Внесок вчених інституту ім. О.В. Квасницького свинарства у розроблення технологій відгодівлі свиней

В історичному аспекті висвітлено основні напрямки, результати наукових досліджень з питань відгодівлі свиней. Внесок у вивчення та розроблення науково обґрунтованих норм різних кондицій та в різних умовах. Сутність годівлі сільськогосподарських тварин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2012
Размер файла 18,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЕСОК ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ СВИНАРСТВА ІМ. О.В. КВАСНИЦЬКОГО НААНУ У РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДГОДІВЛІ СВИНЕЙ

О.М. Чехлатий, здобувач

Полтавська державна аграрна академія

В історичному аспекті висвітлено основні напрямки та результати наукових досліджень з питань відгодівлі свиней, проведених вченими відділу годівлі Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ. Показано їх внесок у вивчення та розроблення науково обґрунтованих норм відгодівлі свиней до різних кондицій та в умовах різних типів годівлі, розвиток вчення про годівлю сільськогосподарських тварин.

Ключові слова: типи відгодівлі, раціони, корми, норми годівлі.

Вступ

відгодівлі свиней норм

Проблема забезпечення населення України високоякісним м'ясом і м'ясопродуктами вітчизняного виробництва може бути вирішена за рахунок інтенсивного розвитку свинарства, як однієї з найбільш скоростиглих галузей тваринництва. Для ефективного використання потенціалу України у досягненні максимального рівня виробництва продукції галузі свинарства однією із необхідних умов є потреба детального вивчення, аналізу та використання наукових досягнень як зарубіжних, так і вітчизняних вчених з питань годівлі свиней, необхідність показати та проаналізувати в історичному аспекті їх внесок у розвиток науки про годівлю.

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання проблеми. Незважаючи на появу останнім часом значної кількості наукових досліджень з питань вивчення історії окремих галузей тваринництва, наукові розробки, присвячені розвитку та становленню науки про годівлю свиней, практично відсутні. Лише частково ці питання були розглянуті в роботах Г.О. Богданова, В.М. Баканова, М.А. Коваленка, К.І. Князєва, П.С. Попєхіної. Ще менш висвітленим є внесок у розвиток науки про годівлю, дослідження питань відгодівлі свиней вчених однієї із провідних науково-дослідних установ України - Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ.

Завдання дослідження

Завданням наших досліджень було прагнення висвітлити особливості та основні етапи розвитку і вдосконалення технології різних типів відгодівлі свиней; розкрити та показати внесок вчених і науковців Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ у розробленя науково обґрунтованих норм відгодівлі свиней до різних кондицій, розвиток та становлення науки про годівлю сільськогосподарських тварин.

Методика досліджень

Матеріалами наших досліджень послужили основні наукові та практичні розробки вчених у галузі годівлі з питань відгодівлі свиней, статті у наукових збірниках, наукові звіти співробітників відділу годівлі Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ про результати виконання наукових досліджень, архівні документи.

У ході наукових досліджень використовувалися методи джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу.

Результати досліджень. Відгодівля свиней є основним і заключним етапом у виробництві свинини, який визначає переважно її якість та рентабельність, дає змогу збільшити виробництво свинини у скорочені строки і при менших затратах кормів. Першочерговим правилом організації відгодівлі свиней до різних кондицій є комплексне забезпечення максимально можливого середньодобового приросту. Так, з підвищенням середньодобового приросту на кожні 100 г понад 200 г витрати кормів на 1 ц приросту знижуються на 17%, а понад 600 г - на 10% [1, c.103]. Основним фактором, що впливає на приріст живої маси, є рівень, якість та норми годівлі свиней, які визначаються типом їх відгодівлі до відповідних кондицій. Найбільш бажане співвідношення окремих кондицій при відгодівлі свиней, на думку деяких авторів, таке: 71-75% м'ясні, 10-12% беконні і 15-17% жирні [1, c.105].

Слід зауважити, що у різні періоди розвитку країни залежно від економічних умов та стану галузі свинарства існували і різні пріоритети у виборі оптимальних варіантів типів годівлі та визначенні відповідних кондицій відгодівлі свиней.

У тридцятих роках минулого століття, а також у перші роки після Вітчизняної війни, коли у країні особливо гостро відчувалася потреба у м'ясі та жирах, свинарству надавали виключно важливого значення. Напівсальна відгодівля свиней до 130-150 кг живої ваги була в той час основним типом відгодівлі у радгоспах і колгоспах. Протягом 1935-1940 рр. над розробленням техніки інтенсивної напівсальної і сальної відгодівлі молодняку свиней з досягненням живої ваги в 12-місячному віці 200 кг працювала велика група наукових співробітників (Анісімов В.М., Алісов М.І., Василенко Д.Я, Роденко Ф.І., Коваленко М.А., Виноградський А.І.) [2, с.43].

Науковими дослідами було встановлено, що відгодівля молодих підсвинків до 175-200 кг не підвищує, а навіть знижує собівартість продукції у порівнянні з відгодівлею до більш низьких вагових кондицій при одночасному підвищенні сальності туш до 48% [3, с.6]. Також було встановлено економічну доцільність проведення відгодівлі свиней у молодому віці до жирних кондицій з максимальним використанням цукрових буряків і картоплі. Якість відгодівлі із введенням до раціонів до 70-75% цукрових буряків і картоплі у порівнянні з чисто концентратною годівлею при цьому не погіршилася. Також не понизилися загальний вихід м'яса і сала та їх якість, енергетична цінність раціонів, коефіцієнти використання підсвинками перетравного азоту, а також його відкладення у тілі підсвинків [4, с.50].

Для поширення у господарствах відгодівлі свиней до жирних кондицій і впровадження методу сальної і напівсальної відгодівлі свиней органами виконавчої влади були видані відповідні розпорядження та директиви. Так, постановою виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У від 23.09.1950 року за №182 «Про впровадження методу сальної і напівсальної відгодівлі свиней у молодому віці у колгоспах і радгоспах області» всім виконавчим комітетам районних рад, директорам трестів і радгоспів ставилося в обов'язок впровадити методи сальної і напівсальної відгодівлі свиней у молодому віці. В тексті постанови посилаються на те, що науково-дослідним інститутом свинарства накопичено значний досвід у сальної і напівсальної відгодівлі свиней у молодому віці із використанням великої кількості зелених кормів у літній період, соковитих кормів і сіна бобових трав у зимовий період, а також розроблено норми годівлі по періодам року. Використання розробленої техніки відгодівлі, на думку керівництва області, повинно було збільшити та здешевити виробництво продукції свинарства при значній економії концентрованих кормів [5, с.1-2].

Вченими Інституту були проведені численні досліди на свинях при різних типах годівлі і в різних зонах країни, розроблено систему інтенсивної відгодівлі молодняку свиней. Крім того, опрацьовано й передано виробництву норми і техніку сальної відгодівлі дорослих вибракуваних свиней. Одержані результати стали основою для видання Інструкції та зоотехнічних правил, які були затверджені Міністерством радгоспів СРСР [2, с.43].

Зміна напрямку у розвитку свинарства в країні у зв'язку зі збільшенням попиту внутрішнього ринку на нежирну свинину спричинила значне посилення інтенсивності наукових досліджень, спрямованих на розроблення відповідних умов годівлі та утримання тварин, вивчення кормових норм і раціонів.

У 1955-1965 рр. співробітниками відділу годівлі було організовано і проведено вивчення технології м'ясної та беконної відгодівлі свиней при різних типах годівлі (М.А. Коваленко, І.С. Трончук, Г.М. Почерняєва та ін.). За нових умов кормовиробництва було внесено істотні зміни щодо типів відгодівлі свиней, які були обумовлені введенням до раціонів крім концентрованих значної кількості соковитих і грубих кормів [2, с.43].

Наслідки узагальнення і аналізу одержаних даних дозволили розробити і запропонувати виробництву кормові раціони для свиней при м'ясній відгодівлі і техніку відгодівлі в умовах різних типів годівлі: концентратно-коренеплідного, концентратно-картопляного і концентратного. Обґрунтовано структуру кормових раціонів у різні періоди відгодівлі, рівень і техніку згодовування вирощених кормів - цукрових і кормових буряків, кукурудзи, зернобобових і грубих кормів [2, с.43].

Встановлено, що при згодовуванні свиням за період м'ясної відгодівлі раціонів, що складають 65-70% концентрованих і 30-35% соковитих і грубих кормів при збалансованих раціонах по протеїну, мінеральних речовинах, вітамінах та інших компонентах живлення, можна одержати свиней живою вагою 100-110 кг у віці 7-7,5 місяців при затратах кормів на 1 кг приросту 4,5-5,0 к.од. [2, с.44].

Вченими Інституту були також проведені наукові дослідження ефективності відгодівлі свиней з різною кількістю грубих кормів у раціонах і визначенню в них рівня клітковини, вивченню перетравності і обміну речовин. Встановлено, що при згодовуванні грубих кормів ефективність використання поживних речовин залежить від кількості клітковини у раціоні. Було виявлено (І.С. Трончук, І964), що оптимальна кількість клітковини при відгодівлі свиней на раціонах зерново-коренеплідного типу находиться в межах 8-10% від сухих речовин раціону. Збільшення кількості клітковини понад вказаного рівня різко знижує ефективність відгодівлі. В середньому на кожний відсоток клітковини середньодобовий приріст знижується на 3%, витрати кормів на 1 кг приросту збільшуються на 2,3%, зростає собівартість центнера приросту на 2,7% [2, с.44; 6, c.49].

Визначено також різну ефективність використання азоту у відсотках від прийнятого залежно від вмісту клітковини у раціонах. Так, якщо у раціонах із рівнем клітковини до 6% відкладається у тілі азоту у кількості 40,5% від прийнятого, то при 6-9 - у кількості 36,9% і 9-12 - 34,8% [6, c.49].

І.С. Трончук на основі своїх досліджень визначив, що при раціональному використанні сінного і трав'яного борошна покращується якість туш за рахунок зниження на 14% товщини хребтового сала, зменшення на 3,58% загального вмісту сала у туші і збільшення вмісту м'яса на 2,97%. Було також встановлено, що при інтенсивній м'ясній відгодівлі свиней у раціонах сінного борошна не повинно бути більше 10% за поживністю, а грубих кормів (соломи зернобобових) - більше 3% [6, c.27].

Основними діючими нормами енергетичного і протеїнового живлення свиней при м'ясній відгодівлі на той час були норми, затверджені Міністерством сільського господарства СРСР у 1956 році, і норми, розроблені Всесоюзним інститутом тваринництва для інтенсивної відгодівлі у 1969 році. У 1975 році були опубліковані нові, вдосконалені норми для м'ясної і беконної відгодівлі свиней, розроблені співробітниками Інституту свинарства А.Т. Мисиком, Г.В. Проваторовим і Б.Є. Фесиною. Слід відмітити, що ці норми мали дещо нижчий енергетичний вміст і були розраховані на забезпеченість раціону повноцінним протеїном, макроі мікроелементами та необхідними вітамінами. Вони повною мірою забезпечували високий рівень інтенсивності м'ясної відгодівлі [7, с.119].

У комплексі науково-дослідних робіт багато уваги було приділено вивченню беконного типу відгодівлі, зокрема питанням раціонального використання різних кормів і впливу їх на якість продукції.

Проведені досліди (М.А. Коваленко, 1957-1958) показали, що при беконній відгодівлі свиней в умовах різних типів годівлі на раціонах з великою кількістю кукурудзи (до 70% за поживністю) за умови їх наповнення білковими кормами рослинного і тваринного походження можна отримати добре розвинених тварин хороших беконних кондицій. На основі проведених експериментальних робіт і узагальнення передового досвіду з цих питань вченими відділу годівлі було розроблено Інструкцію по техніці відгодівлі свиней (М.А. Коваленко, 1960, 1967) [2, с.45].

У результаті всебічного і детального узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду, врахування новітніх даних про потреби свиней на відгодівлі у поживних і біологічно активних речовинах були розроблені перспективні, економічно обґрунтовані рецепти білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) для різних зон України. Для перевірки рецептури БВМД було проведено дві серії дослідів, результати яких показали їх повноцінність. Середньодобові прирости склали 605-636 г, що на 16,5-26,0% вище, ніж при згодовуванні раціонів з горохом. При цьому на 1 кг приросту витрачали всього 4,7-5,3 корм. од. при нижчій собівартості 1 ц приросту на 5,7-13,9%. Контрольний забій показав, що при відгодівлі тварин раціонами з БВМД у порівнянні з горохом кількість м'яса у тушах збільшилася на 2,1%, а кількість сала відповідно зменшилася на 1,5% [6, c.16].

Вченими Інституту свинарства було розроблено перспективну рецептуру комбікормів-концентратів для м'ясної та беконної відгодівлі свиней, що забезпечувала раціональне використання кормів місцевого виробництва при економному витрачанні білкових кормів. В основу рецептури комбікормів було покладено фізіологічно обґрунтовані норми потреби свиней у комплексі поживних речовин, а також набір кормів, характерний для зони Лісостепу України. При цьому враховували також досягнення науки, передового досвіду галузі свинарства, дані попередніх досліджень вчених Інституту свинарства.

Висновки

Узагальнення історичного досвіду розвитку та становлення вчення про годівлю свиней є вкрай необхідним для обґрунтування пріоритетних напрямків і вдосконалення організаційних форм подальших наукових досліджень у цьому секторі науки. Проведення історико-наукового аналізу наукових розробок вчених Полтавського Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ у галузі годівлі свиней дає можливість визначити та систематизувати основні напрямки їх наукових досліджень, показати їх внесок у формування вчення з питань годівлі сільськогосподарських тварин.

Матеріали досліджень вчених та науковців Інституту свинарства з питань різних типів відгодівлі свиней можуть бути використані для створення узагальнюючих праць з історії вітчизняного сільського господарства, свинарства, годівлі свиней.

ЛІТЕРАТУРА

1. Трончук И. С. Кормление свиней / [Трончук И. С., Фесина Б. Е., Почерняєва Г. М. и др.] -- М. : Агропромиздат, 1990. -- 175 с.

2. Коваленко М. А. Основні роботи по вивченню годівлі та відгодівлі свиней / М. А. Коваленко // Свинарство. -- 1968. -- Вип. 6. -- С. 36--54.

3. Коваленко Н. А. Сальный откорм свиней на рационах с большим количеством грубых и сочных кормов / Н. А. Коваленко // Труды научно-исследовательского института свиноводства. -- 1953. -- Вып. XІX. -- С. 5--18.

4. Коваленко Н. А. Откорм свиней в молодом возрасте с максимальным использованием сахарной свеклы и картофеля в рационах / Н. А. Коваленко // Труды научно-исследовательского института свиноводства. -- 1953. -- Вып. XІX. -- С. 36--50.

5. Материалы научно-производственной конференции по вопросам свиноводства, 9-10 октября 1950 г., г. Полтава. -- Архів Інституту свинарства НААНУ. -- Спр. № 44. -- Арк. 1--2.

6. Трончук И. С. Повышение интенсивности мясного откорма свиней на основе рационального использования кормов: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора с.-х. наук: спец. 06.553 “Частная зоотехния” / И. С. Трончук. -- Киев, 1972. -- 52 с.

7. Князев К. И. Интенсивный мясной откорм свиней / Князев К. И. -- М. : Колос, 1979. -- 222 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.