Вплив різних варіантів схрещування на відтворювальну здатність свиноматок

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ СХРЕЩУВАННЯ НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ СВИНОМАТОК

Г.І. Калиниченко

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Миколаївський державний аграрний університет

Встановлено залежність відтворювальної здатності свиноматок від генотипу та їх живої маси у 2-місячному віці. Запропоновано вести відбір гібридних свинок для комплектування стада від маток класів М+ за багатоплідністю та за індивідуальною живою масою у 2-місячному віці.

Ключові слова: відтворювальна здатність, генотип, відбір, багатоплідність, розподіл за класами.

Вступ

Успіх подальшого розвитку свинарства визначається, головним чином, широким використанням міжпородного схрещування та гібридизації з метою одержання ефекту гетерозису і створення тварин, пристосованих до експлуатації в умовах прогресивних технологій виробництва свинини.

Найбільш простими та доступними методами використання явища гетерозису є промислове схрещування і гібридизація. При правильній організації промислового схрещування багатоплідність свиноматок збільшується на 0,2…1,1 поросяти, прирости помісного молодняку - 3…10% при зниженні витрат кормів на 1 кг приросту на 0,15…0,45 к. од.; ефект схрещування за оплатою корму і приросту живої маси складає в середньому 8…10% і 10…15% відповідно. Із 130 комбінацій різних порід та породних груп більшість експериментальних робіт підтверджує позитивний вплив двопородного промислового схрещування на багатоплідність свиноматок різних порід. Тому вивчення питання є достатньо актуальним [1].

У зв'язку з цим метою проведення досліджень стало виявлення залежності різних варіантів схрещування на відтворювальну здатність свиноматок з різним рівнем багатоплідності, а також вивчення динаміки живої маси чистопородного та помісного приплоду, отриманого від них.

Методика досліджень

Дослідження виконано у період з липня 2009 по травень 2010 року в умовах ПОСП «Веселий Кут - ІІІ» Снігурівського району. Об'єктом досліджень були свині великої білої породи (ВБ) та їх помісі з породами дюрок української селекції „Степовий” (ДУСС), українська м'ясна (УМ), ландрас (Л).

Продуктивні якості чистопородних і гібридних свинок оцінювали з урахуванням розподілу на два класи маток за багатоплідністю (Мі М+) і два класи за живою масою у 2-місячному віці (Мі М+). До класів М - входили тварини, що мали нижче середніх значення багатоплідності та живої маси у 2-місячному віці, а до класів М+, відповідно, - вище середніх значень.

Результати досліджень отримано генетико-статистичними методами з використанням комп'ютерної техніки та пакету прикладних програм МS OFFICE 2007 EXCEL.

Результати досліджень

Встановлено, що найвищі показники багатоплідності на першому етапі досліджень були у чистопородних тварин великої білої породи (10,52 гол.). Це підтверджує спеціалізацію як материнської форми. Але свиноматки великої білої породи мали нижчі показники молочності, маси гнізда та маси одного поросяти на час відлучення порівняно з матками, спарованими з плідниками порід дюрок та ландрас.

Серед поєднань із спеціалізованими м'ясними породами кращим виявився варіант використання кнурів породи дюрок (10,19 гол.) та ландрас. Матки поєднання (ВБ Ч Л) мали вірогідно вищі показники молочності на +3,72 кг (Р<0,01) та збереженості поросят до відлучення на +3,74%. Порівняльна оцінка плідників породи дюрок показала, що кращими було поєднання з кнурами вітчизняної селекції - за багатоплідністю маток (+0,29 гол.) та масою гнізда на час відлучення (+5,33 кг). Ці гібриди також вірогідно перевищували чистопородних маток великої білої породи за молочністю - на +2,57кг (Р<0,05), а також за масою одного поросяти у 45 діб - на +1,05 кг (Р<0,001). За середньою масою однієї голови гібридні тварини усіх груп вірогідно перевищували чистопородних аналогів.

За індексом материнських якостей кращими виявилися матки великої білої породи у поєднанні з плідниками породи дюрок вітчизняної селекції (37,32 бала).

Ефективність гібридизації у свинарстві великою мірою визначається рівнем продуктивності вихідного маточного поголів'я [2]. У звязку з цим нами проведено дослідження відтворювальної здатності свиноматок у чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації залежно від їх рівня продуктивності згідно з методикою (табл.1). У результаті досліджень встановлено, що високопродуктивні матки проявили більш високий ефект гетерозису у поєднаннях з плідниками спеціалізованих м'ясних порід. На наш погляд, це пояснюється вищою гетерогенністю вихідних форм, що спричинило прояв гетерозисного ефекту. Вищих показників збереженості поросят досягнуто в обох групах, в яких були використані плідники породи ландрас.

Спостерігалося зниження багатоплідності маток у класі М+ у поєднанні (ВБ Ч Л) - (9,91 гол.), що можна пояснити регресією ознак і незначною комбінаційною здатністю цих генотипів.

У той же час використання плідників цих порід на багатоплідних матках причинить підвищення гомозиготності, що веде до зменшення цього показника. Тому слід вважати, що на матках обох рівнів продуктивності доцільно використовувати гетерогенний відбір. Гомозиготний підбір доцільно використовувати у чистопородному розведенні для материнських форм великої білої породи (для класу М+).

Одним із основних показників енергії росту свиней є їх жива маса в різні періоди онтогенезу Особливо актуальним є визначення енергії росту гібридного молодняку, отриманого внаслідок використання різних спеціалізованих м'ясних порід і типів, у тому числі і вітчизняної селекції (полтавська м'ясна, українська м'ясна, дюрок вітчизняної селекції). Відомо, що свині породи дюрок вітчизняної селекції мають високу відтворювальну здатність і відгодівельні якості [3]. Проведені нами дослідження двопородних варіантів породно-лінійної гібридизації свідчать про переваги використання плідників породи дюрок вітчизняної селекції. Відомо, що однією із умов отримання багаторазового гетерозису є правильний відбір та технологія вирощування гібридних свинок [4]. У зв'язку з цим, завданням наших досліджень входило вивчення закономірностей росту чистопородних і гібридних свинок з урахуванням їх походження з гнізд з різним рівнем багатоплідності та живої маси у 2-місячному віці. Встановлено, що на ріст чистопородних і гібридних свинок варіанту поєднання (ВБ х Л) більш суттєво впливала жива маса у 2 місяці, ніж багатоплідність гнізд, з яких вони походили. Гібридні свинки з часткою крові породи дюрок класу М - за живою масою у 2 місяці, які походили із малоплідних гнізд, протягом вирощування до 8-місячного віку інтенсивніше росли порівняно із своїми аналогами з багатоплідних гнізд і, починаючи із 3-місячного віку, мали перевагу у живій масі, що наприкінці дослідного періоду склала +4,85 кг (ВБ Ч ДУСС).

Висновки

схрещування відтворювальна свиноматка

1. Ефективність породно-лінійної гібридизації на двопородній основі обумовлена рівнем живої маси поросят у 2-місячному віці. Встановлено, що особини класу М+ за цією ознакою мали вищу живу масу у 8 місяців на +7,90...7,17 кг, середньодобовий приріст - на +64,15...43,41 г.

2. Ремонтний молодняк для комплектування стада відбирати від маток класу М+ за багатоплідністю та за індивідуальною живою масою у 2-місячному віці.

Література

1. Герасимов В. І. Довідник з виробництва свинини / В. І. Герасимов, В. Ф. Коваленко та ін.; за ред. В. П. Рибалка, В. І. Герасимова. -- Харків : Еспада, 2001. -- 336 с.

2. Рибалко В. П. Селекція та гібридизація у свинарстві / В. П. Рибалко, В. П. Буркат. -- К . : БМТ, 1996. -- 144 с.

3. Топіха В. С. Характеристика генеалогічної структури свиней породи дюрок української селекції / [В. С. Топіха, А. А. Волков, Р. О. Трибрат] // Тваринництво України. -- 2002. -- № 1. -- С. 18--19.

4. Коваленко В. П. Оцінка адитивного, гетерозисного і материнського ефектів при різних методах схрещування в свинарстві / В. П. Коваленко,

В. Г. Пелих // Вісник Полтавського державного с.-г. ін.-ту. -- Полтава, 2000. -- № 6. -- С.62 -- 64.

1. Размещено на www.allbest.ru