Водоспоживання коренеплодів столових буряків залежно від строків сівби в умовах зрошення півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Водоспоживання коренеплодів столових буряків залежно від строків сівби в умовах зрошення півдня України

Постановка проблеми. Безперебійне забезпечення населення овочами протягом цілого року є головним завданням овочівництва. Свіжі овочі - необхідний продукт харчування людини, нестача яких особливо відчувається взимку й навесні. Тому необхідно для забезпечення населення овочевою продукцією з високими харчовими якостями протягом року впроваджувати у виробництво вирощування овочів, які добре зберігаються у зимовий період.

У зонах недостатнього та нестійкого зволоження одним з важливіших факторів для сільськогосподарських культур є водний фактор. Нині площа зрошуваних земель в Україні

- понад два мільйони гектарів, або 6,6% всіх сільськогосподарських угідь. Ефективне використання зрошуваних земель можливе шляхом вирощування двох-трьох врожаїв сільськогосподарських культур в рік з однієї площі. Тому наші дослідження були спрямовані на отримання двох врожаїв з однієї площі шляхом вирощування столових коренеплодів у післяукісних та післяжнивних посівах.

Стан вивчення проблеми. Одержання високих і стабільних урожаїв столового буряку, на думку [1], можливе тільки при зрошенні. У різні фази росту їх потреба у волозі неоднакова. Так, від сходів до формування коренеплоду, коли маса листової поверхні невелика, середньодобова потреба вологи 7-24 мі/га, максимальна витрата 40-50 мі/га / добу - у період формування й росту коренеплодів і у період до технічної стиглості - 15-30 мі/га [1-4]. Тому зрошення столового буряку необхідно почати відразу ж після висіву насіння і підтримувати вологість ґрунту у перший період на рівні 75-80% НВ у шарі 0-40 см, а в період формування коренеплодів не нижчому 65-70% НВ у шарі 0-60 см. За 20-25 днів до збирання врожаю поливи припиняють. При вирощуванні столових буряків на краплинному зрошенні [1, 5] рекомендують проводити поливи: сходи - початок формування коренеплодів - поливна норма 80-100 мі/га; початок формування коренеплодів - технічна стиглість - 189-200 мі/га.

А при поливі дощувальними машинами: у перший період поливна норма 300-350 мі/га з інтервалом 8-10 діб, а у подальшому - 450-500 мі/га через 12-14 доби [4, 6], а [7] вважають, що поливати столовий буряк необхідно 7-8 разів з інтервалом 10-12 діб, зрошувальна норма складає 2000-2300 мі/га, поливна норма у перший період 250-300 мі/га та 300-350 мі/га - у подальшому. Сумарне водоспоживання при оптимальному водозабезпеченні у зоні степу України складає 3500-4500 мі/га [3].

Оптимальна вологість для росту столового буряку 65-70% НВ [9]. Перший полив, на думку авторів, необхідно проводити у фазу 2-3 листків нормою 300-350 мі/га, у подальшому - через 10-12 діб по 500-600 мі/га. Зрошувальна норма складає 3000 мі/га.

Завдання і методика досліджень. До завдання досліджень входило вивчення впливу агротехнічних прийомів на урожайність та водоспоживання столових буряків. Дослідження проводили протягом 2008-2010 років на зрошуваних землях сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» Білозерського району Херсонської області.

У польових дослідах вивчали такі фактори та їх варіанти:

Фактор А - передпосівний фон:

поверхневий обробіток на глибину 4-6 см (стерня);

оранка на глибину 20-22 см (контроль).

Фактор В-фон живлення: без добрив;

N45P45K45;

N P K.

90 90 90

Фактор С - строк сівби:

перший дослід (післяукісний строк сівби буряків столових):

перший строк - після збирання врожаю зеленої маси озимого жита;

другий - через 10 діб після першого;

третій - через 20 діб після першого строку;

другий дослід (післяжнивний строк сівби):

перший строк - відразу після збирання озимої пшениці на зерно;

другий - через 10 діб після першого;

третій - через 20 діб після першого строку.

Фактор Д - густота стояння рослин:

200 тис. шт./га;

350 тис. шт./га;

500 тис. шт./га.

Для отримання дружних сходів буряку столового в поукісних і пожнивних строках сівби після збирання попередників перед сівбою проводили полив нормою 300 мі/га, сівбу здійснювали сівалкою-культиватором СЗС - 2,1 з шириною міжрядь 45 см. У період вегетації столового буряку підтримували вологість ґрунту: у перший період до з'явлення сходів у шарі ґрунту 0-30 см 80% НВ, в подальшому до формування коренеплоду у шарі 30-40 см на рівні 70% НВ, в період інтенсивного росту коренеплоду - у шарі грунту 50-60 см - 80% НВ і до збирання врожаю на рівні 70% НВ. Вегетаційні поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100 МА. За вегетаційний період на післяукісному буряку проводили: по два поливи нормою. 300 мі/га при всіх строках сівби та у 2008 році першого строку сівби - сім, другого - шість та третього - п'ять поливною нормою по 400 мі/га; у 2009 році відповідно - вісім, сім і шість, а у 2010 році - шість, п'ять та чотири.

За вегетаційний період післяжнивних буряків проводили: по два поливи нормою 300 мі/га при всіх строках сівби та у 2008 році і 2009 роках першого і другого строків сівби по чотири по 400 мі/га, у 2010 році - три поливи по 400 мі/га, а третьому строку сівби у 2008 та 2010 році три по 400 мі/га, а у 2009 році - чотири по 400 мі/га.

Всього за вегетаційний період в середньому за три роки проведення дослідів зрошувальна норма складала післяукісних буряків: першого строку сівби - 3400, другого - 3000 і третього - 2600 мі/га, а післяжнивних: першого та другого строків сівби по 2067, а третього - 1933 мі/га відповідно.

Результати досліджень. Сумарне водоспоживання коренеплодів столового буряку у післяукісних та післяжнивних строках сівби представлено в табл. 1.

Ці показники у післяукісних буряків були більшими, ніж у післяжнивних, і коливалися відповідно від 5403 до 6694 мі/га та від 3615 до 4483 мі/га відповідно. Більш високі показники сумарного водоспоживання були зафіксовані у варіантах досліду при першому строці сівби, а найменші - при третьому.

Передпосівний фон і фон живлення на показник сумарного водоспоживання суттєво не впливали. При збільшенні густоти стояння рослин від 200 до 350 і 500 тис. шт./га сумарне водоспоживання при вирощуванні післяукісних буряків дещо зменшувалося, а при вирощуванні післяжнивних буряків, навпаки, збільшувалося. На наш погляд, це можна пояснити тим, що при вирощуванні буряків столових у післяукісних строках сівби при більш високій густоті стояння рослини захищають ґрунт від випаровування вологи з поверхні ґрунту при високій температурі повітря, а при вирощуванні післяжнивних буряків волога, головним чином, використовується безпосередньо рослинами столового буряку.

Доля участі у сумарному водоспоживанні післяукісних столових буряків, головним чином, поповнювалася за рахунок зрошувальної норми і складала 43,6-52,7%. Незважаючи на те, що корисні опади у перший строк сівби складали 1778 мі/га, другий - 1669 і третій - 1594 мі/га, але доля участі їх у сумарному водоспоживанні більшою була при третьому строці сівби (26,7-29,5%), ніж при першому і другому строках сівби. Найменша доля участі у сумарному водоспоживанні приходилася на ґрунтову вологу і складала залежно від факторів, які досліджували, 19,7-27,8%.

Сумарне водоспоживання коренеплодів столового буряку

Середнє за 2008-2010 рр.

Найбільша доля участі у сумарному водоспоживанні у післяжнивних буряків складає зрошувальна норма від 45,8 до 53%. Участь корисних опадів у водоспоживанні залежала від строків сівби. При першому строці сівби цей показник більш високим, ніж при другому та третьому строках сівби. А ґрунтова волога краще використовувалася при другому строці сівби.

У середньому за роки досліджень у варіантах оранки при першому строці сівби на всіх фонах живлення і густотах стояння рослин у сумарному водоспоживанні корисні опади складали 26,1%, при другому - 21,5 і третьому - 23,6%, а у варіантах прямої сівби по стерні, відповідно, 26,4; 21,9 та 23,8%.

Ґрунтова волога у сумарному водоспоживанні при другому строці сівби складала 30,3 у варіантах оранки, а при прямій сівбі по стерні - 28,8%, при першому строці сівби, відповідно, 26,4 і 25,5%. Найменшу участь у водоспоживанні післяжнивних столових буряків ґрунтова волога займала, в середньому, у третьому строці сівби на всіх фонах живлення і густотах стояння рослин і складала у варіантах оранки 24,6 та при сівбі по стерні - 23,9%.

Одним з головних показників, за яким доцільно судити про ефективність використання вологи, є коефіцієнт водоспоживання. Цей показник, на думку [7-11], залежить від багатьох агротехнічних прийомів, але, головним чином, від фону живлення і вирощуваної культури.

При вирощуванні столових буряків у післяукісний строк сівби коефіцієнт водоспоживання залежав від усіх факторів, які досліджували. Так, у варіантах сівби столового буряку по стерні коефіцієнт водоспоживання на всіх фонах живлення і строках сівби, а також при всіх густотах стояння рослин складав 117-342 мі/т, а при сівбі у варіантах оранки - 102-219 мі/т, тобто на 14,7-14,8% менше, ніж у варіантах сівби по стерні (табл. 2).

На коефіцієнт водоспоживання впливали фон живлення, строки сівби і густоти стояння рослин. Так, найбільш високі показники коефіцієнтів водоспоживання були у варіантах без застосування добрив 168-342 мі/т, при внесенні добрив нормою N P K цей показник зменшувався на 42,4-65,2%, 45 45 45 а на фоні N90P90K90 - на 64,7-80,0%. На всіх фонах живлення найменші коефіцієнти водоспоживання було отримано при третьому строці сівби, а найбільші - при першому.

Коефіцієнт водоспоживання коренеплодів столового буряку, мі/т*

*Середнє за 2008-2010 рр.

За збільшення кількості рослин з 200 до 350 тис. шт./га коефіцієнт водоспоживання зменшувався на всіх фонах живлення, за подальшого збільшення кількості рослин - від 350 до 500 тис. шт./га у варіантах без добрив цей показник збільшувався, а при їх застосуванні - знижувався.

При вирощуванні післяжнивних буряків столових коефіцієнт водоспоживання був дещо нижчим, ніж при вирощуванні післяукісних буряків і коливався від 68 до 176 мі/т у варіантах сівби по стерні, а по оранці - цей показник збільшувався на 1,7-5,9%.

Якщо передпосівний фон впливав на коефіцієнт водоспоживання незначно, то добрива впливали більш істотно. При внесенні одинарної дози мінеральних добрив (N45P45K45) під столові буряки коефіцієнт водоспоживання при прямій сівбі зменшувався на 48,0-80,0%, при внесенні подвійної дози (N90P90K90) - на 72,1-143,7, а у варіанті сівби столових буряків після оранки цей показник знижувався порівняно з неудобреним фоном, відповідно, на 38,8-83,0 та 62,5-138,7%.

Строки сівби також впливали на коефіцієнт водоспоживання. Так, у варіанті прямої сівби столового буряку на всіх фонах живлення і густотах стояння рослин за перших строків сівби коефіцієнт водоспоживання був найменшим - від 68 до 162 мі/т, при другому і третьому строках сівби він збільшувався. А у варіантах сівби столового буряку після оранки на глибину 20-22 см найменший показник коефіцієнта водоспоживання - 72-162 мі/т отримано при другому строці сівби.

На величину коефіцієнта водоспоживання впливала і густота стояння рослин столового буряку. Збільшення її з 200 до 350 тис. шт./га на всіх фонах живлення приводило до зменшення коефіцієнту водоспоживання, за збільшення густоти стояння рослин до 500 тис. шт./га у варіантах без добрив цей показник підвищувався, а у варіантах внесення мінеральних добрив - знижувався.

Висновки

На основі проведених досліджень можна зробити висновки, що найбільш високі показники сумарного водоспоживання і коефіцієнтів водоспоживання отримано при вирощуванні столових буряків у післяукісних строках сівби 5403-6694 мі/га і 102-342 мі/т, а у післяжнивних - 3615-4483 мі/га і 68-179 мі/т відповідно. Мінімальний коефіцієнт водоспоживання при вирощуванні післяукісних коренеплодів столових буряків 102 мі/т отримано у варіантах сівби їх по оранці на глибину 20-22 см, внесенні мінеральних добрив дозою N P 90 90 90 K, третьому строку сівби та густоті стояння рослин 500 тис. шт./га, а при вирощуванні післяжнивних буряків - у варіанті сівби по стерні на фоні N P 90 90 90 K, при першому строку сівби та густоті стояння рослин 500 тис. шт./га - 68 мі/т.

Література

водоспоживання буряк столовий коренеплід

1. Гіль Л.С. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Ч. 2. Відкритий грунт: навчальний посібник / Гіль Л.С., Пашковський А. І., Суліма Л.Т. - Вінниця: Нова Книга, 2008. - 312 с.

2. Дьяченко В. Агротехника выращивания столовой свеклы / Дьяченко В. // Настоящий хозяин. - 2006. - №6. - С. 39-47.

3. Шатковский А. Свекла столовая на капельном орошении / Шатковский А. // Овощеводство. - 2008. - №5. - С. 68-71.

4. Недбал А. Календарь крымского овощевода / Недбал А. // Овощеводство. - 2009. - №5. - С. 32-38.

5. Ромащенко М. Использование тензиометров для диагностики полива овощных культур на капельном орошении / Ромащенко М., Корюненко В., Шатковский А. // Овощеводство. - 2007. - №1. - С. 70-73.

6. Недбал А. Орошение - основа высоких урожаев / Недбал А. // Овощеводство. - 2007. - №6. - С. 12-17.

7. Ванеян С.С. Орошение овощных культур / Ванеян С.С., Вишнякова А.Ф. // Картофель и овощи. - 2001. - №3. - С. 29-30.

8. Справочник фермера-овощевода / Е. Непорожная, В. Давыдов, Е. Елачин и др. / Под ред. В. Давыдова и Е. Непорожной. - Донецк: Новый мир, 2000. - 216 с.

9. Ушкаренко В.О. Зрошуване землеробство / Ушкаренко В.О. - К.: Урожай, 1994 - 325 с.

10. Слухай С.И. Водный режим и минеральное питание кукурузы / Слухай С.И. - К.: Наукова думка, 1974. - 247 с.

11. Филимонов М.С. Орошение полевых культур / Филимонов М.С. - М.: Россельхозиздат, 1978. - 143 с.

Размещено на Allbest.ru