Комплекс машин для виробництва соняшнику з розробкою операційної технології міжрядного обробітку соняшника

Техніко-економічна характеристика господарства. Біологічні особливості та технологія вирощування соняшника. Методика складання технологічної карти. Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарської техніки. Агронормативи і допуски до операцій.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.03.2013
Размер файла 52,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сільське господарство - одна з найважливіших і життєво необхідних галузей народного господарства, яка виробляє продукти харчування для населення і сировину для промисловості. Воно відіграє важливу роль у зміцненні економіки країни, підвищенні життєвого рівня населення і розв'язанні соціально економічних проблем. Серед галузей сільського господарства одно з провідних місць займає рослинництво. Значення рослин полягає не тільки в забезпеченні людини продуктами харчування і тварин кормами. Велика кількість видів рослин є цінною сировиною для медицини, парфумерії, а також максимальною, лакофарбової, миловарної та інших галузей промисловості. В останні роки велику увагу приділяють виявленню рослин з високим коефіцієнтом засвоєння сонячної енергії, що має важливе значення для підвищення продуктивності рослинництва. Нині негайного вирішення потребують проблеми комплексної механізації землеробства, підвищення технічного рівня, якості і надійності тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин і обладнання

. У вирішенні цих питань важлива роль відводиться спеціалістам середньої ланки - технікам-механікам сільського господарства, які повинні досконало знати прогресивні технології механізованих робіт, раціональне агрегатування, основи обслуговування машинно-тракторних агрегатів і передові способи організації роботи.

1. Техніко-економічна характеристика господарства

Відділення виробничого навчання Вовчанського технікуму ХНТУСГ засноване в 1931 р. Розташоване у північно-східній частині України, на території міста Вовчанськ. Пункти реалізації розташовані у місті Вовчанськ, Харків, Білий Колодязь, перевезення продукції здійснюються по автомобільним дорогам з асфальтовим покриттям.

Найближча залізнична станція знаходиться в місті Вовчанськ на відстані 4-х кілометрів.

Внутрішньо господарські дороги є ґрунтовими.

Господарство спеціалізується за двома напрямками:

- рослинництво;

- Тваринництво;

В господарстві вирощуються такі культури як: озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, багаторічні трави.

А також, в господарстві займаються вирощуванням великої рогатої худоби та свинарством. В господарстві є майстерня загального призначення в якій проводиться ремонти і технічне обслуговування згідно з план графіком. Майстерня загального призначення повністю забезпечує всі потреби машино - тракторного парку. Машино-тракторний парк господарства складається з колісних та гусеничних тракторів різних тягових класів, і вантажних автомобілів, комбайнів для збирання зернових культур та багаторічних трав.

Найближчій центр технічного сервісу знаходиться в місті Вовчанськ.

Таблиця 1.1 Структура земельних угідь

Назва

Площа, га

Відсоток до залежності площі

1

2

3

Всього земельних угідь

272

100

У т.ч. с/г угідь, рілля

270

99

Пасовища

2

1

Таблиця 1.2. Структура посівних площ, урожайність, валовий збір основних с/г культур та затрати праці

Назва

Площа,га

Урожайність, ц/га

Озима пшениця

85

27,2

Ячмінь ярий

55

14,2

Овес

28

14

Сонячник

60

15,2

Однорічні трави

6

11

Багаторічні трави

20

21,3

Чистий пар

16

2. Розрахункова частина

2.1 Обґрунтування прийнятої технології виробництва культур

соняшник вирощування сільськогосподарський агронорматив

Поставлені перед сільським господарством завдання вимагають різкого підвищення продуктивності праці, прискореного виробництва рослинницької і тваринницької продукції на основі інтенсифікації виробництва, впровадження досягнень науки та передового досвіду.

У більшості зон країни дедалі ширше застосовують нові технології вирощування й збирання сільськогосподарських культур. Ці технології дістати різні назви: прогресивні, машинні, промислові, потім індустріальні. Хоч суть їх одна й та сама.

Зміст цього поняття багатогранний. Коротко він може бути визначений так: індустріальна технологія є комплексна механізація і автоматизація сільськогосподарського виробництва при вирощуванні і збиранні культур на базі удосконалення техніки, досягнень агробіологічної, агрохімічної та інших наук, що забезпечує виконання виробничих процесів з мінімально можливою кількістю операцій і дотриманням стандартів, високої технологічної дисципліни щодо якості і строків їх проведення з урахуванням особливостей зони, конкретних умов кожного господарства і навіть окремої ділянки поля.

Однією важливою особливістю індустріальної технології є вимоги. Її творчого застосування з урахуванням конкретних умов виробництва і властивостей вирощуваних культур. Ніякого шаблону в її виконанні не може бути. Дослідження довели, що треба керувати процесами розвитку рослин, створювати для них оптимальні умови. Цього можна досягти при застосуванні так званої інтенсивної технології. Суть її полягає у тому, що під час всього періоду від сівби до збирання біологи, ентомологи, агротехніки та інші спеціалісти агробіологічної науки проводять спостереження за рослинами, аналізи і при перших ознаках порушення нормального їх розвитку (негативних впливах комах, хвороб або малого вмісту білка) обробляють посіви широкозахватними агрегатами, вносячи потрібні дози комплексних добрив чи гербіцидів. Для тракторів, ніякі начеплено-широкозахватні машини, залишають проходи ще під час сівби, які займають до 10% посівної площі. Незважаючи на те, приріст врожаю і, головне, поліпшення якості вирощеної продукції окупають усі додаткові затрати на інтенсифікацію виробництва, забезпечують одержання високого економічного ефекту.

Інтенсивна технологія вирощування соняшника

В інтенсивну технологію вирощування соняшника включають наступні основні елементи:

1. агрономічно-правильне розміщення в сівозміні;

2. використання високопродуктивних імунних районованих сортів і гібридів;

3. застосування зональних систем основного обробітку ґрунту з врахуванням його стану і засміченості;

4. система удобрення з використанням локально-стрічкового способу внесення на основі ґрунтової і рослинної діагностики;

5. мінімальний передпосівний обробіток ґрунту з використанням або без використання гербіцидів;

6. Програмований посів високоякісними відкаліброваними, обробленими отрутохімікатами насінням з вирощуванням оптимальної густоти стеблостою рослин в залежності від їх вологозабезпеченості;

7. догляд за рослинами;

8. поточне збирання, підробка і транспортування врожаю;

9. організація і оплата праці на основі принципів колективного і орендованого підряду з урахуванням морального і матеріального стимулювання.

Розміщення в сівозмінах

Розміщення соняшника в сівозміні з поверненням на колишнє поле не раніше чім через 7…8 років являється найбільше радикальною мірою зниження шкідливості від ураження рослин хворобами і шкідниками. Це найбільш радикальна міра боротьби проти шкідників і хвороб, гарантія отримання високих врожаїв насіння і масла з високими харчовими якостями.

Для отримання високих і стійких врожаїв насіння соняшник слідує висівати після культур, не висушуючих глибокого шару ґрунту і рано звільняючих поля озимих і ярових колосових, гороха, бобово-злакових сумішей на зелений корм.

При визначенні міста соняшника в сівозміні треба враховувати враженість їх хворобами рослин невірною мучнистою росою, склеротиниозом, сірою і попільною гниллями і іншими небезпечними хворобами, розповсюдженню заразихи.

2.2 Біологічні особливості культури. Вибір сорту для даної зони. Вибір попередника

В Україні соняшник - основна олійна культура. З його насіння виробляють понад 60% усієї рослинної олії. Вона має добрий смак, приємний запах, високу поживність, широко використовується для виготовлення різних консервів, для технічних потреб тощо. Соняшникова олія містить багато різних вітамінів, добре засвоюється організмом. Олія в 2,5 калорійніша, ніж вуглеводи. Якщо в 1г цукру міститься 4,1 ккал. то у соняшникової олії - 9,4 ккал. поступається їй за поживністю і вершкове масло. Так, за даними науково-дослідних установ, соняшникова олія містить на 16 % ккал. Більше, ніж вершкове масло. Воно майже на 92 % засвоюється організмом.

Соняшник має велике значення і в медицині. Наприклад, фосфатиди, що є в олії, застосовують для виробництва ліків - лецитину. З віночків язичкових квіток виготовляють протималярійні препарати.

Соняшник - добрий медонос. Кожний гектар, якщо вивезти пасіку в поле, може дати 20-65 кг меду. Макуху і шрот ( цінні корми для тваринництва) одержують при переробці насіння. Вихід шроту на заводах після екстракції олії за допомогою розчинників становить у середньому 30,6%, а макухи ( при пресованому способі одержання олії) - 37% від маси насіння.

В 1ц макухи міститься 39,6 кг перетравного протеїну, на 1ц молока, його витрачається лише 9-10 кг, а на 1ц м'яса - 10-11 кг.

Біологічні особливості

Незважаючи на підвищені вимоги до температур, насіння проростає при температурі ґрунту 3-4єС. Це дає змогу сіяти соняшник рано навесні. При температурі ґрунту 10-12єС на глибині 10 см сходи з'являються на 11-13й день. Сума ефективних температур у цей період повинна становити 110-125єС. Сходи витримують до мінус 5-6єС - пошкоджує листки, призводить до загибелі рослин.

Оптимальна температура в період цвітіння і плодоношення - 23-25єС. Температура понад 30єС пригнічує ріст рослини. Транспіраційний коефіцієнт 600. Найбільш вологи використовує (близько 60% загальної кількості) в період від початку утворення суцвіття до цвітіння, коли інтенсивно ростуть стебло і листки. У цей час рослини засвоюють вологу з глибших шарів (60-70 см) ґрунту, а в посушливі роки - навіть вітром. Вегетаційний період від появи сходів до фізіологічної стиглості (пожовтіння кошиків) становить 90-120 днів, а господарської - 110-150 днів. Найпридатніші для вирощування соняшнику чорноземи, каштанові та сірі лісові ґрунти. Незадовільно він росте на важких, піщаних та солонцюватих ґрунтах.

Вибираємо сорт для вирощування - Харківська 58.

Простий міжлінійний гібрид на стерильній основі. Середньоросійський екотип. Листки овально-серцеподібні, зелені без антоціану. Стебло нерозгалужене, округле, добре облистневе, заввишки 130-160 см. Кошик великий, злегка опуклий, плоский. Сім'янки панцирні, темно-сірі. Маса 1000 сім'янок - 60-65г. Середньоранній. Урожайність - 35,6 ц/га. Стійкість проти вилягання - 4,8 бала, обсипання - 4,5 , посухи - 4 бали. Ураження вовчком - 9, гниллями - 19,4%. Напрям використання олійний. Рекомендований для вирощування в степу та лісостепу.

Кращим попередником є кукурудза та зернові культури, особливо озима пшениця. Проте, кукурудза незручна тим, що після неї залишаються великі кореневі рештки, які потім під час обробітку сходів соняшнику перешкоджають роботі ґрунтообробних знарядь, в першу чергу.

Попередником приймаємо озиму пшеницю.

2.3 Методика складання технологічної карти

Технологічна карта - це документ, в якому планується технологія виробництва, обсяг робіт, засоби виробництва і робоча сила необхідна для їх виконання, а також матеріальних витрат на вирощування культури на певній площі.

При складанні карти треба розраховувати кількість агрегатів, необхідних операцій, їх визначають за формулою:

(2.1)

де Wзаг - загальний обсяг робіт га, т, т/км;

Wр.д. - продуктивність агрегату за день.

Таким чином визначаємо кількість агрегатів і по іншим операціях і заносимо у відповідну графу технологічної карти.

Змінну продуктивність агрегату визначаємо за формулою:

, га/зм (2.2)

де Вр - робоча ширина захвату агрегату, м;

Vр - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

Тр - чистий робочий час зміни, годин;

Таким чином розраховуємо змінну продуктивність агрегату по всіх операціях:

, люд-год (2.3)

де Пм - кількість механізаторів, які обслуговують агрегат;

Пд - кількість допоміжних працівників, які обслуговують агрегат;

Wр.год. - годинна продуктивність агрегату, га/год;

Ширину захвату агрегату визначаємо за формулою:

, м(2.4)

де Pгак. - зусилля трактора на гаку, КН

Rсгм - опір СГМ, КН/м

Формулу використовуємо для розрахунків по іншим операціям.

Затрати праці на весь обсяг робіт визначаємо за формулою:

, люд-год (2.5)

де Зп.од. - затрати праці на одиницю роботи;

Wзаг - Загальний обсяг робіт га, т, т/км;

Розрахунок використовуємо для інших операцій.

Кількість нормозмін:

,(2.6)

деWзаг - загальний обсяг робіт, га, т, т/км;

Wзм - продуктивність агрегату за зміну;

Кількість агрегатів для виконання операції:

(2.7)

де Wра - продуктивність агрегату за агро строк.

Виробіток агрегату за годину змінного часу:

, га/год (2.8)

де Тзм = 7 год;

Wзм - виробіток МТА за зміну, га/зм;

Wргод - виробіток МТА за годину змінного часу, га/год.

Кількість нормо змін:

(2.9)

де Wрзм - годинна продуктивність машини за технічною характеристикою, га/год;

Тзм - тривалість зміни, год;

ф - коефіцієнт використання часу зміни.

Обсяг тракторних робіт в ум. ет. га:

, ум. ет. га (2.10)

деWезм.ф. - еталонний виробіток даної марки трактора за зміну, ум. ет. га;

Нзм - кількість виконаних нормо змін, шт.

Витрати палива для виконання даної операції:

, кг (2.11)

де Qга - витрати палива на одиницю роботи, кг/га, т/га.

Затрати праці на одиницю роботи:

, люд-год/га (2.12)

Розрахунки виконуємо та зводимо в табл. 2.1

2.4 Побудова графіків машиновикористання тракторів

Для з'ясування повної картини завантаження машинного парку протягом планового періоду зручніше всього подати його в графічній формі.

При цьому наочно відбивається завантаження кожної машини при виконанні виробничих операцій з урахуванням агротехнічних і календарних строків.

Графік машиновикористання - діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час для виконання робочого плану.

Дані для побудови графіків беремо з плану технологічної карти. Графіки машиновикористання будують для кожної марки трактора окремо, але тільки для тих, які виконують не менш трьох операцій.

Графіки будуємо в прямокутних декартових координатах. На горизонтальній вісі (абсцис) відкладаємо в довільно прийнятому масштабі календарні строки по місяцях, а на вертикальній вісі (ординат) відкладаємо теж в прийнятому масштабі кількість тракторів. При цьому на графіку одержуємо прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість машино-днів на виконання конкретної операції, позначеної своїм шифром.

Операції, які виконуються одночасно, на графіку зображуються прямокутниками, побудованими послідовно один над другим (потрібно мати на увазі, що кількість тракторів починаємо відкладати від нуля з наростаючим підсумком).

Верхня межа прямокутників на графіку для даного календарного періоду показує необхідну кількість тракторів даної марки для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при вирощуванні даної культури.

Графіки машиновикористання тракторів представлені на першому аркуші графічної частині проекту.

2.5 Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарської техніки

Загальну картину потреби сільськогосподарських машин для виробництва заданої культури найбільш доцільно визначити на основі побудови графіку використання машин.

Одночасно на одному і тому ж аркуші, де був побудований графік машиновикористання, будуємо лінійний графік використання сільськогосподарських машин в певні періоди польових робіт.

Графік будується в прямих декартових координатах, де по вісі операцій, а паралельно вісі ординат проводять лінії(вертикальні), які абсцис відкладають, як і в першому випадку календарні строки виконання суміщають з номером операції, де задіяна сільськогосподарська машина.

3. Технологічна частина

3.1 Характеристика умов роботи

Операція - міжрядний обробіток соняшника.

Площа поля S = 102га.

Довжина гону L = 1500м.

Ширина поля C = 680м.

Питомий опір K = 1,8 кН/м.

Кут схилу місцевості i = 2,3%.

3.2 Агронормативи і допуски до операцій

- Глибина обробітку повинна відповідати заданій. Відхилення від заданої глибини рихлення допускається 0,01м при культивації на глибину до 0,1м і 0,02м при більш глибокій обробці.

- Ширина захисної зони встановлюється в залежності від фази розвитку рослин (в межах 10-20см). Відхилення більше 2-3см від заданої ширини не допускається.

- Робочі органи повинні підрізати 98-100% бур'янів.

- При обробці захисних зон прогоночними боронками знищується не менше 65% однорічних бур'янів.

- Пошкодження культурних рослин не повинно перевищувати 1-2%.

- Нижні вологі шари ґрунту не повинні виноситись на поверхню.

3.3 Обґрунтування вибору, та розрахунок раціонального складу агрегату

Культиватор і трактор для міжрядної обробки вибираємо з маючих в господарстві з урахуванням рекомендацій таблиці 1 та забезпечують перш за все вертикальну і горизонтальну прохідність.

Отже, для міжрядного обробітку соняшника пропоную агрегат у складі:

МТЗ - 80 - трактор

КРН - 5,6 А - культиватор

3.3.1 Розрахунок раціонального складу агрегату

1. Визначаємо діапазон агротехнічно-допустимих швидкостей:

Vg = 4 - 10 км/год.

2. Визначаємо робочі передачі, користуючись технічною характеристикою:

V3т = 7,24 км/годР3гак.н = 14 кН

V4т = 8,9 км/годР4гак.н = 14 кН

3. Визначаємо тягове зусилля трактора з урахуванням величини підйому:

Ргак.і = Ргак.н - Gтр · і(3.1)

Р3гак.і = 14 - 34 · 0,023 = 13,218 кН

Р4гак.і = 14 - 34 · 0,023 = 13,218 кН

4. Знаходимо максимальну ширину захвату агрегату на 3 і 4 передачах:

Вmax = Ргак.і / К + gмм · f + і), м(3.2)

К = Ко · [1 + П (Vр - Vо)], кН/м(3.3)

де Кv - питомий опір з урахуванням приросту швидкості, кН/м;

П - приріст питомого опору на 1 км приросту швидкості;

Vр - робоча швидкість агрегату, км/год;

Vо = 5 км/год.

Кv3= 1,8 · [1 + 0,02 (6,2 - 5)] = 1,84 кН/м

Кv4 = 1,8 · [1 + 0,02 (7,65 - 5)] = 1,89 кН/м

Vр = Vт · (1 - д / 100), км/год(3.4)

V3р = 7,24 · (1 - 0,14) = 6,2 км/год

V4р = 8,9 · (1 - 0,14) = 7,65 км/год

В3max = 13,218 / 1,84 + 2,3 (1 · 0,16 + 0,023) = 5,84 м

В4max = 13,218 / 1,89 + 2,3 (1 · 0,16 + 0,023) = 5,72 м

5. Визначаємо кількість культиваторів в агрегаті:

nк = Вmax / вк, шт. (3.5)

де вк - конструктивна ширина захвату агрегату, м;

n3к = 5,84 / 5,6 = 1,04

n4к = 5,72 / 5,6 = 1,02

Приймаємо 1 культиватор в агрегаті на 3 і 4 передачах.

6. Визначаємо тяговий опір агрегату:

Rагр = Кv · Вр + Gм · (л · f + і), кН (3.6)

де Вр - робоча ширина захвата агрегату, м;

Вр = Вк · в = 5,6 · 1 = 5,6 м

Gм = 13 кН - маса і сила тяжіння культиватора.

R3агр = 1,84 · 5,6 + 13 · (1 · 0,16 + 0,023) = 12,67 кН

R4агр = 1,89 · 5,6 + 13 · (1 · 0,16 + 0,023) = 12,95 кН

7. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля:

зтз = Rагр / Ргак.і (3.7)

з3тз = 12,67 / 13,218 = 0,95

з4тз = 12,95 / 13,218 = 0,97

8. Висновок: агрегат у складі МТЗ-80 + КРН-5,6 раціонально використовувати на 4 передачі, 3 буде запасна.

3.4 Комплектування та технічна наладка агрегату

Підготовка трактора до роботи:

встановити колію трактора 1,4 м;

встановити тиск в шинах коліс трактора МТЗ-80:

передніх коліс - 0,14 - 0,18 МПа

задніх коліс - 0,13 - 0,18 Мпа.

перевірити і відрегулювати сходиність передніх коліс в межах 4-8 мм;

навісити на механізм навіски рамку автозчіпки СА-1;

перевірити комплектність культиватора.

Комплектність-повна, включаючи на одне міжряддя стрільчату лапу шириною захвата 220 мм, дві плоскоріжучі односторонні лапи. Товщина леза лап 0,3 - 0,4 мм. Деформація стійок лап, згин регулювальних болтів не допускається. Тиск в шинах коліс повинен бути 0,23 - 0,24 Мпа. Навісити культиватор і заїхати на регулювальний майданчик. Встановити центральною тягою механізму начіпки трактора раму культиватора в горизонтальне положення. Покласти дошку, щоб її середина збігалась з серединою бруса рами. Встановити по осьовій лінії центральну робочу секцію, а від неї вліво та в право розмітити через 700 мм всі інші робочі секції. Закріпити надійно робочі секції на основному брусі рами.

3.5 Розрахунок техніко-економічних показників агрегату

Визначаємо годинну і змінну продуктивність

Wгод = 0,1 · Bр · Vр · ф (3.8)

Wзм = Wгод · Tзм(3.9)

де Вр - робоча ширина захвату, м;

Vр - робоча швидкість агрегату, км/год.;

ф = 0,8 - коефіцієнт використання часу зміни.

Тзм - час зміни (7год)

Wгод = 0,1 · 5,6 · 7,65 · 0,8 = 3,42 га/год

Wзм = 3,42 · 7 = 23,94 га/год

Wден = 3,42 · 10 = 34,2 га/год

Визначаємо витрату пального на 1 га міжрядного обробітку за формулою

g = Gр · Tр + Gх · Tх + Gз · Tз / Wзм, кг/га (3.10)

де Gр, Gх, Gз - витрати палива трактором під час роботи, холостих переїздів, на зупинках, відповідно, кг/год;

Тр, Тх, Тз - час на роботу, на холості переїзди, на зупинках, відповідно, год;

де Gр = 9 кг/год

Gх = 6 кг/год

Gз = 1,4 кгод - відповідно годинні витрати палива на відповідних режимах [Л1 табл. 16].

Тр = Тзм · ф = 7 · 0,8 = 5,6 год

Тх = Тз = Тзм - Тр / 2 = 7 - 5,6 / 2 = 0,7 год

g = (12 · 5,6 + 6 · 0,7 + 1,4 · 0,7) / 23,94 = 3,02 кг/га

Визначаємо витрату палива на весь обсяг робот:

Q = g · S, кг (3.11)

Q = 3.02 · 102 = 308,04 кг

Визначаємо витрати паливо-мастильних матеріалів

Витрату ПММ визначаємо у відсотковому відношенні від основного палива.

Табл. 3.1. Витрата ПММ

№ п/п

Найменування ПММ

Процентне відношення, %

Кількість, кг/га

Кількість на всю площу

1

Дизельне паливо

100

3,02

308,04

2

Дизельне масло

5

0,151

15,40

3

Трансмісійне масло

1,2

0,03

3,06

4

Консистентне мастило

0,1

0,003

0,306

5

Гідравлічне масла

0,06

0,0018

0,18

6

Пусковий бензин

1

0,03

3,06

Визначення затрат праці на 1 га міжрядної культивації

ЗПга = (nм+ nд) / Wгод, люд-год/га (3.12)

де nм - кількість механізаторів;

nд - кількість допоміжних робітників.

ЗПга = (1 + 0) / 3,42 = 0,29 люд-год/га

На весь обсяг робіт

ЗП = ЗПга · S, люд-год (3.13)

ЗП = 0,29 · 102 = 29,58 люд-год

Визначаєм кількість МТА:

nа = Wзаг / Wра, (3.14)

де Wзаг - загальний обсяг робіт, га;

Wр а - продуктивність агрегату за агрострок.

Wр а = Wр д · Dp = 34.2 · 4 = 136,8 га

nа = 102 / 136,8 = 0,74

приймаємо 1 агрегат.

3.6 Підготовка поля, вибір та обґрунтування способу руху агрегату

Для підготовки поля слід оглянути його, виявити перешкоди, та видалити їх з поля. Вибрати напрямок руху: визначити де був перший прохід посівного агрегату і його напрямок, щоб обробіток міжрядь почати в тому ж напрямку.

Відмітити віхою перше від краю поля стикове міжряддя, котре повинно бути стиковим і при обробітку посівів. Вибрати спосіб руху агрегату - основний спосіб руху - гоновий човниковий з петльовими поворотами.

Відмітити поворотні смуги

Орієнтовно величину поворотної смуги визначають за формулою:

Е = 3 · Rмін + lа, м(3.15)

де Rмін - мінімальний радіус поворота;

lа - кінематична довжина агрегату.

Rмін = 2,5 - 8,0, беремо 7,0 м

lа = lтр + lсгм = 1,2 + 1 = 2,2 м

Е = 3 · 7 + 2,2 = 23,2 м

Беремо кратну ширині захвату

Е = К · Вр(3.16)

К = Е / Вр = 23,2 / 5,6 = 4,1 беремо 4 м

Е = 4 · 5,6 = 22,4 м

Визначаємо ширину загінки для 2 Ч змін за формулою:

С = 2 · 10000 · Wзм / L, м(3.17)

де Wзм - змінна продуктивність агрегату, га/зм;

L - довжина гонів, м;

2 - кількість змін.

С = 2 · 10000 · 23,94 / 1500 = 318,6 м

К = С / Вр = 318,6 / 5,6 = 56,8 беремо 56

Сопт = К · Вр, м(3.18)

Сопт = 56 · 5,6 = 313,6 м

Визначаємо кількість загінок за формулою:

nз = 10000 · S / L · Сопт,(3.19)

де S - площа поля, га;

L - довжина гонів, м.

nз = 10000 · 102 / 1500 · 313,6 = 2,16

Визначаємо довжину робочого ходу на загінці:

Lр = L - 2 · Eопт, м (3.20)

Lр = 1500 - 2 · 22,4 = 1455,2 м

Sр = Сопт Lр / Вр, м(3.21)

Sр = 313,6 · 1455,2 / 5,6 = 81491,2 м

Sx = (2 · Cопт Еопт) / Вр(3.22)

Sx = (2 · 313,6 · 22,4) / 5,6 = 2508,8 м

Визначаємо коефіцієнт робочих ходів:

ц = Sр / (Sр · Sх) (3.23)

ц = 81491,2 / (81491,2 + 2508,8) = 0,97

Із розрахунків видно, що коефіцієнт робочого ходу не перевищує 1 і задовольняє, оптимальні межі (0,96 - 0,98).

Отже, спосіб руху і повороту вибрані вірно.

3.7 Контроль якості виконання технологічної операції

Контроль якості виконання операції наводиться в таблиці

Табл. 3.2 Оцінки якості виконання технологічної операції

Контролюємі параметри

Чим перевіряти

Як перевіряти

Допустимі відхилення

1

2

3

4

Глибина ходу робочих органів

Лінійка

По всій ширині захвату 3-4 рази на відстань 50-100м

± 1

Ширина захисної зони

Лінійка

Для всіх міжрядь 3-4 рази на довжині 50 м

± 1,5

Гребнистість

Лінійка

По глубині борозинок

Не більше 3 см

Підрізання бур'янів

рамка 1 Ч 1

Накладанням рамки і підрахунок кількості бур'янів в міжряддях і рядках

Не менше 95 % лапами, 60 - 65% польовими боронками

Пошкодження рослин

Підрахунок

На довжині 10 м по всіх рядках

Не більше 1%

4. Охорона праці та природи

4.1 Охорона праці та протипожежна безпека при роботі агрегату

До роботи на агрегати можна допускати тих осіб, які мають посвідчення на право керування машинами, добре знають їх будову і регулювання, правила проведення виконуваної роботи й одержали інструктаж з техніки безпеки.

Технічний стан тракторів і сільськогосподарських машин повинен відповідати нормам. Перед початком роботи тракторист зобов'язаний провести зовнішній огляд машини, перевірити кріплення і випробувати дії механізмів.

Під час роботи на машинах необхідно стежити, щоб не протікало паливо і мастильні матеріали, справними були іскрогасники і випускні системи двигунів, не виникали іскри в системах електрообладнання, клеми акумуляторів були закріплені ковпаками, а акумуляторні батареї - кришками, допуск сторонніх осіб на агрегати заборонено.

Не проводити технічне обслуговування, заправку трактора на схилах, не ставити агрегат на стоянку з метою запуску двигуна накатом.

Регулювання та очистку робочих органів від сторонніх предметів, налиплого ґрунту i рослинних залишків проводити тільки спеціальними чистиками в рукавицях при зупиненому, загальмованому агрегаті з виключеним двигуном. Не ставити ноги при цьому в зону можливого падіння (опускання) робочих органів машини. Культиватори очищати лише при повністю зупиненому агрегаті.

Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння та їх розміщення в місцях, спеціально передбачених для цих цілей. Під'їжджати на тракторі до заправного пункту пально-мастильними матеріалами так, щоб випускна труба знаходилась із протилежного боку від пункту. Перед заправкою трактора загальмувати агрегат, виключити двигун і заправляти паливом лише за допомогою насоса та шланга через лійку (тільки закритим способом). При виникненні необхідності заправки пально-мастильними матеріалами в темну пору доби на полі освітлювати місце заправки світлом фар іншого трактора або електричним ліхтарем. Не використовувати для освітлення відкритий вогонь.

4.2 Охорона навколишнього середовища під час виконання технологічної операції

На всіх етапах розвитку людина перебувала в найтіснішому взаємозв'язку з природою. І в наш час, в епоху інтенсивного розвитку науки і техніки, усіх галузей господарського й духовного життя людини цей зв'язок не тільки не послабився, а зміцнів і набув нових форм.

Визначення природних багатств і забруднення навколишнього середовища різними речовинами, серед яких є й отруйні, такі, що їх природа не може асимілювати, набуло тепер настільки загрозливого масштабу, що викликає серйозне занепокоєння всього людства. Гостро постала проблема охорони природи.

Одним із важливих завдань в господарстві є проблема збереження ґрунтів. Ґрунт забезпечує рослини калієм і вуглецем, азотом і фосфором тощо. Родючість залежить від кількості цих речовин у гумусі, гумусу в ґрунті й товщини шару ґрунту. Найкращі чорноземи містять до 9 % гумусу.

Ґрунти становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, крім того - вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, які фільтруються крізь них, а також ґрунтово-рослинний покрив - це регулятор водного балансу суші.

Тому перед сільськогосподарськими господарствами стоять питання про виконання термінових заходів для відтворення структури й родючості ґрунтів -- їх нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо.

Великих збитків сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Цьому негативному явищу сприяє активне утворення ярів у результаті діяльності людини -- вирубування лісів на схилах, знищення трав'яного й чагарникового покривів, неправильного розорювання землі тощо. Спричинюють ерозію й пилові бурі, коли в умовах посухи вітри видувають мільйони тонн ґрунтів, в одних місцях зносячи сантиметри й навіть десятки сантиметрів верхнього родючого шару й перетворюючи багаті угіддя на безплідну пустелю, а в інших -- засипаючи поля, сади, луки, дороги й будівлі шаром пилу та піску інколи завтовшки 2--3 м. Вітрова й водна ерозії цілком знищують ґрунти або істотно зменшують вміст у них азоту, фосфору, калію, мікроелементів -- усього того, від чого залежить родючість. Активізують ерозію ґрунтів часті оранки, культивації, боронування, ущільнення, трамбування колесами й гусеницями важкої сільськогосподарської техніки.

Основними заходами господарства є:

відновлення ґрунтів на оголених ділянках шляхом насадження дерев;

дотримання технологічних умов сівозмін;

періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»);

зменшення накопичення в ґрунтах та у воді нітратів, які утворюються внаслідок окислення азоту повітря у двигунах внутрішнього згорання та внесення азотних добрив;

підвищення родючості ґрунтів, збільшення їх продуктивності шляхом застосування органічних і мінеральних добрив при умові дотримання всіх технологічних рекомендацій;

ефективне зцілювання ґрунту на глибину 40-50 см. На ущільнених і запливаючих ґрунтах органічні добрива необхідно загортати неглибоко. Для боротьби з ущільненням, крім обробітку ґрунту, слід суворо дотримувати науково обґрунтованої сівозміни з обов'язковим включенням багаторічних трав і бобових культур;

максимально рівномірне внесення агрохімікатів. Це досягається локальним внесенням мінеральних добрив, дотриманням технологій поверхневого внесення хімічних меліорантів, мінеральних і органічних добрив;

культурна оранка та вузькополосний посів;

застосування систем внесення органічних добрив, яку необхідно будувати таким чином, щоб насичення сівозміни відбувалося не лише відходами промисловості, але і традиційним підстилковим гноєм. Це зменшить насичення навколишнього середовища важкими металами, шкідливою мікрофлорою.

5. Економічна частина

5.1 Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконані заданої операції

Прямі експлуатаційні витрати на 1 га визначаються за формулою:

С = С1 + С2 + С3 + С4, гнр/га (5.1)

де С1 - оплата праці обслуговуючого персоналу, грн/га;

С2 - вартість ПММ, грн/га;

С3 - амортизаційні відрахування на агрегат, грн/га;

С4 - відрахування на ТО і ремонт агрегату, грн/га.

Визначаємо оплату праці обслуговуючого персоналу:

С1 = Тст · Dвпм · Dкл · Dст · Dвід / Wзм, (5.2)

де Wзм - змінна продуктивність агрегату, га/зм.

Тарифна ставка механізатора по IV розряду 73,22 грн.

Доплата за високу професійну майстерність від тарифної ставки по IV розряду складає 20%:

Dвпм = 73,22 · 0,20 = 14,64 грн.

Доплата за класність, ІІ кл. - 10% від mм:

Dкл. = 73,22 · 0,10 = 7,32грн.

Доплата за стаж, 15%, стаж роботи 11-15 років:

Dст. = 73,22 · 0,15 = 10,98 грн.

Відпускні нараховують 8,54%від тарифної ставки і суми доплат:

Dвідп. = (73,22 + 14,64 + 7,32 + 10,98) · 0,0854 = 9,06 грн

Отже, заробітна плата з доплатами складає:

С1 = (73,22 + 14,64 + 7,32 + 10,98 + 9,06) / 23,94 = 4,81 грн/га.

Визначаємо вартість ПММ.

Таблиця 5.1. Вартість ПММ

Вид ПММ

Кількість ПММ кг/га

Вартість 1 кг ПММ, грн

Сума на 1 га, грн

Дизельне паливо

3,02

9,35

28,23

Дизельне масло

0,151

22,20

3,35

Трансмісійне масло

0,03

16,90

0,50

Консистентне мастило

0,003

20,00

0,06

Гідравлічне масла

0,0018

14,80

0,02

Пусковий бензин

0,03

9,40

0,28

Всього

32,47

С2 = 32,47 грн/га

Визначаємо амортизаційні відрахування:

С3 = [(аґ + аґґ) · Бтр / (100 · Wгод · Тр тр)] + [(аґ · Бсгм) / (100 · Wгод · Тр сгм)], грн/га (4.3)

де аґ, аґґ - норма відрахувань відповідно на відновлення і капітальний ре- монт,% ;

Бтр, Бсгм - балансова вартість відповідно трактора і с/г машини, грн;

Тр тр, Тр сгм - нормативне річне завантаження відповідно трактора і с/г машини, год.

С3 = (10 + 5) · 98700 / 100 · 3,42 · 1600 + 14,2 · 1490,6 / 100 · 3,42 · 350 =4,94 грн/га

Визначаємо відрахування на поточний ремонт і ТО:

С4 = Ртр · Бтр / 100 · Wгод · Тр тр + Рсгм · Бсгм / 100 · Wгод · Тр сгм, грн/га (4.4)

де Ртр, Рсгм - норма відрахувань відповідно трактора і с/г машини на поточний ремонт і ТО, %.

С4 = 8 · 98700 / 100 · 3,42 · 1600 + 9 · 1490,6 / 100 · 3,42 · 350 = 2,97 грн/га

С = 4,81 + 32,47 + 4,94 + 2,97 =45,19 грн/га

Отже, прямі експлуатаційні виртари на 1 га міжрядного обробітку складаються 45,19 грн/га.

Висновок

Розроблений курсовий проект на тему: «Комплекс машин для виробництва соняшнику з розробкою операційної технології міжрядного обробітку соняшника».

У техніко-економічній характеристиці господарства зазначено короткі історичні данні, географічне місце положення господарства, його спеціалізацію, структуру посівних площ та склад інженерної служби.

У розрахунковій частині обґрунтовано прийняту технологію вирощування соняшнику, вказані біологічні властивості культури. Розроблена технологічна карта, побудовані графіки машиновикористання та лінійний, які наведені в графічній частині.

У технологічній частині наведена характеристика умов роботи, агронормативи до операції, виконано розрахунок складу машино-тракторного агрегату, техніко-економічні розрахунки МТА, наведено технологічну наладку агрегату, підготовку поля, обґрунтований спосіб руху МТА, контроль якості.

Наведені основні заходи охорони праці та протипожежної безпеки при роботі агрегату, охорони навколишнього середовища.

В економічній частині наведені розрахунки прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи, вони складають 45,19 грн/га.

Отримано наведені показники прямих експлуатаційних витрат завдяки раціональному складу МТА, та вибору оптимального режиму роботи агрегату.

Список літератури

1. Ванін В. В., Бліок А. В. Оформлення конструкторської документації, К., «Каравела», 2003 р.

2. Геврик Є. О. Охорона навколишнього середовища, К., «Ніка-центр», 2003 р.

3. Каблук П. Т., Мазоренко Д. І., Мазисв Г. Є. Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур, Х., «ХНТУСГ», 2004 р.

4. Мотрук Б. Н. Рослиництво, К., «Урожай», 1991 р.

5. Фортуна Ю. М. Технології механізованих сільськогосподарських робіт, К., «Виша школа», 1991 р.

6. Ярош Ю. М. Технології вирощування сільськогосподарської продукції, К., «Український Центр духовної культури», 2005 р.

7. Довідник з машиновикористання в землеробстві. За редакцією Пастухова В.І., Х., «Веста», 2001 р.

8. Методичні рекомендації «Машиновикористання в землеробстві» Бархаленко Ю. В., 2003 р.

9. Методичні рекомендації щодо розробки і складання операційно-технологічних карт. Укладачі: Лебедєв М. М., Кулик Ю. В., Чигринов І. В., «ВТХНТУСГ», 2008 р.

10. «Механізація сільського господарства» Навчальний довідник. Перелік питань та відповідей, Уманський Д. А., Борхаленко Ю. В., 2006 р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.