних процесів, створенні передумов для нарощування темпів соціально-економічного розвитку. Нині проблема ведення зовнішньоекономічної діяльності є найскладнішою для товаровиробників як з точки зору умов торгівлі, так і постійно оновлюваних ”правил гри” на світовому ринку. Особливо актуальним це питання є для підприємств агропромислового комплексу, керівники яких в першу чергу мають усвідомити необхідність активного та постійного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та загрозу припинення виробництва суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності АПК України, що може стати неконкурентоспроможним при набутті повноправного членства України в СОТ. Недостатній рівень опрацьованості та суперечливості окремих наукових положень, а також відсутність досконалого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності слід вважати основними причинами нестабільності та все ще низької ефективності цієї діяльності в агропромисловому комплексі.

Головна мета держави в цих умовах полягає в розробці зовнішньоекономічної стратегії, визначенні напрямків розвитку експортного потенціалу, підтримці галузей агропромислового комплексу та підприємств в розвитку експортних виробництв.

Проблеми управління, регулювання та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності України, у т.ч. й АПК, досліджувалися багатьма вченими. У першу чергу слід назвати наукові праці А. Альохіна, В. Авер'янова, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Власова, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горьового, В. Губенка, Б. Данилишина, С. Дем'яненка, Т. Зінчук, С. Кваші, О. Кириченка, А. Кредісова, Л. Михайлової, А. Мокія, О. Онищенка, М. Павловського, М. Портера, П. Саблука, О. Шпичака та ін. Вже впродовж тривалого часу приділяється значна увага дослідженню аспектів ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю, формуванню та використанню експортного потенціалу у працях Ф. Бутинця, І. Васіної, А. Вічевича, І. Жиглей, Ф. Зінов'єва, Л. Кадуріної, Ю. Макогона, О. Максимця, В. Пархоменка, І. Паски, Л. Островського та ін. Проте, теоретична і практична необхідність вирішення проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємствами АПК регіону шляхом обґрунтування напрямів оптимізації міжнародного економічного співробітництва та удосконалення ринкової інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності обумовлює доцільність проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в руслі державних програм і тем наукових робіт, що виконувалися в Сумському національному аграрному університеті, зокрема за темою “Вдосконалення національного менеджменту організацій в умовах розширення світогосподарських зв'язків України” (номер державної реєстрації 0104U009102, 2004-2007 рр.) та ”Соціально-екологічний зміст та організаційно-економічні основи державного регулювання якості життя” (№ державної реєстрації 0104U003424, 2004-2006 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємствами агропромислового комплексу Сумської області.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися наступні завдання:

визначити місце зовнішньоекономічної діяльності в системі функціонування агропромислового комплексу та узагальнити підходи до тлумачення сутності поняття «експортного потенціалу» та «організаційно-управлінських основ зовнішньоекономічної діяльності»;

узагальнити методичні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності регіону;

з'ясувати основні тенденції та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин сільськогосподарських підприємств області із зарубіжними партнерами в короткостроковій та довгостроковій перспективі;

визначити резерви зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо продовольства і сільськогосподарської сировини області за рахунок удосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на державному та регіональному рівнях;

обґрунтувати резерви зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу на основі оптимізації товарної структури експорту агропромислової продукції;

визначити напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора регіону в контексті удосконалення ринкової інфраструктури.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Сумської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів зовнішньоекономічної діяльності в підприємствах АПК Сумської області.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі.

У роботі використано системний метод наукового пізнання, відповідно до якого здійснено комплексне дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу як єдиного цілого із узгодженим взаємозв'язком усіх його складових. Крім цього, у роботі застосовувались методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях, а саме: метод термінологічного аналізу - для вивчення історії поняття ”зовнішньоекономічна діяльність”; пізнавальний метод - для дослідження ролі експортного потенціалу галузі, країни; метод наукової абстракції - для поглиблення понять ”агропромисловий комплекс” та ”експортний потенціал”. Для оцінки стану зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу регіону застосовувалися такі статистико-економічні методи, як: порівняння (середньообласних та середньодержавних показників); метод екстраполяції (для розрахунку прогнозних потреб та мінімального обсягу виробництва продукції сільського господарства); графічні методи, методи аналізу та синтезу. Для визначення впливу факторів на обсяг зовнішньоторговельного сальдо та оптимізації структури експорту сільськогосподарської продукції застосовано економіко-математичні методи та метод факторного аналізу. На основі соціологічного методу та експертної оцінки визначено основні напрямки вдосконалення державного регулювання та можливі варіанти вирішення проблеми зовнішньоекономічної діяльності в сільському господарстві. Для теоретичних узагальнень та формулювання висновків були використані абстрактно-логічні методи.

Інформаційними джерелами дисертаційного дослідження стали Закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи міністерств, програмні документи державних регіональних органів, офіційні матеріали Головного управління статистики в Сумській області, результати моніторингу Головного управління економіки та Головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Сумської області, результати власних спостережень та соціологічних досліджень, наукові публікації з проблеми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні науково-теоретичних і практичних основ функціонування та розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу регіону.

Найважливіші результати дослідження викладені в таких положеннях:

вперше:

розроблено оптимізаційну модель удосконалення структури експорту агропродовольчої продукції з урахуванням потенційних вимог використання виробничого потенціалу агропромислових підприємств в стратегії зовнішньоекономічної діяльності регіону;

поглиблено і доповнено:

існуючі наукові погляди на тенденції і перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин аграрних підприємств регіону із зарубіжними партнерами, шляхом наукового обґрунтування даних процесів з урахуванням особливостей розвитку сировинної бази регіону;

концептуальні підходи до визначення передумов (історичних, економічних та соціальних) становлення і розвитку зовнішньоекономічних відносин регіону в аграрному секторі з європейськими державами за рахунок удосконалення функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції;

механізм управління зовнішньоекономічними зв'язками на регіональному рівні, який полягає в посиленні взаємодії зовнішньоекономічної сфери та економіки регіону;

набули подальшого розвитку:

· методичні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора, узагальнення яких дозволяє з упевненістю стверджувати, що дефіцит знань, відсутність єдиної загальноприйнятої методики розрахунку показників позначаються на результатах оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності і призводять до зниження ступеня надійності прийнятих рішень, і, як наслідок, до виникнення економічного ризику;

· шляхи забезпечення зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною підприємств області на основі виявленого кількісного впливу зміни рівня фізичного обсягу експорту аграрної продукції, її ціни та обсягу й ціни імпорту;

· пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування підприємств АПК завдяки розширенню зовнішньоекономічної діяльності на основі наукового обґрунтування умов розвитку біржової торгівлі шляхом удосконалення функціонування товарних бірж.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані автором рекомендації та основні положення щодо вдосконалення регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю можуть використовуватися для стабілізації економічної ситуації в регіоні та впроваджуються Головним управлінням економіки в Сумській області (довідка № 03-03/540 від 27.03.2008 р.). Основні положення та результати дисертаційного дослідження щодо забезпечення ефективної зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі прийняті для впровадження Головним управлінням агропромислового комплексу в Сумській області (довідка №03/204 від 28.01.2008 р.). Окремі положення дисертаційної роботи щодо удосконалення біржової діяльності використовуються Сумською товарною біржею ”Сумиагропромбіржа” з метою подальшого розвитку експорту продукції АПК (довідка №08 від 28.01.2008 р.). Результати дослідження використано в Сумському національному аграрному університеті при розробці програм та викладанні дисциплін ”Основи зовнішньоекономічної діяльності” та ”Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” за програмою підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальностями ”Менеджмент організацій” та ”Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (акт від 03.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею та містить одержані автором нові результати в галузі наук економіки та управління зовнішньоекономічною діяльністю агропромислового комплексу. При виконанні дисертаційного дослідження використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції ”Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м. Харків, 2004 р.); Х Міжнародній науково-виробничій конференції «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Белгород, 2006 р.); Міжнародній науково-практичної конференції ”Аграрний форум - 2006” (Суми, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, 2007 р.); 8-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції ”Жінки в науці та освіті” (м. Алушта, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); та науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2004-2007 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 11 публікаціях загальним обсягом 2,12 др. арк., з яких 5 у наукових фахових виданнях, 6 - в інших виданнях, з яких 2 - за кордоном, 4 - в матеріалах конференцій. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 2,02 др. арк., у т.ч. у фахових виданнях - 1,38 др. арк. Особистий внесок здобувача в роботі [2] становить 0,04 др. арк. та роботі [11] - 0,2 др. арк.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі ”Теоретико-методологічні аспекти зовнішньоекономічної діяльності та формування експортного потенціалу АПК” досліджено концептуальні аспекти розвитку та формування механізму зовнішньоекономічної діяльності, розкрито теоретичні основи сутності експортного потенціалу та його значення для агропромислового комплексу України, а також систематизовано методичні підходи до оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств.

У результаті аналізу етапів та концепцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності ми дійшли висновку, що єдиний погляд на це питання в теорії й практиці ще не встановився. Проте, узагальнення теоретичного матеріалу, що висвітлює розвиток міжнародного бізнесу в історичному аспекті, дозволило виділити три основні етапи еволюції поглядів на зовнішньоекономічну діяльність: класичні описові концепції міжнародної торгівлі (до ХІХ сторіччя включно); регулятивні теорії розвитку зовнішньоекономічної діяльності (середина 70-х років ХХ сторіччя); сучасні концепції системного підходу до управління міжнародним бізнесом (кінець ХХ сторіччя).

У свою чергу, в процесі інтернаціоналізації господарського життя та зростання економічної взаємозалежності країн усе більшого значення набуває формування ефективного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю країни та регулювання зовнішньої торгівлі і фінансових потоків.

Сутність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає в приведенні системи зовнішньоекономічних відносин у такий стан, що забезпечувало б оптимальну реалізацію державних, колективних і особистих інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в конкретному періоді та на перспективу на основі права, загальновизнаних міжнародних норм і правил. Проте, для цього необхідно забезпечити ефективну діяльність механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Формування ефективної системи зовнішньоекономічної діяльності України вимагає урахування особливостей усіх її суб'єктів. Такий підхід дозволяє більш ґрунтовно оцінити характер застосовуваних ними інструментів, а також торговельних, інвестиційних та інших форм співробітництва.

Таким чином, державна політика регулювання експортно-імпортних операцій, зокрема політика підтримки національного виробника, має проводитися комплексно, з урахуванням усіх можливих інструментів, а також наслідків їх застосування.

Дослідження показали, що існуючі несприятливі тенденції в зовнішній торгівлі України (періодично пасивне торговельне сальдо, посилення сировинної спрямованості структури експорту ) не залишають сумнівів у тому, що необхідною умовою інтенсифікації зовнішньоторговельної діяльності на сучасному етапі стає, перш за все, підвищення ефективності використання вітчизняного експортного потенціалу, сутність якого ми визначаємо як здатність виробляти конкурентоспроможну продукцію для продажу на зовнішніх ринках; тобто, це той обсяг продукції, який народне господарство країни здатне виробити понад обсяги забезпечення норм внутрішнього споживання.

У свою чергу, вивчення методичних підходів до оцінки показників економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності показало, що в науковій літературі та в практиці управління зовнішньоекономічною діяльністю не існує єдиного методу їх визначення, що, безперечно, не сприяє формуванню достовірного та оперативного інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень в системі зовнішньоекономічної діяльності.

На наш погляд, для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності регіону доцільно використовувати дещо інші показники, які мають більш спрощений вигляд, але досить точно визначають ефект від даного виду діяльності. Їх можна поділити на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають кількісні зміни у сфері зовнішньоекономічної діяльності або загальні обсяги зовнішньоекономічних операцій; якісні ж характеризують раціональність використання коштів у даній сфері відносин. Окремо виділимо показники структури зовнішньоекономічних відносин. До них відносяться: товарна, географічна та інституціональна структури зовнішньоекономічних відносин (рис. 1).

Рис. 1. Показники оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності

У другому розділі ”Оцінка та аналіз стану зовнішньоекономічної діяльності у сучасних умовах функціонування агропромислового комплексу” проаналізовано динаміку розвитку експортно-імпортних операцій АПК Сумської області, виявлено характерні риси структури і тенденцій зовнішньоекономічної діяльності регіону та розглянуто механізм функціонування та результати діяльності внутрішнього біржового ринку в системі розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Проведений аналіз фінансово-господарського стану підприємств агропромислового комплексу регіону показав, що вони володіють виробничим потенціалом та ресурсами не лише для виробництва продукції та задоволення власних потреб населення, а й для її реалізації на зовнішніх ринках. При цьому результати досліджень дають підстави стверджувати, що акцент розвитку зовнішньоекономічної діяльності дедалі активніше слід зміщувати в регіони. Так, одним із стратегічних напрямів розвитку Сумської області є входження її економіки в систему міжнародних і світових економічних відносин та нарощування експортного потенціалу.

Обсяг експорту на душу населення у 2005 р. (основний показник рівня зовнішньоекономічної діяльності регіону) зріс майже на чверть і становив 468,1 дол. США проти 376 дол. США в 2004 р., але у 2006 р. цей показник дещо зменшився і становив лише 424,0 дол. США. Для порівняння: у сусідній Чернігівській області даний показник складає 212,8 дол. США, а Харківській - 254,2 дол. США. За рейтингом серед областей країни Сумська область посідає 12 місце.

Позитивним моментом зовнішньоторговельного обороту області залишається наявність великої питомої ваги експортованої продукції з високим ступенем переробки та спрямованість на експорт готових виробів (табл. 1).

Таблиця 1 Стан та динаміка розвитку експорту продукції сільського господарства Сумської області, тис. дол. США

Джерело: розрахунки, проведені за даними Головного управління статистики у Сумській області

Позитивне сальдо було забезпечене в торгівлі переважною більшістю міст і районів, крім м. Лебедин, Великописарівського, Липоводолинського і Тростянецького районів, де обсяги імпорту перевищували обсяги експорту. Виконані дослідження показують, що географія зовнішньої торгівлі області досить широка: у 2005 р. область здійснювала зовнішньоторговельні операції з партнерами із 87 країн. Визначальне місце для області в експорті товарів мали відносини з країнами СНД, частка яких становить 78,94% у середньому за п'ять років (з 2001 по 2005 р.р.), серед яких з великим відривом лідирує Російська Федерація (60,9% загального обсягу експорту), і саме за рахунок цієї країни забезпечується основна частина приросту обсягу експорту області.

Відтак, одним із вагомих показників стабільності і надійності функціонування ринкової економіки є наявність в країні відповідної ринкової інфраструктури, яка б сприяла прозорому ціноутворенню та перерозподілу товарних потоків, забезпечувала страхування цінових ризиків, гарантування виконання укладених угод, прогнозування прибутків.

В Сумській області інфраструктура аграрного ринку почала розвиватися із створення агроторгових домів. Наступним кроком в розвитку інфраструктури аграрного ринку було створення товарної біржі 30 січня 1998 р. Сьогодні інфраструктура біржового ринку сільськогосподарської продукції Сумської області досить розвинена (рис. 2).

Рис. 2. Схема інфраструктури біржового аграрного ринку Сумської області

За період 2000-2004 рр. СТБ “Сумиагропромбіржа” мала непогані умови та результати функціонування. У 2001-2003 рр. приблизно 12-15% угод на українському внутрішньому ринку були укладені на СТБ ”Сумиагропромбіржа”, а у 1999-2000 рр. вона очолювала десятку найкращих бірж України. Станом же на 1.01.2006 р. за результатами проведеного рейтингу акредитованих Міністерством аграрної політики товарних бірж за вартістю укладених угод на сільськогосподарську продукцію у 2005 р. СТБ „Сумиагропромбіржа” була на 27 місці, а її питома вага у загальній вартості складала лише 0,14%.

Дослідження показали, що у зовнішньоекономічній сфері регіону необхідно, насамперед, зберігати і розширювати ринки, на які постачається вітчизняна аграрна продукція. Слід модернізувати інфраструктуру, яка б сприяла ефективному розвитку зовнішньоекономічної діяльності області для аграрних та переробних підприємств, розвивати прогресивні форми міжнародної економічної співпраці (оскільки агропромислові підприємства регіону здійснюють переважно прості експортно-імпортні операції), залучати господарства населення до виробництва товарної продукції та сприяти підвищенню рівня їх товарності, створити сприятливі умови для розвитку соціальної сфери села.

У третьому розділі ”Шляхи вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектору області” запропоновані шляхи удосконалення державного регулювання зовнішньої торгівлі агропромисловою продукцією, виявлені резерви зростання обсягів зовнішньої торгівлі регіону за рахунок оптимізації прибутку від експорту продукції та обґрунтовані перспективи розвитку експорту продукції АПК за рахунок удосконалення біржової діяльності.

Аналіз ринку агропродукції дозволив встановити, що, незважаючи на наявний аграрний експортний потенціал області, реалії світового ринку, де все більшого розмаху набуває практика дотування виробництва, кредитування постачань продовольства в рамках державних і міждержавних програм, все ж таки ускладнюються можливості продажу українських продовольчих товарів на нових ринках та збереження існуючих ринків.

Досліджений розвиток міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами вказує на важливість державної підтримки сільського господарства та стимулювання розвитку експортного потенціалу. З цією метою нами було проведене соціологічне дослідження безпосередньо на рівні сільськогосподарських підприємств. В опитуванні взяли участь 99 керівників сільськогосподарських підприємств Сумської області, (табл. 2).

Проведені дослідження дозволили нам систематизувати основні чинники, які стримують розвиток зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією у регіоні: економічні чинники - складний механізм українських та російських митних та прикордонних служб щодо процедури прикордонного та митного контролю стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; соціологічні чинники - недостатній рівень правових знань у сфері зовнішньої торгівлі (щодо укладання контрактів, умов розрахунків, вирішення різноманітних правових питань); історичні чинники - втрата економічних зв'язків з країнами СНД, особливо з Росією, недостатність і дискримінаційні умови кредитного забезпечення експортно-імпортних операцій.

Таблиця 2 Результати соціологічного опитування керівників сільськогосподарських підприємств Сумської області щодо передумов ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)

Саме тому в даний час особливу актуальність набуває питання про конкретне дотримання принципів територіального управління, про створення правових та економічних механізмів їх реалізації. Правове регулювання господарської діяльності в цих умовах матиме диференційований характер і багаторівневу структуру.

Початковим теоретичним положенням зміцнення та розвитку регіональної ланки управління зовнішньоекономічної діяльності в Україні є висновок про те, що для цього немає необхідності територіальної децентралізації зовнішньоекономічних функцій. На нашу думку, на даному етапі для України важливим є пошук різноманітних форм підтримки зовнішньоекономічної діяльності з боку місцевої влади в межах її загальної компетенції через регулювання регіональної економіки. Ця ідея і стала ключовою при розробці схеми організаційно-економічного та інституційного забезпечення формування механізму управління зовнішньоекономічними зв'язками на регіональному рівні (рис. 3).

Запропонована модель включає два блоки: перший - це реалізація стратегічних напрямів національної зовнішньоекономічної політики та стратегій розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з іншими країнами з урахуванням місцевих особливостей, а також підтримка на національному рівні участі регіонів в економічній інтеграції; другий - це посилення зв'язків між економікою регіону та зовнішньоекономічною сферою для одночасного розв'язання територіальних проблем та подальшого розвитку економічної інтеграції адміністративно-територіальних одиниць у світове господарство. Сьогодні перший напрямок є практично єдиним способом вираження регіонального аспекту управління зовнішньоекономічними зв'язками в країні, який потребує лише удосконалення. Другий напрямок відображає принципово новий підхід до участі органів місцевої влади у зовнішньоекономічній діяльності.

Рис. 3. Схема механізму управління зовнішньоекономічними зв'язками на регіональному рівні

Ми вважаємо, що для ефективного розвитку зовнішньої торгівлі у сфері аграрного регіонального ринку в сучасних умовах та збереження позитивного зовнішньоторговельного сальдо необхідно проводити аналіз факторів, що впливають на нього. Вирішити поставлену задачу пропонується за допомогою факторної економетричної моделі залежності зовнішньоторговельного сальдо (y_x) від обсягу експорту (x₁) продовольства і сільськогосподарської сировини, експортної ціни (x₂), обсягу імпорту (x₃) та ціни імпорту (x₄) відповідної одиниці товару, яка дозволить сільськогосподарським та переробним підприємствам визначити резерви для підвищення ефективності зовнішньоторговельних операцій з урахуванням впливу кожного фактора. За умови лінійної форми зв'язку рівняння регресії має вигляд:

y_x = (-4789642,638) + 0,52522615x₁ + 6122033,393x₂ + 0,068033338x₃ +

+ (-625467,0944)x₄

де a₁, a₂, a₃, a_n - коефіцієнти регресії (пропорційності), які показують як змінюється результативна ознака (у) при кожній зміні факторної (х) на одиницю.

Враховуючи той факт, що, за нашими розрахунками, найвпливовішим фактором є обсяг агропродовольчого експорту, доцільно оптимізувати структуру експорту з метою максимізації прибутку.

Прийняття рішення в умовах ризику пов'язане з випадком, коли кожній стратегії X_i, (i = 1 ... m) відповідає множина можливих результатів Y_j (j = 1 ... n) з відомими ймовірностями Р_ij та корисностями K_ij. Правило для визначення оптимальної стратегії записується як:

Застосування на практиці оптимізаційної моделі максимізації прибутку від експорту аграрної продукції в контексті продовольчої безпеки, за нашими оцінками, дозволить Сумській області лише за рахунок власного виробництва за рік збільшити прибуток в агропромисловому комплексі на 2,51 млн. дол. США. При цьому слід звернути увагу, що обсяги експорту семи товарних груп треба збільшити, а інших семи груп - навпаки, зменшити.

Враховуючи ці результати, пропонуємо збільшити обсяги виробництва даних видів продукції в регіоні, за рахунок чого зменшиться собівартість продукції, та, відповідно, збільшиться прибуток від реалізації.

На нашу думку, основну увагу слід зосередити на виробництві та експорті конкурентоспроможної продукції. До продовольства та сільськогосподарської сировини, які експортуються з Сумської області та характеризуються найбільшими порівняльними перевагами і конкурентоспроможністю, відноситься така продукція: ячмінь, кукурудза, гречка, продукція молокопереробної галузі (сири, масло, сухе молоко), кондитерські вироби.

Одним із пріоритетних завдань в агропромисловому комплексі регіону є створення належних умов для ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції і продовольства, запровадження механізму формування справедливих цін, виходячи з пропозицій купівлі-продажу товарних партій цієї продукції на прозорому продовольчому ринку. На нашу думку, у розв'язання цих питань вирішальна роль відводиться організації належної інфраструктури аграрного ринку, яка б забезпечила спрощений вхід товаровиробника на розвинений оптовий продовольчий ринок з його вимогами і правилами. Отже, торгівля на біржах має бути настільки простою та надійною, наскільки це можливо. А оскільки торгівлі притаманні ризики, то біржова торгівля має мінімізувати їх - в цьому і полягає одне з головних призначень торгової біржі.

За результатами проведених досліджень встановлено, що вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств має базуватися на: розвитку теоретичних основ управління зовнішньоекономічною діяльністю країни і регулювання зовнішньої торгівлі аграрною продукцією; комплексній підтримці національного товаровиробника, з урахуванням усіх можливих інструментів, наслідків їх застосування та встановлених вимог СОТ; ефективному використанні наявного потенціалу країни; вдосконаленні ринкової інфраструктури.

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати в сукупності розв'язують важливу науково-практичну проблему вдосконалення організації, управління та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємствами агропромислового комплексу. Основні висновки і пропозиції полягають в наступному:

1. В результаті досліджень обґрунтовано, що реформування аграрного сектора України не призвело до очікуваного результату, а тому проблем, які накопичувалися тут роками, значно більше, ніж досягнень. Зовнішня торгівля виступає одним із важливих факторів прискорення зростання та підвищення ефективності сільського господарства в умовах глобалізації та зростання економічної залежності країн, розвитку переробної промисловості та інших галузей агропромислового комплексу для України.

2. Виходячи з визначення експортного потенціалу, жодна країна не може бути конкурентоспроможною по всіх видах продукції, тобто вона має визначити пріоритетні галузі. Тут, прагнучи реалізувати переваги економіки України, не можна не звернути увагу та недооцінити ряд сприятливих факторів для зростання потенціалу АПК, який може і повинен сприяти вирішенню питань розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності.

3. У результаті узагальнення існуючих теоретико-методичних підходів був зроблений висновок, що сучасна економічна ситуація в Україні потребує розробки єдиної методики розрахунку ефективності зовнішньоекономічної діяльності, яка б врахувала макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств аграрного сектора. В ході досліджень були виокремленні кількісні та якісні показники оцінки ефективності експорту та імпорту продукції сільського господарства.

4. Встановлено, що частка Сумської області у загальнодержавних поставках складає 1,7% експорту і 0,7% імпорту, що відповідає 12 і 19 місцям серед регіонів України. Протягом 1997-2005 рр. зовнішньоторговельний оборот аграрних підприємств регіону мав тенденцію до постійного зростання. Географія зовнішньої торгівлі області є досить широкою - вона має зовнішньоторговельні операції з партнерами із 87 країн. Визначальне місце для області в експорті товарів мали відносини з країнами СНД, частка яких становить 78,94% у середньому за п'ять років (у 2001-2005 рр.), серед яких з великим відривом лідирує Російська Федерація (60,9% загального експорту); саме за рахунок цієї країни забезпечується основна частина приросту експорту області. Основними товарними групами експорту з регіону були сир, м'ясо, масло, молоко, жито, кукурудза, а позиціями імпорту - риба, м'ясо, рис, овочі, кава, какао та чай та ін.

5. Виявлено, що процес управління зовнішньоекономічною діяльністю в агропромисловому комплексі, крім загальноприйнятих функцій (загальне управління, прогнозування, планування, облік та контроль), необхідно доповнити реалізацією функції регулювання, основою якої має бути чітко визначена регіональна політика в галузі зовнішньої торгівлі і залучення інвестицій, які вимагають наявності сприятливого інвестиційного клімату як в окремих регіонах, так і в країні в цілому. Нами розроблено та запропоновано механізм управління зовнішньоекономічними зв'язками на регіональному рівні, який ґрунтується на посиленні взаємодії зовнішньоекономічної сфери та економіки регіону.

6. Розв'язання багатофакторної економіко-математичної задачі щодо визначення впливу окремих факторів на збільшення зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарської продукції показало, що одним із резервів забезпечення зростання позитивного зовнішньоторговельного сальдо Сумської області є оптимізація структури експорту продукції агропромислового комплексу. Крім того, визначено, що коливання зовнішньоторговельного сальдо на 69% залежить від обсягу експортованих товарів, і лише на 13,8% - від обсягу імпортованих товарів.

7. Застосування в дисертації методу моделювання з метою оптимізації регіональної структури експорту продовольства та сільськогосподарської продукції та максимізації прибутку регіону від зовнішньоекономічної діяльності дозволило встановити, що Сумська область може збільшити прибуток від експорту аграрної продукції на 2,51 млн. дол. США лише за рахунок власного виробництва.

8. Доведено, що підґрунтям збалансованого розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу Сумської області є також формування сучасної ринкової інфраструктури, особливу роль в якій відіграють товарні біржі, розвиток яких потребує удосконалення та деталізації біржового законодавства, скорочення загальної кількості бірж, стандартизації правил біржової торгівлі та біржової документації, поширення укладання форвардних контрактів та запровадження ф'ючерсних угод, сприяння розвитку комунікацій, запровадження страхування біржових угод та системи постійного моніторингу кон'юнктури аграрних ринків в масштабі держави.

9. Показано, що світова економіка сьогодні характеризується процесами, пов'язаними з глобалізацією господарських зв'язків, посиленням взаємозалежності країн та регіонів, поглибленням міжнародного поділу праці і кооперації. Тому реальне входження країни у світовий політичний та економічний простір потребує адаптованості її національної економіки до найважливіших тенденцій зовнішнього середовища. У свою чергу, формування циклу відтворення продовольчих ресурсів АПК має ґрунтуватися на додержанні ряду суспільних вимог у його організації, насамперед на наявності розвиненого сільськогосподарського виробництва і харчової промисловості з обсягами товарної продукції та послуг, які забезпечують участь регіону у формуванні внутрішньорегіональних і міжрегіональних зв'язків щодо продовольчих товарів.

10. Запропоновані рекомендації та основні положення щодо удосконалення регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю, забезпечення ефективної зовнішньої торгівлі в агропромисловому комплексі та розвитку ринкової інфраструктури за рахунок розширення біржової торгівлі необхідно врахувати та впровадити Головному управлінню економіки, Головному управлінню агропромислового комплексу в Сумській області та Сумській товарній біржі „Сумиагропромбіржа” для стабілізації ситуації в регіоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Лісова Л.О. Роль аграрних товарних бірж у розвитку ЗЕД АПК / Л.О. Лісова // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету. Серія ”Економіка АПК і природокористування”. - Харків, 2004. - ХНАУ. - С. 75-79.

2. Лісова Л.О., Михайлова Л.І. Розвиток АПК як передумова формування зовнішньоекономічних зв'язків України / Л.О. Лісова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія ”Економіка та менеджмент”. Випуск 6-7 (18-19), 2005. - С. 271-276. Автором досліджені напрямки розвитку агропромислового комплексу Сумської області та виявлені перспективи їх нарощення.

3. Лісова Л.О. Зовнішньоекономічна діяльність аграрного сектору Сумської області: стан та перспективи розвитку / Л.О. Лісова // Економіка АПК. - 2006. - №3. - С. 137-142.

4. Лісова Л.О. Основні тенденції розвитку ринку сільськогосподарської продукції у Сумській області / Л.О. Лісова // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2007. - Вип. 110. - Ч. 2. - С. 93-98.

5. Лісова Л.О. Резерви росту обсягів зовнішньої торгівлі регіону за рахунок оптимізації прибутку від експорту аграрної продукції / Л.О. Лісова // Агроінком. - 2008. - №3-4. - С. 15-17.

Статті в інших виданнях, тези доповідей.

6. Лісова Л.О. ЗЕД як один із факторів розвитку національної економіки : матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ, (Суми, 5-21 квітня 2005 р.). - ТОВ ВТД ”Університетська книга”. - 2005. - С. 358-359.

7. Лісова Л.О. Основні підходи до формування регіонального рівня управління зовнішньоекономічною діяльністю : матеріали VIII Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми науки та освіти»], (Алушта, 28 квітня - 9 травня 2007 р.) / Українська асоціація ”Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Х.: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна , 2007. - С. 115.

8. Лісова Л.О. Регіональна політика як спосіб державного регулювання ЗЕД : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Аграрний форум - 2006»], (Суми, 25-29 вересня 2006 р.). - Суми: ВТД ”Університетська книга”, 2006. - С. 122.

9. Лісова Л.О. Характеристика методичних підходів до оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств: тези Міжнародної науково-практичної конференції [«Соціально-економічна політика та розвиток в умовах переходу до постіндустріального суспільства»], (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.): У 2 т.; Т.ІІ. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. - С. 89-90.

10. Лисовая Л.А. Экспортный потенциал региона и эффективное его использование: Х международная научно-производственная конференция [«Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения»], (Белгород, 2006). - Белгород: Издательство Белгородской ГСХА, 2006. - С. 140.

11. Lyudmila Lisova, Lyubov Mykhaylova Foreign economic activity of the agrarian sector of Sumy region: it's state and prospecta of the development /L.Lisova, L.Mykhaylova // Journal of modern science. The Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy Jozefow, Poland. - The Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy Publishing House. - 1/2/2006. - II Year. - Р. 285 - 294. Автором проаналізовано основні тенденції в зовнішньоекономічній діяльності сільськогосподарських підприємств.

Размещено на Allbest.ru